комплексна механізація, автоматизація та електрифікація виробництва;

поліпшення організації праці;

зміцнення трудової дисципліни праці;

підвищення інтенсивності праці;

підвищення матеріальної заінтересованості;

підвищення кваліфікації працівників.

Економічно обґрунтованим для підприємства є випуск лише рентабельних видів продукції. Саме при функціонуванні підприємства за таким принципом досягається основна мета його діяльності - отримання прибутку.

Збільшення рентабельності на наш погляд, можливо за двома шляхами:

1) завдяки підвищенню рівня відпускних цін;

2) зменшенню собівартості продукції.

Альтернативним, на нашу думку є другий напрям, тобто зменшення собівартості продукції.

Для підвищення прибутковості досліджуваного підприємства планується:

збільшити обсяги закупки сировини;

зменшити розхід паливно-енергетичних ресурсів за рахунок холодильно-компресорного обладнання згідно розроблених графіків:

економне використання газу за рахунок регулювання температурного режимів опалювальної системи, скорочення часу на переробку сировини;

зупинка ліній по тепловій обробці молока;

збільшення виробництва молочної продукції в плавках;

збільшення виробництва продукції вторинної сировини;

зменшити заготівельну ціну на сировину до рівня заготівельних цін інших районів і зо рахунок цього збільшити реалізацію цільномолочної та нежирної продукції.

Виходячи з вищесказаного, для підвищення економічної ефективності переробки молока та розширення асортименту виготовлення високоякісної продукції ПрАТ "Тернопільський молокозавод" пропонуємо здійснити наступні заходи:

по-перше: економічно зацікавити виробників молока у збільшенні обсягів продажу його підприємству, що дасть змогу в свою чергу підвищити коефіцієнт використання виробничих потрібностей підприємства, а це потрібно здійснити шляхом укладання контрактів, особливо з населенням, які виробляють більше 80% молока, а продають лише біля 15-20 % від виробленого;

по-друге: здійснити оновлення основних виробничих фондів шляхом впровадження нових технологій за рахунок залучення інвестицій;

по-третє: слід активніше використовувати вторинну продукцію;

по-четверте: для взаємовигідного поєднання інтересів товаровиробників і підприємства доцільно в рамках адміністративного району організовувати на принципах кооперації кооперативи з виробництва, переробки та реалізації мол око продуктів. А це дасть можливість об'єднати економічні інтереси його учасників для збільшення обсягів виробництва сировини, впровадження ресурсозаощадливих і безвідходних технологій їх переробки, розширити асортимент готової продукції конкурентоспроможної якості і на цій умові підвищити економічно-соціальні умови проживання населення. Науково-технічний прогрес на підприємстві є важливим фактором для:

збільшення виробництва високоякісної продукції

скорочення витрат на її виробництво;

підвищення ефективності суспільного виробництва;

вирішення інших соціально-економічних проблем.

Вважається за необхідне на ПрАТ "Тернопільський молокозавод" підвищити такі основні напрямки НТП:

комплексну механізацію. електрифікацію і автоматизацію виробництва;

впровадження Інтенсивних технологій;

підвищення науково-технічного рівня кадрів підприємства.

А це в свою чергу, на нашу думку, вплине на поліпшення якості молокопродукції.

Існуючі і вже широко застосовані на підприємстві технології будуть значно вдосконалені по відношенню до підвищення виробництва, масштабів економіки.

Це може бути здійснено за рахунок:

1) покращення органолептичних характеристик, оскільки, приймаючи рішення про покупку, споживач перш за все надає перевагу смаку.

Тому підприємству потрібно для покращення смакових властивостей використовувати наступні перспективні процеси: - низькотемпературна (високий тиск електричного поля, тонне викручення, передова мембранна технологія) обробка; - фракціонування жирів; - виділення молочного білка; - захист антиокислювачам її; - нові упаковки.

Також на даному заводі потребують вдосконалення аналітичні засоби виміру смаку, запаху і консистенції, що надає привабливість молочним продуктам.

2) безпека. На нашу думку, безпека продуктів харчування - це зона постійної турботи, тому що вона впливає на довіру споживача до щоденної їжі. З метою виключення можливого ризику хвороби від вживання продукту варто було б об'єднатися всім виробничим лініям, починаючи від виробництва кормів і закінчуючи випуском продукції.

Тому підприємству потрібно вдосконалити методи і техніку, що забезпечують контроль молока і молокопродуктів на всьому шляху до споживача.

3) ефективність виробництва.

З огляду на це пропонуємо наступні завдання;

розширення зон збору додадуть більшу економію при умові зменшення об'ємів транспортованого молока. Для цього доцільно використовувати розподіл з допомогою мембран, концентрування, заморожування і (або) низькотемпературний підігрів;

прискорення визначення мікробіального забруднення. Для забезпечення безпеки продуктів пропонуємо ряд заходів, включаючи діалектрофарез (використання електричного поля, що виникає між рядом мікромеханічних електродів для розподілу груп клітин);

своєчасний контроль за процесом. Багатообіцяючим є використання датчиків для вимірювання біохімічних і реологічних властивостей. Потрібне також використання близької інфрачервоної спектроскопії

чи також деяких датчиків з топкою плівкою;

біосепарування. Для вдосконалення нубріцевтичних продуктів потрібно покращити методи біосепарування. Труднощами, в даному процесі, є дороговизна іонообмінних і мембранниз технологій;

збільшення розміру заводу, як засобу підвищення ефективності;

солезабезпеченІсть.

Необхідність задоволення попиту в результаті збільшення доходів виробництва потребують технологій, більш сприятливіших для оточуючого середовища. На нашу думку такими технологіями є малі енергоємні методи виділення води з молока. Наявні в даний час на підприємстві технології сушіння залишаються достатньо енергоємними.

Тому підприємству необхідно значно скоротити вживання енергії, особливо зважаючи на теперішню проблему із енергоносіями. Для цього ми пропонуємо наступні підходи:

1. Ефективніше повторне використання твердих відходів - при більш ефективній первинній і вторинній переробці стічних вод тверді відходи, що утворюються, потрібно знищувати не дорогим для оточуючого середовища способом, тому дослідження потрібно направити на розробку більш ефективних як в фінансовому так і в природоохоронному відношенні методів;

2. Рециркулювання води на підприємстві - це означає що на даному заводі для обробки сировини необхідно використовувати мембранні процеси. Вони на нашу думку допоможуть створити економічну і надійну систему обробки для повторного використання води. А щодо окремих продуктів, то високу рентабельність виробництва сирів, сухого молока і морозива можливе за підрахунками підприємства, до 100% рентабельності.

Зважаючи на жорстку конкуренцію, яка формується в галузі, досліджуваному підприємству слід значно активніше працювати над втіленням нових технологій у виробництво. Це дозволить створити продукти з використанням унікальних властивостей. Технології, що покращують смак, свіжість, харчову безпеку молочних продуктів і підвищують рентабельність виробництва, на нашу думку, будуть ключовими для забезпечення життєво-стійкості і прибутковості заводу.

Перспективним, в плані підвищення ефективності переробки молока, є використання сучасних наукових розробок в системі виробництва молокопродуктів. Вони представляють собою молочні продукти нового покоління з доданням про - і пребіотиків, біологічно активних речовин І харчових добавок. При створенні таких продуктів виробники разом з науковцями широко використовують біотехнологічні процеси.

У світі ведеться інтенсивний пошук нових можливостей використання ферментів мікробного походження по таких основних напрямках, як поліпшення якості наявних ферментів, розробка нових і використання їх для одержання окремих інгредієнтів. Застосування ферментів, продукованих мікроорганізмами, - один з основних напрямків біотехнології для розробки нового покоління дитячих, дієтичних і лікувально-профілактичмих харчових продуктів.

За кордоном розвинене виробництво молочних продуктів з низькокалорійними підсолоджувачами, замінниками молочного жиру, інгредієнтами, що виводять з організму шкідливі для здоров'я речовини.

