Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

11. Ботанічний заказник місцевого значення "Плавський" (600 га). Охороняється болотний масив з ягідниками журавлини болотної. Місце гніздування журавлів сірих, що занесені до Червоної книги України.

12. Ботанічний заказник місцевого значення "Білинський" (100 га). Центральна частина заболочена, східна - рівнинна. На заболоченій території росте пригнічена сосна віком близько 70 років, висотою 8-10 м, діаметром - 7-10 см. На території заказника водяться черепаха болотяна, лисиця, коловодник звичайний та тетерук.

13. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Масевицький" (урочище "Старики",1500 га). Територія знаходиться в межах Клесівської денудаційної рівнини і складається з двох частин, розташованих вздовж р. Льва та її каналізованої правої притоки - річки Гробовки. Річка Льва в даному місці має обриісті береги висотою 2-3 м. У заказнику охороняється ділянки лісу вздовж р. Гнила з бобровими поселеннями.

14. Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Осницький" (300 га). Територія заболочена, зі сходу обмежена субмеридіональним пасмом піщаних дюн та пагорбів еолового походження. Заказник оголошений з метою збереження місця поселення бобрів вздовж р. Льва, які заселили ці місця з 1955-1956 рр.

15. Лісовий заказник місцевого значення "Урочище "Медин" (20 га). Територія заказника рівнинна. Заказник розміщений в заплаві р. Переросль. Це ділянка високопродуктивного ялиново-березового лісу.

16. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Рокитнівськии дендропарк" (1,8 га). Закладений у 1965 році. Тут росте близько 220 видів рідкісних на Поліссі рослин та 150 видів дерев та кущів, з них - дуби скельний, червоний та пірамідальний, сосна Веймутова, кедр сибірський.

17. Заповідне лісове урочище "Природні соснові насадження" (5 га). Створене з метою збереження високопродуктивного соснового насадження.

18. Заповідне лісове урочище "Острівні дубові насадження" (5 га). Створене з метою збереження високопродуктивного дубового насадження.

19. Заповідне лісове урочище "Діброва" (16 га). Тут охороняються високопродуктивні дубові насадження.

20. Заповідне лісове урочище "Лісонасіннева ділянка" (5 га). Тут охороняються високопродуктивні соснові насадження з плюсовими деревами.

21. Заповідне лісове урочище "Еталонні соснові насадження" (5 га). Створене з метою збереження високо бонітетного соснового лісу.

22. Заповідне лісове урочище "Самити" (3 га). Охороняється ділянка лісу з мальовничим озером.

23. Заповідне лісове урочище "Франкове" (19,3 га). Створене з метою збереження ділянки лісу з лікарськими рослинами.

24. Заповідне лісове урочище "Закопища" (16,9 га). Створене з метою збереження ділянки лісу з лікарськими рослинами.

25. Заповідне лісове урочище "Закопища" (8 га). Поверхня території рівнинна. Тут охороняються високопродуктивні насадження ялини віком 70-80 років, середнім діаметром 51 см, зімкненість крон 0,8. Представлений плаун річний, що занесений до Червоної книги України.

26. Заповідне лісове урочище "Відпочинок" (2,2 га). Створене з метою збереження високопродуктивного дубового насадження віком 110-120 років, висотою - 26-28 м. Тут збереглися сосни віком 220-250 років висотою 37-38 м, що слугують плюсовими деревами.

27. Заповідне лісове урочище "Печорки" (7,2 га). з метою збереження високопродуктивних вікових дубових насаджень.

28. Заповідне лісове урочище "Ствига" (3,1 га). Це двоярусний дубово-грабовий ліс. Перший ярус створює дуб звичайний висотою 26-27 м. Другий ярус граб звичайний висотою 12-17 м, трапляються береза, сосна, осика. В урочищі бере початок р. Ствига, де знаходиться поселення бобрів.

29. Заповідне болотне урочище "Мушнянське" (19,5 га). Це підвищена ділянка березово-соснового лісу (діаметр сосни 37 см), яка поступово знижкється в бік болота.

Природно-заповідний фонд Сарненського району.

1. Рівненський природний заповідник (масив "Сомине", Карасинське лісництво (10 852 га). Відділення “Сомино” розташоване у Сарненському районі, поблизу Клесова. Площа -- 6483 га. До складу відділення входять озеро Сомино (68 га) та прилеглий до нього болотний масив. Майже на всій площі болото переходове, але є і верхові ділянки, яких на Україні дуже мало. На майже суцільному сфагновому килимі домінує осока пухнастоплода, а над нею височать пагони очерету. На невеликих зниженнях -- ринхлопора біла, пухівка. Поміж осок ростуть невеличкі верби лапландська та розмаринолиста -- це льодовикові релікти. На пагорбах червоніє журавлина, серед якої біліють квіти андромеди. На Сомино ботанікам пощастило знайти одну з найбільш рідкісних орхідей -- хамарбію болотну. Разом з вербою чорничною, швейхцерією болотною, росичкою середньою та ситником бульбистим вона занесена до Червоної книги України.

Найкрасивішим куточком відділення є озеро Сомино. Майже 60 га займає його водна площа. Вода чиста, прозора. Місцями зустрічається латаття сніжнобіле, глечики жовті. З усіх боків озеро оточують заболочені ліси -- вільшаники, березняки. Тут водяться бобри, яких можна спостерігати за роботою. Гідрологічний комплекс озера відіграє велику роль, він регулює рівень ґрунтових вод прилеглих територій. Це одне з небагатьох типових мезотрофних боліт Західного Полісся, що збереглися в природному стані.

2. Гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Озеро "Стрільське" (15 га). Озеро овальної форми, глибиною до 8 м. Територія довкола рівнинна. По периметру озера сформувалася смуга вищої водної рослинності шириною 6-8 м. Трапляється латаття сніжно-біле, його угрупування занесено до Зеленої книги України. Озеро оточено лісовими масивами. По краю переважають чорно вільхові та березово-чорновільхові ліси, частково заболочені, місцями з домішкою сосни і дуба звичайного.

3. Лісовий заказник місцевого значення "Карасинський" (267 га). Територія рівнинна, в східній частині понижена, місцями заболочена. Заказник створений для збереження вільхових і березових насаджень 20-85 річного віку, що оточують пам'ятку загальнодержавного значення “Озеро Стрыльське”.

4. Лісовий заказник місцевого значення "Костянтинівський" (0,8 га). Створений з метою збереження острівних вікових природних насаджень ялини, в трав'яному покриві зростає плаун річний - занесений до Червоної книги України.Ялинник розташований в долині лісового струмка, що впадає в р. Горинь, оточений сосновими та вільховими лісами.

5. Лісовий заказник місцевого значення "Чабельський" (51 га). Заказник створений з метою збереження високопродуктивного дубового насадження віком понад 150 років.

6. Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Вовча гора" (64 га). Завданням заказника є збереження місця гніздування водоплавних птахів, зокрема, лебедя-шипуна, крижня, попелюха, чирянки великої та інших видів.

7. Ландшафтний заказник місцевого значення "Кузьмівський" (450 га). Охороняється заболочена ділянка лісу, заселена бобрами.

8. Ландшафтний заказник місцевого значення "Урочище "Каліжари" (447 га). Розташований в межиріччі р. Горинь та її правої притоки р. Зульня. Територія є заболоченою рівниною, яка з півночі обмежена підвищеннями дюнного характеру. Заказник створений з метою збереження заболоченої ділянки вільхового лісу, що заселений боборами.

9. Лісовий заказник місцевого значення "Урочище "Берці" (288га). .Розташований в межиріччі р. Горинь та її правої притоки р. Зульня. Центральна частина урочища понижена і заболочена. Східна частина обмежується руслом р. Зульня. Заказник створений з метою збереження заболоченої ділянки вільхового лісу, що є кормовою базою та місцем розмноження диких тварин.

10. Комплексна пам'ятка природи місцевого значання "Стоянка партизан" (98 га). Створена з метою збереження природного комплексу високопродуктивного соснового лісу з домішкою дуба.

11. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Сарненський дендропарк" (1,5 га). Початок створення 1960 р. У дендропарку висаджено понад 110 видів дерев і кущів. Тут росте катальпа, айва японська, магнолія гола, кедр сибірський, модрина європейська і сибірська, дуб червоний та багато інших екзотів, які природно в наших лісах не ростуть.

12. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Букова алея". Створена з метою збереження рідкісного виду в Рівненській області - бука лісового. Це високопродуктивне насадження з 40-ка 80-річних дерев.

13. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Озеро "Карпилівське" (0,6 га). Озеро зі сходу, заходу і півдня оточене піщаними підвищеннями еолового генезису. Територія на північ від озера рівнинна, меліорована.

14. Заповідне лісове урочище "Костянтинівське" (126,3 га). Тут охороняється березово-дубовий-сосновий ліс. Домінантом трав'яного покриву є конвалія звичайна з проективним покриттям 80%.

15. Заповідне лісове урочище "Розвилка" (16 га). Основу заповідного урочища утворюють дубові насадження 150-річного віку повнотою 0,3- 0,4 (середня висота 26 м, середній діаметр 52 см). Як домішка зустрічається вільха чорна віком 60 років (середня висота 22 м, середній діаметр 28 см). Флора і фауна дуже різноманітна. Тут виявлені 9 видів комах які занесені до Червоної книги України (красуня-діва, вусач мускусний, жук-олень, махаон та ін.).

16. Заповідне лісове урочище "Ділянка соснового лісу" (7,8 га). Створене з метою збереження високопродуктивного соснового насадження з багатим рослинним покривом.

17. Заповідне лісове урочище "Дубовий гай" (7,7 га).

18. Заповідне лісове урочище "Урочище "Любонька" (27 га). Створене з метою збереження високопродуктивного дубового і соснового насадження з багатим рослинним покривом із рідкісних та лікарських рослин.

19. Заповідне лісове урочище "Дубовий гай" (12 га). Створене з метою збереження високопродуктивного дубового насадження з багатим рослинним покривом.

20. Заповідне лісове урочище "Вікові соснові насадження" (16 га). Створене з метою збереження високопродуктивного соснового насадження з багатим рослинним покривом.

21. Заповідне лісове урочище "Чорний ліс" (2,7 га). Створене з метою збереження ділянки лісу, де гніздиться лелека чорний, занесений до Червоної книги України.

22. Заповідне лісове урочище "Поліщукове" (3,8 га). Створене з метою збереження ділянки лісу, де гніздиться лелека чорний, занесений до Червоної книги України. Територія заболочена, меліорована.

23. Заповідне лісове урочище "Букові насадження" (3,5 га). Створене з метою збереження високопродуктивного букового насадження [55].

3.1.2 Ресурси мінеральних вод Рівненського Полісся

Найбільш перспективними мінеральними водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Степані. При мінералізації 32 г/дм3 вміст брому в них дорівнює 104 мг/дм3, йоду - 8,5 мг/дм3 [36]. Слабомінералізовані залізисті води з вмістом загального заліза 11-40 мг/дм3 вивчені в районі смт Клесів Сарненського району, Володимирець. Радонові мінеральні води з концентрацією радону більше 5 нКu/дм3 зустрічаються в районі сіл Вири Сарненського району, Маренин Березнівського району Природні столові води мають поширення в північній частині області. Це ультрапрісні води мінералізацією 0,2 г/дм3 в покладах верхньої крейди, що залягають на глибинах 30-80 м. Водоносний комплекс волинської серії венду поширений на захід від лінії Степань-Здолбунів. Води гідрокарбонатні кальцієві прісні і ультрапрісні. Найбільш перспективне для розробки є родовище Зарічненське, ділянка Зарічненська 1, запаси якої складають 19,000 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Березнівське, ділянка Березнівська 3, запаси якої складають 15,200 тис.м3/добу за категоріями А+В+С1 [23, 24].

Таблиця 3.1.

Стан прісних підземних вод регіону [24]

№ з/п	Назва району	Запаси підземних вод, млн.м3/рік
		прогнозні	затверджені	% від прогнозних
1	Березнівський	63,58	6,57	10.3
2	Володимирецький	97,31	18,51	19,0
3	Дубровицький	149,50	2,92	2,0
4	Зарічненський	66,90	6,93	10,4
5	Костопільський	135,49	7,30	5,4
6	Рокитнівський	50,30	1,86	3,7
7	Сарненський	133,99	4,69	3,5
	Разом:	700,07	52,78	-

3.2 Історико - культурний рекреаційний потенціал Рівненського Полісся

Один із найцікавіших куточків Березнівщини “Надслучанська Щвейцарія”, де можна побачити давньоруські городища, наймогутнішу оборонну твердиню Волині “Губківський замок”. Відносна висота гори, на якій стоїть замок, над рівнем річки - більш як 32 метри. За композицією і пропорціями замок у Губкові вважався одним із найдосконаліших у Волинських оборонних комплексах. Споруда була подібна до трапеції, мала чотири кутових вежі зі стрільницями, в'їзну браму і підйомний міст.

Ще наприкінці XIX ст. на околиці Березного археологи виявили рештки давньоруського городища XI - XIII ст. Давні літописи повідомляють, що в середині XI ст. на річці Случ були добре укріплені міста-фортеці.

Найдавнішим храмом Березнівського району є церква Різдва Богородиці у с. Друхів, збудована в 1793 р. В 1801 р. побудовано дерев'яну церкву в ім'я Преображенія Господня (с. Маринин), а в 1882 р. біля церкви була добудована дерев'яна дзвіниця. У с. Бистричі знаходиться церква Святого Миколая, побудована в 1845 р., а в с. Поляни у 1842 р. була побудована церква з дерев'яною дзвіницею Архістратига Михаїла.

До об'єктів, що мають історичну і культурну цінність також відноситься церква Іоана Богослова, що розташована у селі Балашівка.

На території Володимерецького району є багато пам'яток історії та архітектури: палац Красицького XIX ст. та Свято-Успенська церква XIX ст. у смт. Володимирець, Свято-Покровська церква кін. XVIII ст. (с. Великий Жолудськ), Свято-Миколаївська церква XIX ст. (с. Воронки), Свято-Миколаївська церква XIX ст. (с. Городець), Свято-Успенська церква XIX ст. (с. Мульчиці), церква Іоана Богослова XIX ст. (с. Острів), Свято-Христо-Воздвиженська церква поч. XX ст. (с. Полиці), Свято-Михайлівська церква XIX ст. (с. Озеро), Свято-Миколаївська церква кін. XVIII ст. (с. Стара Рафалівка) [68].

На території району зберігся унікальний вид транспорту - вузькоколійка Антонівка-Зарічне. Це найдовша у Європі діюча вузькоколійка, яка збудована ще у 1905 р.

В межах Дубровицького району виявлені поселення доби бронзи (м. Дубровиця, с. Бережниця, с. Залужжя, с Рудня), стоянки фінального палеоліту (с.Рудня). Величавими свідками минулого Дубровиці є два храми - костел Іоана Хрестителя (1695-1702) і церква Різдва Богородиці (1861). Із проголошенням незалежності України обидва храми були відреставровані. До об'єктів, що мають історичну і культурну цінність також відноситься церква Різдва Богородиці в с. Бережниця XIX ст. На території Дубровицького району знаходяться два музеї: Народниймузей історії с. Висоцьк та Краєзнавчий музей м. Дубровиця.

Експозиція Дубровицького краєзнавчого музею складається з трьох основних розділів: природа та експозиція району; край у XI - XIV ст.; край у XX ст.

Народний музей історії села Висоцьк складається з трьох експозиційних підрозділів і налічує 2500 музейних експонатів. Цікавими є знахідки археологічних досліджень академіка Свешнікова (1961 р.), що розповідають про життя людини в IV ст. до н. е. та в IX-XIII ст.. в древньоруському городищі на території Висоцька.

В межах Зарічненського району, на берегах річок і озер були відкриті мезолітичні стоянки, датовані 150-35 тис. років тому. Залишки найдавнішого поселення знайдені поблизу села Нобель.

Справжніми пам'ятками архітектури району є православні храми: Свято-Михайлівська ”Архіпелага Михаїла” у с. Вичівка та Різдва Богородиці у смт. Зарічне. У с. Морочно знаходиться дерев'яна церква Святої Параскеви, яка побудована у 1815 р. Поряд розташовується дзвіниця з трьома дзвонами. Справжньою пам'яткою дерев'яної монументальної архітектури являється Дмитріївська церква у с. Серники, XVIII ст. Храм має три куполи й відповідно три частини архітектурного комплексу. Він збудований зі стрижневого дерева, всі деталі споруди скріплені дерев'яними цвяхами, а крупніші - способом урізування.

На території Зарічненського району функціонує районний краєзнавчий музей з двома експозиціями - “Велика Вітчизняна війна” та “З бабусиної скрині”, а в с. Мутвиниця в приміщенні школи є музей вишивки.

На території Костопільського району перші поселення з'явилися у період неоліту (7-4 тис. Років тому). Це були племена лінійно-стрічкової культури. Найвизначнішою пам'яткою археології району є Великомидське городище (с. Великий Мидськ) та Великостидинський курганний могильник (с. В. Стидин).

На території району знаходиться велика кількість православних церков - пам'яток архітектури - дерев'яна Миколаївська церква (с. Тростянець), побудована у 1752 р., Покровська дерев'яна церква (с. Пісків), побудована 1753 р., Михайлівська церква (с. Збруж) поч. XVIII ст. Преображенська церква (с. Жалин), побудована у 1776 р. Покровська церква і дзвіниця (с. Великий Стидин), побудовані у 1768 р., ансамбль є яскравим прикладом волинської школи дерев'яної народної архітектури. Унікальним є архітектурний ансамбль у с. Космачів, який складається з церкви Св. Різдва Богородиці та дзвіниця, зведені одночасно наприкінці XVIII ст. Здвиженська церква ( с. Деражне), побудована у 1824 р., кам'яна, єдиний ансамбль з церквою складає мурована дзвіниця. Дмитрівська церква (с. Золотолин) побудована в 1877 р. на зразок класицизму у монументальному дерев'яному будівництві Волині. Храм Святого Олександра Невського у м. Костопіль, побудований у 1893 р. Покровська церква (с. Мала Любаша), побудована в 1895 р. Троїцька церква (с. Великий Мидськ), побудована у 1905 р. Свято-Миколаївська церква (с. Мирне) побудована на початку XX ст. за традиційною для монументальних споруд цього часу хрещатою схемою із дзвіницею в західній частині [68].

На території Рокитнівського району знаходяться залишки давньоруських курганних могильників, які було виявлено археологами поблизу сіл Глинне та Рокитне. У селі Глинне розміщується жіночий монастир Іверської Ікони Божої Матері в урочищі „Юзефин”, а в селі Масевичі знаходиться чоловічий монастир Ікони Божої Матері „Живоносне Джерело”. Інші великі визначні пам'ятки відсутні.

На території Сарненського району діє обласний історико-етнографічний музей , у фондах якого зберігаються понад 6 тис. експонатів. На території музею побудовано експозицію просто неба, де розміщені: садиби бідняка та селянина середнього статку, вітряний млин, кузня, каплиця 18 ст. У 2006 році організовано картинну галерею. Музей має хороші етнографічні, нумізматичні колекції, речі побуту селян, вироби майстрів народної творчості Сарненщини. У фондах музею зберігаються понад 7 тис. основного та 7 тис. науково-допоміжного фонду.

У 2001 р. відновив роботу Степанський народний музей. Музей складається з двох зал: історії та побуту степанців кінця ХІХ початку ХХ століття. Тут нараховується 154 експонати, найдавніші з них датовані ХІІІ-ХV століттям, серед них зброя, яку знайдено на Степанському Валу, лопата часів Київської Русі, бивень мамонта та інші. Експонати музею яскраво розповідають про історію села, побут його жителів, стародавні традиції, життя і творчість місцевих письменників та художників, історичних осіб, які відвідували селище: Петро І, О. Купрін, шведський король Карл ХІІ, Северин Наливайко.

Свято-Покровський кафедральний собор закладений у 1913 році. Зараз в соборі зберігаються мощі святого Миколи Чудотворця, привезені з італійського міста Бар, зображення чудотворної стопи Божої матері з Почаєва, багато ікон.

Архітектурною окрасою Сарненського району є Троїцька церква у с. Степань, яка побудована у 1759 р. Саме ця споруда дожила до наших днів з чотирьох святих храмів, які функціонували в Степані в 17 ст. І по нині, через віки, Троїцька церква служить для людей, належить до пам'яток архітектури, будучи найстарішою будівлею в Степані.

Троїцька церква у с. Доротичі, побудована в 1725 р., яка розташована на березі річки Случ, Спочатку вона мала дві бані, згодом, у 1869-му, було зведено третю - над дзвіницею. Свято-Троїцька церква - пам'ятка архітектури всеукраїнського значення. Тут також знаходиться церква Різдва Богородиці (1766).

Літературно-етнографічний музей с. Кузьмівка. В музеї “Олеся” багато експонатів, які розповідають про життя письиенника О. Купріна, який своїми творами прославив Полісся. Тут зібрані старовинні речі, якими поліщуки користувалися ще на початку минулого століття.

На піщаних дюнах, поблизу села Кричильськ - стоянка мезолітичної доби, виявлена В.І. Канівцем у 1951 році. Біля мосту по дорозі до с. Корост - поселення гребінцево-накольчастої кераміки, виявлене у 1929 році. Також тут розміщується давній курганний могильник. У курганах знаходять кам'яні знаряддя. А на південь від села, на березі р. Мельниця - давньоруське городище, оточене земляним валом.

На території с. Тинне розміщується величний маєток Іполита Младзяновського.

У 1936 р. було розпочато будівництво кам'яного костелу в м. Сарни. Досить вагомий внесок в будівництво поряд з католиками зробили студенти Ягелонського університету м. Краків. Він будувався з каміння, яке видобували у Клесові і мав в фундаменті кілька підземних ходів [68, 95].

3.3 Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної галузі регіону

Рівненське Полісся є одним з тих регіонів нашої держави, що поправу може називатися рекреаційним краєм. Для цього є хороші природні ресурси. Але окрім них, важливу роль, у процесі рекреаційного природокористування обмежуючим фактором виступає екологічна ситуація в межах регіону. Вона не лише впливає на якість рекреаційних ресурсів, а й визначає можливості їх використання. Основним негативним чинником є наявність забруднюючих речовин.

Основний внесок у забруднення довкілля регіону припадає на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.

Загалом, загальна кількість викидів забруднюючих речовин в Рівненській області у 2008 р. становить 61,345 тис. т, що складає 0,83 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В 2008 р. у водні об'єкти скинуто 28,43 млн. м3 недостатньо очищених і неочищених стічних вод з очисних споруд підприємств області. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізично та морально застаріле обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів, перевантаженість або недовантаженість їх в більшості населених пунктів області (Костопіль, Кузнецовськ, Сарни, Володимирець, Березне, Зарічне тощо). Забруднення підземних вод пов'язане з наявністю невпорядкованих складів отрутохімікатів, сміттєзвалищ, порушення агротехнічних норм внесення мінеральних добрив. До значних джерел забруднення підземних вод можна віднести населені пункти, що не мають каналізаційних мереж, фільтрація побутових стічних вод від приватних осель громадян, а також промислові підприємства, стічні води яких надходять на поля фільтрації, акумулюються в ставках-накопичувачах, відстійниках, з яких вони потрапляють у грунтові води й водоносні горизонти.

Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, в центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв'язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.

До таких проблем необхідно віднести:

1. невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік;

2. значні обсяги видалення відходів, відсутність регіональної системи екологічно безпечного поводження з промисловими та побутовими відходами;

3. радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

4. низька ефективність управління у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону.

5.Не сформованість екологічної мережі області;

6. відсутність науково обґрунтованої регіональної системи моніторингових спостережень стану навколишнього природного середовища [ 30 ].

Однак, незважаючи на швидкі темпи розвитку, туристично-рекреаційна галузь має велику кількість проблем, які необхідно вирішити найближчим часом. Основними серед них є:

- забезпечення державної підтримки розвитку туризму в;

- активізація розбудови курортної сфери;

- відпрацювання механізму створення сприятливих умов для залучення інвестицій, спрямованих на будівництво нових та реконструкцію діючих об'єктів туристичної і курортно-рекреаційної сфер, спрощення процедури узгодження інвестиційних проектів;

- реалізація комплексу заходів для розвитку масового внутрішнього туризму, передусім соціального туризму, як чинника підвищення якості життя громадян України;

- розбудова туристичної інфраструктури за напрямками міжнародних транспортних коридорів та створення системи безпеки рекреантів;

- ефективне й раціональне використання пам'яток культурної спадщини для розвитку туризму;

- активізація розвитку дитячого, молодіжного та сільського туризму [ 26 ]

Належне вирішення цих та багатьох інших питань дозволить значно пришвидшити розвиток туристичної сфери області, створити відповідну туристичну інфраструктуру, що в свою чергу призведе до збільшення кількості нових робочих місць, податкових надходжень, поліпшення загального інвестиційного клімату.

РОЗДІЛ IV. Визначення транспортної доступності та рекреаційної ємності на прикладі Володимирецького району

4.1 Методика визначення транспортної доступності рекреаційних об'єктів

Транспортна доступність?ТД? - це відносний показник, що одночасно відображає відстань, порядок і “важкість” транспортного сполучення між об'єктами. В цілому, для визначення транспортної доступності методом графів необхідно виконати роботу у такому порядку:

1) на карті позначити необхідні об'єкти (вершини графу);

2) з'єднати між собою прямими лініями ті вершини, що є центрами районів, які взаємно межують (ребра графу);

3) оцифрувати в довільному порядку вершини графу;

4) розрахувати індекси доступності для кожної вершини шляхом складення матриці відстаней, де по вертикалі і горизонталі відкласти номери вершин, а в самій матриці зазначати ту кількість ребер між відповідними вершинами, що становить найкоротший шлях між ними.

Абсолютний індекс доступності вершини Sі являє собою суму відстаней dі від неї до всіх інших вершин графу, тобто Sі - це сума всіх елементів по кожному рядку матриці. Вершина з найменшим значенням Sі і є центральною на графі.

Елементарна оцінка транспортної доступності зводиться до виявлення наявності ( 1 ) чи відсутності ( 0 ) прямих зв'язків між вершинами графу G. Більш доступним при цьому є той об'єкт, якому відповідає вершина, що володіє найбільшою сумарною кількістю прямих зв'язків.

Важливим показником транспортної доступності є індекс абсолютної доступності Si, який характеризує сумарну мінімальну кількість зв'язків на найкоротших топологічних відстанях, які зв'язують дану вершину з усіма іншими вершинами графу. Відповідно мінімальна топологічна відстань рівна мінімальній кількості ребер між цими вершинами.

Оскільки ТД може визначатися за різними параметрами, необхідно виділяти території, що доступні чи потенційно доступні, тобто виділяти (картографувати) поля транспортної доступності певного виду. Це дає змогу здійснювати вибір маршруту без ускладнення самого переміщення (тобто без залучення іншого виду транспорту чи способу переміщення) та полегшить зонування ТД. Отже, ТД визначатиметься як радіус-вектори в межах полів ТД.

В залежності від виду ТД змінюється набір показників, що її характеризують.

Відповідно, для визначення пішохідної ТД необхідно:

– визначити експертну оцінку ступеня прохідності території (Ест.пр.), що залежить від похилу поверхні:

- території з незначними похилами поверхні - Ест.пр. = 1

- спадисті схили та хвилясті (вершинні) поверхні - Ест.пр. = 2

- стрімкі схили Ест.пр. = 4

- дуже стрімкі схили Ест.пр. = 8

– визначити важкість проходження - коефіцієнт Кв.п. :

- для розчленованої поверхні як:

Кв.п. = іcos,

де Z - стала, яка відображає відповідність затрат фізичних зусиль людини при підйомі на 1 м до проходження цієї ж відстані по горизонталі ( Z=20);

i - горизонтальна проекція відстані i, тобто відстань виміряна по карті;

cos - кут нахилу поверхні ;

- для розчленованої поверхні із відомим перепадом висот:

Кв.п= Zi ,

де i - перепад відносної висоти на ділянці і

- для розчленованої поверхні із відомим градієнтом перепаду висот:

Кв.п= Z

- визначити ступінь важкості проходження (Ест.в.п.) : Ест.в.п. = Ест.прКв.п.

– визначити ступінь прохідності рослинного покриву ( Ест.пр.р.п.):

- низька трав'яниста рослинність ( до 20 см) - 1

- висока трав'яниста рослинність ( понад 20 см) - 2

- чагарники ( або розвинений лісовий підріст) - 3

- болотна місцевість - 4

– визначити ступінь прохідності снігового покриву ( Ест.пр.с.п.), за його товщиною ( h, см):

- до 5 см - 1

- від 5 до 15 см - 2

- від 20 до 40 см - 3

- більше 40 см - 4

- у випадку наявності насту, Ест.пр.с.п. >2, то він понижується на 2, у всіх інших випадках прирівнюється до 1.

Автомобільна ТД визначається за допомогою традиційного апарату графоаналітичного методу. Поле ТД обмежене транспортними шляхами. Автомобільну ТД краще визначати із врахуванням якості дорожнього покриття та типу дороги - коефіцієнту Ка: автомагістраль - 1, автодорога з асфальтовим покриттям - 2, автодорога з гравійним покриттям - 3, бруківка - 4, грунтова дорога - 5, грунтова дорога ( піщана) - 6, лісова грунтова дорога - 7.

4.2 Методика визначення рекреаційної місткості території

Рекреаційна місткість - це загальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не завдаючи шкоди природному середовищу. Рекреаційна місткість пов'язана з рекреаційним навантаженням і залежить від норми навантаження, площі рекреаційної території, часом перебування рекреантів в її межах, тривалості сприятливого погодного періоду [2].

Вона визначається за такою формулою:

де:

Е - рекреаційна місткість i -ї території;

Ni - норма рекреаційного навантаження на і-ту територію, осіб/км2 ;

Si - площа і -ї рекреаційної території, км2 ;

C - тривалість рекреаційного періоду, днів;

Di - середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на і-й території, днів.

Норма рекреаційного навантаження - це допустима кількість рекреантів на одиницю площі, які одночасно можуть перебувати на даній території, після її пристосування до рекреаційних потреб, яка не викликає негативних наслідків в природному середовищі. Навантаження на ліси зелених зон прийнято згідно з ДБН 360-92, п. 5.18. Розрахункова кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон належить приймати не більше, чол/га:

- для парків зон відпочинку - 70

- для лісопарків (лугопарків, гідропарків) - 10

- для лісів - 1-3.

Норми навантажень прийнято згідно з ДБН Б.2.4-1-94. 5.4

Таблиця 3.2.

Рекреаційні навантаження на ландшафти

Ландшафт	Рекреаційне навантаження, люд/га
	Темно-хвойні ліси	Світло-хвойні ліси	Змішані ліси	Широко-листяні ліси	Дрібно-листяні ліси	Заплавні лісолуки
Ліс зеленої зони	0,7	1,0	1,5	2,3	3,5	5,0
Рекреаційний ліс	2,5	3,0	3,6	4,5	6,0	8,0
Лісопарк	7,0	8,0	9,0	10,0	12,0	15,0
Парк зони короткочасного відпочинку	13,0	15,0	17,0	19,0	22,0	26,0

Примітка 1. Вказані навантаження застосовуються для кращих умов виростання рослинності (ліси I бонітету). Для лісів II бонітету показники навантаження знижуються на 10-15%, III - на15-25%, IV - на 20-25%. Ліси V бонітету виключаються із рекреаційного використання або використовуються при мінімальних |навантаженнях.

Примітка 2. Рекреаційні ліси формуються на базі лісів Держлісфонду.

Примітка 3. Норми навантажень допускається знижувати при стрімкості рельєфу, застосовуючи знижувальні коефіцієнти: при схилах 10-20%0 - 0,8; 20-30%0 - 0,6; 30-50%0 - 0,4; понад 50% - 0,2.

Величини рекреаційних навантажень і рекреаційна місткість лісових територій, визначені емпірично, об'єктивні лише для територій, не пристосованих для відпочинку - не перетворених лісових комплексів.

Відповідно у проведених розрахунках рекреаційної ємності території використовувалася така формула:

,

де - рекреаційна ємність території;

- площа і-тої території;

- понижуючий коефіцієнт, що залежить від бонітету лісового насадження;

- понижуючий коефіцієнт, що залежить від крутизни схилів місцезростання лісового насадження.

Для визначення обсягів рекреаційного навантаження на лісові комплекси викликаного рекреаційним та утилітарним використанням лісу місцевим населенням використовулася формула середньорічної лісорекреаційної активності:

,

де:

- лісорекреаційна активність (середньорічний обсяг навантаження на лісове насадження, виражене у людино-днях із припущенням, що один день дорівнює 8 годинам перебування в межах лісового насадження );

- кількість жителів у і-тому населеному пункті.

При визначенні максимальної добової лісорекреаційної активності ( у літній період, коли спостерігається найбільші обсяги рекреаційного природокористування ), був використаний емпіричний підвищуючий коефіцієнт, який дорівнює 10.

4.3 Визначення транспортної доступності та рекреаційної місткості території на прикладі Володимирецького району

Розрахунки транспортної доступності проводилися для об'єктів природно-заповідного фонду Володимирецького району. Відповідно, для цих об'єктів була побудована графова мережа.

Рис. 4.1. Графова мережа природно-заповідних об'єктів Володимирецького район

Легенда до графової мережі

№ 1. Рівненський природний заповідник (Білоозерський масив, с. Більська Воля).

№2. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Хиноцький", (с. Степангород, с. Хиночі).

№3. Ботанічний заказник місцевого значення "Озерецький", (с. Озерці).

№4. Ботанічний заказник місцевого значення "Мульчицький", (с. Мульчиці).

№5. Ботанічний заказник місцевого значення "Партизанський", (с.Озерці).

№6. Ботанічний заказник місцевого значення "Красносільський", (с. Липне).

№7. Ботанічний заказник місцевого значення "Воронківський", (с. Воронки).

№8. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Вижар", (с. Довговоля).

№9. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Липне", (с. Липне).

№10. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Озарінь", (с. Біле).

№11. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Нотки", (с. Воронки).

№12. Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Стирське", (с. Великі Телковичі).

№13. Орнітологічний заказник місцевого значення "Урочище "Романщина", (с. Не треба, с. Дубівка).

№14. Гідрологічний заказник місцевого значення "Урочище "Порода", (смт. Володимирець).

№15. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Володимирецький парк", (смт. Володимирець).

№16. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Цепцевицьке джерело", (с. Великі Цепцевичі).

№17. Заповідне болотне урочище "Озеро Воронки", (с. Воронки ).

№18. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Антонівка", (с. Антонівка).

На основі графової мережі (Рис.) була складена матриця суміжності та матриця найкоротших відстаней.

Таблиця 3.3.

Матриця суміжності для графової мережі природно-заповідних об'єктів Володимирецького району

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
Кількість зв'язків	5	4	2	2	1	5	5	4	3	3	2	4	3	2	6	2	4	3

Таблиця 3.4.

Матриця найкоротших відстаней для графової мережі природно-заповідних об'єктів Володимирецького району, ум. км

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1	-	198	57	42	57	172	192	96	172	84	192	67	168	117	117	152	192	130
2	198	-	255	231	255	69	33	102	69	72	33	91	144	87	87	165	33	138
3	57	255	-	69	0	198	148	98	198	114	148	90	144	112	112	156	148	136
4	42	231	69	-	69	126	84	90	126	60	84	30	140	102	102	150	84	130
5	57	255	0	69	-	198	148	98	198	114	148	90	144	112	112	156	148	136
6	172	69	198	126	198	-	36	51	0	78	36	60	93	26	26	76	36	58
7	192	33	148	84	148	36	-	60	36	39	0	45	98	53	53	110	0	90
8	96	102	98	90	98	51	60	-	51	111	60	112	54	6	6	66	60	48
9	172	69	198	126	198	0	36	51	-	78	36	60	93	26	26	76	36	58
10	84	72	114	60	114	78	39	111	78	-	39	24	130	96	96	145	39	120
11	192	433	148	84	148	36	0	60	36	39	-	45	98	53	53	110	0	90
12	67	91	90	39	90	60	45	112	60	24	45	-	135	85	85	138	45	102
13	168	144	144	140	144	93	98	54	93	130	98	135	-	40	40	10	98	12
14	117	87	112	102	112	26	53	6	26	96	53	85	40	-	0	50	53	32
15	117	87	112	102	112	26	53	6	26	96	53	85	40	0	-	50	53	32
16	152	165	156	150	156	76	110	66	76	145	110	138	10	50	50	-	110	24
17	192	33	148	84	148	36	0	60	36	39	0	45	98	53	53	110	-	90
18	130	138	136	130	136	58	90	48	58	120	90	102	12	32	32	24	90	-
Разом	2205	2462	2183	1728	2183	1339	1225	1169	1339	1439	1225	1304	1641	1050	1050	1744	1225	1426

Примітка: перевага надавалася дорогам з кращим покриттям; відстань визначалася за формулою …

Також, була визначена пішохідна транспортна доступність об'єктів природо-заповідного фонду(Табл.).

Таблиця 3.5.

Пішохідна доступність для графової мережі природно-заповідних об'єктів Володимирецького району

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
ум. км	1.5	3.5	1.5	10	7.5	3	2.5	3.5	6	4.5	4	6	5	-	-	-	2.5	-

Примітка: відстань відлічувалася від центру найближчого до об'єкта природно-заповідного фонду населеного пункту;

– - об'єкт природно-заповідного фонду знаходиться в межах населеного пункту.

Таблиця 3.6.

Пішохідна доступність для графової мережі природно-заповідних об'єктів Володимирецького району за наявності снігового покриву

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
ум. Км	4.5	10.5	4.5	30	22.5	9	7.5	10.5	18	13.5	12	18	15	-	-	-	7.5	-

Примітка: відстань визначалася за формулою …за наявністю найбільшого снігового покриву (20-40 см) за відсутності міцного насту .

Транспортна доступність історико-культурних об'єктів визначалася так само, як і для об'єктів природно-заповідного фонду. Для них була побудована власна графова мережа (Рис.).

Рис. 4.2. Графова мережа історико-культурних об'єктів Володимирецького району

Легенда до графової мережі (Рис.)

1. палац Красицького XIX ст., Свято-Успенська церква XIX ст. у смт Володимирець;

2. Свято-Покровська церква кінця XVIII ст. (с. Великий Жолудськ),

3. Свято-Миколаївська церква XIX ст. (с. Воронки),

4. Свято-Миколаївська церква XIX ст. (с. Городець),

5. Свято-Покровська церква XIX ст. (с. Мульчиці),

6. Церква Іоанна Богослова XIX ст. (с. Острів),

7. Свято-Христо-Воздвиженська церква початку XX ст. (с. Полиці),

8. Свято-Михайлівська церква XIX ст. (с. Озеро),

9. Свято-Миколаївська церква кінця XVIII ст. (с. Стара Рафалівка).

Таблиця 3.7.

Матриця суміжності графової мережі історико-культурних об'єктів Володимирецького району

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9
К-ть зв'язків	7	5	3	3	2	4	5	2	5

Таблиця 3.8.

Матриця найкоротших відстаней для графової мережі історико-культурних об'єктів Володимирецького району

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	0	32	45	48	123	58	54	26	40
2	32	0	80	46	113	28	26	65	42
3	45	80	0	105	84	113	110	45	86
4	48	46	105	0	192	33	19	85	68
5	123	113	84	192	0	88	92	117	52
6	58	28	113	33	88	0	26	103	36
7	54	26	110	19	92	26	0	100	30
8	26	65	45	85	117	103	100	0	76
9	40	42	86	68	52	36	30	76	0
Разом	426	432	668	596	861	485	457	617	430

Таблиця 3.9.

Розподіл лісовкритих територій в межах Володимирецького району

№ п/п	Межі полігонів	Населені пункти, що тяжіють до полігону	Площа лісовкритої території, га	Площа лісовкритої території на один населений пункт в полігону, га
1.	с. Дубівка, с. Кідри, с. Вел. Цепцевичі, с. Нетреба, с. Чаква, с. Антонівка		8300	1383.3
2.	с. Велихів, с. Сварині, с. Ромейки, с. Городець, с. Сошники, с. М. Жолудськ, с. В. Жолудськ, с. Мостище, с. Чучеве, с. Жовкині	с. Чаква	9000	818.2
3.	с. Сошники, с. Іванчі, с. Веретено, с. Маюничі, с. Балаховичі, с. Острів, с. Заболоття, с. Рафалівка, с. Кошмаки, с. Мостище, с. Чучеве	с. Полиці, с. М. Жолудськ, с. В. Жолудськ	5500	392.9
4.	с. Рафалівка, с. Кошмаки, с. Суховоля, с.Чудля, с. Бабка, с. Ст. Рафалівка, м. Кузнецовськ, с. Заболоття		2400	300
5.	с. Красносілля, с. Зелениця, с. Половлі, с. Сопачів, с. Бабка, с. Чудля, с. Любахи, с. Берестівка, с. Довговоля, смт. Володимирець		5000	500
6.	смт. Володимирець, с. Довговоля, с. Любахи, с. Чудля, с. Суховоля, с. Кошмаки, с. В. Жолудськ, с. Жовкині	с. Острівці, с. Лозки, с. Чучеве, с. Мостище	5400	450
7.	с. Березина, с. Кругле, с. Більська Воля, Собіщиці, с. Стара Рафалівка		6500	1300
8.	с. Городок, с. Озерці, с. Рудка, с. Більська Воля, с. Кругле, с. Березина		9000	1500
9.	с. Більська Воля, с. Рудка, с. Журавлине, с. Мульчиці, с. Кримне		3600	720
10.	с. Рудка, с. Журавлине, с. Мульчиці, с. Уріччя		5000	1250
11.	с. Городок, с. Озерці		7000	3500
12.	с. Сопачів, с. Діброва, с. Щоків, с. Кримне, с. Мульчиці, с. Бишляк, с. В. Теликовичі, с. Луко, с. Воронки, с. Зелене, с. Красносілля, с. Зелениця, с. Половлі	с. Липне	14000	1000
13.	, с. В. Теликовичі, с. Новосілки, с. М. Теликовичі, с. Степангород, с. Хиночі, с. Воронки	с. Луко, с. Біле	9000	1125
14.	с. Степангород, с. Хиночі, с. Радижеве, с. Зелене, с. Озеро		8000	1600
15.	с. Озеро, с. Кідри, с. Каноничі, смт. Володимирець, с. Красносілля, с. Зелене	с. Новаки	4000	571.4

Таблиця 3.10.

Рекреаційна ємність лісів по населених пунктах Володимирецького району

№	Назва населеного пункту	Площа, га	Рекреаційна ємність, осіб
1.	Антонівка	1383	1493.6
2.	Бабка	843	910.4
3.	Балаховичі	392	423.36
4.	Березина	2800	3024
5.	Берестівка	500	540
6	Бишляк	1000	1080
7.	Біле	1125	1215
8.	Більська Воля	3525	3807
9.	Великий Жолудськ	1660	1792.8
10.	Великі Телковичі	2125	2295
11.	Великі Цепцевичі	1383	1493.6
12.	Велихів	818	883.4
13.	Веретено	392	423.36
14.	Володимирець	1520	1641.6
15.	Воронки	2125	2295
16.	Городець	818	883.4
17.	Городок	5000	5400
18.	Діброва	1000	1080
19.	Довговоля	945	1020.6
20.	Дубівка	1383	1493.6
21.	Жовкині	1268	1369.4
22.	Журавлине	1970	2127.6
23.	Заболоття	735	793.8
24.	Зелене	2900	3132
25.	Зелениця	1500	1620
26.	Іванчі	392	423.3
27.	Каноничі	562	606.9
28.	Кідри	1954	2110.3
29.	Кошмаки	1185	1279.8
30.	Красносілля	1800	1944
31.	Кримне	1720	1857.6
32.	Кругле	2800	3024
33.	Липне	1000	1080
34.	Лозки	450	486
35.	Луко	2125	2295
36.	Любахи	950	1026
37.	Малий Жолудськ	1210	1306.8
38.	Малі Телковичі	1125	1215
39.	Маюничі	392	423.3
40.	Мостище	1615	1744.2
41.	Мульчиці	2970	3207.6
42.	Нетреба	1383	1493.6
43.	Новаки	571	616.6
44.	Новосілки	1125	1215
45.	Озеро	2171	2344.6
46.	Озерці	5000	5400
47.	Острів	392	423.3
48.	Острівці	392	423.3
49.	Полиці	450	486
50.	Половлі	392	423.3
51.	Радижеве	1500	1620
52.	Рафалівка	692	747.3
53.	Ромейки	818	883.4
54.	Рудка	3470	3747.6
55.	Сварині	818	883.4
56.	Собіщиці	1300	1404
57.	Сопачів	1500	1620
58.	Сошники	1210	1306.8
59.	Стара Рафалівка	1643	1774.4
60.	Степангород	2725	2943
61.	Суховоля	793	856.4
62.	Уріччя	1250	1350
63.	Хиночі	2725	2943
64.	Чаква	2201	2377
65.	Чудля	1293	1396.4
66.	Чучеве	1660	1792.8
67.	Щоків	1000	1080

Таблиця 3.11.

Лісорекреаційна активність населених пунктів Володимирецького району

№	Назва населеного пункту	Кількість населення	Лісорекреаційна активність, люд/добу	Максимальна добова лісо рекреаційна активність, люд/добу	Рекреаційна ємність, осіб
1.	Антонівка	1394	23.23	232.3	1493.6
2.	Бабка	288	4.8	48	910.4
3.	Балаховичі	624	10.4	104	423.36
4.	Березина	197	32.83	328.3	3024
5.	Берестівка	873	14.55	145.5	540
6	Бишляк	701	11.68	116.8	1080
7.	Біле	755	12.58	125.8	1215
8.	Більська Воля	1741	29.01	290.1	3807
9.	Великий Жолудськ	796	13.26	132.6	1792.8
10.	Великі Телковичі	1177	19.61	196.1	2295
11.	Великі Цепцевичі	2837	47.28	472.8	1493.6
12.	Велихів	650	10.83	108.3	883.4
13.	Веретено	474	7.93	79.3	423.36
14.	Володимирець	8700	145	145	1641.6
15.	Воронки	1557	25.95	259.5	2295
16.	Городець	2109	35.15	351.5	883.4
17.	Городок	176	2.93	29.3	5400
18.	Діброва	283	4.71	47.1	1080
19.	Довговоля	1871	31.18	311.8	1020.6
20.	Дубівка	796	13.26	132.6	1493.6
21.	Жовкині	901	15.01	150.1	1369.4
22.	Журавлине	484	8.06	80.6	2127.6
23.	Заболоття	1126	18.76	187.6	793.8
24.	Зелене	847	14.11	141.1	3132
25.	Зелениця	245	4.08	40.8	1620
26.	Іванчі	987	16.45	164.5	423.3
27.	Каноничі	880	14.66	146.6	606.9
28.	Кідри	1951	32.51	325.1	2110.3
29.	Кошмаки	249	4.15	41.5	1279.8
30.	Красносілля	560	9.33	93.3	1944
31.	Кримне	196	3.26	32.6	1857.6
32.	Кругле	313	5.21	52.1	3024
33.	Липне	228	3.8	38	1080
34.	Лозки	838	13.96	139.6	486
35.	Луко	383	6.38	63.8	2295
36.	Любахи	631	10.51	105.1	1026
37.	Малий Жолудськ	894	14.9	149	1306.8
38.	Малі Телковичі	304	5.06	50.6	1215
39.	Маюничі	127	2.11	21.1	423.3
40.	Мостище	173	2.88	28.8	1744.2
41.	Мульчиці	1317	21.95	219.5	3207.6
42.	Нетреба	583	9.71	97.1	1493.6
43.	Новаки	623	10.38	103.8	616.6
44.	Новосілки	319	5.31	53.1	1215
45.	Озеро	1564	26.06	260.6	2344.6
46.	Озерці	838	13.96	139.6	5400
47.	Острів	285	4.75	47.5	423.3
48.	Острівці	398	6.63	66.3	423.3
49.	Полиці	1279	21.31	213.1	486
50.	Половлі	873	14.55	145.5	423.3
51.	Радижеве	357	5.95	59.5	1620
52.	Рафалівка	3272	54.53	545.3	747.3
53.	Ромейки	1087	18.11	181.1	883.4
54.	Рудка	554	9.23	92.3	3747.6
55.	Сварині	781	13.01	130.1	883.4
56.	Собіщиці	835	13.91	139.1	1404
57.	Сопачів	1005	16.75	167.5	1620
58.	Сошники	510	8.5	85	1306.8
59.	Стара Рафалівка	435	7.25	72.5	1774.4
60.	Степангород	1821	30.35	303.5	2943
61.	Суховоля	365	6.08	60.8	856.4
62.	Уріччя	212	3.53	35.3	1350
63.	Хіночі	961	16.01	160.1	2943
64.	Чаква	533	8.88	88.8	2377
65.	Чудля	334	5.56	55.6	1396.4
66.	Чучеве	284	4.73	47.3	1792.8
67.	Щоків	256	4.26	42.6	1080

Найбільш топологічно доступним об'єктом природно-заповідного фонду Володимирецького району є об'єкт №15, який має 6 зв'язків. Дещо гірша ситуація з об'єктами №1, 6, 7 - по 5 зв'язків. Найменш доступнимиє об'єкти №3, 4, 11, 14, 16 - 2 з'язки, та об'єкт №5, який має лише 1 зв'язок.

Найкраща автомобільна доступність характерна для об'єктів №14, 15 - 1050 км. Також доступними є об'єкти з відстаню до 1500 км -це об'єкти №6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, найгірша - об'єкт №2 (2462 км). Найкраща пішохідна доступність характерна для об'єктів з відстанню до 3 км - №1, 3, 6, 7, 17.

Проводячи порівняння наведених вище даних можна стверджувати, що найбільш перспективними для рекреаційного використання є об'єкти №6, 7.

Найбільш топологічно доступним історико-культурним об'єктом Володимирецького району є об'єкт №1 - 7 зв'язків та №2, 7, 9 - по 5 зв'язків; найгірше - об'єкти №5, 8 - по 2 зв'язки.

Найкраща автомобільна доступність у об'єкта №1 - 426 км та для об'єктів №2, 5, 7, 9 - до 500 км. Отже найперспективнішим для рекреаційного використання є об'єкти № 1, 2, 7, 9.

Всі населені пункти Володимирецького району надмірно забезпечені ресурсами для організації лісо рекреаційної діяльності. Найбільшим лісо рекреаційним потенціалом, в абсолютних показниках, володіють такі населені пункти (понад 2000 осіб): с. Березина, с. Більська Воля, с. Великі Телковичі, с. Воронки, с. Городок, с. Журавлине, с. Кідри, с. Кругле, с. Луко, с. Мульчиці, с. Озеро, с. Озерці, с. Рудка, с. Степангород, с. Хіночі, с. Чаква.

ВИСНОВКИ

На основі опрацьованого матеріалу можна сформулювати такі тези:

1. Для регіону характерний недостатній розвиток рекреаційної діяльності.

2. Обсяги використання природно-рекреаційного потенціалу не забезпечують внутрішньорегіональні рекреаційні потреби.

3. Існуюча мережа природоохоронних територій не дає змоги сформувати повноцінну екомережу.

4. Розширення використання рекреаційного потенціалу можливе лише за умови зростання ролі туристично-рекреаційного сектору економіки і транскордонного співробітництва.

До пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму і рекреації належать наступні:

1) підвищення ефективності рекреаційного господарства;

2) забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки;

3) заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму;

4) створення нових робочих місць;

5) розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму;

6) розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку;

7) створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання;

8) забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб;

9) удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму.

Забезпечувати збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно-туристських ресурсів, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації.

Загрозами, що можуть стати на заваді розвитку рекреаційної справи на Поліссі, можуть бути:

1) конкуренція з боку суб'єктів рекреаційної господарської діяльності з інших регіонів використання та організації недостатньо ефективних заходів щодо їх охорони;

2) недостатність підприємницької ініціативи в рекреаційній галузі регіону.і країн;

3) низький попит на рекреаційні послуги, що надаються в регіоні;

4) незадовільний рівень інформованості потенційних споживачів та інвесторів про рекреаційні можливості регіону;

5) подальше зниження рівня платоспроможного попиту з боку населення, обсягів фінансування та інвестування галузі, погіршення екологічної ситуації в регіоні;

6) спад атрактивності рекреаційних ресурсів природного й антропогенного походження внаслідок нераціонального їх використання.

При визначенні міри рекреаційних навантажень на ЛК територій ПЗФ приймаються геоекологічні принципи:

- збереження ландшафтного різноманіття в процесі рекреаційного природокористування;

- повсюдність і профілактичність природоохоронних заходів;

- оптимізація взаємодії людини з природою;

- раціональне використання пейзажної різноманітності лісових комплексів, що передбачає рівномірне територіальне розподілення рекреантів.

Відповідно до проведених розрахунків для рекреаційних об'єктів Володимирецького району найбільш топологічно доступним об'єктом природно-заповідного фонду є комплексна пам'ятка природи місцевого значення “Володимирецький парк”, який має 6 зв'язків. Найкраща автомобільна доступність характерна для комплексної пам'ятки природи місцевого значення “Володимирецький парк” та гідрологічного заказника місцевого значення “Урочище “Потки” - 1050 км. Найкраща пішохідна доступність характерна для об'єктів з відстанню до 3 км - Рівненський природний заповідник, Білозерський масив, ботанічний заказник місцевого значення “Озерецький”, ботанічний заказник місцевого значення “Красносільський” . Проводячи порівняння наведених вище даних можна стверджувати, що найбільш перспективними для рекреаційного використання , ботанічний заказник місцевого значення “Красносільський”, ботанічний заказник місцевого значення “Воронківський”.

Найбільш топологічно доступним історико-культурним об'єктом Володимирецького району є палац Красицького XIX ст., Свято-Успенська церква XIX ст. у смт Володимирець, що мають 7 зв'язків.

Найкраща автомобільна доступність має палац Красицького XIX ст., Свято-Успенська церква XIX ст. у смт Володимирець - 426 км та Свято-Покровська церква XIX ст. (с. Мульчиці), Свято-Христо-Воздвиженська церква початку XX ст. (с. Полиці), Свято-Миколаївська церква кінця XVIII ст. (с. Стара Рафалівка) - до 500 км. Отже найперспективнішим для рекреаційного використання є палац Красицького XIX ст., Свято-Успенська церква XIX ст. у смт Володимирець, Свято-Покровська церква кінця XVIII ст. (с. Великий Жолудськ), Свято-Христо-Воздвиженська церква початку XX ст. (с. Полиці) , Свято-Миколаївська церква кінця XVIII ст. (с. Стара Рафалівка).

В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і невиснажливості з метою подальшого сталого розвитку рекреаційнихоб'єктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієнко Т.Л. Край лісів та імлистих боліт. Розповідь про природоохоронні об'єкти Рівненської області / Андрієнко Т.Л. Антонова Г.М., Єршов А.В. - Львів: Каменяр, 1988. - 86 с.

2. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития / Багров Н.В. - К.: Либідь, 2002. - 256 с.

3. Багрова Л.А. Условия рекреационной деятельности и рекреационные ресурсы / Багрова Л.А. //География рекреационных систем СССР. - М.: Наука. - 1980. - С.12-27.

4. Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенський В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия) / Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенський В.С. // Известия АН СССР. - 1977. - №2. - С.5-12. (Сер.: География )