Кримінальна відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

Предмет нашого дослідження вимагає також визначення суб'єктивних ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Суб'єктом злочину може бути тільки повнолітня осудна особа.

З прийняттям ст. 150-1 КК України у 2009 р. обов'язковою ознакою суб'єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 р., вказівку на обов'язкову мету вчинення злочину було виключено. Таке рішення законодавця, за висновками І. В. Дегтярьової, є цілком вірним [132, с. 8-9]. На думку цієї авторки, правильність такого рішення пояснюється тим, що суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об'єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Крім того, дослідниця зауважує, що в даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо, з чим варто солідаризуватися.

Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 150-1 КК України) може характеризуватися тільки необережністю. Якщо ж має місце умисел (наприклад, винна особа навмисно залишила дитину випрошувати милостиню на сильному морозі, свідомо припускаючи, що внаслідок цього дитина обморозить кінцівки, які будуть ампутовані), то діяння потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 150-1 і ст. ст. 122 чи 121 КК України.

Звернемося до вироків поважних судових органів України за ч. 1 ст. 150-1 КК України. Так, 26 квітня 2016 р. Іршавським районним судом Закарпатської області було засуджено уродженку м. Мукачеве та мешканка м. Іршави, без освіти, непрацюючої, неодруженої (має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей), не судимої за ч. 1 ст. 150-1 КК України. Згідно із матеріалами справи вона в період з 19 лютого 2016 року по 03 березня 2016 року систематично використовувала свою малолітню дочку, для випрошування грошей у перехожих в м. Іршава. При цьому вона носила її на руках по вулицям, викликала жалість та випрошувала гроші [136].

Ще є одним із показових є вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 р. Відповідно до матеріалів справи, будучи рідною бабусею малолітньої онуки, починаючи з січня 2013 року до 17 квітня 2013 року, приїзджаючи до м. Тернівка систематично спільно зі своєю малолітньою онукою, тобто, використовуючи її, займалася жебрацтвом, зокрема, випрошуванням грошей, речей, продуктів харчування, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Тим самим вона згубливо впливала на свою малолітню онуку та на її нормальний моральний розвиток, завдавала шкоди її духовно-моральному благополуччю. На той час вона перебувала у скрутному матеріальному становищі, тому використовувала свою онуку для жебракування [137].

Кваліфікованими видами злочину (ч. 2 ст. 150-1 КК України) є використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:

1) стосовно чужої дитини;

2) із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;

3) повторно;

4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 150, 303 або 304 КК України;

5) за попередньою змовою групою осіб.

Чужою дитина за змістом закону є для особи, яка використовує дитину для зайняття жебрацтвом. Такою особою не можуть бути рідні, прийомні батьки і батьки-вихователі дитини, а також особи, які замінюють їй батьків.

Під насильством у ч. 2 ст. 150-1 КК України слід розуміти фізичне насильство у формі завдання удару, побоїв, мордування, катування, заподіяння легкого тілесного ушкодження тощо. На відміну від насильства, передбаченого ч. 3 ст. 150-1 КК України, насильство, так само як і погроза, про які йдеться у ч. 2 ст. 150-1 КК України, можуть бути застосовані не лише до дитини, а й до інших осіб (зокрема до батьків дитини чи інших осіб, які намагаються протидіяти використанню дитини для заняття жебрацтвом). Якщо винна особа застосувала катування з метою примусити, наприклад, дитину до заняття жебрацтвом, то вчинене треба кваліфікувати тільки за ч. 1 або ч. 2 ст. 127 КК України, а якщо катування застосовувалось і під час використання дитини для заняття жебрацтвом, то додатково за ч. 2 ст. 150-1КК України. Якщо під час використання дитини для заняття жебрацтвом потерпілій особі (не дитині), яка, приміром, протидіяла такому використанню дитини, були завдані середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або смерть, вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 150-1 КК України і за відповідною ст. розділу II Особливої частини КК України. Викрадення дитини з подальшим її використанням для заняття жебрацтвом необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 146 і ч. 2 або ч. 3 ст. 150-1 КК України. Водночас тривале примусове утримання при собі малолітньої дитини під час її використання для заняття жебрацтвом не потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 146 КК України - такі дії охоплюються ч. 2 ст. 150-1 КК України.

Під погрозою застосування насильства у ст. 150-1 КК України слід розуміти висловлення реального наміру негайно або в майбутньому заподіяти особі фізичну шкоду. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, поєднане з погрозою вбивством, охоплюються ч. 2 ст. 150-1 КК України і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК України не потребує. Проте таке саме діяння, поєднане з погрозою знищення чужого майна загальнонебезпечним способом, іааліфікується за відповідною частиною ст. 150-1 і за ст. 195 КК України.

Вчинення розглядуваного злочину стосовно кількох (двох чи більше) дітей одночасно або в різний час слід розглядати як вчинення його повторно, оскільки у ст. 150-1 слово «дитина» використано в однині.

Повторність виникає незалежно від того, чи була винна особа засуджена раніше за вчинення одного чи кількох злочинів, які утворюють повторність. Згідно із ч. 4 ст. 32 КК України злочин не повинен враховуватись як такий, що утворює разом з іншими злочинами повторність, лише якщо винного було звільнено від кримінальної відповідальності за цей злочин на підставі ст. ст. 45-49 КК України або на підставі акта амністії чи помилування, а так само у випадках, коли судимість за цей злочин було погашено або знято.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину (зокрема на стадії готування до нього), домовилися про спільне його вчинення. Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину - узгодження місця, часу, способу вчинення злочину, змісту виконуваних кожним зі співвиконавців функцій (ролей) тощо.

На наш погляд, необхідно доповнити ст. 150-1 КК України ще однією кваліфікуючою ознакою, що полягатиме в одночасному використанні для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей.

Особливо кваліфікованими видами кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 150-1 КК України) є використання власної або чужої дитини малолітньої дитини для заняття жебрацтвом:

1) вчинене організованою групою;

2) якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження.

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за ст. 150-1 КК України.

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 КК України) слід відмежовувати від втягнення дитини у заняття жебрацтвом, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, передусім за тією ознакою, що потерпілою від другого із цих злочинів може бути тільки дитина віком від 14 до 18 років (неповнолітня).

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, поєднане з використанням для заняття жебрацтвом тварини, що відноситься до хребетних, слід кваліфікувати за сукупністю ст. ст. 150-1 і 299 КК України (якщо при цьому мало місце знущання над твариною із застосуванням жорстоких методів, наприклад: позбавлення їжі, води, тривале тримання на сильному морозі. Такі самі методи, застосовані стосовно дитини, вимагають додаткової кваліфікації вчиненого за ст. 127 КК України).

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьівських прав, якщо вона, він вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування (п. 5 ч. 1 ст. 164 СК України). Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

3.2 Санкції за злочини проти волі, честі та гідності особи, яка не досягла повноліття

Під час проведення кримінально-правової кваліфікації діяльність її суб'єктів направлена на встановлення наявності підстави кримінальної відповідальності суб'єкта злочину. Нерозривним аспектом цієї діяльності є можливість призначення справедливого покарання, що відповідає характеру та наслідкам вчиненого злочину та здатне досягти мети покарання. Зазначимо, що по-перше, аналіз практики застосування тієї чи іншої кримінально-правової норми надає можливість встановити ефективність її дії та визначити стан кримінального правового захисту від суспільно небезпечних посягань; по-друге, аналіз правозастосовної практики призначення покарання за кримінальне правопорушення дозволяє визначити особливості, які пов'язані із законодавчою побудовою санкцій ст. ст. 148, 150, 150-1 КК України, так і в частині встановлення їх мінімального та максимального розміру.

Як зазначає Н.О. Лопашенко, санкції кримінально-правової норми повинні відповідати ступеню суспільної небезпеки такого злочину, як з точки зору кримінальної політики держави, так і з точки зору моралі та правосвідомості суспільства [138, с. 168].

На думку О.Г. Фролової, «альтернативна санкція, порівняно з відносно визначеною, створює великі можливості для індивідуалізації покарання шляхом вибору не лише розміру, а й виду покарання; альтернативні санкції є корисними, коли ступінь суспільної небезпеки злочину є значним, а також коли діяння може стояти на межі між адміністративним або дисциплінарним порушенням» [139, с. 140].

Як зазначає С.Г. Келіна, «чільне місце серед загальних засад побудови кримінально-правових санкцій посідає такий принцип: будь-яка санкція кримінального закону має бути соціально справедливою. У науковій літературі справедливою визнається така санкція, яка не тільки відповідає тяжкості передбаченого у законі злочинного діяння, а й узгоджується з санкціями, передбаченими за вчинення інших злочинів, і, крім того, дає суду можливість індивідуалізувати покарання з урахуванням всіх можливих варіантів вчинення злочину в реальній дійсності» [140, с. 135].

Відповідно до п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада 2004 р. окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного [141].

Розглянемо санкції за злочини проти волі, честі та гідності дитини. Так, ст. 148 КК України (підміна дитини) передбачено основні покарання у виді обмеження волі (на строк до п'яти років), позбавлення волі (на той самий строк). При цьому санкції цієї норми є альтернативними.

Ст. 150 КК України (експлуатація дітей) передбачено покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі, а також позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права зайняття певною діяльністю. При цьому санкції ч. ч. 1 і 2 ст. 150 КК України є альтернативними, тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 150 КК України є відносно визначеною. Зокрема, експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1). Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 2). Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 3).

Ч. ч. 1 і 2 ст. 150-1 КК України (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом) передбачено такі основні види покарань, як обмеження волі, позбавлення волі. При цьому в обох випадках санкції є альтернативними. Переконаємося в цьому, звернувшись до відповідних норм КК України. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (ч. 1 ст. 150-1 КК України). Відповідно до ч. 2 ст. 150-1 КК України ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених ст. ст. 150, 303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Тоді як у ч. 3 ст. 150-1 КК України передбачено лише такий основний вид покарання, як позбавлення волі (на строк від п'яти до десяти років). При цьому санкція вказаної норми є відносно визначеною, тобто передбачає можливість застосування лише одного виду основного покарання.

Як зазначалося у попередньому підрозділі нашої праці, що виходячи з потреб правозастосовної практики, необхідно доповнити ст. 150-1 КК України, яка має назву «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом», ще однією кваліфікуючою ознакою, що полягатиме в одночасному використанні для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей. Тому, відповідно, за одночасне використання для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей (за умови закріплення в законі цієї кваліфікуючої ознаки) пропонуємо передбачити покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.



Висновки

На підставі проведеного комплексного дослідження теоретико-прикладних засад кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи можна дійти таких висновків.

1. Воля, честь і гідність особи є об'єктами кримінально-правової охорони (охороняються кримінально-правовими засобами). Воля особи являє собою право людини ніким не бути примушеною робити те, що не передбачено законодавством, право бути незалежною при обранні своєї поведінки та здійснювати вільний розвиток власної особистості (за умови не порушення прав і свобод людей), а також гарантована можливість реалізації передбачених конституційних прав і свобод.

Поняття честі та гідності є тісно пов'язаними, але кожне з них має власний зміст. Честю є сукупністю рис, які характеризують позитивні якості, якими керується особа в своїй поведінці. Гідністю є усвідомлення особою як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних та інших ознак своєї суспільної цінності, що створює в неї підстави для самоповаги.

2. З об'єктивної сторони злочини проти волі, честі та гідності особи за загальним правилом можуть бути вчинені шляхом активної поведінки - дії. Для деяких із них обов'язковою ознакою вчинення злочину є спосіб (використання обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи - ст. 149 КК України) або місце (психіатричний заклад - ст. 151 КК України).

Із суб'єктивної сторони зазначена група злочинів може бути вчинена лише з прямим умислом. Певні з них обов'язковою ознакою вчинення злочину передбачають мотив (корисливий або інший особистий мотив - ст. 148 КК України) чи мету (отримання прибутку - ст. 150 КК України).

За загальним правилом суб'єктом злочинів проти волі, честі та гідності особи є фізична особа, осудна, яка досягла 16-річного віку. За вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК України (захоплення заручників), відповідальність настає з 14 років. Деякі із групи злочинів проти волі, честі та гідності особи можуть бути вчинені лише спеціальним суб'єктом (ст. ст. 150-1, 151 КК України).

3. Злочини проти волі, честі та гідності особи доцільно умовно поділити на такі групи:

1) злочини проти волі, честі та гідності повнолітньої особи;

2) злочини проти волі, честі та гідності особи, яка не досягла повноліття (дитини).

4. Доцільно закріпити в ст. 147 КК України поняття заручника, розмістивши його в примітці до цієї статті. Примітку до вказаної статті викласти в такій редакції: «Заручником слід розуміти фізичну особу, яка захоплена або утримується іншою фізичною особою з метою спонукання третьої особи (фізичної, юридичної, групи осіб, держави, міжнародної організації) до вчинення чи утримання від учинення певної дії як умови звільнення захопленої або утримуваної особи».

5. У назві ст. 148 КК України доцільно замінити термін «дитина» терміном «малолітня дитина», що відповідатиме реальній дійсності. Тому назву ст. 148 КК України пропонуємо викласти в такій редакції: «Підміна малолітньої дитини».

6. Вважаємо за доцільне передбачити кваліфікуючу ознаку за підміну дитини. Звідси пропонуємо доповнити ст. 148 КК України частиною другою та викласти її в такій редакції: «Підміна чужих двох і більше дітей, вчинених з корисливих або інших особистих мотивів, - карається…».

7. Існуюча назва («Експлуатація дітей») та диспозиція ч. 1 ст. 150 КК України не узгоджуються за кількістю потерпілих (згідно із назвою відповідальність настає за експлуатацію дітей, тобто кількох дітей, а за диспозицією злочин є посяганням на дитину - одну особу). Тому цю розбіжність слід усунути шляхом зміни назви статті на «Експлуатація дитини».

8. Виходячи з потреб правозастосовної практики, необхідно доповнити ст. 150-1 КК України, яка має назву «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом», ще однією кваліфікуючою ознакою, що полягатиме в одночасному використанні для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей.

9. Ч. ч. 1 і 2 ст. 146 КК України передбачено основні покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі. При цьому санкції в обох випадках є альтернативними. Тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 146 КК України, є відносно визначеною.

За захоплення заручника вітчизняний законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкції, передбачені ст. 147 КК України, є відносно визначеними.

Ч. 1 ст. 149 КК України за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкція цієї норми є відносно визначеною. Тоді як за ч. ч. 2 і 3 ст. 149 КК України законодавець передбачає позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Ч. 1 ст. 151 КК України за поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи передбачено арешт, або позбавлення волі, з позбавлення права обіймати певні посади чи незаняття певною діяльністю. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 151 КК України). Тобто в першому випадку санкції є альтернативними, тоді як у другому - є відносно визначеними.

10. Щодо санкцій за злочини проти волі, честі та гідності дитини зазначимо таке. Так, ст. 148 КК України (підміна дитини) передбачено основні покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі. При цьому санкції цієї норми є альтернативними. Ст. 150 КК України (експлуатація дітей) передбачено покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі, а також позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права зайняття певною діяльністю. При цьому санкції ч. ч. 1 і 2 ст. 150 КК України є альтернативними, тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 150 КК України є відносно визначеною. Ч. ч. 1 і 2 ст. 150-1 КК України (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом) передбачено такі основні види покарань, як обмеження волі, позбавлення волі. При цьому в обох випадках санкції є альтернативними. Тоді як у ч. 3 ст. 150-1 КК України передбачено лише такий основний вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція вказаної норми є відносно визначеною, тобто передбачає можливість застосування лише одного виду основного покарання. Примітно, що висновки щодо санкцій решти злочинів проти волі, честі та гідності дитини (ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. ч. 2 і 3 ст. 149 КК України) містяться у попередньому висновку нашого дослідження.

11. За одночасне використання для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей (за умови закріплення в законі цієї кваліфікуючої ознаки) пропонуємо передбачити покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.



Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Офіційний вісник України. - 2008. - №93. - Ст. 3103.

3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Юридичний вісник України (Інформаційно-правовий банк). - 2004. - №49. - С. 12-19.

4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права ООН від 16 грудня 1966 р., ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII 19 жовтня 1973 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042

5. Субботенко О.С. Охорона честі та гідності особи кримінально-правовими засобами (досвід країн СНД та ЄС): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Субботенко Олександр Сергійович; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2016. - 221 с.

6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 190-1 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання (справа про смертну кару) від 29 грудня 1999 р. №11-рп/99 // Офіційний вісник України. - 2000. - №4. - Ст. 126.

7. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 №2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №25-26. Ст. 131.

8. Андрушко П.П. Об'єкт кримінально-правової охорони, об'єкт злочину, об'єкт злочинного посягання та об'єкт злочиннго впливу: основний зміст понять та їх співвідношення / П.П. Андрушко // Адвокат. - 2011. - №12 (135). - С. 3-10.

9. Лихова С. Законні інтереси дітей та підопічних осіб як об'єкт кримінально-правової охорони: теоретико-правовий аспект / С. Лихова, С. Морозюк // Вісник прокуратури. - 2008. - №8. - С. 55-60.

10. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2011. - 1008 с.

11. Коваленко О.О. Воля як філософсько-правова категорія / О.О. Коваленко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Право». - 2013. - Вип. 20. - С. 19-23.

12. Кузнецов В.В. Кримінальне право України: посіб. для підготов. до іспитів / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко; за заг. ред. проф. О.М. Джужи; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К.: Вид. Паливода А.В., 2009. - 302 с.

13. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий / Вступ. ст., сост., подгот. текста и примеч. Л.В. Сапова. - М.: Республика, 1995. - 463

14. Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (ХV век) / Под ред. Л.М. Брагиной. - М.: МГУ им. Ломоносова, 1985. - 384 с.

15. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Афоризмы и максимы. Новые афоризмы / Пер. с нем. Ю. Айхенвальд, Ф. Черниговец, Р. Кресин / Шопенгауэр А. - Мн.: Современный литератор, 1999. - 1408 с.

16. Храмцов О.М. Філософсько-етичний зміст понять честі та гідності особи та його значення для визначення їх об'єктами кримінально-правової охорони / О.М. Храмцов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 31. - 2005. - С. 205-211.

17. Анісімов О. І. Гідність і честь: їх сутність як найвищих соціальних цінностей людини / О. І. Анісімов // Південноукраїнський правничий часопис. - 2014. - №3. - С. 55-58.

18. Ной И.С. Охрана чести и достоинства личности в советском уголовном праве / И.С. Ной. - Саратов: СГУ, 1959. - 126 с.

19. Осадчий В. І. Гідність як об'єкт злочинного впливу на правоохоронну діяльність / В. І. Осадчий // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління. - 2000. - Вип. 3. - С. 126-129.

20. Стремякова И. Честь и достоинство - категории марксистской этики / И. Стремякова // Категории марксистско-ленинской этики. - М.: Мысль, 1965. - С. 94-189.

21. Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита / А.Л. Анисимов. - М.: Юристъ, 1994. - 79 с.

22. Качала І. І. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів проти честі та гідності особи / І. І. Качала // Актуальні проблеми держави і права. - 2010. - Вип. 55. - С. 248-252.

23. Стефанчук Р.О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Стефанчук Руслан Олексійович; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2000. - 17 с

24. Церковна А.О. Гідність і честь у цивільному праві України: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Церковна Антоніна Олексіївна; Луганська академія внутрішніх справ України ім. 10-річчя незалежності України. - Луганськ, 2003. - 206 с.

25. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. №1 // Вісник Верховного суду України. - 2009. - №3. - Ст. 7

26. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко; за заг. ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Прецедент, 2009. - 344 c.

27. Уголовное право России. Особенная часть: учебник / Б.В. Здравомыслов, В.Ф. Караулов, А.В. Кладков и др.; отв. ред.: Б.В. Здравомыслов. - М.: Юристъ, 1996. - 559 с.

28. Бортник В.А. Кримінально-правова охорона честі та гідності особи: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Бортник Валентин Анатолійович; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. - 204 с.

29. Кримінальне право України: Особлива частина: підруч. / [Ю.В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 4-те вид., переробл. і допов. - Х.: Право, 2010. - 608

30. Кримінальне право України: Особлива частина: підруч. / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., засл. діяча науки і техніки України Є. Л. Стрельцова. - Х.: Одіссей, 2009. - 496 с.

31. Кримінальне право України. Особлива частин: підруч. / [Ю.В. Александров, В. І. Антипов, О.О. Дудоров та ін.]; за ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка. - 3-тє вид., переробл. та допов. - К.: Атіка, 2009. - 744 с.

32. Андрушко А.В. Об'єкт незаконного поміщення в психіатричний заклад / А.В. Андрушко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. - 2014. - Вип. 7. - С. 170-174.

33. Преступления против личности в уголовном праве Беларуси, России и Украины / П.П. Андрушко [и др.]; ред. А.И. Чучаев. - М.: Проспект, 2014. - 680 с.

34. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации / М.И. Ковалев. - Свердловск: СЮИ, 1977. - 80 с

35. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину / Я.М. Брайнін. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. - 188 с.

36. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления по советскому уголовному праву / А.Н. Трайнин. - М.: Госюриздат, 1957. - 184 с.

37. Ландіна А.В. Охорона моральності за Кримінальним кодексом України: моногр. / А.В. Ландіна. - К.: Вид-во «Юридична думка», 2013. - 204 с.

38. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: Лекции: в 2 т. / Н.С. Таганцев. - М.: Наука. - 1994. Т. 1. - 1994. - 380 с.

39. Сташис В.В. Непосредственный объект и его значение для квалификации преступлений / В.В. Сташис, Н.И. Панов // Проблемы правоведения. - 1989. - Вып. 50. - С. 83-91

40. Ємельянов М.В. Ознаки об'єкта та предмета злочину у складах шахрайства, передбачених Кримінальним кодексом України / М.В. Ємельянов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - №4. - С. 425 - 432

41. Кримінальне право України: Особлива частина: підруч. / [Баулін Ю.В., Борисов В. І., Гавриш С.Б. та ін.]; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 3-є вид., переробл. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 624 с.

42. Пионтковский А.А. Преступления против личности / А.А. Пионтковский. - М.: Госюриздат, 1938. - 136 с.

43. Познышев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть уголовного права / С.В. Познышев. - М.: А.А. Карцев, 1912. - 668 с.

44. Ємельянов В.П. Визначення об'єкта злочину в кримінально-правовій науці: дискусійні питання / В.П. Ємельянов // Вісник Запоріз. юрид. ін-ту ДДУВС. - 2009. - №2. - С. 125-135

45. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н.С. Малеин. - М.: Юрид. лит., 1985. - 190 с.

46. Самощенко И. Объект угрозы как самостоятельного преступления / И. Самощенко // Вестник Академии правовых наук Украины. - 1997. - №2. - С. 175-180.

47. Фесенко Є. Цінності як об'єкт злочину / Є. Фесенко // Право України. - 1999. - №6. - С. 75-78.

48. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве / О. Зателепин // Уголовное право. - 2003. - №1. - С. 29-31.

49. Лобода А. Правова безпека особи: аксіологічний вимір / А. Лобода // Підприємництво, господарство і право. - 2012. - №12. - С. 26-27.

50. Шепітько М.В. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання: дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Шепітько Михайло Валерійович; Національна академія правових наук України, Інститут вивчення проблем злочинності. - Х., 2011. - 246 с.

51. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления / Г.В. Тимейко. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1977. - 216 с.

52. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения / А.А. Тер-Акопов. - М.: Юрид. лит., 1980. - 152 с.

53. Бажанов М.И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права / М.И. Бажанов // Проблеми законності. - Х., 1999. - Вип. 40. - С. 145-155.

54. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ): моногр. / Н.Н. Ярмыш; Акад. прав. наук Украины, Нац. юрид. акад. Украины им. Я. Мудрого. - Х.: Право, 2003. - 512 c.

55. Музыка А.А. Причинная связь: уголовно-правовой очерк / А.А. Музыка, С.Р. Багиров. - Хмельницкий: Изд-во Хмельницкого ун-та управления и права, 2009. - 112 с.

56. Велиев И.В.-оглы. Об объективной стороне преступления: моногр. / И.В.-оглы Велиев. - М.: ООО «ЮРКОМПАНИ», 2009. - 272 с.

57. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления по советскому уголовному праву / А.Н. Трайнин. - М.: Госюриздат, 1957. - 184 с.

58. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть / М.И. Бажанов. - Днепропетровск: Пороги, 1992. - 168 с.

59. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины: учеб. пособие / А.А. Пинаев. - Х.: Юрид. ин-т, 1984. - 52 с.

60. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления / В.Н. Кудрявцев. - М.: Госюриздат, 1960. - 244 с.

61. Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана советского правосудия / М.И. Бажанов. - Х.: Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1986. - 42 с.

62. Курс уголовного права. Общая часть: учеб. для вузов: в 5 т. Т. 1: Учение о преступлении / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. - М.: ЗЕРЦАЛО, 2002. - 624 с.

63. Політова А.С. Кримінально-правова характеристика злочинів проти свободи особи за законодавством України: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Політова Анна Сергіївна; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2007. - 20 с.

64. Кузнецов В.В. Кримінальне право України: посіб. для підготов. до іспитів / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко; за заг. ред. проф. О.М. Джужи; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К.: Вид. Паливода А.В., 2009. - 302 с.

65. Володіна О.О. Кримінальна відповідальність за викрадення людини (аналіз складу злочину): автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Володіна Оксана Олександрівна; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2003. - 20 c.

66. У Києві засуджені бандити, які викрали людину та вимагали викуп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magnolia-tv.com/text-news/2016-03-01/70262-u-ki-v-zasudzhen-banditi-yak-vikrililyudinu-ta-vimagali-vikup

67. Власов И.С. Преступления против советского социалистического правосудия: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / И.С. Власов. - М., 1964. - 15 с.

68. Марко С. І. Кримінально-правова характеристика виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збуту підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Марко Сергій Іванович; Львів. держ. ун-т внутр. справ. - Львів, 2009. - 223 с.

69. Чеботарьова Г.В. Загальні та спеціальні ознаки суб'єктів злочинів, що вчиняються у сфері медичної діяльності / Г.В. Чеботарьова // Держава та регіони. Сер. Право. -2010. - Вип. 3. - С. 73-78.

70. Кримінальне право. Загальна частина: підруч. / [А.С. Беніцький, В.С. Гуславський, О.О. Дудоров та ін.]. - К.: Істина, 2011. - 1112 с.

71. Терентьев В.И. Ответственность специального субъекта преступления по уголовному праву Украины: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Терентьев Виктор Иванович; Одес. нац. юрид. акад. - Одесса, 2003. - 195 с.

72. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - 7-ме вид., переробл. та доп. - К.: Юридична думка, 2010. - 1288 с.

73. Косович В. Формально невизначені терміни як засіб правового впливу / В. Косович // Вісник Львівського університету. Серія Юридична. - Вип. 50. - 2010. - С. 25-31.

74. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2001. - 304 с.

75. Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення: моногр. / П.С. Берзін. - К.: Дакор. - 2009. - 736 с.

76. Вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 16 травня 2016 р. Справа №595/93/16-к [Електронний режим]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57713149

77. Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 квітня 2016 р. Справа №212/1217/16-к [Електронний режим]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56957766

78. Акімов М.О. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників за законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Акімов Михайло Олександрович; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2009. - 16 с.

79. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення в заняття проституцією: Закон України від 12 січня 2006 р. №3316-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №17. - Ст. 147.

80. Підгородинський В.М. Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Підгородинський Вадим Миколайович; Одеська національна юридична академія. - О., 2005. - 19 с.

81. Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20 вересня 2011 р. №3739-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - №19-20. - Ст. 173.

82. Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 р. Справа №301/651/16-к [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57573489

83. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. №8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до №51. - Ст. 1122.

84. Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р. із змінами, внесеними Протоколом від 7 грудня 1953 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_161

85. Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв подібних до рабства ООН; Конвенція від 07 вересня 1956 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_160

86. Римський статут міжнародного кримінального суду: Статут, Міжнародний документ від 17 липня 1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_588

87. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. №1489-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - 19. - Ст. 143.

88. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. - 5-те вид., допов. - Х.: Право, 2013. Т.2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В. І. Борисов, В. І Тютюгін та ін. - 2013. - 1040 с.

89. Российское уголовное право. Особенная часть: учеб. для вузов / Под ред. В.С. Комиссарова. - СПб.: Питер, 2008. - 720 с.

90. Карасёва?М.?Ю. Уголовная ответственность за преступления против свободы личности: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Карасёва?Майя Юрьевна; Росийский университет дружбы народов. - М., 2007. -?186 с.

91. Уголовное право. Особенная часть: учеб. для вузов / Отв. ред. проф. И.Я. Козаченко, проф. 3. А. Незнамова, доц. Г.П. Новоселов. - 3-е изд., изм. и доп. - М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. - 960 с.

92. Уголовное право. Особенная часть: учеб. для вузов / Отв. ред. проф. И.Я. Козаченко, проф. 3. А. Незнамова, доц. Г.П. Новоселов. - 3-е изд., изм. и доп. - М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. - 960 с.

93. Уголовное право России. Общая часть / под ред. А.И. Рарога. - 3-е изд., с изм. и доп. - М.: Эксмо, 2009. - 496 с.

94. Амосов А.Е. Незаконное лишение свободы в уголовном праве России: Виды и характеристика: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Амосов Алексей Евгеньевич; Государственное образовательное учреждения высшего профессионального образования «Владимирский государственный университет». - Владимир, 2008. - 199 с.

95. Рішення Європейського суду з прав людини від 05 червня 2014 р. Справа «Акопян проти України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.minjust.gov.ua/34549

96. Хабибуллин М.Х. Ответственность за заведомо ложный донос и заведомо ложное показание по советскому уголовному праву / М.Х. Хабибуллин. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1975. - 160 с.

97. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 р. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1104 с.

98. Курс уголовного права. Общая часть: учеб. для вузов: в 5 т. / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. - М.: Изд-во «Зерцало», 2002 - 624 с. - Т. 2: Учение о наказании. - 2002. - 464 с.

99. Тарасевич Т.Ю. Медичний працівник як спеціальний суб'єкт злочину: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Тарасевич Тетяна Юріївна; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К, 2011. - 294 с.

100. Козаченко И.Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья: обусловленность, структура, функции, виды / И.Я. Козаченко. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1987. - 232 с.

101. Кримінальне право України. Загальна частина: підруч. / [Александров Ю.В., Антипов В. І., Дудоров О.О. та ін.]; за ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка. - 4-е вид., перероб. та доп. - К.: Атіка, 2008. - 376 с.;

102. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: підруч. для студ. вищих навч. закладів / П.Л. Фріс. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Атіка, 2009. - 512 с.

103. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина: навч. посіб. для студ. юрид. фак. вищ. навч. закл. / В.К. Грищук. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 568 с.

104. Тарасевич Т.Ю. Медичний працівник як спеціальний суб'єкт злочину: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Тарасевич Тетяна Юріївна; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К, 2011. - 294 с.

105. Лопашенко Н.А. Уголовная политика: моногр. / Н.А. Лопашенко. - М.: Волтерс Клувер, 2009. - 608 с.

106. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика. Проблемы криминализации и пенализации: моногр. / А.И. Коробеев. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1987. - 268 с.

107. Музика А.А. Покарання та його застосування за злочини проти здоров'я населення: моногр. / А.А. Музика, О.П. Горох. - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. - 404 с.

108. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: за станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 01 грудня 2001 р. / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2002. - 936 с.

109. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2000 р.) / В.О. Навроцький. - К.: Атіка, 2001. - 272 с.

110. Мельник М. І. Законодавчі тенденції удосконалення нового Кримінального кодексу України / М. І. Мельник // Кримінальний кодекс України 2001 року (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 4-5 квітня 2003 р.). - Львів: ЛІВС, 2003. - С. 16-19.

111. Козаченко И.Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья: обусловленность, структура, функции, виды / И.Я. Козаченко. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1987. - 232 с.

112. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. - 1990. - №1. - Ст. 205.

113. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. №2947-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №21-22. - Ст. 135.

114. Європейська конвенція про здійснення прав дітей Рада Європи від 25 січня 1996 р., ратифікована від 3 серпня 2006 р. // Офіційний вісник України. - 2007. - №91. - Ст. 86.

115. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. №435-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№40-44. - Ст. 356.

116. Белова О. І. Кримінально-правова характеристика системи злочинів проти сім'ї та неповнолітніх: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Белова Ольга Іванівна; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2007. - 24 с.

117. Євтєєва Д.П. Питання кримінально-правової охорони дітей та осіб, які перебувають під опікою або піклуванням / Д.П. Євтєєва // Вісник Асоціації кримінального права України. - 2015. - №1 (4). - С. 185-207.

118. Бандурка І. О. Чи потрібен в Особливій частині КК України окремий розділ про злочини проти сім'ї та дітей? / І. О. Бандурка // Актуальні проблеми кримінальної відповідальності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10-11 жовт. 2013 р.) / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого», НДІ вивч. пробл. злочинності ім. акад. В.В. Сташиса НАПрН України, Всеукр. громад. орг. «Асоц. кримінал. права». - Х.: Право, 2013. - С. 399-401.

119. Негодченко Д.О. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні та інших країнах: порівняльно-правовий аналіз: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Негодченко Дар'я Олександрівна; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2011. - 22 с.

120. Колмакова О.С. Преступления, посягающие на права ребенка в сфере семейных отношений: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Колмакова Оксана Сергеевна; Академия управления МВД России. - М., 2014. - 197 с.

121. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. комент: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. - 5-те вид., допов. - Т. 1: Загальна частина / [Ю.В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]. - 5-те вид. - Х.: Право, 2013. - 1040 с.

122. Коржанський М. І. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. І. Коржанський. - К.: Атіка, 2001. - 656 с.

123. Уголовное право УССР. Особенная часть: учеб. / Под ред. М.И. Бажанова. - К.: Вища школа, 1989. - 503 c.

124. Романчук І. О. Кримінально-правова характеристика потерпілого від злочину, передбаченого статтею 148 Кримінального кодексу України / І. О. Романчук // Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - №3 (11). - С. 209-220.

125. Даценко Є. В. Кримінально-правова характеристика підміни дитини: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Даценко Євген Вадимович; Нац. акад. внутр. справ. - К., 2015. - 20 с.

126. Паньчук О.В. Кримінологічна характеристика експлуатації дітей: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Паньчук Оксана Володимирівна; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2008. - 20 с.

127. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи: Закон України від 5 липня 2011 р. №3571-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - №5. - Ст. 38.

128. Калмиков Д.О. Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Калмиков Дмитро Олександрович; Акад. адвокатури України. - К., 2011. - 20 с.

129. Доляновська І. М. Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей (аналіз складу злочину): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Доляновська Інна Миколаївна; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2008. - 18 с.

130. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. №322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - Додаток до №50. - Ст. 375.

131. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо використання дитини для жебракування: Закон України від 15 cічня 2009 р. №894-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2009. - №26. - Ст. 317.

132. Дегтярьова І. В. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом: кримінально-правова та кримінологічна характеристика і запобігання: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Дегтярьова Ірина Василівна; Харків. нац. ун-т внутріш. справ. - Х., 2012. - 19 с.

133. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми: Закон України від 26 січня 2016 р. №936-VIII // Відомості Верховної Ради. - 2016. - №10. - Ст. 99.

134. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р. №2342-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №6. - Ст. 147.

135. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. №2402-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №30. - Ст. 142.

136. Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 р. Справа №301/651/16-к [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57473479

137. Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 р. Справа №194/1479/13-к [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56471682

138. Лопашенко Н.А. Уголовная политика / Н.А. Лопашенко. - М.: Волтерс Клувер, 2009. - 608 с.