Серед пріоритетних напрямків у біотехнології для харчової промисловості важливе місце відведено генній інженерії. Однак генно модифікована продукція для харчування людини сприймається в світі неоднозначне. Проблема формування системи безпеки використання й споживання генно модифікованих продуктів - ключова як для окремих країн, так і для міжнародних організацій і економічних союзів. Один з елементів державного регулювання поставки й реалізації таких харчових продуктів - маркування. Нині нею послуговуються у 130 країнах світу. Це особливо важливо для виробників продуктів для дітей, значна частина яких - на молочній основі, де використовуються інгредієнти з рослинної сировини.

Важливо вдосконалювати традиційні технології, створювати на їх основі молочні продукти підвищеної біологічної і харчової цінності, що сприяють виведенню з організму шкідливих речовин.

Інженерні служби наполегливо працюють над розробкою нового технологічного обладнання, що функціонує в автоматичному режимі й забезпечує одержану продукцію. Це - компактна високоефективна теплообмінна техніка, високошвидкісні установки для розфасовки й упаковки рідких і пастоподібних молочних продуктів у нові види упаковок з екологічно чистої сировини, автоматизовані лінії безрозбірного миття обладнання тощо. У цьому ж ряду - вдосконалення пакувальних матеріалів і устаткування для упаковки й маркування молочних продуктів, посилення контролю безпеки нових пакувальних матеріалів.

Таким чином підвищення економічного розвитку ПрАТ "Тернопільський молокозавод". можна досягти шляхом розробки і впровадження ефективних програм, які б дозволили регулювати діяльність підприємства з питань переробки молока та реалізації конкурентноспроможної продукції в конкретних місцевих умовах даного регіону.

Головною проблемою ПрАТ "Тернопільський молокозавод". ”є постійна нестача сировини через різке зниження чисельності поголів'я худоби сировинної зони підприємства по відомих причинах.

З метою відновлення поголів'я корів можна запропонувати наступні заходи:

збільшити виробництво кормів та підвищити їх якість;

застосовувати нові технології годівлі;

покращити селекційні роботи;

сприяти використанню ветеринарних засобів.

Всі вище сказані заходи, а також ряд інших вплинуть на підвищення поголів'я корів, виробництво молока, а отже і на виробництво цих видів молокопродуктів. Є інші шляхи, які слід використовувати разом Із названими.

Тому для вирішення цієї проблеми необхідно шукати напрямки щодо зростання обсягів закупок молока за рахунок наступних заходів:

відновлення поголів'я;

підвищення продуктивності корів;

дальшого розширення зони заготівель;

підвищити вартість молокосировини на 5%.

Здійснення всіх цих заходів можна здійснити за рахунок інтеграції зусиль виробників молока та його переробників. Ця інтеграція може проявлятися в наступних формах:

об'єднання матеріальних баз виробників та переробних підприємств, що дасть змогу збільшити свою платоспроможність та можливість забезпечення кредитів;

допомога домогосподарствам з боку переробних підприємств спрямована на забезпечення їх якісним селекційним матеріалом, ветеринарної допомоги, та проведення інформаційної роботи серед населення стосовно питань раціонів годівлі, догляду за тваринами та їх утримання;

формування спільних із сільськогосподарськими підприємствами інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення тваринницьких комплексів, поголів'я тварин та матеріальної бази.

Окрім цього, засобом підвищення ефективності переробки молока є підвищення рівня його товарності, оскільки, все-таки, значна частина молока використовується на годівлю молодняку та особисте споживання домогосподарствами. Збільшити товарність молока можна наступними шляхами:

шляхом заключення контрактів, особливо з селянами, які виробляють біля 70% молока, а продають лише біля 6-7% від виробленого;

погасити заборгованість по виплаті населенню за молоко;

стимулювати заготівельників сировини;

збільшити кількість молокопунктів по селах;

Необхідність застосування сучасних систем маркетингу на ПрАТ "Тернопільський молокозавод". зумовлюється істотними територіальними відмінностями у виробництві поточної сировини та молокопродукції, спричинені великою залежністю трудомісткого і негнучкого молочного скотарства.

Основними завданнями маркетингового підходу до розвитку продовольчого ринку мають стати аналіз і регулювання господарських процесів на підприємстві виключно з позиції ринкової економіки.

При цьому основними службами маркетингової служби підприємства повинні стати:

вивчення і прогнозування попиту і пропозиції на молоко продукти;

розробка рекомендацій щодо економічного регулювання ринку молокопродуктів за допомогою таких важелів як: податки, ціни, кредит, пільги, субсидії;

формування пропозицій щодо регулювання експорту та імпорту молокопродуктів на певній території;

інформаційне забезпечення суб'єктів ринкової діяльності, включаючи надання комерційної, статистичної та іншої необхідної інформації.

Службі маркетингу на ПрАТ "Тернопільський молокозавод". необхідно насамперед добре підлагодити систему дослідження продовольчого ринку, вивчити особливості функціонування та можливі переваги та недоліки у діяльності конкурентів, відібрати потенційних партнерів у посередницько-збутовій роботі, знайти надійних постачальників сировини та обладнання, добре організувати та продумати стратегію просування власних товарів на внутрішньому та зовнішньому ринку молокопродуктів.

Пропонуємо розробку таких основних елементів маркетингової діяльності ПрАТ "Тернопільський молокозавод". як:

розробка та впровадження товарних концепцій підприємства;

вибір адекватних форм насичення і диверсифікації товарного асортименту;

розширення номенклатури виробництва, а також доведення своєчасної і потрібної інформації до потенційних споживачів з

метою забезпечення максимального збуту своєї продукції.

Вважаємо за необхідне на ПрАТ "Тернопільський молокозавод" стимулювати нарощування обсягів виробництва молокопродукції, яка може успішно поглинатися продовольчим ринком, забезпечуючи при цьому належну дохідність підприємства, що дозволить нарощувати його виробничий потенціал.

У зв'язку з цим, управління маркетингу на підприємстві має зводитися до забезпечення наступних функцій:

прийняття господарських і комерційних рішень на основі ґрунтовного аналізу споживчого попиту;

підвищення ефективності функціонування підприємства за рахунок максимального пристосування їх виробничо-збутової діяльності до вимог ринку;

втілення сучасних інструментів стимулювання збуту, реклами на пропаганди, особистого продажу молочних продуктів.

Маркетинговий підхід на підприємстві вимагає орієнтацію його на обмеження виробництва невигідної продукції, яка не користується попитом, з максимальним постачанням на ринок вигідної для себе, та корисної для споживачів високоякісної продукції, що відзначається стабільним попитом.

Підприємству потрібно при переході до маркетингової діяльності враховувати як неконтрольовані чинники зовнішнього середовища, так і внутрішньогосподарські фактори, що визначають внутрішню структуру, організацію та особливості технологічного процесу.

Відповідно до цього маркетинговій службі підприємства пропонуються наступні завдання:

виявлення потенційного споживчого попиту населення на молочну продукцію за допомогою комплексного підходу до вивчення стану ринку і перспектив його подальшого розвитку;

втілення системи сучасного технічного обслуговування виробництва та розповсюдження товарів, включаючи заходи в області пакування, транспортування, рекламування, та просування товарів на ринку;

створення і розвиток комплексу маркетингових заходів, пов'язаних з розробкою стратегічного планування у маркетингу;

забезпечення належного контролю та управління основними маркетинговими процесами.

Дієвим інструментом маркетингової діяльності ПрАТ "Тернопільський молокозавод". є бізнес-планування, яке повинно містити відповідні комерційні програми, орієнтовані на одержання та максимізацію прибутків, шляхом втілення системи цільових заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети.

Вважається за необхідне на ПрАТ "Тернопільський молокозавод". є втілення потужної системи рекламної діяльності.

Виходячи з цього пропонуємо наступні заходи щодо розвитку рекламної діяльності на підприємстві:

встановлення мети рекламної діяльності;

дослідження спонукальних чинників споживачів у процесі придбання певного виду поточної продукції;

розробка проекту рекламного звернення та вибір каналів його розповсюдження;

формування рекламного бюджету та затвердження кошторису витрат на різні види рекламної діяльності;

оцінка ефективності рекламної компанії з погляду досягнення поставлених перед нею цілей.

Використовуючи досвід капіталістичних країн підприємству варто було б активно стимулювати виробництво за допомогою відповідних важелів цінової політики. Основне її завдання:

забезпечити створення належних умов для ведення експортно-імпортної діяльності;

гарантування продовольчої безпеки підприємства.

У діяльності вважається необхідним задіяння ринкового важеля формування розвинутого конкурентного середовища. Тому маркетинг повинен виступати саме тією ланкою господарського управління, яка здатна істотно вплинути на підвищення ефективності підприємства.

Таким чином, досліджуване підприємство, яке на даний момент має ще багато недопрацювань як в сфері забезпечення сировини так і в сфері збуту продукції має значні резерви в даних напрямах, реалізація яких дозволить значно підвищити ефективність як господарювання, а також конкурентоспроможність товарів та всього підприємства.

Висновки і пропозиції

1. Економічна ефективність - це одна з ключових категорій економічної науки, але вона ще не остаточно досліджена й сформульована. Навколо цього поняття ведуться дискусії і різні вчені-економісти вкладають у нього дещо відмінний зміст. Немає одностайного погляду й на те, що саме вважати ефектом або результатом діяльності, якими показниками можна його оцінити.

Найпоширеніше визначення, з яким погоджується більшість економістів, таке: "ефективність виробництва - відносний показник, що характеризує результативність виробництва у зіставленні з використаними виробничими ресурсами”.

2. Молочна промисловість - одна з найбільших та найважливіших галузей промисловості України. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, рівень життя населення.

Особлива роль молочної промисловості у розвитку продуктивних сил будь-якої країни визначається як великою соціальною значущістю продукції, що виробляється на її підприємствах, так і тим, що в процесі виробництва на її підприємствах специфічно поєднуються природні, кліматичні, економічні, геополітичні, соціальні та екологічні умови кожної країни. Вона значно впливає на спеціалізацію окремих країн та їх регіонів на виробництві продовольства, розвиток міждержавних та міжрегіональних зв'язків, формування ефективних структур народногосподарських, агропромислових та промислових комплексів.

3. Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв'язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних молокопереробних підприємств,

4. Сучасний стан ринку молока та молокопродуктів в Україні характеризується такими небажаними явищами як: - скорочення обсягів виробництва молочної сировини і молокопродуктів; - низька платоспроможність споживачів; - зниження рівня споживання молокопродуктів; - збільшення кількості та частки дрібних та низькоякісних операторів ринку; - застосування бартерних операцій; - порядок сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці та видача працівникам заробітної плати у вигляді натуральної оплати; - локалізація регіональних ринків, що проявляється у значному коливанні цін на молокопродукти в різних районах країни.

5. Основні перешкоди зниження економічної ефективності на ПрАТ "Тернопільський молокозавод" пов'язані з нижче наведеними чинниками:

1) неадекватне та нестійке забезпечення якісною сировиною. Трансформаційні перетворення призвели до скорочення поголів'я, низький надоїв та відсутності сировини. Тому переробне підприємство працює з високими втратами та в середовищі з високим ступенем ризику. Загалом ці чинники призводять до високої собівартості продукції та низької прибутковості. Тому підприємство не спроможне залучати інвестиційний капітал та конкурувати з іншими підприємствами.

2) низька якість технологічного оснащення молокозаводу;

3) відсутність стандартів на молочну продукцію, які б відповідали вимогам європейського ринку

4) недостатнє бюджетне фінансування підприємства;

5) нестача обігових коштів, зумовлена низькою купівельною спроможністю населення, заборгованість з боку бюджетних установ, високими відсотками за надані кредити комерційних банків, високою собівартістю молочної продукції.

6. Для підвищення економічної ефективності ПрАТ "Тернопільський молокозавод" необхідно здійснити такі заходи:

створити ресурсозберігаючі технології виробництво масла, сиру та інших продуктів, які забезпечували б поліпшення їх біологічних і споживчих якостей, зниження витрат молочної сировини;

пошук технічних і технологічних прийомів зниження витрат сировини і оптової продукції за рахунок модернізації виробничих потужностей;

використання найновіших досягнень науки і техніки для забезпечення комплексної переробки вторинної молочної сировини (знежиреного молока, маслини, сировини);

пошук нових раціональних шляхів використання знежиреного молока і сироватки з метою ефективнішого витрачання ресурсів білка і жиру для виготовлення продуктів харчування;

вдосконалення партнерських відносин з постачальниками сировини з метою створення стабільної сировинної зони, забезпечення виробничих потужностей;

поліпшення використання основних фондів, матеріально-трудових ресурсів, і на цій основі зниження собівартості готової продукції;

нарощування економічного потенціалу підприємства за рахунок вдосконалення виробничої інфраструктури;

забезпечення підприємства сучасними тароподібними матеріалами;

проведення постійних маркетингових досліджень;

поліпшення режиму економії всіх видів затрат.

Отже, на нашу думку, всі вище сказані пропозиції можуть вплинути і значно покращити становище, в якому опинилося ПрАТ "Тернопільський молокозавод".

Список використаної літератури

1. Закон України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” // Урядовий кур'єр. - 1998. - 24 січня.

2. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 року №1877 - ІV // Офіційний вісник України. - 2004. - №30.

3. Наказ 24.03.2006 № 144 "Про затвердження Заходів щодо розвитку м'ясного та молочного тваринництва".

4. Агропродовольчий ринок: 36. наук. пр. / НАН України. Ін-т економіки; Редкол.: Ю.Б. Василенко (відп. ред. ) та ін. - К.: 1995. - 97 с.

5. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку (1990-2000) / За ред.П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненка, М.Ф. Кропивка. - К.: ІАЕ УААН, 1999. - С.335.

6. Алексійчук В.М., Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва, - К.: ІАЕ, 1999. - 532 с.

7. Амоша О. Реструктуризація промисловості (організаційно-економічний аспект) // Вісник НАН України. - 1998. - № 9-10. - С.33-41.

8. Андрейчук В.Г., Вихор Н.В. Повышение эффективности агропромышленного производства. - К.: Урожай, 1990. - 217 с.

9. Антоньєв Г.К. Основні напрямки державної фінансової підтримки агропромислового комплексу // Фінанси України. - 1999. - № 6. - С.3-7.

10. Бабич АО. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси. - К.: Аграрна наука, 1996. - 570 с.

11. Балабанов Г.В. Территориальная сегментация продовольственного рынка Украиньї // Аналитические исследования ЦПЗР. № 46. - К.: ЦПЕР, 1998. - 50 с.

12. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996 р.

13. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2005. - №3. С.117-128.

14. Блаж И.Д. Экономико-математическое моделирование в пищевой промышлености. - М.: Агропромиздат, 1986. - 288 с.

15. Біттер О. Функціонування агропродовольчого ринку в умовах низької платоспроможності населення // ЕкономікаУкраїни. - 1998. - № 2. - С.60-62.

16. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Львів: в-во "Сподом", 1998р.

17. Борщевский П, П., Заинчковский АА, Кучук В.С. / Под ред. Борщевского П.П. Совершенствование хозяйственного механизма в пищевой промышлености. - К.: Техника, 1984. - 157 с.

18. Борщевський П.П., Дейнеко Л.В. Актуальні проблемивдосконалення оподаткування суб'єктів господарювання продовольчого комплексу // Проблеми та шляхи розвитку податкової системи: Матер. всеукр. наук. - практ. конф. - Ірпінь, 1998. - С. 200-202.

19. Борщевський П.П., Дейнеко Л.В. Важливі проблеми галузі // Харчова і переробна промисловість. - 1996. - N 1, - С.3-5.

20. Борщевський П.П., Дейнеко Л.В. Інвестиційний процес: стан і перспективи // Харчова і переробна промисловість. - 1997. № 12. - С.14-15.

21. Данилишин Б.М., Боженар В.Я. Лисецький А.С. Сільське господарство України: сучасний стан і перспективи розвитку. - К.: РВПС НАН України, 1998. - 32 с.

22. Горянський В.Ф. Економіка підприємства - К.: Знання, 2006. - 615с.

23. Дерій В.А., Ронселюк В.М. Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат. // Економіка АПК. - 2000. - №1.

24. Дерев'янко О. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України // Економіка України. - 2000. - № 1. - С.45-50.

25. Дудар Т.Г. Економічні проблеми поліпшення якості сільськогосподарської продукції. - Львів: Світ, 1991р.

26. Дейнеко Л.В. Екологічна ефективність розвитку харчової промисловості // Вісник аграрної науки. - 1999, - № 9.

27. Дейнеко Л.В. Економічні проблеми інвестиційного забезпечення розвитку харчової промисловості // Науковий вісник УФЕІ. - 1999. - № 1.

28. Дейнеко Л.В. Ефективність діяльності харчових підприємств різних форм власності в Закарпатській області // Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи: Матер. наук. - прак. конф. - Ужгород, 1997. - С, 214-216.

29. Дейнеко Л.В. Методологічні засади визначення і оцінки резервів регіонального розвитку харчової промисловості // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: міжнар. наук. - практ. конф. Ч.2. - К.: Знання, 1999. - С.22-23. Дейнеко Л.В. Методологічні основи оцінки регіонального розвитку харчової промисловості // Регіональна політика України; наукові основи, методи, механізми: 36. наук, праць. Ч.2. - Львів, 1998. - С.79-83.

30. Економіка Підприємств. // Під ред. Вихруща В.П., Харіва П.С. - Тернопіль, 1995.

31. Дейнеко Л.В. Науково-технологічний фактор відновлення і прискорення розвитку харчової і переробної промисловості // Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку переробної і харчової промисловості: Матер. всеукр. наук. - прак. конф. - Ужгород, 1998. - С.188-197.

32. Дейнеко Л.В., Цимбалюк А.В. Ефективність розвитку харчової промисловості в регіоні. - Ірпінь; УФЕІ, 1998. - 284 с.

33. Жипинас Е.А. Молочные реки украинской экономики. // Украинская инвестиционная газета. - 2000. - №20.

34. Економіка підприємств харчової промисловості / А.О. Заїнчковський, Г.М. Решетнюк, Г.А. Болдуй та ін. / За ред.А.О. Заїнчковського. - К.: Урожай, 1998. - 272 с.

35. Заїнчковський А.І. Економіка, організація, та управління підприємствами харчової промисловості України // Наукові праці НУХТ. - 2006. - №18. - С.68-72.

36. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью - М.: Монолит, 2002. - 552 с.

37. Зимовець В.М. Економічні проблеми розвитку виробництва та ринку молокопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. - 2002. - №5. - с.126-128.

38. Іваненко Ф.В., Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. - К.: КНЕУ, 2005. - 221с.

39. Котков В.Г. Подолання кризової ситуації в молоко продуктовому під комплексі // Економіка АПК. - 1999. - №8.

40. Котков В.П. Основні методологічні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. - 2000. - №5. - с.11-15.

41. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві // Економіка АПК. - 2000. - №1. - с.69-72.

42. Калініченко В. Енергетика майбутнього // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - № 7. - С.9.

43. Краснова В.В. Економіка підприємства. - Донецьк: Альфа-прес, 2005. - 160с.

44. Кримковський Р.Б. Іноземне інвестування переробних агропромислових підприємств // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Вип.13/Наук. ред.І.К. Бондар - К., 2001. С.245 - 251.

45. Кримковський Р.Б. Роль іноземних інвестицій у розвитку харчової промисловості // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції - в 3-х томах / За. ред.В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во "Элтон-2", 2002. - №14 (26). С.434 - 437.

46. Кримковський Р.Б. Детермінанти інвестування в іноземне виробництво харчових продуктів компаніями США // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Спеціальний вип.17.Ч. ІІ. / Наук. ред.І.К. Бондар - К., 2002. С.56 - 64.

47. Кримковський Р.Б. Чинники інвестування іноземного виробництва харчових продуктів // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у 4-х частинах / За ред.П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. Ч.3 - К.: Ін-т аграрної економіки, 2002. - С.261-264.

48. Крисанов М.Ф., Черненко Н.М. Методичні підходи рейтингової оцінки галузей агропродовольчого комплексу України // Економіка АПК. - 2006. - №1. - С.99-106.

49. Кириченко О. До проблеми розвитку харчової промисловості // Економіка України. - 2000. - № 10. - С.82-84.

50. Макаренко І.С. Культурні пасовища. - К.: Урожай, 1999.

51. Малиновський Б.К. Чому саме переробка молока приваблює інвесторів. // Галицькі контракти. - 2000. - №36.

52. Марич С.М. Основні аспекти й тенденції розвитку українського ринку молока і молокопродуктів // Сільський господа. - 2002. - №5-6

53. Мостенська Т.Л. Проблеми розвитку молочного виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2001. - №6. - с.40-45.

54. Наумов О.Б. Визначення економічної ефективності виробництва за узагальнюючими показниками // Економіка АПК. - 2005. - №5.

55. Лиськов В. Харчова промисловість у системі АПК // Економіка України. - 2000. - № 8. - С.55-61.

56. Основи економічної теорії. / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія, 1997. - 463 с.

57. Островська Г.Й. Фінансовий менеджмент: Навч. - метод. Посібник. - Тернопіль: ТДЕУ, 2005. - 360с.

58. Пархомець М.К. Економічний механізм розвитку молоко продуктового підкомплексу АПК Західного регіону України // Тернопіль "Економічна думка" Ерудит 2001.

59. Панченко А.І. Узагальнення моделі статистичної оцінки основних показників діяльності підприємства // Фінанси України. - 2005. - №3. - С.133-137.

60. Пильник Л. Наукове забезпечення і конкурентоспроможність харчової продукції // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - № 5-6. - С.10-11.

61. Производство молока (под. ред. и предословием А.В. Барабанщикова, А.П. Бегучева.,-М.: Колос, 2003.

62. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Вікар, 2001. - 178 с.

63. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Cтародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 496 с.

64. Саблук П.Т. Основні напрямки розроблення стратегії розвитку АПК в Україні. // Економіка АПК. - 2004-№12. - С.3-15.

65. Савицька В.П. Актуальні проблеми розвитку ринку молока та "молочних продуктів" // Економіка АПК, 2002,№11.

66. Савицька В.Г. Молоко і молокопродукти у споживчому балансі населення України // Економіка АПК. - 1999. - №12. - с.39-44.

67. Сичевський М.П. Стан та пріоритетні напрями розвитку харчової промисловості в Україні // Економіка АПК. - 2004. - №1. - С.38-42

68. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці. - К.: Логос, 2004. - 848с.

69. Ситуація на пинку молока та молокопродуктів: стан і проблеми, рішення // Маркетинг в Україні, 2007,№3.

70. Уланчук В.С., Мудрак Р.П. Шляхи підвищення ефективності виробництва молока // Економіка АПК. - 2005. - №11.

71. Туган-Барановський М.І. Політична економія. - К.: Наукова думка, 1994. - 256 с.

72. Чагаровский В. Молочные ручки // Бизнес. - №30. - 25.07.09. с.18-19.

73. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України // Економіка АПК. - 2002. - №10. - с.55-56.

Размещено на Allbest.ru