Географія Фастівського району

Таблиця 2.8.

Характеристика радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь

Назва сільської ради	Площа угідь, забруднених 137Cs, га	У т.ч. зі щільністю забруднення, Кі/км2
		До 1	1-5
Великоснітинська	299,4	-	299,4
Малоснітинська	465,5	-	465,5
Паляниченська	392,0	-	392,0
Фастівецька	66,5	-	66,5
Червоненська	182,0	182,0	-
Всього	1405,4	182,0	1223,4

Екзогенні геологічні негативні явища поширені більш як на 60% території району. Площа яку займають активні зсуви складає близько 3 га, вони розвиваються по бурих і строкатих глинах. Щоправда в останні роки зсувні процеси дещо стабілізувалися в результаті застосування лісомеліоративних заходів.

Таблиця 2.9.

Характеристика радіоактивного забруднення ріллі

Назва сільської ради	Площа угідь, забруднених 137Cs, га	У т.ч. зі щільністю забруднення, Кі/км2
		До 1	1-5
Великоснітинська	299,4	-	299,4
Малоснітинська	289,5	-	289,5
Паляниченська	392,0	-	392,0
Фастівецька	66,5	-	66,5
Червоненська	182,0	182,0	-
Всього	1229,4	182,0	1047,4

Просадові явища у лесових масивах відмічаються на третині площ району. В цілому загальна ураженість території екзогенними геологічними процесами складає 53410 га.

Ці дані дають підстави зробити невтішний висновок, що в Фастівському районі Київської області високими темпами знижується якість і родючість ґрунтів та катастрофічно погіршується екологічний стан земельних ресурсів.

Для боротьби з деградаційними процесами використовують консервацію (землі не використовуються для сільськогосподарських потреб до відновлення якості за рахунок здатності самовідновлення грунтів та меліоративних заходів), до якої включають реабілітацію (на цих землях проводять активні заходи по відновленню якості) та трансформацію (землі переводять у інше функціональне призначення, при якому вплив негативних явищ на деградовані ділянки зменшується ), що показано в табл. 2.10.

2.3. Аналіз використання та охорони земель несільськогосподарського призначення

2.3.1. Стан використання земель в межах населених пунктів

На території Фастівського району розташовано 47 сільських населених пунктів, два селища та місто Фастів. Місто Фастів є адміністративним центром району.

Адміністративними центрами сільських рад є 23 сільських населених пункти, а селищних - селища Борова та Кожанка.

До земель населених пунктів належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для кожного населеного пункту в порядку землеустрою і перебувають у віданні міської, селищної та сільських рад.

Таблиця 2.10.

Обсяги та напрямки консервації деградованих і малопродуктивних грунтів орних земель

Види деградації	Площа консервації	В тому числі, га
	га	% від площі ріллі по району	Реабі-літація	Трансформація
				всього	В тому числі:
					Сіно-жаті	Пасо-вища	Ліс	Регене-рація
Легкий механічний склад	4071	7,9	-	4071	-	-	4071	-
Змитість	1990	3,8	1335	655	-	-	609	46
-Перезволоженість і заболоченість	57	0,1	-	57	-	-	-	57
Болотні органогенні і мінеральні осушені грунти	362	0,8	-	362	362	-	-	-
Усього земель, що підлягають консервації	6480	12,6	1335	5145	362	609	4117	57

Використання земель населених пунктів здійснюється відповідно до проектів планування забудови даного населеного пункту.

За даними державного обліку площа земель населених пунктів району станом на 1.01.2002 року становить 13586 га, що складає 15% від площі району.

Межа міста, селища, села - це умовна замкнута лінія на поверхні землі, що відокремлює територію населеного пункту від інших територій. Землі в межах населених пунктів знаходяться у віданні, тобто в управлінні відповідних рад до розмежування їх на державну та комунальну власність. В межах населених пунктів розташовані земельні ділянки різного призначення, які знаходяться у власності, користуванні, оренді власників та користувачів землі. Основними землевласниками і землекористувачами в межах населених пунктів є громадяни, які використовують 73,1% всіх земель (9937 га ) і 90,7% сільськогосподарських угідь населених пунктів (9246 га).

Із загальної площі земель населених пунктів 20,9% ( 2837 га ) це землі запасу та землі, які не надані у власність та постійне користування, в основному вони представлені сільськогосподарськими угіддями 837 га, забудовані землі, зокрема під вулицями і площами (32,8%), а також лісами та болотами.

У межах населених пунктів територіальною базою для їх розвитку є землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, плану земельно - господарського устрою, іншої документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні о них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів.

За період з 1992 по 2002 роки площа населених пунктів збільшилась на 734 98 га в основному за рахунок забудованих земель (додаток 1.).

2.3.2. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення

Землі природно-заповідного фонду являють собою ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, естетичну, рекреадійну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної та наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

· заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

· пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам'яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта - місцеве значення.

До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище "Унава", яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників. Його площа тановить 974 га. Статус заказника загальнодержавного значення було надано урочищу Указом Президента України від 20.08.96р. №751-96.

Територія заказника являє собою цінний масив типового для регіону листяного лісу, який має велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Тут збереглися ділянки старих дубів 100-150 річного віку. Особливою цінністю цієї території є її багатий тваринний світ. В урочищі „Унава” мешкає багато видів ссавців: бобер, лисиця, заєць сірий, їжак, ласка. Серед них зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. З птахів на гніздуванні помічені багато видів дрібних співочих птахів. А такі птахи як гніздівка звичайна, орлан-білохвіст, шуліка рудий, пугач, які водяться тут, занесені до Червоної книги України. На території заказника зустрічаються також деякі види плазунів, земноводних та безхребетних.

Урочище "Кончаки" розташоване на території Снітинського лісництва і займає площу 12 га. Його статус оголошено рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р. і віднесено до гідрологічного типу заказників.

Територія урочища представляє собою ділянку, яка має гідрологічну цінність, оскільки розміщена в заплаві р.Ірпінь. Основні площі серед трав'яної рослинності займають угрупування осок (осока затінкова, осока парвська), зозулині черевички справжні, пальчатокорінник Фукса, зозулинець обпалений, багато видів лікарських рослин. Деякі види рослин занесено до Червоної книги України. Із тварин - п'явка медична, риба - марена дніпровська також занесені до Червоної книги України.

Заказник Кожанська балка знаходиться поблизу с. Малополовецьке і відноситься до ландшафтного типу заказників. Площа його становить 50 га. Статус заказника Кожанській балці було надано рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р.

Заказник являє собою неглибоку балку, яка тягнеться в напрямку із заходу на схід на 1,7 - 1,9 км. Балка є яскравим елементом північної частини лісостепу. Рослинний покрив його території загалом добре збережений, досить різноманітний і типовий для даного регіону. Різнотрав'я представлене переважно лучними видами рослин.

Пам'ятками природи оголошується окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення пам'яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'ктів у їх власників або користувачів.

На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе Зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно - заповідного фонду.

Землі іншого природоохоронного призначення в Фастівському районі складають 2190 га, з них 50,0 га розміщені на територіях сільськогосподарських товариств, а решта - на землях запасу та землях не наданих у власність та користування.

Склад земель природно-заповідного фонду наведено в табл. 2.11.

2.3.3. Землі рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До цих земель відносяться земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Таблиця 2.11.

Склад земель природно-заповідного фонду

Назва території та об'єкту природно-заповідного фонду	Категорія	Площа,га	Місцезнаходження
1. Лісовий заказник загальнодержавного значення „Урочище Унава”	Заказник ЗЛЗД	974,0	Фастівський держлісгосп, Фастівське лісництво
2. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва „Фастівський”	ППБМ	33,0	Фастівський держлісгосп, Фастівське лісництво
3. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва „Молодіжний”	ППБМ	14,02	м. Фастів
4. Гідрологічний заказник „Урочище Кончаки”	ЗГМ	72,0	Фастівський держлісгосп, Снітинське лісництво
5. Ландшафтний заказник „Кожанська балка”	ЗЛандМ	50,0	Малополовецька сільська рада Фастівського району
6. Пам'ятка природи ботанічна „Дуб черещатий”	ППБМ	0,02	Фастівський держлісгосп, Фастівське лісництво
7. Пам'ятка природи ботанічна „Вікова сосна”	ППБМ	0,02	Фастівський держлісгосп, Дорогинське лісництво

Площа земель рекреаційного призначення у Фастівському районі становить 1517 га, в тому числі 10 га у населених пунктах.

Для ведення колективного садівництва кооперативам громадянам за рішенням відповідної ради ( сільської, селищної, міської, районної ) передано у власність 14886 земельних ділянок, розмір яких складає 0,09 га на одного члена кооперативу.

Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у спільній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу.

До земель загального користування належать земельні ділянки, зайняті шляхами, проїздами, спорудами та іншими об'єктами загального користування.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджує або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

2.3.4. Землі історико-культурного призначення

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовиша, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури і мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі, комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Фастівщина багата на пам'ятки, пов'язані з подіями другої Світової війни. Майже жоден населений пункт не обминула війна.

На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам'яток, дов'язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни ( братські могили воїнам, які загинули в роки війни, пам'ятки на честь воїнів - односельців, які не повернулись з фронтів війни, могили партизанам та невідомим воїнам, пам'ятні знаки на честь воїнів-визволителів та воїнів-односельців). Майже всі пам'ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико - культурного призначення.

На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам'ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). В зв'язку з незначною площею ці землі в районному звіті не включені в площу земель історико - культурного призначення.

До земель історико - культурного призначення на території Фастівського району включено будинок, в якому 1919-1922 роках жив український композитор К. Г. Стеценко, музей композитора та пам'ятник на його могилі знаходяться в с. Веприк.

Землі історико-культурного призначення перебувають у державній власності до їх розмежування на державну та комунальну.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.

Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.

2.3.5. Землі лісового фонду

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району)

Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.

В районі організовано три держлісгоспи: Фастівський, Снітинський та Дорогінський.

Відповідно до Лісового кодексу України, землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

- вкриті лісовою рослинністю (деревинною і чагарниковою) рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо );

б) нелісові:

- зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, підземними комунікаціями тощо;

- зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

- зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для лісового господарства.

Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів. В лісовому фонді держлісгоспів переважають насадження сосни звичайної ( біля 80% ), берези звислої ( 9% ) і дуба черешчатого ( 5%). Середній вік насаджень - 50 - 55 років.

Найбільш крупними споживачами деревини є районні будівельні організації. Основні асортименти, що споживаються: пиловочник, будліс, дрова.

В зв'язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині, ліси мають велике природоохоронне значення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, сантірно-гігієнічні та інші корисні функції.

Згідно з Лісовим кодексом ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції. Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:

- водоохоронні ( смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів );

- захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних шляхів міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги тощо). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;

- санітарно - гігієнічні та оздоровчі ( ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально - оздоровчих територій ).

До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища), регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення).

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Із загальної площі лісів та інших лісовкритих площ лісогосподарських підприємств до лісів І групи віднесено 14197 га ( 69.9% ), до II групи -5323 га ( 26.2% ).

На території Фастівського держлісгоспу є пам'ятки природи, які представлені високопродуктивними сосновими та сосново-дубовими насадженнями.

Головними завданнями, які ставлять перед собою працівники лісогосподарських підприємств, є сприяння підвищенню продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій лісу.

Щорічно проводиться лісовідновлення.

В лісах II групи проводиться рубки головного користування. Це і є основним джерелом постачання деревини.

Щоб отримати продуктивні насадження в стиглому віці з хорошою сортиментною продукцією, в держлісгоспах проводяться рубки деревостоїв, які втрачають свої санітарно - гігієнічні і експлуатаційні властивості.

В лісах І групи господарство ведеться з метою збереження лісового середовища. Для цього використовуються рубки догляду і санітарної рубки.

В рекреаційних цілях використовуються захисні смуги лісів вздовж автомобільних шляхів. Тут організовані рекреаційні пункти і зони короткочасного відпочинку, встановлені лісові меблі, обладнані вогнища і автостоянки.

Площа нелісових земель в лісогосподарських підприємствах становить 469 га. Вона представлена: болотами - 226 га, забудованими землями - 65 га (переважно громадського призначення), відкритими землями без рослинного покриву - 42 га ( переважно яри і піски ) та під водою 136 га.

Крім лісогосподарських підприємств, до земель лісового фонду віднесено 312 га лісових земель державних сільськогосподарських підприємств та 1236 га лісів та інших лісовкритих площ, які не надані у власність та користування, і на цей час перебувають в запасі. Це, переважно, землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

Склад земель лісового фонду наведено в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12.

Склад земель лісового фонду

Власники землі, землекористувачі та землі державної власності	Загальна площа земель, га	Ліси та інші лісовкриті площі, га	Забудовані землі, га	Болота, га	Відкриті землі без рослинного покриву, га	Води, га
Сільськогосподарські підприємства, всього	312	321	-	-	-	-
Державні сільськогосподарські підприємства, всього	195	195	-	-	-	-
Лісогосподарські підприємства	16003	15534	65	22	42	136
Землі запасу та землі, не надані у власність та користування	1236	1236	-	-	-	-
Землі запасу	692	692	-	-	-	-
Землі загального користування	544	544	-	-	-	-
Всього земель лісового фонду	17551	17082	65	226	42	136

2.3.6. Землі водного фонду

До земель водного фонду, відповідно до Водного кодексу України, належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також і островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

В межах Фастівського району до земель водного фонду включено 1128 га земель, з яких 52,5% перебувають в запасі (табл. 2.13.).

Найбільш крупними користувачами земель водного фонду є державні сільськогосподарські підприємства. В їх користуванні знаходяться 317 га (28,1%) земель цієї категорії.

Сто десять гектарів земель водного фонду (під ставками) знаходиться на території промислових та інших підприємств. В структурі угідь земель водного фонду найбільша питома вага припадає на водосховища (81,2%) і річки та струмки ( 13,5% ).

В районі створена спеціалізована служба по догляду за річками, прибережним захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані (Фастівське управління меліоративних систем і водного господарства - УМСВГ).

Під час осушення земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо запобігання деградації цих земель, а також охорони водних об'єктів.

Щорічно Фастівським УМСВГ здійснюється ряд заходів з охорони водних об'єктів: проводиться санітарна розчистка рік, відродження джерел, ремонт гідропостів, встановлення охоронних знаків та інші заходи.

З метою запобігання шкідливих дій вод ( до яких відносяться: наслідки повені, що призводять до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.) в районі щорічно проводиться залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; спорудженпя дренажу; укріплення берегів тощо.

Постійно ведеться контроль за санітарним станом ставків, яких в районі налічується 81 з площею водного дзеркала 1012 га.

Таблиця 2.13.

Склад земель водного фонду

Власники землі, землекористувачі та землі державної власності	Загальна площа, га	Забудо-вані землі, га	Води, га
			всьо-го	природ-ні водо-йми	штуч-ні водо-йми	озе-ра	став-ки	Штучні водо-схови-ща
Сільськогоспо-дарські підприємства	317	1	316	12	24	8	272	-
Державні с.-г. підприємства	286	1	285	11	16	4	254	-
Ділянки для здійснення несільськогоспо-дарської підприємницької діяльності	-	-	106	-	-	-	106	-
Промислові та інші підприємства	110	-	110	-	-	-	110	-
Землі запасу в межах населених пунктів	595	3	592	140	23	1	428	-
Землі запасу	299	-	299	61	8	1	229	-
Землі резервного фонду	19	-	19	3	14	-	3	-
Землі загального користування	275	-	275	76	2	-	197	-
Всього земель водного фонду	1128	4	1124	152	47	9	916	-

2.3.7. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

До цієї категорії належать землі, на яких розміщені основні, підсобні та допоміжні будівлі споруди промислових, транспортних та інших підприємств, їх під'їздні шляхи, інженерні мережі, адміністративно - побутові будинки, інші споруди.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно - технічної документації.

Станом на 1 січня 2002 року в користуванні промислових підприємств, автомобільного, трубопровідного та іншого транспорту, а також інших несільськогосподарських підприємств, організацій і установ знаходилось 3225 га земель, або 3,6% всіх земель району .

В користуванні промислових підприємств знаходиться 257 га, що складає 8,0% всіх земель цієї категорії.

Промислові підприємства зосереджені на території Кожанської та Борівської селищних рад, а також на території Триліської сільської ради.

Розвиток промисловості в районі базується на використанні місцевої сировини.

Промислові підприємства представлені: Кожанським цукровим заводом, Борівським деревообробним комбінатом, Триліським спиртовим заводом та іншими підприємствами.

Землі автомобільного трубопровідного та іншого транспорту, а також землі зв'язку займають 1235 га або 38,2% території даної категорії земель.

Землі транспорту використовуються підприємствами, організаціями транспорту для здійснення покладених на них спеціальних завдань з експлуатування, утримання, будівництва, реконструкції, удосконалення і розвитку споруд та інших об'єктів транспорту.

Незначна площа земель промисловості (23 га або 0,7% ) перебуває в запасі. Це землі відкритих розробок та кар'єрів, які не експлуатуються.

Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням.

2.3.8. Землі запасу

Відповідно до Земельного кодексу України землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140, 141 Земельного кодексу.

Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних, районних, міських рад і призначаються для передачі у власність або надання в користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.

Земельні ділянки кожної категорії земель можуть перебувати в запасі.

Більша половина земель запасу (61,3%) - це землі сільськогосподарського призначення, з яких 94,2% сільськогосподарські угіддя.

Землі житлової та громадської забудови в структурі земель запасу займають 9,8% (839 га) і складаються із забудованих земель (вулиць).

Незначна питома вага в землях запасу земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення - 489 га або 5,7%, які складаються із відкритих заболочених земель.

На землі історико-культурного призначення припадає 1,4% (120 га) земель запасу. В основному це цивільні кладовища.

Землі лісового фонду займають 14,4% (1236 га) в структурі земель запасу і на сто відсотків складаються із земель вкритих лісовою рослинністю, які носять захисну та природоохоронну функцію використання .

На землі водного фонду припадає 6,9% (299 га) і складаються вони із земель під водою 229 га під ставками , 8 га під каналами та канавами, 61 га під річками та струмками, 1 га під озерами).

Решта земель запасу -23 га (0,5 %) - це землі промисловості, 100% яких складають відпрацьовані розробки та кар'єри.

3. АНАЛІЗ СТАНУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ РАЙОНУ

3.1. Стан земель сільськогосподарського призначення

Насьогодні на території Фастівського району існують 52 сільськогосподарських підприємства ринкового типу, причому кількість недержавних сільськогосподарських підприємств зростає, а їх розміри значно зменшились. Із загальною площі земельних угідь основних сільськогосподарських товаровиробників 81,2% використовують недержавні сільськогосподарські підприємства, 18,8% припадає на державні.

Рілля займає 87% земель сільськогосподарського призначення (рис. 3.1.1). На ріллю припадає найбільший тиск несприятливих факторів: щорічне розорювання (тобто порушення структури грунту), ущільнення та забруднення сільськогосподарською технікою та агрохімікатами, порушення циклу кругообігу органіки внаслідок винесення урожаю та неадекватного внесення добрив тощо.

У зв'язку з відсутністю коштів у сільгоспвиробників на придбання пестицидів та агрохімікатів не проводилися роботи по паспортизації складів. В районі було паспортизовано лише 2 склади для міндобрив та пестицидів - в ЗАТ „Агрохімсервіс” та НДГ „Великоснітинське”.

По рішенню райради з усіх господарств в районі на склад ЗАТ „Агрохімсервіс” в попередні роки були звезені всі непридатні для використання отрутохімікати. Зараз на його складі в металевих ємностях, захищених від атмосферних опадів, зберігається 84 тони непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів.

Рис. 3.1.1. Склад земель сільськогосподарського призначення Фастівського району

Крім того на 2004 рік на складі ЗАТ „Агрохімсервіс” зберігалася залишкова кількість агрохімікатів:

- Зінкор - 40 кг,

- Тур - 2200 л,

- Топогард - 230 кг,

- Гезагард - 6 кг,

- Півод - 580 л,

- Тітус - 0,79 кг,

- Порошок для насіння - 200 кг,

- Вітавакс - 140 кг,

- Пірамін - 25 л,

- Пренд - 160 кг,

- Інші - 132 кг.

Відсутність централізованої системи раціонального землекористування призводить до погіршення стану земельних ресурсів. Оскільки кожне підприємство і кожен власник землі здійснюють обробіток землі, не завжди враховуючи стан грунту, його придатність для вибраної культури, розвиток ерозії, ступінь радіоактивного забруднення тощо. Внесення різних добрив різними користувачами земель часто сприяє забрудненню стічних вод та сільськогосподарської продукції, оскільки не дотримується оптимальна схема внесення добрив. Не розроблена також система землекористування для радіоактивно забруднених земель, що сприяє накопиченню радіонуклідів у деяких сільськогосподарських продуктах і може спричинити шкідливий вплив не організм споживача.

Зараз є важливою також проблема самозахоплення земельних ділянок. Переважно це пустирні землі, але бувають також самозахоплення частини річкового берега, частини лісосмуг вздовж автошляхів тощо. При наявності позитивних сторін цього явища, тобто окультурення пустирів, використання земель, які раніше не використовувались, для відпочинку, для власних господарських потреб, в цілому це явище негативне. Оскільки самозахоплення земель відбувається стихійно, не підтвержуючи власність на землю за законом, що підриває авторитет земельного права, до того ж ускладнює процедуру притягнення до відповідальності власника за умови нецільового використання землі або навіть грубого порушення земельного законодавства (наприклад побудова господарських споруд на березі річки).

Внаслідок економічної кризи сільського господарства суттєво знизилась ефективність використання меліорованих земель та їх роль у продовольчому забезпеченні. З'явилися загрозливі тенденції: зношення і моральне старіння гідромеліоративних систем та об'єктів, погіршення технічного стану гідромеліоративної мережі. Зрошувальні землі зараз не використовуються, оскільки дощувальна техніка відпрацювала свій амортизаційний термін і була списана, землі переведені в богарні. Для відновлення її роботи потрібно провести повну реконструкцію, що потребує великих капітальних затрат.

На осушених землях тривалий час незадовільно проводилися вкрай необхідні агромеліоративні заходи (планування земель, глибоке розпушування, тощо). Понад 20% меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися. Незадовільний технічний стан господарських осушувальних систем призводить до неспроможності виконання ними своєї основної функції - відведення надлишкових вод, а їх руйнування створює екологічну та техногенну небезпеку. Під час паводків збільшуються зони і терміни затоплення земельних угідь, що негативно впливає на якість і родючість грунтів та сприяє активному розвитку водної ерозії.

Горбистий характер рельєфу, значне горизонтальне та вертикальне розчленування території, часто неглибоке залягання водотривких шарів визначили розвиток процесів ерозії, дефляції, підкислення та заболочування ґрунтів та деяких небезпечних геологічних явищ (зсувів, просідань масивів лесових порід, обвалів та ін.).

Водна і вітрова ерозія є найбільш серйозним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів, деградації агроландшафтів. Вона обумовлена характером сільськогосподарського використання земель, при якому створюються умови для інтенсивного розвитку ерозійних процесів. Адже для штучних агроценозів максимум проективного покриття приходиться на липень - серпень, що не співпадає з піком зливової активності (кінець травня - червень).

Відповідно до схеми ерозійного районування України дана територія знаходиться в зоні, небезпечній в ерозійному відношенні, в області переважаючого розвитку водної ерозії з переважаючим впливом дощового стоку. Серед освоєних земель найбільш часто піддані змиву сільськогосподарські угіддя і в першу чергу рілля. Інтенсивність змиву ґрунтів з зябу і чорного пару часто досягає 300 т/га в рік. Однак такий змив спостерігається локально. Середньорічний розрахунковий змив родючого шару грунту з орних земель складає 12,5 т/га.

Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає 5645 га, в тому числі 4820 га орних земель (10,4% від обстеженої площі цих угідь). Щодо динаміки ерозійних процесів , то особливо високими темпами зростає площа середньо- та сильнозмитих ґрунтів, а найбільший приріст площ еродованих ґрунтів відмічається в районах відносно благополучних в ерозійному відношенні (рис.2). Це є наслідком протиерозійних заходів, що впроваджуються на найбільш ерозійно небезпечних ділянках і недостатньої уваги до заходів попередження виникнення ерозійних процесів (що має місце також через недостатнє фінансування протиерозійних заходів).

Рис. 3.1.2. Динаміка еродованості орних грунтів

Особливості розвитку вітрової ерозії грунтів у межах району визначаються наявністю грунтів легкого гранулометричного складу. До дефляційнонебезпечних угіль відносяться 53,3% ріллі та 23,7% пасовищ.

За іншими якісними показниками (кислотність, перезволоженість, заболоченість та ін.) земельний фонд Фастівського району має сталу тенденцію до погіршення.

Прискорення деградаційних процесів великою мірою обумовлено тим, що в останні 8-9 років держава різко скоротила асигнування на охорону, поліпшення і раціональне використання земельних ресурсів. Сільськогосподарські підприємства через кризовий фінансовий стан також неспроможні здійснювати інвестування землеохоронних заходів за рахунок власних коштів. Запропонований наступний план заходів з охорони земель (табл. 3.1.1.).

Екзогенні геологічні негативні явища поширені більш як на 60% території району. Площа яку займають активні зсуви складає близько 3 га, вони розвиваються по бурих і строкатих глинах. Щоправда в останні роки зсувні процеси дещо стабілізувалися в результаті застосування лісомеліоративних заходів. Просадові явища у лесових масивах відмічаються на третині площ району.

Таблиця 3.1.1.

Перспективний план заходів з охорони земель

1. Заходи з охорони земель
1. Агротехнічні заходи, тис. га
- безвідвальний обробіток грунту	6,7
- боронування голчастого бороною	24,0
- посів протиерозійними сівалками	6,7
- залуження	0,087
- поліпшення природних кормових угідь посівом багаторічних трав	2,0
- щілювання грунту	6,0
2. Поліпшення осушених земель, га
- реконструкція осушувальних систем	157,2
- ремонт колекторно-дренажної мережі	-
- агромеліоративні заходи	-
3. Лісомеліоративні заходи, га
- суцільне заліснення деградованих і малопродуктивних земель	4117
- створення полезахисних та стокорегулюючих лісосмуг	53
- суцільне заліснення ярів та балок	186
- створення лісових насаджень вздовж річок та навколо водойм	168
- заліснення пісків зсувів та інших земель	49
4. Гідротехнічні заходи
- вали-канави, км	44
- вали-тераси, га	23
- вали-дороги, км	22
- виположення і засипка ярів, га	12
- водоскидні споруди, шт.	13
- загати капітальні, шт.	49
- трубчасті переїзди, шт.	10
- залуження водостоків, км	20
- протиерозійні ставки, шт	2
2. Капітальні вкладення і затрати, запроектовані для виконання цих заходів, тис. грн.	11520,1
3. Окупність капіталовкладень і затрат, років	2,9

Таким чином, сучасний стан значної частини земельних ресурсів Фастівського району можна охарактеризувати як кризовий та передкризовий, з тенденцією до прогресуючого погіршення, просторово неоднорідний, небезпечний можливістю прояву супутнього впливу на людину та біоту радіаційного опромінення, агрохімікатів, промислових викидів. Це вимагає визначення щодо принципових підходів до раціонального землекористування та механізмів їх реалізації.

Перш за все, реалізація заходів щодо раціонального землекористування повинна базуватися на повному інформаційному забезпеченні на державному, регіональному і місцевому рівнях, що неможливо без організації моніторингових спостережень за станом грунтів.

По-друге, одним із пріоритетних завдань є значне збільшення площ під угіддями, що сприяють екологічній стабілізації агроландшафтів (ліси, луки, пасовища і т.д.).

Крім того, потребують опрацювання та виключного дотримання екологічно обґрунтовані нормативи всіх видів антропогенних навантажень на земельні ресурси.

3.2. Стан земель несільськогосподарського призначення

3.2.1. Стан земель в межах населених пунктів

До земель населених пунктів належать усі землі, що знаходяться в межах, встановлених для кожного населеного пункту в порядку землеустрою і перебувають у віданні міської, селищної або сільської ради.

За останні роки площа населених пунктів загалом по району збільшилась на 734,98 га. До функцій грунту належить санітарна (здатність переробляти відходи життєдіяльності організмів, решток рос-лин, тварин, а також антропогенне забруднення, що потрапляє щорічно в грунт та на його поверхню). Слід зазначити, що в процесі продукції - деструкції органічної речовини беруть участь не тільки мікроорганізми, а й безхребетні тварини, що разом утворюють складний комплекс очищення грунтів. При цьому швидкість мінералізації грунту залежить як від збільшення кількості, так і від видової різноманітності організмів, які беруть участь у цьому процесі. Але в межах населених пунктів внаслідок асфальтування та спорудження житлової та громадської забудови втрачається здатність грунту до самоочищення, пригнічується життєдіяльність грунтових мікроорганізмів і внаслідок цього у грунті накопичуються забруднюючі речовини та їх метаболіти.

У межах населених пунктів землі використовуються також для об'єктів спорту та культурного відпочинку, тобто стадіон, зелені насадження вздовж шляхів, парки відпочинку тощо. Районний центр має досить щільні зелені насадження вздовж вулиць, що допомагає боротися з шумовим забрудненням, вихлопними газами автомобілів тощо (Рис. 3.2.1.1.).

На сільських присадибних ділянках, де займаються таринництвом, з часом накопичуються продукти розкладу сечовини і відбувається забруднення грунту аміаком та подібними сполуками, іноді до втрати відтворювальної здатності грунту.

Ще одна велика проблема сільських населених пунктів - сміттєзвалища. Оскільки централізованої системи вивезення сміття з сіл немає, то вони утворюються стихійно, у непризначених для цього місцях. Внаслідок змішування різних типів сміття (побутові відходи, металічні вироби, скло, пластмасса, кераміка, тощо) утворюються найрізноманітніші сполуки, які просочуються крізь грунт у грунтові води та іноді спричиняють отруєння колодязів. Хоча площа стихійних сміттєзвалищ менше 1% від площі району, вони являються великою проблемою, яка потребує негайних заходів по її вирішенню (Рис. 3.2.1.2.).

3.2.2. Стан земель природно-заповідного фонду

Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам'яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта - місцеве значення.

До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище "Унава", яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно - заповідного фонду.

На жаль, місцеві ради виділяють недостатньо фінансування для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників. Це призводить до значного погіршення стану пам'яток природи, пошкодження дерев, засмічення території внаслідок дикого туризму, протизаконного вирубування дерев в межах земель природно-заповідного фонду тощо.

3.2.3. Стан земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Щодо земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, їх чистотою та функціональністю опікуються місцеві ради або безпосередні власники. Буря, яка була влітку 2005 року повалила та пошкодила багато дерев у парках, що призвело до підвищення капіталовкладень (на вивезення дерев та на закупівлю і посадку нових саджанців).

Навчально-туристські стежки, маркованих траси знаходяться у досить задовільному стані, але їх використання обмежене внаслідок занепаду організацій, що забезпечують культурний туризм.

Земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів утримуються за рахунок власників та працюють переважно в теплий період року.

3.2.4. Аналіз стану земель історико-культурного призначення

Фастівщина багата на пам'ятки, пов'язані з подіями другої Світової війни. На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам'яток, дов'язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни. Майже всі пам'ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико - культурного призначення.

На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам'ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). Нещодавно завершилась реставрація костьолу, яка через брак коштів тривала близько десяти років.

Кладовища, що належать до земель історико-культурного призначення, не утримуються належним чином. На занедбаних ділянках кладовищ виникають стихійні смітники, що веде до забруднення грунту продуктами розкладу.

Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.

Із всіх об'єктів історико-культурного призначення близько 20% перебувають в незадовільному стані і потребують реставрації.

3.2.5. Аналіз стану земель лісового фонду

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району) (рис. 3.2.5.1.).

Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.

Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів.

В зв'язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство. На території району працюють 3 мисливських господарства, які забезпечують потреби населення у активному відпочинку.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині, ліси мають велике природоохоронне значення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, сантірно-гігієнічні та інші корисні функції.

Лісові насадження виконують свою водоохоронну функцію шляхом поглинання і знешкодження деяких речовин, що запобігає їх вимиванню в поверхневі або грунтові води. Також ліси сприяють зменшенню впливу водної ерозії завдяки розбиванню струменів, що потрапляють на листя, зкріпленню часток грунту кореневою системою, симбіотичним зв'язкам з грунтовою мікрофлорою.

Рис. 3.2.5.1. Структура земель лісового фонду, га

Великі масиви лісових насаджень сприяють регуляції клімату шляхом підтримання постійної вологості за рахунок клітинного дихання та випаровування. Також у світлий період часу лісові масиви збагачують атмосферу киснем, необхідним всім аеробним організмам.

Лісові масиви завдяки величезній площі поверхні листя затримують декілька тон пилу за рік, а також сорбують інші забруднювачі, які переходять внаслідок метаболізму у нерухомі форми, нешкідливі для довкілля.

Крім того ліс є середовищем життя більшості диких тварин та птахів, що сприяє збереженню біорізноманіття.

На території Фастівського держлісгоспу є пам'ятки природи, які представлені високопродуктивними сосновими та сосново-дубовими насадженнями.

Головними завданнями, які ставлять перед собою працівники лісогосподарських підприємств, є сприяння підвищенню продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій лісу. Щорічно проводиться лісовідновлення.

В рекреаційних цілях використовуються захисні смуги лісів вздовж автомобільних шляхів. Тут організовані рекреаційні пункти і зони короткочасного відпочинку, встановлені лісові меблі, обладнані вогнища і автостоянки.

Основні проблеми використання лісових земель це:

- незаконні вирубки дерев (додаток 2),

- забруднення лісових площ радіонуклідами,

- забруднення лісів рекреаційного призначення побутовим сміттям,

- браконьєрство.

3.2.6. Аналіз стану земель водного фонду

В межах Фастівського району до земель водного фонду включено 1128 га земель, з яких 52,5% перебувають в запасі.

Основними проблемами використання земель водного фонду є:

- забруднення стічними водами (особливо враховуючи, що очисні споруди на більшості промислових підприємств району відпрацювали свій амортизаційний термін або взагалі відсутні),

- забруднення вод комунальними стоками (оскільки система водопостачання і каналізації потребує капітального ремонту або повної заміни, в останні роки почастішали випадки прориву мережі),

- забруднення вод пестицидами та іншими агрохімікатами (внаслідок нераціонального внесення добрив та використання пестицидів тощо),

- замулення джерел та русел річрк,

- деградація земель під час осушення,

- заболочення,

- підтоплення,

- засолення,

- руйнування берегів річкових русел та меліораційних каналів (внаслідок підмивання берегів).

Щорічно Фастівським управлінням меліоративних систем і водного господарства здійснюється ряд заходів з охорони водних об'єктів: проводиться санітарна розчистка рік, відродження джерел, ремонт гідропостів, встановлення охоронних знаків та інші заходи.

З метою запобігання шкідливих дій вод (до яких відносяться: наслідки повені, що призводять до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.) в районі щорічно проводиться залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; спорудженпя дренажу; укріплення берегів тощо.