Інноваційна фразеологічна вербалізація в англійській мові (лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний параметри)

Розглянемо наступну групу чинників впливу на розвиток фразеологічної системи сучасної англійської мови. Зрозуміло, що всі важливі світові події неминуче залишають свій відбиток у мові. Споконвічне протистояння західних і східних ідеологій, боротьба за розподіл світу значно впливають на словниковий склад англійської мови.

Багаторічне кровопролиття в колишній Югославії знайшло своє відображення в розповсюдженні нових словосполучень: Balkan syndrome, ethnic cleansing, human shield, killing fields, smart gun тощо. Війна США та їх союзників проти Іраку в 1991 році також призвела до появи ряду неологізмів: Desert Storm, green ammunition, Gulf war syndrome тощо.

Варто констатувати, що терористичні акти 11 вересня 2001 року в США не просто призвели до загибелі тисяч мирних мешканців і колосальних зруйнувань, вони змінили кардинальним чином менталітет американців, спричинили „війну проти тероризму” [Зацний 2002а, 75], комп'ютерного тероризму та біотероризму. 11 вересня стало базою для цілої низки інновацій, серед яких можна виділити значну кількість нових стійких словосполучень: anthrax cleaning, daisy cutter, debris storm, facial profiling, overkill anthrax, Terrible Tuesday, women of cover, World Trade Center cough та інших.

Деякі словсполучення зі сфери військового жаргону, що не використовувалися з часів Другої Світової війни та війни у Перській затоці, знову стали актуальними. Проте значення цих слів звузилися - вони почали асоціюватися з війною проти тероризму [Фоменко 2002, 514]: friendly fire, collateral damage, the evil ones тощо.

Як вже було зазначено, багаточисленні терористичні акти спричинили війну проти тероризму в цілому та окремих його видів і війну з будь-якою іншою злочинністю. Під видами тероризму ми розуміємо такі: біотероризм, екотероризм, наркотероризм, кібертероризм, тероризм з використанням зброї масового знищення тощо. Всі ці види тероризму стали базою для створення ряду неологізмів на позначення самих терористичних актів, а також їх організаторів, виконавців, жертв, наслідків, заходів боротьби з тероризмом та злочинністю в цілому:

human bomb, mega terrorism, shoe bomb, shuicide bomber, state terrorism, weapons-grade drug; computer fraud, computer fraud squad, identity theft, salami crime; boiler shop, bucket trading, consumer terrorism, drug king-pin, white collar crime; spousal abuse; clean up rate, crime stopper тощо.

Поряд із боротьбою з „відмиванням грошей” (про що вже було сказано вище) існує проблема економічної злочинності та злочинності по відношенню до окремої людини, пов'язана з використанням новітніх комп'ютерних технологій. Як ще декілька років тому вважали криміналісти, висока прибутковість таких шахрайських операцій та несуворе покарання перетворить їх в один із найбільш розповсюджених видів злочинів у майбутньому [Henderson 1999, 22], і дійсно, вже на початку 2001 року журналісти почали писати про існування цілої індустрії цих комп'ютерних „викрадень особистості”. У 2003 році вже писали про епідемію „викрадень імен”, які почали вважати „найбільш досконалими інтернетівськими злочинами”, жертвами яких у 2002 році стали приблизно 3,3 мільйони американців [Chatsky 2003, 90].

Кінець ХХ століття - це початок розквіту інформаційних технологій. Інформаційна революція, яка мала місце в цей час, супроводжується справжнім вибухом новотворів, пов'язаних з інформаційною технікою. Якщо в 80-ті роки слова та словосполучення, які відображають інформаційну революцію, складають 10,3% лексики та фразеології, що ввійшла до словників неологізмів, то в 90-ті роки їх частка досягає вже 26%, а серед неологізмів 2000-2001 років вони складають понад третину всіх інновацій. Більшість таких новотворів закріплено одночасно за декількома сферами матеріального та духовного життя у зв'язку з їхньою комп'ютеризацією, інформаціоналізацією [Зацний, Пахомова, Зацна 2004, 174]. Як приклад поєднання декількох сфер можна назвати комп'ютеризацію навчального процесу, виборчих процесів тощо.

Інтернет вважається частиною простору, який вчені називають „інформаційною екологією” (information ecology). Під „інформаційною екологією” розуміють „систему людей, процесів, цінностей та відповідних технологій” [Nardi, O'Day 1999, 49]. Інтернет, на думку багатьох економістів, є головною силою (з часів індустріальної революції), що вплинула на світову економіку [Lewis 2001, 13]. Не випадково, інформаційну революцію сьогодні називають „революцією світового павутиння” - the Web revolution [DiSessa 2000, 218].

Вплив сучасного етапу науково-технічного прогресу на людину є безперечно значним. Сьогодні все більше зростає кількість людей, які живуть у нереальному світі певний час. Збільшується кількість громадян, які проживають своє свідоме й несвідоме життя суцільно у вимислі. Свою роль тут відіграють радіо, кіно, телебачення та Інтернет [Зацний, Пахомова 2001, 183]. Використання Інтернету у всьому світі було названо „технологічною революцією”. Багато повсякденних дій або справ, таких як перевірка банківських рахунків, зв'язок із другом, який знаходиться в іншій країні, або вивчення нової мови - усе це зараз можна зробити через мережу Інтернет. Робота з Інтернетом звичайно йде в трьох напрямках або трьох сферах: 1) бізнес, 2) освіта, 3) спілкування. Кожна зі сфер у свою чергу включає ще декілька підсфер.

Отже однією зі сфер роботи з Інтернетом є бізнес. Говорять, що в бізнесі Інтернет змінив усе. Аналітики передбачають, що використання всесвітньої мережі змінить способи, які використовують компанії задля організації своїх дій та способи, до яких вдаються споживачі задля купівлі. За короткий час міжнародна торгівля через Інтернет стала доволі великою справою. Вона приносить близько 300 мільярдів доларів щорічно і розростається швидше, ніж будь-хто міг очікувати [Campbell 2001, 46]. Використання Інтернету для організації бізнесу не є складним, і це означає, що компанія зберігає гроші та привертає більше клієнтів. Усе, що необхідно для людини - це комп'ютер із доступом до Інтернету, електронна адреса та вебсторінка. Бізнес за допомогою Інтернету більш дешевий, більш надійний та більш швидкий.

Наявність усіх цих переваг призводить до того, що все більше людей приєднуються до бізнесу через Інтернет. І, звичайно, усі ці люди для спілкування та роботи в Інтернеті потребують нових слів та висловів для позначення того чи іншого явища, процесу або предмету, тобто виникають неологізми комп'ютерної (електронної) сфери.

Неологізми у сфері бізнесу через Інтернет можна поділити на три основні групи: 1) купівля-продаж, 2) працевлаштування, 3) ділові зустрічі (переговори, конференції, наради, тощо) [Чередниченко 2003в, 198]. Представнику або торговому агенту вже непотрібно переміщатися по світу задля ведення справ, тепер у своєму розпорядженні він має Інтернет. Для позначення торгового агента, який працює в офісі маємо слово e-entrepreneur або словосполучення online entrepreneur. Сучасна техніка дає можливість працювати під час численних подорожей у будь-якому виді транспорту якщо в працівника є невеличкий портативний комп'ютер (laptop, palmtop або lunch box) - таких працівників називають road warriors.

Досить помітним є вплив інформаційної техніки на маркетинг. Мережа Інтернет створила умови для „електронної торгівлі”. Уже в 2001 році обсяг продажу через Інтернет досяг 51,3 мільярдів доларів [Keller, Berry 203, 165_166]. Електронна торгівля стала головним світовим каналом дистрибуції товарів, послуг та робочих місць, що вимагають високої кваліфікації. Такий вид торгівлі впливає не тільки на всі аспекти економічного життя, але й на сучасне західне суспільство в цілому [Drucker 2002, 3-4]. Із електронною торгівлею пов'язано кілька десятків нових словосполучень. Серед цих неологізмів можна назвати такі, що служать для позначення пошуку та купівлі товарів у мережі Інтернет (electronic shopping, Internet shopping), для введення поняття „електронні гроші” (electronic cash, digital cash, virtual money), та для позначення електронних крамниць, торговельних центрів (electronic shop, virtual store) тощо.

Другою групою у сфері бізнесу через Інтернет є працевлаштування. Завдяки появі Інтернету все менше часу витрачається на проведення різноманітних співбесід, інтерв'ю або анкетування при прийомі на роботу. Все більше ділових підприємств перетворюються на „електронних вербувальників” - e-recruiters, e-cruiters; вони підбирають собі кадри через Інтернет (кандидати надсилають на відповідні сайти свої документи і навіть співбесіди проводяться „заочно”) [Зацний, Пахомова 2001, 193].

Далі звернемо увагу на третю групу у сфері Інтернет-бізнесу - ділові зустрічі: переговори, конференції, наради тощо. Для проведення вищевказаних зустрічей бізнес-персоні непотрібно виїжджати у відрядження - можна провести, наприклад, нараду в Інтернеті (online): обговорити необхідні питання, розробити певні стратегії тощо. І тут з'являються такі неологізми як Internet time, для позначення універсальної системи часу для Інтернету (на відміну від реального часу - face time).

Розглянемо другу сферу роботи в Інтернеті - освіту, зокрема комп'ютеризовану освіту (computer-aided education). Використовуючи комбінацію „чатів” (де студенти можуть друкувати та відсилати послання негайно, щоб взяти участь у розмові), конференційних програм (таких як FirstClass або NetMeeting) та електронної пошти студенти можуть навчатися у будь-якому місці у світі, тобто мають можливість одержати високі вчені ступені „на відстані” залучившись до дистанційного навчання (distance learning). Розвинені технології дозволяють швидко отримувати та копіювати відео- та аудіо-файли, які використовуються для того, щоб урізноманітнити та вдосконалити процес навчання. Студенти також можуть використовувати Інтернет для пошуку додаткової інформації, дослідження, складання, отримання та доставки навчальних матеріалів [Campbell 2001, 46].

Викладачі вже давно мріяли про ідеальну освіту, під якою мають на увазі роботу вчителя з одним учнем (a class of one). Ця мрія, підкреслюють вчені, сьогодні здійснилася за допомогою Інтернету шляхом „кіберосвіти” - cyberlearning [Maeroff 2002, 1].

Перейдемо до третьої сфери роботи в Інтернеті - спілкування. Вище вже було зазначено, що Інтернет використовується для бізнес-спілкування або для спілкування з освітньою метою. Нижче ми розглянемо дві інші групи: 1) спілкування з друзями, 2) пошук партнера (як тільки для статевих відносин, так і для подружнього життя). Поява електронних листів призвела до утворення неологізму e-pals, який позначає людей, що спілкуються тільки за допомогою електронної пошти (e-mail) та зовсім відмовляються від „звичайних листів” (hard mail). При спілкуванні користувачі Інтернету толерантно ставляться до незначних спелінгових, граматичних або стилістичних помилок. Цю толерантність позначають стійким словосполученням grammer slack. Внаслідок того, що користувачі намагаються економити час і місце, вони випадково можуть відіслати „пустого листа” (Zen mail).

Однією з найбільш цікавих і, мабуть, найбільш незрозумілих частин Інтернет-спілкування є пошук партнерів для спільного життя. Існує багато веб-сторінок (наприклад, Matchdoctor, Matchmaker, FriendFinder), які пропонують інформацію для тих, хто шукає собі таких партнерів; на цих сторінках також існують чати, у яких користувач має можливість поспілкуватися з тією людиною, яка його зацікавила. У багатьох випадках користувачі знаходять потенційного чоловіка чи жінку, тобто можна говорити про „віртуальне кохання” (virtual love), наслідком якого може бути весілля, наприклад „весілля, що транслюється через мережу Інтернет” (webcast wedding, web wedding).

До групи новотворів, що виникли під впливом розроблення та впровадження новітніх технологій, можна віднести такі стійкі словосполучення: alpha geek, computer gap, dot bomb, dot com rage, face time, killer application (killer app), lunch box, mouse potato, smart phone, stores with doors, technology butler, teleworkaholic syndrome, virtual pet, wallet computers, word of mouse та інші.

