Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії

Використання мультимедійних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об'єктів і явища. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв'язки між об'єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп'ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів.

По-друге, досить перспективне використання навчальних геоінформаційних систем (ГІС) - особливих інтерактивних систем, здатних на новому технічному рівні реалізувати збір, систематизацію, збереження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і як засіб одержання учнями на їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-тимчасові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ГІС при зіставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, будь те чи материк невелика ділянка місцевості. Тоді засвоєння знань про взаємозв'язки стане більш цікаво і захоплююче.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння -- у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап -- презентація групових рішень -- може бути організований по-різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній - результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи [44].

Хоча й існує велике різноманіття інтерактивних методів навчання, що можуть використовуватись при вивченні географії Південної та Північної Америк варто все ж починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей. Прикладом такої інтерактивної гри може бути "мікрофон":

На дошці записано тему уроку.

Учитель пропонує прочитати її і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий цей матері; що вони знають з цієї теми.

Учитель дає учням мікрофон або якийсь предмет (ручку, олівець), який є уявним мікрофоном, пропонує почергово стисло і швидко висловити. Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.

Не слід думати, що інтерактивна вправа відразу вийде. Не всі учні з першого разу братимуть "мікрофон". Тому можна дозволити повторити вже сказати або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються.

Для успішного впровадження в практику різних інтерактивних технологій необхідний досвід, що звичайно виникає в процесі їх використання. Не потрібно боятися того, що на початкових етапах може не все вдаватися, а скоріш за все так і буде. Потрібно і далі впроваджувати інтерактивні технології в навчальний процес і це неодмінно дасть свої позитивні результати.

Крім всього зазначеного, важливе значення при викладанні фізичної географії Південної та Північної Америк має правильний підбір форм організації пізнавальної діяльності.

Виділяють наступні форми організації пізнавальної діяльності учнів:

Фронтальна. Учні виконують єдине для всіх завдання за єдиного для всіх темпу роботи. Вчитель працює одразу з усім класом, керує діяльністю усіх школярів, але врахувати індивідуальні особливості учнів не встигає, спираючись під час роботи на більш активних і підготовлених. Під час цієї форми роботи використовуються частково-пошуковий метод, робота з наочністю. Дана форма організації пізнавальної найбільше підходить до не складних для сприйняття тем. Це може бути вивчення клімату, населення Південної (Північної) Америки.

Індивідуальна. Характерна, на жаль, в основному для виконання домашніх завдань. Проте на уроці вона також має своє застосування і вона ж дозволяє дотримуватися відмінностей у темпі навчання, враховуючи індивідуальні особливості учнів. За цієї форми роботи використовується як репродуктивний метод, так і дослідницький. Школярі виконують завдання на порівняння об'єктів, складають їх характеристики за типовими планами, а також схеми, графіки, таблиці за матеріалами різних джерел знань (підручників, довідників, карт тощо), заповнюють контурні карти, складають картосхеми. Ми пропонуємо застосовувати фронтальну форму роботи під час вивчення географічного положення, вод суходолу та природних зон Південної (Північної) Америки, оскільки при вивченні саме цього матеріалу широко застосовується робота за типовим планом.

Колективна. Діє схема "вчитель - колектив - учень": робота парами, бригадами (постійні об'єднання) і тимчасовими групами. Саме такі групи створюються під час навчальних рольових ігор та дискусій. Бажано застосовувати групову форму на уроках узагальнюючого повторення, на семінарах, конференціях, диспутах, конкурсах присвячених вивченню будь-якого із досліджуваних нами материків.

У своїй практичній діяльності ми рекомендуємо вчителям географії використовувати набір різних видів методів - від репродуктивного до творчого мислення з послідовним ускладненням засобів діяльності, від пояснювально-демонстративного до дослідницького [1].

Таким чином, вивчаючи фізичну географію Південної та Північної Америк найбільший пізнавальний ефект досягається завдяки впровадженням у навчальний процес нетрадиційних форм організації уроку, інтерактивних та ігрових технологій. Але для використання вище згаданого необхідно врахувати всі деталі і методично грамотно підійти до організації уроків присвячених вивченню розглядуваних нами материків.

2.3 Зміст навчального матеріалу до вивчення тем географії Південної та Північної Америки

З огляду на сучасні тенденції спрямовані на широке впровадження нетрадиційних форм навчання у загальноосвітній школі, ми підібрали та розробили деякі методичні розробки нетрадиційного характеру подані нижче.

На уроці з теми "Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння. Рельєф і корисні копалини", можна використати ігрову форму навчання наступного змісту: для з'ясування часу відкриття материка можна запропонувати дітям екскурс в минуле. Вони аналізують фрагменти карт різних часів і роблять висновок про те, коли на картах з'явилася Америка. Для того щоб вивчення рельєфу Південної Америки мало проблемний, навіть дослідницький характер, варто створити ігрову ситуацію. Доречно розділити клас на групи дослідників геологів і геоморфологів, які вирушають в експедицію з метою з'ясування можливостей відкриття нових родовищ корисних копалин. А для цього потрібно знати будову материка та рельєф поверхні.

Перша група дослідників-геоморфологів знайомиться із загальним характером рельєфу: з'ясовує, які форми є на материку, як вони змінюються із заходу на схід за паралеллю 10? пд. ш., виписує, які гори і рівнини перетинаються цією паралеллю, знаходять їх на карті в атласі та на настінній карті.

Друга група дослідників - геоморфологів: знайомиться з будовою материка за картою "Будова земної кори": виявляє тектонічну структуру, що складає основу материка, та її вік; з'ясовує наявність областей складчасті та їхні назви; порівнює будову земної кори Південної Америки та інших материків тропічних широт.

Третя група дослідників - геологи - вивчає наявні корисні копалини, виявляє їхні родовища - ті, які розробляються і які можна розробляти в найближчому майбутньому; порівнює з корисними копалинами Африки та Австралії.

За наявності часу можна виділити й інші групи науковців, які "досліджуватимуть" окремі форми рельєфу: Анди, Бразильське та Гвіанське плоскогір'я, Амазонську, Орінокську та Ла-Платську низовини - і складуть їхню комплексну характеристику: морфологічну, генетичну, морфометричну тощо. Це можна зробити не лише за матеріалом підручника, а й за картами та проведеними за ними вимірами протяжності, площі поширення, абсолютної і відносної висоти тощо [40, С. 111].

Ігрове навчання можна також запропонувати дітям під час вивчення природних країн Південної Америки. Розпочати розгляд природних країн материка необхідно з вступного слова вчителя, в якому слід визначити мету і поставити конкретні завдання групам експертів-географів. Вони обирають район дослідження, розробляють маршрут і складають "експертну оцінку". Бажано, щоб діти не обмежилися лише картографічними даними, а й обов'язково скористалися додатковими матеріалами, які підготовлені вчителем заздалегідь. Це можуть бути яскраві описи природи, дані про небезпечні явища (повені, паводки, зсуви, зливи, виверження вулканів, снігові лавини тощо), господарську діяльність людей. На експертизу учням дається 15 хв. Решту часу слід використати на доповіді.

Інший варіант розгляду природних країн може бути проведений як рольова гра. Учні класу представлятимуть письменників різних країн, які з'їхалися Південну Америку на міжнародний конкурс, присвячений 500-річчю відкриття материка. Головне їх завдання - створити оповідання про природні країни Південної Америки, скориставшись ключовими словами та типовим планом характеристики. Ключові слова для кожної природної країни вчитель готує на окремих картках. Наприклад, для Амазонії: екваторіальні широти, низовина, осадові відклади, значна вологість, сельва багатоярусні ліси, Трансамазонська магістраль, лісозаготівля нафта; для Бразильського плоскогір'я: горбиста рівнина, щит, руди, пасати, опади вологі тропічні ліси, савани, пороги, водоспади, плантації, пасовища, кар'єри; Для Пампи: низовина, тектонічний прогин, плоска рівнина, субтропіки, лісостеп, степ, напівпустеля, пампасна трава, злаки, пасовища, пшениця, кукурудза, ерозія ґрунтів; Для Анд: хребет, літосферна плита, область складчастості, снігова лінія, Тітікака, висотна поясність, лісозаготівля, гірничовидобувна техніка, пасовища [40, С. 120].

Неабиякі можливості використання топоніміки у шкільному курсі географії відкриває історія досліджень північно-східної частини континенту в контексті уроку з теми "Географічне положення. Історія відкриття та дослідження Північної Америки". Саме тут у географічних назвах простежується історія відкриттів. На карті можна знайти імена чи не всіх відомих дослідників Північної Америки.

Учитель, використовуючи численну літературу з топоніміки, може оптимально поєднати природній інтерес школярів до різноманітних пригод і до карти з вивченням географічної номенклатури.

Зокрема, це можна зробити в ігровій формі. Наприклад провести вікторину або конкурс, суть якого полягає тому, що вчитель стисло розповідає про основні досягнення першовідкривачів якогось регіону. Назвемо для прикладу дослідників північно-східного регіону материка до ХVIII ст.: Д. Кабот, Ж. Картьє, Д. Девіс, Г. Гудзон, Т. Баттон, В. Баффін, Й. Мунк, Л. Фокс, Т. Джеймс, О. Маккензі. Учитель пропонує учням знайти їхні прізвища на карті.

При вивченні теми "Історія розвитку території та рельєф" вчитель може застосувати прийом групової роботи: одна частина класу аналізує платформені ділянки, інша - складчасті області. В результаті проведення порівняльного аналізу тематичних карт учні з допомогою вчителя мають зробити потрібні висновки.

При вивченні теми "Води суходолу", що схарактеризувати річки та озера за басейнами, вчитель може використати прийом групової роботи. Оскільки океанічних басейнів три, то груп має бути три.(один ряд парт - група). Кожна група дає загальну характеристику водної мережі одного з басейнів за картами атласу. План для всіх груп один: 1) знайти великі річки та їхні притоки; 2) знайти найбільші озера, оцінити їхні кількість і розмір;

3) схарактеризувати характер річкових долин; 4) визначити можливі джерела живлення та повноводність річок; 5) визначити режим стоку річок, особливості їх скресання. Після того як кожна група відзвітувала, вчитель доповнює і підсумовує сказане [39, С. 164-175].

Розглянемо кілька методичних прийомів вивчення теми "Природні країни":

1. Вчитель у бесіді детально за планом розглядає одну рівнинну і одну гірську природну країну. він попереджає клас, що такий розгляд - зразок для подальшої самостійної роботи. Після цього учні розділяються на групи, кожній з яких дається одна чи дві природні країни для характеристики.

2. Після спільної з учнями характеристики (як і в першому випадку) двох країн учитель ділить клас на бригади "спеціалістів": геоморфологи, кліматологи, гідрологи, ґрунтознавці тощо. Бригадам дається завдання: вивчити (за своєю спеціальністю) країни і знайти в кожній три-чотири "особливі прикмети", що підкреслюють своєрідність природної країни. Потім бригади доповідають про результати. При цьому оцінюється не тільки точність, а й стислість і чіткість повідомлень. Бажано, щоб інші учні встигли законспектувати головні риси природи країн (можливо, в табличній формі).

3. Ігровий варіант проведення уроку (про це треба попередити за тиждень). Школярам пропонується позмагатись у рекламній справі. Клас ділиться на стільки груп, скільки вивчається природних країн. Назва гри може бути різною - "Візитна картка країни", "Рекламний ролик" тощо. Але мета в кожної групи одна - створити яскравий і незабутній образ природи країни, щоб кожному стало зрозуміло, що цікавого можна побачити, побувавши в тих краях.

4. Вікторина "Най-най" також може варіюватись. Мета - знайти в кожній із природних країн якісь рекордні показники - найвище дерево, найсолоніше озеро, найбрудніша вода, найкоротший день тощо. Оцінюється і кількість знайдених рекордів, їхня екзотичність. Ця вікторина потребує небагато часу і викликає неабиякий інтерес в учнів [39, С. 180-181].

Висновки до розділу 2. Одним з способів раціональної організації навчального процесу є застосування інтерактивних та взагалі активних методів навчання. За інтерактивного навчання спостерігається постійна, активна, позитивна взаємодія всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій. Це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання. Деякі дослідники вважають, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Для уроків, на яких застосовується комплекс інтерактивних і аудіовізуальних засобів важливим є оптимізація підбору учбово-демонстраційного матеріалу. Можливий є варіант, коли на інтерактивному уроці використовуються елементи дискусії. Існує багато методик, що застосовуються в інтерактивному навчанні (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, дебати, "міні-уроки", навчання як систематичне дослідження, "синектика", ділові ігри, імітаційні ігри, ситуаційні вправи, задачі. Ці методики можна застосовувати як для викладання, засвоєння нового матеріалу, так і для перевірки знань учнів. Всі вони підходять і при вивченні фізичної географії Південної та Північної Америк. Крім того, ми дійшли висновку про високу продуктивність пізнавальної діяльності учнів під час нетрадиційних форм викладання. Найбільшою популярністю в учителів-практиків користуються уроки з елементами гри та уроки в яких наявна групова робота учнів. Але при впровадженні вище перелічених способів організації навчальної діяльності в навчальний процес необхідна ретельна методична підготовка.

ВИСНОВКИ

За сучасних змін як в педагогічній науці, так і в житті пересічного учня перед методистами постало ряд завдань які необхідно вирішити. Найважливішим є підвищення продуктивності навчання, що не можливо без організації належним чином пізнавальної діяльності.

В ході нашого дослідження, під час роботи з методичною та шкільною літературою, ми намагалися підібрати і розробити найбільш доцільну та методично грамотну організацію пізнавальної діяльності на прикладі вивчення тем "Південна Америка" та "Північна Америка".

У результаті дослідження ми дійшли таких висновків.

· Організація пізнавальної діяльності не можлива без правильної мотивації. Їй відводиться важлива роль, особливо в реаліях сьогодення, коли багато цінностей втрачено або призабуто сучасним підростаючим поколінням. Сучасні учні керуються зовсім іншою системою мотивації, ніж та що була раніше. Тому зараз особливо актуально переосмислити зміни що сталися перш за все у психіці учнів. Для цього потрібно проводити діагностику їх мотиваційної сфери. На основі отриманих результатів, робити певні висновки, які допоможуть методистам вже у розробці найбільш доцільних мотиваційних та організаційних форм і засобів вивчення фізичної географії. Крім того, для розвитку пізнавальних інтересів дуже важливим є активізація навчальної діяльності, яка неможлива без самостійної навчально-пізнавальної діяльності, без формування стійкого пізнавального інтересу. Стимулом пізнавальної діяльності може бути оцінка. Саме вона, після реформи системи оцінювання почала активізувати творчу діяльність учня, на відміну від п'ятибальної системи, де в основі лежало стимулювання репродуктивних якостей. Важко уявити сучасний світ без інформаційно-телекомунікаційних технологій, але з впровадженням їх у навчальний процес з фізичної географії є певні проблеми, які чекають свого вирішення. А загалом же ці технології активізують пізнавальну діяльність, розвивають мислення і сприймаються дітьми дуже позитивно. При вивченні фізичної географії потрібно звернути увагу на застосування проблемного підходу до навчання, реалізацію системи самостійних робіт, формуванню в учнів різних прийомів навчальної роботи, розв'язанню пізнавальних завдань та задач.

· Навчально-пізнавальна діяльність є одним із найскладніших видів діяльності. Її специфіка полягає в тому, що її суб'єкт водночас є об'єктом, а певні зміни в суб'єкті є безпосереднім продуктом діяльності. Успішне навчання дітей у школі великою мірою залежить від усвідомлення мети навчання і мотивів, якими вони керуються. Отже, навчання об'єктивно пов'язане з розвитком особистості. Навчаючись, дитина розвивається, а розвиваючись, засвоює складніші завдання. У розвитку особистості важливу роль відіграє активізація розумової діяльності, уваги, сприймання, пам'яті, уяви тощо. Структура навчально-пізнавальної діяльності, її ефективність визначається рівнем сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. У процесі навчання взаємодіють учитель та учні як основні його суб'єкти, поєднані спільною метою і предметом діяльності.Тому в процесі навчання неминучим є спілкування як прояв фундаментальних якостей психіки особистості вчителя і кожного учня зокрема. Сучасна педагогіка та дидактика особливу увагу приділяє вивченню суб'єкт-суб'єктиних відносин В ході навчально-пізнавальної діяльності учень розвивається психологічно та розумово. Обираючи методичний апарат учитель повинен враховувати психічні особливості розвитку пізнавальної діяльності учнів, цілеспрямовано формувати їх інтелектуальні вміння та навички самостійної пізнавальної діяльності.

· Для підвищення продуктивності навчання потрібно правильно організовувати пізнавальну діяльність учнів на уроці фізичної географії. Саме тому, найбільш доцільним є застосування нетрадиційних форм викладання, важливо широко впроваджувати інтерактивне навчання, використовувати активні та ігрові форми навчання. Завдяки їх емоційному компонентові можливе реальне зацікавлення учнів фізичною географією материків, а значить і підвищення навчального інтересу. Як приклади організації пізнавальної діяльності в ході вивчення фізичної географії ми виділили наступні: урок-подорож, урок-конференція, урок вікторина, різні ігрові форми навчання.

· Відбираючи та розробляючи навчальний матеріал доцільно звернутати увагу на його науковість, логічне упорядкування, доступний характер викладення, відповідність програмі з географії загальноосвітніх навчальних закладів. Суттєве значення має наявність хрестоматійного навчального матеріалу, який сприяє зацікавленності учнів, поширенню та поглибленню їх знань, організації навчально-пізнавальної діяльності.

Матеріали, уміщені у магістерській роботі, можуть бути використані вчителями-практиками та студентами педагогічних вузів з метою підвищення своєї кваліфікації та урізноманітнення методів, методичних прийомів, засобів та форм організації навчання географії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Басок Т. Г. Формування мотивації та активізація навчальної діяльності /Т.Г. Басок //Географія. - 2006. - №24. - С.14-16.

2. Бугрій О. Формування узагальнених пізнавальних умінь / О. Бугрій // Рідна школа. - 2004. - №3. - С.32-34.

3. Буряк В. Система дидактичних умов ефективної організації навчальної пізнавальної діяльності / В. Буряк // Рідна школа. - 2007. - №9. - С.25-27.

4. Буряк В. К. Активность и самостоятельность учащихся в познавательной деятельности / В. К. Буряк // Педагогика. - 2007. - №8. - С.71-78.

5. Варфоломєєва І. М. Формування пізнавальних інтересів учнів в умовах комп'ютерного навчання /І.М. Варфоломєєва //Географія. - 2008. - №3. - С.8-9.

6. Варшавська М. Ю. Методика використання елементів дискусії на інтерактивному уроці /М.Ю. Варшавська //Історія та правознавство. - 2005. - №31. - С.2-5.

7. Вопросы психологии познавательной деятельности . - М. : Моск. пед. ин-т, 1980. - 125 с.

8. Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії / Марія Олексіївна Врублевська. - Х. : Вид. група "Основа", 2005. - 144 с. - (Б-ка журн. "Географія" ; Вип.8 (20)).

9. Гарус Л. Інтерактивні технології навчання на уроках географії /Л. Гарус //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2005. - №33. - С.3-9.

10. Генкал С. Пізнавальна активність учнів / С. Генкал // Завуч. - 2007. - №4. - С.5-6.

11. Герцик Ю. Формирование компетентности школьников в сфере познавательной деятельности / Ю. Герцик, А. Лукина // Відкритий урок. - 2004. - №17-18. - С.34-36.

12. Гнєдашев В. М. Проблема єдності процесу навчання географії та географічної науки / В. М. Гнєдашев // Географія : науково-методичний журнал. - 2006. - №23. - С.7-15.

13. Гниліченко Н. Сутність інтерактивного навчання / Н. Гниліченко // ENGLISH: Додаток до газ."Шк.світ". - 2007. - №18. - С.3-4.

14. Губенко О. В. Стимулювання пізнавальної та творчої інтелектуальної активності школярів за допомогою оцінки / О. В. Губенко // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - №11. - С.6-11.

15. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології /Т. Долбенко //Вісник книжкової полиці. - 2004. - №8. - С.36-39.

16. Долбенко Т. Пізнавальна активність підлітків як предмет вивчення педагогіки і психології / Т. Долбенко // Вісник Книжкової палати. - 2005. - №10. - С.22-25.

17. Дудник Н. Організація пізнавальної діяльності учнів. Поради психолога / Н. Дудник // Завуч. - 2005. - №30. - С.4-6.

18. Євдокимов М. Ю., Катровський А. П. Игры-состязания на уроках географии /М. Ю. Євдокимов, А. П. Катровський// География в школе. - 1991. - №1. - С.39-40.

19. Житник Б. О. Методи навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів / Б. О. Житник // Управління школою: Науково-методичний журнал. - 2005. - №13. - С.9-28.

20. Карсонов, В. А. Алгоритмизация познавательно-поисковой деятельности учащихся / В. А. Карсонов // Школьные технологии. - 2007. - №5. - С.125-126.

21. Кирилюк Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії / Л. Кирилюк // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - №7. - С.6-7.

22. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання / Г. Коберник // Сільська школа України. - 2006. - №16-18. - С.68-76. - Школа.-№6.-С.40-45.

23. Коваленко Г. Психолого-педагогічні аспекти забезпечення міцності засвоєння знань / Г. Коваленко // Рідна школа. - 2006. - №11. - С.9-11.

24. Колісник П. Комп'ютерні технології крізь призму географічної науки / П. Колісник // Географія та основи економіки в школі. - 2006. - №8. - С.2-5.

25. Кривокінь І. Інтерактивні технології - шлях до формування творчої особистості / І. Кривокінь, О. Мігунова, Л. Свирида // Завуч. - 2008. - №28. - Вкладка.

26. Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів /П. Лернер //Завуч. - 2003. - №7. - С.6-10.

27. Лісіч О. Є. Використання інтерактивної технології групового навчання / О. Є. Лісіч // Географія : науково-методичний журнал. - 2008. - №10. - С.11-14.

28. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів : Спецкурс з дидактики; Навч. посіб. для студ. пед. ін-тів / В. І. Лозова. - Х. : Основа, 1990 . - 89с.

29. Локтіонов В. В. Емоційне стимулювання в процесі пошуково-творчої роботи учнів / В. В. Локтіонов // Географія : науково-методичний журнал. - 2007. - №4. - С.4-5.

30. Лубенська Н. В. Дарувати радість пізнання / Н. В. Лубенська // Географія : науково-методичний журнал. - 2007. - №6. - С.12-13.

31. Максимюк В. Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальних інтересів учнів /В. Максимюк //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - №37. - С.10-17.

32. Маліцька Л. Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів /Л. Маліцька //Рідна школа. - 2002. - №6. - С.20-21.

33. Методика викладання географії в школі / Под ред. Коберника С. Г. - К.: Стафед-2, 2000.

34. Мотивація пізнавальної діяльності підлітків // Завуч. - 2003. - №35. - С.13-14.

35. Мотиви і мотивація. Способи розвитку пізнавальної мотивації, вплив на перебіг навчального процесу, діагностика//Завуч. - 2006. - №26. - С.2-6.

36. Назарець Л. М. Формування пізнавального інтересу учнів / Л. М. Назарець // Обдарована дитина. - 2009. - №4. - С. 61-65.

37. Носенко Э. Л. Интерактивные компьютерные методики стимулирования самостоятельной работы школьников / Э. Л. Носенко, С. В. Чернышенко, К. П. Кутова // Педагогическая информатика. - 2005. - №4. - С.36-40.

38. Пашнев Б. Вивчення пізнавальної діяльності учнів у школі. Опитувальник / Б. Пашнев // Психолог: Додаток до газ. "Шкільн. світ". - 2006. - №5. - С.18-22.

39. Пейчева Й. Пізнавальна активність і самостійність учнів / Й. Пейчева // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2008. - №6. - С.51-53.

40. Пестушко В. Ю. Географія материків і океанів. 7 клас: методичний посібник для вчителя/В.Ю. Пестушко. - Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004. - 224 с.

41. Пестушко В. Ю. Географія материків та океанів: Методичний посібник для вчителів /В. Ю. Пестушко. - К.: Вирій, 2000. - 272 с.

42. Петунин О. В. Активизация познавательной самостоятельности старших школьников в образовательном процессе / О. В. Петунин // Методист. - 2008. - №3. - С.54-56.

43. Покась Л. Підвищення результативності навчання учнів з географії шляхом використання групової форми їх діяльності / Л. Покась // Географія та основи економіки в школі. - 2006. - №5. - С.46-49.

44. Пометун О. Як і чому треба організувати пізнавальну діяльність учнів на уроці / О. Пометун // Завуч. - 2005. - №34. - С.13-17.

45. Пометун О. Яким має бути інтерактивний урок: умови ефективного навчання / О. Пометун // Завуч. - 2005. - №28. - Вкладка.

46. Порецький А. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів / А. В. Порецький // Управління школою: Науково-методичний журнал. - 2008. - №33. - С.21-23.

47. Прихожан А. Познавательная активность / А. Прихожан // Школьный психолог. - 2003. - №43. - С.4-5.

48. Стефак О. Інтерактивні методи та ефективність уроку / О. Стефак // Школа. - 2007. - №11. - С.25-30.

49. Суховерхова Л. П. Вивчення нового матеріалу на інтерактивному уроці / Л. П. Суховерхова // Управління школою: Науково-методичний журнал. - 2008. - №3. - С.25-27.

50. Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся /Нина Федоровна Талызина. - М.: Знание, 1983. - 96 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Педагогика и психология"; №3).

51. Технологія формування мотивації пізнавальної діяльності в учнів на уроках географії//Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2003. - №19. - С.6-9

52. Тихомирова Л. Ф. Мотивація пізнавальної діяльності підлітків /Л.Ф. Тихомирова //Завуч. - 2003. - №35. - С.12-14.

53. Топузов О. Навчальні моделі - основа організації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії / О. Топузов, Л. Вішнікіна // Рідна школа. - 2007. - №9. - С47-49.

54. Топузов О. Пізнавальна самостійність школярів в умовах проблемного вивчення географії / О. Топузов // Географія та основи економіки в школі. - 2006. - №2. - С.42-44.

55. Топузов О. Реалізація проблемного підходу на уроках географії /О. Топузов //Рідна школа. - 2005. - №12. - С.28-30.

56. Фідрі О. Г. Організація вчителем виконавчо-діяльнісного етапу навчально-пізнавальної діяльності /О. Фідрі //Історія та правознавство. - 2006. - №14. - С.2-8.

57. Харковлюк В. П. Формування мотивації до самостійної пізнавальної діяльності учнів / В. П. Харковлюк // Завучу. Усе для роботи. - 2009. - №9. - С. 9-16.

58. Харханова Г. С. Организация познавательного конфликта на уроке / Г. С. Харханова // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - №23-24. - С.42-44.

59. Чистякова Г. Д. Проявление познавательной активности в процессе понимания и возможности познавательного развития / Г. Д. Чистякова // Психология и школа. - 2008. - №1. - С.26-32.

60. Шитник О. Методи формування пізнавального інтересу в учнів / О. Шитник // ENGLISH: Додаток до газ."Шк.світ". - 2006. - №18. - Вкладка.

61. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе / Г. И. Щукина. - М. : Просвещение, 1979. - 160 с.

62. http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/6/statti/2ostroverhova.htm

63. http://pld.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=492

Додаток А

Технологічна карта спостереження та аналізу ефективності реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці

Дата _______ Клас ______ Предмет________ Учитель______________

Мета відвідування уроку: визначення рівня ефективності реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці_________

Тема уроку ___________________________________________________

Мета уроку ___________________________________________________

Обладнання уроку _____________________________________________

Етапи та зміст	Проміжні цілі	Параметри оцінки реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці	Оцінка ефективності реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці
		Мета діяльності	Мотивація діяльності	Зміст діяльності	Операційна діяльність	Проектувальна діяльність	Виконавча діяльність	Орієнтувальна діяльність	Контрольна діяльність	Формування інтересу до навчання	Мова спілкування	Стиль спілкування	Формування уваги	Рефлексія
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

Додаток Б

Технологічна карта спостереження та аналізу ефективності розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці

Дата _________

Клас _________

Предмет _______________

Учитель _______________________

Мета відвідування уроку: визначення рівня ефективності розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці ._______________________

Тема уроку ________________________________________________

Мета уроку __________________________________________________

Обладнання уроку ____________________________________________

Етапи та зміст уроку	Проміжні цілі	Параметри розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці	Оцінка ефективності. розвитку пізнавальних психічних процесів учнів на уроці
		Відчуття	Сприймання	Мислення	Уява	Пам'ять
1	2	3	4	5	6	7	8

Додаток В

Технологія формування мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії

Таблиця Д.1 [51, с. 8]

Основні завдання шкільної географічної освіти на сучасному етапі	Основні педагогічні інновації курсу шкільної географії	Технологія реалізації
Мета географічної освіти в сучасній школі -- формування у свідомості учнів системи поглядів, принципів, норм поведінки щодо географічного середовища. Головні завдання шкільного курсу: · Формування в учнів цілісного географічного образу України, Європи, планети Земля. · Розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних проблем. · Розвиток геопросторового мислення. · Розвиток критичного мислення. · Розвиток творчого мислення, формування власної точки зору. · Виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря. · Вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання. Усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються у навколишньому світі	1. Суб'ект-суб'єктний підхід (перетворення учня з об'єкта на суб'єкт навчання): · зацікавленість учня в засвоєнні матеріалу; розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних та соціальних проблем; · бачення учнем практичної значимості матеріалу; · усвідомлення та прийняття учнем навчальної мети діяльності; володіння навичками організації роботи, орієнтації в матеріалі, планування діяльності.	1. Виділення в темі та уроці часу на мотиваційний етап. 2. Формування пізнавальних мотивів шляхом збудження пізнавального інтересу, цікавості, здивування. 3. Підбір робочого матеріалу, що є особистісно вартісним і цікавим для учня, через усвідомлення значимості практичних результатів діяльності. 4. Залучення учнів до планування роботи (темпи, завдання, шляхи досягнення, очікувані результати). 5. Тестові перевірки з діагностичною метою виявлення рівня підготовки учня до конкретної діяльності. 6. Само- та взаємокорекція у випадку виявлення прогалин та помилок
	2. Знання -- через дію: · знання та навички отримуються як результат власної діяльності; · висування та практична перевірка гіпотез	1. Виділення частини навчального заняття на самостійну навчально-пізнавальну діяльність з використанням інтерактивних методик ("навчаючи -- учуся", "диспут", "дебати", "ажурна пилка"). Підтримання мотивації на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності шляхом схвалення успіхів учнів, використання їхніх намірів, пошуку нестандартних рішень, урахування інтересів і схильностей учнів
	Особистісно орієнтоване навчання: · урахування піддготовки учня; · визначення індивідуально прийнятних способів процесуальних та розумових дій для кожного учня; розкриття творчості у відповідних сферах діяльності	1. Використання прийомів емоційної та пізнавальної емпатії. 2. Розкриття особистості в комунікаційно-діалогових методиках. 3. Засвоєння особистістю навичок плідної співпраці в групах. 4. Внутрішня рефлексія результатів та шляхів їх досягнення. 5. Залучення особистого досвіду учнів
	Перевага процесуальних і розумових навичок над чистими знаннями: · розвиток геопросторового мислення; · розвиток аналітичного мислення; · розвиток критичного мислення; · формування дослідницьких навичок	1. Виконання суспільно значимих для регіону проектів. 2. Критичне конструювання, виявлення помилок і невідповідностей у географічних гіпотезах тощо. 3. Навички статистичного, порівняльного, картографічного характеру. 4. Висування виважених і аргументованих рішень
	5. Усвідомлення особистої причетності до подій у навколишньому світі	1. Усвідомлення взаємозалежності діяльності людини і природи. 2. Формування особистісних рис громадянина України. 3. Усвідомлення себе частиною родини, народу, людства

Додаток Г

Методика діагностики рівня мотивації навчальної й пізнавальної діяльності учнів

Рівень мотивації пізнавальної діяльності можна визначити за допомогою карти для діагностики пізнавальної активності підлітків.

Таблиця Д.2 [34, с. 14]

Карта для діагностики пізнавальної активності підлітків

Запитання	Відповідь	Бали
1. Як часто підліток тривало (2-2,5 години на день займається розумовою діяльністю (крім уроків у школі)?	А) часто Б) іноді В) дуже рідко	5 3 1
2. Як поводиться підліток коли поставлено запитання на кмітливість?	А) воліє помучитися, але сам знаходить відповідь Б) як коли В) воліє мати готову відповідь від інших	5 3 1
3. Чи багато читає школяр додаткової літератури?	А) багато постійно Б) мало читає В) не читає зовсім	5 3 1
4. Наскільки емоційно ставиться до інтелектуальної діяльності?	А) дуже емоційно Б) середній рівень виразності емоцій В) емоції яскраво не виражені	5 3 1
5. Чи часто підліток ставить запитання?	А) часто Б) іноді В) не запитує зовсім	5 3 1

Заповнити дану карту можна, розмовляючи з підлітком, спостерігаючи за його поведінкою на уроках.

Підрахувавши середній бал, ми одержимо індекс пізнавальної активності підлітка, або індекс мотивації пізнавальної діяльності (І).



3,5 < І < -- високий рівень пізнавальної активності;

2,5 < І < 3,5 -- середній рівень пізнавальної активності;

І < 2,5 -- низький рівень пізнавальної активності.

За низького рівня пізнавальної активності підлітка дуже складно його навчати, зокрема розвивати пізнавальні процеси та інтелектуальні здібності. Тому в такій ситуації попередньо доведеться займатися формуванням позитивної мотивації пізнавальної діяльності.

Для діагностики переважних мотивів у поведінці підлітків можна скористатися методикою незакінчених речень.

Інструкція: пропонуємо підлітку написати початок кожного речення й самостійно його закінчити.

1. Я повсякденно реалізую свої" (що?)...

2. Усе пізнати неможливо, але хочеться знати…

3. Мені радісно від…

4. Я повсякденно реалізую свої (що?)…

5. Особливо значущі для мене цінності (які?)...

6. Мій найстійкіший ідеал -- це...

7. Мої улюблені книги (чому?)...

8. Найважливіші риси характеру (які?)...

9. Сенс життя для мене (в чому?)…

10. Заняття, до яких мені байдуже (які?)...

У 5--6 класах для діагностики мотивів діяльності підлітків, їхніх ціннісних орієнтацій можна використовувати такий тест:

Завдання підліткам: ранжируйте за ступенем значущості для себе 10 іменників (книги, хліб, одяг, гроші, людина, природа, спорт, мистецтво, навчання, розваги)

Що опиниться на 1-у, 2-у місцях, ті орієнтації й переважатимуть у діяльності підлітків.

Для діагностики структури потреб і мотивів підлітків можна запропонувати інший тест:

Інструкція: протягом 5 хвилин на кожну букву алфавіту в стовпчик слід написати по одному найбільш значному для тебе слову.

Обробка результатів: усі написані слова необхідно розподілити на три групи, які відповідають основним видам потреб; біологічні, матеріальні, духовні. Слова, що належать до духовних потреб, у свою чергу можна класифікувати як відповідні пізнавальним мотивам, мотивам трудової діяльності тощо.

Усі слова, які належать до кожної з груп, підраховують. У якій групі більше слів, ті мотиви й переважають.

Дані, отримані в результаті діагностики, дозволять встановити, наскільки підліток орієнтований саме на навчальну й пізнавальну діяльність. Від рівня мотивації пізнавальної діяльності підлітка залежатиме ефективність занять з розвитку його інтелектуальних здібностей [34].

Додаток Д

Організації коригувальних впливів на пізнавальну мотивацію учня

1-й крок. Максимально привабливо організовувати перші зустрічі з учнями, а в подальшій роботі підтримувати атмосферу цікавості (залучати безпосередньо-спонукальні мотиви).

Емоції, які викликало в першокласника перше відвідання школи, формують його ставлення до навчання. Тому тут важливе все: від кольору стін школи, до того чи показали малюкам, де туалет.

Не можна переоцінити й важливість першої зустрічі дитини з учителем взагалі чи зустрічі з новим учителем: адже учень нерідко починає добре вчити матеріал, бо йому подобається вчитель, але з часом зацікавлюється предметом -- спрацьовує механізм зсуву мотиву на мету. З точки зору діяльнісного підходу, в процесі опредметнювання потреби вона швидко фіксується на першому ж об'єкті, який її задовольняє. Тому і школа, і предмет може стати інструментом формування й розвитку пізнавальної мотивації учня, якщо відповідатиме його базовим потребам. Важливим є й загальне ставлення учня до педагога. Вчителю, який не викликає симпатії, складно переконати учня. І навпаки -- розбіжності зменшуються, якщо це розбіжності з людиною, котра викликає симпатію. Тому так важливо намагатися підтримувати віру й повагу до себе та інтерес до предмета, (школи) всіма доступними засобами. Цікавитися тим, чи сподобався учням урок, частіше дякувати за співпрацю в проведенні ефективних уроків. Дізнаватися, про, ставлення дітей до вашої школи, заходів, її організаційних засад.

2-й крок. Дізнаватися, чи є серед родинних цінностей дітей пізнавальні.

Досліджено, що діти, чиї батьки поділяють цінності, прийняті в школі, мають потужну мотивацію до навчання, й навпаки. Хоча в нашій соціокультурі знання традиційно визнано цінністю, в частини сімей на сучасному етапі дане твердження -- це швидше гасло, а не констатація наявності роботи в даному напрямі. Соціометричний і освітній рівень членів родини учня, особисті бесіди і спостереження нададуть відомості, необхідні для корекційної роботи.

3-й крок. Навчити учнів здійснювати інтроспекцію ступеня задоволеності своїх потреб, зокрема пізнавальних.

Для цього можна запропонувати їм техніку аналізу та конкретизації задоволеності потреб. Завдання -- обвести кружком цифру, яка відповідає вибору:

мої потреби зовсім не задоволено:

більшість моїх потреб не задоволено;

мої потреби в основному не задоволено;

у чомусь потреби задоволено, а в чомусь ні;

в основному задоволено;

більшість моїх потреб задоволено;

цілком задоволено.

Подумати над результатами разом з дітьми. Пошукати причини негараздів з тими, хто помітив перші три цифри. Ймовірними чинниками, що обумовлять такі відповіді, можуть бути: неадекватність самооцінки і рівня зазіхань дитини; несформованість світогляду, мети і спрямувань; негативізм, незадоволення своєю особою, складні сімейні обставини тощо.

Незадоволеність базових потреб заважатиме створенню пізнавальної мотивації. Задоволеність -- сприятиме.

4-й крок. Сприяти усвідомленню учнем його наявних мотивів.

Ознайомлення з результатами тестування мотивів І обговорення отриманих даних з учнями допоможе їм усвідомити свої навчальні мотиви, поглибити інтроспекцію, зрозуміти динаміку, порівняти результати. Дасть матеріал для роздумів про напрями корекційної праці не тільки учителям і батькам, а й точок прикладання зусиль самої дитини.

* Оскільки неусвідомлені мотиви добре виявляються в ситуації конфлікту мотивів, то для виявлення та усвідомлення дитиною латентних мотивів можна створювати відповідні педагогічні ситуації.

* Потрібно дізнаватися, про що мріють діти. Мрія, -- вправа з будівництва мотиву. Важливо тільки щоб з роками мрії-фантазі перетворювалися на мрії-плани.

* Педагоги мають допомогти учневі усвідомити свої мрії на вечорах-фантазіях, у творах вправлятися з дітьми в мріях; пропонувати записувати, як вони збираються здійснювати їх

* Щоб наочно продемонструвати учням їхні мотиви, можна запропонувати кожному зробити "напис на футболці" -- своєрідне гасло життя; Запропонувати дітям вигадати: що вони хочуть написати на своїй футболці (нехай напишуть на них або зроблять невеликі плакати з посиланням на рік). За згодою учнів, гасла можна розмістити в класі, зберегти написи, щороку повторювати це завдання, аналізувати результати. Вони можуть стати цікавим матеріалом для роздумів випускників, коли будуть роздані їх авторам. Це допоможе учням краще зрозуміти, що життя -- це шлях, рух, зміни. Допомогти особистості учня усвідомити свою унікальність -- важливе завдання педагога.

Особливу увагу варто звернути на те, чи є серед мотивів дитини пізнавальні, чи усвідомлює вона їх, оскільки результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні усвідомленню учнем мети навчання; значущості засвоюваного змісту; потребі навчатися.

Зважати на те, що пізнавальну мотивацію нерідко можна сплутати з мотивацією досягнення успіху.

5-й крок. Виявляти напрям контрфактів учнів стосовно навчальної діяльності.

Розробка концепції функціональної ролі контрфактів -- уявлень про альтернативні реальності результати події -- належить до когнітивної психології. В роботі з мотивацією важливим є врахування поділу контрфактів особистості на ті, що спрямовані вгору, і на ті, що спрямовані вниз. Перші погіршують емоційний стан, але позитивно впливають на майбутню діяльність, а другі -- навпаки. Наведемо приклад: учень, котрий написав тематичну роботу на три бали, може сказати собі: "Якби я вчора не сидів біля телевізора чотири години, а зазирнув у конспект, я б одержав значно кращий бал" (контрфакт -- "верх"), інший, учень, що одержав такий самий бал, думає: "Якби я не написав на це питання шпаргалку -- я б одержав не "З", а "1" (контрфакт -- "униз"). Переконані, що з'ясування вчителем напряму контрфактів учнів і робота з їх коригування значно підвищить ефективність навчальної праці школяра.

Учителі часто вважають: учень повинен прагнути вчитися, оскільки від цього залежить його майбутнє. На жаль, ці сподівання часто виявляються марними. Як би ми того не хотіли, більшість дітей не мотивує їхнє майбутнє.

У процесі роботи з несформованою пізнавальною мотивацією учня бажано намагатися максимально раціоналізувати мотивування. Наприклад, навчаючи дитину продуктивних прийомів розумової роботи, доводити їхню ефективність на зрозумілих і близьких їй прикладах.

7-й крок. Сприяти формуванню адекватної самооцінки дитиною своїх навчальних здібностей.

Адекватна самооцінка є важливої детермінантою, яка зумовлює позитивну мотивацію, високорозвинені пізнавальні інтереси, правильніший вибір майбутнього, створює сприятливі умови для соціальної адаптації особи. І навпаки.

Формуючи адекватну самооцінку учня, потрібно враховувати, що джерелом самооцінки (основи внутрішньої мотивації) має бути не те, чого він не може робити відносно інших, а те, на що він не був здатен раніше, а тепер -- здатний. Інтеріоризація відбувається значно краще без змагання з зовнішнім світом. Здійснюючи моніторинг змін, можна володіти інформацією про їхню динаміку і можна озброїти учня знанням його позитивних зрушень. А відтак здійснюється підкріплення його мотивації.

Для коригування самооцінки в бік її адекватності можна використовувати прийоми, запропоновані І. Бехом: "невтручання" -- надання "надійним" учням максимальної самостійності; "холодний душ" -- занадто "впевнених" не поспішати заохочувати; "емоційні погладжування" -- "невпевнених" хвалити за будь-який успіх; прийом "потаємності" -- спонуку до дії подавати учням як оригінальну, рідкісну, що підвищує самоцінність вихованця (його особа особливо цінна для педагога).

Допомагаючи збільшувати самооцінку учня, вчитель сприяє підсиленню мотивації на успіх, а не на запобігання невдачам. Дослідження продемонстрували, що мотиваційна тенденція досягнення успіху: пропорційно залежна від оцінки особистих можливостей. Це явище, зокрема, обумовлює тісний зв'язок когнітивного й афективного компонентів мотиваційної сфери особистості; допомагає адекватно оцінювати успіхи; сприяє формуванню позитивної і установки в подоланні труднощів у навчанні (доки я не здався, я не зазнав поразки).

8-й крок. Формувати (підкріплювати) внутрішню мотивацію дитини.

Проблемою пізнавально-мотиваційної сфери сучасного учня є переважання зовнішніх мотивів (наприклад, батьківського і вчительського тиску) над внутрішніми. Руйнівний ефект даного явища пояснюється так: якщо людина змушує себе ставитися з увагою до того, що не викликає в неї зацікавленості, то більша частина енергії йде на подолання опору, а об'єкт стає нудним. Якщо мету діяльності задано людині ззовні, то перша операція -- пошук мотиву. За відсутності адекватного мотиву спонукання формується на мотиві уникнення неприємностей (руйнівному для пам'яті та мислення дитини).

Поширеною мотивацією школяра сьогодні є спрямованість на навчання для заохочення або уникнення покарання. Навчання для таких учнів не є самоцінним.

Якщо спосіб поведінки засвоюється за чужим мотивом (наприклад, через страх покарання), то незважаючи на те, що в дитини утворюються вміння поводитися відповідним чином, вона не відчуває в цій поведінці ніякої потреби і здебільшого не запам'ятовує матеріал за даного мотиваційного супроводу [35].

Додаток Е

Методична розробка уроку-подорожі

"Географічний всюдихід над просторами Південної Америки"

Мета уроку. Узагальнити і систематизувати знання учнів про материк Південна Америка; розвивати пізнавальний інтерес до географії, творчу активність, допитливість, пам'ять; виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги під час групової роботи учнів.

Обладнання: тематичні карти Південної Америки, виставка реферативних робіт учнів, енциклопедичної й науково-популярної літератури, малюнки тварин.

Тип уроку: узагальнююче повторення в ігровій формі.

Форма уроку: урок-подорож

ХІД УРОКУ

I. Організація навальної діяльності учнів.

II. Пояснення до уроку.

Учитель. Сьогодні в нас підсумковий урок до теми "Південна Америка", і проведемо його в ігровій формі. Це буде урок-подорож, і назвемо його "Географічний всюдихід над просторами Південної Америки".

У подорож нас поведуть командир корабля та юнга, а також команда істориків, географів, гідрологів, природознавців, етнографів. Зупинки на шляху подорожі - "Амазонія", "Анди", "Пампа", "Патагонія".

ІІІ. Узагальнення і систематизація

Командир корабля. Шановні друзі! Вас вітають командир корабля, юнга та команда знавців Південної Америки. Під час подорожі ви станете учасниками вікторини. Отож, озбройтесь ручками й аркушами паперу - і в дорогу разом з нами!

Юнга. (Дивиться в підзорну трубу). Бачу Землю! Під нами велика частина суходолу, що нагадує трикутник і оточена водою зі сходу й заходу. Де ми знаходимося?

Історик. Земля має назву материк Південна Америка. До її берегів першими дісталися європейці 12 жовтня 1492 р., і привів їх Христофор Колумб. Він вирушив до Індії, потрапив на невідомі острови. Це були Багамські острови, місцевих жителів він назвав індіанцями. Мандрівник здійснив ще три подорожі до берегів цього материка, але так і не зрзумів, що відкрив Новий континент.