Як можна побачити з наведеного вище, інформативна (комунікаційна) складова управління підприємством дуже важлива, у тому числі з погляду антикризового управління, бо необхідно вчасно отримувати об'єктивну та за можливістю повну інформації, щоб приймати адекватні рішення з менеджменту. Саме внутрішня інформація на підприємстві - це та частина комунікаційної складової, яку підприємство може отримувати швидко, достовірно і своєчасно (за умов раціональної організації інформаційних потоків). Тому я вважаю, що буде доцільно придбати сучасний програмний продукт „1С-Підприємство” та налагодити його для підвищення ефективності обігу внутрішньої інформації на підприємстві.

Розрахуємо витрати, що понесе підприємство ВАТ "Темп" при впровадженні програмного продукту „1С: Підприємство” у свою господарську діяльність. Перш за все, це вартість самого програмного продукту, що складає 500$ (2500 грн). Недостатньо лише придбати програмний продукт, треба його налагодити, для чого потрібно запросити програміста - фахівця з настройки „1С-Підприємство”. Вартість цієї послуги складатиме 2000 грн. До того ж треба укласти договір із цією людиною на постійне обслуговування. Це складатиме 50$ на місяць (250 грн/міс).

Оскільки у теперішній час на підприємстві не використовується ця програма, то нема серед економістів або менеджерів фахівця з використання програмного продукту „1С: Підприємство”. Необхідно організувати курси підвищення кваліфікації для одного співробітника. Навчання однієї людини на комп'ютерних курсах коштуватиме компанії 1500 грн.

Такім чином, загальні затрати складатимуть 6000 грн (табл.3.1) та ще 250 грн щомісяця.

Таблиця 3.1

Розрахунок витрат на впровадження програмного продукту „1С: Підприємство” у господарську діяльність підприємства

Програмний продукт "1С: Підприємство" проектувався, розраховуючи на підготовленого користувача, а добрий старий бухгалтер зволіє сформувати операцію вручну, ніж буде розбиратися з новою програмою. У ручних операціях відсутній контроль заповнення, витратні рахунки не закриваються повністю, у результаті - балансу немає. Бурчання бухгалтера формує суспільну думку, що в "1С: Підприємство" можна вести тільки кількісний облік та друкувати первинні документи. Тому край необхідно готувати фахівця для роботи з "1С: Підприємство".

Сімейство "1С: Підприємство" має кілька різних конфігурацій. Конфігурація "Бухгалтерський облік" включає практично всі бухгалтерські операції, але будь-яка універсальність має зворотний бік. Або все й по максимуму, що дуже складно, або все, але по мінімуму, що не завжди задовольняє замовника, або по розділах і по максимуму, тоді потрібна додаткова конфігурація. Конфігурація "Бухгалтерський облік" - це все по мінімуму. Більшості малих підприємств оптової торгівлі зі штатом працівників менше 30 чоловік ця конфігурація підходить по всім параметрам. Для 30 чоловік оклад можна щомісяця розраховувати вручну, лікарняний аркуш оформляти ручною операцією. Підприємствам роздрібної й оптово-роздрібної торгівлі з невеликим штатом працівників необхідно вибирати конфігурацію "Торгівля й склад". Підприємствам з більшим штатом працівників не обійтися без конфігурації "Зарплата й кадри". Але, як уже було сказано вище, для ведення бухгалтерського обліку до них однаково необхідно додати й конфігурацію "Бухгалтерський облік".

Існує в сімействі так званий варіант "три в одному", що має назву "Комплексна конфігурація". "Комплексна конфігурація" поєднує всі три. Фахівці це не прийшли до єдиної думки, який варіант краще: спеціалізовані конфігурації з додаванням "Бухгалтерський облік" або варіант "три в одному". На підприємстві, де бухгалтерія містить кілька робочих місць, краще використовувати спеціалізовані конфігурації з додаванням конфігурації "Бухгалтерський облік", а де бухгалтер один на одному-двох комп'ютерах, то, безумовно, краще "Комплексна конфігурація". Ні альтернативи для підприємств із видом діяльності - виробництво, де необхідне точний розрахунок собівартості з урахуванням комплектації продукції для взаєморозрахунків між цехами. Для них існують спеціалізовані конфігурації "Виробництво" та інші. Природно, до них необхідно додати "Бухгалтерський облік".

Основні неприємності в більшості початківців виникають від незнання логіки функціонування програмного продукту. Навіть колишні бухгалтери з досвідом роботи в "1C: Підприємство" найчастіше інтуїтивно або рефлекторно ведуть бухгалтерський облік без осмислення логіки роботи в цілому. Справедливості заради варто помітити, що фірма 1C подбала про створення тренувальної бази даних для починаючих користувачів. У списку інформаційних баз є інформаційна база із припискою " (демо)", у ній довідники заповнені прикладами, щоб користувач міг зорієнтуватися не тільки за назвою довідника, але й за уведеним даними. Звичайно, не варто вводити весь обсяг інформації в тренувальну базу, але деякі питання бажано перевірити на тренувальній базі.

1С: Підприємство є універсальною системою для автоматизації бухгалтерського обліку, обліку наявності й руху коштів, а також періодичних розрахунків на підприємстві.

Система 1С: Підприємство складається з компонентів "Бухгалтерський облік", "Оперативний облік" і "Розрахунок".

Основні можливості компонента "Бухгалтерський облік"

Компонента "Бухгалтерський облік" системи 1С: Підприємство може бути використана для ведення будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємствах різних типів.

1С: Підприємство може підтримувати різні системи обліку й вести облік по декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

Різноманітні й гнучкі можливості системи 1С: Підприємство дозволяють використовувати її і як досить простий і наочний інструмент бухгалтера, і як кошти повної автоматизації обліку від уведення первинних документів до формування звітності.

Система 1С: Підприємство може бути використана для ведення практично будь-яких розділів бухгалтерського обліку:

- облік операцій по банку й касі;

- облік основних коштів і нематеріальних активів;

- облік матеріалів;

- облік товарів, послуг і виробництва продукції;

- облік валютних операцій;

- облік взаєморозрахунків з організаціями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами;

- облік розрахунків по заробітній платі;

- облік розрахунків з бюджетом;

- інші розділи обліку.

Система 1С: Підприємство має гнучкі можливості організації обліку:

- синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;

- облік по декількох планах рахунків;

- валютний облік і облік покриття валют;

- багатомірний аналітичний облік;

- багаторівневий аналітичний облік по кожному виміру;

- кількісний облік;

- облік по декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

Введення інформації в 1С: Підприємстві може бути організоване з різним ступенем автоматичності:

- режим ручного введення операцій;

- режим типових операцій;

- режим автоматичного формування операцій по документах.

Важливою відмінністю бухгалтерських рахунків від інших типів даних є можливість створення самих рахунків як у конфігурації, так і в самій інформаційній базі. Включення конкретних рахунків у конфігурацію використовується в тому випадку, якщо сама конфігурація створюється з використанням цих рахунків і їхніх конкретних властивостей, наприклад, якщо в конфігурації визначене автоматичне формування документами проведень по цих рахунках.

Основні можливості компонента "Оперативний облік"

Компонента "Оперативний облік" системи 1С: Підприємство є універсальною системою для обліку наявності й руху коштів і може бути настроєна на різні схеми обліку складських запасів, взаєморозрахунків, коштів на розрахункових рахунках і в касі, кредитів, консигнації й т.д.

Система 1С: Підприємство забезпечує вирішення широкого кола різноманітних завдань оперативного обліку, наприклад:

- облік складських запасів товарів і їх руху;

- облік взаєморозрахунків із клієнтами й постачальниками;

- резервування товарів і контроль оплати;

- облік грошей на розрахункових рахунках і в касі;

- облік товарних кредитів і контроль їхнього погашення;

- автоматичний розрахунок цін списання товарів;

- облік виданих на реалізацію товарів, їхнього повернення й оплати.

Набір виконуваних системою 1С: Підприємство функцій визначається її конфігурацією, що втримується в комплекті поставки системи або створеної для конкретного підприємства.

Можливості системи дозволяють організувати:

- облік по декільком фірмам і декільком складам;

- облік товарів у різних одиницях виміру, а коштів - у різних валютах;

- одержання найрізноманітнішої звітної й аналітичної інформації про фінансові й товарні рухи.

Засоби конфігурації системи дозволяють настроїти її на всілякі види торговельної діяльності. Можна організувати довільну кількість довідників і документів необхідної структури. Можна настроїти довільну кількість регістрів для обліку коштів у всіляких розрізах.

Компонента "Оперативний облік" орієнтована на роботу в реальному часі. Вона автоматично підтримує в актуальному стані поточні залишки товарних і коштів. При введенні документів може виконуватися контроль наявності товарів на складі або стан взаєморозрахунків клієнта.

Система авторизації й контролю прав дозволяє обмежити можливості використання різних функцій для окремих категорій користувачів.

Компонента "Оперативний облік" має широкі можливості для зв'язку з іншими програмами. Конкретна конфігурація може підтримувати автоматичне завантаження довідників із зовнішніх додатків, передачу звітів в інші програми, у тому числі формування проводок для компонента "Бухгалтерський облік".

Основні можливості компонента "Розрахунок"

Компонента "Розрахунок" системи 1С: Підприємство орієнтоване на проведення періодичних розрахунків і призначена для рішення широкого кола різноманітних завдань, пов'язаних з обліком найрізноманітніших ресурсів і розрахунком тих або інших параметрів по них. Це можуть бути:

- облік переміщень співробітників підприємства й розрахунок їхньої заробітної плати й різного роду компенсацій;

- облік номенклатури виробленої продукції й послуг і розрахунок їхньої собівартості;

- реєстрація клієнтів і розрахунок вартості виконуваних для них замовлень.

Засоби конфігурації системи дозволяють організувати довільну кількість довідників і документів необхідної структури. Можна настроїти довільну кількість журналів розрахунку для виконання розрахунків по тим або іншим об'єктах і зберігання їх результатів.

Система дозволяє проводити розрахунки з певною періодичністю, від одного дня до року. Вона, наприклад, може бути настроєна на розрахунок заробітної плати як по місячному, так і по тижневому циклі.

Компонента "Розрахунок" має широкі можливості для зв'язку з іншими програмами. Конкретна конфігурація може підтримувати автоматичне завантаження довідників із зовнішніх додатків, передачу звітів в інші програми, у тому числі формування бухгалтерських проведень.

3.5 Безпека життєдіяльності

3.5.1 Вимоги охорони праці користувачів ЕОМ

Основним негативним впливом застосування комп'ютерної техніки є тверде електромагнітне випромінювання, що виходить від моніторів комп'ютерів, а саме від електронно-променевої трубки, що є складовою частиною більшості моніторів. Особливо сильний вплив моніторів, випущених до 1995 року, для виробництва яких застосовувалася стара технологія. Від них виходить максимальне рентгенівське випромінювання.

Дослідження показали, що їхній вплив ускладнює сердечно-судинні захворювання, негативно впливає на розвиток вагітності, знижує імунітет та інше.

Випромінювачем у моніторах старих конструкцій є кінескоп, що діє як антена, що поширює навколо себе в просторі електромагнітні хвилі великої потужності. Своїм твердим випромінюванням старі монітори створюють такі перешкоди, що варті поруч прилади виходять із ладу. Більше того, сильне випромінювання вкрай шкідливе для здоров'я операторів, і його можна використати з метою промислового шпигунства. Крім того, монітори притягають до себе велику кількість пилу, тим самим підвищуючи її концентрацію в атмосферному повітрі в районі розташування комп'ютера.

При роботі на ПК необхідно пам'ятати, що в моніторах є напруга, небезпечне для життя:

- 220 Вт 50 Гц - напруга живильної мережі;

- 40кв - напруга системи, що відхиляє.

У зв'язку із цим категорично забороняється відкривати захисний кожух монітора, підключати й відключати рознімання кабелів. Тому що ПК включені в мережу, співробітникам категорично забороняється пересувати процесорні блоки й монітори, виключати робочі станції, робити регулювання кольоровості і яскравості моніторів, від'єднувати окремі елементи й блоки.

У випадку виникнення збоїв у роботі засобів ВТ співробітники повинні негайно проінформувати про це завідувача відділом автоматизацією.

До експлуатації електронно-обчислювальної техніки допускаються особи, що пройшли медичний огляд, вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці. Необхідно чітко виконувати правила технічної експлуатації й безпеки обслуговування ПК.

Перед початком роботи із пристроями:

- переконатися у відповідності електроінструмента, переносних ламп і т.п. напрузі, до якого вони будуть підключені. Використати інструменти й пристосування тільки по їхньому призначенню;

- перевірити справність робочого інструмента, а також стан ізоляції проводів, що перебувають під напругою;

- не працювати на пристроях і електроапаратурі які не мають заземлення або ушкоджені (у випадку пробою на корпусі). Всі пристрої повинні бути надійно підключені до систем інформаційного й захисного заземлення. Опір розтіканню струму системи захисного заземлення не повинне перевищувати 4 Ом;

- всі з'єднання повинні бути справні;

- підключення кабелів і перемичок повинні відповідати схемі електричної, загальної;

- до всіх пристроїв повинен бути забезпечений вільний доступ;

- при профілактичних або ремонтних роботах на підлозі перед вами покладете гумові коврики;

- приміщення, у яких установлено ЕОМ повинні забезпечуватися висвітленням не менш 500 люкс при загальному й комбінованому висвітленні.

Під час роботи:

- включення й обслуговування пристроїв вироблятися тільки після ознайомлення з технічним описом пристроїв і інструкції для експлуатації;.

- підключення й відключення кабелів і пристроїв, заміна ТЗЗ і блоків харчування при включеному електроживленні заборонено. Знімати кожухи ЕОМ, включеної в мережу, не допускається;

- забороняється включати харчування ЕОМ при знятому кожусі модуля відображення інформації, тому що на електронно-променеву трубку подається висока напруга;

- для експлуатації ЕОМ повинне бути обладнане робоче місце.

У пристроях, що перебувають під напругою, категорично забороняється:

- знімати й установлювати вентилятори;

- з'єднувати й роз'єднають рознімання;

- проводити монтажні роботи;

- робити заміну блоків.

Санітарно-гігієнічні вимоги до роботи серед користувачів ЕОМ.

Приміщення, оснащені дисплеями повинні бути орієнтовані вікнами на північ. У противному випадку необхідно передбачити сонцезахисні пристрої. Площа на один працюючий ЕОМ повинна бути не менш 4,5 кв. м. Відстань між робітниками місцями користувачів повинна бути не менш 1,5 м у ряді. Рівень шуму не повинен перевищувати 55-65 дб.

Параметри мікроклімату повинні відповідати оптимальним: 22-24 градусів Цельсія, відносна вологість 40-60% і швидкість повітря не більше 0,1 м/сек. У приміщенні варто робити щоденне вологе збирання й регулярно провітрювати протягом дня.

Основне освітлення - природне. Коефіцієнт природної освітленості - 1,5%. У приміщенні передбачається штучне висвітлення люмінесцентними лампами ЛБ. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на рівні 0,8 м не менш 300-500 лк.

Конструкція робочого місця повинна забезпечувати оптимальне положення працюючі. Для цього висота стільця над підлогою повинна бути 0,4-0,5 м, висота стола 0,6-0,75 м, глибина простору для ніг під столом не менш 0,4 м.

Відстань від очей користувача до екрана повинне становити 0,5-0,7 м, кут зору 10-20 градусів.

Режим праці й відпочинку

Працюючі на засобах ВТ піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничої сфери: електромагнітних полів (радіочастот), статичній електриці, шуму, недостатньо задовільних метеорологічних умов.

При тривалій роботі за екраном дисплея в працюючих відзначається виражена напруга зорового апарата з появою скарг на незадоволеність роботою. Сумарний час за дисплеєм до 50% робочої зміни.

При уведенні даних, редагуванні, читанні інформації з екрана безперервна тривалість роботи із ВДТ не повинна перевищувати 4 години при 8-ми часовому робочому дні: через щогодини роботи необхідно вводити перерву на 10-15 хвилин, а через 2 години на 15 хвилин.

Кількість оброблюваних символів на ВДТ не повинне перевищувати 30000 за 4 години роботи.

Опис об'єкта

Проведення інформаційного забезпечення робочого процесу припускає використання ПК і комплектуючих, отже, розглянемо безпеку виробничої діяльності користувача ПК.

Користувач ПК працює в приміщенні площею 18 м, обсяг приміщення 54 м³. Використовується комп'ютер на базі Іntel Celeron.

Частота роботи процесора 300 Мгц; оперативна пам'ять 32 MB, вінчестер 10 Gb; відеопам'ять 8 Мв, є звукова карта (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Характеристика монітора

Небезпечні й шкідливі фактори ЕОМ

На користувача ПК впливають такі шкідливі й небезпечні фактори.

Фізичні фактори

1. Наявність шуму й вібрації.

Шум викликає: швидке стомлення; зниження уваги; збільшення кількості помилок; зміна з боку центральної нервової системи, серцево-судинної системи; порушення тонусу й ритму серцевих скорочень; зміна артеріального тиску; загальна слабість; порушення функцій шлунка, зменшення виділення шлункового соку; приглухуватість і глухота.

Заходи: послабити шум у самім джерелі; використати гумові коврики; облицювання звуковбирними матеріалами; раціональне компонування робочих місць.

2. Електромагнітне випромінювання від відео дисплейного термінала викликає:

у результаті поглинання енергії змінюється структура молекул у клітках; змінюються процеси порушення, провідності й обміну речовин, що впливає на регулюючу функцію центральної нервової системи; ЗМИ радіочастотного діапазону викликають катаракту, зміни з боку центральної нервової системи, серцево-судинної, ендокринної системи; стомлюваність, головний біль.

Заходи: необхідно встановити на робочому місці ВДТ відповідно сучасним вимогам щодо захисту від ЗМП; установити разземляємий екранний фільтр; не перевантажувати приміщення більшою кількістю ВДТ; не концентрувати на робочому місці великої кількості радіоелектронних приладів; виключити незадіяні ВДТ.

3. Вплив електростатичного поля між екраном і користувачем.

Вплив ЗСП на організм: ЗСП приводить до бронхолегенних захворювань, дертю в горлі; серцево-судинні захворювання; шкірні захворювання (дерматити).

Заходи: підтримка вологості 45-60%; використання підлог з електростатичного лінолеуму; зберігання чохлів для ВДТ поза робочою зоною; перевірка екрана антистатичною або зволоженою серветкою; верхній шар одягу повинен бути з натуральних матеріалів; для зняття електростатичних зарядів необхідно мити особу й руки холодною водою, або іноді доторкатися до металевих поверхонь.

4. Наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації. Ці речовини викликають ракові захворювання, зміни в організмі, сухість у роті, головні болі, нездужання.

Заходи: вентиляція; проведення вологого збирання; використання паперу з короткими волокнами й мінімальним створенням смоли; застосування озонових фільтрів відповідно до паспорта.

а) Ергономічні фактори

площа на 1 робоче місце з відеотерміналом 6 м обсягом 20 м;

робочі місця повинні розташовуватися по ліву руку від вікна й не менш 1 м від стіни зі світловими прорізами. Відстань між бічними поверхнями ВДТ не менш 1,2 м;

ступні ніг повинні перебувати на підставці або на підлозі;

робоче місце повинне бути рухливим;

поверхня стола матова й теплоізолююча;

висота робочої поверхні стола 680-800 мм, довжина стола 600-1400 мм, ширина 800-1000;

б) Інформаційні фактори

Причини виникнення інформаційних факторів: інформаційні перевантаження мозку в сполученні з постійним дефіцитом часу; тривалий дефіцит інформації, що має сигнальне значення; постійна зміна прийомів і складності роботи із засобами праці; порушення біологічних ритмів людини, обумовлена ненормованими умовами праці; тривала інформаційна ізоляція; недостатність рухової активності; дія комп'ютерних вірусів; аварія встаткування, необачність дії співробітників; несанкціонований доступ в інформаційній мережі, перехоплення інформаційних потоків.

Інформаційні фактори є причиною: очних захворювань; м'язовому дискомфорту; хвороби сердечно судинної й нервової систем.

Заходи щодо запобігання: забезпечення надійного тепло - електропостачання в приміщенні, де працюють комп'ютери; створення копій файлів на дисках; використання декількох противірусних програм використання криптографічних методів (шифровка); використання ліцензованих програм; виконання вимог до режиму праці й відпочинку користувачів.

в) Соціально-психологічні фактори.

Ретельний контроль у з'єднанні зі стимулюванням формує в працівника почуття впевненості, гарний настрій, що служать стійким емоційним тлом здійснення професійної діяльності в складних умовах адаптації. Стимулюючий контроль повинен здійснюватися в комплексі із систематичним аналізом причин помилок, що допускають користувачем ВТ. Кращий спосіб боротьби з помилками - своєчасне виявлення й усунення їхніх причин.

Причини: монотонність роботи; занадто великий або занадто малий обсяг роботи; підвищені вимоги до роботи; відсутність контролю робочої ситуації; більша відповідальність; авторитарний стиль керівництва; міжособистісні конфлікти; відсутність просування по службі; досягнення межі в кар'єрі; подовжені, що чергуються й нічні зміни в роботі.

Захворювання, які викликають психологічні фактори: стрес; виразка шлунка; зниження імунітету; онкологічні захворювання, психози й неврози; захворювання сердечно - судинної системи; остеохондроз.

3.5.2 Розрахунок спалаху паливної речовини

Спершу визначаємо форми та розміри зон суцільних і окремих пожеж по формулі:

(3.1)

де R_{суц. пож} - радіус зовнішньої межі зони можливих суцільних пожеж;

Q - маса "запасів пальної речовини";

Н_Т - теплотворна здатність пальної речовини (47*10⁶ Дж/кг);

І_{св. суц. пож. -} щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих суцільних пожеж (приймаємо 30*10³ Вт/м²);

Т_виг - час вигорання "запасів пальної речовини".

Величину Т_виг визначають з використанням співвідношень:

(3.2)

де g_{п. р} - "завантаженість" пальної речовини у місці її зберігання (g_{п. р} = Q/S, де S - площа, де розташовані "запаси пальної речовини");

V_виг - швидкість вигорання пальної речовини (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Швидкість вигорання

В нашому випадку маємо

кг/м² с

м

Радіус зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж визначаємо з використанням співвідношень:

(3.4)

де R_{окр. пож} - радіус зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж;

J_{св. окр. пож} - щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих окремих пожеж (10*10³ Вт/м²).

В нашому випадку маємо

м

Слід зазначити, що при здійснені прогнозів щодо наслідків первинної пожежі у місцях зберігання (чи використання) рідких пальних речовин припускають, що ці речовини (ще до виникнення пожежі) рівномірно розливаються (витікають) із цистерн (баків і т. ін.) на підстеляючу поверхню з шаром рідини товщиною 50 мм. Радіус "калюжі" рідкої пальної речовини визначають за формулою:

(3.5)

де r - радіус "калюжі", розлитої на підстеляючій поверхні рідкої пальної речовини;

- питома вага рідкої пальної речовини (для нафтопродуктів 0,8 т/м²)

В нашому випадку маємо

м

Тепер визначимо ступінь можливого ураження людей.

Враховуючи викладене вище, рекомендується розрахувати можливих втрат людей від впливу світлового випромінювання первинної пожежі, використовуючи співвідношення:

(3.6)

де М_{заг. св} - загальні витрати людей (тобто кількість людей, що загинуть або одержать опіки різного ступеня) у разі виникнення пожежі;

N_{суц. пож} - кількість людей, які в момент виникнення пожежі можуть працювати (знаходитись) на відкритій місцевості у межах зон можливих суцільних пожеж. В нашому випадку маємо . Визначення можливих місць виникнення вторинних пожеж.

Для здійснення прогнозу щодо можливості виникнення спалаху конкретної будівлі (споруди, обладнання, транспортного засобу і т. ін.) визначимо можливу величину щільності потоку потужності світлового випромінювання J_{св. випр. конкр} первинної пожежі за формулою:

(3.7)

де R_конкр - відстань від зони горіння первинної пожежі до місця розташування конкретної досліджуваної будівлі (споруди і т. ін.).

м

Визначивши таким чином величину J_{св. випр. конкр}, порівняємо її з величиною J_{св. спалах} (табл.3.12) для найбільш нестійкого (до впливу світлового випромінювання) з матеріалів, які були використані при спорудженні (виготовленні) конкретної досліджуваної будівлі (споруди, обладнання, транспортного засобу і т. ін.). виникнення вторинної окремої пожежі в цій будівлі (споруді і т. ін.) вважають вірогідним, якщо виконується співвідношення:

J_{св. випр. конкр} J_{св. спалах} (3.8)

В нашому випадку маємо

15,1*10⁶ 10,5.

Таблиця 3.4

Порогові величини щільності потужності світлового випромінювання (при опромінюванні протягом 15 хвилин)

Висновки до розділу 3