Фактори впливу на регулювання зайнятості населення Житомирської області

· заробітна плата в умовах ринкової економіки має розглядатись як макроекономічна категорія, яка формує платоспроможний попит населення, визначає структуру і динаміку виробництва, регулює зайнятість, вивільнення тощо, а вона ці функції в регіоні не виконує;

· зменшення вкладених інвестицій у промисловість призвела до руйнування виробничого потенціалу в промисловості в наступних роках;

· можливості перерозподілу робочої сили в області майже зведено до нуля, чому сприяло створення депресивних територій (унаслідок цього темпи розвитку малого бізнесу незначні, а зайнятість населення в приватній сфері господарювання, яка мала б акумулювати резерви робочої сили, від самого початку набула деструктивного характеру);

· створення приватного підприємництва в регіоні як самостійного соціально-економічного сектору відбувалось двома способами: за власною ініціативою та у процесі приватизації і реструктуризації державних підприємств;

· широкого розповсюдження набула зайнятість в особистих селянських господарствах області, де до роботи залучався кожний четвертий працівник (для більшості сільських жителів робота у підсобних господарствах за відсутності вільних робочих місць в агропромисловому комплексі є основною сферою докладання праці та джерелом доходів - працював кожний третій), але така зайнятість не забезпечує належної ефективності виробництва та умов праці, запровадження сучасних технологій, не вимагає високої кваліфікації робочої сили.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Основні чинники впливу на формування тактики управління процесами регулювання зайнятості на рівні регіону

Усе вищевикладене дозволяє сформувати перелік основних чинників впливу на формування тактики управління процесами регулювання зайнятості населення Житомирської області. Незважаючи на певні позитивні зміни, ситуація в області залишається досить складною через загострення низки проблем.

До проблем соціально-економічного характеру належать:

· зниження виробництва промислової продукції внаслідок банкрутства та реорганізації більшої частини підприємств;

· високий рівень зносу й недостатній рівень оновлення основних фондів у всіх сферах промислового й агропромислового виробництва через брак джерел фінансування;

· скорочення виробництва сільськогосподарської продукції через негативні економічні явища та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС;

· низький рівень і якість життя населення через відсутність належної оплати праці та високий рівень радіоактивного забруднення більшої частини регіону.

До демографічних проблем області належать:

· загальне скорочення чисельності населення, яке в основному обумовлено природним скороченням та сальдо міграції;

· бідність перетворилася на один з найважливіших чинників зниження народжуваності, погіршення стану здоров'я і зростання смертності;

· скорочення тривалості життя показує, що серед факторів чільне місце у цьому процесі належить скороченню високопоживних продуктів харчування, погіршенню забезпеченості медичними послугами, несприятливими умовами праці, нераціональному харчуванню тощо (ці самі фактори відіграли основну роль у зростанні смертності);

· демографічна ситуація в області та його районах обумовлена рівнем життя населення і призводить насамперед до утворення проблем у тих сферах національного господарства, де склалися незадовільні умови праці, де заробітна плата не забезпечує нормальних умов відтворення працівника;

· значний вплив на погіршення ситуації в області з відновленням людсь-кого капіталу справили екологічні чинники. Аварія на ЧАЕ ускладнила умови господарювання, внаслідок чого знизились можливості реалізації потенціалу трудових ресурсів, що в кінцевому результаті може призвести до його знецінення;

· ефективність використання трудового потенціалу залежить від характеру розподілу і перерозподілу трудового потенціалу за видами економічної діяльності регіону, а незадовільне його використання викликає зростання плинності, посилює міграційні процеси.

Результати аналізу індикаторів соціально-економічного та демографічного розвитку регіону (випуск продукції, рівень життя населення, щільність населення області, кількісний склад населення, статевий склад населення, вікова структура населення, народжуваність, смертність, міграційні процеси тощо) дають можливість запропонувати стратегічні заходи комплексної програми розвитку трудового потенціалу регіону, а їх реалізація дозволить таке:

· подолати проблеми бідності у регіоні за рахунок зростання матеріального добробуту, поліпшення умов життя населення та шляхом контрольованого надання соціальних допомог за результатом установлення справжнього матеріального становища їх одержувачів (соціальна програма);

· реалізувати соціальні програми, що направлені на підвищення життєвого рівня населення, шляхом удосконалення бюджетної та податкової системи на рівні регіону та зміни мотивації щодо необхідності працювати (соціальна програма);

· забезпечити зниження рівня захворюваності населення у регіоні за рахунок забезпечення доступності якісної діагностики, лікування та впровадження адресної дотації на пільгового забезпечення медикаментами (соціальна програма);

· забезпечити матеріальну підтримку сімей з дітьми у регіоні за рахунок збільшення кількості наданих кредитів на придбання житла для молодих сімей, у тому числі в сільській місцевості (соціальна програма);

· забезпечити створення у регіоні прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, виявлення соціально-неблагополучних сімей та проведення з ними роз'яснювальної роботи (соціальна програма);

· забезпечити збільшення фінансування сфер економіки регіону, які забезпечують людський розвиток, - наука, освіта, культура, мистецтво, охорона здоров'я (економічна програма);

· вирішити проблеми регулювання попиту та пропозиції на робочу силу у регіоні в результаті впровадження довгострокових програм, що в кінцевому результаті позначиться на ліквідації втрат професійних здібностей спеціалістів (економічна програма);

· розвивати промислові виробництва у регіоні, які мають вищу економічну ефективність порівняно з іншими сферами економіки на інноваційно-інвестиційній основі й можуть стати поштовхом для розвитку продуктивних сил, його виробничої та соціальної інфраструктури, підвищення добробуту населення регіону (програма промислового розвитку).

Для удосконалення структури зайнятості області слід забезпечити інноваційний розвиток області, основними завданнями якого є:

· прискорити розвиток сфер економіки, які мають умови для одержання конкурентних переваг, тобто базуються на використанні місцевих сировинних ресурсів і продукція яких займає вагому частку у стратегічному виробництві;

· розвиток сфер економіки області, які дають швидкий оборот капіталу;

· забезпечення випереджального зростання сфер економіки, для яких є характерним високий рівень технологій, що й забезпечать технічну базу відтворення для всієї економіки області;

· соціальне спрямування, тобто збільшення у виробництві частки споживчих товарів, створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати;

· нарощування обсягів продукції за рахунок впровадження науково-технічних розробок, а саме: у харчовій промисловості - на основі інноваційно-прогресивних технологій налагодження виробництва екологічно чистих продуктів харчування, зокрема дитячого; у виробництві неметалевих виробів - освоєння енергоощадних технологій виготовлення посуду для домашнього господарства, імпортозамінної продукції зі скла (аптечного посуду, скляної тари), удосконалення технологій оброблення природного каменю; у машинобудуванні - модернізація виробництва з упровадженням нових технологій, у тому числі енергоощадних, освоєння конкурентоспроможної продукції, зокрема для суміжних галузей області; у легкій промисловості - прискорений розвиток виробництв, які мають умови для одержання конкурентних переваг на ринку України та поступовий самостійний вихід на зовнішній ринок; у хімічній промисловості - організація виробництва імпортозамінної продукції (алкідних лаків, фарб), нових видів лікарських препаратів, препаратів для захисту рослин; у виробництві деревини - ефективне використання природних ресурсів, упровадження технологій з поглибленим циклом переробки; у целюлозно-паперовій - впровадження нових технологій виробництва паперу та картону на основі місцевих видів сировини, нових видів конкурентоспроможної продукції підвищеного попиту; у добувній промисловості - розроблення нових родовищ з максимальним використанням ресурсів.

Дослідження малого та середнього бізнесу свідчить про його інтенсивний розвиток, а для збереження позитивної динаміки і у подальшому необхідно:

· усунути адміністративні бар'єри через спрощення процедур надання в оренду приміщень, установлення пільг на оренду комунального майна, запровадження прозорого та справедливого порядку видачі дозвільних документів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності;

· знизити ставки місцевих податків і зборів;

· створити місцеві фонди гарантування кредитів;

· постійно оприлюднювати інформації про комунальне майно, що може здаватися в оренду;

· залучати малі підприємства до участі у тендерах на виконання замовлень місцевої влади;

· створювати суб'єкти малого бізнесу із залученням бюджетних коштів відповідного району та капіталів з інших районів.

Впливу інвестиційного розвитку на сферу зайнятості області свідчить про його особливу значимість. Впровадження інвестиційних проектів дозволить стабілізувати ситуацію у сфері зайнятості населення та дозволить підвищити ефективність використання робочої сили, а пріоритетними є такі заходи:

· законодавчо врегулювати державну політику та програму розвитку підтримки малого та середнього підприємництва області;

· оновити виробничі фонди та збільшити потужності підприємств сфер економіки, продукція яких є конкурентоспроможною на внутрішньому і зовнішньому ринках (машинобудування, агропромисловий та будівельний комплекси, виробництво товарів споживання, переробна промисловість);

· удосконалити галузеву структуру капітальних вкладень;

· збільшити питому вагу в інвестиції для агропромислового комплексу, об'єктів соціального призначення, машинобудування;

· створити регіональні агентства зі сприяння започаткуванню та впровадженню інвестиційної діяльності;

· запровадити системи моніторингу процесу залучення іноземних інвестицій в економіку міст і районів, а також звернень інвесторів до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення своєчасного розгляду й оперативного реагування на їх пропозиції та скарги;

· створити позитивний імідж і привабливість регіону для іноземних і вітчизняних інвесторів;

· запровадити системи інвестиційної підтримки сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств за допомогою створення інформаційно-консультаційних організацій, активізувати роботи із залучення інвестицій у сільську місцевість;

· сприяти просуванню важливих проектів (таких, що передбачають найбільші обсяги залучення інвестицій або створення в регіоні сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктур, значної кількості нових робочих місць) до інвестиційного пакету, що презентується на найвищому державному рівні.

Для удосконаленню процесу регулювання зайнятості населення, необхідно:

· надати державну підтримку районам з критичною ситуацією у сфері зайнятості шляхом упровадження особливих умов приватизації, інвестування, оподаткування та кредитування;

· сприяти інвестуванню в розвиток підприємств у виробничій сфері за умов створення нових робочих місць та забезпечення модернізації діючих робочих місць;

· розробити спеціальну програму розвитку сфери послуг, в якій передбачити весь комплекс засобів прямого і непрямого регулювання;

· створити привабливий інвестиційний та податковий режими для підприємств, які збільшують чисельність зайнятих;

· вирішити питання фінансування сфери зайнятості через розподіл відрахувань окремо до місцевого та державного бюджетів;

· розвивати соціальне партнерство робітників та роботодавців з метою розробки та впровадження нових механізмів забезпечення зайнятості.

· розвивати гнучкі форми зайнятості та створити робочі місця з неповним робочим днем на допоміжних роботах, а саме у сфері послуг;

· створити робочі місця для соціально-демографічних груп, які мають найменший рівень зайнятості (інвалідів, звільнених у запас військових тощо);

· стимулювати розвиток підприємницької діяльності;

· створити банк робочих місць та регулярно проводити ярмарки вакансій як одного з найефективніших методів роботи на ринку праці регіону;

· створити інкубатори бізнесу з метою сприяння підприємницькій ініціативі й самозайнятості;

· провести реорганізацію організаційно-структурної схеми самої служби зайнятості способом створення альтернативних центрів;

· у сфері професійної підготовки застосувати контрактну систему, що поєднує підприємців, слухачів курсів і центри зайнятості.

Основна робота у сфері регулювання зайнятості населення на рівні регіону має бути спрямована на:

· формування високоефективної господарської структури районів і міст та забезпечення їх комплексного розвитку з максимальним використанням місцевого природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалу, наявної ринкової та промислової інфраструктури, історико-культурних надбань і традицій;

· забезпечення комплексного розвитку районів і міст, що належать до територій пріоритетного розвитку регіону із залученням інвестицій у пріоритетні сфери економіки з метою збереження наявних і створення нових робочих місць, подолання наслідків екологічних катастроф, запровадження нових технологій, активізації зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення виробництва високоякісних товарів, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктур;

· формування та реалізацію ефективної системи управління інвестиційними проектами, спрямованої на підвищення привабливості регіону для іноземних і вітчизняних інвесторів, забезпечення сприятливих умов здійснення інвестиційної діяльності;

· підвищення ролі регіону у зовнішньоекономічному співробітництві, активне входження його до міжнародних організацій та формувань, активізацію міжрегіонального та транскордонного співробітництва;

· підвищення життєвого рівня працюючого населення та ліквідацію заборгованості з виплати заробітної плати.

Пропонуємо план стратегічного розвитку Житомирської області за напрямками, які мають безпосереднє значення для процесів регулювання зайнятості. На нашу думку, процес регулювання та прогнозування зайнятості населення тісно пов'язаний з такими напрямками, а їх цілями є:

· розвиток трудового потенціалу (подолання негативних тенденції щодо зменшення чисельності населення, погіршення його статево-вікової структури, сімейного стану адекватно позначилися на формуванні демографічної основи трудового потенціалу та структурі зайнятості населення);

· подолання бідності та зростання рівня добробуту населення (обумовлено низьким рівнем заробітної плати в області внаслідок збитковості більшості підприємств виробничої сфери, особливо у сільському господарстві, спадом обсягів виробництва, недосконалістю бюджетної, податкової та грошово-кредитної системи, а також низьким рівнем продуктивності праці та наявністю значної надлишкової чисельності працівників, відсутністю належного нормування праці, що призводить до втрати зв'язку заробітної плати з кінцевими результатами праці);

· удосконалення регулювання зайнятості населення (важливим напрямом регулювання зайнятості є розробка та реалізація соціальної та кадрової політики на рівні регіону за рахунок підвищення рівня працевлаштування та створення нових робочих місць у перспективних напрямах виробництва, зменшення чисельності незайнятого працездатного населення в працездатному віці та рівня безробіття);

· інноваційний розвиток промисловості та агропромислового комплексу (за рахунок впровадження у виробництво науково-технічних розробок, освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції, активізації інвестиційної діяльності, які можуть стати поштовхом для розвитку продуктивних сил області, його виробничої та соціальної інфраструктури, підвищення добробуту);

· залучення інвестицій в економіку області (низький рівень залучення інвестицій стримує реформування економіки регіону);

· розвиток малого бізнесу як елемента структурної перебудови економіки (через підтримку приватної ініціативи, створення відповідних умов (правових, економічних та організаційних);

· реформування власності (через залучення до приватизації інвесторів, які мають довгострокові інтереси у розвитку підприємств);

· забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку праці (від стану на ринку праці, який пов'язаний з інфляційними, інвестиційними і соціальними процесами, залежить динаміка економічного зростання, рівень життя населення, оцінка соціально-економічної ефективності роботи державних центрів зайнятості, забезпечення раціонального розподілу витрат на фінансування заходів щодо підвищення зайнятості).

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Сучасний стан зайнятості населення свідчить про гостру проблему щодо пошуку шляхів її ефективного регулювання. Зайнятість населення забезпечується в результаті дії ринкових механізмів і регулюється в рамках конкретних історико-інституціональних, регіональних та державних структур і її варто розглядати в науково-теоретичному, прикладному, інформаційно-статистичному, політико-прагматичному, функціональному аспектах.

Дослідженням встановлено, що у визначеннях категорії «зайнятість», наявні відмітні ознаки щодо суб'єктів зайнятості; сфери застосування суб'єктів; мети суб'єктів: механізм або управління трудовими ресурсами через важелі формування, розподілу та використання, а також ринок праці через попит та пропозицію.

Соціально-економічні фактори впливу на процес регулювання зайнятості населення доцільно класифікувати з погляду їх впливу на цей процес (макрорівень, мезорівень, мікрорівень), наслідків впливу (передбачені, не передбачені), інтенсивності впливу (прямо пропорційні, обернено пропорційні) та можливості регулювання (регульовані, помірно регульовані, нерегульовані).

Дотримання принципів державної політики у сфері зайнятості урівноважує у правах усіх суб'єктів регулювання, серед яких покупці робочої сили; особи, що ведуть індивідуальну або сімейну трудову діяльність; особи, що продають свою здатність до праці. На даному етапі економічного розвитку держави доречним було б виділити і підприємців приватного бізнесу як продуктивну силу суспільства.

Застосування методології класифікаційного підходу щодо дослідження процесу регулювання зайнятості є необхідним для його теоретичного обґрунтування та практичного вдосконалення. оскільки цей підхід дає можливість відтворити цілісну багатоаспектну картину зайнятості як складову ринку праці; за його допомогою можна висвітлити соціально-економічне становище кожної групи на ринку праці в різних класифікаційних структурах; обрана класифікація дає змогу визначити структурні зміни щодо зайнятості, передбачити її динаміку в майбутньому періоді.

Дослідження промислової та сільськогосподарської спеціалізації регіону свідчать про нерівномірність територіального розвитку продуктивних сил регіону: найбільш розвиненою є центральна її частина, яку утворюють Житомирський, Володарсько-Волинський, Коростенський, Малинський, Новоград-Волинський, Червоноармійський, Черняхівський райони.

Дані розвитку Житомирської області періоду 2009-2013 рр. свідчать про певну стабілізацію ринкових процесів (підтвердженням цього є показники середньорічних індексів змін, а саме: валового регіонального продукту - 1,083; продукції промисловості - 1,154; продукції сільського господарства - 1,022; інвестицій в основний капітал - 1,213; експорту продукції - 1,201; імпорту продукції - 1,082).

Структурні зрушення в економіці регіону зумовили розбалансованість ринку праці та зайнятість, що пояснюється неефективністю політики зайнятості щодо регулювання процесів вивільнення та перерозподілу робочої сили., Крім того, результати дослідження дозволяють нам зробити висновок про те, що управління поведінкою людини на ринку праці регіону, а особливо у сфері регулювання та прогнозування зайнятості населення, потребує з боку держави впровадження науково обґрунтованих правил та механізмів здійснення інноваційної діяльності соціально-економічного спрямування.

Процес регулювання зайнятості має тісний зв'язок з такими напрямками соціально-економічного стратегічного розвитку регіону, як розвиток трудового потенціалу, подолання бідності, інноваційний розвиток промисловості та агропромислового комплексу, інвестицій розвиток, розвиток малого бізнесу, реформування власності, забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку праці та зростання ефективності роботи державних центрів зайнятості, підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамчук В.В. Экономика и социология труда : учеб. для вузов. / В.В. Адамчук, О.В. Ромашов, М.Е. Сорокина - М.: ЮНИТИ, 1999. - 298 c.

2. Антонюк В.В. Проблеми зайнятості населення в Україні / В.В. Антонюк - Харків, 2002. - 289 c.

3. Бандур С.І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави / С.І. Бандур // Продуктивні сили України. - № 1 (001). - 2006. - С. 62 -72.

4. Бондар І. Концепція повної зайнятості - суть, реалії, шляхи оновлення / І. Бондар, Н. Юрлова // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 2. - С. 35-42.

5. Васильченко В.С. Продуктивна зайнятість населення / В.С. Васильченко // Зайнятість та ринок праці. - Вип. 6. - К., 1998. - С. 90-106.

6. Волківська А.М. Управління трансформаційними процесами регулювання зайнятості населення / А.М. Волківська, Г.В. Осовська // Інвестиції: практики та досвід. - 2014. - №12. - С. 20-25.

7. Гармідер Л.Д. Комплексна оцінка та механізм регулювання зайнятості населення у контексті соціально-економічного розвитку регіону: Автореф. дис. На здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.02.03 / Л.Д Гармідер. - Дніпропетр. ун-т економіки та права. - Д., - 2003. - с. 22.: рис. - укр.

8. Герасимчук В.І. Проблеми трансформації зайнятості і розвитку ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення) / В.І. Герасимчук. - К.: Принт Експрес, 2001. - 503 с.

9. Гнибіденко І.Ф. Демографічні аспекти національної безпеки держави // Формування ринкової економіки: спец. вип. зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф. [“Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики”], квітень 2007 р., Київ Т. 2. Ч.1. - К. : КНЕУ, 2007. - С. 140-152.

10. Гнибіденко І.Ф. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення / І.Ф. Гнибіденко // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-22.

11. Грішнова О.А. Макроекономічна ефективність людського капіталу в Україні / О.А. Грішнова, Л.І. Телична // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. Вип. 19. - К., 2004. - С. 15-23.

12. Дорогунцов С. Структурні зрушення у сфері зайнятості / С. Дорогунцов, О. Сологуб // Україна: аспекти праці. - 2002. - № 1. - С. 8-12.

13. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: у 5 т. - Т. 4. - К.: Знання прес, 2003. - 545 с.

14. Згалат-Лозинська Л.О. Економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Л.О. Згалат-Лозинська: НДЕІ М-ва економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2002. - с. 19. - укр.

15. Зоідзе Д.Р. Регулювання зайнятості населення: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.09.01 / Д.Р. Зоідзе. - Харк. держ. екон. ун-т. - Х., 2004. - 20 с.: рис., табл.

16. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике / В.Г. Зо-лотогоров. - Мн.: Полымя, 1997.- 525 с.

17. Іткін О.Ф. Зайнятість і інвестиційні процеси в Україні / О.Ф. Іткін, Л.М. Пачес // Економіка і держава. - 2004. - № 2. - С. 25-29.

18. Калініна С.П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект / С.П. Калініна. - Донецьк: ДНУ, 2005. - 227 с.

19. Кравченко І.С., Гуревич О.Ю. Деякі аспекти дослідження ринку праці сфери послуг у період глобальних трансформацій : спец. вип. зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф. [“Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (Регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці)], Київ Т. 3. - К. : КНЕУ, 2005. - С. 288-295.

20. Краузе О.І. Концепція змішаного регулювання зайнятості населення Ук-раїни / О.І. Краузе // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №10. - С. 165-170.

21. Лібанова Е. Легалізація зайнятості та подолання бідності / Е. Лібанова // Праця і зарплата. - 2006. - № 4. - С. 4-5.

22. Лібанова Е.М. Ринок праці: навч. посіб / Е.М. Лібанова. - К.: ЦУЛ, 2003. - с. 224.

23. Лісогор Л. Оптимізація професійно-кваліфікаційних параметрів як умови підвищення конкурентоспроможності робочої сили в Україні / Л. Лісогор // Україна: Аспекти праці. - 2003. - № 3. - С. 14-20.

24. Лозовский Л.Ш. Современный экономический словар / Л.Ш. Лозовский, С.Б. Стародубцева. - М.: Инфра-М., 1997. - 486 с.

25. Мелехов А.А. Соціально-економічні аспекти формування регіонального ринку праці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / А.А. Мелехов. - Донецьк: НАН України; Ін-т економіко-правових досліджень, 1999. - 20 с.

26. Мочерний С.В. Основи економічних знань: запитання і відповіді / С.В. Мочерний. - К., 1996. - 210 с.

27. Никифорова А.А. Рынок труда: занятость и безработица / А.А. Ники-форова. - М., 1991. - 365 с.

28. Онікієнко В.В. Продуктивна зайнятість: зміст, актуальні проблеми, шляхи досягнення / В.В. Онікієнко, Н.І. Коваленко. - К.: НАН України; Рада з вивчення продуктивних сил України, 1999. - 362 с.

29. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Клим-ка, В.П. Несторенка: 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1997. - 743 с.

30. Петюх В. Ринок праці та зайнятість / В. Петюх. - К.: МАУП, 1997. - 128 с.

31. Райзберг Б.А. Курс экономики : учебник / Под ред. Б.А. Райзберга - М., 1997. - 672 с.

32. Слівінська Н.М. Соціально-економічні та демографічні чинники реалізації трудового потенціалу регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.09.01 / Н.М. Слівінська. - Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19 с.: рис. - укр.

33. Соціальна та регіональна політика в умовах переходу до ринкової економіки / За ред. В.Ф. Бесєдіна, І.К. Бондар, В.І. Пили, Н.А. Соколенко. - К., 1996. - 437 с.

34. Статичний щорічник Житомирської області за 2012 рік. - Житомир, 2012. - 422 с.

35. Трубич С.Ю. Сучасна парадигма української моделі зайнятості населення / С.Ю. Трубич, Є.П. Качан. - Тернопіль: Екон. думка, 1999. - 35 с.

Размещено на Allbest.ru