Правове регулювання спадкування в Україні

Суддя: Бондаренко О.І.

Справа №2-2048 2010 рік

Додаток Є

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі Нідзельській Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна бабуся позивачки ОСОБА_3. Після смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 У померлої дітей не було, її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку з цим позивачка жила з нею однією родиною. Підтримували родинні стосунки, піклувались один про одного, підтримували матеріально. Позивачка є єдиною онукою у всій родині., тому саме на неї ще в 1992 році бабуся склала заповіт на всю квартиру. Заповіт було зареєстровано у Першій вінницькій державній нотаріальній конторі.

У встановлений шестимісячний строк позивачка звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Однак, коли сплинуло 6 місяців і вона звернулася в контору з проханням видати їй свідоцтво про спадщину, їй було відмовлено з тих підстав, що 06.03.2004 року від імені ОСОБА_3 було складено інший заповіт на ім'я ОСОБА_2

ОСОБА_2 був соціальним працівником, який два рази на тиждень відвідував ОСОБА_3 після зверненя позивачки в Центр соціального обслуговуваня пенсіонерів. Останні 5 років бабуся не виходила через хворобу на вулицю. Спілкування з зовнішнім світом у неї було обмежене, телефону не було. Звернення позивачки до центру обслуговування пенсіонерів було викликане зайнятістю та неможливістю щодня нею опікуватися.

Всю хатню роботу у бабусі виконувала позивачка та її тітка ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_2 був похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_3, а отже виконувати роботи по господарству був не в змозі.

Зі слів померлої позивачці відомо, що ОСОБА_2 вмовляв її не заповідати своє майно родичам. А коли дізнався, що заповіт вже існує, то пересварив її з усіма родичами. За 5 місяці до смерті ОСОБА_3 забрала ключі від квартири від позивачки та про її смерть остання дізналася від сусідів.

Від сусідів померлої ОСОБА_3. позивачці відомо, що за день до смерті вона нічого не їла, увесь день спала, ні з ким не спілкувалась, оскільки була вже при смерті.

Тому коли позивачка дізналася про заповіт, вона зрозуміла, що він фіктивний, у зв'язку з цим звернулася до прокуратури. В ході розслідування була проведена посмертна психолого - психіатрична експертиза, за висновками якої на час підписання заповіту від 06.03.2004 року ОСОБА_3 перебувала у хворобливому стані - розладі психічної діяльності у вигляді сопорозного порушення свідомості, внаслідок чого була позбавлена можливості усвідомлювати свої дії та їх значення.

Таким чином, позивачка вважає заповіт від 06.03.2004 року, складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 недійсним у зв'язку з чим звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду доповнили, що ОСОБА_1 є внучатою племінницею ОСОБА_3. Вона та її тітка ОСОБА_4 увесь час провідували та доглядали покійну ОСОБА_3 Останній необхідне було спілкування та у зв'язку з цим вони звернулися до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в Замостянському районі м. Вінниці для надання допомоги працівника по догляду за ОСОБА_3 Після цього до покійної став приходити їх робітник ОСОБА_2 Останній практично за ОСОБА_3 не доглядав, він тільки купував продукти і вів з нею розмови, щоб їй не було одиноко, так як вони постійно з нею не могли бути. Вважають, що знаючи про те, що в останні дні перед смертю ОСОБА_3 не могла керувати своїми діями, ОСОБА_2, вирішив питання про здійснення заповіту на нього, маючи за мету заволодіти спірною квартирою. Вважають, що строк позовної давності звернення до суду з даним позовом позивачка не пропустила, так як їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я ОСОБА_2 30.03.2004 року, коли копія заповіту від 03.06.2004 року надійшла в першу вінницьку державну нотаріальну контору. Просили позов задовільнити в повному обсязі.

Третя особа на боці позивачки ОСОБА_4 позов підтримала, надала пояснення, аналогічні позовній заяві та поясненням ОСОБА_1 Доповнила, що ОСОБА_1 є внучатою племінницею покійної ОСОБА_3. Остання ніколи не мала своїх дітей, увесь час вона бажала, щоб її майно залишилося ОСОБА_1 Вона відмовляється від спадкового майна на користь своєї племінниці ОСОБА_1

Третя особа на боці позивача ОСОБА_5 позов підтримала, надала пояснення аналогічні, тим, які викладені в позовній заяві ОСОБА_1 Доповнила, що ОСОБА_1 є внучатою племінницею покійної ОСОБА_3. В останньої ніколи не було своїх дітей, увесь час вона бажала, щоб її майно залишилося ОСОБА_1 Зазначила, що відмовляється від спадкового майна на користь ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 та його представники позов не визнали, вважаючи його безпідставним. Суду пояснили, що соціальний працівник ОСОБА_2 приходив до померлої ОСОБА_3. через день і допомагав робити їй все необхідне по дому: купував продукти, раз в десять днів прибирав у квартирі, сплачував за комунальні послуги, викликав лікарів, купував медикаменти. З родичів в квартирі ОСОБА_3. не бачив нікого. Коли померла ОСОБА_3, його не було біля неї. ОСОБА_3 ніколи не розповідала ОСОБА_2 про те, що був зроблений заповіт на її майно. За день до її смерті вона попросила привести нотаріуса, щоб оформити заповіт на ОСОБА_2 Так як в останній час у ОСОБА_3. тремтіли руки, під час складання заповіту, його підписала знайома ОСОБА_2 ОСОБА_6, так як сусідів в цей час не було вдома. Нотаріус зачитала їй заповіт. ОСОБА_3 заповіт зрозуміла і по день смерті розуміла свої дії та дії інших осіб і могла керувати своїми діями. Просили в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає. що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.03.1992 року ОСОБА_3 зробила заповіт на ім'я своєї онуки ОСОБА_1 на належну їй всю частину жилого будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 Заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої Вінницької державно-нотаріальної контори ОСОБА_7., реєстровий № 4-217 (а.с. 8).

Заявою від 10.04.2003 року ОСОБА_3 вищевказаний заповіт скасувала (а.с. 135).

06.03.2004 року ОСОБА_3 заповідає все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, на ім'я ОСОБА_2 Даний заповіт заповідачкою не підписаний, а в зв'язку з її хворобою на її особисте прохання та за її дорученням в присутності нотаріуса підписаний ОСОБА_6 Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 865 (а.с.142).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.125).

20.08.2004 року до Першої Вінницької державно - нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померло ОСОБА_3. звертається ОСОБА_2 З аналогічною заявою 30.08.2004 року в цю ж нотконтору звертається ОСОБА_1 (а.с.124).

06.09.2004 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в Першу Вінницьку державно - нотаріальну контору звертається племінниця померлої ОСОБА_3. - ОСОБА_4 З аналогічною заявою в цю ж нотконтору 31.10.2007 року звернулася племінниця померлої ОСОБА_5 (а.с. 133, 145).

По заявам ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в провадженні СВ Замостянсього РВ ВМУ ГУМВСУКраїни у Вінницькій області знаходиться на розслідування кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ст. 190 ч. 4 КК України, за фактом замаху на придбання права на майно, шляхом шахрайства, а саме квартири НОМЕР_1 ОСОБА_3., розташованої по вул. АДРЕСА_1 Розслідування по справі триває (лист від 06.10.2009 року Замостянськго РВ ВМВ УМВС України).

По вищенаведеній кримінальній справі була проведена додаткова посмертна судова психолого - психіатрична експертиза від 22.02.2007 року відносно ОСОБА_3.

Перед експертами було поставлено питання, чи могла ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними 06.03.2004 року, на що експертами надана відповідь, що ОСОБА_3 на час підписання заповіту від 06.03.2004 року перебувала у хворобливому розладі психічної діяльності у вигляді сопорозного порушення свідомості, внаслідок чого була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні ст. 203 ЦК України, а саме згідно ч. 2 особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а також згідно ч. 3 цієї статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Суд вважає, що під час складання заповіту на ім'я ОСОБА_2 06.03.2004 року ОСОБА_3 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності в зв'язку з хворобою, її волевиявлення не було вільним та не відповідало внутрішній волі.

Тому суд вважає за необхідне визнати заповіт від 06.03.2004 року, складений від імені ОСОБА_3. на ім'я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, недійсним.

Суд вважає, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після померлої ОСОБА_3.

Так, згідно ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. ОСОБА_1 є внучатою племінницею покійної ОСОБА_3., про що вказано в заповіті на ім'я позивачки від 02.03.1992 року. Також даний факт підтвердили в судовому засіданні племінниці померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідки ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11., ОСОБА_12 та інші, які є сусідами померлої ОСОБА_3, засвідчили, що ОСОБА_3 називала ОСОБА_1 своєю онукою, а остання піклувалася про неї та поховала її.

ОСОБА_1 своєчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини до Першої Вінницької держаної нотаріальної контори, а саме 30.08.2004 року. Також з такими заявами звернулися спадкоємці по закону - племінниці померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак в судовому засіданні в своїх пояснення останні підкреслили, що не претендують на майно померлої і воно по праву і по закону повинно належати її внучатій племінниці ОСОБА_1

Суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 не пропущено строку звернення до суду, так як згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_8 Першій вінницькій державній нотаріальній конторі лише 31.03.2004 року копія заповіту від 06.03.2004 року була направлена в першу вінницьку держнотконтору. Після цього позивачці ОСОБА_1 стало відомо про наявність заповіту від 06.03.2004 року.

Тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 1265 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити в повному обсязі.

Визнати заповіт від 06.03.2004 року вчинений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений 06.03.2004 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий запис № 865), недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області на протязі 20 днів після подання через Замостянскьий районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: Прокопчук А.В.

Справа № 2-79 2009 рік

Додаток Ж

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючої Білої Л.М.

при секретарі Янюк А.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику

праву за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її сестра ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, однак вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через похилий вік і за станом здоров'я, а тому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини.

Представник відповідача - Хмільницької міської ради проти задоволення позову не заперечує, оскільки вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що зі сторони позивача не надано доказів про поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини і крім того, в провадженні суду знаходиться цивільна справа про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування за законом і визнання за ним права на спадкування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 слідує, що дійсно ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно (а.с.6).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, паспортом на ім'я ОСОБА_1 доведено, що ОСОБА_1 ( дівоче прізвище ОСОБА_3) народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4,5).

Із довідок поліклінічного відділення Хмільницької центральної районної лікарні, виданих на ім.»я ОСОБА_1 від 26 грудня 2007 року і від 11 грудня 2008 року, амбулаторної карти на ім'я ОСОБА_1, оглянутої в судовому засіданні слідує, що 22 серпня 2007 року ОСОБА_1 зверталася за медичною допомогою і їй встановлено діагноз гіпертонічна хвороба ситуаційний невроз. Вона також знаходилась на амбулаторному лікуванні з 26.12. 2007 року по 16.01.2008 року і за станом здоров»я потребувала постійного медикаментозного лікування. Також вона перебуває на диспансерному обліку з приводу ряду захворювань в зв'язку з чим неодноразово зверталась за медичною допомогою.

Із листа завідуючої Хмільницькою міською нотаріальною конторою ( а.с.8) слідує, що на адресу нотаріальної контори надходив пакет документів, серед яких була заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 Але оскільки заява не відповідала вимогам закону, строк для прийняття спадщини був пропущений, а тому їй рекомендовано звернутися до суду з заявою про призначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2, рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29 січня 2009 року доведено, що рішенням суду визнано недійсним заповіт від 19 вересня 2006 року і свідоцтво про право на спадщину за заповітом видані на ім'я ОСОБА_2 В даний час в провадженні Хмільницького міськрайонного суду дійсно знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, встановлення факту ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги ОСОБА_3, усунення ОСОБА_1 від права від спадкування за законом, визнання за ОСОБА_2 права на спадкування.

Згідно постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» п.24 « особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, зважаючи на її похилий вік, стан здоров»я, те, що вона часто хворіла, проживає одиноко, а тому не мала можливості своєчасно вирішувати питання стосовно оформлення спадщини, а тому заявлений позов підлягає до задоволення і позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначаючи ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд тим самим не вирішує питання про визнання за нею права на спадщину і ніяким чином не перешкоджає вирішенню по суті позову ОСОБА_2, оскільки у випадку задоволення судом вимоги про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 може бути переглянутим питання оформлення спадщини на її ім'я.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 214 - 215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 1272 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном 3 місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: підпис Біла Л.М.

Справа № 2-83/2009 р.

Додаток З

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2010 року Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Переверзєва С.В.

при секретарі Бородкіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4, в інтересах якої діє за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду представник позивачки ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки ОСОБА_3, останнім місцем проживання та місцем смерті якого було село Чемериське Барського району. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається: з житлового будинку з належними будівлями та спорудами, розташованого по вулиці АДРЕСА_1; права на земельну частку (пай) розміром 1,81 га в умовних кадастрових одиницях, яка перебуває в колективній власності КСП ім.. Чкалова в с. Чемериське Барського району та майнового паю у пайовому фонді майна КСП ім.. Чкалова (СТОВ «Дружба») с. Чемериське Барського району. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 були позивачка ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_5 та третя особа по справі без самостійних вимог ОСОБА_6. Спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 позивачка прийняла згідно ст.ст. 548, 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме взяла на зберігання до 6 місяців велосипед «Україна», плащ-накидку, інструменти, косу, паяльну лампу, молоток, набір ключів слюсарних. Між позивачкою та відповідачкою була домовленість, що спадкове майно вони будуть оформляти спільно. Однак, у квітні 2009 року позивачка ОСОБА_4 дізналася про те, що відповідачка ОСОБА_5 отримала в Барській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку та житловий будинок. Третя особа по справі ОСОБА_6 своєю заявою підтвердила факт неприйняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_3. За таких обставин позивачка ОСОБА_4 змушена звертатися до суду та просила постановити рішення, яким встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 у травні 2001 року після смерті батька ОСОБА_3; визнати недійсними в частині ?: а) свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Барською державною нотаріальною конторою 15 січня 2008 року за реєстром № 1-89 на ім'я ОСОБА_2; б) свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого Барською державною нотаріальною конторою 19 лютого 2008 року за реєстром № 1-737 на ім'я ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину спадкового майна, яке залишилось після смерті її батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник за довіреністю ОСОБА_1 повністю підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_7 позов визнали частково, пояснивши в судовому засіданні, що позивачка ОСОБА_4 також є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та має право на успадкування половини всього спадкового майна.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла, не претендує на неї та відмовляється від її прийняття.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона зустріла на вулиці села Чемериське Барського району в травні 2001 року позивачку ОСОБА_4, яка з чоловіком перевозили на велосипеді «Україна» плащ-накидку, косу, паяльну лампу, молоток та набір слюсарних ключів з домогосподарства свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він зустрів на вулиці села Чемериське Барського району в травні 2001 року позивачку ОСОБА_4, яка з чоловіком перевозили на велосипеді «Україна» речі з домогосподарства свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім того, свідок працює землевпорядником сільської ради та саме він повідомив позивачці про те, що відповідачка ОСОБА_2 переоформила на себе в нотаріальній конторі право на земельну частку (пай), яке належало померлому ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що вона працює секретарем Чемериської сільської ради. До сільської ради зверталася з питань оформлення спадщини спочатку ОСОБА_2 з ОСОБА_4 потім приходили ОСОБА_2 з ОСОБА_8 Від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 відмовилася офіційно ОСОБА_8, яка написала відповідну заяву. ОСОБА_4 від прийняття спадщини не відмовлялася.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що в травні 2001 року позивачка ОСОБА_4 разом з ним забрали велосипед «Україна», плащ-накидку, косу, паяльну лампу, молоток та набір слюсарних ключів з домогосподарства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_4 є спадкоємицею майна померлого батька, тому таким чином вступила в управління та володіння його майном. При житті спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 домовлялися між собою про спільний поділ спадкового майна.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_2 При житті ОСОБА_3 говорив, що заповість все своє майно відповідачці за те, що вона обходила та доглядала своїх батьків.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він є сином відповідачки. Після смерті ОСОБА_3 його мати ОСОБА_2 перейшла жити в спадковий будинок де доглядала хвору матір.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона є сусідкою сімї ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_3 відповідачка перейшла жити в спадковий будинок де доглядала хвору матір. Батьки сторін при житті говорили, що мають намір передати все своє майно ОСОБА_2 оскільки вона їх доглядає. Тому, всі рідні та близькі вважали, що все майно батьків перейде у спадок саме ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_15. дала суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_16 дала суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що він є другом сім'ї ОСОБА_2 Часто заходив в гості. Про поділ спадкового майна йому нічого невідомо. Бачив, як ОСОБА_2 доглядала своїх батьків.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Місцем відкриття спадщини є с. Чемериське Барського району Вінницької області. На день його смерті відкрилася спадщина, яка складається з: житлового будинку з належними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, належного померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 24 листопада 1987 року Чемериською сільською радою; права на земельну частку (пай) у землях, які перебувають у колективній власності КСП ім.. Чкалова в с. Чемериське Барського району Вінницької області, розміром 1,81 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належної померлому на підставі сертифіката серії НОМЕР_1, виданого Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 23 лютого 1998 року; майнового паю у пайовому фонді майна КСП ім.. Чкалова (СТОВ «Дружба») с. Чемериське Барського району Вінницької області в розмірі 949 гривень, належного померлому свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, виданого Чемериською сільською радою 27 серпня 2007 року; простих іменних акцій в кількості 42 штуки, номінальною вартістю 0,25 грн. на загальну суму за номінальною вартістю 10,50 грн., що знаходяться у Відкритому акціонерному товаристві «Барський машинобудівний завод», належних померлому на підставі Сертифікату серії НОМЕР_3, виданого 19.11.2003 року ВАТ «Барський машинобудівний завод» та витягу з реєстру власників іменних цінних паперів, виданого 08.11.2007 року за № 821 ТОВ «Реєстраційна компанія «КОРТА»; грошового вкладу з нарахованими відсотками та компенсаціями, який зберігається в Барському ТВБВ № 10001\59 (2917\019) Ощадного банку України Вінницької області на рахунку № 915512490 на суму 1066,21 грн.

Сторони по справі ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є рідними дочка померлого ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження та про шлюб.

Відповідно до ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Позивачка ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті батька шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4.

Відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька шляхом подачі до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини від 15.01.2008 року № 29 (а.с.50).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_8 спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла, не претендує на неї та відмовляється від її прийняття.

Відповідно до ст.. 553 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Оскільки ОСОБА_8, яка є спадкоємцем першої черги за законом майна померлого ОСОБА_3, відмовилася від прийняття спадщини, тому на поділ спадщини мають право позивачка ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_2 в рівних частках.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на розподілі спадкового домогосподарства по варіанту № 1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2060\2061 від 22.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_4 виділяються наступні приміщення будинку: коридор «1-1», житлова кімната «1-4» та житлова кімната «1-5»; господарські будівлі: хлів-прибудова (літера «Б1») та частина хліва (літера «Б»). ОСОБА_2 виділяються такі приміщення будинку: кухня «1-3», житлова кімната «1-2»; господарські будівлі: частина хліва (літера «Б»). Ринкова вартість житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 згідно висновку експерта складає 139545,0 гривень.

Врахувавши законодавчу норму щодо поділу спадкового майна в рівних частках сторони не погодили, а відповідач частково визнала необхідність виділення спадкового майна, то суд вважає необхідним виділити позивачу земельну частку (пай) у землях, які перебувають у колективній власності КСП ім.. Чкалова в с. Чемериське Барського району Вінницької області, розміром 1,81 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) складає 13775 грн.

Різниця вартості при поділі спадкового майна складає 7270,14 грн. та підлягає стягненню з позивачки на користь відповідачки.

У відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивачки понесені нею судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1027 гривні, оскільки вони підтвердженні квитанціями № 54, №56, 101620 від 03.06.2009, 2.06.2010 року (а.с.1.2), витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 грн., оскільки вони підтвердженні квитанціями № 463, №464 від 31.07.2009 року; витрат на проведення судової експертизи в сумі 2022,24 грн. оскільки вони підтвердженні квитанцією від 09.11.2009 року, які загалом складають 5049,24 грн.

За таких обставин суд, керуючись ст.ст. ст.ст. 79, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 529, 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року) -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 у травні 2001 року після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати недійсним в частині 1\2 свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Барською державною нотаріальною конторою 15 січня 2008 року за реєстром № 1-89 на ім'я ОСОБА_2;

Визнати недійсним в частині 1\2 свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Барською державною нотаріальною конторою 19 лютого 2008 року за реєстром № 1-737 на ім'я ОСОБА_2.

Провести поділ спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнавши за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частку в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: на коридор «1-1», площею 5,7 кв.м; житлову кімнату «1-4», площею 12,3 кв.м; житлову кімнату «1-5», площею 17,6 кв.м; та на 1\2 частку господарських будівель, що знаходиться в домогосподарстві, яке розташоване в АДРЕСА_1, а саме на хлів-прибудову (літера «Б1») та частину хліва (літера «Б»).

Провести поділ спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частку в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: на кухню «1-3», площею 18,8 кв.м; житлову кімнату «1-2», площею 12,1 кв.м; та на 1\2 частку господарських будівель, що знаходиться в домогосподарстві, яке розташоване в АДРЕСА_1, а саме на частину хліва (літера «Б»).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1395,50 грн. грошової компенсації за відступ від ідеальної частки в житловому будинку та господарських будівлях.

Зобов'язати ОСОБА_4 закласти дверні прорізи між приміщеннями «1-1» та «1-2», «1-1» та «1-3».

Зобов'язати ОСОБА_2 улаштувати подвійні двері або засклену веранду для входу в приміщення кухні «1-3».

Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виконати ремонті роботи по улаштуванню окремих систем інженерних мереж електропостачання.

Надати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у загальне користування паркан «1», ворота «4» та хвіртку «5», які знаходяться в домогосподарстві, яке розташоване в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме на права на земельну частку (пай) у землях, які перебувають у колективній власності КСП ім.. Чкалова в с. Чемериське Барського району Вінницької області, розміром 1,81 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), (сертифікат серії НОМЕР_1, виданий Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 23 лютого 198 року), яке залишилося після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на корись ОСОБА_2 7270,14 грн. різницю вартості спадкового майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5049,24 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 784,50 гривень недоплаченого державного мита.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів.

Мотивоване рішення видано 6.09.2010 р..

СУДДЯ: Переверзєв С.В.

Cправа № 2 - 210/10

Размещено на Allbest.ru