Капітальні вкладення, їх структура та організація фінансування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Випускна робота

З дисципліни «Фінанси підприємства»

На тему «Капітальні вкладення: їх структура та організація фінансування»

Житомир - 2011

Зміст

Вступ

І. Капітальні вкладення їх структура та організація фінансування

1.1 Поняття та зміст та капітальних вкладень

1.2 Бюджетне планування капітальних вкладень

1.3 Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

1.4 Порядок розрахунку показників господарської діяльності підприємства

ІІ. Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «Новоград-Волинський Хлібозавод»

2.1 Опис господарської діяльності підприємства

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

ІІІ. Шляхи та проблема підвищення капітальних вкладень

Висновок

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Додаток 9

Додаток 10

Список використаної літератури

Вступ

Проблема підвищення ефективності капітальних вкладень завжди була і залишається однією з найважливіших економічних проблем. Пов'язані з нею питання за радянських часів досліджувалися колективами інститутів АН СРСР, галузевими науково-дослідними інститутами (НДІЕБ Держбуду СРСР, ЦНДІОМТП Держбуду СРСР, ВИДІ ПІ праці у будівництві Держбуду СРСР та іншими), а також багатьма вченими. Найважливішими результатами цих досліджень були теорії ефективності суспільного виробництва, капітальних вкладень та нової техніки, розробка і випуск типових методичних вказівок щодо оцінки ефективності капітальних вкладень, виробничих фондів та нової техніки.

Минулий екстенсивний розвиток економіки забезпечувався постійним збільшенням капітальних вкладень у нове будівництво. За теперішньої економічної ситуації це майже неможливо через обмеженість інвестиційних ресурсів у країні. Окрім того, додаткові капітальні вкладення за нинішньої економічної ситуації навряд чи зможуть призвести до суттєвого результату.

Про це свідчать невпинний спад промислового виробництва, зниження темпів обсягу капітальних вкладень та зниження темпів введення в дію основних фондів.

Огляд економічної літератури теоретичного і прикладного характеру показує, що багато питань з цієї проблеми не знаходять відповідного відображення, існує недостатність наукового обґрунтування та методичних розробок щодо використання сучасних інвестиційних і фінансових інструментів.

Довгий час багатьма фахівцями поняття «інвестиції» ототожнювалось з поняттям «капітальні вкладення». Сьогодні вважається, що ототожнювати терміни «інвестиції» і «капітальні вкладення» неправильно.

Поставлена мета обумовлена необхідністю вирішення ряду взаємозалежних завдань:

· дослідити поняття, зміст та структуру капітальних вкладень;

· дослідити методику розрахунків коефіцієнтів при проведенні діагностики ймовірного банкрутства підприємства;

· виробити практичні рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

Предметом дослідження є фінансово-економічна діяльність підприємства.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічні показники ВАТ «Новоград-Волинський хлібозавод».

Інформативною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в області економіки підприємства, матеріали наукових конференцій, періодичної преси, законодавчі акти України.

І. Капітальні вкладення їх структура та організація фінансування

1.1 Поняття та зміст та капітальних вкладень

капітальний вкладення господарський фінансування

Капіталовкладення розглядаються як вкладення коштів в основний капітал та житлове будівництво, тобто є частиною інвестицій. Інвестиції ж можуть здійснюватись і в оборотні активи, і в різні фінансові інструменти (акції, облігації і т.п.), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій і т.п.). Поняття «інвестиції» є більш широким, ніж капітальні вкладення, тому що вони не збігаються кількісно і розрізняються якісно. Капітальні вкладення слід розглядати як одну з можливих форм інвестицій.

Існує три основні види капітальних вкладень:

Ш на заміну й оновлення устаткування з метою підвищення якості продукції або скорочення витрат на її виробництво.

Ш на розширення виробничих потужностей у зв'язку зі збільшенням попиту на продукцію, що виробляється.

Ш на створення виробничих потужностей для випуску нових видів продукції.

Капітальні вкладення - витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Також слід розрізняти:

Державні капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, державних підприємств та організацій, а також місцевих бюджетів. Державні централізовані капітальні вкладення - інвестиції, що спрямовані на створення і відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та бюджетних позичок.

Державні централізовані капітальні вкладення - інвестиції, що спрямовані на будівництво, реконструкцію та відновлення меліоративних систем, водогосподарських об'єктів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та бюджетних позичок.

Недержавні капітальні вкладення - інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів інвесторів із недержавними формами власності, а саме: - власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); - позичкових фінансових коштів інвестора; - залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); - безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян; - коштів іноземних інвесторів (іноземні інвестиції, як прямі, так і портфельні, капітальні трансферти, кредити).

Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) - це витрати на капітальне будівництво, включаючи витрати на поліпшення земель, проведення культуртехнічних робіт, на терасування крутих схилів, витрати по вирощуванню багаторічних насаджень, роботи по експлуатаційному і глибокому розвідувальному бурінню на нафту, газ і на термальні води; на придбання машин та обладнання, інструменту, приладів та інвентарю, транспортних засобів тощо.

Змішані капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка державних коштів.

Витрати на здійснення капітальних вкладень - витрати, пов'язані з фінансуванням капітальних вкладень, зокрема: придбанням, будівництвом, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів, а також витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Витрати із здійснення капітальних вкладень - витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, модернізацією основних фондів, а також з придбанням нематеріальних активів, що підлягають амортизації згідно із законодавством.

Капітальні вкладення - одна із форм реальних інвестицій, які пов'язані з відтворенням основних фондів. Вони характеризуються технологічною та відтворювальною структурами капіталовкладень, що визначає співвідношення витрат на елементи, які наведені на рис. (див. додаток 1).

Капіталовкладення можуть здійснюватися за такими напрямками:

Ш нове будівництво;

Ш розширення, реконструкція, технічне переозброєння діючих підприємств.

1.2 Бюджетне планування капітальних вкладень

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто розрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає:

Ш первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

Ш наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

Ш суму амортизаційних відрахувань, яку буде нарахована протягом планового періоду;

Ш орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

Ш орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

Ш вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.

Вихідними передумовами розроблення бюджету капітальних вкладень:

Ш календарний план реалізації інвестиційного проекту;

Ш бюджетні заявки на виконання окремих видів робіт і придбання матеріалів, механізмів, устаткування, розроблених виконавцями окремих функціональних блоків проекту;

Ш загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

Ш попередній графік потоку інвестиційних витрат, складений на етапі розробки бізнес-плану проекту;

Ш фінансовий стан інвесторів проекту.

Бюджет капітальних витрат включає два розділи: І розділ - «Капітальні витрати», II розділ - «Надходження коштів».

Під час опрацювання розділу «Капітальні витрати» передбачаються такі розрахунки:

Ш виділення із загального обсягу інвестиційних витрат тієї частини, яка належить до поточного періоду. Це здійснюється в тому разі, коли тривалість реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік;

Ш уточнення обсягу інвестиційних витрат поточного року з урахуванням коректив, які вносяться підрядчиком у технологію робіт;

Ш уточнення обсягу і структури капітальних витрат у зв'язку зі зміною індексу цін після затвердження показників бізнес-плану проекту;

Ш уточнення первісного обсягу капітальних витрат з урахуванням резерву фінансових ресурсів, передбачених у контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат. Обсяг цього резерву в процесі розроблення бюджету капітальних вкладень має визначатися з урахуванням тільки тих витрат, які відображено в первісній оцінці інвестиційних ризиків.

Процес розробки розділу «Надходження коштів» передбачає, як правило, такі етапи:

Ш уточнення загального обсягу надходження коштів з метою збалансування цього показника з показником загального обсягу капітальних витрат, які відображено в першому розділі бюджету;

Ш уточнення структури джерел надходження коштів у разі зміни обсягу капітальних втрат;

Ш забезпечення узгодження обсягу надходження коштів за окремими періодами формування дохідної частини бюджету з обсягом капітальних витрат, передбачених в окремі періоди згідно з календарним планом здійснення робіт.

Бюджет капітальних вкладень, як і календарний план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі кварталів, а потім у рамках наступного кварталу деталізується в розрізі місяців.

На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

Рішення щодо об'єктів, їх придбання, виготовлення або вдосконалення підприємство приймає самостійно. На підставі такого рішення визначаються джерела, за рахунок яких здійснюватимуться ці капітальні вкладення.

1.3 Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів (Див. рис. 2 додаток 2):

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

Ш власні фінансові ресурси;

Ш позичені фінансові ресурси;

Ш кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

Ш кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

Ш кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають:

Ш внески засновників підприємства;

Ш амортизаційні відрахування;

Ш прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності.

Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямовується на придбання основних засобів.

Важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень (Див. рис. 3 додаток 3).

Грошова частина внесків власників підприємства першочергово спрямовується на придбання основних засобів.

Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних засобів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих засобів, методів нарахування амортизаційних відрахувань.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від розміру прибутку, який запишається в розпорядженні підприємства.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать:

Ш мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві;

Ш планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом;

Ш економія від зниження їхньої собівартості.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Оборотні кошти необхідні будовам для створення запасів устаткування, придбання матеріалів, для витрат майбутніх періодів та формування незавершеного виробництва. Крім того, треба враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості.

До її складу включають:

Ш заборгованість підрядним організаціям та постачальникам, строк сплати якої не настав;

Ш нормальну перехідну заборгованість робітникам та службовцям із заробітної плати;

Ш резерв для наступних платежів.

Приріст такої заборгованості означає зменшення потреби в коштах для фінансування капітальних вкладень, а скорочення кредиторської заборгованості призводить до збільшення такої погреби.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів (М) визначається за формулою:

М = ( О - П ) - ( К1 - К2 )…………………………………………де,

О - очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду;

П - планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

К1 - наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;

К2 - перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.

Якщо результат буде зі знаком «+», то це свідчитиме про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «-» --це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів.

Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.

До позичених та залучених коштів належать:

Ш довгострокові банківські кредити;

Ш позички інших підприємств;

Ш кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань;

Ш кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству;

Ш фінансування з благодійних джерел;

Ш іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

Ш можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;

Ш можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного з подорожчанням капітальних витрат.

Також використовують спосіб приведення капітальних вкладів:

Капітальні вкладення приведенні - різночасові капітальні вкладення, приведенні шляхом дисконтування якогось певного часу. При порівнянні різних за тривалістю будівництва варіантів капітальних вкладень, а також варіантів, які відрізняються розподілом капітальних вкладень за періодами будівництва або можливістю будівництва чергами, здійснюють розрахунок впливу різночасовості витрат на їх економічну ефективність. Для цього капітальні вкладення за допомогою коефіцієнта приведеним зводять до певного моменту часу - до початку або закінчення будівництва.

Загальну суму капітальних вкладень К, розподілену за роками будівництва як К1, К2, К3, …. Кt-1, Кt приводять до початку будівництва за формулою:

Кпр = К1 + К2 : ( 1 - Енп ) + К3 : ( 1 + Енп)2 + …..+ Кt-1 : ( 1 + Енп)t-1

де,

Кпр - приведенні капітальні вкладення;

Енп - норматив для приведення різночасових витрат;

t - період приведення в роках (Відносно базового року, до якого приводяться витрати);

Якщо ж капітальні вкладення звести до моменту закінчення будівництва, формула матиме вигляд:

Кпр = К1 ( 1 - Енп )t-1 + К2 ( 1 - Енп )t-2 + ….. Кt-1 ( 1 - Енп )t-n + Кt

Принципи згідно з якими фінансуються капітальні вкладення (див. рис 4 додаток 4):

Розрізняють галузеву і територіальну, технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень.

Галузева структура капітальних вкладень характеризує розподіл їх за і галузями народного господарства і промисловості.

Територіальна структура капітальних вкладень це розподіл їх по окремих регіонах країни з підвищенням частки вкладень в райони, які є найбільш прибутковими.

Технологічна структура капітальних вкладень визначається співвідношенням між витратами на будівельно-монтажні роботи, обладнання та іншими капітальними вкладеннями, які включають витрати на проектно-дослідні та інші роботи.

Відтворювальна структура капітальних вкладень показує спрямованість їх па нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва відноситься будівництво підприємств, споруд, будівель на нових будівельних площах по затвердженому проекту.

Розширення діючих підприємств передбачає витрати на будівництво і розширення існуючих основних цехів, допоміжних і обслуговуючих виробництв і комунікацій на території підприємства і прилеглих до нього площ.

Під реконструкцією діючого підприємства розуміють повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових і розширених діючих цехів основного виробничого призначення.

Технічне переозброєння діючого підприємства включає виконання у відповідності до затвердженого плану комплексу заходів по підвищенню щодо сучасних вимог технічного рівня окремих ділянок виробництва агрегатів, устаткування шляхом впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації і тощо.

Реконструкція і технічне переозброєння діючих підприємств дозволяють збільшити обсяг виробництва, покращити якість продукції та інші техніко-економічні показники з меншими витратами, ніж при будівництві нових підприємств; при цьому строки будівництва скорочуються в 1,5-2 рази.

Порядок фінансування капітальних вкладень та ремонту основних фондів залежить від способу його проведення - підрядного або господарського (Див. рис. 5 додаток 5).

Підрядний спосіб - розрахунок за повністю закінчені ремонтні роботи об'єкта в цілому чи за окремими вузлами, до яких додаються акти приймання виконаних робіт.

Фінансування будівництва й розрахунки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об'єкті будівництва.

Договірна вартість будівництва розраховується на підставі вартості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фіксованої ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

Господарський - оплата за окремими елементами витрат: виплата заробітної плати, оплата матеріалів, деталей, інші витрати.

Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об'єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об'єкта будівництва.

1.4 Порядок розрахунку показників господарської діяльності підприємства

Методи розрахунку коефіцієнтів відповідають діючим нормативно-правовим актам України відповідно до законодавства.

Показники джерел фінансових ресурсів та характеристика засобів (майна) підприємства розраховувалися за допомогою:

ь «Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій (крім комерційних банків)» розроблені на підставі Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій (крім комерційних банків), затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 січня 2001 р. N 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2001 р. N 139/5330 і погоджених Аудиторською палатою України, та спільного наказу Міністерства фінансів України і Фонду державного майна України від 26 січня 2001 року N 49/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. N 121/5312;

ь «Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності» розроблені для використання при складанні, прийманні та перевірці фінансової звітності підприємств;

ь «Методичні рекомендації, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» - розроблені з метою визначення однозначних підходів при оцінці фінансового-господарського стану підприємств на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству, здійснення аналізу для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Аналіз майнового стану підприємства - дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства

Частка основних засобів в активах підприємства, % - показує, скільки в балансі підприємства становлять основні засоби.

Ч оз. в актив. =

Частка активної частини основних засобів, %

Ч активна частина оз. =

Нормативне значення: зростання цього показника в динаміці розцінюється як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт зносу основних засобів, % - характеризує стан і ступінь зносу основних засобів.

К зносу оз. =

Нормативне значення : зменшення, критичне значення 50%

Коефіцієнт зносу активної частини основних засобів, % - збільшення значення цього показника свідчить про зношення активної частини основних засобів.

К зносу активної частини оз. =

Нормативне значення: зменшення

Коефіцієнт відновлення, % - показує, яку частину основних засобів на кінець року становлять нові основні засоби

К віднов =

Нормативне значення: збільшення, критичне значення менше 50%.

Коефіцієнт вибуття, % - показує, яка частина основних засобів та які з них були на балансі підприємства на початок року, вибули у зв'язку зі зносом або іншими причинами

К вибуття =

Нормативне значення: повинен бути меншим ніж коефіцієнт відновлення.

Показники оцінки фінансового стану підприємства

Оцінка ліквідності - дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Маневреність власних оборотних засобів

К маневреність оборот. засоб =

Нормативне значення: для нормального функціонування підприємства цей показник змінюється в межах від 0 до 1

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності - - показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

К зношених оз. =

Нормативне значення: значення показника залежить від галузей та видів діяльності, його зростання розцінюється як сприятлива тенденція, граничне значення - 1,5

Коефіцієнт швидкої ліквідності - відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

К швидкої ліквідності =

Нормативне значення: 0,6 - 0,7

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал) - показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно, найбільш жорсткий критерій ліквідності.

К платоспроможності =

Нормативне значення: граничне значення - 0,1-0,2

Частка оборотних коштів в активах, % - показує, яку частину в активах підприємства становлять оборотні кошти

Ч оборотних активів =

Частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі, % - показує, яку частину становлять власні оборотні кошти в загальному обсязі оборотних коштів підприємства

Ч власних оборот. коштів =

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів, %

Ч власних оборот. коштів у покритті запасів =

Нормативне значення: рекомендована нижня межа цього показника становить 50 відсотків

Частка запасів в оборотних активах, % - показує, яку частину в оборотних активах підприємства становлять запаси

Нормативне значення: рекомендована не більше 50%.

Ч запасів в оборот активах =

Коефіцієнт покриття запасів

К покриття запасів =

Нормативне значення: якщо значення цього показника менше, ніж 1, то поточний фінансовий стан підприємства розглядається як нестійкий

Коефіцієнт покриття

К покриття =

Нормативне значення: нормативне значення повинно перевищувати 1

Оцінка фінансової стійкості - здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

К автономії =

Нормативне значення: зростання цього показника свідчить про збільшення фінансової стійкості, стабільності та незалежності підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності

К фін. залежності =

Нормативне значення: збільшення значення цього показника в динаміці свідчить про зростання частки позикових коштів при фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу - показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована.

К манев. власного капіталу =

Нормативне значення: більше 0,1

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - показує, яку частину в балансі підприємства становить позиковий капітал

К концентрації позик. капіталу =

Нормативне значення: менше 0,5

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень - показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів фінансується зовнішніми інвесторами.

К структури довго строк. вкладень =

Нормативне значення: збільшення значення цього показника в динаміці свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів -

К довгострок. залуч. позик. коштів =

Нормативне значення: зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка свідчить про залежність від фінансування ззовні.

Коефіцієнт структури позикового капіталу - показує, яку частину в позиковому капіталі підприємства становлять довгострокові пасиви.

К структури позик. капіталу =

Нормативне значення: збільшення, але не більше 0,5

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

К співвідношення позик і влас коштів =

Нормативне значення: збільшення значення цього показника свідчить про зниження фінансової стійкості, та навпаки.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами -

К забезпечення влас. засоб. =

Нормативне значення: зростання цього показника забезпечує для неплатоспроможного підприємства можливість використання позасудових заходів відновлення платоспроможності; граничне значення - 0,1

Показник фінансового левериджу

К фін. левериджу =

Нормативне значення: зменшення значення цього показника свідчить про позитивні зрушення на підприємстві. Менше 0,25

Фондовіддача, грн./грн.

Ф =

Нормативне значення: збільшення

Оборотність коштів у розрахунках, оборотів, ОКРО

О окро =

Нормативне значення: зростання цього показника є сприятливою тенденцією для підприємства

Час обороту коштів у розрахунках, днів, ЧОКР

Т чокр =

Нормативне значення: зменшення значення показника свідчить про збільшення ОКРО та є сприятливою тенденцією для підприємства

Оборотність запасів, оборотів, ОЗО

О озо =

Нормативне значення: зростання цього показника є сприятливою тенденцією для підприємства

Час обороту запасів, днів, ЧОЗ

Т чоз =

Нормативне значення: сприятливою вважається тенденція зниження цього показника

Час обороту кредиторської заборгованості, днів, ЧОКЗ

Тчокз =

Нормативне значення: сприятливою вважається тенденція зниження показника

Тривалість операційного циклу, днів, ТОЦ

Тоц = Тчокр + Тчоз

Нормативне значення: зменшення значення показника вважається сприятливою тенденцією для підприємства

Тривалість фінансового циклу, днів

Тфін.циклу = Тоц - Тчокз

Нормативне значення: зменшення значення показника вважається сприятливою тенденцією для підприємства

Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості

К дебіт. заборгов =

Нормативне значення: зменшення значення показника вважається сприятливою тенденцією для підприємства

Оборотність власного капіталу, оборотів

Овк =

Нормативне значення: збільшення значення цього показника є сприятливою тенденцією для підприємства

Оборотність сукупного капіталу, оборотів

Оск =

Нормативне значення: збільшення значення цього показника є сприятливою тенденцією для підприємства

Коефіцієнт стійкості економічного росту - показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в майбутньому

Ксер =

Нормативне значення: збільшення

Поточна платоспроможність

П платоспромож. = Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (Ф 1 стаття 040) + інші фінансові інвестиції (Ф 1 стаття 045) + грошові кошти та їх еквіваленти ( в національній валюті (Ф 1 стаття 230) + в іноземній валюті (Ф 1 стаття 240)) - позиковий капітал (Ф 1 стаття 480 + Ф стаття 620)

Нормативне значення: від'ємний результат свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства

Коефіцієнт Бівера

К Бівера =

Нормативне значення: у разі якщо цей показник не перевищує 0,2, то це відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва

Оцінка рентабельності - дозволяє визначити ефективність вкладення коштів в підприємство і раціональність їх використання.

Рентабельність продукції, % - характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

R продукції =

Нормативне значення: ? 0, збільшення

Рентабельність активів, % - характеризує ефективність використання активів підприємства.

R активів =

Нормативне значення: ? 0, збільшення

Рентабельність сукупного капіталу, %

R сукупний капітал =

Нормативне значення: збільшення

Рентабельність власного капіталу, % - характеризує ефективність вкладення засобів в дане підприємство.

R власного капітал =

Нормативне значення: ? 0, збільшення

Період окупності власного капіталу

Т окупність =

Нормативне значення: сприятливою тенденцією для підприємства вважається зниження значення цього показника

ІІ. Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «Новоград-Волинський Хлібозавод»

2.1 Опис господарської діяльності підприємства

Відкрите акціонерне товариство "Новоград-Волинський хлібозавод", вул., Радянська, 10, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, 11700.

Підприємство було створено в 1944 році. ВАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" засновано відповідно до наказу РВ ФДМУ по Житомирській області від 13.04.1998р. № 89-ВАТ шляхом перетворення державного підприємства "Новоград-Волинський державний хлібозавод" у відкрите акціонерне товариство.

Розмір власного капіталу ВАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" згідно синтетичного обліку станом на 31.12.2008 року складає 3407,3 тис. грн., в тому числі :

Статутний каптал - 387479 грн., який поділено на 1549916 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір Статутного фонду.

Товариством випущено акції на весь розмір статутного фонду та проведено їх реєстрацію в порядку, передбаченому чинним законодавством.

На підприємстві прийнята облікова політика відповідно до наказу № 33 від 05 березня 2008 року. А саме:

Ш нарахування зносу основних засобів проводиться за нормами i методами, передбаченими податковим законодавством;

Ш витрати по закінченому капітальному ремонту основних засобів включаються у її вартість при умові збільшення ресурсної потужності по закінченому капітальному ремонту основних засобів включаються у її вартість при умові збільшення ресурсної потужності таких об'єктів, у протилежному випадку вважаються витратами звітного періоду;

Ш активи вартістю до 1000 грн. i строком корисної експлуатації більше 12 місяців відносяться до малоцінних необоротних активів;

Ш списання запасів на собівартість реалізації проводиться за середньозваженою вартістю;

Ш фінансовий результат діяльності товариства визначається по завершенню фінансового року.

Основні засоби товариства обліковуються на балансі за фактичною юридичною адресою товариства вул. Радянська, 10., м. Новоград-Волинський. Транспортна дільниця знаходиться за адресою вул. Герцена, 46, м. Новоград-Волинський.

Добова виробнича потужність хлібобулочного цеху - 47,6 т, булочно-кондитерського - 845 кг.

Виробничі викиди в атмосферу знаходяться в межах допустимих затверджених норм.

Товариство протягом останніх 5 років постійно оновлює основні засоби за рахунок як власних коштів так i залучених банківських кредитів.

Підприємство має хлібобулочний та кондитерський цехи, дочірнє підприємство "Торговий дім "Новоград-Волинський хлібозавод". ДП знаходиться за адресою вул. Шевченка, 49.

Основна особливість продукції, яку виробляє товариство, та, що вона являється продуктом щоденного споживання i термін реалізації, якої становить від 16 до 72 годин.

В країні спостерігається загальна тенденція зменшення споживання хлібобулочних виробів, тому на протязі останніх років знижується обсяги виробництва та реалізації хлібобулочних виробів.

Підприємство виробляє 137 найменувань продукції, в тому числі: 49 хлібобулочних, 35 здобно-булочних, 53 кондитерських найменувань. За звітний рік освоєно 15 нових видів продукції, а саме: хліб "Самарський" подовий, хліб "Бутербродний", хліб білий 1г подовий, хліб "Єлiзаветградський" подовий, хлiбцi "Случанськi", рогалі "Полiськi", батони нарізні в/г, здоба "Столична" булочка "Веснушка", булочки "Світанок", торти "Звягель", "Зимова вишня", "З любов'ю", кекс "Ромова баба", пряник "Звягельський сувенір", хліб цибулевий формовий 0,40, хлiбцi "Преміум кукурудзяний з посипкою" 0,40, вироби хлібобулочні "Картопляні" 0,30, "Овочеві" 0,30, булочка здобна з повидлом 0,20, булочка здобна зі згущеним молоком 0,10, 0,20, здоба з корицею 0,10, 0,20, торт "Шарм" 0,50, 1,0, бісквіт з ізюмом, рулет "Кавовий"; рулет з джемом.

За 2008 рік в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли обсяги реалізації по Баранівському районі на 1,4%, Ємiльчинському району - на 1,7%, Корецькому - на 0,2%, Житомирському - на 1,2% та Червоноармійському - на 0,8%. Знижені обсяги реалізації по місту на 3,8% та Новоград-Волинському району - на 1,5%.

В структурі собівартості борошно складає 38,8%. Основними постачальниками борошна являються: ДАК "Хліб України", ПП "Фірма "Вольта", ТОВ "Черняхівське борошно", ТОВ "Житниця", Радивилівське КХП та Бердичів - зернопродукт. Ціни на борошно за рік зросли за 1 тонну: борошно в/г на 39,4%; пшеничне 1г - на 30,2%, житнє обдирне - на 27,7%. На збільшення всіх складових витрат вплинуло підвищення цін на: природний газ - на 85%, електроенергію - на 50%, газ-метан - на 50%, бензин - в середньому на 28% (в літку), а на кінець року дещо знизилась на 4-5%, воду - на 53,8%, стоки - на 46,6%, послуги охорони - на 22,2%, послуги прання - 49,5%. Допоміжна сировини (дріжджі, масло рослинне, яйце) закуповувалось через ТОВ "Бакалея-Дрiжджi-Сервiс", інша сировина - у приватних підприємців, з якими укладались договори.

Позитивним моментом в формуванні собівартості було отримання борошна з Державного резерву з 18.03.2008р. на масові види хліба та отримання в 2008 році високого врожаю зернових, що вплинуло на зниження закупівельних цін на борошно. Зросли витрати на заробітну плату з нарахуванням (так, мінімальна заробітна плата по Україні зросла з 460 грн. до 605 грн. тобто на 31,5%).

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) - 235

Середня чисельність позаштатних працівників та сумісників (осіб) - 3

Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб) - 1

Фонд оплати праці - всього (тис. грн.) - 3255,0

В зв'язку з підвищенням заробітної плати в товаристві збільшився фонд оплати праці на 8,0% до попереднього року.

Враховуючи ці фактори, а також обмеження рівня рентабельності, цінова політика товариства формувалась таким чином, щоб не допустити збитків від виробництва. За звітний період відбулося підвищення цін на масові види хліба в середньому на 20,3%, на хлібобулочні вироби в цілому - на 36,6%. Так середня ціна 1т хлібобулочних виробів за 2008 рік становить 2767 грн.

Адміністративне стримування цін відбулося у відповідності з Постановою КМУ № 845 від 20.06.2007р. "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" згідно якої обмежується рівень рентабельності 5%. Враховуючи вище викладене рівень рентабельності від виробництва продукції за звітний рік становить 5,4%.

Регулювання обласною держадміністрацією цін на основні види хліба шляхом обмеження рівня рентабельності має значний негативний вплив на фінансовий стан товариства.

Відсутність державної підтримки:

Ш сільськогосподарських виробників, негативно впливає на цінову політику;

Ш машинобудівників харчової та переробної промисловості, не сприяє плідній праці в розробці нового технологічного обладнання, а іноземне - дороге.

Потребує удосконалення правової бази податкового законодавства.

Основні заходи переобладнання: встановлено автомат по упаковці та нарізці хлібобулочних виробів; встановлено дільник тіста SD-180; проведено капітальний ремонт печі ФТЛ-2; придбані паровий котел SR-500 та проводяться роботи по його встановленню; встановлена холодильна установка С-150; придбано новий автомобіль ГАЗ-3302; проведено реконструкцію побутових приміщень кондитерського цеху; капітальний ремонт даху хлібобулочного цеху.

Підприємство послуг стороннім організаціям не надає, від сезонних змін не залежить.

Для фінансування діяльності товариства використовує власні кошти та кредити банків.

Судових справ немає.

Висока дисциплінованість, пошук нових форм організації i управління, зменшення умовно-постійних витрат, економія паливно-енергетичних ресурсів, чітка робота служби технічного контролю дозволяє виробляти продукцію високої якості та економічно обґрунтованої помірної ціни i цим завойовувати ринок.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Частка основних засобів в активах підприємства %

Ч оз. в актив. = = 79,93

Ч оз. в актив. = = 71,66

Д Ч оз. в актив. = 71,66 - 79,93 = -8,27

Частка активної частини основних засобів, %

Ч активна частина оз. = = 80,12

Ч активна частина оз. = = 77,88

Д Ч активна частина оз. = 77,88 - 80,12 = -2,24

Коефіцієнт зносу основних засобів, %

К зносу оз. = = 33,03

К зносу оз. = = 35,55

Д К зносу оз. = 35,55 - 33,03 = 2,52

Коефіцієнт зносу активної частини основних засобів.

К зносу активної частини оз. = = 42,54

К зносу активної частини оз. = = 49,72

Д К зносу активної частини оз. = 49,72 - 42,54 = 7,18

Коефіцієнт відновлення

К віднов = = 24,03

К віднов = = 18,43

Д К віднов = 18,43 - 24,03 = -5,6

Коефіцієнт вибуття,

К вибуття = = 0,70

К вибуття = = 1,21

Д К вибуття = 1,21 - 0,70 = 0,51

Показники оцінки фінансового стану підприємства

Оцінка ліквідності

Маневреність власних оборотних засобів

К маневреність оборот. засоб = = -1,17

К маневреність оборот. засоб = = -1,37

Д К маневреність оборот. засоб = -1,37 - (-1,17) = -0,2

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності.

К зношених оз. = = 0,81

К зношених оз. = = 1,64

Д К зношених оз. = 1,64 - 0,81 = 0,83

Коефіцієнт швидкої ліквідності

К швидкої ліквідності = = 0,37

К швидкої ліквідності = = 0,80

Д К швидкої ліквідності = 0,80 - 0,37 = 0,43

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал).

К платоспроможності = = 0,04

К платоспроможності = = 0,01

Д К платоспроможності = 0,01 - 0,04 = -0,03

Частка оборотних коштів в активах, %

Ч оборотних активів = = 18,07

Ч оборотних активів = = 26,31

Д Ч оборотних активів = 26,31 - 18,07 = 8,24

Частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі, %

Ч власних оборот. коштів = = -85,55

Ч власних оборот. коштів = = 72,71

Д Ч власних оборот. коштів = 72,71 - (-85,55) = 158,26

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів, %

Ч власних оборот. коштів у покритті запасів = = -1,6

Ч власних оборот. коштів у покритті запасів = = -1,51

Д Ч власних оборот. коштів у покритті запасів = (-1,51) - (-1,6) = 0,09

Частка запасів в оборотних активах, %.

Ч запасів в оборот активах = = 52,08

Ч запасів в оборот активах = = 48,12

Д Ч запасів в оборот активах = 48,12 - 52,08 = -3,96

Коефіцієнт покриття запасів

К покриття запасів = = 0,25

К покриття запасів = = 1,13

Д К покриття запасів = 1,13 - 0,25 = 0,88

Коефіцієнт покриття

К покриття = = 0,53

К покриття = = 0,57

Д К покриття = 0,57 - 0,53 = 0,05

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

К автономії = = 0,66

К автономії = = 0,54

Д К автономії = 0,54 - 0,66 = -0,12

Коефіцієнт фінансової залежності

К фін. залежності = = 1,5

К фін. залежності = =1,85

Д К фін. залежності = 1,85 - 1,5 = 0,35

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

К манев. власного капіталу = = -0,23

К манев. власного капіталу = = -0,35

Д К манев. власного капіталу =-0,35 - (-0,23) = -0,12

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

К концентрації позик. капіталу = = 0,33

К концентрації позик. капіталу = = 0,46

Д К концентрації позик. капіталу = 0,46 - 0,33= 0,13

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень.

К структури довго строк. вкладень = = 0,13

К структури довго строк. вкладень = = 0,40

Д К структури довго строк. вкладень = 0,40 - 0,13 = 0,27

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів -

К довгострок. залуч. позик. коштів = = 0,14

К довгострок. залуч. позик. коштів = = 0,35

Д К довгострок. залуч. позик. коштів = 0,35 - 0,14 = 0,21

Коефіцієнт структури позикового капіталу

К структури позик. капіталу = = 0,33

К структури позик. капіталу = = 0,64

Д К структури позик. капіталу = 0,64 - 0,33 = 0,31

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

К співвідношення позик і влас коштів = = 0,50

К співвідношення позик і влас коштів = = 0,85

Д К співвідношення позик і влас коштів = 0,85 - 0,50 = 0,35

Коефіцієнт забезпечення власними засобами

К забезпечення влас. засоб. = = 8,18

К забезпечення влас. засоб. = = 4,83

Д К забезпечення влас. засоб. = 4,83 - 8,18 = -3,35

Показник фінансового левериджу

К фін. левериджу = = 1,96

К фін. левериджу = = 1,17

Д К фін. левериджу = 1,17 - 1,96 = -0,79

Фондовіддача, грн./грн.

Ф = = 3,42

Ф = = 2,44

ДФ = 2,44 - 3,42 = -0,98

Оборотність коштів у розрахунках, оборотів, ОКРО

О окро = = 44,0

О окро = = 25,0

Д О окро = 25,0 - 44,0 = -19,0

Час обороту коштів у розрахунках, днів, ЧОКР

Т чокр = = 9

Т чокр = = 15

Д Т чокр= 15 - 9 = 6

Оборотність запасів, оборотів, ОЗО

О озо = = 20,0

О озо = = 14,0

Д О озо = 14 - 20 = - 6

Час обороту запасів, днів, ЧОЗ

Т чоз = = 18

Т чоз = = 26

Д Т чоз = 26 - 18 = 8

Час обороту кредиторської заборгованості, днів, ЧОКЗ

Т чокз = = 20

Т чокз = = 20

Д Т чокз = 20 - 20 = 0

Тривалість операційного циклу, днів, ТОЦ

Тоц = Тчокр + Тчоз

Тоц = 9 + 18 = 27

Тоц = 15 + 26 = 41

Д Тоц = 41 - 27 = 14

Тривалість фінансового циклу, днів

Тфін.циклу = 27 - 20 = 7

Тфін.циклу = 41 - 20 =21

Д Тфін.циклу = 21 - 7 = 14

Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості

К дебіт. заборгов = = 0,02

К дебіт. заборгов = = 0,02

Д К дебіт. заборгов = 0,02 - 0,02 = 0

Оборотність власного капіталу, оборотів

Овк = = 3,49

Овк = = 4,65

Д Овк = 4,65 - 3,49 = 1,16

Оборотність сукупного капіталу, оборотів

О ск = = 3,44

О ск = = 2,44

Д О ск = 2,44 - 3,44 = -1

Коефіцієнт стійкості економічного росту

К сер = = 0,05

К сер = = 0,15

Д К сер = 0,15 - 0,05 = 0,10

Поточна платоспроможність

П платоспромож. = 18,5 + 0 + 44,5 +0 - (544,8 + 1093,9) = -1575,7

П платоспромож. = 18, 5 + 0+ 16,1 + 0 - (1872,2 + 1027,5) = -2865,1

Д П платоспромож. = -2865,1 - (-1575,1) = -1290,0

Коефіцієнт Бівера

К Бівера = = -0,27

К Бівера = = -0,0058

Д К Бівера = -0,0058 - (-0,27) = 0,2642

Оцінка рентабельності

Рентабельність продукції, %.

R продукції = = 30,02

R продукції = = 32,36

Д R продукції = 32,36 - 30,02 = 2,34

Рентабельність активів, %

R активів = = 2,81

R активів = = 9,5

Д R активів = 9,5 - 2,81 = 6,69

Рентабельність сукупного капіталу, %

R сукупний капітал = = 3,75

R сукупний капітал = = 8,43

Д R сукупний капітал = 8,43 - 3,75 = 4,68

Рентабельність власного капіталу, %

R власного капітал = = 5,66

R власного капітал = = 15,61

Д R власного капітал = 15,61 - 5,66 = 9,95

Період окупності власного капіталу

Т окупність = = 18

Т окупність = = 6,4

Д Т окупність = 6,4 - 18 = -11,6

ІІІ. Шляхи та проблема підвищення капітальних вкладень в Україні

В Україні інвестиційна діяльність стимулюється, хоч і не в достатньому обсязі.

На рівень ефективності використання капітальних вкладень, їхню результативність (віддачу) впливає велика кількість різноманітних організаційно-економічних чинників. Без ретельного врахування таких у практиці сучасного господарювання неможливо досягти максимальної прибутковості інвестування виробництва та інших сфер діяльності підприємств. Найбільш істотний вплив на ефективність капітальних вкладень справляють групи чинників, що визначають структуру і тривалість інвестиційно-відтворювальних процесів, ефектоутворюючу спроможність економічних методів управління ними з боку відповідних суб'єктів господарювання.

Високий рівень ефективності виробничих інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень. Це зумовлює необхідність ретельного економічного обґрунтування частки капітальних витрат на придбання виробничо-технологічного устаткування для кожного проекту (варіанта) інвестування діючого або споруджуваного підприємства. Особливо активними та цілеспрямованими мають бути дії для оптимізації відтворюваної структури капітальних вкладень. Практичне здійснення таких дій зв'язане з вирішенням двох головних завдань:

Ш збільшення відносного обсягу інвестицій у відшкодування (просте відтворення) вартості машин та устаткування від усієї суми накопиченого амортизаційного (реноваційного) фонду;

Ш встановлення раціональних пропорцій чистих капітальних вкладень у різні форми розширеного відтворення основних фондів і формування необхідних виробничих потужностей підприємств.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності використання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому високої економічної ефективності проектних рішень. Саме у процесі розробки проектів розширення та реконструкції діючих і спорудження нових виробничих об'єктів (підприємств) мають бути використані найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних та організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просторового розміщення будівель (споруд); обґрунтовані і прийняті для розрахунків зменшені проти минулого періоду та інших аналогічних об'єктів питомі капітальні вкладення; а також реальна кошторисна вартість усього обсягу робіт за відповідною формою відтворення основних фондів.

Великим і досі мало-використовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень є значне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу - від проектування до освоєння введених в дію виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури. Як свідчить аналіз фактичного стану справ на підприємствах багатьох галузей народного господарства України, тривалість реконструкції (розширення) діючих і спорудження нових виробничих об'єктів перевищує існуючі нормативи в середньому в два рази, а проектування та освоєння - приблизно в півтора рази.

До цього треба додати, що чинні в Україні нормативи тривалості окремих стадій інвестиційного циклу вже й так є істотно більшими, ніж у багатьох зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою.

Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової одиниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому. Від так варто наголосити, що:

Ш ці методи не застосовуються ізольовано (самостійно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загального механізму ринкових відносин між усіма суб'єктами господарювання;

Ш першочергового вдосконалення потребують методи визначення необхідного обсягу та оцінки економічної доцільності капітальних вкладень, прогнозування реальної тривалості інвестиційного процесу для функціонально однакових виробничих об'єктів, система мотивації інтенсивного інвестування виробництва.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до основних фондів групи 3 може застосовуватись прискорена амортизація. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, не включають до складу валових доходів. Капітальні вкладення у формі основних засобів, отримані для формування цілісного майнового комплексу, не оподатковуються ПДВ. Відповідно до Закону України "Про іноземні інвестиції" № 93 передбачено звільнення від сплати мита майна, що ввозиться в Україну в якості внеску іноземного інвестора в уставний капітал юридичних осіб: що мають статус підприємств з іноземними інвестиціями.

Уряд, встановлюючи завищені норми амортизації, надає можливість підприємствам відображати в бухгалтерських рахунках частину прибутку у вигляді вартості витрачених коштів виробництва. У зв'язку з реформуванням системи бухгалтерського обліку в Україні введено 5 методів нарахування амортизації. Відомо, що, застосовуючи певний метод нарахування, можна суттєво скоротити розмір оподаткованого прибутку і, відповідно, податку на прибуток. Проте, в податковому обліку застосовується один метод нарахування амортизації.

На сучасному етапі амортизаційні відрахування не забезпечують повного відновлення основних фондів. Інфляція впливає на їх балансову вартість. Так, ціна придбаних 5 років тому основних засобів набагато менша у порівнянні з їх справедливою вартістю на сьогоднішній день. Фонди, введені минулими капітальними вкладеннями, не можна порівняти з нинішніми, ні фізично, ні економічно. Фізично - тому, що для їх ремонту можуть знадобитись запчастини, яких зараз не виробляють. Економічно - бо їхня балансова оцінка в грошовому вираженні не відображає реального стану справ, реальної їх вартості на сьогоднішній день. Відповідно, амортизаційні відрахування за минулі роки неспроможні забезпечити належний ремонт чи відновлення основних фондів зараз.