На території України з метою отримання прибутку товариством від продажу ювелірних виробів, створено філії основними функціями яких є роздрібна торгівля ювелірними виробами.

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Харкові 25752014 індекс 61012, Харківська область, м. Харків, Ленінградський район, вулиця Полтавський шлях, будинок 8;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Маріуполь 33441842 індекс 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, Жовтневий район, проспект Металургів, будинок 62/90:

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Хмельницькому 33691457 індекс29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Камяницька, буд.21;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Полтава 25717437 індекс 36001, Полтавська обл., місто Полтава, Октябрський район, вул. Фрунзе, буд., 33;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Житомирі 25982642 індекс 10014, Житомирська обл., місто Житомир, Корольовський район, вул. Івана Кочерги, буд.6;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Ужгороді 22094253 індекс 88005, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Пестеля, будинок 4:

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Львів 26057500 індекс 79005, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вулиця Саксаганського, будинок 7;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин в місті Одесі 26054134 індекс 65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вулиця Новощепний ряд, будинок 2;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Херсоні 26032859 індекс 73000, Херсонська обл., місто Херсон, Суворовський район, вулиця Свободи, будинок 5;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Суми 26532763 індекс 54000, сумська обл., місто Суми, зарічний район, вулиця Соборна, будинок 38;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Миколаєві 26233552 індекс 40000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Центральний район, вулиця Ніколаївська, будинок 49;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Рівному 26062530 індекс 33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 19/21;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Конотоп 24007604 індекс 41615, Сумська обл., місто Конотоп, вулиця Конотопських дивізій, будинок 26;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Біла Церква 25772330 індекс 09100, Київська обл., вул. Славіна, будинок 3:

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Сімферополь 26585512 індекс 95000, Автономна Республіка Крим, Сімферополь, Центральний район, вулиця Кірова, будинок 19;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Харкові 24343868 індекс 61001 Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, проспект Московський, будинок 90-а;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Чернігів 24555079 індекс 14006, Чернігівська обл., місто Чернігів, Деснянський район, вулиця Миру, будинок 19;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Кременчук 33936391 індекс 39600, Полтавська обл., місто Кременчук, Автозаводський район, вулиця Леніна, будинок 26/37;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Запоріжжі 33441329 індекс 69000, Запорізька обл., Жовтневий район, проспект Леніна, будинок 90;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Донецьку 33441355 індекс 83000, Донецька обл., місто Донецьк, Ворошиловський район, вулиця Артема, будинок 66;

Філія ПАТ "Київський ювелірний завод" ювелірний магазин у місті Миколаєві 33441784 індекс 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Заводський район, вулиця Московська, будинок 13/2 [19].

Розміщення філій по всій Україні можна буде більш детально розглянути на карті в Додатку А.

Високі стандарти якості, неповторність дизайнерських рішень, власна школа майстерності - ось ті могутні "кити", на яких підприємство стоїть уже близько 70 років.

"Вишуканість, смак, традиції" - незмінний девіз підприємства. Вироби заводу задовольняють смаки самих примхливих споживачів. Асортименти ювелірних виробів ВАТ "Київський ювелірний завод" - це понад 5 тисяч найменувань. Щомісяця майстри підприємства обновляють його на 50 відсотків. Серед продукції є елегантні гарнітури, сережки, персні, кольє, ланцюжка, кулони, браслети, які гармонійно з'єднують шляхетність металів і самоцвітів та досконалість виконання. Діаманти, кольорові натуральні камені, срібло, золото, платина та інші шляхетні матеріали - основа для створінь, які майстри заводу виконують як у традиційному дизайні, так і з використанням оригінальних вставок, нових сучасних форм, фантазійного огранювання. Вироби заводу можуть задовольнити смаки не тільки жінок. Чоловіки знайдуть серед асортименту виробів запонки, затискачі для краваток, печатки з діамантами, браслети для годинників, браслети-ланцюжки та інші вишукані речі.

Асортимент ювелірних виробів ВАТ Київський ювелірний завод - це більше 5 тисяч найменувань. Серед продукції є гарнітури, сережки, перстні, ланцюжки, кулони, браслети, які гармонічно поєднюють благородство металів і самоцвітів та досконалість виготовлення. Брильянти, кольорові натуральні камені, срібло, золото, платина і другі благородні матеріали - основа для творінь майстрів заводу, виконаних як в традиційному дизайні, так і з використанням оригінальних вставок, нових сучасних форм, фантазійної огранки.

ВАТ "Київський ювелірний завод" постійно дбає про покращення екологічного стану Києва. На заводі впроваджуються новітні енергозберігаючі та маловідходні технології з виробництва ювелірних виробів. Останнім часом було змінено весь комплекс гальванічного обладнання на сучасне, із зменшеними виділеннями в атмосферу, з меншим енергоспоживанням. Було повністю змінено обладнання для виробництва ланцюжків: придбані новітні верстати, печі із захисною атмосферою, що зменшило викиди в довкілля.

Задля зменшення споживання води на підприємстві впроваджено 4 системи замкнутого водоспоживання для охолодження термомісткого обладнання.

Нещодавно введено в дію автономну котельню, що працює в автоматичному режимі та споживає значно менше газу. Тільки завдяки цьому заходу викиди в атмосферне повітря скоротилися майже на чверть.

Міцніє завод, зростає добробут його працівників. Молоді перспективні фахівці за рахунок заводу здобувають вищу освіту в найкращих університетах країни. Навчаються майбутні майстри й безпосередньо в цехах: щороку близько сотні спеціалістів освоюють ази професії або ж підвищують кваліфікацію під керівництвом досвідчених фахівців. Завод дбає про свій колектив, адже без висококваліфікованих професіоналів ювелірництво не можливо уявити. Їхні по-справжньому золоті руки оживляють метал, вдихаючи в нього українську душу. Тому ці прикраси мають особливу ауру довершеності й гармонії. "Вишуканість, смак, традиції" - під цим девізом працюють київські майстри золотих справ. І для них це не просто слова. Це спосіб бути першими [21].

Фінансовий стан підприємства

У даному разділі буде проаналізовано фінансово-економічний стан досліджуваного підприємства ВАТ "Київський ювелірний завод".

Фінансова звітність ВАТ "Київський ювелірний завод" підготовлена згідно методичних рекомендацій Міністерства фінансів України. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з вимогами національнипх стандартів бухгалтерського обліку (ПСБО). Облікова політика на підприємстві не змінилась. Обраний метод амортизації основних засобів є прямолінійний. В необоротних активах виділена група малоцінних матеріальних активів, до якої відносяться спецпристосування та спецінвентар, термін експлуатації яких більше одного року. Обліковою політикою прийнято нарахування амортизації МНМА в розмірі 100 % їх вартості на момент передачі їх в експлуатацію. Оцінка вибуття запасів (реалізація, списання на господарські потреби та при нестачах) здійснювалась із застосуванням методу FІFО [22].

