Житлово-комунальне господарство Львівської області

Плани реформування житлово-комунального господарства Львова створені в рамках Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львова на 2011-2013 роки [78].

Головною метою реформування житлово-комунальної сфери Львова є забезпечення фінансово-економічної стабільності його функціонування, підвищення рівня обслуговування споживачів, поліпшення якості житлово-комунальних послуг, поліпшення благоустрою [78].

Ця мета конкретизується в таких завданнях [78]:

1) послідовне реформування Львівських комунальних підприємств (ЛКП) в управляючі компанії по наданню житлово-комунальних послуг;

2) сприяння розвитку ОСББ і укладення з ними угод на обслуговування;

3) забезпечення зняття з балансу ЛКП малоквартирних приватизованих будинків;

4) збільшення кількості та покращення якості комунальних послуг, а також закупівля техніки для ЛКП.

З метою модернізації водопровідно-каналізаційного господарства міста розробляється проектно-кошторисна документація на реконструкцію водогону від насосної станції "Зарудці" до насосної станції "Збоїща", реконструкцію водопостачання смт. Рудно, реконструкцію каналізаційних очисних споруд у м. Львові, санацію каналізаційного колектора на річці Полтва від Оперного театру до вул. Дорошенка, від вул. Шота Руставелі до готелю "Жорж". [78].

З метою покращання функціонування та стабілізації роботи теплоенергетичного господарства планується здійснити ряд заходів відповідно до Програми модернізації систем теплопостачання Львівської області на 2012-2016 роки.

З метою вирішення проблем ритуального обслуговування Львова планується будівництво нового кладовища на землях Миклашівської сільської ради Пустомитівського району [78].

Планується продовжувати роботи з капітальних ремонтів вулиць міста. Також планується збільшувати показник зовнішнього освітлення Львова, який у 2011 році становив 91% [78].

У всіх адміністративно-територіальних одиницях Львівської області розроблено програми соціально-економічного та культурного розвитку на 2013 рік. В них велику увагу присвячено житлово-комунальному господарству, зокрема планам його розвитку.

У зв'язку з великою кількістю житлово-комунальних проблем в Бориславі розроблено план заходів з метою їх вирішення [76]. Зокрема:

1) у сфері водопостачання: привести втрати води до нормативних; налагодити квартирний облік води; забезпечити якість та обсяги подачі води у відповідності до нормативних вимог; зменшити енергоємність подачі води шляхом будівництва малої гідроелектростанції на водопроводі питної води "Бухів" - Борислав; збільшити об'єм водозабору води шляхом реконструкції локальних водозаборів ("Рибник", "Ріпне", "Штателянди", "Раточин", "Валька"); провести заміну водопроводів, в яких вийшов термін експлуатації; для ефективного виконання ремонтних робіт та росту продуктивності праці з обслуговування водоканалізаційного господарства придбати спецтехніку та обладнання; будівництво очисних споруд;

2) у сфері теплопостачання: визначити стратегічні напрямки розвитку системи теплопостачання (централізоване, індивідуальне); налагодити будинковий облік тепла; впроваджувати системи когенерації на базі наявних котелень з метою продукування електричної та теплової енергії; зменшити мережні тепловтрати шляхом поступової заміни труб; знизити енергоємність продукування теплоенергії шляхом реконструкції котелень із заміною старих неекономічних котлів на котли з високим коефіцієнтом корисної дії;

3) у сфері санітарного очищення: забезпечити стовідсоткове охоплення населення, установ та підприємств централізованим збором та вивозом твердих побутових відходів (ТПВ); привести полігони ТПВ до нормативних вимог; укомплектувати комунальні служби необхідним обладнанням та технікою; реалізація проекту переробки та утилізації змішаних твердих побутових відходів;

4) у житловому фонді: створити ефективного власника житлового фонду; встановити договірні стосунки з мешканцями та надавачами послуг; ефективно використовувати нежитлові приміщення; проводити капітальний ремонту житлових будинків, використовуючи будівельні матеріали, розроблені за новими технологіями; виділити кошти на капітальний ремонт житлового фонду;

5) у сфері благоустрою та дорожнього господарства: налагодити функціонування ефективної системи поточного та капітального ремонту доріг у відповідності до нормативних вимог; здійснити реконструкцію мереж вуличного освітлення; впровадити енергозберігаючі системи вуличного освітлення, зокрема, замінити світильники старих типів на сучасні світлодіодні, встановити прилади для автоматичного керування освітленням, контролю стану мереж та витрат електроенергії, замінити в мережах вуличного освітлення неізольованих алюмінієвих проводів на самонесучий ізольований провід; забезпечити дороги відповідними дорожніми знаками; укомплектувати дорожні бригади засобами малої механізації; провести капітальний ремонт доріг міста; здійснення протипаводкових заходів [76].

У Дрогобичі згідно з планом розвитку житлово-комунального господарства передбачено [77]: подальше створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; проведення технічної експертизи, модернізації, заміни та диспетчеризації ліфтів; покращення якості надання житлово-комунальних послуг; прийом у комунальну власність територіальної громади міста відомчих об'єктів житлового господарства; проведення модернізації матеріально-технічної бази житлово-комунального господарства. По благоустрою міста планується виконати роботи по ремонту доріг, тротуарів, реконструкцію мереж зовнішнього освітлення, продовжити роботи по будівництву міського кладовища. В житловому господарстві планується капітальний ремонт житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій; реставрація фасадів в житлових будинках; капітальний ремонт доріг міста. В сфері комунального господарства заплановано виконати реконструкцію теплових мереж; реконструкцію котелень; реконструкцію водопровідних мереж; будівництво гоподарсько-фекального каналізаційного колектора та семи каналізаційних насосних станцій.

У Дрогобичі планується також здійснити модернізацію систем зовнішнього освітлення: збільшити загальну протяжність повітряних мереж зовнішнього освітлення на 10 км; замінити відкриті проводи повітряних ліній електропередач на самонесучий ізольований провід (СІП); створити 163 додаткові металеві опори для прокладання нових повітряних мереж; збільшення кількості світлоточок на 200 одиниць; повністю відмовитися від ртутних ламп, зменшити кількість дугонатрієвих ламп на 110 од.; замінити енергоємні лампи світлоточок на економні енергозберігаючі та встановити нові світлодіодні джерела світла (975 од.); облаштувати аварійно-диспетчерський пункт по мережі вуличного освітлення; встановити 2 автоматизовані системи дистанційного управління зовнішнім освітленням; встановити 4 нові шафи управління зовнішнім освітленням управління; збільшити кількість приладів обліку електроенергії на 4 одиниці; придбати 2,0 млн. кВт*год. електроенергії для освітлення міста у вечірній та нічний час; взяти на обслуговування інженерні системи об'єкту міського благоустрою світломузикального динамічного фонтану "Водограй".

