Аналіз організації фінансування освіти з бюджету

Основну частину видатків місцевого бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Фінансування середньої освіти в Україні здійснюється за рахунок коштів, які виділяються із державного бюджету відповідно до нормативів для території на одного учня. Інстанції, яким делегована функція безпосереднього розподілу бюджетних коштів і контролю за наданням державних послуг з освіти, - районні або місцеві органи влади і управління освітою.

Фінансування закладів дошкільної освіти здійснюється за рахунок коштів: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування; батьків або осіб, які їх замінюють; добровільних пожертвувань і цільових внесків фізичних і юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством. За даними Міністерства економіки України, плата батьків має складати 15-20% загальної вартості дошкільної освіти, але фактично батьківська плата складає 50%.

На сьогодні відповідно до положень Бюджетного кодексу України лише позашкільна освіта з усієї системи національної освіти фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Натомість, позашкільна освіта згідно із статтею 38 Закону України «Про освіту» є складовою частиною структури національної освіти і спрямована на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Статтею 61 цього ж Закону визначено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування, тобто для усіх закладів системи освіти (дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти, післядипломної освіти тощо) передбачено однаковий механізм фінансування. Оскільки у регіонах, які не мають достатніх прибутків до місцевого бюджету, фінансування шкіл естетичного виховання, як закладів культури з розрахунку «на душу населення» призведе до їх остаточної ліквідації. Такий стан речей поглиблює нерівність у забезпеченні фінансуванням всіх галузей позашкільної освіти. Статті 89 і 90 Бюджетного кодексу України не передбачають міжбюджетного трансферту для корегування видатків місцевих бюджетів, що здійснюються на утримання позашкільних навчальних закладів. Статтею 91 БК передбачено, що ці видатки є виключно компетенцією місцевих бюджетів.

Обсяги фінансування професійно-технічної освіти значно скоротилися у зв'язку зі зміною форм власності підприємств та розвалом планової економіки. За радянських часів до 40-50% фінансування профтехучилищ здійснювалося базовими підприємствами, галузевими міністерствами і відомствами. Законом України " Про професійно-технічну освіту" встановлено, що “Професійно-технічна освіта здобувається громадянами України у державних і комунальних професійно-технічних навчальних закладах безоплатно, за кошти держави”. У результаті того, що практично вся діяльність закладів професійно-технічної освіти фінансується з державного бюджету, грошей хронічно не вистачає і ефективність такої освіти весь час падає.

У вищій школі також очевидною є незбалансованість між масштабами діяльності та обсягами фінансування. Значні обсяги залучаються вищою освітою з позабюджетних коштів, перш за все, - за рахунок плати за навчання фізичними та юридичними особами.

Отже, фінансування освіти за рахунок державного бюджету буде тільки тоді ефективним, коли кошти, призначені державою на фінансування освіти, будуть виділятися в достатніх обсягах і на стабільній, об'єктивній та пропорційній основі. І навіть у цьому випадку система централізованого фінансування має доповнюватися громадським контролем за використанням ресурсів та якістю надання послуг на місцевому рівні.

Подальший розвиток сучасного стану освіти повинен ґрунтуватись на докладанні зусиль як самої місцевої влади, так і громади міста.

Одним із варіантів виведення освіти зі становища, у якому перебувають навчальні заклади що належать до ДКС у Святошинському районі м. Києва , є можливе за рахунок власних коштів батьків, підприємців, вчителів.

На сьогодні центральні органи управління разом із місцевим самоврядуванням та громадськістю міста співпрацюють над розробкою проектів законів та розробкою документів, що забезпечать покращання фінансового стану установ середньої та вищої освіти. Проведення реформування освіти є наступним варіантом вирішення проблеми освітньої галузі міста. Насамперед, вона розглядається шляхом проведення рефінансування фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти, що ґрунтується на звільненні навчально-виховних закладів від податків на прибуток і додану вартість, запровадженні додаткового фінансування навчально-виховних закладів для обдарованих дітей, залучення іноземних інвестицій для розвитку інфраструктури навчальновиховних закладів, запровадження спільного державного та громадського контролю за формуванням і виконанням бюджетів навчальних закладів.

Єдиних правил щодо частки місцевих бюджетів, що їх міста або райони зобов'язані виділяти на дошкільне та позашкільне виховання з власних доходів, не існує. Це означає, що міста, які прагнуть компенсувати брак уваги до освіти з боку держави, змушені скорочувати свої комунальні послуги та згортати інвестиційні програми. У той же час, місцеві уряди знаходяться в різних умовах і мають неоднакові можливості щодо фінансування освіти на місцевому рівні.

Дефіцитні бюджети на освіту, нерегулярне надходження бюджетних коштів і непрозорість їхнього розподілу на обласному і місцевому рівні мають за наслідки зниження якості й ефективності освітніх послуг. Крім того, перекладання значної частини витрат на батьків є подвійним тягарем, оскільки вони вже сплатили податки. Все це, а також брак належного контролю за цільовим використанням бюджету призводить до падіння довіри населення до державної системи освіти.

Сучасний стан фінансування освіти і науки в Україні є досить невтішним. Неефективним є розподіл коштів у бюджеті та не відбуваються бажані зміни у використанні нових джерел фінансування даної галузі.

Та все ж подолання кризи у фінансуванні навчальних закладів значно полегшиться у разі створення сприятливої законодавчої атмосфери, яка б допомагала системі освіти не лише виживати, а й розвиватися.

Подальший розвиток освітніх інвестицій має ґрунтуватися не на простому нарощуванні видатків, а на підвищенні їх ефективності з метою забезпечення належної якості освітніх послуг та можливостей рівного доступу населення до їх отримання впродовж всього життя. Саме тому майбутні реформи мають стосуватися державного механізму розподілу ресурсів та загального управління галуззю освіти, забезпечити розширення повноважень місцевих органів управління та формування належної доходної бази для фінансування освітніх послуг.

Поширення приватних платежів населення за освітні послуги потребує державного регулювання, оскільки їх значні обсяги не лише призводить до існування нерівності, а й перешкоджають ефективному управлінню ресурсами на рівні відповідних закладів.

В законі про державний бюджет на 2015 рік фінансування профільного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту закладено на рівні 26,9 млрд. грн.

З позначених 26,9 млрд. грн. на фінансування державної інспекції навчальних закладів виділено 2,9 млн. грн.; державної служби молоді і спорту - 976,4 млн. грн. та державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Україна - 287 млн. грн.

Представники Міносвіти декларують рекордну суму загального фінансування галузі на 2015 рік - 92,1 млрд. грн. або 6,2% ВВП. За даними відомства, в 2014 році було закладено 79,4 млрд. грн.

92,1 млрд. грн. - це кошти, які враховують витрати на фінансування сфери освіти не тільки державного, так і місцевих бюджетів. Як свідчить практика, з місцевих бюджетів в кращому випадку фінансуються, так звані," захищені статті", в тому числі, оплата праці педагогів. А решта - розподіляється у ручному режимі. Про те, як ефективно використовуються згадані кошти в інтересах розвитку освітньої сфери, каже сумний досвід припинення фінансування ПТУ з держбюджету з початку 2014 року з ініціативи Дмитра Табачника.

За рік фінансування профосвіти з місцевих бюджетів не було надруковано жодного підручника для ПТУ за державний рахунок.

Варто зазначити, що відповідно до закону "Про освіту" на фінансування цієї сфери повинно виділятися не менше 10% ВВП. Навіть у випадку 100% виконання прогнозів відомства Дмитра Табачника галузь буде профінансована не більше, ніж на 6,2% ВВП.

Держбюджет 2015 року передбачається кілька збільшень мінімальної заробітної плати - показника, на підставі якого вираховується заробітна плата всіх бюджетників.

Передбачається зростання "мінімалки" з 1073 грн. з 1 січня до 1134 грн. з 1 грудня 2015 року.

Також в бюджеті закладена 20% надбавка до посадового окладу працівників дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Наприклад, оклад викладача вузу збільшиться з 1770 грн. до 2100 грн.

Відповідно планується і збільшення заробітної плати педагогів. За підсумками року, середня заробітна плата завідувача дитячого саду повинна збільшиться на 847 грн. і скласти 3224 грн. Середня зарплата вчителя вищої категорії збільшиться на 614 грн. і складе 3029 грн.

Експерти стримано коментують зростання заробітної плати бюджетників і звертають увагу на декілька важливих аспектів.

По-перше, заниження рівня мінімальної заробітної плати. Щомісяця міністерство праці та соціальної політики оприлюднює на своєму сайті розмір фактичного прожиткового мінімуму. У листопаді поточного року прожитковий мінімум для працездатних громадян склав 1153 грн. У держбюджеті на 2015 рік з 1 грудня, тобто через рік, буде встановлена ??мінімальна заробітна плата на рівні 1134 грн, тобто на 20 грн. менше, ніж фактичний прожитковий мінімум в листопаді цього року.

Ми бачимо, що встановлюються соціальні стандарти, на які вже сьогодні прожити неможливо. В текст закону держбюджету на 202р. так і не була включена норма, яка повинна вирівняти мінімальну заробітну плату і перший тарифний розряд. Зробити це Микола Азаров обіцяв після квітневих страйків вчителів. Отже, якщо мінімальна зарплата в січні складе 1073 грн., То перший розряд - 773 грн. Таким чином, вчитель недоотримає 300 грн. на місяць.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про освіту" від 23 травня 1991 р., № 1060 - ХІІ.

2. Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р., № 2984-ІІІ із змінами та доповненнями. - К. : Вид-во "Атіка", 2004. - 42 с.

3. Закон України "Про Державний бюджет на 2013 рік" вiд 27.04.2013 р., № 2154-VI.

4. Постанова кабінету міністрів України від 8 вересня 2004 р., № 1183 2405 Про затвердження Державної програми розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки.

5. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР

6. Указ Президента України “Про національну доктрину розвитку освіти ” вiд 17.04.2002 № 347/2002

7. Наказ Міністерства освіти і науки України “Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності” вiд 07.11.2000 № 522

8. Ангелова П.Г. Образование - инвестиция в развитие человеческого потенциала (статистические аспекты) / П.Г. Ангелова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - 2012. - № 3. - С. 1109-1114.

9. Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект: Монографія / І.П.Аносов.- К.: Твім інтер, 2003. - 103 с.

10. Балыкин Г.А. Управление развитием образования: организационно-экономический аспект /Г.А.Балыкин. - М.: Экономика, 2003. - 428 с.

11. Беккер Г.С. Человеческое поведение. Экономический подход. Избранные труды по экономической теории : пер. с англ. / сост., науч. ред. послесловия Р.И. Капелюшников, предисловия М.И. Ленин / Г.С. Беккер. - М. : Изд-во ГУВШЭ, 2003.

12. Білопольська В.М. Проблеми в сфері управління ресурсами регіону / В.М. Білопольська, К.О. Чурікова // Финансы, учет, банки. - 2012. - Вып. № 1 (15). - С. 20-32.

13. Боголіб Т.М. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і науки в трансформаційний період.- К.: Міленіум, 2006.- 508 с.

14. Будник О.Б. Етноекономічна компетенція школяра: Монографія / О.Б.Будник. - К.: Івано-Франківськ «Плай», 2011. - 200 с.

15. Булавинець В. Місцеві бюджети як джерело фінансування людського розвитку / В. Булавинець // Світ фінансів. - 2011. - № 4 (17). - С. 166-174.

16. Буряченко А.Є. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів / А.Є. Буряченко, М.П. Палій // Фінанси України. - 2003. - № 8. - С. 13-18.

17. Бутинська О.М. Проблеми фінансування освіти в Україні// Наука й економіка. -- 2014. -- № 5. -- С. 54-67.

18. Бучковська Я. Г. Проблеми фінансування освіти в Україні / Я.Г. Бучковська // Наука й економіка - 2013г. - № 2. - С. 20-24.

19. Бюджетний Кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 верес. 2013 р. - К. : Паливода А.В., 2013. - 84 с.

20. Валовий внутрішній продукт України за 1990-2013 роки [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. -- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vp/vvp_ric/vvp_u.htm.

21. ВеличкоА.В., Калько І.В. Питання бюджетного фінансування закладів освіти. //Освіта Донбасу - 2007 - №5. - С.75-84.

22. Денисюк В. А. Напрями розвитку венчурного фiнансування в країнах ЄС та актуальнiсть їх використання в Україні: Iнновацiйно-iнвестицiйна дiяльнiсть / В. А. Денисюк // Проблеми науки. - 2006. - № 11 - С. 9-20.

23. Дєгтяр А.О., Календжян Я.В. Державне фінансування системи вищої освіти в Україні / А.О. Дєгтяр, Я.В. Календжаян // Науково-виробничий журнал Держава та регіони. - 2013. - №4. - С. 153-156

24. Зiнь Е. Зруйнуємо, якщо не змiнемо пiдходи: Вища школа та її фiнансування / Е. Зінь // Освiта. - 2006. -21 лютого.

25. Звіт про витрачання коштів Державного бюджету України Міністерством освіти і науки України [Електронний ресурс]. - http://www.mon.gov.ua/zvtn/

26. Ілляшенко Т. О. Проблеми та перспективи фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи / Т. О. Ілляшенко, І. О. Радіонова // Механізм регулювання економіки. -- 2013. -- № 1. -- С. 223-228.

27. Ільїн С.В. Проблеми планування та прогнозування соціальної сфери у великому промисловому місті і деякі шляхи їх вирішення / С.В. Ільїн // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. - 2007. - № 1. - С. 100-107.

28. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України «Мета реформи у вищій школі - якість і доступність освіти». - К.: МОН, 2012. - 102 с.

29. Казначейство створило проблеми місцевим бюджетам. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://versii.cv.ua/i/?p=7103.

30. Каленюк І. С. Трансформація економічної функції освіти в глобальному вимірі / І. С. Каленюк, О. В. Куклін // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка: збірник наукових праць. - Чернігів : ЧДІЕУ, 2012. - № 2 (3). - С. 4-17с.

31. Каленюк І.С. Освіта в економічному вимірі. Потенціал та механізми розвитку / І.С.Каленюк. - К.: ТОВ Кадри, 2001. - 326 с.

32. Концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. № 538-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=538-2002-%F0.

33. Куклін О. В. Фінансово-економічний механізм освітньої діяльності: аналіз, проблеми, перспективи / О. В. Куклін // Науковий вісник ЧДІЕУ. -- 2013. -- № 2 (6). -- С. 24-30.

34. Кухарчук П. Формування механізмів державно-громадського управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні / П. Кухарчук // Освіта і управління. - 2012. - Т. 12. - № 3-4. - С. 126-131.

35. ЛапінаТ.В. Фінансування вищої освіти України в контексті інтеграційниих процесів.// Економічний простір. - №15. - С. 112-118.

36. Леваєва Л. Фінансування вищої освіти в сучасних умовах / Л. Леваєва // Збірник наукових праць учених та аспірантів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». -- 2013. -- № 14 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Evu/2013_14/Levaeva.pdf.

37. Маліновська О.Ю., Прутська О.О. Фінансове забезпечення діяльності закладів освіти та шляхи його удосконалення.

38. Мигович І. Інституціоналізація соціального забезпечення як галузі знань / І. Мигович, Г. Попович // Магістеріум. -2011. - Вип. 32: Соціальна робота і охорона здоров'я. - С. 68-73.

39. Міністерство фінансів у 2013 році залишить освіту без грошей? [Електронний ресурс]. - http://news.if.ua/news/2648.html.

40. Ніколаєв В. П. Управління освітою та фінансування освіти / В.П. Ніколаєв.

41. Питання щодо стану та перспектив фінансування освіти і науки з Державного бюджету України у 2015 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/news/22918

42. Про фінансування освіти має дбати держава -- екс-міністр освіти [Електронний ресурс]. - http://www.golosua.com/politika/

43. Сас Н.М. Альтернативні джерела фінансування освіти [Електронний ресурс] / Н.М. Сас. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal.

44. Справи політичні. Держказначейство "заморозило" рахунки мерії. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sergiyodarych.livejournal. com/92468.html.

45. Тимошенко О.В. Особливості реалізації фінансового механізму системи вищої освіти України // Економічний вісник НГУ.- 2012.- №1.- С. 123-130.

46. Тропіна В. Бюджетне забезпечення соціальної функції в Україні / В. Тропіна // Фінанси України. - 2011. -№ 5. - С. 15-31. За даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. - http://www.ukrstat.gov.ua

47. Фiнансування науки (у рiзних країнах) //Аудиторія. - 1997. - № 6. - С. 6.

48. Філатова Т.В. Проблеми фінансування системи освіти регіону / Т.В. Філатова // Вісник Донецького університету економіки та права. - 2011. - № 1-2. - С. 35-41.

49. Фінансування освіти і науки у 2015 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocQSLH8.

50. Шумар Н.Л. Наукові засади побудови ефективного механізму бюджетного фінансування освіти // Держава та регіони.- 2007.- №5.- С. 133-137.

51. Як вижити освiтi: проблеми фінансування // Освiта України. - 2006. - 20 листопада.

52. Яковишина Н. А. Аналіз проблем казначейської системи виконання державного бюджету України на основі ЄКР та перспективи їх подолання / Н. А. Яковишина, О. І. Ковальчук - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2013/Economics/63106.doc.htm.

53. Якубовський Р.В. Фінансування освіти: правовий зміст, поняття та види / Р.В. Якубовський // Держава і право. - 2012. - № 4. - С. 410-415.

54. Ярошенко А.О. Ціннісний дискурс освіти : монографія / А.О. Ярошенко. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 154 с.

Размещено на Allbest.ru