Розроблення системи моніторингу фінансового стану підприємства

- землевпорядні, земельнооціночні, топографо-геодезичні та гідрографічні роботи; судово-експертні послуги;

- послуги зі складання бізнес-планів та створення висновків щодо правильності бізнес-планів нових підприємств;

- проведення техніко-економічного аналізу відповідності стану виробництва та розробка пропозицій задля подолання кризових явищ (реструктуризації виробництва).

Вищим керівним органом Вінницької ТПП є Загальні збори членів Вінницької ТПП. Президія Вінницької ТПП у складі Президента, віце-президентів, один з яких також є секретарем обирається Вищим керівним органом - Загальними зборами строком на 5 років. Президент виконує поточне керівництво діяльністю Вінницької ТПП. Всі структурні підрозділи підпорядковуються Президенту [3].

Для розробки системи моніторингу Вінницької ТПП необхідно виконати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової діяльності по основним техніко-економічним показникам її діяльності. Динаміка показників фінансово-господарської діяльності Вінницької ТПП за 2010-2012 рр. наведена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка показників фінансово-господарської діяльності підприємства Вінницької торгово-промислової палати за 2010-2012 рр.

Назва показника	Роки	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011	2011-2010	2012-2011
Доход від реалізації (товарів, робіт, послуг)	2 685,2	3 435,6	4 443,2	750,4	1 007,6	0,28	0,29
Чистий доход від реалізації (товарів, робіт, послуг)	2 237,7	2 863,0	3 702,7	625,3	839,7	0,28	0,29
Собівартість реалізованої продукції	1 558,1	1 781,2	1 974,4	223,1	193,2	0,14	0,11
Валовий прибуток (збиток)	679,6	1 081,8	1 728,3	402,2	646,5	0,59	0,60
Інші операційні доходи	10,5	23,7	54,9	13,2	31,2	1,26	1,32
Адміністративні витрати	182,5	412,4	906,6	229,9	494,2	1,26	1,20
Витрати на збут	62,2	100,6	97,6	38,4	-3,0	0,62	-0,03
Фінансовий результат від операційної діяльності	381,7	342,1	764,7	-39,6	422,6	-0,10	1,24
Інші витрати	34,9	85,9	65,9	51,0	-20,0	1,46	-0,23
Фін. результати від звичайної діяльності до оподаткування	346,8	256,2	698,8	-90,6	442,6	-0,26	1,73
Податок на прибуток від звичайної діяльності	126,7	143,6	212,3	16,9	68,7	0,13	0,48
Чистий прибуток (збиток)	220,1	112,6	486,5	-107,5	373,9	-0,49	3,32

Якщо оцінити два найсуттєвіших показники, тобто доход від реалізації продукції і чистий прибуток, можна сказати, що при чіткому зростанні виручки спостерігається відносне зростання і чистого прибутку.

Чистий доход від реалізації продукції (робіт, послуг) зростав на 30% щорічно, при цьому чистий прибуток у 2011 зменшився вдвічі проте у 2012 зріс в 4,3 рази, що вказує на те, що ВТПП проводить правильну політику щодо витрат, їх раціоналізації, норм їх використання.

Собівартість реалізованої продукції в абсолютних показниках щорічно зростала на приблизно на 200 тис. грн., що у відсотковому відношенні становить 10%.

Також на основі фінансової документації Вінницької ТПП, варто проаналізувати динаміку операційних витрат протягом 2010-2012 років.

Таблиця 2.2. Аналіз динаміки операційних витрат Вінницької торгово-промислової палати у 2010-2012 рр.

Показники, тис. грн.	Роки	Абсолютне відношення (+/-)
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Матеріальні затрати	205,20	411,6	735,9	206,40	324,30
Витрати на оплату праці	629,90	740,90	1 090	111,00	349,80
Відрахування на соціальні заходи	216,5	271,1	380,2	54,60	109,10
Амортизація	164,6	160,7	315,7	-3,90	155,00
Інші операційні витрати	650,3	960,30	470,40	310,00	-489,90
Разом	1866,5	2544,6	2992,9	678,10	448,30

Із даної таблиці видно, що майже усі операційні витрати збільшувались з року в рік, за винятком Інших операційних витрат які у 2012 зменшились вдвічі (на 489,9 тис. грн.) а також Амортизації, що в 2011 зменшилась на 4 тис. грн.

Як бачимо в середньому витрати зростали на 37% на рік, що є цілком прийнятним показником.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Операційні витрати Вінницької ТПП, 2010-2012 рр.

З рис. 2.2 видно, що основну частку операційних витрат складають витрати на оплату праці, 35%. Найменшу питому вагу складає амортизація - 11%.

Витрати мають здатність показувати ступінь ефективності переважної частини фінансових показників підприємства. Наприклад, вони опосередковано впливають як на капітал підприємства, так і на основний вартісний засіб, що авансований в формування активів. При цьому, останній може бути представлений і в грошовій, і в матеріальній чи нематеріальній формі. Розмір капіталу можемо бачити в пасиві балансу.

Зростання власного капіталу сприяє збільшенню фінансової стійкості організації, а зниження його відповідно веде до зниження цієї ж стійкості. Капітал організації складається із зобов'язань і власного капіталу. Зобов'язання можуть поділятись на короткострокові та довгострокові. Власний капітал являє собою частину активів організації, яка залишається після погашення його зобов'язань [76, с. 54].

Власний капітал можемо бачити у І розділі пасиву балансу. Використовуючи фактичні дані фінансової звітності, проаналізуємо капітал Вінницької торгово-промислової палати, його обсяг та динаміку в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Аналіз обсягу та динаміки капіталу Вінницької ТПП, 2010-2012 рр.

