Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку на ПрАТ "Тернопільський молокозавод”, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів з їх мобілізації. У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

· за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

· за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

· за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

· за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Розгляньмо деякі з цих напрямків детальніше.

Резерв зростання прибутку (РЗо) за рахунок збільшення обсягу продукції розраховується за формулою:

, (3.1)

де - планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції;

Р - додатково реалізована продукція (тис. грн.). Якщо прибуток розраховано на 1 грн. продукції, то сума резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації визначатиметься за формулою:

, (3.2)

де - фактичний прибуток від реалізації продукції;

Р^ф - фактичний обсяг реалізації;

Р (рз) - резерв збільшення реалізації продукції.

Визначення резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації здійснюється так (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції ПрАТ "Тернопільський молокозавод”

Дані таблиці показують, що резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 16,95 тис. грн. Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо. Кількісна величина резервів визначається порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною:

, (3.3)

де С _{(рз) -} резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

С_{li -} фактична величина використаного і-го виду ресурсу;

С_ні - нормативна величина використаного і-ro виду ресурсу.

Тоді загальна величина виявлених резервів зниження собівартості продукції визначатиметься за такою формулою:

, (3.4)

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас і резервами збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву зростання прибутку проводять за формулою:

, (3.5)

де - резерв зростання прибутку;

С_м - можливе зниження витрат на 1 грн. продукції;

Р_l - реалізована продукція за звітом;

Р_n - можливе зростання обсягу реалізації.

Визначення резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (табл.3.2).

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Таблиця 3.2

Резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції ПрАТ "Тернопільський молокозавод”

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо. Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

РЗ_с= (С₁-С₂) *ВП, (3.6)

де ЕРЗ_С - економія від здійснення організаційно-технічних заходів, грн.;

С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно-технічного заходу, грн.;

ВП - річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно-технічного заходу, грн.

2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:

· збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

· зміну трудомісткості продукції;

· більш повне використання фонду робочого часу.

Для всіх цих напрямків можна користуватися формулою:

рз_ч = (ч * з_о) + ф_с, (3.7)

де РЗ_Ч - резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, грн.;

Ч - середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб;

З₀ - середня заробітна плата звільненого робітника, грн.;

Ф_с - сума відрахувань у соціальні та інші фонди.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується за такою формулою:

РЗ_нтп= (Р₀-Р₁) ВП_нат, (3.8)

де РЗ_нтп - резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн.;

З₀, З₁ - витрати на оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково-технічних досягнень, грн.;

ВП_нат - обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру.

4. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку користуються формулою:

, (3.9)

де

- сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн.;

- норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження науково-технічних досягнень у натуральних одиницях виміру;

Ц_м - ціна прямих матеріальних витрат, грн.;

ВП - обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн.

5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити такою формулою:

, (3.10)

де РЗ_уп - сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно-постійних витрат, грн.;

С_кс - сума витрат за однією з комплексних статей, грн.;

ПВ_ул - питома вага умовно-постійних витрат у статтях витрат;

А_б - сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн.;

К_уп - темп приросту обсягу випуску продукції, коефіцієнт.

6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення якості продукції молока на ПрАТ "Тернопільський молокозавод”

Дані таблиці показують, що у зв'язку зі зростанням питомої ваги продукції першого сорту до 60%, другого - до 40%, зниженням випуску виробів третього сорту, середня ціна реалізації виробу зросте на 27,2 тис. грн.

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії.

Процес збільшення прибутку ПрАТ "Тернопільський молокозавод" відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які залежать від діяльності підприємства:

· обсяг діяльності підприємства;

· стан та ефективність використання ресурсів підприємства;

· рівень доходів;

· рівень витрат;

· ефективність цінової та асортиментної політики.

Зовнішні фактори впливу на зростання прибутку підприємства - це фактори, які не залежать від діяльності підприємства:

· державне регулювання цін в сучасних умовах на товари, які входять до споживчого кошика (хлібобулочні вироби, м'ясні та молочні продукти);

· подорожчання послуг інших галузей народного господарства - зростання цін на електроенергію, тарифів на паливо-мастильні матеріали, теплову, парову енергію, транспортні послуги, послуги зв'язку, що приводить до збільшення поточних витрат;

· система оподаткування - залежність між прибутком та податками обернено-пропорційна - чим менше податків заплатить підприємство, тим більше прибутку залишиться в його розпорядженні;

· зміна нормативних документів по кредитуванню, збільшення облікової ставки за користування кредитними ресурсами - збільшує поточні витрати та негативно впливає на формування прибутку;

· політика держави по формуванню доходів, відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення, що приводить до зниження обсягів реалізації продукції, а отже, - зниження прибутків.

Розмір прибутку залежить від взаємовпливаючих факторів. До них відноситься:

· кількість проданих товарів. Кожна одиниця товару при продажі приносить певний прибуток, тому чим більше товару реалізовано, тим більше прибутку отримує підприємство від реалізації товарів.

· розмір встановленої націнки. Встановлення граничного рівня націнки на регульовані ціни не дозволяє встановити більш високий рівень. По вільних цінах націнка залежить від попиту та пропозицій на товар та від цін підприємств-конкурентів.

· цінова політика. При укладанні торговельних угод підприємство повинно користуватися золотим правилом бізнесу - закупити товар по більш низькій ціні, а продати його - по більш високій ціні. Такого результату можна добитися шляхом скорочення посередників при закупівлі товарів. Збільшення бартерних угод сприяє при вигідному співвідношенні рівня цін, отримати товар по нижчих цінах, ніж у посередників.

· обсяг діяльності. Розмір прибутку залежить від обсягу виробничої діяльності по реалізації товарів. Збільшити прибуток можна шляхом вивчення попиту на ринку на даний товар, розширення асортименту за рахунок взаємодоповнюючих та взаємозамінних товарів, надання додаткових платних послуг.

· валові витрати. Залежність між прибутком та валовими витратами обернено-пропорційна. По-перше, чим менший рівень комерційних витрат, тим більший прибуток може отримати підприємство при реалізації товарів. По-друге, чим менша сума витрат обігу, тим більше зниження витрат. Зниження витрат обігу можливе при: виборі найбільш оптимального місцезнаходження підприємства; зниження тарифів на транспортні послуги; посилення режиму економії; ефективне використання трудових ресурсів; ефективне використання матеріальних ресурсів.

· оборотність обігових активів. Чим більше оборотів здійснюють обігові кошти за місяць, тим швидше вивільняються грошові кошти і тим самим збільшується товарообіг та прибуток.

· склад капіталу. Співвідношення між власними та позиковими коштами на різних етапах діяльності підприємства змінюється, але треба завжди пам'ятати, що позикові кошти мають бути нижчі від власного капіталу.

· фондоозброєність працівників. Чим вищий технічний розвиток підприємства, тим вища продуктивність праці і відповідно більший обсяг реалізації, тим вищий розмір прибутку.

· чисельність працівників. Чим більше працюючих в штатному розписі підприємства, більші витрати на оплату праці, більші витрати, а отже, нижчі прибутки.

· податкомісткість. Чим більший фонд оплати праці, тим вищий розмір податків, які нараховуються на фонд оплати праці. А це в свою чергу приводить до збільшення витрат, а отже зниження рівня прибутку.

· затрати, що фінансуються з прибутку. Розмір чистого прибутку залежить від розміру економічних санкцій, пов'язаних з порушенням чинного податкового законодавства, цінової політики, санітарного режиму, техніки безпеки та охорони праці.

Своєчасне дослідження та аналіз даних факторів на розмір прибутку, виявлення позитивних та негативних причин зміни прибутку, дозволяє підприємству скоригувати розмір прибутку та відповідно управляти ним в майбутньому періоді.

В процесі підвищення прибутковості ПрАТ "Тернопільський молокозавод" важливим є визначення оптимізації структури капіталу підприємства.

Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється по наступних етапах:

1. Аналіз капіталу підприємства.

2. Оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Проведення різноманітних розрахунків з використанням механізму фінансового лівериджа дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, що забезпечує максимізацію рівня фінансової рентабельності.

4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації заснований на попередній оцінці вартості власного і позикового капіталу при різних умовах його залучення і здійсненні різноманітних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків.