Особливості управління ліквідністю та платоспроможністю суб’єктів господарювання в Україні

***Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій

Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій

Джерело: Складено автором на основі: [80, 81, 82, 96, 114, 45]

Слід також відмітити, що наведені у попередній таблиці нормативні значення різняться відповідно до мети аналізу. Так, банк, що оцінює кредитоспроможність підприємства, буде старатися завищувати нормативні значення показників платоспроможності з метою відбору надійних клієнтів. З іншої сторони, оцінюючи платоспроможність підприємства з метою оцінки ймовірності банкрутства, керівники навпаки занижують показники норми для запобігання процедури визнання підприємства банкрутом та впровадження санаційних заходів.

Узагальнену характеристику щодо сутності фундаментальних показників ліквідності підприємства можна побачити у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

Призначення показників ліквідності та їхні основні користувачі

Показник	Призначення показника	Найбільш зацікавлені особи
Коефіцієнт абсолютної активності	Показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена негайно на дату складання звітності, тобто яку частину короткотермінової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом	Постачальники ресурсів
Коефіцієнт швидкої активності	Показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена за рахунок надходжень від дебіторів	Кредитні установи
Коефіцієнт поточної ліквідності	Дозволяє виявити, наскільки поточні активи покривають поточні зобов'язання підприємства; характеризує бажану платоспроможність на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх оборотних активів	Покупці, власники акцій та облігацій

Джерело: Складено автором на основі [33, 40, 57]

Для комплексної оцінки ліквідності балансу визначається інтегральний показник ліквідності, який визначається за формулою 1.2.

де А1, А2, А3 - групи активів за ступенем ліквідності;

У1, У2, У3- питома вага активів в структурі балансу;

П1, П2, П3- групи пасивів за терміном виконання;

Х1, Х2, Х3- питома вага пасивів в структурі балансу[71, с.326].

Крім відносних показників ліквідність можна оцінювати за розміром власних оборотних коштів або робочим капіталом. Робочий капітал -це величина оборотних коштів, що залишається у підприємств після розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями.

Прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 30% загального обсягу оборотних активів підприємства. Зростання показника робочого капіталу розглядається як позитивна тенденція. Чим більша частка оборотних активів сформована за рахунок власних джерел, тим більш ліквідним є підприємство.

Значення обсягу робочого капіталу прийнято визначати двома способами:

Метод знизу-робочий капітал визначається як різниця між мобільними активами і короткостроковими зобов'язаннями. За цим методом робочий капітал визначається як величина оборотних коштів, яка залишається у підприємства після розрахунку за короткостроковими зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

де Рк(ВОК) - робочий капітал(власні оборотні кошти);

ОА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання[57].

2. Метод зверху - робочий капітал визначається як різниця між власним капіталом і сумою необоротних активів. У цьому випадку робочий капітал показує, яка частина власного капіталу спрямована на фінансування поточних активів.

В практиці розвинених країн довгострокові кредитні позики прийнято прирівнювати до власного капіталу, то величина робочого капіталу може визначатися так:



де Рк(ВОК) - робочий капітал(власні оборотні кошти);

ВК - власний капітал;

ДЗ - довгострокові зобов'язання;

НА - необоротні активи[73].

Рівень платіжної готовності - показник, що характеризує в якій мірі платоспроможність підприємства забезпечена грошовими коштами. Коефіцієнт платіжної готовності розраховується за формулою ( Кпл.г. ):

де ГК- грошові кошти, грн.;

КЗ, ДЗ - кредиторська і дебіторська заборгованості, грн.

Як правило одиницею виміру є відсотки.

Поточна платоспроможність характеризується такими величинами: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності.

Коефіцієнт автономії - показник, який характеризує частку власних активів у загальній вартості підприємства. Коефіцієнт автономії розраховується за формулою ( Кавт. ):

де ВК - власний капітал, грн;

ВМ - вартість майна, грн.[35]

Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії Кавт. >0,5.Збільшення значення цього показника вказує на покращення фінансової стабільності підприємства.

В Україні у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів, є більш фінансово стале, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів. За кордоном, зокрема у Японії, вважають, що переважання власного капіталу над позиковим є, навпаки, ознакою застою, погіршення фінансового стану та основою для подальшого банкрутства підприємства. Так, японським компаніям властива висока частка залученого капіталу (до 80%). Вважається, що підприємство, що нарощує позиковий капітал, паралельно нарощує масштаби своєї діяльності та підвищує показники прибутковості та рентабельності

Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається за формулою ( Кфс. ):

де ВК, ПК- кошти, відповідно власні і позикові, грн.

Нормальним (нормативним) вважається, Кфс. >1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел [130].

Для прогнозу майбутнього стану платоспроможності підприємства фахівці пропонують обчислювати коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, який розраховується за такою формулою ( Кввп. ):



де Кпл1 - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду;

Кпл0 - коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду;

Кпл.н - коефіцієнт поточної ліквідності нормативний (встановлений нарівні 2);

У - період відновлення (втрати) платоспроможності ( для періоду відновлення платоспроможності беруть 6 місяців, для періоду втрати платоспроможності - 3 місяці);

Т - тривалість аналізованого періоду (в місяцях).

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, який має значення більше 1 засвідчує про тенденцію відновлення (втрати) платоспроможності підприємства на протязі шести (трьох) місяців. Значення коефіцієнта менше 1 показує протилежну тенденцію в звітному періоді [105].

Для аналізу перспективної (середньострокової) платоспроможності застосовують коефіцієнти фінансового левериджу, забезпеченості власними коштами, покриття, залежності та фінансового ризику.

Коефіцієнт фінансового левериджу (коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів)показує скільки довгострокових позикових коштів використано для фінансування активів підприємства поряд із власними коштами та залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Обчислюється за наступною формулою:

де ДЗ - довгострокові зобов'язання, грн.

Нормальним (нормативним) вважається Кфл. >0,1[110, с.242].

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - показник, який показує, наскільки підприємство забезпечене власними активами. Його значення має бути >0,1. Збільшення коефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким .

Розрахунок виконується за формулою ( Кзвк. ):

де Кзвк- коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

ПЗ - поточні зобов'язання, грн.;

ОА - оборотні активи підприємства, грн. [21].

Коефіцієнт покриття - універсальний коефіцієнт, який показує співвідношення поточних активів і пасивів, а також вказує нате скільки одиниць оборотних активів припадає на одиницю поточних зобов'язань Його значення має бути більше ніж 2 Отже, підприємство вважають платоспроможним за умови, якщо його загальні активи переважають надпоточними зобов'язаннями.

Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) характеризує кількість залученого капіталу в розрахунку на 1 гривню власного капіталу і визначається за наступною формулою

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим показником до коефіцієнта автономії та визначається за наступною формулою[33]:

Для комплексної оцінки платоспроможності варто розрахувати результативний показник, що розраховується на основі основних факторів, що впливають на успішність діяльності підприємства:

(1.15)

де К - результативний показник платоспроможності;

П/ПЗ - частка податків у поточних зобов'язаннях;

ЛА/П - співвідношення ліквідних активів та податків або коефіцієнт податкоспроможності;

ОЗ/ЛА - співвідношення основних засобів та ліквідних активів;

ВР/ОЗ - фондовіддача, яка характеризує ефективність використання основних засобів.

ДЗ/ВР - відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації.

КЗ/ДЗ - співвідношення кредиторської до дебіторської заборгованості;

ОА/КЗ - співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості [45].

Отже, основною метою процесу аналізу стану платоспроможності підприємства є визначити причини фінансових ускладнень, тривалість протермінованих боргів і частоту їх утворення, а також можливості усунення виявлених проблем.

1.3 Інформаційне забезпечення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Інформаційне забезпечення виконує незамінну роль при здійсненні аналізу фінансового стану підприємства загалом та ліквідності і платоспроможності зокрема. Основною якісною характеристикою управлінський рішень є ефективність, що багато в чому залежить від обсягу, якості та змісту інформації.

Зважаючи нате, що ситуація в якій знаходиться підприємство постійно змінюється, ціна помилок при ухваленні управлінських рішень постійно зростає, і як наслідок, актуальнішою є проблема вивчення інформаційного забезпечення.

Більшість науковців серед причин банкрутства українських підприємств називають незбалансованість системи інформаційного забезпечення

Цінність інформації є загальновідомим фактом, проте, на практиці цьому не приділяється достатньо уваги та існує велика кількість підходів щодо визначення сутності поняття «інформаційне забезпечення».

Законом України «Про інформацію» термін «інформація» трактується як сукупність будь який відомостей та даней, що, як правило, зберігаються на матеріальних або електронних носіях [48].

Сьогодні інформація має цілком і повністю задовольняти потреби менеджерів усіх рівнів управління у прийнятті рішень, щодо управління підприємством. При цьому потрібно зважати на обсяг інформації, адже надлишок інформації, як і її нестача можуть негативно впливати на процеси управління компанії[116].

Інформаційне забезпечення, вчені визначають як сукупність процесів з підготовки, одержання, оцінки зберігання і надання спеціально підготовленої інформації для вирішення управлінських, наукових, технічних та інших завдань з метою ефективного виконання управлінських рішень. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, а зокрема ліквідності і платоспроможності, складається зі сукупності трьох складових елементів:

Інформаційні технології;

Інформаційна система;

Комунікативне середовище.

Вибір методів і методичних прийомів для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства є найбільш складною та недостатньо досліджуваною проблемою. Їх вибір залежить від об'єкта, суб'єкта, мети, критерію та інформаційної бази. Щодо системи показників оцінки ліквідності і платоспроможності, то вона підбирається на основі підходу й глибини процесу оцінки (рис.1.5.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.5Місце інформаційного забезпечення в системі оцінкиліквідності і платоспроможності

Джерело: Розроблено автором на основі [113;90,с.40]

Інформація, як проведення аналізу ліквідності та платоспроможності, у своїй структурі містить дві групи:

Нормативно-довідкова інформація, що включає у своїй сукупності як нормативну, так і довідкову інформацію

Фактографічна інформація, що містить в собі облікову, звітну та поза облікову інформацію.

Нормативна інформація складає фундамент інформаційного забезпечення, і включає в собі основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств. Довідкова інформація виконує допоміжну функцію і, в більшості випадків, використовується під час проведення аналітичної оцінки об'єкту дослідження.

З'ясовуючи місце інформаційного забезпечення аналізу ліквідності в системі інформаційного забезпечення управління, варто зауважити, що інформаційне забезпечення аналізу ліквідності є підсистемою інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану, аналізу господарської діяльності й управління підприємством.

Основними вимогами до фінансової інформації є :

Значимість - інформація має бути потрібною та впливати на прийняття управлінських рішень, оцінку подій;

Достовірність - інформація має бути правдивою та об'єктивно відображати становище, максимально повно розкривати факти господарської діяльності;

Зрозумілість - має містити дані про діяльність підприємства, його фінансовий стан в форматі, що є зрозумілим для широкого кола осіб;

Порівнянність - інформація повинна слугувати основою для проведення порівняльного аналізу звітності за різні періоди [76, с.11-12].

Одним з елементів інформаційного забезпечення стосовно методу бухгалтерського обліку є звітність, як система результативних показників, на основі яких надають характеристику господарсько-фінансовій діяльності підприємства. Вона складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів [112, с.143]. Вчені вважають, що саме звітна інформація є найбільш оптимальним елементом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

Звітність можна класифікувати за видами, періодичністю складання і подання, ступенем узагальнення інформації та за користувачами інформації наведеної у звітності.

За видами звітність поділяють на:

1) Оперативна звітність підприємства складається на підставі даних оперативного облік. У даному виді звітності відображають інформацію про найбільш важливі показники за короткі проміжки часу, наприклад: виробництво та реалізація продукції протягом дня, денний прихід, використання сировини і матеріалів та ін. Ця звітність також включає статистичну звітність, яка відображає масові явища і процеси, ґрунтується на даних статистичного обліку.

2) Фінансова звітність відображає майнове та фінансове становище господарюючого суб`єкта, результати господарської діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) наростаючим підсумком, дана звітність складається на підставі синтетичного і аналітичного обліку. Використовується тільки узагальнюючий грошовий вимірник.

3) Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку. Податкову звітність поділяють на поточну та річну. Поточна звітність - це звіти за місяць (або більш коротші терміни), квартал. Річна звітність охоплює відповідні звітні форми річного звіту підприємства [108, с. 324].

За користувачами інформації, звітність може бути двох видів:

внутрішня (використовується для прийняття управлінських рішень);

зовнішня (для зовнішніх користувачів)

Найбільш доступною, передбаченою і достовірною є фінансова звітність, яка регулюється нормативними документами. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати, діяльність і фінансовий стан підприємства.

Інші звітні форми мають істотні обмеження того чи іншого плану, та не можуть у повній мірі задовольнити потреби користувачів інформації про діяльність підприємства

Фінансова звітність у процесі використання під час діяльності підприємства виконує певний перелік завдань (рис.1.7)

Основними принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є:

Повне висвітлення;

Єдиний грошовий вимірник;

Нарахування та відповідність доходів і витрат;

Превалювання сутності над формою;

Обачність;

Безперервність;

Послідовність;

Історична (фактична) собівартість;

Періодичність;

Автономність [46].



Рис. 1.7Завдання фінансової звітності щодо аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств

Джерело: Розроблено автором на основі[79]

Основною метою аналізу фінансових звітів є своєчасне виявлення, оцінка та ліквідація недоліків, що існують на підприємстві та пошук резервів оптимізації фінансового стану підприємства, його ліквідності та платоспроможності.

Більшість науковців до основних переваг фінансової звітності як базового джерела для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства відносять:

відкритість, що дає змогу на основі звітності здійснювати оцінку підприємств як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами;

обов'язковість складання, що є позитивною стороною для підприємств, оскільки не накладає додаткових витрат на проведення аналізу;

однаковість форм звітності для різних підприємств, дозволяє використовувати єдині методи розрахунку показників і забезпечує певний рівень порівнянності даних [113].

Відповідно до П(С)БО 1 фінансова звітність трактується як бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності підприємства і рух грошових засобів підприємства за певний проміжок часу [98]. Основні джерела інформації для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства зображені на наступному рисунку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.8 Джерела фінансової інформації для аналізу ліквідності і платоспроможності

Джерело: Складено автором на основі [98]

Безперечно, найважливішим елементом інформаційної бази для аналізу формування і використання фінансових ресурсів є Баланс. Бухгалтерський баланс має величезне значення в діяльності будь-якого підприємства, оскільки він найважливіше джерело інформації про фінансовий стан організації за звітний період.

Баланс також називають важливим засобом комунікації, оскільки:

аналітики досліджують структуру і динаміку фінансового стану підприємства; охоплюють багато важливих показників, що характеризують статистику і динаміку фінансового стану підприємства, визначають основні напрями фінансового аналізу

аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі аудіювання, планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку і зон можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта;

керівники отримують уявлення про успішність діяльності свого підприємства, конкурентну позицію в системі аналогічних підприємств-конкурентів, правильності обраної стратегії та позиціонування товару [92].

Наступним за значимістю є бухгалтерський документ під назвою Звіт про фінансові результати. У ньому відображаються усі доходи і витрати звітного періоду, що є основою для визначення основних причин прибутковості (збитковості) підприємства. Основним призначенням цього звіту є надання інформації користувачам про прибуток (збиток), що зароблений підприємством. Даний звіт включає чотири розділи:

? фінансові результати;

? сукупний дохід;

? елементи операційних витрат;

? розрахунок показників прибутковості акцій.

Доходи і витрати, шо наведені у формі № 2, повинні відповідати критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку [49, с.13].

Звіт про рух грошових коштів (НП(С)БО 1) покликаний надавати користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Інформація, відображена у цьому звіті, є особливо цінною для потенційних кредиторів підприємства. У ньому відображаються надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності [64,с.105].

Головним джерелом інформації для здійснення аудиту операцій з руху власного капіталу є форма № 4 фінансової звітності «Звіт про власний капітал». Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його метою є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про стан та рух власного капіталу підприємства на певну дату[15, с.37].

УП(С)БО 1 примітки до фінансових звітів визначені як сукупність інформації, що включає в себе показники та пояснення до певних статей фінансової звітності [98].

У примітках до фінансових звітів , як правило, розкривають:

інформацію, яка не розкрита безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

облікову політику підприємства;

інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності [63].

Кожна із проаналізованих вище форм звітності формує певні можливості щодо розрахунку показників, які аналізують діяльність підприємства та сигналізують про наявні проблеми (табл.1.8)

Не зменшуючи цінність фінансової звітності, як основного джерела, що формується із внутрішніх джерел, вважаємо за доцільне розглянути види джерел інформації, що формуються із зовнішніх джерел, основними з яких є:

Дані державної служби статистики;

Законодавча база;

Нормативно-правові акти;

Публікації звітних матеріалів у пресі, відповідні рейтинги з основними результативними показниками діяльності банків, страхових компаній, платні бізнес-довідки;

Публікації періодичних комерційних видань, фондової та валютної біржі, електронні джерела.

Таблиця 1.8

Можливості різних форм фінансової звітності для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Форма фінансової звітності	№ фінансової звітності	Зміст	Основні інформаційні параметри	Призначення	Основні показники
Баланс	Форма №1	Наявність активів або ресурсів, які контролюються підприємством та забезпечать економічні вигоди у майбутньому. Джерела формування активів або власний капітал і зобов'язання	Розмір і склад оборотних активів за основними елементами. Розмір і склад поточних зобов'язань за основними елементами.	Оцінка структури активів та джерел їх фінансування. Оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості. Прогнозування змін в активах та потреб в позиках.	Власні оборотні кошти, коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти забезпеченості оборотних активів, коефіцієнти маневреності та ін.
Звіт про фінансові результати	Форма №2	Доходи, витрати, фінансові результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Чистий прибуток(збиток) за певний період. Структура операційних витрат. Показники прибутковості акцій	Чиста виручка від реалізації, собівартість реалізованих товарів, валовий прибуток, фінансові результати.	Оцінка структури доходів, витрат, прибутковості та інвестиційної привабливості. Прогнозування дохідності підприємства.	Чистий доход, показники рентабельності; показники швидкості обороту різних груп активів та ін.
Звіт про рух грошових коштів	Форма №3	Вхідні і вихідні грошові потоки за статтями та видами діяльності : операційній, інвестиційній, фінансовій. Чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року.	Чисті грошові потоки від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, залишки грошових засобів на початок і кінець періоду	Оцінка грошових потоків за видами діяльності та аналіз їх ефективності . Прогнозування грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.	Коефіцієнти ліквідності та платоспроможності грошових потоків, показники структури грошових потоків та ін.
Звіт про власний капітал	Форма №4	Розмір власного капіталу в розрізі статей: статутного, пайового, додаткового, резервного, неоплаченого вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку	Розмір власного капіталу та його елементів на початок і кінець періоду, а також зміни протягом періоду.	Оцінка розміру усіх складових власного капіталу та динаміки їх зміни. Аналіз факторів, що спричинили такі зміни	Вплив змін власного капіталу на величину власного оборотного капіталу

Джерело: Розроблено автором на основі: [53; 98]

Кожне із джерел впливає на успішність управлінських рішень, оскільки є основою для розрахунку показників, що мають вплив на результати діяльності підприємства. В Додатку Д можна схематично побачити їх основні групи з переліком показників.

Отже, інформаційне забезпечення є важливим етапом та необхідною умовою організації і проведення аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства зокрема та економічного аналізу загалом. Це пояснюється тим, що від складу, змісту, якості вихідних даних залежить ефективність аналітичного дослідження, об'єктивність і дієвість результатів.

Висновки до розділу 1

Дослідження теоретичних аспектів ліквідності та платоспроможності суб'єктів господарювання дозволило зробити такі висновки:

Ліквідність та платоспроможність - основоположні взаємопов'язані категорії, що впливають на успішність фінансово-господарської діяльності підприємства. Запропоновано розглядати платоспроможність як здатність підприємства здійснювати перманентну фінансово-господарську діяльність, що є найвищою метою функціонування будь-якого суб'єкта господарювання; ліквідність - спроможність своєчасно перетворювати активи на грошові кошти з метою виконання необхідних платежів.

Здійснено класифікацію ліквідності за видами ліквідності підприємства, за джерелами забезпечення та періодами оцінки; систематизовано та доповнено класифікацію станів платоспроможності підприємства, що підлягають оцінюванню.

Доведено, що аналіз ліквідності та платоспроможності є незамінним, оскільки дає можливість отримати сукупність результативних ознак, що слугують базою для дослідження фінансового стану підприємства загалом. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства розглянуто як сукупність двох процесів: аналіз ліквідності балансу, а також аналіз на основі відносних показників. Основними зацікавленими особами щодо результатів аналізу є менеджери, керівники, аналітики, кредитори, власники акцій.

Основними відносними показниками, що використовуються при оцінці ліквідності підприємства є коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності. Окрім відносних показників, також оцінюють зміну значень власних оборотних коштів протягом певного періоду. Основними показниками оцінки платоспроможності підприємства виступають: коефіцієнт автономії, фінансової стабільності, фінансового ризику, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт залежності. Для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств також запропоновано використовувати інтегральний показник ліквідності та результативний показник платоспроможності, розрахований на основі факторного аналізу.

Розглянуто інформаційне забезпечення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Основними джерелами інформаційного забезпечення є баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, дані державної служби статистики, публікації звітних матеріалів у пресі, відповідні рейтинги з основними результативними показниками діяльності банків, страхових компаній, платні бізнес-довідки, публікації періодичних комерційних видань, фондової та валютної біржі, електронні джерела.



РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮСУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз ліквідності балансу підприємств галузі

Результати діагностики ліквідності виступають вагомим інструментом визначення становища підприємства на ринку товарів, капіталів та цінних паперів. Проведені розрахунки допомагають підприємству визначати негативні чинники впливу на фінансові результати та фінансовий стан в цілому.

Під діагностикою ліквідності та платоспроможності підприємства більшість вчених розуміють комплексний, системний процес щодо ідентифікації загроз, причин їх появи, виявлення «слабких місць» та можливостей конкурентного розвитку суб'єкта господарювання за допомогою адекватної системи показників, що дає можливість прогнозу на майбутнє, прийняття на її основі управлінських рішень, розробки альтернатив для досягнення фінансової стійкості суб'єкта господарювання.

Основним завданням діагностики ліквідності є:

розподіл активів та пасивів на групи, залежно від рівня ліквідності та терміну повернення, відповідно;

розрахунок та оцінка коефіцієнтів ліквідності;

встановлення рівня платоспроможності підприємства.

Для аналізу були обрані три підприємства згрупованих за видом діяльності (код КВЕД - діяльність у сфері архітектури):

Підприємство громадських організацій творчих архітектурно-проектних майстерень «Львівархпроект»

Приватне акціонерне товариство Укргіпроцукор»

Публічне акціонерне товариство «Діпрозаводтранс»

Підприємство громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень «Львівархпроект» Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України є підприємством, заснованим Львівською обласною організацією Національної Спілки архітекторів України у 1993 році.

До найбільших об'єктів ПГОТАПМ «Львівархпроект» можна віднести: Медичний центр «ІРИДОМЕД» у м. Стрий Львівської області, реконструкція з добудовою корпусу санаторію «Поляна», смт. Поляна, Закарпатської області, Реконструкція існуючої будівлі під склад-гуртівню в мЛьвові на вулиці Княгині Ольги, 95 (гуртівня «МАРК»), Реконструкція системи теплопостачання головного корпусу Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАДИТ», Проект та реконструкція готелю «НОТА БЕНЕ» ум.Львові, вул. Поліщука. та інші.

Фінансова діяльність ПГОТАПМ «Львівархпроект» характеризується відсутністю фінансового відділу на підприємстві і централізацією всіх управлінських функцій, у т. ч. і функції управління фінансами на рівні керівника підприємства. На 01.01.2017 року на підприємстві працює 11 працівників.

ПрАТ «Укргіпроцукор» було засноване у 1997 році. За 70 років існування підприємством було здійснено проектування та модернізацію цукрових заводів в Україні, Росії, Білорусії, Молдові Кубіта інших країнах. Товариство має виробничо - технічну базу і колектив висококваліфікованих працівників чисельністю 39 осіб.

ПАТ «Діпрозаводтранс» було засноване у 1996 році. Середньооблікова чисельність працівників становить 88 осіб. У теперішній час «Діпрозаводтранс» виконує проектну роботу по реконструкції та технічному переозброєнні заводів Укрзалізниці, а також заводів по ремонту рухомого складу залізничного транспорту Російської Федерації та Республіки Казахстан.

Аналіз фінансово - господарської діяльності здійснено на основі офіційної фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект» (Додаток Е), ПрАТ «Укргіпроцукор»[93], ПАТ «Діпрозаводтранс» [92].

На наш погляд аналіз ліквідності варто розпочати із групування активів та пасивів підприємства за ознакою ліквідності, яке відображено у додатках Ж, З,И.

Розпочнемо із аналізу складу і структури активів ПГОТАПМ «Львівархпроект» за ознакою ліквідності. Серед активів підприємства за 2016 рік найменшу частку займають середньо ліквідні активи, а саме 0,23%, до складу яких входять запаси, матеріальні цінності та інше. Така тенденція є незмінною протягом усього періоду. Більш наглядно структуру активів за 2016 рік можна побачити на рисунку 2.1

Як видно з діаграми абсолютно ліквідні активи займають також незначну питому вагу, а саме 19,25%. Причиною є незначна сума готівки на підприємстві, якає недостатньою для задоволення негайно виникнувши зобов'язань і ПГОТАПМ «Львівархпроект» може задовольнити лише мізерну суму боргів. Проте, наявність грошових коштів на підприємстві з 2012 року взагалі є мізерною і коливається в межах до 10%. Задовільному значенні показника А1 у 2016 році слугувало поповнення статті «грошові кошти та їх еквіваленти 156,6 тис. грн.



Рис. 2.1Частка активів ПГОТАПМ «Львівархпроект» за ступенем ліквідності в загальній структурі за 2016 рік

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Третє місце в структурі активів займають важко ліквідні активи до складу яких входять необоротні активи. За аналізований період сума важко ліквідних активів зменшилась на 4,4 тис. грн., відповідно і частка цих активів зменшилась. Тенденція до зменшення зберігається з 2014 року.

Протягом 2012 - 2016 років високоліквідні активи мали найбільшу питому вагу в загальній структурі і становили більше 50%за рахунок нарощення обсягів надання послуг та зменшення необоротних активів.

Дана тенденція, що склалася на підприємстві ПГОТАМ «Львівархпроект» з переваженням високоліквідних активів не є позитивною, і водночас не є критичною. Її можна охарактеризувати як задовільну. Для перетворення даного виду активів необхідно триваліший період часу, щоб розрахуватися зі своїми зобов'язаннями, порівняно із грошовими коштами. Це в свою чергу погіршує платіжну дисципліну підприємства.

Провівши аналіз структури зобов'язань підприємства за терміновістю оплати можна сказати, що за останній 2016 рік найбільшу питому вагу займали короткострокові пасиви до складу яких входить власний капітал і доходи майбутніх періодів і становлять 39,87%. Після короткострокових пасивів значну частку займають важко ліквідні пасиви - 32,37% та найбільш термінові пасиви - 27,7% . Довгострокові зобов'язання взагалі відсутні на протязі 2012-2016 років.

Серед активів ПрАТ «Укргіпроцукор» найбільшу питому вагу займають важко ліквідні активи, а саме 70,06%, до складу яких входять необоротні активи. Така тенденція зберігається протягом усього аналізованого періоду (2012-2015 рр.). Це є негативним моментом, адже можна говорити про «важку» структуру активів.

Швидко ліквідні активи характеризуються найменшою часткою протягом 2012-2015 року. Це може свідчити про ефективну кредитну політику, обґрунтований вибір партнерів, покращення їх фінансового стану або ж про скорочення продажу в кредит, втрату споживачів продукції. Отож високоліквідні активи займають друге місце знизу по обсягу, зважаючи на незначну суму грошових коштів. Починаючи із 2012 року стаття «грошові кошти та їх еквіваленти» зменшилася на 101 тис. грн, що свідчить про поступове зменшення ліквідності балансу.

Щодо пасивів, то їх найбільшу частку становлять постійні пасиви, основу яких становить зареєстрований капітал (53,8%). Наступні за вагомістю - короткострокові пасиви, шо представлені в основному іншими поточними зобов'язаннями і становлять 44,9%.Довгострокові пасиви відсутні протягом аналізованого періоду, а найбільш термінові у вигляді кредиторської заборгованості на протязі 2012-2015 років коливаються близько 1% в загальній структурі пасивів. Структуру активів та пасивів ПрАТ «Укргіпроцукор», згрупованих задля аналізу ліквідності можна побачити на наступному рисунку (рис. 2.2. ).



Рис. 2.2 Структура активів та пасивів ПрАТ «Укргіпроцукр» за 2016рік

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

На відміну від двох попередньо аналізованих підприємств у структурі активів ПАТ «Діпрозаводтранс» не має чіткого переважання однієї групи активів над іншою Так, важко ліквідні та середньо ліквідні активи займають приблизно біля 30% загальної структури активів. Наступною за вагомістю є високо ліквідні активи, що займають 24,2%. Така тенденція зберігається протягом аналізованого періоду, що свідчить про наявність напідприємствігрошовихкоштівтаїхеквівалентів,щоуразіпотребиможутьбути використані для погашення зобов'язань. Найменший, зате достатній обсяг мають швидко ліквідні активи, основну частину яких становить дебіторська заборгованість. На рисунку 2.3. відображено структуру активів та пасивів ПАТ «Діпрозаводтранс» у 2015 році.



Рис. 2.3 Структура активів та пасивів ПАТ «Діпрозаводтранс» у 2016році

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Основну частку пасивів становлять найбільш термінові пасиви, а саме 85,03%,щосвідчитьпро наявність у підприємства великої кількості кредиторської заборгованості у підприємства, шо має бути погашена негайно. Сталі пасиви становлять 13,22%, та покликані вберегти стійкість підприємства. На підприємстві також присутні довгострокові пасиви у розмірі 1,74%,щозалучені задля розвитку фінансово-господарської діяльності.

Ліквідність балансу на ПГОТАПМ «Львівархпроект» за останні 5 років на основі розрахунку груп активів та пасивів, показана в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Ліквідність ПГОТАПМ «Львівархпроект»

	А1	А2	А3	А4	П1	П2	П3	П4
2012	6,35	89,85	0,4	26,2	156,6	406,8-	-	-443,6
2013	1,4	103,55	0,05	85,4	196,9	385,7	-	-390,15
2014	0,3	218,75	0,7	126,9	279,8	349,15	-	-282,3
2015	78,6	247,75	1,15	121,7	358,75	436,1	-	-345,65
2016	85,05	238,4	1	117,3	347,75	499,4	-	-405,45

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Абсолютно ліквідним вважається підприємство, у якого виконується така умова:

А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4.

На ПГОТАПМ «Львівархпроект» ситуація за 5 попередніх років виглядає так:

2012 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2013 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2014 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2015 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2016 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4.

В жодному році не виконуються усі нерівності, отже підприємство не є абсолютно ліквідним та платоспроможним. Це свідчить про те, що у підприємства немає достатньо власних оборотних коштів, щоб покрити зобов'язання.

З наведеної вище таблиці видно, що ліквідність порушена.

А1 ? П1. Протягом усього досліджуваного періоду найбільш строкові зобов'язання значно перевищували суму найбільш ліквідних активів, на приблизно рівну суму протягом всього періоду, що характеризується недостатністю абсолютно ліквідних активів на покриття найбільш строкових зобов'язань. З цього ми робимо висновок, що в підприємства виникають труднощі із негайною оплатою за товари роботи чи послуги. Негативною є присутня тенденція зростання найбільш строкових зобов'язань, які не покриваються найбільш ліквідними активами.

А2 < П2. Нерівність повторюється з року в рік і означає недостатність швидко ліквідних активів для покриття короткострокових кредитів ті інших поточних зобов'язань. Цікавим є той факт, що протягом аналізованого періоду в підприємства було нульове значення короткострокових пасивів (П2).

А3 ? П3 - єдина нерівність, що виконується протягом усіх років наданому підприємстві. Це показує що в довгостроковій перспективі підприємство може бути платоспроможним.

А4 ? П4 Постійні пасиви є меншими за активи, що важко реалізуються і мають тенденцію до зменшення, що є негативним для ліквідності і платоспроможності ПГОТАПМ «Львівархпроект» Це також може показати, що підприємство не є фінансово стійким.

Баланс ПрАТ «Укргіпроцукор» може бути охарактеризований наступними нерівностями:

2012 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2013 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2014 -А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

2015 - А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4;

Баланс 2012-2013 років можна назвати ліквідним, адже не справджується лише одна нерівністьА2?П2, суть проблеми якої описана вище і притаманна також і у попередньому підприємстві. У 2014-2015 підприємству завадила стати абсолютно ліквідним ще одна нерівність А4?П4.

Баланс ПАТ «Діпрозаводтранс» представлений наступною нерівністю, що повторюється на протязі 2012-2015року:

А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4



Позитивною особливістю балансу, що відображається у нерівності є те, що швидко ліквідні активи є більшими за короткострокові пасиви, що означає можливість підприємства швидко здійснити оплату за заборгованістю.

Більш точно оцінку ліквідності підприємства дає коефіцієнтний аналіз, який показаний в табл. 2.2.

Здійснивши аналіз наведеної нижче таблиці, можна здійснити ранжування аналізованих підприємств за ступенем ліквідності. Так, у найгіршій ситуації перебуває ПГОТАПМ «Львівархпроект», оскільки жодний коефіцієнт не входить в оптимальні значення за винятком коефіцієнта абсолютної ліквідності, що мав дуже низьке значення на протязі аналізованого періоду, тільки на кінець 2015 досягнув нормативної величини, це зумовлено різким збільшення грошей і їх еквівалентів на рахунках в банках.

Незважаючи на те, що значення цих коефіцієнтів не входять в нормативні інтервали, слід відмітити їх тенденцію до руху в бік нормального значення. Так, наприклад, коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився у 2016 році порівняно із 2012 роком на 0,016 пункти, коефіцієнт швидкої та поточної ліквідності - на 0,27 пункти. Отже, підприємство є слабо ліквідним і не в змозі в повному обсязі покрити поточні зобов'язання.

Таблиця 2.2

Коефіцієнтний аналіз ліквідності за 2012-2016 рр.(на кінець року)

Показники	Коеф. абсолютної ліквідності > 0,2-0,35	Коеф. швидкої ліквідності > 1-2	Коеф. поточної ліквідності > 1,5-2,5
ПГОТАПМ «Львівархпроект»
2012	0,004	0,06	0,06
2013	0,0005	0,3	0,3
2014	0,00045	0,39	0,39
2015	0,2	0,43	0,43
2016	0,02	0,33	0,33
ПрАТ «Укргіпроцукор»
2012	0,6	0,98	1,92
2013	0,4	0,64	1,43
2014	0,2	0,32	0,72
2015	0,31	0,46	0,8
ПАТ «Діпрозаводтранс»
2012	0,27	0,54	0,89
2013	0,29	0,43	0,74
2014	0,44	0,61	0,72
2015	0,33	0,53	0,6

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Щодо визначення місця двом іншим підприємствам, то це питання досить риторичне. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є позитивними, більшими за норму як для ПрАТ «Укргіпроцукор», так і для ПАТ «Діпрозаводтранс». Проте для ПрАТ «Укргіпроцукор» коефіцієнт абсолютної ліквідності має тенденцію до зменшення. Так, у 2015 році його значення зменшилося у 2 рази порівняно із 2012 роком. Для ПАТ «Діпрозаводтранс» навпаки характерне поступове збільшення показники абсолютної ліквідності протягом аналізованого періоду.

Коефіцієнт швидкої ліквідності для підприємства ПрАТ «Укргіпроцукор» ледь «торкаючись» нижнього нормативного значення у 2012 році зменшився вдвічі у 2015 році і становив 0,46. Для підприємства ПАТ «Діпрозаводтранс» значення коливається у межах від 0,43 до 0,6.

Значення коефіцієнта поточної ліквідності має тенденцію до зниження для обох підприємств. Нормативного значення цей коефіцієнт набирає у 2012 році у ПрАТ «Укргіпроцукор» і становить 1,92. Для даного підприємства його значення у2015роціпорівняно із 2012 роком зменшилося у 2,4 рази. Щодо ПАТ «Діпрозаводтранс», то жоден із коефіцієнтів покриття не попадає у проміжок нормативних значень.

Отже, за підсумками коефіцієнтного аналізу ліквідності, можна визначити ПрАТ «Укргіпроцукор», як таке, що є найбільш ліквідним серед аналізованих підприємств.

Найбільш загальне уявлення про стан ліквідності балансу дає нам показник загальної ліквідності. Узагальнюючий показник ліквідності балансу характеризує ступінь покриття платіжних зобов'язань підприємства сумою його ліквідних засобів за умови, що різні їхні групи мають різні вагові коефіцієнти що враховують їх значимість із погляду строків надходження коштів і погашення зобов'язань. Вважається, що даний показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств і визначати найбільш ліквідні баланси [86,с.444].

Найбільш дискусійним та складним є визначення вагових коефіцієнтів. Костирко Р.О., та Мошенський С.З. [65,с.129], [86,с.444]визначають їх, як частки окремих груп активів і пасивів в загальній їх кількості. Такий підхід є найменш обґрунтованим, оскільки частки є конкретним показником структури і ніяким чином не відображає значимість груп. Васильєва Л.С., Петровська М.В. [16,с.451], В.О. Подольська, О.В. Яріш [95,с.148] ] пропонують їх визначати як б1 = 1; б 2 = 5,0 ; 3,0 б 3 = . Такий підхід також немає наукового обґрунтування. Адже незрозуміло чому саме такі значення,

Обґрунтувати визначення вагових коефіцієнтів намагаються Н.Б. Кащена, Г.Г. Лисак [58,с.109], які відштовхуючи від підходу Є.В. Негашева наводять достатньо обґрунтовані аргументи та методику визначення вагових коефіцієнтів: б1=1; б 2 = 67,0 Проте, на нашу думку дана проблема залишається відкритою. Розрахуємо даний показник за формулою, що була подана у 1 розділі. З метою кращого візуального сприйняття вважаємо за доцільне відобразити значення узагальнюючого показника ліквідності за допомогою рисунку 2.4.



Рис.2.4 Динаміка загальної ліквідностіу 2012-2016рр

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Як видно з рисунку, на відміну від коефіцієнтного аналізу, показникзагальноїліквідностіпокликанийпоказатитенденціюрухуліквідності балансу або в бік збільшення, або -зменшення. Так, можна спостерігати стрімку тенденцію до поступового збільшення ліквідності балансу ПГОТАПМ «Львівархпроект», та навпаки тенденцію в бік зменшення ліквідності ПрАТ «Укргіпроцукор»

Одним із основних факторів ліквідності і платоспроможності є оборотність оборотних активів і поточних зобов'язань. тому після аналізу абсолютної та відносної ліквідності балансу необхідно здійснити аналіз оборотності оборотних активів та поточних зобов'язань. Розрахунок відповідних коефіцієнтів здійснений у додатку К.

Зважаючи на те, що аналіз оборотних активів проводиться у динаміці, вважаємо за доцільне відобразити коефіцієнт оборотності активів за допомогою рисунку 2.5:



Рис.2.5Динаміка коефіцієнтаоборотностіактивіввпродовж2012-2016 років

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Позитивною тенденцією є тенденція росту коефіцієнта оборотності активів. Пряма, що характеризує зміну коефіцієнта оборотності активів ПГОТАПМ «Львівархпроект» має чітко низхідне положення починаючи із2013року, що свідчить про зменшення оборотності активів. Так, тривалість 1 обороту оборотних активів у 2012 році становить 113 дні, а у 2016 році - 487 дні.

ПАТ «Діпрозаводтранс» з погляду тривалості одного обороту оборотних активів можна назвати підприємство з невисокою стабільністю, адже показник коливається від 0,95 до 3,6 і знову до значення 1,21.

Для ПрАТ «Укргіпроцукор» характерний істотно менший розмах значень даного показника, що обумовлено найвищою стабільністю оборотних активів серед аналізованих підприємств.

Отримані дані дозволяють відзначити, що з погляду тривалості одного обороту товарних запасів:

- найбільш ліквідними є запаси товарів у ПрАТ «Укргіпроцукор», де середня швидкість їх обороту починаючи із 2013рокустабільно тримається на рівні 40-43 дні.

- Товарні запаси ПАТ «Діпрозаводтранс» обертаються повільніше в середньому за аналізований проміжок часу, хоча слід відмітити їх пришвидшення у 2015році порівняно із 2013 роком на 91 день;

- Запаси на ПГОТАПМ «Львівархпроект» є відсутніми протягом усього періоду, що може сигналізувати про припинення виробництва і велику загрозу втрати фінансової стійкості.

Отже, підсумовуючи вище сказане, можна відмітити тенденцію щодо зменшення ділової активності на усіх трьох аналізованих нами підприємствах, і я наслідок зменшення ліквідності цих підприємств

2.2 Аналіз платоспроможності підприємств

Аналіз платоспроможності підприємства є необхідною умовою забезпечення стабільності функціонування підприємств в сучасних умовах. Незважаючи на його актуальність та потрібність задля ефективного функціонування підприємства, методичне підґрунтя для розрахунку основних показників платоспроможності не є до кінця розробленим та пристосованим до діяльності вітчизняних підприємств.

Більшість науковців ототожнюють поняття ліквідності та платоспроможності. Зважаючи на це, у вітчизняній практиці, як правило, для оцінки й прогнозу платоспроможності підприємства використовується аналіз ліквідності балансу за групами активів та наступні показники ліквідності підприємства:

коефіцієнт поточної ліквідності

коефіцієнт швидкої ліквідності

коефіцієнт абсолютної ліквідності

На нашу думку, методика аналізу платоспроможності за допомогою коефіцієнтів ліквідності має сенс, якщо мета аналізу - миттєва платоспроможність підприємства. Адже ліквідність - це спроможність активів за короткий проміжок часу перетворюватися з натурально-речовинної форми в грошову. Таким чином, використання показників ліквідності для аналізу перспективної платоспроможності має ряд недоліків, серед яких зокрема:

не врахування перспективних надходжень або видатків

можливість ігнорування потенційних зобов'язань.

Також поширеною серед науковців є думка щодо ототожнення платоспроможності і фінансової стійкості, а як наслідок, і інструментарію щодо оцінки платоспроможності та фінансової стійкості.

На наш погляд, платоспроможність - незалежна, визначальна категорія, яка повинна мати власний інструментарій оцінки, що тісно взаємодіє з іншими показниками діяльності підприємства, такими як: ліквідність, фінансова стійкість, кредитоспроможність.

Пропонуємо розпочати аналіз платоспроможності підприємства із коефіцієнта загальної платоспроможності за наступною формулою:

Розрахуємо коефіцієнт для аналізованих в попередньому питанні підприємств на протязі 2012-2016рр (табл. 2.3)

Таблиця 2.3

Коефіцієнт загальної платоспроможності у 2012-2016рр

	2012	2013	2014	2015	2016
ПГОТАПМ «Львівархпроект»	0,22	0,33	0,55	0,55	0,56
ПрАТ «Укргіпроцукор»	7,89	5,26	3,15	2,54	*
ПАТ «Діпрозаводтранс»	1,08	1,15	1,36	1,49	*

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Показник загальної платоспроможності показує загальну здатність підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями усіма наявними активами. Позитивною тенденцією є збільшення даного показника.

Для ПГОТАПМ «Львівархпроект» є характерним збільшення коефіцієнта у 2016 році порівняно із початком аналізованого періоду на 0,34 пункту, що свідчить про збільшення спроможності підприємством погасити всі свої зобов'язання порівняно із 2012 роком на30%. Важливим є дослідження фактору таких змін з особливим виокремленням чиннику інфляції. Щодо співвідношення цього показника у2016 році по відношенню до попереднього року можна відмітити незначне його зменшення, а саме на 0,01. Загалом динаміка зміни цього показника може бути оцінена як позитивна.

Значення коефіцієнтів загальної платоспроможності для ПрАТ «Укргіпроцукор» мають тенденцію до зменшення. Таку 2015 році цей коефіцієнт зменшився у 3,2 рази порівняно із 2012 роком, що є негативним моментом та свідчить про зменшення можливості погашати свої зобов'язання.