Показники	2010	2011	2012	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Темп росту, %
				2011-2010	2012-2011	2011-2010	2012-2011
Інший додатковий капітал	24,70	24,70	24,70	0,00	0,00	100,00	100,00
Нерозподілений прибуток	838,10	950,70	1437,20	112,60	486,50	113,44	151,17
Інші довгострокові зобов'язання	612,50	612,50	612,50	0,00	0,00	100,00	100,00
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	32,70	102,50	49,50	69,80	-53,00	313,46	48,29
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	23,30	36,70	10,80	13,40	-25,90	157,51	29,43
з оплати праці	20,20	24,80	37,70	4,60	12,90	122,77	152,02
із внутрішніх розрахунків	55,10	40,30		-14,80	-40,30	73,14	0,00
Інші поточні зобов'язання	1,90	7,40	3,10	5,50	-4,30	389,47	41,89
Всього	1608,5	1799,6	2175,5	191,10	375,90	111,88	120,89

Як бачимо з табл. 2.3 капітал Вінницької ТПП зростає щороку на 191 тис. грн. в 2011 р. і на 376 тис. грн. у 2012 р. Найбільшу частку в структурі капіталу ВТПП займають Нерозподілений прибуток та Інші довгострокові зобов'язання. Нерозподілений прибуток зростає протягом аналізованого періоду на 13,44 і та 51,17% у 2011 та 2012 рр. відповідно. Обсяг інших довгострокових зобов'язань як і Інший додатковий капітал в межах аналізованого періоду залишився незмінним. Поточні зобов'язання за розрахунками становлять невелику долю в обсягу капіталу і не показують чіткої тенденції до зростання чи до зниження. Звідси можна зробити висновок, що капітал ВТПП цілком відповідає потребам підприємства і є оптимальним за свої обсягом та динамікою.

Наочне відображення обсягу та динаміки капіталу ВТПП можемо побачити на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Аналіз обсягу та динаміки капіталу ВТПП, 2010-2012 рр.

Таблиця 2.4. Аналіз структури капіталу Вінницької торгово-промислової палати за 2010-2012 рр.

Показники	Частка показника в загальному обсязі, %	Відхилення в структурі, %
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Інший додатковий капітал	1,54	1,37	1,14	-0,16	-0,24
Нерозподілений прибуток	52,10	52,83	66,06	0,72	13,23
Інші довгострокові зобов'язання	38,08	34,04	28,15	-4,04	-5,88
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2,03	5,70	2,28	3,66	-3,42
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	1,45	2,04	0,50	0,59	-1,54
з оплати праці	1,26	1,38	1,73	0,12	0,35
із внутрішніх розрахунків	3,43	2,24		-1,19	-2,24
Інші поточні зобов'язання	0,12	0,41	0,14	0,29	-0,27

З табл. 2.4 видно, що найбільшу частку в структурі капіталу займає нерозподілений прибуток, що у 2010 р. становить 52,1%, а в наступних роках лише зростає на 0,72 та 13,23% відповідно. Це свідчить про те, що більш ніж наполовину потреба в ресурсах ВТПП забезпечена власним прибутком. Наступними за своєю часткою є Інші довгострокові зобов'язання які не змінюють свій обсяг, проте за рахунок зростання інших ресурсів змінюють свою частку від 38% у 2010 до 28% у 2012 р. З цього випливає що структура капіталу ВТПП цілком відповідає потреба підприємства.

Отже, проведений аналіз фінансово-господарської діяльності визначив наступні результати. Аналіз показників фінансової діяльності показав зростання основних показників таких як виручка від реалізації, прибуток та собівартість протягом усього аналізованого періоду, що в перших двох випадках є безумовно позитивною тенденцією, в той час як у третьому випадку потребує більш детального роз'яснення - зростання собівартості продукції також для Вінницької ТПП показує позитивну тенденцію, так як вказує на покращення якості послуг, що потребує вищих затрат і зростання об'єму їх надання. Аналіз витрат також показав їх стабільне зростання, проте, як і у випадку з собівартістю продукції, і в співставленні з доходами, дає змогу зробити висновок про їх оптимальну структуру та динаміку. Аналіз капіталу показав результати аналогічні попереднім. Таким чином, проведений аналіз свідчить про цілком задовільний фінансовий стан Вінницької ТПП.

2.2 Оцінка фінансового стану Вінницької торгово-промислової палати

Аналіз фінансового стану організації здійснюється за допомогою 4 груп показників:

1. показники, за допомогою яких можна оцінити ліквідність (платоспроможність) організації;

2. показники, які оцінюють фінансову стійкість організації;

3. показники, які характеризують оборотність активів організації;

4. показники, які оцінюють рівень рентабельності активів організації.

Ми обрали саме такі групи показників через те, що вони в комплексі охоплюють практично всі аспекти фінансового стану організації і дають найбільш вірогідні результати аналізу. В цьому розділі ми провели аналіз як за групами показників в комплексі так і за кожним окремим показником, щоб показати обґрунтованість власного вибору та та більш детально розглянути кожен аспект аналізу.

При оцінюванні комплексного фінансового стану організації велике значення має безперервний моніторинг систем показників, які визначають рівень платоспроможності. Важливість аналітичних досліджень у даному напрямку обумовлюється існуванням стійкого зв'язку між потенційною платоспроможністю організації та її ліквідністю, що дозволяє проаналізувати ймовірність затримок платежів за реалізовану продукцію та дасть змогу оцінити рівень ризиковості кредитування такої організації [26, с. 225].

Аналіз стану ліквідності організації показує за якими напрямками потрібно вести підприємство, виявляє найважливіші аспекти та слабкі позиції в фінансовому становищі цього підприємства. Ми обрали наступні показники ліквідності та платоспроможності завдяки їх здатності в повній мірі характеризувати даний елемент фінансового стану. Проведемо аналіз ліквідності (платоспроможності) організації в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Аналіз ліквідності Вінницької ТПП за 2009-2012 рр.

Показник	Роки	Абсолютне відхилення, (+,-)
	2009	2010	2011	2012	2010-2009	2011-2010	2012-2011
Коефіцієнт покриття	1,25	2,21	1,56	3,49	0,96	-0,65	1,93
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,20	2,09	1,46	3,00	0,89	-0,63	1,54
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,65	1,31	1,29	2,35	0,67	-0,02	1,06

З проведеного аналізу ми бачимо, що всі коефіцієнти змінюються нерівномірно протягом аналізованого періоду, проте у 2012 році значно зростають і досягають свого найбільшого значення, що свідчить про позитивну динаміку ліквідності Вінницької ТПП.

Перший показник, який ми аналізували це коефіцієнт покриття, який дає можливість визначити загальну ліквідності активів, шляхом відображення суми поточних активів підприємства, які припадають на кожну грн. поточних зобов'язань. У випадку коли поточні активи за своєю величиною більші ніж поточні зобов'язання, організація може розглядатися такою, яка успішно функціонує. Якщо коефіцієнт покриття знаходиться в рамках 1-1,5, то це свідчить можливість своєчасно погасити борги; для коефіцієнта покриття критичне значення становить 1; якщо воно менше 1 організація має неліквідний баланс. Ми бачимо із розрахунків, що коефіцієнт покриття знаходиться поки що у межах 1,2 - 3,49, і збільшується. У 2011 р. даний коефіцієнт значно знизився порівняно з 2010 р. на 0,65, проте становив 1,56, що навіть більше рекомендованої норми платоспроможності.

Наступним ми розраховували коефіцієнт швидкої ліквідності. Даний показник є суворішим показником ліквідності, що враховує якість оборотних активів, і при розрахунку якого враховуються найбільш ліквідні активи (за винятком запасів). Орієнтовне нижнє значення даного показника дорівнює 1. Проте така оцінка має досить умовний характер і визначена за мірками переважної більшості галузей, проте допускає винятки. У випадку Вінницької ТПП коефіцієнт швидкої ліквідності протягом усього аналізованого періоду становить більше 1, що не викликає занепокоєння і показує тенденції аналогічні попередньому показнику.

Останнім показником, який ми використовували для оцінки ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він вказує, яку частку короткострокових зобов'язань організація без зайвих ускладнень може погасити негайно. Визначається орієнтовне значення даного коефіцієнта не меншим як 0,2-0,25. Як бачимо коефіцієнт абсолютної ліквідності для Вінницької ТПП за аналізований період значно більший за норму, що свідчить про високу ліквідність, проте виникає питання щодо раціональності використання активів організації.

Далі проведемо оцінку фінансової стійкості Вінницької ТПП. Даний вид аналізу здійснюється по даним балансу організації, показує структуру джерел фінансування ресурсів організації, рівень фінансової стійкості та незалежності організації від зовнішніх джерел фінансування [24 с. 19]. Відобразимо розрахунки у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Аналіз рівня фінансової стійкості Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.

№	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне (рекоменд.) значення	Роки	Абсолютне відхилення (+/-)
				2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
1	Коефіцієнт автономії	Ф. 1 (ряд. 380/ ряд. 640)	> 0,5	0,53	0,54	0,58	0,01	0,05
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Ф. 1 (ряд. 640/ ряд. 380)	-	1,89	1,87	1,71	-0,02	-0,15
3	Коефіцієнт маневреності власних засобів	Ф. 1 (ряд. 380 - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380	-	-0,54	-0,53	-0,28	0,02	0,25
4	Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф. 1 (ряд. 380)/ ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)	> 1	1,16	1,18	1,46	0,03	0,28
5	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	Ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ ф. 1 (ряд. 380)	-	0,86	0,84	0,68	-0,02	-0,16
6	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Власний капітал (ряд. 380 ф. 1) / Активи (ряд. 080 +260+270)	-	0,53	0,54	0,58	0,01	0,05
7	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позик. Кап. (ряд. 430 +480+620+ 630 ф. 1) / Активи (ряд. 080 + 260 + 270 ф. 1)	-	0,47	0,46	0,42	-0,01	-0,05

В загальному аналіз рівня фінансової стійкості Вінницької ТПП показав, що фінансова стійкість даної організації знаходиться на належному рівні. Практично всі з проаналізованих показників знаходяться в межах норми і показують позитивну динаміку.

Першим ми аналізували коефіцієнт автономії, який показує наскільки аналізоване підприємство відповідає вимогам. Як бачимо з табл. 11. 3 коефіцієнт автономії протягом аналізованого періоду становить 0,53-0,58 тобто > 0,5 і цілком відповідає вимогам. Наступним показником який ми оцінювали є коефіцієнт маневреності робочого капіталу. Він характеризує мобільність використання власних коштів організацією. На Вінницькій ТПП даний показник менше норми, проте у 2012 р. він значно зріс до 0,3 і при збереженні даної тенденції вже в наступному році відповідатиме встановленим вимогам.

Наступний показник, за допомогою якого ми проводили аналіз - коефіцієнт концентрації власного капіталу. Як свідчать вивчені фінансові джерела, фінансова стійкість організації прямо пропорційна значенню вищезгаданого коефіцієнта. Обчислюється в долях від одиниці і показує частку фінансування організації за рахунок власних коштів. У нашому випадку цей коефіцієнт дорівнює 0,53 і щороку зростає 0,1 - 0,5, це свідчить про поліпшення фінансової стійкості організації.

Ще одним показником, що визначає фінансову стійкість є коефіцієнт позикового капіталу. В поєднані з попереднім показником становить 1 і показує частку фінансування підприємства за рахунок позикового капіталу. На відміну від попереднього показника обернено пропорційний до рівня фінансової стійкості і показує тенденцію до зменшення, тобто до зниження заборгованості підприємства, і зміцнення стійкості його положення.

Також ми використовували для аналізу показник співвідношення позикового та власного капіталу. Даний показник, подібно до попередніх, дає загальну оцінку фінансової стійкості організації. Інтерпретація цього показника досить проста: якщо у 2010 р. він має значення 0,86, то це означає, що на одну грн. власних коштів, які були вкладені в активи підприємства, припадало 0,86 грн. позикових коштів. Зменшення показника в динаміці вказує на зниження залежності організації від кредиторів та інвесторів, у результаті чого зростає фінансова стійкість, на досліджуваному підприємстві цей показник зменшується середніми темпами на 0,01 у 2011 і на 0,05 у 2012.

Третя група показників, що визначають фінансовий стан організації - це, показники, які характеризують оборотність оборотних коштів організації (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Аналіз оборотності оборотних засобів Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.

Назва показника	Роки	Абсолютне відхилення (+/-)
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Тривалість обертання оборотних коштів	38,46	39,26	46,98	0,80	7,73
Коефіцієнт обертання оборотних засобів	9,36	9,17	7,66	-0,19	-1,51
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів	0,11	0,11	0,13	0,00	0,02
Коефіцієнт ефективності застосування оборотних засобів	0,92	0,36	1,01	-0,56	0,65

Аналіз оборотності оборотних коштів показав що ситуація з останніми на Вінницькій ТПП цілком задовільною, хоча й ми спостерігаємо деяку негативну динаміку протягом аналізованого періоду, причиною цього є перебудова на підприємстві, заміна деяких видів діяльності, що вже не приносять результатів, у зв'язку із змінами у зовнішньому середовищі іншими перспективними видами, що поки не здобули значного попиту на ринку, проте активно захоплюють свою частку і в перспективі швидко знайдуть свого клієнта.

