Механізм впровадження організаційно-структурних засад розвитку системи місцевого самоврядування

Рис. 2.1 Конституційний розподіл повноважень місцевого самоврядування

Останнім часом спостерігається розширення повноважень місцевого самоврядування, особливо у житлово-комунальній сфері, що пов'язано з передачею у комунальну власність об'єктів місцевої інфраструктури і, відповідно, розширення кола обов'язків органів місцевого самоврядування щодо надання населенню громадських комунальних послуг. Співвідношення самоврядних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування подано у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Співвідношення самоврядних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування.

Самоврядні повноваження	Делеговані повноваження
- соціально-економічний та культурний розвиток території; - місцевий бюджет, місцеві податки та збори; - місцеві референдуми; - управління комунальним майном; - утворення підприємств комунальної власності; - затвердження статуту територіальної громади та її символіки; - муніципальна міліція; - утримання об'єктів житлово-комунального господарства, розвиток місцевої інфраструктури; - будівництво, ремонт комунального житла та інших приміщень комунальної власності; - утримання соціально-культурних закладів комунальної власності; - побутове, торгівельне обслуговування, громадське харчування; - місцевий пасажирський транспорт; - збирання, транспортування, утилізація та знешкодження сміття; - шляхи місцевого значення; - кладовища; - місцева пожежна охорона; - ритуальні послуги; - повна загальна середня освіта; - підвезення школярів; - медичне обслуговування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах комунальної власності; - охорона довкілля; - земельний податок, плата за користування природними ресурсами; - встановлення додаткових гарантій щодо соціального захисту населення; - найменування вулиць, площ, проспектів тощо.	- охорона, реставрація та використання пам'яток історії і культури, заповідників; - розвиток всіх видів освіти і медичного обслуговування; - реєстрація статутів (положень) закладів освіти, охорони здоров'я тощо (всіх форм власності); - облік дітей, запобігання бездоглядності неповнолітніх; - працевлаштування випускників шкіл; - контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства; - реєстрація суб'єктів права власності на землю; - реєстрація підприємств; - надання згоди на проведення мітингів, демонстрацій та інших масових заходів; - соціальний захист населення від безробіття; - надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства; - вирішення питань опіки і піклування; - організація та контроль прикордонної та прибережної торгівлі; - військово-патріотичне виховання, сприяння організації призову громадян на строкову військову службу; - розгляд звернень громадян; - вчинення нотаріальних дій; - реєстрація актів громадського стану; - розгляд справ про адміністративні правопорушення; - ліквідація наслідків стихійного лиха, екологічних катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж тощо.

У новій редакції Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка сьогодні перебуває на розгляді у Верховній Раді України передбачається:

- визначити перелік питань, віднесених до виключної компетенції територіальної громади;

- розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня;

- розширити коло самоврядних повноважень місцевого самоврядування за рахунок включення до їх числа переважної більшості делегованих повноважень. Зокрема, передбачається, що у сфері житлово-комунального господарства всі делеговані повноваження набудуть статусу самоврядних (власних) повноважень.

Таким чином, в другому розділі проаналізовано основні принципи організації й функціонування місцевого самоврядування, закріплених в Європейській хартії місцевого самоврядування, головна ідея якої полягає в забезпеченні розвитку місцевого самоврядування - однієї з підвалин демократичного суспільства. Визначено, що реалізація європейської моделі місцевого самоврядування в Україні ускладнюється наявністю в суспільстві домінантних перехідних типів правових і політичних культур. Значною мірою вплив негативних чинників на розвиток місцевого самоврядування та стан соціально-економічного розвитку українських міст можна зменшити шляхом реалізації відповідних програм та залучення громадян до безпосередньої участі у здійсненні функцій місцевого самоврядування за допомогою референдумів. Зазначено, що розширення повноважень місцевого самоврядування у м.Дніпропетровську досягається за рахунок функціонування районних у місті рад.

РОЗДІЛ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТИТУТІВ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

3.1 Статут територіальної громади м. Дніпропетровська як правова основа формування громадсько-політичного самоврядування у м. Дніпропетровську

3.1.1 Правова основа та загальний опис структури статуту територіальної громади

Статут територіальної громади - це основний локальний нормативно-правовий акт, яким регулюються структура, повноваження та порядок діяльності громади територіальної села, селища, міста, її органів та посад, осіб. Він є своєрідою «комунальною конституцією», важливою нормативною умовою функціонування територіальної громади та її органів та виступає як необхідний елемент правової основи муніципальної демократії [51].

Саме орієнтація на прийняття власних «комунальних конституцій» оптимально відповідає ідеї розмаїття і свободи вибору напрямів і видів локальної діяльності населення за місцем проживання.

Приклади впровадження статутів територіальних громад в Україні подано у таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Приклади впровадження статутів територіальних громад в Україні

№ п/п	Місце впровадження	Рік впровадження
1.	м.Комсомольськ-на-Дніпрі	1999 рік
2.	м.Полтава	2000 рік
3.	м.Бердянськ	2001 рік
4.	м.Дніпропетровськ	2001 рік
5.	м.Києв	2002 рік

Статут відтворюють та адаптують до місцевих умов численні законоположення, впорядковують їх у логічному викладі, супроводжують необхідними коментарями, сприяють виникненню у населення правильних і повних уявлень про структуру та роботу механізму місцевого самоврядування, створюють легитивні умови для формування і впровадження додаткових прав та свобод членів територіальних громад, виходячи з того, що конституційні права не є вичерпними [51].

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [5], з метою врахування історичних, національно - культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування, представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції та в межах чинного законодавства може прийняти статут територіальної громади. села, селища та міста.

Національне законодавство обмежується лише загальними посиланням на мету прийняття статуту територіальної громади, не конкретизуючи, регламентація яких питань організації та функціонування місцевого самоврядування може відображатися у ньому.

