Управління розвитком готельного підприємства

За статистичними даними Всесвітньої туристичної організації в 2005 р. в світі нараховувалось 14 млн. номерів на 29 млн. місць.

Економічна практика господарювання в Україні виявила непідготовленість галузей туризму та готельного господарства зокрема до ефективного функціонування в умовах ринкового середовища. На основі даних Мінстату України, у період з 2005 по 2009 рр. чисельність підприємств готельного господарства України скоротилась на 16, 9%, що призвело до скорочення одноразової місткості на 23,9% (табл.2.1).

За відношенням до відомчої підпорядкованості готелі України поділяються на:

- підпорядкованості міським органам самоуправління - 38,0%;

- підпорядкованості міністерствам і відомствам України - 55,5%;

- приватні - 0,7%;

- орендовані - 5,7%.

Таким чином, основна кількість засобів розміщення знаходиться у державній власності.

Таблиця 2.1

Основні показники розвитку матеріально-технічної бази готельного господарства України у 2005-2009 рр.

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Кількість готелів,од.	1654	1587	1466	1396	1386	1357
У відсотках до 2004р,%	100,0	95,6	88,6	84,4	82,7	83,1
Одноразова місткість тис. місць	157,4	148,1	140.0	130,8	125,2	119,8
У відсотках до 2004р,%	100,0	94,1	88,9	83,1	79,5	76,1
Середній рівень завантаженості	47,0	44,2	34,2	29,3	23,9	21,5
У відсотках до 2004р.,%	100,0	94,0	72,8	62,3	50,9	45,7

Значну увагу необхідну звернути на стан основних фондів підприємств готельного господарства. Більшість з них естетичної точки зору не має архітектурної цінності. Особливо це стосується підприємств, які побудовані в 60-90рр., коли головними принципами були швидкість і масштабність при невисокій комфортності. Аналіз розвитку матеріально-технічної бази засобів розміщення в Україні показав, що спостерігається тенденція абсолютного зменшення кількості готелів. Таке становище пояснюється, в першу чергу, збитковістю деяких готелів, що призвело до банкрутства і подальшої їх самоліквідації, пере спеціалізації або використання не за призначенням.

Про рівень обслуговування підприємств готельного господарства певною мірою можна судити по наявності на питомій вазі місць, призначених для розміщення іноземних громадян. В Україні, за інформацією Держкомтуризму, приймати іноземних туристів можуть лише близько 3000 готелів (на 85 тис. місць) усіх форм власності. Проте у перерахунку на душу населення це в 30-70 разів менше, ніж у країнах Європи.

Цифри свідчать про те, що вітчизняні готелі поки що не можуть довести номерний фонд до єдиних міжнародних норм. Це пояснюється такими причинами:

- різницею національних особливостей готельного сервісу в Україні та за кордоном, що визначає вимоги гостей до рівня пропонованих послуг;

- незначним потоком туристів із-за кордону;

- різним рівнем платоспроможності вітчизняних і зарубіжних громадян, що відображається на попиті на різні категорії готелів;

- труднощами, пов'язаними з кількістю фінансових ресурсів в умовах кризового стану економіки.

За результатами проведеного аналізу літературних джерел з питань розвитку готельного бізнесу в Україні виявлено, що в цьому процесі гальмування відбувається за рахунок впливу ряду обставин об'єктивного та суб'єктивного характеру. Перш за все, це залежність розвитку готельного господарства від впливу акторів зовнішнього середовища. По-друге, це недостатня кількість сучасних готельних підприємств, недосконала матеріально-технічна база, низький рівень сервісу тощо.

Частка готельного господарства України у ВВП за 2005-2009рр. зросла у 8 разів. Враховуючи соціальну важливість готельної індустрії, уряд України в останні роки приймає ряд програм, спрямованих на її подальший розвиток. Так, програмою розвитку туризму в Україні до 2010 року передбачено будівництво 78 нових готелів і інших об'єктів на 15,7 тис. місць, а також проведення реконструкції 61 об'єкта на 21,5 тис. місць. До 2010 року в м. Київ заплановано будівництво п'ятизіркових готелів, двадцяти чотиризіркових, сорока тризіркових. Про активну діяльність України свідчить факт прийняття готельного комплексу “Дніпро ” ( м. Київ ) у члени Ділової ради Всесвітньої туристичної організації.

У 1990 р. створена Асоціація готельних об'єднаних міст України, у складі якої сьогодні нараховується понад 100 підприємств. Основна мета Асоціації - сумісна діяльність з вирішення завдань, які стоять перед вітчизняною готельною індустрією.

За думкою професіоналів міжнародного готельного бізнесу для подальшого розвитку його в Україні необхідно прийняти наступні рішення:

- передати контроль над готелями приватним компаніям;

- розробити правила ведення даної діяльності з урахуванням простоїв та справедливої системи оподаткування та рекомендацій ВТО;

- знизити ПДВ у складі вартості за проживання для створення фінансових умов щодо оновлення матеріально-технічної бази готелів;

- створити умови для системи спеціальних тарифів на оплату енергії та води, як для великого споживача;

- затвердити закон, який передбачав би усунення віз для осіб, що перебувають в країні не менше 90 днів тощо.

Виходячи з покладеного можна зазначити, що для підтримки позитивних тенденцій розвитку готельного бізнесу в Україні необхідно удосконалити нормативно-правове поле та державну підтримку найприбутковішого та перспективного напряму підприємницької діяльності в світі.

Проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу згідно вимог УЄФА передбачає якісну та кількісну підготовку готельної інфраструктури як однієї з трьох важливих компонент після спортивної та транспортної. Відповідно в процесі підготовки до проведення ЄВРО 2012 необхідно в короткий термін вирішити проблеми, пов'язані з незадовільним станом розвитку туристичної та готельної інфраструктури, нестачею готелів та інших закладів розміщення туристів, нагальною потребою у підготовці кваліфікованих кадрів.

Інфраструктура готельного ринку України сьогодні не задовольняє попит на готельні послуги ні за кількістю, ні за якістю, матеріально-технічна база великої частини готелів є фізично та морально застарілою і не відповідає міжнародним стандартам. Водночас, постійно зростаючі туристичні потоки та очікування великої кількості відвідувачів та учасників ЄВРО 2012 зумовлюють необхідність приділення більшої уваги з боку державних органів влади до питання підготовки готельного господарства.

До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, які потребують усунення в контексті підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, доцільно віднести.

1. Недостатню кількість готелів внаслідок значних бар'єрів входження на ринок готельних послуг України. В Україні бракує близько 70 чотирьох та п'ятизіркових готелів (7 тис номерів) та 400 тис номерів в готелях нижчої категорії. Загалом згідно договору, укладеного з офіційним агентством з розміщення учасників та гостей ЄВРО 2012 туристичною компанією TUI Travel PLC лише для цільових груп чемпіонату має бути забезпечено 200 тис готельних номерів. Показник забезпеченості готелями (кількість готельних місць на 1000 осіб) в Україні низький (при нормі 10 місць на 1000 осіб в Україні є лише 2,9 готельних місця (для порівняння: у Москві -- 9,3; у Санкт-Петербурзі -- 6,4; у Парижі -- 38,4; у Відні - 25,6)). Водночас будівництво нових готелів в Україні ускладнюється:

- ?тривалою процедурою отримання земельних ділянок під будівництво (що призводить до більш активного розвитку торговельно-комерційних установ та комплексів, оскільки термін окупності інвестицій в такі об'єкти є коротшим, в той час коли термін окупності готелів та туристичних об'єктів часто перевищує 10-15 років);

- ?необхідністю отримання надмірної кількості дозволів та значними бюрократичними процедурами (що збільшує термін лише відкриття готелю до 2-5 років і більше, високим податковим тиском на підприємства готельної сфери);

- наявністю трансакційних видатків (які інколи складають до 50% капіталовкладень);

- ?надмірним рівнем ризику інвестицій внаслідок політичної та економічної нестабільності в країні.

Все це перешкоджає розвитку готельного господарства, входженню на вітчизняний ринок відомих готельних операторів та створенню національних готельних мереж, які можуть забезпечити належний рівень послуг вимогливим туристам з усього світу.

2 Невідповідність цін рівню якості готельних послуг. Вартість проживання в українських готелях в 2-3 рази перевищує вартість проживання в готелях аналогічного рівня країн Європи, що зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери (відсутній державний орган з обліку готелів та інших закладів розміщення, регулювання та контролю за їх діяльністю) та низьким рівнем диференціації готельних послуг (слаборозвинена мережа хостелів, мотелів, кемпінгів, пансіонатів та ін.).

3. Відсутність розвиненої та офіційно облікованої мережі альтернативних засобів розміщення економічного класу (хостелів, малих та мініготелів, апартаментів). Частково задовольнити попит на місця розміщення під час проведення ЄВРО 2012 могли б малі готелі, апартаменти та хостели, вартість проживання у яких значно нижча. Проте мережа хостелів в Україні розвинена недостатньо, згідно даних Всеукраїнської молодіжної хостел асоціації функціонує лише 27 хостелів (в Європі офіційно зареєстровано 18 тис хостелів, з них 4,5 тис об'єднані єдиною системою бронювання). На ринку готельних послуг згідно даних Асоціації малих готелів та апартаментів України функціонує близько 2,5-3 тис готельних підприємств малих форм (малих та міні-готелів, апартаментів), проте значна частка цього сегменту готельного господарства є „сірою”, тобто офіційно не обліковується як засоби розміщення.

4. Низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг. Український готельний ринок характеризується незадоволеним попитом та обмеженою пропозицією як зі сторони іноземних готельних мереж, так і зі сторони українських готельєрів. На сьогодні в Україні існує лише один національний мережевий готельний оператор - Premier-Hotels, до складу якого входять сім готелів. Він являє собою об'єднання різних за концепцією та набором послуг готелів у великих ділових і туристичних центрах України. За рахунок специфіки кожного окремого готелю, мережі не доводиться вирішувати проблеми, пов'язані з уніфікованістю продукту, водночас об'єднання готелів в національну мережу дозволяє подвоїти конкурентну перевагу, пов'язану з позиціонуванням на ринку та впізнаванням бренду, також всі готелі користуються перевагами єдиної системи бронювання. Проте в Україні відсутні укрупнені національні готельні мережі більш низької категорії зі спільними корпоративними стандартами управління, які могли б гідно конкурувати з всесвітньо відомими готельними мережами. Зокрема в Україні активізувалося зростання інвестицій в розвиток готельної сфери з боку іноземних готельних операторів. На сьогоднішній день, на український ринок вийшли і планують вийти такі міжнародні бренди, як: Radisson, Inter-Continental, Hyatt International, Hilton, Sheraton Hotels & Resorts, Marriott International, Accor Group, Magic Life, Rixos, Kempinski Hotels&Resorts, Continent Hotels & Resort, Park Inn, Orbis, Rival Hotels, Comfort Green Hotels Holiday Inn та інші.

5. Недостатню кількість та неналежний рівень підготовки кадрів для готельного господарства.

6. Обмеженість практики використання електронних та автоматизованих систем бронювання готельних номерів та новітніх технологій у процесі здійснення обслуговування в готелях та інших закладах розміщення.

7. Непристосованість готелів та інших закладів розміщення до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Мізерний відсоток готелів в Україні пристосовані до потреб інвалідів, хоча відповідно до державних будівельних норм проектів цивільних будівель і споруд, 10% місць в готелі мають бути спеціально облаштовані для людей з особливими потребами. В контексті підготовки до ЄВРО 2012 в умовах будівництва нових готелів обов'язково необхідно здійснювати контроль за дотриманням вимог пристосованості закладів розміщення для інвалідів.

8. Проблема завантаженості та утримання готелів та інших закладів розміщення після проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012. Незважаючи на те, що в Україні існує незадоволений попит на готельні послуги, проте та кількість закладів розміщення, яка запланована для введення в експлуатацію до ЄВРО 2012 є значно більшою, ніж потребує український туристичний ринок на даному етапі розвитку.

Ці проблеми зараз стоять перед урядом країни. До проведення чемпіонату їх потрібно вирішити.

У сучасних умовах значних трансформаційних перетворень відчутно змінюються пріоритети розвитку як країни в цілому, так і її окремих частин. Процес формування структури туристських регіонів відбувається в умовах підвищеного інтересу влади до розробки різноманітних програм регіонального розвитку. Необхідною складовою розвитку регіональної рекреаційно туристської діяльності є наявність у регіоні готельного господарського потенціалу.

На розвиток ринку готельних послуг, як і на будь-яку іншу сферу економіки, впливає багато факторів, і це, в свою чергу, визначає необхідність формування показників, які б дали можливість всебічно проаналізувати й оцінити діяльність підприємств готельного сектору. Для аналізу показників діяльності підприємств готельного господарства Херсонської області скористуємось системою показників діяльності готельних підприємств.

Загальноекономічні показники визначаються в цілому за сукупністю всіх підприємств готельного господарства регіону. Розраховуємо значення зазначених показників за період 2008-2010 рр.:

За результатами розрахунку можна зробити висновок, ща за період 2008-2010 рр. середня місткість готельного підприємства регіону збільшилась на 2 місця, або на 2 %. Відбулось збільшення і середньої кількості номерів готельних підприємств. Так у 2009 році значення цього показника становило 62 од., що на 5 % більше порівняно з 2007 роком

Таблиця 2.2

Загальноекономічні показники діяльності підприємств готельного господарства Херсонської області за період 2008-2010 рр.

Показник	Значення показників	Відхилення (2010/2008)
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
				абсолютне	відносне, %
1. Середня місткість готельного підприємства, місць	111,69	121,75	113,97	2,28	2,04
2. Середня кількість номерів готельного підприємства, од.	59,41	65,93	62,42	3,01	5,07
3. Середня житлова площа номерів готельного підприємства, м2	1293,47	1427,08	1378,72	85,25	6,59
4. Середня кількість наданих готельним підприємством людино-діб	12549,36	10087,04	8054,08	4495,28	-35,82
5. Середня кількість наданих готельним підприємством людино-дібіноземним громадянам	291,15	2614,68	2029,61	1738,46	597,10
6. Середня чисельність працівників у готельному підприємстві, осіб	38,24	36,13	35,74	-2,5	-6,54
7.Завантаженість гот. підприємства, %	39,41	27,1	22,91	-16,5	-41,87

Середня житлова площа номерів готельного підприємства збільшилась на 85 м² та склала у 2010 році 1378 м².

Негативним моментом є значне зниження середньої кількості наданих готельним підприємством людино-діб. У 2010 році значення цього показника було на рівні 12549 люд.-годин, що на 36 % менше порівняно з 2008 роком.

Порівняно з 2008 р. середньооблікова чисельність штатних працівників готельних підприємств зменшилась з 1759 осіб до 1680 осіб - на 79 осіб або на 5,5 %. Все це позначилось і на середній чисельності працівників у готельному підприємстві. Так, у 2010 році цей показник був на рівні 35 осіб, що на 7% менше порівняно з 2008 роком.

Завантаженість готельного підприємства за вказаний період також зазнала значної зміни. За період дослідження значення цього показника зменшилось на 42 % та склало у 2010 році 22,91 %

Таблиця 2.3

Показники якості обслуговування підприємств готельного господарства Херсонської області за період 2008-2010рр.

Показник	Значення показників	Відхилення (2010/2008)
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
				абсолютне	відносне, %
1. Середня кількість місць у номері	1,87	1,84	1,82	0,05	2,7
2. Середня житлова площа номера, м2	24,45	21,64	22,08	-2,37	-9,7
3. Середня житлова площа в розрахунку на одне місце, м2	12,47	11,72	12,09	-0,39	-3,2
4. Кількість працівників готельних підприємств у розрахунку на 1000 місць, осіб	342,35	296,71	313,61	-28,74	8,4
5. Кількість працівників готельних підприємств у розрахунку на 1000 людино-діб, осіб	2,38	2,99	1,16	-1,22	52

Як видно з таблиці, середня житлова площа за вказаний період зменшилася на 2,37 м².

Середня житлова площа в розрахунку на одне місце зменшилась на 0,39 м² і склала у 2010 році 12,09 м²/місце.

Питома вага номерів “люкс” та “напівлюкс” збільшилась на 8,9 % та склала 25,56 %, що свідчить про підвищення якості наданих готельних послуг в регіоні.

Із загальної кількості номерів 2,4 % - номери люкси; 4,6 % - напівлюкси;

3,9 % - одномісні; 30,5% - двомісні; 58,6 % - тримісні і з більшою кількістю місць (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Розподіл номерів у готелях Херсонської області за типами у 2010році

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості послугами підприємств готельного господартва Херсонської області за період 2008-2010 рр.

Показник	Значення показників	Відхилення (2010/2008)
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
				абсолютне	відносне, %
1. Кількість готельних підприємств у розрахунку на 1 млн. жителів	33,4	33,84	33,45	0,001	0,05
2. Житлова площа готельних підприємств урозрахунку на 1000 жителів, м2	35280	37230	35420	140	0,43
3. Кількість місць у розрахунку на 1000 жителів	2,14	2,45	2,24	0,1	4,62
4. Кількість номерів у розрахунку на 10000 жителів	11,211	13,223	12,267	1,056	9,42

У 2010 році кількість суб'єктів готельного господарства у розрахунку на 1 млн. жителів склала 33,4 підприємства, що на 0,15% більше порівняно з 2008 роком.

Житлова площа готельних підприємств у розрахунку на 1000 жителів за період 2008-2010 рр. збільшилась на 140 м², або на 0,4 %. Кількість місць у розрахунку на 1000 жителів також має позитивну динаміку. Якщо у 2008 році значення показника було на рівні 2,14 місць, то у 2010 році - 2,24 місця, що на 4,6 % більше. Кількість номерів у розрахунку на 10000 жителів за період 2008-2010 рр. збільшилась на 1,056 номери, або на 9,4 %.

Значення фінансових показників діяльності готельних підприємств в регіоні за період 2008-2010 рр.надано у табл.2.5.

Таблиця 2.5

Фінансові показники діяльності підприємств готельного господарства Херсонської області за період 2008-2010рр.

Показник	Значення показників	Відхилення (2010/2008),%
	2008 р.	2009р.	2010 р.
				абсолютне	відносне,
1. Доход від основного виду діяльності (плата за проживання), тг	9668,6	6486,6	6100,4	-3568,20	-0,58
2. Доход від основного виду діяльності (плата за проживання) у розрахунку на одне місце, грн.	7,8	5,35	5,1	-2,70	-0,53
3. Доход від основного виду діяльності (плата за проживання) у розрахунку на одну людино-добу наданих послуг, грн.	0,007	0,073	0,005	0,00	-0,40
4. Доход від другорядних видів діяльності, тис. грн.	4736,4	4376,4	4278,4	-458,00	-0,11
5. Загальні доходи готельних підприємств, тис. грн.	14405	1086,3	10378,8	-4026,20	-0,39
6. Сукупні витрати готельних підприємств, тис. грн.	13740,8	12879,9	12598,1	-1142,70	-0,09
6. Прибуток (збиток), тис. грн	-664,2	-2016,9	-2219,3	-1555,10	0,70
7. Прибуток (збиток) у розрахунку на одне місце, грн.	-0,53	-1,66	-1,87	-1,34	0,72
8. Збиток у розрахунку на одиницю витрат, %	-0,04	-0,15	-1,3	-1,26	0,97

При отриманні доходів від основного виду діяльності підприємств готельного господарства у сумі 6,1 млн. грн, операційні витрати склали 12,5млн. грн. У структурі операційних витрат матеріальні витрати склали -46,7 %, витрати пов'язані з оплатою праці - 22,4 %, відрахування на соціальні заходи - 8 %, відрахування на амортизацію - 6,6 %, інші операційні витрати - 16,3 %.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування готелів та інших місць для тимчасового проживання області негативний і склав на кінець 2010 року збиток у сумі - 1,18 млн.грн.

На виконання обласної Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року, та напрямів діяльності на наступний рік, з метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, обстеження та визначення туристично-рекреаційного ресурсу регіону, вивчення сегментів туристичного ринку управлінням культури і туризму обласної державної адміністрації проведено моніторинг готельних комплексів м.Херсона в період з 17-24 грудня 2008 року. Загальний ліжковий фонд готельних підприємств складає 1157 місць. На момент проведення моніторингу коефіцієнт наповнюваності від загального ліжкового фонду обстежених готелів складає 53%, середньорічний показник - 67%.

Ціна на проживання формується в залежності від рівня комфорту номерів і зіркового ступеню готелю. Діапазон середньої вартості проживання коливається від 150 до 980 грн. Мінімальна вартість пропонується готелями «1 Травня» та «Комфорт» - від 102 грн з однієї особи за добу, найвища готелем «Імперіал» - від 550 грн. Готелі «Бригантина» та «Меридіан» пропонують свої послуги населенню з середнім рівнем достатку, вартість проживання в яких складає від 170 грн

В цілому готельна інфраструктура міста знаходиться в належному стані. Переважна кількість підприємств приватної форми власності з високим рівнем модернізації. Номери обладнані сучасними меблями, санвузлами, забезпечені побутовою технікою (телевізор, міні-бар, музичний центр, кондиціонер).Пропонується високоякісний спектр сервісних послуг: пральня, хімчистка, парковка автотранспортних засобів, трансфер, Інтернет-центри, конференц-зали, фітнес-клуби, ресторани коктейль-бари.

Майже всі готельні установи приймають вітчизняних та іноземних гостей міста. Клієнтам пропонується накопичувальна система знижок. Рекламна компанія проводиться підприємствами переважно шляхом розповсюдження буклетної продукції, транслюванням аудио- й відеороликів на радіо та телебаченні, розміщенням інформаційних даних в іміджевих виданнях, Інтернет-сайтах. Наповнюваність відбувається в результаті безпосередньої роботи з населенням та співпраці з туристичними підприємствами.

2.2 Оцінка стану та можливостей розвитку «Гуртожитка для приїжджих»

Готель «Гуртожиток для приїжджих» ПрАТ «Херсонський нафтопереробний завод» розташований по вул. Нафтовиків 73 у м. Херсон. Готель є госпрозрахунковою одиницею нафтопереробного заводу і розташувався у двоповерховому будинку, орендованому у цього підприємстві. В «Гуртожитку для приїжджих» наступний номерний фонд: 1 номер "Люкс", 2 номери "напівлюкс" (двокімнатні номери), 19 номерів ІV категорії.

Послуги: пральня, прасувальня, камера зберігання, сейф, можливість користування міським телефоном для гостей з номерів з обмеженим сервісом. У готелі по штатному розкладу працює 7 чоловік: старший адміністратор, адміністратори і покоївки.

Вищим органом управління готелю є керівництво ПрАТ «ХНПЗ». Структура підприємства представлена в додатку 1. Майно готелю «Гуртожиток для приїжджих» складається зі статутного капіталу, а також фондів, утворених з передбачених законом надходжень. Майно утворюється за рахунок: доходів від реалізації продукції, робіт, послуг; кредитів ПрАТ «ХНПЗ».

Бухгалтерія ПрАТ «ХНПЗ займається бухгалтерським обліком, складає фінансовий стан - найважливіша характеристика діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал в діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин: як самого підприємства, так і його партнерів. Фінансовий аналіз являє собою процес, заснований на вивченні даних про фінансовий стан і результати діяльності готельного господарства в минулому, з метою оцінки перспективи його розвитку.

З усіх форм бухгалтерської звітності найважливішою є баланс. Дані балансу необхідні: власникам - для контролю над вкладеним капіталом, керівництву організації - при аналізі і плануванні, банкам та іншим кредиторам - для оцінки фінансової стійкості. Бухгалтерський баланс характеризує в грошовій формі фінансове становище підприємства станом на звітну дату.

По балансу характеризується стан матеріальних запасів, розрахунків, наявність грошових коштів, інвестицій. Всі дані по фінансово-господарської діяльності готелю «Гуртожиток для приїжджих» наведені за 2008 - 2010роки. Вихідною інформацією для аналізу були баланс підприємства (форма № 1) та звіт про прибутки і збитки (форма № 2). Їх можна знайти в Додатку А і Додатку Б відповідно.

Горизонтальний аналіз. Горизонтальний аналіз - це аналіз змін в часі статей балансу (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Горизонтальний аналіз активів і пасивів балансу готелю за період 2008 - 2010 рр

Стаття балансу	Сумма, тис. грн	Зміна 2008 - 2009 рр.тис.грн	Зміна 2009 - 2010 рр., тис.грн	Темп росту 2008-2009, %	Темп росту 2009-2010, %
	На кінець 2008 року	На кінець 2009 року	На кінець 2010 року
Актив
1. Необоротні активи	234	226	218	-8	-8	96.6	96.4
1.1. Основні засоби	234	226	218	-8	-8	96.6	96.5
1.2 Незавершене будівництво	-	-	-	-	-
2. Оборотні активи	285	171	5	-114	-166	60	2.9
2.1 Запаси і ПДВ	35	14	2	-24	-19	40	14.3
2.2 Дебіторська заборгованість	205	136	1	-69	-135	66.3	0.7
2.3 Грошові кошти	45	21	2	-24	-19	46.7	9.5
Пасив
3. Капітал і резерви	479	363	140	-116	-223	75.8	38.6
4 Короткострокові зобов'язання
Кредіторська заборгованість	40	34	83	-6	49	85	244
постачальники та підрядники	8	8	9	0	1	100	87.5
заборгованість перед персоналом	23	22	24	-1	2	95.6	90.9
заборгованості по податкам і зборам
інші кредитори	9	4	50	-5	46	44.5	В 12.5раз
Баланс	519	397	223	-122	-174	76.5	56.2

Протягом періоду відбувається поступове зниження суми основних засобів за рахунок нарахування амортизації. Зниження відбувається на 16тис.грн. або на 7%.

Також відбувається зниження оборотних коштів, за період - 280 тис. грн. Темпи зниження за 2009 рік -40%, за 2010 - 97.1%. Зменшення відбулося в основному за рахунок дебіторської заборгованості, запасів і грошових коштів. За 2009 рік дебіторська заборгованість зменшилась на 24 тис.грн (на 60%), за 2010 - 135 тис.грн. (на 85.7%). За 2009 рік знизились власні кошти (за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку) на 116 тис.грн., а в 2010 році знизилися на 223 тис.грн.Заборгованість перед персоналом за 2009рік знизилась на 1тис.грн.(4.4%), а за 2010рік підвищилася на 2 тис.грн. (9%). У підсумку зросла за період на 1 тис.грн. Заборгованості перед бюджетом у підприємства нема.

Валюта балансу за 2009 рік зменшилася на 122 тис.грн. (23.5%), за 2010 рік знизилася на 174тис.грн. (43,8%.).

Вертикальний аналіз. Вертикальний аналіз - це аналіз зміни в часі частки кожної з статей балансу в загальному обсязі активів (пасивів). Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою відносних показників згладжується негативний вплив інфляційних процесів. Вертикальний аналіз балансу представлений у таблиці 2.7. Велику частку у необоротних активах займають основні засоби - близько 100%. Це пов'язано зі специфікою бізнесу (меблі, інтер'єр, устаткування). Відбувається поступове зниження за рахунок амортизації на 12 пунктів за 2009 рік і 40.8 пунктів за 2010 рік. Висока частка основних засобів свідчить про значні накладні витрати і чутливості до змін виручки. Для збереження фінансової стійкості підприємству необхідно мати високу частку власного капіталу в джерелах фінансування.

Структура оборотних активів характеризує масштаб діяльності підприємства і стан розрахунків із споживачами. Оборотні кошти становлять 2,2% на кінець 2010 року, відбувається різке зменшення за 2 роки (близько 53%). Вони представлені на останній рік «Запасами і ПДВ» 0.9%, дебіторською заборгованістю 0.45%., грошовими коштами 0.9%.

Аналізуючи розділ III «Капітал і резерви» ми бачимо, що вклади в статутний капітал не відбувались. Власні кошти складають близько 90% в 2008-2009роки, а в 2010 році -63%. Загалом їх частка знизилася (на 28.4 пункту) за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку. Аналізуючи розділ V «Короткострокові зобов'язання» можна сказати, що готель фінансує свою діяльність за рахунок кредиторської заборгованості, не вдаючись до кредитів і позик. Рахунок кредиторської заборгованості становить близько 8% від валюти балансу в 2008-2009рр. і 37% в 2010році. Основну частину займає заборгованість перед персоналом (приблизно по 23%), далі заборгованість перед постачальниками (приблизно по 8%), заборгованість перед іншими кредиторами в 2008 році - 1.7%, 2009 році - 1%, а в 2010році - 22.4%.

Крім горизонтального аналізу балансу можна також провести аналіз звіту про прибутки і збитки. Горизонтальний аналіз звіту про прибутки і збитки (таблиця 2.8) передбачає послідовне вивчення всіх статей звіту. Аналіз починається з вивчення виручки як доходів по звичайних видах діяльності і відповідних їм витрат - собівартості проданої продукції; особлива увага приділяється тенденціям зміни цих показників. Згідно аналізу відбувається поступове зменшення виручки за 2009 рік по відношенню до 2008 на 28.8%, за 2010 по відношенню до 2009 - на 35%. Абсолютне зменшення за 2 роки - 205 тис.грн. В цей же час відбувається збільшення собівартості за цей період на 25 тис. грн., що становить 7.7%.Спостерігається також загальне незначне збільшення управлінських витрат - близько 9тис.грн. (темпи зростання 18%).Прибуток від продажів за період 2008року - 16тис.грн.,а в 2009році це вже збуток -116тис.грн., в 2010 - збуток 223тис.грн.. Прибуток за 2009 рік зменшився на 725%, за 2010 - на 92%.Така ж динаміка (значне відхилення вниз) спостерігалася і по чистому прибутку.

Таблиця 2.7

Вертикальний аналіз активів і пасивів балансу готелю за період 2008 - 2010 рр

Стаття балансу	На кінець 2008	На кінець 2009	На кінець 2010	Зміна 2008 -2009 рр., вп	Зміна 2009 - 2010 рр.,вп
	тис.грн.	Структура баланса,%	тис.грн.	Структура баланса	тис.грн.	% до валюти
1. Необоротні активи	234	45	226	57	218	97.8	12	40.8
1.1. Основні засоби	234	45	226	57	218	97.8	12	40.8
1.2 Незавершене будівництво	-		-		-
2. Оборотні активи	285	55	171	43.1	5	2.2	-11.9	-41
2.1 Запаси і ПДВ	35	6.7	14	3.5	2	0.9	-21	-2.6
2.2 Дебіторська заборгованість	205	39.5	136	34.3	1	0.45	-5.2	-33.85
2.3 Грошові кошти	45	8.7	21	5.3	2	0.9	-3.4	-4.4
3. Капітал і резерви	479	92.3	363	91.4	140	63	-0.9	-28.4
4 Короткострокові зобов'язання
Кредіторська заборгованість	40	7.6	34	8.5	83	37	-6	28.5
постачальники та підрядники	8	1.5	8	2	9	4	0.5	2
заборгованість перед персоналом	23	4.4	22	5.5	24	10.6	1.1	5.1
заборгованості по податкам і зборам
інші кредитори	9	1.7	4	1	50	22.4	-0.7	21.4
Баланс	519	100	397	100	223	100

Один з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, а короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення.

Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням фінансових обмежень і необхідності оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань.

Розподілимо поточні активи в такі групи: А1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери); А2 - швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи; A3 - повільно реалізовані активи - статті розділу II активу «Запаси і витрати» (за винятком «Витрат майбутніх періодів»), а також статті з розділу 1 активу балансу «Довгострокові фінансові вкладення» (зменшені на величину капіталовкладень у статутні фонди інших підприємств) і «Розрахунки з засновниками»; А4 - важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу «Основні засоби та інші необоротні активи», за винятком статей цього розділу, включених в попередню групу.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх виплати. П1 - найбільш термінові зобов'язання - до них відносяться кредиторська заборгованість. П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові засоби; ПЗ - довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові засоби; П4 - постійні пасиви - статті розділу III пасиву балансу «Капітал і резерви».

Показники оцінки ліквідності готелі за 2007, 2008 і 2009 року наведено у таблицях 2.9, 2.10, 2.11 відповідно.

Таблиця 2.9

Аналіз ліквідності балансу готелю за 2008 рік, тис.грн

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Пасиви	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок або нестача
						На початок періоду	На кінець періоду
А1	63	45	П1	29	40	34	5
А2	166	205	П2	0	0	166	205
А3	22	35	П3	0	0	22	35
А4	241	234	П4	463	479	-222	-245
Баланс	492	519	Баланс	492	519	-	-

Таблиця 2.10

Аналіз ліквідності балансу готелю за 2009 рік,тис.грн

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Пасиви	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок або нестача
						На початок періоду	На кінець періоду
А1	45	21	П1	40	34	5	-13
А2	205	136	П2	0	0	205	136
А3	35	14	П3	0	0	35	14
А4	234	226	П4	479	363	-245	-137
Баланс	519	397	Баланс	519	397	-	-

Таблиця 2.11

Аналіз ліквідності балансу готелю за 2010 рік, тис.грн

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Пасиви	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок або нестача
						На початок періоду	На кінець періоду
А1	21	2	П1	34	83	-13	-81
А2	136	1	П2	0	0	136	1
А3	14	2	П3	0	0	14	2
А4	226	218	П4	363	140	-137	78
Баланс	397	223	Баланс	397	223	-	-

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови: А1> П1, А2> П2, А3> П3, А4 <П4. Невиконання будь-якого з перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. В даному випадку з таблиць 5.6 видно, що в 2009-2010р А1 <П1, не виконується перша нерівність у зв'язку з недостатністю коштів. Баланс неможна вважати абсолютно ліквідним.

На основі попередніх таблиць розраховуються коефіцієнти ліквідності, динаміка яких по роках наведена в табл. 2.12.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, якою мірою вся заборгованість по поточних фінансових зобов'язаннях може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Нормативне значення даного показника від 1 до 2. Значення коефіцієнта поточної ліквідності зменшилося за три роки до 0,04. Зараз підприємство не може покрити всі свої короткострокові зобов'язання власними коштами в повному розмірі.

Коефіцієнт термінової ліквідності показує, якою мірою всі поточні фінансові зобов'язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів. Нормативне значення більше 1. Даний показник на кінець 2010 року становить 0.04. Це нижче норми. Зараз готель може покрити лише 1.82% поточних фінансових зобов'язань за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.12

Динаміка показників ліквідності

Показник	2008	2009	2010
	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Коефіцієнт поточної ліквідності А1+А2+А3/П1+П2	8.6	7.1	7.1	5.02	5.02	0.04
Коефіцієнт термінової ліквідності А1+А2/П1+П2	7.9	6.25	6.25	4.62	4.62	0.04
Коефіцієнт абсолютної ліквідності А1/П1+П2	2.17	1.12	1.12	0.62	0.62	0.024

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує на скільки всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпечені наявними в нього готовими коштами платежу на певну дату. Представляє інтерес для керівництва підприємства і постачальників. Нормативне значення 0,2 - 0,25. На кінець періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності набагато нижче нормативно допустимого і становить 0.02. Даний факт говорить про існування проблеми нестачі грошових коштів на підприємстві для своєчасного покриття поточних зобов'язань і ведення господарської діяльності. Це говорить про те, що підприємство не може швидко розплатитися по боргах, за якими термін платежу виникає в найближчі дні. Причиною погіршення платоспроможності є неправильне використання оборотного капіталу: відволікання коштів в дебіторську заборгованість.

Фінансова стійкість - незалежність підприємства від джерела фінансування. Показники фінансової стійкості характеризують структуру капіталу.

Таблиця 2.13

Динаміка показників фінансової стійкості

Показник	2008	2009	2010
	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Коефіцієнт автономії	0.94	0.92	0.92	0.91	0.91	0.63
Коефіцієнт фін.	0.06	0.08	0.08	0.09	0.09	0.6
Власні оборотні кошти, тис. грн	222	235	235	137	137	-78
Коефіцієнт забезпеч. власними оборотними засобами	0.88	0.82	0.82	0.61	0.61	-0.36
Коефіцієнт маневреності функ. капіталу	0.48	0.49	0.49	0.38	0.38	-0.56

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує питому вагу власних коштів у загальній сумі джерел фінансування. Підприємство на протязі 2008-2009рр було фінансово незалежно, так власні кошти складають близько 90%.

Але на кінець 2010р. власні кошти складають 63%. Організація використовує позиковий капітал.

Коефіцієнт фінансування характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Як показують дані таблиці 8, динаміка коефіцієнта свідчить про фінансову стійкість, так як для цього необхідно, щоб цей коефіцієнт був не вище 1,5.

Величина власних оборотних коштів. Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Значення показника зменшується - негативна тенденція. За 3 роки значення знизилося майже в 1.35 рази, з 222 до -78тис.грн.

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел. Також помітне зменшення показника з 88% в 2008р до -0.36% в 2010р.

Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу показує, яку частку займає власний капітал, інвестований в оборотні активи, в загальній сумі власного капіталу (тобто яка частина власного капіталу знаходиться в високооборотній і високоліквідній формі). Простежується негативна тенденція - зменшення показника (з 0,49 до 0,38 у 2009р і до -0.56 у 2010р).

Однією з характеристик ефективності та результативності роботи підприємства є його ділова активність. У широкому сенсі ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ділова активність розуміється в більш вузькому сенсі - як поточна виробнича і комерційна діяльність.

Показники ділової активності вимірюють ефективність використання ресурсів готелю з метою отримання доходів для власників. Ці показники представлені в таблі 2.14.

Таблиця 2.14

Динаміка показників оборотності активів і капіталу

Показник	Рік
	2008	2009	2010
1	2	3	4
Коефіцієнт оборотності оборотних активів в аналізованому періоді	1.34	1.59	35.4
Період обороту оборотних активів у днях	272	229	10
Коефіцієнт оборотності власного капіталу в	0.74	0.69	0.79
аналізованому періоді
Період обороту власного капіталу в днях	493	529	462
Коефіцієнт оборотності позикового капіталу в аналізованому періоді	9.6	8	2.13
Період обороту позикового капіталу в днях	380	45	171
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	1.86	2	177
Період оборотності дебіторської заборгованості в днях	196	182	2
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів	9.1	23.6	171
Період оборотності матеріально-виробничих запасів днях	40	15	2

Швидкість обороту власного капіталу відображає активність використання грошових коштів. Низькі значення цього показника свідчать про бездіяльність частини власних коштів, хоча в цілому ситуація поліпшується, відбувається поступове збільшення. Це говорить про те, що власні кошти готеля вводяться в оборот.

У порівнянні з функціонуючим капіталом, інвестований капітал набагато менше, і тому швидкість його оборотності велика (2.12 в 2010 р.).

Оборотність запасів - показник, що характеризує швидкість споживання або реалізації сировини або запасів. Оборотність запасів покращилася (термін обігу скоротився на 38 днів). У організації є невеликий рівень запасів, який в середньому споживається протягом 21 дня.

Період інкасації дебіторської заборгованості зменшився на 194 дня.

Рентабельність характеризує результати діяльності компанії, відображає загальну ефективність керівництва в досягненні показника чистого прибутку, очікуваної власниками готелю. Чим вище значення, тим ефективніше працює організація. Коефіцієнти рентабельності представлені в таблиці 2.15.

Значення показника оборотності оборотних активів в 2008-2010 рр.. більше одиниці, що говорить про те, повний цикл виробництва і обігу здійснюється менш ніж за 1 рік. До того ж значення коефіціента збільшується, а період обороту зменшується за 2 роки на 262 дні.

Таблиця 2.15

Динаміка показників рентабельності

Показник	Рік
	2008	2009	2010
Коефіцієнт рентабельності реалізації послуг	0.041	-0.42	-1.25
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0.033	-0.32	-1.59
Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу	0.056	-1.47	-44.6
Рентабельність всього капіталу	0.03	-0.29	-1
Фондорентабельність	0.068	-0.513	-1.02

Рентабельність реалізації визначає, скільки гривень прибутку отримано організацією в результаті реалізації продукції на 1 гривню виручки. Рентабельність реалізації зменшується протягом трьох років, максимальне значення рентабельності реалізації становить 4,1%, мінімальне - 1,25%. В 2009-2010 роках готель працював зі збутком.

Рентабельність власного капіталу визначає ефективність використання власного капіталу організації. На кожен вкладену гривню власного капіталу припадає прибуток у розмірі 3 копійок в 2008р, збуток у розмірі 30 копійок в 2009р, збуток у розмірі 1,59 грн в 2010р.

Рентабельність активів відображає ефективність використання оборотного капіталу організації. Він визначає, скільки гривень прибутку припадає на 1 гривню, вкладену в оборотні активи. На кожну вкладену гривню оборотного капіталу доводиться прибуток у розмірі 5 копійок в 2008р, збуток у розмірі 1.47грн. в 2009р, збуток у розмірі 44.6 грн в 2010р.

Простежується зменшення по роках: на 1.52грн за 2009 рік та на 43.13грн. за 2010рік.

Економічна рентабельність, або рентабельність сукупного капіталу, характеризує потребу організації в необхідних грошових коштах для отримання 1 грн. прибутку незалежно від джерел залучення цих коштів. Рівень конкурентоспроможності визначається за допомогою порівняння рентабельності всіх активів з середньогалузевими коефіцієнтами. Середньогалузевий рівень рентабельності готельного бізнесу коливається від 2 до 7%. В 2008році рівень рентабельності готелю (3%) не перевищує середньогалузевий рівень, а в 2009-2010 роках готель працював зі збутком.

Фондорентабельность відображає ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів. На 1 гривню необоротних активів в 2008р припадає прибуток 7 копійок., а в 2009-2010 роках готель працював зі збутком.

Проведений аналіз оцінки фінансової діяльності підприємства «Гуртожитока для приїжджих» ПрАТ «ХНПЗ» дозволив зробити такий висновок:

- в 2008році в цілому фінансовий стан підприємства був стійкий. На підприємстві ПрАТ «ХНПЗ» йшла реконструкція установки АВТ-1, яку проводила підрядна будівельна організація з міста Одеса. Недорогі готельні номери користувалися великим попитом. В 2009-2010 роках підприємство ПрАТ «ХНПЗ» зупинило діяльність і «Гуртожиток для приїжджих» орієнтований в основному на потреби заводу став збитковим;

- в 2008році рентабельність була на рівні середньогалузевої, а в 2009-2010роках рентабельність - від'ємна величина, яка показує що підприємство працювало зі збитками;

- на протязі трьох років спостерігається значне зниження ділової активності готелю;

- має місце нестача грошових коштів;

- велика сума кредіторської заборгованості..

- низький рівень платоспроможності підприємства, нестабільність структури балансу. Підприємство стоїть на межі банкрутства і в найближчому майбутньому йому загрожує втрата платоспроможності.

Основним обмеженням «Гуртожитка для приїжджих» є відірваність від ринку і нормального конкурентного середовища, так як раніше існував гарантований ПрАТ «ХНПЗ» канал бронювання, що забезпечував прийнятний рівень доходів та фінансової стійкості. Зараз у готелі застарілий номерний фонд і назріла гостра необхідність вдосконалення існуючої системи управління для підвищення якості обслуговування, фінансування програм капітального ремонту та рекострукціі будівлі, активного просування послуг на ринок, навчання персонала передовим знанням в області гостинності.

2.3 Аналіз конкурентних позицій «Гуртожитка для приїжджих»

Успішність діяльності готельної індустрії на ринку визначається рівнем її конкурентоспроможності, що багато в чому залежить від стратегії підприємства. У свою чергу, стратегія готельної індустрії визначається його потенціалом: різними внутрішніми (забезпечення різними ресурсами) і зовнішніми (конкуренти, постачальники ресурсів, попит) факторами, а також запланованими цілями розвитку підприємства й наявними в нього можливостями їхнього використання й досягнення.

Для забезпечення конкурентних переваг готельної індустрії на ринку рекомендується звичайно формування стратегії розвитку господарюючого суб'єкта, для розробки якої використається один із двох наступних підходів. По-перше, це ринковий підхід з аналізом зовнішньої стосовно підприємства середовища, а, по-друге, ресурсний підхід з аналізом сильних і слабких внутрішніх сторін підприємства. Обоє цих підходу засновані на активному використанні досягнень маркетингової теорії, але орієнтованість у них різна. Перший зосереджений на діях, які забезпечать успіх підприємства в стратегічній перспективі, другий - у тактичному періоді. Знання про конкурентів, їх реальні і планові дії є основою для стратегічної орієнтації підприємства в конкурентному середовищі. Технологія формування стратегії конкуренції, орієнтована на використання сильних сторін діяльності підприємства з урахуванням активності конкурентів і особливостей розвитку ринку, є важливим інструментом формування стратегічних конкурентних переваг.

Таблиця 2.16

Основні характеристиці конкурентів готелю «Гуртожиток для приїжджих»

Назва готелю	Адреса	Номерний фонд	Загальна місткість	Додаткові послуги
«Гуртожиток для приїжджих»	М. Херсон Нефтяников 73	4номера «полулюкс» на 2місця 11 номерів з обмеженим сервісом на 2 місця 2 номерів з обмеженим сервісом на 1 місце	36 ч	Телефон Сейф Камера схову
«Меридіан»	м. Херсон, пл. Одеська,4	2 люкс на 2 місць 3 полулюкс на 2 місця 2 номера на 3 місця 6 номера на 2 місця	28 ч	Телефон Камера схову Перукарня Автостоянка кафе
«1 травня»	м.Херсон, вул. Леніна, 26	1 номер на 3 місця 3 номера на 2 місця 6 номерів на 1 місце Усі номери з обмеженим сервісом	15 ч	Телефон
«Комфорт»	м. Херсон, Островське шосе	10 номерів на 2 місця Усі номери з поліпшеним сервісом	20 ч.	Телефон Сейф Послуги харчування Хімчистка

Основними конкурентами готелю «Гуртожиток для приїжджих» у сфері надання послуг, що належать до готелів приватного типу для невеликої кількості гостей є наступні готелі: готель «МЕРИДІАН», готель «1 ТРАВНЯ», готель «КОМФОРТ».

Проведемо порівняльний аналіз факторів привабливості для споживача досліджуваної організації і її конкурентів у табл 2.17.

Таблиця 2.17

Порівняльний аналіз сильних і слабких сторін «Гуртожиток для приїжджих» і його конкурентів

№	Фактори		«Гуртожиток для приїжджих»	«1 ТРАВНЯ»	«Комфорт»	«Меридіан»
		Коефіцієнт вагомості
№			абсолютне	Зважене	абсолютне	Зважене	абсолютне	Зважене	абсолютне	Зваже-е
1	Зручне географічне положення	0,07	3	0,21	5	0,35	3	0,21	3	0,21
2	Великий спектр послуг	0,16	3	0,48	2	0,32	1	0,16	5	0,8
3	Низькі (конкурентоспроможні) ціни	0,11	5	0,55	4	0,44	4	0,44	4	0,44
4	Висока якість обслуговування	0,1	4	0,4	3	0,3	4	0,4	5	0,5
5	Престиж і імідж фірми	0,09	2	0,18	2	0,18	3	0,27	5	0,45
6	Рекламна політика	0,11	1	0,11	2	0,22	2	0,22	5	0,55
7	Наявність знижок і акцій	0,05	1	0,05	2	0,1	3	0,15	5	0,25
8	Зовнішня привабливість готелю й номера	0,03	4	0,12	3	0,09	4	0,12	5	0,15
9	Зручність номерного фонду	0,08	4	0,32	3	0,24	5	0,4	4	0,32
10	Наявність паркування	0,2	1	0,2	1	0,2	3	0,6	4	0,8
	разом	1	28	2,62	27	2,44	32	2,97	45	4,47

Як видно з табл. 2.18, основним конкурентом готелю «Гуртожиток для приїзжих» є готель «Меридіан». Основні переваги конкурента в порівнянні з досліджуваним підприємством:

Незручне географічне положення готелю «Гуртожиток для приїжджих» - біля нафтопереробного заводу зумовлює відсутність паркування біля готелю.

Готель «Меридіан» має бар і кафе швидкого обслуговування, у тому числі й у номерах, а також перукарню.

Готель «Мерідіан» має значну перевагу в рекламній і маркетинговій політиці: організація масштабної реклами по телебаченню, радіо й на рекламних щитах, співробітництво з туристичними фірмами й фірмами таксі для залучення додаткових клієнтів, бере участь у суспільно-соціальних заходах розвитку міста, надає різний спектр знижок і пільг. Конкурентний готель має також стійкий імідж своєї фірми.

Для подальшої конкурентної боротьби досліджуваному готелю рекомендується наступна стратегія: розширення спектра послуг, підвищення якості послуг з одночасною фінансовою політикою зниження рівня управлінських витрат, удосконалювання рекламної й маркетингової діяльності.

Висновок до розділу 2

Нерозвиненість готельної інфраструктури є однією з проблем на шляху до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу

Проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу згідно вимог УЄФА передбачає якісну та кількісну підготовку готельної інфраструктури як однієї з трьох важливих компонентів після спортивної та транспортної. Відповідно в процесі підготовки до проведення ЄВРО 2012 необхідно в короткий термін вирішити проблеми, пов'язані з незадовільним станом розвитку туристичної та готельної інфраструктури, нестачею готелів та інших закладів розміщення туристів, нагальною потребою у підготовці кваліфікованих кадрів. Для підтримки позитивних тенденцій розвитку готельного бізнесу в Україні необхідно удосконалити нормативно-правове поле та державну підтримку найприбутковішого та перспективного напряму підприємницької діяльності в світі. В умовах сьогоднішньої конкуренції підприємства індустрії гостинності, якщо вони хочуть вижити, не можуть більше опиратися на традиційні неефективні консервативні форми культури виробництва. Важливим відповідальним завданням для готелів є створення репутації підприємства високої якості обслуговування.

Предметом нашого розгляду став готель «Гуртожиток для приїжджих» ПрАТ «Херсонський нафтопереробний завод», розташований по вул. Нафтовиків 73 у м. Херсоні.

Проведений аналіз оцінки фінансової діяльності цього підприємства дозволив зробити такий висновок:

- в 2008році в цілому фінансовий стан підприємства був стійкий. На підприємстві ПрАТ «ХНПЗ» йшла реконструкція установки АВТ-1, яку проводила підрядна будівельна організація з міста Одеса. Недорогі готельні номери користувалися великим попитом. В 2009-2010 роках підприємство ПрАТ «ХНПЗ» зупинило діяльність і «Гуртожиток для приїжджих» орієнтований в основному на потреби заводу став збитковим;

- має місце нестача грошових коштів. Згідно аналізу відбувається поступове зменшення виручки за 2009 рік по відношенню до 2008 на 28.8%, за 2010 по відношенню до 2009 - на 35%. Абсолютне зменшення за 2 роки - 205 тис.грн. В цей же час відбувається збільшення собівартості за цей період на 25 тис. грн., що становить 7.7%. Прибуток за 2009 рік зменшився на 725%, за 2010 - на 92%.Така ж динаміка (значне відхилення вниз) спостерігалася і по чистому прибутку.