Оцінка фінансових ризиків суб’єкта підприємництва та розробка заходів щодо їхнього попередження

Аналогічно за функціонально-організаційним навантаженням до резервного капіталу суб'єкт господарювання може створювати резервні фонди спеціального призначення у грошовій та матеріальній формі, наприклад, підприємства створюють резерви під дебіторську заборгованість для попередження негативного впливу у випадку непогашення контрагентом своїх грошових зобов'язань (грошовий резервний фонд) або формування резервного залишку сировини на складі для забезпечення безперервності виробничого процесу (матеріальний або натуральний резервний фонд). дозволяється (див. національні стандарти бухгалтерського обліку) також формування спеціалізованих резервних фондів для забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед третіми особами - Розділ 2 Балансу „Забезпечення наступних витрат та платежів." так, підприємство може створювати, зокрема, такі спеціалізовані резервні фонди, зокрема: резервний фонд по гарантійним зобов'язанням; резервний фонд виплат персоналу; резервний фонд по додатковому пенсійному забезпеченні; резервний фонд на здійснення реструктуризації; резервний фонд по обтяжливими та крупними контрактами та інші [17, c.329].

На відміну від самострахування, коли джерелом формування фінансових ресурсів для покриття потенційних збитків являються виключно внутрішні ресурси суб'єкта господарювання, страхування фінансових ризиків із залученням страхової компанії передбачає передачу всього фінансового ризику суб'єкта господарювання або його частини за певну плату (страхову премію) на утримання спеціалізованій фінансовій установі - страховій компанії. За такого варіанту джерелом покриття збитків суб'єкта господарювання в результаті настання несприятливих умов (страхового випадку) являють фінансові ресурси страхової компанії. Загалом, на ринку страхових послуг пропонуються такі види страхування фінансових ризиків: страхування кредитів (товарних, експортних тощо); страхування інноваційних ризиків; страхування депозитних ризиків; страхування відповідальності; страхування на випадок не досягнення планового рівня рентабельності та інші.

5. Диверсифікація та її вплив на величину фінансових ризиків.

Особливим напрямком управління фінансовими ризиками (у частині їх нейтралізації), прийнятих суб'єктом господарювання на утримання, являється диверсифікація фінансових ризиків (financial risks diversification) -фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських фінансових рішень з метою зменшення сукупного фінансового ризику за рахунок його усереднення між складовими, що характеризуються різним рівнем фінансового ризику. Загалом, під диверсифікацією необхідно розуміти специфічну фінансово-математичну технологію обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо розподілу сукупного ризику суб'єкта господарювання шляхом розширення сукупності носіїв такого ризику. Слід відмітити, що нейтралізація фінансових ризиків на основі диверсифікації тісно пов'язана із портфельним аналізом (portfolio analysis), при цьому може використовуватися як для диверсифікації фінансових ризиків, що пов'язані з конкретними активами (наприклад, цінні папери), так і ризиків, носіями яких є господарські операції (наприклад, джерела позикового фінансування), таким чином, можна говорити про наступні форми диверсифікації: диверсифікацію активів; диверсифікація джерел капіталу; диверсифікація продукції; диверсифікація боргових зобов'язань; диверсифікація фінансових вкладень та інші.

6. Стратегія хеджування ризиків.

Одним із напрямків нейтралізації фінансових ризиків являється активна стратегія нейтралізації із використанням похідних цінних паперів - хеджування фінансових ризиків (risk hedging). У сучасній практиці корпоративних фінансів похідні фінансові інструменти (derivatives) використовуються для страхування ризиків, що пов'язані із потенційною зміною цін на певні активи, зокрема, іноземної валюти, сировини та матеріалів і т.п.

Механізм хеджування фінансових ризиків зміни цін на базові активи полягає в обґрунтуванні управлінських фінансових рішень щодо стратегії здійснення зустрічних торгових операцій з купівлі - продажу базових активів на основі сукупності похідних фінансових інструментів. До основних таких інструментів прийнято відносити наступні [7, c.183]:

форвардні контракти (forwards);

ф'ючерсні контракти (futures);

опціони (options);

своп - контракти (swaps);

варанти (varants)

та деякі інші .

Аналізуючи особливості формування стратегій хеджування фінансових ризиків на основі згаданих вище похідних цінних паперів, необхідно наголосити на наявності фунціонально-організаційних відмінностей у порядку використання похідних інструментів для цілей нейтралізації ризиків зміни цін на базові активів та отримання спекулятивного прибутку. відповідно, ідентифікація та структурування господарських операцій суб'єкта господарювання із похідними цінними паперами як складових елементів стратегії хеджування передбачає дотримання певних ознак та критеріїв, у тому числі:

по-перше, ідентифікація носія фінансового ризику - базового активу, по відношенню до якого існує достатньо високий рівень ймовірності зміни масштабу цін, що, відповідно, формує загрозу негативного впливу на фінансове - господарську діяльність суб'єкта господарювання і, відповідно, вимагає її нейтралізації (хеджування);

по-друге, обґрунтування типу інструмента хеджування ідентифікованого фінансового та однозначне визначення ринкової позиції по відношенню до такого інструменту;

по-третє, оцінка адекватності абсолютної величини хеджу та її достатності для попередження (або покриття) потенційних збитків суб'єкта господарювання в результаті зміни масштабу цін на базові активи.

Таким чином, в цьому розділі дипломної роботи було проведено дослідження економічного змісту фінансових ризиків суб'єкта підприємництва, сутність, класифікація та умови виникнення, також розглянуті методи оцінки фінансових ризиків та механізми нейтралізації фінансових ризиків. В наступному розділі проведемо дослідження фінансово-господарської діяльності обраного підприємства та його фінансових ризиків.

Розділ 2. Оцінка фінансових ризиків з урахуванням фінансового стану суб'єкта підприємництва

2.1 Аналіз фінансових ризиків та фінансових результатів

ВАТ «Херсонпромбудсервіс» засноване згідно рішенням Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області від 30.10.1995р. №920 шляхом перетворення державного комунального підприємства «Херсонпромбудсервіс» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.1995р. № 51/93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Дочірні та спільні підприємства до складу ВАТ «Херсонпромбуд-сервіс» не входять. ВАТ «Херсонпромбудсервіс» має в своєму складі 7 промислових та допоміжних цехів, підрозділи заводоуправління та складські приміщення, а саме:

1. Основні:

- цех металоформ і оснастки;

- цех металоконструкцій;

- механічний цех;

- цех по виготовленню металевих та броньованих дверей.

