Обґрунтування застосування податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Однак згідно з пп. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22 Закону № 889-IV [2] такі витрати можна включати до складу податкового кредиту за підсумками податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування.

Умови для віднесення до складу податкового кредиту витрат, пов'язаних з охороною здоров'я, наведено на рис. 1.7 [23].

5) суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи



Рис. 1.7. Умови для віднесення до складу податкового кредиту витрат, пов'язаних з охороною здоров'я

місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку - суму, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків від суми, визначеної у частині "а", у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями, то гранична сума, зазначена в частині "а" або "б", зменшується для відповідної застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.

Підтвердними документами можуть бути довідка працедавця платника податку про перерахування за заявою-дорученням платника безготівкових пенсійних внесків із одержуваної заробітної плати на рахунок недержавного пенсійного фонду, а також пенсійний контракт платника податку з недержавним пенсійним фондом [39].

6) суми витрат платника податку із:

штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні;

оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.

Однак Законом [2] не визначено перелік послуг, вартість яких можна включити до складу податкового кредиту. У зв'язку з тим, ДПА України надала роз'яснення, що платник податку - жінка (з якою проводиться дія із штучного запліднення) може віднести до податкового кредиту вартість безпосередньо таких процедур: ЗІВ - запліднення ін вітро (IVF); ІКСІ - ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ - інсемінація спермою чоловіка; ІСД - інсемінація спермою донора; ЕТ - ембріотрансфер; сурогатне материнство [40].

Платник податку зобов'язаний вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний Законом [2] подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплаченого податку, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит [45].

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Згідно з п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [3] при поверненні з бюджету надміру сплачених податків або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, платники податків можуть подавати заяви (податкові декларації) протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Водночас пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону N 889-IV [2] встановлено обмеження. Згідно з цим пунктом, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тому строк подання декларацій платниками податку на одержання повернення з бюджету у зв'язку з реалізацією права на податковий кредит становить не З роки (1095 днів), а обмежується податковим періодом (роком). Отже, при реалізації платниками податку права на податковий кредит строк подання декларацій не обмежується 1 квітня [31].

Таким чином, в результаті нарахування податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб платник податку має можливість зменшити суму загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту за наслідками звітного року. Таке право призводить до зменшення об'єкта оподаткування податком, а як наслідок, до зменшення суми податку з доходів фізичних осіб. Тому право платника податку на нарахування податкового кредиту також є податковою пільгою.

Висновки до розділу 1

З економічної точки зору надання пільг є формою державного регулювання економічного та соціального розвитку. Раціоналізація системи податкових пільг в Україні є актуальною проблемою, розв'язання якої наштовхується на недостатньо з'ясовані теоретичні аспекти цієї проблеми, насамперед - відсутність визначення терміну “податкова пільга” на законодавчому рівні. Єдиний підхід до визначення економічної сутності податкових пільг серед вчених відсутній. Всі розглянуті підходи до визначення податкових пільг так чи інакше пов'язані зі зменшенням податкового зобов'язання. Однак такі підходи не розкривають всіх можливих привілеїв, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою податків та зборів.

Тому в результаті проведеного дослідження різних підходів вчених до сутності податкових пільг автором удосконалено визначення податкової пільги як будь-якої встановленої нормами податкового законодавства можливості відхилення платника податку від загальних правил оподаткування, що призведе до зменшення суми податку або звільнення платника від окремих обов'язків, пов'язаних з оподаткуванням. Запропоноване визначення опубліковане у статті «Сутність поняття податкової пільги» у збірнику наукових статей «Управління розвитком».

Класифікувати податкові пільги в оподаткуванні доходів фізичних осіб можна, виділивши такі основні форми їх надання, як звільнення від оподаткування податком з доходів фізичних осіб окремих суб'єктів оподаткування, виключення з оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зменшення бази оподаткування податку з доходів фізичних осіб, зменшення ставок податку з доходів фізичних осіб, встановлення альтернативних систем оподаткування доходів фізичних осіб.

В системі податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб в Україні основне місце займають податкові соціальні пільги та податковий кредит.

Сутність податкової соціальної пільги полягає в наданні можливості платнику податку зменшення загального місячного оподатковуваного доходу (заробітної плати) на встановлену законодавством суму, яка визначається соціальним статусом платника податків.

В свою чергу, сутність податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб полягає в наданні платнику податку права зменшення його загального річного оподатковуваного доходу на суму витрат на придбання товарів, робіт, послуг, встановлених законодавством.

Надання пільг з оподаткування доходів фізичних осіб в основній частині регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV [2]. Однак на практиці порядок застосування податкових соціальних пільг та нарахування податкового кредиту залишається недостатньо врегульованим Законом № 889-IV [2], оскільки в багатьох питаннях його норми неоднозначно трактуються або залишаються зовсім не висвітленими. Це призводить до того, що ДПА України постійно повинна надавати податкові роз'яснення щодо питань надання податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ В ОПОДАТКУВАННІ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

2.1 Статистичний аналіз податкових пільг, які визначаються соціальним статусом отримувача

Податок з доходів фізичних осіб є найважливішим джерелом наповнення місцевих бюджетів, а також дієвим засобом впливу на матеріальне становище платників податків. В умовах соціальної диференціації населення особливої гостроти набувають питання, пов'язані з оподаткуванням виплат з оплати праці.

Механізм застосування податкової соціальної пільги передбачає прив'язку його до розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлених бюджетними законами на 1 січня звітного року. Тому на думку автора, доцільно проаналізувати динаміку вказаних величин за останні роки (табл. 2.1) [23, с. 120].

Таблиця 2.1 Динаміка розміру державних соціальних гарантій та видів податкової соціальної пільги за період 2005-2009 рр.

Державні соціальні гарантії та види податкової соціальної пільги	Рік
	2005	2006	2007	2008	2009
Прожитковий мінімум для працездатної особи (на 1 січня), грн/міс.	453,00	483,00	525,00	633,00	669,00
Мінімальна заробітна плата (на 1 січня), грн/міс.	262,00	350,00	400,00	515,00	605,00
Граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу, грн/міс.	630,00	680,00	740,00	890,00	940,00
Податкова соціальна пільга, грн/міс.:	-	-	-	-	-
50% (базовий розмір)	131,00	175,00	200,00	257,50	302,50
150 % базового розміру	196,50	262,50	300,00	386,25	453,75
200% базового розміру	262,00	350,00	400,00	515,00	605,00
Співвідношення суми податкової соціальної пільги та прожиткового мінімуму залежно від її розміру, %:	-	-	-	-	-
50% (базовий розмір)	28,92	36,23	38,10	40,68	45,22
150 % базового розміру	43,38	54,35	57,15	61,02	67,83
200% базового розміру	57,84	72,46	76,20	81,36	90,43

Як свідчать дані в табл. 2.1, спостерігається позитивна тенденція збільшення розміру податкової соціальної пільги в порівнянні з розміром державних соціальних гарантій, оскільки її базовий розмір у 2005 році становив 28,92% прожиткового мінімуму, а в 2009 році - 45,22%. На рис. 2.1 подано графічне зображення динаміки прожиткового мінімуму та видів податкової соціальної пільги за період 2005-2009 рр.

Рис. 2.1. Динаміка прожиткового мінімуму та видів податкової соціальної пільги за період 2005-2009 рр.

Така тенденція збільшення розміру податкової соціальної пільги в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму свідчить про те, що інструменти державного податкового регулювання направлені на збільшення розміру податкової соціальної пільги з метою підтримки соціально незахищених та малозабезпечених верств населення. Розмір податкових соціальних пільг залежить від розміру мінімальної заробітної плати, а граничний розмір можливості застосування податкової соціальної пільги - від розміру прожиткового мінімуму. Однак важливо відзначити, що встановлений законодавством розмір державних соціальних гарантій залишається низьким в порівнянні з реальними доходами громадян у вигляді заробітної плати (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка державних соціальних гарантій та середньомісячної заробітної плати у 2005-2008 рр., грн/міс.

Показник	Рік
	2005	2006	2007	2008
Середньомісячна заробітна плата (у розрахунку на одного штатного працівника) [14]	806	1041	1351	1512
Граничний розмір застосування податкової соціальної пільги	630	680	740	890
Мінімальна заробітна плата (на 1 січня)	262	350	400	515

Дані в табл. 2.1 підтверджують той факт, що реальні доходи громадян у вигляді заробітної плати у 2008 році на 69,8 % більше, ніж граничний розмір заробітної плати, який дає право на податкову соціальну пільгу. В той час як в 2005 році ця величина складала 27,9 %. Це свідчить про те, що середньомісячна заробітна плата зростає більшими темпами в порівнянні з граничним розміром заробітної плати, яка дає право на застосування податкової соціальної пільги (рис. 2.2). Така тенденція свідчить про те, що лише невелика частка працівників України має право на застосування податкової соціальної пільги, та з кожним роком ця кількість зменшується. Отже, роль податкової соціальної пільги як інструмента державного регулювання соціальних процесів зменшується.

Рис. 2.2. Динаміка середньомісячної заробітної плати та граничного розміру застосування податкової соціальної пільги у 2005-2008 рр.

Також одним із інструментів регулювання соціальних процесів, передбачених Законом № 889-IV [2], є податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб. Порядок нарахування податкового кредиту передбачає можливість платника податків скористатися правом на податковий кредит за наслідками звітного року, подавши до податкових органів річну декларацію про майновий стан і доходи.

За наслідками звітного 2008 року до податкових органів надійшло 525600 декларацій про майновий стан і доходи від громадян України, що на 12,8 % більше ніж за результатами 2007 року (табл. 2.3) [30].

Таблиця 2.3 Підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2006-2007 рр.

Показник	2007 р.	2008 р.	Темп приросту, %
Сума доходу, задекларованого громадянами, млн. грн.	19600	30200	54,1
Сума ПДФО, сплаченого платниками податку, млн. грн.	645,5	806,9	25,0
Сума ПДФО, повернута з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, млн. грн.	64,2	76,4	19,0
Кількість платників, які задекларували свої доходи, тис. осіб	465,9	525,6	12,8
Кількість платників, які скористувалися правом на податковий кредит з ПДФО, тис. осіб	111,4	195,5	75,5
Кількість платників, яким повернута сума перевищення ПДФО у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, тис. осіб	107,8	184,3	71,0

За розрахунками податкових органів громадянами було задекларовано доходу, отриманого у 2008 році, в сумі 30,2 млрд. грн., що на 54,1 % більше в порівнянні з 2007 роком. Також спостерігається збільшення на 25% суми податку з доходів фізичних осіб, яка надійшла до місцевих бюджетів (з 645,5 млн. грн. у 2007 році до 806,9 млн. грн. у 2008 році). Слід відзначити позитивну тенденцію використання платниками податку права на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб, оскільки всі показники мають позитивне значення темпу приросту.

Динаміка загальної кількості поданих громадянами декларацій та кількості осіб, які скористувалися правом на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб, у 2007-2008 роках наведена на рис. 2.3 [62]. За останні звітні роки спостерігається збільшення загальної кількості осіб, які декларують свої доходи, з 465,9 тис. осіб у 2006 році до 525,6 тис. осіб у 2008 році. В свою чергу на 75,5 % зросла кількість громадян, які скористувалися правом на податковий кредит, в результаті чого в загальній сумі з бюджету було повернено у 2007 році 64,2 млн. грн., а у 2008 році 76,4 млн. грн.

Рис. 2.3. Динаміка кількості громадян, які задекларували доходи у 2007-2008 рр.

На думку автора, також важливим чинником при аналізі користування громадянами права на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб є аналіз змін питомої ваги кількості платників, яким повернена сума переплаченого податку у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, у загальній кількості платників, які скористувалися правом на податковий кредит при декларуванні доходів [62]. Так, за підсумками 2007-2008 років цей показник склав 95 %, що свідчить про необхідність використання громадянами наданого їм права на податковий кредит за наявністю встановлених законодавством підстав. В 2008 році спостерігалася тенденція збільшення суми відшкодування надміру сплаченого податку на 19 % в порівнянні з попереднім роком, в той час як кількість осіб, яким повернено суму перевищення податку у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, зросла на 71 %, що свідчить про зменшення середньої суми відшкодування податку на одного громадянина.

Таким чином, виявлена тенденція, на думку автора, свідчить про підвищення “податкової свідомості” громадян України. В результаті громадяни мають право на зменшення загального оподатковуваного доходу на суму нарахованого податкового кредиту, що призводить до зменшення його податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за наслідками звітного року. З іншого боку, наданням права на податковий кредит податкові органи заохочують громадян до декларування своїх доходів. В результаті цього втрати місцевих бюджетів на відшкодування надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб є незначними, оскільки питома вага суми відшкодування у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту громадянам складає лише 9,45% в загальній сумі податку з доходів фізичних осіб у 2008 році.

Також доцільно проаналізувати структуру нарахованого податкового кредиту за видами витрат, які громадянам відповідно до Закону № 889-IV [2] дозволяється включити до складу податкового кредиту. В табл. 2.4 подано витрати, які були включені до складу податкового кредиту за результатами декларування доходів громадян за звітні 2007-2008 рр. за даними ДПІ Київського району м. Харкова [17, 18].

Таблиця 2.4 Результати нарахування податкового кредиту громадянами за наслідками 2007-2008 рр. за даними ДПІ Київського району м. Харкова

Показник	2007 р.	2008 р.	Темп приросту, %
	Кількість громадян, осіб	Сума, тис. грн.	Кількість громадян, осіб	Сума, тис. грн.	У кількості громадян	У сумі
1. Витрати, що входять до складу податкового кредиту, в тому числі:	466	1676,36	339	1030,13	-37,5	-62,7
на сплату процентів з іпотечного кредитування	7	59,04	5	18,35	-40,0	-221,7
на навчання платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення	459	1614,80	337	1007,55	-36,2	-60,3
на недержавне пенсійне страхування та довгострокове страхування життя	1	0,56	2	1,21	50,0	53,7
на благодійну допомогу та пожертвування	2	1,34	3	2,13	33,3	37,1
на штучне запліднення чи всиновлення дитини	1	0,62	1	0,89	0	30,3
2. Бюджетне відшкодування податку з доходів фізичних осіб	408	109,76	339	94,40	-20,4	-16,3

Як свідчать дані в табл. 2.4, спостерігається тенденція зниження у 2008 році загальної суми нарахованого податкового кредиту на 62,7% в порівнянні з 2007 роком, що пояснюється зменшенням кількості громадян, які скористалися правом на нарахування податкового кредиту, на 37,5%. Важливо відзначити, що у 2008 році було відшкодовано суму надміру сплаченого податку всім платникам, які скористалися правом на податковий кредит.

Незначними залишаються суми витрат на недержавне пенсійне забезпечення та довгострокове страхування життя, на благодійну допомогу та пожертвування, на штучне запліднення чи всиновлення дитини, оскільки незначна кількість громадян користується правом на включення до складу податкового кредиту цих витрат.

Графічне зображення структури податкового кредиту за видами витрат, включених до складу податкового кредиту у 2008 році подано на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Структура податкового кредиту за видами витрат у 2008 р.

Таким чином, можна зробити висновок, що згідно з переліком витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV [2], найбільшу питому вагу мають витрати на навчання платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (у 2008 р. 97,81%) та витрати на сплату процентів за іпотечним кредитом (у 2008 р. 1,78%). Витрати на недержавне пенсійне забезпечення та довгострокове страхування життя, на благодійну допомогу та пожертвування, на штучне запліднення чи всиновлення дитини в загальній сумі складають лише 0,41% загальної суми нарахованого податкового кредиту. Така ситуація свідчить про те, що громадяни найбільше використовують право на нарахування податкового кредиту лише з двох підстав, встановлених Законом [2].

2.2 Кластерний аналіз розподілу регіонів України за рівнем застосування податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб

Аналіз ефективності застосування пільгового оподаткування доходів фізичних осіб доцільно провести як на державному, так і на регіональному рівнях. Для цього важливо класифікувати регіони за кількістю громадян, які застосовують пільги з податку з доходів фізичних осіб.

Виділити регіони за рівнем застосування податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб доцільно за допомогою кластерного аналізу, який дозволяє класифікувати багатомірні спостереження, кожне з яких описується набором вихідних змінних Х₁, Х₂,…, Х_n. Метою кластерного аналізу є утворення груп схожих між собою об'єктів, які прийнято називати кластерами. Необхідність розвитку методів кластерного аналізу і їх використання зумовлена насамперед тим, що вони допомагають побудувати науково обґрунтовані класифікації, виявити внутрішні зв'язки між одиницями спостережуваної сукупності [43].

Велика перевага кластерного аналізу в тому, що він дозволяє проводити розбиття об'єктів не тільки по одному параметру, а й по цілому набору ознак. Крім того, кластерний аналіз, на відміну від більшості математико-статистичних методів, не обмежує вид об'єктів, що класифікуються, та дозволяє розглядати множину вихідних даних будь-якої природи, достатньо великий обсяг інформації та різко скорочувати великі масиви економічної інформації, робити їх компактними та наглядними [64].

Для проведення кластерного аналізу розподілу регіонів України за кількістю громадян, які застосовують податкові соціальні пільги залежно від їх розміру та користуються правом на нарахування податкового кредиту, використовується пакет статистичних методів STATISTICA 6.0 та метод кластерізації - метод k-середніх (K-means Clustering). В загальному випадку метод k-середніх будує рівно k різних кластерів, розташованих на можливо великих відстанях один від одного; алгоритм призначений для вибору K-центрів, що представляють кластери в N точках (K<N) [64]. Вихідні дані для проведення кластерного аналізу подані в Додатку Е [49].

В результаті проведення кластерного аналізу отримана класифікація регіонів України в залежності від кількості громадян, які застосовують пільги з податку з доходів фізичних осіб. Класифікація поділяє регіони на 3 кластери. До першого кластера увійшли регіони з найбільшою кількістю громадян, які користуються пільгами, до другого кластера - з середньою кількістю, та до третього кластера відповідно - з найменшою кількістю. Результати розподілу регіонів подано у вигляді дендрограми (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Дендрограма класифікації регіонів України за рівнем застосування пільг з податку з доходів фізичних осіб у 2007 р.

Таким чином, до першого кластера увійшли 7 регіонів. До них належать: м. Київ, Харківська, Львівська, Одеська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська області. Результати групування регіонів у першому кластері та відстані кожного з них до центру кластера подано на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Регіони, які увійшли до першого кластера, та відстані їх до центру кластера

До основних характеристик кожного кластера належать наступні: середнє значення, стандартне відхилення та варіація для кожного показника (змінної) в кожному кластері [43]. Основні характеристики першого кластера подано на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Характеристики першого кластера

В першому кластері середня кількість громадян, які застосовують податкові соціальні пільги, складає 452919 осіб, в той час як середня кількість громадян, які скористувались правом на нарахування податкового кредиту, становить 4718 осіб.

Питома вага кожного регіону за загальним рівнем застосування громадянами податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб у першому кластері зображена на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Структура першого кластера по регіонам

Найбільшу питому вагу кількості громадян, які користувались пільгами з податку з доходів фізичних осіб у 2007 р., у першому кластері має м. Київ (23%). Також значна частка кількості громадян, які застосовують пільгове оподаткування, належить Дніпропетровський області (16%). Найменшу питому вагу має Луганська область (11%). Інші регіони першого кластера мають відносно однаковий рівень питомої ваги.

До другого кластера увійшли 12 областей України: Хмельницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Черкаська, Рівненська, Сумська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська, Тернопільська, Кіровоградська, Житомирська. Відстані кожного регіону до центру кластера подано на рис. 2.9.

Рис. 2.9. Регіони, які увійшли до другого кластера, та відстані їх до центру кластера

Середня кількість громадян, які застосовують податкові соціальні пільги, в другому кластері складає 230307 осіб, а середня кількість громадян, які скористувались правом на податковий кредит, дорівнює 2399 осіб (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Характеристики другого кластера

Якщо проаналізувати структуру другого кластеру по регіонам (рис. 2.11), то можна зробити висновок, що всі регіони мають відносно однакову питому вагу громадян, які застосовують пільги з податку з доходів фізичних осіб. Серед них найбільша частка належить Івано-Франківський області (11%), а найменша - Чернівецький (6%). Це свідчить про те, що до другого кластеру увійшли регіони з однаковим загальним рівнем застосування пільг у вигляді податкової соціальної пільги та податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб.

Рис. 2.11. Структура другого кластера по регіонам

До третього кластера увійшли 5 регіонів України - Полтавська, Київська, Вінницька, Запорізька області та м. Севастополь. Результати групування регіонів у третьому кластері подано на рис. 2.12.

Рис. 2.12. Регіони, які увійшли до третього кластера, та відстані їх до центру кластера

В третьому кластері середня кількість громадян, які застосовують податкові соціальні пільги, складає 198416 осіб, а середня кількість громадян, які скористувались правом на податковий кредит, становить 1859 осіб (рис. 2.13).

Рис. 2.13. Основні характеристики третього кластера

Структура третього кластера по регіонам подана на рис. 2.14.

Рис. 2.14. Структура третього кластера по регіонам

Аналіз структури третього кластера дозволяє зробити висновок, що варіація питомої ваги кожного регіону в третьому кластері досить висока. Так, найбільшу питому вагу загальної кількості осіб, що застосовують податкові пільги, в структурі має Запорізька область (27%), а найменшу - м. Севастополь (5%).

Графік середніх значень кількості осіб, які користуються податковими пільгами з податку з доходів фізичних осіб, по кожному кластеру подано на рис. 2.15.

Рис. 2.15. Графік середніх значень кількості осіб, які користуються пільгами з податку з доходів фізичних осіб, для кластерів

Як свідчить графік, середні значення кількості громадян, які застосовують податкові соціальні пільги, в трьох кластерах складає 326844 осіб, що значно менше в порівнянні з кількістю 3405 громадян, які користуються правом на податковий кредит.

В результаті проведення кластерного аналізу автором отримана класифікація регіонів України за рівнем застосування пільг з податку з доходів фізичних осіб, яка поділяє всі регіони України на три кластери в залежності від кількості громадян, які в 2007 році застосовували податкові соціальні пільги або в протягом 2008 року скористалися правом на податковий кредит з податку з доходів фізичних осіб за наслідками звітного 2007 року.

Отже, найбільша кількість громадян, які користуються податковими пільгами з податку з доходів фізичних осіб, належить регіонам, які увійшли до першого кластеру (м. Київ, Харківська, Львівська, Одеська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська області). Важливо відзначити тенденцію, що в перший кластер увійшли економічно розвинуті регіони України, в яких проживає найбільша кількість працюючих громадян в порівнянні з іншими регіонами. Така тенденція пов'язана з тим, що в економічно розвинутих регіонах працює велика частка зайнятого населення України, а проаналізовані автором види податкових пільг застосовуються до доходів фізичних осіб саме у вигляді заробітної плати.

Також виявлена тенденція свідчить про те, що рівень застосування пільг у вигляді податкової соціальної пільги та податкового кредиту в тому чи іншому регіоні в значній мірі пов'язаний з чисельністю населення в даному регіоні, оскільки такі види податкових пільг мають право застосовувати громадяни виключно до доходів у вигляді заробітної плати, а місце її отримання в загальному випадку пов'язано з місцем постійного проживання громадян.

2.3 Аналіз використання пільг з податку з доходів фізичних осіб на основі таксономічного аналізу

Рівень використання податкових пільг, які надає держава з податку з доходів фізичних осіб, неможливо оцінити на основі окремих показників, що характеризують надання податкової соціальної пільги або податкового кредиту. Тому такий аналіз можна провести за допомогою прийомів таксономії.

Таксономія - це наука про правила впорядкування та класифікації. Для дослідження багатовимірних об'єктів пропонується використовувати таксономічний показник рівня розвитку, що представляє собою синтетичну величину, «рівнодіючу» всіх ознак, які характеризують одиниці досліджуваної сукупності, що дозволяє за його допомогою лінійно впорядкувати елементи матриці спостережень [51].

Процес побудови таксономічного показника рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові починається з формування матриці вихідних даних Х, яка в загальному випадку має вигляд (2.1) [52]:

х₁₁ х₁₂ … х_1n

x₂₁ x₂₂ … x_2n,

… … … …

x_m1 x_m2 … x_mn

де х_ij - j-ий показник, виміряний на і-му об'єкті, і = 1, m, j = 1,n;

n - число параметрів (показників), які вимірюються;

m - число аналізованих об'єктів (податкових інспекцій м. Харкова).

У матриці вихідних даних (табл. 2.5) наведено показники використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у 2008 р. згідно з даними ДПІ м. Харкова [48].

Внаслідок того, що розмірності показників є різними, виконується їхнє перетворення в безрозмірний вигляд (стандартизація) за формулою 2.2 [51]:

Таблиця 2.5 Показники використання пільг з податку з доходів фізичних осіб згідно з даними ДПІ м. Харкова в 2008 р.

Назва ДПІ	Сума ПДФО, сплачена до бюджету, тис. грн.	Кількість осіб, що застосовують податкову соціальну пільгу, осіб	Кількість осіб, які скористалися правом на податковий кредит, осіб	Сума ПДФО, повернена з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, тис. грн.
	Хm1	Xm2	Xm3	Xm4
ДПІ у Дзержинському р-ні	121334,2	24697	298	83,0
ДПІ у Київському р-ні	116345,9	26358	339	94,4
ДПІ у Комінтернівському р-ні	87965,3	22014	897	249,8
ДПІ у Ленінському р-ні	102394,6	19650	446	124,2
ДПІ у Московському р-ні	98745,1	18759	765	213,0
ДПІ у Жовтневому р-ні	95647,31	23569	288	80,2
ДПІ у Орджонікідзевському р-ні	89674,3	21369	567	157,9
ДПІ у Фрунзенському р-ні	92145,6	22147	264	73,5
ДПІ у Червонозаводському р-ні	100321,4	20564	253	70,5

, (2.2)

де Z_ij - стандартизована ознака j для i-го об'єкту;

X_i - значення ознаки j для i-го об'єкту;

- середньоарифметичне значення j-го показника;

- стандартизоване відхилення показника.

Стандартизоване відхилення показника визначається за формулою 2.3 [51]:

(2.3)

Матриця стандартизованих вихідних даних подана в табл. 2.6.

На наступному кроці таксономічного аналізу формується вектор-еталон, який визначає умовний об'єкт, який характеризується найкращим рівнем використання пільг з податку з доходів фізичних осіб.

Таблиця 2.6 Матриця стандартизованих вихідних даних

Назва ДПІ	Хm1	Xm2	Xm3	Xm4
ДПІ у Дзержинському р-ні	1,81	1,06	-0,67	-0,67
ДПІ у Київському р-ні	1,38	1,74	-0,50	-0,50
ДПІ у Комінтернівському р-ні	-1,09	-0,05	1,86	1,86
ДПІ у Ленінському р-ні	0,16	-1,02	-0,05	-0,05
ДПІ у Московському р-ні	-0,15	-1,39	1,30	1,30
ДПІ у Жовтневому р-ні	-0,42	0,60	-0,72	-0,72
ДПІ у Орджонікідзевському р-ні	-0,94	-0,31	0,46	0,46
ДПІ у Фрунзенському р-ні	-0,73	0,01	-0,82	-0,82
ДПІ у Червонозаводському р-ні	-0,02	-0,64	-0,86	-0,86

В нашому випадку еталоном є районна податкового інспекція в м. Харкові, яка характеризується найвищим рівнем використання пільг громадянами.

Для цього необхідно поділити всі показники на стимулятори та дестимулятори. Стимулятори - це ознаки, які здійснюють позитивний вплив на розвиток об'єктів. Ознаки, які негативно впливають на об'єкт, є дестимуляторами [64].

При аналізі використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові стимуляторами є такі ознаки, як кількість осіб, до яких застосовуються податкові соціальні пільги, кількість осіб, які скористалися правом на податковий кредит, та сума податку з доходів фізичних осіб, яка була повернена у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, оскільки збільшення цих показників призведе до збільшення загального рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб. Така ознака, як сума сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб є дестимулятором, оскільки її збільшення негативно впливає на рівень пільгового оподаткування фізичних осіб. Стимулятори та дестимулятори рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові подано в табл. 2.7.

Для формування координат вектору-еталону визначається максимальні значення ознак-стимуляторів та мінімальні значення ознак-дестимуляторів згідно з формулами (2.4 - 2.6) [51]:

Таблиця 2.7 Стимулятори та дестимулятори рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові

Назва ДПІ	Дестимулятори	Стимулятори
	Сума ПДФО, сплачена до бюджету, тис. грн.	Кількість осіб, що застосо-вують податко-ву соціальну пільгу, осіб	Кількість осіб, які скориста-лися правом на податко-вий кредит, осіб	Сума ПДФО, повернена з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, тис. грн.
ДПІ у Дзержинському р-ні	1,81	1,06	-0,67	-0,67
ДПІ у Київському р-ні	1,38	1,74	-0,50	-0,50
ДПІ у Комінтернівському р-ні	-1,09	-0,05	1,86	1,86
ДПІ у Ленінському р-ні	0,16	-1,02	-0,05	-0,05
ДПІ у Московському р-ні	-0,15	-1,39	1,30	1,30
ДПІ у Жовтневому р-ні	-0,42	0,60	-0,72	-0,72
ДПІ у Орджонікідзевському р-ні	-0,94	-0,31	0,46	0,46
ДПІ у Фрунзенському р-ні	-0,73	0,01	-0,82	-0,82
ДПІ у Червонозаводському р-ні	-0,02	-0,64	-0,86	-0,86

Z0 = (Z01, Z02, Z03, Z04, Z05), (2.4)

де , якщо S I, (2.5)

= , якщо S I (s = 1, …, n), (2.6)

де І - множина стимуляторів;

- стандартизоване значення ознаки S для одиниці r.

Отримаємо вектор-еталон, координати якого подано в табл. 2.8.

Далі необхідно визначити багатовимірну евклідову відстань кожного об'єкта до точки еталона по формулі 2.7 [51]:

, (2.7)

де - відстань i-го об'єкта до точки еталону;

Таблиця 2.8 Координати еталонної точки

Показник	Сума ПДФО, сплачена до бюджету, тис. грн.	Кількість осіб, що застосовують податкову соціальну пільгу, осіб	Кількість осіб, які скористалися правом на податковий кредит, осіб	Сума ПДФО, повернена з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, тис. грн.
	Z01	Z02	Z03	Z04
Координати	0,02	1,74	1,86	1,86

- еталонне значення ознаки j.

Матриця відстаней кожного об'єкта до точки еталону подано в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 Матриця відстаней кожного об'єкта до точки еталону

Назва ДПІ	Відстань до точки еталону
	dio
ДПІ у Дзержинському р-ні	4,06
ДПІ у Київському р-ні	3,60
ДПІ у Комінтернівському р-ні	2,10
ДПІ у Ленінському р-ні	3,86
ДПІ у Московському р-ні	3,23
ДПІ у Жовтневому р-ні	3,85
ДПІ у Орджонікідзевському р-ні	3,01
ДПІ у Фрунзенському р-ні	4,23
ДПІ у Червонозаводському р-ні	4,53

Далі розрахуємо інтегральний показник рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові за формулами (2.8 - 2.10) [51]:

, (2.8)

, (2.9)

, (2.10)

де І - інтегральний показник;

- середня відстань до точки еталону.

Розрахунок інтегрального показника наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Розрахунок інтегрального показника рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб у м. Харкові у 2008 р.

Назва ДПІ	dio		do	I	Ранг
ДПІ у Дзержинському р-ні	4,06	3,61	7,77	0,48	7
ДПІ у Київському р-ні	3,60			0,54	4
ДПІ у Комінтернівському р-ні	2,10			0,73	1
ДПІ у Ленінському р-ні	3,86			0,50	6
ДПІ у Московському р-ні	3,23			0,58	3
ДПІ у Жовтневому р-ні	3,85			0,51	5
ДПІ у Орджонікідзевському р-ні	3,01			0,61	2
ДПІ у Фрунзенському р-ні	4,23			0,46	8
ДПІ у Червонозаводському р-ні	4,53			0,42	9

Показник рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб характеризується тим, що є величиною позитивною і лише з ймовірністю, близькою до нуля, може бути більше одиниці [51]. Досліджуваний об'єкт знаходиться на тим вищому рівні використання пільг, чим ближче значення даного показника до одиниці.

В результаті розрахунку інтегрального показника проведено ранжирування районних податкових інспекцій у м. Харкові в залежності від рівня використання фізичними особами пільг з податку з доходів фізичних осіб (табл. 2.11).

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що найвищим інтегральним показником використання пільг з податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2008 р. характеризується ДПІ Комінтернівського району м. Харкова. З одного боку це свідчить про те, що фізичні особи, які сплачують податок з доходів фізичних осіб у цьому районі, найбільше

Таблиця 2.11 Ранжування податкових інспекцій м. Харкова згідно отриманих значень інтегрального показника рівня використання пільг з податку з доходів фізичних осіб

Ранг	Назва ДПІ
1	ДПІ у Комінтернівському р-ні
2	ДПІ у Орджонікідзевському р-ні
3	ДПІ у Московському р-ні
4	ДПІ у Київському р-ні
5	ДПІ у Жовтневому р-ні
6	ДПІ у Ленінському р-ні
7	ДПІ у Дзержинському р-ні
8	ДПІ у Фрунзенському р-ні
9	ДПІ у Червонозаводському р-ні

користуються пільгами у вигляді податкової соціальної пільги та податкового кредиту. З іншого боку, така ситуація підтверджує той факт, що бюджет отримує найменшу суму податку з доходів фізичних осіб від платників податку з доходів фізичних осіб Комінтернівського району внаслідок застосування ними податкових пільг.

Відповідно найнижчий рівень застосування пільгового оподаткування доходів фізичних осіб спостерігається в ДПІ Червонозаводського району м. Харкова, що свідчить про незначну кількість осіб, до яких застосовуються податкові соціальні пільги або податковий кредит у цьому районі.

2.4 Аналіз обсягів бюджетного відшкодування податку з доходів фізичних осіб за допомогою багатофакторної регресійної моделі

Використання платниками податку права на податковий кредит надає можливість платникам зменшити свої податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за наслідками звітного року, що в багатьох випадках призводить до повернення надміру сплаченого податку протягом року. До складу податкового кредиту платники мають можливість включити суму витрат, визначених Законом № 889-IV [2]. На думку автора, обсяг бюджетного відшкодування податку з доходів фізичних осіб залежать саме від переліку витрат, які входять до складу податкового кредиту, та кількості платників, які скористувалися правом на податковий кредит. Тому проаналізувати залежність суми, поверненої з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту та факторів, які найбільше на них впливають, доцільно за допомогою багатофакторної регресійної моделі.

Загальне призначення множинної регресії полягає в аналізі зв'язку між декількома незалежними змінними (регресорами) та залежною змінною величиною. Основне завдання множинної регресії полягає в аналізі статистичних даних з метою виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками та встановлення за допомогою коефіцієнту кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв'язку [64, с. 112].

