Тривалість відновлення гемодинамічних показників більше 3 хвилин свідчить про негативні функціональні зрушення у роботі системи кровообігу.

Час повернення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску до початкових показників (до навантаження) також вказує на більший або менший ступінь тренованості: якщо після однотипного дозованого фізичного навантаження виявляється скорочення часу, протягом якого ЧСС та АТ відновлюються до початкових величин, можна говорити про наростання тренованості.

в) Визначають тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження. Залежно від характеру зсувів у діяльності серцево-судинної системи розрізняють нормотонічний, астенічний, гіпертонічний, дистонічний, ступінчастий типи реакції (С. П. Лєтунов, Р. Е. Мотилянська). Можливі типи реакції:

Ш Для нормотонічної реакції характерно підвищення пульсу на 50-75%, підвищення систолічного тиску не більше як 25-30 %, незмінність або зниження диастолічного тиску на 10-25%. Ця реакція фізіологічна і розцінюється як сприятлива.

Ш Якщо частота серцевих скорочень підвищується на 120-150% і більше, систолічний та диастолічний тиск змінюються не суттєво або знижуються, то таку реакцію називають астенічною або гіпотонічною.

Ш Для гіпертонічної реакції характерно збільшення частоти серцевих скорочень більше ніж на 75%, підвищення систолічного тиску не більше, ніж на 30%, підвищення диастолічного тиску на 15% і більше.

Ш Для дистонічної реакції характерно збільшення частоти серцевих скорочень на 100% і більше, систолічного тиску на 30% і більше, зменшення диастолічного тиску на 50% і більше (ефект єдиного тону).

Ш Якщо частота серцевих скорочень збільшується на 100% і більше, а систолічний тиск через 3 хв. після дозованого фізичного навантаження більший, ніж на першій хвилині, такий тип реакції серцево-судинної системи називають ступінчастим.

Слід зауважити, що окрім нормотонічної, всі інші типи реакції ССС на фізичне навантаження вважаються атипічними. Однак при регулярному фізичному тренуванні атипічні реакції на навантаження можуть переходити у фізіологічні.

г) Враховують результати спостережень за зовнішнім виглядом і поведінкою обстежуваного під час і після проведення проби: виражене почервоніння або збліднення обличчя, задишка, значне потовиділення, тремтіння рук свідчать про несприятливу реакцію на навантаження.

д) ПЯР - визначає функціональні можливості серцево-судинної системи, допомагає виявити приховані порушення патологічного характеру, які внаслідок компенсаторних механізмів в стані спокою не виявляються.

ПТ2-ПТ1

ПЯР = ----------------;

Р2-Р1

де: ПТ2 - пульсовий тиск після навантаження,

ПТ1 - пульсовий тиск до навантаження,

Р2 - частота серцевих скорочень після навантаження,

Р1 - частота серцевих скорочень до навантаження.

За значенням ПЯР можна отримати інтегральну оцінку функціонального стану ССС та визначити рівень функціональної здатності. Оцінювання показника проводиться за 5-бальною системою:

1 бал - погана функціональна здатність - нижче 0,01 ум. од.

2 бали - незадовільна функціональна здатність - 0,01-0,36 ум. од.

3 бали - хороша функціональна здатність - 0,37-1,09 ум. од.

4 бали - незадовільна функціональна здатність - 1,09-1,45 ум. од.

5 балів - погана функціональна здатність - вище 1,45 ум. од.

Поліпшення функціональних можливостей серцево-судинної системи за значенням ПЯР є найбільш важливим критерієм оздоровчої ефективності.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Застосування реабілітаційних занять з лікувальної фізичної культури для дітей із сколіотичною поставою

У зв'язку зі значним підвищенням числа хвороб кістково-м'язової системи серед сучасних дітей, вирішення проблеми поліпшення їх здоров'я засобами фізичного виховання набуває все більшого значення. Тому, нами був розроблений та апробований комплекс корекційних заходів для дітей із сколіотичними порушеннями постави, який передбачав застосування:

- спеціальних вправ із лікувальної фізкультури при сколіотичній поставі для корекції наявних порушень та зміцнення «м'язового корсету» дітей (із дозуванням навантаження та організаційно-методичним вказівками до їх виконання);

- загальнорозвиваючих вправ, спрямованих на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток рухових і психічних якостей дитини;

- вправ на формування правильної постави для закріплення отриманих в ході занять умінь та навичок;

- дихальних вправ для розвитку дихальної мускулатури та збільшення надходження кисню в організм, що активізує процеси обміну речовин в тканинах;

- вправ на розслаблення, спрямованих на прискорення відновлення працездатності після фізичного навантаження;

- рухливі ігри з включенням у них спеціальних корегувальних вправ для виправлення дефектів постави дитини.

При виконанні лікувальної гімнастики ми проводили загальне і спеціальне тренування. Шляхом загального тренування весь організм дитини поступово включався в рівномірне навантаження. Звичайно важчі вправи чергували з більш легкими. Загальне тренування було лише вступом до спеціального тренування. Дітям з непрогресуючими формами сколіозу давали вправи з навантаженням (гантелі, пружинні пристосування), а також спортивне навантаження без тренування спортивних показників. При розробці вправ навантаження узгоджували з силами і можливостями хворого. Тривалість заняття і складність комплексу поступово збільшували і ускладнювали. Для збільшення нарощування функціональних можливостей організму і прояву на цій основі бажаних рухових якостей, перш за все сили і витривалості м'язів, застосовували багатократне виконання фізичних вправ. Компонентами, що визначали величину навантаження, була тривалість вправ, інтенсивність їх виконання, кількість, тривалість і характер періодів відпочинку між ними, тому що треба мати на увазі, що навантаження, що не відповідає можливостям організму, може призвести до небажаної перевтоми м'язів і навіть порушення діяльності серцево-судинної системи.

На початку курсу занять у дітей нерідко відмічалась підвищена стомлюваність, прискорене серцебиття та дихання. Тому інтенсивність і тривалість вправ, і частоту повторень ми рекомендували нарощувати поступово з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. Справитися з цим завданням допомагало уміле чергування вправ середньої і малої інтенсивності, тимчасовий розподіл навантажень, як протягом одного уроку, так і на весь період занять лікувальною гімнастикою.

У ході реабілітаційних занять на фоні застосування загально-розвиваючих вправ розв'язувалися завдання створення фізіологічних передумов для відновлення правильного положення тіла і стабілізації патологічного процесу, проводилися необхідні заходи для виховання і вироблення навику правильної постави, забезпечувалася нормалізуюча дія вправ на внутрішні органи і системи організму, підвищувалася його опірність до несприятливих чинників зовнішнього середовища. У підготовчу частину включалася, як правило, ходьба звичайна, ходьба з підкреслено правильною поставою і елементарні спеціально підібрані вправи для всіх м'язових груп, що не розхитують хребет.

За допомогою загально-розвиваючих вправ удосконалювалася рухова сфера дитини, підвищувалася якість основних рухів, забезпечувалася стимулююча і нормалізуюча дія фізичних вправ. Загальнорозвиваючі вправи добирали так, аби в роботі брали участь усі м'язові групи, але не одночасно, а в певній послідовності. Кожну вправу повторювали 4-6 разів, згодом 8-10 разів. Також використовували рухливі ігри з метою зміцнення ослаблених дітей, їхнього опорно-рухового апарату, посилення м'язового корсету, поліпшення кардіо-респіраторних функцій. Для виконання цих завдань необхідно включати у заняття ігри загально-фізіологічного впливу, враховуючи при цьому загальний стан школяра, рівень фізичної підготовки. Необхідні також рухливі ігри з включенням у них спеціальних корегувальних вправ для виправлення дефектів постави дитини, з урахуванням основного порушення.

Широке використання фізичних вправ, направлених на вироблення і зміцнення м'язового корсета, дозволяла приступити до стабілізації патологічного процесу. У можливих межах проводилася корекція наявного дефекту за допомогою спеціальних коригуючих вправ. Провідним завданням ЛФК залишалося виховання і закріплення навику правильної постави, для вирішення якої використовувався весь арсенал відповідних засобів.

План-конспект ЛФК для дітей хворих на сколіоз

(З додатковим використанням рухливих ігор)

Мета:

1. Створення сильного м'язового корсету.

2. Формування та закріплення навику правильної постави.

Завдання:

1. Тренування м'язів спини та живота.

2. Тренування серцево-судинної та дихальної системи.

3. Покращення психоемоційного стану дітей.

Місце проведення: зал ЛФК.

Інвентар: - м'ячі, обруч, мішечок з піском (200 грам).

	Зміст заняття	Дозування	Організаційно-методичні вказівки
Підготовча частина 8'-10'	І. Шикування біля гімнастичної стінки. В.П.: О.С. Привітання, сповіщення завдань уроку. ІІ. Ходьба та її різновиди. § Звичайним кроком; § На носках, руки в сторонни § На зовнішній стороні стопи, руки на поясі § З виском підніманням стегна § На п'ятках, руки за головою o Стоячи в положенні правильної постави спиною до стіни, покласти на голову мішечок з піском і пройти до протилежної стіни і назад, обійшовши стілець, стіл тощо, не втративши предмет і зберігши правильну позу. o З предметом на голові підвестися на стілець і зійти з нього o Тримаючи гімнастичну палицю на пальцях і мішечок на голові, пройти 8- 10 кроків, не втративши предметів. Те саме з поворотом на 180°. o Тримаючи гімнастичну палицю на долоні вертикально і мішечок на голові, сісти на стілець, встати, не втративши предметів.	1' 30''. 30'' 30'' 30'' 30'' 1 раз 8-10 разів 1 раз 8-10 разів	Притиснутись до гімнастичної стінки, потилицею, сідницями, гомілками. Слідкувати за поставою. Ноги в колінах не згинати. Пальці стоп в середину. Спину тримати рівно. Спину тримати рівно. Намагатись утримати мішечок на голові, зберігаючи правильну поставу. Тримати правильну поставу. Намагатись утримати мішечок з піском на голові.
Основна частина 26'-29'	І. ЗРВ на місці. · В.П.: О.С. 1-2 - Руки вперед догори, права нога в сторону на носок; 3-4 - В.П. руки через сторони вниз; 5-8 - з іншої ноги. · В.П. - ноги на ширині плечей, руки за голову. 1-2 - нахил; 3-4 - В.П. · В.П. - руки на поясі. 1-2 - руки в сторони; 3-4 - права нога на носок вперед; 5-6 - права нога в сторону на носок; 7-8 - В.П. · В.П. ноги на ширині плечей, руки на поясі. 1-2 - поворот тулуба в право, руки в сторону; 3-4 - В.П. · В.П. теж саме . 1-4 - колові оберти тулубом вправу сторону; 5-8 - в ліву сторону. · В.П.:О.С. 1-2 - присід, руки перед грудьми; 3-4 - руки в сторони; 5-6 - руки перед грудьми; 7-8 - В.П. Рухлива гра « Кіт і мишка» Усі гравці беруться за руки та створюють коло. Обирають двох ведучих, з яких один -- «кіт», а другий -- «мишка». За сигналом керівника «мишка» тікає від «кота», а «кіт» її наздоганяє. Всі діти, що стоять у колі, вільно пропускають «мишку» у «нірку» (коло) та всіма можливими засобами перешкоджають «котові» туди забігати.	8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 5-7 хв.	Стоячи перед дзеркалом. Плечі не піднімати, долоні в середину. Спину тримати рівно, голову не опускати. Слідкувати за поставою, дихання не затримвати, долоні догори, лопатки зблизити. Долоні до гори, стопами прижатись до підлоги. Тримати рівновагу при обертах, спину тримати рівно. Присідати на носках, на п'яти на сідати. Спину тримати рівно. Правила гри: 1. «Кіт» не має права переступати або перестрибувати через руки гравців. 2. Гравці, що стоять у колі, не повинні роз'єднувати руки.
Основна частина 26'-29'	Вправи лежачи на спині: Ш В.П. ліва рука догори, права вздовж тулуба, ліва стопа від себе, права стопа до себе. 1-2 - зміна положення рук та стоп; 3-4 - теж саме в іншу сторону. Ш В.П. ноги зігнуті в колінах, руки вздовж тулуба. 1-2 - руки догори, підняти таз; 3-4 - праву ногу випрямити; 5-6 - зігнути ногу; 7-8 - В.П. Ш В.П. руки в сторони, ноги зігнути в колінах. 1-2 - таз в праву сторону; 3-4 - В.П. 5-6 - таз в ліву сторону; 7-8 - В.П. Ш В.П. руки за головою. 1-2 - сід. Ноги на різну. 3-4 - нахил вперед, взяти за стопи з зовнішньої сторони; 5-6 - сід, руки за голову; 7-8 - В.П. Ш В.П. руки догори. 1-2 - сід. Зігнути ноги в колінах; 3-4 - В.П. Рухлива гра «М'яч в коло» Накреслити два кола діаметром 20-30 см з інтервалом 1,5-2 м. Гравці розташовуються на відстані 3-5м від свого кола. Їхнє завдання- закинути м'яч в коло. Кожному гравцеві надається право на 3-5 кидків (в залежності від кількості гравців). Перемагає гравець, який має більшу кількість попадань.	8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 8-10 разів 5-7 хв.	Руки в ліктьових суглобах не згинати. Високо ноги не піднімати, тянутися ногою в довжину. Долонями прижатись до підлоги. Дихання не затримувати, ноги в колінах не згинати. Тримати спину рівну. Долоні догори, вперед не нахилятись, тазом не торкатись до стегон, дихання не затримувати. Перемагає гравець, який має більшу кількість попадань.
Заключна частина 4'-5'	Дихальні вправи. - В.П. Лежачи на спині, руки на животі-діафрагмальне дихання. - В.П ліва рука на животі, права на грудях - дихання грудьми. - Вправи білья гімнастичної стінки: 1 - крок правою ногою; 2 - приставити ліву; 3-4 - руки вперед, вгору вдих, піднятися на носочки; 5-6 - видих, О.С. 7-8 - В.П.	1' 1' 2-3 рази	Груди на місці, дихати животом. За допомогою рук відчувати піднімання грудей, живіт не піднімати. Слідкувати за поставю, спину тримати рівно.

