Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ТзОВ "Склад-магазин"

Таблиця 3.3. Рекомендації щодо удосконалення фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

3.3 Розрахунок ефекту запропонованих заходів

Після проведеного аналізу фінансового становища у другому розділі було встановлено, що дебіторська заборгованість потребує оптимізації. Частка цього показника в оборотних активах підприємства дуже велика. Дані для аналізу зміни дебіторської заборгованості за 2010-2012 рр. представлені у табл. 3.4. Виявлена тенденція зростання дебіторської заборгованості ставить підприємство у залежність від фінансового становища своїх партнерів.

Таблиця 3.4. Динаміка дебіторської заборгованості за 2010-2012 рр.

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю керівництву ТзОВ «Склад-магазин» необхідно:

1. Постійно контролювати стан розрахунків із покупцями;

2. Встановити певні умови кредитування дебіторів, наприклад:

- покупець оплачує повну вартість, якщо оплата відбувається період із 11-го по 30-й день кредитного періоду;

3. Визначення знижок чи надбавок щодо різноманітних груп покупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни, наприклад:

- покупець отримує знижку 2% у разі оплати товару протягом п'яти днів із моменту покупки;

- покупець отримує знижку 5% при достроковій оплаті;

- формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань контрагентами;

4. Вибір умов продажу, які забезпечують гарантоване надходження коштів;

Заходами щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю є:

1. виключення з числа партнерів підприємств із високим рівнем ризику;

2. виявлення фінансових можливостей надання підприємством товарного (комерційного кредиту);

3. формування умов забезпечення стягнення заборгованості;

4. використання сучасних форм рефінансування заборгованості. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає у перетворенні дебіторської заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення. Погашення дебіторської заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства, що опинилось у фінансовій кризі.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

1. Факторинг - операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Наприклад, банк може придбати у підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та послуги, строк сплати за які минув [4].

2. Форфейтинг - операція щодо рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку. У результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За своєю сутністю форфейтинг поєднує у собі елементи факторингу та обліку векселів. До заходів рефінансування дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду.

Під час інфляції відтермінування платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише деяку частину вартості проданої продукції. Падіння купівельної спроможності грошей у цей період характеризується коефіцієнтом Кi, зворотним до індексу цін. Якщо встановлена договором сума для отримання становить X, а динаміка цін характеризується індексом цін Iц, то реальна отримана підприємством сума з урахуванням їхньої купівельної спроможності в момент оплати становитиме X: Iц. У межах цієї величини знижка, надана за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства від знецінення грошей. Якщо темп інфляції дорівнює 104,6%, тоді індекс цін Iц =1,05. Отже, внаслідок місячної відстрочки платежу підприємство отримає реально лише 95,24% (1: 1,05*100) договірної вартості продукції. З річної виручки за продукцію, що продається за умов відтермінування оплати, підприємство одержало реально лише 1554,3 тис. грн. (1636,1*0,95). Отже, 81,8 тис. грн. становлять приховані втрати від інфляції. Варіанти альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками наведені у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Аналіз альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками

Отже, надання 3% знижки з ціни за умови зменшення терміну оплати дозволяє підприємству скоротити втрати від інфляції та відсотків банку у сумі 44,35 тис. грн.

Іншим засобом впливу в напрямі прискорення розрахунків із покупцями лежить введення штрафних санкцій за затримку платежу. Механізм санкцій здебільшого менш вигідний як продавцю, так і покупцю. Відповідно до ПКУ штрафи, одержані від контрагентів, входять до складу позареалізаційних доходів організації та збільшують оподатковувану базу з податку на прибуток.

З метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості на підприємстві необхідно створити резерв сумнівних боргів, який коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості. Величина сумнівних боргів визначається:

1. виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

2. виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;

3. на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Для обчислення резерву сумнівних боргів необхідно враховувати підходи, визначені в П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С) БО 2 «Баланс», П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати», та інших нормативних документах, які регламентують бухгалтерський облік дебіторської заборгованості. На ТзОВ «Склад-магазин» класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи:

1. Перша група - термін погашення до 30 календарних днів;

2. Друга група - термін погашення до 60 календарних днів;

3. Третя група - термін погашення більше 60 календарних днів;

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості ТзОВ «Склад-магазин» для спостереження обрано період за попередні три роки, ці дані наведені у табл. 3.6.

Дебіторська заборгованість на 31 березня 2013 року становить 116,0 тис. грн., з наступним розподілом за строками її непогашення: 1 група - 98,7 тис. грн.; 2 група - 10,3 тис. грн.; 3 група - 7,0 тис. грн.

Таблиця 3.6. Класифікація дебіторської заборгованості ТзОВ «Склад-магазин» за 2010-2012 рр.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається за такою формулою:

Кс = (Бзн: Дзн),

де Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості;

Дзн - дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

групи 1 - 0,8: 194 = 0,004;

групи 2 - 0,5: 25,3 = 0,018;

групи 3 - 1,2: 7,4 = 0,16.

Величина резерву сумнівних боргів має становити:

98,7 х 0,004 + 10,3 х 0,018+ 7,0 х 0,16= 1,7 тис. грн.

Отже, підприємству слід нарахувати резерв сумнівних боргів у сумі 1,7 тис. грн.

2. На підприємстві є додаткові резерви збільшення ефективності використання основних засобів за рахунок продажу невикористаної будівлі площею 215 мІ. Варіантом є лізинг, тобто довготермінова оренда основних фондів з можливим подальшим викупом майна орендатором. Склад для зберігання будівельних матеріалів можна надати у користування фірмі, що знаходиться поруч та займається виробництвом піноблоків. Склад обліковується на рахунку 15 «Незавершені капітальні інвестиції». У зв'язку із невикористанням цей об'єкт не був уведений у дію через згортання підприємством діяльності та зменшення виручки від реалізації. Балансова вартість складу зберігання будівельних матеріалів становить 88,5 тис. грн.

Постійні платежі передбачають виплату однакової суми лізингового платежу через рівні проміжки часу. Такий механізм припливу грошей називається ануїтет. Лізинговий платіж розраховується за формулою 3.1.

L=(P-S/(1+i)?) *(i/1 - (1+i)?) (3.1)

де Р - первісна вартість предмета лізингу;

n - кількість періодів; і - процентна ставка для вказаного періоду;

S - залишкова (викупна) вартість предмета лізингу;

L - лізинговий платіж.

Отже, вартість предмета лізингу становить 88,5 тис. грн., ставка - 15% річних, або 1,25% на місяць, строк лізингу приймемо за рік, викупна вартість 50 000 грн. Тоді регулярні лізингові платежі розраховані за формулою ():

L = (88500 - 50000/(1+0,0125)¹²)* (0,0125/1 - (1+0,0125)¹²) = 3879,92 грн.

За рік надання об'єкту під лізинг ТзОВ «Склад-магазин» отримає 3879,92*12= 46560 грн. У кінці року ТзОВ «Склад-магазин» має можливість продати склад за вартістю 50 тис. грн. Лізинг об'єкта незавершеного будівництва приводить до зменшення необоротних активів на 88,5 тис. грн. та збільшення оборотних активів на 96,5 тис. грн. Цей захід необхідний для підвищення ліквідності і платоспроможності підприємства.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиковими коштами виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства, які наведені у табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Показники за типами фінансової стійкості

Проведення запропонованих заходів надасть можливість скоротити втрати від інфляції та відсотків банку у сумі 44,35 тис. грн.; надання будівлі у користування іншому підприємству на лізингових умовах призвела до збільшення власного капіталу на 8 тис. грн.; створення резерву сумнівних боргів у розмірі 1,7 тис. грн. дозволить покрити у майбутньому безнадійну дебіторську заборгованість. У результаті проведених заходів ТзОВ «Склад-магазин» може поліпшити фінансове становище підприємства, відновити у найближчим часом платоспроможність, підвіщити фінансову стійкість з нестійкого становища до абсолютно стійкого.

Аналіз фінансової стійкості ТзОВ «Склад-магазин» до і після проведених заходів наведено у табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Аналіз показників фінансової стійкості ТзОВ «Склад-магазин»

Висновок

Найважливішим показником ефективного функціонування підприємства є стан його фінансово-господарської діяльності. Для сучасних українських підприємств однією з основних проблем успішного функціонування є пошук шляхів покращення фінансово-господарської діяльності, що прямо вливає на прибутковість та конкурентоспроможність підприємства. З метою пошуку шляхів покращення фінансово-господарської діяльності було проведено аналізування на базі ТзОВ «Склад-магазин».

На основі опрацьованих теоретичних засад аналізування фінансово-господарської діяльності підприємства проаналізовано основні показники системи виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства та оцінено причини існуючих проблем та їх стан у сфері менеджменту.

Дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин» показало, що результати фінансово-господарської діяльності підприємства в 2012 році мали таку характеристику:

1. Наявність збитковості у сумі 341,1 тис. грн. за 2012 рік;

2. Загальна сума зросту дебіторської заборгованості підприємства за 2010-2012 рр. складає 109,2 тис. грн.;

3. Підвищення коефіцієнтів ліквідності;

4. Виручка від реалізації продукції підприємства скоротилася протягом періоду 2010-2012 рр. на 5126 тис. грн.;

5. Низький рівень оборотності коштів;

6. Висока плинність кадрів;

7. Недостатня кількість оборотних коштів.

З метою вирішення існуючих проблем було запропоновано наступні заходи їх вирішення:

1. Введення сучасних методів роботи з простроченою дебіторською заборгованістю (факторинг, форфейтинг);

2. Встановлення певних умов кредитування дебіторів (використання знижок, штрафів);

3. Постійний контроль стану розрахунків;

4. Створення резерву сумнівних боргів;

5. Постійне проведення розрахунків потреби у запасах;

6. Для зручності оплати товарів встановити платіжні термінали;

7. Реалізація продукції на складах;

8. Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення.

9. Здача на умовах лізингу складу для зберігання будівельних матеріалів;

10. Постійний перегляд необоротних активів та реалізація не використовуваного майна.

В роботі розраховано на 2013 рік покращення фінансової стійкості внаслідок запропонованих заходів. Отже, вони є економічно доцільними для впровадження у ТзОВ «Склад-магазин».

Список використаних джерел

фінансовий господарський малий ринок

1. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: [Навч. посіб.] /М.Я. Коробов. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 378 с.;

2. Щодо застосування терміну «фінансово-господарська» діяльність Комітети Верховної Ради Лист №06-10/565 від 01.10.2001;

3. Гетьман О.О. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч.посібник-2-е видання - К.:Центр учбової літератури. 2010, с. 340;

4. Мацибора В.І..Збарський В.К. Мацибора Т.В. Економіка підприємства: Навч.посібник-К. Каравела.2008-с. 312;

5. Господарський кодекс України. Чинне законодавство станом на 15.05.2013 року/ Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2006. - 20-23 с.;

6. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування /Г.О. Крамаренко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.;

7. Давиденко Н.М. Методологічне забезпечення проведення аналізу фінансового стану підприємств /Н.М. Давиденко // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - №4 (26). - С. 92-98;

8. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 450 с.;

9. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник дл студентів вищих навчальних закладів.2-е вид.-К.:Каравелла 2005.-5с;

10. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством / О. Конторщикова // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - №6. - С. 3-5.;

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560 с.;

12. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Є.П. Кожанова, І.П. Отенко. - Х.: ВД

«ІНЖЕК», 2003. - 208 с;

13. Гавришко Н. Проблеми розрахунку коефіцієнтів ліквідності / Н. Гавришко // Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку: Збірник тез IV міжнародної науково-практичної конференції (10-12 жовтня 2006 року). - Тернопіль, Економічна думка, 2006. - С. 86-88;

14. Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій. Лист Державної податкової адміністрації України №759/10/20-2117 від 27.01.1998 р.;

15. Беспалова А.Г., Іонін Є.Є. Стандарти обліку та звітності як інформаційні передумови аналізу /А.Г. Беспалова, Є.Є. Іонін // Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства»: Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2002. - 596 с. - С. 22-25.;

16. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: [Монографія] / Л.А. Лахтіонова. - К.:КНЕУ, 2001. - 387 с.;

17. Купчина Л.А. Анализ финансовой деятельности/ Л.А. Купчина // Бухгалтерский учет. - 1997. - №2. - С. 51-66.;

18. Мец В.О. Економічний аналіз фінансового стану і фінансових результатів підприємства: [Навч. посіб.] /В.О. Мец. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.

19. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: [Навчальний посібник]. - 3-тєвидання, перероб. і доп. / Н.В. Тарасенко. - Львів: «Новий світ - 2000», - 2004. - 344 с.

20. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Фінансово-экономический аналіз. - Х.: Изд-во Харьк.ун-та внутр дел, 2009. - 394 с.

21. Пилипенко О.І. Економічний аналіз фінансової стійкості підприємства / О.І. Пилипенко. // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - №4 (26). - с. 218.

22. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємництво як засіб адаптації до ринкових форм господарювання. - К: Т-во «Знання України». 1996. с. 417;

23. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики К: Т-во «Знання України» 2005, с. 4;

24. Щербина В.С. Господарське право. - К., 2003. - с. 6;

25. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст. 356);

26. Мних Є.В. Економічний аналіз: [Підручник] / Є.В. Мних. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 c.

27. Барановський О. Державна підтримка малого бізнесу: Світовий досвід і Україна. О. Барановський // Економіка України. - 1993. No6. С. 74 - 79.

28. Теория анализа хозяйственной деятельности: [Учеб.] / Осмоловский В.В.,

Кравченко Л.И., Русак Н.А. и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. - Мн.: Новое знание, 2001. - 318 с.

29. Фінансовий аналіз: [Навч. посіб.] / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. - К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2002. -301 с.

30. Чечевицына Л.Н. Экономический анализ: [Учебное пособие] / Л.Н. Чечевицына. - Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2001. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru