Формування, використання і управління коштами бюджету

Власних і закріплених доходів у більшості випадків недостатньо для фінансування витрат органів місцевого самоврядування, і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються регульовані доходи і бюджетні трансферти.

Регульовані доходи характеризуються тим, що вони надходять у різні ланки бюджетів відповідно до відсоткових відрахувань установленими для даного бюджету. До них відносяться відрахування: ПДВ, прибутковий податок із громадян. Склад і розміри відрахувань, що надходять в місцевий бюджет визначаються Верховною Радою України, виходячи з відповідних соціальних, економічних нормативів, бюджетної забезпеченості території і стану місцевих джерел доходу [35, с. 224].

Офіційні трансферти (субвенції) направляються при нестачі попередніх груп доходів з метою збалансування місцевих бюджетів, а також здійснення фінансового вирівнювання.

У доходи фонду місцевого бюджету зараховуються:

- частина податку на додаткову вартість, розмір якої не менш 20%;

- частина акцизного збору, не менш 20%;

- податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) і відрахування в розмірі 70% від ставки, передбаченої чинним законодавством для відповідної категорії платників і 100% податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності;

- частина прибуткового податку з громадян;

- 70% податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності;

- плата за землю;

- надходження від внутрішніх позик і грошових лотерей, що проводяться за рішенням відповідних органів;

- частина доходів від приватизації державного майна;

- відрахування, дотації і субвенції з державного бюджету України;

- надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;

- дивіденди отримані від акцій і цінних паперів, що підлягають державі в акціонерних товариствах, створених за допомогою підприємств комунальної власності;

- інші надходження, установлені законом України.

У доходи районних, місцевих (міст обласного підпорядкування) бюджетів зараховуються:

- податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) у розмірі встановленому радою і 100% податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності;

- прибутковий податок із громадян;

- плата за землю в районний бюджет у розмірі встановленому місцевими органами і 60% - у місцевий бюджет (міст обласного підпорядкування);

- податок на нерухоме майно громадян;

- місцеві податки і збори;

- частина доходів від приватизації державного майна;

- надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;

- відрахування, дотації і субвенції, отримані від бюджетів вищого рівня;

- інші надходження.

У доходи районних у містах бюджетів зараховуються:

- податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) у розмірі встановленому місцевими органами, і 100% податку на прибуток і організації комунальної власності [20, с. 125];

- прибутковий податок із громадян у розмірі, установленому місцевими органами вищого рівня, не менш 50%;

- плата за землю в розмірах, визначеними місцевими органами;

- місцеві податки і збори;

- частина доходів від приватизації державного майна, що визначається місцевими органами;

- надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;

- відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

- інші надходження.

За 2010 рік доходи бюджету м. Херсона склали 8696,3 тис. грн. по загальному фонду і 571,5 тис. грн. - по спеціальному фонду (таблиця 1).

У доходи загального фонду місцевого бюджету зараховуються:

- податок на прибуток підприємств комунальної власності і частина податку на прибуток ін. підприємств встановлює розмір податку на кожний бюджетний рік, у 2009 році для Херсона він складає - 78,8%;

- прибутковий податок із громадян - 75%;

- плата за землю - уся залишається в місті, тобто - 100%;

- місцеві податки і збори;

- 100% доходів від приватизації майна комунальної форми власності;

- надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності [6, с. 184];

- відрахування і субвенції, отримані від бюджетів вищого рівня;

- пр. надходження: плата за воду - 20%; податок на промисел; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; державний збір; єдиний податок на підприємницьку діяльність.

Таблиця 1. Питома вага доходів бюджету Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

Показники	2009 г.	2010 г.
	Тис. грн.	%	тис. грн.	%
Усього доходів	14014,8	100	9267,8	100
Податкові надходження	11028,7	78,69	7733,3	83,44
- податок на прибуток	3584,7	25,58	1008,6	10,88
- прибутковий податок	6262	44,68	5844,5	63,06
- платежі за природні ресурси	554,7	3,96	145,8	1,57
- внутрішні податки на товари і послуги	199,4	1,4	93,2	1,0
- місцеві податки і збори	279,8	2	287,8	3,1
- єдиний податок	104,3	0,74	260,7	2,81
- інші надходження	43,8	0,31	92,7	1
Неподаткові надходження	228,9	1,6	253,8	2,74
-доходи від власності і підприємницької діяльності	106,2	0,76	87,9	0,95
- адміністративні збори	19,9	0,14	106,5	1,15
- інші неподаткові надходження	102,8	0,73	59,4	0,64
Дотації працівникам освіти			132,2	1,43
Надходження від продажу земель			30,5	0,33
Спец. Фонд	511	3,65	571,5	6,17
Субвенція	2246,2	16,03	546,5	5,9

місцевий бюджет фінансовий управління

У доходи спеціального фонду місцевого бюджету зараховуються:

- відрахування від податку на прибуток, призначених для будівництва житла військовослужбовців;

- податок із власників транспортних засобів (100% в обласний, а потім 15% повертають у місцевий бюджет);

- власні надходження установ і організацій, у т.ч.: власні кошти бюджетних установ і організацій; кошти отримані бюджетними установами й організаціями на виконання окремих доручень; ін. власні надходження;

- цільові фонди: збір за забруднення навколишньої природного середовища - 20%;

- цільові фонди створені органами місцевого самоврядування: резервний фонд, дорожній фонд - 15%.

Розглянемо уважніше склад доходів місцевого бюджету, відповідно до бюджетної класифікації вони поділяються:

- податкові надходження - податки на доходи, на прибуток, податки на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари і послуги, податки на міжнародну торгівлю, і зовнішні операції, інші податки;

- неподаткові надходження - доходи від власності і підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного і побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій, інші неподаткові надходження; [39, с. 336]

- доходи від операцій з капіталом - надходження від продажу основного капіталу, державних запасів, товарів і нематеріальних активів, податки на фінансові операції й операції з капіталом;

- державні цільові фонди - перелік фондів і їхнє включення в бюджети визначається чинним законодавством;

- офіційні трансферти - вид органів державного управління інших рівнів, через границю, з недержавних джерел.

Таким чином, у бюджеті м. Херсона 83,44% усіх доходів формується за рахунок податкових надходжень; 5,9% - за рахунок бюджетних трансфертів; 2,74% - за рахунок неподаткових надходжень; відрахування в державні цільові фонди забезпечують 1,6%.

У місцевий бюджет надходять засоби від утримання більшості загальнодержавних податків, а також місцеві податки і збори. Серед податкових надходжень найбільше значення у формуванні доходів займають прибутковий податок із громадян і податок на прибуток підприємств. У 2010 році надходження від цих податків склали відповідно 63,06% і 10,88% від усіх доходів. Місцеві податки і збори склали тільки 3,1% від усіх надходжень у місцевий бюджет.

Основними неподатковими надходженнями в місцевий бюджет є надходження від приватизації державного майна, адміністративні штрафи і фінансові санкції, відсотки банків за використання тимчасово вільними бюджетними засобами, плата за оренду майна.

Друге місце в доходах місцевого бюджету після податкових надходжень займають офіційні трансферти. У 2010 році дотації і субвенції від органів державного управління різних рівнів у загальному склали 7,32% від усіх доходів. У місцевий бюджет надходять тільки офіційні трансферти від органів державного управління, що розділяються на дві групи:

1) поточні - дотації, отримані з державного бюджету України; кошти отримані по взаємних розрахунках з державного бюджету України; надходження засобів з бюджетів нижчих рівнів [12, с. 256];

2) капітальні - субвенції, отримані з державного бюджету України, міських бюджетів.

З державного бюджету України може передаватися частина доходів у виді відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і зборів і обов'язкових чи платежів дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України на відповідний рік з обліком економічного, соціального, природного й економічного стану території [16, с. 18].

У проекті закону про державний бюджет України Кабінетом Міністрів України подаються техніко-економічні обґрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій, що повинні містити:

- статистичні дані про економічний, соціальний, природний і екологічний стан адміністративно-територіальних одиниць;

- розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного, соціального, екологічного стану й ефективного використання природних умов адміністративно-територіальних одиниць;

- інформацію посадових і регіональних програм;

- робота в попередні роки і досягнення результатів.

Структура доходів місцевого бюджету характеризується високою питомою вагою бюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій) і регульованих доходів, що є свідченням значної залежності місцевого самоврядування від дій і рішень центрального уряду.

Порядок формування доходів місцевих бюджетів зажадає на тільки законодавчого врегулювання і стабілізації, але і корінної переорієнтації згідно потреб зміцнення місцевого самоврядування. Нині доходи місцевого бюджету стали головним джерелом надходження засобів у місцеві органи.

2.2 Структура витрат міського бюджету

Використання бюджетних засобів безпосередньо зв'язано з виконанням державою й органами місцевого самоврядування покладених на них задач, найбільш важливими з який є регулювання суспільного відтворення, задоволення потреб населення, управління державою, забезпечення охорони правопорядка, функціонування національної оборони, здійснення міжнародного співробітництва, охорона навколишньої природного середовища. Широке коло державних задач обумовлює різноманітність напрямків витрати коштів, що зосереджуються в значних централізованих фондах коштів - бюджетах.

За допомогою бюджетної системи розподіляються витрати між окремими ланками і видами бюджетів. Цей розподіл проводиться згідно розмежування повноважень між галузями і рівнями влади [13, с. 35];

Специфіка функціонування й особлива роль місцевих бюджетів відображається в складі і структурі їхніх витрат. Саме витрати дають можливість розкрити і простежити економічну сутність місцевих бюджетів, як бюджетів місцевого самоврядування, існування яких підлегло рішенню задач місцевого значення, створенню фінансової основи місцевого самоврядування, забезпеченню населення державними послугами, сприянню процесам всебічного і гармонійного розвитку територій. Крім того, у видатковій частині місцевих бюджетів найбільше виділяються результати економічних і соціальних змін, що відбуваються в суспільстві.

По найбільш загальних напрямках склад витрат місцевого бюджету визначений у такий спосіб:

- фінансування установ і організацій утворення, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів, а також соціально-культурних заходів згідно покладених на ці органи влади функцій [16, с. 15];

- зміст місцевих органів державної влади і самоврядування;

- фінансування підприємств і організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

- інші заходи, що фінансуються згідно законодавства України їхніх місцевих бюджетів.

У міських бюджетах створюються резервні фонди в розмірі 1% від обсягу витрат кожного бюджету для фінансування невідкладних заходів, що не могли бути передбачені під час твердження бюджету.

Усі витрати місцевих бюджетів поділяються на поточні витрати і витрати розвитку. Поточними витратами є витрати бюджетів на фінансування підприємств, установ і організацій на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів соціального захисту населення. Витратами розвитку є витрати бюджетів на фінансування інвестиційної й інноваційної діяльності, у тому числі фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції й ін. витрати зв'язані з розширеним відтворенням.

Крім того встановлена норма розподілу витрат місцевих бюджетів на витрати, зв'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування і витрати, зв'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Делегування окремих повноважень обумовлено необхідністю забезпечення населення послугами на рівні, що гарантується Конституцією України. Власні повноваження зв'язані з рішенням місцевих проблем економічного і соціального розвитку [10, с. 8].

Формування бюджетних витрат починається зі стадії планування, за основу береться виконання витрат бюджету за попередній період. Звітні дані виконання витрат бюджету, що має фінансове управління, як правило за півріччя, доповнюються оцінкою очікуваного виконання показників витрат за період, що залишається до кінця року. Аналіз звітних показників і оцінка перспективи до кінця року дають можливість визначити очікуване виконання витрат бюджету. З отриманих витрат виключаються ті, котрих не буде в плановому році [9, с. 50].

Для складання розрахунків по витратах бюджету Міністерство фінансів направляє міністерствам і відомствам форми і вказівки складання фінансових планів і кошторисів і їхнього представлення для складання балансу бюджету по показниках, проектів зведених фінансових планів і кошторисів, що і є проектом бюджету, що з необхідними розрахунками надається в Кабінет Міністрів України. Розгляд, уточнення і внесення змін у проект бюджету депутатами, постійними комісіями, і наступне розгляд проекту бюджету місцевими органами є повноважними органами всіх рівнів і вносячи зміни, доповнення або виключення, зменшуючи або збільшуючи витрати, органи керують роботою по складанню і регулюванню бюджетних витрат.

Бюджетні витрати мають повний економічний зміст обумовлений суспільним способом виробництва, природою і функцією держави, вони відіграють регулюючу роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни [33, с. 93].

Регулювання бюджетних витрат знаходить своє конкретне відображення в цільовому напрямку бюджетних засобів. Найбільш важливим принципом планування бюджетних витрат є дотримання пропозицій розподілу засобів з розрахунком реальної необхідності в них. Витрати бюджету на наступний рік до поточного року планувалися з розрахунком результатів виконання бюджету за минулий рік або період з позначеним коефіцієнтом збільшення. Це дає можливість обґрунтувати доцільність збільшення бюджетних витрат і правильно спланувати їх у майбутньому [18, с. 301].

Цільове використання бюджетних засобів забезпечується за допомогою групування витрат бюджетів, що може здійснюватися по різних ознаках. Відповідно до бюджетної практики витрати розподіляються:

1. в залежності від суспільного призначення - функціональна класифікація;

2. по розподілі бюджетних засобів - відомча класифікація;

3. у залежності від цільового призначення - економічна класифікація.

Відповідно до функціональної класифікації основними групами витрат місцевих бюджетів є:

- державне управління;

- правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави;

- утворення;

- охорона здоров'я;

- соціальний захист і соціальне забезпечення;

- житлово-комунальне господарство;

- культура і мистецтво;

- засіб масової інформації;

- фізична культура і спорт;

- промисловість і енергетика;

- будівництво;

- сільське і лісове господарство, рибальство і полювання;

- транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації й інформатика;

- інші послуги, зв'язані з економічною діяльністю;

- заходи зв'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальним захистом населення;

- охорона навколишньої природного середовища і ядерна безпека;

- попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;

- обслуговування державного боргу;

- державні цільові фонди;

- витрати, не віднесені до основних груп.

Виконання видаткової частини бюджету м. Херсона здійснювалося в межах наявних засобів, виходячи з необхідності фінансування першочергових витрат і заходів, а також фінансового забезпечення пріоритетних галузей.

На фінансування бюджетних витрат були спрямовані всі платежі, що надійшли. З обліком цього витрати загального фонду зведеного бюджету м. Херсона виконані в сумі 9240,7 тис. грн., при плані 12566,4 тис. грн., чи 73,5%, і спец. фонду в сумі - 1111,4 тис. грн., при плані 2327,4 тис. грн. чи 47,7%, загальне виконання бюджету складає 10352,1 тис. грн. (таблиця 2).

З загальної суми витрат найбільшу питому вагу займають витрати соціального характеру 62% чи 5765,2 тис. грн., з яких 5454,5 тис. грн. заробітна плата і нарахування працівникам бюджетної сфери, 273,6 тис. грн. - виплата посібників родинам з дітьми, 37,7 тис. грн. пільги ветеранам війни і праці.

Основною причиною недофінансування видаткової частини стало недонадходження податків і зборів у місцевий бюджет міста - дохідна частина виконана за 2010 рік усього на 62%. Виконання видаткової частини здійснювалося в межах наявних засобів, і склало 73,5% від затвердженого плану. Для порівняння, виконання видаткової частини бюджету по галузі утворення склала - 74% від затвердженого плану, по галузі культури і мистецтва - 69%, по галузі фізкультури і спорту - 76%, по соціальному захисті і соціальному забезпеченні - 75% від плану. У процесі виконання бюджету в плині року були притягнуті позички з республіканського бюджету, на суму 2777 тис. грн., з яких за станом на 01.01.02 р. - 1663,4 тис. грн. погашено.

Таблиця 2. Питома вага витрат бюджету Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

ПОКАЗНИКИ	2009 р.	2010 р.
	Тис.грн.	%	тис. грн.	%
Усього витрат	11799,8	100	10352,1	100
Функціонування виконавчої влади	613,3	5,2	631,5	6,1
Освіта	3122,7	26,46	3840,7	37,1
Охорона здоров'я	1843,2	15,62	2173,2	21
Соціальний захист і забезпечення	1324,8	11,23	465,7	4,5
Житлово-комунальне господарство	484,3	4,1	309,7	2,99
Культура і мистецтво	197,3	1,67	268,0	2,59
Фізична культура і спорт	111,9	0,95	145,7	1,41
Будівництво і архітектура	13,4	0,11	17,6	0,17
Засіб масової інформації			16,9	0,16
Інші послуги пов'язані з економічною діяльністю			9,8	0,09
Обслуговування держ. боргу			20,3	0,2
Субвенції по державному бюджету	104,1	0,88	54,6	0,53
Витрати не віднесені до основних груп	2523,4	21,4	1287,0	12,43
Інші витрати в т.ч. - спец. фонд - дотації сільській раді - засоби по взаємних розрахунках	505,1 44,4 910,9	4,3 0,38 7,72	1111,4	10,73

Таким чином, у 2010 р. на зміст освіти були спрямовані кошти в розмірі 3840,7 тис. грн., що складає 37,1% усіх витрат.

На охорону здоров'я з місцевого бюджету було спрямовано 2173,2 тис. грн. або 21%.

Фінансування освітніх, лікарняних і ін. заходів, що відносяться до соціально-культурної сфери, поглинають значну частину засобів місцевих бюджетів. Мережа таких заходів дуже розгалужена, вона була створена і трималася на рівні безпрецедентного по масштабах централізованого перерозподілу фінансових ресурсів. Нині, за умови хронічного дефіциту бюджетних засобів, зміст величезної по обсягах бюджетної сфери, що відповідає рівню розвитих ринкових країн, стало непосильною вагою для місцевих бюджетів [17, с. 57].

Проблема по виконанню дохідної частини місцевих бюджетів, затримки з наданням дотацій з державного чи бюджету надання їх у значно менших розмірах, чим планувалося, стало причиною поступового обмеження фінансування бюджетних установ, щодо засобів, що направляються на відшкодування поточних витрат, насамперед на оплату праці і нарахування на заробітну плату. Незважаючи на те, що на зміст об'єктів соціально-культурної сфери направляється значна частина засобів місцевих бюджетів, їх хронічно не вистачає не тільки для розвитку цих установ, але і для підтримки їхньої діяльності в потрібному стані.

До складу витрат місцевих бюджетів, що мають соціальний напрямок, крім змісту соціально-культурних установ, належать різні виплати незахищеним шарам населення, малозабезпеченим громадянам, родинам з дітьми, інвалідам, реабілітованим. У загальному на потребі соціального захисту і соціального забезпечення з місцевих бюджетів у 2010 р. було використано 465,7 тис. грн або 4,5%.

Також, з місцевих бюджетів було спрямовано на функціонування житлово-комунального господарства - 309,7 тис. грн., у складі цих витрат, 160 тис. грн. - дотації житлово-комунальному господарству, що послужили тільки частковою оплатою населенню житлово-комунальних послуг; 145,6 тис. грн. було використано на благоустрій міста і фінансування капітального ремонту житлового фонду склало 4,1 тис. грн.

Витрати по культурі і мистецтву в 2010 р. склали 268,0 тис. грн. або 2,59%. Витрати на фізичну культуру і спорт склали 145,7 тис. грн. або 1,41%.

У складі витрат місцевих бюджетів на розвиток галузей народного господарства значна частка коштів направляється на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації, а серед них основна частина - це фінансування робіт, зв'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і змістом автомобільних доріг загального користування.

Таким чином, фінансування витрат бюджетної сфери вироблялося виходячи з надходжень доходів. Відповідно до цього 75% доходів направлялося на виплату заробітної плати і посібників родинам з дітьми, 5% наявних засобів перелічувалися на оплату витрат за енергоносії, інші 20% - на інші невідкладні нестатки. Через недостатнє надходження доходів не зроблена оплата за придбання й установку приладів обліку теплоенергії і води для бюджетних установ, не в повному обсязі зроблені розрахунки за капітальний ремонт будинків установ освіти, охорони здоров'я і культури, не відшкодовані витрати міського комунального підприємства за благоустрій і інші витрати.

При цьому виникає проблема, що вимагає рішення, вона відноситься до витрат місцевих бюджетів, що мають загальні закріплені дохідні джерела значно менше необхідних. Більшість місцевих органів, на території якого розвита промисловість, мають досить прибуткову базу і можуть забезпечити витрати, а ті в який дохідна база відсутня або дуже слабка, вимагають допомоги.

Така ситуація може привести до того, що більшість бюджетів, у зв'язку з відсутністю достатніх дохідних джерел і дотацій не зможуть фінансувати навіть першочергові витрати на зміст установ утворення, охорони здоров'я, культури й ін. бюджетних установ. Дозволяється це питання шляхом відрахувань від загальнодержавних податків і зборів у місцеві бюджети [27, с. 464].

Способи надходження засобів з бюджетів одержали назву принципів бюджетного фінансування, найбільш важливими з яких є те що:

- дотримується безповоротність у наданні засобів з бюджетів;

- надання їх здійснюється з розрахунком обсягів і термінів надходжень інших доходів:

- бюджетне фінансування проводиться тільки при виконанні установою своїх показників;

- кошти надаються в міру використання раніше виділених засобів;

- надаються вони за умови цільового використання;

- потрібно дотримувати режиму економіки;

- одноразово здійснюється контроль ощадливого і цільового використання засобів;

- фінансування з бюджету проводиться тільки в межах наявності фінансових ресурсів;

Необхідною умовою своєчасного і повного фінансування запланованих витрат є виконання дохідної частини місцевих бюджетів. У випадку недоодержання доходів, витрати бюджетів підлягають скороченню. Умови пропорційного скорочення бюджетних витрат - це:

- перевищення рівня дефіциту бюджету над установленим розміром, що виникає в ході виконання бюджету;

- значне зменшення обсягів надходжень від дохідних джерел;

- нездатність фінансування передбачених бюджетом заходів

Пропорційне скорочення затверджених бюджетних витрат здійснюється щомісяця по всіх статтях бюджету (крім захищених) до кінця бюджетного року. Захищеними статтями бюджетних витрат є такі, котрі фінансуються в першу чергу і не підлягають скороченню в зв'язку з недовиполненям дохідної частини бюджету. До захищених статей відносяться:

- оплата праці працівників бюджетних установ (у тому числі оплата праці працівників утворення, погашення заборгованості минулих років);

- нарахування на заробітну плату (у тому числі погашення минулих років);

- придбання медикаментів і перев'язних матеріалів;

- забезпечення продуктами харчування;

- трансферти місцевим бюджетам;

- трансферти населенню пов'язані із соціальним захистом і соціальним забезпеченням (пенсії, посібники, стипендії).

Планування витрат на зміст бюджетних установ здійснюється в процесі складання кошторису доходів і витрат - основного планового документа, що визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл засобів бюджетних установ.

Кошторис доходів і витрат має двох частин:

- загальний фонд, що вміщає обсяг надходжень із загального фонду бюджету і розподіл витрат по наявній класифікації на виконання бюджетним установам, організаціям основних функцій [8, с. 160];

- спеціальний фонд, що вміщає обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету і їхній розподіл по наявній економічній класифікації на здійснення витрат спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, зв'язаних з виконанням установами основних функцій.

Усі витрати бюджетних установ групуються на статті:

- заробітна плата;

- нарахування на заробітну плату;

- канцелярські і господарські витрати.

Навіть в умовах економічної кризи не можна заощаджувати засобу, спрямовані на зміст соціально-культурної сфери. Ці витрати на утворення, охорону здоров'я, фізичну культуру і соціальне забезпечення. Вони як правило не мають власної дохідної бази і міститися за рахунок бюджету по щорічно складених кошторисних витратах конкретної установи, де відображаються: напрямок використання засобів по статтях витрат і поквартальне і помісячне їхнє використання. Розмір витрат по кошторисах визначають виходячи з планових показників які характеризують обсяг діяльності - штати, контингенти, наприклад, кількість лікарень, ліжок і койкодней, кількість шкіл, класів і учнів, кількість дітей і дітей у дошкільних дитячих установах [22, с. 535].

Нормування витрат проводиться як у натуральних, матеріальних, так і в грошових нормах. Натуральні чи матеріальні норми відображають розміри витрат матеріалів, продуктів харчування, води по планових одиницях у натуральному вираженні (наприклад, кількість продуктів харчування на 1 дитину). Грошові норми відбивають розміри засобів, необхідні на харчування дітям, хворим з розрахунком на 1 день. Ці норми виступають як узагальнені показники для складання кошторису витрат.

Практично усі витрати бюджету формуються в такий спосіб. Так, по заробітній платі виплати формуються: у лікарнях з числа кількості койкоднів і відділень, також визначається кількість лікарів середнього і молодшого медперсоналу, при цьому враховується стаж їхньої роботи. У школах виходячи з класів і кількості учнів визначають кількість початкових ставок на вчителя, а під них установлюється завантаженість вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, класне керівництво.

Склад і структура витрат місцевих бюджетів, чітко визначена соціальна спрямованість у витраті бюджетних засобів визначають особливу значимість проблем, зв'язаних з раціональним використанням засобів, що направляються на фінансування об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства, надання посібників по соціальному захисті і соціальному забезпеченні населення. Від того, скільки засобів буде спрямовано на зміст шкіл, дошкільних закладів, лікарень, поліклінік, фізкультурних і спортивних установ залежить ступінь задоволення потреб населення [30, с. 288].

Вивчення практики витрати засобів місцевих бюджетів є підставою результату того, що до числа основних напрямків використання засобів належать зміст розгалуженої мережі соціально-культурних заходів, підтримка незахищених шарів населення, фінансування місцевого господарства. Очевидно, такий цільовий напрямок засобів місцевих бюджетів є закономірним. Справа в тім, що місцеві органи влади покликані вирішувати місцеві потреби, що безпосередньо зв'язані з наданням різних суспільних послуг, підвищенням рівня добробуту населення, створенням необхідних умов для його життєдіяльності.

2.3 Джерела поповнення міського бюджету з метою забезпечення фінансового розвитку регіону

Фінансовою базою органів місцевого і регіонального самоврядування й органів виконавчої влади для дозволу проблем економічного і соціального розвитку даного регіону є місцеві бюджети, що у перехідної період ринкової економіки залишаються без стабільних власних надходжень. До основних джерел формування їхніх доходів відносять місцеві податки і збори, доходи і збори, що встановлюються місцевими радами.

Розвиток місцевого самоврядування не може не спиратися на фінансову базу, який поряд з відрахуваннями від загальнодержавних податків у місцеві бюджети є визначене Кабінетів Міністрів України право органів місцевого самоврядування на утворення місцевих податків і зборів. При цьому органи місцевого самоврядування виділили види цих місцевих податків і зборів, їхні граничні розміри, об'єкти оподатковування і джерела оплати, а також ці органи затверджують по кожнім податку і збору положення і визначають порядок сплати і внесення їхній у місцевий бюджет. По цих положеннях визначаються границі ставок оподатковування і відповідна система пільг по податках і зборам.

Оподатковуванню підлягають, як юридичні особи, так і громадяни, України, іноземні юридичні особи і громадяни, якщо ін. не передбачено законодавством України [6, с. 184].

До місцевих податків і зборів відносяться такі:

- готельний збір;

- ринковий збір;

- податок з реклами;

- збір за право використання місцевої символіки;

- комунальний податок;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- збір за видачу дозволу для розміщення об'єктів торгівлі;

- збір за паркування автотранспорту.

Готельний збір. Об'єктом обкладання готельним збором є вартість найманого житла (без додаткових послуг). Платниками готельного збору є фізичні особи, що проживають у готелях, незалежно від відомчого підпорядкування. Від сплати ринкового збору звільняються:

- інваліди й учасники ВОВ;

- діти до 16 років.

Ставки готельного збору встановлені в розмірі 20% добової вартості житла, що знімається, (без додаткових послуг) [13, с. 35].

Готельний збір оплачується фізичними особами, що проживають у готелях одночасно з оплатою послуг за проживання. Адміністрація готелю в квитанціях про сплату за проживання окремим рядком відбиває суму нарахованого готельного збору. Адміністрація готелю щомісяця представляє в державну податкову інспекцію звіт про нарахування готельного збору в термін до 15 числа місяця, що випливає за звітним місяцем. Готельний збір перелічується адміністрацією готелю щодня на рахунок місцевого бюджету. Збір, внесений за рахунок юридичних осіб відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг).

Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати готельного збору покладається на адміністрацію готелю. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати платниками готельного збору здійснює державна податкова інспекція.

Ринковий збір. Об'єктом обкладання ринковим збором є плата за торгові місця на ринках, у павільйонах, на критих і відкритих столах, площадках, для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що стягується з юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію й інші товари. Платниками ринкового збору є юридичні і фізичні особи, що реалізують промислову, сільськогосподарську продукцію й інші товари на ринках усіх форм власності [27, с. 464].

Від сплати ринкового збору звільняються:

- сільськогосподарські підприємства, що уклали договори контрактації;

- підприємства суспільного харчування, що реалізують продукцію власного виробництва;

- інваліди ВОВ, інваліди 1 і 2 груп, малозабезпечені непрацездатні громадяни, що реалізують промислові товари, що були у вживанні, а також овочі, фрукти і зелень у невеликих кількостях (до 10 кг).

Ставки ринкового збору встановлені в розмірах за кожний день торгівлі в осінньо-зимовий період (1.11. - 1.04.) поточного року:

- с громадян - 4% мінімальної заробітної плати;

- с юридичних осіб - диференційовано, до 50% від мінімальної заробітної плати, у залежності від об'єкта реалізованої продукції (до 1т - 10%, до 3т - 20%, до 5т - 40%, понад 5т - 50%).

У весняно-літній період (1.04. - 1.11.) поточного року:

- с громадян - 8% мінімальної заробітної плати;

- с юридичних осіб - диференційовано, до 50% від мінімальної заробітної плати, у залежності від об'єкта реалізованої продукції (до 1т - 10%, до 3т - 20%, до 5т - 40%, понад 5т - 50%).

Ринковий збір стягується працівниками ринкового збору за кожний день торгівлі до початку реалізації товарів. Працівники ринку видають квитанцію, у якій окремим рядком відбитий нарахування і сплата ринкового збору. Адміністрація ринку щокварталу представляє в Державну податкову адміністрацію звіт про нарахування ринкового збору в термін до 15 числа місяця, що випливає за звітним кварталом. Ринковий збір перелічується адміністрацією ринку до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом, у розмірі 100% у місцевий бюджет.

Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати ринкового збору покладається на адміністрацію ринку. Стягування невнесеного у встановлений термін збору здійснюється відповідно до чинного законодавства. Керівник і головний бухгалтер, винні в чи непредставленні несвоєчасному представленні, чи перекручуванні звітних даних у розрахунках ринкового збору залучаються до адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати платниками ринкового збору здійснює Державна податкова адміністрація по м. Херсону.

Податок з реклами. Об'єктом оподатковування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи і громадяни [36, с. 496].

Ставки податку з реклами встановлені в розмірі 0.1% вартості послуг на розміщення одноразової і 0.5% за розміщення реклами на тривалий час.

Податок з реклами сплачується під час оплати вартості послуг за встановлення і розміщення реклами з усіх видів оголошень, повідомлень, що передають інформацію в комерційних цілях за допомогою засобів масової інформації, печатки, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна й одягу на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті й інших місцях. Вартість послуг за встановлення і розміщення реклами підприємствами й організаціями, що самостійно рекламують свою чи продукцію послуги за допомогою афіш, плакатів, рекламних щитів, визначається на підставі кошторису витрат на встановлення і розміщення рекламоносителей. У цьому випадку податок з реклами перелічується в місцевий бюджет до одержання дозволу на розміщення реклами. Податок з реклами перелічується органами, що роблять рекламні послуги в місцевий бюджет щомісяця до 20 числа місяця, що випливає за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету.

Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати податку з реклами покладається на органи рекламні послуги, що роблять.

Контроль за своєчасністю і повнотою сплати платниками податку з реклами здійснюється державною податковою адміністрацією по м. Херсону.

Збір за право використання місцевою символікою. Об'єктом обкладання є вартість зробленої продукції, виконаних робіт, зроблених послуг з використанням місцевої символіки [19, с. 52].

Платниками збору є підприємства усіх форм власності, а також окремі громадяни, що використовують місцеву символіку в комерційних цілях і, що одержали на цей дозвіл виконавчого комітету м. Херсона.

Ставка збору встановлена в розмірі:

- с юридичних осіб 0,1% вартості зробленої продукції, виконаних робіт, зроблених послуг з використанням місцевої символіки;

- с громадян, що займаються підприємницькою діяльністю 0,1% від вартості зробленої продукції, виконаних робіт, зроблених послуг з використанням місцевої символіки, але не більш 5-ти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян у рік.

Виробники, що збираються випускати продукцію з місцевою символікою направляють лист на ім'я міського голови, у якому вказують, яку продукцію і з якою місцевою символікою вони мають намір випускати, передбачуваний обсяг і терміни випуску, орієнтована ціна за одиницю продукції [14, с. 59].

Виконавчий комітет виносить рішення про згоду на виробництво продукції, робіт, послуг з місцевою символікою (герб міста або іншого населеного пункту в границях території міськради, назва або зображення архітектурних, історичних пам'ятників, розташованих на території, сучасне чи історичне найменування міста й інших населених пунктів, розташованих у черті міськради). Один екземпляр рішення передається в державну податкову інспекцію по м. Херсону для постановки платника на облік по сплаті збору за право на використання місцевої символіки.

Збір за право на використання місцевої символіки нараховується платником самостійно, виходячи з вартості зробленої продукції, виконаних робіт, зроблених послуг з місцевою символікою.

Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати збору за право використання місцевої символіки несуть платники. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати платниками збору здійснює податкова інспекція по м. Херсону.

Комунальний податок. Об'єктом оподатковування є річний фонд оплати праці, обчислювальний виходячи з неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян [14, с. 59].

Платниками комунального податку є юридичні особи, включаючи ті філії й інші структурні підрозділи, що розташовані на території Херсонської міськоїи Ради.

Від сплати комунального податку звільняються бюджетні установи, планово-дотаційні і сільськогосподарські підприємства, а також громадські організації, що не здійснюють комерційну діяльність, кошти яких формують за рахунок членських внесків і добровільних пожертвувань.

Ставка комунального податку встановлена в розмірі 10% від фонду оплати праці, обчислювального виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Комунальний податок нараховується платниками щомісяця, виходячи з фонду оплати праці, обчислювального по неоподатковуваному податком мінімуму доходів громадян і среднесписочной чисельності. Платники податку представляють у Державну податкову інспекцію розрахунок за установленою формою раз на місяць до 15 числа місяця, що випливає за звітним. Податок перелічується платником у міський бюджет до 20 числа місяця, що випливає за звітним.

Платники несуть відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати комунального податку. Контроль здійснюється державною податковою інспекцією [31, с. 30].

Збір за видачу ордера на квартиру. Об'єктом обкладання є послуга, зв'язана з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Платниками збору за видачу ордера на квартиру є громадяни, що одержали ордер на квартиру.

Ставка збору за видачу ордера встановлена в розмірі 30% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.

Збір за видачу ордера на квартиру перелічується фізичними особами на рахунок місцевого бюджету до одержання ордера. Відділ міськвиконкому по обліку і розподілу житла веде облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру й один раз на місяць до 15 числа місяця, що випливає за звітним представляє в державну податкову інспекцію звіт за установленою формою.

Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати збору за видачу ордера на квартиру покладається на відділ міськвиконкому по обліку і розподілу житла.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Платниками збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг є юридичні особи і громадяни, підприємці, що здійснюють реалізацію сільськогосподарської, промисловий продукції й інших товарів, що здійснюють побутові послуги для населення в кіосках, павільйонах, наметах у залежності від площі торгового місця і його територіального розміщення. Ставки збору розраховуються диференційоване від 5 до 20-ти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян щорічно, у залежності від займаної площі і часу розміщення.

Для торгівлі:

- до 10 кв. м - 5 неоподатковуваних доходів громадян;

- від 10 до 20 кв. м - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- 20 кв. м і понад - 20 неоподатковувані мінімуми доходів громадян;

Для послуг населенню:

- 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;

Для сезонної і виносної торгівлі:

- до 5 кв. м - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- від 5 до 10 кв. м - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- понад 10 кв. м - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

За торгівлю менш 30 днів на території міста застосовуються ставки ринкового збору.

Первісний збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі перелічується платниками самостійно до одержання дозволу на рахунок місцевого бюджету. Надалі збір сплачується після витікання року з дня оплати. При оформленні дозволу на термін менш 1 року оплата виробляється пропорційно річній сумі збору і числу місяців [15, с. 141].

Видача дозволу на розміщення об'єктів торгівлі виробляється з моменту відводу земельної ділянки. Облік і видачу дозволів робить відділ по торгівлі і побутовому обслуговуванні, що один раз на місяць до 15 числа місяця, що випливає за звітним, представляє в податкову інспекцію звіт про кількість виданих дозволів і сумі сплаченого збору за їхню видачу.

За торгівлю сільськогосподарською, промисловою й іншою продукцією в спеціально відведених місцях без наявності дозволу на розміщення об'єктів торгівлі платники несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. Відповідальність за правильність числення і своєчасність сплати збору покладається на відділ по торгівлі і побутовому обслуговуванні.

Збір за паркування автотранспорту. Платниками збору є юридичні особи і громадяни, що паркують автомобілі в спеціально призначених чи відведеним для цього місцях. Ставка збору визначається з розрахунком за 1 годину паркування. Її розмір не повинний перевищувати 3% неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у спеціально обладнаних місцях і 1% - у відведених місцях. Збір за паркування автотранспорту оплачується водіями на місці паркування і зараховується на рахунок місцевого бюджету [15, с. 141].

Таблиця 3. Питома вага місцевих податків і зборів Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

Показники	2009 р.	2010 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Місцеві податки і збори	279,8	100	287,8	100
У т. ч. - податок з реклами	2,3	0,82	6,8	2,36
Комунальний податок	181,8	64,97	168,8	58,65
Готельний збір	5,2	1,86	10,6	3,68
Збір за паркування автотранспорту	1,6	0,57	1,2	0,42
Ринковий збір	71,9	25,7	73,7	25,6
Збір за видачу ордера на квартиру	0,9	0,32	0,7	0,24
Збір за право використання місцевої символіки	8,5	3,04	18,1	6,29
Збір за право розміщення об'єктів торгівлі	7,6	2,72	7,9	2,74

Аналіз управління коштами бюджету херсонського міського фінансового управління

3.1 Оцінка виконання дохідної частини бюджету

За 2010 рік доходи бюджету м. Херсона склали 8149,8 тис. грн. по загальному фонді і 571,5 тис. грн. - по спеціальному фонді. Офіційні трансферти складають - 546,5 тис. грн., загальне виконання бюджету в 2010 р. складає - 9267,8 тис. грн.

Надходження доходів у загальний фонд зведеного бюджету м. Херсона за 2010 рік виконані на 57% у порівнянні з затвердженим річним планом, і на 65% у порівнянні з уточненим планом. У порівнянні з минулим роком доходи виконані на 72%.

Податкові надходження загального фонду за звітний період зменшилися в порівнянні з минулим роком на 3295,4 тис. грн. чи на 30%.

За 2010 рік податкових надходжень зараховано в бюджет міста 7733,3 тис. грн. при 11028,7 тис. грн. торік.

За звітний період на 30% у порівнянні з минулим роком збільшилися надходження по прибутковому податку з робітників та службовців.

Значні надходження прибуткового податку зв'язані з тим, що в поточному році стабілізувалася робота основних платників податків міста. Поряд з цим збільшилася кількість працюючих у будівельних організаціях міста і також зросла заробітна плата працівників.

Усього прибуткового податку, у контингенті за 2010 рік отримано 8734,2 тис. грн. (таблиця 4). З них:

- 7409 тис. грн. - у грошовому вираженні;

- 1325,2 тис. грн. - через платіжну систему України.

У міський бюджет зарахування податку проводилося відповідно до затверджених нормативів відрахувань - 61,8% до 22.08.01 р. З вересня місяця норматив відрахувань прибуткового податку в бюджет міста склав 75%, у відповідності п. 23 «Порядку розрахунку обсягів межбюджетных трансфертів і нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2010 рік», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1932 від 29.12.2009 р.

Таблиця 4. Аналіз надходження прибуткового податку Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

КБК	Найменування показників	Затверд-жено по бюджету на 2010 р.	Уточнений бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	%виконання до уточненого плану	Виконання до факту 2009 р.
							абсолютне	відносне
100000	Податкові надходження	13813,7	11903,4	11028,7	7733,3	65	3295,4	70
110000	Податки на доходи, податок на прибуток	12894,8	10949,5	9846,7	6853,1	63	2993,6	70
110100	Прибутковий податок, контингент	9456,1	9456,1	6727	8734,2	92	2007,2	130
	-% відрахувань			75	75
	- сума відрахувань	5843,9	5843,9	6262	5844,5	100	-417,5	93
110101	- прибутковий податок з робітників та службовців	5647,9	5647,9	6102,7	5684,3	101	-418,4	93
110102	- прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності	78	78	43,9	41,6	53	-2,3	95
110104	- фіксований податок	118	118	115,4	118,6	101	3,2	103

Надходження прибуткового податку по коду 110101 «прибутковий податок з робітників та службовців» у порівнянні з минулим роком знизилися на 418,4 тис. грн., а прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності» знизився на 2,3 тис. грн.

Фіксованого податку за аналізований період отримане на 3,2 тис. грн. більше, ніж за минулий рік. У контингенті фіксованого податку отримано 131,6 тис. грн. і з них 13 тис. грн. відраховано в Пенсійний фонд.

Недоїмка по прибутковому податку на 01.01.2011 р. склала 86,3 тис. грн. З них 80 тис. грн. недоїмка по фізичних особах.

Податок на прибуток (код 110200), у контингенті, за аналізований період отримане на 5225,4 тис. грн. менше, ніж за 2009 рік (таблиця 5).

При цьому:

- 746,1 тис. грн. чи 53% отримано в грошовій формі;

- 666,0 тис. грн. чи 47% через електронну систему розрахунків.

Таблиця 5. Аналіз надходження податку на прибуток Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

К КБК	Найменування показників	Затверджено по бюд - жету на 2010 р.	Уточне-ний бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% виконання до уточненого план	Виконання до факту 2009 р.
							абсолютне	відносне
110200	Податок на прибуток, контингент	17967	16021,7	6637,5	1412,1	9	5225,4	21
	-% відрахувань			9,5	78,8
	- сума відрахувань	7050,9	5105,6	3584,7	1008,6	20	2576,1	28
110201	податок на прибуток підприємств державної форми власності	5739,8	3794,5	3209,2	520,6	14	2688,6	16
110202	податок на прибуток підприємств комунальної форми власності	9	9	6,7	8,1	90	1,4	121
110203	податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями	1,5	1,5	-39,4	38,7	у 29	78,1	0

У міський бюджет зарахування податку на прибуток вироблялося відповідно до затвердженого нормативу 78,8%. У 2009 році норматив відрахувань у бюджет міста складав 9,5%.

По коду 110201 «податок на прибуток підприємств державної форми власності» контингент надходжень, у порівнянні з минулим роком зменшився на 2688,6 тис. грн. За поточний рік надійшло 520,6 тис. грн. при 3209,2 тис. грн. у 2009 році.

Також значні суми податку на прибуток недоотримані за рахунок списання відповідно до закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». Усього списано податку по підприємствах міста 9456,9 тис. грн.

Недоїмка по податку на прибуток на 01.01.02 р. - 284,9 тис. грн.

Надходження по платежах за використання природних ресурсів виконане на 67% (код 130000), у порівнянні з планом і на 26% у порівнянні з минулим роком (таблиця 6).

Таблиця 6. Аналіз надходження платежів за використання природних ресурсів Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

КБК	Найменування показників	Затверджено по бюджеті на 2010 р.	Уточнений бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% виконання до уточнено-го плану	Виконання до факту 2009 р.
							абсолютне	Відносне
113000	Платежі за використання природних ресурсів	217,4	217,4	554,7	145,8	67	-408,9	26
130200	Плата за воду			132,6	0,1		-132,5	0
130201	- плата за спеціальне використання водяних ресурсів державного значення			130,4			-130,4	0
130202	- плата за водяні ресурси місцевого значення				0,1
130204	- плата за спеціальне використання водяних ресурсів від підприємств ЖКХ			1,2			-1,2	0
130205	- реструктуризована сума заборгованості			1,0			-1	0
130500	Плата за землю	217,4	217,4	422,1	145,7	67	-276,4	35
130501	- плата за землю з юридичних осіб	150	150	393,7	87,7	58	-30,6

Подобные документы

• Аналіз управління коштами місцевого бюджету

  Особливості формування, та використання місцевих бюджетів. Розрахункові показники видаткової частини бюджету, їх розподіл по функціональній та економічній класифікації. Аналіз управління коштами Радомишльського району, головні напрями збалансування.
  
  дипломная работа [147,0 K], добавлен 15.06.2012
  

• Джерела формування доходів місцевого бюджету (на прикладі місцевого бюджету м. Дніпропетровська)

  Джерела та порядок формування доходів місцевих бюджетів в Україні. Організація і структура фінансового управління м. Дніпропетровська. Структура доходів місцевого бюджету. Дослідження даних виконання місцевого бюджету за 2003-2007 роки, аналізи звітів.
  
  отчет по практике [4,0 M], добавлен 10.07.2010
  

• Джерела формування доходів місцевого бюджету (на прикладі місцевого бюджету м. Дніпропетровська)

  Сутність бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України. Організація, структура і аналіз фінансового управління міста Дніпропетровська. Основні шляхи вдосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів в Україні.
  
  дипломная работа [6,9 M], добавлен 02.07.2010
  

• Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)

  Значення місцевих бюджетів, принципи формування дохідної частини. Склад та структура надходжень до міського бюджету міста Львова. Управління доходами місцевих бюджетів та контроль за їх ефективним використанням. Удосконалення міжбюджетних відносин.
  
  дипломная работа [136,4 K], добавлен 24.06.2013
  

• Бюджетний менеджмент

  Структура територіального фінансового органу Головного фінансового управління. Законодавчі та нормативні документи, які регламентують процес складання, розгляду і затвердження місцевого бюджету. Планування дохідної і видаткової частини міського бюджету.
  
  контрольная работа [253,8 K], добавлен 30.01.2013
  

• Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

  Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку території. Оцінка процесу складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів. Аналіз формування доходів зведеного бюджету. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій.
  
  дипломная работа [542,1 K], добавлен 12.05.2012
  

• Вдосконалення систем формування прогнозів доходів місцевого бюджету на прикладі Петропавлівського району Дніпропетровської області

  Управління виконанням місцевих бюджетів на основі положень бюджетного кодексу України. Формування доходної частини місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2005-2009 рр. Аналіз структури формування доходів до бюджету.
  
  дипломная работа [3,8 M], добавлен 02.07.2010
  

• Фінансово-бухгалтерська практика у фінансовому управлінні Менської районної державної адміністрації

  Характеристика фінансового управління на прикладі Менської райдержадміністрації, робочі місця, їх функціональне призначення. Формування бюджету, ведення обліку та складання звіту про виконання бюджету. Складання кошторису фінансового управління.
  
  отчет по практике [218,4 K], добавлен 11.02.2009
  

• Формування міського бюджету

  Складання і виконання бюджету. Доходи та видатки місцевих бюджетів. Аналіз виконання бюджету Сокальському району. Стан видатків на соціальний захист населення. Фінансування органів місцевого самоврядування. Вдосконалення надходжень до місцевого бюджету.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 31.12.2013
  

• Фінансування культури за рахунок коштів місцевих бюджетів

  Призначення та структура бюджету держави. Будова, функції та головні завдання фінансового управління. Склад і структура видатків місцевого бюджету в місті Павлограді. Особливості їх планування на культуру, проблеми фінансування та шляхи їх подолання.
  
  курсовая работа [300,8 K], добавлен 13.12.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам