Ефективність інвестиційної діяльності в міжнародному бізнесі

З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

3. Згідно Закону України «Про режим іноземного інвестування» [4]:

3.1. іноземні інвестори - це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

- фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;

3.2. іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

3.3. підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організа-ція) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

3.4. Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;

- валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

- акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на ко-ристування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

3.5. Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

- часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих під-приємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

- придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- придбання інших майнових прав;

- господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;

- в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

3.6. Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

3.7. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.

3.8. Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України.

3.9. У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.

3.10. Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

3.11. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

3.12. На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України.

Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна. Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.

3.13. Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (віль-них) економічних зонах установлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони. Правовий режим іноземних інвестицій, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності менш сприятливі, ніж встановлені цим Законом.

Фінансова технологія здійснення іноземних інвестицій в Україні регулюється наступними документами:

- Положення НБУ про порядок іноземного інвестування в Україну;

- Положення Мінфіна про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик.

1.2 Реальні і портфельні інвестиції у міжнародному бізнесі в Україні

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

1. Інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання ос-новних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

2. Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з цим Законом.

За міжнародною термінологією український термін «капітальна інвестиція» відповідає терміну «реальна інвестиція».

3. Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 від-сотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

За міжнародною термінологією український термін «фінансова інвестиція» відповідає терміну «портфельна інвестиція», якщо обсяг набутих корпоративних прав не дає можливості прямого (контрольний пакет акцій) чи опосередкованого (блокуючий пакет акцій) управління об'єктом інвестування.

В додатку В наведена статистична інформація, яка характеризує основні показники іноземного інвестування в Україні у 2008 році [41]:

- в табл. В.1 - структура прямих іноземних інвестицій в Україну у 2008 році та накоплених інвестицій за 2000 - 2007 роки;

- в табл.В.2 - структура прямих іноземних інвестицій із України у 2008 ро-ці та накоплених інвестицій за 2000 -2007 рік;

- в табл. В.3 - структура прямих іноземних інвестицій в економіку Украї-ни у 2008 році з країн світу за видами економічної діяльності;

- в табл.В.4 - структура прямих іноземних інвестицій з України в еконо-міку країн світу у 2008 році за видами економічної діяльності.

Як показує аналіз таблиць додатку В у 2008 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 10 911,1 млн.дол. США прямих інвестицій, що на 25,3% більше надходжень у 2007 році. З країн ЄС надійшло 8 766,4 млн.дол. (80,3% загального обсягу), з країн СНД - 932,9 млн.дол. (8,6%), з інших країн світу - 1 211,8 млн.дол. (11,1%).

За 2008 рік нерезидентами вилучено капіталу на суму 847,8 млн.дол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці (мінус 3,9 млрд.дол.) за 2008 рік склав 6 180,7 млн.дол., що становить 77,9% рівня попереднього 2007 року.

У поточному році зросли обсяги інвестування капіталу з Кіпру - на 1736,5 млн.дол., Італії - на 763,9 млн.дол., Нідерландів - на 672,0 млн.дол., Німеччини - на 475,5 млн.дол., Російської Федерації - на 389,2 млн.дол. та Австрії - на 378,2 млн.дол.

Незважаючи на світову фінансову кризу 2008 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009р. склав

35 723,4 млн.дол., що на 20,9% більше обсягів інвестицій на початок 2008 року (рис.1.15). Як показує аналіз динаміки росту обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну (рис.1.15) цей процес має тенденцію стрімкого нарощування обсягів ( не менше 20% щорічно за останні 3 роки).

Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр (офшорна зона) - 7682,9 млн.дол., Німеччина - 6393,8 млн.дол., Нідерланди - 3180,8 млн.дол., Австрія - 2445,6 млн.дол., Сполучене Королівство - 2273,5 млн.дол., Російська Федерація - 1851,6 млн.дол., Сполучені Штати Америки - 1471,5 млн.дол., Віргінські Острови, Британські (офшорні зони) - 1316,1 млн.дол., Швеція - 1263,0 млн.дол. та Франція - 1226,1 млн.дол. (рис.1.16).

Рис.1.15. - Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2000 - 2008 роки

Рис.1.16 - Розподіл прямих інвестицій в Україну за основними країнами-інвесторами (у % до загального обсягу)

На підприємствах промисловості зосереджено 8056,5 млн.дол. (22,6% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної - 6928,0 млн.-дол. та добувної - 1001,8 млн.дол. Серед галузей переробної промисловості у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів внесено 1655,5 млн.дол. прямих інвестицій, у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - 1353,7 млн.дол., машинобудування - 1090,4 млн.дол., хімічну та нафтохімічну промисловість - 952,8 млн.дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - 713,2 млн.дол.

У фінансових установах акумульовано 7154,8 млн.дол. (20,0%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку - 3718,4 млн.дол. (10,4%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, - 3570,7 млн.дол. (10,0%).

Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 17,9 тис. підприємств України.

Сума кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 січня 2009р. становила 5234,0 млн.дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру - 1643,4 млн.дол., Нідерландів - 669,7 млн.дол., Франції - 522,5 млн.дол., Німеччини - 387,3 млн.дол., Російської Федерації - 255,8 млн.дол., Сполученого Королівства - 232,6 млн.дол., Польщі - 206,6 млн.дол., Австрії - 166,4 млн.дол., Швеції - 133,0 млн.дол. та Сполучених Штатів Америки - 116,1 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позичковий капітал, на 1 січня 2009р. становив 40957,4 млн.дол.

У 2008 році з України в економіку інших країн світу спрямовано 85,5 млн.дол. прямих інвестицій (рис.1.17), тоді як у 2007 році - 5 980 млн.дол. (Зона інвестування - офшорна на Кіпрі). Аналіз динаміки інвестування іноземних економік з України (без ФПГ «Інтерпайп») з 2000 по 2008 роки (рис.1.17) показує, що цей процес на сьогодні не має тенденцій росту.

Рис.1.17 - Динаміка прямих іноземних інвестицій із економіки України за 2000 - 2008 роки

Обсяг прямих інвестицій з України в економіку країн світу з урахуванням його переоцінки, утрат (55,6 млн.дол.), курсової різниці (мінус 28,7 млн.дол.) на 1 січня 2009р. склав 6198,6 млн.дол., у т.ч. у країни ЄС - 5949,0 млн.дол. (96,0% загального обсягу), у країни СНД - 195,7 млн.дол. (3,1%), в інші країни світу - 53,9 млн.дол. (0,9%).

Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру у 2007 році при виведенні капіталів ФПГ «Інтерпайп» з України на Кіпр.

Сума кредитів та позик, наданих українськими резидентами підприємствам прямого інвестування, на 1 січня 2009р. становила 123,3 млн.дол.

Таким чином, загальний обсяг прямих інвестицій в економіку інших країн світу, враховуючи позичковий капітал, становив 6321,9 млн.дол. США. Якщо рахувати без ФПГ «Інтерпайп», то обсяг інвестицій з України становить не більше 402 млн.дол. США, тобто в 90 разів менший, ніж обсяг іноземних інвестицій, спрямованих в Україну.

1.3 Методи оцінки ефективності інвестицій у міжнародному бізнесі

Оцінка дисконтованої економічної ефективності фінансових інвестицій основана на різноцінності грошових потоків коштів в часі, що пояснюється такими причинами:

- зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

- неотримання процентного прибутку (якщо гроші віднести в банк);

- ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(1.3)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(1.4)

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту(ЧДД)

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р₁, Р₂, …, Р_n. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД -чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах:

(1.5)

(1.6)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.7)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (1.7) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у просторово-тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції(ІД,ІДД)

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі:

(1.8)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на згенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.9)

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PI дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує велику ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції(ВНД)

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF₀, то IRR знаходиться з рівняння [19]:

(1.10)

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованих множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r₁<r₂ таким чином, щоб в інтервалі (r₁, r₂) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з «+» на «- « чи з - на «+». Далі застосовують формулу

(1.11)

де r₁ - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r₁)>0 (f(r₁)<0)); r₂

- значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r₂)<0 (f(r₂)>0)).

г) Метод визначення строку окупності інвестицій(СО, ДСО)

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [19]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (1.12)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (1.10) модифікується для розрахунків як :

(1.13)

Деякі фахівці при розрахунку показника СО= РР рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дискон-тованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (1.14)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.15)

Висновки розділу 1

Сучасні міжнародні інвестиції характеризуються різною інституційною природою, видами і формами, методами та інструментами регулювання на національному, міжнародному та наднаціональному рівнях, багатоплановими мотиваціями інвесторів і реципієнтів. На мікрорівні принципове значення мають стратегічні корпоративні інтереси: привабливість інвестиційних форм виходу на зарубіжні ринки у порівнянні з експортом продукції та послуг, ефекти міжнародної інвестиційної диверсифікації та синергізму. На макрорівні приймаючим країнам із недостатньо розвиненим інвестиційним ринком важливо забезпечити оптимальні з огляду на стратегічні національні інтереси співвідношення обсягів внутрішнього і зовнішнього (іноземного) інвестування, орієнтувати приватний і державний іноземний капітали на реалізацію чітко визначених пріоритетів економічного розвитку.

У широкому колі можливих заходів щодо залучення і ефективного використання міжнародних інвестицій для ефективного економічного розвитку України особливу увагу слід приділити взаємовідносинам з ТНК. Їх присутність і активна діяльність очевидна у багатьох сферах і, практично, на всіх сегментах українського інвестиційного ринку. Ключовим фактором у залученні крупного транснаціонального капіталу в економіку України була участь у приватизації, насамперед, стратегічних об'єктів. Статистично і аналітично підтверджена пряма залежність між реалізацією приватизаційних програм і обсягами іноземного інвестування (близько 50% ПІІ забезпечили саме ці програми).

Починаючи з 2001 року, чистий щорічний приріст інвестування іноземного капіталу в економіку України дорівнював (млрд. дол. США):

2001 - 0,68 2002 - 0,92 2003 - 1,32 2004 - 2,25

2005 - 7,84 2006 - 4,72 2007 - 7,94 2008 - 6,18

В той же час, обсяг прямих іноземних інвестицій на одного мешканця України зріс з 94 дол. США у 2001 році до 775,3 дол. США за підсумками 2008 року.

У 2008 році загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, склав 35 723,4 млн.дол.США, що на 20,9% відс. більше обсягу інвестицій на початок 2008 року. На рівні загального обсягу капітальних вкладень в відновлення основних засобів та їх модернізацію в Україні за 2000 -2008 роки - відносний обсяг іноземних інвестицій не досягає рівня 3,5 %.

Приріст прямих іноземних інвестицій за підсумками 2008 року склав 10 911,1 млн.дол.США, що на 25,3 % більше надходжень у попередньому році. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці за 2008 рік склав 6180,7 млн.дол.США, що становить 77,9 % рівня попереднього року.

Протягом 2008 року спостерігалась тенденція до нарощування обсягів прямих іноземних інвестицій, водночас, спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України в третьому-четвертому кварталі у порівнянні з першим півріччям 2008 року, який пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу, а також, курсової різниці, яка виникла у зв'язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США та склала мінус 3,9 млрд.дол.США, суттєво вплинули на загальний показник притоку прямих іноземних інвестицій (за вересень-грудень 2008 року офіційний обмінний курс гривні відносно долара США девальвував на 58,9 відсотка, а в цілому за рік - на 52,5 відсотка).

Отже, у цілому результати інвестиційної діяльності свідчать, що Україна залишається і досі привабливою для інвестицій, проте вона не залишилась осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголосок на внутрішніх процесах в Україні.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ГРУПИ «ІНТЕРПАЙП»

2.1 Характеристика структури та діяльності українських підприємств на прикладі МФПГ «Інтерпайп» у 2005 -2008 роках

Міжнародна фінансово-промислова група МФПГ «Інтерпайп» заснована у 1999 році Основні напрями діяльності групи: трубна промисловість, металургія, виробництво феросплавів, поставки газу і електроенергії, мас-медіа.

Інтереси групи розповсюджуються за межі України: в Білорусі група конт-ролює Могильовський металургійний завод, з Росії імпортує електроенергію, метал, нафтопродукти і газ.

На кінець 2008 року група у Дніпропетровській області орієнтовно контро-лює 177 підприємств, загальний валовий дохід яких склав за 9 місяців 2008 року року 59 405 161,7 тис. грн.

Станом на 01.12.2008 року підприємства групи мають від'ємне сальдо плате-жів до бюджету у розмірі - 375 млн.грн. Тобто у загальному заліку ФПГ фактично отримує дотацію держави.

Така ситуація склалася на великих, базових промислових підприємствах групи: ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», ЗАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ЗАТ "Нікопольський завод сталевих труб «Ютіст», ЗАТ «Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т'юб» та інші.

Базовими, «бюджетоутворюючими», промисловими підприємствами групи, які розташовані у Дніпропетровській області, є:

1. ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 5393116)

2. ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (код ЄДРПОУ 5393139)

3. ЗАТ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (код ЄДРПОУ 30926972)

4. ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (код ЄДРПОУ 35537363)

Статутний капітал - 256 828,5 тис.грн. Засновники та власники статутного капіталу: - 100% ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ» (Україна)

5. Корпорація НВІГ «Інтерпайп» (код ЄДРПОУ23941834)

Статутний фонд - 1 000 тис.грн. Засновники та власники статутного капіталу:

- ТОВ ФІРМА "ЛОГОІМПЕКС" - 4 тис.грн.

- 4 Іноземні інвестори з Кіпру (приватні фірми) по 249 тис.грн. кожна

6. ТОВ «Імпульс груп» (код ЄДРПОУ13418356)

7. ЗАТ «Страхова компанія «Аура»(код ЄДРПОУ 19149414)

8. ТОВ «Інтерпайп менеджмент» (код ЄДРПОУ23941834)

9. ТОВ «Інтерпайп Україна»(код ЄДРПОУ33668606)

Статутний капітал - 250 тис.грн. Засновники та власники статутного капіталу: ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІС ТЮ «ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД» (Кіпр) - 250 тис.грн.

10. ВАТ «Дніпровтормет»(код ЄДРПОУ 191454)

11. ТОВ фірма «Інтервторпром»(код ЄДРПОУ32082744)

12. ЗАТ «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія»(код ЄДРПОУ 32358151)

13. АБ «Кредит-Дніпро»(код ЄДРПОУ 14352406)

В табл.Г.1-Г.6 Додатку Г наведені основні дані про розподіл власних коштів іноземних та національних власників статутного капіталу основних підприємств МФПГ «Інтерпайп» [74].

Як показує проведений аналіз, практично 90% статутного капіталу в підприємствах МФПГ «Інтерпайп» є іноземними прямими інвестиціями з декількох приватних фірм Кіпру (в основному «Інтерпайп Лімітед»), тобто номінальні власники всієї МФПГ в Україні є нерезидентами розташовані юридично на Кіпрі , а їх інвестиції, тобто кошти придбання акцій та часток в статутних фондах підприємств та фінансових установ, захищені в Україні законодавчо Законом України «Про режим іноземного інвестування».

За податковими даними, промислові підприємства групи «Інтерпайп» для отримання неоподаткованих прибутків від експлуатації своїх іноземних інвестицій у 2007 - 2008 роках застосовують наступні схеми ухилення від сплати податків (рис.Н.1-Н.8 додатку Н):

· Придбання трубної заготовки, чавуну та металопрокату через афілійо-ваних осіб (ТОВ "Інтерпайп Україна", ВАТ "Дніпровтормет") за завищеними цінами;

· Отримання послуг консультаційного та юридичного характеру від ТОВ "Регіональна асоціація правового захисту підприємництва "Правова Україна", ПП "Інформаційно-консультаційний центр "Ініціатива", ТОВ "Експерт Консалт сервіс", ТОВ "Юридична фірма "Євген Остапенко та партнери";

· Віднесення до валових витрат вартості послуг та відсотків за угодами страхування ЗАТ АТ "Страхова компанія "Аура";

· Реалізація сталевих труб власного виробництва на експорт (афілійова-ним компаніям в Швейцарії та на Кіпрі) за цінами, нижчими за середньосвітові;

· Протягом останніх 2 місяців 2008 року у підприємств, що підконтрольні ФПГ, набула розповсюдження тенденція здійснення експортних операцій на значні суми, без повернення у межі України грошових коштів за товар. Схема дозволяє не повертати валютну виручку у межі України, а також завищувати валові витрати у майбутніх періодах.

Згідно прогнозу по діяльності МФПГ «Інтерпайп» на 2009 рік - трубний бізнес втрачає провідну роль у діяльності ФПГ. Згідно аналізу повідомлень у ЗМІ, на теперішній час "ІНТЕРПАЙП" має високе боргове навантаження, діяльність групи піддається значному впливу негативної кон'юнктури на зовнішніх ринках.

ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (м. Дніпропетровськ) - є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних колес.

Основним видом діяльності Товариства є виробництво та реалізація сталі, металевих труб, суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видами продукції є:

- труби сталеві безшовні гарячедеформовані;

- труби обсадні та муфти до них;

- труби сталеві безшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливо високої точності;

- труби підшипникові;

- труби сталеві електрозваренні прямошовні , водогазопровідні та профільні;

- суцільнокатані залізничні колеса;

- залізничні бандажі;

- прямокутні та складнопрофільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;

- труби насосно-компресорні та муфти до них.

Сталь, що виплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніх потреб.

Сучасні технології й устаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогам національних і міжнародних стандартів (API 5L, API 5CT, DIN, EN, ASTM, NFA).

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

Найважливiшим напрямком розвитку пiдприємства є менеджмент якостi. Система управлiння якiстю на заводi сертифiкована вiдповiдно до вимог мiжна-родного стандарту ISO 9001:2000, упроваджений i вже третiй рiк активно дiє технiчний аудит з цих питань. Постiйне пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї стало прiоритетною задачею, незмiнним додатком успiху в роботi на престижних зарубiжних ринках.

Для пiдвищення конкурентоспроможностi заводської трубної продукцiї, перш за все - нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацiю найсучаснiший ультразвуковий дефектоскоп "Трускоп", виготовлений фiрмою "Tuboscope" (США), який дозволяє контролювати можливi подовжнi, поперечнi i похилi дефекти, вiдстежувати геометричнi параметри 100% труб.

Проведенi заходи щодо полiпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковка готових до вiдвантаження труб в зручнi для споживача ложементи. У найближчiй перспективi здiйснюватимемо iнструментальний контроль на всiх стадiях виробництва продукцiї, не обмежуючись тiльки здавальним контролем, що значно пiдвищить ступiнь гарантiї якостi. Розробленi заходи направленi на iстотне пiдвищення стабiльностi гарячого прокату. У технологiчних потоках встановленi новi, а також добре реконструйованi засоби неруйнiвного контролю. Ведуться роботи по упровадженню технологiї шведської компанiї "OVAKO Steel & SKF Group Company", яка дозволяє застосовувати замаслену окалину як наповнювача до асфальтобетону.

Застосування нових методiв управлiння заводом, розширення сортаменту продукцiї iз застосуванням нових технологiй та модернiзацiї устаткування, квалiфiкованi кадри дозволяють заводу займати лiдируючi позицiї у виробництвi сталевих безшовних труб i залiзничних колiс.

ВАТ "IНТЕРПАЙП НТЗ" має у своєму складi шiсть товаровиробничих цехiв, до складу яких входять трубопрокатнi цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенiвський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залiзничний цехи; добре оснащену дослiдну базу у виглядi семи лабораторiй; вiсiм управлiнь, сервiсний центр, центр соцiального розвитку, iнститут розвитку, потужнiй iнтелектуальний кадровий потенцiал у виглядi заводоуправлiння, базу вiдпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табiр, обладнану за останнiм словом медичної технiки полiклiнiку та iнших пiдроздiлiв.

Функцiї основних цехiв ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортамен-ту: стальнi безшовнi для трубопроводiв;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварювальнi труби загального призначення, водогазопровiднi, профiльнi труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатанi труби iз вуглецевих марок сталi, гарячекатанi ШХ, холоднокатанi з вуглецевих марок сталi, холоднокатанi ШХ, холодно тягнутi для ПЕН i ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсаднi труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатанi та обсаднi;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцiльнокатанi колеса та бандажi: локомотивнi, трамвайнi, для вузької колiї, а також кiльцевi вироби.

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» має власнi потужностi по виплавцi сталi - мартенiвський цех, що дає можливiсть безпосередньо контролювати її якiсть та бути бiльш гнучкими у виборi марок сталi, якi потрiбнi для виконання термiнових замовлень по рiзним видам продукції (для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, колiс, кiлець та бандажiв у колесопрокатному цеху).

Для забезпечення дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, авто-транспортний цех, залiзничний цех.

1. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та на внутрішній ринок

За результатами 2004 року обсяг реалізуємої продукції склав 699 754 тони.

В загальному обсягу відгруженої продукції 29,98 % склали труби горяче-деформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 27,94 % - труби обсадні, 30,92 % - колеса, 0,94 % - бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 45,52 %, Україна - 32,37 %, дальне зарубіжжя - 22,11 %.

У 2004 році порівняно з 2003 роком збільшились поставки в Росію на 16,49 %, знизились поставки на внутрішній ринок на 27,69 % та на експорт в дальнє зарубіжжя на 3,63 %.

За результатами 2005 року обсяг реалізуємої продукції склав 749 557 тони.

В загальному обсягу відгруженої продукції 32,43 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 31,68 % - труби обсадні, 26,19 % - колеса, 1,82 % - бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 35,49 %, Україна - 30,26 %, дальне зарубіжжя - 34,24 %.

У 2005 році порівняно з 2004 роком знизились поставки в Росію на 14,42 %, и на внутрішній ринок на 2,11 %, підвищились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 12,13 %.

За результатами 2006 року обсяг реалізуємої продукції склав 801 969 тон.

В загальному обсягу відгруженої продукції 33,05 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 32,42 % - труби обсадні, 25,66 % - колеса, 1,26 % - бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 37,67 %, Україна - 30,77 %, дальне зарубіжжя - 31,56 %.

У 2006 році порівняно з 2005 роком збільшились поставки в Росію на 0,52 %, и на внутрішній ринок на 0,52 %, знизились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 2,68 %.

Підприємством за 2007 рiк реалiзовано продукцiї в натуральному виразi 818853 тон, у тому числi:

- колеса суцiльнокатанi - 211 011 тон;

- труби нафтопровiднi - 278 823 тон;

- труби обсаднi - 246 501 тон

Чистий дохiд(виручка) вiд реалiзацiї за 2007 рік складає 4 693 794 тис. грн. у тому числi:

- колеса суцiльнокатанi - 1 565 403 тис.грн.;

- труби нафтопровiднi - 1 265 471 тис.грн.;

- труби обсаднi - 1 431 542 тис.грн.;

В порівнянні з 2006 роком обсяг реалізованої продукції в 2007 році зріс на 879 805,0 тис.грн, або на 23,1%. Обсяг виробленої продукції збільшився на 809 986,0 тис. грн. або на 21,2%.

В 2007 році в порівнянні з 2006 роком обсяг виробництва основних видів продукції в натуральному виразі збільшився: труб на 1,1%, коліс на 2,4%, кілець та інших видів прокату на 10%.

В умовах наслідків світової фінансової кризи та різкого зниження попиту на металопродукцію на світових ринках, підприємством за 2008 рiк знижено обсяг реалiзованої продукцiї в натуральному виразi до 717 490 тон ( 87,6 % від рівня 2007 року), у тому числi:

- колеса суцiльнокатанi - 190 398 тон ( 90,2 % від рівня 2007 року);

- труби нафтопровiднi - 252 214 тон ( 90,4 % від рівня 2007 року);

- труби обсаднi - 221 295 тон ( 83,7 % від рівня 2007 року).

Чистий дохiд(виручка) вiд реалiзацiї за звiтний перiод складає 5 690 242 тис.грн. у тому числi:

- колеса суцiльнокатанi - 1 910 870 тис.грн.;

- труби нафтопровiднi - 1 635 832 тис.грн.; - труби обсаднi - 1 690 815 тис.грн.;

- iншi товари(послуги) - 25 892 тис.грн.

Робота підприємства у першому кварталі 2009 року характеризується наступними показниками нестабільності та катастрофічного падіння обсягів виробництва у першому кварталі на 65 - 67% відносно рівня першого кварталу 2008 року:

1. У лютому 2009 року у порівнянні із січнем 2009 року «Інтерпайп НТЗ» (Дніпропетровськ) збільшив виробництво сталевих труб на 77,2%, або на 9,80 тис. тонн до 22,50 тис. тонн. У лютому 2009 року “Інтерпайп НТЗ” зменшив виробництво сталі на 4,2%, або на 1,00 тис. тонн до 23,00 тис. тонн.

У порівнянні із січнем 2009 року завод зменшив виробництво готового прокату (залізничні колеса й бандажі) на 14,3%, або на 1,00 тис. тонн до 6,00 тис. тонн.

У порівнянні з лютим 2008 року в лютому 2009 року «Интерпайп НТЗ» зменшив виробництво сталевих труб на 56,3%, або на 29,00 тис. тонн.

У січні-лютому 2009 року в порівнянні із січнем-лютим 2008 року «Інтерпайп НТЗ» зменшив виробництво сталевих труб на 65,2%, або на 65,90 тис. тонн до 35,20 тис. тонн. У січні 2009 року в порівнянні із груднем 2008 року «Інтерпайп Нижнеднепровский трубопрокатний завод» скоротив вироб ництво сталевих труб на 38,3%, або на 7,90 тис. тонн до 12,70 тис. тонн.

2. У березні 2009 року в порівнянні з лютим 2009 року «Інтерпайп НТЗ» (Дніпропетровськ) скоротив виробництво сталевих труб на 24%, або на 5,40 тис. тонн до 17,10 тис. тонн. У березні 2009 року “Інтерпайп - НТЗ” зменшив виробництво сталі на 34,8%, або на 8,00 тис. тонн до 15,00 тис. тонн.

У порівнянні з березнем 2008 року в березні 2009 року «Інтерпайп - НТЗ» зменшив виробництво сталевих труб на 67,6%, або на 35,70 тис. тонн.

У січні-березні 2009 року в порівнянні із січнем-березнем 2008 року «Інтерпайп - НТЗ» зменшив виробництво сталевих труб на 66,9%, або на 102,90 тис. тонн до 51,00 тис. тонн.

2. Аналіз собівартості виробленої продукції

Основною сировиною для виробництва коліс суцільнокатаних та бандажів є чавун. В виробництві використовується чавун як вітчизняних так і закордонних виробників.

Таблиця 2.1

Постачальники чавуну, кількість та середня ціна придбання чавуну ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2006-2007 роках

2006 рік	Кількість, тис.тонн	Питома вага, %	Загальна вартість (без ПДВ), тис. грн.	Середня ціна (без ПДВ) за 1 тонну, грн..
Всього	307,84	100,0	410546,0	1333,65
По підприємствах Росії	177,38	57,6	229727,0	1295,12
ОАО «Липецкий металурги-ческий завод «Свободний Сокол» (Росія)	13,34	4,3	17680,0	1325,24
ОАО “Новолипецкий металурги-ческий комбинат” (Росія)	160,75	52,2	208572,0	1297,48
ОАО «Косогорский металурги-ческий завод» (Росія)	3,28	1,1	3475,0	1057,52
По підприємствам України	130,46	42,4	180819,0	1386,05
ВАТ «ІНТЕРПАЙП Україна»	130,46	42,4	180819,0	1386,05
2007 рік	Кількість, тис.тонн	Питома вага, %	Загальна вартість (без ПДВ), тис. грн.	Середня ціна (без ПДВ) за 1 тонну, грн..
Всього	296,53	100	511481,85	1724,89
По підприємствах Росії	156,54	52,79	266963,94	1705,40
ОАО «Липецкий металурги-ческий завод «Свободний Сокол» (Росія)	21,35	13,64	42451,68	1988,37
ОАО “Новолипецкий металурги-ческий комбинат” (Росія)	134,23	85,75	222258,17	1655,80
ОАО «Косогорський металургический завод» (Росія)	0,97	0,62	2254,09	2323,80
По підприємствам України	139,99	47,21	244517,91	1746,68
ВАТ «ІНТЕРПАЙП Україна»	139,99	47,21	244517,91	1746,68

Через незабезпеченість заводу металургійною сировиною підприємств металургійного комплексу України, а також через низькі якісні показники виготовленого чавуну, ВАТ „ІНТЕРПАЙП НТЗ” більшою частиною здійснює закупівлю чавуну по імпорту.

Поставка чавуну, виробленого металургійними підприємствами України, здійснювалась через ВАТ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА». Виробниками чавуну є:

- ВАТ «Запоріжсталь»,

- ВАТ «Криворіжсталь»,

- ВАТ «Алчевський меткомбінат»,

- ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»,

- ВАТ «ДМК ім. Дзержинського».

Поставки чавуну на підприємство по прямих договорах безпосередньо від вітчизняних виробників не здійснювалися.

Так, середня ціна постачання чавуну зросла у 2007 році в порівнянні з 2006 роком по підприємствам Росії на 31,7%, а по українським виробникам (через ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА») на 26%.

Основною сировиною для виробництва труб є трубна заготовка. В виробництві використовується трубна заготовка як вітчизняних так і у закордонних виробників.

Найбільш питому вагу в постачанні трубної заготовки займають вітчизняні постачальники. Основним постачальником трубної заготовки в 2007 році був ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА».

Середня ціна постачання трубної заготовки зросла у 2007 році в порівнянні з 2006 роком по підприємствам Росії на 27,7%, а по українським виробникам (в основному через ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА») на 37,9%.

Аналіз ціни реалізація основних видів продукції - основними видами продукції підприємства є суцільнокатані колеса, бандажі, труби.

Рис.2.1 - Фактична собівартість та оптові ціни коліс суцільнокатаних при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках

Рис.2.2 Фактична собівартість та оптові ціни бандажів при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках

Фактична собівартість та оптові ціни коліс суцільнокатаних та бандажів при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках, наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Фактична собівартість та оптові ціни коліс суцільнокатаних та бандажів виробництва ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт

Колеса суцільнокатані	Фактична собівартість 1 тони, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	4118,89	6001,34	45,7	6371,33	54,7
2007 рік	5710,35	7040,95	23,0	7993,74	40
Бандажі	Фактична собівартість 1 тони, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	4430,02	5387,91	22,0	7325,23	65
2007 рік	5421,58	6393,88	18	8492,59	57

Так, фактична собівартість 1 тони коліс суцільнокатаних у 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 38,6%, а бандажів на 22,4% (рис.2.1).

Оптова ціна за 1 тону при реалізації коліс суцільнокатаних на внутрішній ринок у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 17,3%, а бандажів на 18,7%.

Оптова ціна за 1 тону коліс суцільнокатаних при реалізації на експорт у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 25,5%, а бандажів на 15,9%.

Фактична рентабельність реалізації коліс суцільнокатаних та бандажів при реалізації на експорт значно вища ніж рентабельність реалізації на внутрішньому ринку України (рис.2.2 - 2.3).

Фактична собівартість та оптові ціни на труби при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006-2007 роках, наведені в табл.2.6.

Рис.2.3.- Фактична собівартість та оптові ціни бандажів при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках

Таблиця 2.6

Фактична собівартість та оптові ціни на труби виробництва ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006-2007 роках