Особливості сучасної концепції менеджменту підприємства та зміст його процесу

Розробка місії, цілей та стратегії управління підприємством, концепції менеджменту окремих видів підприємств. Особливості функціонального управління підприємствами невиробничої сфери. Аналіз управління товарними запасами в торговельному підприємстві.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.04.2013
Размер файла 84,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Специфіка управління комерційною діяльністю в підприємстві торгівлі полягає і в тому, що його управлінських апарат, на відміну від промислових підприємств, займається, переважно тільки залученням в товарообіг продукції підприємств - виготовлювачів різних форм власності і різних організаційно-правових структур, постачальників-посередників, громадян, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, зарубіжних постачальників та інших джерел.

Це вимагає від комерційних служб підприємств торгівлі постійного вивчення і приготування ємкості регіональних і товарних ринків, інтенсивного розвитку і удосконалення рекламно-інформаційної діяльності, координації закупівельної роботи постачальників і споживачів продукції та послуг.

Управлінський комерційний апарат торговельного підприємства має активізувати організацію розширення сфери зовнішньоекономічної діяльності з використанням різноманітних форм економіко-фінансових зв'язків (бартер, кліринг, розрахунки у вільно конвертованій валюті та ін.). Для цього комерційним працівникам необхідно добре знати свій економічний район і його природні ресурси, реально оцінювати стан промисловості, сільського господарства, виробничі можливості і асортимент виробів, що виготовляються на промислових підприємствах. Для вивчення виробників (постачальників) товарів і їх потенційних можливостей комерційний апарат управління торговельних підприємств повинні постійно приймати участь в роботі товарних бірж, оптових ярмарок, виставок-продаж і виставок-перегляду зразків кращих і нових виробів, слідкувати за рекламними об'явами по радіо і телебаченню, в газетах і журналах, бюлетенях попиту і пропозицій, біржовими повідомленнями, за проспектами, каталогами і т.п.

Для того щоб знизити рівень ризику та уникнути кризових ситуацій в діяльності підприємства необхідно систематично проводити глибокий аналіз його комерційної діяльності в залежності від ринкового середовища, що швидко і постійно змінюється. Це дозволить зробити підприємство стійким, прибутковим і конкурентноздатним, забезпечити його безперервний розвиток та передбачити майбутнє.

Ефективність будь-якої діяльності взагалі виявляється через кінцеві результати праці, яка може вимірюватись ступенем досягнення визначених цілей, завдань і виробничими витратами. Складовою частиною цих витрат є витрати на управління визначеними процесами (виробничими, технічними, комерційними тощо), що здійснюється менеджерами і спеціалістами підприємства.

Проте ефективність управління зокрема комерційною діяльністю, що визначається через результати праці комерційного апарату (відділів/служб маркетингу та окремих спеціалістів), не дає змоги повною мірою оцінити різні аспекти функціонування певних систем управління.

Тому оцінка ефективності управління комерційною діяльністю має носити комплексний характер. Система показників повинна забезпечувати характеристику економічної та соціальної ефективності управління комерційною діяльністю підприємства. При розробці її слід враховувати, що на ефективність управління впливає велике число факторів і зокрема: 1) рівень професійної підготовки визначеного управлінського персоналу; 2) практичний досвід; 3) організація праці, її оплата та стимулювання; 4) рівень впровадження сучасних технічних засобів управління, стиль керівництва тощо.

В систему основних економічних показників ефективності управління комерційною діяльністю підприємства входять показники, що характеризують результати комерційної діяльності: прибуток, витрати тощо.

За допомогою їх можна визначити економічну ефективність управління комерційною діяльністю.

В прибутку відображаються результати кінцевої діяльності комерційного апарату управління підприємства (об'єм реалізації продукції та надання послуг, її асортимент, продуктивність праці персоналу, рівень витрат, наявність непродуктивних витрат та ін.

Ефективність системи управління комерційною діяльністю за прибутками визначають як відношення до планових або фактичних прибутків:

де Ву.к.д. - витрати на управління комерційною діяльністю;

Пф - прибуток фактичний за певний період (в сумі).

Оскільки на утворення прибутку крім управління впливають й інші фактори, враховувати ступінь впливу яких дуже складно, на практиці часто вимірюють ефективність управління комерційною діяльністю відношенням витрат на утримання комерційного апарату управління до загальної суми витрат підприємства:

де Ву.к.а. - витрати на утримання комерційного апарату управління;

Пф - загальна сума витрат підприємства..

Аналіз відношення витрат на утримання комерційного апарату до загальної суми витрат підприємства в сумі дає змогу зробити висновки про зміни економічної ефективності системи управління.

При аналізі економічної ефективності управління комерційною діяльністю на підприємстві слід також звертати увагу на витрати обертання товарів та їх рівень.

Рівень витрат обертання розраховується як процентне відношення суми витрат обертання до товарообігу за певний період. Важливою умовою економічної ефективності управління комерційною діяльністю підприємства є швидкість обертання товарів, що виражається в покупці товарообертання. Товарообертання - це швидкість обертання товарів або час, на протязі якого реалізуються товарні запаси.

До показників соціальної ефективності управління належать рівень організаційної культури та етики здійснення комерційної діяльності, обслуговування споживачів, якість товарів, що пропонується споживачам, їх справедливе рекламування, стан виконавської дисципліни комерційного апарату та їх соціальна відповідальність тощо.

На будь-якому торговельному підприємстві, що функціонує в сфері товарного обігу виконується великий комплекс різноманітних процесів і операцій.

В залежності від характеру виконуємих функцій процеси і операції, як і здійснюються на підприємстві торгівлі поділяють на два види (рис. 8.).

Рис. 8. Види процесів, що здійснюються на торговельному підприємстві

Технологічні процеси пов'язані з рухом товару як споживчої вартості і є продовженням процесу виробництва в сфері обігу (транспортування, розвантаження, прийом, укладка, зберігання, упаковка, фасування, розпакування, підсортування та ін.).

До комерційних процесів відносяться ті процеси, що пов'язані зі зміною форм вартості, тобто з купівлею і продажем товарів. Так, до комерційних процесів в підприємствах торгівлі відносяться і такі торгові процеси, які забезпечують існування операцій купівлі і продажу товарів (вивчення і прогнозування попиту і кон'юнктури ринку, визначення потреби в товарах і послугах, дослідження джерел надходження товарів, заключення договорів (угод) на поставку товарів, рекламування товарів і послуг, продаж товарів безпосереднім споживачам та надання дострокових послуг тощо).

Управління торгово-технологічним процесом на підприємстві торгівлі включає послідовне виконання його відповідним персоналом визначених операцій щодо: 1) вивчення і прогнозування попиту і кон'юнктури ринку; 2) визначення потреби в товарах і послугах; 3) дослідження джерел надходження товарів (виробників та їх посередників); 4) заключення договорів (угод) на поставку товарів; 5) рекламування товарів і послуг; 6) транспортування (доставка) товарів; 7) розвантаження зовнішнього транспорту; 8) прийомка товарів, по кількості і якості; 9) переміщення товарів в місця їх підготовки до продажу (або короткотермінового зберігання); 10) переміщення підготовлених товарів до продажу в місця їх реалізації; 11) викладка товарів на обладнанні; 12) ознайомлення покупців з товарами та послугами, що надаються; 13) консультація покупців про товари і послуги; 14) вибір і відбір товарів покупцями; 15) доставка покупцями вибраних товарів до вузла розрахунку; 16) розрахунок за відібрані товари; 17) упаковка товарів.

Кількість операцій, що виконуються персоналом підприємства по здійсненню управління від наступних факторів:

типу підприємства;

форм реалізації товарів;

асортименту реалізуємих товарів;

ступеню готовності товарів до продажу;

влади;

ритмічності і об'єму поставок;

упаковки товарів і тари-обладнання, що застосовується;

рівня механізації трудомістких процесів;

розміру і планування торгових залів та неторгових приміщень;

рівня професіоналізму комерційного персоналу підприємства та ін.

Метою управління торговельно-технологічним процесом на торговельному підприємстві є доведення товарів належної якості до безпосередніх споживачів (покупців) з мінімальними витратами всіх ресурсів та отримання визначеного прибутку.

Особливістю торгового процесу в торговельному підприємстві є те, що предметом праці тут є не тільки товари, але й споживачі (покупці). Персонал торговельного підприємства здійснює продаж товарів і обслуговування покупців, а покупці приймають участь в здійсненні окремих операцій в торговельному процесі (здійснюють покупки).

Щодо технологічного процесу, в торговельних підприємствах, то він здійснює відповідним персоналом підприємства обробка товарних потоків. Тут здійснюється відповідним персоналом підприємства обробка товарних потоків, починаючи з надходження товарів на підприємство і закінчуючи повною їх підготовкою до продажу.

В теперішній час в залежності від споживчих якостей товарів, ступеню їх готовності до продажу, прийнятої системи доставки товарів на підприємство і методів їх реалізації, розрізняють три основні схеми торговельно-технологічного процесу.

Найбільш складною, але частіше всього застосовується, є схема, що включає: 1) розвантаження товарів з автотранспорту; 2) прийомка їх по кількості і якості; 3) короткотермінове зберігання; 4) підготовка до продажу; 5) продаж.

Друга схема торговельно-технологічного процесу включає: 1) розвантаження товарів з автотранспорту; 2) прийомку їх по кількості і якості; 3) зберігання; 4) продаж.

Третя схема передбачає: 1) розвантаження товарів з автотранспорту; 2) прийомку по кількості і якості; 3) продаж товарів. При цьому слід мати на увазі і те, що в підприємствах торгівлі, що застосовують традиційний метод продажу (через продавця), процес обслуговування покупців більш складний, ніж в підприємствах самообслуговування. Застосування якої небудь однієї схеми торговельно-технологічного процесу в межах одного підприємства. В теперішній час зустрічається у вітчизняних підприємствах дуже рідко (лише в деяких малих, приватних і спеціалізованих підприємствах). Як правило, в підприємствах роздрібної торгівлі по реалізації переважно продовольчих товарів, і в першу чергу в універсальних, одночасно діють всі три схеми. Структура і послідовність виконання операцій і процедур різних варіантів торговельно-технологічного процесу в підприємствах по продажу торговельних товарів наведено на рис. 9.

Оперативними операціями в управлінні торговельно-технологічним процесом в торговельному підприємстві є продаж товарів і обслуговування покупців (ознайомлення покупців з товарами і послугами, що надаються; надання допомоги покупцям у виборі товарів (консультація); розрахунок з покупцями за продані товари; доставка товарів за вказаною покупцем адресою (за бажанням покупця), здача виручки в центральну касу підприємства (в банк) та ін.

Всі інші операції та процедури торговельно-технологічного процесу на підприємстві торгівлі є допоміжними, вони створюють необхідні умови для успішного здійснення процесу продажу товарів і обслуговування покупців, від рівня їх виконання залежить не тільки якість і культура обслуговування, але і досягнення загальної мети діяльності підприємства.

Першою технологічною операцією на роздрібному торговельному підприємстві є прийомка товарів по кількості і якості. Прийомка розпочинається з розвантаження автотранспорту, для чого використовують електророзвантажувальні механізації.

В сучасних великих підприємствах роздрібної торгівлі рипу “Універсам”, “Гастроном”, “Універмаг” розвантаження здійснюється в критих дебаркадерах, що мають декілька розвантажувальних місць для одночасної прийомки декількох автомашин. Тут же або на спеціально відведеній площі підприємства здійснюється першопочаткова прийомка товарів по кількості і якості шляхом розкриття тари і перевантаження (перерахунку) товарів. Одночасно перевіряють і їх якість.

Управління операцією прийомки товарів повинно забезпечити оперативне надходження товарної маси в оптимально короткі строки, до місць їх продажу, гарантуючи високу їх якість. Прискоренню процесу прийомки товарів в підприємствах торгівлі сприяє механізація і автоматизація розвантажувальних робіт, комплексна комп'ютеризація операцій щодо оформлення супроводжувальних транспортних документів, їх облік та здійснення розрахунків за товари, що поступили на підприємство.

Після прийомки товарів по кількості і якості та відповідного документального оформлення, в залежності від їх особливостей, методів продажу, що застосовуються на підприємстві, здійснюють операції по підготовці їх до продажу (маркування, фасування, комплектування тощо), та переміщення в місця їх реалізації або зберігання.

Рис 9. Схема торговельно-технологічного процесу в підприємствах роздрібної торгівлі, що реалізують продовольчі товари за методом самообслуговування

Примітка: 1. При надходженні фасованих і нефасованих товарів в транспортній тарі

2. При надходженні фасованих товарів в контейнерах

3. При реалізації товарів традиційним методом (через продавців).

Досвід показує, що найбільш складною і трудомісткою операцією в управлінні торгово-технологічним процесом, наприклад в універсальних підприємствах по реалізації продовольчих товарів є підготовка їх до продажу: фасування круп, макаронних виробів, муки, цукру, кондитерських виробів, масла вершкового, жирів, м'ясної і рибної кулінарії та інших товарів.

Торгівля попередньо розфасованими товарами дозволяє суттєво прискорити процес їх реалізації та підвищити культуру обслуговування покупців.

Але як показав багаторічний досвід фасування товарів навіть у великих підприємствах роздрібної торгівлі таких як “Універсам”, виконання цих операцій не приносить бажаного ефекту, тому що вони здійснюються переважно вручну, що потребує великих витрат праці. Оснащення же підприємств фасувальними автоматами не дозволяє використовувати їх в повній мірі із-за невеликого об'єму робіт. Тому фасування більшості продовольчих товарів повинно здійснюватися промисловими підприємствами-виробниками товарів (постачальниками). Безпосередньо на підприємствах роздрібної торгівлі доцільно фасувати тільки деякі гастрономічні товари, в залежності від особливостей їх фізико-хімічних властивостей, термінів зберігання, частоти споживання, сезонності, ціни та попиту на визначені

Виконання місії і досягнення визначених цілей будь-якого торговельного підприємства залежить від рівня управління процесами формування товарного асортименту та надання послуг споживачам.

Управління процесом формування товарного асортименту та надання послуг покупцям в підприємствах торгівлі передбачає добір для реалізації різноманітних груп товарів, їх видів і різновидностей, диференційованих по певним ознакам.

Метою управління формуванням товарного асортименту є максимальне задоволення попиту обслуговуємих покупців і забезпечення на цій основі високого рівня прибутковості підприємства.

Для того, щоб сформувати оптимальний асортимент товарів і послуг в підприємстві, які необхідні споживачам потрібно спочатку вивчити їх попит та здійснити його прогнозування..

Виконання функцій щодо вивчення, прогнозування та формування асортименту товарів і послуг в підприємствах торгівлі покладені на менеджерів та спеціалістів функціональних відділів (служб) маркетингу (торгові відділи), товарних секцій та інших категорій працівників підприємств.

Асортиментну і внутрішньо групову структуру відображають відомості про реалізацію і запаси товарів, а також відомості про незадоволений попит. Для визначення попиту на той чи інший товар організують облік реалізації товарів і запасів по широкій номенклатурі товарного асортименту, реєструють незадоволений попит і вимоги покупців щодо якості окремих видів і різновидів товарів. Враховуючи те, що в підприємствах торгівлі, особливо у середніх і великих, нараховуються десятки тисяч різновидностей, товарів в сучасних умовах для обліку руху такого великого асортименту товарів використовується комп'ютерна техніка (ЕОМ). В розвинених країнах по більшій частині продовольчих товарів на кожній товарній одиниці нанесений єдиний універсальний товарний штриховий шифр (код), який служить ідентифікатором товару. По непродовольчим товарам використовуються спеціальні етикетки, пристосовані для автоматичного зчитування. За допомогою касових терміналів в підприємствах торгівлі забезпечується автоматичне зчитування шифру і запис повної характеристики товарів.

Відомості про реалізацію товарів по телефонним (телетайпним, телеграфним) каналам зв'язку передаються в обчислювальний центр торгової компанії (об'єднання). Така система збору і обробки інформації забезпечує повне і оперативне вивчення реалізованого попиту і дозволяє закупівельникам торгової фірми подавати постачальникам товарів разові знаки високої якості на постачання товарів в повній відповідальності з розмірами продажу та запасами, які є.

У малих підприємствах торгівлі можуть використовуватися неавтоматизовані методи обліку внутрішньогрупової структури реалізованого попиту. Для такого обліку продажу товарів використовуються матеріали інвентаризацій для визначення фактичного продажу окремих товарів за великі періоди і виявлення середньодобових оборотів по продажу, оперативні відомості про запаси і надходження товарів, облік реалізації по товарним чекам або товарним ярликам і деякі інші методи.

Управління процесом формування асортименту товарів в підприємствах торгівлі передбачає виконання наступних видів робіт (рис. 10.).

Рис. 10. Види робіт по здійсненню процесу формування асортименту товарів в підприємствах торгівлі

В управлінні процесом формування асортименту товарів в підприємствах торгівлі необхідно дотримуватися наступних принципів:

забезпечення асортименту товарів у відповідності з попитом, що пред'являється визначеним контингентом споживачів;

визначений асортимент товарів повинен передбачати комплексне задоволення попиту відповідних споживачів;

забезпечення достатньої ширини і глибини асортименту. Під шириною асортименту розуміють число товарних груп і підгруп, а під глибиною - число різновидів товарів по окремим споживачам або якісним ознакам;

забезпечення стійкості асортименту, що передбачає стабільну наявність у продажі визначеного переліку товарів на протязі всього періоду роботи підприємства;

визначений асортимент товарів повинен забезпечувати відповідний рівень рентабельності роботи підприємства.

На управління процесом формування товарного асортименту в підприємствах торгівлі впливають такі основні фактори:

Рис. 11. Основні фактори, які впливають на управління процесом формування товарного асортименту в підприємствах торгівлі

6. Управління товарними запасами в торговельному підприємстві

Управління товарними запасами на торговельному підприємстві є однією з найважливіших функцій його комерційних.

Для забезпечення стабільної наявності визначеного переліку товарів, відповідно до попиту споживачів на протязі всього періоду роботи торговельного підприємства йому потрібно мати певний запас товарів.

Управління товарними запасами на торговельному підприємстві передбачає визначення певного об'єму і структури запасів у відповідності з попитом споживачів та здійснення постійного контролю за їх дотриманням.

На торговельних підприємствах, всі запаси товарів, які формуються поділяють на три групи: 1) запаси поточного зберігання; 2) запаси сезонного зберігання і дострокового завозу; 3) запаси цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання складають основну масу всіх запасів торговельного підприємства. Вони створюються для забезпечення безперебійної торгівлі в поточному періоді і повинні постійно поповнюватися.

Товарні запаси сезонного зберігання і дострокового завозу створюються лише переважно на великих універсальних торгових підприємствах, виходячи з особливостей асортименту реалізуємих ними товарів або особливостей географічного положення таких підприємств.

Товарні запаси цільового призначення створюються на підприємствах торгівлі для забезпечення визначених цілей, не пов'язаних з поточною реалізацією товарів (наприклад, для працівників річкового і морського флоту створюються запаси спеціального робочого одягу для видачі товарних виграшів по лотереям та ін.).

В сучасних умовах господарювання підприємства торгівлі намагаються оптимально скорочувати всі види запасів товарів із-зі відсутності вільних грошових ресурсів.

Тому найбільш важливим завданням підприємства торгівлі є планування товарних запасів поточного зберігання для безперебійної торгівлі.

Для визначення об'єму поточних товарних запасів на плануємий період торговельного підприємства необхідно вимірювати їх обертання. Обертання товарів показує, скільки разів в середньому той чи інший товар проходить через магазин за певний період часу (як правило, за рік). Це показник продуктивності запасів, тобто скільки умовних грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця, що вкладена в закупку того чи іншого конкретного товару. Це можна визначити за формулою:

де Оз - обертання запасів;

Чв - чиста виручка від реалізації;

Соз - середній об'єм запасів в роздрібних цінах

В підприємствах роздрібної торгівлі середній товарний запас найчастіше визначають шляхом поділу суми запасів по кожному із декількох місяців на число цих місяців. Приклад:

Місяць

Запаси по роздрібним цінам (у.г.о.)

На кінець січня

22 000

На кінець лютого

33 000

На кінець березня

38 000

Всього запасів

93 000

Цей метод часто використовується в тих випадках, коли об'єм запасів на кінець місяця не відрізняється (значно або систематично) від об'ємів запасів на протязі місяця. Наприклад, показник об'єму запасів підприємства на кінець січня може бути значно нижче, ніж в наступні два місяці, так як приходиться на кінець зимового розпродажу, створення весняних запасів ще тільки починається. В більшості, наприклад зарубіжних компаній для визначення середнього запасу використовуються відомості, що отримані за допомогою електронних касових термінів, коли об'єм реалізованого товару кожний день вираховується з тих запасів, які є на підприємстві на дев'ять тижнів торгівлі. Тепер прогнозується об'єм реалізації на наступні 9 тижнів, і звідси отримують необхідні товарні запаси на початок періоду.

Розраховують об'єм поточних товарних запасів також по базовому (мінімальному) товарному запасу. Цей спосіб застосовується для підприємств, де обертання товарних запасів складає приблизно 6 разів на рік. Товарні запаси, які потрібно мати на початок місяця, визначають шляхом складання базового товарного запасу і налічуємого об'єму реалізації за місяць.

Застосування будь-якого способу визначення товарних запасів поточного зберігання потребує їх вартісного вираження, знання комерційними службами підприємства особливостей та коливань попиту по місяцях року, передбачення впливу зовнішніх факторів на рівень споживання тощо.

7. Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві

Маркетинг (від англ. marketing - торгівля, ринок).

В словнику термінів, випущеному в США маркетинг визначається як економічна діяльність фірми, що полягає в просуванні товарів і послуг від виробника до споживача. В умовах переходу до ринкових відносин в країні отримала широку популярність ринкова концепція управління виробництвом і збутом, яка названа маркетингом.

В широкому смислі управління маркетингом - це система різних видів діяльності підприємства, пов'язаних між собою з метою досягнення визначених цілей.

Основною метою управління маркетинговою діяльністю є забезпечення максимального об'єму прибутку в процесі купівлі-продажу, при якому задоволення попиту споживачів продукції і послуг є фактором досягнення цілі.

Основна ціль досягається за допомогою проміжних: 1) задоволення вимог споживачів продукції і послуг; 2) переважно над конкурентами; 3) завоювання визначеної частки ринку; 4) забезпечення зростання продажу (прибутку).

Основним завданням управління маркетингом є забезпечення максимально можливої стійкості в діяльності підприємства, планомірність розвитку і досягнення стратегічних цілей. В процесі управління маркетинговою діяльністю вирішуються також інші, більш часткові задачі (функції) підприємства: 1) вплив на споживача, попит, ринок, конкурентів; 2) створення товару, максимально відповідного можливостям підприємства; 3) забезпечення надійної, своєчасної і достовірної інформації про ринок, товари, послуги, споживачах і конкурентах.

В теперішній час відповідно до характеру попиту споживачів на товари і послуги виділяють декілька типів маркетингу:

конверсійний (спрямований на подолання негативного ставлення споживачів до товару чи послуг);

стимулюючий (пов'язаний із стимулюванням попиту споживачів);

розвиваючий (виявлення потенційного попиту і визначення засобів його задоволення);

ремаркетинг (завданням його є пожвавлення виробництва, відновлення попиту, що знизився, у рамках певної структури попиту);

підтримуючий (спрямований на збереження обсягів попиту);

демаркетинг (спрямований на зниження попиту, якщо він перевищує виробничі можливості);

синхромаркетинг (спрямований на регулювання попиту при його коливаннях);

протидіючий маркетинг (метою його є ліквідація ірраціонального попиту, тобто звести на нівець попит, який не перечить інтересам суспільства).

Кожний із названих вище видів маркетингу передбачає конкретну програму, спрямовану на досягнення певної маркетингової мети.

Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві здійснюється з дотриманням таких загальних основних принципів (рис. 11.).

Рис. 11. Основні загальні принципи управління маркетинговою діяльністю на підприємстві

До основних функцій маркетингу на підприємстві відносять:

комплексне дослідження ринку (аналіз ринку, вивчення конкурентів і споживачів, вивчення фірмової структури ринку, вивчення товарної структури ринку);

розробка стратегії маркетингу (аналіз ситуації, що склалася на ринку; визначення маркетингових цілей, розробка стратегії маркетингу, оцінка альтернативних маркетингових стратегій);

товарна політика (прийняття відповідних рішень про: розробку нових продуктів і послуг; модифікацію товарів; зняття з виробництва); планування асортименту продукції, розробка упаковки; організація сервісного обслуговування споживачів);

цінова політика (вивчення інформації про ціни; прогнозування цін; розробка цінової стратегії; визначення цін);

політика розподілу (вибір оптимальних каналів збуту товарів і послуг; організація збуту та надання послуг; оцінка ефективності роботи мережі збуту; аналіз реалізації продукції та послуг);

просування товарів (вибір ефективних форм просування товарів; організація реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, заходів “pablic relation”); організація участі підприємств у ярмарках та виставках); оцінка ефективності просування продукції);

контроль маркетингу (ревізія маркетингового середовища, ревізія стратегії маркетингу; ревізія результативності маркетингу; ревізія функціональних складових маркетингу та ін.).

В процесі управління маркетингом на підприємстві виділяють основні чотири етапи (рис. 12.).

Рис. 12 Основні етапи процесу управління маркетингом на підприємстві

Дослідження цільових ринків передбачає збір і аналіз необхідної інформації про потреби, попит і пропозиції.

Відбір цільових ринків передбачає визначення на якого споживача (тобто сегмент ринку) розрахований товар і яких потенційних споживачів можна буде залучити в подальшій роботі.

Розробка комплексу маркетингу включає чотири складові: 1) сам товар; 2) його ціна; 3) методи розповсюдження товарів; 4) методи стимулювання реалізації товарів і послуг.

Реалізація маркетингових заходів включає виробку маркетингової стратегії; планування і контроль.

В умовах ринкової економіки, посилення конкуренції служби маркетингу підприємств розробляють наступні види маркетингових стратегій:

Стратегія горизонтальної диверсифікації (політика поширення асортименту шляхом використання тих самих технологій у різних галузях).

Стратегія вертикальної диверсифікації (базується на доповненні асортиментної політики новими послугами).

Стратегія латеральної диверсифікації (політика організації бізнесу в нових галузях).

Стратегія інтенсивного маркетингу (передбачає високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту).

Стратегія вибіркового проникнення (базується на високих цінах та низькому рівні збутових витрат).

Стратегія широкого проникнення (передбачає поєднання низьких цін на новий товар зі значними витратами на стимулювання збуту з метою проникнення на ринок і завоювання його найбільшої частки.

Стратегія пасивного маркетингу (передбачає раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту. Ця стратегія базується на еластичності цін).

Модифікація ринку (сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару).

Модифікація товару (сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару).

Модифікація маркетингових засобів (політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання реалізації товарів та послуг та ін.).

Організація та зміст діяльності маркетингових служб підприємств залежить від завдань та оперативних планів.

На підприємствах виділяють такі основні структури служби (відділу) маркетингу (рис. 13.).

Рис. 13. Основні структури служби маркетингу

Функціональна орієнтація служб (відділів) маркетингу передбачає розподіл відповідальності серед підрозділів за виконання таких функцій:

маркетингових досліджень;

планування продукту;

планування реклами;

стимулювання збуту продукції та надання послуг.

На вітчизняних підприємствах невиробничої сфери (торгівлі) застосовуються переважно функціональні структури (служби) маркетингу.

Фрагмент функціональної структури маркетингу на великому торговельному підприємстві відображено на рис. 14.

Товарна орієнтація служб (відділів) маркетингу поширена переважно у великих виробничих (таких як “Du Pont”, “General Motors”, та ін.; багатоасортиментну продукцію з різними технологіями виробництва та спеціалізуються на незначній кількості ринків збуту однакового характеру.

Рис. 14. Фрагмент функціональної структури маркетингу на великому підприємстві невиробничої сфери

В службах (відділах) маркетингу товарної орієнтації передбачається введення посад менеджерів, які відповідають за збут того чи іншого продукту.

Регіональна орієнтація маркетингових служб характерна для великих фірм, які працюють на ринках з чітко визначеними межами регіонів, а також за кордоном.

В службах (відділах) регіональної орієнтації передбачається введення посад менеджерів, які відповідають за збут продукту в конкретному регіоні.

Сегментна орієнтація маркетингових служб полягає в тому, що кожний менеджер з питань маркетингу відповідає за роботу з певним сегментом споживачів, незалежно від географії ринку збуту.

Основною метою сегментної структури служби маркетингу є задоволення потреби цих споживачів не гірше, ніж це роблять підприємства, які обслуговують лише один сегмент. Наприклад, великі підприємства легкої промисловості мають окремі підрозділи, що випускають товари для дорослих, юнацтва тощо.

У великих підприємствах торгівлі також створюються окремі підрозділи, що закуплюють і реалізують товари для дітей, дорослих тощо.

Кожний з цих підрозділів орієнтується на свого споживача і намагається задовольнити його потреби в товарах і послугах.

Слід мати на увазі і те, що незалежно від виду і структури служб (відділів) маркетингу підприємства до числа їх найважливіших завдань є активне просування товарів та послуг на ринок їх збуту, що передбачає виконання ними наступних видів робіт:

Інформація про існуючі товари та послуги, що надаються споживачам;

Інформація про нові товари та послуги, їх переваги;

Інформація споживачів щодо місць реалізації товарів та послуг;

Рекламна пропаганда щодо переконання споживачів у перевагах певних товарів та послуг;

Обґрунтування взаємозв'язку між якістю та ціною на товарні послуги;

Інформація споживачів щодо змін в позиціонуванні товарів та послуг;

Створення іміджу підприємства;

Інформування споживачів про додаткові платні та безкоштовні послуги, що надаються споживачам;

Постійна підтримка зв'язків із споживачами товарів та послуг за допомогою інформації та ін.

Організація маркетингової діяльності підприємства передбачає встановлення чіткої послідовності і взаємозв'язку дій, процедур, який випливає з визначених зв'язків структурних підрозділів. Схематичне відображення маркетингової діяльності підприємства надано на рис. 15.

Організація маркетингової діяльності підприємства в більшій мірі залежить від внутрішніх факторів (стан фінансів; рівень науково-технічного прогресу на підприємстві; загальний рівень організації управління підприємством; прийнятої стратегії підприємства; рівень кваліфікації управлінського персоналу та ін.).

Всі складові маркетингової діяльності підприємства повинні бути пов'язані з цілями підприємства і самого маркетингу.

В організації маркетингової діяльності підприємства особливо слід виділити систему інформації і управління, яка забезпечує функціонування всієї маркетингової системи.

Крім цього, на основі цієї інформації здійснюється аналіз і контроль всієї маркетингової діяльності, а також прийняття рішень, включаючи аналіз: 1) ринкової ситуації; 2) споживачів; 3) конкурентів; 4) товарів і послуг.

В маркетингу планування об'єднує взаємодію таких основних складових: 1) вибір ринків; 2) нові товари і послуги; 3) виробництво товарів; 4) прогнозування ринків.

Рис. 15. Схематичне відображення маркетингової діяльності підприємства

Слід мати на увазі, що сучасна система маркетингу передбачає як обов'язковий елемент розробки комплексної програми діяльності підприємства на довгостроковий (2 і більше років). Ця програма охоплює всі етапи підготовки виробництва і збуту відповідних товарів і надання послуг їх споживачам. Комплексна програма діяльності підприємства повинна: 1) забезпечувати щільну взаємодію збутових підрозділів з виробничими підрозділами з метою розробки найбільш перспективних техніко-економічних характеристик товару; 2) передбачати наявність оптимальних запасів продукції; 3) включати рекламу та інші заходи щоб інтенсифікації збуту продукції та надання послуг; 4) включати фінансову програму, що містить витрати і прибутки.

Короткострокові (річні і квартальні) програми виробництва і збуту товарів та надання послуг є складовою частиною довгострокових програм. Обов'язковою умовою розробки і виконання програм маркетингу - їх регулярне корегування з врахуванням умов і перспектив розвитку ринку. Маркетингові рішення включають в себе: 1) вибір конкретного товару; 2) цінову політику; 3) місце реалізації товарів та надання послуг споживачам; 4) систему формування і стимулювання збуту товарів та надання послуг.

На основі аналізу інформації про внутрішні і зовнішні фактори діяльності підприємства створюється чітке уявлення про найбільш доцільні і ефективні стратегії розвитку підприємства. Потім прогнозується діяльність в сфері контролю рішень, що приймаються, тобто ланцюг розробки маркетингових досліджень має бути замкнутим всебічним контролем.

Особлива увага в маркетинговій діяльності підприємств повинна надаватися стимулюванню реалізації товарів та надання послуг.

Підприємства повинні постійно турбуватися про стимулювання всіх учасників реалізації товарів і послуг: 1) роздрібних покупців; 2) посередників та продавців продукції.

До основних методів стимулювання роздрібних покупців товарів відносяться:

Обґрунтоване зниження цін на товари і послуги;

Надання кредитів;

Преміальний продаж товарів;

Проведення конкурсів, лотерей та ін.

Посередників з реалізації товарів та послуг стимулюють через:

Надання короткострокових кредитів;

Відстрочки платежів за куплений товар;

Забезпечення транспортування і виконання експедиційних і вантажно-розвантажувальних робіт силами підприємства при закупці відповідних партій товарів;

Зниження цін в різні сезони року;

Зниження відпускних цін оптовим покупцям за умови покупки відповідних партій товарів;

Виплата комісійної винагороди посередникам за закупку визначених партій товарів;

Надання в оренду на декілька днів холодильного обладнання та окремих приміщень для зберігання закуплених товарів організації їх вивозу та ін.

Стимулювання продавців збуту товарів та надання послуг здійснюють за допомогою проведення відповідних конкурсів, видання премій та впровадження прогресивних форм оплати праці та стимулювання.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Функції та мета антикризового управління. Концептуальна модель процесу антикризового управління підприємством. Підвищення мобільності капіталу підприємства та загального рівня конкурентоспроможності. Оцінка антикризового менеджменту на ПАТ "Мотор Січ".

    курсовая работа [197,9 K], добавлен 12.02.2013

  • Сутність та об’єкт інноваційної діяльності підприємств. Види планування та особливості їх застосування до цієї сфери. Визначення методів управління інноваційним процесом на підприємстві. Розробка проекту розвитку підприємства. Аналіз його ефективності.

    курсовая работа [174,9 K], добавлен 06.06.2016

  • Концепції ефективного управління підприємством. Узагальнення цілей та розкриття функції управління. Принципи управління індивідуальною працею робітників за Ф. Тейлором. Побудова "Дерева цілей" та організаційної структури. Сучасні принципи управління.

    контрольная работа [223,7 K], добавлен 27.02.2010

  • Сутність і рівні менеджменту, історія розвитку, його методологічні основи, планування як інструмент. Організація і структура управління на підприємстві. Мотивація управління підприємством. Прийняття управлінських рішень. Культура і стиль управління.

    учебное пособие [330,6 K], добавлен 01.04.2012

  • Концепція та аналіз підходів до управління персоналом в системі сучасного менеджменту. Оцінка персоналу як елемент управління колективом організації. Особливості розвитку українського ресторанного бізнесу. Аналіз ефективності менеджменту на підприємстві.

    дипломная работа [111,6 K], добавлен 22.12.2013

  • Загальні принципи управління підприємством. Відповідальність власників підприємства, методи кадрового менеджменту на підприємстві. Напрями удосконалення процесу формування персоналу на ТОВ "Херсон Авто Комун Сервіс". Специфіка роботи з кадровим резервом.

    дипломная работа [315,8 K], добавлен 03.11.2014

  • Суть і сфери менеджменту, розвиток вітчизняної управлінської думки. Зміст та завдання управління трудовими ресурсами. Економічна ефективність заходів у вдосконаленні управління сільськогосподарських підприємств. Технологія розробки рішень в управлінні.

    контрольная работа [1,1 M], добавлен 24.10.2013

  • Характеристика основних типів стратегій організації та характеристика їх розробки. Методологічні особливості даного процесу в туристичної індустрії. Аналіз та оцінка, а також обґрунтування перспективної стратегії управління туристичним підприємством.

    курсовая работа [98,5 K], добавлен 14.09.2016

  • Характеристика ТОВ "Гігант". Аналіз його внутрішнього середовища. Вибір організаційної структури. Формулювання місії, визначення стратегічних, тактичних і оперативних цілей. Оцінка ризиків по видам діяльності. Розробка технології управління підприємством.

    курсовая работа [340,6 K], добавлен 10.02.2012

  • Стратегія управління та його необхідність. Стратегічні альтернативи та необхідність розробки програми реалізації стратегії. Цілі та формування місії. Оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Стратегічне і оперативне управління.

    курсовая работа [282,4 K], добавлен 21.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.