Повноваження щодо прийняття та затвердження статуту згідно з законом віднесене до виключної компетенції сільських., селищних та міських рад.

Статут територіальної громади має ряд особливостей, які характеризують важливість цього акту [51]:

1) наявність особливого суб'єкта, який приймає або від імені якого він приймається. Таким суб'єктом виступає територіальна громада -- первинний суб'єкт системи місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень;

2) установчий характер, тобто як акт установчого характеру статуту територіальної громади надає юридичного, правового статусу фактично сформованим або таким, що формуються, відносинам у сфері самоврядування в конкретному населеному пункті;

3) повний та всеохоплюючий характер правового регулювання, тобто, статут територіальної громади регулює (може регулювати) відносини, що стосуються всіх сторін, усіх сфер життя територіальної громади, які виникають (потенційно можуть виникнути) на місцевому рівні;

4) вища юридична сила щодо інших локальних актів, які приймаються безпосередньо територіальною громадою або в системі органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статут є одним із засобів, який забезпечує реалізацію самостійності місцевого самоврядування. Як правило, статути територіальних громад складаються з преамбули та конкретних розділів, в яких закріплюються:

- найменування адміністративно-територіальної одиниці, в якій функціонує територіальна громада;

- чисельність і склад населення; докладний опис території, в рамках якої здійснюється самоврядування, її межі й склад;

- символіка відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст (герб, прапор, гімн, муніципальний девіз тощо);

- зазначаються певні місцеві особливості, насамперед історичні (міста-музеї, міста -- історичні пам'ятки), географічні (гірське місто, курортне, портове), демографічні (зокрема питання організації місцевого самоврядування, зумовлені компактним проживанням певних національних меншин, інших соціальних груп і спільнот);

- перелічуються найважливіші об'єкти локальної діяльності (питання місц. значення), віднесені до відання відповідних територіальних громад;

- закріплюються форми, порядок і гарантії безпосередньої участі населення у вирішенні питань місцевого значення, а також організаційна структура місцевого самоврядування (прав, статус органів і посадових осіб місцевого самоврядування), умови і порядок організації комунальних служб;

- встановлюються економічна і фінансова основи здійснення місцевого самоврядування, докладний перелік і загальний порядок володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, опис місцевих фінансів, структура місцевого бюджету та інше.

Звичайно, перелік питань, що регулюються статутами, не є вичерпним. Реєстрація статутів відбувається в органах Мін'юсту України відповідно до Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженого Кабінетом Міністрів України 27 липня 1998р [8].

3.1.2. Статут територіальної громади м.Дніпропетровська

Статут територіальної громади м.Дніпропетровська (далі - Статут) прийнято Дніпропетровською міською радою XXIII скликання 13.06.01, зареєстровано Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 20.06.01.

Статут складається з преамбули, 12 розділів та 93 статей. Структура статуту наведена у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Структура та опис Статуту

№ розділу	Назва розділу	Статті	Короткий зміст Розділу
І	Загальні положення	Ст. 1-7	У розділі визначено про/встановлено: Правова основа Статуту; Місто Дніпропетровськ; Офіційні символи; Святкові дні та пам'ятні дати; Звання і відзнаки; Територія міста; Адміністративно-територіальний устрій м. Дніпропетровська.
ІІ	Місцеве самоврядування в м.Дніпропетровську	Ст. 8-13	У розділі визначено про/подано: Система місцевого самоврядування; Гарантії здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську, діяльність його органів і посадових осіб; Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста; Обов'язковість рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі; Тлумачення актів органів місцевого самоврядування; Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
ІІІ	Територіальна громада м.Дніпропетровська та форми реалізації права її членів на участь у місцевому самоврядуванні	Ст. 14-27	У розділі визначено про/встановлено: Територіальна громада м. Дніпропетровська; Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування; Місцеві вибори; Місцевий референдум; Загальні збори громадян за місцем проживання; Місцеві ініціативи; Громадські слухання; Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування; Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування; Участь у здійсненні місцевого самоврядування міських, районних у місті осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок; Інші форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування; Масові заходи жителів міста; Соціально-політичні конфлікти і шляхи їх подолання; Право членів територіальної громади на інформацію. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування.
ІV	Дніпропетровський міський голова та інші посадові особи місцевого самоврядування	Ст. 28-32	У розділі визначено про/встановлено: Статус міського голови; Обрання і вступ на посаду міського голови; Повноваження міського голови; Секретар міської ради; Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
V	Дніпропетровська міська рада, районні в місті ради, Таромська селищна рада	Ст.33-41	У розділі визначено про/встановлено: Міська, селищна та районні в місті ради; Депутати міської ради; Компетенція міської ради; Скликання сесії міської ради; Порядок денний та гласність засідань міської ради; Регламент міської ради; Комісії міської ради; Депутатські групи міської ради; Повноваження районних у місті рад і Таромської селищної ради.
VI	Виконавчий комітет та інші виконавчі органи міської ради	Ст. 42-45	У розділі визначено про/встановлено: Формування та склад виконавчого комітету міської ради; Повноваження виконавчого комітету міської ради; Рішення виконавчого комітету; Управління, відділи та інші виконавчі органи міської ради.
VII	Органи самоорганізації населення	Ст.46-53	У розділі визначено про/встановлено: Система органів самоорганiзацiї населення; Порядок створення та діяльності органів самоорганiзацiї населення; Територiя, в межах якої дiє орган самоорганiзацiї населення; Порядок створення органу самоорганiзацiї населення; Фінансова та матеріальна основа органів самоорганiзацiї населення; Органiзацiя роботи органу самоорганiзацiї населення; Правовий статус членiв органу самоорганiзацiї населення; Порядок припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення.
VIII	Стратегія та основні напрями розвитку міста	Ст. 54-64	У розділі визначено про/встановлено: Система сталого розвитку міста; Міське планування; Економічний розвиток міста; Діяльність з вирішення екологічних питань міста; Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва; Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки; Соціальний захист населення; Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття; Підтримка благодійництва, меценатства та спонсорства; Міжнародна діяльність; Підтримка місцевих товаровиробників, малого та середнього підприємництва.
ІХ	Фінанси територіальної громади міста	Ст. 65-73	У розділі визначено про/встановлено: Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади; Планування фінансових ресурсів; Позики територіальної громади; Повноваження щодо фінансових зобов'язань; Кредитно-фінансові установи; Регулювання обсягів застави та запозичень; Місцеві податки та збори; Порядок та обсяги надання гарантій органами місцевого самоврядування; Фінанси комунальних підприємств.
Х	Бюджет міста	Ст. 74-83	У розділі визначено про/встановлено: Загальні засади формування бюджету міста; Принципи формування доходів; Збалансування доходів та видатків бюджету; Прийняття бюджету міста; Зміни до бюджету міста; Попереднє виконання бюджету до прийняття рішення щодо нього; Планування фінансових ресурсів; Повноваження та фінансові зобов'язання з інвестицій; Кредити; Звіт про виконання бюджету.
XI	Майно територіальної громади	Ст. 84-90	У розділі визначено про/встановлено: Право комунальної власності; Порядок користування та розпорядження об'єктами нерухомого майна територіальної громади; Комунальні підприємства; Загальні засади планування та порядок розгляду звітів; Управління корпоративними правами територіальної громади; Нагромадження майна та майнових прав. Відчуження майна та майнових прав. Новітні форми реалізації майнових прав територіальної громади; Механізми запобігання банкрутству суб'єктів комунальної власності територіальної громади.
ХIІ	Заключні положення	Ст. 91-93	У розділі визначено про/встановлено: Порядок прийняття і реєстрації Статуту; Порядок внесення змін та доповнень до Статуту; Контроль за виконанням Статуту та його зберігання.

Виходячи з наведеної у таблиці 3.2 структури Статуту [25] та опису вирішуємих завдань можна зробити висновок, що у м.Дніпропетровську закладено правові основи формування громадсько-політичного самоврядування, а саме:

- Статут розроблено згідно вимог Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також інших законів України;

- Статут пройшов всебічне публічне обговорення;

- Статут ураховує історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливостей місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську, досягнення і традиції;

- Статут враховує славетну історію міста металургії та машинобудування, науки та культури, центру ракетно-космічної індустрії України;

- Статут акцентує досвід управління міським господарством у м. Дніпропетровську, а також передовий досвід міського розвитку, спираючись на найвищі світові стандарти у життєдіяльності міста та забезпечення жителів міста комунальними послугами;

- Статут враховує діяльність з забезпечення промислового, екологічного, наукового, культурного розвитку міста, підвищення рівня життя та створення умов для задоволення потреб жителів міста у соціально-культурних та економічних потребах;

- у Статуті визначено, що місцеве самоврядування є найбільш ефективною формою управління територіальною громадою, що забезпечує підвищення добробуту її членів, вільний розвиток особистості, зростання економічної, політичної, наукової і моральної ролі міста в суверенній.

Таким чином, Статут з точки зору його ролі у законодавчому полі держави є надзвичайно важливим документом: з однієї сторони - це "мала конституція" окремо взятої одиниці самоврядності і тут мова йде про регулювання першочергових компетенції самоврядування, з другої - це "продовження руки держави", оскільки норми статуту не можуть суперечити вимогам Конституції України і законам (в частині делегованих повноважень), а з третьої - це "хартія юридичної особи", позаяк орган місцевого самоврядування є юридичною особою і має діяти у межах відповідних правових меж. Цей локальний нормативно-правовий акт має, насамперед, детально визначати правовий статус територіальної громади міста або їх об'єднань та конкретизувати їх конституційну, муніципальну, цивільну, адміністративну правосуб'єктність.

3.2. Інноваційні елементи розвитку місцевого самоврядування у Дніпропетровську нових технологій управління відповідно до вимог міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 м. Дніпропетровська

3.2.1 Загальний опис системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009

Учені, спеціалісти, керівники організацій і державні діячі вважають, що ХХІ ст. буде століттям якості у всіх її проявах - якості продукції і послуг, якості праці, якості навколишнього середовища і, взагалі якості життя населення. Очікуваний вступ України до Європейського Союзу та світової організації торгівлі повинен передбачати вихід багатьох галузей національної економіки у відкритий світовий торговельно-економічний простір.

Питання впровадження системи якості та управління персоналом у цієї системі розглядались у працях вітчизняних Ю. П. Адлера, А. В. Глічова, Е. Демінга, П. Я. Калити, Гладуш Н. А., Маматова Т. В та ін. [28, 29, 31, 33, 35]. В окремих публікаціях був проаналізований досвід та проблеми створення систем управління якістю у державних центрах стандартизації [37, 38].

Відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001 успішне керування організацією здійснюється завдяки запровадженню і супроводженню системи менеджменту, призначеної для постійного поліпшення показників роботи з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін.

За функціональним призначенням міжнародні стандарти універсальні. Вони застосовуються на всіх етапах виробництва продукції і надання послуг підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та виду їх діяльності.

Системи управління якістю, що створені відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000, вже ефективно функціонують в органах державного управління та місцевого самоврядування більшості держав-членів ЄС, США, Японії тощо.

Для стабілізації й підйому економіки необхідно виділити проблему якості як задачу першорядного значення. Тому у процесі інтеграції України до ЄС розпочато запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001.

Особливу роль у пропаганді та впровадженні системи якості в регіонах належить територіальним органам Держспоживстандарту України - державним науково-технічним центрам стандартизацій, метрології та сертифікації, що повинні творчо застосовувати принципи керування якістю у своїй діяльності [21, 22, 23, 24, 54]. Саме територіальні органи Держспоживстандарту України першими серед установ суспільного сектору впровадили та сертифікували власні системи якості. Принцип постійного вдосконалення, покладений в основу систем управління якістю на базі міжнародних стандартів ISO серії 9000 версії 2000 р., вимагає безперервного пошуку шляхів поліпшення життя населення.

Мета впровадження СУЯ полягає у підвищенні результативності та ефективності діяльності органів виконавчої влади за рахунок визначення порядку координації діяльності органів самоврядування щодо запровадження системи управління якістю.

Взагалі, модель системи управління якістю відображено на рис. 3.1



Рис. 3.1. Модель системи управління якістю, в основу якої покладено процеси.

Міжнародною організацією із стандартизації (ISO) в основу міжнародних стандартів ISO серії 9000 покладено вісім принципів, а саме:

- орієнтація на споживача - організація повинна прагнути перевершити очікування споживачів та якнайповніше задовольняти їх вимоги;

- лідерство - керівництво визначає єдність цілей і напрями діяльності, створювати інфраструктуру і робоче середовище для досягнення намічених цілей організації;

- залучення всього персоналу - основою організації є персонал, можливості і здібності якого повною мірою повинні використовуватися для отримання запланованого результату;

- процесний підхід - діяльність повинна здійснюватись на основі процесного підходу для найефективнішого досягнення запланованих результатів;

- системний підхід до управління -процеси діяльності повинні ідентифікуватися і розумітися, ними необхідно управляти, як системою, залежно від їх ролі у досягненні намічених цілей;

- постійне поліпшення - постійне поліпшення діяльності повинне бути повсякденним завданням;

- ухвалення рішень на підставі фактів - ефективні рішення, повинні базуватися на основі фактів, які встановлюються в результаті аналізу інформації і даних;

- взаємовигідні відносини з постачальниками - організація і її постачальники взаємозалежні, і взаємовигідні відносини підвищують здатність обох сторін створювати цінності.

Перевагами від впровадження систем управління якістю відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO є:

- більша ефективність витрачання ресурсів;

- вдоволеність клієнтів (мешканці, органи місцевого самоврядування, інвестори, суб'єкти господарювання);

- вдоволеність персоналу (внутрішні клієнти/споживачі);

- сприяння нововведенням;

- покращення іміджу органів місцевого самоврядування;

- безперервний процес покращення виконання послуг;

- можливість проведення аудитів;

- постійний розвиток регіону;

- навчання персоналу для збереження та передачі знань.

Впровадження системи управління якістю в органах місцевого самоврядування дає можливість:

- покращити якість послуг, які надаються споживачам;

- підвищити ефективність використання бюджетних коштів;

- збільшити прозорість діяльності та рішень, що приймаються;

- збільшити мотивацію та задоволеність персоналу за рахунок кращої організації його роботи;

- підвищити керованість роботи, можливість управління нею та її удосконалення.

До основних перешкод на шляху впровадження системи управління якістю відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 слід віднести:

- сертифікат сприймається як обов'язкова ціль;

- ментальність персоналу;

- традиційні ієрархічні структури та слабка внутрішня комунікація;

- часто відсутня зацікавленість з боку вищого керівництва;

- недостатня сумісність з існуючою системою менеджменту;

- законодавча база, що постійно змінюється.

Тому, щоб забезпечити суб'єктів місцевого самоврядування узгодженим підходом до керування якістю та створення відповідної системи управління якістю органу місцевого самоврядування, у межах функціонування системи ISO розроблена та впроваджена «Настанова щодо застосовування ISO 9001:2000 в суб'єктах місцевого самоврядування».

При цьому кожен суб'єкт має сам пристосуватися до своїх власних конкретних ситуацій та обставин.

3.2.2 Огляд системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009 у м. Дніпропетровську.

Розглянемо запровадження системи управління якістю (СУЯ) в органах місцевого самоврядування м.Дніпропетровська на відповідність міжнародним стандартам ISO серії 9000 [21, 22, 23, 24], що спрямовані, у першу чергу, на задоволення потреб теріторіапльних громад (мешканців), суб'єктів господарювання та інвесторів, забезпечення високої якості продукції, процесів, робіт та послуг.

Приймаючи впровадження системи управління якістю, за вимогами норми ІSО 9001 [21, 22, 23, 24], органи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська звертають увагу на наступні теперішні та майбутні переваги:

- організація роботи органу влади відповідає стандартам Європейського Союзу,

- зростають можливості для інституцій, які керують дотаційними програмами та потенційних інвесторів,

- зменшаться витрати за рахунок оптимізації існуючих засобів та ресурсів,

- зросте престиж органу влади та службовців, які в ньому працюють.

Сучасна система управління в органах влади відповідно до норм ІSО 9001, перш за все впливає на вдосконалення:

- організаційної структури;

- кваліфікації та компетенції службовців органу;

- обслуговування інтересантів (які сприймаються як клієнти органу);

- управлінні інформацією (внутрішня та зовнішня комунікація).

Тому, основними ознаками ефективності управління у сфері надання послуг у м. Дніпропетровську визначено:

- орієнтація на споживача;

- зацікавленість населення у досягненні кінцевого результату;

- системний підхід та прийняття обґрунтованих рішень.

В основу організації управління у сфері надання послуг покладено наступні принципи:

- верховенства права,

- підзвітності органів виконавчої влади,

- прозорості та ефективності прийняття ними рішень.

До типових етапів впровадження системи управління якістю в органах місцевого самоврядування м.Дніпропетровська можна віднести:

- рішення керівництва щодо розробки СУЯ за результатами економічного прогнозування;

- початковий (діагностичний) аудит системи управління на відповідність стандарту ISO 9001:2000;

- створення команди проекту, призначення уповноваженого представника керівництва з якості;

- визначення політики та цілей в сфері якості життя населення, та надання послуг;

- визначення вимог споживачів, класифікація послуг та процесів діяльності;

- розробка та впровадження документації системи якості;

- внутрішній аудит;

- аналіз системи якості з боку органів місцевого самоврядування;

- сертифікація;

- постійне поліпшення системи.

Зазначені вище етапи розробки СУЯ регламентовано наступними документами:

- ДСТУ ISO 9000:2001 „Системи управління якістю. Основні положення та словник” [21];

- ДСТУ ISO 9001:2001 „Системи управління якістю. Вимоги” [22];

- ДСТУ - П ІWА 4:2006 „Системи керування якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 в суб'єктах місцевого самоврядування” [23];

- наказ Міністерства економіки України від 12.07.2007 № 219 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів надання адміністративних послуг” [10].

Для однозначного розуміння і реалізації політики і цілей у сфері якості, а також з метою забезпечення функціонування процесів СУЯ у відповідності до встановлених вимог, у органах місцевого самоврядування м.Дніпропетровська застосовується документація системи управління якістю.

Опис структури документації СУЯ та процедур щодо забезпечення відповідності вимогам стосовно документації, встановленим в ДСТУ ISO 9001-2009, представлений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Опис структури документації СУЯ та процедур

Рівень	Категорія документації СУЯ, встановлена у ДСТУ ISO 9001-2009	Документація СУЯ організації
І	Документально оформлені політика і цілі у сфері якості	1. Розпорядження голови районної у місті ради
ІІ	Настанова з якості	„Настанова з якості”
ІІІ	Документовані методики та протоколи	1. Методики системи управління якістю (ДМ) - згідно переліку документів СУЯ, містять опис процедур і процесів згідно з вимогами ДСТУ ISO 9001-2009. 2. Документи, які містять зареєстровані дані та інформацію стосовно робіт, що здійснюються, і які зберігають як підтвердження результатів процесів СУЯ
IV	Документи, необхідні для забезпечення результативного планування, функціонування та контролювання процесів СУЯ	3. Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції - установлюють розподіл функцій, відповідальності та повноважень персоналу 4. Нормативна документація зовнішнього походження - законодавчі та нормативно-правові акти, відповідно до яких здійснюється діяльність 5. Внутрішня організаційно-розпорядча документація (регламенти, положення, інструкції, рішення, розпорядження та доручення) 6. Типові форми документів (ТФ)- бланки установленого зразка для оформлення записів та протоколів

Розглянемо детальніше документацію СУЯ організації.

1. Політика і цілі у сфері якості у органах місцевого самоврядування м. Дніпропетровська документально оформлено нормативними документами, наведеними у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Нормативні документи з функціонування системи ISO серії 9000 у м. Дніпропетровську

№ п/п	Орган місцевого самоврядування	Термін започаткування ISO серії 9000	Нормативний документ
1	Дніпропетровська міська рада	з 2008 року	1.Програма запровадження системи управління якістю в органах місцевого самоврядування м.Дніпропетровська відповідно до вимог ДСТУ ISO 9000-2001, затверджена рішенням міської ради від 31.10.07 №54/22 2.розпорядження міського голови від 05.09.08 № 1422-р
2	Амур-Нижньодніпровська районна у м.Дніпропетровську рада	з 2009 року	1. розпорядження голови районної у місті Дніпропетровську ради від 01.07.2009р. №83-1р. 2. розпорядження голови районної у місті Дніпропетровську ради від 31.01.2011№ 21-1р
3	Бабушкінська районна у м.Дніпропетровську рада	_____	_____
4	Жовтнева районна у м.Дніпропетровську рада	з 2009 року	рішення виконавчого комітету районної у місті ради від 23.03.12 №105
5	Індустріальна районна у м.Дніпропетровську рада	з 2011 року	розпорядження голови районної у місті ради від 21.09.11 № 173-р
6	Кіровська районна у м.Дніпропетровську рада	з 2009 року	розпорядження голови районної у місті Дніпропетровську ради від 21.05.09 №51-р
7	Красногвардійська районна у м.Дніпропетровську рада	_____	_____
8	Ленінська районна у м.Дніпропетровську рада	з 2011 року
9	Самарська районна у м.Дніпропетровську рада	_____	_____

2. Настанова з якості (НЯ) є основним документом, який містить опис системи управління якістю, що діє в організації, і встановлює її відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2009. Настанова з якості, містить:

- опис організації, її структури, процесів, сферу застосування СУЯ та опис виключень вимог ДСТУ ISO 9001-2009;

- посилання на задокументовані методики, встановлені для СУЯ;

- опис взаємодії процесів СУЯ.

Встановлені наступні категорії НЯ:

- контрольний і враховані примірники НЯ - підлягають управлінню відповідно до встановлених процедур і призначені до застосування користувачами безпосередньо в організації, а також для пред'явлення органам, що здійснюють аудити СУЯ;

- інформаційні примірники НЯ - примірники, що не підлягають управлінню, можуть бути видані у скороченому вигляді, використовуються з інформаційною або презентаційною метою для зацікавлених сторін. Видання і поширення інформаційних примірників здійснюється тільки за згодою вищого керівництва.

3. Документовані методики СУЯ повинні бути представлені в стандартизованій формі та оформлені відповідно до діючих вимог. У загальному випадку для усіх видів документованих методик обов'язкові такі складові частини:

- титульний лист, що містить відомості про найменування організації, найменування документа, вказівки про № врахованого примірника, місце його зберігання, користувачів (назва відділу);

- лист ідентифікації статусу документа,що містить відомості про введення в дію (дату і № наказу), розробника, узгодження, перевірку документа перед введенням;

- поточний статус документа;

- зміст, де повинен бути указаний № і найменування розділу, частини, номер сторінки;

- мета та сфера застосування;

- нормативні посилання, терміни, визначення та скорочення;

- основна частина, що містить основні етапи виконання діяльності (у вигляді блок - схем, таблиць, тексту або змішаному вигляді); що, як, де, коли і ким повинно бути зроблено на кожному етапі діяльності; яким чином і ким контролюється виконання визначених етапів процесу;

- де і яким чином реєструються результати виконаних робіт;

- додатки, де наводиться інформація та дані, які доповнюють документ та формляються при необхідності, у довільній формі;

- типові форми, тобто - затверджена форма (бланк, зразок), який використовується для реєстрації даних або представлення результатів робіт/діяльності. Типові форми є обов'язковою складовою частиною документованої методики, повинні мати позначення, відповідні даному документу;

- лист реєстрації змін, що призначений для реєстрації змін, які були внесені до даного документа СУЯ та заповнюється відповідальним виконавцем при внесенні змін;

- лист ознайомлення персоналу, що призначений для реєстрації відомостей про ознайомлення працівників з документами СУЯ.

4. Книга з якості виконавчого органу/структурного підрозділу міської (районної у місті) ради (КнЯ) містить опис процесів СУЯ, які функціонують у відповідному виконавчому органі/структурному підрозділі, та відомості щодо організаційного забезпечення роботи виконавчого органу/структурного підрозділу міської (районної у місті) ради, у тому числі з питань функціонування СУЯ. КнЯ має майже таку ж структуру, що і ДМ.

5. Стандарт надання адміністративної послуги (СтП) оформлюються відповідно до вимог наказу Міністерства економіки України від 12.07.2007 № 219 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів надання адміністративних послуг” [10]. Розроблення процесів, які забезпечують надання муніципальних послуг, здійснюється шляхом затвердження регламентів роботи, розроблення та впровадження організаційно-розпорядчої документації і документованих методик СУЯ, які регламентують порядок здійснення діяльності та контролю за дотриманням встановлених вимог.

3.2.3 Результати впровадження системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009 у м.Дніпропетровську

Впровадження системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009 у Дніпропетровській міській раді та її виконавчому комітеті, а також у 8 районних у місті радах та їх виконавчих комітетах визначило основні пріоритети діяльності, а саме:

- забезпечення необхідних умов та ресурсів для результативного і ефективного функціонування системи управління якістю на засадах процесного підходу;

- покращення діяльності виконавчих органів міської та районних у місті рад шляхом підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування;

- захист інтересів та задоволення потреб мешканців міста шляхом підвищення рівня якості послуг відповідно до міжнародних стандартів якості ISO 9001;

- забезпечення відкритості та прозорості міської та районних у місті рад шляхом широкого інформування територіальної громади про діяльність;

- формування сучасного ефективного управління через організацію зворотного інформаційного зв'язку та моніторингу громадської думки населення;

- забезпечення високого рівня протидії корупційним загрозам та інформаційної безпеки.

Результатом впровадження системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009 у м.Дніпропетровську стало розроблення уніфікованої схеми взаємодії процесів системи управління якістю, наведеної на рис. 3.2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Схема взаємодії процесів системи управління якістю

Головним процесом визначено надання адміністративних послуг споживачам.

Впроваджуючи протягом 2007-2011 років систему управління якістю надання послуг міжнародного стандарту, органи місцевої влади м.Дніпропетровська стають прозорим партнером територіальної громади міста - основного споживача послуг, зосереджуючись на практичному якісному впроваджені сучасних методів управління, які дозволяють підвищити результативність та ефективність надання якісних, доступних адміністративних послуг населенню.

Завдяки впровадженню стандартів надання послуг, у м. Дніпропетровську визначено:

- назви адміністративних послуг;

- підстави для надання послуги (нормативно-правові акти);

- категорії споживачів (замовників) послуги;

- перелік документів, необхідних для надання послуги;

- опис результату, який повинен отримати одержувач;

- термін надання послуги;

- інформацію про платність послуги;

- місце надання послуги;

- режим роботи, порядок прийому одержувачів;

- черговість надання послуги у разі перевищення попиту;

- вимоги до інформаційного забезпечення одержувача при зверненні;

- підстави для відмови у наданні послуги;

- порядок подачі, реєстрації і розгляду скарг щодо надання послуги.

Строк надання адміністративної послуги не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного для виконання послідовності дій (прийняття рішень), необхідних для надання адміністративної послуги, з дотриманням установлених нормативів інтенсивності праці.

Строк надання адміністративної послуги, що не вимагає проведення спеціальних досліджень (експертиз), не повинен перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, у разі участі у наданні адміністративної послуги декількох адміністративних органів - одного місяця.

Строк надання адміністративної послуги, що вимагає проведення спеціальних досліджень (експертиз), не повинен перевищувати часу, необхідного для їх проведення, збільшеного на п'ять робочих днів.

Час прийому одержувача в адміністративному органі повинен передбачати можливість звернення до даного органу принаймні три рази на тиждень не менше ніж по чотири години.

Прийом одержувача адміністративним органом з питань, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, повинен закінчуватися принаймні два дні на тиждень не раніше двадцятої години вечора.

Також системою управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009 у м.Дніпропетровську встановлено критерії оцінки якості надання адміністративної послуги, що наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Критерії оцінки якості надання адміністративної послуги

№ п/п	Назва критерію	Опис критерію
1	Результативність	Передбачає спрямованість діяльності адміністративного органу на позитивне вирішення справи. Законна, обґрунтована та своєчасна відмова у наданні послуги не є підставою для негативної оцінки якості надання послуги.
2	Своєчасність	Своєчасність надання адміністративної послуги передбачає дотримання встановленого законом строку надання адміністративної послуги з орієнтацією на якнайшвидше вирішення справи. Критерій своєчасності в окремих випадках вимагає від адміністративного органу врахування особливостей конкретної справи
3	Доступність	Доступність передбачає фактичну можливість особи звернутися за отриманням адміністративної послуги. Доступність включає: - наявність достатньої (повної) та коректної інформації про адміністративний орган; різноманітність джерел такої інформації, у тому числі ефективність спілкування телефоном; - територіальну наближеність адміністративного органу до одержувача; наявність громадського транспорту, вказівних знаків, під'їзних шляхів та місць паркування для приватного транспорту; - можливість вільного (безперешкодного) доступу одержувача до приміщення адміністративного органу; - наявність та доступність (у тому числі безоплатність) бланків та інших формулярів, необхідних для звернення за адміністративною послугою, можливість отримання таких бланків з офіційної веб-сторінки адміністративного органу тощо
4	Зручність	Зручність передбачає врахування інтересів та потреб одержувача в процесі надання адміністративної послуги. Зручність включає: - можливість вибору способу звернення за адміністративною послугою, у тому числі забезпечення можливості звернення поштою, електронною поштою тощо; - впровадження принципу "єдиного вікна", коли одержувач звертається до адміністративного органу, який самостійно організовує подальше надання адміністративної послуги без участі одержувача; мінімізацію кількості інстанцій, залучених до надання адміністративної послуги; використання анкет та інших стандартизовано-допоміжних форм; - зручність для одержувача режиму роботи адміністративного органу, його дотримання; відсутність черг та організованість особистого прийому громадян, використання механізмів попереднього запису, прозорої (нумерованої) черги тощо; - зручний порядок оплати адміністративної послуги (якщо послуга платна); плата повинна бути визначеною у фіксованому розмірі та відомою наперед і в разі можливості прийматися безпосередньо у приміщенні адміністративного органу
5	Відкритість	Відкритість - це наявність та доступність інформації, необхідної для отримання адміністративної послуги про: процедуру надання адміністративної послуги; перелік документів, які потрібно подати для отримання послуги, із зразками їх заповнення; розмір та порядок оплати адміністративної послуги; посадових осіб, відповідальних за надання адміністративної послуги. Відкритість включає: наявність та якість довідкових ресурсів (інформаційних щитів, офіційної веб-сторінки адміністративного органу тощо); можливість отримання інформації телефоном та в електронній формі; можливість отримання консультативної допомоги
6	Повага до особи	Повага до особи передбачає ввічливе (шанобливе) ставлення до особи, її честі та гідності. Критерій поваги до особи також включає: готовність працівників адміністративного органу допомогти одержувачу в оформленні звернення тощо; дотримання принципу рівності громадян; наявність побутових зручностей в адміністративному органі (місць для сидіння тощо).
7	Професійність	Професійність передбачає наявність належного рівня кваліфікації працівників адміністративного органу. Професійність визначається продемонстрованим рівнем знань та дотриманням процедури надання адміністративної послуги, конкретністю та обґрунтованістю вимог, що ставляться до одержувача

Таким чином, реалізація Політики у сфері якості вже забезпечує досягнення покращень результатів у сфері надання якісних послуг громадянам міста та формування позитивного іміджу виконавчих органів міської та районних у місті рад.

При реалізації пріоритетів органи влади дотримуються таких принципів діяльності: законність, справедливість, відповідальність, відкритість, прозорість, рівноправність та ефективність, в режимі досягнення поставлених цілей з мінімально можливими витратами матеріальних та фінансових ресурсів.

Інтеграція України в Європейське співтовариство, успішна конкуренція з іншими країнами можливі тільки після розв'язання питань якості в усіх сферах - соціальній, економіки та рівня якості життя населення.

Рівень якості - надійний індикатор загального стану економіки.

Тому постійне поліпшення якості використовується як спосіб подолання кризових ситуацій. При цьому забезпечується задоволення інтересів усіх учасників прийняття управлінських рішень та протидія проявам корупції.

3.3 Концепція сталого розвитку, як чинник впровадження інновацій у механізми місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську

3.3.1 Підстави до формування концепції сталого розвитку м.Дніпропетровська

Розвиток громадянського суспільства значною мірою забезпечується становленням місцевого самоврядування. Розвиток місцевого самоврядування має забезпечити не лише побудову в Україні відкритого громадянського суспільства і правової держави, а і надання можливості кожній територіальній громаді побудувати оптимальну для неї систему самоуправління з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку відповідної території, традицій та завдань, що стоять перед такими громадами [7, 36].

З формальної точки зору, сталий розвиток може бути розглянуто як гармонізація відносин трьох структурних підсистем цивілізованого світу - соціуму, економіки і навколишнього середовища. Тому у концепцію сталого та збалансованого розвитку не тільки держави в цілому, але і будь-якого регіону, населеного пункту повинне закладатися рішення трьох основних задач [58, 61]:

- економічної - забезпечення збалансованого з екологічними і соціальними вимогами ефективного розвитку виробництва;

- екологічної - відновлення первинної якості стану природного середовища до рівня, що не шкодить здоров'ю людини і природним екосистемам, збереження його на цьому рівні, досягнення його максимально можливого поліпшення;

- соціальної - поліпшення умов життєдіяльності і відтворення населення, поліпшення його генофонду, підвищення його матеріального забезпечення і якості життя.

Концептуальна графо-аналітична модель сталого розвитку приведена на рис. 3.3 [58], де Esc - ефективність соціальної політики, Eec - ефективність економічної політики, Een - ефективність екологічної політики.

Рис. 3.3. Концептуальна графо-аналітична модель сталого розвитку.

Проблемне бачення концепції сталого розвитку в сучасному вираженні показано на рис.3.4 [43, 58].

Рис. 3.4. Проблемне бачення концепції сталого розвитку

Видно, що поняття сталого розвитку спирається на «три кити»: світоглядний, теоретичний і технологічний (у широкому змісті слова його можна назвати конструктивним чи практичним) аспекти. У фокусі цієї проблеми знаходиться оптимальне керування ресурсами, що спирається на міжнародну практику і високі технології, планування стійкого бізнесу і використання нормативно-правових механізмів регулювання відносин у сфері природокористування. Праворуч позначені регіональні особливості стійкого розвитку, його економічний і інформаційний базиси.

При цьому постійному контролю підлягає дотримання основних рівноваг соціально-економіко-екологічного розвитку. До таких рівноваг відносяться збалансованість між демографічним, техногенним пресингом і стійкістю природних ландшафтів, їх екологічною ємністю, між інтересами розвитку територіальної структури виробництва і задачами формування екологічної мережі території, тобто системи природно-заповідних і інших особливо охоронюваних територій, між здатністю природи компенсувати природні й антропогенні порушення в ній і рівнем техногенних навантажень.

Актуальною задачею є також оптимізація регіональної політики, укрупнення низових ланок місцевого самоврядування з метою підвищення їхньої економічної достатності і, відповідно, самостійності, зберігаючи при цьому стабільність на більш високому рівні одиниць адміністративно-територіального устрою [43].

З метою визначення основних напрямків концепції сталого розвитку місцевого самоврядування у м.Дніпропетровську, здійснемо SWOT-аналіз поточного стану та динаміки основних соціально-економічних показників розвитку територіальної громади. У даному випадку SWOT-аналіз - це визначення сильних і слабких сторін, можливостей і потенційних загроз розвитку міста та територіальної громади [26], а саме:

- Strengths - сильні сторони - це ресурси, здатності, внутрішні обставини чи ситуації, які сприяють діяльності чи розвитку організації в потрібному напрямку;

- Weaknesses - слабкі сторони - це недостатня якість чи відсутність відповідних матеріальних або нематеріальних ресурсів, внутрішні фактори, обставини чи ситуації, які негативно впливають на діяльність чи розвиток організації в потрібному напрямку;

- Opportunities - зовнішні можливості - це додаткові, пов'язані з зовнішніми обставинами та існуючі незалежно від діяльності організації шанси, використання яких може позитивно впливати на діяльність і розвиток організації в потрібному аспекті;

- Threats - зовнішні загрози - це небезпеки й перешкоди зовнішнього оточення, які мають негативний вплив і можуть заважати діяльності чи розвитку організації в потрібному напрямку.

1. Сильні сторони:

- наявність висококваліфікованої робочої сили;

- значна концентрація потужних фінансових установ та концентрація приватних фінансових ресурсів;

- концентрація значних інтелектуальних ресурсів (наявність у місті наукових центрів різних галузей господарства, Придніпровського центру НАН України, знаних та високорейтингових вищіх навчальних закладів);

- вигідне географічне розташування як транспортного вузла;

- наявність можливостей для розвитку інфраструктури, в тому числі р.Дніпро;

- багатофункціональність міста;

- наявність космічних технологій (повного циклу розробки та виготовлення), які користуються попитом у світі;

- безконфліктне співіснування багатонаціональної громади та внутрішня політична стабільність.

2. Слабкі сторони

- складна екологічна ситуація;

- невпорядкованість міських транспортних потоків;

- застаріла комунальна інфраструктура, знесення основних фондів;

- висока концентрація металургійних підприємств, що є небезпекою не тільки в екологічному, але й в економічному сенсі;

- непідготовленість дорожньої системи до розв'язання завдань щодо створення ділового центру;

- відсутність готелів міжнародного рівня та інших подібних закладів;

- недостатньо розвинуте конкурентне середовище.

3. Зовнішні можливості:

- компактність, багатофункціональність, вигідні пропорції міста;

- потужний інтелектуальний потенціал (наявність Придніпровського центру НАН України, знаних та високорейтингових вищіх навчальних закладів);

- використання р. Дніпро у якості транспортної магістралі міста;

- об'єктивна потреба у регіональному центрі фінансово-ділової активності;

- попит на послуги аутсорсінгу за різними напрямками діяльності;

- попит на логістичні послуги різної спрямованості;

- попит на послуги у різноманітних сферах діяльності, в тому числі - на фінансові.

4. Фактори, що загрожують розвитку міста:

- погіршення демографічної ситуації, зменшення (відтік) населення;

- загострення конкуренції з боку найближчих обласних центрів;

- зсуви та підтоплення;

- підвищення питомої ваги ветхого житлового фонду;

- неконтрольоване збільшення кількості транспорту при збереженні існуючої системи доріг;

- збільшення ризиків виникнення техногенної небезпеки;

- погіршення екологічної ситуації р. Дніпро.

3.3.2 Інноваційні підходи у функціонуванні місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську

Враховуючи дані SWOT-аналізу, поточного стану та динаміки основних соціально-економічних показників розвитку міста Дніпропетровська, розглянемо етапи розвитку та вдосконалення механізмів місцевого самоврядування, запропонованих у Стратегії розвитку міста.

4 серпня 2011 р. у м. Дніпропетровську проведено зустріч членів Робочої групи зі стратегічного планування розвитку міста Дніпропетровська з визначення Стратегічного Бачення. Учасники зустрічі, враховуючи результати опитування думки підприємців, матеріали Профілю громади та власні очікування стосовно майбутнього розвитку міста, обговорили основні пріоритети розвитку міського середовища та запропонували редакцію Стратегічного Бачення та Місії міста [26].