Складання фінансової звітності підприємства на прикладі "Звіту про власний капітал"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Фінансова звітність - як інформаційна база фінансового аналізу

1.1 Поняття, склад та елементи фінансової звітності

1.2 Призначення, основні вимоги щодо складання звіту, принцип підготовки фінансової звітності та його подання

1.3 Аналіз нормативної бази з питань обліку власного капіталу

Розділ ІІ. Методика складання звіту про власний капітал

2.1 Власний капітал - критерії визнання та види

2.2 Характеристика П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення методики складання звіту про власний капітал

3.1 Напрямки покращення методики складання звіту

3.2 Шляхи підвищення ефективності складання звіту про власний капітал у комп'ютерному середовищі

Висновки

Список літератури

Додатки

ВСТУП

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанні особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства.

Основні інструменти, які допомагають нам об'єктивно оцінити внутрішнє і зовнішнє положення об'єкта (окремого підприємства), охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку - це фінансова звітність підприємств, установ, організацій.

Складання фінансової звітності є важливою складовою діяльності підприємств, так як від правильності заповнення статтей звітів прямо залежить правильна оцінка діяльності та представлення правдивої інформації про фінансовий стан підприємства. За сучасних умов у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства можливі зміни складу і структури власного капіталу, які, відповідно до вимог законодавства України та затверджених П(С)БО, повинні знайти належне відображення в обліку та звітності.

Читаючи звіт, користувач може оцінити основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу та при потребі вплинути на їх зміну з метою оптимізації структури власного капіталу. Необхідність проведення аналізу змін власного капіталу, чинників, які вплинули на такі зміни, з метою забезпечення зрозумілості, тлумачення звітних даних власниками, кредиторами, інвесторами та іншими користувачами потребує додаткових пояснень показників звіту. Тому виникає необхідність детального розгляду порядку складання Звіту про власний капітал і звернути увагу на його можливе удосконалення для можливості отримання даних, про низку господарських операцій, які зумовлюють зміни окремих складових власного капіталу підприємств.

Тема є актуальною, тому що найбільш важливими питаннями, яке стоїть перед всіма господарюючими суб'єктами, є питання щодо правильного та повного розкриття інформації в фінансових та податкових звітах, що безпосередньо впливає на подальшу оцінку та правильний аналіз статтей звітності та фінансового становища підприємства в цілому.

Метою написання даної роботи є вдосконалення методики складання фінансової звітності підприємства на прикладі Звіту про власний капітал. Відповідно до поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань: - вивчити основні вимоги та принципи складання фінансової звітності підприємства; - дослідити призначення та роль фінансової звітності в діяльності підприємства; - дослідити нормативно-правове регулювання формування фінансової звітності; - вивчити основи організації підготовки та подання фінансових звітів; - дослідити сутність та функції власного капіталу та його значення для підприємства; - розглянути порядок складання звіту про власний капітал; - розглянути шляхи вдосконалення методики складання звіту про власний капітал.

Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансова звітність як власного капіталу,так і окремих частин.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов'язаних з документуванням власного капіталу, оцінюванням, обліком на бухгалтерських рахунках та складання звітності.

Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу тощо.

РОЗДІЛ І. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ - ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

1.1 Поняття, склад та якісна характеристика фінансової звітності

У фінансовому аналізі використовуються різні джерела. Їх прийнято ділити на дві групи: облікові та позаоблікові джерела інформації.

До облікових джерел інформації прийнято відносить: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність; вибіркові облікові дані

Основу інформаційної бази фінансового аналізу становить фінансова звітність підприємства.

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємств,а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Фінансова звітність - це іншими словами бухгалтерська звітність,яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.[38; С.460]

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів - юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.Перед складанням фінансової звітності проводиться відповідна робота (Рисунок 1.1) [35; С.878]



Рисунок 1.1 Підготовча робота перед складанням фінансової звітності

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахування конкретних інформаційних потреб.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» основною вимогою, що ставиться до наданої інформації у фінансових звітах, є правдиве відображення діяльності підприємства. Необхідною умовою такого відображення є забезпечення якісної характеристики інформації: достовірність, зрозумілість, доречність і порівнюваність.[32]

Достовірність інформації значить, що вона не містить помилок і перекручень. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами.