Побудова багатофакторної регресійної моделі здійснюється в такій послідовності [64, с. 112]:

1) визначення сукупності змінних, що входять до моделі;

2) специфікація моделі (визначення виду регресійної залежності);

3) вибір методу оцінювання параметрів моделі та реалізація процедури оцінювання;

4) перевірка значимості оцінок параметрів моделі;

5) перевірка адекватності моделі;

6) економічна інтерпретація отриманих результатів.

Загальне рівняння множинної регресії має наступний вигляд (2.11) [64, с. 113]:

Y = a₀ + a₁ X₁ + a₂ X₂ + … + a_m X_m, (2.11)

де Y - залежний показник;

X_j (j = 1, 2, …, m) - вихідні фактори;

a_j - коефіцієнти регресії.

Для побудови моделі, що описує залежність обсягу відшкодування податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту від витрат на сплату процентів з іпотечного кредитування, навчання платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, недержавне пенсійне страхування та довгострокове страхування життя, штучне запліднення чи всиновлення дитини, благодійну допомогу, включених до складу податкового кредиту, кількості платників податку та суми сплаченого податку доцільно застосувати рівняння множинної регресії наступного вигляду (2.12):

Y = a₀ + a₁ X₁ + a₂ X₂ + a₃ X₃ + a₄ X₄ + a₅ X₅ + a₆ X₆ + a₇ X₇,

де Y - сума податку з доходів фізичних осіб, повернена з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, тис. грн.;

X₁ - сума податку з доходів фізичних осіб, сплачена до бюджету, тис. грн.;

X₂ - кількість платників, що скористалися правом на податковий кредит, осіб;

X₃ - сума витрат на сплату процентів з іпотечного кредитування, що входить до податкового кредиту, тис. грн.;

X₄ - сума витрат на навчання, що входить до податкового кредиту, тис. грн.;

X₅ - сума витрат на недержавне пенсійне страхування та довгострокове страхування життя, що входить до податкового кредиту, тис. грн.;

X₆ - сума витрат на штучне запліднення чи всиновлення дитини, що входить до податкового кредиту, тис. грн.;

X₇ - сума витрат на благодійну допомогу, що входить до податкового кредиту, тис. грн.;

a₀, a₁, a₂, a₃, a₄, a₅, a₆, a₇ - коефіцієнти регресії.

Для побудови вказаної багатофакторної регресійної моделі використовується матриця вихідних даних, елементами якої є значення сум ПДФО, повернених у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, та сум сплаченого ПДФО, сум витрат, що входять до податкового кредиту, та кількості платників в розрахунку за кожний місяць 2006-2007 рр. ДПІ в Київському районі м. Харкова (Додаток Д) [17; 18].

За допомогою пакету статистичних методів STATISTICA 6.0 отримаємо результати багатофакторної регресійної моделі (рис. 2.16).

Рис. 2.16. Результати багатофакторної регресійної моделі

Значення коефіцієнту множинної кореляції Multiple R = 0,9965 свідчить про те, що між залежною змінною та всіма незалежними факторами існує достатньо тісний зв'язок. Значення коефіцієнту детермінації R2 = 0,9929 свідчить про те, що варіація суми ПДФО, поверненої з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, на 99,3% залежить від факторів, які були відібрані для побудови регресійної моделі. Це означає, що вибрані фактори оказують істотний вплив на залежну змінну.

Проведемо аналіз адекватності побудованої моделі на основі критерію Фішера (F - критерію). Розраховане значення F - критерію складає 321,768, що перевищує табличне значення F_табл = 2,25, оскільки p < 0,05. Це підтверджує адекватність побудованої моделі та істотність кореляційного зв'язку між досліджуваними параметрами моделі.

В моделі існує чотири фактори, які несуттєво впливають на залежну змінну - це фактори Х₃, Х₅, Х₆, Х₇ (сума витрат на сплату процентів з іпотечного кредитування, недержавне пенсійне страхування та довгострокове страхування життя, штучне запліднення чи всиновлення дитини, благодійну допомогу, що входять до податкового кредиту). Для кожного параметру моделі проаналізуємо значення критерію Стьюдента, за допомогою якого визначають статистичну значимість параметрів (рис. 2.17).

Рис. 2.17. Результати побудованої багатофакторної моделі

За допомогою критерію Стьюдента з ймовірністю 95% можна сказати, що фактори Х₁, Х₂, Х₄ є значими для побудованої моделі, оскільки їх розрахункові значення t > t_табл (t_табл (16) = 2,119). Так, для факторів Х₃, Х₅, Х₆, Х₇ розрахункові значення критерію Стьюдента t не перевищують t_табл, оскільки для них значення p > 0,05. Це свідчить про те, що ці параметри моделі не є значимими.

При отриманих результатах модель буде мати наступний вигляд:

Y=-2,089+0,088X₁+0,167X₂+1,154X₃+1,088X₄+14,197X₅+3,112X₆ +1,515X₇

Перевіримо адекватність моделі за допомогою матриці парних кореляцій (рис. 2.18). Коефіцієнти парних кореляцій показують взаємозв'язок між парами факторів та змінюються від -1 до 1 (чим ближче значення до 1, тим сильніший взаємозв'язок між факторами). Наявність кореляції між незалежними змінними свідчить про неадекватність моделі.

Рис. 2.18. Матриця парних кореляцій

Таким чином, між парами факторів Х₁ та Х₂, Х₁ та Х₃ є сильний кореляційний зв'язок, що свідчить про неадекватність побудованої моделі.

Перевіримо модель на мультиколінеарність - лінійну залежність між двома або більше змінними (рис. 2.19).



Рис. 2.19. Перевірка побудованої моделі на мультиколеніарність

Оскільки показник Tolerance для фактора Х₇ перевищує граничне значення 0,8, то можна сказати, що в побудованій моделі присутня мультиколеніарність.

Проведемо аналіз моделі на автокореляцію за допомогою критерію Дарбіна-Уотсона. Автокореляція - це взаємозв'язок послідовних елементів часового чи просторового ряду даних [53]. Результати подано на рис. 2.20.

Рис. 2.20. Критерій Дарбіна-Уотсона

Якщо DW > DW1_табл (DW1_табл = 0,78) або DW > 4 - DW1_табл, то в моделі присутня від'ємна або позитивна автокореляція відповідно. Якщо DW2_табл > DW > DW1_табл (DW2_табл = 1,86), то критерій не дозволяє зробити висновок про наявність автокореляції. Якщо DW2_табл < DW < 4 - DW2_табл, то автокореляція відсутня [58]. Таким чином, можна зробити висновок, що між залишками побудованої моделі існує від'ємна автокореляція.

Перевіримо модель на адекватність за допомогою аналізу залишків моделі. Для цього побудуємо гістограму розподілу залишків (рис. 2.21).



Рис. 2.21. Гістограма розподілу залишків

Гістограма розподілу залишків свідчить про те, що залишки розподілені за нормальним законом, оскільки спостерігається незначна варіація між залишками. Побудуймо графік залишків на нормальному ймовірнісному папері (рис. 2.22).

Рис. 2.22. Графік залишків на нормальному ймовірнісному папері

Графік залишків свідчить, що залишки недостатньо щільно розподілені вздовж прямої, тому не підтверджують адекватність моделі.

У зв'язку з цим, необхідно покращити модель шляхом виключення незначимих факторів Х₃, Х₅, Х₆, Х₇ з моделі. Покращимо модель методом виключень Backward stepwise. На першому кроці будується модель залежності результативної змінної від усіх заданих факторних змінних. Далі на кожному кроці виключаються фактори, які неістотно впливають на результативну змінну. Виключення проводиться доти, поки в моделі не залишаться тільки значущі факторні змінні або не буде задане значення коефіцієнта множинної кореляції (0,95) [43]. Результати покращення моделі методом виключень наведено на рис. 2.23.

Рис. 2.23. Результати покращення моделі методом виключень

Оскільки коефіцієнт множинної кореляції Multiple R = 0,9957, то між Y та Х₁, Х₂, Х₄ існує достатньо тісний зв'язок. Коефіцієнт детермінації R² = 0,9914 свідчить про те, що варіація залежної змінної залежить від факторів, які були відібрані для побудови регресійної моделі. Розраховане значення критерію Фішера F = 765,218 більше F_табл = 3,8, що свідчить, що модель є адекватною.

Проаналізуємо значимість кожного фактору за допомогою критерію Стьюдента (рис. 2.24).

Таким чином, можна зробити висновок з ймовірністю 95%, що всі фактори є значимими, оскільки розраховані значення t перевищують табличне значення критерію Стьюдента (t_табл (20) = 2,986).



Рис. 2.24. Результати нової багатофакторної моделі

В результаті покращення в моделі залишилися лише найбільш значимі фактори Х₁, Х₂ та Х₄. Таким чином, модель має наступний вигляд:

Y = - 2,022 + 0,103X₁ + 0,164X₂ + 1,023X₄

Проведемо аналіз матриці парних кореляцій на наявність взаємозв'язку між парами факторів (рис. 2.25).

Рис. 2.25. Матриця парних кореляцій для нової моделі

Таким чином, можна зробити висновок, що сильний кореляційний зв'язок між парами факторів відсутній, оскільки значення коефіцієнтів парних кореляцій близькі до 0, що свідчить про адекватність побудованої моделі.

Перевіримо покращену модель на мультиколінеарність (рис. 2.26).



Рис. 2.26. Перевірка нової моделі на мультиколеніарність

В моделі відсутня мультиколінеарність, оскільки значення показника Tolerance не перевищує 0,8. Це підтверджує адекватність побудованої моделі.

Перевіримо модель на наявність автокореляції за допомогою критерію Дарбіна-Уотсона. Результати подано на рис. 2.27.

Рис. 2.27. Критерій Дарбіна-Уотсона

Оскільки DW > DW1_табл (DW1_табл = 0,98), то в моделі присутня від'ємна автокореляція між залишками.

Проведемо аналіз залишків моделі. Для цього побудуємо гістограму розподілу залишків (рис. 2.28).

Рис. 2.28. Гістограма розподілу залишків побудованої моделі

Гістограма розподілу залишків свідчить про те, що залишки розподілені за нормальним законом. Це означає, що побудована модель є адекватною Побудуємо графік залишків на нормальному ймовірнісному папері (рис. 2.29).

Рис. 2.29. Графік залишків моделі на нормальному ймовірнісному папері

Таким чином, як свідчить графік, залишки рівномірно розташовані вздовж прямої, що підтверджує адекватність моделі.

Результати побудованої багатофакторної моделі визначають фактори, які найбільш впливають на суму податку з доходів фізичних осіб, яка повертається з бюджету громадянам України у зв'язку з використанням ними права на нарахування податкового кредиту.

Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні сума відшкодування податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту залежить від суми сплаченого податку, кількості громадян, які користуються правом на нарахування податкового кредиту, та суми витрат на навчання платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, яка включається до суми податкового кредиту. Між цими показниками існує пряма залежність, оскільки при збільшенні обсягу сплаченого податку та розширенню кола платників податку, що мають право на податковий кредит, спостерігається пропорційне збільшення суми відшкодування податку з доходів фізичних осіб.

Важливо відзначити, що з усіх витрат, які згідно з Законом № 889-ІV [2] дозволено відносити до податкового кредиту, найбільшу питому вагу мають витрати на навчання платника податку або члена його сім'ї. Значно меншу частку мають витрати на сплату процентів з іпотечного кредитування, недержавне пенсійне страхування або довгострокове страхування життя, штучне запліднення чи всиновлення дитини та благодійну допомогу, які входять до податкового кредиту. Це підтверджує той факт, що найбільше громадянами використовується право на податковий кредит лише по одній з дозволених підстав та кількість громадян, які користуються правом на нарахування податкового кредиту залишається незначною. Така ситуація може бути пов'язана з необізнаністю громадян в сфері пільгового оподаткування фізичних осіб та складністю податкового законодавства в цій сфері.