Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

Житомирське Полісся заходить на Рівненщину своєю західною окраїною. Значне поширення тут мають алювіальні, еолові та органогенні форми рельєфу, що зумовлює ландшафтно-геоморфологічну єдність Рівненського Полісся [36, 55].

2.2 Кліматичні умови

Клімат регіону помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою з частими відлигами. Ця територія лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області.

Таблиця 2.1.

Річний хід тривалості сонячного сяйва, год

І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
55	67	131	176	232	268	261	243	185	118	45	37

Пересічна температура січня -4,8, -5,6°, липня +18,1, 18,6°С. Період з температурою понад +10° становить більше 160 днів.

Таблиця 2.2.

Показники температурного режиму повітря, 0С ( АМСГ Сарни )

Місяці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня місячна і річна температура	- 5,5	- 4,4	-0,3	7,5	13,4	16,0	18,1	17,4	13,2	7,3	2,2	-2,5	6,9
Абсолютний максимум температури	9	13	23	31	32	35	36	37	33	27	19	15	37
Абсолютний мінімум температури	-34	-29	-25	-7	-4	1	6	2	-3	-10	-20	-26	-34

Сума активних температур 2350 - 2950°С. Кількість опадів 600 - 650 мм на рік; основна кількість їх випадає у квітні-жовтні. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня - першій декаді січня. Висота снігового покриву 12 - 14 см.

Таблиця 2.3.

Декадна висота снігового покриву, см ( АМСГ Сарни )

Місяць	Листопад	Грудень	Січень	Лютий	Найбільша за зиму
Декади	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	Середня	Максима-льна
Середня	1	2	3	3	6	8	9	9	9	9	5,8	39
Найбільша	5	7	11	13	25	34	39	32	32	33	-	-

Серед несприятливих кліматичних явищ - ожеледиця (до 15 днів взимку), посилення вітру до 15 м/с (частіше у південній частині області), тривалі бездощові періоди, зливи, відлиги (взимку часто спостерігаються 13 - 20 днів на місяць), заморозки (на поверхні ґрунту іноді до середини червня). Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється з початку вересня.

Таблиця 2.4.

Середні місячні та річні показники вологості повітря, % (АМСГ Сарни)

Місяці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Відносна вологість повітря, %	86	86	82	74	70	71	73	75	77	82	88	89	79

Таблиця 2.5.

Середня місячна і річна хмарність, бали ( АМСГ Сарни )

Місяці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Загальна хмарність	8,0	7,8	7,0	6,6	6,2	5,9	5,8	5,6	5,6	6,6	8,2	8,1	6,8
Нижня хмарність	5,6	5,7	4,6	3,7	3,3	3,3	3,1	2,9	3,1	4,2	6,0	6,2	4,3

Таблиця 2.6.

Середня місячна і річна швидкість вітру, м/с ( АМСГ Сарни )

Місяці	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Швидкість вітру	5,8	6,1	5,7	4,9	4,3	4,0	3,8	3,7	3,9	4,5	5,5	5,5	4,8

В цілому, сприятливим для рекреаційної діяльності є період з травня по вересень включно, який характеризується довготривалим бездощовими періодами (тривалістю до одного тижня), не високою середньодобовою температурою до +23°С та порівняно низькою вологістю 50 - 70%, що дає змогу проводити відпочинок і оздоровлення на природі [36].

2.3 Гідрографічна мережа та водні ресурси

Усі річки Рівненського Полісся належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своїми притоками: справа приймає Случ зі Ставом, Бобером і Серегівкою, а також Зайчисько; зліва - Мельницю, Вирку. З інших значних річок протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході --Прип'ять [Додаток Г]. Серед найбільших озер території -- Нобель(499 га Зарічненський р-н), Біле (453 га, Володимирецький р-н), Лука, Велике Почаївське, Річицьке, Озерце. Основний напрям течії річок з півдня на північ, що зумовлене загальним зниженням поверхні в цьому напрямі. У межах Полісся річки мають невеликі похили (0,3 - 0,6 м/км), широкі, заболочені заплави, в долинах багато стариць, озер. Пересічна густота річкової сітки на Поліссі 0,3 - 0,43 км/км2 . Основне джерело живлення річок - талі снігові води (55 - 60% ). Решта стоку припадає на підземне та дощове живлення. Загальний хід рівнів води в ріках області характеризується інтенсивним їх підвищенням під час весняної повені та низьким стоянням у літню межень. Восени та взимку рівні води в ріках дещо вищі, ніж улітку. Межень часто порушується паводками: влітку від злив, а взимку від відлиг. У гідрологічному відношенні Рівненське Полісся знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 345тис. м3/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн -265тис. м3/добу, Прип'ятський артезіанський басейн - 12,0 тис. м3/добу, Український басейн тріщинних вод - 68,8 тис. м3/добу. Основними проблемами у сфері охорони водних ресурсів є високе антропогенне навантаження на водні об'єкти, скиди недостатньо очищених та неочищених стічних вод, незадовільних стан очисних споруд, недотримання водоохоронного режиму у прибережних смугах та водоохоронних зонах річок [Додаток Д].

2.4 Грунти

Ґрунтовий покрив Рівненського Полісся дуже різноманітний. Найпоширеніші опідзолені (ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі) та дерново-підзолисті (піщані, глинисто-піщані, оглеєні) ґрунти.. Знижені ділянки вододілів, терас, заплави річок і днища балок займають лучні, лучно-чорноземні, дернові (12%), болотні (7,8%), торфово-болотні ґрунти та торфовища (13,3%). Дерново-підзолисті -- малородючі, бідні на поживні речовини, утворились під лісовою рослинністю, на водно-льодовикових відкладах. Південь Полісся представляють дернові ґрунти та торфоболотні в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження. Ґрунтовий покрив характеризується підвищеною кислотністю і в поширенні підпорядкований законам широтної зональності. У східній частині області майже на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту платформи, покриті не потужними ґрунтовими відкладами.

2.5 Флора і фауна

Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7--8% -- болота.

Рівненське Полісся лежить у межах Західноукраїнської геоботанічної під провінції. Лісами (хвойними і мішаними на півночі, широколистяними і мішаними на півдні) вкрито 7,3 тис. км2. У поліський частині лісистість перевищує 45% (у Рокитнівському районі до 62%). Головні лісоутворюючі породи - хвойні (68% площі лісів; в основному сосна); є також дуб, граб, береза, вільха чорна, осика, клен гостролистий, липа, берест, ясен звичайний. Луки займають 12 - 15% площі (на Поліській низовині межирічно-суходільні та низинні, в межах Волинської височини - заплавні). Вони становлять основу сіножатей та пасовищних угідь області. Серед боліт (10 - 20% території) переважають низинні болота; менш поширені перехідні (мезотрофні) болота та верхові (оліготрофні) болота [36].

Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені переходові та верхові.

Тваринний світ області належить до Поліського зоогеографічного округу. Фауна налічує понад 300 видів, у тому числі ссавців - 66, птахів -186, риб - 33, плазунів - 7, земноводних - 11. Водяться лось, зубр, вовк, борсук, свиня дика, лисиця, козуля, білка, куниця, заєць, соня лісова, полівка лісова, бурозубка звичайна, горностай. З птахів гніздяться глухар, тетерев, рябчик, куріпка сіра, жайворонок лісовий, дрозд, дятли, сойка, зозуля, сова, яструби, шпаки, качки дикі, кулики, перепілки, горлиці, лелеки та інші. По берегам водойм селяться бобер, видра, ондатра. В річках та озерах водяться щука, окунь, карась, сом, лящ, лин, сазан, краснопірка тощо; у ставках-короп, окунь та інш. Акліматизовано нутрію, ондатру, єнотоподібного собаку, благородного оленя, лань даніель, фазана.

У межах зооценозів сосново-березових лісів, що домінують на Поліссі і характеризуються зниженим кормовим і захисним потенціалом, відмічається відносне збіднення фауни хребетних. Простежується чітка залежність видового складу фауни та щільності окремих популяцій від віку та складу деревостанів, а також від сезонів року. У молодих сосново-березових лісах (до 10 років), особливо у весняно-літній період, домінують окремі види плазунів та земноводних (ропухи, квакші, часом - прудкі ящірки, веретінниці, звичайні вужі, гадюки), а також гніздові птахи (тетерев, болотяна сова, дрімлюга та ін.). З розвитком сосново-березових лісів крони їх все більше змикаються, що збільшує захисні можливості лісу і сприяє поширенню лисиць, кабанів, косуль, єнотовидних собак тощо. При цьому у 25-30-річних лісах зменшується кількість птахів, майже зникають земноводні і плазуни. У старих (50-60 років) соснових лісах інтенсивно розвивається підлісок, що сприятливо позначається на видовій різноманітності і щільності тваринного світу, особливо птахів та мишовидних гризунів. За останні роки у сосново-березових лісах Рівненського Полісся помітно зросло поголів'я лосів.

Зооценози дубово-соснових лісів, на Поліссі зустрічаються фрагментарно, відрізняються більшою видовою різноманітністю та щільністю пернатих і мишовидних гризунів (лісові полівки, жовтогорлі миші), що особливо помітно у теплі пори року. Одночасно тут зростає кількість трофічно пов'язаних з ними хижих птахів та звірів, насамперед куниць, ласок, лисиць, тхорів.

Зооценози водойм і річкових заплав притаманні численним водним об'єктам (ріки, природні та штучні водойми) та прилеглим до них ділянкам заплав. Особливістю цих зооценозів є значне поширення іхтіофауни, представленої 10 родинами риб, насамперед коропових (плітка, лящ, ялець, в'язь, краснопірка, лин та ін.). Крім них зустрічаються представники щукових, сомових, окуневих, в'юнових тощо. В останні десятиріччя успішно проводиться акліматизація окремих видів лососевих, судака, білого амура, товстолобика та інших видів промислових риб. Проте основу ставкового господарства в області становить розведення коропів (лускатий, рамчастий, дзеркальний). Яскраво виявлений сезонний характер має поширення і щільність земноводних (навесні - озерні та ставкові жаби, кумки; пізніше - трав'яні та гостроморді жаби, ропухи, звичайні тритони), плазунів (болотяна черепаха, прудка та живородяща ящірки, звичайний вуж) та птахів (навесні та влітку тут представлені практично всі водно-болотяні пернаті - журавлі, кулики, гусині, одуди, горобині та ін.) [55].

РОЗДІЛ III. Рекреаційний потенціал Рівненського Полісся

3.1 Природно - рекреаційний потенціал Рівненського Полісся

3.1.1 Структура природно-заповідного фонду Рівненського Полісся

Природно-заповідний фонд Березнівського району.

1. Регіональний ландшафтний парк "Надслучанський"(17271га).

Рельєф рівнинний із заболоченими пониженнями. Вздовж берегів річки Случ знаходяться мальовничі скелі. Долина річки каньйоноподібна з крутими берегами. У рослинному покриві переважають ліси - 10 218 га, серед яких: старі дубові, дубово - грабові та берозово - грабові ліси. Вік дубів досягає 100 - 200 років. Площа боліт невелика - 3,2%. На правому кам'янистому березі річки Случ, на верхніх частинах схилів, сформувалася лучно - степова та перофітна рослинність.

2. Березнівський дендрологічний парк загальнодержавного значення (29,5га)

Дендропарк розташований на правому березі річки Случ у межах першої надзаплавної тераси. Нараховує 1150 видів дерев і чагарників, в тому числі 890 видів і форм деревних рослин, які належать до 49 родин і 32 родів. Найбільш багато численними родинами є: соснові - 48 видів, кипарисові - 13, кленові - 25, березові - 44, букові - 16, горіхові -12, розові - 201, гортензієві - 40, бобові - 28, деренові - 14, жимолостеві - 56, маслинові - 47, вербові - 34 види. У колекціях дендропарку найбільше видів, що походять із Китаю, Японії, Кореї (157 видів), Північної Америки (196), Європи(153), Далекого Сходу (100), Кавказу (48), Середньої Азії(54).

3.Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Урочище "Брище"(100,0га). Територія заказника розташована у заплаві р. Бобер у межах Сарненської акумулятивної рівнини. Заказник призначений для охорони поселень бобрів, які були завезені сюди у 1964 р. Річка Бобер має досить широку заплаву місцями до 400-600 м. У центрі заказника між старицями збереглися окремі ділянки мішаного лісу із дубом, вільхою, березою.

4. Ландшафтний заказник місцевого значення "Соколині гори"(510,0 га). Розташований по обидва береги р. Случ. Це мальовничі виходи кристалічних порід Українського щита, з висотою окремих скель до 25 м, на денну поверхню, з сосновими, грабовими, дубово-сосновими, дубово-грабовими лісами. Вони розміщені на стрімких(10-250) схилах, до річки Случ. Правий берег річки на території заказника відрізняється рослинним покривом від лівого. Це майже відкриті ділянки із лучно-степовою рослинністю, з переважанням ковили та мітлиці. На території заказника трапляються їжак білочеревий, кріт європейський, куниця лісова, соловейко східний, дрозди чорний та співочий.

5. Лісовий заказник місцевого значення "Більчаківський" (17,0га). Територія заказника розташована в межах Клесівської денудаційної рівнини і має досить неоднорідний рельєф та рослинний покрив. Більшу частину його території займають соснові ліси чорницево-зеленомохові з дубом у другому ярусі та з невеликою домішкою берези. Знижена частина заказника - територія під грядою - зайнята дубово-сосновим лісом типового складу і будови, з підліском із рододендрона жовтого. Найбільш низькі місця у рельєфі займають болотні угрупування з вербою попелястою та очеретом.

6. Лісовий заказник місцевого значення "Остроганський" (168, 4 га). Територія заказника розташована у межах Клесівської денудаційної рівнини. Через центральну частину протікає річечка Соколівка. Тут зустрічаються рідкісні для регіону центральноєвропейські і субсередземноморські види на східній межі свого поширення - кадило сарматське, молочай гранчастий, осока затінкова, вовчі ягоди звичайні, занесених до Червоної книги України.

Особливу цінність мають дубові ліси із домінуванням у трав'яному покриві осоки трясучковидної.

7. Лісовий заказник місцевого значення "Березівський" (23,7 га). Лісова рослинність заказника різноманітна. Це пов'язано з геоморфологічною будовою території. На вирівняних та зволожених ділянках, де на поверхню майже не виходять кристалічні породи, ростуть дубові та дубово-грабові ліси, де в трав'яному покриві зустрічається рододендрон жовтий та осока трясучко видна. Підвищені ділянки, де наявні виходи гірських порід ростуть сосново-березово-грабові ліси.

8. Ботанічний заказник місцевого значення "Болото "Гало"(6,5 га). Це лісове оліго-мезотрофне болото, яке утворилося і збереглося у природному стані на терасі р. Стави. Рельєф території рівнинний. Болото оточене сосновими та сосново-березовими лісами, має еліпсоподібну форму. В центрі знаходиться піщана гряда, яка поділяє його на дві частини. На території болота росте ринхоспора біла та росичка середня.

9. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Урочище "Брище"(850,0 га). Територія заказника розташована у заплаві р. Бобер у межах Сарненської акумулятивної рівнини. Заказник створений з метою охорони в природному стані заплавних ділянок р. Бобер і збереження бобрів, які розселилися в результаті міграції вверх по течії річки із загально зоологічного заказника загальнодержавного значення “Урочище Брище” та водоплавної птиці.

10. Гідрологічний заказник місцевого значення "Полянські стави" (555,0 га). Заказник розташований в межах крайньої східної частини Костопільської денудаційної рівнини. Характер рельєфу рівнинний. Це каскад ставків в заплаві р. Вільшанка біля с. Поляни, який має багату фауну птахів, зокрема тут трапляються лелека чорний та змієїд, лебідь-шипун, сірі журавлі.

11. Геологічний заказник місцевого значення "Марининсько-Устянські граніти" (85,0 га). Заказник знаходиться на території Марининської сільської ради вздовж правого і лівого берегів р. Случ, де спостерігаються виходи на денну поверхю різних кристалічних порід у вигляді мальовничих скель. Виходи кристалічних порід , поєднані з водяним плесом звивистої річки та зеленню трав'янистого покриву, утворюють колоритний ландшафт.

12. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Болото-блюдце" (1,2 га ). Болотисте пониження розташоване в межах крайньої південно-східної частини Костопільської денудаційної рівнини. Це малопотужне торфовище, що за характером рельєфу і геоморфологічною будовою відбиває основні риси долинно-терасового типу місцевостей, які утворилися вздовж р. Случ. Болото мезотрофного типу розвитку, невелике, має овальну форму та вкрите розрідженою березою з домішками сосни.

13. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Старі дуби" (1,0 га). Це старе, віком 200-300 років, дубове насадження по над заплавному схилу р. Стави. Крім старих дубів цінність пам'ятці додає мало поширена в регіоні рослина - калачики вирізані. Угрупування займає досить стрімкий схил р. Стави, крутизна якого досягає 30-40° і тягнеться смугою вздовж річки. Ярус підліску представлений кущами ліщини висотою 6-7 м.

14. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Насадження сосни чорної" (1,0 га). Розташована на схід від м. Березне на правому березі р. Случ, у межах території Сарненської акумулятивної рівнини. Це насадження рідкісного на Рівненщині виду, дуже мальовничої сосни чорної, яка використовується для озеленення парків. Всіх дерев - 47. Вік близько 80 років, обхват 140-160 см, діаметр - 22-29 см.

15. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Насадження сосни Веймутова" (0,4 га). Знаходиться на території Балашівської сільської ради в межах крайньої східної межі Сарненської акумулятивної рівнини. Характер рельєфу рівнинний. Пам'ятка включає 33 дерева сосни Веймутової, віком 60-70 років, висота понад 35 м. Дерева мають обхват від 100 до 260 см.

16. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Вовкова" (13,9 га). Пам'ятка природи розташована у межах Клесівської денудаційної рівнини. Рельєф рівнинний. Територія пам'ятки займає досить широку смугу після лісових лук та чагарників на узліссі грабового лісу. Наукову цінність мають місцезростання світлолюбних рідкісних видів. Великі популяції складають дудник лісовий, трапляється стародуб пруський. Флористичне ядро трав'яних світлолюбних видів утворюють такі види як перестріч лучний, звіробій гірський, конюшина альпійська та астранція велика.

17. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Страусове перо" (20,2 га). Пам'ятка природи розташована в заплаві р. Клецька, де зростає рідкісний вид папоротеподібних - страусове перо звичайне - декоративна реліктова рослина Карпатського регіону, яка на рівнині є мало поширеною і рідкісною, а тут зростає щільними куртинами та смугами з обох сторін русла вздовж 100-150 м.

18. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Плющ звичайний" (13,0 га). Розташована на території Марининської сільської ради в межах крайньої південно-східної частини Костопільської денудаційної рівнини. Це ділянка грабово-дубового лісу з плямами в наземному покриві плюща звичайного, місцезростання якого тут має наукове значення, адже вид скорочує своє поширення. Перший розріджений ярус утворює дуб заввишки 25-30 м діаметром до 1 м у віці 100 років. Зустрічаються окремі дуби-велетні віком до 300 років.

19. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Лісове болітце" (3,5 га).

Болотисте пониження розташоване па схід від р. Стави, лівої притоки Случа, в межах південно - східної частини Костопільської денудаційної рівнини. Це одне із найбільших за площею відомих у цій частині боліт, воно має майже круглу форму та характеризується різноманітним набором болотних угруповань. Значна частина болота заліснена березою та сосною 12-14 м. Болітце-блюдце, оточене лісовим масивом, відіграє важливу гідрологічну й екологічну роль у цьому районі, зберігає генофонд болотних видів, притаманним саме таким умовам місцезростання.

20. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Липа серцелиста" (0,1 га). Знаходиться у невеликому скверику в м. Березне. Має високу життєвість і вік наближено 180-200 років, і на висоті 1,3 м має обхват 3,25 м.

21. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Гіркокаштан звичайний" (0,1 га). Розташований в тому ж сквері в м. Березне. Наукова цінність полгає в тому, що дерево є інтродуцентом, оскільки його батківщина - Балканський півострів. Вік гіркокаштану орієнтовно 180 років, має добру життєвість, на висоті 1,3 м має обхват 4,0 м.

22. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Микитина сосна"(0,1 га). Знаходиться на території Балашівської сільської ради біля хутора Ведмежа. Це величезна сосна звичайна віком понад 200 років, обхватом 3,6 м 1 висотою 22 м. Вона є одним із найбільших і найстаріших дерев цієї породи в Березнівському районі, яке нібито лишилося від первісного лісу, викорчуваного у 1873-1875рр.

23. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Більчаківське джерело"(3,0 га). Знаходиться на території Марининської сільської ради в межах Клесівської денудаційної рівнини. Джерела розміщені у підніжжі лесового останця, який називаються “Корецька гора”, мають цілющі властивості, тому що містять в собі радон .Тут Зростає велика кількість різноманітних рослин, які охороняються.

24. Заповідне болотне урочище "Очеретяне". Пам'ятка природи розташована у межах Клесівської денудаційної рівнини, має рівнинний рельєф і представляє собою мезотрофне болото, основну частину якого займають високотравні угрупування очерету на сфагновому покриві. Це майже відкриті, з розрідженими кущами верби попелястої, ділянки, де густі та високі зарості очерету майже непрохідні. Своєрідні болотні екосистеми цього урочища є притулком для багатьох представників тваринного світу, які мешкають у цьому регіоні.

25. Зірненський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення (17,2 га). Розташований у межах Сарненської акумулятивної рівнини. З з50 видів екзотичних дерев, які були висаджені у 1905 р. Збереглося біля 80 видів. Серед них сосни Веймутова, чорна, смолиста, жовта; ялини сибірська, шорсткувата, клен сріблястий, пурпурова форма клена гостролистого. Композиційним центром парку є каскад ставків, з'єднаних між собою.

Природно-заповідний фонд Володимирецького району

1. Рівненський природний заповідник (Білоозерський масив, Білоозерське лісництво) (8051 га). Центральне місце відділення займає карстове озеро Біле, яке має площу 453 га. Воно найглибше в області -- в окремих місцях досягає 26,3 м глибини. Тут унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся.

Основу відділення становлять низинні болота і заболочені ділянки лісу, які багаті рідкісними рослинами, угрупованнями. Серед них -- осокові угруповання. Масив багатий на ягідники журавлини, чорниці, брусниці, буяхів та ін. У болотному масиві Коза-Березина представлені майже усі основні рослинні угруповання боліт України. Тут 7 видів осок, 5 видів верби.

Тут водяться лящ, окунь, лин, вугор, карась, щука та інші риби. Береги озера є улюбленим місцем гніздування водоплавних птахів. На підвищених ділянках переважають сосняки лишайникові, а на понижених -- сосняки чорницево-зеленомохові.

2. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Хиноцький"(2267 га). Заказник є частиною добре збереженого в природному стані болотного масиву “Морочно - II”. Основні площі займають перехідні болота, де переважають сосново-сфагнові угрупування, а також зустрічаються рідкісний вид хамедафна чашкова. На обводнених ділянках цих боліт переважають рідкісні в Україні шейхцерієво-сфагнові угрупування. На території заказника відмічено велику кількість рослин і тварин занесених до Зеленої і Червоної книги України.

3. Ботанічний заказник місцевого значення "Озерецький" (1840 га). Тут охороняються різновікові соснові насадження та мезотрофні болота. Основні площі займають середньовікові соснові ліси: соснові ліси зелено мохові, лишайникові та лишайниково-зеленомохові. Як домішка зустрічається береза повисла. Охороняються шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода, які занесені до Червоної книги України .

4. Ботанічний заказник місцевого значення "Мульчицький" (3860 га). Тут охороняються типові для Полісся соснові ліси зеленомохові, чорницеві, а також рідколісні сосново-пухівко-сфагнові болота.

5. Ботанічний заказник місцевого значення "Партизанський" (1942 га).

На території заказника знаходяться заболочений сосновий ліс і болота з журавлиною болотною.

6. Ботанічний заказник місцевого значення "Красносільський" (934 га). Охороняється ділянка лісу з наявністю дикоростучих ягідників журавлини болотної.

7. Ботанічний заказник місцевого значення "Воронківський" (123 га). Деревний ярус лісового масиву складається з розріджених сосново-березових насаджень. Охороняються такі рідкісні види, як шейхцерія болотна і росичка кругло листа.

8. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Вижар" (36 га). Охороняється ділянка болота, де зростають рідкісні болотні рослини.

9. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Липне" (40 га). Охороняється ділянка болота, де зростають рідкісні болотні рослини.

10. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Озарінь" (90 га). Охороняється збережена ділянка болота (боліт 30 га, лісів 59 га, сінокосів 1 га), де зростають рідкісні болотні рослини.

11. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Нотки" (9 га). Охороняється ділянка болота з рідкісними рослинами.

12. Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Стирське" (273 га). Охороняється заболочена ділянка заплави р. Стир, яка є місцем гніздування водоплавних птахів: широконіска, попелюх, крячка річкова, білокрила і мала, лиска, набережник.

13. Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Романщина" (90 га). Охороняється ділянка болота серед лісу, яка є місцем гніздування і відпочинку перелітних птахів.

14. Гідрологічний заказник місцевого значення "Урочище "Порода" (36 га). Охороняється заболочена ділянка верхів'я річки Бережанка, джерело поповнення води в річці.

15. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Володимирецький парк" (3 га). Парк закладений у 1827 році. У ньому зростає 28 видів дерев та кущів.

16. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Цепцевицьке джерело" (0,5 га). Потужне джерело з високоякісною водою.

17. Заповідне болотне урочище "Озеро Воронки" (23 га). Озеро розташоване в котловині карстового походження і оточене по периферії сфагновою сплавиною. Навколо озера знаходяться ліси на моренних грядах. Озеро є місцезнаходженням дуже рідкісного реліктового виду, занесеного до Червоної книги України - молодильника озерного, який утворює підводні угрупування. На озері виявлений рідкісний вид моху - сфагнум балтійський.

18. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Антонівка" (9,7 га).

Природно-заповідний фонд Дубровицького району.

1. Рівненський природний заповідник (Масив Переброди, Північне лісництво) (7565 га). Розташоване на середині межиріччя Льви та Ствиги. Це найбільша заболочена територія України, яка включає великі болотні ділянки: Черемне, Кремінне та Піддубичі, які відмежовуються одна від одної смугами суходолів. Центр болота -- урочище Корогод. Привертають до себе увагу великі купини осоки омської, сфагнові мохи, флора досить одноманітна: очерет, осока, вербозілля лучне, пухирник (комахоїдна рослина). Ближче до краю до осоки омської приєднується осока пухнатоплода, бобівник трилистий, вовче тіло, смовдь болотна, зустрічається малопоширена їжача голівка маленька. Крім верби лапландської зустрічається й верба чернична, рожевіють суцвіття пальчатокорінника м'ясочервоного -- орхідеї, яка занесена до Червоної книги України. На верхових болотах червоніє журавлина, рожевіє верес, зарості лохини, трапляється росичка. Тут зареєстровано 11 видів сфагнових мохів.

Серед трав'яного покриву урочища Попів лісок зустрічається орхідея -- коручка широколиста, яка теж занесена до Червоної книги.

Також тут мешкають рідкісні і зникаючі види тварин. Саме в “Перебродівському” гніздяться лелека чорний, журавель сірий, пугач, орел-зміє'їд, орлан-білохвіст, всього 10 видів птахів, що занесені до Червоної книги України. Є відомості, що тут бачили і скопу -- водяного орла, яких на Україні залишилося декілька пар.

2. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Озерський" (1276 га).

Масив являє собою сосново-сфагнове болото з розрідженою березою, осикою, вільхою. Тут зростають журавлина, буяхи, брусниця, багно звичайне. Це один з найбільших ягідників чорниці та журавлини в Україні. Із фауни зустрічаються лось , кабан, сарна європейська, глушець, тетерук, орябок, синиця велика та чорна.

3. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Почаївський"(927 га). Заказник оточує раніше створену гідрологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення “Велике Почаївське озеро” площею 58 га. Також на території заказника розташоване Мале Почаївське озеро площею 21 га та прилеглі до нього болота та ліси. На берегах озера утворилися сфагнові сплави, які розподілені неширокою мінеральною грядою, вкритою заболоченим березовим лісом. Тут збереглося в природному стані велика кількість рослинних угрупувань, тому цей заказник вважають одним із наймальовничіших об'єктів Українського Полісся.

4. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Сварицевицький" (2220 га). Це частина болотного масиву “Морочно - II” з прилеглими до нього територіями. У рослинному покриві заказника переважають лісові та рідколісні оліготрофні та олігомезотрофні угрупування. Із червонокнижних видів тут зростають журавлина дрібноплода і росичка середня. Особливу наукову цінність має наявність у заказнику надзвичайно рідкісного в Україні виду - хамедафни чашкової, який має I категорію охорони.

5. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Золотинський" (3016 га). Заказник розташований у відомому в Україні урочищі “Бабин мох”. Територія заболочена та рівнинна. Переважаючою породою є сосна звичайна віком близько 100 років, а також наявні осоково-сфагнові болота. Все це створює умови для зростання цінного ликорослого виду - журавлини болотної та журавлини дрібноплодої, які занесені до Червоної книги України.

6. Лісовий заказник загальнодержавного значення "Висоцький" (110 га). Територія заказника є залишком старих заплавних дібров північної частини Українського Полісся. Рельєф злегка горбистий. Тут ростуть дубові даси віком 200 років. Висота дерев 23 м, діаметр - 48 см. В ярусі підліску росте ліщина. Заказник має велике водоохоронне і ґрунтозахисне значення, є чудовим місцем відпочинку населення.

7. Гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Велике Почаївське озеро" (58 га). Це мальовниче лісове озеро, по берегах якого утворилися сфагнові сплавини. Озеро оточує Почаївський ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

8. Лісовий заказник місцевого значення "Літвицький" (77,4га). Поверхня рельєфу в центральній частині понижена і заболочена, а східна та західна - підвищується до відміток 180-192 м. Заказник створений з метою збереження та охорони високопродуктивного сосново-ялинового лісу, що знаходиться між двома лісовими болотами. Тут зростають червонокнижні рослини: плаун річний та баранець звичайний.

9. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Висоцький дендропарк"(1,5 га). Створена з метою збереження 116 видів дерев і чагарників, більшість з яких - екзоти: гіркокаштан кінський, кедр сибірський, сніжноягідник білосніжний, дуб пробковий та ін.

10. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Більський дендропарк" (1) Створена з метою збереження 121 видів дерев і чагарників, більшість з яких - екзоти. Тут зростають дуб червоний, тис ягідний, туя західна, кедр сибірський та ін.

11. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Урочище "Жаденське" (0,6 га). Охороняються високопродуктивні соснові насадження віком 85-90 років на дерново-слабопідзолистих супіщаних свіжих ґрунтах Сарненської акумулятивної рівнини.

12. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Трипутнянський парк" (3 га). Рельєф парку рівнинний. Охороняється старовинний парк на Поліссі, в якому росте 100 видів дерев і кущів віком понад 200 років.

13. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Віковічні дуби" (3 га). Територія пам'ятки рівнинна. Охороняється група дубів віком понад 250 років.

14. Заповідне лісове урочище "Більське" (10 га). Створене з метою збереження ділянки соснового лісу з наявністю дикоростучих ягідників. Ділянка характеризується різнопородим складом дерев: сосна, береза, вільха (чорна), крушина, які ростуть на рівнинному рельєфі, де створені сприятливі умови для зростання цінної лікарської рослини - чорниці.

15. Заповідне лісове урочище "Золотинське" (12 га). Тут зростають соснові, березові, крушинові ліси. Ділянка характеризується трохи пониженим місцем, де створені сприятливі умови для зростання цінної лікарської рослини - чорниці.

16. Заповідне лісове урочище "Поліська діброва" (26 га). Тут охороняється високобонітетне рідкісне дубове насадження на Поліссі, а також велику кількість птахів, більшість з яких занесені до Червоної книги України. Червонокнижними є також такі комахи: стрічкарка тополева та мінливець великий. Урочище є місцем відпочинку місцевого населення.

Природно - заповідний фонд Зарічненського району.

1. Регіональний ландшафтний парк "Прип'ять-Стохід" (21600 га). Це ландшафтний природний комплекс, розташований у заплаві річок Прип'ять і Стохід з унікальними заплавними озерами, болотами та заплавними луками. У рослинному покриві переважають лучно-болотні угрупування. Тут переважають мішані дубово-соснові ліси, менші площі займають листяні ліси - вільхові та дубові, а також соснові ліси. Загальна кількість видів рослин тут становить близько 500-550. На території парку трапляються рослини, занесені до Червоної книги України: зозулині черевички звичайні, росичка середня, щитолисник звичайний, баранець звичайний та ін. Велика кількість річок, озер, стариць, боліт, зволожених лук, а також величезних площ заростей очерету, рогозу, чагарників на болотах і прибережних смугах сприяє формуванню та поширенню водно-болотної фауни. Тваринний світ парку орієнтовно оцінюється понад 500 видами, ц тому числі 219 видів хребетних (з них риб - 19, земноводних - 9, плазунів - 5, птахів - 160, ссавців - 26).

2. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Острівський" (2381 га). Створений з метою збереження заболоченої ділянки сосново-вільхово-березового лісу, що має водорегулююче значення для комплексу Острівських озер: Великого (96 га), Середнього (12 га), Хоромного (40 га) з приозерними зниженнями, заболоченими долинами та прилеглими лісовими масивами. Тут зустрічаються соснові зеленомохові ліси з ялівцем звичайним, які є рідкісними для Полісся. На багатших ґрунтах зростають дубово-соснові ліси, які займають у заказнику невелику площу. Найбільші площі займають змішані заболочені ліси. Відмічено види рослин, які занесені до Червоної книги України: плаун річковий, любка дволиста, росичка середня.

3. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Дібрівський" (873 га). На території заказника розташовані два природні озера - Біле (27 га) і Чорне (13 га) та лісовий масив, що оточує озера і тягнеться на північ; протікають річки Олексинька та Миколаївка. Північна частина заказника зайнята заболоченим лісом, у зниженнях якого зростають вільшняки. Тут невеликими групами зростає один з найрідкісніших видів флори України - береза темна. Навколо озера Біле смугою сформувалося сфагнове болото з оліготрофним і мезотрофним живленням. Тут ростуть такі червонокнижні рослини, як шейхцерія болотна і росичка середня.

4. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Вичівський" (2762 га). Заказник створений з метою збереження в природному стані флористичного комплексу перехідних сфагново-мохових боліт, багатих запасами журавлини звичайної, брусниці, чорниці. Тут переважають сосново-березові ліси з домішкою осики та вільхи чорної. Із видів, занесених до Червоної книги України, виявлено росичку середню.

5. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Мутвицький" (3985 га). Територія заказника є характерною для Полісся рівниною, місцями ускладненою болотами. Заказник створений з метою збереження та відтворення лісових масивів, сприятливих для розмноження мисливської фауни, зокрема лося, кабана звичайного, сарни європейської, зайця сірого.

6. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Урочище "Поличне" (219 га). Заказник створений з метою збереження та відтворення природного комплексу, типового для Волинського Полісся, і підтримки загального екологічного балансу на цій території.

7. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Урочище Глуща" (183 га). Охороняються місця поселення бобрів та водоплавних птахів на р. Стохід.

8. Гідрологічний заказник місцевого значення "Дібрівський" (106 га). Створений з метою збереження в природному стані заплави р. Стир.

9. Орнітологічний заказник місцевого значення "Нобельський" (510 га). Озеро Нобель є найбільшим озером в Рівненській області, площею 4,99 кмІ. Максимальна ширина озера 2,5 км, максимальна довжина - 3,35 км. Найбільша глибина - 11,9 м. На території заказника гніздяться широконіска, чирянка велика, крижень, лебідь-шипун, синиці вусата та довгохвоста.

10. Іхтіологічний заказник місцевого значення "Прип'ятський" (3155 га). Представлений багато чисельними рукавами річок Прип'ять та Сто хід та їх притоками. Створений з метою охорони місць нересту, серед них лящ, сазан та інші.

11. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Псевдотсуга тисолиста" (0,1 га). Пам'ятник створена з метою збереження єдиного в області місця зростання псевдостсуги тисолистої. Цей вид походить з Північної Америки, зовнішньо схожий на ялину.

12. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Озеро "Мале" (2,8 га). Пам'ятник створений з метою збереження мальовничого озера.

13. Лісове заповідне урочище "Топець" (8,1 га). Заповідне урочище створено з метою збереження вікових дубових насаджень.

14. Болотне заповідне урочище "Вичівське" (95 га). Заповідне урочище створене з метою збереження характерної для поліського ландшафту заболоченої ділянки лісу, де зростають дикоростучі ягідники та рідкісні рослини.

15. Болотне заповідне урочище "Чернинське" (26 га). Заповідне урочище створене з метою збереження заболоченої ділянки та місць гніздування водоплавних птахів, зокрема широконіски, крижня, набережника, баранця звичайного та інших.

Природно-заповідний фонд Костопільського району.

1. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Суський" (298,0 га). Рослинний покрив різноманітний. Переважають дубово-соснові ліщинові ліси та різновікові соснові насадження з домішкою граба, берези, ялини, липи. Також тут наявні види з Червоної книги України - корячка чемерниковидна, лілія лісова, вовчі ягоди пахучі, зозулині черевички справжні. Фауна представлена досить великою різноманітністю видів.

2. Лісовий заказник місцевого значення "Базальтівський" (38,0 га). Заказник розташований на ділянці дубово-грабового лісу, перший ярус якого утворює дуб, другий - граб, береза, сосна. Лісові насадження дуба звичайного, що знаходяться у заказнику, в 1983 році зарахували до лісових генетичних резерватів, які є насіннєвою базою цієї породи в Рівненській області.

3. Орнітологічний заказник місцевого значення "Мар'янівський" (215,0 га). До заказника входять лісовий масив свіжих соснових борів та дуже вологих суборів і мальовниче озеро Мар'янівське. Площа озера 17,2 га. У лісовоиу масиві основними породами є сосна та береза. Заказник служить резерватом орнітофауни південної частини Рівненського Полісся. Особливо цінним птахом є лелека чорний, який занесений до Червоної книги України. Крім нього виявлені сіра чапля, лебідь шипун , слуква , синиця вусата.

4. Іхтіологічний заказник місцевого значення "Деражненський" (100 га). Заказник знаходиться у заплаві р. Горинь. З однієї сторони він обмежений руслом річки, а з іншої - дамбою польдерної осушувальної системи. Заказник створений для захисту місць нересту різних видів риби на Горині.

5. Ботанічний заказник місцевого значення "Рокитнянська діброва" (54,0 га). Це знижена ділянка лісу із наявністю боліт та полян, до складу деревного складу якої входять дуб (150-250 років), граб, береза, вільха. Підріст утворює граб висотою 4-7 м. Підлісок - ліщина, бруслина бородавчаста. Тут зростають такі червонокнижні види як, осока затінкова, грушанка зеленоцвіта, астранція велика та булатка червона.

6. Геологічна пам'ятка місцевого значення природи "Базальтові стовпи" (0,8 га). Розміщені на території Івано - Волинського родовища базальтів, яке розробляється з початку XX ст. Це стінка виходу базальтових стовпів протяжністю до 230 м у північній стінці відпрацьованого і затопленого кар'єру. Базальти афанітові темно-сірі до чорних, масивні, мають стовпчасту окремість, висота стовпів подекуди сягає до 30 м. Домінуюча висота стовпів в уступах - від 4 до 11 м.

7. Заповідне лісове урочище "Базальтівська дача" (19,2 га). Тут зростає двоярусний дубово-грабовий ліс природного походження з домішкою сосни. У першому ярусі росте дуб висотою 35 м, віком понад 170 років, у другому - граб, висотою 8-12 м, віком понад 25 років. В ярусі підліску ростуть ліщина звичайна, бруслина бородавчаста, бузина чорна. Тут виявлені види із Червоної книги України - гніздівка звичайна та корячка чемерниковидна.

8. Заповідне лісове урочище "Еталонні насадження" (14,0 га). Цей заказник є постійною лісонасіннєвою ділянкою дуба, яка закладена з метою заготівлі високоякісного насіння. Дерево стан дуба - природного походження другого бонітету, віком понад 170 років. Фауна і флора урочища дуже різноманітна.

9. Заповідне лісове урочище "Базальтівська діброва" (21,0 га). Територія лісового урочища рівнинна. Дубові та дубово-грабові ліси складають основу заповідного урочища. Ліси двоярусні, перший ярус утворює дуб (віком понад 160 років, діаметром 85 см), у другому ярусі - граб. Підлісок складається з ліщини звичайної, бузини чорної, бруслини бородавчастої. У трав'яному покриві переважає анемона дібровна, копитняк європейський, зеленчук жовтий та ін.

10. Заповідне лісове урочище "Ділянка лісу" (0,4 га). В урочищі росте ялиново-сосновий ліс віком понад 120 років. Це ділянка високопродуктивного лісу штучного походження. Відмічений регіонально рідкісний вид - первоцвіт весняний.

11. Заповідне лісове урочище "Острівні вікові насадження" (46,3 га). В урочищі охороняються високобонітетні мальовничі насадження дуба з домішкою сосни, берези, вільхи. Вік дубових насаджень 130-150 років. У підліску ростуть бузина чорна, бруслина бородавчаста, ліщина.

12. Заповідне лісове урочище "Еталонні насадження" (0, 4 га). Тут охороняються високопродуктивні ялиново-соснові насадження, вік яких 110 років. Підлісок утворює ліщина звичайна.

13. Заповідне лісове урочище "Дубово-грабові насадження" (11,5 га). Знаходиться на першій над заплавній терасі р. Горинь. Територія рівнинна, зі сходу обрамлена піщаними горбами. Урочище створене для збереження рідкісних на Поліссі дубово-грабових угрупувань. Вік дерев 130-150 років.

14.Заповідне лісове урочище "Соснові насадження" (14,0 га). Створене для збереження еталонних насаджень соснового лісу. Насадження двоярусне. Перший ярус утворює сосна звичайна висотою 40-41 м віком 150-200 років. У другому ярусі зростають дуб звичайний та граб звичайний, зрідка береза. Із трав'яного покриву є досить великі популяції ортилії однобокої.

15. Заповідне лісове урочище "Соснові насадження" (1,9 га). Це невеликий піщаний пагорб, на якому зростають високопродуктивні соснові насадження. Ліс двоярусний. Перший ярус утворює сосна висотою 26 м, віком - 150 років, діаметром 80-90 см. У другому ярусі граб звичайний висотою 15-17 м, діаметр стовбура - 15-22 см. Зрідка відмічені береза та дуб.

16. Заповідне лісове урочище "Сосново-дубові насадження" (7,2 га). Це мальовнича ділянка високопродуктивних сосново-дубових насаджень. У першому ярусі ростуть сосна, дуб, береза висотою до 39 м. Є старі дуби віком до 250 років. У другому ярусі - граб звичайний висотою 12-15 м. Вік дерев понад 150 років.

17. Заповідне лісове урочище "Дубові насадження" (12,0 га). Тут охороняються високопродуктивні дубово-соснові насадження з домішками берези та граба. Вік дерев понад 160 років. Підлісок утворює ліщина звичайна, є підріст граба.

18. Заповідне лісове урочище "Дубові насадження" (3,7 га). Створене для збереження високопродуктивних дубових насаджень, віком понад 150 рків, діаметром 70-80 см. Поряд з дубом зростають сосна звичайна, граб і як домішка - вільха чорна. В ярусі підліску трапляються ліщина звичайна, бруслина бородавчаста.

19. Заповідне лісове урочище "Еталонні насадження" (2,5 га). Урочище створене для збереження високопродуктивних дубово-соснових насаджень. Панівною породою є дуб віком 160 років, діаметром 60-70 см.

20. Заповідне лісове урочище "Космачівщина" (64,0 га). Урочище створене для збереження ділянки соснового лісу штучного походження з наявністю лікарських рослин.

21. Заповідне лісове урочище "Золотолинська дача" (197,6 га). Заповідне урочище створене для збереження ділянки соснового лісу із наявністю рідкісних рослин. Ліс штучного походження, вік дерев близько 40 років.

22. Заповідне лісове урочище "Суська дача" (227,0 га). Створене для збереження ділянки лісу та низинних боліт з наявністю рідкісних рослин. Тут зростає сосна звичайна у свіжих та вологих судібровах. Вік насаджень становить від 40 до 85 років. Супутником сосни є дуб, береза, граб.

23. Заповідне лісове урочище "Дубові насадження" (19,0 га). Денна поверхня рівнинна. В урочищі охороняються високопродуктивні дубові насадження.

24. Заповідне лісове урочище "Ділянка лісу" (7,5 га). Денна поверхня рівнинна. В урочищі охороняється ділянка високопродуктивного лісу з лікарськими рослинами.

25. Заповідне лісове урочище "Дубові насадження" (8,7 га). Денна поверхня рівнинна. В урочищі охороняються високопродуктивні дубові насадження.

26. Заповідне лісове урочище "Вікові ялинові насадження" (3,9 га). Це ділянка високобонітетного ялиново-соснового лісу з домішкою берези. Вік дерев 130 років, висота 35-40 метрів. Підлісок утворюють ліщина звичайна, крушина ламка, горобина. Із червонокнижних видів тут ростуть гудаєра повзуча, баранець звичайний, плаун річний. На захід від лісового урочища протікає річка Зайчисько з мальовничими високими берегами.

27. Заповідне лісове урочище "Ялинові насадження" (1,5 га). Це ділянка одноярусного сосново-ялинового лісу штучного походження. Середній вік дерев - 120 років. Підлісок представлений ліщиною, бруслиною бородавчастою. Є підріст граба висотою 2-3 м.

28. Заповідне болотне урочище "Стидинська дача" (412, 0 га). Заповідне урочище створене для збереження ділянки лісу з наявністю дикоростучих ягідників. Воно складається із галявин і ділянки соснового лісу із домішками берези, осики і вільхи. Ліс природного та штучного походження, віком - 44 роки. Найстарішим деревом є сосна віком понад 120 років. Тут зустрічається лелека чорний, який занесений до Червоної книги України.

Природно-заповідний фонд Рокитнівського району.

1. Рівненський природний заповідник (масив "Сира Погоня" - Більське та Грабуньське лісництва, площа 9 926 га; масив "Переброди" - Старосільське лісництво, площа 5 892 га). Відділення “Сира Погоня” -- одне з урочищ найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне, його верхова ділянка, що лежить в улоговині між річками Льва та Ствига. Площа -- понад 13000 га. Сухі соснові бори на піщаних дюнах із сірими подушками лишайників, берізки, подекуди -- дубки. Підлісок: крушина, лохина, багно. Зрідка зустрічається рододендрон жовтий.

Між горбами червоніє журавлина звичайна і журавлина дрібноплода, яка занесена до Червоної книги України разом з швейхцерією болотною. Саме тут знайдено рідкісну хамедафну чашкову, мирт болотний, росичку середню (теж в Червоній книзі). Тут зустрічаються болота з дуже рідкісним горбисто-мочажним комплексом, єдині в Україні. В основному Сира Погоня -- болото верхове і оліготрофне. В Сирій Погоні найповніше представлений основний характер торфових боліт Українського Полісся в процесі їх розвитку від евтрофної до оліготрофної стадії. За наявністю рослинних асоціацій Сира Погоня близька до Прибалтики.

2.Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Юзефінська дача" (100 га). Ділянка взята під охорону для збереження залишків старих дубових лісів, зокрема, кремезного дуба патріарха, обхватом понад вісім метрів, якому за переказами понад 1300 років. У деревостані є окремі дуби віком 600-700 років, дуби молодшого віку, старі віковічні ялини європейські, сосни Веймутова, та липи серце листі. Рідше трапляються Робіні звичайна, береза, вільха чорна.

3. Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба" (52 га). У рослинному покриві ділянки переважають старі дубові ліси з підліском із реліктового виду - рододендрона жовтого. У деревостані є окремі дерева-інтродуценти - модрина сибірська, ялівець віргінський. Значні площі займають дубово-грабові ліси з осокою трясучко видною. Ці угрупування занесені до Зеленої книги України.

4. Ботанічний заказник місцевого значення "Єльнівський" (3548 га). Абсолютні відмітки денної поверхні коливаються від 153 м на заході до 158-162,9 м у східній частині. Це ділянка сосново-березового лісу на сосново-сфагновому болоті, з цінною лікарською рослиною журавлиною болотною.

5. Ботанічний заказник місцевого значення "Грабуньський" (769 га). Це ділянка сосново-березового лісу на осоково-сфагновому болоті, де ростуть ягідники журавлини болотної. Поверхня заказника рівнинна, поділяється субмеридіональною грядою на дві заболочені частини.

6. Ботанічний заказник місцевого значення "Глиннівський" (2130 га). Поверхня рівнина , заболочена, полого нахилена на північ. Це ділянка болота з сосново-березовим малопродуктивним лісом та цінною лікарською рослиною журавлиною болотною.

7. Ботанічний заказник місцевого значення "Більський" (1836 га). Це ділянка сосново-березового малопродуктивного лісу з цінною лікарською рослиною журавлиною болотною. Територія рівнинна, в центральній частині заболочена, а на сході підвищена і обмежується р. Переросль.

8. Ботанічний заказник місцевого значення "Залавський" (3062 га). Це ділянка сосново-березового малопродуктивного лісу з цінною лікарською рослиною журавлиною болотною. Поверхня рівнина, заболочена, полого нахилена на північ.

9. Ботанічний заказник місцевого значення "Мушнянський" (2018 га). Це окремі ділянки перехідних боліт з торфоболотними ґрунтами, вкриті журавлиною, буяхами, брусницею, осокою. По краям болота багато крушини, вільхи, берези. Через болото протікає р. Студениця, притока р. Ствиги. Місце гніздування вільшанки, коловодника звичайного та щеврика лучного.

10. Ботанічний заказник місцевого значення "Карпилівський" (700 га).

Заказник створений для збереження цінної лікарської рослини журавлини болотної та як місце гніздування журавлів сірих (Червона книга України).