Зрозумілість -- інформація, яка наводиться у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою, розрахованою на розуміння її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйманні цієї інформації.

Фінансова звітність повинна повністю висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містить тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

підприємство (назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження, короткий опис основної діяльності; назву органу управління, в підпорядкуванні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії та ін.);

дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом) 1, то причини ї наслідки цього повинні були розкриті у примітках до фінансової звітності;

валюту звітності і одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів із однієї валюти в іншу;

облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація, що підлягає розкриттю, а також інформація, і яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами), або яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності, подається у примітках до фінансових звітів.[35;С.475]

Порівнюваність інформації характеризує можливість користувачам звітності порівнювати:

фінансові звіти підприємства за різні періоди;

фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дозволяє оцінити динаміку розвитку підприємства, визначити його місце на ринку.

Передумовами порівнюваності є наведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику підприємства та її зміни. Для забезпечення порівнюваності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє співставити її з даними за звітний період. Якщо, наприклад, класифікація статей у фінансових звітах змінилася, то відповідні суми за попередній період необхідно перекласифікувати для забезпечення їх порівнюваності із звітним періодом. При цьому у примітках до фінансових звітів треба пояснити характер будь-якої перекласифікації, вказати її суму і причину.

Інформація, подана у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати попередньої діяльності, але й бути корисною для прогнозування розвитку діяльності підприємства на наступні періоди.

Так, інформація про фінансових стан підприємства в звітному періоді використовується для прогнозування його фінансового стану, результатів діяльності і платоспроможності в майбутніх періодах.

Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна ґрунтуватися на таких основних принципах:[31]

автономність підприємства - підприємство відокремлене від власників

безперервність діяльності - передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;

періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;

нарахування та відповідність доходів і витрат - доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

- повнота висвітлення - фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;

послідовність - постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;

обачність - запобігання заниженню оцінки зобов'язань;

превалювання змісту над формою;

єдиний грошовий еквівалент.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Податкова звітність подається податковим органам для розрахунку і контролю сплати податків. Окремо складається звітність про використання коштів на соціальні заходи. Платежі у соціальні фонди для підприємства подібні до податків, тому звітність до соціальних фондів часто ототожнюють із податковою звітністю.

Бюджетні установи подають баланс, звіт про виконання загального фонду кошторису установи та інші форми, в яких відображають фактичне надходження і використання коштів за їх видами за звітний період та суми, передбачені кошторисом.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також, згідно із законодавством, іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики; щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно фінансовим відділам райдержадміністрації, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних держадміністрацій.

Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Фінансова звітність складається з балансу,звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал приміток до звітів і додаток до приміток « Інформація за сегментами » (Таблиця 1.1) [35;С.879]

Таблиця 1.1 Фінансова звітність для потреб користувачів

Фінансова звітність	Користувачі
ПСБО 2 «Баланс»,форма №1	Інвестори (власники) потенційні інвестори,
ПСБО 3 «Звіт про фінансові результати», форма № 2 ПСБО 4 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 3 ПСБО 5 «Звіт про власний капітал», форма № 4 ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» «Примітки до річної фінансової звітності», форма № 5 Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами», форма № 6 ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність» ПСБО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» ПСБО 29 «Фінансова звітність за сегментами», Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, форма №1 -м Зфіт про фінансові результати, форма № 2-м	Кредитори (позикодавці і постачальники) Замовники і покупці,органи державного регулювання і контролю,органи профспілок,широка громадськість,уряд та урядові установи.

Охарактеризуємо кожну складову фінансової звітності:

1) Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. Актив балансу має три розділи, пасив - п'ять розділів, в які згруповані статті балансу, що дає змогу найточніше подавати інформацію (Таблиця 1.2). [31]

Таблиця 1.2 Складові балансу

Актив	Пасив
1. Необоротні активи	1. Власний капітал
2. Оборотні активи	2. Забезпечення наступних витрат і платежів
3. Витрати майбутніх періодів	3. Довгострокові зобов'язання
4. Необоротні активи та групи вибуття	4. Поточні зобов'язання
	5. Доходи майбутніх періодів
Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Розділ І «Необоротні активи» об'єднує інформацію про наявність нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій тощо. У підсумок включають залишкову вартість необоротних активів, яку вираховують як різницю між їх первісною вартістю та сумою зносу

Розділ ІІ «Оборотні активи» активу балансу відображають наявність запасів, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій, грошових коштів та їх еквівалентів. Дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги в підсумок балансу включають за чистою реалізаційною вартістю, яку визначають як різницю між сумою дебіторської заборгованості по розрахунках із покупцями і сумою розрахунків резерву сумнівних боргів.

У розділі ІІІ «Витрати майбутніх періодів» активу балансу відображають суму витрат, які мали місце у звітному або попередніх звітніх періодах,але належать до наступних звітних періодів

За пасивом балансу у розділі І «Власний капітал» відображають суму власного капіталу і нерозподіленого прибутку, а суму неоплаченого та вилученого капіталу і збитків віднімають від власного капіталу. Отже, підсумок по цьому розділу показує реальну суму власного капіталу.

Розділ ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів» пасиву балансу включає залишки по забезпеченнях виплат персоналу, страхових резервах,цільовому фінансуванню.

Розділ ІІІ «Довгострокові зобов'язання» пасиву балансу призначений для відображення довгострокових кредитів банків та інших довгострокових зобов'язань.

Розділ ІV «Поточні зобов'язання» пасиву балансу узагальнює залишки по короткострокових кредитах банків, кредиторській заборгованості та інших поточних зобов'язаннях

Розділ V «Доходи майбутніх періодів» пасиву балансу передбачений для відображення доходів, які одержані протягом звітного періоду або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.

2) Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (форма № 2) «Звіт про фінансові результати.

У звіті про фінансові результати зіставляють доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, - операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції, які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, інвестиційної чи фінансової.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів. У першому розділі «Фінансові результати» визначають фінансові результати за видами діяльності і загалом по підприємству шляхом порівняння доходів і витрат.

У другому розділі «Елементи операційних витрат» відображають операційні витрати за їх елементами.

У третьому розділі «Розрахунок показників прибутковості акцій» заповнюють акціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

3) Звіт про рух грошових коштів

На підприємствах відбувається витрачання грошей на закупівлю сировини, матеріалів та надходження від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, основних засобів тощо. Безпосередньо в балансі показують лише наявність грошей на початок і кінець звітного періоду, а дані про їх рух відсутні. У звіті про фінансові результати відображають суму нарахованих доходів, витрат та прибутку протягом звітного періоду, але немає інформації про джерела надходження та видатку грошових коштів. Проте потенційних інвесторів, кредиторів, власників може цікавити інформація про причини зміни наявності грошей, джерела їх надходження та канали витрачання. Таку інформацію відображають у звіті про рух грошових коштів, який подають у складі річної фінансової звітності. Звіт складають на основі балансу, звіту про фінансові результати, а також даних бухгалтерського обліку.

4) Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал містить інформацію про складові власного капіталу і види (причини) змін (збільшення, зменшення) капіталу. Вказівки щодо форми, рекомендації зі складання та подання даного Звіту містяться в П(С)БО 5 (форма № 4) „Звіт про власний капітал”, затверджений Міністерством фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

Саме про цю складову звіту і буде йти мова у наступних розділах.

5) Примітки до фінансової звітності - сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У примітках до фінансових звітів розкривають:

- Облікову політику підприємства;

- Інформацію,що не наведена безпосередньо у фінансових звітах,але є обов'язковою за відповідними П(С)БО;

- Інформацію в якій міститься додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення зрозумілості та доречності.