3.2 Особливості реагування організму дітей молодшого шкільного віку на фізичне навантаження в процесі занять ЛФК

Зміст розроблених нами реабілітаційних занять з ЛФК в експериментальній групі мав 3 частини: підготовча частина 3-5 хвилин; основна частина 26-29 хвилин; заключна частина 3-5 хвилини.

Підготовча частина включала ходьбу та її різновиди та вправи біля гімнастичної стінки. Основна частина включала в себе ЗРВ на місці, вправи лежачи на спині та рухливі ігри. Заключна частина скаладась з дихальних вправ.

Фізичне навантаження підвищувалось поступово аби спеціальні вправи сприяли рівномірності навантаження та багатоступінчатості фізіологічної кривої уроку. Навчальний матеріал в основній частині уроку ми розподіляли так, щоб фізіологічна крива відповідної реакції організму учнів на фізичне навантаження мала найбільший підйом у другій її половині. На рис. 1 зображено графічну структуру уроку в експериментальній групі яка займалась за власним комплексом ЛФК, розробленим для дітей зі сколіозом І-ІІ ступеня (з додатковим використанням рухливих ігор).

Рис. 1. Діапазон пульсового режиму фізичних навантажень впродовж заняття ЛФК з учнями основної (експериментальної) групи.

Заключна частина (тривалістю до 5 хв.) включала дихальні вправи, вправи на розслаблення. Ми навчали учнів не затримувати дихання, а дихати глибоко та рівномірно.

Відомо, що за умови правильно побудованого уроку фізкультури, при фізичному навантаженні, яке відповідає функціональним можливостям школярів, на останній хвилині уроку ЧСС учнів не повинна перевищувати початковий показник більше, ніж на 10 %, а через 2-3 хвилини після закінчення уроку, ЧСС повинна повертатися до вихідних значень [23]. З рис. 1 видно, що завдання заключної частини уроку в апробованому комплексі відповідало своїй меті - приведенню організму школярів до вихідного стану.

Для порівняння з екпериментальною, проводилась оперативна пульсометрія і в контрольній групі, яка займалась за спеціальною программою, розробленою фахівцями ЗНЗ №14 для учнів із сколіотичними порушеннями. Як видно з рис. 2, фізіологічна крива, відображуючи величину фізичного навантаження цих школярів, була дещо сплощеною, вказуючи на низьку інтенсивність фізичного навантаження на уроці ЛФК.



Рис. 2. Діапазон пульсового режиму фізичних навантажень впродовж заняття ЛФК з учнями контрольної групи.

Заняття ЛФК як в експериментальній, так і в контрольній групах проводилися в режимі низької інтенсивності, що відповідає реабілітаційно-відновлювальній зоні навантаження, яка використовується для функціонального відновлювання дітей із хронічною патологією, або після перенесених захворювань і травм [24].

На рис. 3. зображено графік на котрому позначена графічна структура уроку ЛФК в експериментальній та контрольній групах. На рисунку видно деякі відмінності, а саме в експерементальній групі за рахунок включення рухливих ігор в комплекс ми бачимо, що навантаження в основній частині уроку було дещо більшим ніж в контрольній групі, але зміни не значні.



Рис. 3. Діапазон пульсового режиму фізичних навантажень впродовж заняття ЛФК з учнями контрольної та експериментальної груп.

У порівнюваних групах значних ознак втоми, відповідно до візуальних спостережень, не відмічалось (додаток…). Навантаження впродовж уроку характеризувалося двома підйомами, обидва з яких припадали на основну частину уроку. Після уроку пульс школярів остаточно відновлювався, вказуючи на той факт, що дані фізичні навантаження не викликають суттєвого напруження в роботі серцево-судинної системи учнів з відхиленнями в стані здоров'я.

Підсумовуючи вищесказане можна вважати, що навантаження у запропонованому мною комплексі ЛФК відповідає фізіолого-гігієнічним вимогам до фізичного навантаження дітей із сколіозом, оскільки відповідає функціональним можливостям організму хворих дітей. Тому мій комплекс ЛФК, на ряду з іншими розроблеми комплексами, може бути рекомендованим для застосування в шкільних умовах для дітей із сколіозом І-ІІ ступеня.

3.3 Гігієнічне забезпечення умов проведення занять ЛФК

Ефективність уроків фізичного виховання значною мірою залежить від санітарно-гігієнічного стану середовища, у якому проходять фізкультурно-оздоровчі заняття. Умови занять фізичним вихованням повинні відповідати ДсанПіН 5.2.2.008-01, від 14.08.2001 р. за № 63 “Державні санітарні правила і норми по влаштуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”, які передбачають санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, мікроклімату та освітлення спортивних залів.

Необхідне природне освітлення забезпечується двобічним освітленням; норма світлового коефіцієнта - 1:4 - 1:5, а коефіцієнта природного освітлення - 1% і більше. Достатнім вважають рівень штучного освітлення не менший 75 лк у разі застосування ламп розжарювання або не менший 150 лк у разі люмінесцентного освітлення (вимірювання проводять на рівні підлоги) (ДБН В.2.2-3-97).

Електрична мережа, що забезпечує спортивний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

У приміщеннях основних спортивних споруд на помітному місці повинен бути розміщений план евакуації учнів на випадок пожежі згідно з НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України». У ньому має бути передбаченим виведення дітей з території та всіх приміщень і місць проведення занять з фізкультури і спорту, в тому числі з усіх допоміжних приміщень.

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 р. за № 521 заняття фізичною культурою проводяться з дотриманням “Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах”.

Одяг і взуття для занять фізкультурою, що відповідають гігієнічним вимогам, повинні забезпечувати оптимальну регуляцію теплообміну й не бути причиною травм і пошкоджень.

У спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках - переносну аптечку) з набором медикаментів, перев'язувальних засобів і приладь та інструкцію щодо надання першої долікарської допомоги у разі травм та пошкоджень.

Перелік медикаментів, перев'язувальних засобів і приладь для аптечки спортивного залу загальноосвітнього навчального закладу.

1. Бинт стерильний і нестерильний	По 2 шт.
2. Серветки стерильні	2 уп.
3. Вата гігроскопічна	1 уп.
4. Спирт етиловий	50 мл
5. Перманганат калію	15-20 г
6. Розчин йоду спиртовий	1 фл.
7. Розчин брильянтової зелені спиртовий	1 фл.
8. Розчин аміаку 10% -ий	1 фл.
9. Валідол	1 уп.
10. Вазелін борний	1 уп.
11. Розчин перекису водню 3% -ий	50 мл
12. Ножиці медичні	1 шт.
13. Пінцет	1 шт.
14. Клей БФ-6 (або лейкопластир)	25 мл (3 пак)
15. Джгут	1 шт.

Дотримання вказаних санітарно-гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, правил техніки безпеки під час занять забезпечить найбільшу ефективність уроків ЛФК для дітей із порушеннями в стані здоров'я.

Узагальнюючи, результати розділу, присвяченого власним дослідженням слід зауважити, що обов'язковими умовами успішної реалізації реабілітаційних заходів у молодшому шкільному віці є створення сприятливого медико-педагогічного супроводу при активній участі педагогічного колективу, медичних співробітників і батьків. Необхідне створення оптимальних умов в установі й удома, раціональну організацію праці й відпочинку дитини, виховання в дитини свідомого відношення до особистого здоров'я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендації для батьків щодо профілактики порушень постави у дітей.

Відомо, що спрямування заходів для запобігання порушення постави має проводитися у процесі життєдіяльності дітей у різних напрямках, таких як: цілеспрямована виховна робота, яка в цьому разі є вирішальним фактором (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізичної культури, елементи спорту, прогулянки, під час яких дошкільнята активно рухаються, фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи і коригуюча гімнастика після денного сну), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (зручні меблі, що відповідають зросту дітей, систематичне провітрювання приміщення, оптимальне освітлення, режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Тому, батьки, діти яких мають хвороби кістково-м'язової системи, повинні дотримуватися наступних, обґрунтованих у наукових дослідженнях, рекомендацій.

Вчити дітей стояти й ходити, додержуючи правильної постави, правильно сидіти на стільці і за столом, спати в належній позі тощо, необхідно постійно. Тому, дуже важливо, щоб діти засвоїли правила самоконтролю, які не лише допомагають пам'ятати про необхідність тримати спину рівно, а й нагадують, як це робити:

- у положенні сидячи за столом - сидіти рівно, відстань між внутрішнім краєм столу і грудьми має відповідати ширині долоні;

- у положенні сидячи - стояти прямо, рівномірно розподіливши вагу тіла на обидві ноги, розправити плечі, не опускати голову;

- під час ходьби - утримувати спину рівно, плечі розправленими, голову не опускати;

- під час бігу треба постійно нагадувати дошкільнятам, щоб вони енергійно відводили лікті назад, правильно тримали голову й тулуб (тулуб трохи нахилений уперед, голову не опускають);

- навчаючи дітей кидати предмети на дальність і в ціль (м'ячі, торбинки з піском), домагаються виконання цих рухів як правою, так і лівою рукою. Більшість дітей кидає в основному сильнішою рукою (здебільшого правою). Це спричиняє асиметричний розвиток м'язів тулуба, що негативно позначається на поставі.

Важливу роль у профілактиці порушень постави є шкільне обладнання, яке відповідає анатомо-фізіологічним особливостям дітей та ДСТУ: це парти, столи, обладнання в спортивному залі та майстерні. Так, дитячі меблі повинні підбиратися в співвідношенні з ергономічними вимогами. Найкращі фізіологічні та гігієнічні умови для роботи учня за партою - нормальне зорове сприйняття, вільне дихання, нормальний кровообіг - створюються при правильній посадці. Учень повинен глибоко сидіти на стільці, спираючись попереково-крижовою частиною об спинку стільця, (лави не допускаються), рівно тримати корпус і голову, лише трохи нахиляючи її вперед. Між тулубом і краєм парти повинен залишатися вільний простір в 3-4 см (груди і живіт не здавлені). Ноги зігнуті в тазостегновому та колінному суглобах під прямим кутом, ступні спираються на підлогу або підніжку, передпліччя вільно лежать на столі. При такій робочій позі тиск на міжхребетні диски відносно невеликий і рівномірно розташований по передній і задній частині диску. Під час роботи слід постійно боротися з неправильними положеннями тіла. Дитину, яка вже має дефекти постави , потрібно звільнити від додаткових занять, пов'язаних з довготривалим сидінням.

Підбираючи меблі для школярів, керуються такими вимогами: висота сидіння стільця над підлогою повинна дорівнювати довжині гомілки дитини з урахуванням ступні та каблука взуття. Якщо сидіння занадто високе, ноги не дістають підлоги й положення тіла стає менш стійким. Якщо сидіння низьке, дитина підгинає ноги під нього або відставляє їх убік. Усе це приводить до порушення правильності посадки та викривлює поставу. Щоб дитина сиділа зручно й міцно, глибина сидіння стільця повинна дорівнювати двом третинам довжини стегна, а ширина перевищувати ширину таза на 10 см. Спинка стільця має доходити до нижнього краю лопаток.

Навчаючи дітей правильно сидіти за столом, перед ними ставлять такі вимоги: голову тримати вертикально або трохи нахиленою вперед, плечі - симетрично в горизонтальній площині і паралельно краю стола, лікті вільно розміщуються на столі, тулуб вертикальний, ноги в тазостегнових і колінних суглобах під прямим кутом, стопи повністю спираються на підлогу. Спина повинна торкатись спинки стільця. Відстань від поверхні стола до очей не менш як 30-35 см. Така поза дає можливість трохи розвантажити хребет, не викривляючи його.

Світло (штучне або природне) завжди повинно падати на робоче місце зліва від дитини.

Запобігаючи порушенням постави, слід стежити також за позою дитини під час сну. М'яка постіль, висока подушка, звичка спати на одному й тому самому боці можуть призвести до бокового викривлення хребта, а звичка спати «калачиком» - до утворення круглої спини. Треба уникати ліжок із сіткою, що дуже прогинається під вагою тіла. Під час спання на таких ліжках, особливо на боці, зміщуються лопатки, здавлюються верхні ребра в грудній порожнині, викривляється хребет. З часом це може викликати стійкі, необоротні порушення постави. Для дітей рекомендується постіль на дошках з рівним твердим матрацом, найкраще волосяним або з морської трави та з однією плоскою подушкою. Дітей треба привчати засинати на спині, тримаючи руки поверх ковдри. Добре розвиненим фізично можна дозволити спати на боці, тільки не на одному. І стежити, щоб дитина не підтягувала ноги до живота, не згиналася калачиком, не вкривалася ковдрою з головою.

Після денного сну (після поступового підйому дітей) корисно для запобігання порушення постави виконати коригуючі вправи, які зміцнюють м'язи-розгиначі спини, живота, розширюють грудну клітку й зближують лопатки.

Санітарні бюлетені, розроблені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для самоконтролю за поставою дітей

Рис. Неправильні положення тіла дитини при сидінні.

Рис. Правильні положення тіла дитини при сидінні.

ВИСНОВКИ

1. У зв'язку зі значним підвищенням числа хвороб кістково-м'язової системи серед сучасних дітей, вирішення проблеми поліпшення їх здоров'я засобами фізичного виховання набуває все більшого значення, оскільки, як свідчить офіційна статистика, на сьогодні кількість дітей із порушеннями постави з року в рік збільшується.

2. Розроблено та апробовано комплекс корекційних заходів для дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною поставою, який передбачав застосування: спеціальних вправ із лікувальної фізкультури; загальнорозвиваючих вправ; вправ на формування правильної постави; дихальних вправ; вправ на розслаблення; превентивних заходів, спрямованих на профілактику порушень постави.

3. У результаті оцінки ефективності запропонованих реабілітаційних заходів з'ясовано, що авторський комплекс фізичних вправ відповідає функціональним можливостям дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною поставою.

4. На основі теоретичних знань та практичних навичок складено рекомендації, спрямовані на профілактику порушень постави у дітей.

5. Проведені дослідження доводять доцільність цілеспрямованого застосування лікувальної фізичної культури в процесі реабілітації дітей зі сколіотичними порушеннями постави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Билєєва Л.В., Яковлев В.Г.Подвижные игры:Москва. -Физкультура и спорт, 2009 .- 160 с.

2. Бондар Т.С. спортивні та рухливі ігри на уроках фізичної культури в початковій школі.: Ранок- Харків, 2008.

3. Васильків Г.А. Від гри - до спорту. Збірник естафет та ігрових завдань.- М.:Фізкультура і спорт.-1990. -№2.

4. Денисенко Н., Аксьонова О. Через рух-до здоров'я:навчально-методичний посібник.-Тернопіль: Мандрівець, 2010.- 73с.

5. Анатомия человека / под ред. М.Р. Сапина; в 2-х томах. - М.: Медицина, 1986. - 486 с.

6. Андрианов B.JI. Заболевания и повреждения позвоночника у детей и подростков.- Л.: Медицина, 1985. -246 с

7. Белая Н.А.Лечебная физкультура и массаж / Н.А. Белая. - М.: Советский Спорт, 2004. - 176 с.

8. Белоусова Т.П. Коррекция позвоночника / Т.П. Белоусова. - Запорожье: Медицина, 1996. - 348 с.

9. Белохвостова Г.П., Егоров Г.С. Организация раннего выявления, лечения и профилактики пороков осанки и сколиозов в условиях городского врачебно-физкультурного диспансера // Здоровье. - 1991. - №9. - С.2-3.

10. Бирюков А.А. Лечебный массаж: [учебник для студ. высш. учеб. заведений] / А.А Бирюков. - М.: «Академия», 2004. - 368 с.

11. Бородич Л.А., Назарова Р Д. Занятие плаванием при сколиозе у детей и подростков. - М.: Просвещение, 1988. - 77 с.

12. Вайнруб Е.М., Волощук А.С. Гигиена обучения и воспитания детей с нарушением осанки и больных сколиозом. -Киев: Здоров'я, 1988.-136 с.

13. Васичкин В.И. Сегментарный массаж. - Санкт-Петербург: Лань, 1997. - 176 с.

14. Гандельсман А.Б Лечебная физическая культура в детской ортопедической практике / [под общ. ред. д. м. н. проф. А.Б. Гандельсмана]. - Л.: Медгиз, 1961.-312 с.

15. Готовцев П.И. Лечебная физическая культура и массаж/П.И. Готовцев, А.Д. Субботин, В.П. Селиванов. - М.: Медицина, 1987. - 304 с.

16. Демченко А.В. Биомеханические условия прогрессирования диспластического сколиоза // Ортопедия, травматология. - 1998. - №4. - С. 47-53.

17. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура / В.И. Дубровский. - М.: «ВЛАДОС», 2004. - 624 с.

18. Евсеев СП., Шапкова Л.В. Адаптивная физическая культура: Учебное пособие. - М.: Советский спорт, 2000. - 240 с.

19. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина: учебник. - М.: Медицина, 1999. - 304 с., ил.

20. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура: учебное пособие / В.А. Епифанов. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2006. - 568 с.: ил.

21. Єфименко П.Б. Техніка та методика класичного масажу / П.Б Єфименко. - Харків: «ОВС», 2007. - С. 167-169.

22. Жаденов М.И. Лечение сколиотической болезни у детей и подростков. - Л.: "ОВС", 2001.-144 с.

23. Зацепин Т. С. Ортопедия детского и подросткового возраста. - М.: Медгиз, 1980.-19с.

24. Каптелин А.Ф. Восстановительное лечение при травмах и деформациях, 1980.-270 с.

25. Каптелин А.Ф. Гидрокинезотерапия в ортопедии и травматологии / А.Ф. Каптелин. - М.: Медицина, 1986. - С. 46-1 12, 122-126.

26. Капустина Г.М. Внешнее дыхание и некоторые вопросы гемодинамики Медицина, 1986. - С.46-112.

27. Клиническая физиотерапия / под ред. И.Н. Соcина. - Киев: Здоров'я, 1996. - С 321-324.

28. Лечебная физическая культура в педиатрии / Л.М. Белозерова [и др.]. - Ростов Н/Д.: Феникс, 2006. - 222 с.

29. Лечебная физическая культура при заболеваниях в детском возрасте / под ред. С.М. Иванова. - М.: Медицина, 1975. - С. 152-165.

30. Ловейко И.Д. Лечебная физическая культура при дефектах осанки, сколиозах и плоскостопии / И.Д. Ловейко. - Л.: Медицина, 1982. -166 с.

31. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії / В.Г. Майданник - К., 1998. - 213 с.

32. Маркс В.О. Ортопедическая диагностика [руководство-справочник] / В.О. Маркс. - Мн.: Наука и техника, 1978. - 512 с.

33. Мартыновец Л.В., Севашко Т.И., Опыт лечения сколиотической болезни по материалам детского санатория им. Н.К. Крупской //Актуальные вопросы лечебно-профилактической, диагностической и учебно-воспитательной работы. - Одесса. -1991. - С.130.

34. Мищенко Н.И., Марасич Г.Я. Комплексное лечение больных сколиозом Актуальные вопросы лечебно-профилактической, диагностической и учебно-воспитательной работы. - Одесса. -1991. - С.134.

35. Мухин В.М. Фізична реабілітація. - Київ: Олімпійська Література, 2000. -С.335-341.

36. Мухін В.М. Фізична реабілітація / В.М. Мухін. - К:. Олімпійська література, 2005. - 472 с.

37. Мятига О.М. Фізична реабілітація при порушеннях постави, сколіозах та плоскостопості / О.М. Мятига - Харків: ХДАФК, 1998. - 36 с.

38. Овсянников В.Е. Состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем у больных сколиозом // В кн.: Актуальные вопросы травматологии и ортопедии. Материалы юбилейной научной сессии, посвященной 50-летию института. - Минск, 1980. - С. 66-70.

39. Овчаров В. К. Международная классификация состояний здоровья и ограничений жизнедеятельности//Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. -М.:Медицина, 2002, № 3.-С. 38.

40. Организация и методика разработки индивидуальной программы реабилитации: Учебно-метод. пособие / М. В. Коробов, Е. А. Дворкин, Г.Д.Деденева, Т.Н.Шеломанова-СПб,1999.-83с.

41. Осьмак Д.И. Функциональное состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем у детей с деформациями позвоночника и грудной клетки в период лечения физическими упражнениями. Автореф. канд. дисс. - Киев, 1967.-25с.

42. Оценка эффективности занятий лечебной физической культури: [метод, указания] / [отв. ред. И.С. Дамскер]. -Ленинград, 1986. - 40 с.

Пешкова А.П. Лечебная физическая культура при начальных степенях сколиотической болезни. - Омск, 1977. - 74 с.

43. Пешкова А.П. Состояние дыхательной и сердечно-сосудистой систем у детей с начальными степенями сколиотической болезни в связи с задачами лечебной физкультуры. Автореф. канд. дисс. - Омск, 1975. - 22 с.

44. Пешкова О.В. Вступ до спеціальності(Фізична реабілітація)/начальний посібник. / О.В. Пєшкова - Харків: ХДАФК, 2007. - 147 с.

45. Погосян М.М. Массаж: Монография / М.М. Погосян. - Изд. 2-е, доп. и перераб. - М.: Советский спорт, 2009. - 784с., ил.

46. Полеся Г.В., Петренко Г.Г. Лечебное плавание при нарушении осанки и сколиозе у детей. - Киев: Здоров'я, 1980. - 113 с.

47. Попов С.Н. Физическая реабилитация: учебник / под общей ред. проф. С.Н. Попова. изд. 3-е. - Ростов н/Д: «Феникс», 2005. - 608 с.

48. Потапчик А.А. Осанка и физическое развитие детей. Программы диагностики и коррекции нарушений / А.А. Потапчик, М.Д. Дидур. - СПб. : Речь, 2001. - 166 с.

49. Правосудов В.П. Учебник инструктора по лечебной физической культуре / В.П. Правосудов. - М.: ФиС, 1980. - С. 34-43.

50. Приоров Н.Н. Дефекты осанки у детей, их профилактика и лечение. Вопросы травматологии и ортопедии. - М.: Просвещение, 1958. - № 8. - С. 14-18.

51. Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями под ред. А.Н. Беловой, О.Н. Щепетовой. - М.: АОЗТ «АНТИДОР», 1998. - Т. 1. -224 с.

52. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія: підручник / Є.Т. Скляренко. К.: Здоров'я, 2005. - 384 с.

53. Скоблин А.П., Рехлицкий А.Я. Деформации скелета у детей. - М.: Медицина, 1975.-48 с.

54. Смычек В. Б. Основы реабилитации: Курс лекций.- Минск, 2000.- 31 с.

55. Соколовський В.С. Лікувальна фізична культура: підручник / В.С. Соколовський, Н.О. Романова, О.Г. Юшковська. - Одесса: Одес. держ. мед. ун-т, 2005. - 234 с.

56. Справочник по детской лечебной физкультуре / под ред. М.И. Фонарева. - Л.: Медицина, 1983. - 360 с., ил.

57. Учебник инструктора по лечебной физической культуре /Под ред В.П. Правосудова. - М.: ФиС, 1980. - С.357-364.

58. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата / под ред. Н.А. Гросс. - М.: Сов. Спорт, 2000. - 224с.

59. Физическое воспитание детей со сколиозом и нарушением осанки / под общ. ред. Г.А. Халемского. - М.: Изд-во НЦЭНАС, 2002. - 80 с.

60. Фищенко В.Я., Ильин А.В., Клюшникова О.В., Шарышев И.А. Возможности комплексного консервативного лечения сколиотической болезни у детей. // Актуальные вопросы вертебрологии. - Новосибирск, 1991. С. 63-65.

61. Фищенко В.Я., Улещенко В.А., Вовк Н.Н. и др. Консервативное лечение сколиоза. - Киев: УНИТИ - Атлант, 1994. - 188 с.

ДОДАТКИ

Зовнішні ознаки втоми

Ознаки втоми	Рівень втоми
	Незначний	Значний (середній)	Різкий (високий)
Колір шкіри	Незначне почервоніння	Значне почервоніння	Різке почервоніння, блідість, синюшність
Пітливість	Невисока	Висока	Дуже висока
Дихання	Пришвидшене, рівне	Дуже пришвидшене	Різко пришвидшене, поверхневе, дихання ротом, задишка
Координація рухів	Бадьора хода	Неврівноважена хода, похитування тіла	Різке похитування тіла, некоординовані рухи
Увага	Безпомилкове виконування вказівок	Неточність виконання вказівок	Загальмоване виконування команд, виконується тільки голосні команди
Самопочуття	Скарг нема	Скарги на втому, біль в ногах, серцебиття, задишку	Скарги на втому, біль в ногах, серцебиття, задишку, головний біль, головокружіння

Перелік рухливих ігор які ми використовували під час занять ЛФК

У ведмедя у бору

Вибирається ведучий -- «ведмідь». Для нього на майданчику відгороджується місце для «барлогу». На протилежному кінці «живуть» діти. За сигналом керівника діти йдуть у напрямку до ведмежого «барлогу», підходять до нього якнайближче і наспівуючи декламують:

У ведмедя у бору

Гриби, ягоди беру,

А ведмідь сидить

І на нас кричить.

Після цих слів «ведмідь» починає ловити дітей, а вони намагаються сховатися в свій «будиночок». Спійманих дітей «ведмідь» відводить до себе в «барліг» і вони пропускають одну чергу гри. Коли «ведмідь» спіймав 4-5 чоловік, призначають нового «ведмедя».

Правила гри

1. «Ведмідь» не має права вийти з «барлогу» доти, поки діти не скажуть останнє слово вірша.

2. Той, хто вийшов за лінію майданчика, вважається спійманим.

3. «Ведмедю» дозволяється ловити дітей тільки до лінії «будинку»

М'яч в коло

Накреслити два кола діаметром 20-30 см з інтервалом 1,5-2 м. Гравці розташовуються на відстані 3-5м від свого кола. Їхнє завдання- закинути м'яч в коло Кожному гравцеві надається право на 3-5 кидків (в залежності від кількості гравців).Перемагає гравець , який має більшу кількість попадань.

Кіт і мишка

Усі гравці беруться за руки та створюють коло. Обирають двох ведучих, з яких один -- «кіт», а другий -- «мишка». За сигналом керівника «мишка» тікає від «кота», а «кіт» її наздоганяє. Всі діти, що стоять у колі, вільно пропускають «мишку» у «нірку» (коло) та всіма засобами перешкоджають «котові» туди забігати.

У колі роблять «ворота», крізь які «кіт» має право вбігати та вибігати. «Мишка» не повинна довго знаходитись у «нірці»-- вона вибігає з неї і знову вбігає. Якщо «кіт» спіймав «мишку» або не може довго її спіймати, то призначають нову пару ведучих.

Правила гри

1. «Кіт» не має права переступати або перестрибувати через руки гравців.

2. Гравці, що стоять у колі, не повинні роз'єднувати руки.

Швидше перетягни

Два гравці сідають на стільці спиною один до одного. Під стільцями лежить канат (або ланцюг ). По сигналу керівника гравці міняються місцями. Перемагає той ,хто сів на стілець ,першим перетягне канат (ланцюг ).

Варіант. Цю гру можна проводити і як командну. Для цього замість стільців використовують гімнастичні лави , на яких розташовуються обличчям один до одного гравці кожної з двох команд. Канат або ланцюг лежить під лавою.

Гуси-лебеді

Усі гравці стають з одного боку майданчика за лінією -- це «дім» гусей. На іншому боці -- «вовче лігво». Один із гравців -- ведучий -- «вовк», усі інші -- «гуси-лебеді». За сигналом керівника: «Гуси-лебеді, в поле» діти вибігають на майданчик. Після слів керівника: «Гуси-лебеді, додому, сірий вовк під горою» гравці хором питають: «Що він там робить?». Керівник відповідає: «Гусей скубе». -- «Яких ?» -- знову запитують гравці. -- «Сіреньких та біленьких, тікайте швидше додому!». Після цих слів «гуси» тікають до свого «дому», а «вовк» вибігає із «лігва» й ловить «гусей». Гра продовжується доти, доки всі «гуси» (чи частина) не будуть спіймані. Після цього ведучий змінюється.

Перемагає «вовк», який спіймав найбільше «гусей» за встановлений час, а також «гуси», які не були спіймані.

Правила гри

1. Спіймані «гуси» вибувають із гри до зміни ведучого.

2. Ведучого змінюють після певної кількості спійманих «гусей».

3. «Вовк» не має права ловити «гусей» за лінією «дому».

4. «Вовк» вибігає з «лігва» лише після слів «... тікайте швидше додому».

Два морози

На протилежних сторонах майданчика лініями відмічають два «будинки». Відстань між ними 10-20 кроків.

Усі гравці, крім двох ведучих («морозів»), які стоять на середині майданчика, знаходяться в одному з «будинків». За сигналом учителя «морози» голосно промовляють такі слова:

Ми два брати молоді,

Два морози удалі.

Я мороз -- Червоний ніс.

Я мороз -- Синій ніс.

Хто з вас не боїться

В путь-дорогу пуститься ?

Діти хором відповідають:

Не боїмся ми погроз,

Не страшний ти нам, мороз.

Після цього вони перебігають на протилежний бік майданчика. «Морози» намагаються спіймати гравців, які перебігають, торкаючись їх рукою.

Гравці, яких торкнулися («заморозили»), зупиняються.

«Заморожений» гравець залишається на місці доти, доки його хтось із гравців не «розморозить» під час наступної перебіжки. Після 3-4 пробіжок призначають нових «морозів». Укінці гри відзначають дітей, яких не «заморозили» жодного разу, а також кращу пару ведучих.

Правила гри

1. Гравці не повинні вибігати з «будинку» раніше, ніж будуть вимовлені слова: «Не страшний ти нам, мороз».

2. «Морози» не можуть «заморозити» дітей в «будинку».

3. Гравці «розморожують» «заморожених» лише під час наступної перебіжки.

4. Бігати можна лише в межах майданчика.

Мишоловка

Гравців об'єднують у дві групи. Одна з них, узявшись за руки, утворює коло («мишоловку»). Друга група розташовується поза колом («миші»). Гравці,

Які зображують «мишоловку», переміщуються по колу з словами

Як ці миші надоїли,

Розвелось багато їх,

Все, погризли, все поїли,

Як би виловити їх!

Бережіться, мишенята,

Доберемось ми до вас!

Гравці, що зображують «мишоловку», зупиняються, піднімають угору зчеплені руки та промовляють:

Мишоловку ми поставим,

Переловимо всіх враз!

Гравці, що зображують «мишей», починають вбігати в «мишоловку» та вибігати з неї . За сигналом керівника опускають руки вниз і присідають. «Миші», котрі не встигли вибігти з кола, вважаються спійманими і стають у коло. Перемагають три останні «миші», яких не спіймали. Потім гра продовжується і гравці міняються місцями.

Правила гри

1. «Миші» не повинні забігати в коло під час руху «мишоловки».

2. Спіймані «миші» обов'язково стають у коло.

Горобці-стрибунці

Накреслити велике коло (місце, де розсипані «зерна») 5-8 м у діаметрі. Усі гравці, крім ведучого, зображають «горобців» і розташовуються за колом. Ведучий -- великий «птах» -- стає у середину кола.

«Горобці» стрибають на одній нозі в коло та вистрибують з нього. Великий «птах», бігаючи в колі, не дає «горобцям» збирати «зерна» і «дзьобає» їх (торкає рукою гравців, які знаходяться в колі). «Горобець», якого «дзьобнув» великий «птах», продовжує грати. «Горобці» намагаються як найбільше пробути в колі, ухиляючись від великого «птаха». Виграють учні, яких ведучий не торкнувся рукою.

Правила гри

1. Змінювати ногу можна тільки після трьох стрибків.

2. Ведучий може торкатися «горобців» тільки у межах кола.

Вовк у канаві

Поперек майданчика креслять дві паралельні лінії на відстані 1,5-2 кроки одна від одної -- це «канава». З обох боків майданчика креслять ще дві паралельні лінії, які відокремлюють два «будинки». У «канаві» знаходяться два гравці, обрані керівником.. Це -- «вовки». Решта гравців, які знаходяться в одному з «будинків» -- «кізочки». За сигналом учителя «кози» перебігають на інший бік майданчика, перестрибуючи по дорозі «канаву». «Вовки» намагаються спіймати когось із гравців. «Кізочка», яку спіймано, відходить у сторону.

Після 3-4 перебіжок вибирають нових «вовків». Виграють «кози», які жодного разу не були спіймані, та пара «вовків», яка спіймала найбільше «кіз».

Правила гри

1. «Вовк» не має права виходити за межі «канави».

2. «Коза», яка не перестрибнула, а перебігла через «канаву», вважається спійманою.

3. Гравець, який відстав, повинен перестрибнути через «канаву» не пізніше, ніж керівник промовить: «Один, два, три!»; якщо за цей час гравець не перестрибне, він вважається спійманим.

Размещено на Allbest.ru