Житлово-комунальне господарство Львівської області

Отже, незважаючи на порівняно добру забезпеченість газопостачанням Львівська область має в Україні середні значення. Тому система газопостачання у області потребує розширення для охоплення більшої частки споживачів.

У 2012 році у Львівській області було відпущено 1912,6 млн м3 природного газу, що становило 4,3% всього відпущеного природного газу в Україні. За цим показником Львівська область займала 9 місце. Її випереджали Дніпропетровська (5725,2 млн м3) та Донецька (3835,9 млн м3) області, Київ (3674,3 млн м3), Харківська (2991,0 млн м3), Одеська (2495,6 млн м3), Київська (2491,8 млн м3), Черкаська (2224,7 млн м3) та Полтавська (2163,3 млн м3) області [40].

Зрідженого газу у 2012 році у Львівській області було відпущено 1612 тонн, тобто 1,8% відпущеного в Україні зрідженого газу. За цим показником Львівська область випереджала лише Закарпатську (863 т), Тернопільську (1262 т) та Черкаську (1387 т) області [40].

Таким чином у Львівській області доволі добре розвинене постачання природним газом. Натомість постачання зрідженим газом дуже незначне, що пов'язано з переходом до природного газу і свідчить про модернізацію системи газопостачання.

У 2012 році у Львівській області налічувалось 1457 котелень, що становило 4,1% від їх загальної кількості в Україні [40]. При цьому на Львівську область припадало 5,2% котелень потужністю понад 100 Гкал/год [43].

За показником кількості котелень Львівщина займає 14 місце і відстає від Донецької (2609), Дніпропетровської (1989), Полтавської (1943), Чернігівської (1881), Харківської (1823), Луганської (1780), Одеської (1749), Черкаської (1635), Івано-Франківської (1519), Рівненської (1510), Київської (1508) областей, Автономної Республіки Крим (1497) та Закарпатської області (1458) [40]. Отже, обсяг матеріальної бази теплопостачання у Львівській області загалом перебуває на середньому рівні.

Теплопостачання охоплює послуги з опалення та гарячого водопостачання. Теплопостачання в Україні загалом розвинене дещо слабше, ніж газопостачання. Особливо це спостерігається сільських поселень, де ці послуги охоплюють порівняно незначну частку квартир.

Опаленням у Львівській області у 2012 році було охоплено 54,8% квартир (одноквартирних будинків). За цим показником вона займала в Україні 18 місце випереджаючи лише Вінницьку (42,3%), Івано-Франківську (43,1%), Житомирську (43,2%), Чернівецьку (44,3%), Чернігівську (46,6%), Рівненську (50,2%), Кіровоградську (50,8%), Волинську (51,0%) та Хмельницьку (52,0%) області [21]. Таким чином Львівська область загалом в Україні має невисокі показники обладнання опаленням, проте лідирує за цим показником серед західних областей. Це свідчить про провідну роль житлово-комунального господарства Львівщини на заході України.

Міські поселення охоплені теплопостачанням краще за сільську місцевість. У Львівські області опалення мають 74,6% квартир в міських поселеннях. За цим показником Львівщина перебуває на 12 місці в Україні і поступається Києву (99,5%), Харківській (91,9%), Київській (90,4%) областям, Севастополю (87,5%), Тернопільській області (84,9%), Автономній Республіці Крим (79,5%), Дніпропетровській (79,2%), Сумській (78,9%), Запорізькій (76,0%), Миколаївській (75,5%) та Рівненській (75,1%) областям (рис. 2.11) [21].

У сільських поселеннях Львівської області опалення розвинене слабо. У 2012 році опаленням було охоплено 25,8% квартир в сільських населених пунктах і Львівська область займала 20 місце в Україні. Вона випереджала лише Донецьку (17,9%), Івано-Франківську (21,5%), Луганську (23,5%), Житомирську (24,0%), Кіровоградську (25,4%) та Вінницьку (25,7%) області (рис. 2.11) [21].

Отже, за показниками опалення Львівська область займає в Україні доволі низькі місця. Проте вона порівняно добре забезпечена цими послугами в порівнянні з іншими західними областями.

Гарячим водопостачанням у 2012 році у Львівській області було охоплено 52,2% квартир. За цим показником вона займала 7 місце, поступаючись Києву (97,8%), Севастополю (78,9%), Харківській (61,1%), Запорізькій (58,5%) областям, Автономній Республіці Крим (58,2%) та Миколаївській області (52,5%) [21].

У міських поселеннях Львівської області у 2012 році гарячим водопостачанням охоплено 75,1% квартир. За цим показником Львівська область поступалась лише Києву (97,8%) і Севастополю (81,8%) і займала перше місце серед областей України (рис. 2.11) [21].

У Львівській області у 2012 році у сільських поселеннях гарячим водопостачанням було обладнано 18,7% квартир. За цим показником вона займала 5 місце і поступалась Автономній Республіці Крим (28,4%), Закарпатській (22,2%), Чернівецькій (20,7%) та Миколаївській (19,2%) областям (рис. 2.11) [21].

Отже, Львівська область за забезпеченістю сільських населених пунктів гарячим водопостачанням поступається лише південним регіонам, де добре розвинене централізоване водопостачання і на його базі розвивається також гаряче водопостачання, а також західним областям з невеликим обсягом житлового фонду, що забезпечує порівняно високі відносні показники забезпеченості комунальними послугами.

Таким чином Львівська область має доволі високий рівень охоплення квартир гарячим водопостачанням, що в першу чергу пов'язано з високими показниками у міських поселеннях. Тому вона є одним з лідерів за рівнем розвитку послуг гарячого водопостачання.

Загалом у Львівській області в 2012 році було відпущено 3259,4 тис. Гкал теплової енергії, що становило 3,4% всієї теплової енергії відпущеної в Україні [43]. За цим показником Львівська область займала 9 місце в Україні. Її випереджали Київ (14695,7 тис. Гкал), Дніпропетровська (11921,5 тис. Гкал), Донецька (10081,0 тис. Гкал), Харківська (9793,1 тис. Гкал), Луганська (5107,0 тис. Гкал), Запорізька (4695,1 тис. Гкал), Полтавська (4564,1 тис. Гкал) та Одеська (3445,6 тис. Гкал) області [59]. Загалом Львівська область виробляє та відпускає достатню кількість теплової енергії для забезпечення потреб населення і має порівняно високі показники в Україні.

Газопостачанням охоплено велика частка поселень області, проте вона є нижчою, ніж в середньому по Україні. Частка квартир Львівської області, охоплених газопостачанням має середньоукраїнські значення. Теплопостачання в області має добре розвинену матеріальну базу. Проте за показниками опалення вона займає доволі низькі місця в Україні. Натомість Львівська область є одним з провідних регіонів України за показником гарячого водопостачання, особливо у міських поселеннях.

Отже, за показниками газопостачання та опалення Львівська область в Україні має середні значення. Натомість за показниками гарячого водопостачання вона займає провідні позиції.

Житлово-комунальне господарство Львівської області постійно розвивається. Тому враховуючи відповідну матеріальну базу вона має передумови для покращення свого становища за показниками газопостачання та теплопостачання в Україні.

2.5.3 Місце Львівщини за показниками водопостачання та водовідведення

Системи водопостачання та водовідведення в Україні постійно розвиваються. Але це по-різному відбувається у різних адміністративно-територіальних одиницях. Тому важливе значення має встановлення місця Львівської області за показниками водопостачання та водовідведення в Україні. Це дозволить робити міжрегіональні порівняння та прогнозувати подальший розвиток житлово-комунального господарства області в ЖКГ України.

У Львівській області у 2012 році водопроводи були у 42 містах, 26 селищах міського типу та 203 селах [40]. Загалом водопроводом було охоплено 95,5% міст області. Майже у всіх областях України цей показник становить 100%. Тому Львівська область за часткою міст оснащених водопроводом займала останнє місце. Для покращення цієї ситуації необхідно створити систему централізованого водопостачання у містах, що її не мають, зокрема, у Турківському та Мостиському районах.

Водопроводом оснащено 76,5% селищ міського типу Львівської області. За цим показником вона займає 21 місце і випереджає лише Івано-Франківську (58,3%), Закарпатську (68,4%), Луганську (73,4%) та Сумську (75,0%) області [40].

Централізоване водопостачання було у 11,0% сільських населених пунктах Львівської області, яка за цим показником займала 19 місце. Вона випереджала Чернівецьку (2,0%), Івано-Франківську (2,2%), Закарпатську (2,8%), Вінницьку (5,1%), Сумську (7,4%), Тернопільську (9,4%) та Житомирську (10,6%) області [40].

Таким чином централізованим водопостачанням у Львівській області охоплено порівняно невелика частка населених пунктів. Тому база водопостачання потребує розширення для забезпечення потреб більшої кількості населених пунктів.

Одиночна протяжність водоводів у Львівській області в 2012 році складала 1677,3 км, що становило 3,3% протяжності всіх водоводів України. За цим показником Львівська область займала 9 місце і поступалась Донецькій (6201,3 км), Дніпропетровській (4859,4 км), Одеській (4813,1 км), Херсонській (4243,5 км), Київській (3639,8 км), Луганській (3575,5 км) областям, Автономній Республіці Крим (3266,5 км) та Запорізькій області (2352,5 км) [57].

У Львівській області 45,5% загальної протяжності водоводів належали до категорії ветхих та аварійних. В Україні за часткою ветхих та аварійних водоводів Львівська область посідала 5 місце. Вищим цей показник був у Києві (92,7%), Севастополі (65,7%), Автономній Республіці Крим (50,5%) та Луганській області (49,0%) [40].

Вуличні водопровідні мережі у Львівській області мали протяжність 2643,9 км, тобто 2,5% всіх вуличних водопровідних мереж України. Львівська область за цим показником посідала в Україні 13 місце. Її випереджали Донецька область (13232,1 км), Автономна Республіка Крим (8664,8 км), Дніпропетровська (8224,6 км), Луганська (7418,4 км), Запорізька (6399,6 км), Херсонська (6364,2 км), Одеська (6357,9 км), Миколаївська (5152,2 км), Київська (4062,0 км), Полтавська (3950,6 км), Кіровоградська (3053,2 км) і Черкаська (2727,6 км) області [57].

Ветхі та аварійні вуличні водопровідні мережі у Львівській області становили 41,6% всіх вуличних водопровідних мереж. За цим показником Львівська область займала 8 місце в Україні, поступаючись Луганській області (66,9%), Севастополю (56,6%), Автономній Республіці Крим (54,5%), Донецькій (50,7%), Дніпропетровській (45,0%), Кіровоградській (43,4%) та Херсонській (42,1%) областям [40].

Внутрішньоквартальні та внутрішньодворові водопровідні мережі у 2012 році у Львівській області мали протяжність 871,8 км, що складало 4,3% всіх таких мереж в Україні. За протяжністю внутрішньоквартальних та внутрішньодворових мереж Львівська область займала в Україні 10 місце, відстаючи від Донецької (4379,9 км), Дніпропетровської (2666,5 км) областей, Автономної Республіки Крим (1588,9 км), Одеської області (1231,1 км), Києва (1223,9 км), Полтавської (1140,4 км), Київської (1018,0 км), Херсонської (1003,0 км) та Вінницької (884,8 км) областей [57].

Частка ветхих та аварійних внутрішньоквартальних та внутрішньодворових водопровідних мереж у Львівській області становила 48,5%. Львівщина за цим показником перебувала на 5 місці в Україні поступаючись Луганській області (60,4%), Автономній Республіці Крим (58,1%), Донецькій (55,4%) та Запорізькій (49,7%) областям [40].

Таким чином Львівська область має дещо більшу, ніж в середньому по Україні протяжність водоводів, вуличних, внутрішньоквартальних та внутрішньодворових водопровідних мереж. Разом з тим вона також є одним з лідерів за часткою ветхих та аварійних водопровідних мереж, що свідчить про необхідність оновлення та модернізації матеріальної бази водопостачання області.

Загалом у Львівській області у 2012 році водопостачанням було охоплено 63,7% квартир. За цим показником вона займала 11 місце в Україні. Її випереджали Київ (99,0%), Севастополь (96,7%), Автономна Республіка Крим (77,5%), Донецька (70,9%), Дніпропетровська (69,2%), Херсонська (68,8%), Харківська (67,7%), Одеська (67,2%), Закарпатська (66,0%) та Запорізька (65,2%) області [21]. Отже, Львівська область поступається областям з великою часткою міського житлового фонду та південним областям України, де історично розвинулись розгалужені мережі централізованого водопостачання.

У міських поселеннях Львівської області у 2012 році водопостачання було у 88,7% квартир. За цим показником Львівська область поступалась лише Києву (99,0%) і Севастополю (89,8%) і займала перше місце серед областей України (рис. 2.11) [21]. Таким чином Львівська область є лідером за рівнем охоплення міських поселень централізованим водопостачанням.

Водопостачанням у Львівській області охоплено також 27,3% квартир в сільських населених пунктах. За цим показником Львівщина займала 13 місце. Вона поступалась Севастополю (97,2%), Автономній Республіці Крим (57,6%), Закарпатській (57,5%), Херсонській (45,8%), Одеській (42,2%), Донецькій (34,8%), Миколаївській (33,7%), Дніпропетровській (33,5%), Київській (30,0%), Волинській (28,5%), Запорізькій (27,8%) та Тернопільській (27,4%) областям (рис. 2.11) [21].

Таким чином водопостачанням квартири Львівської області охоплені нерівномірно. У міських поселеннях Львівська область є одним з лідерів за цим показником. В той же час сільська місцевість Львівщини має середні значення охоплення водопроводом в Україні. Тому загалом водопостачання Львівської області має високе місце в Україні, проте поступається областям з великою часткою міського фонду та добре розвиненими водопровідними мережами.

У 2012 році у Львівській області налічувалось 536825 споживачів води, тобто 4,8% всіх споживачів в Україні [43]. За кількістю споживачів води Львівська область займала 7 місце в Україні. Її випереджали Донецька (1787741), Дніпропетровська (971705), Луганська (863633) області, Автономна Республіка Крим (725651), Одеська (712120) та Запорізька (654898) області [40].

Всього у Львівській області у 2012 році було відпущено 80211 тис. м3 води, що становило 2,9% всієї відпущеної в Україні води [43]. За цим показником Львівська область займала в Україні 9 місце після Донецької (657105 тис. м3), Дніпропетровської (562746 тис. м3) областей, Києва (238259 тис. м3), Луганської (167260 тис. м3), Харківської (158239 тис. м3), Одеської (124809 тис. м3) областей, Автономної Республіки Крим (113365 тис. м3) та Запорізької області (115545 тис. м3) [57].

Витік та невраховані втрати води у Львівській області в 2012 році складали 48,2% всієї води, що надійшла в систему. За цим показником Львівська область займала 2 місце після Севастополя (50,9%) [40]. Таким чином проблема витоку води є дуже актуальною. Тому вирішення проблем модернізації матеріальної бази водопостачання в Україні слід розпочинати з Львівської області.

У 2012 році каналізація у Львівській області була у 41 місті, 18 селищах міського типу та 44 сільських населених пунктах. Загалом каналізація була у 93,2% міст Львівської області і вона посідала 22 місце в Україні. Нижчі показники були лише у Чернівецькій (81,8%), Харківській (88,2%), Волинській (90,9%) та Кіровоградській (91,7%) областях [40].

У Львівській області серед селищ міського типу каналізація була у 52,9%. Вона перебувала на 17 місці в Україні і випереджала Івано-Франківську (33,3%), Черкаську (40,0%), Донецьку (41,2%), Херсонську (41,9%), Луганську (43,1%), Запорізьку (45,5%), Чернігівську (48,3%) та Дніпропетровську (50,0%) області [40].

Каналізація у Львівській області у 2012 році була у 2,4% сільських населених пунктів. За цим показником Львівщина займала 9 місце. Вищі показники були у [40].

Отже, за охопленням населених пунктів каналізацією Львівська область має нижчі за середні по Україні значення. Тому виникає необхідність розширення матеріальної бази водовідведення на більшу кількість поселень області.

Одиночна протяжність головних каналізаційних у Львівській області в 2012 році становила 749,1 км, що становило 5,1% протяжності всіх головних каналізаційних колекторів України. За цим показником Львівська область займала 7 місце і поступалась Донецькій (1904,0 км), Дніпропетровській (1234,3 км), Харківській (1063,4 км) областям, Автономній Республіці Крим (939,5 км), Київській (906,8 км) та Луганській (904,8 км) областям [36].

У Львівській області до категорії ветхих та аварійних належало 23,6% загальної протяжності головних каналізаційних колекторів. Львівська область за часткою ветхих та аварійних головних каналізаційних колекторів посідала 19 місце в Україні. Нижчим цей показник був у Києві (12,2%), Рівненській (18,2%), Полтавській (18,2%), Київській (19,4%), Івано-Франківській (20,4%), Дніпропетровській (22,7%), Вінницькій (23,0%) та Закарпатській (23,3%) областях [36].

Вуличні каналізаційні мережі у Львівській області мали протяжність 970,1 км, тобто 4,5% всіх вуличних каналізаційних мереж України. Львівська область за цим показником посідала в Україні 8 місце. Її випереджали Донецька (2753,1 км), Дніпропетровська (1995,1 км), Луганська (1730,9 км), Харківська (1443,5 км) області, Автономна Республіка Крим (1370,2 км), Київська область (1333,2 км) та Київ (1153,6 км) [36].

Ветхі та аварійні вуличні каналізаційні мережі у Львівській області становили 25,9% всіх таких мереж. За цим показником Львівська область займала 19 місце в Україні, випереджаючи Закарпатську (14,9%), Вінницьку (19,3%), Рівненську (20,4%), Волинську (21,1%), Миколаївську (21,6%), Івано-Франківську (23,1%), Дніпропетровську (24,7%) та Київську (25,0%) області [36].

Внутрішньоквартальні та внутрішньодворові каналізаційні мережі у 2012 році у Львівській області мали протяжність 563,2 км, що складало 3,8% всіх таких мереж в Україні. За протяжністю внутрішньоквартальних та внутрішньодворових каналізаційних мереж Львівська область займала в Україні 8 місце, відстаючи від Донецької (2492,9 км), Дніпропетровської (1784,5 км) областей, Києва (1324,3 км), Автономної Республіки Крим (718,2 км), Київської (678,8 км), Харківської (633,6 км) та Запорізької (621,7 км) областей [36].

Частка ветхих та аварійних внутрішньоквартальних та внутрішньодворових водопровідних мереж у Львівській області становила 27,6%. Львівщина за цим показником перебувала на 20 місці в Україні. Нижчі значення були у Вінницькій (9,4%), Київській (15,2%), Рівненській (16,3%), Черкаській (22,0%), Миколаївській (22,9%), Закарпатській (23,7%) та Чернівецькій (25,4%) областях [36].

Отже, Львівська область має вищу, ніж в середньому по Україні протяжність каналізаційних мереж. При цьому частка ветхих та аварійних каналізаційних мереж в ній значно менша, ніж у більшості областей України. Це свідчить про кращу матеріальну базу каналізаційного господарства Львівської області порівняно з іншими адміністративно-територіальними одиницями.

Каналізацією у Львівській області у 2012 році було охоплено 63,0% квартир. За цим показником Львівська область займала в Україні 9 місце після Києва (99,0%), Севастополя (88,9%), Автономної Республіки Крим (58,0%), Донецької (69,1%), Харківської (67,7%), Дніпропетровської (66,2%), Закарпатської (65,3%) та Запорізької (63,4%) областей [21].

У міських поселеннях Львівської області централізованим водовідведенням було охоплено 88,6% квартир. За цим показником Львівська область займає в Україні 3 місце, поступаючись лише Києву (99,0%) та Севастополю (89,8%), тобто має найвищі значення серед областей України (рис. 2.11) [21].

Охоплення централізованим водовідведенням квартир в сільських населених пунктах Львівської області становить 25,7%. Львівщина за цим показником займає 8 місце в Україні. Вона поступається Севастополю (64,9%), Закарпатській області (56,3%), Автономній Республіці Крим (45,4%), Одеській (30,1%), Херсонській (30,0%), Київській (28,1%) та Донецькій (26,5%) областям (рис. 2.11) [21].

Таким чином Львівська область загалом доволі добре забезпечена централізованим водовідведенням, особливо у міських населених пунктах. Це свідчить про високий рівень організації житлово-комунальних послуг у області.

У 2012 році у Львівській області було відведено (скинуто) 197550 тис. м3 стічних вод, що становило 9,6% всіх відведених стічних вод в Україні [43]. За цим показником Львівська область посідала 4 місце. Вищі показники мали тільки Київ (291633 тис. м3), Дніпропетровська (227716 тис. м3) та Харківська (218260 тис. м3) області [36].

Таким чином водопроводом у Львівській області охоплено порівняно невелика частка населених пунктів. Проте вона загалом має порівняно високі місця в Україні за забезпеченістю водопостачанням та водовідведенням. Львівщина є лідером серед областей України за рівнем розвитку цих послуг у міських поселеннях, а у сільській місцевості - має середні показники.

Тому можна зробити висновок про те, що Львівська область має доволі розвинену матеріальну базу водопостачання, яка забезпечує водою велику частку квартир. Проте спостерігається нестача послуг постачання в деяких населених пунктах.

Отже, у Львівській області існують сприятливі передумови для подальшого розвитку житлово-комунального господарства області в системі ЖКГ України.

3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІЙ СФЕРІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Загальна характеристика суб'єктів ЖКГ

У сфері житлово-комунального господарства взаємодіють численні суб'єкти. Загалом цю взаємодію можна охарактеризувати системою "постачальник послуги" - "споживач". Постачальниками послуг виступають комунальні підприємства, а споживачами - населення (71%), бюджетні підприємства, установи та організації (19%), інші споживачі (10%) [74].

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає таких учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг: власник житла, споживач послуг, виконавець послуг, виробник послуг [47].

Діяльність суб'єктів житлово-комунального господарства в Україні регулює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг [133]. Вона здійснює державне регулювання діяльності таких суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з [133]:

- централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в одному чи декількох населених, чисельність або сукупна чисельність населення яких перевищує 30 тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - понад 300 тисяч м3 на рік; з централізованого водовідведення - понад 200 тисяч м3 на рік;

- виробництва теплової енергії з відпуском теплової енергії споживачам в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік;

- транспортування та постачання теплової енергії з теплових мереж і теплових пунктів, з яких для потреб споживачів відпускається теплова енергія в обсязі, що перевищує 18 тисяч Гкал на рік;

- перероблення та захоронення побутових відходів, що обслуговують населені пункти з чисельністю населення понад 100 тисяч осіб, та потужністю перероблення чи захоронення понад 50 тисяч тонн або 200 тисяч м3 побутових відходів на рік.

Головними завданнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг є [133]:

- ліцензування господарської діяльності підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва теплової енергії (крім ТЕЦ, ТЕС, АЕС) та її транспортування і постачання;

- контроль діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; застосування відповідних санкцій за порушення ними умов і правил провадження відповідних видів господарської діяльності;

- контроль тарифів на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.

У Львівській області регулювання житлово-комунального господарства здійснює Головне управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

На місцевому рівні координацію здійснюють галузеві структурні підрозділи районних державних адміністрацій, виконкомів міст обласного значення, міста Львова та виконкомів міст, міських, селищних і сільських рад.

У Львові головним органом виконавчої влади в сфері житлово-комунального господарства є Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, до складу якого входять управління житлового господарства, інженерного господарства, капітального будівництва, транспорту і зв'язку [131]. Основним в діяльності департаменту є планування та організація роботи щодо покращання основних критеріїв оцінки ефективності роботи виконавчих органів у сфері житлово-комунального господарства та інфраструктури [131].

Головні завдання Департаменту житлового господарства та інфраструктури є [131]:

1) формуванні та реалізації єдиної політики у житлово-комунальному господарстві Львова;

2) підготовка програм комплексного розвитку ЖКГ міста;

3) координація діяльності підприємств усіх форм власності, що обслуговують житловий фонд у місті, і міських комунальних підприємств;

4) покращання доступності придбання житла, рівня якості надання житлово-комунальних послуг, транспортного забезпечення, стану доріг, благоустрою, зовнішнього освітлення, паркування автотранспорту;

5) сприяння створенню та функціонуванню об'єднань співвласників багатоквартирних.

Координацію діяльності житлово-комунального господарства у сільських поселеннях здійснюють місцеві підрозділи Укрсількомунгоспу (Українське сільське комунальне господарство).

Головними суб'єктами житлово-комунального господарства Львівської області є: комунальні підприємства (КП), які обслуговують населення. В окремих районах також продовжують діяти виробничі управління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ).

Загалом у житлово-комунальному господарстві Львівської області функціонує 201 підприємство із середньообліковою чисельністю працюючих 18 тисяч осіб. Експлуатацію наявного житлового фонду всіх форм власності здійснюють 83 комунальних і державних підприємства (ЖЕК, МКП, БУ), а також 2 приватних житлово-експлуатаційних підприємства. Надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення забезпечує 24 спеціалізованих підприємств, а надання послуг теплопостачання - 22 теплопостачальних організації, з яких 2 підприємства - у містах Новому Роздолі та Новояворівську створено із залученням приватного капіталу [74].

Житлово-комунальне господарство є складною системою. В кожній його галузі існують свої суб'єкти, які відповідають за надання комунальних послуг. Хоча ці суб'єкти є незалежними вони тісно пов'язані виробничими зв'язками. Так, наприклад, всі водоканали області тісно пов'язані з "Львівобленерго", оскільки вони є великими споживачами електроенергії. Крім того суб'єктами в усіх сферах ЖКГ є населення як споживач комунальних послуг.

Суб'єкти житлово-комунального господарства функціонують переважно в умовах державної монополії. Проте в окремих видах діяльності (наприклад, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) розвивається конкуренція, що створює позитивну тенденцію до покращення якості цих послуг.

В сфері надання комунальних послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій діють різні суб'єкти. Це насамперед комунальні підприємства, які надають ці послуги споживачам. Також в цій сфері учасниками є об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які з метою кращого задоволення потреб в цих послугах часто укладають договори з недержавними підприємствами, які в свою чергу також виступають суб'єктами ЖКГ.

Активними суб'єктами житлово-комунального господарства останнім часом стають житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) й особливо об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У 2013 році у Львівській області налічувалось 1027 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, 264 житлово-будівельні кооперативи та 8 приватних підприємств

Особливістю багатоквартирного житлового фонду, що зосереджений в новобудовах, є те, що він обслуговується дочірніми компаніями забудовників або компаніями-управителями житла [4]. ЖЕКів чи інших комунальних підприємств в таких будинках не було ніколи.

У 2012 році у Львівській області налічувалось 188 підприємств з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води [93].

В сфері водопостачання у Львівській області діє 48 підприємств. З них 24 спеціалізованих, 20 багатогалузевих і 4 відомчих [66]. Вони забезпечують водопостачання у 42 містах, 26 селищах міського типу та 203 селах області [40]. Ці ж підприємства (переважно водоканали) також забезпечують надання послуг з водовідведення.

Базовим підприємством в сфері водопостачання та водовідведення Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства визначило МКП "Львівводоканал" [127].

Наданням послуг з теплопостачання у Львівській області займаються 22 теплопостачальних організацій [66]. В тому числі послуги теплопостачання безпосередньо надають 19 комунальних підприємств (КП, ЛКП, ЛМКП, ДКП, МКП, МДКП), 1 підприємство теплових мереж (ПТМ), 1 закрите акціонерне товариство та 1 товариство з обмеженою відповідальністю [64]. Базовим підприємством в сфері комунальної теплоенергетики є ЛМКП "Львівтеплоенерго" [127].

Крім того в сфері теплопостачання суб'єктами є також окремі котельні (1006), що займаються опаленням закладів охорони здоров'я (124), культури (39) та освіти (843) [64].

Головним суб'єктом, що надає послуги з електропостачання у Львівській області є публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Львівобленерго". Його структурними одиницями є "Львівенергоналадка" та "Львівенергоавтотранс". "Львівобленерго" має також ряд дочірніх підприємств: "Львівенергоком", "Львівенергософт", "Львівенергоконсалтинг", "Львівенергорембуд", 5 районів Львівських міських електричних мереж (ЛМЕМ), Львівський високовольтний район електромереж (ЛВВ РЕМ), Дрогобицький високовольтний район електромереж (ДВВ РЕМ) та 22 райони електромереж [128].

"Львівобленерго" для забезпечення потреб споживачів співпрацює з "ДТЕК Західенерго", яка є енергетичним підрозділом приватного акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ). "ДТЕК Західенерго" діє в галузі генерації електроенергії. До його складу серед інших входить і Добротвірська ТЕС. Складовими "ДТЕК Західенерго" є також сервісні підприємства "Львівенергоспецремонт" та "Львівенергоавтотранс" [134].

Головним суб'єктом у сфері надання послуг з газопостачання у Львівській області є публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Львівгаз", яке має 21 управління експлуатації газового господарства на території області [135].

ПАТ "Львівгаз" тісно співпрацює з управлінням магістральних газопроводів (УМГ) "Львівтрансгаз", що забезпечує транспортування газу по території північно-західних областей України і є філією ПАТ "Укртрансгаз". В складі "Львівтрансгазу" у Львівській області діють Бібрське лінійне виробниче управління магістрального господарства (ЛВУМГ) та Стрийське виробниче управління підземного зберігання газу (ВУПЗГ) [136].

Багато суб'єктів ЖКГ є у сфері міського громадського пасажирського транспорту. Координацію цих підприємств з метою задоволення потреб споживачів в переміщенні в межах населених пунктів здійснює місцева влада. У Львові, наприклад, роботу міського пасажирського транспорту всіх форм власності координує Управління транспорту та зв'язку Львівської міської ради [131].

Суб'єктами житлово-комунального господарства є також підприємства, що забезпечують підтримку дорожнього полотна населених пунктів в належному стані. Головним підприємством в цій сфері є державне підприємство "Львівоблавтодор", який має свої філії на території області. Загалом у сфері утримання об'єктів дорожньо-мостового господарства задіяні 45 підприємств різних форм власності [66].

Серед інших суб'єктів житлово-комунального господарства можна виділити підприємства, що займаються покращенням благоустрою (зовнішнє освітлення, озеленення тощо) населених пунктів; забезпечують вивезення твердих побутових відходів; надають ритуальні послуги та інші.

У сфері санітарної очистки населених пунктів Львівської області задіяно 70 підприємств. Частина з них - альтернативні підприємства різних форм власності [66].

У населених пунктах Львівської області ритуальні послуги населенню надають 100 суб'єктів господарювання різних форм власності, з яких: комунальних - 20, приватних - 31, окремих підприємців - 49 [66].

Суб'єкти житлово-комунального господарства, які забезпечують надання комунальних послуг споживачам поширені у всіх адміністративно-територіальних одиницях Львівської області.

Керівні органи суб'єктів, що поширюють свою діяльність на територію всієї області (Головне управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, "Львівобленерго", "Львівгаз", "Львівоблавтодор" тощо), зазвичай, зосереджені у Львові.

Комунальні послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій у Львові надає 51 ЛКП (Львівські комунальні підприємства) [131]. Послуги водопостачання та водовідведення надає ЛКП "Львівводоканал". Теплопостачання міста забезпечують два підприємства: ЛМКП "Львівтеплоенерго" та ЛКП "Залізничнетеплоенерго". У сфері газопостачання у Львові діє аварійна служба ПАТ "Львівгаз", що має відділи у всіх районах міста. В галузі електропостачання міста крім "Львівобленерго" діє також ЛКП "Львівсвітло". ЛКП "Львівелектротранс" забезпечує роботу міського електротранспорту Львова (координує роботу трамваїв та тролейбусів) [131].

У Дрогобичі в житлово-комунальній системі міста працює 4 підприємства: КП "Дрогобичтеплоенерго", КП "Дрогобичводоканал", КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання", КП "Комбінат міського господарства". Їх діяльність координує департамент міського господарства Дрогобицької міської ради [77].

Життєдіяльність міста Новий Розділ в галузі тепло-, водо-, електропостачання та водовідведення забезпечує ТзОВ "Енергія-Новий Розділ", на якому працює майже 300 осіб [80].

У Трускавці діють такі комунальні підприємства: КП "Трускавецьтепло", КП "Трускавецьжитло", КП "Парк Курортний" та КП "Автотранспортне підприємство". Їх діяльність координує управління житлово-комунального господарства та будівництва (УЖКГіБ) [82].

У Бродівському районі забезпечення споживачів послугами житлово-комунального господарства здійснюють підприємства комунальної власності: КП "Бродитеплоенерго", КП "Бродиводоканал", КП "Броди" [67]. На території Підкамінської селищної ради створено КП "Підкаміньжитлокомунгосп" [67].

У Буському районі послуги житлово-комунального господарства надають Буське будинкоуправління, Буське МКП, Буське ПВКГ, Красненське СКП та інші [68].

В сфері житлово-комунального господарства Городоцького району діють 5 головних підприємств, де працює 150 осіб. В структурі наданих послуг найбільшу питому вагу займають послуги з водопостачання та водовідведення (55,6%), або 5,5 млн грн. Крім цього, надано послуги на утримання житла - більше 1,1 млн грн, вивіз сміття - 620 тис. грн, інші послуги - 890,0 тис. грн [69].

Головними підприємствами житлово-комунального господарства Жовківського райоу є КП "Жовківське ВУВКГ" (виробниче-управління водопровідно-каналізаційного господарства) та КП "Жовківське МВУЖКГ" (міське виробниче управління житлово-комунального господарства) [72].

У Самбірському районі житлово-комунальні послуги з утримання будинків та прибудинкової території, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, прибирання та вивезення твердих побутових відходів надають три житлово-комунальні підприємства - Рудківське ВУЖКГ, Ралівське УЖКГ, Новокалинівське ВУЖКГ, в яких налічується 103 працівники [84].

У Яворівському районі житлово-комунальні послуги надають підприємства ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ", ТзОВ "Енергія-Тепловодосервіс", ТзОВ "Інженерно-виробничий центр" (теплопостачання), МКП "Новояворівськводоканал", МКП "Яворіввода", МКП "Яворівканал", ТзОВ "Енергія-Тепловодосервіс", КП "Комфорт-Янів", КП "Шкловодоканал" (водопостачання), КП Яворівської міської ради "Житлокомунсервіс", КП "Новояворівськжитло" (утримання будинків та прибудинкових територій), ПП "Чікель" та ТзОВ "Санком-Львів", ТзОВ "Трініті Еколоджі", ТзОВ НВП "Маст" (поводження з твердими побутовими відходами) [87].

Отже, в житлово-комунальному господарстві взаємодіє багато суб'єктів. Суб'єктами є постачальниками комунальних послуг у всіх сферах. Координацію їх діяльності здійснюють спеціальні управління органів місцевого самоврядування. Суб'єктами виступають також споживачі послуг, зокрема ОСББ. Комунальні підприємства, що поширюють свою діяльність на всю область зосереджені переважно у Львові, але мають свої філії у районах області. Крім того у всіх районах та містах обласного підпорядкування діють місцеві підприємства, що надають комунальні послуги. Всі суб'єкти житлово-комунального господарства тісно пов'язані між собою функціональними зв'язками.

3.2 Житлово-комунальні управління

В сфері житлового господарства Львівської області головними суб'єктами виступають житлово-комунальні управління та комунальні підприємства, що надають послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Суб'єктами ЖКГ є також споживачі послуг - ОСББ, окремі власники квартир тощо.

Державний контроль за використанням і збереженням житлового фонду здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування, які керують житловим господарством, підпорядкованими підприємствами, установами й організаціями галузі, забезпечують комплексний розвиток, збереження, правильну експлуатацію, капітальний і поточний ремонт житлового фонду [91].

У Львові діяльність комунальних підприємств у сфері житлового господарства координують спеціальні управління департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, а саме управління житлового господарства та управління капітального будівництва [131].

Головними завданнями Управління житлового господарства Львівської міської ради є: координація діяльності підприємств усіх форм власності, що обслуговують житловий фонд у місті; залучення на конкурсних засадах підприємств та організацій до утримання і обслуговування міського житлового фонду; розробка та погодження з управлінням економіки тарифів на житлові послуги; здійснення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; здійснення підготовки проектів рішень щодо надання житла черговикам; здійснення підготовки щодо організації створення житлово-будівельних кооперативів; організація підготовки житлового господарства міста до роботи в осінньо-зимовий період; залучення проектних організацій до виконання протиаварійних не передбачуваних ремонтних робіт у житловому фонді міста; вироблення загальної політики міста з питань збирання, транспортування, утилізації твердих побутових відходів; розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань житлового господарства [131].

Основні завдання управління Управління капітального будівництва: забезпечення реалізації державної та місцевої політики у галузі будівництва, реконструкції та ремонту; виконання функцій замовника будівництва, ремонту і реконструкції житлових будинків; сприяння впровадженню у будівництво прогресивних проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій та виробів; реалізація міських програм; взаємодія з органами державної влади, місцевого самоврядування і самоорганізації населення [131].

У сфері послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, на відміну від більшості галузей ЖКГ, розвивається конкурентне середовище, що створює позитивну тенденцію до покращення якості цих послуг.

З метою сприяння розвиткові такого конкурентного середовища у Львові підготовлено Положення "Про порядок конкурсного відбору виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є у власності територіальної громади міста Львова" [43].

Житлово-комунальні управління надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які включають: прибирання прибудинкової території; прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів; прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації; дератизацію; дезінсекцію; обслуговування димовентиляційних каналів; поливання дворів, клумб і газонів; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води; періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки [112].

Експлуатацію наявного житлового фонду всіх форм власності у Львівській області здійснюють 83 комунальних і державних підприємства (ЖЕК, МКП, БУ), а також 2 приватних житлово-експлуатаційних підприємства [74].

В управлінні комунальних підприємств перебуває 12565,9 м2, що становить 57,7% всієї загальної площі багатоквартирного житлового фонду Львівської області [6].

Суб'єкти житлового-комунального господарства, які надають послуги з утримання будинків та прибудинкових територій є у всіх адміністративно-територіальних одиницях Львівської області.

У Львові послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій надають Львівські комунальні підприємства (ЛКП). Загалом у Львові налічується 51 ЛКП [131]. З них 7 у Галицькому районі (Айсберг, Каменяр-Центр, Княже місто, Снопківське, Старий Львів, Центральне, Цитадель-центр), 9 - у Залізничному (Богданівка, Граніт, Левандівка, Нове, Привокзальне, Сигнівка, Скнилівок, Сріблястий, Сяйво), 8 - у Личаківському (Віра, Господар, Дім, За Замком, ЛКП №500, ЛКП №503, ЛКП №504, ЛКП №507), 8 - у Сихівському (Бондарівка, Дністер, Житловик-С, Новий Львів, Під Зуброю, Старий Сихів, ЖЕП ТОВ Стимул-Сихів, Хуторівка), 10 - у Франківському (Вулецьке, Затишне, Листопадове, Львівський Ліхтар, Магістральне, Навколо базару, Південне, Сокільницьке, Сонячне, Старий квартал) та 9 - у Шевченківському (Балатон-409, Варшавське-407, Збоїща-408, Північне-411, Під Голоском-410, Рясне-402, Рясне-403, Тополя-406, Янів-405). Схема розташування ЛКП у Львові наведена на рис. 3.1.

У Дрогобичі головним підприємством в сфері житлового господарства є КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" [77]. У Трускавці під керівництвом Управління житлово-комунального господарства і будівництва (УЖКГіБ) діє підприємство КП "Трускавецьжитло" [82]. У Бродівському районі діють КП "Броди" та КП "Підкаміньжитлокомунгосп" [67]. У Буському районі послуги житлового господарства надають Буське будинкоуправління, Буське МКП, Красненське СКП та інші [68]. Головними підприємствами житлово-комунального господарства Жовківського райоу є КП "Жовківське ВУЖКГ" та КП "Жовківське МВУЖКГ" [72]. В Кам'янка-Бузькому районі діють два підприємства по утриманні та експлуатації житлового фонду: Міське комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" (МКП "УЖКГ") в місті Кам'янка-Бузька та КП "Підприємство по обслуговуванню житла" (КП "ПОЖ") [73]. Отже, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у Львівській області надають переважно комунальні підприємства (КП).

Суб'єктом житлового господарства виступає також населення як споживач комунальних послуг. Найактивнішими суб'єктами споживачами послуг з утримання будинків та прибудинкових територій є об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які для задоволення потреб в цих послугах часто укладають договори з недержавними підприємствами, які в свою чергу також виступають суб'єктами ЖКГ.

У Львівській області створено 1027 ОСББ [6]. Найбільше їх у Львові (486), Золочеві (88), Дрогобичі (85), Бродах (43), Стрию (40), Самборі (32), Трускавці (28) [117]. Загалом до ОСББ належать 1214 будинків, що мають 2694 тис. м2 загальної площі житлового фонду [6].

У Львові у 2013 році функціонувало 486 ОСББ, на обслуговуванні яких перебувало 518 житлових будинків. Для стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків у Львові в міській раді діє Ресурсний центр ОСББ [131].

Львів є одним з перших міст України, в яких на базі ефективно діючих ОСББ самостійно організовуються управляючі компанії, так звані Асоціації ОСББ. Асоціація здійснює пошук і підбір постачальників послуг, контролює якість послуг. Позитивним елементом такого процесу є створення підґрунтя для розвитку управляючих компаній і стимулювання ринку послуг [4]. Створення Асоціацій пов'язано з тим, що окремому ОСББ фінансово невигідно самостійно утримувати бухгалтера, юриста та інших штатних працівників.

Загалом у Львові існує 4 Асоціації ОСББ: "Сихівчани" (об'єднує 17 ОСББ сихівського мікрорайону, вул. Антонича), "Оберіг" (4 будинки по вул. Стрийська), "Галичина" (3 будинки) та "Південь" (2 будинки) [4].

На початок 2013 року у м. Броди створено 45 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), які забезпечують експлуатацію 85 житлових будинків загальною площею 141,55 тис.мІ [67]. В Буському районі налічується 209 будинків житлового фонду з них: 141 - комунальної власності, 7 - ОСББ, 1 - житлово-будівельний кооператив, 1 - гуртожиток, 20 - відомчі, 39 - територіальних громад [68]. У місті Самбір було створено 30 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків [81].

Крім ОСББ активними суб'єктами житлово-комунального господарства є також житлово-будівельні кооперативи (ЖБК). Юридично ЖБК не є суб'єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг. Вони організовуються з метою забезпечення житлом членів кооперативу та їхніх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком [127]. Житлово-будівельний кооператив є власником будинку і може як самостійно утримувати житловий будинок, так і укладати договір щодо надання житлово-комунальних послуг із суб'єктом господарювання, статутом якого передбачено надання цих послуг. Також передбачено можливість реорганізації житлово-будівельного кооперативу в ОСББ за рішенням загальних зборів.

У 2013 році у Львівській області налічувалось 264 житлово-будівельні кооперативи, які обслуговували 1247,5 тис. м2 загальної площі будинків [6].

Також у 2013 році у Львівській області діяло 8 приватних підприємств, які забезпечували надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій у 335 будинках загальною площею житлового фонду 1571,1 тис. м2 [6].

Особливістю багатоквартирного житлового фонду, що зосереджений в новобудовах, є те, що він обслуговується дочірніми компаніями забудовників або компаніями-управителями житла [4]. ЖЕКів чи інших комунальних підприємств в таких будинках не було ніколи.

Суб'єктами житлового господарства також є всі власники квартир. Вони зобов'язані забезпечувати збереження будинків і квартир, здійснювати за свій рахунок їх поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прилеглу територію. Ремонтувати будинки (квартири), що належать громадянам, на договірних засадах можуть спеціалізовані підприємства різних форм власності [91].

Частина житлового фонду Львівської області належить до відомчого. Його обслуговування здійснюють житлово-експлуатаційні організації, підпорядковані відповідним відомствам, а в разі їх відсутності - підприємства та установи, з якими укладається договір [7]. У Львові, зокрема, досить поширеними є будинкові управління квартирно-експлуатаційних частин (БУ КЕЧ), що формально підпорядковані Міністерству оборони України.

Отже, головними суб'єктами в сфері житлового господарства та обслуговування будинків і прибудинкових територій є комунальні підприємства, що надають ці послуги, органи місцевої влади, що координують їх діяльність, а також споживачі послуг, зокрема ОСББ, ЖБК та окремі власники квартир.

3.3 Суб'єкти водопостачання

Головними суб'єктами у сфері водопостачання та водовідведення є водоканали, які надають послуги з постачання та відведення питної води.

У сфері водопостачання вони забезпечують постачання споживачам питної води з комунального водопроводу. Реалізація послуг водопостачання здійснюється на договірній основі між комунальним підприємством водоканалу (КПВ) та споживачем [91].

Водоканали відповідають за утримання водопровідних мереж в належному стані, усувають їх пошкодження. На прохання споживача водоканали замінюють, ремонтують несправні водолічильники [91].

По водопровідних мережах водоканалів питна вода подається до стіни будинку, а далі її доставка залежить від стану внутрішньобудинкових водопроводів, які експлуатуються житловими організаціями (ЛКП, ЖБК та ОСББ) [131].

В сфері водопостачання у Львівській області діє 48 підприємств [66]. З них 24 спеціалізованих, 20 багатогалузевих і 4 відомчих [74]. Вони забезпечують водопостачання у 42 містах, 24 селищах міського типу та 203 селах області [40].

У Львові послуги водопостачання та водовідведення надає ЛКП "Львівводоканал" [131]. Це підприємство Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства визначило базовим в сфері водопостачання та водовідведення у Львівській області [127].

У структурі Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради діє управління інженерного господарства, яке забезпечує взаємозв'язок між комунальними підприємствами Львова та координує їх дії [131].

Управління готує та реалізовує програми щодо розвитку інженерного забезпечення міста, в тому числі й покращення водопостачання з метою забезпечення у місті якісного цілодобового водопостачання. При управлінні створено технагляд за веденням робіт на комунальних об'єктах [131].

На комунальному підприємстві "Львівводоканал" працює близько 1500 робітників та понад 300 спеціалістів і службовців. ЛКП "Львівводоканал" забезпечує [131]:

- видобування питної води зі 182 артезіанських свердловин (глибина від 40 до 200 метрів), об'єднаних у 17 водозаборів, які розташовані на території Львівської області (від 20 до 110 км від Львова);

- транспортування води по магістральних водогонах загальною протяжністю понад 600 км;

- експлуатацію міських внутрішньо-квартальних та дворових водопровідних мереж загальною протяжністю 1 100 км;

- подачу води для 750 тисяч мешканців міста Львова та мешканців 67 сіл депресійної лійки;

- хімікобактеріологічне дослідження якості питної води.

ЛКП "Львівводоканал" експлуатує 50 насосних станцій (з них 27 водопровідних другого, третього й четвертого підйомів та 23 локальної підкачки). Підприємство утримує 1750 км водопровідних мереж, в тому числі 655 км магістральних водогонів (діаметр до 1400 мм), 850 км вуличних водопровідних мереж та 245 км внутрішньоквартальних та внутрішньодворових мереж [131].