Перейдемо до наступного соціального чинника - розвитку наук, зокрема біологічних. Відомо, що розвиток біологічних наук, особливо генної інженерії, створив можливості для одержання продуктів харчування синтетичним шляхом, тобто генетично модифікованих продуктів: Frankenstein food, gene cuisine, gene food. Одним із досягнень біотехнології є, наприклад, створення „трансгенних” рослин та живих істот (із генами вилученими з інших видів). Трансгенні рослини та тварини, раціональні основи генетики та селекції сільськогосподарських рослин і тварин, засновані на геноміці дозволяють збільшити врожайність сортів і порід, зменшити втрати від бур'янів, шкідників і хвороб [Зацний, Пахомова 2001, 90, 94]:

contraceptive corn, crazy tobacco, designer crop, gene rush, gene smog, golden rice, molecular farming, terminator seed.

Відомо, що в 90-х роках ХХ століття набула поширення практика пошуку біоматеріалів для їх використання при лікуванні захворювань. Науковці мають за мету клонування окремих людських органів та навіть людини. Разом із поняттям „клонування” (cloning) широкого розповсюдження набули словосполучення, утворені на базі саме цього поняття:

car cloning, cloning pregnancy, handmade cloning, reproductive cloning, quantum cloning, therapeutic cloning та словосполучення, пов'язані з цим поняттям: cell bank, copy cat, genetic donor та інші.

Розвиток техніки штучного запліднення обумовив виникнення поняття „виготовлення дітей” і відповідної індустрії: baby-making, baby-making industry. Також ведуться пошуки гена, що відповідає за сексуальну орієнтацію людини [Horton 2003, 404].

Ще одним із найбільш впливових чинників є мультикультуралізм англомовного суспільства та боротьба з різними видами дискримінації. Зазначимо, що Сполучені Штати часто називають „державою іммігрантів”. Це обумовлено двома основними причинами. По-перше, країну заселяли, будували та розвивали покоління іммігрантів та їхніх дітей. По-друге, навіть сьогодні Америка продовжує приймати більше іммігрантів, ніж будь-яка інша країна у світі. І це не дивно, оскільки Сполучені Штати вважаються одним із найбільш неоднорідних суспільств у світі. При цьому, ще й досі основним етносом у США вважається англо-американський етнос (Anglo_American), хоча і підкреслюється, що тільки кожний восьмий американець зазначає свої „англійські, шотландські або уельські корені” [Alba, Lee 2003, 43].

Таким чином, завдяки великому потоку іммігрантів дуже швидко змінюється етнічна та расова стратифікації суспільства. І ці зміни будуть більш значними в майбутньому. Якщо в другій половині ХХ століття населення США було на 90% „білим”, то на початок ХХІ століття американці європейського походження складали вже не більше 75% [Gore 2000, 16], спостерігається процес „коричневіння” Америки, збільшення кількості громадян латино-американського походження [Chua 2003, 209]. Очікується, що, наприклад, у 2050 році американці іспанського походження будуть найбільшою „меншиною” у Сполучених Штатах. Вони складатимуть 21 відсоток від загальної кількості населення (81 мільйон осіб), а за ними йтимуть темношкірі та складатимуть 16 відсотків [Стівенсон 1998, 16].

Американська система соціального захисту своїх громадян, підкреслюють дослідники, завжди була дискримінаційною - ігнорувала існування расових меншостей [Gordon 2003, 172]. У той же час спостерігалося пристосування торгівельних підприємств до потреб різних расових та етнічних груп. Це явище отримало назву market multiculturalism [Farrel 2003, 152]. Зміни в расовій та етнічній стратифікації суспільства та проблеми, що виникли в зв'язку з цією зміною, відображені в таких фразеологічних інноваціях:

driving while black, flying while Muslim, Generation С, hate crime, majority minority, racial profiling, shopping while black, diversity fatigue, diversity training тощо.

Поняття, відображене словом diversity у його сучасному соціально_політичному сенсі, є порівняно новим, підкреслюють вчені. Це поняття почало позначати і політичну доктрину, що пропагує необхідність створення системи „компенсаційних привілеїв” для певних соціальних категорій, що зазнали дискримінації в минулому і, що знаходяться в „непривілейованому становищі” сьогодні [Wood 2003, 5]. Це поняття, на думку деяких дослідників, перетворюється на „новітню релігію Америки” [Connerly 2002, 17], у „мантру мультикультуралізму” [Marable 2002, 9]. Хоча деякі вчені вважають, що більш точно дане поняття можна передати словосполученням ethno-social diversity [Schuck 2003, 29].

Варто констатувати, що сьогодні продовжується боротьба за рівні права в області гендерної політики. Хоча наприкінці 80-х років ХХ століття вважалося, що вже наступила епоха „пост-фемінізму”, що жінки користуються рівними правами з чоловіками [Зацний, Пахомова 2001, 106], рух жінок за рівні права з чоловіками продовжує своє існування. Про „життя” цього руху свідчать фразеологічні інновації кінця ХХ - початку ХХІ століття:

cultural feminism, glass ceiling, glass floor, glass wall, grass ceiling, mommy track, new man, new woman, silicon ceiling, the Fifth World, the Lost Sex тощо.

На думку представників феміністського руху, навіть наука є частиною тієї структури, що увічнила нерівність чоловіків та жінок, тому що протягом багатьох століть жінки були „відлучені від науки” [Gofrey-Smith 2003, 137]. Під впливом жіночого руху в більшості розвинутих країн було вжито заходів, що забезпечують жінкам доступ на ринок праці та рівний із чоловіками соціальний статус. Відбулися величезні зміни в кількісному співвідношенні чоловіків та жінок, які отримують вищу освіту. Важливо додати, що сьогодні жінки становлять більше 11 відсотків особистого складу військових сил США [Стівенсон 1998, 39].

Слід зазначити, що на зразок руху за права жінок, з'явилися рухи за права „сексуальних меншин”. Рух гомосексуалістів за свої права почався ще в 70-ті роки ХХ століття, і англійська мова поповнилася великою кількістю нових слів і фразеологізмів, що була обмежена „підпільним” світом гомосексуальних людей (...) і була в значній мірі табуйована для носіїв літературної мови [Зацний, Пахомова 2001, 110]. Проте, у 90-х роках ХХ століття більшість цих слів та словосполучень перетворилися на офіційні терміни та стали джерелом творення нових слів та стійких словосполучень: come out of the closet, gayby boom, gay identity, gay lib, gay pride, lipstick lesbian, queer nation тощо. Тим часом у боротьбу за свої права вступили бісексуали, до них приєдналися „міжсексуальні групи” - транссексуали, трансвестити - transgender movement.

Варто наголосити, що продовжується поповнення фразеології, що пов'язана з діяльністю політичних партій, особливо з виборчими компаніями (зі змінами у виборчому процесі, зі зміною поведінки кандидатів, з комп'ютеризацією виборів тощо): 911 candidate, caviar left, hard money, soft money, move the goal posts, neo-cold warrior, oppo research, push poll, smoking bed, stealth candidate тощо.

Погляди, концепції щодо соціальної стратифікації американського суспільства в значній мірі змінилися наприкінці ХХ століття. Якщо у 80-ті роки ХХ століття в США виділяли від 5 до 9 „соціальних класів” [Schaefer 1989, 115; Pessen 1988, 279], то в 90-ті роки посилюється тенденція до фрагментації суспільства на все більш дрібні групи та підгрупи, до виділення десятків класів [Labich 1994]. У той же час вважається, що значна кількість американців „переросла межі класової свідомості” і не відносить себе до жодного з класів (X class).

Заслуговує також на увагу факт соціальної стратифікації суспільства на клас заможних та незаможних: the anxious class, at-risk kids, cosmetic underclass, dumpster diver, gutter tribe, urban lumberjack, white overclass. Серед жінок також виділяють нові соціальні групи: corporate wife, scarlet-collar worker, soccer mom, waitress mom тощо.

В умовах інформаційної революції, зазначають вчені, особливо зростає кількість висококваліфікованих фахівців, які, незважаючи на те, що виконують здебільш фізичну роботу і тим самим наближуються до кваліфікованих робітників, володіють високим рівнем знань, необхідних для виконання цієї роботи [Зацний, Федоренко 2002, 44_45]: knowledge technologist, smoke jumper, white hat hacker тощо.

Серед соціальних чинників, що мають помітний вплив на інноваційні процеси у фразеологічній системі англійської мови, можна виділити вікову диференціацію англомовного суспільства. Покоління, зазначають соціологи, - це не група, а соціальна категорія, оскільки люди, які народилися в один і той же час, характеризуються „спільною темпоральною локацією в соціальному процесі” [Zeitlin 2001, 382].

Молоде покоління завжди знаходиться в центрі уваги будь-якого суспільства, що обумовлюється його „потенційною” роллю і споконвічно існуючою проблемою „батьків та дітей”. Для більш детальної номінації та характеристики молодих людей виникає все більша кількість неологізмів [Козьмик 2003, 99]. Наочним прикладом цього може служити той факт, що наприкінці ХХ століття найбільш загальним поняттям на позначення молоді віком 20-25 років виступала назва twentysomething (20-something), а вже через декілька років з'явилися синоніми-словосполучення до цього слова: Generation Ecstasy (Generation E, Gen E) - молодь Великобританії; echo boom, nexus generation - молодь Сполучених Штатів; Generation X (Gen X) > Generation Xer (Gen Xer, Xer) - покоління людей, що народилися в 70-ті роки ХХ століття; Generation Y, Net Generation (N-Gen), digital generation (Generation D), Echo Boom Generation, Bull Market Babies - люди, що народилися після 1982 року, покоління Інтернету, „цифрове покоління” тощо.

Вважається, що трагедія 11 вересня 2001 року, терористичні акти проти Америки, які призвели до загибелі тисяч людей, змінили насамперед менталітет молодого покоління, саме тому виникла необхідність для спеціального позначення людей, які народилися у період між 1978-1987 роками - Generation 9-11 [Зацний 2002б, 46].

Для позначення молоді латиноамериканського походження в США з'явилося словосполучення Generation С (С). Молодих американців, що працюють та проживають за межами Сполучених Штатів, називають Generation G (Generation Global, Gen G). Два часткові антоніми status zero generation та symbolic analysts було створено для позначення молоді, що знаходиться на межі бідності, не має освіти, роботи, перспектив та цілеспрямованої, процвітаючої молоді відповідно. Ще однієї окремою групою молоді Сполучених Штатів можна вважати тих молодих людей, які не приймають цінностей сучасного суспільства - Blank Generation.

Для позначення проміжного покоління, а саме для номінації молодих людей більш зрілого віку, які ще дуже молоді, щоб називатися „середнім поколінням”, але вже не є юними, в англійській мові виник фразеологічний неологізм middle youth [Козьмик 2003, 100].

Як показав аналіз, поколінням, що отримало поліномінаційне відображення в англійській мові, є покоління людей середнього та старшого віку, які ще й зараз знаходяться у влади: baby boom generation, sandwich generation, club-sandwich generation, silver surfers, white-collar boomers тощо. Як зазначають вчені, Америка старішає. Кількість американців старше шістдесяти років на 2030 рік подвоїться й досягне 70 мільйонів чоловік [Newman 2003, 1]. Представники суто старшого покоління також отримали декілька синонімічних назв: grey (gray) hair, grey market, grey power, grey matter, golden oldie, oldest oldie, september people, senior citizen тощо.

Таким чином, виходячи із попередньо сказаного, можна зробити висновок, що певний ряд соціальних чинників впливає на етнічну, гендерну, орієнтаційну, вікову стратифікацію суспільства; ця стратифікація у свою чергу є одним із екстралінгвальних чинників, що має значний вплив на творення і функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови.

Розглянемо наступний соціальний чинник, пов'язаний з екологічними проблемами сьогодення. Беззаперечно екологічні проблеми є досить важливим макросоціальним чинником, який впливає на інноваційні процеси, що відбуваються у словниковому складі сучасної англійської мови [Зацний, Балюта 2003, 82].

На думку багатьох вчених, у останні десятиліття виробничу діяльність людини за своїм масштабом і значенням можна порівнювати з процесами самої природи. У зв'язку з цим, облік віддалених наслідків виробничо-господарської діяльності став об'єктивно необхідним чинником існування самого людства взагалі, і саме тому екологічні проблеми стали одними з глобальних загальнолюдських проблем [Балюта 2001, 5]. Відповідно до цього, розвиток промислово-економічного комплексу повинен здійснюватись обов'язково за умов його нешкідливості навколишньому середовищу, із метою збереження природи для наступних поколінь.

Факти свідчать, що майже в кожній країні світу було прийнято багато „екологічних” законів, а в деяких країнах навіть занадто багато. Наприклад, відомо, що американські підприємці скаржаться, що майже жодна інша країна не має таких численних і суворих законів про навколишнє середовище та майже жодна країна не карає свої компанії в такий спосіб. Наочним прикладом великої кількості подібних законів може служити той факт, що в 1990 році Каліфорнія прийняла закон, який вимагає від усіх виробників випускати певний процент машин без вихлопних газів. З плином часу цей відсоток зростає (10 відсотків від усіх автомобілів у 2003 році, наприклад). До 1994 року одинадцять інших штатів уже пішли шляхом Каліфорнії в цьому напрямку [Стівенсон 1998, 112].

Необхідно наголосити, що велика кількість неологізмів виникла для позначення промислових та побутових відходів, людей, які забруднюють довкілля, наслідків забруднення. Прагнення вирішити екологічні проблеми стали джерелом для виникнення стійких словосполучень, пов'язаних із переробкою відходів та заходами, спрямованими на відродження навколишнього середовища: acid rain (yellow rain), Agenda 21, bottle bank, can bank, deep ecologist, Earth Summit, ecological footprint, greenhouse gas (GHG), light green, ozone fatigue, soil remediation, zero-emission vehicle, zero waste тощо.

Навряд чи в кого можуть виникнути сумніви в тім, що одним із головних завдань збереження довкілля є збереження видів рослинного та тваринного світу. Закон, спрямований на захист флори та фауни - Endangered Species Act, позначення якого все більше вживається в абревіатурній формі (ESA), почали також називати Noah's Ark Law [Зацний, Балюта 2003, 80]. Крім того, виникла певна кількість словосполучень та складних слів для позначення рухів за збереження тварин та рослин, та людей, що борються за їх збереження: animal lib, animal welfare, animal rightists, bioethics, eco_alarmist, ecodefender, eco-vigilant тощо.

Вчені ввели поняття biodiversity crisis, під яким мають на увазі зникнення багаточисленних видів флори та фауни [McKee 2003, 4]. Крім всім відомого поняття „види, що зникають”, набуло поширення поняття „види, кандидати на таких, що зникають” [Зацний, Балюта 2003, 80]: candidate species. Необхідно зазначити, що більшість еконеологізмів не закріплена за сферою екології, а у зв'язку з їх актуальністю вони фактично є термінами політичними та економічними й продовжують поширюватися на всі сфери англійської мови.

Суттєві зміни відбуваються в стилі життя сучасної англомовної людини, у її поведінці та світогляді, що призводить до появи численних фразеологічних інновацій, які фіксують відповідні процеси та явища в мові. Фразеологічні та лексичні новотвори виникають переважно в США, але завдяки актуальності понять, які вони позначають, не тільки для американського, а й для британського суспільства, а також завдяки своїй експресивності, вони використовуються й носіями британського варіанта англійської мови.

Соціальний чинник „зміни в сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини” можна поділити на декілька підсекторів: дозвілля, житло, здоров'я, їжа, людина та її діяльність, масмедіа, одяг, повсякденне життя, розваги, освіта тощо.

Зупинимось на деяких із них. Перш за все важливо наголосити, що спосіб харчування є неодмінною складовою характеристики сучасних американців, свідченням чого можуть бути, наприклад, численні інновації, до складу яких входить слово food: food combining, food desert, food-in film, Frankenstein food, gene food, one-handed food, raw foodist, toy food тощо. На зміну „новій кулінарії” 70-80-х років (nouvelle cuisine) приходить словосполучення „глобальна кулінарія” - global cuisine, яка також позначається словосполученням fusion cookery. Ця кулінарія ґрунтується на змішуванні продуктів харчування, компонентів, приправ різних народів світу, на використанны різної технології приготування їжі.

Здоров'ю людини сьогодні приділяється все більше і більше уваги із-за значного його погіршення в останні десятиліття. Погіршення здоров'я людини знаходить своє відображення в новій фразеології англійської мови. У засобах масової інформації часто почали з'являтися статті, у яких мова йде про виникнення нових захворювань. Ці захворювання в основному пов'язані з негативним впливом сучасної техніки, з інтенсивним темпом життя, а також із подіями, що мають місце у світі (воєнними діями, терористичними актами, стихійними лихами тощо) [Чередниченко 2003в, 35].

Як відомо, мрією кожної людини є досягнення багатства, успіху, матеріального добробуту. Досягнення такої мети, як правило, вимагає від людини досить інтенсивного використання часу, повної самовідданості на роботі, максимального напруження фізичних та душевних сил, часто за рахунок родини, друзів тощо. Таке існування на межі стресу з багатьма неприємними подіями та ситуаціями (stress portfolio), із болісним відчуттям постійної нестачі часу (hurry sickness) [Мурко 2002, 139], призводить до виникнення різних захворювань, наприклад, хронічного захворювання грипозного характеру (chronic fatigue syndrome).

Досить популярним висловом для характеристики сучасної людини стало стійке неологічне сполучення stress puppy - людина, яка звикла вести бурхливий, енергійний спосіб життя, при цьому постійно скаржиться на стрес. Регулярні недосипання протягом робочого тижня примушують багатьох людей відсипатись на вихідних. Таких людей, що постійно не досипають описує фразеологізм sleep camels. Необхідно зазначити в цьому зв'язку, що стресовий характер життя сучасної людини перетворює сон на серйозну проблему для багатьох людей [Зацний, Пахомова, Зацна 2004]. Дослідники навіть називають сучасне суспільство „суспільством, що хворіє на сон” (sleep-sick society), вони також вважають, що у багатьох людей є „борги” щодо сну (sleep debt). Також можна говорити про існування тимчасового безсоння (situational insomnia) - безсоння, що виникає після певних стресових ситуацій у житті сучасної людини.

Зрозуміло, що напруженість життя, інтенсивність часу, проведеного на роботі, вимагає дозвілля, яке давало б змогу позбутися стресу, забути як про професійні так і інші проблеми в житті. У зв'язку з цим виникло багато неологізмів для позначення видів відпочинку, наприклад, туризму (benefit tourism, eclipse tourism, green tourism, grief tourist, intellectual tourism, labour tourist, space tourism, sun-and-sea tourism, sustainable tourism, weather tourism), пасивного та активного відпочинку (comfort TV, extreme sports, ski football, street luge, urban yoga, volunteer vacationer, white water rodeo). Як бачимо з прикладів, на активному відпочинку люди віддають перевагу тим видам спорту, які називаються екстремальними. Модність поняття „екстремальність” зумовлює його розповсюдження на інші сфери повсякденного життя. Виникає, наприклад, поняття „екстремального садівництва” (extreme gardening), тобто садівництва в екстремальних умовах.

Беззаперечно, у центрі громадської уваги завжди перебували і перебувають стосунки між жінкою і чоловіком, шлюб, родина, що є стимулом для появи фразеологічних інновацій, які слугують для позначення та характеристики зазначених стосунків: destination wedding, net nuptials, starter marriage, toxic bachelor, two-pay-check family, webcast wedding, tug of love child тощо.

Зазначимо, що активним джерелом поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови є макрофрейм одяг і стиль людини, до якого можна віднести слова та словосполучення, що позначають предмети одягу, взуття, аксесуари, стиль людини тощо. Відомо, що у багатьох країнах світу, особливо в Америці замість „формального” стилю одягу встановлюється „неформальний”, або „напівнеформальний” (тобто неофіційний одяг можна вдягати у певні дні тижня). Із заміною формального одягу на неформальний, із згодою або відмовою прийняти ці нововведення пов'язана певна кількість нових сталих словосполучень: business casual, casual Friday, dress correctness, dress-down day/Friday, dress-up Thursday, grunge dressing. Із появою нових видів одягу та взуття поширилися новоутворені слова та словосполучення для їх позначення: combats, designer jeans, Doc Martens, drop-seat pants, fuck_me heels, thigh-high тощо.

Ми живемо в епоху моди, що швидко змінюється, в епоху її нетривалості - Speed chic, оскільки ера інформації загострює наше відчуття часу [Lee 2003, 33]. Для позначення сучасної нетривалої моди по аналогії до словосполучення fast food з'явилося словосполучення fast fashion. Дослідники зазначають, що сучасна людина є споживачем „Мак-моди” - McFashion (алюзія на „Макдональдси - постачальники швидкої їжі”) [Lee 2003, 63].

Наступним соціальним чинником впливу ми вважаємо зміни в системі освіти англомовного суспільства. Під змінами ми, перш за все, розуміємо модернізацію, комп'ютеризацію системи освіти (про що вже було сказано вище). Як студенти так і викладачі/вчителі мають необмежений доступ до великого обсягу інформації, до того ж цей доступ є набагато швидшим ніж будь-коли раніше. Швидкі технологічні зміни та найповніший обсяг наявної інформації розкриває великі перспективи перед викладачами, студентами та іншими людьми, пов'язаними з процесом навчання [Technology 1999, 58]. Відомо, що існує програмне забезпечення, яке дозволяє навчати граматиці, лексиці, письмовим навичкам та навіть вимові, а також тестувати рівень отриманих знань. Спеціальне програмне забезпечення також надає студентам можливість створювати класні інформаційні листи, а також міні-газети [Robertson, Acklam 2001, 28].

Уже в 2001 році велика кількість американських коледжів пропонували віртуальні курси навчання - virtual courses. Учені вважають, що найбільш перспективними напрямками розвитку вищої освіти через Інтернет можна назвати: 1) функціонування повністю віртуальних навчальних закладів; 2) розширення віртуальної освіти за рахунок віртуальних курсів у стінах традиційних університетів та коледжів (такі навчальні заклади отримали неологічне позначення brick-and-mortal institutions); 3) запровадження віртуальних рис до звичаних університетських курсів у стінах традиційних навчальних закладів [Maeroff 2002, 2].

Варто констатувати, що одним із нововведень в американській системі освіти кінця ХХ століття є домашня освіта. У 1983 році в місті Вічіта, штат Канзас, близько 50 родин навчали своїх дітей удома, в основному з релігійних та інших особистих міркувань. Але сьогодні, після визнання судами США законності домашньої освіти, усе більше родин, які раніше користувалися послугами традиційних суспільних шкіл, переключаються на домашню освіту. В міру того, як розширюється рух за навчання дітей удома, результати досліджень свідчать, що більшість дітей, які отримали домашнє навчання, отримують високі результати на стандартизованих іспитах, добре адаптовані, успішно вчаться в коледжах [Докінз 2000, 62-63].

Як уже було зазначено вище, усе більше навчальних закладів оснащуються засобами сучасної комп'ютерної, телекомунікаційної техніки, перетворюючись у віртуальні університети (virtual university). Саме віртуальні університети здобули назву „мегауніверситетів” (megauniversities), оскільки щороку кожний із них приймає понад 100 000 студентів [Potashnik 1998, 42].

Можна говорити про те, що більшість американських законів про освіту, поширили її переваги на тих, для кого вона раніше була недоступна через бідність, расову або статеву приналежність, інвалідність чи інші обставини. Помітне місце серед цих актів зайняли „Солдатський Біль про права” для ветеранів військових сил, закони про початкову і середню освіту, про програму для бідних дітей „Швидкий старт”, „Закон про освіту для осіб з обмеженими можливостями” [Бренсон 2000, 11].

Зазначені вище та багато інших нововведень у системі освіти англомовних країн, звичайно мали вплив не тільки на життя їх громадян, але й на їх мову. У сучасній англійській мові з'явилася значна кількість словосполучень як результат цих нововведень: charter school, computer-aided education, digital gap, distance learning, “intermediate” college, magnet school, school inside school, social promotion, paper books, e-books, e-mentor тощо.

Все сказане вище дає можливість зробити висновок, що всі соціальні чинники (як макро- так мікросоціальні) мають великий вплив на формування та функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови. Аналіз різноманітних соціальних чинників впливу на мову дозволив класифікувати їх таким чином: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук; соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві; зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини.

Дослідження показало, що не завжди можливо чітко розмежувати соціальні чинники - серед них існують „прикордонні”, тобто такі, що можна віднести до декількох груп соціальних чинників впливу на мову. На закінчення зазначимо, що всі соціальні чинники пов'язані з основними сферами людської діяльності. Тому заслуговує на уважний та детальний розгляд кожна сфера людської діяльності, адже в кожній сфері можливе формування та функціонування фразеологічних інновацій англійської мови.

1.6 Соціальна кореляція центрів фразотворчої інновації сучасної англійської мови

Відомо, що в кожній мові є слова, які найчастіше використовуються як компоненти ФО, еквіваленти яких у інших мовах не утворюють фразеологізмів [Солодухо 1977, 56]. Ці компоненти є фразотворчими центрами, навколо яких утворюється значна кількість ФО.

Фразотворчі центри можуть змінюватись на кожному синхронному зрізі - на перший план виходять одиниці, які відображають найбільш актуальні для певного періоду явища, процеси, стани тощо. Навколо зазначених одиниць утворюються цілі фразеологічні серії. Існують різні підходи щодо визначення фразеологічної серії. В.М. Телія вважає, що серія формується на основі семантично домінуючого, ключового слова [Телия 1980, 286]. Ю.А. Гвоздарєв фразеологічною серією вважає сукупність ФО, поєднаних на основі певної ознаки або ознак [Гвоздарев 1973, 44]. Але більшість авторів вважають, що серія утворюється на основі стрижневого слова.

Однак, окрім слів, що утворюють фразеологізми в певній мові і, еквіваленти яких не утворюють фразеологічних одиниць в інших мовах, існують і такі, що є фразотворчими центрами багатьох мов. Це, перш за все, стосується інтернаціоналізмів або слів, що увійшли до декількох мов із однієї мови-джерела. Явище глобалізації дало поштовх для розвитку однакових сфер життя в різних країнах, і, як результат, маємо вживання однакових (еквівалентних) слів на позначення змін, нових явищ та процесів у цих сферах.

Наприклад, на бурхливий розвиток сучасних складних технологій указує поява нових словосполучень, фразотворчими центрами яких є лексеми computer (computer fraud, computer gap, computer hip, computer junkie, computer refusenik); smart (smart drug, smart dust, smart gun, smart home, smart phone, smart pistol); dot(-com) (dot bomb, dot-com deathwatch, dot-com rage, dot snot); designer (designer beer, designer crop, designer drug, designer lager); virtual (virtual advertising, virtual community, virtual Friday, virtual manager) тощо.

На подібність проблем, явищ, процесів у різних країнах указує поява нових стійких словосполучень, центром яких виступає прикметник global (global ageing, global corporation, global cuisine, global female icon, global dimming, global government, global villager).

Стурбованість проблемою захисту та очищення навколишнього середовища відбито в нових словосполученнях, фразотворчим центром яких є прикметник green, що набуває нового „екологічного” значення (green accounting, green aid, green ammunition, green bill, green bullet, green energy, green guru, green party, green talks, green skeleton, green sweater worker, green tax, green wash).

В економічній сфері одним із центрів для створення ряду фразеологізмів стало слово golden: golden bullet, golden share, golden fleecing, golden goose, golden handshake. На інноваційний центр перетворилося слово job: first jobber, job gap, job summit, job share, job lock, job spill. Одне із ключових слів сфери політики - candidate увійшло до складу низки стійких словосполучень: 911 candidate, parachute candidate, stealth candidate, Seabiscuit candidate.

Дата теракту, здійсненого ісламськими радикалами, стала центром утворення стійких словосполучень 9/11 charity scam, 9-11 hijack cell, post 9/11 era, September 11 plot, Generation 9-11. У сферах економічного, суспільно-політичного та повсякденного життя найбільш продуктивними є іменники economy, economics (goldilocks economy, attention economics, bubble economy, experience economy, grey economy, bazaar economy, tiger economy), politics (retail politics, just-in-time politics, wholesale politics), correctness (dress correctness, political correctness, emotional correctness, gender correctness), worker (jobless worker, dog-collar worker, clockless worker, scarlet collar worker, portfolio worker), coach (career coach, health coach, life coach, trading coach), cuisine (cup-holder cuisine, deprivation cuisine, drive-through cuisine) тощо.

У суспільно-політичній сфері як і в повсякденному вжитку досить численними розповсюдженими є фразеологічні інновації, до складу яких входить соматичний компонент head: chip head, barking head, shouting head, crack head. Основними фразотворчими центрами, що є постачальниками значної кількості фразеологічних неологізмів різних сфер життя, виявилися: effect (CNN effect, Gulliver effect, house money effect, lipstick effect, revenge effect, slashdot effect, wealth effect); syndrome (economy class syndrome, Jurassic Park syndrome, Stendhal's syndrome, sudden loss of wealth syndrome, underload syndrome); journalism (civic journalism, gotcha journalism, horse-race journalism, solutions journalism, spin journalism); terrorism (acoustic terrorism, franchise terrorism, new terrorism); tourist або tourism (extreme tourism, grief tourist, intellectual tourist, narco tourism, weather tourist); generation (Generation С, Generation 9-11, 13^th generation, sandwich generation, therapy generation, Generation XL); gap (garbage gap, geek gap, gender gap, jargon gap, wealth gap), urban (urban forest, urban lumberjack, summit, urban theology, urban tribe, urban yoga) тощо.

Висновки до розділу 1

Таким чином розвиток нової парадигми наукового знання - лінгвокогнітивної - дає дослідникам можливість вирішувати проблеми, пов'язані з вивченням процесів отримання, обробки, збереження, використання, організації, накопичення структур знань. Когнітивна наука - це наука про пізнання світу, результати сприйняття світу людиною. Останні сприйняття світу відображаються в мові, яка опиняється у центрі уваги когнітивної лінгвістики. Когнітивісти розглядають мову як когнітивний механізм. Пізнавальна діяльність людини нерозривно пов'язана з роботою її свідомості, пам'яттю, емоціями, мисленням, тобто з поведінкою людини. І саме мова є частиною цієї поведінки та всієї пізнавальної діяльності.

У процесі пізнання світу у свідомості утворюється певна картина світу (із вербальною та образною складовою), яка є неповторною у кожної людини, в кожній мові. Без картини світу неможливе людське спілкування та взаєморозуміння, яке у свою чергу неможливе й без мови. Пізнання світу потребує нових мовних знаків для більш точного або повного позначення невідомого або зміненого феномена. Позначення здійснюється шляхом поповнення номінативного інвентаря не тільки лексичними, але і фразеологічними інноваціями, внаслідок чого виникає необхідність дослідження взаємозв'язку теорії фразеологічної номінації та когнітивної теорії. Цей взаємозв'язок виявляється в тому, що в теорії фразеологічної номінації одним із важливих є питання про те, яка частина знань про об'єкт отримує фразеологічне найменування.

Найбільш ідеальним об'єктом для вивчення доволі складних процесів пізнання світу, когнітивної обробки інформації у свідомості людини є фразеологія, зокрема нова фразеологія. У процесі пізнання світу у свідомості людини на перший план виходять ті чи інші образи - нові або вже закріплені пам'яттю. І саме образи, образне мислення окремої людини або цілого народу є головним стимулом для створення фразеологічних одиниць. Виражаючи абстрактне через конкретне, відокремлене через осяжне чуттєво та наочно, фразеологічні одиниці є нібито формою рефлексії навколишньої дійсності, навколишнього світу. Вони є яскравою частиною образно-номінативної картини світу.

Необхідно зазначити, що фразеологічні неологізми репрезентують, на відміну від лексичних, не повну картину світу, а її окремі фрагменти, що є актуальними для носіїв мови. Варто також констатувати, що на відміну від первинної номінації, пов'язаної з омовленням дійсності, створення фразеологічних інновацій становить собою, за деяким винятком, вторинну номінацію, при якій діяльність мовної свідомості пов'язана з уже існуючими мовними одиницями.

У лінгвокогнітивних дослідженнях неможливо не приділити увагу значенню людського чинника в процесі пізнання світу. Адже саме людина є центральним елементом цього процесу, вона є центром конструювання універсуму. Антропоцентризм пов'язаний із усвідомленням людиною себе у центрі світу. Сучасна лінгвістика також досліджує питання про міру впливу людини на мову та про вплив мови на поведінку та мислення людини, адже мова наскрізь антропоцентрична. Цю тезу можна підтвердити фактом інтенсивного поповнення новими фразеологічними одиницями тих секторів і фрагментів англомовної картини світу, що пов'язані з людиною, її діяльністю та характеристикою. Дослідження фразеологічних інновацій англійської мови дало можливість виявити основну спільну рису всіх фразеологічних одиниць - їх антропоцентризм, що виявляється у концентрації фразеологічних неологізмів навколо лексико-семантичного поля „Людина”, яке ми поділяємо на три групи: „Людина та її діяльність”, „Людина та суспільство” і „Людина та її характеристика”, кожна з яких включає декілька підгруп і має свою лексичну наповнюваність.

Формування нового фразеологізму відбувається під впливом соціального стимулу, певних соціальних чинників, зокрема тих, що мають значний вплив на формування та функціонування фразеологічних неологізмів англійської мови. Аналіз останніх дозволив виявити основні соціальні чинники впливу та розробити їхню класифікацію. Соціальні чинники впливу на формування та функціонування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови можна поділити на такі групи: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки); соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо); зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини. Необхідно зазначити, що до кожної групи ми включаємо певні чинники, але інколи спостерігається інтегрування декількох чинників. Результатом впливу кожного чинника на мову стала поява тієї чи іншої фразеологічної одиниці.

У сучасній англійській мові існують слова, які є найбільш продуктивними центрами фраземоутворення. У кожній сфері життя є певний набір таких ядерних центрів. Наприклад, для політичної сфери характерними є лексеми politics, candidate, для економічної - economy, economics, golden, суспільно-політичної та повсякденної - green, coach, journalism, tourism, generation тощо.

Основні наукові результати розділу опубліковані в працях:

1. Антропоцентризм як одна із особливостей нової фразеології англійської мови // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. „Україна наукова 2003”. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2003. - С. 58_59.

2. Вплив соціальних факторів на формування і функціонування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Нова філологія. - 2003. - №4(19). - С. 44-52.

3. Зміни в економічній політиці як один із соціальних факторів впливу на формування нових фразеологічних одиниць англійської мови // Матер. Міжнар. наук.-метод. конф. „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції”. - Харків, 2003. - С. 185-186.

4. Зміни в системі освіти як один із соціальних факторів впливу на формування нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови // Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 19. Філологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2003. - С. 92_93.

5. Інтернет і мова: стилістика електронної комунікації // Лінгвістичні дослідження. - Вип. 2. - Горлівка: ГДПІІМ, 2003. - С. 197-204.

6. Новая лексика и фразеология английского языка, отражающая физическое и ментальное состояние человека // Нова філологія. - 2003. - №3(18). - С. 35-41.

7. Про когнітивний підхід до дослідження фразеологічних одиниць // Вісник Харків. нац. ун-ту. - 2004. - №631. - С. 92-95.

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІСТЬ НОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

2.1 Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних інновацій

В науковій літературі з досліджень фразеології вказується на її функціонування як окремої системи мовних одиниць, відмінної від лексичної. Ми дотримуємось тієї ж точки зору, і пояснюємо це наявністю певних системних зв'язків у сфері фразеології, та певних відмінностей між лексичним та фразеологічним значенням. Під системними ми розуміємо синонімічні, антонімічні, полісемічні, омонімічні фразеологічні зв'язки, які значно відрізняються від однойменних у сфері лексики.