При складанні Приміток необхідно щоб наведена в них інформація відповідала обліковій політиці підприємства. Якщо в обліковій політиці підприємства протягом звітного періоду відбулися зміни, у Примітках відображають:

Причини і суть змін;

Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду або обґрунтування неможливості її достовірного визнання;

Факт повторного надання порівняльної інформації про події, що відбулися після дати Балансу.

Елементами фінансової звітності (основні статті,що відбиваються у фінансових звітах) є:[35; С.901]

1. Виручка - надходження чистих активів або погашення зобов'язань шляхом реалізації товарів або послуг, що складають основні операції підприємства (продаж товарів за готівку або в кредит)

2. Витрати - відтік або використання активів, або виникнення зобов'язань у зв'язку з доставкою товарів або послуг, чи з іншою діяльністю, що складає основні операції підприємства (заробітна плата працівників, сплачується готівкою або повинна бути сплачена).

3. Прибутки - збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників (продаж ділянки землі за ціну, більшу ціни придбання)

4. Збитки - зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам (продаж ділянки землі за ціну, меншу ціни придбання).

5. Активи - можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій (земля, будівлі,обладнання, патенти)

6. Зобов'язання - можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг (кредит, належний банку, податки належні, але ще не сплачені, невиплачена заробітна плата)

7. Капітал власників - остаточні проценти власників після сплати всіх боргів (тобто Активи - Зобов'язання - Капітал власників) (це випущені акції плюс нерозподілені прибутки).

1.2 Призначення,основні вимоги щодо складання звіту про власний капітал, принципи його підготовки та подання

Звіт про власний капітал доповнює інформацію про фінансовий стан підприємства та зміни між датами балансу, яка надана в інших звітах: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Ця інформація є корисною як для власників підприємства, так і для інших користувачів фінансових звітів.

Кожна стаття звіту про Власний капітал та і взагалі фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

- існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

Невід'ємною умовою корисності фінансової звітності є своєчасність її складання і подання. Найдостовірніша інформація втрачає своє значення, якщо вона надана користувачам несвоєчасно. Тому фінансові звіти повинні подаватися користувачам у строки, які забезпечують їх ефективне використання. Зайва деталізація ускладнює складання звітності та її аналіз, використання в управлінні. Тому державним і громадських органам забороняється вимагати, а підпорядкованим підприємствам подавати звітність за незатвердженими формами.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються:

для підприємств (крім банків) - Міністерством фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України;

для банків - Національним банком України;

для бюджетних установ - Державним казначейством України.

Розглянемо ж детальніше Звіт про власний капітал та методику його складання.

Звіт про власний капітал складається тільки за звітний рік. Але разом зі звітом за поточний рік необхідно подати форму № 4 і за попередній рік - для порівняльного аналізу інформації

Суб'єкти малого підприємництва звіт не складають.

Вимоги до змісту та форми звіту визначені П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»,але при його заповненні необхідно зважати на вимоги й інших П(С)БО.

Джерелами для заповнення звіту служать: форма № 1 «Баланс»(Пасив); форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; оборотно-сальдовий баланс за звітний рік; облікові регістри; бухгалтерські довідки.

Звіт містить дані про залишки власного капіталу на початок (рядок 000) і кінець (рядок 300) звітного року,а також відомості про зміни(перетворення),що відбулися в структурі власного капіталу за звітний рік.(Додаток А)

Інформація, відображена в першому розділі пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану власного капіталу та його окремих позицій на початок та кінець звітного періоду. На основі цієї інформації можна провести поверховий аналіз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5 (форма № 4) [32]

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з'ясувати основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема.(Таблиця 1.3) [35;С.468]

Звіт складається у формі шахової таблиці в розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі -- основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

Таблиця 1.3 Операції що призводять до змін Власного капіталу

Зміни зареєстрованого (пайового) капіталу
Збільшення (+)	Зменшення (-)
Випуск нових акцій; реєстрація Статутного капіталу; конвертація зобов'язань; збільшення номінальної вартості акцій; збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості; перереєстрація Статутного капіталу; здійснення обов'язкових пайових внесків Зарахування дивідендів власниками у поповнення паю	Анулювання викуплених акцій існуючої номінальної вартості зменшення номінальної вартості акцій; виділення частки учаснику ТОВ; перетворення Статутного капіталу в пайовий при реорганізації товариства; виділення часток засновників при ліквідації товариства; повернення внесків пайовикам
Зміни капіталу у дооцінках
Дооцінка необоротних активів у випадках передбачених законодавством та П(С)БО 5	Уцінка необоротних активів
Зміни додаткового капіталу
Емісійний дохід (різниця між продажною і номінальною вартістю); дохід від перепродажу акцій за ціною,вищою від номінальної; безоплатно одержані необоротні активи від інших осіб; додаткові (не реєстровані) внески засновників; інші.	Збитки від перепродажу акцій за ціною нижчою від їх номінальної вартості; повернення додаткових внесків засновників; інші.
Зміни резервного капіталу
Відрахування до Резервного капіталу	Списання непокритих збитків
Прибуток нерозподілений
Коригування залишку на початок звітного періоду
Зміна облікової політики; виправлення помилок;інші зміни.	Зміна облікової політики; виправлення помилок;Пайовий капітал; Додатковий капітал; Резервний капітал
Зміни за звітний період
Чистий прибуток за звітний період	Збиток звітного періоду; нарахування дивідендів; відрахування до резервного капіталу; інші зміни.
Зміни Неоплаченого капіталу
Заборгованість учасників з формування Статутного капіталу	Передача засновниками активів у рахунок внесків до Статутного капіталу
Зміни Вилученого капіталу
Вилучення капіталу внаслідок виходу засновника (учасника); викуп акцій власної емісії (частки засновників,учасників)	Перепродаж викуплених акцій власної емісії та часток (паїв); анулювання викуплених акцій власної емісії та часток (паїв)

Звіт про власний капітал складається на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збігається з тим, який показується у звіті про власний капітал.

Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках.

Показники залишку за окремими статтями власного капіталу на початок періоду переносяться з відповідної графи балансу підприємства. Далі по вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу.

Якщо на підприємстві мали місце зміни в обліковій політиці, виправлення помилок, допущених при складанні звітів у попередніх періодах чи інші зміни, то на відповідну величину здійснюється, як правило, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Скоригований залишок на початок року у звіті містить інформацію про позиції власного капіталу з урахуванням можливих коригувань.

Суми переоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітного року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у Звіті така переоцінка відображається розгорнуто -- окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку.

Якщо за даними звіту про фінансові результати підприємство має збиток, то його величину має бути відображено у тій же графі у дужках.

У разі прийняття рішення щодо використання чистого прибутку звітного року, нерозподіленого прибутку чи частини резервного капіталу на виплату дивідендів величина дивідендів відображається за відповідними позиціями власного капіталу у дужках і зменшує власний капітал підприємства.

Якщо ж нерозподілений прибуток спрямовано на збільшення статутного і резервного капіталу, то відбувається внутрішній перерозподіл сум власного капіталу підприємства: відповідну суму прибутку у звіті про власний капітал відображають двічі -- за статтею «Нерозподілений прибуток» у дужках (як величина, що зменшує прибуток) і за статтями «Статутний капітал» і «Резервний капітал» (як величина, що збільшує власний капітал).

Наступний блок операцій, пов'язаних зі зміною власного капіталу, -- це операції, результатом яких є вилучення капіталу. При виході учасника з товариства йому повертається його частка (внесок). Якщо в результаті повернення учаснику його частки на величину такої частки зменшився статутний капітал, то таку операцію буде відображено в графі перетину рядка «Вилучення частки в капіталі» та стовпця «Статутний капітал» у сумі, що дорівнює зменшенню статутного капіталу.

Залежно від прийнятого рішення щодо викуплених корпоративних прав у звіті про власний капітал будуть зафіксовані такі зміни:

якщо протягом звітного року здійснювались операції з анулювання викуплених акцій (часток), то за статтею «Статутний капітал» відображається номінальна вартість анульованих корпоративних прав, а за позиціями додаткового, резервного капіталу чи нерозподіленого прибутку -- перевищення ціни викупу корпоративних прав над їх номіналом;

якщо протягом звітного року викуплені акції (частки) перепродавалися, то за відповідними позиціями відображається зменшення вилученого капіталу, статутного капіталу чи капітальних резервів (залежно від ціни продажу корпоративних прав).

Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином:[12]

залишок капіталу на початок року:

(+) збільшення капіталу протягом звітного періоду;

(-) зменшення капіталу протягом звітного періоду;

(=) залишок капіталу на кінець року.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі.

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складена правильно.

1.3 Аналіз нормативної бази з питань обліку власного капіталу

Перед тим як аналізувати нормативну базу з питань обліку власного капіталу, розберемся спочатку з трактуваннями різних вчених фінансової звітності і зокрема Звіту про власний капітал.

Поняття «фінансова звітність» використовується дуже часто в господарській діяльності суб'єктів, проте єдиного підходу до його трактування немає. Виділимо підходи до визначення «фінансова звітність» та встановимо ключові ознаки даного поняття.(Таблиця 1.4) [5; С.112]

Таблиця 1.4 Підходи до тлумачення визначення «фінансова звітність»

№	Ключові ознаки у понятті «фінансова звітність»	Автори	Кількість авторів,чол.	Питома вага
1	2	3	4	5
1	Фінансова звітність - бухгалтерська звітність	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», П(С)БО 1, Верига Ю.А..,Левченко З.М., Ватуля І.Д.,Кузнецов С., Табачук Г.П., Сарахман О.М., Бречко Т.М., Чебанова Н.В.	10	34.5
2	Це система узагальнюючих показників	Бутинець Ф.Ф.,Губачова О.М., Мельник С.І, Табачук Г.П. Сарахман О.М., Бречко Т.М, Терехова В.А., Усач Б.Ф.	8	27.6
3	Це інформація	Николаєва О.Е., Шишкова Т.В. Завгородній В.П	3	10.3
4	Це документи	Чебанова Н.В., Чупир Т.Я., Василенко Ю.А.	3	10.3
5	Це звіти	Голов С.Ф	1	3.5
6	Це сукупність форм звітності	Кучеренко Т.,Ткаченко Н.М, Стражева Н.С., Стражев А.В	4	13.8
Разом	29	100.0

Дослідивши різні підходи до трактування поняття «фінансова звітність» (таблиця 1.4), виявлено, що найбільшу питому вагу у розмірі 34,5 % усієї сукупності, займає група вчених-науковців у складі 10 авторів, дотримуються думки, що фінансова звітність - це бухгалтерська звітність.

Оскільки основою у Звіті про власний капітал є капітал то доцільно визначити сутність капіталу у різних аспектах.

На думку науковців, власний капітал можна трактувати в трьох аспектах:

1. Економічний аспект - вартість, що продукує додаткову вартість;

2. Юридичний аспект - атрибут відносин власності;

3.Обліковий аспект - джерело формування активів суб'єкта господарювання.

Отже, звітність і власний капітал є не лише одним із елементів методу бухгалтерського обліку, а й окремим об'єктом дослідження,які трактуються різними вченими по різному.

Фінансова звітність повинна формуватися з дотриманням національних і міжнародних стандартів, вимог, а також принципів, які відповідають принципам бухгалтерського обліку загалом, тому зробимо аналіз нормативної бази обліку власного капіталу.

Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку власного капіталу підприємств. Так що на даний момент нормативна та законодавча база України містить такі основні елементи. (Додаток Б)

Вивчення, здійснення, постійне вдосконалення законодавчих вимог, норм кодексів корпоративної поведінки, професійної етики, розроблених на основі міжнародного досвіду, є основним орієнтиром попередження конфліктів інтересів між власниками та інвесторами.

Організація документообігу полягає в розробці найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які повинна проходити документ, цілей і конкретного часу надходження і вибуття документів на кожній інстанції, а також назви посади виконавця, який показує, перевіряє й обробляє документ у формі таблиці.

З цього випливає, що законодавство, нормативні бази, положення та інструкції повною мірою регулюють і встановлює рамки обліку власного капіталу на підприємстві. Так що законодавча база України містить всю необхідну інформацію для правильного і грамотного обліку власного капіталу підприємств усіх форм власності.

Висновок: Отже, господарські операції, які щоденно здійснюються підприємствами, оформлюються первинними документами та відображаються в облікових реєстрах.

Для управління діяльністю підприємства, оцінки їх результатів, виявлення резервів підвищення його економічної ефективності складається фінансова звітність, яка повинна відповідати певним вимогам,та складатись на основі певних принципів.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

2.1 Власний капітал - критерії визнання та види

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наводить визначення власного капіталу підприємства, виходячи з “залишкового” підходу:

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Таке визначення не відповідає на питання, які критерії мають застосовуватися для визнання окремих елементів власного капіталу. Відповідь на це питання дає більш розгорнуте визначення власного капіталу, яке відображає його економічний зміст. Тому детальніше розглянемо, сутність власного капіталу, його види та ознайомимся із П(С)БО 5 (форма № 4).

Власний капітал - це сума власних коштів підприємства, що є результатом його діяльності чи отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбаних акцій, паїв тощо.

Капітал втілює в собі ту частину активів підприємства, яку без будь-яких умов та обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу слід відрізняти суми зобов'язань та ті кошти, які утримуються підприємством для виконання певних цілей (програм), тобто від майбутніх, відкладених витрат.[3]

У балансі за П(С)БО 2, форма № 1 вимагається відображення таких статей власного капіталу: Зареєстрований (пайовий) капітал, капітал у дооцінках, додатковий капітал,резервний капітал,нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал,вилучений капітал.(Рис. 2.1)Ці всі елементи статей буде розглянуто нижче.



=

+

+

+

+ (-)

-

-

Рис. 2.1 Структура формування власного капіталу за даними балансу.[3]

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності та одним із найістотніших показників,оскільки виконує функції:

Довгострокового фінансування;

Відповідальності і захисту прав кредиторів;

Кредитоспроможності;

Самостійності;

Розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

Внесенням власниками підприємства;

Накопичуванням суми доходу,що залишиться на підприємстві

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

Вкладений капітал - це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).

Накопичений капітал - це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Вкладений капітал включає такі елементи:

зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд)

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

резервний капітал;

інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Із такого підходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу за рахунок внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості та інші. Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників:

неоплачений капітал;

вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу(Рис.2.2) [3]

Рисунок 2.2 Рух власного капіталу стосовно суми сплаченого капіталу

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал - юридично оформлена, офіційно об'явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:

статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

пайовий капітал - сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

для акціонерного товариства - сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства (стаття 24);

для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатковий капітал (дадатково вкладений капітал)- це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково капіталу виділяють:

емісійний дохід, який пов'язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних товариствах та інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства - це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками.

Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Інший додатковий капітал - розкриває інформацію про вартість безкоштовно отриманих активів (вартість беоплатно отриманих активів (дарчий капітал)

Законом України “Про господарські товариства” (стаття 14) встановлено мінімальний розмір:

резервного фонду - 25 відсотків від статутного фонду,

щорічних відрахувань до резервного фонду - 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Резервний фонд є тою часткою нерозподіленого прибутку, яка відрізняється практично тільки забороною його використання на розподіл дивідендів за простими акціями.

Інший додатковий капітал є “майбутнім нерозподіленим прибутком під сумнівом”, оскільки відповідні їм суми активів мають пройти перевірку часом для остаточного підтвердження достовірності їх оцінки. У процесі використання необоротних активів пов'язані з ними суми іншого додаткового капіталу кінець кінцем приєднуються до результатів діяльності підприємства, або списуються (коригуються), якщо вони не підтвердилися.

Відображення у бухгалтерському обліку операцій з капіталом повинно здійснюватись лише після ретельного аналізу суті операцій, що призводять до змін в елементах капіталу. Перш за все, слід приділяти увагу господарським операціям з отримання або передачі активів, зміни оцінки необоротних активів та визначенню фінансових результатів. Саме такі операції найчастіше призводять до змін у власному капіталі. Від характеру діючої на підприємстві облікової політики стосовно визнання доходів та витрат, оцінки активів значною мірою буде залежати, наскільки адекватно буде оцінений власний капітал підприємства.[10]

Для обліку капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4 Плану рахунків.

За кредитом рахунків капіталу відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом - зменшення.

Деякі рахунки та субрахунки класу 4 не мають самостійного значення для визначення елементів капіталу, а саме:

45 “Вилучений капітал; за кредитом рахунків капіталу відображає 46 “Неоплачений капітал” та 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

Рахунки 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал можуть мати лише дебетовий залишок і регулюють суму оплаченого капіталу шляхом вирахування залишків за цими рахунками із сум, що накопичені за кредитом рахунків 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал” та 42 “Додатковий капітал”.

Сальдо субрахунків 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” формується при розрахунку фінансових результатів діяльності щомісяця, або наприкінці року залежно від обраної облікової політики.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів); виплати за облігаціями; відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. В кінці року цей субрахунок закривається на субрахунок 441“Прибуток нерозподілений” або на дебет субрахунку 442 “Непокриті збитки” при від'ємних результатах діяльності.

Слід мати на увазі, що рахунки 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»,,421 «Емісійний дохід», 422 «Інший вкладений капітал», 412 «Дооцінка нематеріальних активів», 424 «Безоплатно одержані необоротні активи», 425 «Інший додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 441 «Прибуток нерозподілений» можуть мати лише кредитове сальдо, а рахунки 442 «Непокриті збитки», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» лише дебетове сальдо.

Для відображення специфічних аспектів діяльності, а також з метою деталізації облікової інформації для складання фінансової звітності і приміток, важливим моментом є доповнення номенклатури рахунків - рахунком 41 «Капітал у дооцінках»: 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»; 412 «Дооцінка (уцінка) нематерільних активів; 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів; 414 «Інший капітал у дооцінках»

2.2 Характеристика П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»

П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.[25]

Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого звіту про Власний капітал визначаються окремим П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність»

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

Зміст статей Звіту про Власний капітал

У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» показують суми власного капіталу: Статутного капіталу, Пайового капіталу, Додаткового вкладеного капіталу, Іншого додаткового капіталу, Резервного капіталу, Нерозподіленого прибутку, Неоплаченого капіталу, Вилученого капіталу наведені в Балансі підприємства відповідно на початок (нескоригований залишок) і кінець року.

У статтях «Зміна облікової політики», «Виправлення помилок» та «Інші зміни» відображаються суми коригувань, передбачених П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

У статті «Скоригований залишок» показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статтях розділу «Переоцінка активів» наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).бухгалтерського обліку.

У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статтях розділу «Внески учасників» наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу «Вилучення капіталу» наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу «Інші зміни в капіталі» наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті «Разом змін в капіталі» наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 100-295. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 095) і підсумку змін у капіталі.

Дані в графах 3-10 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.[25]

Розкриття інформації у Примітках до фінансових звітів

Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію про:

Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату.

Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величинами.

Загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому розрізі:

Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

Загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

Кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.

Номінальна вартість акції.

Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу.

Права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.