Бюджетна система України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Донбаський державний технічний університет

факультет економіки та фінансів

кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Бюджетний менеджмент»

Алчевськ, 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру бюджетної системи України

1.2 Розкрийте процес становлення податкових органів в Україні, їх функції та структуру

1.3 Проаналізуйте структуру доходів місцевих бюджетів

1.4 Дослідіть структуру витрат місцевих бюджетів

1.5 Види між бюджетних трансфертів

2. Практична частина

2.1 Задача

Висновок

Перелік літератури

Вступ

Бюджет як явище в історії людського суспільства з'явився порівняно недавно - в епоху капіталізму. Його поява пов'язана з відділенням державних фінансів монарха, обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад управління державним і суспільним життям. Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави.

Бюджетний менеджмент -- це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання -- як ефективно керувати цим рухом і відносинами.

Кожна система управління, в тому числі і бюджетна, складається із двох взаємопов'язаних частин -- об'єкта і суб'єкта управління. Об'єктом виступає бюджет, суб'єктом -- органи управління бюджетом. На якості управління однаково відображається знання як об'єкта, або як ще він визначається, керованої системи, так і суб'єкта, або керуючої системи. Але певна підпорядкованість між ними існує. Визначальним є знання об'єкта управління, бо без цього процес управління просто неможливий.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади.

Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; обласні фінуправління і міські фінуправління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи), Контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата.

Третю групу складають органи нефінансового профілю. До першої підгрупи ми відносимо такі органи: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та інші. До другої підгрупи відносимо різні управлінські структури, насамперед, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, організації, установи, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур. Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль здійснюється і в процесі виконання бюджету. Цей контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціалізовані служби фінансового контролю -- Податкова адміністрація, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Аудиторська палата і аудиторські фірми, Рахункова палата. В країнах з розвинутими ринковими відносинами такий контроль здійснюється також і безпосередньо громадянами як в прямій формі, так і в посередній. Пряма форма контролю означає, що проект бюджету, а також дані про його виконання є доступними на всіх рівнях кожному громадянину і він може ознайомитися з ними будь-коли. Посередня форма пов'язана із виборами представників влади. При наявності серйозних порушень в бюджетному процесі шансів на переобрання практично не залишається. Тобто контроль забезпечується, насамперед, гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що в свою чергу впливає і на контрольні органи. В таких умовах їх діяльність стає відкритою, а результати можуть бути перевірені.

1. Теоретична частина

1.1 Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру бюджетної

системи України

Бюджетна система відображає сукупність усіх видів бюджетів, що створюються в даній країні відповідно до її бюджетного устрою. Бюджетна система України визначена Законом України «Про бюджетну систему». Його друга редакція прийнята у 1995 р. Перша редакція Закону, прийнята у 1991 р. одночасно з проголошенням незалежності, юридично зафіксувала створення власної бюджетної системи, яка є одним з атрибутів держави.

Редакція 1995 р. Закону «Про бюджетну систему України» була значно досконаліша за редакцію 1991 р. Але вона так і не визначила чіткої організації побудови бюджетної системи.

У 2001 р. був прийнятий «Бюджетний кодекс України», який став певним кроком уперед у розбудові дієздатної бюджетної системи у нашій країні. На його основі здійснено більш обґрунтований і чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами, на прозору основу переведено міжбюджетні відносини, упорядковано бюджетний процес. Але у завершеному вигляді засади побудови бюджетної системи так і не визначені. Це багато в чому пояснюється тим, що в ньому взагалі зникло поняття «бюджетного устрою», а замість принципів побудови бюджетної системи встановлені принципи бюджетної системи. До них віднесено принципи: єдності бюджетної системи, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості й неупередженості, публічності і прозорості, відповідальності учасників бюджетного процесу.

Принципи бюджетної системи, встановлені Бюджетним кодексом є принципами бюджетного процесу і не визначають засади побудови бюджетної системи.

Бюджетним кодексом визначено структуру бюджетної системи України, до складу якої віднесено державний бюджет та місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування, до яких віднесено бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. У цьому переліку «втрачено» два види бюджетів, що формуються в Україні, -- республіканський бюджет Автономної Республіки Крим (центральний бюджет даної автономії) та міські бюджети (централізовані бюджети міст з районним поділом). У цілому реально функціонуюча бюджетна система України може бути представлена такою схемою (рис. 1).

Рис. 1. Бюджетна система України.

Як видно зі схеми, бюджетна система України включає чотири рівні, що адміністративно-територіальному поділу:

загальнодержавний;

обласний та Автономної Республіки Крим;

районний;

низовий.

На загальнодержавному рівні формується центральний бюджет нашої країни -- Державний бюджет України. На обласному рівні формуються Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні і міські (міст державного значення) бюджети. На районному рівні формуються районні бюджети (сільських районів) та міські (міст обласного значення з районним поділом) і бюджети міст обласного значення без районного поділу. Сюди ж можуть бути віднесені бюджети районів у містах. На низовому рівні формуються бюджети міст районного значення, селищ, сіл та бюджети сільських Рад (якщо одна сільська Рада об'єднує двоє чи більше сіл, то у них формується один бюджет). Усі бюджети, які утворюються в населених пунктах, належать до бюджетів місцевого самоврядування.

1.2 Розкрийте процес становлення податкових органів в Україні, їх

функції та структуру

У 1990 році була створена Державна податкова служба. У той час Державна податкова служба в Україні як система спеціальних державних органів по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства почала формуватися як складова частина державної податкової служби Радянського Союзу, до складу якого входила тоді Україна. А відтак республіканська податкова служба ще не являла собою спеціальний податковий орган незалежної держави.

Перші кроки по створенню власної системи спеціальних державних податкових органів, які відповідали б суті і завданням самостійного державного утворення, було зроблено наприкінці 1990 року з прийняттям Закону Української РСР «Про Державну податкову службу в Українській РСР». Даний Закон було прийнято Верховною Радою Української РСР 4 грудня 1990 року і введено в дію з січня 1991 року. Проте цей Закон ще не відповідав повністю реальному змісту і завданням податкового контролю. Крім того, у 1991 році відбулося остаточне закріплення Української державності, було змінено офіційну назву держави. Тому до вищевказаного Закону «Про державну податкову службу в Українській РСР» 7 липня 1992 року Верховною Радою України було внесено зміни, які стосувалися вдосконалення структури податкової служби і закріплення правових засад її діяльності як спеціального податкового органу незалежної держави, а також закріплення у тексті Закону нової назви держави -- Україна. Цим законом податкова служба була підпорядкована Мінфіну України.

Подальші економічні зміни, які відбувалися у суспільстві, розвиток податкової, бюджетної і фінансово-кредитної систем в цілому поставили державу перед необхідністю вдосконалити роботу державної податкової служби. З цією метою у грудні 1993 року Верховною Радою України і було прийнято нову редакцію Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», який визначив статус Державної податкової служби в Україні, її функції, структуру, а також правові засади діяльності, закріпивши за нею широкий перелік прав і повноважень.

Після Указу Президента України від 22 серпня 1996 року № 760 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» статус Державної податкової служби змінюється. Згідно з Указом на базі органів Державної податкової інспекції утворена Державна податкова адміністрація. Її статус визначено як центрального органу виконавчої влади. Голова цього органу за посадою став міністром. Указом встановлено, що до правового врегулювання статусу державних податкових адміністрацій вони здійснюють функції та повноваження державних податкових інспекцій, передбачені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та іншими актами законодавства. Структура податкової адміністрації така:

Вища ланка -- Державна податкова адміністрація України;

Середня ланка -- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом;

Базова ланка -- державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу.

Загальними завданнями Державної податкової адміністрації України є: організація роботи державних податкових адміністрацій і інспекцій; контроль за їх діяльністю, а також організація методично-інструктивного забезпечення податкової роботи в країні.

На середню ланку, тобто на державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом, покладено виконання головним чином: інформаційно-консультативних функцій, а також координація роботи, контроль, прийняття і систематизація звітності підпорядкованих державних податкових адміністрацій базової ланки. Окрім цього, державними податковими адміністраціями середньої ланки може у повному обсязі вестись безпосередній контроль обмеженого кола платників.

На базову ланку, тобто на державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу покладено головне завдання, що полягає у безпосередньому контролі платників податків щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом. Виконання даного завдання реалізується через ведення податковими інспекціями великого обсягу суміжної роботи: перевірок законності валютних операцій; правильності ведення розрахунково-касової документації; ведення обліку векселів на сплату ввізного та вивізного мита; реалізація марок акцизного збору та великий перелік інших завдань. Окрім того, на базову ланку податкової адміністрації покладено завдання безпосереднього ведення оперативно-бухгалтерського обліку звітності надходжень до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, у системі державних органів, які беруть участь у забезпеченні бюджетного процесу, на Державну податкову адміністрацію України в цілому покладено завдання щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю надходження до бюджетів всіх рівнів податків, податкових платежів і неподаткових доходів.

1.3 Проаналізуйте структуру доходів місцевих бюджетів

Фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.

Держава бере активну участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел і закріплених загальнодержавних податків, зборів і інших обов'язкових платежів. У дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

До власних доходів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і бюджетів органів місцевого самоврядування належать доходи, що визначені законодавством, формуються і збираються на відповідній території, а саме:

- місцеві податки і збори;

- доходи від нерухомості і підприємств, що належать до комунальної власності, й інші доходи, передбачені законодавством.

Доходи місцевих бюджетів розподіляються на:

міжбюджетні трансферти;

власні доходи;

доходи, закріплені законом.

Закріплені доходи - це ті доходи, що цілком або частково у відсотках зараховуються до відповідних видів бюджетів безстроково або на довгостроковій основі і для їхнього включення не потрібні рішення органів вищестоящої ради.

Згідно статті 143 Конституції України встановлено, що власних доходів у обласних і районних бюджетах немає, а мають вони, в основному, закріплені або залучені доходи, якщо фінансується власна програма.

У ці доходи не включаються як закріплені доходи надходження від комунальної власності.

Міжбюджетні трансферти - це кошти, що безкоштовно і безповоротно передаються з одного бюджету в іншій. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом є дотації вирівнювання і субвенції.

Дотації вирівнювання - міжбюджетний трансферт для вирівнювання дохідної частини відповідного бюджету.

Субвенція - цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на відповідні цілі в порядку, визначеному тим органом, що його надав.

Обсяг міжбюджетних трансфертів затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

1.4 Дослідіть структуру витрат місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів пов'язані насамперед з планами економічного і соціального розвитку відповідних територій. Відповідно до Бюджетного кодексу виключно з місцевого бюджету фінансуються такі функціональні види витрат:

1) утримання органів місцевого самоврядування;

2) формування муніципальної власності та управління нею;

3) організація, утримання і розвиток закладів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, засобів масової комунікації, інших установ, що знаходяться в муніципальній власності або у віданні органів місцевого самоврядування;

4) утримання муніципальних органів охорони громадського порядку;

5) організація, утримання і розвиток муніципального житлово-комунального господарства;

6) муніципальне дорожнє будівництво та утримання доріг місцевого значення;

7) благоустрій та озеленення територій муніципальних утворень;

8) організація утилізації і переробки побутових відходів;

9) утримання місць поховання, що у віданні муніципальних органів;

10) організація транспортного обслуговування населення та установ, що знаходяться в муніципальній власності;

11) забезпечення протипожежної безпеки;

12) охорона навколишнього середовища на території муніципальних утворень;

13) реалізація цільових програм, прийнятих органами місцевого самоврядування;

14) цільове дотування населення;

15) проведення муніципальних виборів та місцевих референдумів.

Головним напрямком використання коштів місцевих бюджетів є витрати, пов'язані з життєзабезпеченням людини. Більше половини всіх витрат місцевих бюджетів ідуть на соціально-культурні заходи: житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров'я та ін. Поряд з поняттям місцевого бюджету використовується поняття консолідованого бюджету муніципального району, який включає бюджет муніципального освіти і бюджет поселень.

1.5 Види міжбюджетних трансфертів

Україна згідно з Конституцією є унітарною державою, але так історично склалося, що рівень економічного розвитку областей є різним. Для сталого соціального забезпечення необхідно застосовувати механізм перерозподілу між доходами і видатками областей через Державний бюджет. Така ж ситуація існує і всередині самих областей між її окремими містами та районами.

У Бюджетному кодексі України передбачено спеціальний механізм міжбюджетних трансфертів, які, у свою чергу, базуються на фінансових нормативах бюджетної забезпеченості та відповідних коригуючих коефіцієнтах.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для розподілу міжбюджетних трансфертів. Цей норматив визначається діленням загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг тощо.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.

При розраховуванні фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатись певний обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує видатки на ті призначення, установлення нормативів щодо яких є недоцільним.

Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

кількості населення та споживачів соціальних послуг;

соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Види міжбюджетних трансфертів

Дотація вирівнювання

Субвенція

Кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших бюджетів.

Інші дотації

бюджет україна податковий трансферт кошторис

2. Практична частина

2.1 - Задача

Для складання кошторису районної лікарні є показники:

1. Середньорічна кількість ліжок (од.)	328
2. Кількість днів функціонування одного ліжка протягом року (днів)	333
3. Норма витрати на 1 ліжко-день: - на живлення (грн.)	10,9
- на придбання медикаментів	3,87
4. Витрати за кодами бюджетної класифікації на рік: (тис. грн.)
(1131) Канцелярське приладдя, матеріали і предмети на господ. потреби	13
(2110) Придбання устаткування	10
(2130) Капітальний ремонт будівель і споруд	20
(1160) Оплата комунальних послуг і електроенергії, в т.ч.
(1161) теплопостачання	13,7
(1164) природний газ	4
(1162) водопостачання і водовідведення	12,4
(1163) електроенергія	7,35
5. Нарахування на заробітну платню %	35,6
6.Для розрахунку витрат на заробітну платню є дані, грн.

Найменування посад	Середньорічна кількість посад	Середня ставка на 1 посаду в місяць	Річна сума на всі посади в цілому
Лікарі	143	645	визначити
Середній медичний персонал	97	355	визначити
Молодший медичний персонал	59	216	визначити
Господарський персонал	65	295	визначити
Економія (виплата посібника з непрацездатності)	-	-	49632
Витрати на оплату «вихідних» і «нічних»	-	-	36981

Необхідно:

Розрахувати витрати лікарні по напрямах: (1110) заробітна платня; (1133) витрати на живлення; (1132) придбання медикаментів і перев'язувальних засобів

Скласти кошторис витрат районної лікарні.

Рішення

Розрахуємо річну суму заробітної плати на всі посади в цілому:

ЗП = Середньорічна кількість посад ? Середня ставка на 1 посаду в місяць ? кількість місяців у році, грн.

- лікарі

ЗП = 143 ? 645 ? 12 = 1106820 грн.

- середній медичний персонал

ЗП = 97 ? 355 ? 12 = 413220 грн.

- молодший медичний персонал

ЗП = 59 ? 216 ? 12 = 152928 грн.

- господарський персонал

ЗП = 65 ? 295 ? 12 = 230100 грн.

Таким чином витрати лікарні за напрямком заробітна плата (1110) складуть:

(1110) = 1106820 + 413220 + 152928 + 230100 + 49632 + 36981 = 1989681 грн.

Визначимо нарахування на заробітну плату (1120)

(1120) = 1989681 · 35,6% = 708326,44 грн.

Таблиця 1 - Дані про кількість посад та ставки на 1 посаду, грн.

Найменування посад	Середньорічна кількість посад	Середня ставка на 1 посаду в місяць	Річна сума на всі посади в цілому
Лікарі	143	645	1106820
Середній медичний персонал	97	355	413220
Молодший медичний персонал	59	216	152928
Господарський персонал	65	295	230100
Економія (виплата посібника з непрацездатності)	-	-	49632
Витрати на оплату «вихідних» і «нічних»	-	-	36981

Витрати лікарні на живлення (1133) складатимуть:

(1133) = 328 · 333 · 10,9 = 1190541,6 грн.

Витрати на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів (1132) складуть:

(1132) = 328 · 333 · 3,87 = 422696,88 грн.

Визначимо нарахування на оплату комунальних послуг (1160)

13700 + 12400 + 7350 + 4000 = 37450 грн.

Визначимо поточні видатки (1000)

1989681 + 708326,44 + 13000 + 422696,88 + 1190541,6 + 37450 = 4361695,92 грн.

Визначимо капітальні видатки (2000)

20000 + 10000 = 30000 грн.

Визначимо видатки усього

4361695,92 + 30000 = 4391695,92 грн.

Складемо кошторис витрат районної лікарні

Таблиця 2 - Кошторис витрат районної лікарні на 2010 рік.

Код	Найменування згідно з економічною класифікацією	Одиниці виміру	Видатки
X	Видатки, усього	грн. коп.	4391695,92
	У т.ч.
1000	Поточні видатки	-	4361695,92
1110	Оплата праці , всього	-	1989681
	В т.ч.	-
	Лікарі	-	1106820,00
	Середній медичний персонал	-	413220,00
	Молодший мед. персонал	-	152928,00
	Господарський персонал	-	230100,00
	Виплата по тимчасовій непрацездатності	-	49632,00
	Витрати на оплату «вихідних» та «нічних»	-	36981
1120	Нарахування на заробітну плату	-	708326,44
1131	Канц. приладдя, матеріали і предмети на господ. потреби	-	13000,00
1132	Медикаменти та перев'язувальні матеріали	-	422696,88
1133	Продукти живлення	-	1190541,6
1160	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	-	37450,00
1161	Оплата теплопостачання	-	13700,00
1162	Оплата водопостачання та водовідведення	-	12400,00
1163	Оплата електроенергія	-	7350,00
1164	Оплата природного газу	-	4000,00
2000	Капітальні видатки	-	30000,00
2110	Придбання устаткування	-	10000,00
2130	Капітальний ремонт будівель і споруд	-	20000,00

Висновки

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Перелік літератури

1. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року №760/96 „Про створення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”

2. Закон України ,,Про державний бюджет на 2008” /Урядовий кур'єр / - від 9.01.07 №4

3. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 р., №280/97.

4. Аптекар С.В., Краснова В.Н. Про формування місцевих бюджетів //Економіка України. - 2004

5. Бюджетний кодекс України.

6. Бюджетний менеджмент: Підручник / Федосов В.М., Сафонова Л.В., Опарін В.О. та ін. За заг. ред. В.М. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004.

Размещено на Allbest.ru