Інформаційний консалтинг
Інформаційно-консультаційна діяльність в економіці. Методи роботи консалтингової служби. Види консультаційних послуг та джерела їх фінансування. Особливості становлення консалтингової діяльності в Україні. Комунікації і методи консалтингової діяльності.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.11.2010 |
| Размер файла | 298,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
підготувати рекомендації щодо тематики візиту від фахових спеціалістів;
домовитись про дату, час відвідування та внести його в загальний план своєї роботи.
Важливо бути пунктуальним щодо запланованого часу, вести себе так, щоб викликати позитивні емоції у господаря, його підлеглих, членів його сім'ї, проводячи з ними відверті дискусії та уважно вислуховуючи їх аргументи і докази. Викликати зацікавленість господарів до участі у спільній з консалтинговою службою роботі щодо вирішення проблем, які стосуються тематики зустрічі. Важливим є зовнішній вигляд консультанта, його вміння слухати і сприймати інформацію, уважно ставитись до співрозмовників, готовність до різних поворотів у ході дискусії.
Консультування товаровиробників за допомогою листів. Досить часто консультант звертається до клієнтів за допомогою листів. Ділова кореспонденція є важливим елементом у роботі спеціалістів консалтингової служби. Листи мають бути простими і стислими, а інформація, яка викладена в листі, повною і зрозумілою.
Написання ділового листа - це мистецтво. Великою мірою авторитет консультанта для товаровиробника визначається професіоналізмом підготовки і ведення ділового листування. Рекомендації щодо ведення ділового листування надані в розділі 8.
Консультування товаровиробників за телефоном та через Інтернет є одним з різновидів індивідуальної роботи консультантів. Важливо, щоб при розмові по телефону працівник консалтингової служби чітко дотримувався головної теми, говорив зрозуміло і коротко. А в книзі запису телефонних розмов треба коротко записати суть розмови. Рекомендації по веденню телефонних розмов подані у розділі 8.
Розвиток консалтингової діяльності в Україні та розширення інфраструктури консалтингових служб прискорили необхідність впровадження новітніх інформаційних технологій. Важливою складовою таких технологій є формування та супроводження потужних центрів (агропорталів) електронних ресурсів. Консалтингові служби за допомогою мережі Інтернет реально використовують ці ресурси.
У свою чергу, діяльність консалтингових служб також передбачає застосування таких технологій для передачі інформації і знань товаровиробникам. Вибір методів та засобів комунікацій визначається рівнем взаємодії товаровиробника і консультанта, їх фінансовими і технічними можливостями. Найпростіше допомогти товаровиробнику підключитись до мережі Інтернет і навчити знаходити необхідні інформаційні ресурси. В процесі розвитку взаємодії консалтингові служби формують свої інформаційні ресурси, через засоби електронної пошти організують прямий і зворотний зв'язок з товаровиробниками.
6.2 Переваги та недоліки індивідуальних методів роботи
Індивідуальні методи мають як переваги, так і недоліки.
Переваги:
1. Індивідуальні методи дозволяють працівнику консультаційної служби краще зрозуміти інтереси товаровиробника і його потреби. Працівник консультаційної служби може самостійно ознайомитися з усім господарством у цілому під час його відвідування, таким чином, одержуючи достовірну і детальну інформацію про об'єкт і існуючих у ньому проблемах.
2. Під час двостороннього спілкування можна співвіднести й узагальнити інформацію, що отримана від товаровиробника, і інформацію, наявну в консультанта, з різних досліджуваних проблем і причин їх виникнення з метою пошуку можливих шляхів вирішення.
3. Застосовуючи індивідуальні методи, консультант може ефективно допомогти товаровиробнику у виборі шляхів вирішення задач і з'ясувати його відношення до них.
4. Грамотно застосовуючи індивідуальні методи, працівник консультаційної служби стверджує довіру до себе та до служби у товаровиробника.
Недоліки:
1. Великі витрати часу і витрати коштів на поїздки.
2. Навіть у країнах із добре розвинутою системою доріг консультант не в змозі відвідувати регулярно велику кількість товаровиробників.
3. Працівники консультаційної служби можуть іноді давати не завжди правдиву інформацію, якщо вони не готові визнати, що в них нема всієї необхідної інформації або вони керуються якимось власним переконанням. Керівництву служби в таких випадках важко стежити за цими негативними моментами.
4. Товаровиробник ніколи не звертається за допомогою і не відкриває всю свою інформацію, якщо в нього немає повної довіри до співробітника консалтингової служби.
5. Індивідуальні методи в роботі консультаційної служби рідко стимулюють колективні інтереси порівняно з груповими методами.
Запитання для самоперевірки
Назвіть форми індивідуальної роботи з товаровиробниками.
Методика підготовки і відвідування господарств.
Правила поведінки консультанта при відвідуванні його офісу товаровиробником.
Що більш цінне у консультанта - вміти красиво говорити чи терпляче слухати?
Способи психологічного впливу на співрозмовника.
Назвіть рекомендації з ведення ділового листування.
Назвіть переваги і недоліки індивідуальних методів роботи.
Лекція 7. Використання сучасних інформаційних технологій в консалтинговій діяльності
7.1 Поняття про інформаційні технології
Прискорений розвиток виробництва і впровадження комп'ютерної техніки та засобів телекомунікацій за останні десятиріччя радикально змінили практично всі сфери людської діяльності. З розвитком можливостей техніки виникають все нові і нові галузі її застосування. Окрім досить-таки важливих технічних аспектів розвитку та застосування комп'ютерної техніки важливою складовою є технології використання цих технічних засобів - їх називають інформаційними технологіями (ІТ).
Інформаційні технології - це система методів і способів збору, накопичення, зберігання, пошуку, обробки і розповсюдження інформації, за допомогою яких забезпечується перехід практики управління, регулювання матеріального виробництва, наукових досліджень і інших галузей людської діяльності на індустріальний рівень.
Дослідження технічних та технологічних засобів обробки інформації започаткували окрему галузь наукових знань, що зветься інформатикою.
Інформатика - це галузь науково-технічної діяльності, що займається дослідженням процесів отримання, передачі, обробки, зберігання, видачі інформації, вирішенням проблем створення, впровадження і використання інформаційної техніки і технологій в усіх сферах суспільного життя. Інформатика належить до одного із головних напрямків науково-технічного прогресу.
На ринку консалтингових послуг виник новий вид консалтингу - інформаційно-технологічний консалтинг. Усі послуги на даний вид консалтингу є досить перспективними, внаслідок росту попиту на інформаційну техніку й інформаційні технології.
Новими і досить перспективними є послуги з моделювання бізнес-процесів і їх реінжинірингу.
Вперше термін "реінжиніринг бізнес-процесів" (від англ. Business process reengineering, BRR) був введений М. Хаммером і Д. Чампі, які визначають цей вид діяльності як "фундаментальне перепроектування бізнес-процесів компаній для досягнення докорінного поліпшення основних показників їх діяльності: вартість, якість, послуги і темпи".
Реінжиніринг є напрямком, що виник внаслідок розвитку двох різних сфер діяльності - управління (менеджменту) і інформатизації. Саме тому реінжиніринг вимагає нових специфічних засобів представлення й обробки проблемної інформації, зрозумілих як менеджерам, так і розробникам інформаційних систем. Подібні засоби вимагають інтеграції ключових досягнень інформаційних технологій і створення відповідних інструментальних засобів підтримки реінжиніринга. Таким чином, реінжиніринг бізнес-процесів орієнтований на докорінну перебудову всієї діяльності підприємства, а не на часткові зміни в тій або іншій сфері управління.
7.2 Завдання інформаційних технологій в консалтинговій діяльності
Ефективне господарювання товаровиробників значною мірою залежить від того, наскільки вони інформовані про нові технології виробництва продукції, про ринкові ціни на вироблену продукцію та матеріально-технічні ресурси, про прогнози ринку і ін. Але існуюча система розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації не відповідає сучасним виробничим відносинам. Особливо гостро проявилась така невідповідність після запровадження приватних форм господарювання.
Керівники новостворених приватних формувань не в змозі приймати зважені управлінські рішення через відсутність достовірної і повної ринкової інформації. Грунтовної допомоги з питань кваліфікованого ведення господарства вони не отримують, і, як наслідок, рівень господарювання знижується.
Впровадження сучасних ІТ в консалтинговій діяльності має на меті:
розповсюдження знань, інформації про нові технології, передовий досвід, досягнення НТП, стан ринку;
забезпечення доступу товаровиробників до електронних інформаційних джерел з використанням можливостей мережі Інтернет;
вирішення безпосередньо в консалтингових службах чи на підприємствах ряду задач розрахункового і технологічного характеру, які раніше не могли вирішуватись через відсутність комп'ютерної техніки;
оперативний обмін інформацією між консультантами і товаровиробниками за допомогою електронної пошти;
автоматизацію офісної діяльності консалтингових формувань.
Основними завданнями органів державного управління та консалтингових служб на місцях є створення умов для ефективного функціонування ринку, організація моніторингу та прогнозування кон'юнктури ринку, надання інформаційної підтримки з питань господарської діяльності.
Відповідно, основними завданнями спеціалістів консалтингових служб щодо застосування сучасних інформаційних технологій є створення та розвиток системи інформаційного забезпечення товаровиробників та інших учасників ринку, основними компонентами якої мають бути:
формування, систематизація і розповсюдження інформаційних ресурсів з метою забезпечення умов прозорості ринкового середовища та передумов для державного регулювання ринку;
розробка та супроводження розподілених підприємницьких банків даних ринкової інформації;
впровадження комп'ютерних інформаційних технологій обміну інформацією між учасниками ринку, органами державного управління, наукою та освітою;
розробка та систематизація комп'ютерних технологій інформаційної підтримки безпосередньо ринкових формувань, зокрема, з питань планування, обліку, аналізу, документообігу та звітності;
розробка та супровід автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів ринкових формувань;
адаптація систем, що забезпечують електронну інформаційну взаємодію формувань ринку з консалтинговими та фінансово-кредитними структурами - банками, інвестиційними та страховими компаніями, інноваційними фондами та ін.
Спеціалісти-консультанти мають вільно володіти основними типовими пакетами програм для персональних комп'ютерів, орієнтуватись в сучасних інформаційних системах.
7.3 Використання інформаційних технологій в роботі консультанта
У локальних комп'ютерних мережах (ЛКМ) комунікаційні процеси між робочими станціями, між робочими станціями та серверами забезпечують відповідні технічні засоби - мережеві карти, комутатори, з'єднання та типові програмні продукти, які забезпечують управління мережами. ЛКМ впроваджуються на підприємствах, в установах, в підприємницьких структурах для забезпечення інформаційної прозорості офісної діяльності, її оптимізації та організації колективного доступу до мережі Інтернет.
Найбільш прогресивними нині є телекомунікації, що побудовані з використанням технологій супутникового зв'язку. Вони не залежать від якості телефонних ліній зв'язку, мають високу швидкість і надійність. Користувачу необхідно мати персональний комп'ютер, супутникову станцію прийому-передачі сигналів, супутникову антену та договір на абонентське обслуговування. Найбільший досвід надання послуг телекомунікаційного зв'язку, в тому числі і доступу до мережі Інтернет, в Україні має закрите акціонерне товариство “УкрСАТ”, що є оператором супутникового зв'язку.
Для умов України з метою швидкого розгортання мереж доступу до широкополосних загальнодержавних транспортних телекомунікаційних мереж доцільне використання безпровідних технологій телекомунікаційного зв'язку, побудованих з використанням радіоканалів (RadioEthernet). До переваг такого з'єднання належить значно менша вартість витрат і швидке розгортання мережі. Географічним центром мережі в цьому випадку виступає радіопередавач (радіоприймач) з радіомодемами та радіоантена. Користувачу необхідно мати комп'ютер, радіомодем та радіоантену.
Загальнодержавні транспортні телекомунікації будуються на базі використання оптоволоконних технологій. До всіх обласних центрів, до великих індустріальних міст, майже до всіх адміністративних районних центрів прокладені оптоволоконні лінії зв'язку. Цей вид телекомунікацій є базовим для його використання консалтинговими службами.
Обласні та районні підприємства Укртелекому, інші підприємницькі структури ринку телекомунікацій надають користувачам послуги зв'язку з використанням оптоволокна, в тому числі і доступ до мережі Інтернет. Обласна чи районна консалтингова служба підключається, як правило, до оператора оптоволоконного зв'язку за допомогою прямої чи комутованої телефонної лінії і отримує згідно з договором певний спектр телекомунікаційних послуг.
Для товаровиробників та інших учасників ринку, які підключені до мережі Інтернет, телекомунікаційний обмін інформацією з консалтинговими службами автоматично вирішується; для інших клієнтів дорадчих служб технічно і технологічно можлива організація обміну інформацією за допомогою електронної пошти. Клієнту для цього потрібно мати комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, модем і телефонний зв'язок. Впровадження таких систем можливе лише за допомогою спеціалізованих організацій ринку ІТ.
Для ефективної діяльності коонсалтингових служб особливу увагу слід приділяти створенню та супровіду регіональних баз даних науково-технічної і ринкової інформації. Ці бази мають стати довідково-інформаційним фондом, що містить науково-технічну і ринкову інформацію - перспективну (прогнозну), поточну (оперативну) та ретроспективну (архівну), і відповідати таким вимогам користувачів:
своєчасно оновлюватись (актуалізуватись);
забезпечувати легкий доступ до інформації, що міститься в ньому;
бути засобом для оперативного розповсюдження інформації і, в першу чергу, ринкової;
включати інформаційні ресурси загального призначення - законодавчу, нормативно-правову та іншу інформацію загального користування.
До складу інформації регіональної бази даних мають, зокрема, входити: переліки організацій регіону, наукових установ, органів державного управління, підприємницьких структур; реєстри експертів; тексти Законів, інших нормативно-правових актів; інформація цінового моніторингу ринку; маркетингові дані; економічні показники розвитку регіону; реферати закінчених і рекомендованих до впровадження наукових розробок; інформація передового досвіду.
Термін “експерт” у перекладі з латинської означає “досвідчений” - тобто той, що має знання і досвід. Експертиза - це оцінка групою експертів стану та особливостей певної системи чи процесу. Можливості сучасних комп'ютерів сприяють розвитку методів експертиз і експертних систем. В основі експертних методів лежить комплекс логічних і математичних процедур для досягнення таких цілей: отримання від експертів інформації про досліджуваний об'єкт у найбільш повному обсязі, її аналіз з використанням певних математичних методів, розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Серед методів експертизи виділяють метод експертних оцінок, метод попарних порівнянь, метод безпосередньої оцінки.
В основі Web-технологій лежить властивість світової комп'ютерної мережі Інтернет, яка полягає в тому, що електронні інформаційні ресурси формуються на певних технічних засобах (Web-серверах) і за допомогою телекомунікацій стають доступними для віддалених користувачів персональних комп'ютерів. Web-сервер - це програмно-технічний засіб електронного запису та зберігання інформації. Сформована відповідно на Web-сервері інформація є доступною для користувачів світової комп'ютерної мережі Інтернет. Враховуючи, що кількість користувачів мережі Інтернет в Україні вже перевищує 2 млн, а в світі нараховується сотні мільйонів користувачів, легко зрозуміти значимість такого типу ІТ - Web-технологій - для розповсюдження нових знань та інформації. Технічні можливості для “запам'ятовування” та зберігання інформації нині перевищують реально напрацьовані по галузях людської діяльності інформаційні ресурси. Тому на практиці можна вважати, що на Web-серверах обсяги інформації технічними можливостями не обмежуються.
Для досягнення більшої швидкості доступу користувачів мережі Інтернет до інформаційних ресурсів Web-сервера його, як правило, територіально розміщують в Інтернет-провайдера, що має супутниковий телекомунікаційний зв'язок зі шлюзами мережі Інтернет.
Web-технології та Інтернет дають унікальні можливості доступу до інформації та реалізації інтерактивного дистанційного навчання і консультування. В українському сегменті Інтернет з'явилося багато сайтів, на яких розміщено досить велику кількість корисної інформації. Це, в основному, комерційна інформація: ціни, аналітика, попит і пропозиції. Але на цих сайтах вкрай недостатньо науково-технічної та технологічної інформації.
Для ефективної роботи на сучасному персональному комп'ютері потрібна наявність трьох складових:
апаратного забезпечення;
програмного забезпечення;
інтелектуального забезпечення.
Апаратне забезпечення - це сукупність всіх апаратних пристроїв, які входять до комп'ютера, або працюють з ним.
Програмне забезпечення - сукупність всіх програмних продуктів, які дозволяють управляти комп'ютером та вирішувати різноманітні прикладні задачі.
Інтелектуальне забезпечення - це людина та її знання і навики в роботі з апаратним і програмним забезпеченням.
Звичайно персональні комп'ютери IBM PC складаються з трьох частин (блоків):
системного блоку;
клавіатури, що дозволяє вводити символи в комп'ютер;
монітора (або дисплея - для зображення текстової і графічної інформації.
Хоча з цих частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме він є в комп'ютері "головним". У ньому розташовуються всі основні вузли комп'ютера: електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контроллери пристроїв і т.д.); блок живлення - перетворює електричне живлення силової мережі в постійний струм низької напруги, який подається на електронні схеми комп'ютера; накопичувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, використовуються для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети); накопичувач на жорсткому магнітному диску, призначений для читання і запису на твердий магнітний диск (вінчестер).
У сучасному персональному комп'ютері можна виділити: Центральне обладнання (знаходиться в системному блоці): Периферійне обладнання (периферія) - монітор, клавіатура, мишка, сканер, тобто все, що знаходиться поза системним блоком і без чого комп'ютер може працювати. Хоча деяке периферійне обладнання може знаходитись у системному блоці.
До центрального обладнання входять: центральний процесор - управляє ходом обчислювального процесу і виконує всі математичні і логічні операції; внутрішня пам'ять - для збереження службової та проміжної (оперативної) інформації; контроллери - це пристрої, які призначені для управління всіма основними або периферійними пристроями; системна шина - це “віртуальна магістраль”, по якій проходить обмін даними між центральним обладнанням.
До периферійного обладнання належать: клавіатура - служить для введення інформації в комп'ютер та управління ним; монітор (дисплей) - для зображення текстової та графічної інформації; зовнішня пам'ять - служить для введення інформації в комп'ютер, її виведення і довгочасне зберігання великих об'ємів інформації; принтер - для друку інформації на папір; маніпулятор типу “мишка” - призначений для введення/виведення інформації в комп'ютер; сканер - призначений для зчитування текстової і графічної інформації в комп'ютер; модем - дозволяє комп'ютерам обмінюватись інформацією телефонною мережею; факс-модем - поєднує можливості модему і звичайного факсимільного апарату; цифрові камери - дозволяють вводити відео - і фотоінформацію безпосередньо в комп'ютер; джойстик - маніпулятор у вигляді укріпленої на шарнірі ручки з кнопкою, призначений, в основному, для комп'ютерних ігор; інші пристрої.
Обладнання оперативної пам'яті зберігає оперативну інформацію, яка постійно змінюється, обробляється і перетворюється мікропроцесором. Саме в неї процесор заносить дані, а також бере їх звідти. При вимкненні живлення комп'ютера дані з цієї пам'яті зникають. В оперативній пам'яті зберігаються всі програми, які працюють на комп'ютері, тому чим вищий об'єм цієї пам'яті, тим вища швидкість роботи комп'ютера. Оперативна пам'ять це невеликі плати із мікросхемами, які вставляються у спеціальні роз'єми на материнській платі.
Персональні комп'ютери комплектуються різноманітними видами оперативної пам'яті. Пристрої зовнішньої пам'яті дозволяють зберігати, вводити і виводити інформацію в системний блок персонального комп'ютера. Зовнішня пам'ять об'єднує в собі такі пристрої:
Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД);
Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД);
Накопичувачі на оптичних або лазерних дисках (НОД);
Накопичувачі на магнітооптичних дисках (НМОД);
Накопичувачі на мікросхемах флеш-пам'яті.
Монітор призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації. Монітори бувають кольоровими і монохромними (можна зустріти лише в невеликих комунікаційних пристоях, наприклад персональних електронних секретарях). Вони можуть працювати у двох режимах: текстовому і графічному. У текстовому режимі екран монітора розбивається на окремі ділянки - знакомісця, частіше всього - на 25 рядків по 80 символів (знакомісць). У кожне знакомісце може бути виведений один із 256 раніше заданих символів. Текстовий режим монітора на сучасному етапі ще використовується при настройках комп'ютерів та в операційних системах сімейства Unix.
Графічний режим монітора реалізовує графічний інтерфейс між комп'ютором та користувачем. Також при графічному режимі на екран монітора можна виводити іншу важливу інформацію, переглядати фільми, грати в комп'ютерні ігри та інше.
У графічному режимі екран монітора складається з крапок, кожна з яких може бути темною чи світлою. Кількість крапок по горизонталі і вертикалі називається розділяючою здатністю монітора в даному режимі. Наприклад, вираз “розділяюча здатність 800*600" означає, що монітор у даному режимі здатний виводити 800 крапок по горизонталі і 200 крапок по вертикалі. Розділяюча здатність сучасних моніторів коливається від 640*480 до 2800*2400 або навіть і більше. Звичайно такі високі розділяючі здатності монітора використовуються в дорогих професійних пристроях. Рядовому користувачеві достатньо режиму 1024*768.
Також важливою характеристикою монітора є частота оновлення даних на екрані монітора, тобто скільки разів у секунду монітор оновить дані на екрані. Стандартною для користувача є частота оновлення порядку 65 - 100 Гц.
Перед керівниками консалтингових формувань постають задачі вибору необхідної оргтехніки (комп'ютерів, периферійного та комунікаційного обладнання) і програмного забезпечення до них. Ринок цієї техніки настільки великий, що вибір апаратних і програмних засобів без професійних знань практично неможливий. Вибір комп'ютера потрібно починати з визначення задач (у тому числі перспективних), для яких вибирається комп'ютер.
У розділі наведено окремі характеристики апаратних засобів і програмного забезпечення. Знаючи їх, керівникам та спеціалістам консалтингових формувань легше орієнтуватись у виборі. Проте кращим варіантом вибору все-таки був би той, коли з розумінням основ комп'ютерної техніки та задач, які необхідно вирішувати, консультанти знаходять надійних партнерів на ринку комп'ютерного та програмного забезпечення, що організовують продаж, гарантійні зобов'язання, сервісне обслуговування та модернізацію. Це ж стосується і програмного забезпечення.
Програмне забезпечення (ПЗ) - сукупність всіх програмних продуктів, які дозволяють управляти комп'ютером та вирішувати різноманітні прикладні задачі. Все програмне забезпечення можна умовно поділити на три великі групи:
Системне ПЗ;
Прикладне ПЗ;
Інструментальне ПЗ.
Основа системного ПЗ - операційні системи та біос. Біос - це маленька програма, яка записується у мікросхему на материнській платі і здійснює управління всіма пристроями та портами комп'ютера. Біос - це найперша програма, яка виконується, коли комп'ютер вмикається. Біос тестує всі пристрої на справність і потім передає управління комп'ютером операційній системі. Але все одно всі команди пристроям ідуть через біос.
Операційна система (ОС) - цє сукупність програм, що забезпечують управління процесом обробки інформації і взаємодію між апаратними засобами і користувачем ПК. Операційна система, в основному, зберігається на жорсткому диску ПК. Для своєї роботи вона завантажується в оперативну пам'ять комп'ютера та управляє всіма пристроями та прикладним ПО. Але операційні системи не завжди завантажуються з жорского диску. Існують персональні пристрої (міні-ПК), в яких немає жорсткого диску, а все ПО зберігається у флеш-пам'яті (перезаписувана пам'ять, де інформація зберігається у мікросхемах).
Розрізняють клієнтські операційні ситеми та серверні. Клієнтські ОС встановлюються і працюють на ПК користувачів, а серверні - відповідно на серверах (потужних комп'ютерах, які представляють свої ресурси для користувачів).
До класу клієнтських операційних систем належать такі:
Windows 95, Windows 98, Windows Millenium, Windows 2000 Home, Windows XP Home, Windows 2000 Professional - виробництва компанії Microsoft;
MacOS різних версій фірми Apple, призначена для комп'ютерів Macintosh;
Linux різних версій.
Найбільшого розповсюдження набули клієнтські ОС Windows. За різними оцінками їм належить до 90% цього ринку. Їх перевага - дуже високий комфорт у роботі, відносна надійність (Windows 2000 та ХР), високоякісна технічна підтримка виробника та простота у встановленні і експлуатації. Недоліки: висока вартість - мінімум 80$ за ОЕМ версію Windows 98, невисока надійність версій Windows 95, Windows 98, Windows Millenium.
Серверні операційні системи призначені для управління серверами (комп'ютери, які представляють у спільне використання свої ресурси мереженим користувачам). Серед серверних операційних систем слід відзначити операційні системи Windows NT 4.0, Windows 2000 Server, Windows 2000 XP Server фірми Microsoft та операційні системи сімейства UNIX (Solaris, HP-UNIX, FREE-BSD, Linux, AIX). Головний недолік операційних систем від Microsoft - їх ненадійність та низький рівень безпеки, а перевага - зручні засоби управління сервером. Головний козир операційних систем сімейства UNIX - надзвичайно висока надійність при складній системі управління, що потребує високої кваліфікації системного адміністратора.
Драйвер - це окремий клас програмного забезпечення, яке потрібне для роботи операційної системи з різноманітним обладнанням від різних фірм-постачальників. Кожен пристрій в комп'ютері (мишка, клавіатура, модем) потребує свого драйвера. До багатьох пристроїв операційна система має свої власні драйвери, але виробники пристроїв рекомендують використовувати фірменні драйвери (які поставляються з обладнанням). Останні версії драйверів можна взяти в Інтернет на сайтах фірм-виробників.
Прикладне ПЗ - це програмне забезпечення, яке використовується для вирішення певних задач, наприклад набору тексту, обчислення даних, ведення бухгалтерії. Прикладне програмне забезпечення для своєї роботи потребує предустановленої операційної системи, яка б управляла комп'ютером. Без операційної системи прикладне ПЗ працювати не буде. Звідси і його назва. Серед всього розмаїття програм можна виділити такі групи.
Текстові редактори - програми, які використовуються для обробки текстової інформації. Такі програми дозволяють не тільки набирати текст, а й здійснювати складне його форматування (звідси нава - текстові процесори). На сьогоднішній день найпоширенішим текстовим редактором є Microsoft Word фірми Microsoft, який входить в офісний пакет Microsoft Office (200$ за стандартну версію). Також на ринку присутні такі продукти: Star Office (близько 40$, фірма Sun), Open Office (спільна розробка багатьох програмістів усього світу, абсолютно безкоштовний).
Табличні редактори призначені для роботи з числовими даними та різноманітними маніпуляціями із числами (наприклад аналіз числових даних). Табличні редактори майже завжди поставляються у складі офісних пакетів
Системи управління базами даних (СУБД) дозволяють управляти великими інформаційними масивами - базами даних. Ці програмні засоби для організації і ведения баз даних широко використовуються в різних областях застосування ПК і складають основу для більшості сучасних інформаційних систем. За типом інформації, яка зберігається в базах даних, можна всі СУБД розділити на дві великі групи: реляційні і не реляційні (документоорієнтовані). Реляційні - це бази даних, які орієнтовані на збереження і обробку чітко структурованої інформації (числа, слова, фото), а сама інформація зберігається у таблицях. Не реляційні СУБД призначені для зберігання і обробки неструктурованої інформації, яка зберігається у вигляді документів із різнорідною інформацією, наприклад текст з числами і фотографіями.
7.4 Прикладні інформаційні технології та їх застосування в консалтингу
До прикладних інформаційних технологій в консалтингу належать такі технології, які вирішують прикладні проблеми інформаційного забезпечення діяльності підприємств, у тому числі офісної діяльності. Серед них є такі, що забезпечуть інформаційну підтримку виробництва, навчання персоналу, автоматизацю бухгалтерського обліку, автоматизацію управлінського обліку, розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації і т. і.
Одними з найбільш складних моментів проведення навчання в консалтингу є обмеженість часу слухачів, дорожнеча навчальних заходів, що зв'язана з великими транспортними витратами, витратами на проживання, харчування і т. і. Тому консалтингова служба має вишукувати нові можливості надання освітніх послуг. Досить ефективним методом навчання в такій ситуації є дистанційне навчання.
Дистанційне навчання - це цілеспрямований процес взаємодії викладача і учня, що базується на використанні традиційних і нових інформаційних, телекомунікаційних технологій і технічних засобів.
В основу дистанційного навчання покладена цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота того, кого навчають, із спеціально розробленими навчальними матеріалами. Велику роль має викладач, який веде навчання в групі.
Відмінною рисою дистанційного навчання є надання тим, кого навчають, можливості самим одержувати необхідні знання, користуючись розвинутими інформаційними ресурсами, наданими сучасними інформаційними технологіями. Інформаційні ресурси: бази даних і знань, комп'ютерні, в тому числі мультимедійні навчальні і контролюючі системи, відео - і аудіозаписи, електронні бібліотеки, разом із традиційними підручниками і методичними посібниками створюють унікальне розподілене середовище навчання, доступне широкій аудиторії.
Дистанційна форма навчання дозволяє фахівцям і консультантам, товаровиробникам навчатися і підвищувати свою кваліфікацію у зручному місці, у зручний час, у зручному темпі часу, використовуючи наявні комп'ютерні засоби для спілкування з викладачем і іншими учасниками навчальних програм.
Дистанційне навчання пред'являє нові вимоги до навчальних матеріалів. Основна вимога - модульність побудови (кожній дисципліні відповідає модуль, що дає цілісне уявлення про визначену предметну область). Навчальний матеріал може чергуватись з питаннями, відповідаючи на які, учень контролює ступінь засвоєння матеріалу й аналізує конкретну робочу ситуацію. У дистанційному навчанні широко застосовуються гіпертекстові документи, що дозволяють заощаджувати час на пошук необхідної інформації, краще засвоювати матеріал завдяки кольоровому виділенню ключових моментів тексту.
Нові можливості викладу навчального матеріалу пред'являють нові вимоги до викладача. При цьому змінюється його місце і роль у навчальному процесі. Мета викладача - пояснювати, як краще вивчати матеріал, консультувати. Йому необхідно знати всі модулі плану, їх взаємозв'язок між собою, чітко простежувати всі зв'язки між дисциплінами.
Процес управління суб'єктами ринку є насамперед інформаційним процесом, він тісно пов'язаний із збиранням, опрацюванням інформації. Тому інформаційні технології безпосередньо впливають на ефективність управління, вони змінюють умови праці, зокрема, управлінської і залучають інформацію як предмет праці. Використання інформаційних технологій значно скорочує управлінські витрати, розширює доступ товаровиробників до інформаційних джерел. Принципово змінюються можливості отримання, зберігання, поширення інформації, підвищується ефективність економічних контактів учасників ринку.
Важливим елементом, що підвищує ефективність використання ІТ, є простота і зручність інтерфейсу “користувач - персональний комп'ютер”. Це дозволяє непрофесіоналам досить легко освоїти користування розробленими прикладними пакетами програм та базовим програмним забезпеченням.
Розвиток використання ІТ зумовив розробку та впровадження інформаційних систем (ІС), які вирішують питання інформаційної підтримки проблем управління. ІС першого покоління характеризувались позадачним підходом до обробки даних, ІС другого покоління побудовані на концепції створення і використання розподілених баз даних, ІС третього покоління будуються як системи підтримки прийняття рішень - вони мають не тільки спільні бази даних, але й спільні бази моделей для вирішення управлінських чи технологічних проблем.
До недоліків використання ІТ належить достатньо висока вартість технічних засобів, що стримує їх широке застосування на виробництві. Ця обставина, в свою чергу, впливає на вартість прикладних розробок та інформаційних послуг.
У нашій державі розвиток інформаційних технологій здійснюється достатньо високими темпами, а це сприяє впровадженню інформаційної. Тому згадані недоліки використання ІТ є тимчасовими, і спеціалісти консалтингових служб, безумовно, мають орієнтуватись на їх застосування у своїй діяльності.
Вільне володіння комп'ютером, наявність у консультанта пакетів прикладних програм для товаровиробників, регулярний підбір інформаційних ресурсів з використанням мережі Інтернет та передача їх на комп'ютерних чи паперових носіях учасникам ринку значною мірою сприятиме підвищенню авторитету і, відповідно, сприятиме збільшенню послуг, у тому числі з використанням новітніх інформаційних технологій.
Запитання для самоперевірки
Дайте визначення інформаційним технологіям.
Назвіть основну мету впровадження інформаційних технологій в консалтинговій діяльності.
Назвіть основні завдання консультанта щодо застосування ІТ у консалтингу.
Охарактеризуйте основні технології телекомунікаційного зв'язку.
Які основні вимоги до регіональних баз даних науково-технічної і ринкової інформації?
Яка орієнтовна структура регіональних баз даних науково-технічної і ринкової інформації?
Що таке Web-технології?
Назвіть основні характеристики технічних засобів і обладнання ІТ.
Назвіть методичні підходи до вибору оргтехніки і програмного забезпечення.
У чому суть дистанційного навчання?
Які переваги і недоліки використання ІТ у консалтингу?
Лекція 8. Психологічні та етичні аспекти консалтингової діяльності
8.1 Роль психологічних та етичних аспектів в консалтинговій діяльності
Співробітник консалтингової служби, надаючи консультаційну допомогу товаровиробнику, повинен уміти зрозуміти його точку зору, його проблеми і цілі, рівень його знань і навичок. Консультантові важливо “відчути” спосіб мислення конкретного товаровиробника. Інформація, надана інформаційно-консультаційною службою, виявиться корисною тільки в тому випадку, якщо вона сумісна зі способом мислення товаровиробника.
Довіра товаровиробників до консультантів - винятково важлива умова ефективної діяльності інформаційно-консультаційної служби. Товаровиробник має бути переконаний, що консультант діє в його інтересах, ставиться до нього доброзичливо, і що він компетентний у своїй галузі.
Співробітник інформаційно-консультаційної служби повинен мати знання не тільки з технологічних, економічних, науково-дослідних питань, але і знати особливості міжособистого спілкування, володіти навичками роботи з людьми.
Характеристика типів темпераменту.
Кожна людина, як особистість, має ряд соціально-психологічних характеристик: тип темпераменту, характер, здібності. Але тільки тип темпераменту дається людині від народження і супроводжує його протягом усього життя.
Під темпераментом варто розуміти такі індивідуальні властивості психіки, що залишаються відносно постійними при різних мотивах і цілях діяльності особистості і виявляються в динаміці, тонусі, урівноваженості реакцій на життєві впливи.
Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою особистості для визначення місця кожного працівника в колективі, розподілу управлінських завдань і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.
Темперамент людини перебуває у безпосередній залежності від типу нервової системи й основних властивостей нервових процесів - порушення і гальмування. Ці процеси можуть бути як збалансованими, так і навпаки, один процес може переважати над іншим.
Прийнято розрізняти 4 основних типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік. Люди з яскраво вираженим типом темпераменту зустрічаються нечасто. У більшості людей темпераменти проміжні, що зберігають ознаки двох, трьох, чотирьох типів, що виявляються по-різному в різних умовах.
Сангвінік. Люди з таким типом темпераменту енергійні, емоційні, працюють швидко, чуйні на навколишні події. Вони здатні до живої роботи, що вимагає активності і кмітливості, менш здатні до виконання одноманітної, монотонної роботи, що вимагає великої посидючості, зосередженості.
Холерик. Це швидкі, рвучкі люди, що глибоко вникають у справу, ведуть за собою людей, запалюючи їх своєю емоційністю. Для них характерна велика працездатність, одночасно можуть робити кілька справ. Часто виходить так, що сама зміна однієї справи на іншу є для них відпочинком. При монотонній роботі вони швидко стомлюються, а оперативна, різноманітна робота більш відповідає їх темпераментові. З іншого боку, для них характерні емоційні спалахи, різкі зміни настрою, невитриманість у відносинах з людьми, тобто вони дозволяють собі зриватися, бути нестриманими в силу великої збудливості.
Меланхолік. Ці люди емоційні, легко ранимі, схильні до сильних переживань, не люблять виступати прилюдно, не відразу сходяться з людьми. У роботі вони, очевидно, відповідальні, виконавчі, однак в умовах помітних моральних і фізичних напруг їм працювати важко - сильно перевтомлюються, погано переносять стресові ситуації.
Флегматик. Люди з таким типом темпераменту спокійні, урівноважені, найчастіше незворушні, емоційний стан у них звичайно слабко виявляється зовні. Працюють завзято, з великою наполегливістю, чітко й організовано. Люблять ту роботу, до якої звикли. Різні несподіванки, необхідність раптово перебудовуватися, щось змінювати в роботі їх дратує, вибиває з ритму. У таких людей є потяг до стабільності й одноманітності, вони не люблять метушитися.
Людей, що сполучають у собі якості і холерика і сангвініка, відрізняє жвавість емоцій, уміння швидко перебудовувати своє поводження у зв'язку із ситуацією, що змінюється. Вони товариські (комунікабельні), у зв'язку з спрямованістю своєї уваги переважно на навколишнє оточення й оточуючих людей. Рухи їх швидкі, недоліки особистої організованості вони компенсують своєю моторністю.
Ті, хто сполучать якості сангвініка і флегматика, є людьми урівноваженими (у поведінці, емоціях). Люди такого типу відрізняються неквапливістю, докладністю, спокоєм, розміреністю, але при необхідності легко активізуються, без великих зусиль входять у контакт із людьми. Вони відрізняються високою організованістю своїх дій, їм властива здатність швидко розбиратися у складних ситуаціях, при необхідності швидко приймати рішення.
Окремо можна відзначити темперамент, що сполучає якості флегматика і меланхоліка. Людина з таким темпераментом має доводити почату справу до кінця, вміє організувати себе, але мало товариський, більшою мірою занурений у себе, емоційний стан зовні мало виявляється. Має труднощі щодо “переключення" при зміні обстановки, темпу діяльності. Людей такого типу характеризує деяка сповільненість у ситуації ухвалення рішення.
Кожний із типів темпераменту має свої позитивні і негативні сторони. Людина з будь-яким темпераментом може досягти високих результатів у визначених умовах. При роботі в колективі співробітники повинні уміти використовувати позитивні сторони будь-якої людини з будь-яким типом темпераменту.
Категорія “характер" означає сукупність основних психологічних властивостей особистості, що накладають відбиток на всі його дії і вчинки, від яких насамперед залежить, як поводиться людина в різних життєвих ситуаціях.
Психічні властивості особистості, з яких складається характер, і які дозволяють з відомою імовірністю розпізнати поводження людини за певних умов, називається рисами характеру. Характер на відміну від типу нервової системи, що лежить в основі темпераменту, не даний людині від природи. Немає характеру, який не можна було б змінити і переробити. Будь-яка людина може здобувати і боротися з негативними рисами свого характеру.
8.2 Способи психологічного впливу
Маючи уявлення про соціально-психологічні характеристики людей, співробітник інформаційно-консультаційної служби може ефективніше використовувати прийоми психологічного впливу. До таких прийомів належать: переконання; наслідування; залучення; спонукання; метод Сократа; натяк; похвала; порада й ін. Головною їхньою особливістю є звертання до внутрішнього світу людини, її особистості, інтелекту, почуття і поведінки. Розглянемо деякі з них більш докладно.
Переконання базується на аргументованому і логічному впливі на психіку людини для досягнення поставленої мети, зняття психологічних бар'єрів, усунення конфліктів у колективі. У широкому сенсі переконанням вважається процес між особистої взаємодії двох сторін, у якому одна сторона прагне схилити іншу прийняти конкретну точку зору, позицію або домогтися згоди за певним питанням. Здатність впливати шляхом переконання залежить від ряду факторів:
Консультант повинен заслуговувати довіри;
його аргументація має враховувати інтелектуальний рівень клієнта (вона не повинна бути занадто складною, але і не повинна бути надто спрощеною);
мета, яку ставить перед собою фахівець служби, не повинна суперечити системі цінностей його співрозмовника;
якщо риси характеру і поведінки консультанта подобаються клієнтові, тоді аргументи консультанта будуть сприйматися набагато краще.
Найбільша перевага у використанні переконання полягає у тому, що клієнт, який погодився з аргументами консультанта завдяки переконанням, стане повним прихильником їхньої спільної ідеї, й у подальшій співпраці з ним не виникне труднощів.
Важливо, щоб кожен співробітник служби володів широким діапазоном прийомів переконання. Рекомендується в діяльності ІКС застосовувати такі прийоми переконання, що дозволяють підвищити ефективність психологічного впливу:
1. Звертання до інтересів клієнта. Для досягнення найкращих результатів консультантові необхідно звертатися безпосередньо до потреб і мотивів, що керують (часом несвідомо) поводженням клієнта. Намагайтесь визначити потреби слухача й апелюйте до цих потреб.
При звертанні до інтересів співрозмовника важливо використовувати такі фрази: "Для Вас це означає... ", "Ви зможете... ", "Це дасть Вам можливість... ". Вони дозволять співрозмовникові зрозуміти, що його ситуація зрозуміла для співробітника служби, і консультант знає можливі рішення його проблеми.
2. “Руки, що говорять". Залежно від рухів власних рук слова консультанта будуть мати різний вплив на клієнта. Більшу емоційну силу мають ті фрази, що супроводжуються жестами, що підсилюють їхній значеннєвий зміст. Будь-якому співробітникові служби варто мати у своєму арсеналі жест "відкритих рук" - руки протягнені до співрозмовника, долоні розкриті і показують: "тут нічого не заховано". Такий жест вигідно підкреслює фрази: "Я готовий обговорити Ваші проблеми", "Ми неодмінно спрацюємося". Більш емоційним і теплим є жест, коли руки описують траєкторію від "свого серця до серця співрозмовника". Цей жест підкреслює взаємозв'язок інтересів клієнта і консультанта.
Жести допомагають не тільки підсилити вагомість слів, але і перемогти власну невпевненість, нервозність.
3. Емоційність. Дослідження свідчать, що вплив виразної і невиразної інтонації на співрозмовника, що передана слухачу виразним тоном, запам'ятовується в 1,4 - 1,5 раз краще, ніж суха, невиразна мова. Крім того, точність відтворення емоційно прочитаної інформації в 2,6 рази вище, ніж точність відтворення "беземоційного" матеріалу. Саме емоційність дозволяє консультантові налагодити доброзичливий контакт з клієнтом. Починайте розмову з того, що обов'язково припаде до душі слухачу. Говоріть, відповідно до інтересів співрозмовника, а не про свої власні. Величезні ресурси підвищення власної переконливості полягають у пізнанні внутрішніх емоційних переживань товаровиробників
4. Використання метафори. В якості метафора може виступати цікава історія, окреме слово або словосполучення, що викликає яскраві асоціації. Чим яскравіше образ, тим більше він впливає на співрозмовника. Фрази: "Давайте докладно обговоримо це питання, тому що ми "робимо одну справу", "Наші дії в даній ситуації виглядають як Лебідь, Рак і Щука", використовують метафоричну мову. Використовуючи у своїй роботі образи, метафори, консультант звертається до несвідомої емоційної сфери співрозмовника. В цьому випадку повідомлення швидше досягає мети, оскільки йому не треба переборювати захисні бар'єри, що виставляються свідомістю. Метафора може допомогти людині одержати важливу інформацію про себе, про інших людей, про навколишню ситуацію. Використання метафор у спілкуванні зі співрозмовником - досить складний прийом. Його складність пов'язана з тим, що той самий образ може викликати в різних людей протилежну реакцію. Тому консультантові варто використовувати тільки ті образи, що знайомі, близькі і зрозумілі його клієнтам. Разом з тим йому варто враховувати обстановку, у якій використовується метафора.
Використання феномена авторитета консультанта. За критерієм авторитетності людина вирішує питання про довіру до співрозмовника. Якщо консультант визнається неавторитетним, його вплив не буде мати успіху, якщо ж авторитет у нього є - тоді комунікація буде ефективною. Звичайно прийнято вважати, що авторитетність джерела інформації може встановлюватися за такими параметрами, як надійність, компетентність, привабливість, щирість, об'єктивність і т. і. Чим більше клієнт довіряє консультантові, тим більше його надійність. Цей показник складається із компетентності й об'єктивності. Виявляється, що якщо слухаючий довіряє тому хто говорить, то він дуже добре сприймає і запам'ятовує його висновки і практично не звертає уваги на хід міркувань. Якщо ж довіри менше, то до висновків ставиться холодніше, зате дуже уважний до аргументів і ходу міркування.
Метод Сократа заснований на прагненні попередити можливі випадки коли б співрозмовник сказав "ні". Як тільки він скаже "ні", його дуже важко повернути у зворотний напрямок. Метод названий ім'ям давньогрецького філософа Сократа, що часто користувався їм, намагаючись вести бесіду так, щоб співрозмовникові було легше сказати "так". Як відомо, Сократ неодмінно доводив свою точку зору, не викликаючи з боку опонентів не тільки явного обурення, але навіть най не значніших негативних реакцій.
Натяк. Прийом непрямого переконання за допомогою жарту, іронії й аналогії. У деякому змісті формою натяку може бути рада. Сутність натяку полягає в тому, що він апелює не до свідомості, не до логічного міркування, а до емоцій. Оскільки натяк таїть у собі потенційну можливість образи особистості співрозмовника, то користуватися їм найкраще в ситуації конкретного настрою. Критерієм міри тут може виступити прогнозування само переживання: "Як би я сам почувався, якщо б мені натякали?"
Похвала - є позитивним психологічним прийомом впливу на людину і впливає найсильніше, ніж осуд.
В.А. Сухомлинський вважав, що у людей необхідно підтримувати почуття гордості за свої досягнення, підбадьорювати при зустрічі з труднощами, вселяти впевненість у можливість їхнього подолання.
Порада - психологічний метод, заснований на сполученні прохання і переконання, часто застосовуваний у взаєминах консультанта і клієнта. Але в цьому випадку необхідно пам'ятати, що консультування не припускає "роздачу порад". Зовсім неприпустимо розуміти консультування як видачу готових рецептів одною людиною іншій. Співробітник консультаційної служби має утримуватися від менторської ролі. Головна мета консультанта - допомогти клієнтові навчитися приймати рішення самостійно.
Наслідування - є способом впливу на окрему людину або соціальну групу шляхом приклада сусіда або будь-якого іншого сільського товаровиробника, зразок поводження якого являє приклад для інших.
Спонукання - позитивна форма морального впливу на людину, коли підкреслюються позитивні якості клієнта, його кваліфікація і досвід, впевненість в успішному виконанні роботи, що дозволяє підвищити значимість товаровиробника у своїх очах.
Подобные документы
Загальна характеристика консалтингової компанії "Анкор". Організування фінансово-економічної безпеки консалтингової компанії. Розроблення та аналізування управлінських рішень забезпечення фінансово-економічної безпеки консалтингової компанії "Анкор".
курсовая работа [304,0 K], добавлен 19.02.2015Компанії, основним видом діяльності яких є управлінський консалтинг. Схема (алгоритм) надання консалтингової послуги з визначенням методичного інструментарію. Оцінювання вимог, які повинні пред'являтися до консультанта. Кодекс честі консультанта.
контрольная работа [59,7 K], добавлен 29.09.2007Сутність та принципи інформаційно-аналітичної діяльності, правове регулювання інформаційної сфери в Україні. Підходи до оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в публічному управлінні. Види документів та характеристика видів аналітичних документів.
курсовая работа [111,6 K], добавлен 14.06.2020Особливості становлення і тенденції розвитку консультаційного бізнесу в Україні. Основні постачальники консалтингового продукту. Види та класифікація консалтингових послуг в країні, причини низького попиту на них. Специфіка вітчизняного консалтингу.
контрольная работа [131,6 K], добавлен 14.09.2011Надання консалтингових послуг консалтинговим об'єднанням "Навігатор". Науково-технічний потенціал для управління проектами та вирішення проблем консультування оптимального розвитку бізнесу. Моделі індивідуальної співпраці. Мета консалтингової пропозиції.
курсовая работа [211,7 K], добавлен 12.07.2010Процес інформаційно-аналітичної діяльності та основні принципи організації її в системі управління. Вимоги до інформаційно-аналітичного документу в умовах прийняття управлінських рішень. Інформаційна діяльність в Україні в сфері державного управління.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 17.11.2014Зміст та еволюція інноваційно-підприємницьких теорій. Життєвий цикл інновацій, оцінка ефективності інноваційної діяльності. Особливості сучасних інноваційних процесів в Україні, механізми її регулювання та стан фінансування у наукові нововведення.
курсовая работа [430,8 K], добавлен 15.05.2012Бізнес-план приватного підприємства з надання консультаційних послуг у сфері реклами та PR. Дослідження й аналіз ринку. Стан і аналіз проблем малого підприємництва в регіоні. Стратегія маркетингу та реклами. Методика ціноутворення та витоки фінансування.
бизнес-план [1,0 M], добавлен 21.02.2013Визначення операційного менеджменту як діяльності по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього товару покупцю. Напрямки діяльності та економіка фірм консалтингових послуг, їх функції і інструменти.
курсовая работа [140,4 K], добавлен 07.02.2011Різновиди та характеристика основних видів документів в інформаційно-аналітичній діяльності, їх практичне використання. Національна система науково-технічної інформації. Перспективи розвитку аналітичних документів, проблема опрацювання інформації.
курсовая работа [89,1 K], добавлен 18.01.2011