Отже, для оцінки ефективності застосування оборотних коштів ми використовували наступні показники. Перш за все швидкість обертання, що обчислюється в днях і визначається періодом, протягом якого оборотні кошти організації здійснювали один оборот. Тривалість обертання оборотних коштів Вінницької ТПП у 2010 р. становила 37 днів, у наступному - 2011 р. вона зросла на 2 дні, а в 2012 р. збільшилась це на 8 днів і становила 47 днів, тобто най за весь аналізований період. Це свідчить про зниження швидкості обертання, тобто частина коштів, яка могла б бути застосована на інші цілі була використана в обороті. Дана тенденція носить негативний характер в абсолютному виразі, проте беручи до уваги ситуацію на Вінницькій ТПП, що описана вище, робимо висновок що дана ситуація тимчасова і свідчить про ефективне управління оборотними коштами, які спрямовуються на розвиток підприємства.

Також в процесі аналізу ми використовували коефіцієнт обертання. Даний показник визначає кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більшу кількість оборотів проходять оборотні кошти, тим краще вони використовуються. Як бачимо, відповідно до швидкості обертання аналогічні тенденції показує і коефіцієнт обертання. У 2010 р. він становив 9,4 оберта за рік, у 2011 р. зменшився на 0,2 оберта, а в 2012 р. зменшився до 7,7 обертів.

Наступний коефіцієнт завантаження оборотних коштів визначає величину оборотних коштів на одну грн. реалізованої продукції. Чим менша сума оборотних коштів припадає на одну грн. реалізованої продукції, тим краще вони використовуються. Як видно із розрахунків даний коефіцієнт становив 0,11 у 2010, у 2011 р. залишився незмінним, а в 2012 р. зріс до 0,13 грн. на кожну грн. реалізованої продукції, тобто навіть при збереженні негативної тенденції у 2012 р. даний показник відображає мінімальну величину оборотних коштів на кожну грн. реалізованої продукції, іншими совами про ефективне застосування цих коштів.

Ще один показник який ми використовували носить назву коефіцієнт ефективності. Даний показник визначає, яка сума прибутку припадає на одну грн. оборотних коштів. Що більший він, то вища ефективність застосування оборотних коштів. У 2010 даний показник показує дуже гарний результат, так як на кожну грн. оборотних коштів припадає відповідно 0,92 грн. прибутку, проте у вищенаведених причин коефіцієнт ефективності застосування оборотних коштів значно знижується до 0,36 у 2011 р., що компенсується його зростанням до 1,01 грн. у 2012 р., що свідчить про ефективне спрямування оборотних коштів в інші джерела.

Останньою 4 групою показників, за допомогою яких проводиться аналіз фінансового стану підприємства є показники, які оцінюють рівень рентабельності підприємства. Дана група показників дозволяє охарактеризувати ефективність вкладення коштів в організацію і раціональність їх використання [29, с. 91]. Розглянемо її в таблиці 2.8.

Загалом за результатами проведеного аналізу бачимо стійку тенденцію по всіх показниках зростання рентабельності у 2012 р. і зниження у 2011 р. Проте це явище тимчасове і зумовлене воно зміною факторів зовнішнього середовища, до яких підприємство успішно адаптується. Для аналізу використовувались наступні показники.

Таблиця 2.8. Оцінка рівня рентабельності Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.

Назва показника	Роки	Абсолютне відхилення (+/-)
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Рентабельність активів	0,14	0,07	0,23	-0,08	0,16
Рентабельність власного капіталу	0,29	0,12	0,40	-0,17	0,28
Рентабельність продажу	0,30	0,38	0,47	0,07	0,09
Рентабельність продукції (робіт, послуг)	0,24	0,25	0,24	0,01	0,00
Чиста рентабельність підприємства	0,14	0,07	0,23	-0,08	0,16

Рентабельність активів характеризує суму прибутку, що припадає на 1 грн. активів і вказує на ефективність управління підприємством. У випадку Вінницької торгово-промислової палати вищезгаданий показник у 2010 р. складає лише 0,14 грн., у 2011 р. знижується вдвічі, проте відповідно до аналізу попередніх груп показників спостерігається тенденція значного зростання в 2012 р. коли сума прибутку становить 0,23 грн. на 1 грн. активів. Тенденція до зниження рентабельності активів, що чітко прослідковується в останньому році на основі наведених розрахунків є позитивною.

Рентабельність власного капіталу визначає величину одержаного прибутку в розрахунку на одну грн. капіталу власників. Аналогічно до рентабельності активів показує нестабільну тенденцію протягом останніх років. Як бачимо результати 2010 та 2012 рр. є успішними і становлять відповідно 0,29 та 0,40 грн., проте у 2011 р. знижується до 0,12 грн., тобто показує значне погіршення.

Рентабельність продажу характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від надання послуг. Даний показник, показує стабільну тенденцію до зростання, що свідчить про високий та стабільний попит на послуги Вінницької ТПП. У 2011 р. порівняно з 2010 р. зріс на 0,08 грн., в а 2012 р. ще на 0,09 грн., тобто рентабельність продажу значно перевищує інші види рентабельності в останньому звітному періоді і показує гарні тенденції.

Рентабельність продукції показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на одну грн. понесених витрат. На відміну від попередніх показників показує незначне підвищення у 2011 р., проте в загальному стабільно залишається на рівні 0,24 грн. прибутку на кожну грн. понесених витрат.

Останнім показником цієї групи, який ми дослідили є чиста рентабельність підприємства, вже з назви якої випливає вказівка на загальну ефективність підприємства в цілому. Динаміка даного показника вказує аналогічно до всіх попередніх про зростання ефективності функціонування підприємства у 2011 р. коли даний показник знизився вдвічі порівняно з 2010 р. і становив 0,07, і значне поліпшення у 2012 р. коли значення даного показника зросло до 0,23.

Проаналізувавши 4 групи показників фінансового стану Вінницької ТПП за 2010-2012 рр. можемо зробити висновок, що перші дві групи аналізованих показників - ліквідності та фінансової стійкості - повністю відповідають нормі і показують позитивну динаміку. Інші дві групи - оборотності обігових активів та рентабельності підприємства - також відповідають нормі, проте показують нестабільну динаміку, що вказує на погіршення функціонування Вінницької ТПП за рахунок негативних тенденцій зовнішнього середовища, до яких підприємство лише має адаптуватись.

3. Напрями удосконалення діагностики фінансового стану Вінницької торгово-промислової палати

3.1 Впровадження системи діагностики фінансового стану Вінницької торгово-промислової палати

Як бачимо із аналізу фінансового стану Вінницької ТПП, проведеного в розділі 2, система моніторингу в даній організації знаходиться в задовільному стані, проте задля попередження виникнення проблем та кризових явищ потребує вдосконалення. На наш погляд, вдосконалення системи моніторингу фінансового стану надасть керівникам значні можливості:

1) сприятиме знаходженню в організації підрозділів, де діяльність недостатньо ефективна чи потребує поліпшення;

2) надасть змогу ретельніше контролювати функціонування окремих підрозділів, отримувати вчасну та достовірну інформацію від керівників цих підрозділів;

3) дасть змогу стимулювати персонал таких підрозділів, в яких показники ефективності найвищі;

4) допоможе сформулювати ряд напрямків задля поліпшення фінансової діяльності в таких підрозділах організації, які неефективно функціонують;

5) сприятиме поліпшенню комплексного підходу до управління організацією;

6) забезпечить регулярне ведення звітності організації по усіх видах діяльності [96].

Надзвичайно важливою для організації є правдива та оперативна інформація, що забезпечує отримання максимального прибутку при затраті мінімальних операційних витрат. І саме інформація, що отримана під час здійснення моніторингу фінансового стану організації, забезпечує отримання максимального ефекту.

Враховуючи те, що фундаментальний фінансовий аналіз організації зазвичай проводиться раз в рік, що не дає змоги зробити обґрунтовані висновки щодо причин реального фінансового стану в поточний час, система моніторингу фінансового стану вчасно виявляє проблеми й ставить завдання в сфері управління фінансовим станом організації.

Отже, регулярний нагляд характеру зміни надає можливість визначити сильні та слабкі сторони діяльності організації, що є необхідним для розробки стратегії на короткострокову й довгострокову перспективу та збільшення якісного рівня управління організацією.

Задля дослідження ефективності функціонування підприємства дослідимо запас фінансової стійкості. Для його розрахунку нам необхідно знайти поріг рентабельності.

Для обрахунку порога рентабельності застосуємо формулу 3.1 [28, с. 438]:

(3.1)

де ПР - поріг рентабельності;

Зп - витрати постійні;

Ззм - змінні витрати;

ВР - дохід від реалізації.

До постійних витрат можемо віднести: адміністративні витрати та витрати на збут.

Змінні витрати можемо визначити як собівартість реалізованої продукції.

Підставимо дані фінансової звітності та формулу (3.1) і розрахуємо поріг рентабельності для Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.:

Виходячи з розрахунків, поріг рентабельності для Вінницької ТПП на основі даних щодо її господарської діяльності становить у 2010 р. - 582,97 тис. грн., у 2011 р. - 1065,32 тис. грн. і в 2012 р. - 1807,3 тис. грн. Тобто, при отриманні виручки у вищенаведеному розмірі дана організація повністю покриє усі свої змінні та постійні витрати. У даній точці прибуток Вінницької ТПП буде дорівнювати нулю. В разі, коли виручка нижче порогу рентабельності організація нестиме збитки. У випадку, коли виручка більше суми, що визначає поріг рентабельності організація має отримувати прибуток. Виручка Вінницької ТПП протягом усього аналізованого періоду вище за поріг рентабельності, отже вона є прибутковою і має запас фінансової стійкості.

Наступним етапом буде розрахунок рентабельності за оборотом. Для розрахунку вищезгаданого показника використовуємо формулу 3.2 [30, c. 39]:

(3.2)

де - R - рентабельність обороту;

П - прибуток;

ВР - дохід від реалізації.

Підставимо значення в формулу і розрахуємо показник рентабельності обороту для Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.:

Рентабельність продажів організації в загальному показує непоганий результат, проте бачимо значне зниження у 2011 р., що зумовлене втратою прибутку внаслідок зміни законодавства. Даний показник становить у 2010 р. 8,2%, у 2011 - 3,28%, у 2012 - 10,95%. Тобто, на кожну гривню продажів доводиться відповідно 8, 3 і 11 копійок прибутку. Результативний показник не є великим. Проте це обумовлюється специфікою діяльності компанії. Так як обсяги реалізації невпинно зростають, фактичний показник прибутку знаходиться в залежності від обсягів продажів.

Наступним етапом оцінимо запас фінансової стійкості Вінницької ТПП. Для цього скористаємося формулою 3.3 [28, c. 440]:

(3.3)

де ЗФП - запас фінансової стійкості;

ВР - дохід від реалізації;

ПР - поріг рентабельності.

Підставимо дані фінансової звітності та визначимо запас фінансової стійкості для Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.:

Запас фінансової стійкості для Вінницької ТПП складає протягом аналізованого періоду у 2010 р. - 2102,23 тис. грн., у 2011 р. - 2370,28 тис. грн., 1 2012 р. - 2635,9 тис. грн. Цей показник показує, як сильно організація може знизити величину виручки і залишитись поза зоною збитковості.

На підґрунті розрахунку запасу фінансової стійкості маємо можливість зробити наступні висновки.

Вінницька ТПП має в наявності запас фінансової стійкості, що дає змогу їй зберегти прибуток та уникнути збитків навіть у випадку зниження виручки. Дана організація, як і будь-який інший господарюючий суб'єкт прагне у власній діяльності максимально накопичити запас фінансової стійкості, так як це дає можливість організації рентабельно функціонувати і в умовах нестійкої економічної обстановки чи кризи. Значний запас фінансової стійкості є запорукою успіху будь-якого підприємства і Вінницька ТПП не виняток.

Керівництво будь-якої організації повинне регулярно проводити розрахунки порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості із метою отримання інформації про фінансовий стан організації. На базі аналізу даних показників приймаються управлінські рішення.

Оцінку запасу фінансової стійкості можливо провести використовуючи наступну формулу:

(3.4)

де Ф - показник оцінки запасу фінансової стійкості;

ВР - дохід від реалізації;

ПР - поріг рентабельності.