2. Допоміжні:

- інструментальний цех;

- енерго-механічний цех;

- автотранспортний цех.

А також:

- монтажну ділянку;

- ремонтно-будівельну ділянку;

- охорона;

- склад сировинних матеріалів;

- склад готової продукції та інструментів.

Метою діяльності товариства є задоволення потреб промислових підприємств та будівельних організацій у металоформах, металопрокаті, оснастках, товарній арматурі та реалізація, на основі отриманого прибутку, інтересів акціонерів та трудового колективу.

Основні види діяльності підприємства:

- виготовлення і реалізація металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій;

- виготовлення і реалізація будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій;

- виробництво товарів народного споживання та надання послуг населенню;

- проведення зовнішньоекономічних операцій;

- надання виробничих, транспортних, експедиційних, ринкових, посередницьких, брокерських та інших послуг;

- реалізація столярних виробів, пиломатеріалів;

- виготовлення металевих конструкцій і виробів для населення.

Основною продукцією ВАТ «Херсонпромбудсервіс» є:

- металоформи та оснастка для виготовлення залізобетонних конструкцій;

- освітлювальні опори та металеві огорожі;

- металеві броньовані двері.

Протягом 15-ти років товариство було провідним у випуску металоформ для залізобетонних конструкцій. Основними споживачами до реформування ВАТ «Херсонпромбудсервіс» були заводи ЗБК м. Херсона та Херсонської області. За всі ці роки на підприємстві постійно вдосконалювалась технологія випуску, методи зварювання, конструктивне виконання металоформ та оснастки з метою зменшення собівартості, підвищення якості та технологічного удосконалення.

В результаті довготривалої співпраці підприємства з основними споживачами виробився певний інтелектуальний потенціал та гнучкі підходи щодо вимог замовників. Значна частина замовлень виготовляється по технічним завданням замовників і являє собою переважно вироби індивідуального виконання. За цей час було запатентовано два нові підходи технологічного зварювання та методика зміцнення жорсткості металоформ за допомогою ексреактивних ребер жорсткості. Крім того були розроблені та введені в експлуатацію металоформи для виготовлення полегшених залізобетонних панелей для перекриття, які дозволили при виробництві економити близько 20% цементно-керамзітного розчину. Також була розроблена та виготовлена металоформа для виготовлення монолітних гаражів.

ВАТ «Херсонпромбудсервіс» приймало активну участь у реконструкції м. Херсон. У 2006 році був виготовлений комплект металоформ та оснастки УБ-1 та УБ-2 для залізобетонної розділювальної смуги доріг.

Таким чином, підприємство є провідним у галузі виробництва та проектування металоформ та оснастки. Об'єктне орієнтування комплектів, яке враховує особливості обладнання заводів ЗБК, доробка та, як правило, пусконалагоджувальні роботи проводяться силами власних спеціалістів ВАТ «Херсонпромбудсервіс», що являється досить вагомим рушієм підвищення конкурентоспроможності виготовляємої продукції.

Виготовлення освітлювальних опор та металевих огорож освоєно ВАТ «Херсонпромбудсервіс» у 2007 році. Освітлювальні опори, що виготовляються підприємством, досить високотехнологічний продукт. Завдяки використання верстатів внутрішнього плазмового зварювання металоконструкцій (ВВПЗ-4) освітлювальні опори мають підвищену жорсткість конструкції та зменшену масу і матеріаломісткість.

Освітлювальні опори ОП-1, ОП-4, ОП-7,ОП-8/2, ОП-12/П є альтернативною заміною вже застарілих залізобетонних опор, більшість з яких потребує заміни в зв'язку з закінченням строку безпечної експлуатації. Вищевказані опори не піддатливі процесам вивітрювання та мають у 10-12 разів вищий коефіцієнт статичної міцності ніж залізобетонні опори (Акт випробування Державно інституту міцності при Академії наук України від 26 квітня 2006 року №131). Завдяки цьому строк безпечної експлуатації зазначених металевих опор складає 35 років. Основним недоліком металевих опор є те, що вони потребують періодичного фарбування, що збільшує експлуатаційні витрати замовників. Але спеціалістами підприємства розроблений метод покриття металевих опор полімерною фарбою, яка забезпечує гарантований надійний антикорозійний захист на протязі 25 років. Такі освітлювальні опори мають кращий естетичний дизайн, завдяки чому покращується благоустрій вулиць, на яких вони встановлюються.

Виготовлення металевих дверей розпочато на ВАТ «Херсонпромбуд- сервіс» в 2007 році на діючому виробництві, використовуючи наявні потужності. Але збільшення обсягів виробництва даної продукції потребує розширення виробничих площ, закупки та монтажу додаткового обладнання згідно з технологічним циклом.

Для здійснення своєї основної діяльності товариство забезпечує:

ѕ проведення науково-технічної політики, що забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення технології та виробничого процесу;

ѕ поліпшення якості продукції, створення та впровадження нового перспективного асортименту металевих виробів;

ѕ раціональне використання сировинних, матеріальних та трудових ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;

ѕ підвищення продуктивності праці;

ѕ збільшення прибутку;

ѕ створення безпечних умов праці на виробництві.

Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності підприємства в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Фінансові результати діяльності підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" станом на кінець 2009-2011 років, тис. грн

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:
				2009 рік	2010 рік
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10098	11370	13756	+3658,00	+2386
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8440	9475	11506	+3066,00	+2031
3. Валовий прибуток (збиток)	723	1331	1087	+364,00	-244
4. Фінансовий результат від операційної діяльності	58	134	703	+645,00	+569
5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	58	137	703	+645,00	+566
6. Чистий прибуток	44	42	496	+452,00	+454

Чистий прибуток в 2009 році дорівнював 44 тис. грн., в 2010 році він зменшився на 2 тис. грн. і підприємство отримало прибуток в розмірі 42 тис. грн. Але розглядаючи 2011 рік чистий прибуток збільшився до 496 тис. грн. Для того, щоб з'ясувати, в результаті чого підприємство отримало більший прибуток розглянемо більш детально фінансові результати.

Доход від реалізації продукції за звітний рік збільшився на 20,99% або на 2386 тис. грн., собівартість реалізованої продукції збільшилась на 2275 тис. грн., отже збільшення менш швидкими темпами вплинуло на збільшення прибутку, але відбулося збільшення податку на додану вартість на 355 тис. грн., в результаті чого валовий прибуток зменшився на 244 тис. грн. до 1078 тис. грн.

Висновок: на збільшення чистого прибутку вплинуло збільшення інших операційних доходів на 661 тис. грн., також позитивним є зменшення адміністративних витрат на 866 тис. грн. Відбулося збільшення витрат на збут на 162 тис. грн. та інших операційних витрат на 552 тис. грн.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковий перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства -- це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість -- теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобов'язання -- це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, об'єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

Розглянемо коефіцієнти ліквідності у наступній таблиці (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2011 рр.

Назва показника	Методика розрахунку	Нормативне значення	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:
						2009 рік	2010 рік
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	Ф.1 (ряд 260 / ряд 620)	>2	5,556	4,325	3,884	-1,673	-0,441
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ф.1(ряд 150+...+ ряд 250) / ряд 620	>1	2,000	2,045	2,448	0,448	0,404
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф.1 (ряд 220+ряд 230+ряд 240) / ряд 620	>0.2	0,583	0,475	1,081	0,498	0,607

Аналізуючи дані, наведені в таблиці можна зробити наступні висновки. Коефіцієнти ліквідності визначають рівень платоспроможності підприємства. Майже всі показники ліквідності протягом звітного періоду збільшились - коефіцієнт швидкої ліквідності на 0,404 і його значення протягом 3 років знаходиться більше нормативного, що ж стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності то він збільшилися на 0,607 і протягом 3 років вище рекомендованого значення. Коефіцієнт покриття в 2011 році зменшився на 0,441 і протягом 3 років також більше нормативного.

Отже, діяльність підприємства в 2009-2011 роках є абсолютно ліквідною і в 2011 році ліквідність ще покращилась.

Наступним етапом аналізу фінансових показників є аналіз фінансової стійкості підприємства (див. табл. 2.3 та 2.4).

Таблиця 2.3

Абсолютні показники фінансової стійкості підприємства у 2009 - 2011 рр.

Показник	Джерело інформації (форма № 1) або формула для розрахунку	2009 рік, тис.грн.	2010 рік, тис.грн.	2011 рік, тис.грн.
1. Постійні пасиви (ПП)	р. (380 + 430 + 630)	3859	3901	4397
2. Активи, що важно реалізуються (АВР)	р. (080 + 270)	1836	2262	2018
3. Власні обігові кошти (ВОК)	ПП - АВР	2023	1639	2379
4. Довгострокові зобов'язання (ДЗ)	р.480	0	0	0
5. Наявність постійних та довгострокових пасивів для фінансування запасів	ВОК + ДЗ	2023	1639	2379
6. Короткострокові кредити банків (КК)	р. (500 + 510)	0	0	0
7. Загальна сума основних джерел фінансування запасів	ВОК + ДЗ + КК	2023	1639	2379
8 Запаси (3)	p. (100 + ... + 140)	1579	1124	1184
9. Надлишок (нестача) власних обігових коштів	ВОК - 3	444	515	1195
10. Надлишок (нестача) власних обігових коштів та довгострокових зобов'язань	ВОК + ДЗ-3	444	515	1195
11. Надлишок (нестача) основних джерел фінансування запасів	ВОК + ДЗ + КК - 3	444	515	1195

Таким чином можна зробити висновок, що на протязі 2009 - 2011 років підприємство знаходиться в абсолютно стійкому фінансовому стані. Це пов'язано з тим, що у підприємства великі постійні пасиви. В 2011 році відбулося збільшення постійних пасивів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Таблиця 2.4

Аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2011 рр.

Назва показника	Нормативне значення	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:
					2009 рік	2010 рік
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт автономії	більше 0,5	0,90	0,89	0,84	-0,05	-0,05
Коефіцієнт фінансової залежності	менше 0,2	1,12	1,13	1,19	0,07	0,06
Коефіцієнт фінансового ризику	менше 0,5	0,12	0,13	0,19	0,07	0,06
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	більше 0	0,52	0,42	0,54	0,02	0,12
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	-	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт довгострокового залучення коштів	0,4	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	0,6	1,00	1,00	1,00	0,00	0,00

Висновок: згідно таблиці ми бачимо, що підприємство є фінансово незалежним у 2009-2011 р., є маневреність в 2009-2010 роках, на кінець 2011 року платоспроможність збільшилась, тобто підприємство здатне зробити усі платежі за рахунок власних засобів.

Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів визначає, чи може підприємство залучати до господарського обороту залучений капітал. Як ми бачимо підприємство може отримати короткострокові та довгострокові залучені кошти. У 2011 р. ми бачимо, що власних засобів достатньо для покриття чужих джерел. Наступним аналізом є аналіз ділової активності підприємства (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Аналіз ділової активності підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2011 рр.

Назва показника	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:
				2009 рік	2010 рік
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт оборотності активів	1,96	2,18	2,39	0,43	0,21
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	3,42	4,12	4,31	0,89	0,19
Коефіцієнт оборотності основних засобів	1,82	1,91	2,13	0,31	0,22
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	2,19	2,44	2,77	0,59	0,33
Коефіцієнт оборотності запасів	5,35	7,01	9,97	4,63	2,96
Коефіцієнт оборотності готової продукції	2,19	2,44	2,77	0,59	0,33
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	14,33	14,48	13,12	-1,21	-1,36
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	19,01	20,22	17,46	-1,55	-2,76

Отже, згідно проведеного аналізу, можна прослідкувати збільшення майже всіх коефіцієнтів протягом 2011 року. Отже ділова активність підприємства покращилась.

Збільшився показник тривалості обороту виробничих запасів в 2011 році. Це свідчить про покращення управління маркетингово-збутової політики підприємства.

Показником, що впливає на фінансові процеси та стан господарських суб'єктів є коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Він характеризує швидкість руху оборотних засобів, тобто оборотні засоби за звітний період зробили 2,13 оборотів, а в 2009 році 1,82 оборотів.

В таблиці 2.6 розрахуємо періоди оборотності фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 2.6

Періоди оборотності фінансових ресурсів підприємства у 2009-2011 рр.

Показник	Формула для розрахунку	Напрямок позитивних змін	2009 рік, дні	2010 рік, дні	2011 рік, дні
1	2	3	4	5	6
1. Період оборотності активів	360 /кА	>0, зменшення	183,54	165,22	150,43
2. Період оборотності основних фондів	360/кОФ	>0, зменшення	197,91	188,24	169,06
3. Період оборотності оборотних активів	360 / КОА	>0, зменшення	105,23	87,37	83,48
4. Період оборотності запасів	360 / КЗ	>0, зменшення	67,35	51,35	36,11
5. Період оборотності готової продукції	360 / КГП	>0, зменшення	164,60	147,42	129,81
6. Період оборотності дебіторської заборгованості	360 / КДЗ	>0, зменшення	25,12	24,87	27,44
7. Період оборотності власного капіталу	360 / КВК	>0, зменшення	164,60	147,42	129,81
8. Період обороту кредиторської заборгованості	360 / ККЗ	>0, збільшення	18,94	17,80	20,62

Висновок: майже всі показники періоду оборотності зменшились. Це відбулося в результаті збільшення виробництва та реалізації продукції більш швидкими темпами ніж активів та пасивів.

В наступній таблиці 2.7 проведемо аналіз показників рентабельності підприємства.

Таблиця 2.7

Аналіз рентабельності підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2011 рр.

Показник	Джерело інформації	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:
					2009 рік	2010 рік
1	2	3	4	5	6	7
1.Коефіцієнт рентабельності продаж		0,0857	0,1405	0,0945	0,009	-0,046
2.Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності		0,0071	0,0157	0,0640	0,057	0,048
3.Коефіцієнт рентабельності капіталу		0,0102	0,0097	0,1032	0,093	0,094
4.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу		0,0114	0,0108	0,1195	0,108	0,109
5.Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу		0,0991	0,0896	0,7527	0,654	0,663
6.Коефіцієнт рентабельності необоротних активів		0,0240	0,0205	0,2318	0,208	0,211
7.Коефіцієнт рентабельності оборотних активів		0,0178	0,0183	0,1859	0,168	0,168

В 2010 та 2011 роках всі показники рентабельності мають тенденцію до збільшення, це пов'язано з тим, що підприємство отримує більше чистого прибутку. Розглядаючи 2011 рр. ми бачимо, що всі показники рентабельності, крім рентабельності продаж, покращились порівнянні з 2010 роком капіталу на 0,0,94, операційної діяльності на 0,048, власного капіталу на 0,109, позикового капіталу на 0,663, необоротних активів на 0,211, оборотних активів на 0,168.

Всі розрахунки були занесені в Додаток Г.

Найпоширенішими нині методи діагностики банкрутства запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман - Z - моделі. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття Кп і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) Кавт за формулою:

Z = - 0,3877 - 1,0736 * Кп + 0,0579 * Кавт, (2.1)

Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від'ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z>0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка ? Z = 0,65.

За даними фінансової звітності ВАТ "Херсонпромбудсервіс" розрахуємо індекс Z для аналізованого підприємства.

Z2009 = -0,3877 - 1,0736 * 5,556 + 0,0579 * 0,9 = -6,3.

Z2010 = -0,3877 - 1,0736 * 4,325 + 0,0579 * 0,89 = -4,98.

Z2011 = -0,3877 - 1,0736 * 3,884 + 0,0579 * 0,84 = -4,51.

Отже, ймовірність банкрутства протягом трьох років для підприємства не перевищує 50% і є дуже низькою. Також можна зауважити, що ймовірність банкрутства в 2011 році дещо збільшилась в порівнянні з 2010.

Для того щоб прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п'ятифакторну модель визначення індексу Z.

Модель Альтмана (інтегральний показник рівня загрози банкрутства).

Za = X1 * 1,2+Х2* 1,4 + Х3 * 3,3 + Х4 * 0,6+Х5*1, (2.2)

де X1- відношення власного оборотного капіталу до підсумку всіх активів підприємства Х1 = (стр.380ф1-стр.80ф1)/стр.280ф1;

Х2 - відношення нерозподіленого прибутку до підсумку всіх активів підприємства Х2 = стр.350ф1/стр.280ф1;

Х3 - рівень дохідності активів Х3 = стр.050ф2/стр.280ф1;

Х4 - коефіцієнт фінансового ризику Х4 = стр.380ф1/(стр.640-стр.380ф1);

Х5 - коефіцієнт оборотності активів Х5 = стр.035ф2/(1/2(гр.3стр.280ф1+гр.4стр.280ф1).

Таблиця 2.8

Нормативне значення показника Z

Імовірність банкрутства	Значення показника Z
Дуже висока імовірність банкрутства	<1,8
Висока ступень імовірності банкрутства	1,81-2,7
Можливе банкрутство	2,71-2,9
Ступень імовірності банкрутства мала	3 і >

Za2009 = 1,2*(3859-1836)/4303+1,4*2358/4303+3,3*723/ 4303+0,6*3859/(4303-3859)+1*8440/4303 = 9,062.

Za2010 = 1,2*(3901-2262)/4394+1,4*2400/4394+3,3*1331/4394+0,6* 3901/(4394-3901)+1*9475/((4394+4303)/2) = 9,14.

Za2011 = 1,2*(4397-2018)/5222+1,4*2896/5222+3,3*1087/5222+0,6*4397/ (5222-4397)+1*11506/((5222+4394)/2) = 7,6.

Також, як і в попередніх розрахунків, ці розрахунки показали, що із-за великого власного капіталу та в порівнянні з майном дуже висока виручка від реалізації ймовірність банкрутства протягом 3 років дуже мала, але на кінець 2011 року вона дещо збільшилась.

Крім індексу Альтмана у зарубіжних країнах використовують показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера:

Z = 0,16х1 - 0,22 х2 + 0,87 х3 + 0,10 х4 - 0,24 х5, (2.3)

де х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = ;

х5 = .

Наведемо вірогідності затримки платежів для різних значень Z (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Вірогідність затримки платежів для різних значень Z

Значення Z	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107	-0,131	-0,164
Вірогідність затримки платежів, %	100	90	80	70	50	40	30	20	10

Z2011 = 0,16*1929/5222 - 0,22*1501/5222 + 0,87*0/13756 + 0,10*2174/2250 - 0,24*1087/825 = -0,223.

Отже, вірогідність затримки платежів менше 10%.

У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також тести на ймовірність банкрутства Лису (Zл) та Таффлера (ZТ).

Zл = 0,063х1 + 0,092х2 + 0,057х3 + 0,001х4, (2.4)

де х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = .

Граничне значення Zл = 0,037. При Zл > 0,037- підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Zл < 0,037- є ймовірність банкрутства.

Розрахуємо показник Лису для ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011 рік:

Zл = 0,063 * 3204/5222 + 0,092 * 11506/5222 + 0,057 * 2896/ 5222 + 0,001 * 4397/825 = 0,278.

Таким чином, за показником Лису ймовірності банкрутства підприємства практично не існує.

Показник ймовірності банкрутства Таффлера:

ZТ = 0,03х1 + 0,13х2 + 0,18х3 + 0,16х4, (2.5)

х1 = ;

х2 = ;

х3 =

х4 = .

Якщо ZТ > 0,3 - підприємство має добрі довгострокові перспективи, при ZТ < 0,2 - є ймовірність банкрутства.

Розрахуємо показник Таффлера для ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011 рік:

ZТ = 0,03 * 11506/825 + 0,13 * 3204/825 + 0,18 * 825/5222 + 0,16 * 13756/5222 = 1,373.

Тест Таффлера також свідчить, що ймовірності банкрутства не має.

Таким чином, можна зробити висновок, що об'єктивні труднощі в одержанні відповідної інформації роблять створення дієвої моделі прогнозування банкрутства на підставі статистичних даних в Україні проблематичним. Також можна зробити висновок, що для українських підприємств застосування „західних” показників неплатоспроможності і банкрутства є небажаним, так як вони не враховуються специфіку вітчизняного економічного середовища і відповідно не ілюструють реальну картину фінансового стану вітчизняних підприємств.

Розрахунки коефіцієнтів банкрутства по ВАТ "Херсонпромбудсервіс" показали, що в 2009 та 2010 роках діяльність була абсолютно ідеальною, однак в 2011 році фінансовий стан дещо погіршився, але ймовірність банкрутства залишається низькою.

Таким чином, проведені розрахунки показали, що у підприємства не має проблем, але не має постійного партнера по кредитуванню, високі податкові збори та недосконале законодавство, не виконання термінів будування, нестійкий фінансовий стан. Ці проблеми можуть призвести до банкрутства підприємства.

2.2 Вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на фінансові ризики суб'єкта підприємництва

Наявність дебіторської заборгованості характеризує стан розрахункової дисципліни і суттєво впливає на стійкість фінансового стану підприємства.

До нестабільності фінансового стану підприємства, зростання дебіторської заборгованості призводить недотримання договірної та фінансової дисципліни. У цьому зв'язку до завдань аналізу включаються виявлення розмірів і динаміки невиправданої заборгованості та причини її виникнення або зростання.

Для проведення аналізу використовуються форма № 1 і 5.

Аналіз дебіторської заборгованості проводиться на основі загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому і в розрізі статей (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Склад і рух дебіторської заборгованості ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2010 рік

Склад дебіторської заборгованості	На початок року	Виникло зобов'язань	Погашено зобов'язань	На кінець року	Зміна ( + , - )
Розрахунки з дебіторами, всього, тис. грн. у тому числі :	589	8077	7946	720	131
за товари, роботи і послуги	429	5241	5213	457	28
за виданими авансами	143	2468	2362	249	106
інша поточна деб. заборгованість	17	368	371	14	-3

З табл. 2.10 випливає, що основне збільшення дебіторської заборгованості відбулося щодо дебіторської заборгованості за виданими авансами на 106 тис. грн.

Таблиця 2.11

Склад і рух дебіторської заборгованості ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011 рік

Склад дебіторської заборгованості	На початок року	Виникло зобов'язань	Погашено зобов'язань	На кінець року	Зміна ( + , - )
Розрахунки з дебіторами, всього, тис. грн. у тому числі :	720	9131	8817	1034	314
за товари , роботи і послуги	457	5479	5384	552	95
за бюджетом	0	546	524	22	22
за виданими авансами	249	2891	2684	456	207
інша поточна деб. заборгованість	14	215	225	4	-10

З табл. 2.11 випливає, що основне збільшення дебіторської заборгованості продовжує відбуватися в результаті росту дебіторської заборгованості за виданими авансами на 207 тис. грн. Також продовжує збільшуватися дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 95 тис. грн., за 2 роки вона збільшилась на 123 тис. грн.

В умовах ринку підприємства зацікавлені у роботі з покупцями та замовниками, які здатні своєчасно оплачувати рахунки. Однак у сучасній економічній ситуації різко знизилась купівельна спроможність клієнтів. Враховуючи дану обставину, доцільно вести в бухгалтерії відповідний журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Таким чином можна оцінити якісні параметри дебіторської заборгованості. Необхідно рознести заборгованості за такими градаціями: строк оплати не настав; прострочення від 1 до 30 днів; від 30 до 90 днів; від 91 до 180днів; від 181 до 360 днів; від 360 і більше.

Рис. 2.1. Динаміка структури дебіторської заборгованості за 2010 рік

Рис. 2.2. Динаміка структури дебіторської заборгованості за 2011 рік

Таким чином, проведений аналіз показав, що підприємство розвивається, з кожним роком збільшує обсяги реалізації продукції, але є проблеми з збільшенням дебіторської заборгованості.

Проаналізуємо кредиторську заборгованість, тому що вона займає значну питому вагу в структурі позикового капіталу.

Таблиця 2.12

Аналіз кредиторської заборгованості ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2011 рік

Кредиторська заборгованість	на початок року	на кінець року	зміни	зміна питомої ваги, відсоткові пункти
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	+/-	ТР, %
1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	51	11,28	30	4,01	-21	-41,18	-7,28
2. Поточні зобов'язання за розрахунками:	401	88,72	719	95,99	318	79,30	7,28
2.1. З одержаних авансів	305	67,48	547	73,03	242	79,34	5,55
2.2. З бюджетом	95	21,02	127	16,96	32	33,68	-4,06
2.3. З позабюджетних платежів	0	0,00	0	0,00	0	-	0,00
2.4. Зі страхування	0	0,00	0	0,00	0	-	0,00
2.5. З оплати праці	0	0,00	44	5,87	44	-	5,87
2.6. З учасниками	1	0,22	1	0,13	0	0,00	-0,09
2.7. Із внутрішніх розрахунків	0	0,00	0	0,00	0	-	0,00
Всього	452	100,00	749	100,00	297	65,71	0,00

З таблиці 2.12. бачимо, що кредиторська заборгованість підприємства збільшилась на 65,71%, в основному за рахунок збільшення заборгованості з одержаних авансів на 242 тис. грн., в результаті чого питома вага збільшилась на 5,55% до 73,03%. Відбулося зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 21 тис.грн. З'явилися зобов'язання з оплати праці в розмірі 44 тис.грн., з бюджетом заборгованість зросла на 32 тис. грн. Оскільки кредиторська заборгованість є джерелом покриття дебіторської, для більш глибокого аналізу необхідно їх провести порівняльний аналіз.

