Формування, використання і управління коштами бюджету

22

130502

- орендна плата з юридичних осіб

52,7

52,7

18

45,3

86

27,3

у 2,5 р

130503

- плата за землю з фізичних осіб

10

10

8,9

8

80

-0,9

90

130505

- орендна плата з фізичних осіб

3,7

3,7

4,7

127

4,7

130504

- реструктуризована сума плати за землю

1

1

1,5

0

0

-1,5

0

У звітному році плата за землю надходила в міський бюджет у повному обсязі. За 2010 рік місцевим бюджетом отримано 145,8 тис. грн. плати за землю, при 554,7 тис. грн. торік. Зменшення надходжень по платі за землю, у порівнянні з минулим роком зв'язане з тим, що за рішенням Господарського суду і по висновку податкової інспекції, ХДЗ «Палада» повертається сума 418 тис. грн.

Недоїмка по платі за землю на 01.01.2011 р. склала 39,1 тис. грн., у т.ч.: 19,4 тис. грн. - по податку з юридичних осіб і 19,7 тис. грн. - с фізичних осіб.

Надходження по внутрішніх податках на товари і послуги (код 140000) зменшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 106,2 тис. грн., в основному за рахунок зменшення надходжень від плати за торгові патенти на деякі види підприємницької діяльності.

У зв'язку з уведенням єдиного податку на підприємницьку діяльність усе більша кількість підприємців переходять на даний вид податку. Також у звітному році в місцевий бюджет не надходила плата за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними і тютюновими виробами. Це доходи державного бюджету.

Надходження по місцевих податках і зборам у порівнянні з минулим роком збільшилися на 8 тис. грн. або 3%, і на 53,9% або 23,6 тис. грн. збільшилися податки на віднесені до інших категорій.

Місцевих податків і зборів зараховано в бюджет міста 287,8 тис. грн. при 279,8 тис. грн. торік (таблиця 8).

Таблиця 8. Аналіз надходження місцевих податків і зборів Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

КБК	Найменування показників	Затверджено по бюджету на 2010 р.	Уточне-ний бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% викона-ння до уточненого плану	Виконання до факту 2009 р.
							абсолютне	Ввідно-сне
116010	Місцеві податки і збори	300,5	301,5	279,8	287,8	95	8	103
116010	- податок з реклами	3,5	4,5	2,3	6,8	151	4,5	у 3 р.
116010	- комунальний податок	200	200	181,8	168,8	84	-13	93
116010	- готельний збір	5	5	5,2	10,6	у 2 р.	5,4	у 2 р.
116010	- збір за паркування автотранспорту	1,8	1,8	1,6	1,2	67	- 0,4	75
111601	- ринковий збір	72	72	71,9	73,7	102	1,8	103
116011	- збір за видачу ордера на квартиру	1,2	1,2	0,9	0,7	58	- 0,2	78
116011	- збір за право використання місцевої символіки	8,5	8,5	8,5	18,1	у 2,1 р.	9,6	у 2 р.
116011	- збір за право розміщення об'єктів торгівлі	8,5	8,5	7,6	7,9	93	0,3	104

З них:

- комунальний податок - 168,8 тис. грн., при 181,8 тис. грн. у 2009 році;

- податок з реклами - 6,8 тис. грн. при 2,3 тис. грн. у 2009 році;

- готельний збір - 10,6 тис. грн., при 5,2 тис. грн. торік;

- збір за паркування - 1,2 тис. грн. при 1,6 тис. грн. торік;

- ринковий збір - 73,7 тис. грн. при 71,9 тис. грн. торік;

- збір за видачу ордера - 0,7 тис. грн. при 0,9 тис. грн. у 2009 році;

- збір за право використання місцевої символіки - 18,1 тис. грн. при 8,5

тис. грн. у 2009 році;

- збір за право розміщення об'єктів торгівлі - 7,9 тис. грн. при 7,6 тис.

грн. торік.

Податкова недоїмка і зборам на 01.01.2011 р. склала - 11,3 тис. грн. Це недоїмка по комунальному податку.

Найбільшу питому вагу в складі місцевих податків і зборів займають:

- комунальний податок - 58%

- ринковий збір - 26%

- збір за право використання місцевої символіки - 6%

- інші податки і збори - 11%.

Поряд з податковою недоїмкою і зборам мається переплата в сумі 7,1 тис. грн., у тому числі 2 тис. грн. по комунальному податку 1,8 тис. грн. по готельному зборі і 1,8 тис. грн. по зборі за право використання місцевої символіки.

По «інших податках» (код 160000) надходження за 2010 рік, у порівнянні з 2009 роком, збільшилися на 213,3 тис. грн. чи 50% (таблиця 9).

Надходження по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва зросли за 2010 рік, у порівнянні з 2009 роком, у 2,5 рази: 260,7 тис. грн. у поточному році при 104,3 тис. грн. у минулому. У 4,4 рази чи на 113,1 тис. грн. збільшилися надходження по єдиному податку з юридичних осіб і на 61% чи 43,3 тис. грн. - по податку з фізичних осіб.

Таблиця 9. Аналіз надходження інших податків Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

К КБК	Найменування показників	Затверд-жено по бюджету на 2010 р.	Уточне-ний бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% викона-ння до уточне-ного плану	Виконання до факту 2009 р.
							Абсо-лютне	Відно-сне
116000	Інші податки	594,5	625,5	427,9	641,2	103	213,3	150
116010	Місцеві податки і збори	300,5	301,5	279,8	287,8	95	8	103
116030	Податки не віднесені до інших категорій	40	40	43,8	67,4	169	23,6	153,9
116030	- штрафи і санкції	40	40	40	67,4	193	27,4	169
116030	- інші податки			3,8	0	0	-3,8
116040	Фіксований сільгоспподаток		30	0	25,3	84	25,3
116050	Єдиний податок на підприємницьку діяльність	254	254	104,3	260,7	103	156,4	у 2,5 р.
116050	- єдиний податок з юридичних осіб	104	104	33,4	146,5	141	113,1	у 4,4 р.
116050	- єдиний податок з фізичних осіб	150	150	70,9	114,2	76	43,3	161

Контингент по єдиному податку за станом на 1 січня 2011 року склав 605,3 тис. грн. Кількість платників єдиного податку, у порівнянні з минулим роком, зросло в 3 рази, у тому числі по фізичних особах у 1.6 рази і юридичним - у 4.4 рази.

Неподаткові надходження (код 200900) за звітний період по м. Херсону виконані на 111% у порівнянні з надходженнями за 2009 рік (таблиця 10).

По коду 210000 «Доходи від власності і підприємницької діяльності» надходження за 2010 рік зменшилися на 17% чи 18,3 тис. грн.

Зменшення надходжень зв'язане з тим, що недоотримано плату від продажу об'єктів комунальної форми власності, тому що об'єкти були продані наприкінці року й у бюджет надійшла тільки частина планованої суми. Адміністративні збори і платежі, доходи від комерційного і побічного продажу збільшилися в 5 разів у порівнянні з надходженнями минулого року.

Таблиця 10. Аналіз неподаткових надходжень Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

ККБК	Найменування показників	Затверджено по бюджеті на 2010 р.	Уточне-ний бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% викона-ння до уточненого плану	Виконання до факту 2009 р.
							Абсолютне	Відно-сне
220090	Неподаткові надходження	390,8	390,8	228,9	253,8	65	24,9	111
210000	Доходи від власності і підприємницької діяльності	210	210	106,2	87,9	42	-18,3	83
210400	-% банку	10	10	10,1	6,9	69	-3,9	68
210700	- надходження засобів від приватизації майна	200	200	96,1	81	41	-15,1	84
220090	Адміністративні збори і платежі	140,4	140,4	19,9	106,5	76	86,6	у 5 р.
230000	Надходження штрафів і фінансових санкцій	40,4	40,4	97,5	58,6	145	-38,9	60
240000	Інші неподаткові надходження	0	0	5,3	0,8	0	-4,5	15
330000	Надходження від продажу землі несільськогосподар-ського призначення	140	140	0	30,5	22	30,5
410300	Дотація для працівників освіти		132,2		132,2	100

У 3,5 рази збільшилися надходження по державному зборі, код 220901. Також у звітному періоді надійшло 25,1 тис. грн. держмита за видачу паспортів. Торік за законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» держмито за паспорти зараховувалася в держбюджет, а в звітному - у місцеві бюджети.

Надходження штрафів і фінансових санкцій у порівнянні з минулим роком знизилися на 38,9 тис. грн. чи 40% у результаті того, що в звітному році штрафи ДАІ відповідно до закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» зараховуються в державний бюджет.

Доходів по спеціальному фонді за 2010 рік надійшло 571,5 тис. грн. при плані 677,2 тис. грн і контрольних цифрах Мінфіну 465,8 тис. грн. (таблиця 11).

Податку з власників транспортних засобів отримано в контингенті 319,7 тис. грн., 15% відрахувань у бюджет міста склали 48,1 тис. грн.

Власних надходжень бюджетних організацій і установ отримано 319,7 тис. грн. при плані 354,6 тис. грн.

Надходження від збору за забруднення навколишньої природного середовища склали 94,6 тис. грн. при 97,4 тис. грн. минулі роки.

Таблиця 11. Аналіз виконання спеціального фонду Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

ККБК	Найменування показників	Затверджено по бюджеті на 2010 р.	Уточне-ний бюджет 2010 р.	Факт 2009 р.	Факт 2010 р.	% виконання до уточненого плану	Виконання до факту 2009 р.
							абсолютне	відносне
100000	Податкові надходження	156,9	156,9	54,6	55,1	35	0,5	101
120090	Податок на власність	58,9	58,9	54,6	48,1	80	-7,7	86
120200	Податок із власників транспортних засобів	58,9	58,9	54,6	48,1	80	-7,7	6
240000	Неподаткові надходження	313,1	354,6	326,8	371,1	105	4,3	113
241200	Власні надходження бюджетних установ і організацій.	313,1	354,6	326,8	371,1	05	44,3	113
500000	Державні цільові фонди	188,9	165,7	129,6	145,3	88	15,7	112
500800	Збір за забруднення навколишнього середовища	160	100	97,4	94,6	95	-2,8	97
501100	Фонди, утворені органами місцевого самоврядування	28,9	65,7	32,3	50,7	77	18,4	157

У 2010 році були виділені населенню трансферти в розмірі 546,5 тис. грн., їхній їх:

- субвенція по пільгах ВОВ, при уточненому бюджеті - 562,2 тис. грн., фактично профінансоване - 121,3 тис. грн., що складає 22% виконання до плану;

- субвенція по субсидіях, при уточненому бюджеті - 1036,6 тис. грн., фактично профінансоване - 425,2 тис. грн., що складає 41% до плану.

Планування доходів бюджетів здійснюється при складанні їхніх проектів. Планування бюджету має на меті визначити суму засобів (таблиця 12), яку потрібно залучити в бюджет для витрат на фінансування і зміст соціально-культурної сфери, органів управління.

Таблиця 12. Динаміка виконання і планування доходів бюджету Херсонського міського фінансового управліннят за 2009-2010 р.

Показники	2009 р.	2010 р.	План 2011 р.
	Тис. грн.	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Податкові надходження	11028,7	7733,3	83,44	11166,1	75,1
- прибутковий податок	6262	5844,5	63,06	9683,5	65,13
- податок на прибуток	3584,7	1008,6	10,88	188	1,26
- платежі за природні ресурси	554,7	145,8	1,57	350	2,35
- місцеві податки і збори	279,8	287,8	3,1	320	2,15
- внутрішні податки на товари і послуги	199,4	93,2	1	287,6	1,93
- єдиний податок	104,3	260,7	2,81	307	2,06
- інші надходження	43,8	92,7	1	30	0,2
Неподаткові надходження	228,9	284,3	2,74	282	1,9
- доходи від власності і підприємницької діяльності	106,2	87,9	0,95	90	0,6
- адміністративні збори	19,9	106,5	1,15	170	1,14
- інші неподаткові надходження	102,8	89,9	0,97	22	0,15
Спец. фонд	511	571,5	6,17	1628,3	10,95
Субвенція	2246,2	678,7	7,32	1791,7	12,05
Усього доходів	14014,8	9267,8	100	14868,1	100

3.2 Аналіз видаткової частини місцевого бюджету і його збалансованість

За 2010 рік витрати бюджету м. Херсона склали загального бюджету - 9240,7 тис. грн., проти 11294,7 тис. грн. за 2009 рік. Спеціальні кошти виконані на 1111,4 тис. грн., загальне виконання бюджету складає 10352,1 тис. грн. при затверджених витратах з урахуванням внесених змін 14893,8 тис. грн., тобто 69,5%.

У процесі виконання бюджету на протязі року залучалися позички з обласного бюджету на комунальні послуги, у розмірі 2777 тис. грн., з яких 1663,4 тис. грн. погашено.

Виконання видаткової частини бюджету здійснювалося в межах наявних засобів, виходячи з необхідності фінансування першочергових витрат і заходів, а також фінансового забезпечення пріоритетних галузей.

На фінансування бюджетних витрат були спрямовані всі платежі, що надійшли. Витрати загального фонду зведеного бюджету м. Херсона, виконані в сумі 9241,8 тис. грн., при плані 12566,4 тис. грн., чи 73,5%. Від загальної суми витрат, найбільшу питому вагу займають витрати соціального характеру 62% або 5765,2 тис. грн., з яких 5454,5 тис. грн. заробітна плата і нарахування працівникам бюджетної сфери, 273,6 тис. грн. - виплати посібників родинам з дітьми, 37,7 тис. грн. пільги ветеранам війни і праці.

Витрати загального фонду бюджету виконані по галузях наступними значеннями:

- «Утворення», при плані за 2010 р. - 5164,1 тис. грн, фактично профінансовано 3840,7 тис. грн., чи 74%.

- «Охорона здоров'я», при плані поточного року - 2863,5 тис. грн., профінансовано 2173,2 тис. грн., чи 76%.

- «Соціальний захист і соціальне забезпечення», при плані - 624,8 тис. грн., виконане - 465,7 тис. грн., чи 74%.

- «Культура і мистецтво», при плані 390,7 тис. грн., профінансовано 268,0 тис. грн., чи 69%.

- «Фізкультура і спорт», при плані 191,7 тис. грн., фактично профінансовано 145,7 тис. грн., чи 76%.

На погашення заборгованості виниклої за попередні роки по зарплаті і нарахуванням, КФК 250402, (таблиця 13), було спрямовано 550,6 тис. грн, при плані 555,6 тис. грн., чи 99%.

Таблиця 13. Розшифровка витрат на покриття заборгованості, по заробітній платі, код 250402 Херсонського міського фінансового управління за 2010 р.

Найменування галузі	Затверджено по бюджеті	Уточнений план	Виконано
Управління	68,6	68,6	68,4
Освіта	266,5	266,5	263,4
Охорона здоров'я	171,3	171,3	171,1
Соц. забезпечення	4,5	4,5	4,5
Культура	31,4	31,4	29,9
Фізкультура і спорт	7,5	7,5	7,5
Посібник родинам з дітьми	5,8	5,8	5,8
Разом	555,6	555,6	550,6

На погашення іншої заборгованості минулих років, КФК 250403, спрямовано 706,9 тис. грн., при плані 1063,2 тис. грн., або 66% (таблиця 14).

Таблиця 14. Розшифровка витрат на покриття інших заборгованостей, код 250403 Херсонського міського фінансового управління за 2010 р.

Найменування галузі	Затверджено по бюджеті	Уточнений план	Виконано
Управління	9,5	9,5	7,8
Освіта	428,1	428,1	409,4
Охорона здоров'я	228,6	228,6	176,7
Соц. забезпечення	94	94	1
Культура	25,6	25,6	1,3
Фізкультура і спорт	9,4	9,4	8,7
ЖКХ	268,0	268,0	102,0
Разом	1063,2	1063,2	706,9

Через об'єднану систему електронних платежів МФК, було проведено витрат на суму 2507,1 тис. грн., у тому числі:

- по заробітній платі - 108,4 тис. грн.

- по командировочних витратах - 1,3 тис. грн.

- по трансфертах - 165,4 тис. грн.

- по комунальних послугах - 2232,0 тис. грн.

У цілому по бюджетних установах міста заборгованість по заробітній платі на кінець року склала 179,6 тис. грн., у тому числі:

- «Освіта» - 156,5 тис. грн.

- «Охорона здоров'я» - 23,1 тис. грн.

Основною причиною недофінансування видаткової частини бюджету, і в зв'язку з цим заборгованість, стало недостатнє надходження податків і зборів у місцевий бюджет - дохідна частина виконана за 2010 рік на 62%. Виконання видаткової частини здійснювалося в межах наявних засобів, виходячи з необхідності фінансування першочергових витрат і заходів і складає 73,5% від затвердженого плану.

Фінансування органів державної влади вироблялося з місцевого бюджету, при плані 736,5 тис. грн. фактичне виконання склало 631,5 тис. грн., чи 86%, що на 18,2 тис. грн. чи 3% вище попереднього року. Через систему електронних платежів були зроблені розрахунки на суму 46,9 тис. грн., у тому числі по зарплаті 4,9 тис. грн. і комунальним послугам 42 тис. грн.

Була погашена заборгованість по заробітній платі і нарахуванням, що виникло в 2009 році, у сумі 68,4 тис. грн. - по КФК 250402 і 7,8 тис. грн. профінансовано по КФК 250403 - витрати на покриття інших заборгованостей, що виникли в попередні роки.

У бюджеті на 2010 рік на капітальні витрати було передбачено 7,0 тис. грн., фактично профінансоване - 3,9 тис. грн.

Заборгованість по заробітній платі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилася на 67,7 тис. грн. і на 01.01.02 р. склала 0 тис. грн.

У бюджеті міста витрати на утворення в 2010 р. заплановані в розмірі 5164,1 тис. грн. без обліку погашення заборгованості минулих років по заробітній платі. Фактично профінансовано за звітний період 3840,7 тис. грн., що на 718 тис. грн. чи 23% більше попереднього і складає 74% до плану, у т.ч. за звітний період були проведені платежі через об'єднану електронну систему МФК на суму 1318,3 тис. грн., що складає 29% від загального обсягу фінансування, у тому числі по зарплаті 89,3 тис. грн. і комунальним послугам 1222,1 тис. грн.

Була погашена заборгованість по зарплаті і нарахуванням, що виникло в 2009 році, у сумі 263,4 тис. грн. - КФК 250402 і профінансовано по КФК 250403 - витрати на покриття інших заборгованостей, що виникли в попередні роки - 409,4 тис. грн. Заборгованість по заробітній у порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшилася на 124,0 тис. грн і склала на 01.01.02 р. - 156,5 тис. грн.

У зв'язку з обмеженим надходженням доходів у бюджет, харчування в дитячих садках здійснювалося за рахунок батьківської плати - 235,4 тис. грн., пільгової категорії громадян за рахунок бюджетних засобів - 34,2 тис. грн.

Бюджетом на 2010 рік на зміст системи охорони здоров'я передбачено 2863,5 тис. грн. Касові витрати поточного року на охорону здоров'я в бюджеті м. Херсона збільшені в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 300 тис. грн. чи 18%, і склали 2173,2 тис. грн. чи 76% від плану.

На заробітну плату в бюджеті на 2010 рік охорони здоров'я передбачалося 1126,0 тис. грн., касові витрати за цей же період склали 942,9 тис. грн., чи 84% від плану. Заборгованість по заробітній платі і нарахуванням скоротилася на 148,2 тис. грн. у порівнянні з відповідним періодом минулого року, і складає 23,1 тис. грн. на 01.01.2011 р.

За звітний період забезпечено безкоштовними медикаментами на суму 17,2 тис. грн.

На погашення заборгованості по заробітній платі і нарахуванням, КФК 250402, було спрямовано 171,1 тис. грн. Витрати на покриття інших заборгованостей минулих років, КФК 250403, склали за 2010 рік 176,7 тис. грн.

За звітний період були проведені платежі через об'єднану електронну систему МФК на суму 705,3 тис. грн., що складає 28% від загального обсягу фінансування, з них на погашення заборгованості по комунальних послугах було спрямовано 696,7 тис. грн. і 7,3 тис. грн. - на заробітну плату.

По капітальних витратах у 2010 році було передбачено 35,0 тис. грн. Касові витрати склали 4,2 тис. грн., чи 12%.

На зміст територіального центра в 2010 р. передбачалося 87,8 тис. грн., касові витрати за цей же період склали 72,2 тис. грн., що на 12,2 тис. грн. чи 20,3% вище попереднього року і складає 82% від плану. Через систему електронних платежів були зроблені розрахунки на суму 14,6 тис. грн., у тому числі по зарплаті 0,6 тис. грн. і комунальним послугам 14 тис. грн. Основною причиною недофінансування видаткової частини бюджету стало недостатнє надходження податків і зборів у місцевий бюджет міста.

На погашення заборгованості по заробітній платі і нарахуванням, КФК 250402, було спрямовано 4,4 тис. грн.

Заборгованість по заробітній платі на протязі року знизилося на 4,7 тис. грн. і склала на 01.01.02 р. - 0 тис. грн.

Бюджетом м. Херсона на 2010 р. на зміст галузі культури був передбачений 390,7 тис. грн., фактично профінансоване за цей же період - 268,0 тис. грн., що на 70,7 тис. грн. чи 36% вище попереднього року і складає 68% від плану. На погашення заборгованості по зарплаті і нарахуванням, КФК 250402, було спрямовано 29,9 тис. грн. Витрати на покриття інших заборгованостей минулих років, КФК 250403 склали 1,3 тис. грн.

Для погашення заборгованості проводилися платежі через об'єднану систему електронних платежів МФК усього на суму - 37,1 тис. грн., що склало 14% від загального фінансування, з них за комунальні послуги - 32,1 тис. грн., заробітна плата - 5,0 тис. грн.

На утримання дитячо-юнацької спортивної школи уточненим планом на 2010 рік передбачено 191,7 тис. грн., фактично профінансовано 145,7 тис. грн., що на 33,8 тис. грн. чи на 30,2% вище попереднього року, і склало 76% від плану. Від загальної суми фінансування, через об'єднану систему електронних платежів МФК, погашеноі заборгованості на суму 59,4 тис. грн., у тому числі на зарплату 1,3 тис. грн., комунальні послуги 58,1 тис. грн.

На погашення заборгованості по зарплаті і нарахуванням, КФК 250402, було спрямовано 7,5 тис. грн. Витрати на покриття інших заборгованостей минулих років, КФК 250403, склали 8,7 тис. грн.

По функціональному коді 130102, на проведення учбово-тренувальних зборів, у бюджеті м. Херсона передбачені витрати в сумі 2,0 тис. грн. Фактично профінансоване 21 змагання на суму 2,0 тис. грн., у яких брали участь 1660 чоловік.

Заборгованість по заробітній платі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року знизилася на 7,9 тис. грн. і склала на 01.01.02 р. - 0 тис. грн.

Регулювання бюджетних витрат знаходить своє конкретне відображення в цільовому напрямку бюджетних засобів (таблиця 15). Витрати бюджету на наступний рік до поточного року планувалися з розрахунком результатів виконання бюджету за минулий рік або період з позначеним коефіцієнтом збільшення. Це дає можливість обґрунтувати доцільність збільшення бюджетних витрат і правильно спланувати їх у майбутньому.

Плануючи бюджетні витрати регіон керується всім бюджетним процесом. Отут варто підкреслити, що плануються витрати відповідно до бюджетної класифікації групування витрат по видах витрат. Найбільш важливим принципом планування бюджетних витрат є дотримання пропозицій розподілу засобів з розрахунком реальної необхідності в них.

Таблиця 15. Динаміка виконання і планування витрат місцевого бюджету Херсонського міського фінансового управління за 2009-2010 р.

Показники	2009 р.	2010 р.	План 2011 р.
	Тис. грн.	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Функціонування виконавчої влади	613,3	631,5	6,1	874,4	5,88
Освіта	3122,7	3840,7	37,1	4821,6	32,43
Охорона здоров'я	1843,2	2173,2	21,0	2998,9	20,17
Соціальний захист і забезпечення	1324,8	465,7	4,5	1789,5	12,03
Житлово-комунальне господарство	484,3	309,7	2,99	500	3,36
Культура і мистецтво	197,3	268,0	2,59	403,5	2,71
Засіб масової інформації	1	16,9	0,16
Фізична культура і спорт	111,9	145,7	1,41	192,1	1,29
Будівництво й архітектура	13,4	17,6	0,17
Субвенції по державному бюджеті	104,1	54,6	0,53	512,6	3,45
Витрати не віднесені до основних груп	2523,4	1317,1	12,72	1086,2	7,3
Дотації з/раді	44,4			61	0,41
Засоби по взаємних розрахунках	910,9
Спец. фонд	505,1	1111,4	10,73	1628,3	10,95
Усього витрат	11799,8	10352,1	100	14868,1	100

3.3 Пропозиції по збільшенню ефективності управління засобами місцевого бюджету для забезпечення фінансового розвитку регіону

У процесі ринкової реформи економіки важливим є визнання того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибинної перебудови державних фінансів у цілому і бюджету як центральної їхньої ланки зокрема. Бюджет є не тільки фінансовим планом створення централізованого фонду і перерозподілу ресурсів з використанням цілісної системи платежів, обліку їхньої звітності, він - один з основних засобів макроекономічної стабілізації й економічного росту. Місцевий бюджет фактично забезпечує існування міста, розвиток її економіки і культури, соціальний захист населення. За допомогою бюджету акумулюються кошти для фінансування пріоритетних напрямків виробництва, соціального розвитку, активізує заходу для збільшення надходжень у бюджети, а також цільовій і ощадливій витраті коштів. Це обумовлює необхідність проведення комплексу заходів на державному рівні і повсякденній роботі на місцях для забезпечення повного і своєчасного надходження в бюджет доходів і здійснення, постійного аналізу доходів і витрат бюджету, а також їхній вплив на економіку [15, с. 141].

Негативно впливає на діяльність підприємств криза платежів у народному господарстві України. Причиною скорочення надходжень прибуткового податку з громадян у першу чергу є постійні невиплати заробітної плати, що стало нормою економічного життя. У той же час ріст загальних обсягів заборгованості по заробітній платі продовжує негативно впливати на бюджетні надходження, скорочуючи обсяги прибуткового податку з громадян. Крім того, зменшення грошових доходів населення приводить до скорочення внутрішнього попиту, неповної реалізації готової продукції, недоодержанню підприємствами доходів і, у кінцевому рахунку, скороченню платежів у бюджети по інших дохідних статтях.

Вагомими причинами недоодержання запланованих доходів у сучасних умовах є:

· нездатність більшості підприємств виконати свої зобов'язання перед бюджетом унаслідок скорочення обсягів виробництва і незадовільного фінансового стану;

· платіжна криза і, як наслідок, широке використання бартерних операцій, що заважає одержанню бюджетом адекватних сум надходжень з головного джерела податкових доходів - ПДВ;

· існування занадто широкої практики податкових пільг у рамках системи України.

Крім того, слід зазначити, що фактори, що негативно впливають на виконання окремих статей дохідної частини бюджету, не одиничні, а повторюються щорічно, створюючи систему, що негативно впливає на розробку і реалізацію бюджетів України. Зовсім зрозуміло, що якщо в плині декількох років має місце невиконання затверджених показників бюджету по якійсь статті доходів, те навряд чи їсти зміст планувати на наступний рік їхній подальший ріст [20, с. 124].

На мою думку, рішення бюджетної проблеми можливо лише за рахунок поліпшення загальної макроекономічної ситуації, оскільки короткострокові міри дають лише тимчасовий ефект. Так, зокрема, ні реформування податкової системи, ні одержання Урядом різноманітних позик, ні інші заходи не дали бажаного результату і не сприяли скороченню дефіциту бюджету, а також виведенню підприємницьких доходів з «тіні».

Таким чином, збільшення дохідної бази бюджету можливо тільки за умови успішного функціонування виробництва, що буде забезпечувати фінансово-економічну основу бюджетів.

У той же час рішення про закриття неефективних чи підприємств їхньому продажу приватним інвесторам дозволить державі зберегти значні кошти. Приватизація державних підприємств також може поліпшити стан місцевих фінансів, якщо основними умовами будуть економічна доцільність, приріст виробництва продукції, поліпшення фінансового положення реструктуризированных і диверсифицированных підприємств.

За роки існування суверенної української держави відбулося становлення переважно національної фінансової системи. Розвиток і стабілізація державних фінансів ґрунтується на вже прийнятих правових актах держави основними з який є Конституція України, Закон «Про бюджетну систему України», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», що заклали основу правового функціонування державних фінансів. Однак фінансова система, у тому числі бюджетна система України, переживає глибоку кризу, що і є одним зі складових соціально-економічної кризи у всім українському суспільстві [1, с. 12].

На мою думку, основною причиною кризи всієї бюджетної системи, зокрема місцевих бюджетів, є нинішня модель бюджетної системи по який формуються бюджети територій. Ця модель має наступні недоліки:

1) Формування місцевих бюджетів здійснюється шляхом установлення відсоткових відрахувань від регульованих загальнодержавних податків радами вищого рівня для ради нижчого рівня, при відсутності чітких критеріїв їхнього пропорційного розподілу, що не сприяє зацікавленості територій у розвитку виробництва, раціонального використання бюджетних засобів, не завжди забезпечує гарантований розмір власних джерел доходу;

2) Нормативи відрахувань від регульованих загальнодержавних податків щорічно переглядаються, що створює ситуацію, через яку дохідна база місцевих бюджетів формується не на постійній основі;

3) При відсутності критеріїв визначення їхнього розміру нормативи відрахувань виконують функцію засобу збалансування дохідної і видаткової частин місцевих бюджетів, є одним з основних важелів за допомогою яких формування бюджетів здійснюється за принципом «зверху - униз»;

4) У нинішній моделі бюджетної системи, при формуванні бюджетів територій, не враховується така категорія, як «податкоздатність територій», немає чіткого законодавчого визначення поняття «власні» і «передані доходи територій»;

5) Існує неефективний і нераціональний механізм виділення дотацій з вищестоящого бюджету нижчестоящому. Виділення дотацій виробляється хаотично і суб'єктивно, через те, що сума дотації бюджетів нижчого рівня планується в бюджеті вищого рівня, а не в окремому субвенционном фонді.

Така модель бюджетної системи й існуючий механізм розподілу регульованих загальнодержавних податків створює ситуацію, при якій відсутні встановлені правила гри між центром і областями, областями і районами, прирікають нижчестоящі бюджети на невизначеність, суб'єктивізму в перерозподілі бюджетних засобів між ланками бюджетної системи, що в кінцевому результаті обумовлює слабість інституту місцевих фінансів. Тому сьогодні необхідно формувати місцеві бюджети по такій моделі бюджетної системи, що одночасно служила би поштовхом до розвитку і зміцнення місцевих бюджетів, визначала б чіткі міжбюджетні відносини, була би гарантом самостійності кожної ланки бюджетної системи. Це повинно стати основним критерієм у побудові нової моделі бюджетної системи [44, с. 130].

Існуюча на сьогоднішній день модель бюджетної системи побудована і служить одному принципу - формування бюджетів «униз», коли вищестоящий бюджет, може диктувати умови нижчестоящому шляхом установлення диференційних ставок, відсотків відрахувань від регульованих загальнодержавних податків. Для її зміцнення, для зміцнення місцевих бюджетів необхідно в першу чергу побудувати таку бюджетну систему при який виповнювався б і використовувався головний принцип - формування бюджетів «знизу - нагору», при якій вищестоящий формувався б на основі нижчестоящих бюджетів. Тільки формуючи місцеві бюджети по такому принципі ми зможемо зміцнити всю бюджетну систему, у тому числі місцеві бюджети. Пропонуємо наступну модель бюджетної системи по який повинні формуватися місцеві бюджети і яка повинна стати гарантом їхньої самостійності і зміцнення [41, с. 3].

Вищестоящий бюджет повинний формуватися на основі фіксованих, визначених в абсолютних величинах внесків чи території іншими словами, фіксованого податку територій визначених за допомогою встановлення чітких відсотків відрахувань від загальнодержавних податків, що установлюються вищестоящим бюджетом для нижчестоящого. Для цього нам насамперед необхідно визначитися і використовувати для розрахунків такої дотепер відсутній у нині діючій моделі формування бюджетів показник, як налогоспособность територій і поняття власних і переданих доходів територій.

Стосуючись прогнозних власних доходів місцевих бюджетів, то відповідно до діючого законодавства власні доходи - це місцеві податки і збори і передані визначеному бюджету закріплені і регульовані загальнодержавні податки, що залишаються в бюджетах згідно затверджених для цього бюджету відсотків відрахувань, а також дотації і субвенції. У пропонованій моделі бюджетної системи будемо вважати, що прогнозовані власні доходи - це всі доходи, що формуються на території підвідомчої відповідному місцевому органу влади і включає в собі весь контингент загальнодержавних закріплених і регульованих податків, а передані - це дотації і субвенції з вищестоящих бюджетів бюджетам територій.

Затвердивши видаткову частину державного бюджету, визначаємо яку частину засобів бюджет одержить у дохідну частину від закріплених законодавством за бюджетом податкових надходжень і суму засобів, що повинна надійти з місцевих бюджетів у виді фіксованого внеску, тобто ту частину, що за допомогою нормативів відрахувань необхідно витягти з загальнодержавних податків, що формується на даній території. Вважаємо, що контингент загальнодержавних податків, що визначається на поточний рік, на даній території є показником її податкоспроможності. Визначивши суму засобів, що повинна надійти з бюджетів для збалансування державного бюджету, встановлюємо абсолютну величину внеску в державний бюджет для кожної території в розмірі, пропорційному її податкоспроможності.

Так, вищестоящий бюджет буде формуватися за рахунок внесків нижчестоящого бюджету і дотацій з вищестоящого, а норматив відрахувань від загальнодержавних податків і зборів буде виконувати зовсім іншу функцію, чим вони виконують сьогодні. Вони будуть служити інструментом визначення розміру фіксованого внеску території і будуть визначаться на основі рівня податкоспроможності кожної території і його коректування згідно щорічних змін у податковій системі й економіці регіонів. Це і буде головним критерієм установлення розміру нормативів відрахувань від загальнодержавних податків для кожного місцевого бюджету [29, с. 33].

Нормативи відрахувань будуть обслуговувати єдине завдання - забезпечення надходження визначеної в абсолютній величині суми засобів від нижчестоящого бюджету до вищестоящого. Величина цієї суми визначена на основі єдиного для всіх показника - податкоспроможності регіону, повинна забезпечити об'єктивність, стабільність у встановленні відсотків відрахувань від загальнодержавних податків, фінансову автономію місцевих органів самоврядування.

Для забезпечення рівномірного розвитку територій і рівномірної бюджетної забезпеченості сума засобів, що визначається як різниця між величиною контингенту податкових надходжень і сумою засобів які передані згідно відсотків відрахувань від загальнодержавних податків у вищестоящий бюджет, тобто сумою фіксованого внеску територій, а також сумою засобів, необхідних для забезпечення єдиного, середнього рівня бюджетних витрат, установить величину бюджетних вилучень з територій або необхідної дотації цієї території, якщо ця сума буде обчислена з негативним знаком. При цьому вилучення засобів і надання дотацій повинне вироблятися із субвенційних фондів, які необхідно створити при місцевих бюджетах. Виведення дотації в субвенційний фонд дасть нам можливість надавати дотації не залежно від виконання вищестоящого бюджету, забезпечити об'єктивність у їхніх надходженнях. При такому механізмі визначення необхідної чи дотації вилучення надлишків доходів, бюджетне вирівнювання буде переведено на чіткі єдині для усіх, безкомпромісні, об'єктивні показники [20, с. 124].

Перехід до запропонованого методу визначення розміру ставок відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і зборів по який будуть формуватися місцеві бюджети, установлюють відсоток відрахувань від загальнодержавних податків на основі об'єктивно визначених розмірів абсолютних сум внесків територій у вищестоящий бюджет і дотації із субвенційних фондів при вищестоящих бюджетах для збалансування нижчестоящих бюджетів, є головним чинником зміцнення місцевих бюджетів і всієї бюджетної системи. Відсутність пропонованої моделі бюджетної системи і методу встановлення розміру відрахувань від загальнодержавних податків і зборів для нижчестоящого бюджету при формуванні місцевих бюджетів є на сьогоднішній день головної, на нашу думку, причиною фінансової слабості і не самостійності місцевих бюджетів.

У формуванні міжбюджетних відносин нормативи бюджетної забезпеченості відіграють важливу роль. Бюджетна забезпеченість одного жителя повинна свідчити про рівень задоволення потреб громадян у суспільних благах і послугах. Отже, нормативи бюджетної забезпеченості - це показники, що з погляду держави, відбивають достатній для нормального розвитку суспільства рівень споживання таких благ. Тому дані нормативи повинні служити місцевим і регіональним органам влади надійним орієнтиром, що об'єктивно сприяв би оптимальному розподілу бюджетних ресурсів для забезпечення бюджетних потреб. Саме з таким підходом варто підходити до методологічному визначенню і практичному введенню згаданих показників. Адже в даний час планування бюджетних витрат здійснюється головним чином від «досягнутого». В основу розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості повинні бути покладені такі соціальні показники, як забезпеченість населення регіону кадрами відповідних професій, норми забезпеченості продуктами харчування, медикаментами, товарами широкого вжитку, послугами [44, с. 130].

Первісним для місцевих органів влади є фінансова сторона економічної самостійності. Ступінь фінансової самостійності місцевих органів характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних воль і прав громадян. Держава не може успішно розвиватися і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Не можна забувати, що самостійність органів місцевої влади формується в умовах твердої фінансової кризи - державного боргу України, що усі збільшується, бюджетного дефіциту.

Основним недоліком правого забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є в першу чергу те, що законодавство не встановлює конкретного переліку витрат, що повинні фінансуватися з місцевих бюджетів. У зв'язку з цим неможливо визначити, у якому ступені, закріплені за місцевими бюджетами доходи забезпечують потреба й у яких розмірах.

В умовах рішення самостійності територіально-адміністративних одиниць відкриваються можливості для принципово нового підходу до фінансового забезпечення потреб соціальної сфери.

Рішення цієї проблеми повинно бути перекладено на рівень місцевих рад. Це забезпечить контроль за розподілом ресурсів, раціональний вибір пріоритетів розвитку, поставити фінансовий розвиток соціальної сфери в залежність від збільшення ефективності виробництва в регіоні. З державного бюджету можуть фінансуватися тільки заходу загальнодержавного значення. Справедливий і економічно обґрунтований розділ соціальних благ може бути забезпечений тільки в рамках чи міста регіону. Звичайно, у деяких випадках підтримка гарантованого державним законодавством рівня соціального обслуговування може зажадати виділення субвенцій у загальнодержавному бюджеті [41, с. 8].

Для поліпшення фінансового забезпечення соціальної сфери є удосконалення системи її управління. Основним суб'єктом управління повинні стати постійні комісії місцевих рад, у них повинні бути передані відповідні грошові фонди. Вони можуть використовуватися на загальне утворення, культуру, охорону здоров'я. Джерелами ресурсів для створення цих фондів можуть бути місцеві бюджети, надходження і добровільні внески, субвенції з державного бюджету. У місцевих комісій з'явитися можливість розробляти напрямку розвитку соціальної сфери, фінансувати цільові програми.

Висновки

У висновках проробленої роботи на матеріалах Херсонського міського фінансового управління мені надається можливість викласти свої судження по стану, організації і управління місцевими бюджетами.

У такий спосіб місцеві бюджети є найважливішою фінансовою категорією, основу якої складає система фінансових відносин, а зокрема відносин:

- між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на визначеній території;

- між місцевими бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації і витраті їхніх засобів;

- між місцевими бюджетами різних рівнів з перерозподілом фінансових ресурсів;

- між державним і бюджетами місцевого рівня.

Винятково величезну роль грають місцеві бюджети в економічному і соціальному розвитку регіону. Через державний і місцевий бюджети й інші ланки бюджетної системи держава здійснює свою соціальну політику, впливає на соціально-економічні відносини, забезпечує фінансування таких сфер, як культура, охорона здоров'я, соціальна захист населення.

Органи влади місцевого самоврядування найбільше тісно зв'язані з дозволом проблем економічного і соціального розвитку економічного регіону. Вони найбільше гостро почувають недоліки фінансової структури, обумовлені кризою в економіці і складностями функціонування фінансової системи міста.

По-перше, хотілося б викласти позитивні тенденції намітилися в організації виконання місцевих бюджетів. Система дасть практичність руху всіх бюджетних засобів, прискорити звітність і планування. Безумовно, для цієї мети, як уведення єдиної системи, потрібні кошти, це і гарні високого класу комп'ютери, якісна множна техніка.

В даний час, розглянувши плани бюджетів 2009 і 2010 років виявилося, що по деяких позиціях вони дуже розходяться з фактом. Так, наприклад, в аналізі виконання дохідної частини 2009 року за 12 місяців проект виконання по деяких позиціях складає: 365% - податок на прибуток, 583% єдиний податок, 1412% - податок на прибуток підприємств державної форми власності. Тобто, план складається не на основі аналізу попередньої діяльності, а на підставі цифр попереднього року, звідси і такі «скажені» відсотки виконання. Не передбачена в структурі штатного розкладу фінвідділу одиниця, який би в обов'язок входило, саме стратегічне планування регіону, була дана можливість аналізу роботи кожної структурної одиниці фінансів місцевого самоврядування, а існуюча система роботи финуправления дуже трудомістка, більше нагадує роботу статистів (збір інформації, угруповання її, звітність багато часу віднімають взаєморозрахунки, надання поточних фінансових довідок для адміністрації.

Так само звертає увагу той факт, що немає погодженості і приголомшеності в роботі таких фінансових структур на місцях, як податкової адміністрації, казначейства і финуправления. Розбіжність у деяких показниках по податках, витратам.

Податкові надходження в 2009 році в м. Херсоні збільшилися в 2,5 рази за рахунок збільшення обсягу промислової продукції на підприємствах міста на 38%. За звітний рік значно збільшилися надходження по прибутковому податку, у 2,3 рази в порівнянні з попереднім роком. Значні надходження зв'язані з тим, що в 2009 році стабілізувалася робота основних податкових платників міста.

Мої пропозиції по поліпшенню виконання місцевих бюджетів:

1. Для більш реального й ефективного планування в органах адміністрації міста ввести посада менеджера по бюджету.

2. Поставити в обов'язку цього фахівця координацію дій місцевих фінансових структур міста, казначейства і податкової адміністрації.

3. Засоби, одержувані податковою адміністрацією від конфіскації на свій спеціальний рахунок, що направляються на технічне оснащення податкових органів пропорційно поділяти на техоснащення всіх місцевих фінансових органів (казначейство, фінуправління, податкова).

4. Зменшити податковий прес на всі сфери підприємницької діяльності підприємств на 2-3 року, дати можливість розкрутитися дрібним виробникам, а після 3 років установити для них пільгове оподатковування.

5. Не включати в плани показники по збору адміністративних штрафів, а якщо такі і будуть, усі кошти від них направляти в дитячі будинки, інтернати, будинку пристарілих.

6. Дати можливість усе більш зростаючої армії безробітних самим реалізувати себе, а ідея полягає в наступному: усі безробітні одержують гарантований посібник від держави. За бажанням безробітного він міг би частину своїх грошей одержувати грошима, частину паперами. Ці кошти за бажанням безробітних і під визначені відсотки вони могли б або віддавати їх для відкриття якоїсь справи, або в банки, або самим об'єднуватися для відкриття власних підприємств.

7. Зробити податок за забруднення навколишнього середовища більш дійсним і застосовувати його не тільки до юридичних, але і фізичним особам, цим убили б «двох зайців» - і гроші і чистоту навколо міст і селищ.

Список використаних джерел

1. Закон Украины «О бюджетной системе Украины».

2. Закон Украины «О местных налогах и сборах».

3. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов. - Мировая экономика и международные отношения. - 1992. - №5. - с. 115-128.

4. Альвианская Н.В. Местные бюджеты: понятие, механизм функционирования. - Финансы. - 1995. - №9. - с. 42-77.

5. Артемов Ю.М. Некоторые особенности бюджетной и налоговой системы Финансы. - 1995. - №11. - с. 49-51.

6. Борисов А.М., Гетер Я.П. Местные налоги, сборы и пошлины. - Х.: Б.и., 1998. - 184 с.

7. Брызгалин А.В., Бурдаков С.Г. Правовое регулирование порядка установления и взимания местных налогов и сборов. Финансы. -1998 г. - №1. - с. 30.

8. Бутко І.П., Пухтинський М.О., Руденко В.М., Кравченко В.І. Місцеве самоврядування в Україні. Історія. Проблеми. Пропозиції. Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України. - К., 1994.-160 с.

9. Голікова Т. Методологічні засади розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування. Економіка України. - 1996. - №4.- с. 48-52.

10. Горский И.В. Фискальная политика регионов. Финансы. - 1995. - №10. - с. 8-10.

11. Деркач М. Формування фінансової бази регіонів. Економіка України. - 1995. - №1. - с. 12-20.

12. Деркач Н.И., Гордеева Л.П. Бюджет и бюджетный процесс в Украине: Учебное пособие. - Днепропетровск: Пороги, 1995. - 256 с.

13. Кириченко М., Татаренко В. Міське господарство і проблеми формування та використання бюджету. Економіка України. - 1996. - №8. - с. 32-38.

14. Кравченко В.І. Державна територія України: формування та уроки історії. Місцеве та регіональне самоврядування України. - 1995. - с. 52-63.

15. Кравченко В., Василик О., Пухтинський М., Пітцик М., Безсмертний Р. Про місцеві податки і збори: Проект Закону України. Місцеве самоврядування. - 1999. - №3-4. - с. 138-146.

16. Кравченко В.І. Економічні функції держави. Право України. -1996. - №1.- с. 10-20.

17. Кравченко В.І. Законодавче забеспечення фінансування місцевого самоврядування. Місцеве та регіональне самоврядування України. - 996. - с. 56.

18. Кравченко В.І. Зміцнення фінансів місцевих органів влади і регіональна соціальна політика України. Економіка України та шляхи її подальшого реформування, м. Київ, 1996. - с. 301-302.

19. Кравченко В.І. Місцеві податки і сбори та проблеми зміцнення фінансів місцевих органів влади в Україні. Зб. наук. праць. - 1995.-К.: - с. 48-62.

20. Кравченко В. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник., К,: «Знання», 1999. - с. 117-133.

21. Кравченко В.І. Фінансові терміни. Фінанси України. - 1997. - №3. - с. 111.

22. Местные финансы. Фин. энцикл. Под общ. ред. И.А. Блинова, А.И. Буковецкого. - М.: Гос. изд-во, б.г. - 1998. - с. 532-537.

23. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси: Підручник - К.: МП «Глобус», - 1992. -

382 с.

24. Общая теория финансов. Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1995. - 256 с.

25. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Г.Н. Климко,

В.П. Нестеренко, Л.О. Канищенко, А.А. Чухно, В.І. Кравченко, за ред.

Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища школа, - 1994. - 560 с.

26. О финансовых основах местного самоуправления. Финансы. -1996. - №3, с. 57-59.

27. Податкова система України. Підручник. В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. Пятаченко та ін.; За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь. - 1994. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru