Особливості управління ліквідністю та платоспроможністю суб’єктів господарювання в Україні

Динаміка коефіцієнта загальної платоспроможності для ПАТ «Діпрозаводтранс»оцінюєтьсяякпозитивна,оскількиспостерігаєтьсяпоступове збільшення коефіцієнта. На протязі аналізованого періоду даний показник змінився на 0,41 пункту, що свідчить про збільшення можливості погасити свої зобов'язання на 38 %.

Здійснюючи аналіз платоспроможності, було б хибним формувати висновок лише на підставі розрахунку цього показника, адже збільшення його значення могло бути спричинено збільшенням необоротних активів, що використовуються при розрахунку у даній формулі. З іншої сторони, реалізація необоротних активів задля розрахунку із кредиторами є свідченням банкрутства підприємства.

Одним з найбільш значущих показників, що характеризують платоспроможність підприємства, визнається робочий капітал, або власний (чистий) оборотний капітал.

Робочий капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Динаміка зміни обсягу робочого капіталу відображена за допомогою рисунку 2.6.

Аналізуючи рисунок можна стверджувати, що жодне із запропонованих для аналізу підприємств незабезпечене в достатніх розмірах власними оборотними коштами. Так, на кінець періоду на усіх підприємствах спостерігається від'ємне значення показника, що означає, що вся вартість оборотних активів і, навіть частина необоротних активів, фінансується за рахунок поточних зобов'язань.

Найбільший дефіцит робочого капіталу мають підприємства ПАТ «Діпрозаводтранс» та ПрАТ «Укргіпроцукор», який на2015 рік становив відповідно -1749,4 тис. грн та -961,5 тис. грн.

Додатну суму робочого капіталу мало лише ПрАТ «Укргіпроцукор» у 2012 та 2013 роках. Для динаміки коефіцієнта цього підприємства є притаманна чітко виражене його зменшення починаючи із 2014року. Так власний оборотний капітал зменшився у 2015 році порівняно із 2012 роком на 1981,5 тис. грн. Ця сума є неприпустимо великою для подальшого ефективного функціонування підприємства



Рис.2.6Динаміка чистого робочого капіталу у 2012-2016рр

Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Обсяг робочого капіталу на підприємстві ПАТ «Діпрозаводтранс» на протязі аналізованого періоду теж зменшився (на 1142,9 тис. грн. у 2015 порівняно із2012 роком). Та, якщо порівнювати зміни порівняно із попереднім періодом (2015р.) можна відмітити збільшення робочого капіталу на 260,6 тис. грн.

Крива, що відображає зміну робочого капіталу на ПГОТАПМ «Львівархпроект», як бачимо з рисунку, є найбільш пологішою та немає чітко спрямованих тенденцій, що свідчить про низьку маневреність робочого капіталу протягом аналізованого періоду. Допозитивних моментів при характеристиці обсягу робочого капіталу для ПГОТАПМ «Львівархпроект» також можна віднести найменшу вартісну зміну даного показника в бік зменшення (таку2016 році порівняно із 2012 роком обсяг робочого капіталу зменшився на 85,9тис.грн.), та найбільшу - 277,1 тис. грн(2013р порівняно із 2012 р) в бік збільшення.

Окрім аналізу зміни вартості робочого капіталу протягом певного періоду прийнято оцінювати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами. Динаміку зміни коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами відобразимо за допомогою рисунку 2.7

Рис. 2.7 Динаміка зміни коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Нормативним значенням для даного показника є 0,1 і вище. Високе значення говорить про фінансову стійкість компанії і здатність проводити активну діяльність навіть в умовах відсутності доступу до позикових коштів і зовнішніх джерел фінансування компанії. І навпаки, значення нижче нормативного свідчить про значну фінансову залежність підприємства від зовнішніх кредиторів. В умовах погіршення ринкової ситуації компанія, в такому випадку, не зможе продовжити свою діяльність. Негативне значення показника говорить про те, що весь власний капітал і довгострокові джерела спрямовані на фінансування необоротних активів і в компанії немає довгострокових коштів для формування власного оборотного капіталу.

З рисунку видно, що найбільш «незабезпеченим» власними оборотними коштами є ПГОТАПМ «Львівархпроект» Свого мінімального значення коефіцієнт набуває у 2012 році, а саме-4,83. Починаючи із 2013 року можна побачити покращення стану підприємства, зважаючи на значне збільшення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами.

У діяльності ПАТ «Діпрозаводтранс» починаючи із 2012 року спостерігається нестача власного оборотного капіталу, що з кожним роком збільшується. Так, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами зменшився протягом аналізованого періоду на 0,4пункти, що свідчить про неспроможність підприємства ефективно здійснювати свою діяльність без залучення довгострокових зобов'язань.

Діяльність ПрАТ «Укргіпроцукор» у 2012-2013 роках можна охарактеризувати як фінансово ефективну, адже коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами не тільки входить у нормативні проміжки, але й значно перевищує їх мінімальний поріг ( у2012 році - у 5 раз, у 2013-майже у4рази). У2014роціпідприємство стикнулося із рядом проблем, наслідком яких стало зменшення коефіцієнта на 0,4 пункти. У 2015 році коефіцієнт зменшився порівняно із 2012 роком на 0,81 пункти.

Для підвищення показника можна оптимізувати структуру оборотних і необоротних активів, залучити додаткові кошти власників, змінити поточну дивідендну політику і реінвестувати чистий прибуток в компанію і т.д.

При визначенні миттєвої платоспроможності найбільш вагоме місце посідає рівень платіжної готовності підприємства. Розрахунки цього коефіцієнта здійснимо на основі формули, поданої в 1 розділі ( табл. 2.4)

Основоположним фактором при розрахунку цього показника є обсяг наявних грошових коштів та коштів, які можуть бути вилучені при повернені коштів дебіторами.

Аналізуючи дані таблиці можна засвідчити, що ПАТ «Діпрозаводтранс» проводить найкращу, з точки зору ефективності, політику управління грошовими коштами. Про це засвідчує поступове збільшення показника рівня платіжної готовності протягом аналізованого періоду. Так, рівень платіжної готовності для цього підприємства з рісу 2015 році порівняно із 2012 роком на 0,19 пункти.

Таблиця 2.4

Розрахунок рівня платіжної готовності 2012-2016 рр

	ПГОТАПМ «Львівархпроект»	ПрАТ «Укргіпроцукор»	ПАТ «Діпрозаводтранс»
2012	0,09	-1,77	0,29
2013	0,01	-2,38	0,36
2014	0,0049	-1,82	0,41
2015	0,71	-2	0,48
2016	0,78	*	*

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Для показників рівня платіжної готовності ПрАТ «Укргіпроцукор» характерні від'ємні значення, що засвідчує неспроможність погасити непередбачувані зобов'язання вчасно та в повному обсязі.

Політику щодо управління грошовими коштами на ПГОТАПМ «Львівархпроект», на основі динаміки значень рівня платіжної готовності не можна назвати позитивною, та, водночас, недоцільно називати її критичною, зважаючи на позитивні показники протягом усього аналізованого періоду. У 2016 році рівень платіжної готовності збільшився порівняно із 2012 рокомна0,69пункти.

Характеризуючи поточну платоспроможність, слід дослідити коефіцієнти автономії, фінансової стабільності, ризику та залежності (табл.2.5).



Таблиця 2.5

Динаміка коефіцієнта автономії та фінансової стабільності

	2012	2013	2014	2015	2016
ПГОТАПМ «Львівархпроект»
Коефіцієнтавтономії	-3,59	-2,03	-0,81	-0,77	-0,92
Коефіцієнтфінансовоїстабільності	-0,78	-0,67	-0,45	-0,43	-0,48
Коефіцієнт фінансового ризику	-1,28	-1,49	-2,22	-2,33	-2,08
Коефіцієнт фінансової залежності	-0,28	-0,5	-1,23	-1,3	-1,09
ПрАТ «Укргіпроцукор»
Коефіцієнтавтономії	0,87	0,81	0,68	0,61	*
Коефіцієнтфінансовоїстабільності	5,9	4,3	2,15	1,55	*
Коефіцієнт фінансового ризику	0,15	0,2	0,47	0,65	*
Коефіцієнт фінансової залежності	1,15	1,2	1,47	1,64	*
ПАТ «Діпрозаводтранс»
Коефіцієнтавтономії	0,06	0,13	0,26	0,33	*
Коефіцієнтфінансовоїстабільності	0,066	0,15	0,36	0,49	*
Коефіцієнт фінансового ризику	15,15	6,67	2,78	2,04	*
Коефіцієнт фінансової залежності	16,67	8,86	3,85	3,03	*

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Здійснивши аналіз наведеної вище таблиці можна відмітити ПрАТ «Укргіпроцукор», як єдине підприємство із проаналізованих, значення показників автономії та фінансової стабільності яких входить у нормативні значення, та навіть значно перевищує їх. Це свідчить про незалежність підприємства від фінансування із зовнішніх джерел. У 2015 році порівняно із 2012 роком значення коефіцієнта автономії зменшилося на 0,14пункти. Тому, незважаючи на позитивні значення коефіцієнтів, слід звернути увагу на їх поступове зменшення. Показник фінансової стабільності характеризується щорічним зменшення його значення, що свідчить про наявність тенденції до зростання частки позикових коштів в загальному обсязі власного капіталу підприємства.

Значення аналізованих показників для ПАТ «Діпрозаводтранс» не входять у нормативні проміжки, зате слід відмітити тенденцію щодо збільшення даних показників. Так, коефіцієнт автономії у 2015 році порівняно із 2012 роком збільшився у 5,5 рази, а коефіцієнт фінансової стабільності - майже у 7,5 разів. Такі зміни свідчать про направленість політики підприємства на відновлення фінансової стійкості підприємства у довгостроковій перспективі.

Показники фінансової стійкості та автономії для ПГОТАПМ «Львівархпроект» набувають від'ємних значень, що свідчить про стабільну залежність підприємства від додаткового фінансування, наслідком якого є від'ємне значення власного капіталу протягом усього періоду. Та, все ж таки, варто відмітити рух обох показників в сторону додатного значення. Так, коефіцієнт автономії у 2016 році збільшився порівняно із 2012 роком на 2,69, а коефіцієнт фінансової стабільності - 0,31.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим показником до коефіцієнту фінансової автономії. Цей показник для ПГОТАПМ «Львівархпроект» має від'ємне значення як на кінець 2012 року, так і на кінець 2016 року, тому будь-яке співставлення розрахованого значення з нормативним (менше 2) буде нелогічним, оскільки нормативне значення є адекватним лише за додатних значень коефіцієнту., і може лише підтвердити думку про недостатність власних джерел для нормальної фінансово-господарської діяльності.

Негативна тенденція, що склалася на підприємстві стосовно показника фінансової залежності свідчить про щорічне збільшення залежності підприємства від зовнішнього середовища, зокрема від позикових коштів.

Аналогічна динаміка була у коефіцієнта фінансового ризику, який протягом періоду 2012 - 2016 рр. був меншим від нуля, зважаючи на від'ємне значення власного капіталу. Коефіцієнт фінансового ризику покликаний показати власникам підприємства суму позикового капіталу, що припадає на 1 грн. власного капіталу. Так на1 грн.власногокапіталуу2016році припадає -2,08грнпозиковихкоштів. Зменшення показника у 2016роціпорівняно із 2012 роком свідчить про збільшення позикових коштів при одночасному зменшенні власного капіталу.

Для ПрАТ «Укргіпроцукор» значення показників фінансового ризику входять у нормативні проміжки протягом 2012 - 2016 років. Проте слід відмітити рух показників у бік збільшення. Так, у 2016 році показник збільшився порівняно із 2012 роком на 0,49 пункти, що свідчить про щорічне збільшення залежності підприємства від позикових джерел. Значення коефіцієнта фінансового ризику для даного підприємства знаходиться у межах норми окрім 2016 року та становить 0,65. Таке значення є свідченням надмірного збільшення позикового капіталу. Для коефіцієнта фінансового ризику характерна негативна динаміка, оскільки його значення у 2016 році збільшилося порівняно із 2012 роком більше ніж у 4 рази

ПАТ «Діпрозаводтранс» з погляду показників фінансового ризику та фінансової залежності знаходиться у найгіршій ситуації серед обраних підприємств, зважаючи на незадовільні значення обох показників. Так, у 2012 році коефіцієнт фінансової залежності перевищує норму більше ніж у 8 разів, а коефіцієнт фінансового ризику- більше ніж у 30 разів. Зате динаміка обох коефіцієнтів є позитивною, оскільки значення коефіцієнтів з кожним роком спадають у бік нормативних значень. Так, у 2016 році коефіцієнт фінансової залежності зменшився порівняно із 2012 роком на 13,64 пункти, а коефіцієнт фінансового ризику - на 13,11 пункти.

Важливим показником, який характеризує платоспроможність на основі фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, або коефіцієнт фінансового левериджу. Він покликаний допомогти підприємству оцінити ефективність залучення довгострокових позикових коштів.

Діяльність аналізованих нами підприємств характеризується відсутністю довгострокових кредитів, за винятком ПАТ «Діпрозаводтранс» у 2012-2014 роках. Проаналізуємо значення цього показника за вказаний період за допомогою рисунку 2.8.

Рис.2.8Коефіцієнт фінансового левериджу на ПАТ «Діпрозаводтранс» у 2012-2014рр

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПАТ «Діпрозаводдтранс»

Як видно з рисунку, ефективність залучення довгострокових зобов'язань підприємством у 2014 році зменшилася на 0,09 пункту, та в кінцевому результаті призвело до закриття підприємством кредитної лінії. Таку 2012 році на формування і підтримки 1 грн активу використовувалося 0,098 грн довгострокового кредиту, а в 2014році відповідно -0,04 грн.

При оцінці платоспроможності важливо є не тільки аналізувати попередні періоди, а й використовувати певні методики, що дозволяють спрогнозувати рух відповідних коефіцієнтів в найближчому майбутньому.

Найбільш простою в розрахунках та доступною для розуміння є модель розрахунку коефіцієнта відновлення/втрати платоспроможності за формулою 1.10.

Провівши відповідні розрахунки, коефіцієнт відновлення платоспроможності для ПГОТАПМ «Львівархпроект» становить 0,28, що засвідчує не спроможність за наявності ефективної політики управління фінансовою стійкістю відновити свою платоспроможність.

Зате, втратити платоспроможність на протязі трьох місяців ПГОТАПМ «Львівархпроект» також не зможе, адже коефіцієнт втрати платоспроможності становить 0,3. Зважаючи на приблизно однакові результати обох показників, можна говорити про приблизно однакову ймовірність втрати/відновлення платоспроможності.

Описана тенденція є характерною і для двох інших підприємств, так як коефіцієнт відновлення/втрати платоспроможності для ПрАТ «Укргіпроцукор» становить -0,42/0,41, а для ПАТ «Діпрозаводтранс» - 0,525/0,56.Аналізуючи дані цього показника для трьох аналізованих нами підприємств, можна засвідчити, що ПАТ «Діпрозаводтранс» є найбільш ризиковим з приводу відновлення/ втрати платоспроможності, зважаючи на найбільше значення цього показника серед підприємств.

2.3 Факторний аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Для всебічного оцінювання показників ліквідності та платоспроможності важливо вивчити взаємозв'язки з факторами їх формування.

Факторний аналіз - це методика комплексного системного вивчення і оцінки впливу факторів на величину результативних показників [106, с.80].

Роль факторного аналізу в управлінні економічними системами полягає в тому, що він дає можливість формувати та змінювати параметри досліджуваного об'єкта шляхом відповідного підбору та коригуванням чинників, які їх обумовили. Побудова факторної моделі є основою факторного аналізу. Фактори повинні знаходитися в причинно-наслідкових зв'язках із досліджуваним показником. За такої умови побудованій факторній системі можна дати економічну інтерпретацію, що сприяє проведенню аналізу та оцінки впливу кожного фактору на формування фінансових результатів підприємства.

За допомогою факторного аналізу не просто встановлюється зв'язок зміни однієї змінної з зміною іншої, а визначається міра цього зв'язку, і виявляються основні чинники, що лежать в основі зазначених змін.

Актуальність здійснення факторного аналізу випливає із негативної тенденції показників ліквідності в бік зменшення, а також не входження їх значень у нормативні проміжки. Для побудови факторного аналізу за результуючий показник візьмемо коефіцієнт покриття. Динаміка коефіцієнта покриття для аналізованих підприємств відображена на наступному рисунку 2.9.

Як видно з рисунку, коефіцієнт покриття для ПрАТ «Укргіпроцукор» та ПАТ «Діпрозаводтранс» має тенденцію до зниження та представлені кривими, що мають низхідну траєкторію. Шо до кривої коефіцієнта покриття ПГОТАПМ «Львівархпроект»,то вона має висхідний нахил, та все ж значення коефіцієнта жодне не входить у нормативні значення. Беручи за основу цей аналіз можна стверджувати про необхідність проведення факторного аналізу на даних підприємствах за для покращення фінансового стану підприємства загалом. Для того, щоб побудувати ефективну модель пропозицій та рекомендацій щодо покращення ліквідності і платоспроможності, необхідно виявити першопричину зміни показників, негативного - за для нівелювання можливих заподіяних збитків, позитивного- для стимулювання подальшого руху в бік покращення фінансово-господарської діяльності підприємства.



Рис.2.9Динаміка коефіцієнта покриття протягом 2012-2016 рр для аналізованих підприємств

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Першим етапом при здійсненні факторного аналізу є визначення факторів, що мають вплив на результуючий показник.

Так, виходячи із формули, що подана нижче виокремлюємо наступні фактори, що більшою чи меншою мірою впливають на платоспроможність підприємства :

П / ПЗ - частка податків у поточних зобов'язаннях; позитивно оцінюється відносна стабільність цього показника;

ЛА / П - співвідношення ліквідних активів та податків або коефіцієнт податкоспроможності; характеризує готовність підприємства негайно сплатити за податковими зобов'язаннями до бюджетів усіх рівнів. Позитивним є невелике зростання показника в динаміці;

ОЗ / ЛА - співвідношення основних засобів та ліквідних активів; представляє собою структурний фактор, величина цього показника повинна не зростати, а коливатися в межах певного значення;

ВР / ОЗ - фондовіддача, яка характеризує ефективність використання основних засобів. Позитивним є зростання даного показника;

ДЗ / ВР - відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації. Позитивним моментом є зменшення даного показника в динаміці, коли темпи зростання виручки від реалізації продукції випереджають темпи зростання дебіторської заборгованості;

КЗ / ДЗ - співвідношення кредиторської до дебіторської заборгованості, характеризує збалансованість чи синхронність розрахунків при операціях купівлі-продажу продукції. Зростання показника означає перевищення швидкості приросту кредиторської заборгованості над дебіторською. Позитивним є відносна стабільність показника;

ОА / КЗ - співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості, що визначає здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок оборотних активів.

На основі цих факторів слід розрахувати результативний показник платоспроможності, що обраховується за наступною формулою

(2.2)

Для ПрАТ «Укргіпроцукор» результативний показникплатоспроможностіу2015році становить 0,75, для ПАТ «Діпрозаводтранс» - 0,67,для ПГОТАПМ «Львівархпроект» -0,4.Зважаючи на дані значення ПрАТ «Укргіпрцукор» може бути визначене нами як найплатоспроможніше у 2015 році із вибіркової сукупності підприємств. Динаміку зміни результативного показника платоспроможності відображено на наступному рисунку



Рис.2.10 Динаміка результативного показника платоспроможності

Джерело: Побудовано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Оцінюючи платоспроможність на основі результативного показника в динаміці можна відслідкувати наступні тенденції:

ПрАТ «Укргіпроцукор», хоча назване нами як найплатоспроможніше, все ж характеризується різким спадом платоспроможності у 2013-2014рр порівняно із 2012роком.У 2015році підприємство спробувало посилити свою платоспроможність про що вказує підняття показника на 1,84 пункту в вверх;

ПГОТАПМ «Львівархпроект» може бути охарактеризоване, як таке, що не має чітко окресленої тенденції розвитку, адже показник платоспроможності різко збільшившись у 2013 році, зменшується у 2014, а потім знову збільшується. Проте ,якщо порівнювати значення у 2016 році порівняно із 2012 роком, можна говорити про орієнтацію підприємства на збільшення платоспроможності, адже результативний показник збільшився у 12 разів;

ПАТ «Діпрозаводтранс» характеризується відносною стабільністю зміни даного показника протягом аналізованого періоду(зменшився у 2015 році порівняно із 2012 роком на 0,03 пункта). Та, все ж таки, потрібно відмітити незадовільні значення цих показників та тенденцію до зменшення.

У Додатку Л здійснено розрахунок значень факторів, які чинять вплив на платоспроможність підприємств на протязі 2012-2016 років для аналізованих підприємств. Динаміка часток факторів у загальній їх сукупності для ПрАТ «Укргіпроцукор» відображена у наступній таблиці

Таблиця 2.6

Розрахунок факторів впливу на платоспроможність підприємства( у відсотках до загальної сукупності факторів)

	П/ПЗ	ЛА/П	ОЗ/ЛА	ВР/ОЗ	ДЗ/ВР	КЗ/ДЗ	ОА/КЗ
ПрАТ «Укргіпроцукор»
2012	4,79	5,03	2,4	5,38	0,77	0,007	80,96
2013	4,23	7,52	2,45	6,76	0,98	1,42	76,65
2014	2,55	5,25	2,25	6,94	0,59	0,89	81,53
2015	1,43	0,05	2,28	4,66	0,52	0,55	85,66
ПАТ «Діпрозаводтранс»
2012	0,58	23,57	0,5	56,78	0,58	14,43	3,54
2013	0,11	55,87	1,06	26,5	0,19	13,95	2,29
2014	1,2	0,24	4,98	23	0,44	42,03	4,6
2015	0,75	40,14	7,58	7,44	1,57	37,95	4,57
ПГОТАПМ «Львівархпроект»
2012	0,06	29,53	0,6	60,96	2,1	5,9	0,8
2013	0,02	46,2	0,56	50,9	1,2	0,4	0,71
2014	0,06	48,69	3,09	42,66	1,85	3,96	2,41
2015	0,27	41,5	0,32	35,92	9,38	7,77	4,83
2016	0,29	24,6	0,2	60,6	4,2	6,1	3,9

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Розглянемо детальніше кожен із вищезгаданих факторів, зважаючи на їх вагомий вплив на ефективність діяльності підприємства загалом, та на його платоспроможність. Для аналізу факторів формування платоспроможності оберемо в якості прикладу ПрАТ «Укргіпроцукор», зважаючи на здійснене нами вище ранжування підприємств за ступенем платоспроможності.

Як видно з таблиці, найбільшу питому вагу серед факторів впливу на платоспроможність на протязі усього аналізованого періоду займає показник, що характеризує здатність підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями оборотними активами. Питома вага цього фактору коливається від 76,65% у 2013 році до 85,56% у 2015 році.

Фондовіддача, як основний показник ефективності використання основних засобів теж чинить вагомий вплив на формування показника платоспроможності та має тенденцію до зростання на протязі аналізованого періоду. Частка цього фактору у загальній сукупності чинників є відносно стабільною та коливається у межах 5,8-6,94% на протязі аналізованого періоду.

Наступним за вагомістю фактором, що чинить вплив на значення платоспроможності є податкоспроможність, що характеризує негайну можливість підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Питома вага цього фактору не має чітко окресленої тенденції руху та є нестабільною. Так, частка цього фактору зменшилася у 2015 році порівняно із 2012 роком більше ніж у 100 разів

Найменшою питомою вагою характеризуються фактори КЗ/ДЗ та ДЗ/ВР на формування показника платоспроможності, значення яких коливаються в межах 1 %, Оцінюючи значення фактору ДЗ/ВР, можна говорити про позитивну тенденцію, оскільки його значення зменшується, що свідчить про перевищення темпів росту виручки над темпами росту дебіторської заборгованості.

Оцінюючи співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей, можна відзначити перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською на протязі аналізованого періоду, окрім 2013 року. Перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською означає відволікання коштів з господарського обороту і в подальшому може призвести до необхідності залучення дорогих кредитів банку і позик для забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності підприємства.

Для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат, пропонуємо використати метод ланцюгових підстановок. Метод ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні базової величини впливу фактору на його аналізоване значення за умови, що значення інших факторів залишаються незмінними. Визначений результат порівнюють з попереднім і розраховують ступінь впливу аналізованого фактору. Для детермінованої факторної системи з мультиплікативною залежністю буде мати наступний вигляд[109]:

Y = f ( (2.3)

Зміна її факторного значення ( стосовно базового () визначатиметься :

(2.4)

Зміна під впливом фактора :

(2.5)

Зміна під впливом фактора :

(2.6)



Зміна під впливом фактора :

(2.7)

Отже: (2.8)

Нехай визначені нами фактори приймуть значення відповідно х1, х2,х3, х4, х5,х6,х7. Детермінована фактора модель на основі результативного показника платоспроможності набуває наступного вигляду:

Y = f ((2.9)

Розрахуємо вплив факторів, що випливають із формули 2.1 для аналізованих підприємств на основі зміни результативного показника платоспроможності у 2016 році порівняно із 2015 роком для ПГОТАПМ «Львівархпроект» та у 2015 році порівняно із 2014 роком для ПрАТ «Укргіпроцукор»та ПАТ «Діпрозаводтранс» (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Факторний аналіз платоспроможності за допомогою методу ланцюгових підстановок

		Вплив фактора на зміну результативного показника платоспроможності
		(П/ПЗ)	(ЛА/П)	(ОЗ/ЛА)	(ВР/ОЗ)	(ДЗ/ВР	(КЗ/ДЗ)	(ОА/КЗ)
ПГОТАПМ «Львівархпроект»	0,04	0,13	-0,11	-0,07	0,36	-0,29	0,01	0,01
ПрАТ «Укргіпроцукор»	-0,2	-0,3	0,09	0,16	-0,16	0,04	-0,25	0,22
ПАТ «Діпрозаводтранс»	-0,03	-0,29	0,23	0,25	-0,62	0,61	-0,13	-0,08

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Діяльність підприємства громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень «Львівархпроект» характеризується збільшенням значення узагальнюючого показника платоспроможності у 2016 році порівняно із 2015 роком на 0,04 пункти.

Найбільший позитивний вплив на результуючий показник платоспроможності ПГОТАПМ «Львівархпроект» згідно проведеного факторного аналізу чинять наступні фактори:

Фондовіддача- 0,36;

Частка податків у поточних зобов'язаннях - 0,13;

Співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей - 0,01;

Співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості - 0,01.

Негативний вплив на результуючий показник платоспроможності чинять:

Частка дебіторської заборгованості та виручки - 0,29;

Податкоспроможність підприємства- 0,11;

Частка основних засобів в ліквіднихактивах-0,07.

Для приватного акціонерного товариства «Укргіпроцукор» є характерним зменшення результуючого показника платоспроможності на 0,2 пункти.

Найбільш вагомий вплив на зміну результативного показника платоспроможності у 2015 році порівняно із 2014 роком чинить частка податків у поточних зобов'язаннях-0,3 пункти

Значний вплив на негативну зміну показника платоспроможності чинить співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (-0,25). Значення цього показника зменшилося у 2015 році порівняно із 2014 роком на 0,06, що в основному стало наслідком збільшення дебіторської заборгованості.

Вагомий вплив на позитивну зміну узагальнюючого показника платоспроможності чинить співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості (0,22).

Фактор фондовіддачі, а також співвідношення основних засобів та ліквідних активів викликають відповідно однакові негативні(-0,16) та позитивні (+0,16)зміни для результуючого показника.

Найменший вплив на результат показника платоспроможності чинять фактори співвідношення дебіторської заборгованості та виручки (0,04)і податкоспроможності (0,09)

На результуючий показник платоспроможності у 2015 році для ПАТ «Діпрозаводтранс» найбільший негативний вплив чинять фактори фондовіддачі(-0,62), частки податків у поточних зобов'язаннях (-0,29), співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей (-0,13) та співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості (-0,08).

Позитивно на результативний показник платоспроможності впливають фактори співвідношення дебіторської заборгованості та виручки (0,61), співвідношення основних засобів та ліквідних активів (0,25), а також фактор податкоспроможності (0,23).

Пропонуємо здійснити ранжування факторів впливу на платоспроможність підприємств у порядку спадання. Нехай, наприклад, семи факторам присвоєні такі ранги (N): 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. При цьому ранг 1 отримує найменш вагомий фактор, а ранг 7 - найбільш вагомий. Побудуємо таблицю 2.8, у якій відобразимо ранжування факторів впливу на платоспроможність ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»



Таблиця 2.8

Ранжування факторів впливу на платоспроможність підприємств за величиною впливу на результуючий показник

Фактори Ранг (N)
	(П/ПЗ)	(ЛА/П)	(ОЗ/ЛА)	(ВР/ОЗ)	(ДЗ/ВР	(КЗ/ДЗ)	(ОА/КЗ)
ПГОТАПМ «Львівархпроект»	5	4	3	7	6	2	2
ПрАТ «Укргіпроцукор»	7	3	4	4	2	6	5
ПАТ «Діпрозаводтранс»	5	3	4	7	6	2	1
Загальна сумаприсвоєних рангів	17	10	11	15	14	10	8

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Як видно з таблиці 2.8. у загальній сукупності по трьох аналізованих підприємствах найбільш вагомими факторами, що чинять вплив на платоспроможність підприємства зокрема та на ефективність діяльності підприємства загалом є:

Частка податків у поточних зобов'язаннях;

Фондовіддача;

Співвідношення дебіторської заборгованості та виручки;

Співвідношення основних засобів та ліквідних активів.

На рисунку 2.11графічно відображено вплив обраних для аналізу факторів на платоспроможність підприємств.



Рис.2.11Вплив факторів на платоспроможність підприємств

Джерело: Складено автором фінансової звітності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс»

Як видно з рисунку, найменший вплив на платоспроможність ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор», ПАТ «Діпрозаводтранс» мають наступні фактори:

Співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості;

Співвідношення кредиторської та кредиторської заборгованостей;

Податкоспроможності;

Співвідношення основних засобів та ліквідних активів.

Таким чином, за результатами факторного аналізу можна оцінити якість політики управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства, визначити слабкі місця та можливі інструменти дії, які при правильному використанні можна спрямувати на підвищення платоспроможності

Висновки до розділу 2

Дослідження проведені у другому розділі магістерської роботи дали змогу зробити низку таких висновків:

Під діагностикою ліквідності та платоспроможності підприємства більшість вчених розуміють комплексний, системний процес ідентифікації загроз, причин їх появи, виявлення «слабких місць» та можливостей конкурентного розвитку суб'єкта господарювання за допомогою адекватної системи показників, що дає можливість прогнозу на майбутнє, прийняття на її основі управлінських рішень, розробки альтернатив для досягнення фінансової стійкості суб'єкта господарювання.

Здійснивши аналіз ліквідності та платоспроможності ПГОТАПМ «Львівархпроект», ПрАТ «Укргіпроцукор» та ПАТ «Діпрозаводтранс» можна відмітити наступні тенденції, а саме: спостерігаються незадовільні значення показників, що є меншими від нормативних значень. На основі інтегрального показника ліквідності можна спостерігати тенденцію до зменшення ліквідності ПрАТ «Укргіпроцукор» та ПАТ «Діпрозаводтранс» та відносне збільшення ліквідності ПГОТАПМ «Львівархпроект». Аналізовані підприємства не вдаються до розширення масштабів своєї діяльності та підвищення її ефективності за рахунок залучених коштів. Винятком є ПАТ «Діпрозаводтранс», однак показник фінансового левериджу свідчить про нерентабельне використання залучених коштів.

На основі факторного аналізу було виявлено, що основними факторами, що впливають на ліквідність підприємств в сучасних умовах є зменшення оборотних активів, збільшення поточних зобов'язань, зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками, збільшення кредиторської заборгованості за розрахунками. Основними факторами, що впливають на платоспроможність підприємств є частка податку у сумі поточних зобов'язань, фондовіддача та співвідношення дебіторської заборгованості та виручки

Результативний показник платоспроможності, що розрахований на основі ключових факторів впливу, покликаний показати загальну тенденцію руху платоспроможності підприємств. Серед аналізованих підприємств, ПрАТ «Укргіпроцукор» є найбільш платоспроможним, зважаючи на значення показника протягом періоду. Проте, слід відмітити тенденцію до зменшення платоспроможності до кінця періоду. Для ПГОТАПМ «Львівархпроект» та ПАТ «Діпрозаводтранс» характерні незадовільні значення цих показників та тенденцію до зменшення.

Проведений аналіз свідчить про зменшення ліквідності та платоспроможності вітчизняних підприємств та необхідність розробки моделі управління цими процесами за для успішного функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Чинники забезпечення ліквідності та платоспроможності вітчизняних підприємству посткризовий період

У посткризовий період, коли в національній економіці ще не має чітких сигналів, що криза завершена, продавці сировини і матеріалів перебувають у невизначеності під час формування ціни на свою продукцію, зміна податкового законодавства та інші чинники погіршує інвестиційний клімат, що призводить до дефіциту ресурсів для суб'єктів господарювання. Враховуючи це, підприємства задля забезпечення власної конкурентоспроможності і платоспроможності змінюють структуру капіталу та фінансовий стан. Така структура потребує теоретичного дослідження і практичного моніторингу з боку як науковців, так і підприємства. Визначення чинників впливу і виділення основних напрямів моніторингу зовнішнього середовища забезпечить фінансову стійкість і платоспроможність у процесі його діяльності.

Організація проведення дослідження зовнішнього середовища для забезпечення платоспроможності підприємства передбачає створення ефективної схеми моніторингу, на основі діагностики основних факторів впливу, яка міститиме комплекс заходів, диференційованих за стадіями життєвого циклу підприємства й пов'язаних із визначенням цілей і завдань проведення моніторингу, здійсненням аналізу та прогнозування ліквідності та платоспроможності, а також контролем одержаних результатів та їх архівацією для подальших досліджень. Безперервний процес моніторингу зовнішнього середовища дає можливість розробити заходи протидії внутрішнім і зовнішнім чинникам, що здатні призвести до втрати стійкості [101].

Моніторинг - це система постійного спостереження за процесами і тенденціями, які протікають в зовнішньому і внутрішньому середовищі із метою своєчасної оцінки виникаючих ситуацій [59, с.89].

Пропонуємо процес моніторингу відобразити за допомогою схеми задля кращого його розуміння (рис.3.1)

Рис.3.1 Схема проведення моніторингу платоспроможності підприємства

Джерело: [107]

Суб'єкти моніторингу поділяють на дві групи: керуючу і керовану системи. Працівники керуючої системи управління, встановлюючи і керуючись цілями моніторингу бізнес-системи, обирають методи моніторингу, за допомогою яких вони досліджують бізнес-систему, її внутрішнє і зовнішнє середовища. В результаті використання методів моніторингу керівники бізнес-системи отримують інформацію про наявність або відсутність потреби застосовувати регулюючі заходи. Отже, суб'єкти керуючої системи фактично визначають рівень результативності моніторингу[71, с.122].

За наслідками комплексного аналізу даних моніторингу формується загальний аналітичний висновок про стан зовнішнього середовища й місце підприємства в ньому, тенденція його подальшого розвитку й можливі напрями підвищення ефективності його ліквідності та платоспроможності. Наявність повної своєчасної та достовірної інформації про процеси, що відбуваються в різних галузях і сферах зовнішнього середовища, є необхідною умовою успішного функціонування підприємства та відповідно покращення значень показників ліквідності та платоспроможності. Періодичність моніторингу залежить від стану зовнішнього середовища, чим нестабільнішою є ситуація, тим частіше потрібно здійснювати моніторинг впливу чинників зовнішнього середовища [101].

Так, якщо моніторингом виявлено недостатній рівень платоспроможності підприємства, то можна реалізувати такі дії:

оптимізація руху фінансових ресурсів підприємства і врегулювання фінансових відносин, які виникають у процесі розрахункових відносин між господарюючими суб'єктами з метою ефективного їх розподілу;

розробка стійкої фінансової стратегії підприємства;

розробка проектів перспективних і поточних фінансових планів, прогнозних балансів та бюджетних коштів;

розрахунок прогнозних значень реалізації продукції (план продажів) і план капіталовкладень, собівартості продукції тощо;

визначення джерел фінансування господарської діяльності, включаючи бюджетне фінансування довго- та короткострокове кредитування тощо;

координація фінансових підрозділів підприємства [5, с.85-86].

Усю сукупність чинників, що впливають на ліквідність та платоспроможність підприємства прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні.

Внутрішні чинники - це компоненти, що залежать від внутрішньої структури організації та підлягають управлінню з боку підприємства. В сучасній науковій літературі зовнішнє середовище розглядають як складну багаторівневу структуру елементів, які знаходяться за межами підприємства та різним чином впливають на його діяльність. Зовнішні чинники утворюють зовнішнє середовище, коливання в якому можуть різко змінити фінансовий стан підприємства і навіть спричинити до її банкрутства. Пропонуємо більш детально закцентувати свою увагу на зовнішніх чинниках, адже саме вони є найбільш непередбачуваними та ризикованими[9, с.358].

Зовнішні чинники впливу на платоспроможність підприємства доцільно поділити на дві основні групи:

чинники прямого впливу або чинники мезорівня відносно підприємства, як відкритої ланки господарських взаємовідносин;

чинники опосередкованого (непрямого) впливу або чинники макрорівня. Зовнішні чинники непрямого впливу можуть впливати як на чинники мезорівня, так і на внутрішнє середовище функціонування підприємства [26].

Для успішної діяльності суб'єкта господарювання необхідно так управляти цими чинниками, щоб нівелювати негативний вплив зовнішнього середовища. У випадку, якщо підприємство має стійку внутрішню структуру й об'ємні запаси, але зовнішнє середовище занадто нестабільне, найбільш ефективними будуть дії з пом'якшення зовнішніх загроз на ринку шляхом диверсифікації (освоєння нових товарів і ринків) й інтеграції бізнесу. У випадку, якщо підприємство має більше слабких сторін, ніж сильних, доцільним є або концентрація на дуже вузькому сегменті ринку, або вихід із ринку [54].

В науковій літературі наводяться різні підходи до аналізу зовнішнього середовища. Для аналізу впливу зовнішнього середовища на платоспроможність підприємства як складову економічної стійкості доцільно використати методику дослідження зовнішнього середовища, яка включає такі етапи [111, с.119]:

1. Структурування зовнішнього середовища підприємства, визначення найвагоміших елементів (чинників), що потребують дослідження.

2. Визначення «критичних точок» та меж аналізу зовнішнього середовища.

3. Збирання інформації, необхідної для проведення дослідження.

4. Визначення методичного інструментарію дослідження.

5. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.

Для визначення найвагоміших елементів впливу на платоспроможність підприємства використовують різні методики, а саме:

PEST - аналіз, розглядаються політичні, економічні, соціальні та технічні фактори;

STEEP- окрім факторів, розглянутих за попередньою методикою, враховують ще й природні чинники;

PESTLE - окрім розглянутих чинників у попередніх методиках, аналізують правові фактори;

STEEPLE -до чинників, аналізованих за попередніми методиками, додають етнічні;

T.E.M.P.L.E.S.- враховує технологічні, економічні, ринкові, політичні, нормативно-правові, екологічні, соціальні чинники.

Для кожної із вищенаведених методик характерними є певні недоліки. Спільною негативною рисою для усіх методик є важкість представлення їх величин у кількісному вимірі через важкість оцінки їх впливу на результуючий показник.

Для структурування зовнішнього середовища доцільно використати методику T.E.M.P.L.E.S. (Technology, Economics, Market, Politics, Laws, Ecology, Society), зважаючи на можливість оцінити найбільшу кількість елементів [34]. Основні фактори зовнішнього середовища та їх групування за даною методикою наведено в табл. 3.1

Основною перевагою даної методики є те, що вона в структурованій формі охоплює значний обсяг чинників зовнішнього середовища і в ній наведено напрями аналізу чинників для кожної групи

Зовнішні обставини, зазвичай, не підлягають регулюванню з боку керівництва окремого підприємства, тому, щоб забезпечити фінансову стійкість, необхідне гнучке пристосування до них.

Таблиця 3.1

Основні фактори зовнішнього середовища за методикою T.E.M.P.L.E.S.

Група факторів	Основні фактори групи	Напрям аналізу факторів
Економічно-соціальні	- темпи розвитку національної економіки - рівень галузево-регіонального розвитку. - динаміка і кон'юнктура ринку - темп інфляції - рівень безробіття - державна політика у питаннях формування ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - швидкість зростання доходів громадян - рівень та динаміка освіти та культури населення - чисельність та структура населення -демографічні показники	- оцінка попиту і пропозиції на цільовому ринку - чутливість підприємства до вартості позикового капіталу - аналіз тенденцій фондового та валютного ринку - оцінка внутрішньогалузевої конкуренції. - опрацювання статистичних даних країни задля оцінки макроекономічних показників (рівень безробіття, рівень зайнятості, ВВП, ВНП, тощо.) - вплив структури населення на діяльність суб'єкта господарювання
Ситуаційно-політичні	- політична ситуація - рівень політичної стабільності - рівень корупції - адміністративні перешкоди - система забезпечення і охорони прав власності	- очікування рішень посадових осіб - вплив реформ та програм уряду на діяльність підприємства - оцінка політичних змін в країні
Нормативно-правові	- нормативно-правове забезпечення в сфері трудових відносин та динаміка їх змін. - нормативно-правові акти у питаннях регулювання господарської діяльності - законодавство в сфері оподаткування	- дослідження змін і тенденцій, як на рівні держави та і на місцевому рівні, які прямо чи опосередковано можуть вплинути на діяльність підприємства. - оцінка впливу чинного законодавства на рівень конкуренції на ринку
Технологічні	- розвиток нових технологій та можливість їх запровадження на підприємстві - новітні стандарти техніки та обладнання	- аналіз можливостей підприємства вводити у виробничий процес новітні технології - оцінка можливості запровадження нових методів отримання, зберігання та обробки інформації
Екологічні	- нормативно-правове забезпечення та стандарти у сфері охорони здоров'я та екологічної безпеки	- аналіз впливу підприємства на екологію регіону - оцінка діяльності конкурентів в екологічній сфері.

Джерело: Складено автором на основі [10].

Усі фактори зовнішнього середовища можна поділити на ті, які чинять позитивний вплив на ліквідність та платоспроможність підприємства та, відповідно, дають можливості для розвитку підприємства і ті, які стримують розвиток фінансово-господарські діяльності підприємства та виступають загрозами успішного розвитку. У таблиці 3.2відображено можливості та загрози, що випливають із факторів зовнішнього середовища на ліквідність та платоспроможність підприємств.

Таблиця 3.2

SW - аналіз середовища функціонування підприємств, що мають вплив на ліквідність та платоспроможність

Група факторів	Можливості	Загрози
Економічно-соціальні	- пришвидшення темпів розвитку національної економіки - сприятлива кон'юнктура ринку - відносно стабільні ціни насировину та готову продукцію - притікдо країни кваліфікованих кадрів - ефективна державна політика у питаннях формування ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - пришвидшення зростання доходів громадян - рівень та динаміка освіти та культуринаселення - збільшення чисельностіта оптимізація структури населення -поліпшення демографічної ситуації в країні	- спад економічного розвитку,економічна криза; - нестабільна кон'юнктура ринку - зростання темпів інфляції - зростання рівня безробіття - недосконалість законодавчого обґрунтуванняполітики ціноутворення та розміру мінімальної заробітної плати - неплатоспроможність покупців - процес «старіння» населення - збільшення показника смертності населення
Ситуаційно-політичні	- високий рівень політичної стабільності - рівень корупції - система забезпечення і охорони прав власності	- соціально-політична нестабільність, військовий стан - лобіювання інтересів, адміністративні перешкоди
Нормативно-правові	- нормативно-правове забезпечення в сфері трудових відносин та динаміка їх змін. - нормативно-правові акти у питаннях регулювання господарської діяльності - нестабільність законодавства в сфері оподаткування	- неналежне нормативне обгрунтування захисту прав працівників - неузгодженість у правовому аспекті питань щодо створення та ефективного функціонування підприємства -громіздка податкова політика
Технологічні	- розвиток нових технологій та можливість їх запровадження на підприємстві - новітні стандарти техніки та обладнання	-невідповідність продукції та технологічних процесів європейським стандартам -застаріла виробнича база і технології виробництва - брак коштів на модернізацію та впровадження європейських стандартів
Екологічні	- нормативно-правове забезпечення та стандарти у сфері охорони здоров'я та екологічної безпеки	- відсутність стандартів у сфері екологічної безпеки, якіб відповідали вимогамЄС -негативна екологічна ситуація

Джерело: Розроблено автором на основі[12, 126].

Окрім групування чинників за методикою T.E.M.P.L.E.S., багато із вітчизняних науковців використовують методику групування факторів впливу за трьома рівнями. Загалом механізм впливу чинників можна візуально побачити на рисунку3.2.

Рис. 3.2Чинники впливу на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства.

Джерело:[102, с.284]

Чинники I рівня - це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.

До чинників I рівня відносять:

фазу економічного розвитку системи;

стадію життєвого циклу підприємства.

Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на платоспроможність підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення.

Другим базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу підприємства, що визначає потенційні його можливості щодо забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел.

Чинники II рівня - похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать: середній рівень доходів населення; демографічна ситуація; соціальна політика держави; податкова політика держави; грошово-кредитна політика; амортизаційна політика; загальний рівень стабільності; стратегія управління обсягами діяльності; стратегія управління активами; стратегія управління капіталом; стратегія управління грошовими потоками.

Чинники ii рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.

Зовнішні чинники її рівня - це такі, вплив яких пов'язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.

До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом.

Чинники її рівня - є деталізуючими. За їх допомогою з'ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До їх складу відносять: середній рівень доходів населення; рівень конкуренції та інфляції; склад та структуру активів; стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом та управління ризиком.

Вплив чинників цього рівня є актуальним в сучасних умовах, зважаючи на низький темп росту платоспроможності населення, який нестимулює до розширення діяльності підприємства. Дефіцит коштів з дохідних джерел спонукає підприємства, задля забезпечення розвитку, залучати додаткові джерела фінансування тим самим впливати на фінансову стійкість.

Рівень інфляційних процесів у державі зменшує платоспроможність підприємства в наступних періодах діяльності через зменшення купівельної спроможності отриманого прибутку.

Кожен із вище названих чинників несе в собі певний ризик для підприємства, що проявляється в процесі його дії, наслідки якого можна побачити не відразу. З плином часу з губний вплив цих чинників буде лише посилюватися. Тому, з метою раннього ідентифікування факторів впливу та запобігання заподіянню шкоди підприємству пропонуємо модель управління ризиком втрати платоспроможності підприємства (рис.3.3).

Досліджуючи питання управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства і продукції, найбільшу увагу, на нашу думку, потрібно приділяти тим зовнішнім чинниками, на які підприємство може впливати своїми діями. До таких чинників зараховуємо:

- споживачів (наявність споживачів, їх лояльність до підприємства і його продукції, купівельні уподобання тощо);

- поведінку конкурентів (форми конкурентної боротьби, які обирають конкуренти - цінову, комунікаційну, удосконалення товару тощо; наявність чи відсутність практик нечесної конкурентної боротьби тощо);