Удосконалення стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства

Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу в СТОВ «Лісне» дозволив визначити, що в 2013 році відбулося зниження вартості майна підприємства (валюта балансу порівняно з 2012 роком зменшилася на 165,0 тис. грн. або на (7,4%). З цього можна зробити висновок про зменшення випуску продукції, зниження доходу і прибуток господарства. Більш диференційовану оцінку зміни якості балансу можна дати по зміні окремих розділів і статей активу і пасиву. Так, залишкова вартість основного капіталу знизилася за аналізований період на 98,0 тис. грн. (6,2%). Це обумовлено збільшенням суми зносу з року в рік наростаючими темпами унаслідок «старіння» основних засобів. Оборотний капітал (поточні активи) в СТОВ «Лісне» скоротився на 67,0 тис. грн. (10,5%).

Зниження вартості відбулося практично з усіх видів оборотних активів. Однак, найбільш негативним моментом є зниження у 2013 році грошових коштів, оскільки дана стаття прямо пропорційно впливає на підвищення ліквідності підприємства.

До негативних моментів також можна віднести збільшення на 9% вартості незавершеного виробництва, оскільки зростання часу перебування оборотних коштів в незавершеному виробництві зменшує їх оборотність, а значить, і ефективність їх використання.

Окрім цього, не можна не відзначити як позитивний факт, що в аналізованому періоді на 7,0 тис. грн. або на 77,8% скоротилася дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (фактурна заборгованість) господарства. Проте той факт, що дебіторська заборгованість господарства (2,0 тис. грн.) і кредиторська заборгованість (41,0 тис. грн.) не знаходяться у відповідності (рівновазі) один з одним, можна зробити висновок про незадовільну структуру балансу. Хоча потрібно відзначити, що дебіторська заборгованість знизилася більш випереджаючими темпами, ніж кредиторська, яка в свою чергу збільшилась на 1 тис. грн. (2,5%). Це свідчить про те, що контрагенти аналізованого підприємства набагато краще виконують свої фінансові зобов'язання, ніж СТОВ «Лісне». Що стосується іншої кредиторської заборгованості, то зменшилась вона лише по одержаних авансах на 1 тис. грн. або 25%. По розрахунках з бюджетом, з позабюджетних платежів, з оплати праці та з учасниками вона значно зросла. Також у 2013 році на підприємстві, по даним балансу, спостерігається збільшення статі «короткострокові кредити банків» на суму 7,0 тис. грн..

Як в 2012, так і в 2013 році для формування основного і оборотного капіталу підприємство використовувало як власні, так і позикові засоби.

Що стосується власного капіталу, то в 2013 році відбулося його значне зниження (на 231,0 тис. грн. або на 12,6%) за рахунок, перш за все, отриманого у 2013 році чистого збитку, розмір якого у значній мірі вплинув на зменшення вартості I розділу пасиву балансу. Прирівняний до власного капітал (у вигляді забезпечення майбутніх витрат і платежів) збільшився на 5,0 тис. грн. або на 5,4%. Це виникло за рахунок збільшення цільового фінансування на 8,0 тис. грн. або 11,6%.

Горизонтальний баланс не дає ґрунтовних висновків.

Вертикальний аналіз балансу більш зручний, більш інформативний і динамічний, він дозволяє аналізувати баланс за будь-який проміжок часу, дає уявлення про структуру балансу.

Поглиблений аналіз балансу може бути проведений за допомогою використання щомісячних і щоквартальних балансів. А оскільки в сільськогосподарських підприємствах баланс складається за звітний рік, то ми проведемо вертикальний аналіз за 2013 рік (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

Вертикальний аналіз балансу в СТОВ «Лісне» за 2013 рік

Таблиця 2.10

Аналіз фінансового стану в СТОВ «Лісне»

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань підприємства може бути сплачений негайно. Нормативне значення 0,2-0,25. Так, на кінець 2013 року коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 1,5% від нормативного значення, чи на 98,5% нижче від встановленого рівня. Це свідчить про те, що підприємство не володіє абсолютною ліквідністю.

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, яку частину поточних активів підприємство може погасити за рахунок абсолютно ліквідних та швидко ліквідних активів. Встановлений коефіцієнт у 2013 році склав 0,02, що на 0,02 менше відносно 2011 року і на 0,07 відносно 2012 року, чи на 97% нижче від нормативного значення який становить 0,6-0,7.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується, як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань і показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. В СТОВ «Лісне» цей коефіцієнт на кінець 2013 року склав 1,76, що на 1,32 більше ніж у 2011 році та на 0,66 менше зрівняно з 2012 роком, що є негативним моментом, однак, в цілому оборотні активи майже у два рази покривають поточні зобов'язання.

Коефіцієнт загальної платоспроможності показує, на скільки реальна вартість майна підприємства перевищує його зобов'язання. Нормативне значення >2,5. Цей показник склав на кінець 2013 року 5,56, що значною мірою перевищує нормативне значення та свідчить, що у 5,56 разів реальна вартість майна підприємства перевищує його зобов'язання.

Аналіз ліквідності показав, що розраховані коефіцієнти значно нижчі за порогові значення, окрім коефіцієнта загальної платоспроможності, але це маловтішне, оскільки підприємство не має грошових коштів і найближчим часом не зможе погасити свої поточні борги, ймовірно до нового урожаю. Хоча третина боргів можна погасити за рахунок стягнення дебіторської заборгованості і реалізації готової продукції.

Аналіз фінансової стійкості підприємства так само здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнтів, які ми розглянемо в Таблиці 2.10.

Коефіцієнт автономії показав питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів авансованих в його діяльність, він склав на кінець 2013 року - 0,84, тобто 84% балансу складає власний капітал, що на 0,33 більше ніж у 2010 році і на 0,04 менше ніж у 2012 році.

Коефіцієнт фінансової залежності (концентрації залученого капіталу) у 2013 році склав 0,16, тобто, в джерелах коштів підприємства знаходиться 0,16 позичкових засобів. У 2011 році в джерелах коштів підприємства знаходилось 0,49 позичкових засобів, а у 2012 році 0,12, тобто, підприємство має власні кошти для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Коефіцієнт фінансової стійкості у 2013 році склав 5,35, тобто підприємство знаходиться у досить стійкому положенні, так як перевищує нормативне значення.

2.3 Характеристика системи стратегічного планування в господарстві

Стратегічне планування -- це переважно централізоване планування, із залученням підрозділів, що розробляють стратегію власного розвитку. Залежно від обраного підходу до розробки стратегії -- одноосібного, побудованого на делегуванні, співробітництві або конкуренції, -- а також від особливостей функціонування підприємств можна застосувати різні варіанти організації процесу стратегічного планування. Принциповим в цьому разі є те, що вищий рівень управління являє собою координаційний центр стратегічної діяльності; всі інші ланки можуть бути більше (наприклад, в разі існування стратегічних господарських центрів) або менше самостійними у визначенні стратегій, розробці стратегічних планів та організації їхнього виконання.

Внутрішньгосподарське планування СТОВ „Лісне” слабо розвинуте, оскільки обсяги інформації, що використовується при формуванні планів, досить невеликі, більшість рішень, що приймаються, стосуються незначної кількості осіб і дуже часто не оформлюються у вигляді складної системи планових документів (планів, проектів та програм), це є наслідком невеликого розміру господарства та складного фінансового стану. Планування в господарстві переважно короткострокове, стратегічне планування слабо розвинене. Господарство вносить перелік стратегій, закріплений у вигляді протоколу зборів пайщиків, або невеликого за обсягом плану.

Прикладом перспективного планування в господарстві є зведений план „Розвитку агропромислового підприємства”, який складається на один рік і містить у собі такі розділи: рослинництво, тваринництво, механізація та електрифікація, основні засоби виробництва, затрати праці та потреби в робочій силі, економічні показники, соціальний розвиток колективу підприємства. Для розробки плану створюють комісію з кількох груп спеціалістів (за розділами плану), її очолює керівник підприємства, а групи -- головні спеціалісти. Кожна група починає свою роботу з аналізу стану відповідної галузі, ділянки виробництва.

Економічна група, яка у складанні плану відіграє провідну роль, здійснює економічний аналіз розвитку підприємства, обґрунтовує інтенсивність виробництва, спеціалізацію підприємства в цілому та його підрозділів. Комісія аналізує виробничо-фінансову діяльність підприємства за останні 3--5 років.

Планування рослинницької галузі. План розвитку рослинницької галузі в організаційно-господарському плані підприємства розробляють на основі прийнятої системи землеробства. Розглянемо заплановану наявність сільськогосподарських земель на 2007 рік у Таблиці 2.11. У цій частині плану головні спеціалісти підприємства аналізують потреби та наявність у них сільськогосподарських земель для нормального виробництва запланованої кількості продукції.

Таблиця 2.11

Наявність сільськогосподарських земель

Дані таблиці вказують на те, що господарство не планувало змінювати площі своїх земель, з чого можна зробити висновок, що господарство не планувало кардинально міняти свою виробничу діяльність. Порівняно з фактичними даними минулого року наявність сільськогосподарських земель практично не змінилася. Наступним кроком у плануванні є розгляд таких питань, як:

1. Уточнення і розробка системи сівозмін. Система землеробства, на основі якої планується розвиток рослинницької галузі, включає запровадження й освоєння правильних польових, кормових і спеціальних сівозмін, їх систему розробляють відповідно до запроектованої структури посівних площ, природноекономічних умов підприємства та організації його території. Водночас при розробці показників розвитку рослинницької галузі необхідно передбачати заходи щодо підвищення культури землеробства, поліпшення насінництва, захисту ґрунтів від ерозії тощо.

Підприємство, що спеціалізується на виробництві продукції польових культур, насамперед проводить геоботанічне, ґрунтове та водне обстеження земельної території. За їхніми даними накреслюють план використання кожної земельної ділянки та заходи щодо переведення малопродуктивних земельних угідь у продуктивніші, зокрема розширення площ багаторічних насаджень, поліпшення малопродуктивних сіножатей і пасовищ. Потім на підставі плану продажу продукції, потреби у насінні, кормах, видач (продажу) в рахунок оплати праці та інших потреб підприємства у різних видах продукції обчислюють необхідні валові збори продукції рослинництва. За даними про валове виробництво й планову врожайність сільськогосподарських культур визначають планові площі їх посіву з урахуванням економічної ефективності. Основну площу відводять під польові й кормові сівозміни. Запроваджують кілька польових сівозмін, їх розміщення і розміри залежать від спеціалізації підприємства, розвитку міжгосподарської кооперації по тваринництву, кормо виробництву, тощо. Кількість сівозмін визначають в основному залежно від таких природноекономічних факторів: наявності різко виражених ґрунтових відмін (у сівозмінній площі мають бути приблизно однакові за якістю землі); складності рельєфу, площі й компактності земельного масиву; населених пунктів, ферм та розміщення їх на території.

Важливою організаційно-економічною вимогою до системи сівозмін є створення кращих умов для високопродуктивного використання тракторів, сільськогосподарських машин, транспортних засобів. Мало транспортабельні й трудомісткі культури розміщують ближче до місць їхнього збуту й використання. Коли визначають кількість полів у сівозмінах, враховують склад і площу вирощування культур, рельєф місцевості, її порізаність балками, ярами, заліснення, наявність доріг тощо. Сільськогосподарські культури, насамперед провідні, займають цілі поля з метою створення добрих умов для високопродуктивного використання сільськогосподарської техніки. Поля у сівозміні приблизно однакові за площею, а межі їх збігаються з природними межами.

Розробляючи схеми чергування культур у сівозмінах, добирають кращі попередники для кожної з них. Однак прийняті схеми чергування культур, як і самі сівозміни, не можна вважати раз і назавжди встановленими. Вони є досить гнучкими, щоб, не змінюючи їх за формою (кількість полів), можна було в разі потреби й господарської доцільності розширити посіви тієї чи іншої культури або впровадити нову.

Запроектованій на підприємстві системі сівозмін дають агротехнічну та організаційно-економічну оцінку. Зіставляючи кілька варіантів системи сівозмін, визначають найвигідніший із них, який дає змогу виробити найбільшу кількість продукції при максимальній ефективності витрат та забезпечення наявними виробничими ресурсами (робоча сила, машинно-тракторний парк тощо).

2. Планування системи удобрення сільськогосподарських культур. Основною умовою підвищення врожайності сільськогосподарських культур поряд з іншими факторами є застосування органічних та мінеральних добрив. Організаційно-господарський план підприємства включає план нагромадження і внесення органічних добрив, потреби в мінеральних добривах та хімічних засобах захисту рослин. Систему удобрення розробляють для кожної сівозміни. Норми внесення добрив під різні культури визначають за потребою культур у добривах і передбачуваною наявністю їх у господарстві . Розрахунки оформляють у вигляді таблиці, де зазначають, номер поля сівозміни, склад та чергування культур у сівозміні, площу, плановану врожайність, види і норми внесення добрив на 1 га посіву. Розробляючи схеми чергування культур у сівозмінах, системи добрив та інші агротехнічні заходи використовують матеріали зональних сільськогосподарських науково-дослідних установ.

3. Планування врожайності сільськогосподарських культур. Врожайність планують на основі проектованих комплексів агротехнічних заходів по культурах. Перш ніж визначити планову врожайність аналізують фактичну за останні 3--5 років у тісному зв'язку з аналізом застосування агрозаходів.

Оскільки в окремих сівозмінах, бригадах, на окремих ділянках ґрунти різні за якістю, неоднакові попередники і способи обробки ґрунту, норми внесення добрив, планова врожайність тієї самої культури на різних ділянках істотно різнитиметься. Приріст урожайності визначають на основі запланованого на перспективу зростання кількості застосовуваних добрив, освоєння сівозмін, впровадження нових високоврожайних сортів, комплексної механізації, вдосконалення технології.

Щоб передбачити комплекс робіт, чіткість і послідовність технології вирощування сільськогосподарських культур, по кожній із них складають технологічні карти на перспективу. Мінеральні добрива використовують насамперед під найцінніші культури.

4. Планування посівних площ. Посівні площі сільськогосподарських культур планують з урахуванням виконання зобов'язань щодо продажу продукції рослинництва, створення насінних фондів, забезпечення тваринництва концентрованими, грубими, соковитими і зеленими кормами, задоволення потреб працівників підприємства у продовольстві тощо. Повністю врахувавши ці потреби і планову врожайність, визначають посівні площі для кожної культури, які потім уточнюють при розміщенні останніх у сівозмінах. Кормову базу підприємства, як правило, організовують, поєднуючи використання природних кормових угідь із виробництвом кормів у сівозмінах та враховуючи різні відходи й супутню продукцію (солома, гичка, зернові та овочеві відходи тощо). У процесі планування розраховують потребу в кормах для громадського поголів'я тварин, а також для худоби, яка належить працівникам підприємства. Щоб повністю забезпечити тваринництво високоякісними зеленими кормами, передбачають організацію зеленого конвеєра протягом усього пасовищного періоду.

План використання ріллі, посівні площі, урожайність і валовий збір наведені у Таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Використання ріллі, посівні площі, урожайність і валовий збір

5. Потреба і вартість насіння та посадкового матеріалу для посіву і посадки під урожай наступного року.

Потреба і вартість насіння та посадкового матеріалу планують з урахуванням запланованої площі посіву (посадки), середньої норми висіву (норматив по кожній культурі).

Визначають потребу господарства в насінні, дуже важливим є планування страхового фонду, в зв'язку з залежністю сільського господарства від погодних умов (15-20%).

Аналізуються ціни на насіння, які пропонують постачальники і в результаті визначають потребу в грошових коштах на придбання насіння та посадкового матеріалу.

Розподіл продукції рослинництва.

Обґрунтувавши розвиток рослинницьких галузей і передбачивши валове виробництво продукції, планують її розподіл. За звітний рік, а також по періодах освоєння орггоспплану показують реалізацію продукції, в тому числі продаж заготівельним організаціям та іншим покупцям, виділення на насіння і корми з урахуванням страхових фондів (міжгосподарський, громадського харчування, фонд допомоги тощо).

Планування тваринницької галузі.

У процесі планування розвитку тваринницької галузі у плані визначають збільшення кількості поголів'я і підвищення продуктивності тварин; розробляють систему зооветеринарних та організаційно-економічних заходів, які забезпечують досягнення намічених показників виробництва валової й товарної продукції.

Серед шляхів виконання цих завдань -- дальша інтенсифікація польового й лукопасовищного кормо виробництва, значне нарощування виробництва рослинного кормового білка, використання нових біологічних методів якісного поліпшення стада, вдосконалення організації вирощування та відгодівлі худоби , впровадження інтенсивних методів і прогресивних технологій виробництва продукції тваринництва.

Основним напрямом має бути якісне поліпшення та підвищення продуктивності худоби, особливо в результаті селекційно-племінної роботи, застосування нових технологій, збалансованої годівлі тварин.

При плануванні розвитку тваринництва передбачається вдосконалення спеціалізації виробництва продукції тваринництва .

Планування розвитку тваринницької галузі тісно пов'язане з плануванням рослинництва, зокрема з виробництвом кормів. У плані передбачають раціональне використання природних кормових угідь, відходів рослинництва і продукції кормових культур, вирощуваних у сівозмінах.

Плануючи поголів'я тварин за видами, насамперед визначають його по головній галузі. За даними про потрібне поголів'я основної групи худоби, корів та відгодовуваного поголів'я свиней, і за прийнятою на перспективу відповідно до спеціалізації тваринництва структурою стада планують кількість інших груп цього виду худоби у стаді. Потім, враховуючи склад та кількість кормів, які не використовуються головною галуззю підприємства, а також відходи (наприклад, від переробки молока), обчислюють кількість худоби допоміжних галузей.

Розрахунки, пов'язані з плануванням галузі тваринництва, в зведеному плані здійснюють у такій послідовності. Насамперед аналізують розвиток їх на підприємстві за останні 3--5 років. Потім на основі матеріалів аналізів, практики ведення галузей тваринництва визначають продуктивність тварин, типи раціонів і рівень годівлі, умови утримання поголів'я, структуру стада й нормативи щорічного вибракування тварин, живу масу худоби при реалізації та інші показники. Рівень годівлі тварин і передбачуване поголів'я худоби по роках є основою для розрахунку потреби в кормах.

Прикладом перспективного планування в господарстві є зведений план „Розвитку агропромислового підприємства”, який складається на один рік і містить у собі такі розділи: рослинництво, тваринництво, механізація та електрифікація, основні засоби виробництва, затрати праці та потреби в робочій силі, економічні показники, соціальний розвиток колективу підприємства.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Розробка базової стратегії підприємства як фактор зниження ступеня невизначеності його діяльності

Розробку базової стратегії підприємства будимо здійснювати дотримуючись такої послідовності:

1. Аналіз зовнішнього середовища та визначення місця в ньому СТОВ „Лісне”.

2. Аналіз внутрішнього середовища (SWOT аналіз)

3. Визначення місії підприємства

4. Визначення стратегічних цілей

5. Визначення базової стратегії

6. Формування продуктової стратегії БКГ.

Аналіз зовнішнього середовища та визначення місця в ньому СТОВ „Лісне”.

Зовнішнє середовище підприємства складається з двох частин: мега зовнішнє середовище і середовище завдань.

Мега зовнішнє середовище складається з наступних елементів:

· міжнародний елемент;

· економічний елемент;

· політично-правовий елемент;

· соціальний елемент.

Мега зовнішнє середовище характеризує стан економіки України і світової економіки, а також вплив її елементів на діяльність суб'єктів підприємницької діяльності.

Середовище завдань характеризує взаємодію аналізованого господарства з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

СТОВ „Лісне” розташоване та здійснює свою діяльність на території Лутугинського району. Господарство займається виробництвом продукції рослинництва і тваринництва. Всього на сільськогосподарському ринку району здійснюють свою господарську діяльність 12 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 2 дочірніх підприємства, 13 приватних сільськогосподарських підприємств, 8 селянсько-фермерських господарств та інші господарства населення та фермерські господарства

Тваринництво району.

1. Виробництво молока.

У 2013 році виробництво молока в районі здійснювало 10 господарств. Обсяг виробництва району склав 16211 ц.

Найбільші виробники:

§ перше місце по району - ННВАК ЛНАУ „Колос”- 6744 ц;

§ друге місце по району - СТОВ „Лісне” - 2984 ц;

§ третє місце по району - ПСП „Іллірія” - 1611 ц.

Надої на одну фуражну корову:

§ середнє значення по району - 2067 кг;

§ перше місце по району - СТОВ „Лісне” - 2023 кг;

§ друге місце по району - ПСП „Іллірія” - 4475 кг.

2. Виробництво м'яса (всього).

Виробництво м'яса здійснює 14 господарств усього по району обсяг виробництва м'яса склав - 14975 ц.

§ перше місце по району займає СТОВ „Авис” - 8013 ц;

§ СТОВ „Лісне” займає 9 місце по району обсяг виробництва складає - 151 ц.

3. Вирощування великої рогатої худоби.

Вирощування великої рогатої худоби в районі здійснює 13 господарств, районом одержано 1017 ц приросту на відгодівлі, середньодобовий привіс середні дані по району = 310 г.

§ перше місце по району - ННВАК ЛНАУ „Колос”;

§ друге місце по району - СТОВ „Лісне” (одержано приросту на відгодівлі 141 ц; середньодобовий привіс = 423 г) СТОВ „Лісне” займає перше місце по продажі ВРХ населенню у 2012 році ним було продано 159 голів;

§ третє місце по району - ПСП „Іллірія”;

Поголів'я всього по району 1898 голів, в т. ч. корови - 871 голова.

§ перше місце по району ННВАК ЛНАУ „Колос” - 522 голови в т. ч. корови - 300 голів;

§ друге місце по району СТОВ „Лісне” - 273 голови в т. ч. корови - 145 голів;

4. Вирощування свиней.

Вирощування свиней в районі здійснює 16 господарств, районом одержано3530 ц приросту на відгодівлі, середньодобовий привіс середні дані по району = 278 г.

1. перше місце по району займає ЗАТ „Універсал”;

2. друге місце по району - НВП „АгроЛугань”;

3. СФГ „Богданово”.

4. СТОВ „Лісне” займає 9 місце по району, господарством було отримано 37ц приросту на відгодівлі, середньодобовий привіс середні дані по району = 177 г. СТОВ „Лісне” займає четверте місце по продажі голів свиней населенню у 2013 році ним було продано 165 голів.

Рослинництво району.

1. Вирощування озимої пшениці.

Всього площа посівів озимої пшениці по району 6960,3 га, валовий збір озимої пшениці по району дорівнює 137934 ц, середня урожайність 19,4 ц/га. Вирощування озимої пшениці здійснюють 31 господарство району.

§ перше місце по району - СТОВ „Авіс” площа під озимими 1812 га, врожайність 29 ц/га, валовий збір 53092 ц;

§ друге місце по району - ННВАК ЛНАУ „Колос” площа під озимими 686 га, валовий збір 1352 ц, врожайність 19,4 ц/га;

§ третє місце по району - ДП „АгроЛан” площа під озимими 324 га, валовий збір 7616 ц, урожайність 21,6 ц/га;

§ СТОВ „Лісне” займає восьме місце, площа під озимими 261 га, валовий збір 3532 ц, урожайність 12,1 ц/га.

2. Вирощування ячменю.

Всього площа посівів ячменю по району 3966,8 га, валовий збір 57532 ц, урожайність 14,5 ц/га. Вирощування ячменю здійснюють 29 господарство району.

§ перше місце по району - СТОВ „Авіс”;

§ друге місце по району - ПСП „Іллірія”;

§ СТОВ „Лісне” 11 місце.

У процесі здійснення своєї господарської діяльності СТОВ „Лісне” взаємодіє з таким суб'єктами господарської діяльності:

§ постачальники: ТОВ «ЛЕО» поставляє електроенергію, ВАТ Луганський пивзавод - пивній дроб, ТОВ «Агрохим» - хімічні засоби захисту рослин, Агроконтакт - концентрати, ПП «МИС» - бензин, МЧП «Витязь» - нафтопродукти, ТОВ «Технаука» - насіння, ТОВ СП Дані - ГСМ, ТОВ «Вапно» - вапно, а також Утел і Укртелеком надає послуги зв'язку, ПСП «Слов'янське» і СФХ «Умілець» - надають послуги з прибирання соняшнику, Лутугинськая районна ветлікарня проводить ветеринарно-профілактичні обробки, Райпромгосэнерго бере на себе обслуговування з призначенням відповідальної особи за електрогосподарство, а Обласна державна інспекція - послуги з визначення якості насіння.

§ покупці і клієнти: СТОВ «Джерело», ЗАТ «Колосок», Луганськмлин (пшениця), СТОВ «Ветеран» (овес, ячмінь), ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат» (КРС), ЗАТ Лутугинській комбінат хлібопродуктів (пшениця, овес, ячмінь, мука), ТОВ «МТК» (молоко), ТОВ «Молпромсервіс» (молоко, молочні продукти), Луганський пивзавод (продукти харчування), Шахта Лутугинська (с/г. продукція), СТОВ «Новіше» (силос), СТОВ «Щорса» (КРС), а також надання послуг: Лутугинське РАЙОНО (послуги з перевезення);

§ конкуренти по тваринництву: СТОВ „ Світоч”, СТОВ „Круглик”, СТОВ „Новоє”, НВП „АгроЛан”, СТОВ „Авіс”, ТОВ „ЛИСТ”, ЗАТ „Універсал”, ПСП „АгроДар”, ПСП „Еріка”, ПСП „Іллірія” ПСП „Шовкова протока”, СФГ „Актив”;

§ конкуренти по рослинництву: СТОВ „Авіс”, ННВАК ЛНАУ „Колос”, ПСП „Діамант”, ДП „АгроЛан”, СТОВ НВП „АгроЛугань”, СТОВ „Круглик”,

Проведемо SWOT - аналіз (сила, слабкість, погрози, можливості)щоб більш детально вивчити внутрішню систему підприємства - цей метод є початковою ланкою стратегічного планування і дозволяє зв'язати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, визначити ланцюжки взаємозв'язку, проводиться на основі оцінки сильних і слабких сторін. Використаємо для проведення SWOT - аналізу таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

SWOT- аналіз СТОВ „Лісне”

1. Маркетинг. СТОВ «Лісне» прагне розширювати види своєї продукції, і для цього господарство в 2011 році почало вирощувати насінний соняшник з елітного насіння, з якого воно виробляє рослинну олію. Але у зв'язку з фінансовими труднощами господарства не мають можливості широко масштабно використовувати при посіві елітне насіння різних рослин. Також СТОВ «Лісне» здає в оренду пташники ВАТ «Луганськмлин» і у вигляді орендної плати отримують яйця і продають їх за прийнятними цінами в розташованому не далеко районному центрі м. Лутугино, через невисоку ціну продукція є конкурентноспроможною. Позиція на ринку середня, продаж в основному сировини переробка слабо розвинена, беруть участь в районних ярмарках.

2. Виробництво. Якість продукції хороша, намагаються дотримуватися агротехнічні терміни посіву прибирання, а також технологія обробки ґрунту і догляду за посівами культур, але із-за недостатнього використання добрив та засобів захисту рослин обсяги виробництва знижаються. Характеризуючи тривалість виробничого циклу можна виділити, що у зв'язку з сезонністю виробництва сільськогосподарської продукції зокрема рослинництва, яке займає основну частку в структурі вироблюваної продукції виробничий цикл досить тривалий і проходить всі стадії виробництва, починаючи з посіву і закінчуючи збиранням врожаю, а після вже її реалізацією. Господарство зводить витрати до мінімально можливим настільки щоб це не відбилося на якості продукції.

3. НТП. У СТОВ «Лісове» працюють досвідчені і висококваліфіковані фахівці сільського господарства це і складає науковий потенціал підприємства, але технічні засоби в необхідному об'ємі відсутні, а ті, що є давно застаріли, причиною є відсутність фінансових коштів.

4. Фінанси. Характеризуючи фінансовий стан підприємства треба відмітити що відбулися значні погіршення порівняно з попередніми періодами, так у 2004 році було отримано 42 тис. грн. чистого прибутку, у 2005 році 34 тис. грн. чистого прибутку, а в2006 році в результаті діяльності збиток склав 220 тис. грн., що значно погіршило платоспроможність підприємства. Росте загроза банкротства.

5. Персонал. Кадрова політика СТОВ «Лісне» направлена на залучення нових і збереження вже наявних трудових ресурсів, також велика увага приділяється підвищенню ефективності використання робочої сили, для цього в літній період залучаються сезонні робочі. Більшість робітників господарства мають великий досвід роботи у сільськогосподарському виробництві, зокрема на цьому підприємстві.

Господарство використовує такі види мотивації:

1. Матеріальне стимулювання:

§ основна оплата праці;

§ додаткова оплата праці за перевиконання плану виробництва і реалізації продукції, оплата за якість робіт і продукції, оплата за збереження продукції;

§ преміювання: за кінцеві результати роботи, високу якість робіт

2.Моральне стимулювання:

§ оголошення подяки із занесенням (без занесення) на дошку пошани;

§ нагородження почесними грамотами;

6.Організація. Характеризуючи цю підсистему треба виділити, що підприємство намагається підвищити швидкість руху інформації і управлінських рішень від прийняття до доведення їх до виконавців, використовує гнучку систему планування, яка дає змогу корегувати плани внаслідок змін у зовнішньому середовищі, також господарство використовує гнучкі ціни на продукцію з урахуванням попиту і здійснюється реалізація продукції працівникам підприємства в рахунок заробітної плати, а також в рахунок розрахунків з постачальниками.

7. Організаційна культура. Характеризуючи організаційну культуру можна виділити, що господарство використовує стабільні кадри і характеризується високою системою цінностей. Побудуємо матриця погроз і можливостей у таблиці 3.3