Удосконалення методу оцінки якості робіт в підприємствах дорожнього господарства

- створення і реалізація комплексних програм, що глибоко пропрацювали, по контролю якості і оптимальних планів по їх виконанню;

- наявність у сфері виробництва високоякісних засобів праці;

- наявність виключно розвиненої системи пропаганди значеннявисокоякісної продукції і добросовісної праці;

- сильний вплив з боку держави на принципові напрями підвищення рівня якості і забезпечення конкурентоспроможності продукций.

Характерною рисою управління якістю у фірмах Японії можна визнати збір і використання даних про якість продукції, що експлуатується у споживачів («прослеживаемость» продукції). Збір інформації проводиться не тільки про якість своєї продукції, але і продукції конкурентів. Ці дані надають можливість оцінити якість продукції фірми і визначити контрольні показники для поліпшення власної продукції в порівнянні з конкуруючими фірмами.

Ще однією важливою особливістю систем управління якістю фірм Японії є оперативність дій, що управляють, в справі впровадження нових і модернізованих технологій і продукції.

Концепція контролю якості була не нова, але японці висунули концепцію повного контролю якості, ширшу по масштабу, яка припускала рух за поліпшення якості на рівні компанії. В русі повинен брати участь кожен -- від директора до прибиральниці. Іншими словами, розроблена американськими ученими концепція відсутності недоліків була трансформована в Японії в загальнонаціональний рух. Рух за відсутність недоліків мав на меті досягнення певних стандартів якості, QС -- поступове поліпшення якості понад певні стандарти. Програми QС насправді були пов'язані як з якістю продукції, так і мали на меті загальну революцію в роботі організації на рівні цехів.

Діяльність із управління якістю в США спрямована на побудову систем управління якістю, які включають всі сторони діяльності фірми. Відповідальність за забезпечення якості належить вищому керівництву фірми, не обмежуючись лише функціями спеціалізованої служби з управління якістю. Характерними особливостями стали також адміністративний контроль за виконанням плану із забезпечення якості, чітке планування виробництва за кількісними і якісними показниками. При цьому підхід до розвитку і удосконалення в США носить значно більш індивідуалістичний характер і є менш орієнтованим на групи, перевага віддається розвитку інновацій та забезпеченню кардинальних змін [21].

Аналізуючи американський досвід в області якості, можна відзначити наступні характерні його особливості:

- жорсткий контроль якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики;

- увага до процесу планування виробництва за об'ємними іякісними показниками, адміністративний контроль за виконання планів;

- вдосконалення управління фірмою в цілому. Заходи, що приймаються в США, направлені на постійне підвищення якості продукції, не забарилися позначитися на ліквідації розриву в рівніякості між Японією і США, що підсилило конкурентну боротьбуна світовому ринку, що перетворюється на єдиний, глобальний ринок.

Характерною особливістю американських фірм в даний час є наявність чітко оформлених систем управління якістю. У таких системах передбачено виконання ефективно структурованих і добре відлажених програм по впровадженню комплексу заходів щодо схеми «чоловік -- машина -- інформація», що забезпечують необхідну якість і зниження витрат на нього.

Особливо слід відмітити цілеспрямовану роботу країн Західної Європи із документування систем якості, вироблення загальних вимог і процедур, здатних забезпечити високу якість виробництва, а також запровадження сертифікації продукції і систем якості третьою незалежною стороною. Відмітними особливостями європейського підходу до вирішення проблем якості є:

- законодавча основа для проведення всіх робіт, пов'язаних зоцінкою і підтвердженням якості;

- гармонізація вимог національних стандартів, правил іпроцедур сертифікації;

- створення регіональної інфраструктури і мережі національних організацій, уповноважених проводити роботи по сертифікаціїпродукції і систем якості, акредитації лабораторій, реєстрації фахівців з якості і таке інше [22].

Всі ці підходи зведено і представлено в таблиці 1.2.

1) безперервне покращення продукції та послуг, орієнтоване на клієнтів, оптимізацію бізнес-процесів, комунікацій; 2) управління змінами, тобто перетвореннями, спрямованими на розвиток і удосконалення організаційної культури, навчання і розвиток працівників, управління знаннями.

На сучасному етапі основною тенденцією розвитку є гуманізація виробництва на основі відмови від авторитарного стилю керівництва.

Таблиця 1.2 - Підходи до управління якістю

Назва підходу управління якістю	Сутність	Характерні особливості
Японський підхід	Ключовими елементами японського підходу стали принципи добровільності, надання ініціативи робітникам, взаємозв'язок з конкретними робочими завданнями і процесами, створення творчої і доброзичливої атмосфери. При цьому навчання виконує одразу декілька важливих функцій, таких як: надання роботі творчого характеру, згуртування команди, підвищення кваліфікації співробітників, зниження втрат від неефективних дій.	- виховання у робітників шанобливого відношення до замовників і споживачів; -виконання принципів комплексного управління якістю; - систематичне навчання кадрів питанням забезпечення і управління якістю; - застосування передових методів контролю якості; - наявність високоякісних засобів праці; - наявність пропоганди значення високоякісної продукції і добросовісної праці; - сильний вплив з боку держави для підвищення рівня якості і забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Американський підхід	Діяльність управління в США спрямована на побудову систем управління якістю, які включають всі сторони діяльності фірми. Особливостями данного підходу стали адміністративний контроль за виконанням плану, чітке планування виробництва за кількісними та якісними показниками.	- жорсткий контроль якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики; - увага до процесу планування виробництва; - вдосконалення управління фірмою в цілому. Заходи, що приймаються в США, направлені на постійне підвищення якості продукції.Особливістю даних фірм є наявність чітко оформлених систем управління якістю.
Західно-європейський підхід	Цілеспрямована робота країн Західної Європи із документування систем якості, вироблення загальних вимог і процедур, здатних забезпечити високу якість виробництва, а також запровадження сертифікації продукції і систем якості третьою незалежною стороною	- законодавча основа для проведення всіх робіт, пов'язаних з оцінкою і підтвердженням якості; - гармонізація вимог національних стандартів, правил і процедур сертифікації; - створення регіональної інфраструктури і мережі національних організацій, уповноважених проводити роботи по сертифікації продукції і систем якості, акредитації лаюораторій, реєстрації фахівців з якості і таке інше.

Отже, пріоритетними напрямками подальшого розвитку підприємств нашої країни є більш широке використання міжнародного досвіду у сфері управління якістю та розвитком кадрів, формування і підтримка культури якості, розробка і впровадження стандартів з розвитку персоналу, адаптованих до потреб конкретної організації.

2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ДОРОЖНІХ РОБІТ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Аналіз та вибір методів управління якістю

Будь-яка система управління якістю заснована на застосуванні прогресивних методів управління якістю.

Основні методи управління якістю продукції представлені двома групами методів:

- статистичні методи;

- екзотичні методи.

До статистичних методів відносяться:

- статистичне регулювання технологічних процесів полягає у вимірюванні відхилення відповідних параметрів технологічного процесу впродовж деякого проміжку часу. Воно здійснюється за допомогою побудови контрольних карт (так званих карт Шухарта -- по імені американського інженера, що розробив їх в 20-і роки). Для побудови контрольної карти використовуються наступні величини:

т -- середнє значення параметра;

q -- стандартне відхилення параметра;

п -- об'єм вибірки;

х -- середнє значення вибірки.

статистичний приймальний контроль (за наслідкамиконтролю вибірки ухвалюється рішення прийняти або відхилити продукцію).

Контроль якості незалежно від досконалості вживаних для цього методик припускає перш за все відділення дефектної продукції від якісної. Природно, якість виробу не підвищується за рахунок вибраковування неякісних виробів. На сучасному етапі розвитку управління якістю підприємства зосереджують увагу не на виявленні браку, а на його попередженні, тобто в умовах управління якістю проблема поліпшення якості вирішується шляхом запобігання, а не виявлення дефектів.

До найважливіших засобів попередження дефектів в умовах управління якістю робіт відноситься статистичний приймальний контроль. Попередження дефектів здійснюється шляхом встановлення жорстких вимог до рівня якості робіт, сировини, матеріалів, що комплектують у постачальника і споживача і перевірки відповідності цим вимогам на основі методів математичної статистики.

Статистичні методи достатньо повно і детально описані у вітчизняній літературі. В Україні ще не перевелися фахівці в академічній, науковій і вузівській сферах, що висококваліфіковано володіють теорією цих методів. Проте в практиці наших підприємств застосування знаходить тільки статистичний контроль, причому не завжди кваліфікований. Що стосується застосування статистичного регулювання технологічного процесу, то це дуже рідкісне явище.

Решту всіх методів, з погляду застосування у вітчизняній практиці, можна віднести до екзотичних.

1.Сім інструментів якості. Прості у використанніметоди, що забезпечують здійснення контролю якості наробочому місці.

2. Групові методи аналізу і вирішення проблем. У вітчизняній літературі знайшли віддзеркалення у формі кружків якості. Полягають в організації на підприємстві груп з числа працівників підприємства, що займаються на добровільних засадах проблемами управління якістю. Група якості - це формування, утворене на принципах добровільності і активізації людського чинника, основним завданням якого є безперервне навчання, пошук, вивчення і вирішення практичних завдань в системі управління якістю. Головною метою всієї теоретичної і практичної діяльності по організації кружків якості є підвищення конкурентоспроможності продукції. Цій головній меті служать всі конкретні цілі, які вище керівництво ставить перед членами груп.

3. Методи аналізу причин і наслідків відмов (FMEA).Вперше були розроблені і застосовані в програмі «Шатл».Найчастіше застосовується на стадії проектування. Суть йогополягає в тому, що експертно передбачаються найбільш критичні відмови вироби, можливі в експлуатації. Оцінюються (експертно) можливі наслідки цих відмов. Залежно від серйозності цих наслідків аналізуються можливі причини відмов і ухвалюються конструктивні і технологічні рішення по недопущенню цих причин.

4. Метод розподілу (розгортання) функцій якості (QFD). Полягає в перекладі вимог до якості з однієї мови на іншу, тобто дозволяє перетворити вимоги споживачів до продукту організації, що визначені на етапі маркетингу, технічні характеристики діяльності організації на етапі розробки та виробництва з використанням матриці вимог («будинок якості»).

5. Метод Тагуті. Інженерно-економічний метод, при якому якість і вартість робіт розглядається спільно і зв'язується загальною характеристикою, що називається функцією втрат. Мінімізація функції втрат розглядається як з позицій споживача, так і з позиції виробника.

У таблиці 2.1 представлені основні методи управління якістю і їх застосування залежно від етапу життєвого циклу робіт.

Таблиця 2.1 - Матриця застосування методів управління якістю

Назва методу управління якістю	Назва стадії життєвого циклу продукції
	маркетинг	проектування	технологічна підготовка	виробництво	реалізація	Технічне обслуговування і ремонт
1	2	3	4	5	6	7
Статистичне регулювання технологічних процесів				+
Статистичний приймальний контроль			+	+	+
Сім інструментів якості	+	+	+	+	+
Групові методи аналізу і вирішення проблем	+	+	+	+	+	+
Аналіз причин і наслідків відмов		+	+
Розподіл функцій якості	+	+	+	+		+
Методи Тагуті		+	+

Дуже важливо постійно формувати і актуалізувати матрицю вживаних методів управління якістю на підприємстві.

Ці методи дуже широко використовуються у виробництві. Сутність даних методів представлено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Сутність методів управління якістю

Назва методу управління якість	Сутність	Переваги	Недоліки
1	2	3	4
Статистичне регулювання технологічних процесів [30]	Статистичне регулювання технологічного процесу має на меті систематичне спостереження за змінами статистичних характеристик якості для того, щоб забезпечити стійкість процесу і своєчасно зупинити появу відхилення, не допускаючи виникнення браку у виробництві.	Дозволяє своєчасно зупинити появу відхилень	Потребує багато пильності та уваги
Статистичний приймальний контроль [30]	Статистичний приймальний контроль - вибірковий активний контроль, в основу якого покладене застосування методів математичної статистики, що дозволяє оцінювати якість великої партії продукції за результатами контролю малої вибірки (проби).	Не займає багато часу для перевірки продукції	Можливість пропустити недоброякісну продукцію
Сім інструментів якості [22]	Забезпечують здійснення контролю якості на робочому місці.	Методи прості у використанні.	Виявлення дефектів на початковому етапі
Групові методи аналізу і вирішення проблем [17	Полягають в організації на підприємстві груп з числа працівників підприємства, які займаються, на добровільних засадах проблемами управління якістю.	Зацікавленість людей в якості	Громісткий метод у використанні
Аналіз причин і наслідків відмов [22]	Суть його полягає в тому, що експертно передбачаються найбільш критичні відмови вироби, можливі в експлуатації. Оцінюються можливі наслідки цих відмов. Залежно від серйозності цих наслідків аналізуються можливі причини відмов і приймаються конструктивні та технологічні рішення з недопущення цих причин.	Простий метод у використанні	Можливість пропустити маленькі відхилення
Розподіл функції якості [16]	Даний метод являє собою технологію проектування виробів і процесів, що дозволяє перетворювати побажання споживача в технічні вимоги до виробів і параметрів процесів їх виробництва.	Продукція орієнтується на споживача	Громісткий метод у використанні
Методи Тагуті [22]	Методи Тагуті дозволяють оцінювати показники якості продукції та визначати втрати якості, які в міру відхилення поточних значень параметра від номінального, збільшуються, в тому числі і в межах допуску.	Дозволяє визначити втрати якості	Є ймовірність недогледіти втрати якості

Для дорожніх робіт найбільш прийнятним є метод структурування функції якості.

Отже, в даному підрозділі розглянули методичні основи оцінки якості на підприємстві. Проаналізували методи вимірювання та оцінку якості на підприємствах дорожньої галузі. Обрали метод розподілу функцій якості для оцінки якості виконання дорожніх робіт.

2.2 Аналіз методів оцінки якості дорожніх робіт в підприємствах дорожнього господарства

При виробництві або експлуатації дорожніх робіт виникає необхідність оцінювати їх якість. Оцінку якості робіт, конструкцій, доріг виконують різними методами: диференціальним, комплексним, експертним, змішаним [23,24].

Диференційний метод базується на застосуванні одиничних показників оцінки рівня якості, коли встановлюють, чи досягнуто рівень базового зразка і наскільки досягнуто. Визначають рівень якості продукції по кожному і-му показнику:

або , (2.1)

де Р_і - значення і-го показника якості продукції;

Р_іб - значення і-го базового показника.

Отже, зростання к_і відповідає поліпшенню якості.

Цей метод доцільний, якщо рівень якості продукції об'єктивно можна оцінити одним показником. Так, при ущільненні ґрунту достатнім показником є ступінь ущільнення, тобто якщо , та якість ґрунту, що ущільнюється, відповідає базовому зразку.

Якщо для оцінки якості продукції застосовують n показників, то можливі два варіанти оцінки: якість продукції достатньо висока, якщо n показників мають; якість продукції низька, якщо для n показників.

Якщо хоча б один показник має , то диференціальний метод не дасть однозначної відповіді. Вимагається ретельний аналіз з урахуванням коефіцієнтів вагомості, і в таких випадках застосовують комплексний метод.

Диференціальний метод досить широко застосовується в дорожньому будівництві при оцінці якості сировини, матеріалів, робіт по спорудженню полотна, шорстких покриттів, міцності одягів та ін.

Комплексний метод оцінки рівня якості продукції застосовується при декількох диференціальних показниках. Цей метод дозволяє повніше охарактеризувати якість продукції з допомогою системи показників. Комплексна оцінка особливо актуальна в дорожньому будівництві при зіставленні між собою конструкцій, закінчених об'єктів будівництва (мостів, будинків), ділянок доріг, багатопараметричних сумішей (асфальто - і цементобетонних), коли їхня якість оцінюється геометричними, механічними, тепловологісними і іншими властивостями.

Для комплексної оцінки дорожньо-будівельної продукції застосовують різні методи: по головному показнику, інтегральному показнику, комплексний метод з оцінкою по середньому значенню, експертний метод, оцінка з застосуванням функції бажаності, метод дефектів.

Комплексна оцінка по головному показнику застосовується, якщо він є визначальним для основної продукції і є закономірності, що дозволяють встановити залежності між головним показником і його складовими. Так, при оцінці якості дорожнього одягу головним показником буде якість покриття, що визначає транспортно-експлуатаційні показники проїзної частини (основна суть продукції). Між рівністю покриття і його складовими (міцність полотна, шарів) існує певний зв'язок.

Комплексна оцінка інтегральним показником враховує економічний чинник. Для продукції з терміном служби більше року, що характерно для будь-якої дорожньо-будівельної продукції (мости, будинки, дороги в цілому), і при постійності у часі річного ефекту і річних експлуатаційних витрат інтегральний показник:

або , (2.2)

де Е - сумарний річний ефект від експлуатації продукції в натуральних одиницях, т-км, ч, шт.;

З_к - одноразові капітальні вкладення в будівництво дороги, грн;

f (t) - коефіцієнт, що встановлюється в залежності від терміну служби продукції, t років;

З_е - сумарні річні експлуатаційні видатки, грн.

Значення f (t) обчислюють по формулі

, (2.3)

де Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності, Е_н=0,15

Значення f (t) в залежності від t наведені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Значення коефіцієнту f (t) в залежності від терміну служби дороги

t	1	2	3	4	5	6	7
f(t)	1	0,381	0,262	0,174	0,149	0,139	0,134

Якщо продукція використовується протягом року, то інтегральний показник:

або (2.4)

Комплексний метод оцінки рівня якості по інтегральному показнику застосовують при оцінці варіантів технології і організації будівництва об'єктів, виборі складів МДЛ і МДЗ, раціональних сумішей на АБЗ, ЦБЗ, а також при оцінці рівня якості кінцевої продукції.

Комплексний метод оцінки рівня якості по середньовиваженим показникам застосуємо у випадку, якщо оцінку по головному показнику зробити важко.

Найбільш простим є метод, при якому рівень якості обчислюють за виразом:

, (2.5)

де Р_і - диференціальні показники якості.

Прикладом цього методу є оцінка якості дороги за ступенем аварійності підсумковим показником

, (2.6)

де а_і - окремі коефіцієнти аварійності.

Метод не враховує вагомості властивостей.

Зручним для оцінки є наступний вираз:

, (2.7)

Він, однак, також не враховує вагомості властивостей продукції, що оцінюється.

Найбільш розповсюджена комплексна оцінка з застосуванням середньовиваженого арифметичного показника

або , (2.8)

де b_i - коефіцієнти вагомості;

P_i - значення i-го показника якості продукції;

К_і - рівень якості i-го показника;

n - кількість показників якості продукції ,що оцінюється.

Ці вирази справедливі, якщо або 100%, тоді:

. (2.9)

На основі формули (2.8) в дорожньому будівництві застосовується видозмінена формула:

, (2.10)

де Р₅, Р₄, Р₃ - кількість видів робіт, що отримали відповідно бальні оцінки «відмінно», «добре» і «задовільно».

Цей вираз також не враховує вагомість властивостей продукції.

Цінність комплексної оцінки якості полягає в тому, що вона дозволяє встановити вплив будь-якої властивості (показника продукції) на якість в цілому.

Експертний метод оцінки рівня якості продукції застосовується тоді, коли диференціальний або комплексні методи застосувати неможливо або важко, а також при атестації продукції, оцінці кінцевої продукції, ділянок доріг і таке подібне.

Суть експертної оцінки зводиться до суб'єктивного вибору з ряду ситуацій оптимальної, що, на думку фахівця-експерта, є кращою по узагальненому показнику. Недолік методу в тому, що вирішальним є суб'єктивна думка експерта. Але його вірогідність може бути підвищена, якщо в оцінці беруть участь декілька компетентних експертів. При цьому ретельно розробляються номенклатура показників, оціночна шкала і пояснювальна записка до неї, а оцінка виконується в декілька турів.

Кожний експерт суб'єктивно оцінює варіанти і об'єкти в порядку переваги - Р₁ Р₃ Р₂ Р₅ Р₄. Метод ранжирування дозволяє експерту встановити порядок переваги властивостей об'єкту, що оцінюється. Однак кількість властивостей, що оцінюються не повинна перевищувати 15. Порівняння виробляють за підготовленими шкалами. В експертному методі найбільш розповсюджені бальні шкали: п'яти-, семи- і десятибальні, а також процентна шкала.

Експертна оцінка рівня якості складається з чотирьох етапів: підготовчого, оцінки, обробки експертних оцінок і аналізу результату.

В підготовчий період формують робочу і експертну групи, розробляють класифікацію продукції, встановлюють номенклатуру показників, підготовляють анкети зі шкалами, підбирають мінімальну, але достатню кількість експертів. На основі класифікації продукції і вибору показників будують оціночну шкалу в вигляді моделі якості продукції. В ряді випадків замість моделі оцінку ведуть по шкалі-таблиці.

Досвід показує, що для оцінки звичайної продукції достатньо 7-12 експертів, а для особливо відповідальної - 12-15. При 15-20 експертах виникають труднощі в відкритій груповій оцінці, витрачається багато часу. Експерти повинні бути висококваліфікованими фахівцями в даній галузі, відрізнятися компетентністю, авторитетністю, об'єктивністю, діловитістю. Компетентність експертів перевіряють по спеціальним тестам.

Опитування експертів (оцінка) проводиться в декілька турів. Спочатку експерти проставляють в анкетах свої оцінки, після цього після групового обговорення повторно оцінюють об'єкти. В дорожньому будівництві оцінку звичайно проводять в один тур - при визначенні якості покриттів доріг, мостів, будинків, при прийманні доріг в експлуатацію.

Обробка експертних оцінок зводиться до визначення середніх і середньоквадратичних значень, коефіцієнтів варіацій. Для оцінки об'єктивності і вірогідності думок експертів по окремим властивостям або показникам обчислюють коефіцієнти варіації:

, (2.11)

де _I - середньоквадратичне відхилення для i-ої властивості;

А_i - середнє значення оцінки i-ої властивості.

Для оцінки вірогідності застосовують наступні критерії: к_в 0,1 - погодженість висока; к_в = 0,1 … 0,15 - погодженість вище середньої; к_в = 0,16 … 0,25 - погодженість середня; к_в = 0,26 … 0,35 - погодженість нижче середньої; к_в 0,35 - погодженість низька. Якщо погодженість нижче середньої, то проводять другий тур опитування.

Метод дефектів заснований на врахуванні різноманітного характеру невідповідностей, що виникають при дорожньо-будівельних і ремонтних роботах. Дефектом називають всяку невідповідність продукції встановленим нормативним вимогам.

Дорожні роботи на будь-якій стадії їх створення і експлуатації, як правило, мають якісь дефекти. Чим їх більше, тим нижче рівень якості. Різноманітні дефекти впливають на міцність, стійкість, довговічність, тому потрібно заздалегідь для кожного технологічного процесу, конструкції, об'єкту вивчити їх, визначити найбільші, що повторюються, встановити коефіцієнти вагомості b_i, тобто виявити вплив кожного з них на якість робіт, що виготовляється.

Метод дефектів базується на відносній оцінці кількості і вагомості дефектів, що враховуються коефіцієнтом дефектності:

, (2.12)

де q_i - кількість дефектів даного виду в вибірці n;

b_i - коефіцієнт вагомості дефекту даного виду, %;

m - сумарна кількість дефектів в вибірці;

n - обсяг вибірки.

Чим менша кількість дефектів і менша їхня вагомість, тим менші значення к_д і вище рівень якості.

Рівень якості робіт:

, (2.13)

де к_дб - значення базового рівня дефектності робіт, що оцінюється.

Цей метод простий, наочно характеризує якість робіт і широко застосовується при оцінці якості покриттів одягів, мостів, доріг.

Атестація робіт - це офіційна оцінка рівня якості робіт, що передбачається комплексом організаційно-технічних і економічних заходів, спрямованих на вчасне впровадження у виробництво науково-технічних досягнень і планомірне підвищення якості робіт, що випускається [25].

Всі вище перераховані методи були детально проаналізовані та результати аналізу зведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Методи вимірювання оцінки якості робіт в дорожньому господарстві

Назва методу	Сутність	Переваги	Недоліки
Диференцій-ний метод	Базується на застосуванні одиничних показників оцінки рівня якості, коли встановлюють, чи досягнуто рівень базового зразка і наскільки досягнуто. Визначається рівень якості робіт по кожному і-му показнику: або	Широко застосовується в дорожньому будівництві при оцінці якості сировини, матеріалів, робіт по спорудженню полотна, шорстких покриттів, міцності одягів та ін.	Якщо хоча б один показник має , то диференціальний метод не дасть однозначної відповіді.
Комплексній метод	Застосовується при декількох диференціальних показниках, дозволяє повніше охарактеризувати якість робіт за допомогою системи показників. Комплексна оцінка особливо актуальна в доро жньому будівництві при зістав ленні між собою конструкцій, закінчених об'єктів будівництва (мостів, будинків), ділянок доріг, багатопараметричних сумішей (асфальто - і цементобетонних), коли їхня якість оцінюється геометричними, механічними, тепловологісними і іншими властивостями.	Вона дозволяє встановити вплив будь-якої властивості (показника робіт) на якість в цілому.	Громісткий та трудомісткий метод у використанні
Експертний метод	Суть експертної оцінки зводиться до суб'єктивного вибору з ряду ситуацій оптимальної, що, на думку фахівця-експерта, є кращою по узагальненому показнику.	В основi використання експертних методiв лежать глибокi знання спецiалiстiв та вмiння узагальнити свiй та свiтовий досвiд дослiджень та розробок по певнiй проблемi	Недолік методу в тому, що вирішальним є суб'єктивна думка експерта
Метод дефектів	Він заснований на врахуванні різноманітного характеру невідповідностей, що виникають при дорожньо-будівельних і ремонт них роботах. Дефектом називають всяку невідповідність продукції встановленим нормативним вимогам. Базується на відносній оцінці кількості і вагомості дефектів, що враховуються коефіцієнтом дефектності Чим менша кількість дефектів і менша їхня вагомість, тим менші значення кд і вище рівень якості.	Цей метод простий, наочно характеризує якість продукції і широко застосовується при оцінці якості покриттів одягів, мостів, доріг.	Недоліком даного методу являється, що він базується на відносній оцінці кількості ті вагомості дефектів

Оцінку якості робіт в дорожньому господарстві можна здійснювати за двома напрямками при будівництві та при експлуатації автомобільної дороги. В свою чергу ці два напрямки можна розглядати як в цілому якість дорожніх робіт, так і за елементами. В таблиці 2.5 представлено результати аналізу методів оцінки якості дорожніх робіт.

Таблиця 2.5 - Аналіз методів оцінки якості дорожніх робіт

Назва методу	Сутність	Переваги	Недоліки
1	2	3	4
Виконання дорожніх робіт в цілому
Бальний метод [24]	Балом «5» (відмінно) - коли роботи виконані з особливою ретельністю, майстерністю і технічними показниками, перевершуючими показниками, потрібні нормативними документами і стандартами, або при поліпшенні передбачених проектом експлуатаційних показників без збільшення кошторисної вартості відповідних видів робіт, а здані з першого пред'явлення за умови, що при прийманні робіт кількість фактичних відхилень, рівних крайнім значенням встановлених допусків, складає 5% від загального числа промеров для робіт першої групи і до 10% - другої групи; Балом «4» (добре) - коли роботи виконані в повній відповідності з проектом, нормативними документами і стандартами і здані з першого пред'явлення, за обов'язкової умови, що при прийманні робіт кількість фактичних відхилень, рівних крайнім значенням встановлених допусків, складає від 5,1% до 8% від загального числа промеров для робіт першої групи і 10,1 - 25% - другої групи;	Теоретично чітко визначені критерії оцінки якості дорожніх робіт	Недоліком даного методу є те, що немає формул для розрахунку якості. Він є теоретичним
	Балом «3» (задовільно) - коли роботи виконані з малозначними відхиленнями від технічної документації, погодженими проектною організацією і замовником, але що не знижують показників надійності, міцності, усьойчивості, довговічності, зовнішнього вигляду і експлуатаційних якостей за обов'язкової умови, що при прийманні робіт кількість фактичних відхилень, рівних крайнім значенням встановлених допусків складає від 8,1 до 10% від загального числа промеров для робіт першої групи і від 25,1 до 50%, - другої групи. Якість робіт в цілому вимірюється середньозваженим показником окремих конструктивних елементів з врахуванням їх вагомості:
Виконання дорожніх робіт за елементами
Средньовзважений показник окремих видів дорожно-будівельних робіт з врахуванням їх ваговитості	, де - оцінка якості даного виду роботи / відмінно, добре, задовільно; - коефіцієнт вагомості; б - кількість робіт, складових конструктивний елемент	Якість оцінюється з врахуванням вагомості будівельних робіт	Немає теоретичної оцінки
Оцінка якості земляного полотна [24]	де р1 - р6 - оцінка за видами робіт для земляного полотна	Йдеться комплексна оцінка якості продукції	Не враховується думка експертів
Оцінка якості водовідводу [24]	де р1 - р3 - оцінка за видами робіт для водовідводу	Враховуються вагомості кожного показника	Немає оцінки в цілому
Оцінка якості основи дорожнього одягу [24]	де р1 - р6 - оцінка за видами робіт для основи дорожнього одягу	Оцінка якості йдеться за кожним показником	Трудомісткий метод в оцінці якості продукції
Оцінка якості асфальтобетонних покриттів [24]	де р1 - р7 - оцінка за видами робіт для асфальтобетонних покриттів	Здійснюється оцінка за видами робіт	Немає теоретичної оцінки
Оцінка якості цементобетонних покриттів [24]	де р1 - р8 - оцінка за видами робіт для цементобетонних покриттів	Якість оцінюється з врахуванням вагомості будівельних робіт	Трудомісткий метод в оцінці якості продукції
Оцінка якості мостових [24]	де р1 - р7 - оцінка за видами робіт для виробництва мостових	Враховують ся вагомості кожного показника	Немає теоретичної оцінки
Оцінка якості труб [24]	де р1 - р6 - оцінка за видами робіт для труб	Йдеться комплексна оцінка якості продукції	Немає оцінки в цілому
Оцінка якості обстановки, приладдя дороги і озеленення [24]	де р1 - р8 - оцінка за видами робіт для обстановки, приладдя дороги та озеленення	Оцінка якості йдеться за кожним показником	Громісткий метод у використанні
Оцінка якості покриття [24]	де р1 - р3 - оцінка рівності, зчеплення і ергономічних властивостей покриття за п'ятибальною шкалою	Здійснюється оцінка за видами робіт	Не враховується думка експертів

В таблиці 2.6 представлено результати аналізу існуючих методичних підходів до оцінки якості експлуатації автомобільної дороги.

Таблиця 2.6 - Аналіз методів оцінки якості експлуатації дорожніх робіт

Назва методу	Сутність	Переваги	Недоліки
Експлуатація автомобільної дороги в цілому
1	2	3	4
Коефіцієнтний метод [26]	Коефіцієнт міцності по прогину, коефіцієнт рівності покриття, коефіцієнт відносного зчеплення коліс з покриттям, коефіцієнт зношеності покриття, підсумковий коефіцієнт аварійності, коефіцієнт безпеки, коефіцієнт інтенсивності руху	Чітка оцінка якості дорожніх робіт за коефіцієнтами	Відсутня заключна оцінка якості дорожніх робіт
Контроль утримання земляного полотна [26]	Для запобігання деформаціям земляного полотна від дії і поверхневих і ґрунтових вод необхідно забезпечити якісний вміст його. Контроль вмісту земляного полотна включає виправлення дрібних пошкоджень без додавання ґрунту, планування укосів і узбіч, прибирання незначних зсувів, обвалів, селевих виносів і осипів, знищення бур'янових рослин, яке виробляється шляхом вирубки чагарника на узбіччях і укосах. Крім того, для запобігання перезволоженню земляного полотна на узбіччях в період його відтавання владнують повітряні воронки, після чого їх засипають.	Визначені вимоги до утримання земляного полотна	Оцінка здійснюється на теоретичній основі
Контроль утримання проїзної частини [26]	Проїжджу частину автомобільних доріг необхідно очищати від грязі і сторонніх предметів, наносити лінії, регулюючі руху. Дорожній одяг оберігають від руйнувань в період пучинообразованія. Для оберігання дорожнього одягу від руйнувань необхідно забезпечити швидке просихання земляного полотна. Шви в бетонному покритті необхідно систематично очищати від грязі і закладати пластичними матеріалами. Регулярно, не рідше чим раз в 5 років потрібно виробляти поверхневу обробку чорних покриттів, а також в тому випадку коли коефіцієнт шорсткості покриттів недостатній. При виробництві робіт за змістом обстановки дороги необхідно перевіряти чистоту і справність пристроїв.
Контроль утримання смуги відведення [26]	При утриманні смуги відведення необхідно перевіряти якість водовідводу із смуги відведення, очищення її, утримання літніх доріг. У перебігу весняного, літнього і осіннього періодів потрібно постійно забезпечувати стік дощових і інших вод із смуги відведення шляхом планування і додання їй необхідних подовжніх і поперечних ухилів. Необхідно систематично проводити роботи по профілізації доріг, ліквідації нерівностей, що утворилися на ґрунтовій дорозі, а також заходу щодо запобігання руйнуванням ґрунту в дощовий період року. Для очищення смуги відведення всі камені і сміття слідує своє тимчасово прибирати, бур'янові трави скошують або знищують хімічними і іншими методами.	Перевірка якості робіт при утриманні смуги відведення	Відсутня заключна оцінка якості утримання смуги відведення
Утримання доріг в зимових умовах [26]	У районах з рясним і стійким сніговим покривом перед випаданням снігу необхідно добре закрити отвори труб і малих мостів, а у весняний період прокопувати канави снігу по водовідвідній системі, розчистити русла біля штучних споруд і очистити самі споруди від льоду і снігу. В процесі експлуатації доріг слід видаляти лід і сніг з проїжджої частини узбіч і укосів. При ожеледі проїжджу частину дороги на підйомах і спусках посипають протбуксовочними матеріалами. Сильно - і ділянки дороги, що середньо - заносяться, захищають снігозахисними щитами.	Заходи, щодо утримання доріг в зимовий період	Оцінка здійснюється на теоретичній ос нові
Контроль утримання доріг в особливих умовах [26]	У районах з рясним і стійким сніговим покривом перед випаданням снігу необхідно добре закрити отвори труб і малих мостів, а у весняний період прокопувати канави снігу по водовідвідній системі, розчистити русла біля штучних споруд і очистити самі споруди від льоду і снігу. В процесі експлуатації доріг слід видаляти лід і сніг з проїжджої частини узбіч і укосів. При ожеледі проїжджу частину дороги на підйомах і спусках посипають протибуксовочними матеріалами. Сильно - і ділянки дороги, що середньо - заносяться, захищають снігозахисними щитами.	Заходи, щодо утримання доріг в зимовий період	Оцінка здійснюється на теоретичній ос нові

Коефіцієнт міцності по прогину - відношення фактичного значення еквівалентного модуля пружності дорожньої конструкції, визначуваного дослідним дорогою в розрахунковий період року, до необхідного значення модуля пружності, що обчислюється по складу і інтенсивності руху. Дорожня конструкція вважається міцною, якщо К?1.

Коефіцієнт рівності покриття - відношення граничної рівності, що нормується для різних типів покриттів, до фізичної рівності покриття, визначуваної за допомогою поштовхоміра. При вимірі рівності покриття поштовхоміром, що підсумовує, приймаються наступні граничні показники рівності при прийманні одягу в експлуатацію см/км не більш:

- асфальтобетонне - 80

- цементобетонне - 80

- щебеневе після обробки органічним терпким матеріалом і поверхневою обробкою - 110

- щебеневе, гравієві - 150

Коефіцієнт відносного зчеплення коліс з покриттям - визначається відношенням фактичного коефіцієнта подовжнього зчеплення колеса з покриттям, що встановлюється дослідною дорогою, до потрібного за умовами безпеки руху. За значенням цього коефіцієнта визначається необхідність проведення робіт по збільшенню шорсткості покриття.

Підсумковий коефіцієнт аварійності визначається на основі даних статистики дорожньо-транспортних випадків (ДТП), як добуток приватних коефіцієнтів, що враховують вплив окремих елементів плану і профілю дороги. Кожен з цих приватних коефіцієнтів є відношенням кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю до кількості ДТП на еталонній горизонтальній прямій ділянці дороги з двома смугами руху, шириною проїжджої частини 7,5 м-кодів, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями.

Коефіцієнт безпеки - відношення максимальної швидкості руху на ділянці дороги до максимальної швидкості в'їзду автомобілів на цю ділянку. Для точнішої і повнішої оцінки безпеки користуються комплексним або інтегральним показником, що включає технічні, ергономічні і економічні показники.

Коефіцієнт інтенсивності руху - відношення розрахункової інтенсивності руху для даної категорії дороги, до фактичної інтенсивності руху за даними обліку. Ділянки доріг забезпечують рух автомобілів заданої інтенсивності, якщо К?1.

Відомо, що завдання визначення рівня якості дорожніх робіт розв'язується в три етапи: вимірювання показників якості, вибір базових показників для порівняння та порівняння показників якості дорожніх робіт з базовими і визначення доцільності виконання дорожніх робіт [28]. В роботі здійснено розподіл існуючих методів оцінки якості за доцільністю використання на кожному етапі оцінки якості дорожніх робіт в дорожньому господарстві, оскільки такої класифікації стосовно дорожнього господарства не існує.

На першому етапі доцільно використовувати три методи: експериментальний, розрахунковий, експертний. Експериментальний метод полягає у безпосередньому вимірюванні показника за допомогою соціальних, технічних засобів, інструментів іі людських органів. Цей метод застосовується лише для отримання одиничних показників. Різновидами експериментального методу є об'єктивний та органолептичний методи. Розрахунковий метод полягає в обчисленні якості на основі одиничних показників. Експертний метод передбачає облік та врахування думок експертів про якість даної продукції.

На другому етапі в якості базових показників доцільно використовувати показники якості, що закладені у технічні завдання, технічні чи робочі проекти виробів.

На третьому етапі порівняння показників якості дорожніх робіт з базовими доцільно здійснювати трьома методами: диференціальним, комплексним та методом дефектів. Диференціальним методом - одиничні показники порівнюються попарно, визначається індекс якості із кожного показника. Комплексним методом - попарно порівнювані одиничні показники об'єднуються за допомогою відносних коефіцієнтів. Метод дефектів базується на відносній оцінці кількості і вагомості дефектів, що враховуються коефіцієнтом дефектності. Чим менша кількість дефектів і менша їхня вагомість, тим менші значення коефіцієнту дефектності і вище рівень якості. Дефектом називають всяку невідповідність дорожніх робіт встановленим нормативним вимогам [30].

Отже, можемо зробити висновок, що методи оцінки якості дорожніх робіт в цілому відносяться до експертного методу, а методи оцінки якості за елементами до комплексного методу, так як кожний метод за елементами оцінюється за допомогою декількох диференціальних показників.

2.3 Визначення потреб споживачів та характеристик дорожніх робіт

Сучасна автомобільна дорога є складною інженерною спорудою, яка складається з конструктивних елементів, споруджень і характеризується великою кількістю геометричних параметрів, фізичних властивостей і експлуатаційних характеристик, а також транспортно-експлуатаційних показників. Функціональне призначення дороги полягає в забезпеченні безперервного, зручного і безпечного руху автомобілів з високими швидкостями, допустимими габаритами, осьовими навантаженнями і загальною масою у будь-який час роки і в будь-яких умовах погоди. Дороги призначені для обслуговування інтересів споживачів, користувачів дорожніх послуг - водіїв, пасажирів, власників автотранспортних засобів і автотранспортних підприємств, які користуються дорогами для поїздок або перевезень вантажів і пасажирів і платять за це податки, збори і інші відрахування в тій або іншій формі.

З позицій споживача найбільш важливими є забезпечені дорогою транспортно-експлуатаційні показники: безперервність, швидкість, зручність і безпека руху, пропускна властивість і рівень завантаження, допустимі габарити, рівень дорожнього сервісу. Вказані властивості можуть бути прийняті за споживчі властивості дороги, оскільки від них залежать всі показники роботи автомобільного транспорту і перш за все продуктивність автомобілів, собівартість перевезень, час доставки вантажів і пасажирів, витрата палива і знос шин, витрати на ремонт і обслуговування автомобілів і так далі Всі ці показники в значній мірі є похідними від споживчих властивостей доріг.

З іншого боку, похідними від споживчих властивостей є і вимоги до геометричних і фізичних характеристик доріг, а також до їх транспортно-експлуатаційного стану. Тому головне і кінцеве завдання діяльності дорожніх організацій полягає в забезпеченні, підтримці і підвищенні споживчих властивостей доріг шляхом вмісту їх на високому рівні, вдосконалення параметрів і характеристик в процесі ремонту або реконструкції.

Забезпечені дорогою швидкість і безпека руху відносяться до основних споживчих властивостей доріг, що визначають їх якість і стан.

При проектуванні доріг в техніко-економічних розрахунках при організації руху автомобільних перевезень, а також при оцінці транспортно-експлуатаційного стану доріг використовують різні поняття і значення швидкостей. Для проектування автомобільних доріг найбільше значення мають розрахункова, або проектна, і середня швидкість транспортного потоку. Як правило, за розрахункову швидкість приймають максимально можливу безпечну швидкість руху одиночного або окремого автомобіля при певному стані поверхні дороги і погодних умов. Звичайно це сухий або зволожений стан поверхні і сприятливі погодні умови.

Всі елементи дороги і їх поєднання мають бути запроектовані так, щоб одиночний або окремий автомобіль мав можливість безпечно рухатися на всіх ділянках дороги з розрахунковою швидкістю при розрахунковому стані погоди і поверхні дороги. Вимоги до геометричних параметрів доріг, отримані виходячи з розрахункової швидкості, приймаються за гранично допустимі на складних ділянках дороги. Розрахункова швидкість руху робить безпосередній вплив на кількісні значення геометричних параметрів дороги і будівельну вартість, а також на вимоги до її транспортно-експлуатаційного стану і витрати на вміст і ремонт в процесі експлуатації.

Фактична середня швидкість транспортного потоку визначає всі основні показники ефективності автомобільних перевезень: час доставки вантажів і пасажирів, продуктивність автомобілів, собівартість перевезень і таке інше. Найбільший вплив на середню швидкість транспортного потоку надає розрахункова швидкість, що зумовила геометричні параметри дороги і вимоги до її транспортно-експлуатаційного стану, а також інтенсивність і склад рухи, від яких залежить діапазон вагання швидкостей і взаємні перешкоди в транспортному потоці.

З іншого боку, дійсна (фактична) швидкість руху інтегрально відображає вплив всіх геометричних параметрів і транспортно-експлуатаційних характеристик дороги, а також транспортного потоку і стану погоди в даний момент часу на умови і режим руху автомобілів.

Для того, щоб створити якісне виконання дорожніх робіт (автомобільну дорогу) необхідно визначити, якими властивостями вона повинна володіти за вимогами споживача.

Для цього використовують метод експертних оцінок. Метод експертних оцінок - це практично один з різновидів методу опитування, при його характеристиці рівнозначно вживають обидва ці терміни. Головною особливістю цього методу, яка відрізняє його від масового опитування, є те, що як респонденти тут виступають особи, найбільш компетентні у досліджуваній царині, тобто експерти. Це й визначає техніку збирання інформації, її аналізу та використання.

Вже на етапі розрахунку вибірки, визначення її обсягу можна відзначити відмінність у підходах до формування вибірки при масових та експертних опитуваннях. При масових опитуваннях практично чим більшою є вибіркова сукупність, тим краще, критерієм є репрезентативність, достатня презентативність для розв'язання завдань дослідження. В експертному ж опитуванні, при збільшенні кількості осіб, зарахованих до експертів, якість інформації не поліпшується, а погіршується. Експериментально визначено, що це відбувається, коли кількість експертів перевищує 25-30 чоловік (а іноді й 10). Звичайно, це пов'язане з проблематикою дослідження, але справжніх фахівців, здатних бути експертами, ясна річ, не так багато.

Експертне опитування може застосовуватися при вивченні всіх боків діяльності, але особливо воно ефективне при діагностиці, прогнозуванні, оцінці станів соціальних об'єктів, у прийнятті рішень.

Центральним питанням методу експертних оцінок є вибір експертів. Від цієї процедури врешті-решт залежить цінність отриманих результатів.

Експертне опитування поділяють на різновиди за рівнем стандартизації процедур та технікою роботи.

За рівнем стандартизації процедур можливе використання вільного та формалізованого інтерв'ю або анкети з відкритими запитаннями.

Під технікою роботи мають на увазі використання експертами бальних оцінок, ранжування, методу парних та послідовних порівнянь. Техніка бальних оцінок полягає в тому, що експерт оцінює ті чи ті чинники у балах або розподіляє їх згідно з заданими критеріями, а бали приписують при обробці даних.

При ранжуванні експерт повинен упорядкувати запропоновані об'єкти, приписуючи кожному відповідний ранг.

При парному порівнянні із складених дослідником пар суджень експерт у кожній парі вказує найбільш переважні за заданим критерієм.

Однак, ці недоліки не можуть відтіснити на другий план той факт, що це один з декількох методів, здатний надати кількісну інформацію про якісні ознаки об'єкта. В інноваційній діяльності цей метод може бути дуже корисний як при попередньому відборі управлінських рішень, так і при підтримці методу теорії корисності.

Для правильного вибору напрямку дослідження необхідно оцінити різноманіття чинників, що впливають на прийняття рішення та його результат. При цьому виділяються ті чинники, вплив яких найбільший і зневажають іншими. На створення якісної автомобільної дороги з позиції споживача впливають такі вимоги як:

- безперервність (Х₁);

- швидкість руху (Х₂);

- зручність та безпека (Х₃);

- пропускна здатність та рівень навантаження(Х₄);

- допустимі габарити(Х₅);

- осьові навантаження та суцільна маса автомобіля (Х6);

- рівень дорожнього сервісу (Х₇);

- екологічні властивості дороги (Х8);

- ергономічні властивості дороги (Х9);

- естетичні властивості дороги (Х10);

- рівень утримання автомобільної дороги (Х11);

- міцність дорожнього одягу (Х12);

- рівність і зчіпні якості покриття (Х13);

- інженерні обладнання та облаштування (Х14);

- стан штучних споруд (Х15).

В анкеті пропонується проранжувати 10 факторів, що впливають на якість автомобільної дороги.

Таблиця 2.7 - Результати анкетного ранжирування факторів, які впливають на якість виробництва автомобільної дороги

Умовні позначен-ня	Фактори	Пріорітети споживачів	УУXij	Д=УXij-УУXij/n	ДІ
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
Х1	Безпрервність	2	2	1	2	2	2	1	2	2	2	2	1	1	2	2	1	2	1	30	-114	12996
Х2	Швидкість руху	3	3	3	5	3	3	3	5	4	3	6	3	3	3	3	2	6	3	65	-79	6241
Х3	Зручність та безпека	1	1	2	1	1	1	2	1	1	1	1	2	2	1	1	2	1	2	24	-120	14400
Х4	Пропускна здатність і рівень навантаження	4	5	4	4	4	4	4	3	3	4	4	4	4	4	5	4	4	4	72	-72	5184
Х5	Допустимі габарити	5	4	8	6	5	5	5	4	6	6	5	8	5	5	4	5	5	5	96	-48	2304
Х6	Осьові навантаження та суцільна маса автомобіля	8	7	7	9	7	6	8	6	5	5	7	7	8	8	7	8	7	8	128	-16	256
Х7	Рівень дорожнього сервісу	6	6	5	3	6	7	6	7	7	8	3	5	6	6	6	6	3	6	102	-42	1764
Х8	Єкологічні властивості дороги	9	10	9	7	8	10	7	8	10	7	8	9	7	9	10	7	8	7	150	6	36
Х9	Єргономічні властивості дороги	7	9	6	8	9	8	10	9	9	9	9	6	10	7	9	10	9	10	154	10	100

Результати таблиці 2.7 показують, що по рішенню більшості експертів найбільший вплив на якість виробництва автомобільної дороги впливає зручність та безпека руху Х3. Другим по важливості чинником є безперервність руху - Х1, швидкість руху Х2, пропускна здатність і рівень навантаження Х4, допустимі габарити Х5, рівень дорожнього сервісу Х7. Гістограму та полігон розподілу сум рангів представлено на рисунках 2.1 та 2.2.

Рисунок 2.1 - Гістограма розподілу сум рангів

Рисунок 2.2 - Полігон розподілу сум рангів

Аналіз полігону і розподіл сум рангів дозволяє виділити п'ять груп факторів, які відрізняються між собою силою значимості з боку споживачів на будівництво автомобільної дороги:

- 1- а група - Х3, Х1, х2;

- 2 - а група - Х4, Х5, Х7;

- 3 - я група - Х6, Х8, Х9;

- 4 - а група - Х10, Х11, Х13;

- 5 - а група - Х12, Х14, Х15.

Таким чином, на якість дорожньої продукції з позиції споживача в першу чергу впливає:

- зручність та безпека руху (Х3);

- безперервність руху (Х1);

- швидкість руху (Х2);

- пропускна здатність і рівень навантаження (Х4);

- допустимі габарити (Х5);

- рівень дорожнього сервісу (Х7).

Для виявлення вимог щодо поліпшення якості дорожньої продукції необхідно оцінити точність і надійність отриманих результатів проведеного досліду. З цією метою необхідно оцінити ступінь погоджуваності думок опитуємих експертів і значимість отриманих результатів досліду.