Обрахуємо показник оцінки запасу фінансової стійкості для Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.:

Чим більше значення має цей показник, тим стійкіше становище організації. Він показує, на яку частину можливо знизити виручка, щоб організація залишилася рентабельною.

Ґрунтуючись на обрахованому показнику ми можемо зробити висновок, що Вінницька ТПП знаходитиметься в зоні рентабельності у випадку, коли зниження виручки організації не перевищить 59% відсотків. У сучасних умовах, вивчення й оцінка запасу фінансової стійкості є необхідною для реалізації цілей аналізу фінансово-господарської діяльності компанії й прийняття управлінських рішень.

Для зручності розгляду подамо наведені показники у табл. 3.1.

Аналізуючи дані табл. 3.1 ми бачимо нестабільну динаміку зміни показників оцінки запасу фінансової стійкості протягом аналізованого періоду. Поріг рентабельності стабільно зростає протягом останніх трьох років, що є цілком природних за рахунок зростання об'єму наданих послуг. Рентабельність по обороту показує значне зниження у 2011 р. за рахунок втрати прибутку через негативний вплив зовнішнього середовища. Запас фінансової міцності в абсолютному значенні щорічно зростає, проте у відносному щорічно знижується, це можна пояснити тим, що поріг рентабельності зростає вищими темпами ніж запас фінансової стійкості, що є явищем негативним, проте у випадку Вінницької ТПП, для хвилювання причин немає, оскільки навіть при найменшому значенні запас фінансової стійкості становить 59%.

Таблиця 3.1. Розрахунок показників порогу рентабельності та оцінки фінансової стійкості для Вінницької ТПП за 2010-2012 рр.

Показник	Роки	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011	2011-2010	2012-2011
Поріг рентабельності	582,97	1065,32	1807,30	482,35	741,98	1,83	1,70
Рентабельність по обороту	8,20	3,28	10,95	-0,05	0,08	0,40	3,34
Запас фінансової міцності	2102,23	2370,28	2635,90	268,05	265,62	1,13	1,11
Показник оцінки запасу фінансової міцності	78,29	68,99	59,32	-9,30	-9,67	0,88	0,86

Для наочності відображення динаміки зміни порогу рентабельності та запасу фінансової міцності подамо їх на рис. 3.2.



Рис. 3.2. Динаміка зміни порогу рентабельності та запасу фінансової міцності

Також, на нашу думку, необхідно провести ретроспективний аналіз основних показників діяльності організації і на його основі здійснити прогноз на 2013 р.

Для цього виберемо основні показники діяльності Вінницької ТПП, на основі яких і будемо проводити подальший аналіз:

- дохід від реалізації продукції:

- собівартість реалізованої продукції;

- чистий прибуток.

Для вищенаведених показників в табл. 3.2 розрахуємо темпи приросту по роках, та середній темп приросту протягом аналізованого періоду.

Таблиця 3.2. Розрахунок темпів приросту основних показників діяльності Вінницької ТПП за 2009-2012 рр.

Показник	Роки
	2009	2010	2011	2012	2010-2009	2011-2010	2012-2011
Дохід від реалізації	2122,2	2 685	3 435	4 443	1,27	1,28	1,29	1,28
Собівартість реалізованої продукції	1295,3	1558,1	1781,2	1974,4	1,20	1,14	1,11	1,15
Чистий прибуток	205,5	220,1	112,6	486,5	1,07	0,51	4,32	1,97

Отже, з табл. 3.2 ми бачимо, що Дохід від реалізації та Чистий прибуток в середньому протягом аналізованого періоду зростали значно вищими темпами ніж собівартість реалізованої продукції, що є безмовно позитивним явищем, проте цілком передбачувано з причин, що вже зазначалися у 2011 р. ми бачимо значне погіршення показників діяльності організації, але це не завдало значної шкоди фінансовому становищу організації.

На основі обрахованого середнього темпу приросту протягом усього аналізованого періоду в табл. 3.3 обрахуємо прогнозне значення основник показників діяльності підприємства у 2013 р.

Таблиця 3.3. Розрахунок прогнозу основних показників діяльності Вінницької ТПП на 2013 р.

Показник	Роки		Прогноз на 2013 р.
	2009	2010	2011	2012
Дохід від реалізації	2122,2	2 685,2	3 435,6	4 443,2	1,28	5684,38
Собівартість реалізованої продукції	1295,3	1558,1	1781,2	1974,4	1,15	2273,55
Чистий прибуток	205,5	220,1	112,6	486,5	1,97	957,31

Отже, згідно проведених розрахунків у 2013 р. Вінницька ТПП отримає дохід від реалізації товарів в розмірі 5 684,38 тис. грн., собівартість реалізованої продукції становитиме 2 273,55 тис. грн., а чистий прибуток зросте майже вдвічі від значення попереднього року і становитиме 957,31 тис. грн.

Можемо зробити висновок, що аналіз та прогнозування показників фінансового стану Вінницької ТПП показують добрі результати діяльності даної організації, проте за допомогою системного моніторингу нам вдалося визначити деякі слабкі сигнали загрози, що надасть змогу керівництву підприємства негайно їх ліквідувати на ранньому етапі, не даючи нанести шкоди фінансовому становищу організації.

3.2 Прогнозування та контроль основних показників Вінницької торгово-промислової палати за допомогою комп'ютерних технологій

На сьогоднішні апаратне й програмне забезпечення здобуло значного поширення й розвитку. Практично будь-яка організація, в тому числі Вінницька ТПП може дозволити собі використовувати ЕОМ та програми задля покращення й полегшення управління організацією. Зараз розроблено чимало експертних систем, що застосовуються на організаціях.

Експертні системи являють собою клас комп'ютерних програм, що можуть запропонувати рекомендації, провести аналіз, виконати класифікацію, дати консультації та поставити діагноз. Всі вони орієнтовані на розв'язок задач, задля вирішення яких потрібно провести експертизу відповідним спеціалістом своєї справи. Експертні системи, на відміну від програм, які використовують процедурний аналіз, дають розв'язок проблеми у вузькій площині, тобто на визначеній ділянці експертизи, базуючись на основі логічних міркувань. Дані системи можуть часто знайти розв'язок неструктурованих і неточно визначених задач. Вони компенсують відсутність структурованості покладаючись на минулий досвід, що є корисним в ситуаціях, коли необхідного часу або даних недостатньо, що виключає можливість для проведення повного аналізу.

Суть експертної системи полягає в сукупності знань, що структуруються задля спрощення процесу знаходження рішення. Термін «знання» для спеціалістів в царині штучного інтелекту означає інформацію, яка необхідна програмі для інтелектуального аналізу. Така інформація має форму фактів чи правил. Факти або правила не обов'язково правдиві або неправдиві, зазвичай існує деяка міра недостовірності факту чи точності правила. У випадку коли сумнів виражається явно, він носить назву коефіцієнту впевненості.

Експертні системи (ЕС) вже давно використовують у діагностиці, окрім економічної, і в медичній та автомобільній. Окрім цього ЕС використовують в контролі, прогнозуванні, плануванні, управлінні і навчанні. Для прикладу, експертні системи застосовують в банківській справі в напрямках:

- програми для аналізу стану фондового, грошового та валютного ринку;

- програми для аналізу інвестиційних проектів;

- програми для аналізу кредитоспроможності або ж фінансового стану організацій та банків [80, с. 82-83].

Процес розробки експертних систем сильно змінився протягом останніх років. Значно зменшилась трудомісткість і скоротились терміни їх розробки завдяки появі інноваційних засобів розробки експертних систем.

Як і будь-яка наукова розробка експертні системи мають свої переваги та недоліки. До переваг ми можемо віднести:

- доступність - експертна система виступає засобом масового виробництва, що дає змогу багатьом користувачам одержувати доступ до знань експертів;

- легкість передачі та відтворення - зазвичай передача знань від людини до людини є довгим та дорогим процесом, в той час як передача штучної інформації лише простий процес створення копії програми чи файлу даних;

- кількість експертних знань в розрахунку на одного користувача істотно знижується, тобто підвищується швидкість навчання, виконання завдань, потреба в надмірній кількості персоналу;

- сталість - знання в експертній системі зберігаються протягом значного відрізку часу і не втрачають кваліфікації, у той же час людська компетенція слабшає з віком, перерва в діяльності експерта часто серйозно відбивається на його професійних якостях, більше того експерти можуть вийти на пенсію, звільнитися з роботи, чи втратити працездатність у зв'язку з природними причинами (хвороба, смерть), тобто їх знання імовірно втрачаються;

- стійкість та відтворюваність результатів - спеціаліст може приймати в абсолютно тотожних ситуаціях різні рішення під впливом емоційних факторів чи втоми, а результати експертних систем є стабільними і незмінно правильними, позбавленими емоцій і повністю відповідальні за будь-яких обставин;

- існує можливість для одержання та об'єднання експертних знань із багатьох незалежних джерел - із допомогою експертних систем є можливість зібрати знання багатьох експертів, що працюють над задачею, причому зробити це одночасно і безперервно в будь-який час дня чи ночі;

- рівень експертних знань, які скомбіновані шляхом об'єднання знань багатьох експертів, за рахунок синергічного ефекту зазвичай перевищує рівень знань окремого експерта;

- зменшення небезпеки - експертні системи можуть бути використані в тих варіантах середовища, які можуть нести небезпеку для життя й здоров'я людини;

- значно нижча вартість - висококваліфіковані експерти обходяться надто дорого, в той же час експертні системи мають порівняно невисоку вартість, варто зазначити що розробка таких систем дійсно є дорогою, проте зазвичай відчувається значна перевага в ціні експлуатації, або ж якщо програма не є унікальною для певної організації, то ціна її придбання не настільки висока;

- підвищена надійність - при застосуванні експертних систем є можливість підвищити рівень довіри прийняття правильного рішення, шляхом надання іншої однієї обґрунтованої думки посередником за наявності розбіжностей в думках декількох експертів;

- швидший відгук - експертна система реагує швидше і має можливість виконувати роботу інтенсивніше, аніж експерт-людина, особливо у певних екстремальних ситуаціях, важлива кожна хвилина і реакція людини може бути недостатньо швидкою;

- існує можливість застосування в якості інтелектуальної БД - експертні системи часто використовують задля інтелектуального доступу до баз даних;

- наявна можливість пояснення рішень - експертна система може докладно пояснити прийняті рішення, в той час як людина може бути занадто втомленою, не схильною або нездатною до постійних пояснень;

- формалізація та перевірка знань - в ході розробки експертної системи знання експертів перетворюють в явну форму задля введення в комп'ютер, саме тому вони стають явними та з'являється можливість для перевірки знань на повноту, правильність та несуперечність;

- може застосуватися в якості навчальної інтелектуальної програми - експертна система за певних обставин діє як інтелектуальна навчальна програма і передає учню для виконання певні приклади програм, пояснюючи, на яких засадах засновані судження системи [11, с. 38].

До недоліків можна віднести:

- для побудови експертних систем недостатньо сил кінцевого користувача, що не володіє експертними знаннями щодо проблемної області;

- існує необхідність залучення експерта із проблемної області, який виступає носієм знань, також неможливо повністю відмовитись від експерта-людини;

- також інструментальні засоби будови експертних систем нездатні набувати знань, працювати із змішаними схемами подання даних, уточнювати бази даних;

- експертні системи нездатні виконувати наступні дії: розпізнавати межі власної компетентності, розмірковувати, виходячи із здорового глузду, надавати дані про просторові й часові відношення, працювати зі суперечливими даними;

- імовірні труднощі взаємодії експерта із спеціалістом-когнітологом, робота якого полягає в тому, щоб шляхом діалогу з експертом оформити знання експерта у вибраному формалізованому вигляді;

- значна тривалість процесів здобуття знань від експерта, їх формалізації, перевірки на несуперечність й усунення протиріч;

- необхідно повністю переробляти програмний інструментарій, у випадку, коли існуюча оболонка експертної системи чи модель подання знань, що використовується погано чи не підходять для вибраної проблемної області чи задачі [11, с. 43].

Головною відмінністю експертних систем від інших програм є наявність бази знань, де знання зберігаються в формі, що зрозуміла фахівцям предметної області та де вони можуть бути доповнені або ж змінені також в зрозумілій формі. Дане явище носить назву мови представлення знань.

Дослідженню фінансового стану надається чимало уваги. Організації витрачають чимало зусиль для його досягнення й збереження. Такий процес вимагає безперервного комплексного контролю із проведенням системного внутрішнього аналізу, що міг би виявляти «слабкі» місця у стабільності Вінницької ТПП. В даний час на допомогу аналітикам розроблено безліч програмних продуктів, що надають нові можливості для цього процесу та надають змогу вдосконалити вже існуючу систему моніторингу.

Для прикладу, широкого застосування здобув програмний комплекс «ИНЭК-АНАЛИТИК». До переваг даного продукту можна віднести те, що він дає змогу здійснювати системний виробничо-фінансовий аналіз стану організації й планувати її розвиток. Крім того, до можливостей цієї програми також належить розроблення плану реструктуризації організації, розроблення антикризової програми, формування бізнес-плану, структурний план фінансово-господарського оздоровлення організації тощо.

Іншою затребуваною програмою для оцінки фінансового стану організації виступає програма Аudіt Еxpеrt. Основною метою її застосування є моніторинг, оцінка, аналіз стану організації. Ця програма конкретизує мету посередництвом таких ключових елементів:

- проведення експрес аналізу фінансового стану на базі балансу і звітів про прибутки та збитки;

- підготовка експертних висновків;

- здійснення динамічного, структурного, трендового аналізу фінансових звітів і базових показників застосовуючи перші п'ять форм фінансової звітності;

- здійснення порівняльного аналізу;

- проведення поглибленої оцінки фінансового стану на базі додатково створених методик.

Сьогодні для роботи із клієнтами пропонують Clіеntеlе від Plаtіnum Sоftwаrе Cоrpоrаtіоn. Цей продукт призначений для підтримки та обслуговування клієнтів і дає змогу структурувати та автоматизувати цикли продажу, керувати інформаційною базою щодо ділових контактів - починаючи з моменту уведення первинної інформації у базу даних й закінчуючи вдалим завершенням співробітництва. Ця система дає змогу проводити аналіз інформації, робити рекламні дзвінки чи проводити програму продаж. У ній є можливість змінювати зовнішній вигляд та функції форм, за необхідності додавати власні ділові правила, іншими словами забезпечувати оптимальну для даної організації чи відділу технологію продаж. Більше цього система містить доступну в режимі реального часу базу знань, яка є сукупністю відповідей на питання та варіантів їх рішень, що ґрунтуються на базі попереднього досвіду. На сьогодні вартість системи близько 3-4 тис. дол. залежно від кількості позицій.

Зазвичай в Україні малий та середній бізнес не може дозволити собі дороговартісні програми. В такому альтернативою стають програми типу Prоjеct Еxpеrt, так як вартість програм даного типу коливається залежно від набору функцій в досить широкому діапазоні.

Дана система вироблена російським підприємством Про-Інвест Консалтинг. Вона цілком успішно виконує функції бюджетного планування й паралельно може розробляти інвестиційні проекти. Це виконується шляхом застосування розгорнутого набору інструментів фінансового та інвестиційного аналізу, який міститься в системі. Крім того, вона забезпечує розробку бізнес-планів та звітів, які задовольняють міжнародні стандарти. По набором функціональних можливостей ця система є наймогутнішою системою визначеного класу, вона випускається на декількох мовах. На сьогодні має більше 5 тис. користувачів. Ціна коливається в широкому діапазоні починаючи з 300 дол. для «надлегкої» версії і закінчуючи 30 тис. дол. для версії «Hоldіng».

З всіх перелічених програм із врахуванням їхніх можливостей та вартості Вінницька ТПП має можливість обрати собі ту аналітичну інформаційну систему, що зможе виконувати систематичний аналіз, формулювати висновки й попереджати кризові явища в діяльності.

На сьогоднішній день, поки дане програмне забезпечення ще не використовується на Вінницькій ТПП ми пропонуємо здійснювати аналіз та прогнозування основних показників діяльності із допомогою програми Mіcrоsоft Еxcеl. Свій вибір ми зупинили саме на цій програмі тому, що вона є альтернативою дороги програмам і хоча не виконує багатьох перелічених функцій, але при аналітиці та прогнозуванні є необхідною.

Програму Mіcrоsоft Еxcеl відносять до класу програм, що називаються електронними таблицями. Вони орієнтовані в першу чергу на вирішення повсякденних економічних задач та систематизацію даних. На базі даної програми можливе здійснення розрахунків, побудова діаграм, графіків, визначення середніх значень, прогнозування показників тощо [11, с. 49-55].

Особливо розповсюдженим на практиці є прогнозування значень фінансово-економічних показників на базі Mіcrоsоft Еxcеl.

Фінансовий стан Вінницької ТПП визначається перш за все результатом співвідношення визначених показників господарсько-фінансової діяльності організації. В даних співвідношеннях базовим показником найчастіше виступає чистий прибуток, на підґрунті якого можливо визначити ефективність фінансової діяльності організації. Обсяг чистого прибутку організації залежить зазвичай від обсягу виручки від реалізації, що отримує організація.

Найперше формуємо дані для прогнозу. Вибираємо фактичні значення виручки від реалізації та вносимо їх в Еxcеl, створюючи електронну таблицю.

Інформаційна таблиця даних обсягів виручки від реалізації за 2009-2012 рр.

Прогнозний обсяг виручки залишається дійсним за умови збереження усіх існуючих умов його одержання. Тобто, використовуючи дані звітності про обсяг виручки від реалізації можемо зробити прогноз цього економічного показника на майбутній період.

Висновки

1. Фінансовий стан організації - поняття комплексне, що являє собою результат взаємодії елементів, які виникають в ході фінансових відносин фірми. Його характеризують виробничо-господарські показники та фактори, які визначають розміщення, ефективність і можливість застосування фінансових ресурсів. Такий безперервний процес реалізації продукції підприємством гарантує зміцнення фінансового стану організації. Фінансова діяльність орієнтована на забезпечення постійного надходження із ефективним застосуванням ресурсів організації, забезпечення кредитної і розрахункової дисципліни, забезпечення необхідного порівняння власних коштів із залученими, досягнення фінансової стійкості для зростання ефективності діяльності організації. Фінансовий стан організації знаходиться в залежності від результатів його фінансово-господарської, комерційної та виробничої діяльності. Тому усі наведені вище види діяльності організації мають значний вплив на фінансовий стан.

2. Фінансовий стан організації потребує вивчення особливостей та сутності дослідження. Процес проведення оцінки фінансового стану організації в економіці носить назву моніторингом. Його мету можна визначити як пошук резервів збільшення прибутковості, платоспроможності та рентабельності організації.