Управління прибутком та дивідендною політикою на прикладі акціонерного товариства "Укртелеком"

1,728

Як видно з таблиці 2.1 показник фінансової стабільності зростав протягом 2005-2007 років, що говорить про те, що власний капітал переважав над залученим. У 2008 спостерігається зниження показника до 1,462, а у 2009 він знизився до 1,415 що зумовлене незначним зростанням власного капіталу та різким збільшенням залученого капіталу, який був використаний для розширення діяльності підприємства. Це означає, що підприємство забезпечене власними ресурсами на достатньому рівні оскільки його нормативне значення більше 1.

Коефіцієнт незалежності демонструє постійне коливання протягом досліджуваного періоду. Протягом 2005-2007 років він зріс із 0,655 до 0,713. У 2008 році коефіцієнт зменшився до 0,586, а у 2009 році даний показник зменшився до 0,579, що зумовлено зменшенням власного капіталу підприємства.

Наступний показник, який характеризує фінансову стійкість є коефіцієнт фінансової напруги. Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. У 2005 - 2007 році він зменшується від 0,524 до 0,401, тобто частка фінансово-господарської діяльності фінансується за рахунок позичкового капіталу була малою. У 2008 році він показав різке збільшення до 1,705, що спричинено різким зростанням частки залученого капіталу. А в 2009 році він зріс до 1,728.Наступною групою показників, що характеризують стан підприємства є показники ліквідності, які проаналізовані в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Динаміка зміни показників ліквідності ВАТ «Укртелеком» за 2005-2009 рр.

показники/роки	2005	2006	2007	2008	2009
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	2,574	1,532	1,573	0,713	0,432
Коеф. загальної ліквідності	4,287	3,573	3,474	2,210	1,790
Коеф. термінової ліквідності	3,503	2,749	2,591	1,400	1,101
Коеф. критичної ліквідності	3,823	3,052	2,919	1,783	1,488

У 2005 році показник становив 2,574, тобто товариство могло у повній мірі покрити усі свої зобов'язання. Протягом наступних років коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства зменшився але не впав нижче нормативного значення (0,2-0,25). Так у 2006 році він знизився до 1,532, у 2007 році він трошки зріс і становив 1,573, у 2008 році він знову впав і становив 0,713, а у 2009 році він впав до 0,432. Це означає що у 2009 році підприємство не могло у повній мірі негайно покрити усі борги(лише на 43,2%).

За період 2005 - 2009 років спостерігається тенденція зниження загальної ліквідності. Так у 2005 році показник становив 4,287, тобто підприємство могло погасити поточні зобов'язання у повному обсязі в чотирикратному розмірі. Протягом 2006 року коефіцієнт знизився до 3,573, це зумовлено зменшенням оборотних коштів підприємства. Протягом 2007 роцку коефіцієнт залишався на сталому рівні. Протягом наступних 2008 - 2009 коефіцієнт знизився до 1,790 на кінець періоду, це зумовлене зменшенням оборотних коштів і водночас збільшенням поточних зобов'язань.

У 2005 році коефіцієнт термінової ліквідності становив 3,503, що свідчило про високу платоспроможність. Протягом наступних 2006 - 2007 років величина короткострокових пасивів дещо зросла і тому термінова ліквідність знизилась до 2,6 і залишалась стабільною протягом цього періду. У наступні два роки коефіцієнт знизився до 1,1 на кінець періоду. Це зумовлене різким збільшенням короткострокових пасивів.

У 2005 році коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності становив 3,823. У 2006 - 2007 році він був стабільним і на кінець періоду становив 2,919, що свідчить про спроможність погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів свої поточні зобов'язання. Уперіод 2008 - 2009 роки даний коефіцієнт знизився до 1,488, що свідчить про переважання грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості над вартістю поточних зобов'язань.

Отже, компанія «Укртелеком» має складну організаційну структуру. Розглянувши показники фінансової стабільності ми дійшли висновку, що в загальному підприємство було фінансово стабільним протягом періоду 2005 - 2007 років. У період 2008-2009 років ми бачимо спад показників як фінансової стабільності так і ліквідності, але їх значення не впали нижче норми, отже фінансова стійкість і ліквідність є задовільною.

2.2 Аналіз показників прибутковості відкритого акціонерного товариства

До показників, що характеризують прибуток відносяться статистичні та динамічні.

До статистичних належать:

- Валовий прибуток

- Операційний прибуток

- Прибуток до оподаткування

- Чистий прибуток

- До динамічних належать:

- рентабельність сукупного капіталу = Pr до оподаткування/Баланс

- рентабельність власного капіталу = Чистий Pr / Власний капітал

- валова рентабельність = Валовий прибуток/ Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

- чиста рентабельність продажу = чистий прибуток/ Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [5].

Отже, як видно з таблиці 2.3 валовий прибуток відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» протягом періоду 2005 - 2007 років постійно зростав, що зумовлено правильними діями керівництва компанії, введенням нових систем зв'язку 3G та постійним збільшенням послуг, що надаються. Так протягом 2006 року валовий прибуток збільшився на 89 052 тис. грн., тобто на 6,07%, а у 2007 році - зріс на 41 126 тис. грн., тобто на 2,64%. У 2008 році ми бачимо зниження валового прибутку на 648 725 тис. грн., тобто на 40,63%, але у 2009 році він зріс на 271 498 тис. грн. порівняно з 2008 роком. Збитковість компанії пояснюється, в першу чергу, зменшенням доходів від надання послуг фіксованого зв'язку, що викликано заміщенням фіксованого зв'язку послугами мобільного зв'язку інших операторів. Мобільний зв'язок є більш зручним у використанні та в багатьох випадках дешевший ніж фіксований, що призводить до скорочення трафіку за всіма напрямками.

Операційний прибуток у 2005 році становив 940 448,3 тис. грн., у 2006 році прибуток від основної діяльності зріс на 47 915 тис. грн., тобто на 5,31%. У 2007 цей показник зменшився на 141 008 тис. грн., що у відсотковому вираженні становить 14,84%. У 2008 році ми бачимо що підприємство мало збиток 127 529 тис. грн., у 2009 році ми теж бачимо збиток від операційної діяльності але він зменшився і становив 36 115 тис. грн.

Таблиця 2.3

Динаміка зміни статистичних показників прибутку ВАТ «Укртелеком» за 2005-2009 рр.

Показник\рік	2005	2006	2007	2008	2009
валовий прибуток, тис. грн.	1466540	1555592	1596718,2	947993	1219491
абсолютний приріст,тис. грн.	34 481	89 052	41 126	-648725	271498
відносний приріст,%	2,41	6,07	2,64	-40,63	28,64
операційний прибуток, тис. грн.	902 448,30	950 363,40	809355,8	-127529	-36115
абсолютний приріст, тис. грн.	-212 132	47 915	-141 008	-936884,8	91414
відносний приріст,%	-19,03	5,31	-14,84	-115,76	109,76
прибуток до оподаткування, тис. грн.	818 317,30	678 645,30	575793,4	-1532332	-46900
абсолютний приріст, тис. грн.	-472 093	-139 672	-102 852	-2108125,4	1485432
відносний приріст,%	-36,58	-17,07	-15,16	-366,1	-96,9
чистий прибуток, тис. грн.	519 133,50	467 823,50	267193,4	-1528394	-456426
абсолютний приріст, тис. грн.	-392 423	-51 310	-200 630	-1795587,4	1071968
відносний приріст,%	-43,05	-9,88	-42,89	-672	-70,1

Джерело: smida.gov.ua

Прибуток до оподаткування протягом періоду 2005 - 2007 років рівень показника прибуток до оподаткування постійно зменшувався, що безпосередньо вплинуло на зменшення чистого прибутку. У 2005 році цей показник становив 818 317,3 тис. грн. у 2006 році він знизився на 139 672 тис. грн. тобто на 17,07%. У 2007 році зниження прибутковості спостерігається менше - на 15,16%. У 2008 та у 2009 році ми бачимо що підприємство мало збиток - 1 532 332 тис. грн. та 46 900 тис. грн. відповідно.

Щодо чистого прибутку, то тут прослідковується така ж динаміка, що і у прибутку до оподаткування. Протягом періоду 2005-2007 років він постійно зменшувався. Чистий прибуток зменшився на 51 310 тис. грн., тобто на 9,88% у 2006 році та на 200 630 тис. грн. у 2007 році. У 2008 та у 2009 році ми знову бачимо збиток по даному показнику - 1 528 394 тис. грн. та 456 426 тис. грн. відповідно. Цей показник є основним при аналізі діяльності підприємства, адже від його динаміки залежить прийняття рішень щодо основних напрямків діяльності, робочих місць, виплати дивідендів.

На збитковість компанії впливає також те, що компанія єдиний оператор зв'язку, який надає збиткові загальнодоступні телекомунікаційні послуги місцевого телефонного зв'язку, телеграфного зв'язку та проводового мовлення, не отримуючи при цьому компенсації.

Також ми дослідили відносні показники, що характеризують прибуток акціонерного товариства.

Таблиця 2.4

Динаміка зміни відносних показників прибутку ВАТ «Укртелеком» за 2005-2009 рр.

Показник/Рік	2005	2006	2007	2008	2009
Рентабельність власн. Капіталу	6,59	5,81	3,04	-21,071	-6,715
Капітальна рентабельність	22,20	23,21	23,45	14,27	17,75
Чиста рентабельність продажу	7,86	6,98	3,92	-22,998	-6,643
Рентабельність сукупного капіталу	6,68	5,84	4,54	-12,389	-3,992

Рентабельність власного капіталу, зображена на рисунку 2.3. у 2005 році становила 6,59%, у 2006 році знизилась до 5,81%. У 2007 році рентабельність власного капіталу ВАТ «Укртелеком» зменшилася до 3,04%. Це пов'язано з постійним зростанням власного капіталу та зменшенням чистого прибутку. У 2008 році рентабельність власного капіталу впала до -21,071, а у 2009 році зросла до -6,715, це пояснюється тим що підприємство мало збиток за 2008-2009 роки.

Рис. 2.3 Динаміка зміни показника рентабельності власного капіталу ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Щодо показника капітальної рентабельності (рисунок 2.4), то він був стабільним протягом 2005-2007 років. Ця тенденція пояснюється тим, що валовий прибуток та чистий дохід від реалізованої продукції протягом 2005-2007 років були стабільними. Лише у 2008-2009 роках спостерігається зменшення валового прибутку, що і призвело до зменшення капітальної рентабельності.

Рис. 2.4 Динаміка зміни капітальної рентабельності ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Щодо показника чистої рентабельності продажу, який показаний на графіку 2.5., то він розраховується як співвідношення чистого прибутку до чистого доходу реалізації продукції. Протягом 2005 - 2007 років чиста рентабельність продажу зменшувалася. У 2005 він становив 7,86%. Протягом 2006 року цей показник зменшився до 6,98% та до 3,92% у 2007 році. Це пов'язано із постійним зменшенням чистого прибутку за цей період. У 2008 році даний показник становив -22,998, у 2009 році він зріс до -6,643.

Рис. 2.5 Динаміка зміни чистої рентабельності продажу ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Протягом 2005-2007 років рентабельність сукупного капіталу постійно зменшувалася. Так у 2005 році рентабельність ВАТ «Укртелеком» становила 6,68%, у 2006 році рентабельність зменшилася до 5,84%, а у 2007 вона становила 4,54. Це безпосередньо пов'язано з постійним зменшенням величини прибутку до оподаткування та збільшенням величини власних та залучених коштів. У 2008 році впала до -12,389%, у 2009 році зросла до -3,992%. Від`ємне значення показника пояснюется тим що підприємство мало збиток від звичайної діяльності за даний період.

Рис. 2.6 Динаміка зміни показника рентабельності сукупного капіталу ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Отже, в загальному рентабельність ВАТ «Укртелеком» постійно зменшувалася. Це пов'язано із збільшенням витрат на здійснення діяльності підприємства. За таких умов краще виплачувати дивіденди для акціонерів, адже вони можуть отримати значно вищі прибутки вкладаючи гроші у інші інструменти, ніж якщо прибуток буде реінвестованим у діяльність підприємства.

2.3 Оцінка ефективності дивідендної політики підприємства

Висновки щодо ефективності дивідендної політики можна зробити на основі аналізу показників прибутковості корпоративних прав:

- чистий прибуток на акцію

- Чистий прибуток на акцію = Чистий прибуток / Середня кількість звичайних акцій в обороті;

- дивіденд на одну акцію

Визначення рівня дивідендних виплат на одну просту акцію здійснюється за формулою:

, (2.1)

де РДВпа - рівень дивідендних виплат на одну акцію;

ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований відповідно до обраного типу дивідендної політики;

ВП - фонд виплат дивідендів власникам привілейованих акцій (за передбаченим їх рівнем);

Кпа - кількість простих акцій, емітованих акціонерним товариством.

коефіцієнт співвідношення ціни і прибутку за акцією, що визначається за формулою:

,(2.2)

де Кц/п - коефіцієнт співвідношення ціни і прибутку за акцією;

РЦа - ринкова ціна однієї акції;

Да - сума дивідендів, виплачених на одну акцію

Ставка дивіденду,% = (Дивідендний фонд / Акціонерний капітал)*100%

Дивідендний доход = Дивіденд на одну акцію / Ринкова вартість акції



коефіцієнт дивідендних виплат, що розраховується за формулами:

, (2.3)

, (2.4)

де Кдв - коефіцієнт дивідендних виплат;

ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований відповідно до обраного типу дивідендної політики;

ЧП - сума чистого прибутку акціонерного товариства;

Да - сума дивідендів, що виплачуються на одну акцію;

ЧПа - сума чистого прибутку, що припадає на одну акцію [21, с. 47].

За певних обставин ефективною буде така політика за якою забезпечується збільшення ринкової ціни корпоративних прав.

У традиційному розумінні рішення власників щодо дивідендів чи реінвестування прибутку залежить від очікуваної рентабельності власного капіталу та ставки зовнішніх доходів.

Якщо рентабельність власного капіталу є вищою ставки зовнішніх доходів, то власникам необхідно реінвестувати весь чистий прибуток.

Отже, як видно з таблиці 2.5. у період 2005-2006 років сума нарахованих дивідендів постійно зменшувалась. Так у 2005 році вона зменшилася на 516 337 000 грн., що у відсотковому виражені становить 67,91%. У 2006 році сума дивідендів зменшилась на 36,87% і становила 154 022 000, у 2007 році їх сума майже не змінилась. У 2008 та 2009 році підприємство взагалі не виплачувало дивіденди, оскільки не мало прибутку за ці роки. Щодо кількості акцій, які перебували в обігу, у період 2005 - 2006 років їх сума становила 17 988 383 тис. шт. У 2007 році їх загальна кількість зросла і становить 18 726 248 тис. штук., у 2008 та 2009 роках їх кількість не змінилась та становила 18 726 248 тис. штук.

Щодо суми чистого прибутку на одну акцію ВАТ «Укртелеком» то у 2005 році на одну акцію припадало 0,029 грн чистого прибутку, у 2006 році цей показник зменшився на 10,34%. У 2007 році сума чистого прибутку на одну акцію зменшилася на 0,012 грн, тобто на 46,15%. Таке різке зменшення пов'язане із збільшенням кількості акцій в обороті та зменшенням чистого прибутку. У 2008 році сума чистого прибутку на акцію становила -0,0815, а у 2009 -0,0244, тобто мали збиток.

Таблиця 2.5

Динаміка зміни показників, що характеризують ефективність дивідендної політики ВАТ «Укртелеком» за 2003-2007 рр.

Показники\Роки	2005	2006	2007	2008	2009
сума нарахованих дивідендів, грн	243 958 000	154 022 000	154022256,4	0	0
абсолютний приріст, грн	-516 337000	-89 936 000	256	-154022256,4	0
Відносний приріст,%	-67,91	-36,87	0,00017	0	0
середньорічна кількість простих акцій в обігу, тис. шт.	17 988 383	17988383	18726248	18726248	18726248
чистий прибуток (збиток) на одну акцію	0,029	0,026	0,014	-0,0815	-0,0244
абсолютний приріст, грн.	-0,012	-0,003	-0,012	-0,0955	0,0571
Відносний приріст,%	-29,27	-10,34	-46,15	-682,14	234,01
дивіденди нараховані на одну просту акцію	0,029	0,0082	0,008	0	0
абсолютний приріст, грн.	-0,0120	-0,0208	-0,0002	-0,008	0
Відносний приріст,%	-29,27	-71,72	-2,44	0	0
номінальна вартість акцій, грн.	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
реальна ціна акції на кінець року, грн.	0,70	0,96	1,07	1,04	1,02
абсолютний приріст, грн.	-0,02	0,26	0,11	-0,03	-0,02
Відносний приріст,%	-2,78	37,14	11,46	-2,8	-1,92
Коеф. співвідношення ціни і прибутку за акцією	24,14	36,92	76,43	-12,76	-41,8
Коефіцієнт дивідендних виплат	1	0,315	0,571	0	0
Дивідендний доход	0,041	0,009	0,007	0	0

На одну акцію припадало 0,029 грн. дивідендів у 2005 році. У 2006 році сума виплачених дивідендів на акцію зменшилася на 0,0208 грн., тобто на 71,72%. У 2007 році ця сума становила 0,008 грн., тобто зменшилася на 2,44%. У 2008 і 2009 роках дивіденди на акцію не нараховувались в зв'язку з неотриманням прибутку у цей період.

Сума виплачених дивідендів та прибуток, який реінвестований у виробництво безпосередньо впливає на вартість акцій компанії. Номінальна вартість акцій дорівнює 0,25 гривням. Щодо реальної вартості акцій на фондовому ринку - то ця величина постійно коливається. Тому ми визначили зміну вартості акцій і виявили, що незважаючи на постійні коливання протягом року, середньорічна вартість цих цінних паперів зростала у період з 2005 по 2007 рік і була більш менш стабільною до 2009 року. Так у 2005 році реальна вартість акцій ВАТ «Укртелеком» становила 0,70 гривень. У 2006 році вартість акцій становила 0,96 гривень, тобто зросла на 37,14%. На кінець 2007 року їх вартість становила 1,07 гривень, тобто спостерігається збільшення їх вартості на 0,11 гривень, тобто 11,46%. У 2008 році реальна вартість акції становила 1,04 гривень, тобто зменшилась на 0,03 грн. у 2009 році їх вартість зменшилась на 0,02 грн. і становила 1,02 грн. Така вартість пояснюється тим, що незважаючи на відсутність прибутку у 2008 і 2009 роках підприємство є інвестиційно привабливим.

Рис. 2.7 Динаміка зміни коефіцієнта співвідношення ціни і прибутку за акцією ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Як видно з рисунку 2.7 коефіцієнт співвідношення ціни і прибутку постійно коливався. Так у 2005 він становив 24,14, тобто вартість акції є у 24,14 більшою, ніж розмір дивідендів виплачених по цих акціях. Швидка окупність акцій призвела до зростання ринкової вартості акцій протягом 2006-2007 років, що у свою чергу призвело до зростання значення коефіцієнта співвідношення ціни і прибутку за акцією ВАТ «Укртелеком». У 2006 він зріс до 36,92, а у 2007 році він ще більше зріс і становив 76,43. У 2008 і 2009 роках через збиток на акцію коефіцієнт став від`ємним і становив -12,76 та -41,8 відповідно.

Коефіцієнт дивідендних виплат характеризує, яку частину чистого доходу спрямовано на виплату дивідендів для акціонерів. Його динаміка зображена на рисунку 2.8.

Рис. 2.8 Динаміка зміни коефіцієнта дивідендних виплат ВАТ «Укртелеком» протягом 2005-2009 років

Саме цей показник дозволяє найкраще зрозуміти, який тип дивідендної політики притаманний для акціонерного підприємства. Якщо прослідкувати динаміку цього показника для ВАТ «Укртелеком», то не можна чітко сказати, якої політики дотримується ця компанія. Очевидно, що кожного року вона змінюється. У 2005 році коефіцієнт дивідендних виплат дорівнював 1, тобто весь чистий прибуток ішов на виплату дивідендів. Така політика призвела до зростання ринкової вартості акцій та зацікавленості інвесторами цінними паперами цієї компанії. У 2006 році на виплату дивідендів по простим акціях виділялось 31,5% чистого доходу. Незважаючи на те, що сума чистого прибутку зменшувалась протягом 2006-2007 років, його частина, що виділилась на виплату дивідендів - зросла. Якщо порівняти це зростання із тим наскільки зменшився чистий прибуток, то очевидно, що протягом 2006-2007 років спостерігається політика стабільних дивідендів (фіксованого дивіденду), адже коефіцієнт виплат на одну акцію за цей період був стабільним і становив 0,008 гривень на акцію. А ось у 2008 та 2009 роках даний коефіцієнт дорівнював 0 оскільки підприємство не мало прибутку і дивіденди не були нараховані.

Рис. 2.9 Динаміка зміни дивідендного доходу ВАТ «Укртелеком» протягом 2003-2007 років

Дивідендний дохід показує скільки припадає дивідендних виплат на кожну гривню вкладених у акції акціонерного товариства. Так у 2005 році на гривню вкладених коштів у акції товариства припадало 0,041 гривень дивідендних виплат. У 2006 дивідендний дохід зменшився і становив 0,009 гривень. У 2007 на одну гривню вкладених коштів припадало 0,007 гривень дивідендів. Це пояснюється зростанням вартості акцій товариства та зниженням рівня дивідендних виплат. У 2008 та 2009 році цей показник дорівнював 0.

Отже, якщо прослідкувати динаміку дивідендних виплат ВАТ «Укртелеком», то не можна визначити, якої політики дотримується ця компанія, адже кожного року вона змінюється. Рентабельність підприємства постійно зменшувалась в зв'язку з чим зменшувалась дохідність на акцію, але в той же час ринкова ціна акцій зростала і була стабільною.

прибуток дивідендний політика



РОЗДІЛ 3. Вдосконалення дивідендної політики акціонерного товариства

3.1 Шляхи підвищення прибутковості акціонерного товариства

Щоб постійно покращувати господарську діяльність і забезпечувати зростання прибутковості, акціонерним компаніям варто шукати невикористані можливості збільшення прибутку, тобто резерви зростання. Резерв -- це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів з їх мобілізації.

Виявлення резервів підвищення прибутку повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення техніко-економічних показників роботи підприємства й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків тощо.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний -- на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;2) організаційний -- тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний -- коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання. Резерви збільшення прибутку є можливими:

- за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);- за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;- за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

- за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

На прикладі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» можна детальніше розглянути можливі шляхи підвищення прибутковості. Щодо першого, то компанія здійснює наступні заходи:

постійно збільшує кількість абонентів стаціонарного зв'язку;

компанія залучає нових користувачів мережі Інтернет, постійно знижуючи вартість послуг та підвищуючи їх якість

зростає кількість послуг, які надає компанія, зокрема запроваджено мультисервісні мережі доступу на основі технології PON на телекомунікаційних мережах, створений новий оператор, який надає послуги 3G телефонії

Слід відмітити, що з ростом обсягу наданих послуг прибуток підприємства збільшується за рахунок зниження собівартості. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваного підприємством прибутку [12, с. 23].

Щодо зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, то компанія:

вдосконалює оперативно-технічне управління єдиною транспортною мережею

використовує системні підходи до оптимізації структури тарифів на телекомунікаційні послуги

підвищує енергозбереження засобів телекомунікацій у ВАТ «Укртелеком»

запроваджує альтернативні шляхи заміни проводового радіомовлення

Згідно положення «Про порядок проведення робіт щодо створення науково-технічної продукції ВАТ “Укртелеком», компанія постійно впроваджує науково-технічні розробки для підвищення своєї прибутковості. Метою науково-технічних розробок є підвищення ефективності діяльності ВАТ “Укртелеком” шляхом удосконалення форм і методів експлуатації телекомунікаційних мереж, впровадження новітніх технологій та послуг, оптимального використання фінансових, матеріальних та інших ресурсів товариства в процесі його господарської діяльності.

Тому відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»:

використовує системний підхід до розвитку напрямків захисту інформації в телекомунікаційних мережах

впроваджує ІР-технології на мережі мобільного зв'язку

застосовує нові інженерні та нормативно-організаційні рішення щодо використання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» для передавання цифрового телевізійного та звукового мовлення

впроваджує новітні технології безпроводового радіодоступу для мереж доступу

забезпечує розвиток послуги з доступу до Інтернет за технологією ADSL на телекомунікаційній мережі загального користування

На ВАТ “Укртелеком” є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення засобів виробництва, яке безпосередньо впливає на економію і раціональне використання коштів на оплату праці робітників та службовців. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбудеться внаслідок того, що застаріле, як морально, так і матеріальне обладнання потребує меншої кількості обслуговуючих працівників. А це в свою чергу приведе до зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції. Це знизиться кількість працівників при незмінному об'ємі виробництва, або збільшиться обсяг при тій же величині працівників.

Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби, прислухатись до раціоналізаторських ідей, які пропонують їхні робітники, та запровадити зрозумілу систему премій за такі пропозиції.

Багато робітників постійно працюють з комп'ютерами, тому варто здійснювати профілактичне оздоровлення та медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих.

Для підвищення продуктивності праці потрібні невеликі капіталовкладення, тому необхідно приділити особливу увагу до них.

Підвищення прибутковості акціонерних товариств напряму вплине на збільшення податкових надходжень у державний бюджет. Держава зі своєї сторони теж повинна вжити певних заходів для підвищення прибутковості акціонерних товариств.

— реформування податкового законодавства (держава може піти шляхом зниження податкового навантаження, що стимулюватиме вивільнення коштів підприємств для інвестицій, або застосування гнучкої системи податкових пільг і податкових канікул для інноваційних інвестицій);

— прийняття закону «Про акціонерні товариства» - необхідною передумовою для врегулювання діяльності акціонерних товариств й усталення в Україні прозорих та ефективних механізмів їх роботи є прийняття Закону України “Про акціонерні товариства”. Прийняття такого закону буде стимулювати залучення інвестицій, створить достатні правові гарантії захисту прав акціонерів, сприятиме розвитку фондового ринку та реалізації пенсійної реформи.

— розроблення ефективного законодавства щодо фондового ринку, що дасть змогу підприємствам орієнтуватись на залучення стратегічного інвестора та розвиток фондового ринку. Головною метою стратегічного інвестора є концентрація власності й досягнення ефективності роботи підприємства у перспективі, а не одержання прибутку від тримання акцій у короткостроковому періоді. Велика розпорошеність акцій між дрібними акціонерами значно ускладнює ефективність управління компанією. Неможливість продати акції приватизованих підприємств на фондовому ринку через їх неліквідність загострює цю проблему;

— розвиток системи правових гарантій захисту інвестора за допомогою хеджування: застави майна та страхування інвестиційних ризиків;

— забезпечення ефективного управління державними корпоративними частками;

— формування ефективної прозорої системи банкрутства підприємств як засобу фінансового контролю з боку держави та кредиторів;

сприяння повноцінному функціонуванню ринку матеріально-технічних ресурсів;.

— державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень та розвиток конкурентних відносин між суб'єктами господарювання

Отже, для підвищення прибутковості акціонерних товариств необхідно збільшувати обсяг товарів, що продаються, чи послуг, що надаються, знижувати витрати на виробництво і реалізацію продукції, підвищення продуктивності праці робітників, використання найновіших технічних досягнень, підвищення загальної конкурентоспроможності підприємства, покращення якості послуг, що надаються та інші. Зі свого боку держава повинна забезпечити ефективну систему контролю за діяльність акціонерних товариств та створити сприятливе правове поле для їх діяльності.

3.2 Удосконалення дивідендної політики акціонерного товариства

Одне з найцікавіших питань економічної думки, пов'язане з виплатою дивідендів у акціонерних товариствах. Ця тема цікавить не лише науковців, але й бізнесменів та менеджерів. Такий підвищений інтерес можна зрозуміти, оскільки в уяві людей отримання дивідендів асоціюється з багатством та персональним добробутом. Інвестори зацікавлені володіти цінними паперами тих корпорацій, які проводять зрозумілу та позитивну для інвестора дивідендну політику.

Більшість українських інвесторів вважає дивіденди одним із найважливіших індикаторів ефективності функціонування бізнесу. Проте, не применшуючи ролі дивідендів та дивідендної політики, зазначимо, що це не зовсім так.

Справа в тому, що дохід акціонера (інвестора) традиційно складається з двох важливих складових: власне дивідендних виплат та прибутків чи збитків, пов'язаних зі зміною капіталізаційної вартості фірми.В цілому дохід інвестора складається не лише з дивідендних виплат D, але і з капіталізаційних прибутків чи збитків, котрі виявляються в різниці цін акцій Р₁ -- Р₀. Останні можуть становити значну величину в практиці ведення корпоративного бізнесу, чим власне і пояснюється більша стурбованість корпоративного менеджменту курсом власних акцій замість дивідендної політики. Оскільки зміни в капіталізації можуть бути як позитивними, так і негативними, крім того, значно перевищувати найщедріші дивідендні виплати, то стурбованість менеджерів курсом власних акцій виглядає абсолютно виправданою. Вони розглядають курс власних акцій як барометр, що індикує ефективність менеджменту компанії [17, с. 34].

Якщо в західних країнах зростання прибутковості підприємства (що автоматично означає збільшення розміру виплат дивідендів) зазвичай супроводжується збільшенням вартості акцій на фондовому ринку, то котирування українських блакитних фішок демонструють цілковиту байдужість до дивідендної політики. Хоча трапляються випадки коли з виплатою дивідендів зростає ціна на акції.

Наприклад, у 2004 році 21 квітня відбулися збори акціонерів національного оператора зв'язку «Укртелеком», на яких було прийнято рішення спрямувати велику частину прибутку на виплату дивідендів.

На одну акцію Укртелекому номінальною вартістю 0,25 грн. було виплачено 0,04 грн. дивідендів. 7% акцій оператора зв'язку перебувають у вільному обігу на ринку. За кілька днів до зборів акціонерів котирування Укртелекому на купівлю в ПФТС почали потроху зростати, збільшившись з 0,69 до 0,72 грн. А за день до зборів котирування на купівлю підскочили ще на 0,03 грн. -- до 0,75 грн. за акцію.

В найближчий час держава збирається продати частину акцій Укртелекому, тому питання про ефективну дивідендну політику та високу ціну акцій є особливо актуальною. Уряд затвердив конкурсні умови продажу ВАТ "Укртелеком" і стартова вартість пакету акцій складе 12 млрд грн. Номінальна вартість держпакету акцій складає 3,1 млрд грн. Проте у другому розділі було досліджено, що ринкова вартість акцій "Укртелекому" за останній рік приблизно в 4 рази перевищує номінал в 0,25 грн. Тому початкову ціну і збільшили в 4 рази.

Згідно з планом розміщення акцій, 25% + 1 акція (блок-пакет) закріплюється в держвласності, 67,79% виставляється на продаж на конкурсі з елементами аукціону.

Тому важливою складовою фінансової стратегії акціонерного товариства, спрямованої на реалізацію головної мети - максимізації ринкової вартості підприємства та зростання доходів його власників, є дивідендна політика. Аналізуючи сутність дивідендної політики, необхідно зазначити, що часто її розглядають дещо спрощено як складову загальної політики управління прибутком, тобто як елемент прийняття окремих тактичних рішень. З огляду на це дивідендну політику слід розглядати як складову формування відповідної корпоративної моделі, а саме як складову реалізації певної фінансової стратегії; як складову корпоративного управління, а також як елемент корпоративної культури.

Дослідження особливостей формування дивідендної політики на прикладі підприємства «Укртелеком» дозволило зробити висновок, що специфіка реалізації основних типів дивідендної політики залежить від стадій життєвого циклу корпорації, рівня її конкурентоспроможності та особливостей її фінансово-економічного розвитку.

Як свідчать досвід повна відмова від дивідендних виплат переважною більшістю українських підприємств обумовлена: відсутністю прибутку; недосконалістю податкового законодавства; значним впливом інсайдерів на прийняття фінансових рішень; існуванням певних груп власників з різними цільовими орієнтирами; високою вартістю фінансових ресурсів на ринку капіталів; штучним зниженням інтересу до підприємства сторонніх інвесторів тощо.

Дивідендна політика акціонерного товариства -- складне та неоднозначне питання. Практика розвинених ринків до цього часу не дозволила зробити однозначних висновків з більшості питань, які постають перед менеджерами під час виплати дивідендів.

Можна навести багато аргументів на користь необхідності збільшення дивідендів корпораціями:

зростання попиту на цінні папери з боку окремих груп інвесторів,

підвищення рейтингів,

прихильність акціонерів, які отримують додаткові доходи і т. ін.,

Але не менше аргументів можна навести на користь низьких дивідендних виплат

збільшення внутрішніх джерел фінансування,

схильність окремих акціонерів до отримання доходів через курсові різниці та інші

Як наслідок у переважній більшості випадків дивідендна політика акціонерного товариства формується як результат компромісу між викликами зовнішнього фінансового середовища, поточним станом фірми та схильністю менеджерів і акціонерів до тих чи інших рішень стосовно дивідендів. Також важливою складовою при виборі оптимальної дивідендної політики є аналіз податкових платежів, яке сплачує підприємство при отриманні чистого прибутку, та податкових платежів, які сплачують акціонери при отриманні дивідендів. Теорія «податкової диференціації», моделює дивідендну політику акціонерного товариства відповідно до існуючої у країні податкової системи і базується на різниці у ставках оподаткування дивідендів і курсового приросту. Так, до податкової реформи 1986 року, в США дивіденди оподатковувалися за ставкою 50%, тоді як максимальна ставка оподаткування приросту капіталу становила 20%. Зауважимо, що після змін податкові ставки за цими видами доходів зрівнялися і становили 28% для окремих груп інвесторів.

Взагалі, саме оподаткування дивідендів досить часто згадують у контексті недоліків акціонерної форми організації бізнесу. Мова йде про подвійний характер оподаткування прибутку: спочатку - на рівні корпорації, вдруге -- на рівні власників акцій, які отримують дивіденди. Але фактично дивіденди є частиною чистого прибутку, отриманого після оподаткування корпоративним прибутковим податком. Можна припустити, що одним із факторів, що викликають зниження ставок оподаткування дивідендів, і є намагання уникнути подібної «дискримінації» акціонерних товариств у порівнянні з іншими організаційно-правовими формами підприємництва.

Окрім явної різниці у ставках, подібна ситуація має інший, глибинний, зміст. За таких умов інвестори надаватимуть перевагу тим акціям, доходи за якими формуються в першу чергу не за рахунок дивідендів, а за рахунок курсового приросту. Якщо дві акції мають однакову дохідність до оподаткування, але різні складові цієї дохідності (дивіденди і курсовий приріст), то податкова дохідність таких цінних паперів також відрізнятиметься на користь акцій з низькими дивідендами. Відповідно попит на акції з низькими дивідендами, але високим курсовим приростом перевищуватиме попит на акції з протилежним розподілом доходів. І чим більшою є різниця у ставках, тим помітнішою є перевага акцій з низькими дивідендами.

Описані вище принципи покладено в основу теорії «податкової диференціації». Як зазначалось у першому розділі ця теорія вступає у протиріччя з теорією дивідендної політики М. Міллера і Ф. Модільяні, які доводили, що дивідендна політика не впливає на вартість акцій фірми на ринку; теорією «синиця в руці», за якою інвестори надають перевагу дивідендам у порівнянні з курсовим приростом. На практиці значна різниця в податкових ставках стимулює акціонерні товариства до мінімізації дивідендних виплат, максимального використання чистого прибутку як джерела фінансування, побічно зацікавлювала у розвитку вторинного ринку власних акцій.

Західний менеджер постійно робить вибір - забезпечити доходи акціонерам компанії у вигляді дивідендів чи через зростання курсової вартості акцій. При цьому враховуються різноманітні юридичні і фінансові обмеження, інвестиційна політика, ситуація на фондовому ринку, структура власників акцій. Аналіз історичних даних по США показує, що в періоди біржових бумів, зростання цін більшості акцій корпорації обмежують власні дивіденди, але тільки-но ціни знижуються -- вони намагаються через підвищення дивідендів «пригальмувати» цінове падіння.

Цілком зрозуміло, що ціна акцій не може на ринку знизитися нижче рівня дивідендів, які виплачуються корпорацією. У той самий час 70-80% інвестиційних потреб корпорації фінансують за рахунок внутрішніх джерел, що ще раз демонструє важливість питання про дивіденди.

Отже, універсальної дивідендної політики не існує, адже у кожному окремому випадку доцільніше проводити ту чи іншу дивідендну політику. На її вибір впливає ряд факторів таких як уподобання акціонерів, податкові ставки та інших. Для українських підприємств, її значення буде зростати з кожним роком все більше і більше. Держава повинна створити умови для ефективного функціонування фондового ринку, що буде стимулювати акціонерні товариства до ведення обґрунтованої та виваженої дивідендної політики.

ВИСНОВКИ

Отже, акціонерні товариства є юридичними особами, можуть займатися будь - якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Вони наділені повною господарською самостійністю в питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлені цін і оплати праці, використання чистого прибутку та інших питаннях їхньої діяльності.

Дуже важливою категорію виробництва є поняття прибутку. Прибуток акціонерного товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Враховуючи його важливе значення, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити постійне зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Саме прибуток визначає подальші шляхи здійснення фінансово-господарської діяльності, адже він розподіляється у багато різних фондів підприємства, серед яких важливе значення займає фонд дивідендів. Дивіденди є частиною чистого прибутку акціонерного товариства, котра за рішенням загальних зборів акціонерів щорічно розподіляється серед них відповідно до частки їх участі у власному капіталі товариства.

В залежності від того, яка частка чистого прибутку йде на дивіденди, як саме вони виплачуються - існують різні типи дивідендної політики. Дивідендна політика - складова фінансової політики акціонерного товариства, завдання якої забезпечити зростання ринкової вартості акцій. Це здійснюється через оптимізацію пропорцій між тією частиною отриманого прибутку, що йде залишається на підприємстві і реінвестується в його діяльність та тією частиною, що розподіляється між акціонерами.

Надзвичайно важливо знайти оптимальну дивідендну політику, тобто таку політику, яка максимізує ціну акцій підприємства. На її вибір впливає ряд факторів серед яких різноманітні фінансові обмеження, податкові ставки на дивіденди, бажання акціонерів та інші.

На прикладі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» ми проаналізували прибуток підприємства, шляхи його розподілу та оцінили дивідендну політику, яку воно здійснює.

Компанія «Укртелеком» має складну організаційну структуру - багато філій та відділень у всіх регіонах країни. 92,86% акцій компанії належать державі, а решта знаходяться у власності трудового колективу та перебувають у вільному обігу.

Дане підприємство було фінансово стабільним протягом 2003 - 2007 років, його ліквідність за цей період теж є задовільною.

Щодо рентабельності підприємства «Укртелеком», то вона постійно зменшувалася. Це пов'язано із збільшенням витрат на здійснення діяльності підприємства. Прибутковість підприємства є ключовим фактором при визначенні дивідендної політики підприємства. Як такої чіткої дивідендної політики ВАТ «Укртелеком» не мало, адже щороку ми спостерігаємо іншу частку доходу, що виплачується для підприємства. Частка чистого доходу, що припадала на акцію зменшувалась, але в той же час ринкова ціна акцій зростала. Це позитивна тенденція, адже держава планує продати частину своїх акцій, а тому для неї вигідніше, якщо ціна акції буде максимально високою.

Для подальшого підвищення ціни акцій необхідно шукати резерви зростання прибитку та оптимізації дивідендної політики.

Для підвищення прибутковості акціонерних товариств необхідно збільшувати обсяг товарів, що продаються, чи послуг, що надаються та підвищувати їх якість, підвищити продуктивність праці робітників та зменшити витрати на ведення діяльності, підвищувати свою конкурентоспроможність шляхом використання досягнень НТП. Підвищення рентабельності на окремо взятому підприємстві вигідне для держави, адже частина прибутку сплачується у бюджет у вигляді податків. Тому держава повинна створити ефективну правову систему, яка забезпечить стабільне функціонування акціонерних товариств.

На сьогодні існує надзвичайно велика кількість думок та точок зору, якою повинна бути дивідендна політика, але однозначної відповіді на це питання не має. У кожному окремому випадку необхідно зважувати усі фактори, що впливають на діяльність товариства і співставляти їх із цілями підприємства і на основі цього обирати тип дивідендної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144. // Джерело: www.rada.gov.ua

2. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р., №1576-XII, ст. 47. // Джерело: www.rada.gov.ua

3. Закон України ”Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991 №1201-ХІІ. // Джерело: www.rada.gov.ua

4. Положення «Про порядок проведення робіт щодо створення науково-технічної продукції ВАТ “Укртелеком”» // www.ukrtelecom.ua

5. Проект закону України «Про акціонерні товариства» // джерело www.rada.gov.ua

6..Бланк И.А Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 1998г

7. Гандзевич О.І. Конспект лекцій з курсу “Фінансовий аналіз” - Острог, 2007

8. Десятнюк О.М Дивідендна політика: Формування і аспекти // Фінанси України. - 2003. - №2

9. Економічний словник визначень за ред. Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич Київ Кондор 2006

10. Ізмайлова. К.В. Фінансовий аналіз: навчальний посіб. - К.: МАУП, 2000-152с

11. Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 564 с.

12.. Карбовник О.І. Шляхи фінансування акціонерних підприємств в Україні.// Фінанси України.- 1998 - № 5.

13. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб.

14. Колісник М. «Дев'ять видів дивідендної політики» // Києво-Могилянська Бізнес Студія. - 2002. - №2.

15. Комарницький І.Ф., «Економічна теорія» Чернівці, 2006. - 334 с.

16. Кузьменко Л.В., В.В. Кузьмін, В.М. Шаповалова Навчальний посібник «Фінансовий менеджмент» - Херсон: Олді - плюс, 2003

17. Кузнєцова Н. Проблеми корпоративного управління // Ринок цінних паперів України. - 1998 - № 3.

18. Леонов Дмитро «Принципи корпоративного управління: права і обов'язки акціонерів» - Акціонерне товариство 2003-07-31

19. Москвін Сергій «Вартість компанії та корпоративне управління» - Цінні папери України від 2003-07-10

20. Наумець Ігор «Повз ринок» - Контракти № 19 вiд 09-05-2005

21. Невмержицький Я.І. Формування дивідендної політики підприємства. // Фінанси України. - 2003. - №12. - С. 43 - 57.

22. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. та ін. “Фінанси підприємств”: підручник, -

К.: КНЕУ, 2000.

23. Попов О.Є. Розробка і реалізація дивідендної політики акціонерного товариства // Фінанси України. - 2002 - №10

24. Портнов А.В. Удосконалення законодавчої бази акціонерних товариств // Фінанси України. - 1999 - № 12.

25. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств. - Київ.: КНЕУ, 2002.

26. Стеценко Богдан «Дивідендна політика: випадковості та закономірності» - Цінні папери Украни 2004-09-02

27. Стеценко Богдан «Теорія «податкової диференціації» та корпоративне фінансування» - Цінні папери Украни 2006-02-02

28. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика.- 4-е изд., перераб. и доп. М.: Изд-во «Перспектива», 1999 г.

29. Федоренко В.Г., Інвестознавство, „МАУП”,-Київ, 2002

30. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Професора А.М. Поддєрьогіна.- К.:КНЕУ, 1998

31. Фоміних М.В. Конспект лекцій з курсу “Фінансова діяльність суб'єктів господарювання” - Острог, 2007-- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2005.

32. Шапран Віталій «Дивідендна політика банку: світовий досвід» - - Цінні папери Украни 2004 - 01 - 07

33. Шестопал Г.С. Акціонерні товариства: організація та діяльність.- К., 1997.

34. Часовських А. Статутний фонд акціонерного товариства: суть, функції, призначення та доцільність. // Цінні папери України. - 1999 - № 1824. Joshua Kennon «Corporate Dividend Policy, Dividend Payout Ratio and Dividend Yield» - All About Dividends 2006 -16 - 04

35. my.ukrtelecom.ua

36. stocks.investfunds.com.ua

37. www.corporation.com.ua

38. www.corporation.com.ua/dividents

39. www.dtkt.com.ua

40. www.kontrakty.com.ua/

41. www.me.gov.ua/

42. www.minfin.gov.ua

43. www.rada.gov.ua

44. www.smida.gov.ua

45. www.spfu.gov.ua/ukr

46. www.ukrstat.gov.ua/

47. www.ukrtelecom.ua



ДОДАТОК А

Баланс акціонерного товариства «Укртелеком» на 31.12.2005, тис. грн.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	112 935,50	276 368,20
первісна вартість	11	198 427	408 571,50
накопичена амортизація	12	85 491,50	132 203,30
Незавершене будівництво	20	767 443,70	656 862,10
Основні засоби:
залишкова вартість	30	6 730 686,80	7 560 522,40
первісна вартість	31	12 448 554,20	14 073 205,60
знос	32	5 717 867,40	6 512 683,20
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
інші фінансові інвестиції	45	19 301,40	19 281,20
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	30 202,40	23 646,70
Відстрочені податкові активи	60	6 881,20	0
Інші необоротні активи	70	407 415,20	89,6
Усього за розділом I	80	8 074 866,20	8 867 431,80
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	417 339,60	361 403,50
тварини на вирощуванніта відгодівлі	110	1,4	1,4
незавершене виробництво	120	120,3	206,1
готова продукція	130	8 877,60	4 005,80
товари	140	4 632,40	4 066,20
Векселі одержані	150	1 421	1 219
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	718 407,70	724 533,30
первісна вартість	161	871 666,80	895 730,80
резерв сумнівних боргів	162	153 259,10	171 197,50
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	217 299	30 119,20
за виданими авансами	180	70 615,60	82 766,70
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	67 984,70	60 427,40
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	71 257,50	538 474,80
в іноземній валюті	240	364 137,30	1 468 059,70
Інші оборотні активи	250	74 841,30	67 143
Усього за розділом II	260	2 016 935,40	3 342 426,10
III. Витрати майбутніх періодів	270	4 555,90	48 615,40
Баланс	280	10 096 357,50	12 258 473,30
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	4 681 562	4 681 562
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	64 503,20
Інший додатковий капітал	330	2 540 419,70	2 450 354,60
Резервний капітал	340	107 709,20	153 287
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	762 766	709 665,70
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	184 466,20
Усього за розділом I	380	8 092 456,90	7 874 906,30
Частка меншості	385	0	0
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	10 809,30
Вписуваний рядок - сума страхових резервів	415	0	0
Вписуваний рядок - сума часток перестраховиків у страхових резервах	416	0	0
Цільове фінансування	420	140 925,50	141 005,70
Усього за розділом II	430	140 925,50	151 815
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	207 630,50	2 688 983,40
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	518 700,80	700 169
Відстрочені податкові зобов'язання	460	0	23 030,20
Інші довгострокові зобов'язання	470	15 469,50	11 529
Усього за розділом III	480	741 800,80	3 423 711,60
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	247 071	51 950,60
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	13 975,40	622,6
Векселі видані	520	507,5	507,5
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	572 515,70	469 671,30
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	52 817,50	52 004,70
з бюджетом	550	74 002,20	36 892,70
з позабюджетних платежів	560	32,9	217,4
зі страхування	570	20 911,40	30 932,80
з оплати праці	580	52 219,70	92 928,90
з учасниками	590	986,6	1 547,40
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	42 999,30	42 397,20
Усього за розділом IV	620	1 078 039,20	779 673,10
V. Доходи майбутніх періодів	630	43 135,10	28 367,30
Баланс	640	10 096 357,50	12 258 473,30

ДОДАТОК Б

Баланс акціонерного товариства «Укртелеком» на 31.12.2006, тис. грн.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	276 368,20	112 615,20
первісна вартість	11	408 571,50	294 555,10
накопичена амортизація	12	132 203,30	181 939,90
Незавершене будівництво	20	656 862,10	569 102,60
Основні засоби:
залишкова вартість	30	7 560 522,40	8 447 342,70
первісна вартість	31	14 073 205,60	15 707 159,20
знос	32	6 512 683,20	7 259 816,50
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	0	0
інші фінансові інвестиції	45	19 281,20	8 731,10
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	23 646,70	14 612,70
Відстрочені податкові активи

Подобные документы

• Основні шляхи підвищення прибутку акціонерних товариств в Україні

  Вивчення сутності дивідендної політики та її видів. Характеристика дивідендів та джерел їх виплати. Огляд проблем акціонерного капіталу та дивідендної політики. Оцінка прибутку відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та його дивідендної політики.
  
  курсовая работа [298,6 K], добавлен 10.11.2014
  

• Оптимізація структури капіталу як чинник ефективного управління капіталом акціонерного товариства

  Сутність оптимізаційної структури капіталу акціонерного товариства. Аналіз та порівняння методичних підходів до управління капіталом підприємства та його структурою. Загальна характеристика ліквідності та фінансової стійкості ВАТ "Насосенергомаш".
  
  курсовая работа [287,5 K], добавлен 28.11.2014
  

• Аналіз прибутку підприємства

  Сутність, значення та завдання аналізу формування та використання прибутку підприємства. Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства, показників ефективності використання прибутку підприємства. Шляхи підвищення прибутковості діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [150,0 K], добавлен 23.08.2012
  

• Формування прибутку підприємства в умовах ринку

  Економічна сутність і джерела формування прибутку підприємства. Шляхи та фінансові інструменти управління прибутком. Факторний аналіз прибутку і аналіз можливостей збільшення рентабельності діяльності. Застосування факторингу дебіторської заборгованості.
  
  дипломная работа [941,7 K], добавлен 06.06.2016
  

• Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами

  Поняття власного капіталу акціонерного товариства, порядок його формування та список документів, які подає товариство до реєстраційного органу. Аналіз структури капіталу на прикладі ПАТ КБ "Приватбанк". Шляхи удосконалення управління власним капіталом.
  
  курсовая работа [358,0 K], добавлен 17.12.2012
  

• Дослідження фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз"

  Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Пропозиції щодо підвищення рівня ефективності економіко-аналітичної роботи господарської діяльності підприємства. Сутність і застосування факторного аналізу на прикладі методу ланцюгових підстановок.
  
  дипломная работа [173,0 K], добавлен 20.03.2012
  

• Теоретичні основи антикризового фінансового управління акціонерним товариством

  Поняття фінансової кризи на підприємстві. Функції антикризового фінансового управління. Формування політики антикризового фінансового управління акціонерного товариства на прикладі ПАТ "Агрофірма "Вербівське". Заходи щодо виходу з кризової ситуації.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.02.2014
  

• Управління формуванням прибутку підприємства

  Сутність та значення прибутку підприємства. Техніко-економічна характеристика та аналіз фінансового стану ПП "Компанія Вітар". Аналіз факторів, які вплинуть на прибуток від операційної діяльності. Шляхи удосконалення управління прибутком підприємства.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.01.2013
  

• Капітал акціонерного товариства та управління ним

  Загальні відомості про акціонерне товариство, види та організаційна структура. Капітал АТ, порядок його формування та зміни; горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності, визначення стійкості, оцінка ймовірності банкрутства підприємства.
  
  курсовая работа [100,5 K], добавлен 27.01.2011
  

• Аналіз фінансового стану приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

  Характеристика виробничих показників діяльності підприємства і його технічних засобів. Економічна ефективність його роботи. Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу його ліквідності. Резерви покращення фінансового стану.
  
  курсовая работа [648,7 K], добавлен 19.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам