Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення (на прикладі Хмельницького національного університету)

Критерії і рівні сформованості мотивації професійного становлення студентської молоді, роль соціального педагога. Організація, проведення і результати формувального експерименту. Методичні рекомендації для соціальних педагогів вищих навчальних закладів.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2012
Размер файла 561,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В умовах формувального експерименту нами було проведено по три групові заняття із кожної віковою групою експериментальної групи дослідження та індивідуальні бесіди із кожним із її учасників, як і було передбачено умовами висунутої гіпотези в рамках соціально-педагогічного супроводу студентів. На протязі індивідуальних бесід із студентами відбувався збір детальної інформації про особистість студента, настановні бесіди, із використанням навчально-виховних прийомів, надання психологічної та соціально-педагогічної допомоги студенту у адаптації та професійному становленні в умовах університету.

З метою формування емоційно-ціннісного ставлення студентів до себе як до професіоналів були використані такі прийоми: актуалізація емоційних почуттів у процесі тренінгової роботи; використання системи прийомів для створення позитивної емоційної атмосфери у груповій роботі (вступне слово, підвищення інтересу до взаємодії); налагодження взаємодії, встановлення доброзичливих стосунків; обов'язкова взаємодія студенів між собою (робота у парах, малих групах, колективна робота).

Данні прийоми несли пізнавальний характер на колективному рівні, так як забезпечили: обмін інтелектуальними та професійними цінностями, порівняння та узгодження різних точок зору про об'єкти професійної діяльності; розвитку пізнавального інтересу; формування розуміння соціальної значущості власної діяльності для особистісного та професійного зростання.

Мета тренінгових занять полягає в розвитку соціальної перцепції та комунікативних здібностей, здатності індивіда ефективно взаємодіяти з людьми, які його оточують, усвідомлення та прийняття своїх почуттів через усвідомлення почуттів оточуючих, особистісне та професійне прийняття та переосмислення цінностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе як студента, майбутнього фахівця соціальної сфери.

У тренінговій групі ми визначаємо необхідність постійного пізнавального аналізу того, що відбувається, на наш погляд це є важливою умовою, тому що учасники повинні добре усвідомити і зрозуміти, чим вони займаються і для чого це їм потрібно.

Таким чином, апробація експериментальної методики діяльності соціального педагога по формуванню мотивації до професійного становлення показує, що підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності у соціальній сфері потребує нових підходів, відходу від застарілої системи навчально-виховного процесу в умовах вищого навчального закладу, необхідним є інтеграція зв'язної ланки між студентським та навчально-професійним середовищем в обличчі соціального педагога. Соціальний педагог, займаючи відлучену від навчальної діяльності позицію, має змогу опиратись на безпосередню особистісну взаємодію із студентами, мають змогу сприяти розвитку, а точніше саморозвитку особистості, створенню умов найбільшого психологічного комфорту. Працюючи із студентами вони забезпечують консолідацію усіх сил та можливостей суспільства стосовно конкретного студента, розвиваючи активність самого студента, його особистості як професіонала.

Отже, нами було експериментально впроваджено педагогічні умови ефективної роботи соціального педагога і ми можемо порівняти результати повторної діагностики у контрольній та експериментальній групах, для з'ясування їх ефективності.

2.3 Аналіз результатів проведеного дослідження

Для перевірки ефективності впроваджених педагогічних умов діяльності соціального педагога, в умовах вищого навчального закладу, по формування у студентів мотивації до професійного становлення ми повели діагностику другий зріз у двох групах - експериментальний та контрольній, отримані дані обробили засобами математичного та статистичного аналізу, також виконали порівняння отриманих результатів експериментальної групи із першим зрізом констатуючого експерименту.

За результатами (рис. 2.3.1 та 2.3.2) формувального експерименту можемо зробити висновки про зміни у наступних групах мотивів: знизились показники за мотивами ідентифікація себе із іншими та матеріальних мотивів у групах третього та п'ятого курсів; у групі п'ятого курсу зафіксовано зростання показника мотивів соціальної значущості професії, мотивів самореалізації та пізнавальних мотивів; у групі першого курсу зафіксовано зростання показників значущості професії.

Рис. 2.3.1 Порівняння результатів діагностики мотивів навчання у контрольній та експериментальній групах.

Таблиця 2.3.1 Середні показники діагностики мотивів навчання у контрольній та експериментальній групах.

ідентифікація себе із іншими

Соціальна значущість професії

Отримання диплому

Матеріальні мотиви

Престиж професії

Мотиви самореалізації

Мотиви примусу

Пізнавальні мотиви

У

Контрольна група

1,15

0,90

1,52

1,35

1,06

1,00

1,10

0,56

Експериментальна група

1,13

0,92

1,35

1,19

1,08

1,35

1,02

0,63

Частота прояву

Контрольна група

55

43

73

65

51

48

53

27

Експериментальна група

54

44

65

57

52

65

49

30

Рис. 2.3.2 Динаміка змінності показників за групами мотивів навчання студентів по двох зрізах.

При діагностиці у контрольній та експериментальній групах було отримані наступні результати (рисунок 2.3.3): спостерігаємо збільшення значимості, важливих для нас термінальних цінностей професійного життя, цікавої роботи, пізнання та активності особистості на противагу, хоч і незначному, проте все ж таки, зниження значимості матеріального забезпечення, що займали одну з провідних позицій у системі термінальних цінностей. Цінності особистого життя - друзі, щасливого сімейного життя та любові без змін займають провідні місця у системі цінностей в обох групах студентів.

За результатами кореляційного аналізу за критерієм Спірмена отримуємо (Див. Додаток Ї) показник р=0,96, статистично значимий показник і прямий сильний зв'язок між вибірками.

Рис. 2.3.3 Термінальні цінності у контрольній та експериментальній групах.

Середні, отримані за діагностикою системи термінальних цінностей за допомогою методики Рокича (модифікованої Кругловим), показники представлено у таблиці 2.3.3.

Для більш повної картини розглянемо динаміку показників за двома зрізами у експериментальній групі відповідно до вікових періодів (Див. рисунок 2.3.4). Середні показники діагностики за двома зрізами представлено у таблиці 2.3.4.

Зафіксовано наступні зміни у системі термінальних цінностей: зменшення значимості свободи у групі першого курсу та зростання показника у групі п'ятого року навчання; значимість самостійності знизилась на третьому році навчання та зросла у групі п'ятого курсу; у групі п'ятого курсу виявлено зростання показників у цінностей задоволення, пізнання та активного діяльнісного життя, а у групі третього курсу цікавої роботи, пізнання, творчості та активного діяльнісного життя. Розглянемо отримані показники за інструментальними цінностями (рисунок 2.3.5).

Рисунок 2.3.5 Термінальні цінності у контрольній та експериментальній групах.

Із рисунку 2.3.5 видно, що система інструментальних цінностей у контрольній та експериментальній групах різняться, у експериментальній групі бачимо значимість вихованості, ефективності, широти поглядів та відповідальності.

Рис. 2.3.4 Динаміка зміни системи термінальних цінностей за двома зрізами експериментальної групи.

Проте зафіксовано низькі показники цінностей раціоналізму, чуйності та дисциплінованості, що є недопустимим для майбутніх працівників соціальної сфери.

Середні показники отримані за методикою Рокича (модифікованою Кругловим) за інструментальними цінностями представлено у таблиці 2.3.5.

За результатами кореляційного аналізу отримали статистично значимий показник кореляції р=0,82 із прямим сильним зв'язком. Порівняємо показники із першим зрізом. Порівняння середніх значень за групами інструментальних цінностей представлено у таблиці 2.3.6.

Зафіксовано збільшення значимості таких інструментальних цінностей як освіченість у всіх трьох групах, а у групі п'ятого курсу зросла значимість таких цінностей як сміливість у відстоюванні власної думки, дисциплінованість та відповідальність.

Рис. 2.3.7 Термінальні цінності у сфері професійного життя контрольної та експериментальної груп.

Рис. 2.3.6 Показники діагностики інструментальних цінностей за двома зрізами експериментальної групи

Для більш глибокого аналізу змін у системі термінальних цінностей розглянемо отримані результати діагностики за кожної сферою життя.

Термінальні цінності у системі професійного життя переставлено на рисунку 2.3.7, із якого ми бачимо збільшення значимості престижу, активності соціальних контактів, власного розвитку, збереження індивідуальності та креативністі у експериментальній групі на противагу результатам контрольної групи.

У сфері навчання та освіти (рис. 2.3.8), порівняно із контрольною групою, у експериментальній групі зафіксовано більшу значимість власного престижу, індивідуальності та розвитку, в то й самий час коли мають низькі показники цінності досягнень.

Також студенти експериментальної групи визнали менш значимою цінність високого матеріального стану у сфері освіти т навчання.

Рис. 2.3.8 Термінальні цінності у сфері освіти та навчання контрольної та експериментальної груп.

Термінальні цінності сфери суспільного життя представлено на рисунку 2.3.9.

Рис. 2.3.9 Термінальні цінності у сфері суспільного життя контрольної та експериментальної груп.

У порівнянні із контрольною групою зафіксовано збільшення значимості власної індивідуальності та престижу у сфері суспільного життя.

За результатами кореляційного аналізу сфері професійного життя р=0,66, сфера освіти та навчання - р=0,8, а сфера суспільного життя р=0,99, що дає нам змогу зробити висновки, про недостатній вплив на сферу суспільного життя у рамках впровадженого нами експерименту.

Для більш розгорнутої картини та задля визнання ефективності впроваджуваних педагогічних умов розглянемо динаміку зміни термінальних цінностей у сферах професійного та суспільного життя, навчання та освіти за двома зрізами експериментальної групи (рис. 2.3.10).

Середні показники за сферами життя представлено у таблиці 2.4.6.

Нами зафіксовано прогнозоване зростання значимості цінностей професійного життя у групі п'ятого курсу за наступними групами: власний престиж, креативність, активні соціальні контакти та збереження власної індивідуальності.

Таблиця 2.4.7 Термінальні цінності за сферами життя у контрольній та експериментальній групах.

Професійне життя

Навчання та освіта

Суспільне життя

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Власний престиж

7,63

7,49

7,03

7,17

5,47

5,5

Високий матеріальний стан

6,5

6,5

7,9

7,53

7,33

7,33

Креативність

6

7

6,8

6,8

6

6

Активні соціальні контакти

6,03

6,5

7,77

7,8

7,4

7,4

Власний розвиток

7,13

7,30

7,4

7,7

6,2

6,2

Досягнення

7,3

7,4

7,8

7,4

6,5

6,5

Духовність

7,6

7,6

7,23

7,23

7,2

7,2

Збереження власної індивідуальності

6,73

7

6,87

6,93

5,53

5,7

Всього

54,92

56,79

58,80

58,56

51,63

51,83

Показник значимості

1,14

1,18

1,23

1,22

1,08

1,08

Також підвищились показники у групі третього року навчання у цінностей креативністі, активних соціальних контактів та значення досягнень у професійному житті.

У групі першого року зафіксовано лише зниження у групі активності соціальних контактів. Нами зафіксовано збільшення показників у групі цінностей власного престижу у всіх трьох групах; також підвищення показників цінності власного розвитку у сфері навчання у групи п'ятого курс та очікуване зниження показників цінності високого матеріального стану у групах п'ятого та третього курсів.

Рис. 2.3.10 Динаміка зміни системи термінальних цінностей у сфері професійного життя по двом зрізам.

Рис. 2.3.11 Динаміка зміни показників у системі термінальних цінностей у сфері освіти та навчання по двом зрізам.

Рис. 2.3.12 Динаміка зміни показників у системі термінальних цінностей сфери суспільного життя по двом зрізам.

Рис. 2.3.13 Порівняння показників контрольної та експериментальної групи за результатами діагностики потреби у досягненнях та мотивації схвалення.

У сфері суспільного життя система термінальних цінностей зазнала зміни лише у групі цінностей власного престижу у всіх трьох групах та підвищення цінності збереження власної індивідуальності у групі п'ятого курсу.

Із рисунку 2.3.13 ми бачимо, що простежуються явні зміни у мотиваційній сфері студентів із експериментальної групи, підвищилась мотивація на досягнення та знизилась мотивація на схвалення

Згідно даних представлених на рис. 2.3.14 динаміка зміни показників мотивації схвалення проявляється у збільшенні мотивації на третьому курсі на зниження показників у групі першого курсу, у групі п'ятого курсу показники не змінились.

Таблиця 2.3.9 Середні показники дослідження мотивації потреби у схваленні та мотивації досягнень у контрольній та експериментальній групах.

Показник

Група

Потреба у схваленні

Мотивація досягнення

У

Контрольна група

768

793

Експериментальна група

804

788

Середнє значення

Контрольна група

16,0

16,5

Експериментальна група

16,8

16,4

Відповідно до статистичного аналізу отриманих результатів, коефіцієнт рангової кореляції за критерієм Спірмена для показників потреби у досягненнях склав 0,97 та 0,98 (Див. Додаток Ї) для показників мотивації схвалення, що дає змогу зробити висновки про статистичну значимість показників та недостатньо прямий вплив проведених нами заходів у рамках експерименту, хоча показники експериментальної групи і якісно різняться від показників контрольної групи, необхідним є врахування цього факту при використанні запропонованих нами педагогічних умов діяльності соціального педагога.

Рис. 2.3.14 Динаміка зміни показників експериментальної групи за показниками мотивації схвалення та потреби у досягненнях по двом зрізам.

Таблиця 2.3.10 Середні показники дослідження мотивації потреби у схваленні та мотивації досягнень за двома зрізами.

Потреба у досягненні

Мотивація схвалення

1 курс

3 курс

5 курс

1 курс

3 курс

5 курс

КЕ

14,8

17,3

16,4

17,2

16,1

15,3

ФЕ

15,9

17,1

17,1

16,1

16,4

15,3

Мотивація на потребу у досягненнях отримала значне вираження у першого та п'ятого курсу, а у групі третього року навчанні спостерігається не значне зниження показників.

Отже, можна констатувати ефективність впровадженого формувального експерименту, адже за мету ставилось зменшення показників мотивації схвалення та підвищення потреби у досягненнях, яке й було зафіксовано.

Рис. 2.3.15 Порівняння показників контрольної та експериментальної груп за результатами діагностики спрямованості особистості.

Розглянемо отримані результати діагностики спрямованості особистості (рис. 2.3.15).

За ранговою кореляцією Спірмена отримали наступні результати: спрямованість на себе 0,91; спрямованість на спілкування 0,92 та спрямованість на справу 0,82. таким чином найбільший вплив проведені заходи у експериментальній групі простежуються у зміні провідного типу спрямованості особистості на справу.

У таблиці 2.3.11 представлено середні показники експериментальної групи за двома зрізами.

Середні показники отримані у результаті обробки даних за діагностикою типу спрямованості особистості представлено у таблиці 2.3.12.

У порівнянні із результатами отриманими у контрольній групі, студенти експериментальної групи після формувального експерименту стали більш спрямовані на спільну справу та спілкування, у контрольній ж групі зафіксовано провідну спрямованість студентів на себе.

Таблиця 2.3.11 Середні показники дослідження типу спрямованості особистості контрольної та експериментальної груп.

Показник

Група

Спрямованість

на себе

Спрямованість

на спілкування

Спрямованість

на справу

У

Контрольна група

1518

1328

1394

Експериментальна

група

1391

1423

1486

Середнє значення

Контрольна група

31,6

27,7

29

Експериментальна

група

29

29,6

31

Розглянемо динаміку зміни типу спрямованості студентів від першого до другого зрізу відповідно до року навчання (рис. 2.3.16).

Таблиця 2.3.12 Середні показники дослідження типу спрямованості особистості за двома зрізами.

Тип спрямованості

Спрямованість на себе

Спрямованість на

спілкування

Спрямованість на справу

1 курс

3 курс

5 курс

1 курс

3 курс

5 курс

1 курс

3 курс

5 курс

КЕ

30,2

24,3

21,6

36

27,5

18,4

27,3

24,2

31,7

ФЕ

27,3

24,3

24,2

36,5

27,5

18,4

27,3

27,3

31,7

За отриманими за двома зрізами простежуємо, що динаміки на зміну ведучого типу спрямованості не відбулося, проте ми зафіксували збільшення показників групи третього року навчання у спрямованості на справу, а у п'ятого курсу спрямованості на себе.

Рис. 2.3.16 Динаміка показників отриманих за дослідження типу спрямованості особистості по двох зрізах.

Таким чином, за результатами порівняння отриманих результатів контрольної та експериментальної груп, результатів констатуючого та формувального експерименту, можна визнати педагогічні умови роботи соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення, що були впровадженні у формувальному експерименті, ефективними.

2.4 Методичні рекомендації для соціальних педагогів та викладачів вищих навчальних закладів щодо формування мотивації професійного становлення студентів

Актуальними проблемами сучасної освіти, в тому числі й вищої, які потребують вирішення, є проблеми успішної адаптації особистості до суспільних змін, збереження її психосоматичного здоров'я, формування готовності їх до професійного життя та самостійного життя у суспільстві загалом, соціально-педагогічна та психолого-педагогічна підтримка людей із особливими освітніми потребами. На розв'язання цих проблем спрямовано діяльність працівників соціальних центрів та психологічних служб, проте не сформовано відвідну систему для вищого навчального закладу.

Таким чином студентство залишається поза підтримкою соціальних служб, а навчально-виховний колектив ВНЗ вимушений самостійно займатись питаннями адаптації та становлення своїх студентів, не маючи тієї зв'язної ланки між суспільними відносинами та особистістю студента.

Діяльність соціального педагога визначена загальними особливостями діяльності соціально-психологічної служби:

- за об'єктами соціально-педагогічної допомоги: суспільна (робота соціального педагога із великими групами, проведення масових заходів), організаційна (соціально-педагогічна та психологічна підтримка діяльності організації, закладу), групова (робота соціального педагога із малими формальними та неформальними соціальними групами), особистісна (індивідуальна робота);

- за напрямами діяльності: опосередкована (консультування та корекційна робота) і безпосередня (соціально-педагогічна допомога, профілактика, діагностика, експертиза, прогнозування, соціальний та соціально-педагогічний супровід).

Виходячи із обґрунтованих нами особливостей діяльності соціального педагога у вищому навчальному закладі, враховуючи його функції та можливі форми роботи із студентами, врахувавши результати проведеного нами теоретичного та експериментального дослідження, отриманих результатів та досвіду вважаємо за необхідно сформулювати методичні рекомендації для соціальних педагогів по особливостям діяльності із формування мотивації до професійного становлення студентів та викладів вищого навчального закладу.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання наступної технології соціального педагога: як вже зазначалось, технологія роботи соціального педагога у студентському середовищі повинна відповідати загальній технології соціально-педагогічної діяльності, тому процес супроводу студентства в умовах вищого навчального закладу відбувається за наступними етапами:

1. Діагностичний.

2. Технологічний.

3. Структурно-організаційний.

Соціально-педагогічна робота із студентами на кожному із етапів поділяється на три блоки: когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний.

7. Перший етап роботи діагностичний, він полягає у забезпечення збору та обробки інформації щодо показників соціальних процесів, вивчення, аналіз та оцінка ситуації та формування складу студентів, як об'єктів соціально-педагогічної діяльності, яким необхідні спеціально організовані умови супроводу; проводиться аналіз основних закономірностей, тенденцій розвитку на основі соціальних емпіричних даних. На даному етапі рекомендованими нами є використання таких способів діагностики як: спостереження, бесіда, анкетування, тестування. Рекомендованими методиками для дослідження мотивації професійного становлення є: Опитувальник для визначення мотивації навчання; Методика вивчення ціннісних орієнтацій Б. Круглова (адаптований і модифікований варіант методики М. Рокича); Опитувальник термінальних цінностей (ОТеЦ) І.Г. Сеніна; Орієнтаційна анкета Б. Басса на визначення спрямованості особистості; Шкала оцінки мотивації потреби у досягненнях; Шкала оцінки мотивації потреби у схваленні.

На другому, технологічному етапі, відбувається систематизація технології роботи, виявлення шляхів та змісту взаємодії засобів та визначення можливих варіантів вирішення проблемної ситуації шляхом складання інтегративної технології, що передбачає комплекс превентивних, просвітницьких, діагностичних та корекційних заходів, спрямованих на проектування та реалізацію умов для успішного повноцінного розвитку і навчання майбутнього фахівця в загальній системі соціальних відносин конкретного освітнього середовища університету.

Третій структурно-організаційний етап роботи із студентами, є дієвим. Цей етап роботи полягає у забезпеченні узгодженої взаємодії елементів системи соціальних послуг щодо досягнення бажаного прогнозованого результату, формуванням та безпосереднім забезпеченням групової роботи.

Для наповнення технології дієвими заходами рекомендованою є робота за такими напрямами: когнітивний структурний компонент формування мотивації до професійного становлення у студентів базувався на таких особистісних детермінантах як усвідомлення мети та результату навчально-професійної діяльності, значення практичних вмінь та навичок, фахових знань у професійному житті спеціаліста, для стимулювання пізнавальної діяльності необхідне використання інтелектуальних тренажерів, ігрових форм навчання. Невід'ємним елементом роботи у цьому напрямі є відвідування соціальним педагогом навчальних занять студентів, ознайомлення із їх успішністю та співпраця із навчально-виховним колективом кафедри та факультету.

Діяльнісний компонент полягає у напрямі роботи із студентами по налагоджуванню уміння співпрацювати, комунікабельності, прагнення до самореалізації, рефлексії, тому використання поєднання індивідуальної та групової роботи із студентами, забезпечує позитивні зміни у цьому напрямі роботи соціального педагога.

Необхідна також і робота за емоційно-ціннісним напрямом, яка полягає у формуванні та розвитку у студентів таких важливих для професіонала соціальної сфери якостей як альтруїзм, емпатія, людяність, демократичність та формуванням емоційно-ціннісного ставлення до себе як до професіонала.

Таким чином, для ефективної роботи за кожним із передбачуваних напрямів необхідно, відштовхуючись від відповідної системи соціальних відносин конкретного освітнього середовища, проводити систематичну оцінку соціально-педагогічної ситуації та розробити програму соціального супроводу студентів та програму тренінгових занять, спрямованих на ціннісну підтримку професійного становлення.

Програма соціальний супроводу студентів повинна передбачати спільну роботу соціального педагога із студентами, що базується на основі особистісного потенціалу студентів, їх суб'єктивного досвіду та досвіду самого соціального педагога для соціально-педагогічне забезпечення оптимізації процесу професійного становлення.

Нами також пропонується впровадження у навчально-виховну роботу навчального матеріалу ціннісно-смислового змісту, що інтегрувався б у вивчення таких дисциплін як:, Соціальна педагогіка (Вступ до спеціальності Соціальна робота для студентів спеціальності Соціальна робота), Етика соціально-педагогічної діяльності.

Розроблено лекцію та практичне заняття з дисципліни Соціальна педагогіка на тему "Ціннісний вимір соціалізації" (Див. Додаток И), лекцію та практичне заняття, відповідно до загальнотеоретичного наповнення матеріалу про соціально значущі поняття, можна включити також у дисципліну Вступ до спеціальності Соціальна робота. Тип лекції: ознайомчо-інформаційна, тип практичного заняття: комбіноване.

Завдання лекції: 1. Розкрити основні поняття: цінність, цінності, ціннісні орієнтації, соціальні норми, соціальний статус особистості, соціальна роль. 2. Узагальнити теоретичний матеріал соціально-педагогічної думки з проблематики лекції. 3. Показати актуальність та новизну наукової проблематики у вивченні процесу засвоєння ціннісних орієнтацій та соціальних норм особистістю у процесі соціалізації.

Мета лекції навчальна: формування знань про особливості засвоєння особистістю цінностей, соціальних норм, соціального статусу та соціальної ролі у процесі соціалізації; ознайомити з основними поглядами на визначення основних понять у соціально-педагогічній та соціологічній думці.

План лекції:

1. Поняття про цінності, їх класифікація.

2. Засвоєння соціальних норм.

3. Соціальний статус та соціальна роль особистості.

4. Проблеми соціалізації в соціологічних теоріях (Самостійне опрацювання).

Мета практичного заняття: перевірити знання про особливості засвоєння особистістю цінностей, соціальних норм, соціального статусу та соціальної ролі у процесі соціалізації; ознайомити з основними поглядами на визначення основних понять у соціально-педагогічній та соціологічній думці.

Завдання заняття: 1. Перевірити стан засвоєння основних понять теми. 2. Узагальнити теоретичний матеріал. 3. Сформувати навички діагностики стану та особливостей сформованості ціннісних орієнтацій.

Включення запропонованого нами матеріалу в тему "Соціалізація особистості" дозволить студентам більш глибоко засвоїти теоретичні знання про цінності та процес їх засвоєння, а також сформувати навички до діагностики сформованості ціннісних орієнтацій на практичному занятті.

Також на основі проведеного нами теоретичного аналізу та сформованих висновків наукової роботи про поняття, особливості, критерії та рівні сформованості мотивації професійного становлення, актуальним, на нашу думку, є включення у навчальний план предмету Етика соціально-педагогічної діяльності теми "Мотивація професійного становлення". Нами розроблено лекцію та практичне заняття на дану тему (Див. Додаток І), тип лекції: ознайомчо-інформаційна, тип заняття: комбіноване.

План лекції:

1. Професійне становлення: поняття та підходи до періодизації.

2. Поняття про мотивацію професійного становлення.

3. Критерії та рівні мотивації професійного становлення.

4. Формування мотивації до професійного становлення студентів

Мета лекції навчальна: формування знань про особливості поняття професійне становлення, професійна спрямованість та мотивація професійного становлення; ознайомити з основними поглядами на визначення основних понять у соціально-педагогічній та соціологічній думці.

Завдання лекції: 1. Розкрити основні поняття: становлення, професійне становлення, професія, професіонал, мотивація професійного становлення. 2. Узагальнити теоретичний матеріал соціально-педагогічної думки з проблематики лекції. 3. Показати актуальність та новизну наукової проблематики у вивченні процесу формування мотивації професійного становлення. 4. Дати рекомендації щодо самостійної роботи та підготовки до практичного заняття.

Мета практичного заняття: перевірити знання про особливості засвоєння поняття мотивації професійного становлення; ознайомити з основними поглядами на визначення основних понять у соціально-педагогічній та соціологічній думці.

Завдання заняття: 1. Перевірити стан засвоєння основних понять теми. 2. Узагальнити теоретичний матеріал. 3. Сформувати навички діагностики стану та особливостей сформованості мотивації до професійного становлення.

Таким чином, нами пропонується впровадження теоретичного матеріалу із поняття мотивації професійного становлення у навчально-виховний процес, який поклав би фундамент для формування навичок щодо діагностики та підвалини для формування цінностей професійного життя, професійної спрямованості та прагнень для самореалізації у студентів.

Висновки до другого розділу

Врахувавши теоретичний аналіз, за результатами якого було визначено, що соціально-педагогічний супровід є системою (або комплексом) заходів (дій) соціального педагога, що спрямована створення умов для успішного навчання, діяльності та розвитку особистості на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі соціально-педагогічний супровід студентів у вищому навчальному закладі - це, передусім, створення умов для повноцінного розвитку і навчання майбутнього фахівця в загальній системі соціальних відносин конкретного освітнього середовища університету, надання допомоги у вирішенні особистісних проблем та подолання труднощів соціалізації.

Емоційно-ціннісне ставлення до себе як до професіонала ми розглядаємо як позитивний (стійкий) інтерес до професійної діяльності, сформований на основі уявлень про її особливості та специфіку, здатності оцінити свій потенціал у ній (своїх професійно-особистісних якостей, умінь та до власної персони як фахівця в цілому) та намагання його покращити.

Після проведення запланованих заходів, шляхом повторного діагностування студентів, було виявлено, що у експериментальній групі зафіксовано зміни у системі термінальних цінностей: зменшення значимості свободи у групі першого курсу та зростання показника у групі п'ятого року навчання; значимість самостійності знизилась, на третьому році навчання та зросла у групі п'ятого курсу; у групі п'ятого курсу виявлено зростання показників у цінностей задоволення, пізнання та активного діяльнісного життя, а у групі третього курсу цікавої роботи, пізнання, творчості та активного діяльнісного життя.

Таким чином, зафіксована нами динаміка системи термінальних цінностей у студентів на протязі навчання у вищому навчальному закладі, зазнала позитивних змін після впровадження соціально-педагогічного впливу на студентів.

Із метою формування мотивації професійного становлення, нами було створено вплив на перебудову цінностей професійного життя студентів, а саме термінальні цінності у системі професійного життя зазнали зміни із збільшення значимості престижу, активності соціальних контактів, власного розвитку, збереження індивідуальності та креативністі у експериментальній групі на противагу результатам контрольної групи, а у сфері навчання та освіти, порівняно із контрольною групою, у експериментальній групі зафіксовано більшу значимість власного престижу, індивідуальності та розвитку, в то й самий час коли мають низькі показники цінності досягнень.

Згідно даних, що ми отримали під час повторної діагностики мотивації студентів, було виявлено, що показники мотивації схвалення проявляється у зниженні мотивації, а мотивація на потребу у досягненнях знизилась.

Отже, можна констатувати ефективність впровадженого формувального експерименту, адже за мету ставилось зменшення показників мотивації схвалення та підвищення потреби у досягненнях, яке й було зафіксовано. У порівнянні із результатами отриманими у контрольній групі, студенти експериментальної групи після формувального експерименту стали більш спрямовані на спільну справу та спілкування, у контрольній ж групі зафіксовано провідну спрямованість студентів на себе.

Таким чином, за результатами порівняння отриманих результатів контрольної та експериментальної груп, результатів констатуючого та формувального експерименту, можна визнати педагогічні умови роботи соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення, що були впровадженні у формувальному експерименті, ефективними.

Висновки

1. Професійне становлення студентів - це інтегративне поняття, що відображає продуктивний, обумовлений професійною специфікою процес професійного розвитку особистості, який спонукає до професійної діяльності. Тому під мотивацією професійного становлення ми розуміємо чинники, що випливають на активність особистості студента і визначають її професійну спрямованість.

Мотивація до професійного становлення студентів - це система емоційно-ціннісних відношень, що визначають відповідну їх змісту ієрархічну систему домінуючих мотивів особистості студента та спонукають до самоствердження у професійній діяльності.

2. Критерії мотивації професійного становлення визначені як: когнітивний (пізнавальний), емоційно-ціннісний та діяльнісний критерії мотивації професійного становлення студентів.

Пізнавальний критерій виражається в таких показниках: успішне оволодіння знаннями основ наук, представлених спеціальними предметами; виявлення інтересу до навчальних предметів; здатність до творчого мислення; бажання займатися самоосвітою; усвідомлення особистих професійних і життєвих цілей; мотивація до навчання; мотивація на досягнення успіху та самореалізації.

Емоційно-ціннісний критерій виявляється в таких показниках: емоційно-ціннісне ставлення до себе як до професіонала; позитивне ставлення до професії; сформовані цінності професії; здатність керувати емоціями та долати стресові ситуації.

Діяльнісний критерій визначається в таких показниках: активність при оволодінні професією; дисциплінованість; організованість; вимогливість до себе; ініціативність і самостійність; рішучість і наполегливість; прагнення самоствердитись у професії.

Відповідно до критеріїв передбачено три рівні професійного становлення, а саме: високий, середній, низький рівень розвитку.

3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови діяльності соціального педагога по формуванню мотивації професійного становлення студентської молоді.

На основі обґрунтованих нами критеріїв мотивації професійного становлення студентів нами було висунуто припущення про те, що: що процес формування мотивації до професійного становлення у студентів буде успішним за умови забезпечення соціально-педагогічного супроводу та надання конструктивної соціально-педагогічної допомоги по формуванню емоційно-ціннісного ставлення до себе як до професіонала та посиленням ціннісно-смислового спрямування навчально-виховного процесу.

За результатами порівняння отриманих результатів контрольної та експериментальної груп, результатів констатуючого та формувального експерименту, можна визнати педагогічні умови роботи соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення, що були впровадженні у формувальному експерименті, ефективними.

4. Розроблено методичні рекомендації для соціальних педагогів та викладачів вищих навчальних закладів по роботі із формування мотивації до професійного становлення студентів. Методичні рекомендації визначають, що для ефективної роботи необхідно, відштовхуючись від відповідної системи соціальних відносин конкретного освітнього середовища, проводити систематичну оцінку соціально-педагогічної ситуації та розробити програму соціального супроводу студентів та програму тренінгових занять, спрямованих на ціннісну підтримку професійного становлення та запропоновано введення теми "Мотивація професійного становлення" до дисципліни Етика соціально-педагогічної діяльності, розроблено лекцію та практичне заняття для вивчення теми, розроблено лекцію та практичне заняття "Ціннісний вимір соціалізації" для дисциплін Соціальна педагогіка та Вступ до спеціальності Соціальна робота.

Програма соціальний супроводу студентів повинна передбачати спільну роботу соціального педагога із студентами, що базується на основі особистісного потенціалу студентів їх суб'єктивного досвіду та досвіду самого соціального педагога для соціально-педагогічне забезпечення оптимізації процесу професійного становлення.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про вищу освіту": За станом на 19 жовтня 2006 року // Верховна Рада України. - К.: Парламентське видавництво, 2006. - 64 с.

2. Акимова Е.Ю. Психологическое сопровождение профессионального становления государственных и муниципальных служащих в процессе обучение в ВУЗе // Психологические аспекты профессионального становление. Сборник материалов Всероссийской межвузовской научной конференции. - М.: РИПО ИГУМО и ИТ, 2009. - С. 5-13.

3. Аксюзова Є.М. Глибинно-психологічні засади становлення образу майбутнього психологів-практиків // Інтернет-сторінка "Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/home/

4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: підручник для студ. асп. та молодих викл. вузів / А.М. Алексюк; Міжнародний фонд "Відродження". - К.: Либідь, 1998. - 558 с.

5. Ануфриева Н. М. Социальная психология. - К.: МАУП, 2003. - 136 с.

6. Беспалько В. Слагаемые педагогические технологии // В. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 213 с.

7. Беспалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі. Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 208 с.

8. Бех І.Д. Категорія "становлення" в контексті розвитку образу "Я" особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 25-34.

9. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия до стижения. - М.: Флинта, 1998. - 168 с.

10. Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Международная педагогическая академия, 1995. - 328 с.

11. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1994. - №2. - С. 23-34.

12. Борисова М.В. Профессиональное выгорание как негативный феномен профессионального становления личности // Психологические аспекты профессионального становление. Сборник материалов Всероссийской межвузовской научной конференции. - М.: РИПО ИГУМО и ИТ, 2009. - С. 13-20.

13. Бочаріна Н.О. Формування гуманістичної спрямованості майбутніх соціальних педагогів у процесі особистісно орієнтованого виховання // Проблеми сучасної психології. - 2010 - Вип. 10. - С.63-65.

14. Бочелюк В.Й., Антоненко І.Ю. Формування ціннісних орієнтацій особистості у процесі здобуття вищої освіти // Проблеми сучасної психології. - 2010 - Вип. 10. - С.63-65.

15. Васюк О. =Функціональні компоненти професійно-педагогічної спрямованості соціального педагога та соціального працівника // Вісник книжкової палати: наук.-практ. журн. - 2007. - №6. - С. 27-29.

16. Вища освіта: нормативно-правові акти про організацію освіти у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації / [за ред. М.І. Панова] - К., 2006. - 688 с.

17. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів ВМНЗ. - Вінниця: "Нова книга", 2001. - 255 с.

18. Гірняк О.М. Менеджмент: теоретичні основи і практикум. - К.: "Магнолія плюс", 2003. - 335 с.

19. Голобородько Є.П. Сучасні аспекти професійного становлення: реалії і перспективи // Педагогічний альманах. - 2010. - №5. - С. 83-87.

20. Головатый Н. Ф. Социология молодёжи. - К.: МАУП, 1999. - 224 с.

21. Городяненко В.Г. Соціологія. Навчальний посібник / Київ: Видавничий центр «Академія», 2002. - С. 199-204.

22. Дружинин В.Н., Хазратова Н.В. Экспериментальное исследование влияния микросреды на креативность // Психологический журнал. - 1994. - Т.14. - №4 - С. 83-93.

23. Євтух М.Б. Дидактичні проблеми проектування навчальних занять в умовах вищої школи / М.Б. Євтух, О.П. Сердюк // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наукових праць. - К.: Вид. центр КДЛУ. - 2000. - №9. - С. 28.

24. Загальна психологія. Навчальний посібник / Варій М. Й. - 2-ге видан., випр. і доп. - К.: "Центр учбової літератури", 2007. - 968 c.

25. Загвязинський В.И. Теория обучения: Современная интерпритация: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. завед. / В.И. Загвязинский. - 2-е изд. испр. - М.: Академия, 2004. - 188 с.

26. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. - Вип.13. - Ч.2. - 294 с.

27. Зборовская И.В. Саморегуляция психологической деятельности учителя // Прикладная психология. - 2001. - №6. - С.55-65.

28. Зеер Э.Ф. Психология професий: Учебн. псобие / Э.Ф.зеер. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательский центр "Академия", 2007. - 240 с.

29. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. - 2-е изд., перераб. доп. - М.: Академический проект, 2003. - 336 с.

30. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Симанюк Э.Э. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход. - М. Изд-во Московского психолого-социального института, 2005. - С. 116-121.

31. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. - Т. 18. - № 6. - С.35-44.

32. Каралаш Н. Анатомічний стан суспільства та зміна ціннісних орієнтирів індивіда // Духовність українства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: Житомир, 25 вересня 1998. - С. 104-106.

33. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія / О.М. Кокун. - К.: Міленіум, 2004. - 265 с.

34. Кокун О.М. Психологічні особливості професійного становлення вчителів // Проблеми сучасної психології. - Вип.7. - 2010. - С. 278-289.

35. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. М.С. Корольчука. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. - 320с.

36. Краснова Н.П. Технологія роботи соціального педагога в загальноосвітній школі // Соціальна педагогіка: теорія і практика. - №4. - 2010. - С. 97-106.

37. Кудрявцев Т.В. Психология профессионального воспитания. М.: Моск. энерг. ин-т, 1986. - С.41-42.

38. Кудрявцев Т.В. Психолого-педагогические проблемы высшей школы // Вопросы психологии. - 1981. - №2. - С. 8-13.

39. Кулешова О.В. Психологічні особливості професійного становлення особистості майбутнього практичного психолога // Проблеми становлення та самореалізації творчої особистості майбутніх фахівців гуманітарного спрямування: зміст, форми та методи підготовки: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький, 14-15 травня 2010 / Ред. О.А. Кадекно, Л.М. Джигун, Л.О. Подкоритова, та ін. / Міністерство освіти і науки України, Хмельницький національний університет, кафедра практиченої психології та педагогіки, Всеукраїнська ккультурно-освітня асоціація Гуманної Педагогіки, Подільський культурно-просвітницький центр імні М.К. Рейріха, Хмельницька обласна організація "Подільська спілка психологів-науковців". - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 156 с.

40. Леоньев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах Маслоу // Вопросы психологии. - 1997. - №3. - С 71-78.

41. Максименко С.Д, Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя: Навчальний посібник для студентів пед. вузів. - Ужгород: Закарпаття, 1998. - 105 с.

42. Максимець М. Головні концептуальні підходи до проблеми професійного становлення молодого вчителя // Вісник Львівського університету педагогічна. - 2007. - Вип. 22. - С.75-83.

43. Мальцева А.В. Социально-педагогическое сопровождение детей-сирот в детском медицинском учреждении // Ярославский педагогический вестник. - №4. - 2009. - С. 11-14.

44. Маркова А.К. Психология профессионализма - М.: Педагогика, 1996. - 256 с.

45. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. - М.: Флинта, 1998. - 200 с.

46. Міщенко Т. Комунікативні аспекти соціалізації // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: Збірник наукових праць студентів. Вип. 3: У 2 т. Хмельницький: ХНУ, 2008. - Т.2. - С.109-111.

47. Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навч. посібник. - К.: НПУ, 2003. - 267с.

48. Москалюк О.І. Професійна спрямованість у структурі особистісних та професійно-важливих якостей соціального педагога // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. - Вип. 17. С. 148-152.

49. Москалюк О.І. Формування професійної спрямованості у майбутніх соціальних педагогів шляхом залучення їх до практики та волонтерської роботи // Педагогіка і психологія в контексті гуманізації освіти: Зб. наук. пр. з матер. Всеук. наук.-прак. конф. - Хмельницький, 2007. - С. 43-44.

50. Моськін С.І. Теоретичні підходи до вивчення проблеми професійного становлення особистості учнів птнз // Інтернет-видання "Газета МЦППВ" [Електронний ресурс]. - http://mcppv.at.ua/publ/2-1-0-26

51. Мудрик А. В. Социальная педагогика / Под ред. В. А. Славтенина. - М.: Академия, 2000. - 200 с.

52. Музика О.Л. Тренінг ціннісної підтримки професійного становлення психологів // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Гендерна психологія. Медична психологія / За ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. - Київ-Ніжин: Вид-во НДУ: ДС "Міланік", 2007. - Т.10, вип. 1. - С. 42-44.

53. Мустаева Ф. А. Основы социальной педагогики. - М.: Академический проект, 2001. - С. 97

54. Немов Р.С. Общая психология - СПб.: Питер, 2008. - 304 с.

55. Оболенська Т.Є Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний та зарубіжний досвід / Т.Є. Оболенська; Київський національний економічний університет. - К.: КНЕУ, 2001. - 208 с.

56. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки магістра Спеціальність 8.010105 Напрям підготовки 0101 "Педагогічна освіта", Кваліфікація "Викладач педагогічних дисциплін. Соціальний педагог-дослідник", Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - С. 3-17.

57. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. Підручник: У 2кн. К.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004. - 576 с.

58. Орлов В. Ф Професійне становлення фахівця (з досвіду теоретико-методичних досліджень) // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. Хмельницький. - 2003. - С. 5-59.

59. Основи практичної психології // В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. - К.: Либідь, 2003. - 536 с.

60. Пассов Е.И. Мастерство и личность учителя: На примере преподавания иностранного языка. - М. - 2001. - С. 94.

61. Педагогика: Учебное пособие для студентов пед. учебн. завед./ В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1997. - 512 с.

62. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник / Кузьмінський А.І. - К.: Знання, 2005. - 486 c.

63. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. - Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 2001. - 260 с.

64. Педагогічна майстерність: Підручник // І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. За ред. І.А. Зязюна. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.

65. Педагогічний експеримент: навч.-метод. посіб. // О. Е. Жосан. - Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. - 72 с.

66. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 223 с.

67. Платонов К.К. К проблеме человеческой деятельности. - М.: Наука, 1989. - 354 с.

68. Пов'якель Н.В. Професіогенез саморегуляції мислення практичного психолога: Монографія. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - 295 с.

69. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "Філстудія", 2006. - 230 с.

70. Про соціальні послуги: Закон країни від 19 черня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №45. - Ст. 1.

71. Психологія / за ред. Ю. Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - С. 446-453.

72. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. - СПб.: Питер, 2002. - 432 с.

73. Роджерс К. Становление человека. - М.: Мысль, - 1997. - 209 с.

74. Рожков М.И. Юногогика. Педагогическое обеспечение работы с молодёжью. учебное методическрое пособие / М.И. Рожков. - Ярославль: ЯГПУ. 2007. - 312 с.

75. Руководство профессиональным становлением молодого учителя: Сб. науч. тр. / Редкол.: С. Г. Вершловский и др. - М. - 1985. - С. 5.

76. Семенча І.Є. Посібник до курсу "Психологія і педагогіка вищої школи" // Навчальний посібник За ред. Семенча І.Є. Д.: РВВ ДНУ, 2004. - 72 с.

77. Семиченко В.А. Проблемі мотивации поведения и деятельности человека. модульній курс психологии. Модуль "Направленость". - К.: Миллениум, 2004. - 521с.

78. Скиба М.Є., Коханко О.М. Теорія і практика профорієнтаційної роботи з молоддю: навчальний посібник // М.Є. Скиба, О.М. Коханко. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - 372 с.

79. Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 198 с.

80. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. К.: ДЦССМ, 2002. - 536 с. // Соціальна робота. - Книга 4.

81. Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навчальний словник-довідник / За заг. ред. В. М. Пічі. - К.: Каравела, Львів: Новий Світ-2000, 2002. - С. 245.

82. Технологии социальной работы: учебник / под общ. ред. проф. Е. Холостовой. - М.: ИНФРА, 2001. - 400 с.

83. Тюптя Л.Т., Іванова І.В. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб - К.: ВМУРОЛ "Україна", 2004. - Особливості соціально-педагогічної роботи в системі вищої освіти [Електронний ресурс]. - http://books.br.com.ua/40078

84. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. 6-е изд. перераб. и доп. М., 1991. - С. 435.

85. Философский энциклопедический словарь. М., 1999. - С. 436.

86. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. К., 1973. - С. 496.

87. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. К., 1986. - С. 661-662.

88. Человек: Философские аспекты сознания и деятельности / [Т.И. Адуло, А.И. Антипенко, Е.А. Алексеева и др.]. - Минск: Наука и техника, 1989. - С. 22.

89. Шептенко П.А. Методика и технологи работы социального педагога: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / П.А. Шептенко, Г.А. Воронина, по ред. В.А. Славенина. - 2-е изд. стер. М.: Издательский центр "Академия", 2007. - С. 5-28.

90. Шикер Л.В. Кризи професійного становлення (професійної соціалізації), методи та моделі їх подоланя, як чинники активізації особистісного саморозвитку вчителя [Електронний ресурс]. - http://vuzlib.com http://vuzlib.com/content/view/918/94/

91. Щербань П.М. Прикладна педагогіка. - К.: Вища школа, 2002. - С. 86.

92. Юрченко В.І. Професійна рефлексія майбутнього викладача як передумова успішного його кар'єрного росту // Інтернет-видання "Вісник психології та педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка" [Електронний ресурс]. - http://www.psyh.kiev.ua/

93. Юрченко В.І. Психології вищої школи: завдання та проблематика в період реформування вищої педагогічної освіти в Україні // Інтернет-видання "Вісник психології та педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка" [Електронний ресурс]. - http://www.psyh.kiev.ua/

94. Ямницький В.М. Професійний розвиток особистості в контексті психології життєтворчості Український // Науковий журнал "Освіта регіону політологія психологія комунікації" [Електронний ресурс]. - http://www.social-science.com.ua/jornal_content/

95. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2004. - 679 с.

Додаток А

Зразок анкети для дослідження мотивації навчання у студентів


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.