Таблиця 2.3 - Показники фінансового стану ПАТ "КЮЗ" на 31.12.2010 та 31.12.2011 роки

Показник	Алгоритм розрахунку	Норматив	На 31.12.2010	На 31.12.2011
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт поточної ліквідності		> 1,0	0,954	1,165
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		> 0,2	0,123	0,123
3. Коефіцієнт загальної ліквідності		> 2	1,02	1,05
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)		> 0,25	0,293	0,338
Коефіцієнт фінансової залежності		< 0,5	3,410	2,958
Коефіціент фінансової стійкості		> 0,5	0,3732	0,5212
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів		2	0,936	0,648
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів			3,769	2,814
Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості			3,843	4,456
Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості	)		1,316	2,962
Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів		1030	12	13,4
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу			15,1	23,2
Коефіцієнт рентабельності діяльності			12,8	16,4

Після дослідження цих показників можна зробити висновки:

такі коефіцієнти як коефіцієнт абсолютної ліквідності та коефіцієнт загальної ліквідності не знаходяться в межах нормативних значень, а саме 0,123<0,2 та 1,05<2 відповідно, це показує нездатність підприємства сплатити за своїми короткостроковими зобов'язаннями протягом звітного періоду;

коефіцієнт платоспроможності показує спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. В даному випадку він повністю задовольняє оптимальне значення цього коефіцієнта - 0,25 та дорівнює 0,33;

коефіцієнт фінансової залежності обернений до коефіцієнта платоспроможності і вказує нам на те, яка сума майна припадає на 1 грн. власних коштів та повинен триматися в межах 0,5, що ми і спостерігаємо в ПАТ "КЮЗ";

коефіцієнт фінансової стійкості також лежать в межах допустимих норм, що вказує нам на співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства і характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування;

коефіцієнт оборотності активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Зараз, нажаль простежується динаміка зменшення даного показника, можливо це пов'язане з недостатнім рівнем управління активами підприємства;

коефіцієнт оборотності оборотних коштів знаходиться в межах норм, проте спостерігається динаміка зменшення, що може характеризувати незначне зменшення здатності підприємства до вчасного виконання своїх зобов'язань (погашати заборгованість)

зіставляючи суму дебіторської і кредиторської заборгованостей можна зробити висновок, що підприємство має пасивне сальдо, тобто коефіцієнт дебіторської заборгованості - 4,456, переважає над коефіцієнтом кредиторської заборгованості - 2,962, тобто підприємство фінансувало свої запаси й відстрочки платежів своїх боржників за рахунок неплатежів кредиторам (тобто бюджету). Це є нормальною зміною проте це означає що збільшився період розрахунків з клієнтами.

Збільшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу на 8,1% говорить нам про збільшення попиту на продукцію підприємства та на результат ефективної діяльності підприємства у трьох сферах: виробничій, фінансовій й інвестиційній;

чистий прибуток після вирахування усіх податкових платежів та зборів становить більшу половину чистої виручки. Отже, простежується тенденція деякого зросту витрат на виробництво продукції [22].

З приведених розрахунків можна сказати, що підприємство знаходиться в досить стабільному фінансовому стані, спостерігаючи тенденцію росту результату господарської діяльності на період з 2010 по 2011 рік.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має достатню фінансову стійкість, є досить прибутковим та має позитивну динаміку росту показників ліквідності та платоспроможності, хоча й не високу.

2.3 Діяльність підприємства ПАТ "КЮЗ" на зовнішньому ринку

ПАТ "Київський ювелірний завод", заснований у 1936 році, є лідером вітчизняного ювелірництва, підприємством з багатою історією і сталими традиціями. Не менш відомим і популярним трендом є КЮЗ і далеко за межами Батьківщини: понад третину його фірмової продукції імпортують більш як 30 країн світу. Навіть у колекції королеви Єлизавети ІІ є діамантове кольє від київських ювелірів.

В умовах стрімкої глобалізації торгівлі з року в рік збільшуються й обсяги імпорту та експорту ювелірної продукції, до якої відносяться і сувеніри з дорогоцінних металів та коштовного каміння. Ідентифікація сувенірної продукції з дорогоцінних металів та коштовного каміння - дуже важлива процедура, що дозволяє правильно визначити код за УКТЗЕД та нарахувати митні платежі [23].

Слід розглянути кількісні обмеження як сукупність методів нетарифного регулювання, що визначають обсяг і номенклатуру можливого експорту чи імпорту в дану країну. Їх застосування підвищує ціни імпортних/експортних товарів, внаслідок чого зменшуються обсяги останніх у зовнішньоторговельних операціях.

Законом України визначено, що квотування здійснюється шляхом запровадження режиму видачі індивідуальних ліцензій. Загальний обсяг експорту/імпорту за всіма виданими ліцензіями не може перевищувати розмір установленої квоти, яка визначає граничний обсяг товару, дозволений до експорту/імпорту з/в Україну впродовж установленого строку, виражений у натуральних вартісних одиницях [24].

У постанові Кабінету Міністрів України встановлено квоти на експорт дорогоцінних металів у 2011 р.:

срібло (включаючи срібло з покриттям із золота або платини) в необробленому або напівобробленому вигляді, а також у вигляді порошку (крім банківських металів) - 1 тис. кг;

золото (включаючи золото з покриттям із платини) у необробленому або напівобробленому вигляді, а також у вигляді порошку (крім банківських металів) - 80 кг;

відходи й брухт золота - 300 кг;

відходи й брухт срібла - 200 кг.

Кабінет Міністрів України ухвалив, що експорт дорогоцінних металів відбуватиметься без ліцензування держустановою “Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів України”.

Невід'ємною та дуже важливою частиною ідентифікації є визначення коду за УКТЗЕД. Сувеніри з дорогоцінних металів та коштовного каміння відносяться до розділу ХІV, групи 71 "Перли натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, плаковані чи дубльовані дорогоцінними металами, та вироби з них; біжутерія; монети". В подальшому група визначається залежно від конкретного товару, що декларується. Ця група включає будь-які вироби, що складаються повністю або частково [25]:

а) з натуральних або культивованих перлів чи з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, штучного чи реконструйованого);

б) з дорогоцінних металів або з металів, плакованих чи дубльованих дорогоцінними металами.

Також, відповідно до примітки 4 розділу ХХІ, термін „дорогоцінні метали” включає срібло, золото, платину. Термін „платина” включає платину, іридій, осмій, паладій, родій та рутеній. У цій групі термін „сплав дорогоцінних металів" (включаючи агломеровані суміші та міжметалеві сполуки) означає сплав, у якому частка дорогоцінного металу не менш як 2 мас. % сплаву.

Сплави дорогоцінних металів слід класифікувати таким чином:

а) сплав з вмістом 2 мас. % чи більше платини класифікується як сплав платини;

б) сплав з вмістом 2 мас. % чи більше золота, але без платини, або з вмістом менш як 2 мас. % платини класифікується як сплав золота;

в) будь-який інший сплав з вмістом 2 мас. % або більше срібла класифікується як сплав срібла.

КЮЗ - знаний і шанований гість на міжнародних спеціалізованих виставках у Японії, Малайзії, Німеччині, Відні, Італії, США, Великобританії, звідки кияни ніколи не повертаються без відзнак та ногород. Що вже казати про вітчизняні виставки на кшталт "ЮвелірЕкспо Україна", де Київський ювелірний - завсідник і законодавець мод.

Компанія експорту є товари в наступні країни:

Білорусь,

Німеччина,

Казахстан,

Молдова,

Росія,

Туркменістан,

Великобританія,

Сполучені Штати,

Узбекистан [26].

Отже, можна сказати, що нині ювелірні вироби та дорогоцінні метали активно вивозяться за кордон. Українські вироби поступово заявляють про себе за кордоном, беручи учать у різноманітних міжнародних виставках, хоча й не завоювали великої популярності.

2.4 SWОT-аналіз

Одним з найбільш поширених і визнаних методів оцінки середовища є метод SWОT-аналізу. У рамках цього методу підприємство, з одного боку, виявляє і оцінює власні сильні і слабкі сторони, з іншого боку визначає можливість і загрози, що містяться в зовнішньому середовищі.

Сильні сторони важливі, тому що вони можуть бути використані як основа для формування стратегії і конкурентної переваги. Можливості та загрози вказують на необхідність стратегічних змін [27].

На підставі отриманих даних керівництво визначає завдання, які необхідно вирішити, щоб домогтися поставлених стратегічних цілей.

Проаналізувавши діяльність компанії ПАТ "КЮЗ", можна виділити слабкі та сильні сторони компанії, її можливості та загрози.

Таблиця 2.4 - SWОT-аналіз ПАТ "КЮЗ"

Внутрішні сильні сторони S	Внутрішні слабкості W
Досить довге перебування на ринку, а отже й непогані, перевірені часом позиції на ньому	Залежність від поставщиків
Можливість виробляти продукцію на рівні світових стандартів	Залежність від цін на сировину та матеріали
Якісна продукція з точки зору витримки проби	Має складний техніко-технологічний процес
Широкий асортиментний ряд	Кропітка праця
Орієнтованість на споживачів з середнім або низьким рівнем доходів, а отже на більшу частину населення.	Досить широка мережа за якою складно встежити
Численні благодійні програми
Кваліфікований персонал
На "золотому" виробництві сучасне італійське обладнання
Зовнішні можливості О	Зовнішні загрози T
Зростання попиту на продукцію	Регулювання виробництва та продажів законодавством
Розвиток маркетингової політики	Сильна конкуренція
Вихід на нові міжнародні ринки країн СНГ за рахунок підписання режиму вільної торгівлі з деякими з цих країн	Постійне вдосконалення і постійна розробка автоматизації продукції
Поява нових технологій	Можливе назрівання економічної кризи
Позитивні тенденції щодо розвитку ювелірного виробництва в Україні

Для узагальнення даних про аналіз компанії використовують матрицю SWОT Сутність матриці SWОT полягає в тому, Що вона дає змогу завдяки різноманітнім комбінаціям сильних та слабких сторін, можливостей та загроз сформувати оптимальну стратегію згідно з умовами ринкового середовища.

Таблиця 2.5 - Матриця SWОT

	Сильні сторони	Слабкі сторони
Можливості	- освоювати міжнародні ринки, використовуючи вже відоме та зарекомендоване ім'я заводу та відповідність продукції світовим стандартам; випустити нову лінію нових прикрас та надалі розширювати асортимент задля задоволення зростаючої потреби споживачів в продукції;	- за рахунок виходу на нові міжнародні ринки здійснювати пошук нових поставщиків; полегшити роботу працівників за допомогою появи нових більш якісних технологій та устаткування
	- брати участь в благодійних програмах, тим самим ще раз заявляючи про завод та його добре ім'я; за рахунок співпраці компанії з іншими державними та приватними організаціями стимулювати інноваційний розвиток продукції в Україні
Загрози	- використовуючи сучасне італійське обладнання знизити собівартість продукції тим самим обійти конкурентів; за рахунок довгого знаходження на ринку своєчасно та злагоджено реагувати на зміни в законодавстві;	- завоювати довіру споживачів стосовно покупки продукції за рахунок зменшення собівартості, використовуючи новітнє італійське обладнання, при цьому не знижуючи якість і тип самим підстрахувати себе на випадок можливої кризи

Посилаючись на проведений SWОT-аналіз компанії можна визначити основні стратегічні напрямки діяльності компанії. Тобто на даному етапі розвитку ПАТ "КЮЗ" повинен утримувати своє лідерство. Крім зміцнення позицій заводу, центральне місце в його планах на майбутнє займає інноваційна діяльність та можливість, використовуючи свої виробничі потужності та нове сучасного обладнання, виходити завойовувати нові міжнародні ринки з вже відомим іменем та великою кількістю нагород, отриманих на міжнародних конкурсах та виставках. За допомогою підписання режиму вільної торгівлі з країнами СНГ, ПАТ "КЮЗ" з меншими затратами, тобто з меншою собівартістю, зможе просувати свій товар в цих країнах.

3. Розробка стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок

3.1 РЕST-аналіз ринків збуту продукції

Аналіз макросередовища і врахування його факторів в стратегії розвитку - це дуже важливий процес для виживання організації в сучасних умовах і дуже складний процес який потребує пильного відстеження процесів в середовищі, оцінки факторів і встановлення зв'язків між факторами і тими сильними і слабкими сторонами, а також можливостями і погрозами, що укладені в макрооточенні.

Як було зазначено вище, ПАТ "КЮЗ" уже досить відомий на міжнародному ринку та поставляє свою продукцію, використовуючи форму виходу - прямий експорт, в багато країн. В перелік цих країн входить і ринок Російської Федерації. Коротко охарактеризуємо його.

Сьогодні Росія займає третє місце з видобутку первинного золота, поступаючись лише ПАР і Австралії. Зберігається геополітична напруга та економічна нестабільність підстьобують інвестиційний попит на золото. Також зростання видобутку і низька собівартість сировини складають хороший хедж на випадок падіння ціни на метал. Це в загальних рисах.

За прогнозами фахівців Гільдії ювелірів Росії, виробництво в ювелірній промисловості Росії в порівнянні з минулим роком зросте на 30%.

Ювелірна галузь Росії сьогодні розвивається темпами, що перевищують ВВП. У 2010 році обсяг роздробу зріс на 25-30% і досяг, за оцінками експертів Гільдії ювелірів Росії, $ 3, 6 млрд, при чому половина (близько $ 1,8 млрд.) припала на ювелірні вироби з діамантами. Річний оборот російського банківського золотого ринку оцінюється приблизно в $ 6 млрд.

В даний час більший асортимент складають ювелірні вироби для жінок (каблучки, ланцюги, сережки, браслети, підвіски і т.д.). На другому місці знаходяться столові прилади (срібло та срібло з позолотою). Список замикають сувеніри різного виду.

В Росії існує два "гарячих" періода: пік продажів ювелірних виробів відзначається два рази на рік, в період, що передує Нового року і Різдва і в період, що передує 8 Березня, жіночому дню. На цей час припадає 80% продажу. У 2010 р. в Росії офіційно булла зареєстрована продажа ювелірних виробів на суму $ 1,5 млрд. Головними "гравцями" на російському ринку ювелірних виробів є компанії: "Алмаз-холдинг" - контролює колишні радянські ювелірні заводи в Червоному Селі, Костромі, Орлі, а також завод "Топаз" в Костромі і група "Адамас", якій серед інших належить ювелірний завод в Москві [28].

Таблиця 3.1 - Об'єм виробництва основних російських виробників ювелірної продукції, млн. рублів.

N/n	Виробник	Об'єм виробництва, всього	Ювелірні вироби	Столовий посуд	Сувеніри	Аксесуари
	Россійська Федерація, млн руб.	3 871,8	1 549,8	1 971	232,2	118,8
1	ВАТ "Русские самоцветы", м. Санкт-Петербург	418,5	126,9	256,5	24,3	10,8
2	ЗАТ завод "Северная чернь", Вологодская обл.	342,9	54	275,4	8,1	5,4
3	"Кубачинский художественный к-т", Республіка Дагестан	332,1	35,1	232,2	51,3	13,5
4	ЗАТ "Мастерский ювелир", Володимирська обл.	310,5	43,2	251,1	10,8	5,4
5	ВАТ завод "Красная пресня", Івановська обл.	297	234,9	40,5	10,8	10,8
8	"Московский ювелирный завод"	256,5	113,4	118,8	18,9	5,4
6	ГУП Центр "Русские ремесла", м. Ярославславль	237,6	113,4	113,4	8,1	2,7
7	ВАТ "Красносельский ювелирпром", Костромська обл.	234,9	167,4	56,7	8,1	2,7
9	"Красноярский з-д кольорових металів", м. Красноярск	124,2	56,7	62,1	5,4
10	ВАТ "Ювелиры Урала", м. Єкатеринбург	121,5	43,2	67,5	8,1	2,7
11	ВАТ ""Бронницкий ювелир", Московська обл.	86,4	86,4
12	"Калінінградський янтарный к-т", м. Калінінград	40,5	18,9	18,9	2,7
13	ВАТ "Русские самоцветы", м. Єкатеринбург	40,5	10,8	13,5	8,1	8,1
14	"Московский завод по обробці спеціальных сплавів", м. Москва	27	27
15	Інші	1 001,7	418,5	461,7	67,5	54

Рисунок 3.1 - Долі основних російських виробників в російському обсязі виробництва, 2010 р. в ціновому вираженні

За даними Пробірної палати РФ, з 2000 року зростання ювелірної промисловості стабільно становив від 34 до 35%. Зростання в 1-му кварталі 2010 року склав 26%, у 2-му - 23%, в 3-му - 21%. Зростання обсягів торгівлі ювелірними виробами становить 12-15% на рік, що є найвищим рівнем за всю історію російської ювелірки. На думку фахівців, російська золотодобувна і ювелірна промисловість розвивається темпами, порівнянними тільки з паливною галуззю. А тому зараз необхідна інтеграція в міжнародні ринки, оскільки темпи зростання галузі перевищують зростання купівельної спроможності населення.

Тобто, ринок Російської Федерації на даний час досить насичений ювелірними виробами навіть не тільки своїми виробниками та поставщиками, але й іноземними виробниками, тобто ступінь конкуренції тут дуже високий і тому, маючи вже своє представництво в Росії ПАТ "КЮЗ" варто виходити на пошук інших ринків збуту [28].

Я пропоную звернути увагу заводу на такі Прибалтійські ринки як Латвія та Литва.

Журнал Nеwswееk склав свій рейтинг країн, найбільш сприятливих для проживання і роботи.

Литва займає 34-е місце, Латвія - 36-е, Росія - 51-е. Останнє,100-е місце в рейтингу займає Буркіна Фасо. Близько половини держав на планеті не увійшли в рейтинг [29].

Отже, враховуючи сприятливі умови для розвитку бізнесу в цих країнах, пропоную провести РЕST-аналіз задля більш ясної картини ситуації в цих країнах.

Мета РЕST-аналізу відстеження (моніторинг) змін макросередовища по чотирьох вузловим напрямами та виявлення тенденцій, подій, не підконтрольних підприємству, але що роблять вплив на результати прийнятих стратегічних рішень.

Охарактеризуємо фактори макросередовища у Латвії.

Таблиця 3.2 - РЕST-аналіз Латвії [30]

Фактор	Стан/прояв фактора	Тенденція розвитку фактора	Характер впливу фактору на майбутню діяльність ("+" - позитивний, "-" - негативний)
Економічні
1) Рівень інфляції	Незначний - 3.60	Стабілізація	"+" - нешвидкий темп знецінення грошей; "+" - збільшення купівельної спроможності споживачів; "?" - можливі затримки виплати по заборгованностям.
2) Рівень безробіття	2,6%	Стабілізація	"+" - платоспроможне населення; "+" - наявність державного урегулювання робочих місць в країні; "?" - більш дорожча робоча сила.
3) розвиток транспортної системи та комунікацій	Латвійські дороги вважаються одними з кращих у світі.	Зростання	"+" - спрощення транспортування продукції.
4) Зростання заробітної плати	Зарплати за останні роки зростали в Латвії в середньому на 3,5%, тобто, як можна помітити, росли реально, оскільки їх збільшення перевищувало інфляцію.	Зростання	"+" - підвищення платоспроможності населення та їх покупної спосібності; "+" - збільшення ВВП; "?" - збільшення витрат на оплату праці робітникам.
Політико-правові фактори:
1) Інноваційна діяльність	В 2010 році уряд Латвії інвестував кошти в інноваційну діяльність секторів економіки, в яких країна має конкурентну перевагу	Зростання	"+" - розвиток інновацій; "+" - приваблення інвесторів в країну; "+" - збільшення конкурентних переваг над країнами-виробниками профільних товарів.
2) Зовнішня політика	Латвія активно співпрацює з іншими країнами.	Зростання	"+" - спрощення експорту; "+" - співробітництво та лояльні відносини з іншими країнами.
3) вірогідність проведення виборів різних	Востаннє проходили в 2011 році	Стабілізація	"+" - стабільна ситуація в країні; "+" - не намічається
гілок влади;			радикальних змін в законодавстві країни.
Соціокультурні фактори
1) Дохід громадян	Середній річний дохід в Латвії складає 12 196 долларів	Зростання	"+" - платоспроможне населення; "+" - стабільна ситуація в країні.
2) демографічна структура населення	Приріст населення - 19,1. +4,6	Зростання	"+" - збільшення роботоспособного населення; "+" - покращення умов життя в країні.
3) Соціальна особливість	Латвія вважається однією з кращих країн з комфортними умовами для проживання	Зростання	"+" - зацікавлення інвесторів; "+" - сприятливі умови для розвитку виробництва.
4) мова, діалекти	Має офіційну латишську мову, розвинена і популярна російська та лівська мови	Стабілізація	"+" - простота спілкування при ділових зустрічах; "+" - не потребують затрат на перекладача.
Технологічні фактори
1) Розвиток мережі Інтернет	Швидкий розвиток мережі інтернет	Зростання	"+" - Зниження витрат на комунікацію; "+" - Підвищення оперативності ділового спілкування; "+" - нові засоби збуту товару.
2) Рівень розвитку ІТ	Латвія - країна з середнім рівнем розвитку інформаційних технологій. Вона знаходиться на 41-му місці у світі за кількістю комп'ютерів на душу населення	Зростання	"+" - можливість використання комп'ютерів у діяльності; "+" - швидкість обміном інформацією; "?" - сильна залежність від електроенергії.
3) Витрати на НДДКР	1,5% от ВВП	Зростання	"+" - підтримка державою НДДКР сприяє ефективному розвитку інновацій.

Ймовірність прояву факторів групи (наприклад, економічних) оцінюється шляхом присвоєння йому певної ваги в межах від 0 (низька ймовірність) до 1 (висока ймовірність). Сума ваг для кожної групи факторів повинна бути рівна одиниці.

Ступінь впливу (значимість) фактора на господарську діяльність визначається за 5-бальною шкалою: 5 - сильний вплив, серйозна небезпека; 1 - відсутність впливу, незначні загрози.

Загальний вплив групи факторів на діяльність підприємства визначається шляхом помноження ймовірності прояву фактора на силу його впливу і підраховується сумарна і зважена оцінка для даного підприємства. Сумарна оцінка вказує на ступінь впливу на діяльність спільного підприємства і обумовлює необхідність визначення засобів реагування на поточні й прогнозовані фактори зовнішнього середовища.

Оцінку загального впливу факторів зовнішнього середовища та заходи щодо врахування їх впливу наведемо в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Сила впливу факторів РЕST-аналізу

Фактор	Ймовірність прояву фактору, Р (0ч1)	Значимість фактора, І (1ч5)	Загальна оцінка впливу фактору, РхІ	Засоби реагування підприємства на прояв фактору
Економічні фактори:
1) Рівень інфляції	0,25	3	0,75	Пошук більш дешевих ресурсів, щоб не підвищувати ціни.
2) Рівень безробіття	0,15	4	0,6	Використання більш дешевої робочої сили.
3) Розвиток транспортної системи та комунікацій	0,2	2	0,4	Розташування представництва по головним містам країни
4) Зростання заробітної плати	0,4	5	2	Можливість збільшувати продажі
Загальна оцінка впливу економічних факторів = 3,75
Політико-правові фактори:
1) Інноваційна діяльність	0,5	3	1,5	Участь в розвитку інновацій
2) Зовнішня політика	0,3	3	0,9	Налагодження контактів з іноземними імпортерами
3) вірогідність проведення виборів різних гілок влади;	0,2	3	0,6	Залучення підтримкою існуючої влади в державі
Загальна оцінка впливу політико-правових факторів = 3
Соціокультурні фактори:
1) Дохід громадян	0,4	5	2	Проведення РR кампанії за для збільшення обсягу продажів
2) демографічна структура населення	0,2	3	0,6	Розширення ринків збуту
3) Соціальна особливість	0,2	2	0,4	Налаштувати свою діяльність з урахуванням всіх особливостей
4) мова, діалекти	0,2	2	0,4	Проведення переговорів російською мовою
Загальна оцінка впливу соціокультурних факторів =3, 4
Технологічні:
1) Розвиток мережі Інтернет	0,5	4	2	Створення Інтернет-магазинів та росповсюдження реклами
2) Рівень розвитку ІТ	0,3	4	1,2	Використання ІТ технологій для своєї діяльності
3) Витрати на НДДКР	0,2	3	0,6	Розвиток інновацій
Загальна оцінка впливу технологічних факторів = 3,8

Після проведення РЕST-аналізу можна зробити висновок, що найбільш впливовими факторами на діяльність підприємства в Латвії є технологічні та економічні. Проте можна з впевненістю сказати, що великої загрози ні один ні інший фактор зі сторони країни не несе.

Таблиця 3.4 - РЕST-аналіз Литви [31]

Фактор	Стан/прояв фактора	Тенденція розвитку фактора	Характер впливу фактору на майбутню діяльність ("+" - позитивний, "-" - негативний)
Економічні
1) Рівень інфляції	За 2011 рік інфляція в Литві склала 0,6%	Зменшення	"+" збільшення купівельної спроможності споживачів "+" загальне зниження цін
2) Рівень безробіття	1,4%	Зменшення	"+" - платоспроможне населення; "+" - більш дешева робоча сила.
3) розвиток транспортної системи та комунікацій	Широка мережа транспортних шляхів	Стабілізація	"+" - спрощення транспортування продукції.
4) Зростання заробітної плати	Збільшилась до 290 євро	Зростання	"+" - підвищення платоспроможності населення; "+" - збільшення ВВП; "?" - збільшення витрат на оплату праці робітникам.
Політико-правові фактори:
1) Інноваційна діяльність	Добре розвинена інноваційна діяльність в нові технології (лазерні наприклад)	Стабілізація	"+" - розвиток інновацій; "+" - приваблення інвесторів в країну; "+" - збільшення конкурентних переваг над країнами-виробниками профільних товарів.
2) Зовнішня політика	Литва співпрацює в основному із країнами ЄС	Стабілізація	"+" - співробітництво та лояльні відносини з іншими країнами.
3) вірогідність проведення виборів різних гілок влади;	Проведення парламентських виборів в жовтні	зростання	"-" - можливі зміни в законодавстві країни
Соціокультурні фактори
1) Дохід громадян	Середній річний дохід в Латвії складає 11 620 долларів	Зростання	"+" - платоспроможне населення; "+" - стабільна ситуація в країні.
2) демографічна структура населення	Приріст населення на 2%	Зростання	"+" - покращення умов життя в країні.
3) Соціальна особливість	Литва досить привітна країна	Зростання	"+" - зацікавлення інвесторів; "+" - сприятливі умови для розвитку виробництва.
4) мова, діалекти	Має офіційну литовську мову, російська йде другою за рахунком	Стабілізація	"+" - простота спілкування при ділових зустрічах; "+" - не потребують затрат на перекладача.
Технологічні фактори
1) Розвиток мережі Інтернет	Розвиток мережі інтернет	Зростання	"+" - Зниження витрат на комунікацію; "+" - Підвищення оперативності ділового спілкування; "+" - нові засоби збуту товару.
2) Рівень розвитку ІТ	Литва знаходиться на 31 місці по розвитку технологій	Зростання	"+" - можливість використання комп'ютерів у діяльності; "+" - швидкість обміном інформацією; "?" - сильна залежність від електроенергії.
3) Витрати на НДДКР	Відноситься до країн, з середнім рівнем розвитку технологій	Стабілізація	"+" - підтримка державою НДДКР сприяє ефективному розвитку інновацій.

Таблиця 3.5 - Сила впливу факторів РЕST-аналізу

Фактор	Ймовірність прояву фактору, Р (0ч1)	Значимість фактора, І (1ч5)	Загальна оцінка впливу фактору, РхІ	Засоби реагування підприємства на прояв фактору
Економічні фактори:
1) Рівень інфляції	0,3	3	0,9	Пошук більш дешевих ресурсів, щоб не підвищувати ціни.
2) Рівень безробіття	0,1	4	0,4	Використання більш дешевої робочої сили.
3) Розвиток транспортної системи та комунікацій	0,2	2	0,4	Розташування представництва по головним містам країни
4) Зростання заробітної плати	0,4	5	2	Можливість збільшувати продажі
Загальна оцінка впливу економічних факторів = 3,7
Політико-правові фактори:
1) Інноваційна діяльність	0,2	3	0,6	Участь в розвитку інновацій
2) Зовнішня політика	0,2	3	0,6	Налагодження контактів з іноземними імпортерами
3) вірогідність проведення виборів різних гілок влади;	0,6	3	1,8	Залучення підтримкою існуючої влади в державі
Загальна оцінка впливу політико-правових факторів = 3
Соціокультурні фактори:
1) Дохід громадян	0,3	5	1,5	Проведення РR кампанії за для збільшення обсягу продажів
2) демографічна структура населення	0,2	3	0,6	Розширення ринків збуту
3) Соціальна особливість	0,2	2	0,4	Налаштувати свою діяльність з урахуванням всіх особливостей
4) мова, діалекти	0,3	2	1,2	Проведення переговорів російською мовою
Загальна оцінка впливу соціокультурних факторів =3, 7
Технологічні:
1) Розвиток мережі Інтернет	0,4	4	1,6	Створення Інтернет-магазинів та росповсюдження реклами
2) Рівень розвитку ІТ	0,4	4	1,6	Використання ІТ технологій для своєї діяльності
3) Витрати на НДДКР	0,2	3	0,6	Розвиток інновацій
Загальна оцінка впливу технологічних факторів = 3,8

Найбільший вплив за результатами РЕST-аналізу на Литву мають такі фактори як, технологічні та соціо-культурні і економічні, на останньому місці йдуть політико-правові.

На ринку Латвії основними конкурентами нашому заводу будуть такі виробники:

Ювелірна компанія „JАHОNTS”;

Rіgа Gоld (Рижський ювелірний завод);

Ювелирная фирма Bаltіc Jеwеllеry Stоrе;

"АДАМАС" столичный ювелирный завод";

VаnGоld.

Що стосується ринку Литви, то тут основними конкурентами-виробниками будуть:

ВАТ "Гомельское ПО "Кристалл";

"Завод "Ювелир";

Завод "Восток".

Для більш наявного порівняння цих двох країн та можливих ринків збуту за загальними ознаками рівня життя населення, зробимо їх порівняльну характеристику по таким критеріям як добробут життя населення, демократія та здоров'я.

Таблиця 3.6 - Порівняльна характеристика Латвії та Литви [32].

Латвія	Литва
Добробут
У травні 2004 року Латвія стала членом Європейського Союзу. Як і сусідні з нею балтійські держави, перші десять років після здобуття незалежності Латвія здійснила реформи, необхідні для ринкової економіки. У 2004-2007 роках економіка Латвії виросла на 50%, але внаслідок глобальної фінансової кризи колишній "балтійський тигр", як називали країну, пережив одну із найглибших рецесій у ЄС.	Після здобуття незалежності Литва почала програму ринкових реформ, хоча ВВП у перші пострадянські роки падав, поки країна пристосовувалася до нової моделі. Однак перед вступом до ЄС 2004 року і відразу після цього економіка країни почала стрімко зростати. В січні 2007 року Литва подала заявку на вступ до єврозони, але її відхилили через високі рівні інфляції.
Унаслідок соціальних проблем, викликаних рецесією, у лютому 2009 року впав уряд Іварса Ґодманіса. А вже до січня 2010 року рівень безробіття в країні сягнув 20% і виникла загроза політичної нестабільності. Прем'єр-міністр країни запровадив одну із найжорсткіших у Європі програм скорочення бюджетних витрат, щоб не допустити банкрутства Латвії і підготувати країну до вступу до єврозони, запланованого на січень 2014 року. Внаслідок відчутного скорочення видатків бюджету в суспільстві спалахнула напруженість. Однак іноземні кредитори, зокрема МВФ і ЄС, схвалили політику уряду, результатом чого стало затвердження позачергового кредиту ЄС на суму 7,5 млрд євро (10 млрд доларів).	Розквіт економіки раптово зупинився 2008 року, і після двох десятиліть капіталізму Литва стала однією з найбільших жертв глобальної економічної кризи. Безробіття швидкими темпами зросло, і тисячі литовців приїхали на заробітки в країни Західної Європи. Литва - єдина з балтійських республік, яка мала атомну електростанцію, Ігналінську АЕС, але 2009 року була змушена закрити її з міркувань безпеки. Тепер країна експортує енергоресурси з Росії.
Здоров'я
Тенденції в сфері тривалості життя у Латвії нагадують ситуацію в інших пострадянських країнах. У складні роки переходу економіки на ринкову основу тривалість життя різко знизилася, а потім поступово зростала. Всесвітня організація охорони здоров'я вважає, що "на загал, латвійці мають нездоровий спосіб життя". Стурбованість викликають високі рівні вживання алкогольних напоїв, нездорове харчування, паління і недостатня фізична активність.	Відразу після розпаду СРСР прогнозована тривалість життя в Литві знизилася. Ще одне падіння, хоча і незначне, сталося після економічної кризи 2008 року. У 1991 році країна запровадила обов'язкове медичне страхування. Медичне обслуговування безкоштовне, але пацієнт оплачує всі ліки. Виняток становлять діти, літні люди і безробітні. Існує і приватна медицина, яка надає здебільшого амбулаторні послуги.
Система охорони здоров'я фінансується частково державою, розвинута також приватна медицина. Витрати на охорону здоров'я складають 6,5% ВВП (Дані Світового банку за 2009 рік)	Витрати на медицину в Литві становлять 6,6% ВВП (Дані Світового банку за 2009 рік).
Демократія
Латвія - демократична країна західного зразка, у якій регулярно відбуваються вільні і справедливі вибори. Від часу незалежності в країні правлять коаліційні уряди на чолі з прем'єр-міністрами. Нинішній керівник уряду Валдіс Домбровскіс став прем'єр-міністром 2009 року після відставки коаліційного уряду Іварса Ґодманіса на тлі невдоволення діями уряду в розпал економічної кризи. У червні 2011 парламент Латвії обрав президентом Андріса Берзіньша, хоча його кампанія була затьмарена звинуваченнями в корупції. ЗМІ на загал вільні і працюють з мінімальними юридичними обмеженнями. Однак в останні кілька років, за даними організації "Репортери без кордонів", сталося кілька серйозних порушень свободи преси. Організація згадує вбивство власника одного з латвійських ЗМІ у квітні 2010 року і наводить приклади нападів на журналістів.	Литва - демократична країна західного зразка, у якій регулярно відбуваються вільні і справедливі вибори. У травні 2009 року на президентських виборах перемогла Даля Грібаускайте - перша жінка на чолі держави. Прем'єр-міністр Андріус Кубілюс очолює консервативний блок "Союз Вітчизни - християнські демократи". Його коаліційний уряд, до якого входять три менші правоцентристські партії, прийшов до влади в грудні 2010 року. Коаліція контролює 80 місць у парламенті, який нараховує 141 депутата. ЗМІ у Литві вільні і діють незалежно від держави, хоча найбільшому національному мовнику кілька разів доводилося оборонятися від спроб політиків впливати на редакційну політику.

На основі проведеного аналізу доцільно буде побудувати графіки, (рис.3.1, 3.2, 3.3) що наявно зобразять динаміку розвитку цих країн та допоможуть визначитись з кращими умовами та рівнем життя в Латвії та Литві тим самим зроблять вибір країни для експорту більш легшим.



Рисунок 3.2 - ВВП на душу населення (в доларах США)

Рисунок 3.3 - Середня тривалість життя при народженні (в роках)

Рисунок 3.4 - кількість змін державних лідерів з 1990 р.

Отже, як висновок можна сказати, що співпраця з цими країнами повинна принести гарні результати, так як дані ринки не заполонила велика кількість конкурентів не тільки вітчизняних виробників, проте й закордонних, тим паче, маючи вже досвід просування своєї продукції через кордон в Білорусію, проблема з поставками в ці країни також зменшується, навіть не дивлячись на наявність конкурентів та невеликий обсяг самого ринку, в порівняння з Російським ринком варіант виходу на менші ринки більш прийнятний.

Розглядаючи ж в особливості окремо кожну з цих двох країн та порівнюючи їх я дійшла висновку, що підприємству краще просувати свою компанію та її продукцію на ринок Литви. Оскільки за проведеним аналізом вона має кращі показники загального добробуту в країні, тобто рівень ВВП на душу населення, довшу тривалість життя, що засвідчує про стабільність в цій країні та більшу змогу населення вкладати кошти в предмети розкоші такі як золото та ювелірні прикраси.

3.2 Розробка стратегічного плану ЗЕД

Отже, для просування та завойовування ринку Литви я обрала за стратегію проникнення - прямий експорт. А саме створення закордонного відділу продажів, що дозволить ПАТ "КЮЗ" користуватися ефектом безпосередньої присутності на ринку і здійснювати контроль за збутом. Закордонний відділ продаж буде реалізовувати й розподіляти продукцію, виконувати функції демонстраційного й обслуговуючого центру [33].

У 2010, 2011 роках на ВАТ "Київський ювелірний завод" було проведено маркетингове дослідження, метою якого було отримання інформації щодо рівня задоволення покупців ювелірних виробів місцем розташування фірмових магазинів КЮЗ, представленим торговим асортиментом, рівнем поінформованості про систему знижок та акцій, виявлення пріоритетних носіїв маркетингових комунікацій, які забезпечують доведення інформації про ВАТ "КЮЗ" до цільової аудиторії споживачів ювелірних виробів. Дослідження проводилося у 41 спеціалізованому магазині КЮЗ на території України. Для проведення дослідження використовувалося стандартизоване опитування, яке проводилося відповідно до певного переліку правил, чітке дотримання яких було необхідною вимогою для інтерв'юерів. Результатом стандартизації стало отримання репрезентативної інформації та можливість зробити наступні висновки:

для 30% респондентів місце розташування фірмових магазинів КЮЗ є вирішальним фактором при здійсненні покупки ювелірних виробів;

57% респондентів зазначили, що найчастіше здійснюють покупку ювелірних виробів у фірмових магазинах КЮЗ, оскільки для них важливі такі нюанси, як сучасне оформлення магазинів, стильна уніформа продавців, якісна система підсвічування, створення ансамблів ювелірних виробів на вітринах;

82% опитаних дали високу оцінку торговому асортименту фірмових магазинів, наголосивши на різноманітності дизайну прикрас та диференціації цін на них;

серед факторів, які мають вплив на здійснення покупки, найбільшу значущість отримали: відомість фірми-виробника - 33% опитаних, ціна - 40%, акції та дисконтні програми для постійних покупців - 18%;

результати дослідження підтвердили зміну тенденцій на споживчому ринку: споживачі сприймають ювелірні вироби як невід'ємний аксесуар та доповнення до одягу, сумок, годинників відомих брендів; не існує жорсткої домінанти у вподобаннях споживачів, актуальним залишається стильовий плюралізм. У масовому секторі більш популярним є червоне золото, у середньому і преміум сегментах - біле, набуває популярності - рожеве золото, яке є лідером продажу у Європі. Серед дорогоцінного каміння позиції лідера залишаються за діамантами середніх та великих розмірів, які українські поціновувачі ювелірних прикрас розглядають як надійне "вкладення капіталу". Попит на модерністські та футуристичні вироби має нечіткий та локальний характер [34].

Інформаційне забезпечення управління торговим маркетингом на ВАТ "Київський ювелірний завод" має здійснюватися із метою:

утримання позицій лідера на ринку, що є можливим за умови оптимізації процесів оптової торгівлі, підтримки та встановлення зв'язків із посередниками, розширення доступу до роздрібних ринків, а також пошуку нових партнерів на потенційних ринках збуту;

пошуку "своєї ніші" та концентрації зусиль на нарощення існуючих переваг (висока якість сировини, надання гарантій фірми-виробника, пропонування торгового асортименту, який формувався під впливом культурних та історичних традицій України);

інтенсифікації зусиль щодо виходу на зовнішній ринок сусідньої країни Литви.

Основний напрямок розвитку стратегії просування товару на ринок Литви представлено нижче

Таблиця 3.7 - Стратегія просування на ринок ювелірної продукції товарів ПАТ "КЮЗ"

"Зайняти лідируючі позиції у виробництві золотих прикрас, забезпечити максимальний грошовий потік для фінансування соціальних програм, шляхом розширення ринків збуту, асортименту продукції та збільшення рівня відповідності кваліфікації персоналу зайнятим посадам."
Аспекти	Стратегічні цілі
Фінанси (Ф)	Збільшення прибутку Забезпечення стабільного отримання доходу
Ринок (Р)	Збільшення рівня задоволеності покупців Розширити ринок збуту продукції
Бізнес-процеси (БП)	Розширення асортименту продукції Створення позитивного іміджу підприємства Розробка заходів щодо просування товару
Інфраструктура (И)	Скорочення часу простою устаткування Збільшення середньої продуктивності устаткування
Персонал (П)	Підвищення задоволеності персоналу Забезпечення відповідності кваліфікації персоналу зайнятим посадам

3.3 Ефективність зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "КЮЗ"

Велике значення має оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність і незалежність неминуче повинні привести до підвищення відповідальності та обгрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Економічне обгрунтування прийнятих рішень з управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств проводиться шляхом розрахунку різних показників економічної ефективності. Всю систему показників економічної ефективності ЗЕД можна розділити на дві групи.

1. Показники ефекту, що визначаються як абсолютні величини, виражаються у відповідних грошових одиницях як різниця між результатами і витратами.

2. Показники ефективності, які визначаються на основі відношення результатів до витрат, як правило, відносні і виражаються у відносних одиницях: %, грн. / Грн., $ / $, Частках одиниці і ін. [35].

Задля розробки стратегії виходу підприємства на ринок Литви ПАТ "КЮЗ" буде реалізовувати таку групи товарів як:

каблучки;

сережки;

браслети та ланцюжки;

запонки.

Середня вартість ювелірного виробу на внутрішньому ринку становить 2000 грн. за 1 шт, витрати на реалізацію товару на внутрішньому ринку - 9% від вартості.

Таблиця 3.7 - Поставки та ціна поставок обраної продукції

Вид продукції	Обсяг поставки, шт	Ціна, грн
		За шт	За партію
Каблучки	500	1000	500 000
Сережки	400	1500	600 000
Браслети та ланцюжки	700	2000	1 400 000
Запонки	400	900	360 000
Всього	2000		2 860 000

Тобто, обсяг поставки становить 2000 одиниць товару на суму контракту 279 024,4 євро. (курс гривні до Євро = 10,25).

Так як обрана форма виходу - прямий експорт, то і поставка буде здійснюватися напряму до офіційних представництв ПАТ "КЮЗ" в Литві і там вже безпосередньо на місцях розподілятися згідно з договореним планом відділу логістики заводу. Основними місцями продажів в Литві будуть крупні міста такі як:

Вільнюс;

Шяуляй;

Паневежис;

Клайпеда.

Накладні витрати на експорт представлені в таблиці 3.8

Таблиця 3.8 - Накладні витрати на експорт

Статті витрат	Вартість, євро
витрати на транспортування	5000
витрати на страхування	3000
витрати на завантаження / розвантаження	800

Витрати на виробництво ювелірних виробів представлено в таблиці 3.9

Таблиця 3.9 - Витрати на виробництво ювелірних виробів

Статті витрат	Вартість, євро
Витрати на утримання, експлуатацію, ремонт ОВФ, амортизація ОВФ	270 000
Матеріальні витрати	50 000
Витрати на оплату праці	13 670
Відрахування з фонду оплати праці (ФОП)	7 064

Згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) Литви ставки ввізного мита на ювелірну продукцію наведені в таблиці 3.11, враховуючи той факт, що Литва підписали з Україною згоду про режим вільної торгівлі [36].

Таблиця 3.10 - Ставки ввізного мита ювелірних виробів в Литві

Код ТН ЗЕД	Найменування	Ставка мита
7117199100	Біжутерія: запонки та заколки - - позолочені, покриті сріблом або платиною	8,47%, від митної вартості
7113110000	Ювелірні вироби та іх частини з дорогоцінних металів або з металів, плакованих або дубльованих дорогоцінними металами: із срібла, що маї або не маї гальванічного покриття, плакованого або не плакованого, чи дубльованого або не дубльованого іншими дорогоцінними металами

Подобные документы

• Реалізація стратегії виходу на зовнішній ринок

  Теоретичні основи розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Механізм реалізації стратегії виходу на зовнішній ринок підприємств України. Загальні напрямки розвитку експортної політики на прикладі підприємства ВАТ "Турбоатом".
  
  дипломная работа [275,0 K], добавлен 08.09.2010
  

• Стратегії виходу на міжнародні ринки на прикладі ВАТ "Дніпропетровський трубний завод"

  Етапи формування конкурентних стратегій виходу компаній на міжнародні ринки. Галузевий аналіз особливості міжнародного ринку трубопрокату. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Дніпропетровський трубний завод". Розробка конкурентної його стратегії.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 21.10.2009
  

• Стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

  Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії підприємства, її види та напрямки. правове регулювання. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" та порядок розробки зовнішньоекономічної стратегії для підприємства.
  
  курсовая работа [227,3 K], добавлен 28.09.2009
  

• Вдосконалення стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок на прикладі корпорації "Roshen"

  Характеристика господарської діяльності міжнародної кондитерської корпорації "Roshen", розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегії її виходу на ринок Польщі. Аналіз середовища кондитерського ринку Польщі. Оцінка ефективності запропонованих заходів.
  
  дипломная работа [931,1 K], добавлен 08.01.2014
  

• Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

  Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка і основні напрями підвищення конкурентоспроможності фірми при виході на зовнішній ринок. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп НТЗ".
  
  курсовая работа [3,4 M], добавлен 13.07.2010
  

• Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства

  Економічна сутність експортної діяльності. Методи розрахунку ефекту та ефективності експорту товарів та послуг. Аналіз конкурентоспроможності основної продукції підприємства. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Проммонтаж СУ-27".
  
  дипломная работа [446,1 K], добавлен 05.12.2010
  

• Диверсифікована стратегія розвитку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Центр ділових інвестицій"

  Аналіз зовнішньоекономічної і фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта. Вибір стратегії розвитку і обґрунтування критерію оцінки її ефективності. Розробка економіко-математичної моделі та оптимальних параметрів стратегії розвитку.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 04.08.2010
  

• Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

  Сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Основні пропозиції по удосконаленню ЗЕД підприємства.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 02.07.2010
  

• Аналіз і підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

  Суть, поняття та класична теорія міжнародної торгівлі. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних зв'язків. Аналіз організації й ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Керамин", розробка заходів щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [41,1 K], добавлен 27.12.2011
  

• Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства

  Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Застосування високих імпортних тарифних ставок. Формування єдиної системи зовнішньоекономічної інформації.
  
  дипломная работа [230,2 K], добавлен 07.08.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам