Оцінка ефективності використання інтелектуального капіталу
Особливості функціонування промислових підприємств у постіндустріальному суспільстві. Основні категорії та поняття інноваційної діяльності організації. Визначення можливостей ідентифікації та напрямків удосконалення управління інтелектуальною власністю.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2010 |
| Размер файла | 427,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таблиця 3.5 - Порівняльна характеристика методів вилучення знань
|
№ п/п |
Метод |
переваги |
Недоліки |
Характеристика сфери застосування |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
1 |
Спостереження |
Відсутність будь-якого впливу з боку аналітика та його суб'єктивної позиції, максимальне наближення аналітика до предметної області |
Відсутність зворотного зв'язку, фрагментарність одержаних коментарів |
Слабо- або середньоструктуровані та документовані |
||
|
2 |
"Думки вголос" |
Свобода самовираження для експерта, доступність структур міркування |
Відсутність зворотного зв'язку, можливість відволікання в міркуваннях експерта |
Те саме |
||
|
3 |
Лекції |
Свобода самовираження для експерта, структуроване викладання, висока сконцентрованість |
Наявність великої кількості деталей, слабкий зворотний зв'язок, нестача гарних лекторів серед експертів |
Слабо документовані та слабо структуровані |
||
|
4 |
Інтерв'ю |
Наявність зворотного зв'язку (можливість уточнення та розв'язання суперечностей) для експерта |
потреба у значному часі на підготовку питань інтерв'ю |
Слабо структуровані та слабо або середньо документовані |
||
|
5 |
анкетування |
Можливість стандартизованого опитування декількох експертів, не потребує особливого напруження від аналітика під час процедури анкетування |
Необхідність уміння та досвіду складання анкет, відсутність контакту між експертами та зворотного зв'язку, можливість неправильної інтерпретації питань експертом |
Те саме |
||
|
6 |
Діалог |
Гнучкість, сильний зворотний зв'язок, можливість зміни сценарію та форми сеансу |
Відсутність формальних методик проведення, складність протоколювання результатів |
- "- |
||
|
7 |
Аналітичні експертні оцінки |
Можливість одержання чітких висновків та рекомендацій щодо складних питань, результати яких обґрунтовані та задокументовані |
високі професійні вимоги до аналітика, значні витрати часу на обміркування питань, потреба в значному обсязі інформації щодо поставленого питання |
Слабоструктуровані та слабодокументовані |
||
|
8 |
Морфологічний метод |
Неординарне вирішення питань |
Потреба в заздалегідь розробленій схемі розгляду варіантів |
Те саме |
||
|
9 |
Відкрите обговорення |
Можливість одержання більш об'єктивних фрагментів знань, пожвавлення процедури вилучення знань, можливість обміну знаннями між учасниками |
потреба у великих організаційних витратах, складність проведення |
Слабодокументовані та слабоструктуровані з наявністю суперечливих питань |
||
|
10 |
"Мозкова атака" |
Можливість виявлення глибинних шарів знань (на підсвідомому рівні), активізація експертів, можливість одержання нового знання (гіпотези) |
можливість застосування тільки для нових цікавих дослідницьких проблем, низький відсоток продуктивних ідей |
Слабодокументовані та слабоструктуровані з наявністю суперечливих перспективних "білих плям" |
||
|
11 |
Експеримент |
натурний |
Перевірка теоретичних висновків на практиці, можливість втручатися в процес проведення, можливість багаторазового повторення за різних умов |
Необхідність спеціально розробленої методики проведення, складність відтворення умов проведення, небажання людей брати в ньому участь |
Середньодокументовані та середньоструктуровані з наявністю суперечливих питань |
|
|
уявний |
Деталізація та виявлення основних зв'язків та закономірностей, можливість застосування для великомасштабних досліджень |
Наявність спеціального обладнання |
||||
|
12 |
Експертні ігри |
індивідуальні |
Можливість порівняно швидкого одержання якісної картини прийняття рішення, можливість з'ясування того, яку інформацію і як використовує експерт |
Відсутність методик стандартного набору ігор, високі професійні вимоги до аналітика |
Слабо- або середньоструктуровані та слабодокументовані |
|
|
колективні |
Реалістичне відтворення атмосфери конкретного завдання, "групові" знання більш об'єктивні, виявляють логіку та аргументацію експертів |
Необхідність знання аналітиком основ агротехніки, складність створення ігор для конкретних предметних областей |
Зміст цього етапу - це поповнення здобутими шляхом навчання знаннями наявного на даному підприємстві активу знань, тобто внесення їх до бази знань чи бази даних.
Згідно з чинним законодавством, база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів [5].
Основні функції менеджера знань наведено на рис. 3.7.
Рисунок 3.7 - Функції менеджера знань
Як видно з рис. 3.7, діяльність менеджера знань не обмежується формуванням бази знань.
Для поповнення інтелектуальних активів підприємства здійснюється також і пошук знань, необхідних для функціонування підприємства, що передбачає виявлення джерел одержання інформації, вивчення, структурування і трансформацію цієї інформації в знання, а також відтворення одержаних знань, тобто інформаційну діяльність.
Згідно з чинним законодавством, інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави [43].
Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.
Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.
Найбільш ефективним способом поширення інформації і набутих знань є систематичний обмін ними на підприємстві. На цьому етапі здійснюється "соціалізація" знань, тобто об'єднання індивідуальних знань в організаційні. Останні значно перевищують суму індивідуальних баз знань і створюють певну філософію, політику і концепцію підприємства, на які орієнтується персонал у своїй роботі.
Однак реалізація цього процесу пов'язана з певними труднощами. Як правило, люди не хочуть ділитися з іншими своїми знаннями, побоюючись втратити свою конкурентну перевагу, вплив, а в деяких випадках і роботу. Бажання співробітників колективу поділитися капіталом знань, інтеграція їхніх дій може досягатися за допомогою формулювання відповідної корпоративної культури знань.
Процеси обміну та накопичення знань на підприємствах повинні супроводжуватися розвитком клімату співробітництва та довіри, що пов'язано з тими цінностями, які поділяються всіма учасниками процесу. Це обумовлює необхідність розподілу та захисту прав власності на об'єкти інтелектуального капіталу. Ці відносини власності повинні бути пристосовані до змін умов промислової діяльності, оскільки із розвитком суспільства зростає кількість та складність нових продуктів, технологій та ноу-хау, що розробляються підприємствами.
Захист знань, втілених у форму об'єктів інтелектуальної власності, передбачає розробку політики підприємства в галузі захисту прав на інтелектуальну власність, а саме: реєстрацію патентів, авторських прав, торгових знаків та інше відповідно до чинного законодавства.
Без патентів чи збереження ноу-хау в конкурентних галузях у підприємств можуть виникати певні труднощі з установленням прав власності на нововведення. Патентна система має визначити права таким чином, щоб створити стимули для інвестування в НДДКР. На відміну від них, права власності на кваліфікацію співробітників встановлюються автоматично, тому що її не можна використовувати без дозволу того, хто її має. Права власності співробітника на свою кваліфікацію є для нього стимулом для інвестицій у виробничу підготовку, спонукають погоджуватися зі скороченням заробітної плати в період цієї підготовки.
А5. Визначення напрямків розвитку інтелектуального капіталу підприємства.
Розвиток інтелектуального капіталу підприємства може здійснюватися за рахунок залучення фахівців, фінансування НДДКР, розвитку персоналу. Останній шлях є найбільш ефективним і реалізується за допомогою впровадження програм організаційного навчання.
Організаційне навчання включає такі основні етапи:
- прогноз чисельності і якісної структури кадрів підприємства;
- інформування співробітників відносно перспектив просування у службовій діяльності;
- атестацію;
- виявлення потреби у навчанні;
- визначення змісту, форм і методів навчання;
- визначення вартості навчання;
- вибір і підготовку викладачів;
- розробку планів дій, що відповідають потребам очікуваних людських ресурсів, впровадження системи підвищення кваліфікації і перекваліфікації;
- об'єднання дій щодо відбору, розвитку і управління індивідуальними кар'єрами відповідно до планів підприємства у сфері формування інтелектуального капіталу.
Організаційне навчання повинно бути нерозривно пов'язане з процесами організаційного розвитку, зі стратегічними цілями підприємства, забезпечуючи максимальну готовність людей на підприємстві до вирішення завдань, що стоять перед ними. Усвідомлення необхідності введення системи постійного навчання дозволить підприємству не тільки підвищити якість інтелектуального капіталу, але й скоротити витрати на пошук персоналу, запобігти набору некваліфікованих співробітників. При цьому вкладення в персонал необхідно розглядати не просто як витрати, а як джерело економічного зростання.
А6. Прогнозування вартості інтелектуального капіталу підприємства.
Цей етап необхідний для прогнозування оцінки вартості підприємства як бізнесу у випадках придбання акцій, приєднання, зливання, поглинання, продажу частини підприємства як бізнесу.
Таким чином, застосування в діяльності підприємств методологій родини IDEF дозволить реалізувати на практиці стратегію формування інтелектуального капіталу підприємства.
Запропонована стратегія формування інтелектуального капіталу базується на спрямуванні всіх знань і системи управління ними на створення, підтримку і розвиток інтелектуальних активів - патентів, технологій, ноу-хау тощо, а головне - розвиток персоналу підприємства, тому що використання нового обладнання, нових матеріалів, розробка нових технологій вимагають відповідного розвитку знань співробітників.
Розробка функціональної моделі існуючої організації формування інтелектуального капіталу підприємства AS-IS (як є) дозволяє зрозуміти, де знаходяться найбільш "слабкі місця", в чому будуть полягати переваги нових процесів, наскільки глибоким змінам піддасться існуюча організація процесу. Одержана модель AS-IS служить для виявлення некерованих робіт, робіт, що не забезпечені ресурсами, непотрібних та неефективних робіт та інших недоліків.
Ті недоліки, які виявлено на моделі AS-IS, можна виправити при створенні моделі TO-BE (як буде) - моделі ідеальної організації процесів. Така модель потрібна для оцінки наслідків впровадження інформаційної системи та аналізу альтернативних шляхів виконання роботи й документування того, як підприємство буде функціонувати в майбутньому.
Систематизація функцій формування інтелектуального капіталу підприємства в методології IDEF є основою для визначення нових напрямків його оцінки та розвитку, аналізу нових процесів та ступеня зміни існуючої структури організації бізнесу.
3.3 Оцінка інтелектуального капіталу в контексті вартості підприємства
При значній інтелектуалізації бізнесу в розвинених країнах інтелектуальні активи стають важливою, а часто й основною, складовою наукомісткої продукції. Зростаюча конкуренція на вітчизняних та зарубіжних ринках обумовлює впровадження на практиці українськими підприємствами стратегії формування інтелектуального капіталу.
Однак реалізація цього процесу пов'язана з певними труднощами. Як показав аналіз, інтелектуальний капітал, який вже є на підприємствах, не відображено в бухгалтерській звітності, оскільки на сьогодні не існує комплексних методик його обліку та оцінки. Тобто на більшості вітчизняних підприємств проблема ідентифікації та оцінки інтелектуального капіталу залишається невирішеною. Із діаграм, наведених в додатку З, видно, що при значному авансуванні коштів у придбання основних засобів, фінансування нематеріальних активів підприємств знаходиться практично на нульовому рівні. Тому виникає об'єктивна необхідність у розробці комплексної методики оцінки інтелектуального капіталу підприємства.
При оцінці інтелектуального капіталу підприємства на практиці використовуються такі основні підходи: витратний, порівняльний та дохідний [34].
Із застосуванням витратного підходу, за яким вартість інтелектуального капіталу оцінюється за витратами, що необхідні на його відтворення чи заміну у поточних цінах за винятком зносу, об'єкти інтелектуального капіталу заносяться в бухгалтерську звітність.
Використовується цей підхід для оцінки нематеріальних активів, які не дають прибутку на даному етапі. На основі витратного підходу визначають вартість відтворення, яка може суттєво відрізнятися від ринкової, тому що між витратами і корисністю немає прямого зв'язку.
Витратний метод оцінки інтелектуального капіталу передбачає наступні етапи:
- вияв всіх фактичних витрат, пов'язаних зі створенням, придбанням і введенням у дію об'єктів інтелектуального капіталу;
- корегування витрат на розмір індексу цін на дату оцінки;
- визначення нарахованого розміру амортизації об'єктів інтелектуального капіталу;
- визначення вартості інтелектуального капіталу як різниці між скорегованим розміром витрат і нарахованою амортизацією.
В умовах України, де фондовий ринок тільки формується, і ринкова інформація майже відсутня, витратний підхід часто виявляється єдино можливим. Він відрізняється від інших методів тим, що інтелектуальний капітал, який оцінюється, розподіляється на складові частини, здійснюється оцінка кожної складової, а потім його вартість обчислюють як підсумок вартостей складових. Однак цей підхід не враховує майбутніх вигід від використання об'єктів інтелектуального капіталу.
Порівняльний підхід засновано на принципі можливості вибору інтелектуальних активів із наявної кількості аналогічних за умови існування ефективно функціонуючого ринку, на якому здійснюється купівля-продаж цих активів.
Цей метод базується на принципі заміщення, відповідно до якого раціональний інвестор не заплатить за даний об'єкт більше, ніж коштує доступний для придбання аналогічний об'єкт, з такою ж корисністю, що й у даного об'єкта. Тому ціни продажу аналогічних об'єктів є вихідною інформацією для розрахунку вартості оцінюваного об'єкта.
Економічні переваги і недоліки оцінюваних активів порівняно з обраними аналогами враховуються за допомогою введення відповідних поправок щодо якісних розбіжностей між оцінюваними активами та їхніми аналогами.
Використання методу порівняльного аналізу продажів передбачає здійснення таких етапів:
- збір інформації про угоди, які відбулися за аналогічними інтелектуальними активами;
- визначення переліку показників, за якими здійснюється зіставлення;
- корегування фактичних цін угод за інтелектуальними активами з урахуванням значень показників порівняння з оцінюваними;
- визначення вартості оцінюваних інтелектуальних активів на основі скорегованих фактичних даних за угодами, що порівнюються.
Слід зазначити, що цей метод може використовуватися лише за наявності у покупця можливості вибору потрібних йому активів із наявної кількості подібних до них.
Недоліком цього підходу є неможливість визначення дійсної ринкової вартості всіх активів підприємства, оскільки в Україні ще недостатньо розвинена ринкова інфраструктура, а інформація про ціни об'єктів-аналогів майже відсутня.
Дохідний підхід засновано на встановленні причинного зв'язку між функціональними властивостями активу та майбутніми доходами від його використання в діяльності підприємства. Цей підхід полягає у визначенні розміру прибутку, який асоціюється з оцінюваними активами, коефіцієнта капіталізації і ставок дисконту, що враховують ступінь ризику, пов'язаного з прибутковістю інтелектуальних активів, які використовуються, й залишкового економічного терміну їхньої служби.
при оцінці інтелектуального капіталу цей підхід може бути реалізований за допомогою методів дисконтування майбутніх грошових потоків та прямої капіталізації доходів.
Метод дисконтування майбутніх грошових потоків - це перетворення за встановленими правилами майбутніх доходів, очікуваних інвестором, у поточну вартість оцінюваних активів.
Співвідношення між поточною та майбутньою вартістю активу описується формулою нарощування скидки у майбутніх грошових потоках за методом складного відсотка.
Реалізація цього методу передбачає здійснення наступних етапів:
- оцінка майбутніх грошових потоків;
- визначення ставки дисконтування;
- розрахунок сумарної поточної вартості майбутніх грошових потоків.
Капіталізація є процесом трансформації доходів від використання об'єкта в його вартість. Метод прямої капіталізації доходів використовується переважно для розрахунку залишкової вартості інтелектуальних активів підприємства.
Оцінка інтелектуального капіталу методом прямої капіталізації доходів включає наступні етапи:
- розрахунок щорічного чистого доходу;
- вибір ставки капіталізації;
- розрахунок поточної вартості інтелектуального капіталу.
Істотною проблемою при використанні цих двох методів є вибір коефіцієнтів дисконтування й капіталізації, показників чистого доходу та терміну корисного використання об'єктів інтелектуального капіталу.
Отже, недосконалість методичних підходів до оцінки інтелектуального капіталу підприємства обумовлює необхідність подальших розробок у цьому напрямку.
Методика розрахунку надлишкового прибутку, наведена у праці [17], спрямована на усунення вищенаведених недоліків та базується на оцінці сукупного інтелектуального капіталу підприємства, оскільки оцінити окремі групи інтелектуальних активів досить важко.
Метод розрахунку надлишкового прибутку включає наступні етапи *:
Визначення прогнозних показників прибутків та збитків.
Визначення у якості індикатора майбутніх перспектив показників звітів (про прибутки та збитки, можливо, за 3 - 5 років).
Прогноз змін показників на 1 рік.
Складання аналітичного балансу.
Визначення прогнозного прибутку від реалізації продукції.
Урахування зносу матеріальних активів.
Урахування зносу нематеріальних активів.
Урахування прибутку на капітальні вкладення, які можливо здійснити (придбання землі, обладнання), та на нематеріальні активи, за винятком гудвілу.
Відрахування з прибутку від реалізації продукції нарахованого зносу та прибутку на інвестиції. Прибуток на інвестиції розраховується як частка від ділення обігових активів на відсоток на капітал.
Визначення вартості гудвілу за розміром надлишкового прибутку.
Надлишковий прибуток означає прибуток, отриманий в якості різниці між одержаним прибутком та середнім значенням прибутку в галузі, що відповідає впливу гудвілу та інших нематеріальних активів, які підприємство придбало в процесі діяльності та які неідентифіковано або які не підлягають кількісній оцінці.
Одержання загальної вартості підприємства шляхом підсумовування вартості гудвілу, власного матеріального капіталу та нематеріальних активів, що оцінено окремо, оскільки їх не можна віднести до основної діяльності підприємства.
Запропоноване в роботі вдосконалення цієї методики за рахунок об'єднання окремих етапів оцінки та виділення груп підприємств за критерієм "фінансовий результат" включає сукупність етапів, які наведено на функціональній моделі методології IDEFO (рис. 3.8).
Опис блоків А31 - А35 функціональної моделі системи оцінки інтелектуального капіталу підприємства, наведеної на рис. 3.8, подано нижче.
А31. Вибір методики оцінки інтелектуального капіталу підприємства.
На основі зіставлення переваг та недоліків існуючих методик оцінки було обрано методику розрахунку надлишкового прибутку.
А32. Складання аналітичного балансу.
Аналітичний баланс для розрахунку надлишкового прибутку включає такі статті: виторг (нетто) від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, прибуток від реалізації продукції, оборотні активи; власний капітал, залишкова вартість нематеріальних активів.
А33. Аналіз діяльності підприємств за прибутковістю (збитковістю).
Рисунок 3.8 - IDEFO модель оцінки інтелектуального капіталу в контексті вартості підприємства
Для визначення залежності між прибутковістю функціонування та ступенем використання нематеріальних ресурсів для більш детального аналізу було відібрано 32 підприємства м. Харкова та Харківської області. Обробку результатів діяльності підприємств за 2000 - 2002 рр. наведено в додатку З. Аналізуючи динаміку прибутковості підприємств, можна зробити висновок, що більшість з них перебувають у кризовому стані, стабільно функціонують лише завод "Южкабель", завод ім. Фрунзе, Харківська бісквітна фабрика, "Філіп-Морріс Україна", "Хладопром", "Турбоатом", Харківський м'ясокомбінат, тобто лише 22% усіх підприємств, які було проаналізовано в додатку З.
Основні показники діяльності підприємств України, обчислені за вищенаведеною методикою на основі аналітичного балансу, наведено в табл. 3.6 і табл. 3.7 за 2006 - 2007 рр. відповідно.
А34. Розрахунок вартості інтелектуального капіталу підприємства.
Надлишковий дохід визначається відрахуванням із прибутку від реалізації продукції прибутку на інвестиції. Вартість інтелектуального капіталу підприємства обчислюється діленням надлишкового доходу на ставку капіталізації.
А35. Визначення загальної вартості підприємства.
Загальна вартість підприємства обчислюється шляхом сумування ринкового власного матеріального капіталу та вартості гудвілу.
Результати оцінки інтелектуального капіталу підприємства за вищенаведеною методикою (табл. 3.6 і табл. 3.7) дозволяють визначити можливості щодо прогнозування його вартості.
Методика оцінки вартості інтелектуального капіталу підприємства, запропонована в роботі, спрямована на усунення тих недоліків, які властиві існуючим на сьогодні час методам оцінки інтелектуального капіталу підприємства. Практичне значення запропонованого методичного підходу полягає в тому, що його використання на практиці дозолить: по-перше, оцінювати сукупний інтелектуальний капітал підприємства; по-друге, нараховувати амортизацію на його відтворення; по-третє, прогнозувати його майбутню ринкову вартість у контексті вартості підприємства.
Таблиця 3.6 - Показники діяльності підприємств (станом на 01.01.06 р.), тис. грн.
|
Тип під-приємства |
Код ЄДРПОУ |
Прибуток від реалізації продукції |
Прибуток на інвестиції |
Надлишко-вий дохід |
Вартість гудвілу |
Власний капітал |
НМА |
Баланс |
Вартість підприємства |
|
|
Прибуткові |
213747 |
951,9 |
194,9 |
757,0 |
3785,2 |
4253,2 |
18,0 |
6504,2 |
8038,4 |
|
|
217596 |
13233,0 |
3504,5 |
9728,5 |
48642,5 |
62462,0 |
0,0 |
70407,0 |
111104,5 |
||
|
225644 |
4493,9 |
926,3 |
3567,6 |
17837,9 |
16703,7 |
1,3 |
20961,2 |
34541,6 |
||
|
4012017 |
583,6 |
227,2 |
356,4 |
1782,0 |
12090,0 |
1412,0 |
12915 |
13872,0 |
||
|
5669819 |
13596,2 |
8871,8 |
4724,4 |
23622,0 |
101451,0 |
257,6 |
136492,8 |
125073,0 |
||
|
186520 |
218952 |
37052,9 |
181899,1 |
909495,5 |
473766,0 |
279,0 |
834316,0 |
1383261,5 |
||
|
213807 |
3819,0 |
1434,0 |
2385,0 |
11925,0 |
618,2 |
44,0 |
35105,0 |
12543,2 |
||
|
218325 |
3062,2 |
594,9 |
2467,3 |
12336,6 |
27410,8 |
0,9 |
31498,0 |
39747,4 |
||
|
222373 |
47227,2 |
3973,5 |
43253,7 |
216268,6 |
61750,6 |
80,9 |
65760,3 |
278019,2 |
||
|
231610 |
27487,6 |
4525,0 |
22962,6 |
114813,2 |
93092,8 |
8,2 |
104990,4 |
207906,0 |
||
|
5393091 |
9876,0 |
1911,5 |
7964,5 |
39822,5 |
66081,0 |
100,0 |
83791,0 |
105903,5 |
||
|
153488 |
5236,7 |
903,2 |
4333,5 |
21667,6 |
18195,6 |
0,0 |
22970,0 |
39863,2 |
||
|
223160 |
261,0 |
145,5 |
115,5 |
577,5 |
5012,0 |
0,0 |
6203,0 |
5589,5 |
||
|
413143 |
2451,0 |
694,8 |
1756,2 |
8781,0 |
11128,0 |
0,0 |
13759,0 |
19909,0 |
||
|
Збиткові |
204889 |
-17673,4 |
2746,8 |
-20420,2 |
-102101,2 |
22147,5 |
6,0 |
155028,1 |
-79953,7 |
|
|
3481879 |
16227,2 |
8973,6 |
7253,6 |
36268,2 |
36459,6 |
12920,6 |
141716,0 |
72727,8 |
||
|
5757966 |
773,0 |
929,1 |
-156,1 |
-780,5 |
23775,0 |
47,0 |
30113,0 |
22994,5 |
||
|
14312482 |
-413,7 |
67,1 |
-480,8 |
-2404,1 |
18056,9 |
1571,6 |
18335,4 |
15652,8 |
||
|
19377807 |
-55,1 |
48,3 |
-103,4 |
-517,2 |
3402,9 |
50,5 |
4052,2 |
2885,7 |
||
|
165669 |
18039,0 |
11772,3 |
6266,7 |
31333,5 |
237106,0 |
9,0 |
310630,0 |
268439,5 |
||
|
206115 |
38,4 |
21,9 |
16,5 |
82,65 |
618,2 |
31,4 |
831,6 |
700,9 |
||
|
214505 |
3453,0 |
1391,6 |
2061,4 |
10307,0 |
29422,0 |
0,0 |
39342,0 |
39729,0 |
||
|
373215 |
5703,9 |
1776,7 |
3927,2 |
19635,9 |
28563,1 |
39,3 |
64547,4 |
48199,0 |
||
|
4012307 |
946,2 |
222,6 |
723,6 |
3617,9 |
2442,3 |
0,0 |
4998,9 |
6060,2 |
||
|
5808787 |
-3235,0 |
3888,7 |
-7123,7 |
-35618,5 |
134366,0 |
42,0 |
164519,0 |
98747,5 |
||
|
14311614 |
13503,0 |
3903,1 |
9599,9 |
47999,5 |
45571,0 |
3,0 |
91470,0 |
93570,5 |
||
|
178695 |
1303,0 |
979,2 |
323,8 |
1619,0 |
9828,0 |
0,0 |
16016,0 |
11447,0 |
||
|
231573 |
1836,0 |
1193,6 |
642,4 |
3212,0 |
67908,0 |
0,0 |
91590,0 |
71120,0 |
||
|
232704 |
1855,5 |
2564,6 |
-709,1 |
-3545,4 |
105607,4 |
0,0 |
127753,4 |
102062,0 |
||
|
241212 |
-4,0 |
188,7 |
-192,7 |
-963,5 |
2269,0 |
0,0 |
11502,0 |
1305,5 |
||
|
1423122 |
176,8 |
262,3 |
-85,5 |
-427,7 |
3393,5 |
0,0 |
10449,0 |
2965,9 |
||
|
14176151 |
-199,0 |
23,6 |
-222,6 |
-1113,0 |
2421,0 |
0,0 |
3052,0 |
1308,0 |
||
|
Нестабільні |
195452 |
2330,9 |
3727,5 |
-1396,6 |
-6983,0 |
74894,7 |
161,2 |
120283,7 |
67911,7 |
|
|
232822 |
20904,3 |
4652,5 |
16251,8 |
81259,1 |
132276,5 |
3,7 |
156799,0 |
213535,6 |
||
|
306644 |
2755,0 |
158,7 |
2596,3 |
12981,4 |
10402,9 |
0,0 |
23779,2 |
23384,3 |
||
|
5761620 |
168389,1 |
30388,4 |
138000,7 |
690003,6 |
738350,1 |
3595,9 |
1014433,0 |
1428353,7 |
||
|
152253 |
5066,4 |
1408,3 |
3658,1 |
18290,5 |
24699,1 |
16,9 |
31903,6 |
42989,6 |
||
|
152431 |
27442,8 |
3796,9 |
23645,9 |
118229,3 |
120028,7 |
6,7 |
191104,5 |
238258,0 |
||
|
191477 |
2986,4 |
352,8 |
2633,6 |
13168,0 |
24699,1 |
9,5 |
14352,0 |
37867,1 |
||
|
203826 |
175790,6 |
19722,7 |
156067,9 |
780339,6 |
235002,3 |
134,5 |
687116,3 |
1015341,9 |
||
|
218615 |
4264,0 |
1296,1 |
2967,9 |
14839,5 |
21917,0 |
110,0 |
31794,0 |
36756,5 |
||
|
4880386 |
-2734,4 |
1285,9 |
-4020,3 |
-20101,3 |
-6556,8 |
28,9 |
14040,7 |
-26658,1 |
||
|
5389942 |
-1208,0 |
2968,0 |
-4176,0 |
-20880,0 |
73049,0 |
201,0 |
170992,0 |
52169,0 |
||
|
5786152 |
-3942,0 |
2501,0 |
-6443,0 |
-32215,0 |
86246,0 |
4,0 |
112233,0 |
54031,0 |
||
|
5838512 |
2389,0 |
1568,4 |
820,6 |
4103,0 |
8029,0 |
2,0 |
21128,0 |
12132,0 |
||
|
210986 |
-5374,0 |
2822,7 |
-8196,7 |
-40983,5 |
59118,0 |
0,0 |
109149,0 |
18134,5 |
||
|
214528 |
979,0 |
922,1 |
56,9 |
284,5 |
25023,0 |
0,0 |
25475,0 |
25307,5 |
||
|
235938 |
-84,0 |
1637,4 |
-1721,4 |
-8607,0 |
44468,0 |
0,0 |
81575,0 |
35861,0 |
||
|
290676 |
2388,1 |
584,6 |
1803,5 |
9017,4 |
23014,8 |
0,0 |
30853,5 |
32032,2 |
Таблиця 3.7 - Показники діяльності підприємств (станом на 01.01.07 р.), тис. грн.
|
Тип під-приємства |
Код ЄДРПОУ |
Прибуток від реалізації продукції |
Прибуток на інвестиції |
Надлишковий дохід |
Вартість гудвілу |
Власний капітал |
НМА |
Баланс |
Вартість підприємства |
|
|
Прибуткові |
213747 |
736,0 |
167,6 |
568,5 |
2842,3 |
4290,8 |
35,6 |
6219,3 |
7133,1 |
|
|
217596 |
8505,0 |
3446,1 |
5058,9 |
25294,5 |
61110,0 |
31,0 |
77960,0 |
86404,5 |
||
|
225644 |
7909,2 |
1020,7 |
6888,5 |
34442,4 |
18870,2 |
2,3 |
23030,6 |
53312,6 |
||
|
4012017 |
704,0 |
334,7 |
369,3 |
1846,5 |
12257,0 |
1412,0 |
13505,0 |
14103,5 |
||
|
5669819 |
9967,3 |
7257,6 |
2709,7 |
13548,5 |
106050,7 |
227,6 |
122980,6 |
119599,2 |
||
|
186520 |
200779,0 |
43717,0 |
156762,0 |
783810,0 |
530704,0 |
206,0 |
857875,0 |
1314514,0 |
||
|
213807 |
4818,0 |
1820,8 |
2997,2 |
14986,0 |
584,8 |
42,0 |
37485,0 |
15570,8 |
||
|
218325 |
2305,6 |
796,9 |
1508,7 |
7543,7 |
28142,5 |
94,4 |
32968,9 |
35686,2 |
||
|
222373 |
38853,7 |
3900,0 |
34953,7 |
174768,5 |
67775,4 |
58,5 |
69940,6 |
242543,9 |
||
|
231610 |
25382,6 |
4847,2 |
20535,5 |
102677,3 |
97751,3 |
7,2 |
109795,5 |
200728,6 |
||
|
5393091 |
6614,0 |
11143,7 |
-4529,7 |
-22648,5 |
80147,0 |
117,0 |
172767,0 |
57498,5 |
||
|
153488 |
6770,6 |
652,0 |
6118,6 |
30592,9 |
20263,8 |
0,0 |
21479,4 |
50856,7 |
||
|
223160 |
143,9 |
145,7 |
-1,8 |
-9,1 |
5248,8 |
0,0 |
5763,0 |
5239,7 |
||
|
413143 |
1560,0 |
880,0 |
680,0 |
3400,0 |
12780,0 |
0,0 |
17239,0 |
16180,0 |
||
|
Збиткові |
204889 |
-1447,0 |
3461,5 |
-4908,5 |
-24542,6 |
19616,1 |
5,1 |
153017,1 |
-4926,5 |
|
|
3481879 |
14596,1 |
12924,7 |
1671,4 |
8357,2 |
113646,6 |
1,0 |
171567,3 |
122006,8 |
||
|
5757966 |
1719,0 |
948,6 |
770,4 |
3852,0 |
23251,0 |
47,0 |
28928,0 |
27103,0 |
||
|
14312482 |
-15,2 |
57,1 |
-72,3 |
-361,4 |
17674,3 |
1571,3 |
17844,1 |
17312,9 |
||
|
19377807 |
-75,6 |
39,4 |
-115,0 |
-575,0 |
3077,5 |
50,5 |
3725,8 |
2502,6 |
||
|
165669 |
13249,0 |
15711,3 |
-2462,3 |
-12311,4 |
228980,0 |
8,0 |
344677,9 |
216668,6 |
||
|
206115 |
3,5 |
25,2 |
-21,7 |
-108,4 |
584,2 |
31,4 |
678,2 |
475,8 |
||
|
214505 |
8783,0 |
5019,1 |
3763,9 |
18819,5 |
29456,0 |
2,0 |
73719,0 |
48275,5 |
||
|
373215 |
-3012,6 |
1763,5 |
-4776,1 |
-23880,7 |
15857,6 |
233,8 |
56435,2 |
-8023,1 |
||
|
4012307 |
42,0 |
126,2 |
-84,2 |
-421,1 |
2402,0 |
1,0 |
3910,3 |
1980,9 |
||
|
5808787 |
-1189,0 |
4863,5 |
-6052,5 |
-30262,5 |
128640,0 |
458,0 |
166432,0 |
98377,5 |
||
|
14311614 |
12050,0 |
4988,6 |
7061,4 |
35307,0 |
44580,0 |
0,0 |
98679,0 |
79887,0 |
||
|
178695 |
1319,0 |
825,1 |
493,9 |
2469,5 |
8495,0 |
0,0 |
14226,0 |
10964,5 |
||
|
231573 |
-476,0 |
869,1 |
-1345,1 |
-6725,5 |
71043,0 |
0,0 |
86221,0 |
64317,5 |
||
|
232704 |
629,9 |
3517,0 |
-2887,1 |
-14435,4 |
99398,1 |
0,0 |
126637,4 |
84962,7 |
||
|
241212 |
2238,0 |
75,3 |
2162,7 |
10813,5 |
2552,0 |
0,0 |
8776,0 |
13365,5 |
||
|
1423122 |
54,8 |
220,5 |
-165,7 |
-828,5 |
6585,8 |
0,0 |
8756,6 |
5757,3 |
||
|
14176151 |
-188,0 |
26,9 |
-214,9 |
-1074,5 |
2258,0 |
0,0 |
3078,0 |
1183,5 |
||
|
Нестабільні |
195452 |
14738,0 |
9321,9 |
5416,1 |
27080,5 |
73479,4 |
106,0 |
196513,1 |
100559,9 |
|
|
232822 |
17490,5 |
7108,0 |
10382,6 |
51912,8 |
130825,8 |
3,2 |
184289,9 |
182738,6 |
||
|
306644 |
657,3 |
559,9 |
97,5 |
487,3 |
11144,9 |
0,2 |
26061,6 |
11632,2 |
||
|
5761620 |
77193,7 |
23951,6 |
53242,1 |
266210,5 |
652026,1 |
3725,5 |
967081,9 |
918236,6 |
||
|
152253 |
8339,6 |
1632,6 |
6707,0 |
33535,2 |
25939,8 |
22,3 |
33945,0 |
59475,0 |
||
|
152431 |
32752,3 |
4989,0 |
27763,4 |
138816,8 |
127454,9 |
11,3 |
219177,4 |
266271,7 |
||
|
191477 |
2998,6 |
350,1 |
2648,5 |
13242,7 |
25939,8 |
6,8 |
13685,6 |
39182,5 |
||
|
203826 |
105528,0 |
26038,0 |
79490,0 |
397449,8 |
219590,2 |
199,1 |
751095,4 |
617040,0 |
||
|
218615 |
3244,2 |
1409,8 |
1834,4 |
9172,0 |
22732,6 |
84,0 |
30257,6 |
31904,6 |
||
|
4880386 |
606,6 |
2219,7 |
-1613,1 |
-8065,6 |
-5265,7 |
25,4 |
24662,3 |
-13331,3 |
||
|
5389942 |
-1018,0 |
2428,9 |
-3446,9 |
-17234,5 |
103566,0 |
257,0 |
160883,0 |
86331,5 |
||
|
5786152 |
1837,0 |
2428,1 |
-591,1 |
-2955,5 |
91420,0 |
4,0 |
108014,0 |
88464,5 |
||
|
5838512 |
8540,0 |
4054,7 |
4485,3 |
22426,5 |
11604,0 |
2,0 |
46918,0 |
34030,5 |
||
|
210986 |
-3633,0 |
2762,4 |
-6395,4 |
-31977,0 |
62045,0 |
0,0 |
104494,0 |
30068,0 |
||
|
214528 |
879,0 |
1024,8 |
-145,8 |
-729,0 |
21848,0 |
0,0 |
26640,0 |
21119,0 |
||
|
235938 |
144,0 |
1879,9 |
-1735,9 |
-8679,5 |
52730,0 |
0,0 |
77170,0 |
44050,5 |
||
|
290676 |
4441,2 |
653,32 |
3787,9 |
18939,4 |
24798,6 |
0,0 |
31107,9 |
43738,0 |
Стрімке розповсюдження новітніх технологій у виробничих процесах, зростання обсягів наукомісткої продукції на світових конкурентних ринках обумовлюють розробку теоретичних засад впровадження інтелектуальних засобів у практику діяльності вітчизняних підприємств. Особливо це стосується вирішення завдань планування та прогнозування, оскільки сучасна економічна ситуація, що склалася в Україні, характеризується високою невизначеністю, динамічністю перетворень, наявністю невеликої кількості неповної інформації про ринкову кон'юнктуру.
Високий рівень використання новітніх інформаційних технологій у практиці діяльності багатьох зарубіжних компаній сприяє забезпеченню ними стійких конкурентних позицій на світових ринках.
В умовах ринкових перетворень для вітчизняних підприємств зростає необхідність урахування зарубіжного досвіду з використання інформаційних та інтелектуальних систем, впровадження відповідних технічних засобів, пошуку нових ефективних методів прогнозування діяльності.
У табл. 3.8 наведено порядкові номери показників діяльності підприємств.
Таблиця 3.8 - Порядкові номери показників діяльності підприємств
|
№ п/п |
Показник |
|
|
1 |
Виторг (нетто) від реалізації продукції |
|
|
2 |
Собівартість продукції |
|
|
3 |
Прибуток від реалізації продукції |
|
|
4 |
Прибуток на інвестиції |
|
|
5 |
Оборотні активи |
|
|
6 |
Надлишковий дохід |
|
|
7 |
Вартість гудвілу |
|
|
8 |
Власний матеріальний капітал |
|
|
9 |
Власний капітал |
|
|
10 |
НМА |
|
|
11 |
Баланс |
|
|
12 |
Вартість підприємства |
|
|
13 |
Перевищення ринкової вартості підприємства |
Залежно від того, наскільки прибутково чи збитково функціонують підприємства, залежить щільність кореляційного зв'язку між основними показниками їхньої діяльності. Проведені дослідження показали, що спектр кореляційної залежності між різними характеристиками коливається від повної її відсутності до тісного зв'язку.
Результати проведених досліджень свідчать про тісну кореляційну залежність між показниками діяльності прибуткових підприємств. Однак при зменшенні прибутковості функціонування щільність кореляційного зв'язку поступово знижується, а при збитковості - в деяких випадках майже відсутня. Таким чином, спостерігається пряма залежність між прибутковістю функціонування підприємств та щільністю кореляційного зв'язку між основними показниками їхньої діяльності.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Загальні положення
У відповідності до статті 3 Закону України "Про охорону праці" [67] (законодавство про охорону праці складається із даного Закону, Кодексу законів України про працю та інших нормативних актів).
Іншими нормативними актами, відповідно до статті 33 Закону, вважаються державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці, правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надана сила правових норм, обов'язкових для виконання. При створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються конвенції і рекомендації МОТ, директиви Європейської Ради, досвід нормотворення в галузі охорони праці Росії, Німеччини, Великобританії та ряду інших країн.
В останні роки представники нашої країни беруть участь в різноманітних міжнародних проектах, тому Законом передбачено, що "у випадку, коли міжнародними договорами та угодами встановлені вищі вимоги до охорони праці, чим ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору чи угоди" (ст.3). Законом (ст.4) чітко визначено пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, серед яких основними є:
- пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних нешкідливих умов праці;
- соціальний захист працівників, повне відшкодування Збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;
- використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці, навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
З прийняттям Закону державні функції нагляду за охороною праці, які в СРСР виконувалися профспілками, громадськими організаціями, передані Державному комітету з нагляду за охороною праці (далі -- Держнаглядохоронпраці), який здійснює управління охороною праці на державному рівні.
На базовому підприємстві виготовлення продукції виконується з урахуванням сучасних технологій і обладнанні. При цьому використовуються устаткування з підвищеною небезпекою.
Основними законодавчими документами в сфері охорони праці є: - Конституція України; - Закон України "Про охорону праці"; - Закон "Про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях"; - Державні стандарти положення та інструкції; - Кодекс законів про працю, що регулює трудові права й обов'язки робітника, час роботи і відпочинку.
Нормативними актами на підприємстві в галузі охорони праці є: - Колективний договір; - Правила внутрішнього трудового розпорядку; - Посадові інструкції; - Інструкції з охорони праці по професіях і видам праці.
Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовно працівників фінансового відділу підприємства. У приміщенні працюють робітники, які виконують роботу з використанням ПЕОМ Тому передбачаються умови праці з урахуванням вимог ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99 [43], тобто норма площі на одного працюючого не менш 6м2. У приміщенні мається ПЕОМ, основними частинами якої є монітор, процесор, клавіатура, принтер.
4.2 Управління охороною праці
Дія Закону "Про охорону праці" поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У відповідності ст. 13 [67] цього закону відповідальність за створення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів покладена на роботодавця. Для виконання контролю за дотриманням вимог ст. 15 [67] служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Законодавством передбачено що служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.
Роботодавець надає службі охорони праці такі функції:
- розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;
- підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;
- проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- складання звітності з охорони праці за встановленими формами;
- проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;
- ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;
- забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;
- складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення;
- інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці. Схема управління охороною праці на підприємстві представлена на рис.4.1.
|
Директор |
|
|
Начальник відділу охорони праці |
|
|
Відділ охорони праці |
|
|
Начальник відділів |
Рисунок 4.1 - Схема управління охороною праці в економічній структурі
4.3 Промислова санітарія
На працівників планово-фінансового відділу впливають такі шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища як електромагнітні випромінення, електростатичне поле ПЕОМ, виробничий шум, рентгенівське випромінення, наявність у повітрі приміщень пилу, озону, оксидів озону і аероіонізації.
Мікроклімат
Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.
З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [44] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.
За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) та згідно [68] визнається, як категорія важкості - 1б.
В табл.4.1 наведено оптимальні параметри мікроклімату, що повинні бути на робочому місці менеджера.
Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорія роботи по енергозатратам |
Пора року |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Легка 1а Легка 1б |
Холодна |
21-23 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Тепла |
22-24 |
Вентиляція та опалення
Для забезпечення прийнятих умов мікроклимату у приміщені, відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [69], передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість. Вміст озону у робочому приміщенні не повинен перевищувати 0,1 мг/м3, пилу - 4 мг/м3, оксидів азоту - 5 мг/м3..
Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85. На підприємстві існує господарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутові стічні води.
Виробниче освітлення
Правильну світлопередачу створює природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близькою до природного освітлення, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
У відділі маркетингу застосовується природне бічне одностороннє й штучне загальне освітлення.
Характер зорової роботи відділу маркетингу відповідає IV розряду роботи, тобто мінімальний розмір об'єкта розрізнення перебуває, між 0,3 й 0,5 мм. Характеристика фону- середня. Це відповідає показникам виробничого освітлення в таблиці 4.3.
Штучне освітлення в приміщенні забезпечується люмінесцентними лампами типу ЛБ.
Розрахунок штучного освітлення у відділі маркетингу.
Ціль розрахунку штучного освітлення - визначення кількості світильників і потужності ламп, необхідних для забезпечення нормованої освітленості.
Застосовується метод коефіцієнта використання світлового потоку.
При розрахунку по зазначеному методі кількість світильників визначається по формулі 4.1:
,(4.1)
де Emin - задана мінімальна нормована освітленість, лк;
К - коефіцієнт запасу;
Z - коефіцієнт мінімальної освітлюваності;
S - освітлювана площа, м2;
Фn - мінімальний світловий потік;
n - число ламп у світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку,%.
Приймаємо світильники, ПСПВО з лампами денного світла ЛД 404 мінімальний світловий потік для них Сn = 2225 Лк.
Коефіцієнт запасу для люмінесцентних ламп у приміщенні становить 1,2.
Освітлювана площа - 30м2.
Коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних ламп становить 415, число ламп у світильнику приймаємо 2.
Emin - задана нормована освітленість становить 300ЛК.
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку знаходимо індекс приміщення. Для адміністративних приміщень коефіцієнти відбиття р від стелі, стін, підлоги становлять відповідно 70%, 50%, 30%.
Індекс приміщення визначають по формулі (4.2):
(4.2)
lе А - довжина приміщення, приймаємо 6 м,
В - ширина приміщення, приймаємо 8 м,
h - розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею);
Висота підвісу світильника визначається по формулі 4.3:
(4.3)
lе Н - висота приміщення;
hсв - звис світильника, приймаємо 0,2м;
hр - висота робочої поверхні від рівня підлоги, приймаємо 0,8м.
По формулі 4.3h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м.
По формулі 4.2I = 6x8/2(6+8) = 1,7.
Тоді коефіцієнт використання світлового потоку становить 0,58.
Тоді по формулі 4.1 обчислюємо число світильників:
= 4
Світильники розташовані у два ряди, по 2 світильники в кожному ряді.
Природне освітлення нормується СниП 11-4-79 залежно від характеристики зорової роботи в системі освітлення [20].
Нормоване значення КЕО для будинків, розташованих в І, II, IV, V поясах світлового клімату визначається по формулі 4.4.
(4.4)
де еп- значення КЕО для будинків, розташованих в 4 поясі світлового клімату; m - коефіцієнт світлового клімату; с - коефіцієнт сонячності клімату;
Основні характеристики освітлення наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 - Характеристика освітлення
|
Найменування приміщень |
Розряд зорової роботи |
Площа підлоги, м2 |
Освітлення |
|||
|
Природне |
Штучне |
|||||
|
вид освітлен-ня |
КПО,% |
Нормоване освітлення, лк |
||||
|
Планово-економічний відділ |
IY |
35, 0 |
бокове |
1,3 |
300 - 350 |
Виробничий шум
У приміщеннях з ПЕОМ рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [48]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами, визначені ДСанПін 3.3.2-007- 98 [49] і не перевищують 65 дБА.
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обгрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Заходами для зниження шуму є:
1) Застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.
2) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.
3) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.
4) Заміна матричних принтерів на лазерні.
Нормованій рівень вібрації становить 92 дБ по віброшвидкості і 33 дБ по віброприскоренню [49].
4.4 Організація безпечних умов на робочому місці
Випромінення від ПЕОМ
Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно [51], у тому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань достатньо низькі та не перевищують діючих норм.
В зв'язку з тим, що електромагнітні випромінювання шкідливо впливають на організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуває великого значення. Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:
- захист часом;
- захист відстанню;
- зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;
- екранування джерела випромінювання;
- захист робочого місця від випромінювання;
- екранування персоналу шляхом використання індивідуальних засобів захисту;
- ситемні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;
- для захисту очей працівників призначені захисні окуляри ОРЗ-5.
Розрахунки розташування обладнання дозволяють правильно організувати робоче місце, забезпечити безпеку праці і зниження втомлюваності робітників.
Площу приміщень, в яких встановлені відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа -- не менше 6,0 м2, обсяг -- не менше 20 м3 з урахуванням максимальної кількості осіб які одночасно працюють у зміні.
Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Специфіка організації робочого місця залежить від характеру задач, що вирішує працівник, і особливостей умов праці. Вона визначає робоче положення тіла або робочу позу. Перевагу в якості основної треба надавати позі "сидячи". Вона менш стомлююча, ніж поза стоячи і більш стійка. Важливим параметром робочого місця, що впливає на формування робочої пози, є його висота, тобто відстань від підлоги до горизонтальної площини, в якій виконуються основні робочі рухи.
Рекомендована висота поверхні для різних видів і точності робіт:
- дуже точні - 900-1200 мм;
- точні на машинах - 800-900 мм;
- конторські - 700-760 мм;
- клавіатура комп'ютера, дисплей - 630-680 мм.
Велике значення для робочого місця для робочої пози "сидячи" має конструкція стільчика - його габарити, форма, висота та нахил. У відділі використовуються підйомно-поворотні стільці, що регулюються за висотою.
У приміщення щоденно проводять вологе прибирання. Крім того, вони мають медичні аптечки.
Екран ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. До нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100 - 300 мм від краю, звернутого до працюючого.
Впродовж робочої зміни передбачаються: Перерви для відпочинку і особистих потреб( згідно з трудовими нормами);
Регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи з ВДТ; для користувачів - 10 хв. через кожні 2 год. роботи. Періодичні медичні огляди проводяться раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
Електробезпека
Электробезпека на підприємстві включає систему організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людини від небезпечного впливу електричного струму та електромагнітних полів згідно з ПУЭ [46]. Приміщення залу по небезпечності ураження людини электрическим струмом є - приміщення без підвищенної небезпеки.
На підприємстві передбачені технічні і організаційні заходи захисту від ураження електричним струмом. Це, насамперед:
перевірка відсутністі напруги на струмовідних частинах обладнання;
встановлення заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);
вигородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою, і вивішення на огородженнях плакатів безпеки;
- затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
- призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації.
4.5 Пожежна безпека
Приміщення по пожежовибухонебезпеції відноситься за ОНТП-24-86 [53] до категорії - В. Ступінь вогнестійкості будинку відповідно за ДБН В 1.1-7-02 [54] - ІІ, приміщення відповідно до ПУЭ[52] по вибухонебезпечній зоні має клас 20, по пожежонебезпечній зоні - клас -П-ІІа.
Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 [55] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система, запобігання пожежі:
- контроль і профілактика ізоляції;
- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
- захист від блискавок будівель і устаткування.
Система пожежного захисту включає:
- аварійне відключення і переключення апаратури;
- наявність первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників ОП-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;
система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель; у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту,
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена категорія захисту від блискавок "Б". Ступінь захисту електрообладнаня і устаткування відповідно класу приміщення П Па становить ІР44, для світильників - ІР2Х [52].
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.
У планово-економічному відділі встановлено пожежну сигналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5.
4.6 Охорона навколишнього середовища
На сучасному етапі в країні приділяється значна увага екологічній безпеці територій та населених пунктів. З цією метою розробляється законодавчо-правова база регулювання відносин між суб'єктами господарчих відносин. Базовим нормативним актом у сфера захисту навколишнього середовища є Закон України про " Охорону навколишнього середовища" [58].
Подобные документы
Підвищення значення інтелектуальних параметрів у діяльності підприємств. Ефективне управління нематеріальними активами. Особливості інтелектуального капіталу та його раціональна оцінка. Методи вартісного ланцюжка, технологій та всеосяжної оцінки.
презентация [728,7 K], добавлен 12.10.2014Сутність і концепції визначення ефективності управління. Удосконалення системи менеджменту організації на підприємстві. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці. Основна мета атестації. Структура інтелектуального капіталу ВАТ "Миколаївцемент".
курсовая работа [64,4 K], добавлен 09.10.2014Інновації, історія їх виникнення, значення для підвищення конкурентоспроможності країни. Форми інноваційної діяльності підприємств. Інноваційний проект як інструмент інноваційної діяльності. Оцінка результатів інноваційної діяльності на АКБ "Антонова".
дипломная работа [848,5 K], добавлен 24.09.2016Сутність та об’єкт інноваційної діяльності підприємств. Види планування та особливості їх застосування до цієї сфери. Визначення методів управління інноваційним процесом на підприємстві. Розробка проекту розвитку підприємства. Аналіз його ефективності.
курсовая работа [174,9 K], добавлен 06.06.2016Управління знаннями як сучасна концепція менеджменту, визначення поняття інтелектуального капіталу. Створення сучасними світовими компаніями-лідерами організацій, що самонавчаються. Дослідження підходів до управління знаннями в організації ПАТ "Темп".
курсовая работа [465,3 K], добавлен 10.12.2012Поняття й основні методи управління персоналом на підприємствах готельного господарства, оцінка його ефективності. Аналіз управління персоналом, його особливості на прикладі ГК "Oreanda". Умови для ефективного функціонування системи управління персоналом.
курсовая работа [87,4 K], добавлен 23.04.2012Види та функції стратегій інноваційної діяльності в управлінні підприємством. Особливості та діагностика ефективності використання інноваційних стратегій в управлінні. Практичні рекомендації щодо використання інноваційної діяльності на підприємстві.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 14.08.2011Основні шляхи й засоби досягнення високої ефективності управлінської діяльності. Тлумачення категорії "ефективність" в літературі і практиці, її зміст і роль у галузі управління. Визначення шляхів досягнення організаційно-управлінської ефективності.
реферат [27,9 K], добавлен 10.03.2010Аналіз складових систем управління організацією. Удосконалення структури та поліпшення стану керованої підсистеми організації. Аналіз виконання основних управлінських функцій та методів. Формування складових інтелектуального капіталу організації.
курсовая работа [269,3 K], добавлен 17.05.2010Дослідження та розробка інструментарію удосконалення процесу управління інвестиційним потенціалом сучасних промислових підприємств України. Характеристика господарської діяльності ТОВ "Зіньківська цегла". Оцінювання ефективності запропонованих заходів.
курсовая работа [450,3 K], добавлен 14.12.2013
