Організація управління підприємством різних форм власності на матеріалах ВАТ "Полтавакондитер"

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями - це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Правове становище і діяльність таких підприємств, крім Господарського кодексу, регулюється законами України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. [4] та "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. [5].

Іноземне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю перебуває у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави. Визначення іноземне (іноземна власність) означає, що підприємство підпорядковується різним юрисдикціям. Порядок створення і внутрішньої діяльності іноземного підприємства регулюється законодавством країни, якій воно належить. Законодавство України не регулює цих відносин. Разом з тим умови реєстрації та діяльності іноземного підприємства в Україні регулюються українським законодавством, тобто на іноземні підприємства загалом поширюється національний правовий режим господарської діяльності. Крім форм і видів законодавець застосовує для класифікації підприємств поняття категорії. Категорія означає техніко-економічну (не юридичну) класифікацію підприємств (незалежно від форм власності) відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників. За цією ознакою розрізняють малі та інші (середні, великі) підприємства.

Кількість працюючих, за якою підприємство відносять до категорії малих, диференційовано залежно від галузей народного господарства:

- у промисловості та будівництві - до 200 чоловік;

- в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік;

- у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

- у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік;

- у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

Малі підприємства виділено в самостійну категорію з метою розвитку малого бізнесу шляхом надання їм певних пільг, переваг тощо. З юридичного боку, важливим є те, що особливості їх створення і діяльності встановлюються як загальним законодавством України про підприємства, так і спеціальним законодавством України про підприємства цієї категорії.

Відповідно до галузевого підпорядкування підприємства належать до виробничої і невиробничої сфери: до виробничих підприємств -- промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні підприємства; до невиробничих -- торговельні та інші підприємства, що надають послуги клієнтам.

Особливості правового становища малих підприємств, крім спеціальних статей Закону України "Про підприємства в Україні", врегульовані ще й постановою Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств" від 22 вересня 1990 р. в редакції від 19 жовтня 1991 р. Як зазначено в ст. 28 Закону України "Про підприємства в Україні", держава стимулює розвиток малих підприємств України: надає пільги при оподаткуванні, одержанні державних кредитів, створює фонди сприяння розвитку малих підприємств та ін.

1.3 Правові основи функціонування підприємств різних форм власності

Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

В Україні до організацій, що здійснюють господарську діяльність, належать підприємства, правовий статус яких закріплений у Господарському кодексі України від 16.01.03. Відносини, що пов'язані з підприємствами в Україні, регулюються також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств в Україні.

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить законодавство про підприємство, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Особливості створення, ліквідації, реорганізації, управління та діяльності казенного підприємства встановлюються Господарським кодексом України [2].

Підприємства незалежно від форм власності мають право об'єднувати свою господарську діяльність, створюючи для цього господарські об'єднання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству. Такі об'єднання створюються підприємствами-ініціаторами шляхом укладення відповідного договору. Наразі підприємства, що входять до складу об'єднань, зберігають власний юридичний статус. Вони наділені правом добровільного виходу з об'єднання за умов, встановлених чинним законодавством, а також передбачених договором про створення об'єднання чи його статутом.

Підприємства наділені правом об'єднуватись в:

- асоціації -- договірні об'єднання, які створюються з метою постійної координації господарської діяльності;

- корпорації -- договірні об'єднання, метою створення яких є поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

- консорціуми -- тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу, що створюються для досягнення спільної мети;

- концерни -- статутні об'єднання, що створюються на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств, а також інші види об'єднань.

Підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або згідно з рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених Господарським кодексом та іншими законами України.

Підприємство може бути створено внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з вимогами антимонопольного законодавства України.

Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання, відповідно до ст. 5 вищеназваного Закону, видається відповідною місцевою радою, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної місцевої ради. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.

Рішення про ліквідацію об'єднання приймають підприємства, які входять до його складу. Майно, яке залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно із статутом об'єднання.

Підприємство набуває права юридичної особи з дня державної реєстрації у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем знаходження підприємства або його органів управління. Для державної реєстрації подаються такі документи:

а) заява засновника або засновників;

б) рішення засновника про створення підприємства або установчий договір про заснування господарської організації двома чи більшою кількістю осіб;

в) статут;

г) рішення компетентного органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки, використання інших ресурсів, якщо вони необхідні для діяльності підприємства, а також дозвіл на здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Відмова в реєстрації можлива внаслідок порушення встановленого законодавством порядку створення підприємств, а також невідповідності установчих документів вимогам законодавства. Однак орган виконавчої влади, який здійснює реєстрацію, не може відмовити ініціатору в такій реєстрації за мотивами недоцільності створення підприємства.

Підприємство діє на основі статуту, в якому визначаються його власник, найменування підприємства, зокрема завод, фабрика, майстерня тощо, та вид -- приватне, колективне, державне, а також зазначаються місцезнаходження, предмет та цілі його діяльності, органи управління, компетенція і повноваження колективу працівників та його виборчих органів, порядок утворення майна, умови реорганізації та ліквідації підприємства. Статут затверджується власником або власниками майна.

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування колективу працівників. Наразі власник може здійснювати управління підприємством як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган.

Керівник підприємства, який призначений власником або обраний власниками майна, наділений повноваженнями самостійно вирішувати питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства. Однак чинне законодавство забороняє власнику майна втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснюють державна податкова інспекція, державна контрольно-ревізійна служба, державні органи, до повноважень яких входить нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та екологічною безпекою, а також інші контрольно-наглядові органи.

Управління казенним підприємством здійснюють органи, наділені повноваженнями щодо управління відповідним державним майном. До таких органів управління належать міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства проводяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду [2]. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому законодавством.

Підприємство ліквідується також у випадках:

- визнання його банкрутом;

- якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, і в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;

- якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства;

- на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. За їх рішенням ліквідація може проводитись самим підприємством в особі його органу управління. Власник, суд, господарський суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

У разі визнання підприємства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [6]. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заяви кредиторами претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) зобов'язана провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підприємству і виявленню претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства.

Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком тих організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Претензії кредиторів до ліквідованого підприємства задовольняються з майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване підприємство. Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк. Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за умови, якщо кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду або господарського суду про задоволення їх вимог.

У разі визнання підприємства банкрутом черговість задоволення вимог кредиторів визначається відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових платежів, належних з цього підприємства у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина. У разі ліквідації підприємства вклад члена трудового колективу видається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення претензій кредиторів. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.



Розділ 2. Аналіз ВАТ «Полтавакондитер» як системи управління

2.1 Аналіз господарської діяльності ВАТ «Полтавакондитер»

Державна кондитерська фабрика заснована в 1919 роцi Губернською Радою народного господарства шляхом концентрацiї п'яти кондитерських приватних пiдприємств. В липнi 1993 року державна кондитерська фабрика в процесi приватизацiї була перетворена у вiдкрите акцiонерне товариство "Полтавакондитер".

ВАТ «Полтавакондитер» - це сучасне підприємство, яке спеціалізується на випуску кондитерских виробів. Основнi види продукцiї, якi виробляє товариство, - шоколад, цукерки, печиво, зефiр, карамель, халва. Основними ринками збуту продукцiї є країни, структура продажу яких наведена нижче (вiдсоткове вiдношення розраховане в натуральних одиницях): Україна - 48,8%; Росiя - 15,5%; Казахстан - 17,1%; Азербайджан - 2,9%; Киргизстан - 2,8%, Грузiя - 2%; Таджикистан- 1,6%, Молдова - 1,6%; Бєларусь - 1,5%; Румунiя - 1,4%; Фiнляндiя - 1,2%; Монголiя - 1,1%; iншi країни - 2,5% (Канада, Латвiя, Iзраїль, Вiрменiя, Туркменiстан, Естонiя). Iстотна доля продажу здiйснюється через дистриб"юторiв, з якими укладаються довгостроковi контракти. При роботi з дистриб'юторами враховуються територiальна полiтика (за дистриб"ютором закрiплений регiон по реалiзацiї продукцiї ТМ "Доминик"), а також цiнова полiтика (прописанi рекомендованi цiни). Спiльно з дистриб"юторами проводиться робота по просуванню ТМ "Доминик" до кiнцевого споживача. Прямi поставки здiйснюються в торгiвельнi мережi ТОВ "Метро Кеш енд Кери Украина", ТОВ "АТБ маркет", ТОВ "Ашан Україна Гiпермаркет". Певну долю продажу становить реалiзацiя кондитерських виробiв через власну мережу фiрмових магазинiв ВАТ "Полтавакондитер".Обсяг виробництва товариства в кондитерськiй галузi в 2008 роцi склав 1 109 129 тон. ВАТ "Полтавакондитер" займає шосту позицiю серед лiдерiв кондитерської галузi України : "Рошен" - 22,04%; "Конті" - 13,55%; "АВК" - 11,4%; "Харкiвська бiсквiтна фабрика" - 5,18%; "Житомирськi ласощі" - 5,09%, "Домiнiк" - 4,34%.

Асортимент продукції, що виробляється ВАТ «Полтавакондитер», представлений статистичними даними у таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Аналіз асортиментної продукції ВАТ «Полтавакондитер» за 2006-2008 рр.

№	Найменування товару (продукції), тис. грн	Звітні роки	Відхилення (+;-) %, 2008 р. до
		2006	2007	2008	2006	2007
1.	Сухарі, печиво та здобні хлібо-булочні вироби	35908,0	41834,3	53603,3	+17695,3	+11769,0
2.	Вироби з какао, шоколаду та кондитерські вироби	323172,0	352578,5	407065,7	+83893,7	+54487,2
	Всього	359079,6	394412,8	460669,0	+101589,4	+66256,2

Як видно з таблиці, за останні 3 роки відбувається збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції.

За 2008 рiк асортиментний ряд кондитерських виробiв збiльшився pа рахунок виведення на ринок нових сортiв пралiнових цукерок мiлкої та укрупненої форми з рiзними присипками, в т.ч. неглазурованих, здобного i цукрового печива, комбiнованої продукцiї (печиво+шоколад), помадних сортiв цукерок, шоколадних цукерок, драже, вафельної продукцiї, печива в бiлiй глазурi.

Кількісні показники господарської діяльності ВАТ «Полтавакондитер» представлені у таблиці 2.1.2.

Дані таблиці свідчать про те, що прибуток підприємства збільшується. Збільшуються також витрати на оплату праці і соціальні відрахування. При цьому середньооблікова чисельність працівників зменшується, що говорить про підвищення продуктивності праці, а також ріст матеріального забезпечення працівників.



Таблиця 2.1.2

Дослідження кількісних показників господарської діяльності підприємства протягом 2006-2008 років

Показники	Звітні роки	Відхилення (+;-)
	2006	2007	2008	2008р. до 2006р.	2008р. до 2007р.
Чистий прибуток, тис. грн.	16683,3	11938,9	19452,0	+2768,7	+7513,1
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	2637	2696	2441	- 196	- 255
Оплата праці та відрахування на соціальні, тис. грн.	47248,7	57595,2	66497,0	+19248,3	+8901,8
Матеріальні витрати, тис. грн.	230693,5	260171,3	294406	+63715,5	+34234,7
Основні засоби, тис. грн.	54338,9	67128,3	67590,0	+13251,1	+461,7
Амортизація, тис. грн.	7179,7	7887,5	8848,0	+1668,3	+960,5
Оборотні активи, тис. грн.	90537,3	101059,0	113704,0	+23166,7	+12645,0
Продуктивність праці, тис. грн.	136,2	146,3	188,7	+52,5	+42,4
Матеріаловіддача, грн	1,6	1,5	1,56	-0,04	+0,06
Фондовіддача основних фондів, грн	6,6	5,9	6,8	+0,2	+0,9
Фондоємність продукції, коп	0,15	0,17	0,147	-0,003	-0,023

Фондовіддача основних фондів збільшилась, а фондоємність продукції зменшилась, що свідчить про позитивні тенденції в розвитку підприємства.

Проаналізуємо основні показники господарської діяльності ВАТ «Полтавакондитер» за допомогою даних таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3

Аналіз основних показників господарської діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер» за 2006-2008 рр.

Показники	Одиниці виміру	Звітні роки	Відхилення (+,-) 2008р. до
		2006	2007	2008	2006 р.	2007 р.
1. Виручка від реалізації	тис. грн.	359079,6	394412,8	460669,0	+101589,2	+66256,2
2. ПДВ, АЗ та інші відрахування з виручки	тис. грн.	36147,1	36216,7	42605,0	+6457,9	+6388,3
3. Витрати виробництва і реалізації	тис. грн.	293833,1	336704,0	382831,0	+88997,9	+46127,0
4. Прибуток від реалізації	тис. грн.	359079,6	394412,8	460669	+101589,4	+66256,2
5. Збиток від реалізації	тис. грн.	0	0	0
6. Інші доходи (операційні, позареалізаційні, фінансові)	тис. грн.	111648,6	111361,0	142688,0	+31039,4	31327,0
7. Інші витрати (операційні, фінансові)	тис. грн.	114981,1	113314,0	151392,0	+36410,9	+38078,0
8. Прибуток до оподаткування	тис. грн.	25 766,9	19625,0	26529,0	+762,1	+6904,0
9. Збиток до оподаткування	тис. грн.	0	0	0
10. Податок на прибуток	тис. грн.	9 083,3	7686,0	7077,0	-2006,0	-609,0
11. Чистий: прибуток	тис. грн.	16 683,6	11939,0	19452,0	+2768,4	+7513,0
Збиток	тис. грн.	-	-	-	-	-

З таблиці можна зробити висновок, що фінансове становище на ВАТ «Полтавакондитер» стабільне. За 2008 рік від господарської діяльності підприємство отримало прибуток 19452,0 тис грн., що на 2769,4 тис грн. більше, ніж у 2006 р. і на 7513 тис грн. більше, ніж у 2007 р. Резерви збільшення суми прибутку визначаються по кожному виду товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості продукції, реалізація на більш вигідних ринках збуту і т. ін..

Перейдемо до аналізу фінансової діяльності підприємства. Для оцінки фінансового стану підприємства проаналізуємо його баланс. Склад активів підприємства представлений в таблиці 2.1.4

Таблиця 2.1.4

Аналіз ефективності складу і розміщення активів підприємства за 2006 - 2008 рр.

Активи	Звітні роки	Відхилення (+;-) % 2008 р. до
	2006	2007	2008	2006	2007
	тис. грн..	%	тис. грн.	%	тис. грн..	%
Нематеріальні активи	63,9	0,04	48,0	0,03	1,0	0,0	-0,04	-0,03
Основні засоби	54338,9	37,26	67128,3	39,37	67590,0	36,19	-1,07	-3,18
Незавершене будівництво	423,1	0,29	1903,0	1,12	4835,0	2,59	+2,3	+1,47
Довгострокові фінансові інвестиції	158,3	0,11	158,0	0,09	195,0	0,1	-0,01	+0,01
Інші необоротні активи	0	-	0	-	42,0	0,02	-	-
Запаси товарно-матеріальних цінностей	36500,6	25,03	43536,0	25,53	46494,0	24,9	-0,13	-0,63
Дебіторська заборгованість	49231,6	33,76	53716,0	31,5	64302,0	34,43	+0,67	+2,93
Грошові кошти та їх еквіваленти	3931,6	2,7	3351,0	1,97	2686,0	1,44	-1,26	-0,53
Інші оборотні активи та витрати майбутніх періодів	1 171,6	0,8	682,0	0,39	614,0	0,33	-0,47	-0,06
Валюта балансу	145 819,6	100,0	170522,3	100,0	186759,0	100,0	-	-

Основнi засоби товариства знаходяться в задовiльному станi. Оренда основних засобiв не здiйснюється. Виробничi потужностi в цiлому задовiльняють потреби пiдприємства, ступiнь використання обладнання в середньому складає 90%. Спосiб утримання активiв полягає в проведеннi поточних ремонтiв. Активи щорiчно iнвентаризуються, їх вартiсть вiдображається в балансi пiдприємства. Пiдприємство має орендованi основнi засоби (державне майно), балансова вартiсть яких на кiнець року складає 437 тис. грн.. Активна модернiзацiя обладнання товариства i встановлення нових технологiчних лiнiй дозволили розширити i урiзноманiтнити асортиментний портфель товариства. Основне придбання товариства в 2008 роцi - лiнiя для нанесення шоколадної глазурi на кондитерськi вироби вартiстю 1 496 600,76 грн. та лiнiя Couban вартiстю 4 560 444,13 грн. Були вiдчудженi активи, якi застарiли та у використаннi яких пiдприємство не має потреби.

Важливе значення в процесі оцінки активів посідає склад активів підприємства. Проведення структурного аналізу активів(таблиця 2.1.5.) підприємства дає можливість вивчити негативні та позитивні зміни, що відбуваються на підприємстві.

Таблиця 2.1.5

Аналіз структури активів підприємства за 2006-2008 рр.

Активи	Звітні роки	Відхилення (+;-), % 2008р.до
	2006	2007	2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	2006р.	2007р.
Оборотні активи	90 537,3	62,09	101059,0	59,26	113704,0	60,88	-1,21	+1,62
Необоротні активи	55 282,3	37,91	69463,0	40,74	73055,0	39,12	+1,21	-1,62
Разом	145819,6	100,0	170522,3	100,0	186759,0	100,0	-	-

Дані таблиці свідчать про те, що більшу частку в активах підприємсива займають оборотні активу. Це говорить про те, що на підприємстві додержуються політики формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це характеристика його конкурентоздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою і іншими господарюючими суб'єктами [34].

Для визначення фінансового стану розраховані коефіцієнти оцінки платоспроможності, які наведені в таблиці 2.1.6.

Таблиця 2.1.6

Аналіз показників платоспроможності підприємства за 2006-2008 р.р.

Показники	Од. виміру	Звітні роки	Норма- тивне значення	Відхилення від нормативу (+; -)
		2006	2007	2008		2006р.	2007р.	2008р.
Грошові кошти та їх еквіваленти	тис. грн	3931,6	3351,0	2686,0	Х	Х	Х	Х
Дебіторська заборгованість	тис. грн	49231,6	53716,0	64302,0	Х	Х	Х	Х
Оборотні активи всього	тис. грн	90 537,3	101059,0	113704,0	Х	Х	Х	Х
Необоротні активи всього	тис. грн	55 282,3	69463,0	73055,0	Х	Х	Х	Х
Власний капітал	тис. грн	113 625,6	125565,0	145017,0	Х	Х	Х	Х
Поточні зобов'язання	тис. грн	32 103,6	44957,0	41107,0	Х	Х	Х	Х
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0.,12	0,07	0,07	>0,2	-0,08	-0,13	-0,13
Коефіцієнт проміжної ліквідності		1,94	1,52	2,02	>0,7	+1,24	+0,82	+1,32
Коефіцієнт поточної ліквідності		2,82	2,25	2,77	>2,0	+0,82	+0,25	+0,77
Коефіцієнт забезпечення власними коштами		0,64	0,56	0,63	>0,1	+0,54	+0,46	+0,53

Аналіз фінансового стану підприємства за період 2006-2008 рр., проведений на основі даних бухгалтерського балансу (додаток А, Б) за допомогою коефіцієнтів - показників ефективності, показників ліквідності і ділової активності свідчить про те, що:

- значення коефіцієнта поточної ліквідності, який характеризує загальну забезпеченість підприємства власними оборотними коштами ї своєчасне погашення термінових зобов'язань за період 2006-2008 рр. перевищувало нормативне значення і на 1.01.09 р. він становив 2,77;

- коефіцієнт забезпечення власними коштами, необхідними для фінансової стійкості підприємства, також перевищує нормативне значення.

Наступним кроком фінансового аналізу є визначення фінансової стійкості підприємства. Проаналізуємо джерела фінансування активів підприємства, визначити їх динаміку та структуру (таблиця 2. 1.7. ).

Оцінка динаміки і структури джерел фінансових ресурсів була проведена на основі співставлення власного капіталу, довгострокових зобов'язань та доходів майбутніх періодів,зрозуміло що довгострокові зобов'язання збільшилися,а поточні зменшилися.

Структура джерел фінансування (співвідношення позикових і власних, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) впливає на фінансову стійкість підприємства та його стабільність.

Таблиця 2.1.7

Оцінка динаміки і структури джерел фінансових ресурсів підприємства за 2006-2008 рр.

Джерела фінансових ресурсів	Звітні роки	Відхилення %, (+;-) 2008р. до
	2006	2007	2008	2006р.	2007р.
	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%
Власний капітал	113 625,6	77,92	125565,0	73,64	145017,0	77,65	-0,27	+4,01
Довгострокові зобов'язання	90,4	0,06	0	-	635,0	0,34	+0,28	+0,34
Поточні зобов'язання	32103.6	22,02	44957.9	26,36	41107,0	22,01	-0,01	-4,35
Інші доходи майбутніх періодів	0	-	0	-	0	-	-	-
Разом	145819,6	100	170522,3	100	186759,0	100	Х	Х

Фінансова стабільність підприємства -- це його надійно гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й при випадкових змінах на ринку (таблиця 2.1.8).

Таблиця 2.1.8

- Оцінка фінансової стійкості підприємства за 2006-2008 рр.

Показники	Оди-ниця виміру	Звітні роки	Норма- тивне значення	Відхилення від нормативу (+; -)
		2006	2007	2008		2006р.	2007р.	2008р.
Власний капітал	тис. грн	113 625,6	125565,0	145017,0	Х	Х	Х	Х
Позичковий капітал	тис. грн	32194,0	44957,0	41742,0	Х	Х	Х	Х
В т.ч. довгостроковий позичковий капітал	тис. грн	90,4	0	635,0	Х	Х	Х	Х
Всього використано капіталу	тис. грн	145819,6	170522,0	186759,0	Х	Х	Х	Х
Коефіцієнт автономії		0,78	0,74	0,78	>0,5	+0,28	+0,24	+0,28
Коефіцієнт фінансування		0,28	0,36	0,29	<1,0	-0,72	-0,64	-0,71
Коефіцієнт заборгованості		0,28	0,36	0,29	<1,0	-0,72	-0,64	-0,71
Коефіцієнт незалежності		0,78	0,74	0,78	>0,5	+0,28	+0,24	+0,28
Коефіцієнт фінансової стійкості		3,53	2,79	3,47	>1,0	+2,53	+1,79	+2,47

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на кінець 2006 року значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,78, на кінець 2007 року - 0,74, то на кінець періоду воно знову збільшилось до 0,78.

Особливе значення має розрахунок коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів як одного із основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з таблиці, коефіцієнт фінансування стабільно <1, що показує незначну залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт заборгованості <1 і складає на кінець періоду 0,29, що свідчить про великі можливості підприємства залучати додатковий капітал.

Коефіцієнт незалежності складає 0,78, що характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. На даному підприємстві він становить 3,47. Проаналізувавши фінансову стійкість підприємства на основі коефіцієнтів автономії,фінансування, заборгованості,незалежності та коефіцієнту фінансової стійкості ми зрозуміли що стан підприємства є досить стійким. Це дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які в узагальненому виді являють собою відношення виторгу від реалізації продукції до середнього за період величини коштів або їхніх джерел.

Необхідно в першу чергу звернути увагу на наявність власних оборотних активів підприємства (таблиця 2.1.9.), що забезпечують його поточну діяльність.

Таблиця 2.1.9

Аналіз наявності власних оборотних коштів підприємства за 2006-2007 рр.

Показники	Одиниці виміру	Звітні роки	Відхилення (+;-)
		2006	2007	2008	2008р. до 2006р.	2008р. до 2007р.
Власний капітал	тис. грн.	113 625,6	125565,0	145017,0	+31391,4	+19452,0
Необоротні активи	тис. грн.	55 282,3	69463,0	73055,0	+17772,7	+3592,0
Власні оборотні кошти	тис. грн.	87323,7	56102,0	72597,0	-14726,7	+16495,0

Проаналізувавши наведену таблицю чітко видно, що власний капітал виріс за останні роки також виросли необоротні активи та власні оборотні кошти.

Фінансовий стан підприємства можна визначити за типами фінансової стійкості як абсолютно стійкий, так як власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства.

Наступним кроком аналізу ділової активності є визначення оцінки ефективності використання ресурсів, що впливають на величину активів необхідних для здійснення процесу виробництва та збуту продукції. Тому, використовують показники обертання активів (таблиця 2.1.10.), які дають можливість якісно оцінити деякі аспекти фінансової політики підприємства.



Таблиця 2.1.10

Оцінка обертання оборотних активів підприємства за 2006 - 2007 рр.

Показники	Одиниці виміру	Звітні роки	Відхилення (+;-)
		2006	2007	2008	2008р. до 2006р.	2008р. до 2007р.
Виручка	тис. грн..	359079,6	394412,8	460669,0	+101589,4	+66256,2
Кількість днів аналізованого періоду	дні	360	360	360	Х	Х
Одноденна виручка	тис. грн..	997,44	1095,59	1279,64	282,2	184,05
Середній залишок оборотних активів	тис. грн..	79294,75	95798,3	107381,5	+28086,8	+11583,2
Тривалість 1 обороту	дні	80,6	88,7	85,1	+4,5	-3,6
Коефіцієнт обертання активів	раз	4,5	4,1	4,3	-0,2	+0,2
Коефіцієнт завантаження активів в обороті	коп.	0,22	0,24	0,23	+0,01	-0,01

Зменшення значення Ко у 2007 році в порівнянні з 2006 роком свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів. У 2008 році він дещо прискорився.

Показником ефективності використання оборотних засобів є також тривалість 1 обороту в днях. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнту оборотності. Тривалість 1 обороту у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшилась.

Коефіцієнт завантаженості активів показує вартість майна, що припадає на одну гривню продажу. Зменшення коефіцієнта свідчить про підвищення ефективності використання активів підприємства.

Також необхідно проаналізувати показники ділової активності підприємства (таблиця 2.1.11).

Виходячи з наведеної таблиці показники ділової активності є досить стійкими протягом наведених періодів (3 років). Тривалість обертання коштів в розрахунках зменшилась, а тривалість обертання запасів дещо збільшилась порівняно з 2006 роком. Коефіцієнт обертання запасів протягом наведених періодів зменшився, що говорить про деяке уповільнення швидкості реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Важливим для оцінки господарської діяльності підприємства є визначення тривалості операційного і фінансового циклу. Дане підприємство має резерви для скорочення тривалості цих циклів.

Таблиця 2.1.11

Аналіз та оцінка показників ділової активності підприємства за 2006-2008 рр.

Показники	Звітні роки	Відхилення (+; -)
	2006	2007	2008	2008р. до 2006р.	2008р. до 2007р.
Тривалість погашення кредиторської заборгованості, дні	39	48	40	+1	-8
Тривалість погашення дебіторської заборгованості, дні	49	49	50	+1	+1
Тривалість обертання коштів в розрахунках, дні	87	51	57	-30	+6
Тривалість обертання запасів, дні	97	103	100	+3	-3
Тривалість обороту виробничих запасів	26	29	27	+1	-2
Коефіцієнт обертання запасів	3.7	3.5	3.6	-0.1	+0.1
Тривалість операційного циклу, дні	146	152	150	+4	-2
Тривалість фінансового циклу, дні	185	200	190	+5	-10

Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективніше діяльність підприємства.

Операційний цикл підприємства - це період обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовується для обслуговування виробничого процесу починаючи з часу отримання сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємство і закінчуючи часом відвантаження виготовленої з неї готової продукції споживачам. Таким чином, операційний цикл розраховується за наступною формулою:



ТВЦ= тривалість обороту коштів в розрахунках + тривалість обороту запасів (2.1)

Фінансовий цикл підприємства представляє собою період часу між початком оплати постачальникам отриманих від них сировини, матеріалів (погашення заборгованості) і початком надходження грошових коштів від покупців за доставлену їм продукцію( погашення дебіторської заборгованості):

ТФЦ=тривалість операційного циклу-тривалість кредиторської заборгованості (2.2)

Крім вище наведених показників, ділова активність підприємства знаходить своє відображення у досягнутих абсолютних показниках, що характеризуються розміром обсягів господарської діяльності, доходом, фінансовими результатами тощо. Саме ці показники в свою чергу дають можливість оцінити кінцеві результати діяльності.

До основних показників фінансових результатів підприємства належать абсолютний показник прибутку й відносні показники рентабельності.

Оцінка фінансових результатів починається з аналізу динаміки й структури витрат, що дає можливість одержати найбільш загальне подання про фактори, що зробили вплив на їхнє формування (таблиця 2.1.12).

Таблиця 2.1.12

Аналіз структури та динаміки операційних витрат за економічними елементами протягом 2006-2008 рр.

Показники	Одиниці виміру	Звітні роки	Відхилення (+;-) 2008р. до
		2006	2007	2008	2006	2007
Матеріальні витрати	тис. грн.	230693,5	260171,3	294406,0	+63712,5	+34234,7
Витрати на оплату праці	тис. грн.	34 574,5	42158	48674	+14099,5	+6516
Відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	12 674,2	15437	17823	+5148,8	+2386
Амортизація	тис. грн.	7 179,7	7888	8848	+1668,3	+960
Інші витрати (звичайні, операційні)	тис. грн.	11 481,6	17473	22720	+11238,4	+5247
Разом	тис. грн.	296603,5	343127	392471	+95867,5	+49344

Отже, ми бачимо, що протягом усіх трьох років найбільшу вагу мали матеріальні витрати. На другому місці знаходяться витрати на оплату праці. Найменшу вагу займають витрати на амортизацію. Спостерігається збільшення всіх елементів операційних витрат. Це пов'язано зі збільшенням обсягу виробленої і реалізованої продукції.

Далі необхідно проаналізувати відносні показники ефективності діяльності - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках (2.1.13).

Таблиця 2.1.13

Оцінка динаміки рентабельності підприємства за 2006-2008 рр.

Показники	Звітні роки	Відхилення (+;-) 2008р. до
	2006	2007	2008	2006	2007
Чистий прибуток (збиток), тис. грн..	16 683,6	11939	19452	+2768,4	+7513,0
Вартість активів, тис. грн..	145 819,6	170522	186759	+40939,4	+16237,0
Витрати, тис. грн..	296 603,5	343127	392471	+95867,5	+49344,0
Обсяг реалізації продукції, тис. грн..	359 079,6	394413	460669	+101589,4	+66256,0
Власний капітал, тис. грн..	113 625,6	125565,0	145017,0	+31391,4	+19452,0
Рентабельність активів, %	12,7	7,5	10,9	-1,8	+3,4
Рентабельність витрат, %	6,2	3,9	5,7	-0,5	+1,8
Рентабельність продукції, %	119,8	117,4	121,8	+2,0	+4,4
Рентабельність власного капіталу, %	15,8	9,98	14,4	-1,4	+4,42

З наведеної таблиці ми бачимо, що підприємство по всім показникам є рентабельне, а динаміка рентабельності є прогресивною за звітні роки.

На основі вище викладених таблиць ми можемо зробити висновок, що на протязі трьох звітних роках відбувається збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, прибуток підприємства збільшується. Збільшуються також витрати на оплату праці і соціальні відрахування. При цьому середньооблікова чисельність працівників зменшується, що говорить про підвищення продуктивності праці, а також ріст матеріального забезпечення працівників. Фондовіддача основних фондів збільшилась, а фондоємність продукції зменшилась, що свідчить про позитивні тенденції в розвитку підприємства. Фінансове становище на ВАТ «Полтавакондитер» стабільне, основнi засоби товариства знаходяться в задовiльному станi. Оренда основних засобiв не здiйснюється. Виробничi потужностi в цiлому задовiльняють потреби пiдприємства, ступiнь використання обладнання в середньому складає 90%.

Підприємство є рентабельне, що ми й бачимо з усіх таблиць. По всіх показниках відбулося зростання, тобто підприємство динамічно розвивається.

2.2 Кількісна та якісна оцінка елементів системи управління ВАТ «Полтавакондитер»

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, що складають єдиний господарський об'єкт. Структура підприємства визначається наступними основними факторами:

1) розміром підприємства;

2) галуззю виробництва;

3) рівнем технології і спеціалізації підприємства.

Якої-небудь стійкої стандартної структури не існує. Вона постійно коректується під впливом виробничо-економічної кон'юнктури, науково-технічного прогресу і соціально-економічних процесів.

Поряд з цим при всім різноманітті структур усі виробничі підприємства мають ідентичні функції, головні з який - виготовлення і збут продукції. Щоб забезпечити нормальне функціонування, ВАТ «Полтавакондитер» має у своєму складі цехи по виготовленню основної продукції і по обслуговуванню виробничого процесу. Крім того, підприємство постійно веде роботу з оформленню замовлень на виготовлення продукції; організує її зберігання і збут замовнику; забезпечує закупівлю і постачання необхідної сировини, матеріалів, інструментів, устаткування, енергоресурсів. Щоб кожен працівник у будь-який відрізок часу робив саме те, що необхідно іншим і всьому підприємству в цілому, потрібні керуючі органи, на які покладаються визначення довгострокової стратегії, координація і контроль поточної діяльності персоналу.

Схема сформованої організаційної структури системи управління персоналом на ВАТ «Полтавакондитер» представлена на рисунку.

Для виконання різноманітних обов'язків на ВАТ «Полтавакондитер» створюються спеціальні структурні підрозділи - відділи, цехи. Скажімо, основні цехи поділяються по видах:

1. Шоколадно-борошняне виробництво.

2. Цукеркове виробництво.

3. Карамельне виробництво.

4. Борошняне виробництво.

Відділи і лабораторії безпосередньо класифікуються в залежності від конкретних задач. Окремо створені відділи головного інженера, головного технолога і т. ін.

Практичним результатом виконання організаційної функції є: затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв'язків між підрозділами; регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлення прав й обов'язків органів управління та службових осіб; затвердження положень, інструкцій; підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій та керованій системах.

Загальнi збори акцiонерiв Товариства - вищий орган управлiння ВАТ "Полтавакондитер".

Наглядова рада є органом, який представляє iнтереси акцiонерiв в перiод мiж Загальними зборами акцiонерiв, контролює i регулює дiяльнiсть виконавчого органу Товариства в межах компетенцiї, визначеної Статутом та положенням про Наглядову раду Товариства.

Президент Товариства - повноваженний представник при реалiзацiї прав, повноважень, функцiональних обовьязкiв, що передбаченi Статутом та положеннями, укладенлго з ним контракту.

Директор Товариства - виконавчий орган Товариства, який здiйснює керiвництво його поточною дiяльнiстю, обирається i вiдкликається з посади Загальними зборами акцiонерiв Товариства.

Йому пiдпорядкованi:

Головний iнженер, якому пiдпорядкованi:

* Енергомеханiчний вiддiл, в який входять:

- механiчна майстерня;

- електродiльниця;

- парокотельня;

- холодильно-компресорне вiддiлення

* Вiддiл головного метролога, в який входять:

дiльниця метрологiї;

метрологiчна служба.

* Технiчний вiддiл, в який входить:

начальник технiчного вiддiлу, якому пiдпорядкована бригада по модернiзацiї устаткування № 1;

ведучий iнженер технiчного вiддiлу, якому пiдпорядкована бригада по модернiзацiї устаткування № 2.

* Дiльниця благоустрою та господарського обслуговування, в яку входить:

ремонтно-будiвельна дiльниця.

Начальник виробничого вiддiлу, якому пiдпорядкованi:

виробничий вiддiл;

карамельний цех;

цукерковий цех № 1;

цукерковий цех № 2;

шоколадно-борошняний цех;

цех напiвфабрикатiв;

дiльниця допомiжних матерiалiв.

Головний бухгалтер, якому пiдпорядкована: - центральна бухгалтерiя

Вiддiл головного технолога

Планово-економiчний вiддiл

Загальний вiддiл

Служба охорони праці

Служба контролю за якiстю

Юрисконсульт

Дiльниця постачання та вiдвантаження продукцiї, якiй пiдпорядкована:

Дiльниця вантажно-розвантажувальних робіт

Дiльниця транспорту

Їдальня

Медпункт

На сьогоднішній день ВАТ «Полтавакондитер» є універсальною кондитерською фабрикою, динамічно набирає обертів виробництво і постійно збільшує конкурентоспроможність продукції. У зв'язку зі збільшенням попиту на продукцію ТМ «Домінік» виникає потреба в розширенні та вдосконаленні виробництва. Керівництво фабрики вирішило обрати таку стратегію яка включає модернізацію старого обладнання та встановлення нового, що дозволить укріпити лідерську позицію ТМ «Домінік».

За останніми новинами щодо власників акцій, відомо хто має 10% і більше відсотків голосів:

Компанія UKRN ІІ FUTURE CAPITAL GROWTH CO. LTD (місцезнаходження: Nikolau Pentadromos Centre Thessalonikis Street 9th Floor Office 908 Limassol, Cyprus) - володіла акціями ВАТ «Полтавакондитер» та мала 1100000 шт., або 44,931% статутного фонду, продала пакет акцій загальною кількістю 377 993 шт. або 15,43% статутного фонду та стала володіти 722 007 шт., що складає 29,49% від загальної кількості голосуючих акцій.

Компанія UKRN І NEW CAPITAL GROWTH CO. LTD (місцезнаходження: Nikolau Pentadromos Centre Thessalonikis Street 9th Floor Office 908 Limassol, Cyprus) - володіла акціями ВАТ «Полтавакондитер» та мала 1100000 шт., або 44,931% статутного фонду, продала пакет акцій загальною кількістю 377 993 шт. або 15,43% статутного фонду та стала володіти 722 007 шт., що складає 29,49% від загальної кількості голосуючих акцій.

Компанія Sigma Advisors, Inc./Сігма Едвайзорс, Інк. (місцезнаходження: м. Уілмінгтон, вул. Оранж, б.1209, Штат Делавар, США) - що не володіла акціями, придбала пакет акцій ВАТ «Полтавакондитер» та стала володіти 397 256 шт., або 16,22% статутного фонду.

Компанія UKRN ІІІ NEW WORLD GROWTH CO. LTD (місцезнаходження: Nikolau Pentadromos Centre Thessalonikis Street 9th Floor Office 908 Limassol, Cyprus) - що володіла акціями ВАТ «Полтавакондитер» та мала 64 530 шт. або 2,63% статутного фонду, придбала пакет акцій загальною кількістю 358 730 шт., або 14,64% статутного фонду та стала володіти 423 260 шт., що складає 17,28% статутного фонду товариства.

Таким чином, можна визначити основні недоліки підприємства. На ВАТ «Полтавакондитер» функціонує лінійно-функціональна структура управління, яка не спроможна пристосуватися до мінливого ринкового середовища. У ній надто складна передача інформації між функціональними підрозділами, як і процес прийняття рішень загалом. Це обумовлено тим, що проблеми обговорюються по всьому ієрархічному ланцюжку знизу вверх і в кожному підрозділі. При цьому багато інформації перекручується або втрачається при переході від одного рівня управління до іншого, від одного функціонального підрозділу до іншого.

Також до недоліків віднести стиль керівництва на ВАТ «Полтавакондитер».

За головний стиль керівництва на підприємстві було обрано авторитарний стиль, тобто всі рішення ухвалюються одноосібно керівником.

Структура влади будується як гранично жорстка, вертикально-ієрархічна. Рішення, ухвалені на верхніх поверхах ієрархії, надходять вниз у вигляді директив, які не підлягають обговоренню, їх належить незаперечно виконувати. Всі нижчі рівні керівників та підрозділів ознайомлені тільки із своїм функціональним завданням. Відповідальність "перекладається" на керівників нижчих рівнів, іноді провокуються конфліктні ситуації. Це є досить вагомим недоліком у керівництві. Ще одним із недоліків є недотримання основних принципів управління підприємством. Це - гуманізм, демократизм, науковість, диференціація, зворотній зв'язок, ціленаправленість.

Останнім з недоліків є вибір методу управління на підприємстві ВАТ «Полтавакондитер». Адміністративні методи управління - це методи прямого впливу, що носять директивний, обов'язковий характер. Вони засновані на дисципліні, відповідальності, владі, примусі. Тобто цей метод вбиває в кожному працівнику ініціативність, творчу цілеспрямованість, самодисципліну, що є досить важливим для розвитку конкурентоспроможної організації.

Ефективність управлінської праці - соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської діяльності щодо реалізації мети управління. Визначають її відношенням економічних результатів до затрат праці. При оцінці ефективності праці визначають, крім економічного, соціальний ефект (поліпшення умов праці, підвищення соціальної активності колективу та ін.)

Тому, одним із головних завдань дослідження процесу управління є визначення критеріїв ефективності або успішності управління.

Ефективність управління визначається за допомогою різних критеріїв, серед яких найбільш часто використовуваним є ступінь того, наскільки успішно керівник виконує завдання та досягає поставлених цілей. У всякому разі, даний параметр вимірювання торкається результатів дій підлеглих. При цьому у більшості випадків об'єктивна виробничо-економічна оцінка грає велику роль. Критеріями досягнення цілей виступають прибуток, обсяг продажу, частка ринку, кількість продаж відносно до поставлених цілей, продуктивність, витрати на одну одиницю порівняно до результатів або до фінансової переваги.

Зазначені вище критерії оцінки ефективності управлінської діяльності здебільшого являють собою якісні показники. Але на сучасному етапі розвитку науки управління не менш важлива увага повинна приділятись і кількісним критеріям оцінки ефективності управлінської діяльності.

При цьому до кількісної оцінки управлінської діяльності можна висунути такі вимоги, як: точність, правильність, повнота, придатність, вичерпність, надійність, зрозумілість, індивідуальність, контрольованість, ефективність.

Специфіка проведення оцінки ефективності системи управління зумовлена особливостями управлінської праці. Оскільки праця у сфері управління є розумово-інформаційною діяльністю, яка не створює безпосередньо матеріально-речових цінностей, вона не може оцінюватися виходом готової продукції або вартістю наданих послуг. Однак, оскільки управлінська праця є продуктивним видом діяльності (має великий і всебічний вплив на результати виробництва), при її оцінці потрібно зіставити показники виробничої діяльності підприємства з показниками керуючої підсистеми.

Виходячи з цього кількісна оцінка ефективності управління базується на використанні системи економічних показників, які відображають результати господарської діяльності аграрних формувань, а також рівень витрат на управління у співвідношенні із загальними витратами виробництва. При цьому використовують індексний метод оцінки (порівняння досліджуваних показників за проектною та фактичною структурами).

Загальний індекс ефективності управлінської праці розраховується за формулою:

Е = Р + (1-К) (2.1)

де Р - середній індекс результативності управлінської праці,

К - середній індекс економічності управлінської праці.

При цьому:

Р = SР 1-4 /4 (2.2)

К = SК 1-4 /4 (2.3)

де Р 1-4 та К 1-4 - часткові індекси результативності та економічності управлінської праці.

Слід зазначити, що аналіз наведених економічних показників дає побічну характеристику ефективності управління виробництвом. У ньому не завжди відокремлюється конкретний вплив управління на досягнуті результати, слабо помічаються коливання рівня ефективності у результаті змін в окремих підсистемах управління.

Загалом ефективність управління ВАТ «Полтавакондитер» можна оцінити як задовільну. Обсяг продажу продукції, прибуток, продуктивність праці за аналізований період зросли. Умови праці поліпшуються. Робочі місця керівників оснащені сучасними засобами оргтехніки. Персонал має високу кваліфікацію, існує стабільність кадрів, оперативність управління. Але ці показники можуть бути кращими. Якщо не боротися з недоліками і не вдосконалювати систему управління, можна втратити свої позиції на ринку, де існує жорстка конкуренція. Зокрема необхідно підвищити соціальну активність колективу.