Як свідчать результати дослідження, нині поширюється реалізація плодово-ягідної продукції через місцеві ярмарки в період збору урожаю. Сільськогосподарські підприємства постачають на ярмарки плоди та ягоди у великому обсязі, широкому асортименті й відповідної якості та у визначений строк. Це дає можливість підприємствам одержати додатковий прибуток, рекламувати нові сорти продукції, утвердитися на ринку й одночасно вивчити конкурентів і ринок збуту плодово-ягідної продукції.

Ярмаркову діяльність та участь у виставках в ринкових умовах необхідно розглядати як один з ефективних засобів здійснення політики розподілу, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам здійснювати одночасно і ціноутворюючу, і збутову, і товарну політику. Це дає змогу ознайомитися з виробничою діяльністю господарства та його продукцією, а також налагодити особистий контакт із споживачами. На відміну від реалізації продукції за контрактом, який укладається з підприємствами, на ярмарку споживач має можливість переконатися в якості продукції. За даними анкетування, 70-80% населення області приймає рішення про купівлю плодів чи ягід безпосередньо на місті продажу. Цим ярмарок значно відрізняється від інших каналів збуту плодово-ягідної продукції, які не вимагають приймати рішення у даний момент.

У сукупності, вищевикладені чинники свідчать про важливість ярмаркової діяльності серед інших видів просування плодово-ягідної продукції, а внаслідок цього організації та створення ярмаркової діяльності в області. Основні функції ярмаркової діяльності наведені на рис 3.4

Щороку, у дослідженому регіоні організовуються осінні міські та районні ярмарки плодово-ягідної продукції, на яких реалізується в основному яблука, сливи і груші. Основними містами ярмаркової торгівлі є Бердянськ, Мелітополь, Запоріжжя. У Мелітополі на місцевому сільськогосподарському ярмарку в вересні місяці реалізується 7-10 т плодів.

Влітку 2003 року в Бердянську відбулася перша багатогалузева виставка “Азовская ярмарка - 2003”, одним із завдань якої було відродження традицій проведення ярмарок. Особливість ярмарки полягала не тільки в тому, що вона була міжрегіональною, а насамперед у тому, що понад 70% її учасників - суб'єкти малого підприємства [6]. Однак, підприємств, які представляли плодово-ягідну продукцію і продукти її переробки, було лише 10-15%, попитом користувалась переважно продукція олійно-жирових підприємств.

Сільськогосподарські підприємства, які вирощують плодово-ягідну продукцію, часто відмовляються від участі в ярмарку з огляду на майбутні витрати, не враховуючи при прийнятті рішення фактор мультиплікаційності ярмарку. В середньому кожне підприємство пропонує й реалізує на ярмарку лише 2-3 т плодів, що становить не більш 5% загального обсягу реалізації продукції. Керівники багатьох підприємств визнають цей канал реалізації як малоефективним, не враховуючи його переваг. Визначення основних цілей ярмарку для сільськогосподарських підприємств здійснює основний вплив на її організацію, а отже на досягнення ефективного результату.

У 2003 р. ТОВ “Маяк” Мелітопольського району реалізувало на місцевому ярмарку в Мелітополі 2 т плодів (1 т яблук, 0,5 т сливи, 0,5 т груші) та 1 т яблук на спеціалізованому сільськогосподарському ярмарку в с. Костянтинівка. На переконання керівника цього господарства, реалізація сільськогосподарської продукції на ярмарку дає можливість не тільки ознайомити населення із сортами плодів, які вирощуються і господарстві, а й продемонструвати високу якість плодів, залучити нових споживачів. Ярмаркова торгівля не є провідним каналом просування чи реалізації продукції. У більшості випадків мета ярмарку рекламувати продукцію та її виробників.

Участь в ярмарковій торгівлі потребує визначення ціни споживчої вартості товару, що безпосередньо впливає на ефективність реалізації плодів і ягід за цим каналом реалізації. Тому, значну роль на ярмарку грає оцінка плодів та ягід, яка сприяє поліпшенню вирощування і товарної обробки плодів, а внаслідок чого підвищення якості продукції. Через те, що якісні властивості плодів не можуть бути встановлені за допомогою визначених показників, оцінка плодів на ярмарку здійснюється за допомогою суб`єктивних факторів.

Оскільки не всі властивості однаково важливі і серед них існують такі, які в більшому чи в меншому розмірі впливають на кінцеву оцінку плодів на ярмарку, тому при їх оцінки необхідно розрахувати різноманітну кількість балів, які визначають цінність товарних плодів. Нами пропонована система оцінки плодів на ринку в залежності від величини значення кожного з властивостей якості плодів. На основі анкетного дослідження, були визначені основні якісні властивості, які пред`являються до оцінки плодів. Приклад використання бальної системи наведений у таблиці 3.14.

Таблиця 3.14

Оцінка плодів на ярмарку за бальною системою

Показники	яблуко	груша	черешня	слива
Зрілість	3	5	4	5
Цілісність	6	5	3	6
Однорідність	3	3	3	3
Форма, розмір	4	4	7	3
Колір	4	3	3	3
Разом	20	20	20	20

Величина кожного з факторів залежить від виду плодів. Наприклад, колір груш не настільки важливий як у яблук. Плоди черешні повинні бути крупними, твердими і без пошкоджень хворобами і шкідниками. Плоди сливи повинні бути зрілими, чистими і без пошкоджень.

Незважаючи на те, що через біржі, аукціони та ярмарки пропонується реалізовувати лише 2-3% продукції, такий канал реалізації визначається як вид рекламної діяльності підприємства, чим збільшує обсяги реалізації плодів. Встановлено, що прибуток від реалізації яблук на ярмарку досягає 34 грн/ц, при собівартості реалізації 116 грн/ц, що дозволить одержати додатковий прибуток у 2010 р. по Запорізькій області в обсязі 1,8 млн.грн.

Участь в ярмарку сільськогосподарських підприємств має сенс, якщо:

- сільськогосподарські підприємства не обмежують сферу збуту плодів і ягід лише одним районом;

- збут орієнтований на достатньо широкий спектр споживачів;

- плоди і ягоди в господарстві високої якості.

Реалізуючи продукцію на ринку необхідний прямий зв'язок між виробниками і споживачами, який би дозволяв знижувати витрати й нарощувати обсяги реалізації продукції, при цьому зберігаючи відповідну якість. Це стає можливим за допомогою застосування електронних технологій та послуг. Реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему Internet, на нашу думку, є новою сполучною ланкою між виробником і споживачем. Такий канал збуту плодів і ягід тільки починає розвиватися і в майбутньому посяде важливе місце в структурі реалізації продукції.

Зміни на ринку плодово-ягідної продукції негативно позначилися в основному на дрібних сільськогосподарських підприємствах і маловідомих переробних підприємствах. З огляду на це, електронний магазин розширює можливості додаткової реалізації для них товарів і послуг.

Електронні магазини позбавлені бар'єрів географічного й економічного розміщення. Вони можуть обслуговувати як певний регіон, так і економічну зону, а також країни ближнього зарубіжжя. І навпаки, плодово-ягідна продукція може надходити з різних районів у визначені промислові або курортні райони, такі як Запорожжя, Бердянськ, Якимівка.

З цією метою розроблена структура електронних послуг за допомогою моделі, що складається зі складу послуг - мережні та позамережні, і цілей сегментів ринку - спеціалізовані та традиційні. У таблиці 3.16. відображені чотири основні види електронних систем плодово-ягідної продукції: інформаційна сторінка підприємства, сторінка рекламного агентства, традиційний електронний магазин, спеціалізований електронний магазин.

Таблиця 3.15

Структура електронних послуг реалізації плодово-ягідної продукції.

Ринкові сегменти	Склад електронних послуг
	Поза мережні	Мережні
Спеціалізовані	Спеціалізована інформаційна сторінка	Спеціалізований електронний магазин
	Один або декілька видів послуг	Велика кількість послуг
	Один або декілька видів продукції	Різноманіття продукції
	Низький рівень роботи в мережі	Високий рівень роботи в мережі
	Висока частка позамережних контактів	Низька частка позамережних контактів
	Фірмова торгівля	Фірмова торгівля
Широкопрофільні	Загальні інформаційні сторінки	Традиційні електронні магазини
	Кілька видів послуг	Велика кількість послуг
	Кілька видів продукції	Велика розмаїтість продукції
	Середній рівень роботи в мережі	Середній рівень роботи в мережі
	Середній рівень позамережних контактів	Низька частка позамережних контактів
	Розмаїтість незнайомих фірм	Низький рівень фірмової торгівлі

На інформаційній сторінці сільськогосподарських і переробних підприємств в основному рекламується кілька видів продукції при незначній кількості послуг. Такі підприємства працюють переважно на низькому мережному рівні, оскільки продаж плодово-ягідної продукції через Internet є для них дорогим і малоефективним. Споживач одержує всю необхідну інформацію про продукт, місце й ціну реалізації. Такий вид продажу через електронну мережу ефективний для сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві визначеного виду плодово-ягідної продукції, але не у великих обсягах.

Основна відмінність мережних магазинів та інформаційних сторінок полягає в організації реалізації й купівлі плодово-ягідної продукції в мережі. Із зростанням попиту на послуги електронних магазинів споживання товарів і послуг в реалізації поза електронною мережею починає ускладнюватися. Оптові й роздрібні підприємства потребують використання внутрішньомережної системи реалізації, що допоможе знайти продукцію серед великого розмаїття товарів, відкинути непотрібні послуги, зробити термінове замовлення і за рахунок цього скоротити час покупки. Мережні магазини можуть бути зв'язані зі споживачем за допомогою рекламних електронних магазинів.

Електронні магазини, що спеціалізуються на реалізації плодово-ягідної продукції, відносяться до спеціалізованих електронних магазинів. Основна їх відмінність від спеціалізованих рекламних сторінок полягає в тому, що реалізація плодово-ягідної продукції здійснюється переважно мережним способом. Численні бази даних побудовані для збору інформації про споживача і статистичного аналізу, який необхідний в маркетингових дослідженнях для вивчення відносин зі споживачами.

Визначаючи ефективність реалізації плодово-ягідної продукції по електронній мережі, необхідно насамперед враховувати витрати, пов'язані з реалізацією й діяльністю електронного магазина. Основними витратами є купівля електронної техніки і програмного забезпечення, що будуть підтримувати електронну торгівлю на необхідному рівні. Величина витрат коливається залежно від призначення електронного магазина як рекламної сторінки або електронної торгівлі в мережі. Останнє вимагає застосування удосконалених технологій і комп'ютерного забезпечення для створення віртуального купівельного кошика, збереження кредитної інформації, одночасного підрахунку податків і підсумовування ціни, повідомлення про покупку по електронній пошті як покупця, так і сільськогосподарське підприємство, що реалізує цю продукцію (таблиця 3.16)

Таблиця 3.16

Нормативні витрати на створення електронної торгівлі, грн.

Показники	Інформаційна сторінка	Спеціалізований електронний магазин
1	2	3
Види діяльності
Створення рекламної сторінки	150,0	450,0
Створення віртуального кошика	-	60,0
Збереження кредитної інформації	-	80,0
Сортування купівельних витрат	-	50,0
Підрахунок податків і сума замовлення відразу ж при замовленні	-	15,0
Повідомлення про покупку по e-mail	-	15,0
Роздрукування копії замовлення покупцеві	-	15,0
Вартість комп'ютерної техніки	2000,0	2000,0
Вартість модему	270,0	-
Кількість електроенергії на місяць, кВт	320	480
Кількість працівників для обслуговування, чол.	2	3
Витрати на реалізацію
Оплата праці	620,0	1210,0
Вартість устаткування	3400	3130
Амортизація	566,7	521,7
Господарські й адміністративні витрати	280,0	280,0
Інші витрати	200,0	200,0

Основними витратами в електронному магазині, який реалізує продукцію безпосередньо в мережі, є вартість комп`ютерної техніки та створення рекламної сторінки. Вони відповідно становлять 74,1 та 16,7% від загальної кількості витрат на створення електронного магазина. У такому разі загальна сума річних витрат на створення рекламної сторінки й електронного магазина відповідно дорівнювати 2420 і 2700 грн. Окупність магазина буде залежатиме від обсягу реалізованих плодів і ягід сільськогосподарськими підприємствами через даний електронний магазин.

При реалізації продукції в обсязі від 100 до 500 ц і середній ціні реалізації 60 грн/ц окупність електронного магазина коливатиметься від 120 до 150 %, при цьому термін окупності дорівнюватиме 2-3 роки.

У 2010 р. за допомогою електронної мережі Internet у Запорізькій області передбачається реалізувати 25% плодів та ягід, або 170 тис. тонн і довести до 250 тис. тонн у 2015 році, що дозволить одержати прибуток у 2010 р. - 65 млн.грн, у 2015 р. - 97,5 млн.грн.

Застосування реалізації плодово-ягідної продукції через електронну мережу зумовлює збільшення, крім постійних економічних показників, таких як товарне виробництво, рентабельність і товарність продукції, спеціалізація виробництва, а також показників, які необхідно враховувати в ринкових умовах, і які пов'язані з обсягами, цінами й каналами реалізації.

Таким чином, пропонована схема каналів реалізації плодів і ягід дозволяє сільськогосподарським підприємствам вибрати оптимальну структуру каналів реалізації плодів і ягід в господарстві, яка буде забезпечувати стабільну реалізацію та конкурентоспроможність плодово-ягідної продукції на регіональному ринку.

3.4 Підвищення якості плодово-ягідної продукції в ринкових умовах.

У ринкових умовах проблема якості плодової продукції висувається на перше місце і значною мірою зумовлює формування ринкової стратегії розвитку садівництва в країні. Термін “якість плодової продукції” фактично стосується якості партії продукції, яка визначає її біологічну та харчову цінність. У ринкових умовах цього вже недостатньо, оскільки така продукція повинна не тільки відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, а й бути конкурентоспроможною на споживчому ринку за економічними та екологічними параметрами. Організаційно-економічний механізм формування якості плодової продукції слід розглядати як систему організаційних, технологічних, економічних та екологічних важелів і методів управління якістю плодової продукції, яка відповідає вимогам ринку й забезпечує стабільну діяльність садівничих підприємств та конкурентоспроможність продукції в певних сегментах продовольчого ринку. Якість плодової продукції залежить від комплексу агротехнічних, технологічних, організаційних і соціально-економічних заходів. Рівень якості плодової продукції формується на стадіях виробництва, зберігання, переробки, транспортування та реалізації і повинен контролюватися на окремих технологічних стадіях надходження її до споживачів.

Згідно з вимогами до споживчої якості, а також харчової цінності плодової продукції існує система показників, які забезпечують оцінку її якості як на окремих стадіях проходження до споживача, так і протягом життєвого циклу (рис. 3.8).

У підвищенні якості плодової продукції особливе місце посідає правильний добір порід, сортів і підщеп. Вибір сортів залежить від придатності їх до тривалого зберігання, строків дозрівання та вимог конкретних споживачів по різних каналах збуту продукції. Розрахунок коефіцієнта кореляції залежності урожайності від вибору сорту в ДГ “Мелітопольське” свідчить, що тіснота зв`язку між урожайністю черешні та добору сорту становить 6-7відсотків.

Сорт передусім впливає на окупність виробництва плодів. На внутрішньому ринку перевага надається сортам з високою якістю продукції та плодами привабливого зовнішнього вигляду. Наприклад, яблука повинні бути в діаметрі 7-8 см, яскраво забарвленими та без будь-яких механічних пошкоджень. Впровадження у виробництво нових сортів з високими смаковими й біологічними властивостями стимулюється підвищеними цінами на цю продукцію. Нині на ринку збільшився попит на такі сорти яблук, як Голден Делішес та Чемпіон, середня ціна продажу яких удвічі вища, ніж традиційні сорти Макінтош та Джонатан. На ринках існує так звана “мода” на сорти плодової продукції. Так, якщо в зарубіжних країнах увага приділяється якомусь одному сорту з різноманітними смаковими якостями і зовнішнім виглядом.

Аналіз діяльності спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у розділі 2 показав, що поряд з досягненням найкращих економічних показників виробництва плодово-ягідної продукції, як правило, забезпечується і вища її якість. Це закономірно, оскільки велике спеціалізоване виробництво має великі можливості щодо використання досягнень науково-технічного прогресу, розробки й впровадження досконалої технології виробництва високоякісної продукції. У ДГ “Мелітопольське” вирощується понад 30 сортів яблук. Урожайність деяких сортів яблук в 2001 р. становила: Карола - 587,5 ц/га, Ред Мела - 437,5 ц/га, Яркоє - 750,0 ц/га, Хасилдар - 775,0 ц/га, Зірка - 555,0 ц/га, Прима - 387,5 ц/га, Азербайджанське - 371,3 ц/га, Оранжеве благове - 512,5 ц/га. Середня урожайність яблук в 2001 р. у всіх категоріях господарств була 23,2 ц/га, а в сільськогосподарських підприємствах - 18,4 ц/га.

Такі показники урожайності одержані перш за все за рахунок застосуванню удосконалених технологій вирощування та уведення якісних, конкурентоспроможних сортів. Сорти плодово-ягідної продукції різняться за показниками якості, строками дозрівання, умовами зберігання та транспортування. Так, з літніх сортів яблуні вирощуються такі сорти: Мела, Карола, Єва, Ред Мела, Яркоє, з осінніх - Прима, азербайджанське, Зірка, Пуритан, Голден Резістент, Гала, Ліберті; із зимових - Голдспур, Голден Делішес, Старт, Південне, Світанок, Кандиль Краснодарський. Це дає можливість господарству не тільки вільно конкурувати на регіональному ринку, а вивозити якісну продукцію за межі області та країни.

Вихід на ринок нових сортів плодових культур, з одного боку, вимагає додаткових витрат на просування продукції, рекламу і забезпечення населення інформацією про нові споживчі якості та переваги, що пов`язано з деяким ризиком для виробників її. З іншого боку, відсутність асортименту товару обмежує вибір покупців і знижує рівень задоволення їх потреб.

Актуальність проблеми якості продукції зростає із задоволенням кількісної потреби населення у плодах та ягодах. Виробництво необхідних населенню плодів може бути ефективним тільки у тому разі, якщо відомі загальний обсяг і структура платоспроможного попиту. Під впливом збільшення попиту на сливу та абрикос виробництво переходить на вирощування кісточкових, що зумовлює відповідні зміни у структурі породно-сортового складу та вирощуванні саджанців. Підвищення потреби у вітамінах і мінеральних речовинах у зв`язку з Чорнобильською катастрофою та незадовільним екологічним станом забезпечило розвиток ягідництва та вирощування яблук.

Поняття “якість плодової продукції” охоплює не тільки зовнішній вигляд, характеристику продукції, споживчі властивості, а й поширюється на масу плодів, упаковка плодової продукції, що є важливим чинником при виборі товару. Повинні також передбачатися певні вимоги до калібровки плодів, тобто розподіл її за розмірами. Калібровка обов`язкова для плодів вищих сортів, оскільки покращує товарний вигляд, полегшує правильну упаковку та їх цілість під час транспортування і в кінцевому результаті впливає на рівень реалізаційної ціни.

Основою формування якісної плодово-ягідної продукції є стандартизація, мета - гарантування якості продукції з урахуванням вимог світового ринку та забезпечення безпеки здоров`я населення. Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93 передбачені нормативні документи щодо стандартизації плодової продукції: державні стандарти України, галузеві стандарти України, технічні умови України 24.

В умовах конкуренції для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку виробники плодової продукції повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти ІСО (International Standards Organization), тобто стандарти міжнародної організації по стандартизації, яка сприяє розвитку системи стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги.

Конкурентоспроможність плодової продукції визначається не тільки її якістю, а й ціною, що насамперед залежить від витрат на її виробництво. Для досягнення конкурентоспроможності необхідно, щоб витрати на якість становили не менше 15-20% сукупних витрат. Проте, офіційні статистичні узагальнені дані про якість плодів та ягід протягом 1998-2003 років відсутні. Звітні дані за встановленими формами не дають змоги поглиблено проаналізувати показники якості плодової продукції та обсяги реалізації плодів навіть першого сорту. Так, за даними сільськогосподарського щотижневика “Рыночная информационная система в сельском хозяйстве” (м. Одеса) рівень цін плодової продукції в регіоні південного Степу характеризується даними на прикладі сільськогосподарського ринку Мелітополя (рис. 3.9).

Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження є тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.

Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукції протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізації плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.

Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в групі кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.

Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечує господарству тривале постачання коштів протягом року.

Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якості продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).

Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес - на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня - травня наступного року.

Таблиця 3.17

Зберігання плодів яблуні врожаю, 2000 р.

Сорт	Тривалість зберігання, діб	Вихід стандартної продукції, %	У тому числі по сортах
			І	ІІ	ІІІ
Гала	132	50,5	50,5	-	-
Ельстар	131	49,1	49,1	-	-
Голден Деліщес	179	86,9	65,6	20,5	0,8
Джонаголд	230	97,8	93,8	-	4,4
Ройал ред Делішес	227	96,6	69,0	17,2	10,4
Ренет Семиренка	219	89,3	39,3	32,1	17,9

Результати дослідження свідчать, що існуюча роздрібна торгівля плодово-ягідною продукцією та продуктами її переробки не відповідає споживчим вимогам до якості продукції. Основна частина плодів і ягід реалізується через палатки, ларьки, павільйони. Крім того, що вид торгівлі має відносно вузький асортимент плодів та ягід, незручний для обслуговування населення, невигідний для організації контролю якості плодів та ягід, не відповідає необхідним умовам зберігання якості продукції.

Отже, підвищення якості плодово-ягідної продукції в своєї більшості залежить в основному від удосконалення організації фірмової й оптової торгівлі на регіональному рівні, основне завдання якої полягає в тому, що при мінімумі посередників забезпечити швидке просування плодово-ягідної продукції від виробника до споживача. Налагодження взаємозв'язків сільськогосподарських підприємств з оптовими ринками, агроторговими домами, магазинами, підприємствами громадського харчування зумовлює зниження втрат продукції при транспортуванні та зберіганні.

У ринкових умовах для узагальнення терміну якості плодово-ягідної продукції важливими є питання конкурентоспроможності продукції, ціни та каналів реалізації. Виникає об'єктивна потреба науково-обґрунтованого розрахунку якості продукції з економічної точки зору споживача.

Для визначення впливу споживчого попиту на продукцію розроблена модель оцінки якості плодово-ягідної продукції. Розв`язання моделі включає наступні етапи:

1. Визначення технологічних показників якості продукції., до яких були віднесені показники, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність)

2. Визначення основних крітеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначені методом анкетного опитування: смакові якості, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність плодів та ягід, мода, термін зберігання дизайн упаковки, маса плодів, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт продукції, регіон вирощування, екологічні критерії.

3. Встановлення позитивного чи негативного зв`язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .

4. Кількісна оцінка крітеріїв споживчої попиту за технологічними умовами підвищення якості за п'ятибальною системою (1- слабка залежність; 3-середня залежність; 5 - сильна залежність).

5. Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.

6. Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.

Модель якості була розрахована для дослідного господарства “Мелітопольське” Запорізького району (додаток Ш).

Показник підвищення якості визначається як добуток коефіцієнта підвищення показників та оцінки факторів. Узагальнюючим показником в моделі є показник оптимізації технологічних умов виробництва для підвищення якості продукції, який визначається як добуток показника підвищення якості та коефіцієнту зв`язку між крітерієм споживчого попиту та визначеним технологічним показником якості.

, де (3.1)

де, R - показник оптимізації технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту;

a_ij - коефіцієнт зв'язку між i-м критерієм споживчого попиту та j-м технологічним показником якості за п`ятибальною системою;

x_j - j-й показник якості

Аналіз даних моделі якості визначив, що для умов конкурентоспроможності продукції ДГ “Мелітопольське” основними показниками якості при прогнозуванні подальшого виробництва будуть технологічні і фізіологічні показники та хімічний склад плодів і ягід. Найбільшу частку в структурі узагальненого показника займають смакові якості (5,3%), вміст органічних і мінеральних речовин (5,2%), вміст пектину (5,2%) та цукру і білків (4,8%). Вагомими факторами є також колір (4,8%), зовнішній вигляд (4,6%) та форма плодів (4,1%). Господарство відзначається високим рівнем зберігання та первинної переробки плодів і ягід, тому показники зрілості відіграють неабияку роль.

Ці дані насамперед підтверджуються думкою споживачів Запорізької області, на підставі чого показник якості за такими факторами як смак, свіжість плодів і ягід, корисність продукції були визначені за найвищим балом - 7,0.

Таким чином основними факторами, які дозволять ДГ “Мелітопольське” конкурувати на регіональному рівні, є смакові якості та корисність продукції (а саме вміст цукру, білків, органічних і мінеральних речовин), зовнішній вигляд, зокрема колір і маса плодів, а також різноманіття порід та сортів на ринку.

Отже, якість плодово-ягідної продукції, поряд з ціною реалізації, є одним з основних факторів підвищення її конкурентоспроможності, що дозволяє визначити не тільки взаємозв`язки між виробниками й об`єктами ринкової інфраструктури, але і скоригувати обсяги виробництва плодів відповідно попиту на них на ринку, а також гарантувати прибутки партнерам у ланці «виробництво - зберігання - переробка - збут».

Висновки до розділу 3

1. У плані розвитку садівництва Запорізької області на 2010 - 2015 рр. прогнозується виробництво плодів та ягід у всіх категоріях господарств в обсязі відповідно 1563 та 1805 тис. ц, у тому числі зерняткових культур - 512 та 590,5 тис. ц, кісточкових культур - 977 та 1140 тис. ц. З метою удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції та планомірного забезпечення протягом року пропоновані такі канали реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (2010 р.): відповідно на переробку 10,0 та 2,0 тис. ц; на ринку - 144,0 та 205,0 тис. ц; комерційним структурам - 213,7 та 78,0 тис. ц, експорт - 110,0 та 250,0 тис.ц.

2. З метою забезпечення необхідного обсягу валових зборів плодово-ягідної продукції обґрунтовані основні елементи удосконалення технології вирощування:

- обґрунтований добір порід і сортів;

- формування та своєчасна обрізка плодових дерев

- внесення в грунт оптимальних доз мінеральних і органічних добрив

- застосування заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами.

3. У сучасних умовах ефективним каналам реалізації є фірмова торгівля, що забезпечує своєчасне постачання продукції на споживчий ринок, визначає низькі ціни на плоди і ягоди і зумовлює збільшення кількості споживачів. Створення фірмової торгівлі в СВК “Фрунзе” Веселівського району дозволило довести рівень товарності в 2003 р. до 91,4%, прибуток від реалізації становив 174,0 тис. грн., рівень рентабельності - 26,7 %.

4. Для подальшого розвитку ефективної системи реалізації плодів і ягід велике значення має створення оптової торгівлі в регіоні. Участь в оптовій торгівлі для сільськогосподарських підприємств рекомендується в тому разі, якщо обсяги реалізації плодів і ягід у сільськогосподарському підприємстві невеликі, продукція швидко псується й потребує термінового продажу.

5. За результатами дослідження пропонується реалізувати плодово-ягідну продукцію через місцеві ярмарки, які дають змогу сільськогосподарським підприємствам налагоджувати безпосередні контакти із споживачами, аналізувати свою торгівельну діяльність та досліджувати ринок, підтримувати зв'язки із постійними оптовими і роздрібними підприємствами.

6. Новим каналом є реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему. Наведена матриця електронних послуг дозволяє сільськогосподарським підприємствам обрати оптимальний вид електронної реалізації продукції залежно від обсягів продажу та характеру діяльності підприємства.

7. Визначені основні показники якості плодової продукції на всіх стадіях її просування від виробництва до реалізації, які забезпечують її поліпшення в ринкових умовах. Дослідженнями встановлено, що основними факторами підвищення якості з технологічної точки зору є добір порід і сортів та дотримання умов зберігання плодово-ягідної продукції. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6 %, при терміні зберігання 230 та 227 діб.

8. Для визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості та показників споживчої переваги адаптована модель комплексної оцінки якості плодово-ягідної продукції для ДГ “Мелітопольське”. Найбільшу частку в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів та ягід (5,3%), вміст органічних та мінеральних речовин (5,2%), наявність пектину (5,2%) та вміст цукру і білків (4,8%), що вказує на необхідність впровадження нових порід і сортів плодів та ягід у господарствах.

ВИСНОВКИ

Дослідження розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу України та шляхів підвищення його ефективності дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції визначається взаємодією природних, технологічних, організаційних й економічних факторів, а також залежить від факторів зовнішнього середовища та функціонування ринку. Підвищення економічної ефективності забезпечується за рахунок концентрації виробництва і зональної спеціалізації галузі, оптимального розміщення виробництва, підвищення продуктивності садів у підприємствах різних форм господарювання за умов орієнтації їх на вимоги ринку.

2. За останні роки у Запорізькій області спостерігається тенденція зменшення як загальної площі плодово-ягідних насаджень, так і площ у плодоносному віці (майже в 1,5-2 рази). Сільськогосподарські підприємства області характеризуються низьким рівнем урожайності, який у 2003 р. коливався від 5 до 20 ц/га. Щорічне зменшення валового збору у сільськогосподарських підприємствах становить у середньому 13,7 тис. ц. Основними районами досліджуваної області, які вирощують плодово-ягідну продукцію, є Мелітопольський (49,1% від загального валового збору), Михайлівський (15,7%), Веселівський (7,5), Запорізький (6,9%).

3. Показник норми прибутку є одним з основних показників ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, який розраховується за даними бухгалтерського обліку і включає вартість землі за грошовою оцінкою. Дослідженнями встановлено, що норма прибутку виробництва плодово-ягідної продукції не перевищує 10%.

4. Дослідження впливу основних організаційно-економічних чинників на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції показали: з підвищенням рівня концентрації плодово-ягідних насаджень з 12 до 127 га у середньому на господарство собівартість реалізованої продукції і затрати праці на 1 ц знижаються відповідно у 1,7 та 2,4 рази, водночас урожайність продукції збільшується у 5,6 разів; з підвищенням спеціалізації виробництва від 0,2 до 12,7% затрати праці знижуються на 75%, собівартість 1 ц реалізованої продукції зменшується на 70%, прибуток на 1 га досягає 303,6 грн.; збільшення обсягів валової продукції з 102 до 7200 ц у середньому на господарство дозволяє зменшити затрати праці на 1 ц у 4,6 раза, знизити собівартість 1 ц реалізованої продукції у 3 рази та одержати 349,2 грн. прибутку на 1 га насаджень.

5. Основними факторами, які впливають на рівень споживання плодів і ягід, є рівень сукупного доходу населення, кількість членів сім'ї, сезонність виробництва, ціни та якість продукції. Основними споживачами плодів та ягід в досліджуваній області є населення, рівень доходу якого перевищує 300,0 грн. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%) і черешні (58%), приділяючи при цьому увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%).

6. Основними концептуальними положеннями розвитку виробництва плодово-ягідної продукції мають бути: підвищення родючості ґрунтів, збереження та ефективне використання ресурсів, стабілізація і нарощування обсягів виробництва, зменшення собівартості, підвищення якості та розширення асортименту продукції, налагодження взаємозв'язків між сільськогосподарськими підприємствами і підприємствами ринкової інфраструктури. Обсяг виробництва плодів і ягід у 2010 р. становитиме 156,3 тис. тонн, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - 76,5 тис. тонн, у 2015 році - відповідно 180,5 і 98,5 тис. тонн.

7. У підвищенні ефективності виробництва плодово-ягідної продукції пріоритетним напрямом повинне стати впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідних культур. Економічна оцінка інтенсивної технології виробництва черешні в умовах Південного Степу показала, що при затратах праці 1103 люд.-год. та виробничих затратах 6011 грн. на один гектар урожайність досягне 80 ц/га, рівень рентабельності виробництва черешні становитиме 530,7%, що в 1,4 раза більше, ніж при існуючій технології.

8. Впровадження запропонованої схеми каналів реалізації плодів та ягід дозволить сільськогосподарським підприємствам швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку залежно від вибору каналів реалізації. Важливим питанням удосконалення системи реалізації продукції є формування власної торгівлі сільськогосподарськими підприємствами, реалізація плодово-ягідної продукції через місцеві ярмарки та електронну систему Internet. Так, через власні магазини у 2010 та 2015 рр. прогнозується реалізовувати відповідно 11,5 та 12,8 тис. тонн плодів та ягід, або 16,7 та 13,1% товарної продукції.

9. Участь в електронній торгівлі сільськогосподарськими підприємствами може здійснюватися залежно від розміру і спеціалізації господарств та коливатися від надання інформації в електронній мережі до реалізації продукції безпосередньо за допомогою мережі Internet. Нормативні витрати на створення електронного магазину та інформаційної сторінки в електронній мережі відповідно становлять 5,4 і 5,2 тис. грн.

10. Визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості і споживчого попиту та адаптація моделі оцінки якості продукції на прикладі ДГ “Мелітопольське” Запорізької області свідчить, що найбільшу питому вагу в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів (5,3%) та хімічний склад (4,8-5,2%). При плануванні виробництва для конкурентоспроможності продукції необхідно приділити увагу підвищенню таких показників якості як фізіологічні, нормативні та хімічний склад.

Таким чином, тільки на засадах комплексного системного підходу до визначення розвитку галузі садівництва можна забезпечити подальше збільшення валового виробництва плодово-ягідної продукції та рівнів товарності й рентабельності виробництва як основних умов підвищення ефективності виробництва.



	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.	Агение Г.П. Предпосылки развития и экономическая эффективность плодового питомниководства на промышленной основе (на материалах Молдавской ССР) /Автореф. дис. на соиск. уч. степ. к.э.н. - К., 1982 - 23с.
2.	Агирбов Ю. Рынок картофеля и плодоовощной продукции. //АПК: экономика и управление. - 2000. - №12. - С. 50-58.
3.	Агирбов Ю., Волощенко С., Мухаметзянов Р., Семенов И. Современнее состояния и основные направления развития регионального плодоовощного подкомплекса России // Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - №1. - С.52-55.
4.	Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 764 с.
5.	Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвиту. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. Саблука та ін. - К.: ІАЕ, 2000. - 601с.
6.	Азовская ярмарка - 2003 в Бердянске // Ярмарки и выставки. - 2003. - №6 - С.
7.	Аналіз ринку плодоовочевої продукції України //Пропозиція. - 1997. - №11. - С.56-57.
8.	Андрієвський А., Сеперович Н., Нога В., Кірсанов В. Гносеологічні аспекти поняття „продовольча безпека” //Фондовий ринок. - 2000. - №7. - С.34-38.
9.	Бабич А.О. Світові, земельні, продовольчі і кормові ресурси - Київ: Аграрна наука, 1996. - 571с.
10.	Балыков В. Система показателей экономической эффективности // АПК: экономика и управление - 2000. - №7. - С.19-22.
11.	Баховчук В. Краевой продовольственный рынок //АПК: экономика и управление. - 2000. - №10. - С.52-56.
12.	Баюра Д.О. Реформування власності у садівницьких та плодопереробних підприємствах і підвищення ефективності їх функціонування (на матеріалах підприємств Західного Лісостепу України) /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н - К.: ІАЕ, 1997. - 17с.
13.	Білоусько Я.К. Напрями реформування власності переробних галузей агропромислового комплексу //Економіка АПК. - 1996. - №4. - С.20-23.
14.	Большой экономический словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. - 5.-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 2002. - 1280 с.
15.	Борисенко А. Развитие оптовой торговли плодоовощной продукцией на основе зарубежного опыта //Международный сельскохозяйственный журнал. - 1997. - №2. - С.26-30.
16.	Брезвін А.І. Організаційно-методологічні засади інтеграції виробництва в АПК //Економіка АПК. - 2000. - №3. - С.15-17.
17.	Буздалов И.Н. Экономическая эффективность интенсификации сельскохозяйственного производства. - М.: Колос, 1996. - 392с.
18.	Вивчити систему утримання та поживний режим ґрунту в зрошуваному сливовому саду: звіт про НДР (заключний)/ Інститут зрошуваного садівництва УААН. - УДК 634.21.631.67. - Мелітополь, 1994. - 119с.
19.	Воробьев И. Продовольственная безопасность: пути решения // Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - №4. - С.29-34.
20.	Всемирная история экономической мысли. Том 4. Теория социализма и капитализма в межвоенный период/ Под. ред. В.Н. Черковец- М.: Мысль, 1990. - 591с.
21.	Гегель. Энциклопедия философских наук. Соч. - Т.1. - М., 1929. - 650с.
22.	Государственная политика по обеспечению продовольственной безопасности страны //Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - №2. - С.26-28.
23.	Губський Б.В. Аграрний ринок. - К.: Нора-прінт, 1998. - 184с.
24.	Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93
25.	Дергачева Л. Адаптация предприятий плодоовощеконсервной промышленности к условиям рынка //АПК: экономика и управление. - 1999. - №11. - С.73-77.
26.	Долинський В.П., Долинський С.В.,ДяченкоІ.Б. Особливості та розвиток підприємництва в аграрних і агропереробних підприємствах //Економіка АПК. - 2000. - №2. - С.46-55.
27.	Дрийпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ: В 2-х кн. Кн. 2/ Пер. с англ. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 357с.
28.	Дубицький В.В. Внутрішньогосподарська агропромислова інтеграція //Економіка АПК. - 1999. - №10. - С.28-31.
29.	Дубицький В.В Становлення інтегрованих агропромислових формувань ринкового типу // Економіка АПК. - 2000. - №10. - С.17-20.
30.	Екологія плодових культур В.Ф Іванов, А.С. Іванова, Н.Є Опанасенко, Н.П. Литвинов, В.І. Важов - К.: Аграрна наука, 1998. - 407с.
31.	Ермаков А.Е. Развитие и эффективность садоводческих предприятий разных форм хозяйствования. - К., 1997. - 292с.
32.	Єрмаков О.Ю.Особливості адаптації садівництва України до ринкових умов господарювання //Садівництво, 1998. - Вип. 47. С.261-265
33.	Задорожна Е.П. Экономика садоводства в пригородных совхозах (на примере Киевской области) /Автореф. дис. на соиск. уч. степ. к.э.н - К., 1964. - 14с.
34.	Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 24 жовтня 2002 року № 191-iv
35.	Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» Відомості Верховної Ради - 1999, № 20-21, ст.191
36.	Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 рр.» від 18 січня 2001 р
37.	Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» Відомості верховної ради - 1998, n 19, ст. 98
38.	Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. - К.: Логос, 1999. - 256с.
39.	Зінь. Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 320с.
40.	Зозулёв А.В. Сегментирование рынка: Учеб пособие. - Х.: Студцентр, 2003. -232 с.
41.	Зырянова Т. Рынки сбыта и конкурентоспособность продукции //Экономика сельского хозяйства России. - 2001. - №11. - С. 32.
42.	Касьянова Н.Л. Методичні підходи до структуризації виробництва та формування регіональних ринків агро продовольчої продукції //Економіка АПК. - 2000. - №8. - С. 89-94.
43.	Кашин В., Косякин А. Социально-экономическая стратегия адаптивного садоводства //АПК: экономика и управление. - 1999. - №2. - С.21-25.
44.	Козлов М. Формирование рыночной системы реализации сельскохозяйственной продукции //АПК: экономика и управление - 1997. - №7. - С.42-49.
45.	Конгресс „Продовольственная безопасность России” 19 декабря 1997г., Москва, Парламентский центр //Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - №2. - С. 25-26.
46.	Кондратенко П.В. Розвиток галузі садівництва в умовах реформування агропромислового комплексу // Вісник аграрної науки. - 2001. - №9 - С. 5-8.
47.	Кондратенко П.В., Литовченко О.М., Тюрин С.Т. Концепція розвитку плодово-ягідного виробництва в Україні. - К., 1997. - 17с.
48.	Королев А. Создание системы оптовых продовольственных рынков //АПК: экономика и управление. - 1999. - №2. - С.37-40.
49.	Кравець О.В. Економічна ефективність садівництва та оптимізація породно-сортового складу плодових насаджень (на матеріалах господарств південних областей України та Автономної Республіки Крим) /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н. - Дніпропетровськ, 2001. - 21с.
50.	Кравченко П.Я., Шумейко А.І., Кучеренко С.М. Поглиблення спеціалізації садівництва в Українській РСР //Вісник аграрної науки. - 1991. - №7. - С.32-36.
51.	Курс экономической теории. Учебн. пособие под. ред. М.Н.Чепурина, проф. Кисилева Е.А. - Киров: Вятка, 1994. - 624.
52.	Кучеренко С.М. Тенденції розвитку консервного виробництва в системі споживчої кооперації //Економіка АПК. - 2000. - №9. - С.43-47.
53.	Лазня В. Плодоовощеконсервное производство в Украине// Економіка України. - 1999. - №10 - С. 70-77.
54.	Легеза Д.Г. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах зони Степу // Економіка АПК. - 2003. - № 6. - 93-99.
55.	Легеза Д.Г. Ефективність спеціалізації сільськогосподарських підприємств на виробництві плодово-ягідної продукції в зоні Степу //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., - Вип. 62. - 2003. - с. 129-133.
56.	Легеза Д.Г. Основні особливості врегулювання земельних та майнових питань зони Степу на землях під багаторічними насадженнями // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - том 3 /за ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: Вид-во „Єлтон-2”, 2002. - №14(26) - с. 278-282.
57.	Легеза Д.Г. Основні регіональні фактори розміщення виробництва плодової продукції в сучасних умовах // Вісник ХДАУ - 2001. - №7 -Серія “Економіка АПК і природокористування.” - С. 234-237.
58.	Легеза Д.Г. Проблеми ефективності виробництва плодової продукції в сільськогосподарських підприємствах // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т. Саблука, Част 2. - с. 192-196.
59.	Легеза Д.Г. Проблеми якості та конкурентоспроможності плодової продукції //Агроінком. - 2002. - № 4-7. - с. 50-52.
60.	Легеза Д.Г. Ринок збуту та конкурентоспроможність плодово-ягідної продукції // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. Вип. 1-2. - 2003. - с.145-149.
61.	Легеза Д.Г. Роль плодової продукції в продовольчому забезпеченні населення //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., - Вип.. 44. - 2001. - с. 112-114.
62.	Легеза Д.Г. Світове виробництво та використання плодової продукції //Науковий вісник Національного агарного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., - Вип.. 51. - 2002. - с.100-102.
63.	Легеза Д.Г. Удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції // Агроінком. - 2003. - № 5-8. - с. 71-75
64.	Леш А. Географическое размещение хозяйства. Пер. с англ. Азенштадта Л.А. - М.: Изд. Иностр. литературы - 1959. - 456с.
65.	Мазур К.В. Формування і ефективність функціонування регіонального плодопродуктового під комплексу /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н - К.: ІАЕ, 2001. - 20с.
66.	Макаренко П.Н., Мельник Л.Л., Карпенко А.М. Развитие интеграции в агропромышленном производстве как одно из направлений аграрной политики //Економіка АПК. - 2000. - №8. - с.52-58.
67.	Малік М.Й., Орлатий М.К., Федієнко П.М. Інтеграція як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 40 с.
68.	Мамутов В. Досвід ефективного колективного сільськогосподарського виробництва // Економіка України. - 1999. - №8. - С.75-78.
69.	Маркіна Т.А. Основні напрями дослідження ринку продукції садівництва // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відповід. ред) та ін. - К., Вип. 52, -2002. - С. 67-69
70.	Маркіна Т.І. Ефективність інтенсифікації садівництва (на матеріалах південних областей України). /Автореф. на здоб. наук. ступ к.е.н. - К., 1996. - 25с.
71.	Маркс К. Капитал, т. 2 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т.24. - 650с.
72.	Маркс. Капитал, Т. 3 //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т.25, ч.2. - 5551с.
73.	Мармуль Л.О., Танклевська Н.С., Грицку В.С. Економічна ефективність функціонування плодоконсервної промисловості у складі регіонального АПК //Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АП України. - РВПС, 1998. - 219с.
74.	Маслаков В. Сущность и уровни продовольственной безопасности. //Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - №3. - С.33-35.
75.	Мельников А. Фирменная торговля набирает обороты // Экономика сельского хозяйства России - 2003. - №10. - С. 26-28
76.	Месель-Веселяк В.Я. Напрями реформування агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 1999. - №1. - С.36-40
77.	Месель-Веселяк В.Я. Організаційно-правові форм господарювання та їх ефективність // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвиту. Інформаційно-аналітичний зб. / За ред. П.Т. Саблука та ін. - К. 2002. - вип. 5, розд. 7: Розвиток багатоукладності і організаційно-правових форм господарювання, гл. 7.2. - с. 449-463.

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 
•  5 
•  6 
•  7 

диссертация "Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції" скачать

Подобные документы

• Всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід

  Економічна сутність ефективності виробництва плодів. Економічна ефективність діяльності підприємства ДПДГ "Мелітопольське", аналіз динаміки виробництва плодів. Шляхи удосконалення ринкового механізму та системи реалізації плодово-ягідної продукції.
  
  курсовая работа [241,1 K], добавлен 05.05.2014
  

• Аналіз економічної ефективності виробництва молока

  Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
  
  курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

  Поняття ефективності сільськогосподарського виробництва. Місце рослинництва в економіці господарства. Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва. Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.04.2017
  

• Аналіз виробництва та реалізації продукції

  Теоретичні основи економічного аналізу. Аналіз виробництва та реалізації продукції на прикладі ЗАТ "Елісон", виконання плану асортименту. Показники ритмічності та рівномірності виробництва. Головні пропозиції щодо вдосконалення реалізації продукції.
  
  контрольная работа [53,3 K], добавлен 25.11.2013
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

  Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві, методичні основи. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз динаміки виробництва, якості продукції. Шляхи покращення показників, що вивчаються.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014
  

• Аналіз обсягу, структури та якості виробництва продукції

  Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.
  
  курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012
  

• Економічна ефективність, облік витрат на виробництво продукції рослинництва та шляхи їх удосконалення у колективному сільськогосподарському підприємстві "Сонячне" Миколаївського району

  Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва, її показники. Сучасний стан виробництва продукції рослинництва у КСП "Сонячне" Миколаївського району та розробка шляхів підвищення його економічної ефективності.
  
  дипломная работа [260,8 K], добавлен 24.11.2011
  

• Ринковий потенціал виробництва органічної продукції в Україні

  Поточний стан органічного виробництва продукції та тенденції його світового та вітчизняного розвитку. Ставлення споживачів до продукції органічного виробництва. Вибір шляхів підвищення можливостей щодо виробництва та реалізації органічної продукції.
  
  статья [136,9 K], добавлен 11.10.2017
  

• Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

  Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010
  

• Показники ефективності (продуктивності) виробництва

  Основні напрямки підвищення ефективності виробництва. Розрахунок середньомісячної заробітної плати на підприємстві. Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури.
  
  курсовая работа [356,8 K], добавлен 15.11.2010
  

Другие документы, подобные "Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам