Особливості управління ліквідністю та платоспроможністю суб’єктів господарювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретичні аспекти забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства

1.2 Основні показники оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

1.3 Інформаційне забезпечення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз ліквідності балансу підприємств галузі

2.2 Аналіз платоспроможності підприємств

2.3 Факторний аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Чинники забезпечення ліквідності та платоспроможності вітчизняних підприємств у посткризовий період

3.2 Шляхи покращення ліквідності та платоспроможності підприємства

3.3 Вдосконалення державного регулювання платоспроможності суб'єктів господарювання в Україні

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Глобалізаційні процеси у світовій економіці та євроінтеграційні прагнення України зумовлюють появу нових ризиків для вітчизняних підприємств. Здатність суб'єктів господарювання розраховуватись за власними зобов'язаннями перед партнерами зовнішнього середовища у коротко-та довготерміновій перспективі оцінюють за допомогою показників ліквідності та платоспроможності. Грамотне управління платоспроможністю підприємства є найефективнішим методом мінімізації комерційних ризиків бізнес-структур.

Функціонування підприємств України в умовах економічної активності і політичної нестабільності підвищують важливість своєчасного і повного здійснення розрахунків між економічними контрагентами в процесі господарської діяльності з метою мінімізації операційних і фінансових ризиків.

Проблеми оцінки забезпечення та управління ліквідністю та платоспроможністю підприємств у своїх працях досліджують провідні науковці серед яких: Артеменко В., Баканова М., Беллендир М., Ворст Й.,Гропеллі А., Гарасименко П., Ковальов В., Крейніна М., Лахтіонова Л., Міллер Р., Поддєрьогін А., Ревентлоу П., Роуз П., Савицька Г., Шеремет А.

Незважаючи на значну кількість праць, присвячених питанням оцінки та управління ліквідністю і платоспроможністю суб'єктів господарювання, вважаємо за доцільне більш комплексно підійти до проблематики управління ліквідністю і платоспроможністю підприємств в сучасних умовах. Для досягнення стійкого зростання вітчизняної економіки необхідно удосконалити механізм забезпечення ліквідності та платоспроможності суб'єктів господарювання.

Актуальність і практичне значення цих питань, потреба їх системного дослідження на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні обумовили вибір теми дипломної роботи, її мету, завдання та структуру.

Метою дипломної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та визначення шляхів підвищення ліквідності та платоспроможності підприємств України.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

з'ясувати сутнісні характеристики та економічну природу поняття «ліквідність» та «платоспроможність»;

здійснити характеристику основних сутнісних ознак ліквідності та платоспроможності підприємств;

охарактеризувати систему показників, що дозволяють оцінити ліквідність та платоспроможність підприємств;

дослідити існуючу інформаційну базу забезпечення аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств;

здійснити порівняльний аналіз ліквідності та платоспроможності обраних підприємств;

провести факторний аналіз ліквідності та платоспроможності суб'єктів господарювання;

здійснити діагностику основних чинників впливу на платоспроможність і ліквідність суб'єктів господарювання;

визначити основні характерні проблеми в управлінні ліквідністю та платоспроможністю підприємств;

розробити основні пропозиції щодо оптимізації рівня ліквідності та платоспроможності підприємств;

оцінити систему державного регулювання ліквідністю і платоспроможністю підприємств України.

Об'єктом дослідження у дипломній роботі є ліквідність та платоспроможність вітчизняних суб'єктів господарювання, предметом - механізм забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємств України.

У дипломній роботі використано такі методи дослідження: синтез (для вивчення об'єкта і предмета дослідження); абстрагування та узагальнення (для з'ясування сутнісних характеристик поняття «ліквідність» та «платоспроможність» суб'єкта господарювання); аналіз (для порівняння статей балансу та певних економічних показників); порівняння (для зіставлення фактичних даних, наведених у звітності суб'єктів господарювання); групування (для встановлення залежностей економічних явищ та процесів); факторний аналіз (для визначення впливу факторів на результуючий показник), графічний (задля графічного зображення аналізованих даних), що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти України, наукові публікації, монографії, підручники, статистична звітність Державної служби статистики України, фінансова звітність аналізованих підприємств, дослідження автора.

Теоретичне значення результатів наукового дослідження полягає в узагальненні вітчизняного досвіду діагностики ліквідності та платоспроможності підприємств та розробленні моделі проведення аналізу ліквідності та платоспроможності, що включає систему показників для визначення їх рівня, визначенні основних пропозицій щодо оптимізації рівня ліквідності та платоспроможності вітчизняних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у обґрунтуванні положень і практичних рекомендацій, що є основою для вирішення теоретичних та практичних проблем управління ліквідністю та платоспроможністю сучасного вітчизняного підприємства.

До результатів роботи, які містять елементи наукової новизни варто віднести наступні:

запропоновано модель факторного аналізу ліквідності та платоспроможності суб'єктів господарювання, зокрема, запропоновано оцінювати вплив таких показників: частка податків у поточних зобов'язаннях, коефіцієнт податкоспроможності, співвідношення основних засобів та ліквідних активів, фондовіддача, відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації, співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості. Найбільше на ліквідність і платоспроможність підприємства впливають фондовіддача та частка податків у поточних зобов'язаннях;

систематизовано та обґрунтовано окремі прикладні аспекти управління оборотними активами підприємства, зокрема, розширено перелік показників коефіцієнтного аналізу та запропоновано алгоритм оцінки якості та ефективності використання оборотних активів суб'єктів господарювання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження були оприлюднені та отримали схвальну оцінку на науково-практичних конференціях, серед яких:

- Міжнародна науково-практична інтернет - конференція «Концепції економічного розвитку країни» (м. Тернопіль, 16 листопада2016 року). Доповідь на тему: «Управління платоспроможністю підприємства»;

- Стратегічні орієнтири. Сучасні тенденції фінансового ринку 2016. Доповідь на тему: «Факторинг як інструмент вирішення фінансових проблем підприємства»

Публікації за темою дослідження: Рубаха М.В., Цюпа М.-М.П. Прикладні аспекти аналізу оборотного капіталу суб'єкта господарювання/ М.В. Рубаха, М.-М.П. Цюпа// Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». - 2017. - Вип.4. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

Магістерська дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства» розглянуто сутність та значення ліквідності та платоспроможності підприємства, визначено основні чинники впливу на ліквідність та платоспроможність суб'єкта господарювання, здійснено класифікаційну характеристику ліквідності та платоспроможності підприємства за визначеними ознаками та проаналізовано інформаційну базу забезпечення управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства.

У другому розділі «Особливості управління ліквідністю та платоспроможністю суб'єктів господарювання в Україні» здійснено порівняльний аналіз ліквідності та платоспроможності досліджуваних підприємств, розроблено модель факторного аналізу впливу на ліквідність та платоспроможність суб'єктів господарювання.

У третьому розділі «Напрями підвищення ефективності управління ліквідністю та платоспроможністю підприємств» проведено діагностику основних чинників впливу на ліквідність та платоспроможність підприємств в посткризовий період, визначено основні шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності, а також оцінено систему державного регулювання ліквідності та платоспроможності підприємств України.

Основний зміст магістерської дипломної роботи становить116 сторінок, робота містить18 таблиць, 24 рисункита12 додатків. Список використаних джерел налічує 132 позиції.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретичні аспекти забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства

Функціонування підприємств України в умовах економічної активності і політичної нестабільності підвищують вагомість своєчасного і повного здійснення розрахунків між економічними агентами в процесі господарської діяльності з метою мінімізації операційних і фінансових ризиків. Від швидкості виконання зобов'язань господарюючим суб'єктом залежить його ділова репутація, довіра з боку партнерів, а також можливість доступу до зовнішніх джерел надходження капіталу. Наявність достатньої кількості активів, здатних швидко трансформуватися в грошову масу є одним з факторів успішного господарського циклу суб'єкта господарювання.

Глобалізація економіки України зумовлює появу нових ризиків для вітчизняних підприємств, оцінку яких можна здійснити за допомогою показників ліквідності та платоспроможності. Ґрунтовний практичний аналіз неможливо здійснити без детального вивчення теоретичних основ досліджуваних понять. До цього часу існують суттєві суперечності щодо трактувань понять «ліквідність» і «платоспроможність». Тому актуальним залишається розмежування цих понять та дослідження економічного змісту кожного з них.

На сьогодні у доробках вчених-економістів у сфері вітчизняного фінансового менеджменту є чимало апробованих методик визначення рівня ліквідності і платоспроможності суб'єкта господарювання. Роботи таких зарубіжних вчених, як, Е. Нікбахта, Й. Ворста, А. Гропеллі,Е. Дж. Долан, Р. Дж. Кемпбелл, Р.Л. Міллер, П.С. Роуз, П. РевентлоуДж.Ф. Сінкі,П.С. Роуз, Дж.К. Ван Хорн та інших мають велике теоретичне значення, але їхні методики розраховані в першу чергуна ринкові економічні умови західних країн і не враховують особливостей стану соціально-економічних відносин нашої країни.

Серед вітчизняних учених наукові розробки даного питання знайшли своє відображення в працях В.В. Ковальова, М.М. Крейніної, Г.В. Савицької, А.М. Поддєрьогіна, А.Д. Шеремета, Л.А. Лахтіонової,В. Г. Артеменка, І.О. Бланка, М. І. Баканова, М. В. Беллендира, П. С. Безруких, Б. І. Валуєва, П. П. Гарасименка та інших. Однак у цих роботах, не зменшуючи їх цінності, слід відзначити недостатнє вивчення їх теоретико-практичних основ та аналізу цих понять.

Щоб знайти витоки виникнення поняття «платоспроможність» апелюємо до історії. Розвиток платоспроможності як поняття бере початок у XV - XVІ ст із виокремленням науки про фінанси в самостійну сферу знань. Спершу під платоспроможністю розуміли здатність фізичними особами сплачувати податки.

Термін «ліквідність» вперше згадується в німецькій літературі у ХХ ст. В перекладі з латинського liquidus дослівно означає проточний, рідкий, тобто ліквідність дає об'єкту характеристику легкості руху, переміщення..

Сьогодні, не зважаючи на численні дослідження в цій сфері, немає єдиного сформованого загальновизнаного підходу до визначення сутності ліквідності і платоспроможності та їх розмежування. Але варто погодитись з більшістю вчених з приводу того, що категорії ліквідності та платоспроможності близькі за змістом, але перша більш містка, бо ліквідність характеризується як спосіб підтримання платоспроможності [6].

Науковець Крейніна М. М. під платоспроможністю розуміє сукупність коштів, що є у власності підприємства, розмір яких є достатнімдня нормального функціонування виробничого процесу [68, с.14].

Вчена Абрютина М.С. платоспроможність ототожнює із можливістю суб'єкта господарювання в будь-який момент погасити усі короткострокові зобов'язання. Основною метою платоспроможності, на думку цього автора, є необхідність підтримання достатнього її рівня та погашення короткотермінових кредитів [3, c.20].

Економіст Ковальов В.В., вважає, що платоспроможність - це сукупність грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, що є достатніми для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення [60, с. 217].

Тарасенко Н.В. розглядає ліквідність як можливість підприємства перетворювати свої активи на гроші без помітних втрат у міру настання їх термінів на швидкість здійснення цього перетворення [112, с.262].

Базілінська О.Я. вважає, ліквідність суб'єкта господарювання характеризує спроможність підприємством нагромадити грошові кошти не лише за рахунок реалізації активів, а й за рахунок залучення додаткових зовнішніх коштів, а платоспроможність розглядає як можливість безперебійної сплати боргів у відповідні терміни [7, с.85;89].

Шеремет А.Д. переконаний, що платоспроможність підприємства визначається його здатністю покрити усі зобов'язання підприємства усіма наявними активами [125, с. 165].

Такі автори, як Ушакова Н.Н., Мазаракі А.А., Лігоненко Л.А. [77] визначають платоспроможність рівністю доходів і витрат підприємства, яка у свою чергу повинна забезпечувати можливості постійного або періодичного фінансування діяльності та виконання взятих зовнішніх зобов'язань

Гудзь О.Є вважає, що платоспроможність підприємства включає в себе також кредитоспроможність та ліквідність підприємства [37].А ліквідність, в свою чергу, становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності. Підтримують цей підхід також такі дослідники, як Іонін Є.Є., Вдовенко Л.О. [56,19].

Такі науковці, як Лахтіонова Л. А., Чумаченко М. Г., Федорович Р.В та Серединська В.М. ототожнюють платоспроможність підприємства із наявністю грошових коштів , що є достатніми для розрахунків за поточними зобов'язаннями, які вимагають негайного погашення [73, с.238], [13,с. 237], [117,с.483]. Інші підходи щодо визначення сутності платоспроможності відображено в Додатку А.

Розглянувши трактування поняття «платоспроможність» подане різними авторами, можна сказати, що найбільш узагальнене визначення цього поняття, на нашу думку запропонували Шеремет А. Дта Абрютина М.С.

Отже, ми погоджуємось з думкою, що платоспроможність - це готовність підприємства постійно розраховуватися за своїми зобов'язаннями, строк сплати яких настав. Вважаємо за доцільне охарактеризувати платоспроможність, як здатність підприємства здійснювати постійну фінансово-господарську діяльність, що є найвищою метою функціонування будь-якого суб'єкта господарювання.

Головною перевагою підходу є відхилення думки щодо суворої прив'язки до грошових коштів, оскільки за згодою із контрагентами, підприємство може розрахуватися за своїми зобов'язаннями іншим товаром, тобто проводячи бартер.

Тарасенко стверджує, що ліквідністьє більш містким поняттям порівняно із платоспроможністю, та розглядає її як спроможність своєчасно перетворювати активи на грошові кошти з метою виконання необхідних платежів. Саме це еквівалентне перетворення становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності.

Отже, на думку вченого, ліквідність можна розглядати, як сукупність двох складових:

часу, необхідного для продажу активу

суми, одержаної від продажу активу.

При визначенні рівня ліквідності існує обернена залежність: чим коротший період, тим вищою є ліквідність даного активу [112, с.12].

Ліквідність підприємства, з одного боку, залежить від установлених вимог за платежами, з іншого - від можливості здійснити ці платежі. У вітчизняній літературі існує точка зору, за якої підприємство називають ліквідним тоді, коли воно у змозі виконати свої зобов'язання у відношенні до кредиторів, бюджету, страхових компаній, орендодавців, працівників, постачальників і т. ін., причому ці зобов'язання мають бути виконані у встановлені терміни. Якщо здатність до оплати у цей момент більша, ніж зобов'язання за оплатою, таке підприємство визначають як ліквідне [37; 72].

З вище зазначених понять «платоспроможність підприємства» можна виділити п'ять характерних складових, які зображені на рисунку 1.1.

Складові поняття «платоспроможність підприємства» - це змістовні складові, що включають необхідні та достатні умови, за яких підприємство може досягти платоспроможного стану, необхідність здійснення розрахунків за різними видами зобов'язань, обмеження за строком здійснення розрахунків і наявність зобов'язань перед чисельними кредиторами.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Основні складові поняття «платоспроможність»

Джерело: [54, с.41]

Таким чином, основні відмінності між ліквідністю підприємства та його платоспроможністю полягають у наступному:

ліквідність підприємства визначається розміром та складом поточних активів, а платоспроможність наявністю поточних активів у певній (грошовій, високоліквідній) формі;

ліквідність підприємства визначає співвідношення всіх поточних активів та їх груп з поточними зобов'язаннями, а платоспроможність - високоліквідних активів із найбільш терміновими зобов'язаннями;

платоспроможність більш динамічна, ніж ліквідність підприємства;

платоспроможність характеризує поточний стан підприємства, а ліквідність не тільки поточний, але й перспективний;

ліквідність підприємства визначається рухом фінансових потоків, а платоспроможність - рухом грошових потоків [23, с.13-14].

Якщо говорити більш коротко, на нашу думку, ліквідність відрізняється від платоспроможності, так як засоби обміну відрізняються від засобів платежу.

Багатоплановість змісту, різноманітність прояву та наслідків для підприємств явищ ліквідності та платоспроможності визначають необхідність розмежування їх видів і окремих характеристик, які слід враховувати в процесі їх оцінки та управління ними.

В економічній літературі розрізняють такі види ліквідності:

товарну, або товарно-економічну;

позикову, або ліквідність за позиками;

майбутню, або перспективну;

очікувану, або антиципировану [115,128].

Графічно наведені види ліквідності можна побачити на рисунку 1.2.

Такий поділ обумовлено, з одного боку, джерелом забезпечення ліквідності (активами або пасивами), а з другого - періодом оцінки ліквідності у часі (на поточну або звітну дату і на перспективу).

Під товарною (товарно-економічною) ліквідністю розуміють ліквідність підприємства, засновану на здатності товарів і благ, які є його виробничими потребами з різним ступенем інтенсивності, до обміну. Вона залежить від:

технічних і страхових якостей товарів;

періоду часу, необхідного для пошуку покупця та кінцевої реалізації товару;

комерційних витрат на проведення операцій з покупцем;

кон'юнктури ринку.

Цей вид ліквідності забезпечується відповідною величиною та складом активів підприємства на дату оцінки.

За джерелами забезпечення

Позикова ліквідність або ліквідність за позиками - це здатність підприємства отримати позику (залучити ліквідні засоби) під заставу наявних активів. Вона забезпечується приростом пасивів і може бути оцінена на даний момент.

Рис.1.2 Види ліквідності підприємства залежно від джерел забезпечення та періоду оцінки

Джерело: Складено автором на основі: [115, 128]

Зростання ліквідності за рахунок отримання позики має переваги:

1) майно, що закладається, не відчужується, а використовується підприємством-власником та часто залишається у його розпорядженні;

2) знижується ризик втрат від продажу активів з низьким рівнем ліквідності, оскільки підприємство звільняється від необхідності швидкого здійснення цього процесу;

3) з'являється можливість отримати додатковий виграш після повернення позики та продажу товарів, наданих у заставу, у разі сприятливої кон'юнктури товарного та фінансового ринків [1].

Разом із перевагами такий вид забезпечення ліквідності може мати і негативні наслідки при несприятливих умовах надання позик. Крім того, розмір позики обмежується банківськими установами і, як правило, менше можливої суми, яка може бути отримана у результаті реалізації закладеного майна.

Оцінка ліквідності підприємства, виходячи тільки зі стану майна, ліквідності активів, а також їх здатності бути заставою, на даний момент часу є односторонньою. Вона прийнятна у випадку, коли підприємство ліквідується і далі не працюватиме. Якщо підприємство функціонує, слід враховувати можливі надходження та виплати.

У зв'язку з цим виділяють перспективну, або майбутню, ліквідність, яка забезпечується можливими надходженнями і виплатами, що витікають з рішень теперішніх та майбутніх періодів. Вона дає уявлення про узгодженість зобов'язань і платежів протягом усього планового періоду, причому обліку підлягають як усі платежі, зафіксовані в плані на даний момент, так і очікувані платежі, які повинні надійти, виходячи з рішень, прийнятих у поточному періоді. Цей вид ліквідності припускає безперервне динамічне функціонування підприємства протягом планового (майбутнього) періоду.

Очікувана, або антиципирована, ліквідність - це здатність підприємства одержувати позики під заставу майбутніх надходжень (прибутку, нетто-надходжень тощо). Банк у цьому випадку надає підприємству кредит без забезпечення товарами і благами, тобто на довірі [2].

Також в літературі відділяють ліквідність балансу, ліквідність активів та ліквідність підприємства в цілому.

Ліквідність балансу - це можливість суб'єкта господарювання перетворювати свої активи у готівку і погашати зобов'язання.

Ліквідність активів - це їх здатність бути перетвореними на засіб платежу в короткі терміни і без втрати ринкової вартості.

Ліквідність підприємства - характеризує можливість надходження грошових коштів не лише внаслідок реалізації активів, а й за рахунок залучення додаткових зовнішніх коштів, що є можливо за умови, якщо у підприємства хороша ділова репутація, висока кредитоспроможність та інвестиційна привабливість [78, с.71].

Одним із завдань вивчення платоспроможності підприємства на сучасному етапі є потреба у її всебічній та науково обґрунтованій класифікації.

У зв'язку з цим доцільним буде розглянути платоспроможність підприємства за її класифікаційними ознаками, які представлені в таблиці 1.1

У відповідності до інформаційної бази та характеру дослідження розрізняють статичну та динамічну платоспроможність.

Визначення статичної платоспроможності здійснюється на певну дату і є характеристикою здатності підприємства виконувати платіжні зобов'язання за рахунок реальних грошових коштів.

В основі дослідження динамічної платоспроможності розглядають аналіз грошового обороту підприємства, тобто визначення та порівняння обсягів вхідного (надходження коштів) і вихідного (витрачання коштів) грошових потоків підприємства протягом певного періоду часу[114, с.276].

Залежно від періоду оцінювання доцільно вирізняти фактичну та перспективну платоспроможність підприємства. Поточна (фактична) платоспроможність визначає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів для виконання розрахунків за поточною кредиторською заборгованістю на певну дату або впродовж періоду оцінки. Перспективна платоспроможність характеризує здатність підприємства здійснювати виконання платіжних зобов'язань у майбутньому періоді[129].

Залежно від підходу щодо визначення обсягу платіжних засобів підприємства можна виділити наступні види платоспроможності:

грошова - тільки за рахунок наявних грошових коштів;

розрахункова - за рахунок наявних грошових коштів та можливих джерел їх зростання (коштів у розрахунках);

майнова (потенційна) - за рахунок усіх видів оборотних активів наявних на підприємстві (у разі їх умовного продажу).

Залежно від підходу до визначення необхідного обсягу платоспроможних потреб (грошових коштів) платоспроможність може використовуватися для:

оцінки можливості виконання зовнішніх (термінових) зобов'язань - боргова (бухгалтерська) платоспроможність;

оцінки можливості продовження фінансування поточної діяльності - поточна платоспроможність;

оцінки ступеня покриття зовнішніх термінових зобов'язань та планових витрат - загальна платоспроможність [24].

Таблиця 1.1

Класифікація платоспроможності підприємства

Класифікаційні ознаки	Види платоспроможності
За характером оцінки	Статична платоспроможність
	Динамічна платоспроможність
За періодом оцінки	Миттєва платоспроможність
	Поточна платоспроможність
	Перспективна платоспроможність
За характером визначення платіжних засобів	Грошова платоспроможність
	Розрахункова платоспроможність
	Майнова платоспроможність
За характером визначення необхідного обсягу витрачання грошових коштів	Боргова платоспроможність
	Поточна платоспроможність
	Загальна платоспроможність
За спроможністю здійснення платежів	Постійна платоспроможність
	Тимчасова платоспроможність
За видами господарської діяльності	Платоспроможність за операційною діяльністю
	Платоспроможність за інвестиційною діяльністю
	Платоспроможність за фінансовою діяльністю
В залежності від операційного процесу	Споживча платоспроможність
	Виробнича платоспроможність
	Комерційна платоспроможність
По відношенню до суб'єктів інвестиційного процесу	Платоспроможність інвестора
	Платоспроможність підприємства - реципієнта

Джерело: Складено автором на основі: [55, с.43; 4, с.184]

Як видно з інформації, наведеної у таблиці 1.1, за видами господарської діяльності запропоновано розрізняти:

Платоспроможність за операційною діяльністю, тобто здатність підприємства вчасно виконувати зобов'язання, які виникають перед кредиторами за поставлені матеріали, сировину, напівфабрикати, що використовуються у процесі виробництва продукції;

Платоспроможність за інвестиційною діяльністю, як здатність підприємства розраховуватися за придбані машини, устаткування тощо;

Платоспроможність за фінансовою діяльністю -- здатність підприємства здійснювати платежі за отриманими кредитами[54].

Фактори, що впливають на платоспроможність підприємства, класифікують за двома основними групами - зовнішні (загальноекономічні) та внутрішні, в складі яких визначено найбільш значущі чинники - фінансові та нефінансові (рис.1 3).



Рис.1.3 Фактори впливу на платоспроможність та ліквідність підприємства

Джерело: Складено автором на основі:[45, 85]

Виходячи із того, що поняття ліквідність і платоспроможність є невід'ємними і більшістю вчених розглядаються як єдине ціле, більшість факторів впливу на них є спільними. Деякі автори поділяють фактори впливу на ліквідність на ті, що впливають на збільшення ліквідності і ті, що впливають на зменшення ліквідності. В таблиці 1.2 можна запропонувати можливі варіанти розподілу факторів впливу.



Таблиця 1.2

Фактори впливу на ліквідність підприємства

Фактори, що впливають на збільшення ліквідності	Фактори, що впливають на зменшення ліквідності
Одержання довгострокового кредиту	Погашення довгострокових позик
Внески зовнішніх інвесторів	Грошові виплати
Прибуткова діяльність	Збиткова діяльність
Залучення власного капіталу	Податки на дохід від дооцінки активів
Скорочення дебіторської заборгованості	Інвестиції в основні засоби
Скорочення запасів	Збільшення дебіторської заборгованості
Повернення наданих позик	Погашення короткострокових кредитів
Продаж необоротних активів	Використання резервних фондів

Джерело: Складено автором на основі: [51, 36, 66]

Дана класифікація факторів, що впливають на ліквідність є досить умовною, адже одночасно деякі фактори можуть впливати як на збільшення, так і на зменшення платоспроможності, а відповідно і ліквідності. На характер дії факторів впливають різноманітні чинники, які в багатьох випадках важко спрогнозувати.

Ліквідність і платоспроможність, як вже було неодноразово зазначено вище, близькі за змістом і на практиці взаємозв'язані між собою. Так, можна стверджувати, що саме ліквідність є основою, способом підтримки платоспроможності. З іншого боку, за умови наявності у підприємства високого іміджу та стабільного фінансового стану, йому легше підтримувати ліквідність. З цього твердження можна констатувати про залежність ліквідності від ступеня платоспроможності.

Виходячи з вищевикладеного на рис. 1.4. представлено взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій - без першого і другого. Якщо завалиться перший, то розваляться і всі інші.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.4Взаємозв'язок між показниками ліквідності та платоспроможності підприємства

Джерело: [92]

Окрім взаємозв'язку показників ліквідності та платоспроможності, існують також взаємозв'язки з іншими показниками фінансового стану підприємства, серед яких можна виділити взаємозв'язки з фінансовою стійкістю, діловою активністю, кредитоспроможністю, а також з іншими показниками оцінки майнового стану підприємства.

1.2 Основні показники оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

ліквідність платоспроможність державний регулювання

Ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їхньої діяльності в ринкових умовах функціонування, а також за умови нестабільності зовнішнього середовища. Вона визначає не тільки успішне функціонування чи банкрутство підприємства, а також його взаємовідносини з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою.

Мета і зміст аналізу ліквідності і платоспроможності досить індивідуальні й частіше визначаються тим, хто використовує його результати. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять насамперед кредиторів підприємства, оскільки саме вони свідчать про його здатність погасити свої зобов'язання, а також є надзвичайно важливими для менеджерів та власників підприємств. Як було зазначено у попередньому питанні, аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства слугу є базою для визначення фінансового стану суб'єкта господарювання загалом. Зважаючи на це, вважаємо за доцільне у таблиці 1.3 відобразити фінансові показники, які мають особливий інтерес для трьох основних груп користувачів: менеджерів фірми, власників капіталу (великих акціонерів), кредиторів.

На основі аналізу напрацювань вчених-економістів, що досліджували дану проблему, можна сформулювати наступні основні функції аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств :

виявлення тенденцій, закономірних та локальних змін значень основних показників та їх інтенсивності, впливу факторів на ці зміни, відповідності цільовим орієнтирам;

аналіз можливостей виникнення різноманітних ризикових та несприятливих ситуацій, їх інтенсивності та динаміки, а також факторів, що на них впливають;

визначення різного роду відхилень від нормативних значень, структурних деформацій та диспропорцій;

виявлення потенційних можливих змін та росту показників ліквідності та платоспроможності підприємств, явищ і процесів, які їм притаманні;

нейтралізація та попередження відхилень від норм, структурних деформацій та диспропорцій, ризикових та несприятливих ситуацій, виявлення сукупності факторів, що підлягають регулюванню, шляхів і засобів їх реалізації;

контроль за ефективністю використання ресурсів, дотримання різноманітних соціальних стандартів та норм, виконанням прийнятих управлінських рішень [75].

Таблиця 1.3

Цілі аналізу фінансового стану через призму оцінки ліквідності і платоспроможності підприємства

Менеджери	Власники	Кредитори
1 - ша мета - Аналіз виробничої діяльності: Коефіцієнти прибутковості Аналіз витрат Операційний важіль Аналіз податкових платежів	1-ша мета - Прибутковість: Дохідність власного капіталу Прибуток на акцію Курс акцій Дохідність акцій Інвестиційна вартість бізнесу	1-ша мета - Ліквідність: Коефіцієнт поточної ліквідності Ліквідаційна вартість Грошові потоки
2-га мета - Управління ресурсами: Оборотність активів, запасів та дебіторської заборгованості Управління оборотним капіталом Характеристика кредиторської заборгованості Терміни погашення дебіторської та кредиторської заборгованості	2-га мета - Розподіл прибутку: Дивіденди на акцію Поточна дохідність акцій Коефіцієнт виплати дивідендів Коефіцієнт покриття дивідендів	2-гамета - Фінансовий ризик: Частка боргу в активах Власний оборотний капітал Коефіцієнт фінансового ризику Співвідношення позикового та власного капіталу
3-тя мета - Дохідність: Дохідність активів Маржа прибутку Вартість капіталу Грошовий потік на інвестиції	3-тя мета - Ринкові показники: Динаміка курсу акцій Співвідношення ринкової, економічної і балансової вартості акцій	3-тя мета - Обслуговування боргу: Прострочена заборгованість Коефіцієнт покриття боргових зобов'язань Коефіцієнт покриття відсоткових виплат

Джерело: Cкладено автором на основі:[70;84,с.13]

Для оцінки ліквідності і платоспроможності підприємства використовують такі основні прийоми:

· Аналіз ліквідності балансу

· Оцінку відносних показників ліквідності та платоспроможності

В аналізі ліквідності балансу використовують дві основні групи методів:

Метод групування активів за рівнем ліквідності, а пасивів - за терміном погашення зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу відповідні групи активів і пасивів зіставляються між собою;

Метод коефіцієнтів, які характеризують різні рівні відносної ліквідності балансу (миттєвої, абсолютної, поточної) [75].

Окрім оцінки ліквідності і платоспроможності суб'єкта господарювання на основі системи показників не менш важливим для успішного управління підприємством є усвідомлення основних теоретичних методичних підходів, що класифікуються за низкою ознак:

За глибиною проведення;

За формуванням вихідної інформації;

За вартісною оцінкою;

За фактором часу;

За структуризацією активів та пасивів[24].

Детальніша характеристика цих ознак схематично зображено у Додатку Б.

Перевірка синхронності надходження і витрачання фінансових ресурсів - основне завдання аналізу ліквідності балансу. Ліквідність балансу виявляється через ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами. Чим швидше актив трансформується в грошову форму, тим вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові активи.

Для того щоб здійснити аналіз ліквідності балансу потрібно порівняти статті активу, що розміщені в порядку спадання ліквідності та згруповані за ознакою ліквідності, зі статтями пасиву, що розміщені в порядку збільшення строковості зобов'язань і згруповані за ознакою термінів .

У міжнародній практиці, залежно від здатності активів набувати грошової форми розповсюджена наступна класифікація:

- абсолютно ліквідні активи(А1) -це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, короткотермінові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей, оскільки вони завжди готові для здійснення платежів;

-високо ліквідні активи(А2)-це активи, для перетворення яких на грошові засоби потрібен деякий час. Включають дебіторську заборгованість, отримані векселі, а також готову продукцію та відвантажені товари ;

-середньо ліквідні активи(А3)- запаси, дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи;

-важко ліквідні активи(А4)- це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду [56].

Наведена класифікація активів є умовною, наповненість кожної з груп залежить від ряду факторів, а саме від виду продукції і запасів, умов договору, платоспроможності покупця, економічної ситуації тощо. Але логіка в даній класифікації така, що «дебітори» знаходяться ближче до отримання грошей, ніж «запаси». Це пов'язано з тим, що утворенню дебіторської заборгованості передував пошук покупця, укладання договорів з ним, визначення умов оплати тощо, в той час як стосовно «запасів» цього ще не робилося.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:

1.Найбільш термінові зобов'язання (П1) -- кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

2. Короткострокові пасиви (П2) --це короткотермінові кредити банків, поточна заборгованість за довготерміновими зобов'язаннями, векселі видані, доходи майбутніх періодів до року.

3.Довгострокові пасиви (П3) -- довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви -- статті ІІI розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

4. Постійні пасиви (П4) -- статті I розділу балансу «Власний капітал» [118].

Отже, активи і пасиви підприємства залежно від ступеня їх ліквідності можна згрупувати наступним чином (табл.1.4):

Таблиця 1.4

Групи активів	Умовне позначення/ Порядок розрахунку за даними балансу (рядки)	Характеристика	Група пасивів	Умовне позначення / Порядок розрахунку за даними балансу (рядки)	Характеристика
Абсолютно-ліквідні	А1 / 1160+1165	Грошові кошти та їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції	Найбільш термінові	П1 / Сума із 1615 до 1660	Кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви
Високо-ліквідні	А2 / Сума із 1125 по 1155	Дебіторська заборгованість	Коротко-строкові	П2 /1600+1610+1660+ +1665+1690	Короткострокові кредити та позикові кошти
Середньо-ліквідні	А3 /1100+1170+1190+1200	Матеріальні цінності, запаси і витрати	Довгострокові	П3 / 1595+1700	Довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви
Важко-ліквідні	А4 / 1095	Необоротні активи	Постійні	П4 / 1495	Джерела власних коштів

Джерело: Розроблено автором на основі [26]

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів. Баланс Вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 ? П1; А2 ? П2; А3 ? П3;А4 ? П4.

Невиконання однієї з перших трьох нерівностей свідчить про порушення ліквідності балансу, навпаки- їхнє виконання свідчить про те, що поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства. В цьому випадку обов'язкове виконання останньо їз нерівностей, яка носить балансуючий характер. Економічний зміст останньої нерівності полягає в тому, що у підприємства наявний власний оборотний капітал і відповідно дотримуються мінімальні умови фінансової стійкості [38].

Зіставлення найбільш ліквідних активів і тих їх елементів, що швидко реалізуються, з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає змогу оцінити поточну ліквідність. Порівняння активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими зобов'язаннями відображує перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства в найближчий до моменту проведення аналізу час.

Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі зіставлення надходжень і платежів.

Вивчення співвідношень зазначених вище груп активів і пасивів за кілька періодів можна встановити тенденції в структурі балансу та його ліквідності [13, с .238-240].

Матриця збалансування ліквідності є важливим інструментом управління ліквідністю балансу. Хоча визначення лише розривів ліквідності і напрямків їх збалансування замало для комплексного управління ризиком ліквідності (табл.1.5)

Елементом матриці збалансування ліквідності є сума відповідної групи активів, спрямована на покриття певної групи пасивів. У заголовку стовпчиків розташовані групи пасивів, які необхідно профінансувати. В матриці ліквідність активів спадає згори до низу, терміновість пасивів відповідно зростає зліва направо.

Алгоритм заповнення елементів матриці виглядає наступним чином. Активи з високим ступенем ліквідності спрямовуються на погашення найбільш строкових зобов'язань. Якщо є надлишок ресурсів, то він спрямовується на погашення пасивів з більшим терміном виконання, нестача активів для погашення відповідної групи пасивів компенсується використанням групи активів з меншим ступенем ліквідності.

Сутність відносних показників ліквідності вказують на збалансованість поточних зобов'язань та оборотних активів підприємства та свідчать про рівень ризику наявності розривів у платіжному календарі. Значення цих коефіцієнтів, що знаходиться в межах нормативних значень, свідчать про збалансованість структури капіталу суб'єкта господарювання, здатність підприємства відповідати за своїми короткостроковими зобов'язаннями, тобто вчасно погашати наявні борги та правильно організовувати готівкові та безготівкові розрахунки підприємства. Цей процес базується на перетворенні оборотних активів у грошові засоби для подальшого спрямування на розрахункові рахунки постачальників, зарплатні рахунки персоналу, у бюджетні фонди тощо.

Таблиця 1.5

Матриця збалансування ліквідності

Усього по групі	Групи активів	Разом пасивів
	П1	П2	П3	П4
	/////	/////	/////	/////	////////////////
Групи активів	А1	/////	/////
	А2	/////		/////
	А3	/////			/////
	А4	/////				/////
Разом активів	/////					////////////////

Джерело: [6]

Визначення фінансових коефіцієнтів ґрунтується на співвідношенні між окремими статтями фінансової звітності. Загальна методика аналізу цих коефіцієнтів полягає у їх порівнянні із теоретично обґрунтованими величинами, середньогалузевими нормами або аналогічними даними підприємства за попередні роки.

Незважаючи на те, що в зарубіжній практиці схема розрахунку показників використовується вже тривалий часу, у цілому так і нема єдиного погляду серед вчених і практиків щодо цієї проблеми. Найпроблемнішими сферами в теоретичному і практичному плані є:

1. відсутність чітко визначених відмінностей у поняттях «ліквідність» і «платоспроможність», і, як наслідок, часте їхнє ототожнення, яке нерідко супроводжується різноманітним порядком розрахунку показників платоспроможності та ліквідності;

2. відсутність термінологічної єдності: коефіцієнти ліквідності і платоспроможності за однакових методів розрахунку мають різну назву;

3. не вказуються рекомендовані значення цих показників з урахуванням галузевих особливостей (крім коефіцієнту загального покриття) [40].

Здійснюючи оцінку ліквідності та платоспроможності підприємств України, та їх порівняльний аналіз, слід звертати увагу на галузеві особливості. Так, наприклад, порівняння показників ліквідності металургійної та інноваційної галузі, зважаючи на нормативне значення буде недоцільним. Розглядаючи галузеві особливості діяльності підприємств України, варто відзначити, що серед них є суб'єктивні - ті, які обумовлені фактичним станом управління суб'єктами господарювання в Україні, та об'єктивні - спричинені особливостями певної галузі.

Негативний вплив на діяльність підприємства чинить як недостатня ліквідність, так і надлишкова. Надлишкова ліквідність є результатом негативного управління підприємством і говорить про неспроможність менеджменту суб'єкта господарювання ефективно розпоряджатися залученими ресурсами. Така ліквідність спричиняє зниження рентабельності діяльності й навіть може привести до збитковості підприємства. Крім цього, надлишкова ліквідність створює інфляційний навіс в економіці країни. Це пов'язано з тим, що інфляція є монетарним явищем, а тому без відповідного економічного зростання, розширення готівки в касі підприємств є невиправданим явищем.

Основними показниками, які доцільно використовувати при оцінці ліквідності підприємства є коефіцієнт поточної, швидкої, абсолютної ліквідності а також інтегральний показник ліквідності балансу.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт поточної ліквідності(Current Ratio), що в економічній літературі називають також коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом загального покриття. Він показує, наскільки поточні зобов'язання можуть бути погашені за рахунок оборотних активів.

Коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

де Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності,

А1 - абсолютно ліквідні активи,

А2 - високо ліквідні активи;

А3 - середньо ліквідні активи;

П1 - найбільш термінові зобов'язання,

П2 - короткострокові пасиви.

В цілому, на думку фінансових менеджерів, цей показник характеризує достатність оборотних активів для покриття поточних зобов'язань Значення його залежить як від галузі, так і від виду діяльності.

Нормативне значення коливається від 1 до 2. Визнано, що поточні активи мають вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання, тобто нормативне значення цього показника дорівнює 2. В західній обліково-аналітичній практиці використовується критичне значення коефіцієнта покриття прийняте за 1.

Якщо значення коефіцієнта покриття значно перевищує норму, то можна стверджувати, що підприємство має значні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. Щодо висновку, то його можна розглядати з двох позицій: з позиції кредиторів підприємства цей варіант є найбільш прийнятним, з позиції менеджера, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може пояснюватися незадовільним управлінням активами [89].

У країнах з розвинутою ринковою економікою коефіцієнту загальної ліквідності надається особлива увага при оцінці фінансової стійкості підприємства, оскільки він має ряд позитивних рис:

- по-перше, відношення відображає ступінь покриття поточними активами поточних пасивів (тому його і називають коефіцієнтом покриття);

- по-друге, перевищення поточних активів над поточними пасивами, яке забезпечує буфер проти збитків, що можуть виникнути при продажу або ліквідації поточних активів (крім грошових коштів). Як наслідок, відношення вимірює поле безпеки для покриття будь-якого можливого знецінення поточних активів. Наприклад, страйки та інші випадкові, непередбачені обставини можуть тимчасово призупинити надходження коштів;

- по-третє, це легкість отримання інформації для розрахунку, зручність та простота його обчислення.

Поряд із цим, існують і деякі обмеження використання даного показника:

- при розрахунку коефіцієнта не враховуються такі важливі фактори, як обсяг реалізації, витрати, прибуток, зміни умов господарювання, а ліквідність лише в деякому ступені залежить від наявних грошових коштів і в суттєво більшому від майбутніх надходжень;

- політика адміністрації підприємства в першу чергу спрямована на оптимізацію рівня виробничих запасів, витрат та дебіторської заборгованості, ефективне використання активів і, як наслідок, тільки в другу чергу, на ліквідність;

- поточний коефіцієнт не враховує мобільність капіталу фірми.

Фірма, що має на рахунку значні кошти та велику кількість цінних паперів, має вищий рівень ліквідності ніж та, у якої в складі оборотних активів накопичені значні товарно-матеріальні запаси [118].

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Quick Ratio, Acid test) (іноді його називають коефіцієнтом «лакмусового папірця») показує можливість погашення поточних зобов'язань найбільш ліквідними. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш чітким показником ліквідності, тому що при його розрахунку беруться до уваги ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Цей коефіцієнт обчислюється за формулою:

Теоретично вважається, що нормативне значення повинно бути в межах від 0,7до 1. В західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки. На практиці суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність із набагато нижчим коефіцієнтом швидкої ліквідності, наприклад 0,4. Тому для оцінки ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни показника за певний період часу [132].

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Cash Ratio) показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань (боргів) підприємства може бути за необхідності погашена негайно (наприклад, у випадку критичної ситуації). Він обчислюється як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань і визначається за формулою:

Теоретичне значення, яке має бути не меншим 0,2 - 0,35. Тобто якщо підприємство на даний момент може на 20 - 35 % погасити всі свої борги то його платоспроможність вважається нормальною.

У більшості суб'єктів господарювання значення коефіцієнта є значно нижчим норми. Та це не є підставою формулювання висновку щодо неможливості підприємства негайно погасити свої борги, бо є дуже мала ймовірність того, що усі кредитори підприємства одночасно можуть пред'явити йому свої боргові вимоги [52, с.56].

Також при розрахунку цього показника потрібно враховувати факт інфляції, адже, застерігаючись від знецінення, підприємство намагається не тримати великих сум в грошовій формі.

Незважаючи на широке використання коефіцієнтів ліквідності, в науковій літературі немає однозначного підходу, щодо визначення їх нормативних значень (таблиця 1.6). Нормативними документами в Україні, якими зазначаються норми коефіцієнтів ліквідності, є Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене Мінфіном від 26.01.2001року зі змінами від 04.01.2013року [96], Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.1998 року [80], Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 року [81], Методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану підприємства-боржника при отриманні відстрочок (розстрочок) затверджені ДПА України (сьогодні ДФСУ) від 15.06.1998 року [82].

Таблиця 1.6

Нормативні значення показників ліквідності підприємства

Назва показника			Автори, нормативні документи
	*	**	***	Косова Т.Д., Сіменко І.В.	Шморгун Н.П., Головко І.В.	Журавлюва Ю.Ю.	ТютюннкЮ.М.	Тринька Л.Я., Іванчук О.В.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0 збільшення	>0.2	0,2-0,35	>0.2	0.2-0.5	>0.2	>0.2	>0.2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0.6-0.8	-	-	>1	0.7-0.8	>0.6	0.6-0.8	0.7-0.8
Коефіцієнт поточної ліквідності	>1	>2	1-1,5	>2	1.5-2.5	>1	>1	>2

* Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації

** Методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану підприємства-боржника при отриманні відстрочок (розстрочок)