Ефективність інвестиційної діяльності в міжнародному бізнесі

Труби	Фактична собівартість 1 тонни, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	2980,81	3547,57	19,0	4669,43	56,7
2007 рік	3907,44	4295,89	9,9	5432,34	39,0

Так, фактична собівартість 1 тони труб у 2007 році в порівнянні з попереднім 2006 роком збільшена на 31,1%.

Оптова ціна за 1 тонну при реалізації на внутрішній ринок у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшена на 21,1%, а при реалізації на експорт на 16,3%.

Фактична рентабельність реалізації труб при реалізації на експорт значно вища, ніж рентабельність їх реалізації на внутрішньому ринку України (рис.2.4).

Динаміка цін на відвантажену основну трубну продукцію ВАТ «Інтерпайп НТЗ» протягом 2007р. має тенденцію до зростання:

- на електрозварні тонкостінні труби від 3402,42 грн. до 3900,00 грн.,

- на гарячедеформовані підшипникові труби від 5182,26 грн. до 6350,10 грн.,

- на труби обсадні від 2800,00 грн. до 4200,00 грн.

Рис.2.4 Фактична рентабельність виробництва суцільних коліс при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках



Рис.2.5 Фактична рентабельність виробництва бандажів при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках

Рис.2.6 Фактична рентабельність виробництва труб при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках

3. Аналіз фінансового стану, прибутку та рентабельності виробництва

За результатами фінансово-господарської діяльності в 2007 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 433 146,0 тис.грн., який складає 69,95% прибутку від звичайної діяльності. За результатами фінансово-господарської діяльності в 2007 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 563 986,0 тис.грн., який складає 73,1% прибутку від звичайної діяльності. Питома вага чистого прибутку в прибутку від звичайної діяльності за 2007 рік зменшилась.

В умовах різкого зниження попиту на експортну продукцію підприємства у 2-му півріччі 2008 року (вплив світової фінансової кризи) за 2008 отримано чисті збитки у розмірі (- 108 619) тис.грн. При цьому рівень реалізаційного прибутку за 2008 рік впав до рівня 807 132 тис.грн., що є нижче ніж рівень реалізаційного прибутку у 2005 році (887 565 тис.грн.).

Слід відмітити поступове падіння рівня реалізаційного прибутку з найвищого рівня 1 199 678 тис.грн. у 2006 році до рівня 1 084 198 тис.грн. у 2007 році та до рівня 807 132 тис.грн..

Рентабельність продажу визначається як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації і показує який прибуток одержало підприємство з однієї гривні продажу. Якщо у 2005 році рентабельність продаж становила 15,2 %, то надалі маємо падіння до рівня 13,71% у 2006 році, падіння до рівня 8,54% у 2007 році та падіння до збиткового рівня (-1,78%) за результатами 2008 року.

Послідовний аналіз показників рентабельності власного капіталу по чистому доходу від реалізації, валовому прибутку від реалізації, чистому прибутку після оподаткування в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» показує:

- Максимальний рівень рентабельності власного капіталу по чистому доходу від реалізації був досягнутий у 2006 році та становив 345,4%, у 2007 році цей показник знизився до рівня 257,3%, а за результатами 2008 року знов зріс до рівня 313,9% (при цьому рівень власного капіталу підприємства у 2007 та 2008 роках був практично одинаковий 1,81 -1,82 млрд.грн.);

- Максимальний рівень рентабельності власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку, який враховує не тільки чистий дохід від реалізації, але і собівартість виробленої продукції, був досягнутий у 2006 році та становив 108,7%, у 2007 році цей показник знизився до рівня 59,43%, а за результатами 2008 року додатково знизився до рівня 44,5%.

Таким чином, відносний рівень собівартості виробленої продукції на підприємстві зростає, що є негативним фактором розвитку;

- Максимальний рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування, який враховує не тільки чистий дохід від реалізації і собівартість виробленої продукції, але і менеджмент реалізації, управління і фінансової діяльності, був досягнутий у 2006 році та становив 51,13%, у 2007 році цей показник знизився до рівня 23,75%, а за результатами 2008 року додатково знизився до збиткового рівня (-6,0)%. Таким чином, за результатами 2008 року підприємство стало непривабливим для акціонерів, а його акції значно впали в ціні.

Аналізуючи рентабельність (прибутковість) підприємства в цілому за 2008 рік (рис.Ж.1 - Ж.3 додатку Ж), можна констатувати зменшення всіх показників відносно рівня 2007 року.

В додатку Ж на графіках рис.Ж.4 -Ж.6 наведені результати розрахунків по-казників ліквідності, фінансової стійкості та автономності діяльності ВАТ „Інтер-пайп НТЗ” у 2004 -2008 роках. Як показує аналіз графіків рис. Ж.4 - Ж.6 додатку Д, за результатами діяльності у 2008 році всі показники знаходяться в норматив-ному діапазоні, за виключенням:

- зниження рівня фінансової незалежності (автономії) до рівня 0,39 за ре-зультатами 2008 року при значенні 0,506 у 2007 році (нормативний діапазон не менше 0,5), що свідчить про завищення рівня фінансового важеля позичкового залученого капітала в джерелах пасивів балансу та підвищення ризику діяльності;

- зниження рівня забезпеченості оборотних коштів власним оборотним капіталом до рівня в 5 разів менше нормативного, тобто практично весь власний капітал імобілізований в необоротних основних коштах.

Таблиця 2.2

Аналіз рівня схильності підприємства до банкрутства за показником Альтмана у ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2004 -2008 роках

Аналіз рівня схильності підприємства до банкрутства за показником Альтмана у ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2004 -2008 роках (табл.2.2) показує, що за результатами діяльності у 2008 році підприємство перемістилося з квадранту «Імовірність банкрутства незначна» (2005 -2007 роки) в квадрант «Імовірність банкрутства середня», в якому підприємство знаходилось у 2003 -2004 роках.

Аналіз причин зміни прибуткової діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» на збиткову у 2008 році показує, що зміна міжнародного попиту на продукцію підприємства внаслідок впливу міжнародної фінансової кризи призвела до:

- зростання обсягів виробленої та нереалізованої продукції на складі більш ніж в 2 рази з рівня 113,3 млн.грн. (2007) до рівня 230,9 млн.грн. (2008);

- зростання обсягів незавершеного зупиненого виробництва продукції на 50% з рівня 132,2 млн.грн. (2007) до рівня 192,9 млн.грн. (2008);

- зростання обсягів несплаченої дебіторської заборгованості за продукцію, відпущену на умовах довгострокового комерційного кредиту на 85% з рівня 801,6 млн.грн. (2007) до рівня 1 494,3 млн.грн. (2008);

- зростання обсягів невідшкодованого державою експортного ПДВ з рівня 112,8 млн.грн.(2007 рік) до рівня 249,1 млн.грн. (2008 рік);

- зростання рівня готівкових коштів, які невикористані на придбання ма-теріалів для нового циклу зупиненого виробництва, в 15 разів з рівня 12,7 млн.грн. (2007 рік) до рівня 195,9 млн.грн. (2008 рік)

В результаті, на протязі 1 кварталу 2009 року підприємство ВАТ «Інтер-пайп НТЗ» значно скоротило випуск продукції та перейшло на скорочений робочий тиждень, не переходячи до масового звільнення кваліфікованих працівників.

На рис.2.7 - 2.9 наведені результати розрахунку ефективності експортної діяльності ВАТ „Інтерпайп НТЗ”, структуровані за наступними показниками:

- зростання рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок різниці внутрішніх та зовнішніх цін;

- зменшення рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок підвищення податку на прибуток з зовнішніх цін продажу;

- зростання рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок експортного відшкодування ПДВ з бюджету та перерахунку податкового кредиту по внутрішнім операціям з ПДВ.

Рис.2.7. Структура зростання рівня рентабельність виробництва коліс суцільнокатаних при реалізації на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок різниці внутрішніх та зовнішніх цін, податків на прибуток та податків ПДВ

Рис.2.8. Структура зростання рівня рентабельність виробництва бандажів при реалізації на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок різниці внутрішніх та зовнішніх цін, податків на прибуток та податків ПДВ



Рис.2.9 - Структура зростання рівня рентабельність виробництва труб при реалізації на експорт в 2006 -2007 роках за рахунок різниці внутрішніх та зовнішніх цін, податків на прибуток та податків ПДВ

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.7 -2.9:

1. За рахунок різниці зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 -2007 роках на:

- 9,0 - 17,0 % - для суцільних коліс;

- 39,0 - 43,0% - для бандажів;

- 29,0 - 37,7% - для труб;

2. За рахунок зростання податку на прибуток на різницю зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, знижується у 2006 -2007 роках на:

- (-2,23) - (-4,17) % - для суцільних коліс;

- (-9,68) - (-10,93)% - для бандажів;

- (-7,27) - (-9,41)% - для труб;

3. За рахунок експортного відшкодування ПДВ ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 -2007 роках на:

- 32,66 - 40,08 % - для суцільних коліс;

- 34,92 - 37,40% - для бандажів;

- 29,79 - 35,13% - для труб;

Таким чином ефективність експорту у порівнянні з внутрішнєю реалізацією продукції ВАТ „Інтерпайп НТЗ” в показниках зростання рівня додаткової рентабельності виробництва оцінюється сумарно у 2006 -2007 роках як:

- 45,49 - 46,83 % - для суцільних коліс;

- 64,24 - 69,46% - для бандажів;

- 51,62 - 63,42% - для труб;

2.2 Аналіз складу та ефективності експлуатації іноземних інвестицій в діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2008 роках

Приватизацiя заводу була завершена згідно наказу Фонду державного майна України № 1397 вiд 8 грудня 1997 року "Про завершення процесу приватизацiї ВАТ «Нижньоднiпровський трубопрокатний завод», з 9 лютого 2007 року ВАТ «IНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНIПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТИЙ ЗАВОД» є повним правонаступником Вiдкритого акцiонерного підприємства «Нижньоднiпровський трубопрокатний завод»(див. табл..2.3).

Таблиця 2.3

Основні реєстраційні дані ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Код ЄДРПОУ:	05393116
Назва українською мовою:	ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ"
Повна назва українською мовою:	ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"
Адреса фактична:	49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, IНДУСТРIАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21
Дата основної реєстрації в ДПА:	20.01.1995
Стан платника
ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Дата реєстрації в держадміністрації:	28.12.1994
Орган державної реєстрації:	(4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА
Статутний фонд (в грн.):	13 471 250,00
Орган управління:	(0)Не визначено
Організаційно-правова форма:	(231)ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
Кількість співробітників:	8538

Засновники

Засновник	Код засновника-юридичної особи	Сума внеску в статутний фонд,грн.	Країна
РАМЕЛТОН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД	1 (нерезидент)	3 641 029,00 (27,0%)	КIПР
САЛЕКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД	2 (нерезидент)	8 082 750,00(60,0%)	КIПР

Структура активів та пасивів підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2004 -2008 роках, згідно з даними форми №1 “Баланс” [16], наведена у табл.Д.1 Додатку Д. Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2004 - 2008 роки [74] наведені в табл.Д.2 Додатку Д.

На рисунках Ж.1 - Ж.3 Додатку Ж наведена динаміка доходів, витрат, прибутку та рентабельності роботи ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 - 2008 роках.

Аналіз даних табл.2.3 показує, що статутний капітал ВАТ «Інтерпайп НТЗ» складається з початкових іноземних інвестицій двох фірм-нерезидентів розміром в 27,0% статутного фонду та 60,0% статутного фонду, тобто в сумі 87,0% статутного фонду. Таким чином, 87,0% статутного фонду, а також 87,0% додаткового внесеного капіталу акціонерами і капіталізованого нерозподіленого прибутку належать двом фірмам -нерезидентам. Додатковий внесений капітал - це вартість поставленого технологічного обладнання акціонерами -нерезидентами в основні фонди заводу. Згідно з балансовими даними Додатку В , обсяг вкладеної іноземними інвесторами прямої іноземної інвестиції становить частку, наведену на рис.2.10.

Рис.2.10 Частка статутного капіталу та сумарного власного капіталу ВАТ «Інтерпайп НТЗ», яка належить засновникам - нерезидентам, як пряма іноземна інвестиція (87,0% - статутного капіталу + додатковий капітал)

Ефективність експлуатації прямої іноземної інвестиції згідно з розподілом статутного акціонерного капіталу є 87,0% капіталізованого резервного фонду, створеного з відрахувань з прибутку, та 87,0% нерозподіленого прибутку (див.рис.2.11).

Рис.2.11 Рентабельність прямої іноземної інвестиції (87,0% частка прибутку і капіталізованих фондів в ВАТ «Інтерпайп НТЗ», яка належить засновникам - нерезидентам, як прибуток прямої іноземної інвестиції )

Згідно алгоритму розрахунку дисконтованої ефективності інвестицій (див. формулу 1.7), якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку чистого NPV модифікується в дисконтовану рентабельність питомої ваги повернення інвестиції такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

 (2.1)

де j - прогнозований середній рівень інфляції;

ICk - частки введеної інвестиції в періоді к (рік), які дисконтуються «пренумерандо» до моменту часу початку інвестиції

r - грошова ставка дисконтування, в якості якої вибирається облікова ставка НБУ, як вартість грошей в Україні;

Pk - чистий прибуток, одержаний від експлуатації інвестиції в к періоді(рік)

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування.

Розрахунки дисконтованої рентабельності іноземних інвестицій і ВАТ «Інтерпайп НТЗ» проводимо при наступних умовах(згідно даних графіку 2.10):

1) Дисконтування проводиться до початку часу t(0) = 2003 рік

2) На протязі перших 4-х років (2003 - 2006) обсяг інвестиції приймаємо середньою величиною 510 млн.грн.

3) На протязі наступних 2-х років (2007 -2008) обсяг інвестиції становитьсередню величину 1060 млн.грн., тобто працюють первинна інвестиція в 510 млн.грн. та додаткова інвестиція в 550 млн.грн.

4) середній рівень облікової ставки НБУ за період приймається r=9%;

5) середній рівень інфляції в Україні за період приймається j=15%;

Враховуючі прийняті вихідні дані, величина дисконтованої «пренуме-рандо» іноземної інвестиції в ВАТ «Інтерпайп НТЗ) оцінюється як:



Величина дисконтованого «пренумерандо» сумарного грошового потоку чистого прибутку, генерованого інвестицією, в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» розраховується як:

Тоді пряма дисконтована рентабельність інвестиції по чистому прибутку Rінвест та дисконтова на рентабельність повернення коштів інвестиції Rповерн_інвестиції становить:

Таким чином, досягнутий рівень дисконтованої ефективності експлуата-ції прямої іноземної інвестиції становить 75,5% річних, що значно перевищує альтернативну доходність депозитів банків за період (14 -18% по гривні).

Одначе, досягнутий рівень дисконтованої ефективності повернення інвестиції становить негативну величину - 24,5%. Тобто продаж інвесторами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по вартості власного балансового капіталу принесе дисконтований збиток іноземним інвесторам величиною -24,5% від вартості вкладеної на протязі 2003 -2008 років іноземної інвестиції з врахуванням інфляційних процесів та росту вартості грошей.

Таким чином, продаж ВАТ «Інтерпайп НТЗ» на сучасному етапі для іноземного інвестора є збитковим. Тому власники групи «Інтерпайп Лімітед» (Кіпр) використовують наступну схему підвищення прибутковості своєї іноземної інвестиції:

- продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» експортується за кордон в підконтрольні групі «Інтерпайп Лімітед» підприємства в офшорних зонах за мінімальними цінами, які забезпечують відновлювальний процесс виробництва на заводі;

- на світовому ринку експортована продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» перепродається з отриманням группою «Інтерпайп Лімітед» значних прибутків;

- завод ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в цій схемі використовується як підконт-рольне джерело «дешевої» трубно-колісної продукції світового класу, що для українського підприємства та державного бюджету України при відсутності можливості торгівлі продукцією завода за дійсно високими світовими цінами приносить мінімальний рівень грошової та соціальної користі.

2.3 Процеси внутрикорпоративного іноземного інвестування українських підприємств - членів групи МФПГ «Інтерпайп» як напрямок вирішення проблем в екпортно-імпортній діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Аналіз діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» виявив ряд проблем в експортній та імпортній діяльності підприємства, які знижують рівень рентабельності його роботи, а відповідно і інвестиційну привабливість - дивідендну доходність інвесторваного іноземного капіталу в капітал підприємства:

а) проблеми в експортній діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Надання Українi статусу країни з ринковою економiкою забезпечило вiтчизняним виробникам бiльше можливостей боротися на рiвних з їх конкурентами на свiтових ринках.

Внаслiдок вiдсутностi антидемпiнгових дiй по захисту вiтчизняного ринку, а також сприйнятнiших цiнових параметрiв i якiсних характеристик, необхiдно вiдзначити зростання об'ємiв труб, що iмпортуються до України. Крiм того, збiльшується ввезення труб, якi не виробляються в Українi.

Визначальним на ринках збуту трубної продукцiї є поєднання наявностi потенцiйних можливостей для зростання ринку i вiдповiдно - зростання продажiв iз дiєю могутнiх негативних чинникiв, що впливають як на розвиток ринку, так i на конкурентоспроможнiсть продукцiї українських виробникiв. Можливостi зростання трубного виробництва пов'язанi з пiдвищенням привабливостi нафторозробок у свiтi i як наслiдок - зростанням попиту на труби для нафтогазового сектора.
Цi потенцiйнi можливостi мiстять в собi вплив на економiчне зростання в Українi й країнах СНД. До чинникiв, стримуючих зростання ринку, можна вiднести: загострення конкуренцiї на свiтових ринках; розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнiшими споживачами трубної продукцiї (Росiя, Китай, США, Євросоюз); наявнiсть загороджувальних заходiв i мит по вiдношенню до українських виробникiв; зростання цiн на основну сировину; активна полiтика по iмпортозамiщенню української трубної продукцiї, в першу чергу, на росiйському ринку; вiдносно низька платоспроможнiсть споживаючих галузей з одного боку i дорожнеча кредитних ресурсiв, за рахунок яких здiйснюються проекти в споживаючих галузях, - з iншого.

Конкурентоздатнiсть українських трубникiв також обмежена. У структурi витрат будь-якого трубного пiдприємства значний вплив на кiнцеву вартiсть про-дукцiї, що випускається, робить цiна енергоресурсiв. На вiдмiну вiд України, росiйськi трубнi заводи купують їх по значно меншiй цiнi. Таке положення справ дозволяє росiйським пiдприємствам одержувати переваги в конкурентнiй боротьбi за рахунок бiльш низької у порiвняннi з українськими колегами собiвартостi продукцiї, що випускається.

Основним стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий шлях технологічного переозброєння - будівництво цеху електроплавильної переробки сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубно-колесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортировку матеріалів для виготовлення трубно-колісної продукції, а також сут-тєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.

Перспективна отримана трубно-колісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідуваннями.

Проблемними питаннями для імпортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є:

- низька якість переробки товарного чавуну та сталі вітчизняними металургійними заводами при відсутності в структурі корпорації «Інтерпайп» власних металургійних виробництв з підвищенним контролем якості сировини, що вимагає зростання обсягів імпортування цієї продукції з Росії

- зростання цiн на основну сировину для виробництва труб. Ця ситуацiя негативно впливає не тiльки на економiку виробництва труб, але i на контрактний ринок. Непередбачуванiсть ринку передiльного металу iстотно звужує можливостi вибудовування довгострокових вiдносин iз стратегiчними партнерами;

Стратегічним рішенням може бути запропоноване будівництво електросталеплавильного виробництва по високотехнологічній переробці структурованих видів «чистої» сталі для виробництва трубно-колісної продукції з вітчизняного металу та поступовий відказ від імпортної сталі.

Станом на вересень 2008 року група МФПГ «Інтерпайп» в особі іноземного інвестора «Інтерпайп Лімітед» (м.Кіпр) почала фінансування через мехавізм внутрикорпоративного іноземного інвестування будівництва електрометалургійного заводу потужністю 1,3 мільйонів тонн сталі на рік у Дніпропетровську. Проект будівництва заводу фінансується за рахунок кредитної лінії (344 млн.дол.) і синдикованого кредиту (187 мільйонів доларів). У липні 2007 року групою були розміщені єврооблігації на 200 мільйонів доларів (ставка 9,85% річних) з погашенням у серпні 2010 року.

Аналіз впливу світової фінансової кризи на діяльність групи показала, що поки "ІНТЕРПАЙП" не повідомляв про зниження виробництва, або скорочення персоналу, однак робочий тиждень для працівників скоротився до 4-х днів.

Група диверсифікована по бізнесах і країнах, та вчасно продала частку своїх активів - "Укрсоцбанк" і "Дніпроспецсталь". Кошти можливо інвестуватимуться в галузі, які орієнтовані на споживання й "high-tech", або для придбання державного майна, яке приватизується і активів, що подешевшали.

14 лютого 2008 року ВАТ “Інтерпайп НТЗ” , на підставі рішення Наглядової ради (протокол засідання Наглядової ради №199 від 14.02.2008), було підписано Договір позики №1 з "ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД", місцезнаходження: 11, СІТІ ФО-РУМ, поверх 7, Р.С.1065, Нікосія, Кіпр, про надання інвестиційних грошових коштів у розмірі 200 000 000,00 (двісті мільйонів) доларів США, на строк до 14 лютого 2018 року. Вид позики: процентна. Процентна ставка: 10,9% річних. Вид застави: без застави. Іншого способу забезпечення позики немає. Позичальник зобов'язується здійснити повне погашення позики до 14.02.2018 року.

Позика отримана з метою поповнення обігових коштів Позичальника. 05 бе-резня 2008 року ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" було отримано третій транш на суму 25 000 000,00 (двадцять п'ять мільйонів) доларів США. Співвідношення суми траншу до вартості активів на початок звітного року (у відсотках) - 6,3%. Співвідношення суми траншу до суми позики (у відсотках) -12,5 %.

Вартість чистих активів ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ", розрахованих на кінець останнього звітного періоду (станом на 31.12.08р.) становить 1 823 263 000,00 грн.

Співвідношення суми договору позики до вартості активів на початок звітного року складає 50,63%. 

Загальними зборами акціонерів ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ", які відбулися 18 березня 2008 року, прийнято рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25% статутного (складеного) капіталу Підприємства (протокол №13 від 18.03.2008 року).

Розмір збільшення статутного (складе-ного) капіталу Підприємства шляхом додаткового випуску акцій становить 86 528 750,00 (вісімдесят шість мільйонів п'ятсот двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень. Номінальна вартість акцій 0,25 (нуль гривень 25 копійок) кожна. Співвідношення кількості акцій, що розміщуються до розміру статутного (складеного) капіталу складає 642,32%.

Висновки розділу 2

Розрахунок ефективності експлуатації іноземної інвестиції, внесеної нерезидентами в статутний фонд та додаткові фонди власного капіталу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» э комплексною дослідницькою задачею, оскільки в процесі діяльності заводу немає прямих відрахувань дивідендів на вкладену інвестицію.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз показує, що статутний капі-тал ВАТ «Інтерпайп НТЗ» складається з початкових іноземних інвестицій двох фірм-нерезидентів розміром в 27,0% статутного фонду та 60,0% статутного фонду, тобто в сумі 87,0% статутного фонду. Таким чином, 87,0% статутного фонду, а також 87,0% додаткового внесеного капіталу акціонерами і капіталізованого не-розподіленого прибутку належать двом фірмам -нерезидентам. Додатковий вне-сений капітал - це вартість поставленого технологічного обладнання акціонерами -нерезидентами в основні фонди заводу.

Ефективність експлуатації прямої іноземної інвестиції згідно з розподілом статутного акціонерного капіталу оцінюється за рвнем 87,0% капіталізованого резервного фонду, створеного з відрахувань з прибутку, та 87,0% нерозподіленого прибутку

Розрахунки дисконтованої рентабельності іноземних інвестицій і ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в дипломному дослідженні проведені при наступних умовах:

1) Дисконтування проводиться до початку часу t(0) = 2003 рік

2) На протязі перших 4-х років (2003 - 2006) обсяг інвестиції приймаємо середньою величиною 510 млн.грн.

3) На протязі наступних 2-х років (2007 -2008) обсяг інвестиції становитьсередню величину 1060 млн.грн., тобто працюють первинна інвестиція в 510 млн.грн. та додаткова інвестиція в 550 млн.грн.

4) середній рівень облікової ставки НБУ за період приймається r=9%;

5) середній рівень інфляції в Україні за період приймається j=15%;

В результаті проведених розрахунків доведено, що досягнутий рівень дисконтованої ефективності експлуатації прямої іноземної інвестиції засновників ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2003 -2008 роки становить 75,5% річних, що значно перевищує альтернативну доходність депозитів банків за період (14 -18% по гривні).

Одначе, досягнутий рівень дисконтованої ефективності повернення інвес-тиції становить негативну величину - 24,5%. Тобто продаж інвесторами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по вартості власного балансового капіталу принесе дисконтований збиток іноземним інвесторам величиною -24,5% від вартості вкладеної на протязі 2003 -2008 років іноземної інвестиції з врахуванням інфляційних процесів та росту вартості грошей.

Таким чином, продаж ВАТ «Інтерпайп НТЗ» на сучасному етапі для інозем-ного інвестора є збитковим. Тому власники групи «Інтерпайп Лімітед» (Кіпр) використовують наступну схему підвищення прибутковості своєї іноземної інвестиції:

- продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» експортується за кордон в підконтрольні групі «Інтерпайп Лімітед» підприємства в офшорних зонах за мінімальними цін-ми, які забезпечують відновлювальний процесс виробництва на заводі;

- на світовому ринку експортована продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» перепродається з отриманням группою «Інтерпайп Лімітед» значних прибутків;

- завод ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в цій схемі використовується як підконтрольне джерело «дешевої» трубно-колісної продукції світового класу, що для українського підприємства та державного бюджету України при відсутності можливості торгівлі продукцією завода за дійсно високими світовими цінами приносить мінімальний рівень грошової та соціальної користі.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РОСТУ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ МІЖНАРОДНИМ БІЗНЕСОМ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НАСЛІДКІВ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ 2008 РОКУ

3.1 Сутність та наслідки світової фінансової кризи в процесах міжнародного інвестування економіки України

У 2008 році на економіку України впливали складні неоднозначні світові процеси. Можна виділити два періоди соціально-економічного розвитку, що докорінно відрізняються за своїми характеристиками та економічними наслідками:

- до липня 2008 року ситуація характеризувалась позитивними тенденціями, що формувались в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури і давали змогу досягти значного приросту доходів у всіх секторах економіки (приріст реального ВВП у січні - липні становив 6,5 відсотка);

- у серпні - грудні 2008 року відбулося різке зменшення обсягів виробництва в екпортоорієнтованих та пов'язаних з ними галузях унаслідок зниження рівня попиту на українську продукцію на світовому ринку та обвального падіння цін на сировинних ринках; спостерігався відплив капіталу з країни.

На сучасному етапі виклики для економіки України поділяються на дві складові:

- перша - це ті виклики, що виникли в поточному році внаслідок світової фінансової кризи та відповідно відпливу капіталу і посилення рецесійних процесів економічного розвитку країн світу;

- друга - виклики, пов'язані з технологічним відставанням, консервативною сировинною структурою виробництва і високою залежністю економіки від зовнішнього ринку та його цінової кон'юнктури.

Про поширення світової фінансової кризи на Україну свідчать поточні тенденції розвитку економіки у другому півріччі 2008 року - першому півріччі 2009 року:

- стрімке скорочення промислового виробництва, що змінює структуру внутрішнього попиту і призводить до накопичення запасів нереалізованих товарів, як це було на початку 90-х років. Тобто спостерігається зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної, будівельної та інших галузей в усьому ланцюгу міжгалузевих зв'язків, зокрема торгівлі і транспорту;

- втрати як корпоративних доходів, так і доходів населення та держави з відповідним невиконанням планових показників надходжень до бюджетів, що є загрозою в частині виконання функціональних зобов'язань Уряду;

- відплив капіталу, зменшення можливості рефінансування корпоративних зовнішніх боргів, зростання недовіри до банківської системи;

- різке падіння індексу ПФТС на фондовому ринку, який після поступового “просідання” у першому півріччі лише за три місяці (серпень-жовтень) втратив 61,48 відсотка своїх позицій;

- посилення девальваційних процесів у зв`язку з відпливом валюти через фондовий ринок та посилення тенденції до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту. Це призвело до зменшення обсягу міжнародних валютних резервів з 38,1 млрд. доларів США на 1 вересня до 32,74 млрд. на 1 грудня 2008 року. Вжиті Національним банком заходи не стримали швидкого знецінення національної валюти. Більше того - емісійні потоки з Національного банку до банківської системи переходили на валютний ринок і перегрівали його;

- скорочення кредитування, що негативно позначилось на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля), та відповідно зменшило попит на продукцію суміжних галузей;

- ускладнення ситуації в соціальній сфері внаслідок згортання виробництва, що призвело до збільшення заборгованості з виплати заробітної плати.

Економічний розвиток, позбавлений довіри між суб'єктами ринку, перебуває у фазі перманентної втрати джерел свого відтворення. Отже, відновлення довіри до банківської системи та розблокування кредитування підприємств реального сектору економіки, недопущення масових банкрутств, вирішення структурних соціальних проблем, підтримка найвразливіших верств населення, збереження власного потенціалу розвитку - це ті пріоритети, на які необхідно спрямувати першочергові антикризові дії уряду України.

Водночас існують проблеми, що виникли внаслідок зволікання з проведенням реформ протягом останніх десятиліть, зокрема:

а) у реальному секторі економіки:

- консервативна сировинна структура економіки;

- низький рівень впровадження інновацій та недостатня інноваційна активність у цілому;

- висока енергоємність економіки (енергоємність ВВП в Україні більша за середню для країн ОЕСР майже у 3 рази і становить 0,74 кг умовного палива на долар США);

- значна зношеність основних фондів підприємств;

- недостатній рівень іноземних та внутрішніх інвестицій;

- низька якість та безпека інфраструктури;

б) у зовнішньоекономічній сфері:

- недостатня диверсифікація товарної структури експорту (основну частку товарного експорту України становлять чорні метали та вироби з них 35 - 40 відсотків, щодо яких спостерігається стала тенденція волатильності цін на світовому ринку) та географічної структури експорту (ряд товарних груп і позицій експорту мають виключне спрямування на ринки країн СНД (переважно Росії);

- орієнтація зовнішньоекономічної торгівлі на країни СНД;

- висока та слабодиверсифікована енергозалежність.

Світова фінансова криза такого масштабу не могла не зачепити економіку України, яка інтегрована у світову економіку. Незважаючи на заяви багатьох експертів, що світова фінансова криза не вплинула на економіку нашої державі, насправді криза призвела до відчутних наслідків. По-перше, українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

Починаючи з 2001 року, чистий щорічний приріст інвестування іноземного капіталу в економіку України дорівнював (млрд. дол. США) [78]:

2001 - 0,68 2002 - 0,92 2003 - 1,32 2004 - 2,25

2005 - 7,84 2006 - 4,72 2007 - 7,94 2008 - 6,18

В той же час, обсяг прямих іноземних інвестицій на одного мешканця України зріс з 94 дол. США у 2001 році до 775,3 дол. США за підсумками 2008 року.

У 2008 році загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, склав 35 723,4 млн.дол.США, що на 20,9% відс. більше обсягу інвестицій на початок 2008 року.

Приріст прямих іноземних інвестицій за підсумками 2008 року склав

10 911,1 млн.дол.США, що на 25,3 % більше надходжень у попередньому році. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці за 2008 рік склав 6180,7 млн.дол.США, що становить 77,9 % рівня попереднього року.

Протягом 2008 року спостерігалась тенденція до нарощування обсягів прямих іноземних інвестицій, водночас, спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України в третьому-четвертому кварталі у порівнянні з першим півріччям 2008 року, який пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу, а також, курсової різниці, яка виникла у зв'язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США та склала мінус 3,9 млрд.дол.США, суттєво вплинули на загальний показник притоку прямих іноземних інвестицій (за вересень-грудень 2008 року офіційний обмінний курс гривні відносно долара США девальвував на 58,9 відсотка, а в цілому за рік - на 52,5 відсотка).

Аналізуючи статистичні дані щодо напрямів вкладання іноземних інвестицій в економіку України слід зазначити, що більша їх частка спрямовується у промисловість (22,6 відс.), в т.ч. переробну промисловість (19,4 відс.), фінансову діяльність (20 відс.). Дана тенденція сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, оскільки інвестиції спрямовуються на оновлення основних фондів та започаткування нових технологій виробництва.

Отже, у цілому результати інвестиційної діяльності свідчать, що Україна залишається і досі привабливою для інвестицій, проте вона не залишилась осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголосок на внутрішніх процесах в Україні.

3.2 Актуальність для українських підприємств розширення інвестування як позитивного впливу міжнародного бізнесу для розвитку України

Для сучасної світової економіки з її процесами глобалізації характерна значна концентрація капіталів, кількісний та якісний ріст транснаціональних корпорацій (ТНК) та фінансових груп, розмитість економічних кордонів країн та прискорене формування єдиного загальносвітового ринку. У контексті цих явищ проблемою глобалізації є наслідки від впливу переміщення капіталу транснаціональними корпораціями у формі прямих інвестицій (ПІІ) у різні країни на економіку цих кра-їн.

Особливістю прямих іноземних інвестицій в економіки всіх країн, а не лише тих країн, що розвиваються, до яких належить і наша країна, є те, що переважний обсяг ПІІ надходить від транснаціональних корпорацій, які реалізують свої стратегічні цілі розвитку через інвестиції в інші країни. Прихід ТНК у певну країну та вихід національних корпорацій на зовнішні товарні і фінансові ринки -- це еконо-мічне явище, яке має назву «транснаціоналізація» економіки. Воно сприяє інтеграції економіки певної країни у світову економіку, тобто залученню у процес глобалізації. Важливо, що ПІІ є основним способом поширення впливу ТНК на національні економіки, а також є засобом формування самих ТНК і глобальних стратегічних альянсів. А відтак транснаціоналізація економіки є об'єктивним явищем, до якого кожна країна повинна виробити свою національну політику регулювання інвестиційного клімату на засадах власних національних інтересів.

Нині ТНК контролюють понад 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, понад 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технологій та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Майже всю торгівлю сировиною на світових ринках контролюють ТНК, зокрема 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% -- міддю, бокситами; 80% -- оловом, чаєм; 75% -- натуральним каучуком, сирою нафтою .

Розвиток процесів транснаціоналізації особливо характерний для таких галузевих ринків як ринки харчових продуктів та напоїв, автомобілів, електротехніч-них виробів та електроніки, машинобудування, а у сфері послуг -- ринків транспортних, банківських, страхових, туристичних та інших послуг. Як свідчить досвід останніх глобальних фінансових криз, інвестиції у виробничий сектор є більш стабільною формою вкладення грошей і ресурсів, ніж банківські позики і портфельні інвестиції.

Для виявлення значення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій у інвестиційному розвитку приймаючої країни, слід з'ясувати суть прямих іноземних інвестицій. За класифікацією ООН, прямі іноземні інвестиції (FDI -- foreign direct investments) -- це інвестиції, що включають управлінський контроль над національним господарюючим суб'єктом з боку господарюючого суб'єкта іншої національності. ПІІ передбачають встановлення довгострокових відносин, що свідчать про глибоку зацікавленість інвестора в закордонному суб'єкті, в який вкладено інвестицію. Причому щодо суті вкладення коштів існують два різновиди прямих інвестицій ТНК:

1. Так звані прямі інвестиції «зеленої зони» (greenfield FDI), що утворюють нові дочірні компанії (філії). Таке поняття як будівництво підприємства «під ключ» загалом, відображає суть такого виду інвестицій. За останні роки він становить менше ніж 20% від всього обсягу прямих іноземних інвестицій. Оплата таких інвестицій здійснюється переважно «живими» грошима.

2. Трансграничні злиття і поглинання (cross-border mergers and acquisitions M&A) -- зміна управління активами і діяльністю компанії, що приєднується внаслідок інвестиції. У випадку трансграничного злиття поєднуються активи та операції двох фірм для створення нової компанії. Функції управління активами й операціями передаються від колишньої національної компанії до іншої (закордонної) компанії, причому перша компанія стає дочірньою компанією/філією компанії, що зробила поглинання. Обидві ці компанії можуть бути як приватними, так і держав-ними (приватизацію за участю закордонного інвестора трактують як трансгранич-не злиття і поглинання). Трансграничні злиття і поглинання становлять понад 80% обсягу ПІІ у світі.

Однак існує якісна відмінність між застосуванням цього виду ПІІ країнами-«донорами». Так, практично 100% прямих інвестицій у розвинуті країни здійсню-ється у формі злиттів і поглинань, водночас для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою ця цифра становить не більше 40%, а інші інвестиції -- це інвестиції «зеленої зони», тобто будівництво «під ключ». Можна також зазначити, що трансграничні злиття і поглинання (тобто ті, у яких задіяні ТНК) становлять близько 25-30% від усього обсягу злиттів і поглинань у світі як за кількістю угод, так і за вартісним показником.

Починаючи від 90-х років ХХ ст. іноземні інвестиції у формі злиттів і поглинань мають тенденцію до довгострокового стратегічного партнерства і відрізняються від тих, що здійснювалися в 80-х роках, застосуванням фінансових інструментів і схем. Крім залучення «живих» грошей або банківських позик для здійснення таких угод останнім часом почали масово використовувати випуск нових акцій замість тих, що були до злиття, обмін акціями і корпоративні борги, фонди венчурного капіталу.

Для України питання впливу ПІІ на зростання економіки через її транснаціоналізацію є питаннями майбутнього, але входження у СОТ та поширення відкритості економіки є сприятливими характеристиками інвестиційного клімату країни. Станом на 1999 рік (новіших даних немає, що свідчить про недостатній рівень управління процесом взаємодії з іноземними ТНК) в Україні було зафіксовано 7362 філії іноземних ТНК, водночас у світі загалом їх 926948. Тобто на Україну припадає лише 0,8% їх загальної кількості.

Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на економічний розвиток країни має як позитивні, так і негативні наслідки, але завжди необхідно пам'ятати, що для ТНК розширення корпоративної мережі насамперед є доступом до сировинних і інтелектуальних ресурсів країни-реципієнта та можливістю обійти національний захист внутрішнього ринку.

Позитивні наслідки транснаціоналізації економіки полягають насамперед в отриманні доступу до додаткових джерел фінансового капіталу, нових технологій та потенціалу інновацій, у використанні сучасного організаційно-управлінського досвіду. Збільшення надходження капіталу можливе двома способами. Перший -- це ПІІ у формі залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, що безпосеред-ньо надходять у філії та дочірні компанії ТНК від іноземного інвестора. Тут пр-овідну роль відіграє сприятливий інвестиційний клімат. Другий спосіб -- це дос-тупність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська компанія, що виникає у разі включення філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК. Доступ до найсучасніших матеріальних ресурсів забезпечується тим, що ТНК мають унікальні можливості у сфері оптимізації власного матеріально-технічного забезпечення. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва та види сировини для підви-щення рівня конкурентоспроможності. Прихід ТНК в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої ТНК.

Особливо важливим для економіки країни-реципієнта є прискорення інноваційного розвитку, а саме приналежність до мереж ТНК дає змогу прискорювати залучення передових технологій, оскільки ТНК не продають свої найновіші, унікальні досягнення, а передають їх переважно в межах внутрішньокорпоративного обігу ресурсів. За таких умов інноваційний розвиток України через використання імпорту високотехнологічного обладнання або ж закупівлі ліцензій та ноу-хау може посилюватись результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторсь-ких робіт (НДДКР), які надходитимуть у формі інвестицій ТНК.

Позитивний вплив транснаціоналізації на економіку проявляється також у стимулюванні створення і виходу на зовнішній ринок національної високотехно-логічної продукції, для якої орієнтиром є продукція іноземних філій вже адаптована до потреб світового ринку.

Сприятливість інвестиційного клімату для транснаціоналізації економіки спричиняє не тільки позитивний приплив капіталу в країну, а й негативні аспекти нестиковки діяльності ТНК з національними інтересами країни-реципієнта. Така ситуація виникає внаслідок того, що в багатьох випадках цілі діяльності ТНК та критерії економічної ефективності, на які вони орієнтуються, не збігаються з ціля-ми та критеріями країн, на території яких розташовані філії ТНК. Останні набува-ють рис наднаціональних структур, які керуються власними глобальними інтересами. Внаслідок цього достатньо реальною є ситуація, коли інтереси національно-го економічного розвитку протирічать національній економічній безпеці.

Негативний ефект транснаціоналізації економіки спричинений тим, що економічна ефективність ТНК виникає внаслідок інтеграції міжнародного виробництва, в межах якого формується специфічна система поділу праці всередині компаній, коли відповідні ланки мережі ТНК розміщують у тій країні, де вони можуть принести найбільший прибуток з позиції корпорації загалом. Причому, внаслідок розвитку внутрішньокорпоративного поділу праці виникає економічна і технологічна залежність окремих компаній всередині ТНК, що означає поступове зростання технологічної залежності країни, де базуються певні компанії, від країни материнської компанії, а самі національні філії підпорядковуються стратегії глобального маркетингу відповідної ТНК.

Тиск інвестицій ТНК на економіку країни-реципієнта проявляється через більшу конкурентоспроможність витрат дочірніх фірм (філіалів) порівняно з національними виробниками. Конкурентні переваги створюються гігантським фінан-совим та технологічним потенціалом материнської компанії, яка базується в одній із розвинених країн і конкурує з такими ж велетенськими корпораціями.

Національні виробники програють структурам ТНК у цінах на продукцію або у прибутковості бізнесу внаслідок більшого розміру сукупних витрат виробниицтва. Такий стан речей пояснюється тим, що бізнес транснаціональних корпорацій в умовах сучасного постіндустріального суспільства («неоекономіки») розділив проблему конкурентності загальних витрат виробничої діяльності на дві частини -- проблему зниження трансакційних витрат (витрат на пошук інформа-ції, координацію взаємодії як усередині фірми, так і за її межами, обмін даними, контроль ефективності взаємодії) та проблему зниження традиційних виробничих витрат. Саме всередині ТНК виникло радикальне зменшення трансакційних витрат завдяки усуненню географічних, галузевих і корпоративних перешкод до еко-номічної інтеграції. Успіх був підготовлений попереднім періодом бурхливого розвитку комп'ютеризації бізнесу і мережевого програмного забезпечення, лібералізації ринку, підвищенням мобільності капіталу, введенням єдиних стандартів якості, фінансового обліку тощо, визнанням англійської мови як загальновизнаної мови ділового спілкування.

Радикальне зниження трансакційних витрат відкрило значні можливості підвищення продуктивності праці у складних виробничих структурах, якими і є ТНК. Загальне зниження трансакційних витрат у ТНК призвело до того, що перемогу в конкурентній боротьбі здобуває той, у кого менші виробничі витрати, а в українських виробників вони вдвічі вищі, ніж у Європі й у 2,5-3 рази вище, ніж у США. Це означає, що українські підприємства найчастіше просто неконкурентоспроможні і державна інвестиційна політика повинна підтримувати створення національних ТНК такими заходами:

- створення механізму протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;

- наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;

- лібералізація переміщення капіталу в формі інвестицій та спрощення порядку репатріації прибутку в країну-донора.

Державне регулювання інвестиційного клімату в Україні стосовно реально існуючої транснаціоналізації економіки нині схильне до визнання пріоритетним лише позитивні фактори залучення прямих інвестицій ТНК і тому реалізує заходи для підвищення сприятливості інвестиційного клімату.

Найважливішим складником цієї політики мають бути конкретні інструменти економічної політики, які не тільки безпосередньо, а й опосередковано впливають на впровадження ефективної національної моделі транснаціоналізації економіки загалом і особливо основних для України ринків Європейського Союзу та Росії. Має бути розглянуто та проаналізовано придатність для умов України практики обмежень на діяльність зарубіжних ТНК, яка може поширюватися на:

- певні ринки (наприклад, обмеження щодо доступу на ринки телекомунікацій, енергетики, авіаційних та морських перевезень та деякі інші);

- здійснення певних функціональних операцій, наприклад, запровадження «вхідного» контролю інвестицій, обмежень на вивезення капіталу з країни тощо.

Загалом негативний вплив інвестицій ТНК на економічні процеси в Україні повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки України внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу та репат-ріації прибутку, інтернаціоналізації галузей тощо. Метою всіх регулюючих заходів прямих інвестицій ТНК є, з одного боку, створення зацікавленості ТНК у створенні структурних ланок в Україні за умови поліпшення галузевої структури економіки, а з другого -- недопущення дискримінації національних товаровиробників та порушення рівноваги фондового ринку.

3.3 Привабливість для міжнародного бізнесу інвестування сегментів економіки України в умовах світової фінансової кризи

Світовий досвід показує, що у трансформаційному періоді іноземні інвестиції на певний час стають важливим фактором економічної стабілізації, а при продуктивному їх використанні -- і одним із факторів економічного зростання.