В разі виділення коштів з державного та місцевого бюджетів планується розпочати роботи та реалізувати наступні проекти: модернізація аераційної системи очисних споруд каналізації міста; додаткова реконструкція водопровідних мереж; реконструкція системи енергоживлення водозабору "Гірне"; проведення робіт по дослідно-промисловій розробці і затвердження запасів вод підземних джерел водозабору "Уріж"; розроблення схеми оптимізації систем водопостачання міст Дрогобича та Стебника.

В Моршині в ЖКГ планується наступна робота [79]: реконструкція каналізаційно-очисних споруд; реконструкція водоочисних споруд; заміна аварійних ділянок мереж водопостачання та водовідведення; запровадження технологічного обліку води на водозаборах та насосних станціях; встановлення приладів обліку тепла та холодної води на житлових будинках; капітальний та поточний ремонт житлового фонду роботи з технічного переоснащення будинків, в яких створюються об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків; завершення реконструкції котельні по вул. Привокзальна, 45 та заміна теплових мереж міста; продовження робіт по реконструкції вуличного освітлення та заміні світильників; реконструкція, капітальний і поточний ремонт автомобільних доріг та забезпечення безпеки дорожнього руху; капітальний ремонт тротуарів; асфальтування прибудинкових територій.

У Трускавці плануються наступні роботи в сфері ЖКГ [82]: капітальний ремонт житлового фонду; реконструкція, капітальний та поточний ремонт доріг; санітарна очистка міста; вивіз твердих побутових відходів; механізоване прибирання.

У Бродівському районі для покращення житлово-комунальної інфраструктури планується [67]: реалізація заходів районної Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на період 2011-2014 рр.; впровадження енергозберігаючих заходів у сфері житлово-комунального господарства; проведення моніторингу тарифів на всі види житлово-комунальних послуг та здійснення заходів щодо недопущення безпідставного їх підвищення; забезпечення стовідсоткової оплати спожитих енергоносіїв підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення; обладнання усіх багатоквартирних будинків приладами обліку води та теплової енергії; сприяння комплексній модернізації і технічному переоснащенню підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних нормативів та норм протипожежного захисту.

Пріоритетним завданням у функціонуванні житлово-комунального господарства Дрогобицького району будуть [70]: модернізація газових мереж (заміна газопроводів низького тиску загальною протяжністю 1210 м, середнього тиску - 180 м); заміни обладнання шафних регуляторних пунктів (ШРП) у 3 населених пунктах; заміни обладнання станцій катодного захисту; переключення газопроводів-вводів у 2 населених пунктах; введення нових потужностей, зокрема прийняття в експлуатацію газопровід середнього тиску в с. Нагуєвичі; газифікації 50 житлових будинків в с. Нагуєвичі; здійснення повірки 150 приладів обліку газу.

Основні заходи та завдання для розвитку ЖКГ у Жидачівському районі [71]: реалізація проектів з енергозбереження; виконання робіт з енергозбереження із заміною морально і фізично застарілого обладнання котелень на нові високоефективні котли з високим ККД, у тому числі з заміщенням природного газу альтернативними видами палива; реалізація інвестиційних проектів з модернізації вуличного освітлення населених пунктів району; планомірне приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня, що покриває економічно обґрунтовані витрати й інвестиційну складову; вдосконалення управління житловим фондом, зокрема активізація процесу створення ОСББ; продовження обладнання існуючого житлового фонду приладами обліку води і теплової енергії.

У Жовківському районі плануються такі заходи щодо модернізації ЖКГ [72]: продовження заміни магістральних водогонів, вуличних і будинкових водопровідних мереж, а також модернізації насосного обладнання водопровідних та насосних станцій; активізація процесу створення ОСББ; планомірне приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня, що покриває економічно обґрунтовані витрати; приведення в належний технічний стан об'єктів житлово-комунального господарства району.

У Кам'янка-Бузькому районі модернізація ЖКГ пов'язана з такими завданнями [73]: ремонту і реконструкції очисних споруд комунальних стоків водопровідно-каналізаційного господарства в місті Кам'янка-Бузька; придбання прибиральної техніки, сміттєвоза; ремонт 2,8 км вулиць і тротуарів; оснащення енергозаощадженого вуличного освітлення; оновлення контейнерів (40 шт.); провести реорганізацію МКП УЖКГ, з метою припинення нарощування заборгованості по платежах до бюджету та пенсійного фонду. До 2015 року в районі заплановано створити 13 ОСББ: у багатоквартирних житлових будинках в місті Кам'янка-Бузька, смт. Добротвір, смт. Запитів та смт. Новий Яричів.

Головні напрями розвитку ЖКГ Миколаївського району [75]: створення ОСББ; встановлення приладів технологічного обліку теплової енергії; організація збирання і вивезення відходів з приватного сектору Миколаєва та відновлення централізованого збору з сільських населених пунктів.

В Пустомитівському районі планується [83]: реконструкція очисних споруд м. Пустомити; рекультивація сміттєзвалища в м. Пустомити; будівництво централізованого водовідведення в с. Сокільники; водопостачання кварталу "Голда" та вулиць Козацька і Зелена с. Сокільники; будівництво побутової самоплинної каналізації в с. Муроване.

Основні напрямки розвитку ЖКГ Самбірського району [84]: реконструкція системи водопостачання та очисних споруд в містах Рудки та Новий Калинів; реконструкція житлового будинку в с. Ралівка; продовження реконструкції каналізаційних очисних споруд і систем каналізації; реконструкція в м. Рудки; встановлення приладів обліку теплової енергії та холодної води в м. Новий Калинів; встановлення в населених пунктах району площадок збору твердих побутових відходів із спеціальними контейнерами; впорядкування сміттєзвалищ; освітлення вулиць населених пунктів району.

Першочергові завдання Сколівського району [85] в житлово-комунальному господарстві: роботи по ліквідації аварійної ямковості на дорогах загального користування; газифікація сіл Корчин та Плав'я, Крушельниця; будівництво транзитного газопроводу середнього тиску Сколе-Демня.

В Турківському районі основними завданнями у сфері житлово-комунального господарства визначено [86]: проведення реконструкції очисних споруд каналізації, завершення ремонту підземної водопровідної системи по вулицях міста Турка; ведення робіт з будівництва полігону твердих побутових відходів для м. Турка.

Таким чином у всіх адміністративно-територіальних одиницях Львівської області розвитку житлово-комунального господарства надають велике значення й розробляють детальні плани з метою практичного вирішення проблем цієї сфери та покращення якості комунальних послуг.

Отже, для розвитку житлово-комунального господарства Львівської області були розроблені числені плани, в яких визначено головні напрямки його реформування. Загальні плани реформування ЖКГ області стосуються вирішення основних проблем (підвищення економічної ефективності, оновлення матеріально-технічної бази, покращення управлінських механізмів, забезпечення екологічно стабільної роботи сфери тощо), реформування управлінського апарату, стимулювання створення ОСББ, підвищення енергоефективності, модернізації систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, розроблення нової системи поводження з твердими побутовими відходами. Особлива увага при плануванні звертається на розвиток житлово-комунального господарства Львова. У всіх містах обласного підпорядкування і районах розроблені свої плани щодо модернізації ЖКГ на локальному рівні. Реалізація всіх цих планів створить можливість перейти житлово-комунальному господарству на якісно новий рівень та створить сприятливі умови для життя й роботи населення, що матиме позитивний вплив на функціонування всієї області.

5.4 Прогнози та перспективи розвитку ЖКГ області

Житлово-комунальне господарство у Львівській області активно розвивається. Цей розвиток в першу чергу спрямований на подолання існуючих проблем. А оскільки таких проблем дуже багато, то в найближчому майбутньому очікувати вирішення їх всіх не вийде. Проте в результаті реалізації намічених програм відбувається поступове покращення в житлво-комунальній сфері.

Здійснення всіх запланованих заходів щодо модернізації сфери житлово-комунальних послуг в області мало б дуже велике значення для покращення якості комунальних послуг, підвищення ефективності сектору, створення конкурентного середовища, подолання фінансової залежності підприємств ЖКГ, впровадження новітніх технологій тощо.

В перспективі ЖКГ Львівської області має величезний потенціал. Проте його реалізації перешкоджає ряд обставин, головна з яких брак коштів. Реалізація всіх запланованих заходів щодо модернізації ЖКГ потребує значних капіталовкладень. Оскільки житлово-комунальне господарство залишається сферою, що не приваблює приватних інвесторів, його фінансування здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів. При цьому відбувається постійне недофінансування галузі, а виділених коштів, зазвичай не вистачає не тільки на модернізацію, а навіть на покриття боргів.

Але навіть в таких умовах в житлово-комунальному господарстві спостерігається прогрес, хоча й доволі повільний. Тому з часом ситуація в сфері ЖКГ повинна покращитись.

Для прогнозування стану ЖКГ використаємо ряд показників, що характеризують забезпеченість населення житлом та комунальними послугами. Застосувавши математичний метод регресійної часової лінійної екстраполяції [22, 96] на основі відомої динаміки показників за 2005-2012 роки [19, 40] спрогнозувємо їх хід до 2015 року (таблиці 5.1, 5.2).

Таблиця 5.1

Динаміка та прогнозні значення деяких показників житлового господарства Львівської області

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013 оцінка	2014 прогноз	2015 прогноз
Забезпеченість населення житлом, м2 загальної площі у розрахунку на 1 особу	19,8	20,6	20,7	20,8	21,2	21,5	21,9	22,1	22,4	22,7	23,0
у міських поселеннях	18,1	18,4	18,5	18,7	18,8	19,2	19,4	19,7	19,8	20,1	20,3
у сільській місцевості	22,4	22,7	23,2	23,5	23,8	24,3	24,8	25,2	25,5	25,9	26,3

Дані таблиці відображають прогнозні значення показників у 2014-2015 роках за умови, що тенденції 2000-2012 років збережуться. Як бачимо в середньому в області показник забезпеченості населення житлом (табл. 5.1) зросте з 22,1 м2/особу в 2012 році до 23 м2/особу в 2015 році. При цьому забезпеченість житлом у сільській місцевості зросте значно більше (з 25,2 до 26,3 м2/особу), ніж у міських поселеннях (з 19,7 до 20,3 м2/особу). Тобто, забезпеченість населення житлом у сільських населених пунктах залишиться значно вищою, ніж в міських. При цьому забезпеченість житлом в сільських поселеннях буде дещо вищою за рівень відповідних середніх показників в Україні. А забезпеченість житлом в міських поселеннях Львівської області продовжить залишатися на одному з останніх місць в Україні.

Таблиця 5.2

Динаміка та прогнозні значення деяких показників комунального господарства Львівської області

	2000	2005	2010	2011	2012	2013 оцінка	2014 прогноз	2015 прогноз
Частка загальної площі житла (%) у міських поселеннях, обладнаної
водопроводом	82,3	83,1	86,7	87,4	87,7	88,1	88,6	89,1
каналізацією	82,1	82,9	86,5	87,3	87,7	88,0	88,5	89,0
опаленням	65,0	64,4	70,0	75,0	75,3	74,9	75,8	76,7
газом	91,3	91,4	91,5	90,7	91,4	91,2	91,2	91,2
гарячим водопостачанням	66,8	69,6	73,9	74,2	74,9	75,6	76,3	77,0
Частка загальної площі житла (%) у сільській місцевості, обладнаної
водопроводом	10,5	13,7	26,9	31,4	33,7	34,1	36,2	38,2
каналізацією	7,5	10,7	24,5	29,2	32,2	32,3	34,4	36,5
опаленням	13,9	15,4	26,0	30,3	32,5	32,3	33,9	35,5
газом	80,9	81,7	83,5	83,8	83,7	84,1	84,4	84,6
гарячим водопостачанням	4,5	4,5	18,3	22,6	24,7	24,7	26,5	28,3

В таблиці 5.2 наведені динаміка та прогнозні значення частки загальної площі житла, обладнаної комунальними послугами в міських та сільських поселеннях. У міських поселеннях зростає частка житлового фонду обладнаного водопроводом, каналізацією, гарячим водопостачанням. Всі ці показники зростають доволі повільно, оскільки більша частина будинків вже облаштована комунальними послугами.

В сільській місцевості обладнання комунальними послугами згідно з прогнозом буде йти швидшими темпами, оскільки для цього є сприятливі передумови й потреби в такому облаштуванні виникають у великій кількості житлових будинків.

Дуже повільно зростає показник частки загальної площі житлового фонду, обладнаної газопостачанням. Це пов'язано з тим, що в сільській місцевості через переважання індивідуальної забудови новозбудовані будинки не одразу під'єднуються до централізованого газопостачання. А оскільки введення в експлуатацію житлових приміщень в сільській місцевості йде швидкими темпами, то частка загальної площі житлового фонду обладнаної газопостачанням збільшується повільно, хоча в абсолютному відношенні кількість будинків обладнаних централізованим газопостачанням зростає.

Для розробки прогнозу забезпеченості житлом в розрізі адміністративно-територіальних одиниць Львівської області використаємо метод математико-картографічного прогнозування [22]. В результаті створення регресійного лінійного прогнозу отримаємо прогнозні значення забезпеченості житлом на 2014-2015 роки по містах обласного значення та районах (табл. 5.3).

Згідно з цим прогнозом забезпеченість населення житлом до 2015 року зростає у більшості адміністративно-територіальних одиницях Львівщини. Проте у містах Львів та Новий Розділ спостерігається зниження забезпеченості населення житлом. Це свідчить про те, що в цих містах в рамках даної моделі зростання потреб в житлі відбувається швидше, ніж введення нового житла в експлуатацію. З іншого боку найвищі темпи приросту очікуються в Миколаївському районі (2,2% в рік), Бориславі (2,1%) та Дрогобичі (2,1%), що свідчить про позитивні тенденції зростання забезпеченості населення житлом.

Таблиця 5.3

Динаміка та прогнозні значення забезпечення населення житлом в розрізі адміністративно-територіальних одиниць Львівської області (м2/особу)

	2000	2005	2008	2009	2010	2011	2012	2013 оцінка	2014 прогноз	2015 прогноз
Усього	19,0	19,8	20,6	20,8	21,2	21,5	21,9	21,9	22,2	22,4
Львів	18,9	17,9	18,4	18,5	18,8	19,1	19,4	19,0	19,0	19,0
Борислав	18,1	20,4	22,4	23,0	23,7	24,3	25,0	25,4	26,0	26,6
Дрогобич	17,3	18,5	19,6	19,9	20,6	20,1	20,1	20,8	21,1	21,3
Моршин		22,8	24,1	24,5	24,9	25,3	25,7	25,7	26,0	26,4
Новий Розділ		18,0	17,6	17,6	17,5	17,5	17,5	17,4	17,4	17,3
Самбір	19,5	21,5	22,9	23,2	23,6	24,6	25,0	25,2	25,7	26,1
Стрий	16,6	17,0	18,1	18,0	18,2	18,5	18,5	18,7	18,9	19,1
Трускавець	17,8	19,2	20,3	20,6	21,1	21,4	22,6	22,3	22,7	23,1
Червоноград	17,5	17,8	18,0	17,9	18,0	18,0	18,1	18,1	18,2	18,2
Бродівський	20,3	21,1	21,7	21,9	22,2	22,7	22,8	22,9	23,1	23,3
Буський	21,1	22,5	23,6	23,8	24,0	24,3	24,6	24,9	25,2	25,5
Городоцький	20,8	22,7	24,4	24,8	25,2	25,7	26,2	26,6	27,1	27,5
Дрогобицький	21,8	23,2	24,2	24,4	25,0	25,5	26,1	26,1	26,4	26,8
Жидачівський	20,1	22,0	23,1	23,4	23,7	23,9	24,2	24,7	25,0	25,4
Жовківський	17,9	18,9	19,5	19,6	19,9	20,2	20,5	20,6	20,8	21,0
Золочівський	19,1	20,7	21,3	21,4	21,6	21,9	22,2	22,4	22,7	22,9
Кам'янка-Бузький	19,3	21,4	22,9	23,6	23,9	24,5	24,8	25,3	25,8	26,3
Миколаївський	18,8	21,8	22,8	23,1	23,6	23,8	24,1	24,8	25,3	25,7
Мостиський	20,8	22,5	23,6	23,9	24,2	24,4	24,6	25,1	25,4	25,8
Перемишлянський	19,1	21,6	23,2	23,6	24,1	24,4	24,9	25,5	26,0	26,5
Пустомитівський	21,4	24,3	26,5	26,9	27,6	28,4	29,4	29,7	30,4	31,0
Радехівський	20,5	21,9	23,0	23,2	23,6	23,8	24,0	24,4	24,7	25,0
Самбірський	19,5	21,0	21,9	22,2	22,7	23,6	24,2	24,1	24,4	24,8
Сколівський	17,1	19,1	20,3	20,4	20,9	21,8	22,1	22,4	22,8	23,2
Сокальський	18,2	19,8	20,4	20,5	20,7	21,1	21,5	21,6	21,9	22,2
Старосамбірський	20,0	21,1	21,6	21,6	21,7	21,6	21,7	22,1	22,2	22,3
Стрийський	19,8	21,2	22,2	22,6	23,3	23,7	24,2	24,3	24,7	25,0
Турківський	19,3	20,6	21,6	21,8	22,3	22,3	22,4	22,9	23,2	23,4
Яворівський	16,5	17,5	17,9	18,0	18,5	18,9	19,5	19,3	19,5	19,7

Загалом можна припустити, що реформування житлово-комунального господарства Львівської області буде відбуватись повільно й планомірно. Найактивніші заходи можна очікувати у сфері створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), поступового підвищення тарифів на комунальні послуги та часткового оновлення матеріально-технічної бази.

В перспективі у Львівській області буде покращуватись ситуація із забезпеченням населення житлом. Це відбуватиметься за рахунок: введення в експлуатацію нових житлових приміщень; здійснення капітальних ремонтів як за рахунок бюджетних коштів, так і в результаті діяльності ОСББ. Очікується також зростання інвестицій в житлове будівництво.

В найближчий час, найімовірніше, збережеться тенденція до поступового зростання кількості ОСББ. Завдяки цьому можна також сподіватись покращення комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

У Львівській області в найближчому майбутньому продовжить зростати рівень охоплення житлового фонду послугами водопостачання, водовідведення, теплопостачання, газопостачання. Особливо слід відзначити зростання частки сільських населених пунктів охоплених газопостачанням. При цьому можна сподіватися також покращення якості цих послуг через поступове оновлення застарілого обладнання.

Відповідно до розроблених планів у Львівській області будуть здійснюватись заходи з покращення енергоефективності, в першу чергу за рахунок модернізації систем теплопостачання.

У зв'язку з браком коштів в найближчі роки у Львівській області будуть здійснюватись переважно лише поточні ремонти доріг. В той же час якість доріг буде погіршуватись і потреби в капітальних ремонтах зростатимуть.

Актуальним буде залишатися також питання тарифів. Очевидно, що тарифи на житлово-комунальні послуги будуть зростати, проте це зростання не дозволить сягнути рівня фактичної собівартості послуг, а тому підприємтсва ЖКГ будуть залишатися збитковими.

Незважаючи на це показники заборгованості підприємств ЖКГ будуть все таки повільно зменшуватись, оскільки відбуватиметься поступове зменшення заборгованості населення за житло та комунальні послуги. Очікується також зростання заробітної плати працівникам житлово-комунального господарства, однак воно буде незначним. Показники заборгованості та заробітної плати дуже залежать від загальної соціально-економічної ситуації в державі. Тому її погіршення може призвести до різкого зниження цих показників й повернути їх на рівень попередніх років, що в свою чергу може створити затримку в розвитку житлово-комунального господарства області.

В разі виділення коштів можна сподіватись модернізації системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Зокрема, в найближчий час повинно бути закрито Грибовицьке сміттєзвалище та розпочато роботи з рекультивації його земель. Також можна сподіватись підготовки до реалізації проекту створення у Львівській області кластерної системи поводження з ТПВ. Можливо, в майбутньму, буде розроблена система сортування побутових відходів з метою полегшення їх переробки.

У випадку залучення додаткових інвестицій на модернізацію ЖКГ, можливі покращення окремих показників роботи господарства й покращення місця Львівської області за цими показниками в Україні.

Виконання загальнообласних програм по модернізації ЖКГ в повному обсязі потребує дуже багато коштів. Так, для реалізації Програми модернізації систем теплопостачання у Львівській області на 2012-2016 роки роки необхідно 1018 млн гривень [64], а Програми поводження з твердими побутовими відходами у Львівській області на 2007-2020 роки - 1622 млн гривень [38]. Виділення таких коштів на ці цілі в повному обсязі є малоймовірним. Тому повного виконання всіх завдань програм досягнуто не буде.

Отже, модернізація житлово-комунального господарства Львівської області буде відбуватись в рамках розроблених планів, проте в обсягах, на які вистачить виділених коштів. Тому, можна стверджувати, що для здійснення всіх запланованих заходів необхідні величезні капіталовкладення та тривалий час.

Територіальний розвиток житлово-комунального господарства Львівської області в найближчі роки буде пов'язаний з вирішенням в адміністративно-територіальних одиницях області конкретних актуальних завдань з метою покращення якості послуг комунальної сфери.

У Львові будуть проводитись заходи з метою збільшення кількості ОСББ, покращення добробуту міста, реконструкції матеріально-технічної бази господарства, впровадження енергозберігаючих технологій, можливо буде здійснена закупівля спецтехніки.

В містах обласного значення та районних центрах також будуть здійснюватись заходи, спрямовані на створення ОСББ, вирішення поточних проблем, модернізацію обладнання та виконання інших передбачених планами робіт в межах наявних коштів.

В сільській місцевості області найактивніша робота буде проводитись в сфері збільшення комунальних послуг в селах, в першу чергу - збільшення кількості газифікованих природним газом сіл.

В найближчому майбутньому житлово-комунальне господарство буде розвиватися в рамках намічених планів з метою подолання головних проблем. Проте реалізація планів в повному обсязі неможлива через брак коштів. Активна робота буде здійснюватись в сфері створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), поступового підвищення тарифів на комунальні послуги та часткового оновлення матеріально-технічної бази. Також впродовж наступних років буде тривати процес охоплення все більшої частки житлового фонду комунальними послугами, зокрема в сільських поселеннях.

Отже, житлово-комунальне господарство Львівської області має великий потенціал, проте для його реалізації необхідний тривалий час та правильна управлінська діяльність, що дозволить досягти поставлених перед ЖКГ цілей.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1 Вступ

Охорона праці має дуже велике значення як під час написання магістерської роботи, так і в майбутній професійній діяльності. Розділ "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" є важливим елементом магістерської роботи.

Магістерська робота має суспільно-гуманітарний характер. Виконання роботи передбачає камеральне опрацювання інформації, її узагальнення, написання тексту магістерської роботи та її оформлення. Виконання магістерської роботи здійснюється за допомогою персонального комп'ютера.

Питання з охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях під час написання роботи є дуже актуальними [18, 26, 42, 88, 90]. Вони дозволяють:

1) охарактеризувати виробниче середовище та процес праці з погляду відповідності ергономічним та санітарно-гігієнічним нормам;

2) визначити організаційно-технічні заходи, спрямовані на поліпшення умов праці та забезпечення безпеки під час виконання дипломної роботи;

3) розробити схему дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Таким чином розділ "Охорона праці в галузі та безпека в надзвичайних ситуаціях" спрямований на визначення умов, в яких виконується магістерська робота, встановлення їх відповідності до визначених нормативів, та розробку шляхів з метою їх покращення.

6.2 Аналіз стану умов праці

Приміщення, в якому виконувалась магістерська робота знаходиться на четвертому поверсі дев'ятиповерхової будівлі. Воно має об'єм 54 м3, площу 22 м2. У приміщенні обладнано 2 робочих місця, обидва укомплектовані персональними комп'ютерами.

Температура в приміщенні [18, 42] протягом року коливається в межах 17-25оС. Відносна вологість [18, 42] - близько 50%. Швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с. Шум в приміщенні [15, 17] знаходиться на рівні 50 дБА. Приміщення має природну неорганізовану систему вентилювання і централізоване опалення.

Вікна забезпечують бокове одностороннє освітлення [12, 15]. Вони зорієнтовані на південь і мають загальну площу 2,5 м2. Штучне освітлення забезпечується двома світильниками з точковими джерелами світла та двома настільними люмінесцентними лампами.

У приміщенні є електрична мережа з напругою 220 В, яка створює небезпеку ураження електричним струмом [15, 18, 88]. Персональні комп'ютери та периферійні пристрої можуть бути джерелами електромагнітних випромінювань та шкідливих речовин [17].

За класифікацією приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення [34], в якому виконувалась магістерська робота належить до категорії В (пожежонебезпечна). Приміщення оснащене переносним вуглекислотним вогнегасником ВВК-2 [94].

У приміщенні наявна аптечка для надання долікарської допомоги. Приміщення щоденно провітрюють [26].

За фізичним навантаженням виконання магістерської роботи відноситься до категорії легкі роботи (Іа), її виконують сидячи з періодичним ходінням. Характер організування виконання магістерської роботи підпадає під режим зі зворотнім зв'язком, оскільки робота над кожним наступним розділом потребує верифікації (в тому числі з допомогою статистико-математичного аналізу) результатів отриманих в процесі роботи над попередніми розділами [42].

За ступенем нервово-психічної напруги виконання роботи належить до другого-третього ступеня. Інтелектуальне навантаження під час виконання роботи можна віднести до третього ступеня та класифікувати як напружений, а емоційне навантаження - до другого ступеня й визначити як помірно напружений [42].

Виконання роботи потребує напруження зору і високого ступеня зосередженості протягом тривалого часу та передбачає роботу з великими обсягами інформації [16, 18, 26, 42].

Робота над магістерською роботою передбачає переробку великого масиву інформації і постійну концентрацію уваги, тому при тривалій роботі розвивається розумова втома і порушення уваги та є передумовою для виникнення стресових ситуацій [16, 26, 88].

Виконання магістерської роботи передбачає постійну роботу з персональним комп'ютером, що зумовлює негативний вплив на організм через неправильний розподіл навантаження на окремі системи організму. Робота з комп'ютером потребує значного напруження зору протягом тривалого часу, що негативно впливає на систему зору [15, 18, 42].

Під час роботи з комп'ютером людина є малорухомою, що негативно позначається на хребті й циркуляції крові у всьому організмі. Тривала робота на клавіатурі призводить до перенапруження суглобів кисті й м'язів передпліччя [15].

Персональні комп'ютери є сильним джерелом електромагнітних випромінювань, а також створюють додатковий шум, що збільшує нервове напруження [15, 16, 26].

6.3 Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці

Місце праці обладнане персональним комп'ютером. Приміщення, в якому відбувалась робота з комп'ютером відповідає санітарним вимогам [18, 42]. На кожне робоче місце обладнане персональним комп'ютером припадає 11 м2 площі (згідно з нормативними документами - від 6 м2), об'єм 27 м3 (нормативно - 20 м3). Відстань між комп'ютерами складає 3 м.

Конструкція місця праці забезпечує підтримання оптимального положення тіла людини.

Персональний комп'ютер розміщений на столі висотою 85 см. Ширина стола становить 130 см, а глибина - 70 см. Стіл має простір для ніг висотою 75 см, шириною 90 см та глибиною 60 см.

Крісло має сидіння, спинку та стаціонарні підлокітники. Крісло регулюється за висотою та кутом нахилу сидіння і спинки. Ширина поверхні сидіння дорівнює 45 см, глибина - 40 см. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 35-60 см.

Монітор комп'ютера має діагональ 21''. Відстань від екрана до очей 85 см, що відповідає встановленим нормам [16]. Клавіатура знаходиться на поверхні столу і має кут нахилу 10о.

Під час виконання магістерської роботи робота з комп'ютером є головною. В процесі роботи з комп'ютером через кожну годину роботи встановлюється 10-хвилинна перерва.

Організаційні заходи перед початком роботи передбачають перевірку наявності обладнання, справності персонального комп'ютера. Під час роботи увімкнений персональний комп'ютер не залишають без нагляду. Після закінчення роботи робоче відповідно до організаційних заходів місце прибирають, комп'ютер вимикають та відключають від електромережі [10, 12, 15].

Мікроклімат у приміщенні [18, 42] характеризується такими показниками: температура протягом року коливається в межах 17-25оС, відносна вологість повітря становить близько 50%, швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с. Приміщення має природну неорганізовану систему вентилювання.

Природне освітлення забезпечують вікна [12, 15]. Вони зорієнтовані на південь і забезпечують коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5%. Вікна обладнані системою жалюзей. Абсолютна освітленість штучного освітлення в площині функціональної поверхні становить 250 Лк. Також застосовується локальне штучне освітлення, інтенсивність якого становить 200 Лк. Інтенсивність штучного освітлення регулюється системою вимикачів.

Приміщення відповідає встановленим нормам мінімальної площі місця праці (11 м2, норма - 4,5 м2) та об'єму повітря, що припадає на одне місце праці (27 м3, норма - 15 м3) [15, 42].

Шум в приміщенні знаходиться на рівні 50 дБА, що не перевищує допустимого рівня шуму [15, 17].

Заходи особистої гігієни на місці праці передбачають утримання робочого місця у чистоті, наявність на ньому тільки необхідних засобів.

Під час виконання магістерської роботи головною діяльністю є робота з комп'ютером. Тому заходи безпеки в першу чергу спрямовані на забезпечення безпечної роботи під експлуатації персонального комп'ютера [37].

Заходи безпеки передбачають:

- правильне організування місця праці (дотримання санітарно-гігієнічних вимог);

- дотримання режиму праці (10-хвилинні перерви через кожну годину роботи);

- дотримання заходів електробезпеки;

- підтримка оптимальних параметрів мікроклімату;

- забезпечення раціонального освітлення місця праці;

- зниження рівня шуму та вібрації.

6.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях

За класифікацією приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки [34] приміщення, в якому виконувалась магістерська робота належить до категорії В (пожежонебезпечна). Пожежі, що можуть виникнути в приміщенні відносяться до класу А (пожежі твердих речовин, горіння яких супроводжується тлінням) або до класу Е (пожежі, пов'язані з горінням електроустановок), якщо джерелом пожежі виступає персональний комп'ютер [15].

Приміщення оснащене вуглекислотним вогнегасником ВВК-2. На поверсі приміщення в будівлі також знаходяться два водопінні вогнегасники ВВП-6 [94].

З метою запобігання виникненню пожежі [13, 44] після завершення роботи електричне обладнання (персональний комп'ютер, настільні лампи) вимикаються з електромережі.

На випадок виникнення надзвичайних ситуацій визначено шлях евакуації з приміщення, в якому здійснюється написання магістерської роботи [26, 88].

Евакуаційним виходом з приміщення служить дверний отвір, що веде в коридор з безпосереднім виходом на сходовий майданчик. Шляхом евакуації є коридор, що веде до сходового майданчика та сходи.

Двері на шляху евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівлі. Всі сходові майданчики обладнанні джерелами штучного світла, що забезпечують освітлення шляху евакуації в темну пору доби.

6.5 Висновки

Охорона праці має дуже велике значення як під час написання магістерської роботи, так і в майбутній професійній діяльності.

В приміщенні, де виконувалась магістерська робота, обладнані два робочих місця, розташовані на площі 22 м2. Параметри мікроклімату приміщення забезпечують комфортну роботу. Освітлення забезпечено на належному рівні, а рівень шуму зведено до мінімуму. Приміщення оснащене засобами пожежогасіння та першої медичної допомоги.

Виконання магістерської роботи належить до категорії легких робіт (Іа). Інтелектуальне навантаження сягає третього ступеня, а емоційне навантаження - другого. Виконання роботи потребує напруження зору і високого ступеня зосередженості протягом тривалого часу.

Виконання магістерської роботи передбачає постійну роботу з персональним комп'ютером. Місце праці організовано таким чином, щоб створити якомога кращі умови для роботи. Встановлено режим роботи та заходи безпеки спрямовані на створення безпечних умов під час експлуатації комп'ютера.

З метою безпечної роботи розроблено систему протипожежних заходів та визначено шляхи евакуації на випадок надзвичайних ситуацій.

Таким чином магістерська робота виконувалась в умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним та ергономічним нормативам. Розроблені заходи для забезпечення безпечних умов під час написання магістерської роботи.

ВИСНОВКИ

Житлово-комунальне господарство є важливою сферою господарства країни. Воно об'єднує групу галузей, що забезпечують життя й роботу населення країни в нормальних умовах шляхом надання послуг водопостачання та водовідведення, тепло-, електро-, газопостачання та ін.

Відповідно до класифікатора видів економічної діяльності 2010 року (КВЕД-2010) сфера житлово-комунального господарства належить до секцій D ("Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря") та E ("Водопостачання; каналізація, поводження з відходами").

В Україні функціонування житлово-комунального господарства регулюється Конституцією України, Житловим кодексом, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про теплопостачання", "Про електроенергетику", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Постановами Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" та іншими нормативно-правовими актами.

Житлово-комунальне господарство розвивається на основі демографічних передумов, зокрема розселення, руху та статево-вікової структури населення. Через нерівномірність розміщення населення у Львівській області виникають різні потреби в житлово-комунальних послугах. Демографічна ситуація вказує на найбільші потреби в послугах ЖКГ у Львові, Дрогобицькому, Сокальському, Стрийському та Пустомитівському районах.

Житловий фонд Львівської області має загальну площу близько 55,8 млн. м2. Понад 54,7% цієї площі припадає на міські поселення, а 45,3% - на сільську місцевість. Найбільшу загальну площу житлового фонду мають Львів, Дрогобицький та Сокальський райони, що зумовлено великою площею міського житлового фонду, а також Пустомитівський район, де переважає сільський житловий фонд. Спостерігається позитивна динаміка розширення житлового фонду, що створює передумови для покращення стану забезпечення населення житлом.

Найкраще житлом забезпечене населення у Пустомитівському, Городоцькому та Кам'янка-Бузькому районах, що пояснюється високою часткою житлового фонду в сільських поселеннях, де забезпеченість є вищою, порівняно з міськими населеними пунктами.

Львівська область має розвинену матеріально-технічну базу для надання комунальних послуг. Найбільша матеріальна база знаходиться у Львові, Дрогобицькому, Сокальському, Миколаївському та Пустомитівському районах.

Матеріальна база у Львівській області є застарілою. Для забезпечення належної якості комунальних послуг необхідно провести оновлення та модернізацію матеріальних фондів. Крім того слід звернути увагу на розвиток матеріальної бази в окремих адміністративних одиницях Львівської області, де комунальних послуг не вистачає, що дозволить охопити більшу частку споживачів.

У сфері житлово-комунального господарства взаємодіють численні суб'єкти. Їх діяльність в Україні регулює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. У Львівській області регулювання ЖКГ здійснює Головне управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації. На місцевому рівні координацію здійснюють галузеві структурні підрозділи районних державних адміністрацій, виконкомів міст, міських, селищних і сільських рад.

Активними суб'єктами житлово-комунального господарства у сфері утримання будинків та прибудинкових територій останнім часом стають об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Базовими комунальними підприємствами у Львівській області є ЛКП "Львівводоканал" (водопостачання та водовідведення), ЛМКП "Львівтеплоенерго" (теплопостачання), ПАТ "Львівобленерго" (електропостачання), ПАТ "Львівгаз" (газопостачання).

У цілому міський житловий фонд охоплений комунальними послугами краще, ніж сільський. Проте спостерігаються значні територіальні відмінності. Водопостачанням та каналізацією найкраще забезпечені міські поселення у Золочівському, Перемишлянському районах та Львові. Теплопостачанням найкраще обладнаний міський житловий фонд у Яворівському, Пустомитівському та Перемишлянському районах; гарячим водопостачанням - у Перемишлянському районі, Львові, Миколаївському та Стрийському районах, а газопостачанням - у Пустомитівському, Перемишлянському, Самбірському районах. Високі показники обладнання міських поселень комунальними послугами у Золочівському, Перемишлянському та Пустомитівському районах пов'язані з тим, що міський житловий фонд в цих районах є порівняно невеликим. Найгірше комунальними послугами забезпечені міські поселення у Турківському, Старосамбірському та Мостиському районах.

Сільські поселення загалом мають низький рівень обладнання водопостачанням та водовідведенням, теплопостачанням та гарячим водопостачанням. Натомість доволі високими є показники обладнання сільських населених пунктів газопостачанням. Газопостачанням найкраще забезпечені сільські населені пункти у Пустомитівському, Миколаївському, Городоцькому та Стрийському районах. Водопостачанням та каналізацією, а також гарячим водопостачанням найкраще обладнаний сільський житловий фонд у Пустомитівському, Миколаївському та Стрийському районах; а теплопостачанням - у Пустомитівському, Городоцькому та Дрогобицькому районах. Отже, найкраще комунальними послугами забезпечені сільські поселення, що розташовані в приміській зоні великих міст. Найнижчий рівень охоплення комунальними послугами має сільський житловий фонд у периферійних районах: Турківському, Сколівському та Мостиському.

Адміністративно-територіальні одиниці Львівської області мають схожі показники рівня обладнання міських та сільських поселень комунальними послугами. На основі багатовимірного аналізу даних показників у Львівській області було виділено 8 таксонів, які представляють групи районів зі схожими рівнями обладнання міського й сільського житлового фонду комунальними послугами. Крім того було здійснено багатовимірні аналізи охоплення комунальними послугами окремо міських та сільських населених пунктів, в результаті яких було виділено по 5 таксонів.

Житлове господарство Львівської області має доволі високі абсолютні показники, проте за за відносними показниками займає в Україні невисокі місця. Але при цьому воно стрімко розвивається, що є передумовою для покращення ситуації в цій сфері у майбутньому.

Серед комунальних послуг житловий фонд Львівської області порівняно добре охоплений гарячим водопостачанням і водовідведенням, на середньому рівні - водопостачанням та дещо менше, ніж у інших областях - газопостачанням та теплопостачанням.

Тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, водопостачання та водовідведення, теплопостачання встановлюються органами місцевої влади й тому є диференційованими за населеними пунктами. Тарифи на електропостачання й газопостачання встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України й є однаковими для всіх регіонів.

Тарифи на комунальні послуги дуже відрізняються у різних районах:

а) тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є найвищими у Новому Роздолі, Сокалі, Червонограді, а найнижчими - у Старому Самборі, Городку, Турці;

б) на водопостачання: найвищі - у Мостиськах, Бориславі, Старому Самборі; найнижчі у Новому Роздолі, Бродах, Пустомитах;

в) на водовідведення: найвищі - у Мостиськах, Пустомитах, Городку; найнижчі - у Бориславі, Дрогобичі, Моршині;

г) на теплопостачання: найвищі - у Старому Самборі, Сколе, Трускавці; найнижчі - у Перемишлянах, Моршині, Новому Роздолі.

Порівняно з іншими обласними центрами Львів має високі тарифи на водопостачання та теплопостачання, середні - на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і низькі - на водовідведення.

Таким на електроенергію залежать від типу поселень та обсягу спожитої електроенергії. Тарифи на природний газ для населення залежать лише від обсягу споживання природного газу та наявності газових лічильників. Ці тарифи є однаковими у всіх адміністративних одиницях України.

Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у Львівській області найбільше значення мають у районах з порівняно невеликою кількістю населення та високою забезпеченістю комунальними послугами. Натомість у периферійних районах, де комунальні послуги розвинені слабо такі субсидії є менш важливі. Субсидії для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у Львівській області найбільше значення мають у периферійних районах з недостатнім рівнем розвитку комунальної інфраструктури. Разом серед областей України Львівська область не має високих місць за обсягом субсидій на 1 особу, що свідчить про її порівняно низьку залежність від субсидій.

Перед житлово-комунальним господарством Львівської області постає ряд проблем, зокрема, високий ступінь зносу житлового фонду, занедбаність прибудинкових територій, висока ціна комунальних послуг, значні втрати тепла та води через використання застарілого обладнання, забруднення водоймищ викидами із каналізаційних мереж, несвоєчасний вивіз побутових відходів, прибирання листя, снігу та сміття з вулиць, створення несанкціонованих звалищ, неналежний стан доріг, зношеність рухомого складу та транспортної інфраструктури. Вони ставлять під загрозу можливість його подальшого функціонування, а тому потребують негайного вирішення.

За характером проблеми ЖКГ об'єднуємо у 5 груп: економічні, управлінські, матеріально-технічні, екологічні та специфічні. За сферою виникнення їх поділяють на проблеми житлового господарства, водопровідно-каналізаційного господарства, теплопостачання, санітарної очистки, зеленого господарства, дорожнього господарства, міського громадського пасажирського транспорту та інші.

У житловому господарстві існує проблема нестачі житла. За показником забезпеченості населення житлом Львівська область перебуває на 21-му місці в Україні. Серйозною проблемою є наявність аварійного та зношеного житлового фонду. За обсягом площі найбільше аварійного житлового фонду у Львові та Бродівському районі, а зношеного - у Дрогобицькому і Жовківському районах.

Значною проблемою є утримання будинків та прибудинкових територій. Для покращення цієї ситуації створюють об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Проте процес створення ОСББ йде доволі повільно.

Однією з найгостріших проблем комунальних підприємств є застарілість виробничого обладнання, що негативно впливає на якість послуг, збільшує витрати палива і загалом призводить до підвищення собівартості комунальних послуг. Серйозною проблемою є втрати теплової енергії та води, які постійно зростають.

Одна з найнагальніших проблем у Львівській області - накопичення побутових відходів, обсяги яких зростають стрімкими темпами. Ця проблема ускладнюється тим, що побутові відходи зазвичай несортовані, що унеможливлює переробку сміття. Тому сміттєзвалища області переповнені.

Важливу групу проблем житлово-комунального господарства міських поселень становлять проблеми, пов'язані з благоустроєм міської транспортної інфраструктури, зокрема незадовільний стан дорожнього покриття та зношеність рухомого складу.

Вирішення проблем житлово-комунального господарства Львівської області потребує здійснення комплексу продуманих заходів спрямованих на подолання економічних, управлінських, технічних та екологічних перешкод, які ускладнюють якісне виконання підприємствам ЖКГ своїх функцій. З цією метою у Львівській області розробляється ряд програм, зокрема: Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Львівської області на 2011-2014 роки, обласна Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2007-2020 роки у Львівській області, Програма модернізації систем теплопостачання у Львівській області на 2012-2016 роки, Регіональна Програма "Питна вода" у Львівській області на 2012-2020 роки.