Таблиця 2.13

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2010 рік

Статті	Дебіторська заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення
			дебіторської заборгованості	кредиторської заборгованості
1. Векселі	0	0	-	-
2. За товари, роботи, послуги	457	51	406	-
3. З авансів	249	305	-	56
4. З бюджетом	0	95	-	95
5. З нарахованих доходів	0	*	-	-
6. З позабюджетних платежів	*	0	-	-
7. Зі страхування	*	0	-	-
8. З оплати праці	*	0	-	-
9. З учасниками	*	1	-	1
10. Із внутрішніх розрахунків	0	0	-	-
Всього	706	452	406	151

Таблиця 2.14

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості за 2011 рік

Статті	Дебіторська заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення
			дебіторської заборгованості	кредиторської заборгованості
1. Векселі	0	0	-	-
2. За товари, роботи, послуги	552	30	522	-
3. З авансів	456	547	0	91
4. З бюджетом	22	127	-	105
5. З нарахованих доходів	0	*	-	-
6. З позабюджетних платежів	*	0	-	-
7. Зі страхування	*	0	-	-
8. З оплати праці	*	44	-	44
9. З учасниками	*	1	-	1
10. Із внутрішніх розрахунків	0	0	-	-
Всього	1030	749	522	241

Отже, з таблиць 2.13 і 2.14 бачимо, що в обох випадках спостерігається перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, тобто на підприємстві можна покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської.

За спрямованістю руху коштів виділяють такі види грошових потоків:

- додатний грошовий потік (приплив коштів);

- від'ємний грошовий потік (відплив коштів).

За методом обчислення обсягу:

- валовий грошовий потік -- це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді;

- чистий грошовий потік (ЧГП), що становить різницю між додатним (ДГП) і від'ємним (ВГП) потоками коштів в аналізованому періоді:

ЧГП = ДГП - ВГП. (2.6)

ЧГП може бути як додатною, так і від'ємною величиною.

ДГП2010 = 13990+149+8+18 = 14165 тис. грн.

ДГП2011 = 16817+317+2+30+237 = 17403 тис. грн.

ВГП2010 = 10064+41+1217+493+96+818+411+374 = 13514 тис. грн.

ВГП2011 = 12809+29+1255+684+167+847+421+248 = 16460 тис. грн.

ЧГП2010 = 14165 - 13514 = 651 тис. грн.

ЧГП2011 = 17403 - 16460 = 943 тис. грн.

Як видно з проведених розрахунків на підприємстві надходжень набагато більше ніж відпливів і в 2011 році ця динаміка збільшилась.

Прямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так і чистий потік коштів підприємства у звітному періоді. Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Відмінність результатів розрахунку грошових потоків за прямим і непрямим методами стосуються тільки операційної діяльності.

За операційною діяльністю ЧГП прямим методом визначають у такий спосіб:

ЧГПод = ВРРП + Одав + ІНод - Птмц - ЗП - ПП - ІВод,(2.7)

де ВРРП -- виручка від реалізації продукції і послуг;

Одав -- одержані аванси від покупців і замовників;

ІНод -- сума інших надходжень від операційної діяльності;

Птмц -- сума засобів, виплачена за придбані товарно-матеріальні цінності;

ЗП -- сума виплаченої заробітної плати персоналу підприємства;

ПП -- сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;

ІВод -- сума інших виплат у процесі операційної діяльності.

ЧГПод2010 = 11370 + 2181 - 1895 - 8144 - 2262 - 398 - 718 = 134 тис. грн.

ЧГПод2011 = 13756 + 2842 - 2250 - 10419 - 1396 - 560 - 1270 = 703 тис. грн.

Висновок: чистий грошовий потік за операційною діяльність збільшився в 2011 році на 569 тис. грн.

Одна з переваг прямого методу полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують найбільший приплив і відплив коштів. Однак цей метод не розкриває взаємозв'язку величини фінансового результату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод кращий з аналітичного погляду, тому що дає змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результатами і вільними залишками готівки. Розрахунок чистого грошового потоку за непрямим методом здійснюють шляхом відповідного коригування чистого прибутку на суму змін у запасах, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень та інших статей активу, що належать до поточної діяльності. Джерелами інформації для розрахунку й аналізу грошових потоків за непрямим методом є звітний бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки.

За операційною (основною) діяльністю його розраховують у такий спосіб:

ЧГПОД =ЧПОД + А + ?ДЗ + ?Зтмц + ?КЗ + ?ДМП + ?Р + АВОД + ? АВВ, (2.8)

де ЧПОД -- сума чистого прибутку підприємства від операційної діяльності;

А -- сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

?ДЗ -- зміна суми дебіторської заборгованості;

?ЗТМЦ -- зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що входять до складу оборотних активів;

?КЗ -- зміна суми кредиторської заборгованості;

?ДМП -- зміна суми доходів майбутніх періодів;

?Р -- зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів;

?АВОД -- зміна суми одержаних авансів;

?АВВ -- зміна суми виданих авансів.

ЧГПОД2011 = 703 + 518 + 107 + 60 + 55 + 0 + 0 + 207 + 242 = 1892 тис. грн.

Таким чином, непрямий метод наочно показує відмінність між чистим фінансовим результатом і чистим грошовим потоком підприємства. За допомогою ряду коригувальних процедур фінансовий результат підприємства (чистий прибуток або збиток) перетвориться у величину чистого грошового потоку від операційної діяльності.

За інвестиційною діяльністю суму ЧГП визначають як різницю між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на їх придбання:

ЧГПід = ВРОЗ + ВРНА + ВРДФА + ВРВА + Дод - ПОЗ ± ?НКБ - ПНА - Пдфа - Пва, (2.9)

де ВРОЗ -- виручка від реалізації основних засобів;

ВРНА -- виручка від реалізації нематеріальних активів;

ВРДФА -- сума виручки від реалізації довгострокових фінансових активів;

ВРВА -- виручка від реалізації раніше викуплених акцій підприємства;

Дод -- сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроковими цінними паперами;

ПОЗ - сума придбаних основних засобів;

?НКБ -- зміна залишку незавершеного капітального будівництва;

ПНА -- сума придбання нематеріальних активів;

пдфа -- сума придбання довгострокових фінансових активів;

Пва -- сума викуплених власних акцій підприємства.

ЧГПід 2010 = -676 тис. грн.

ЧГПід2011 = -285 тис. грн.

За 2011 рік чистий грошовий потік за інвестиційною діяльністю збільшився на 391 тис. грн.

За фінансовою діяльністю прийнято відображати припливи і відпливи коштів, пов'язані з використанням зовнішнього фінансування. Суму ЧГП визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, сумою виплаченого основного боргу і сумою виплачених дивідендів власникам підприємства:

ЧГПфд = Звк + Здк + ЗКК + ЦФ - Вдк - Вкк - Вд,(2.10)

де Звк -- сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного капіталу (грошові надходження від випуску акцій та інших часткових інструментів, а також додаткових вкладень власників);

Здк -- сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

ЗКК -- сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

ЦФ -- сума засобів, що надійшли як безоплатне цільове фінансування підприємства;

Вдк -- сума виплат основного боргу за довгостроковими кредитами і позиками;

Вкк -- сума виплат (погашення) основного боргу за короткостроковими кредитами і позиками;

Вд -- сума виплачених дивідендів акціонерам підприємства.

ЧГПфд 2010 = 0 тис. грн.

ЧГПфд 2011 = 0 тис. грн.

Результати розрахунку суми ЧГП за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний його обсяг по підприємству:

ЧГПзаг = ЧГПОД + ЧГПід + ЧГПфд(2.11)

ЧГПзаг 2011 = 1892 - 285 + 0 = 1607 тис. грн.

Перевага непрямого методу визначення ЧГП полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують величину ЧГП, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків.

Також розраховують і аналізують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку:

(2.12)

де ДГП -- сума додатного грошового потоку;

ВГД -- сума від'ємного грошового потоку.

КЛГП2010 = 14165 / 13514 = 1,048.

КЛГП2011 = 17403 / 16460 = 1,057.

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт має бути зі значенням, не нижчим від одиниці. Перевищення одиниці буде сприяти зростанню залишків грошових активів на кінець періоду, тобто підвищенню коефіцієнта абсолютної ліквідності підприємства.

Висновок: на підприємстві зменшується залишок грошових активів на кінець 2011 року.

Для оцінювання ефективності грошового потоку підприємства розраховують і аналізують коефіцієнт ефективності грошового потоку, як відношення суми чистого прибутку (ЧП) і амортизації (Ам) до від'ємного грошового потоку (ВГП):

(2.13)

Егп2010 = (42+241) / 13514 = 0,021.

Егп2011 = (496+518) / 16460 = 0,062.

або як відношення суми чистого прибутку і амортизації до середньорічної суми активів підприємства:

(2.14)

Егп2010 = (42+241) / ((4303+4394)/2) = 0,065.

Егп2011 = (496+518) / ((4394+5222)/2) = 0,211.

Ці показники характеризують здатність грошового потоку генерувати самофінансований дохід.

2.3 Залучені та запозичені кошти і їх вплив на формування фінансових ризиків суб'єкта підприємництва

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство завжди використовує залучені кошти, тобто створює борги. Тоді власний капітал визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями. Формула, за якою обчислюється власний капітал набуває такого вигляду:

ВК = Активи - Боргові зобов'язання

Тобто власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Головна мета функціонування капіталу - це його рух. Протягом поточної діяльності підприємства форма його капіталу постійно змінюється. Ці зміни стосуються збільшення (зменшення) як абсолютного розміру капіталу, так і окремих його складових. Постійно здійснюється перетворення одних ресурсів на капітал, інших - на товар або інші види цінностей.

Капітал - це специфічна категорія, яка несе різне навантаження залежно від:

етапів життєвого циклу підприємства (статутний і додатковий капітал);

джерела формування (власний і залучений);

характеру обороту та ліквідності (основний і оборотний);

методів визначення (гранична вартість капіталу).

Основу капіталу підприємства складає власний капітал.

Його сума показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов'язань підприємства.

Власний капітал є:

основним початковим та безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства,

джерелом погашення збитків підприємства,

показником, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки він демонструє, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).

Збереження власного капіталу є одним з основних показників якості фінансового управління підприємством.

Наступним етапом аналізу буде дослідження пасивів в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Структура та динаміка джерел формування фінансових ресурсів підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2011 рр.

Стаття пасиву	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2011 року від:	2011 рік у % до:
				2009 рік	2010 рік	2009 рік	2010 рік
1. Власний капітал	3859	3901	4397	538	496	113,94	112,71
1.1. Статутний капітал (пайовий капітал)	69	69	69	0	0	100,00	100,00
1.2. Додатковий капітал	1415	1415	1415	0	0	100,00	100,00
1.3. Резервний капітал	17	17	17	0	0	100,00	100,00
1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	2358	2400	2896	538	496	122,82	120,67
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	0	0	0	0	0	-	-
3. Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0	0	-	-
4. Поточні зобов'язання	444	493	825	381	332	185,81	167,34
4.1. Короткострокові кредити	0	0	0	0	0	-	-
4.2. Кредиторська заборгованість, видані векселі	444	493	825	381	332	185,81	167,34
5. Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	-	-
БАЛАНС	4303	4394	5222	919	828	121,36	118,84

Аналізуючи пасив балансу можна зробити висновок, що у підприємства в 2010 році збільшується власний капітал на 42 тис. грн., відсутні довгострокові зобов'язання, негативним є збільшення поточних зобов'язань. Розглядаючи 2011 рік власний капітал збільшився на 496 тис. грн. або на 12,71%. В 2011 році також відбулося збільшення поточних зобов'язань на 332 тис. грн.

В цілому стан підприємства стабільний, це пов'язано з тим, що власний капітал займає 84,2% всіх пасивів.

Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових ресурсів, їх "ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні і позикові ресурси.

У цілому інформація про розмір власних джерел подана в I розділі пасиву балансу. До них, у першу чергу, відносяться:

- статутний капітал - вартісний відбиток сукупного внеску засновників (власників) у майно підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи.

- резервний фонд - джерело власних ресурсів, створюваний підприємством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку. Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату прибутків засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного року, на покриття збитків підприємства за звітний рік і ін.

- фонди спеціального призначення - джерела власних ресурсів підприємства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

- нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розподілена підприємством за станом на дату упорядкування звіту.

Дані про склад і динаміку позикових ресурсів відбиваються в II розділі пасиву. Аналіз власних джерел доцільно починати з оцінки їхньої структури і складу за даними балансу і розшифровок до нього. Варто вивчити, чим подані джерела власних ресурсів, обсяг фондів спеціального призначення, інформацію про нерозподілений прибуток. Потім переходять до поелементного вивчення кожного джерела, маючи у вигляді їхню різноманітну роль у функціонуванні підприємства.

Так, при аналізі статутного капіталу насамперед оцінюють повноту його формування, з'ясовуючи, у разі потреби, хто з засновників не виконав (частково виконав) свої зобов'язання по внеску в статутний капітал. Далі варто переконатися в стабільності величини статутного капіталу протягом звітного періоду й відповідності даним, зафіксованим в установчих документах. Очевидно, що аналіз статутного капіталу має свою специфіку в залежності від організаційно-правової форми створення підприємства. На прикладі підприємства ВАТ "Херсонпромбудсервіс", при внутрішньому аналізі фінансових ресурсів вивчимо динаміку і структуру власного і позиченого капіталу, визначимо причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Таблиця 2.16

Динаміка структури власного капіталу ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2010 рр.

Джерело капіталу	Сума, тис. грн..	Структура капіталу, %
	На поч. року	На кінець року	На поч. року	На кінець року	Відхилення
Статутний фонд	69	69	1,79	1,77	-0,02
Інший додатковий капітал	1415	1415	36,67	36,27	-0,39
Резервний фонд	17	17	0,44	0,44	0,00
Нерозподілений прибуток	2358	2400	61,10	61,52	0,42
Всього	3859	3901	100,00	100,00	-

З даних наведеної таблиці 2.16 можна зробити висновок, що не відбулося суттєвих змін в структурі власного капіталу, частка статутного фонду зменшилась на 0,02%, іншого додаткового капіталу - на 0,39%. Це відбулося в результаті збільшення нерозподіленого прибутку, в результаті чого його частка стала дорівнювати 61,52%. Статутний фонд займає 1,77% всіх власних джерел капіталу.

Таблиця 2.17

Динаміка структури власного капіталу ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2010-2011 рр.

Джерело капіталу	Сума, тис. грн..	Структура капіталу, %
	На поч. року	На кінець року	На поч. року	На кінець року	Відхилення
Статутний фонд	69	69	1,77	1,57	-0,20
Інший додатковий капітал	1415	1415	36,27	32,18	-4,09
Резервний капітал	17	17	0,44	0,39	-0,05
Нерозподілений прибуток	2400	2896	61,52	65,86	4,34
Всього	3901	4397	100,00	100,00	-

Отже, структура власного капіталу в 2011 році також як і в 2010 року має незначні зміни. В результаті збільшення нерозподіленого прибутку на 496 тис. грн., статутний фонд зменшив свою частку на 0,2% і став займати 1,57% всіх джерел власного капіталу.

В таблиці 2.18 проведемо розрахунки динаміки структури позикового капіталу ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2010 рр.

Позиковий капітал підприємства на кінець 2010 року збільшився на 49 тис. грн. Це відбулося завдяки збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 10 тис. грн. Збільшилась частка по одержаним авансам на 10,06% і їх частка в зобов'язаннях становить 61,87%.

Таблиця 2.18

Динаміка структури позикового капіталу ВАТ "Херсонпромбудсервіс" за 2009-2010 рр.

Джерело капіталу	Сума, тис. грн.	Структура капіталу, %
	На поч. року

Подобные документы

• Характеристика фінансових ризиків на та заходи щодо їх мінімізації

  Фінансовий ризик як імовірність виникнення фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу. Класифікація фінансових ризиків за видами. Аналіз фінансових ризиків ЗАТ "Рівне-Борошна" та заходи щодо їх мінімізації. Оцінка фінансового рівня безпеки.
  
  реферат [17,7 K], добавлен 21.10.2010
  

• Якісні методи оцінки фінансових ризиків

  Якісні методи оцінки фінансових ризиків, їх суть, приклади застосування та механізму оцінки. Особливості, механізми та сценарії управління бюджетними ризиками в іноземній та національній практиці. Прийоми зниження, передачi, уникнення ступеня ризику.
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 17.02.2010
  

• Управління ризиками як функціональне завдання санаційного контролінгу

  Сутність, задачі і функції, контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві. Поняття, характеристика і класифікація фінансових ризиків підприємства. Основні методи нейтралізації і мінімізації фінансових ризиків.
  
  курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.05.2011
  

• Управління фінансовими ризиками на підприємстві

  Поняття і класифікація фінансових ризиків, методи їх оцінки на ринку. Способи управління та вимірювання фінансових ризиків. Факторний та коефіцієнтний аналіз результату операційної діяльності, тривалості операційно-фінансового циклу підприємства.
  
  курсовая работа [185,2 K], добавлен 27.01.2011
  

• Нейтралізація фінансових ризиків підприємства на матеріалах ФГ "Стимул-777"

  Організаційно-економічна характеристика фермерського господарства "Стимул-777", оцінка рівня глибини спеціалізації та показники, що характеризують стан платоспроможності. Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків, форми і види їх страхування.
  
  дипломная работа [66,3 K], добавлен 11.07.2011
  

• Кредитні ризики

  Поняття та сутність фінансових ризиків на підприємстві, їх класифікація та різновиди, фактори розвитку та можливі наслідки для організації. Кредитні ризики в системі фінансових ризиків. Стратегія і тактика управління кредитними ризиками на підприємстві.
  
  контрольная работа [163,3 K], добавлен 18.06.2010
  

• Управління фінансовими ризиками підприємства

  Теоретичні основи управління, економічний зміст фінансових ризиків підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз фінансових результатів, зміни формування власних обігових коштів, вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на фінансовий стан.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 03.03.2011
  

• Політика управління фінансовими ризиками

  Тенденції розвитку промислових підприємств у ринковій економіці. Сутність, види й класифікація фінансових ризиків. Організаційно-методичне забезпечення мінімізації впливу ризиків на підприємстві. Аналіз методів оцінки фінансової стійкості підприємства.
  
  курсовая работа [109,7 K], добавлен 02.02.2010
  

• Внутрішні та зовнішні ризики фінансових криз

  Поняття фінансових криз. Основні ризики економічних систем під час їх виникнення і поширення. Аналіз зовнішніх та внутрішніх ризиків в умовах виникнення фінансових криз. Зовнішні та внутрішні ризики сучасної глобальної фінансової кризи для України.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.07.2011
  

• Визначення, види та структура процентних ставок. Основні види ризиків

  Структура та розрахунок процентних ставок, їх види. Залежність рівня доходу за фінансовими активами від ступеня їх ризиковості. Поняття і основні види ризиків: кредитний, процентний, валютним, економічний, операційний. Суть і зміст фінансових ризиків.
  
  реферат [244,7 K], добавлен 17.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам