Роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді

Визначення суті поняття "учнівське самоврядування". Дослідження самоврядування у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м. Сміли Черкаської області. Роль та доцільність роботи даних організацій. Вплив об'єднання на розвиток та соціалізацію особистості.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 11.08.2014
Размер файла 629,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

учнівський самоврядування школа соціалізація

Самоврядування у школі… Ним пишаються, презентують різноманітним комісіям та перевіркам, організовують і розвивають. Вважається, що завдяки самоврядуванню дітей вчать приймати рішення, готують до майбутнього життя, дають можливість проявити лідерські та організаторські здібності. Разом із тим у питанні щодо учнівського самоврядування є і велика кількість опонентів, які вважають, що самоврядування - це бюрократія, яка вирощує не лідерів, а чиновників, і права у членів учнівського самоврядування номінальні, а рішення цього самого врядування втілюються у життя лише тоді, коли вони "зручні" вчителям. Саме така розбіжність у поглядах на доцільність створення органів учнівського самоврядування у школах підсилює інтерес до цього питання. До нього зверталися педагоги різних часів та епох, стверджуючи, що воно є важливим чинником у формуванні особистості та колективу.

Темою курсової роботи є роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді.

Актуальність теми полягає у тому, що формування особистості, здатної на нестандартні рішення, яка має свою точку зору, здатної та прагнучої постійного саморозвитку неможливе без існування та активної роботи системи шкільного учнівського самоврядування. Сучасним навчальним закладам надано можливість самостійного вибору шляхів реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу. Саме тому необхідно досліджувати форми реалізації завдань сучасної освіти, однією з яких є саме організація учнівського самоврядування у школах.

Об'єктом дослідження є учнівське самоврядування у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1.

Предметом дослідження є організація роботи органів учнівського самоврядування та їх роль у формуванні особистості.

Мета роботи: визначення ролі учнівського самоврядування на розвиток особистості та на її соціалізацію.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- визначити суть поняття "учнівське самоврядування";

- дослідити учнівське самоврядування у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м. Сміли Черкаської області;

- проаналізувати роль та доцільність роботи органів учнівського самоврядування у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м. Сміли Черкаської області;

- визначити вплив учнівського самоврядування на розвиток та соціалізацію особистості.

Розділ І. Учнівське самоврядування як фактор соціалізації особистості

1.1 Поняття учнівського самоврядування у педагогіці

Учнівське самоврядування - спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою залучення учнів до організації спільної діяльності [7; c. 27].

Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об'єднує не тільки учнів, а й багатьох інших суб'єктів шкільного життя. Учнівське ж самоврядування твориться винятково всіма учнями і тільки ними. Воно виступає незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, є дозволеним. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти [11; c. 12].

У сучасній теоретичній та методичній літературі немає жодної одностайної думки стосовно визначення терміну "учнівське самоврядування". Поряд з поняттям "учнівське самоврядування" в педагогічній літературі зустрічається і поняття "учнівське самоуправління". Під ним розуміють здатність учнів до самоактивності та саморегуляції, що сприяє розвитку громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках.

Навіть сам термін "самоврядування" має різні тлумачення. У "Педагогічній енциклопедії" самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Не заперечуючи цього, педагоги роблять різні акценти. Одні спираються на керівництво колективом і розглядають самоврядування як частину системи управління.

Інші розуміють самоврядування як форму організації колективного життя, або ж як можливість учнів реалізувати своє право на активну участь в управлінні справами школи [8; c. 7].

Основними функціями учнівського самоврядування є

- соціалізуюча:

· стимулювання інтересу до навчання, трудової і суспільно - корисної діяльності;

· створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок;

· створення умов для самореалізації особистості;

· вільний розвиток учнів;

· свідомий вибір соціальних цінностей.

- допоміжна організаційно - практична:

· регулювання взаємин всередині школи;

· поєднує "законодавчу" і "виконавчу" функції.

- компенсаційна:

· самодіяльність і самоорганізація у різних видах;

· діяльності за неможливості задовольнити потреби учнів.

- інноваційна:

· протиставляє себе бюрократизованим формам суспільної діяльності.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів. До нас дійшли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля - про тісний зв'язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторіно да-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін. [2]

Перша згадка про шкільне самоврядування і його організацію відносяться до ХVI століття. У 1531-1556 рр. в р. Гольдберзі (Сілезія) працювала латинська школа, якою керував Валентин Тротцендорф. Він був першим педагогом, що використав у цілях громадянського виховання спеціально організоване ним шкільне самоврядування. У школі щомісячно обирався сенат з 15 учнів, який розглядав і вирішував виникаючі конфлікти. Учні притягувалися до виконання різних громадських обов'язків.

Безперечний інтерес представляють братські школи на Україні. У статуті Львівської братської школи 1586 р. разом з правами і обов'язками вчителя містяться вимоги до організації дітей.

Висунув демократичний принцип єдиної школи слов'янський педагог Я.А. Коменський. У своєму творі "Закони добре організованої школи" він сформулював короткі правила організації шкільного режиму і управління школою. У школі діти не тільки навчаються, але і виховуються як майбутні громадяни. У школі має бути організовано щось на зразок "самоврядування", в якому Коменський хоче бачити віддзеркалення суспільства, державного ладу дорослих. Він вважав за необхідне, щоб школа в цілому і кожен клас окремо "вдавав із себе держава, зі своїм сенатом і головою сенату, зі своїм консулом або суддею, або претором". Інакше кажучи, Коменський прагнув до того, щоб кожен клас і школа в цілому являв собою якусь спільноту, яка обговорює спільні справи. Це засіб підготовки юнаків до "життя шляхом навички до такого роду діяльності" [2].

Величезний вплив на громадськість зробили праці Костянтин Ушинського з проблем виховання і навчання. Підходи К. Ушинського були дуже популярні і серйозно поставили педагогів перед необхідністю критичної переоцінки усталеної в Росії системи виховання. Зокрема, Костянтин Ушинський писав: "В ідеальному варіанті, тобто коли самоврядування організоване правильно, педагогічний колектив готовий надати учням повноваження приймати рішення, а діти готові активно працювати, бо їм це цікаво, учнівське самоврядування сприятиме розвитку творчості особистості, але для цього потрібна міцна співпраця, взаєморозуміння учнів, вчителів, також і певна свобода для учнів" [1].

Одним з перших звернувся до проблем дитячого самоврядування С. Шацький, який у 1906 році створив в Москві своєрідне товариство культурних людей "СЕТЛЕМЕНТ". У основі виховної системи лежала ідея "дитячого царства", де кожен вихованець діставав можливість для всебічного розвитку. Видатний російський педагог серед кола важливих проблем виділяв питання самоврядування школярів, виховання як організацію життєдіяльності дітей, в тому числі проблеми лідерства в дитячому співтоваристві.

Головне завдання школи, на думку ІІІацького, полягало в залученні дитини до культурних досягнень людства. Освіта, стверджував педагог, повинна бути спрямована на формування людини, здатної самоудосконалюватися і удосконалювати своє оточення. Він вважав, що школа повинна проводити роботу з оточуючим середовищем, щоб підтримувати його позитивні впливи і боротися з негативними.

Актуально для сучасної школи звучать слова Надії Крупської про те, що шкільне самоврядування повинне охопити всіх школярів і, таким чином, не зводиться тільки до роботи одних виборних комісій. Необхідно щоб на загальних зборах обговорювалися всі важливі питання, що цікавлять школяра.

Неоцінений внесок в становлення теорії самоврядування, а також в практику його розвитку вніс Антон Семенович Макаренко, який виявив і переконливо розкрив основні елементи системи управління життєдіяльністю шкільного колективу: встановлення мети, планування, організацію і самоврядування. Вершиною шкільного самоврядування в 20-30-і роки можна вважати створену А.С. Макаренко комуну ім. Ф.Е. Дзержинського. Як відомо, все управління життям комуни здійснювалося самими комунарами. Антон Семенович Макаренко свого часу сформулював закон розвитку колективу: "Колектив повинен постійно рухатися вперед, досягати все нових і нових успіхів, щоразу все більше впливати на розвиток і особистісне формування всіх членів".

Важливу роль учнівського самоврядування у своїх працях відзначав відомий вітчизняний педагог Василь Сухомлинський. У його працях знаходимо слова: "Самоврядування учнів - це не гра в демократію. Ґрунтовно організоване учнівське самоврядування може дати дитині виявити свої лідерські якості, виховує в неї відповідальне ставлення до дорученої справи, змогу порівняти свої здібності із можливостями іншої дитини. Якщо куратор учнівського самоврядування може запалити вогник у душі дитини, спонукати її до ініціативності, то він матиме серед лідерів добрих політиків, союзників, і в такому разі легко досягне поставленої мети…".

Василь Сухомлинський наголошує на тому, що "самоврядування - це не гра, а саме життя школярів. Крім уроків, інколи важких і довгих, у них повинен бути інтерес до чогось…". Педагог підкреслює, що метою навчання дітей у школі є не тільки засвоєння певних знань, умінь та навичок, але і формування активної життєвої позиції, лідерських якостей учня, здатного співіснувати з іншими в тому чи іншому соціумі.

Василь Сухомлинський також звертав увагу на такий важливий аспект як взаємодія педагогів із учнями у процесі створення та реалізації учнівського самоврядування. Зокрема, він підкреслював, що "не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків". Багаторічний педагогічний досвід В.О.Сухомлинського переконливо довів, що могутня виховна сила колективу народжується лише за умови, коли людина у школі є не пасивним споживачем знань, а творцем. Вище призначення людини полягає саме у прагненні кожної особистості бачити себе творцем. Учнівське самоврядування дає можливість кожній дитині проявити себе, свої здібності і таланти, спроектувати їх на суспільно цінні цілі і завдання.

Одними із перших після прийняття положення про учнівські комітети з'явилися праці С. Хозе [13; с. 4]. На думку автора, формування згуртованого життєздатного різновікового учнівського колективу в масштабах всієї школи є основною метою самоврядування. Одним із його головних принципів називав "принцип організаторського поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю школярів"; головними рисами - самосвідомість, самодіяльність, самоствердження, самовиховання, самодисципліну, громадську думку. С. Хозе детально розробив тезу про педагогічне керівництво учнівським самоврядуванням, про роль директора і вчителів, про необхідність теоретичної та методичної підготовки учительських кадрів з питань учнівського самоврядування.

На думку С.Є. Хозе організація й успішна діяльність учнівського самоврядування пов'язана з вирішенням ряду складних проблем, які актуальні й у наш час, а саме:

- розширення сфери діяльності учнів самоврядування і його органів, з пошуками найдоцільнішої структури;

- виховання організаторів, справжніх юнацьких "вожаків", які будуть фактично, а не формально здійснювати шкільне самоврядування;

- підвищення ефективності рівня педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням.

Автори концепції національного виховання (В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчук та ін.) стверджували, що "педагогічне керівництво дітьми, регулювання їхньої діяльності має здійснюватися не авторитарним шляхом … , а … демократичним… Самодіяльність учнів, яка ґрунтується на основі народних моральних ідеалів, завжди має суспільно корисне спрямування". Згідно із цим положенням, педагогічне керівництво повинно постійно розвивати самодіяльність дітей шляхом залучення їх до активної участі в організації дитячого самоврядування на засадах поваги до особистості, гуманізації взаємозв'язку педагогів з учнями. Важливого значення шкільному самоуправлінню в 1990-х рр. надає відомий український вчений М. Красовицький, який, вивчаючи американську систему навчання й виховання молоді, порівнює її з радянською. Педагог схиляється до думки, що успіху в його організації можна досягти, враховуючи кращий світовий досвід розв'язання цієї проблеми [8; с. 14]. На переконання В. Оржехівського, цінність самоврядування полягає в тому, що "школярі практично засвоюють свої права та обов'язки, що воно водночас є принципом організації дитячого колективу, і умовою розвитку самосвідомості та громадянської зрілості, і формою, яка дає змогу вносити в життя те нове, що народжується в громадських стосунках" [8; с. 26].

Значна увага учнівському самоврядування приділяється у Сахнівській загальноосвітній школі Корсунь-Шевченківського району. Учні самостійно вирішують важливі питання організації свого життя в школі й поза її стінами. Будь-яка пропозиція директора чи вчителів обговорюється всіма учнями, доповнюється, змінюється, удосконалюється, а вже потім приймається до дії.

Одним із багатьох питань учнівського самоврядування є чергування. На загальношкільній лінійці проходить передача чергування новому головному черговому. Черговий обіймає офіційну посаду заступника директора й відповідає за організацію шкільного життя. Розпорядження, вказівки, зауваження головного чергового зобов'язані виконувати всі працівники школи та учні.

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема - зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.

1.2 Роль учнівського самоврядування в соціалізації молоді

Соціалізація є надзвичайно важливим процесом як для суспільства, так і для окремих людей зокрема. В процесі соціалізації людина набуває якостей, необхідних їй для життєдіяльності в суспільстві, але й відбувається становлення всього соціального досвіду. Соціалізація забезпечує спадкоємність історичного розвитку.

Соціалізація - це процес та результат входження людини в систему суспільних відносин, регульованих суспільними інститутами, зокрема, інститутами сім'ї, побуту, держави, громадських організації, освіти і виховання тощо[6; c. 12].

Варто зазначити, що на соціалізацію особистості впливають три основні чинники:

· особистість;

· культура;

· суспільство.

Взаємодія між ними відбувається не довільно, а в межах соціальних груп, невід'ємною частиною яких є індивід. Саме в ході взаємодії зазначених чинників структурується особистість, інтегруючись за допомогою культури в колектив, групу. Таким чином остаточне входження особистості в суспільне життя, що психологи називають третім етапом соціалізації з 18 років, відрізняється тим, що людина вступає в такі ж відношення з соціальним світом, світом політики, як і старші за віком люди. Тобто молодь стає повноцінним членом суспільства, який є не просто об'єктом, на який здійснюється вплив зі сторони соціуму, але й є суб'єктом впливу, молодь з "майбутнього" країни - перетворюється на її теперішнє. Молоді люди починають відігравати важливу роль, як з точки зору особистості, так і з суспільної точки зору - у становленні держави, здійсненні суспільних перетворень, вирішенні громадських питань. Активна соціалізація, перетворення молоді з пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього свого і країни, відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних норм в соціальному житті. Таким чином вплив і пріоритетність певних агентів соціалізації змінюється на даному етапі, сім'я вже не відіграє провідну роль, однак на її місці постає соціум - університет, робота, ширші соціальні контакти, які молодь знаходить в неформальній освіті, участі в громадських організаціях [6; c. 13].

Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку з однаковим успіхом можна вважати як засобом життя учнівського колективу, так і прикладом творчої реалізації особистості. Самоврядування забезпечує участь учнів у різноплановій і глибокозмістовній роботі навчального закладу, залучає їх до управління справами колективу, допомагає їм зрозуміти свої права та обов'язки, формує у них почуття керівника спочатку у групі, а потім у місті, школі, державі.

Навчальним закладам на початку третього тисячоліття було надано можливість самостійного вибору реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу.

Фундаментальним завданням виховання є соціалізація, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Виховання ефективне тоді, коли наставник і учень разом створюють матеріальні та культурні цінності, набувають умінь і навичок у процесі формування стосунків [8; c. 23].

Активна соціалізація, перетворення молоді з пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього свого і країни, відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних норм в соціальному житті. Таким чином вплив і пріоритетність певних агентів соціалізації змінюється на даному етапі, сім'я вже не відіграє провідну роль, однак на її місці постає соціум - університет, робота, ширші соціальні контакти, які молодь знаходить в неформальній освіті, участі в учнівському самоврядуванні.

Висновки до розділу

1. Питання учнівського самоврядування широко розглядалося як зарубіжними, так і вітчизняними педагогами, зокрема важливий внесок у розвиток цього питання зробили Ян Амос Комнський, Костянтин Дмитрович Ушинський, Антон Семенович Макаренко, Сільва Хосе та ін. Кожний педагог має свою точку зору щодо доцільності та способу організації учнівського самоврядування, але спільним у поглядах багатьох дослідників є ствердження вагомого впливу на розвиток особистості соціальної активності молоді, що значно збільшується із залученням школярів до діяльності учнівських та молодіжних організацій.

2. Роль самоврядування в соціалізації молоді пояснюється реалізацією завдань морального, трудового та правового виховання, що складають невід'ємну складову навчально-виховного процесу у школі. Важливим чинником, що впливає на якість та результативність діяльності учнівського самоврядування є взаємодія педагогів з учнями. Слід зазначити, що вплив учителя поступово має набувати більш опосередкованого характеру для забезпечення більшої самостійності учнів.

3. Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку можна з успіхом вважати як засобом життя колективу, так і прикладом творчої самореалізації особистості.

Розділ ІІ. Учнівське самоврядування в Смілянській ЗОШ №1

2.1 Учнівський комітет Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

З метою демократизації управління у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 створено орган учнівського самоврядування, який є справжньою школою формування соціальної активності та соціальної відповідальності, громадянського виховання школярів, формування ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення.

Педагогічний колектив школи розуміє, що участь школярів в учнівському самоврядуванні - це важливий шлях і умови формування в молодого покоління відповідальності, ініціативи, творчості. Особлива увага приділяється можливостям забезпечення кожному учневі престижної позиції, успіху в справах, широких контактів з однолітками [7; c. 3].

Учнівський комітет Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 є органом шкільного самоврядування учнів школи. Кожного року проводяться загальні вибори учнівського комітету школи. На загальношкільні збори делегуються учні 7-11 класів. Під час зборів обирається голова учкому, затверджується кількісний і персональний склад. Класні колективи 9-11 класів пропонують свої кандидатури із власними програмами діяльності шкільного учкому. У цьому навчальному році головою учнівського комітету більшістю голосів був обраний Брацюн Владислав (учень 9-А класу). До складу учкому ввійшли по два представники від кожного класу для роботи в комісіях.

Учнівське самоврядування діє згідно зі Статутом [дод. 1]. Вищим органом учнівського самоврядування в школі є шкільна конференція. Звітно-виборчі кампанії проходять щорічно. Очолює роботу учнівського самоврядування голова учкому. Комісії учкому спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму роботи школи, організацію дозвілля школярів, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності. Члени комісій є відповідальними за певну ланку роботи.

Учнівський комітет школи планує свою роботу на рік за такими розділами:

· організаційна робота;

· науково-освітня робота;

· організація дозвілля;

· суспільно-корисна праця;

· спортивно-туристична робота;

· організація роботи прес-центру.

Учнівський комітет працює згідно річного плану роботи школи. На основі шкільного плану складається план роботи учнівського комітету на кожний семестр [дод. 2]. Головою учнівського комітету розробляється система загальношкільних заходів, планування засідань учнівського комітету та окремих комісій. У плані вказані орієнтовні дати заходів та відповідальні за організацію та проведення члени учнівського комітету. Важливе місце у плані роботи учнівського комітету є графік рейд-перевірок санітарного стану кабінетів. Результати рейд-перевірок оголошуються на загальношкільних лінійках та висвітлюються у куточку учнівського комітету школи.

Загальні засідання учкому відбуваються кожного місяця. На засіданнях розглядаються питання, спрямовані на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни, творчості та на проведення змістовного дозвілля учнів. Засідання проводяться в різноманітних формах: "круглий стіл", "мозковий штурм", тренінгові заняття. Традиційними стали зустрічі шкільного активу з адміністрацією школи, які направлені на тісну співпрацю педагогів та дітей. Важливим завданням, над яким працює учнівський та педагогічний колективи в плані розвитку дитячого самоврядування на сьогодні є формування високого рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, дисциплінованість, потреби у творчості та виявленні ініціативи). Для лідерів школи проводиться навчання, за роботою голів комісій закріплені педагоги-консультанти [3; c. 3].

Учнівський комітет школи, згідно Статуту, прийнятого в 1992 році, включає такі комісії:

· навчальна;

· героїко-патріотична;

· спортивно-оздоровча;

· комісія дисципліни і порядку;

· культмасова;

· трудова;

· волонтерська

· інформаційний центр.

З ініціативи учнівського комітету проводяться цікаві заходи, акції, конкурси та вечори. Зокрема, щорічно в перший тиждень вересня проводиться тиждень фізкультури та спорту, під час якого працює спортивно-оздоровча комісія, проводяться спортивні змагання, Олімпійські уроки, зустрічі з відомими спортсменами.

При учнівському комітеті створені такі організації:

- правничий клуб "Феміда", заснований на базі 9-11 класів та координується вчителем правознавства та етики Поповіченко Валентиною Іванівною. Основною функцією клубу є організація просвітницької правової діяльністі. Формами діяльності є дискусії на морально-етичні та громадянсько-патріотичні теми, диспути, публікації в шкільній газеті "Наша перша", виступи лекторської групи);

- клуб "Молодіжна п'ятниця" постійно проводить розважальні програми та дискотеки для учнів 8-11 класів, зокрема до Дня святого Валентина, Нового року, Дня Учителя, українські вечорниці, "Осінній бал" тощо.

Діяльність комісій учнівського комітету

Навчальна комісія (відповідальна. Зайцева Вікторія, учитель-куратор Цапенко Анна Іванівна) здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання, для надання допомоги невстигаючим учням, бере участь у проведенні предметних тижнів, олімпіад, шкільних конкурсів: "Учень року", "Клас року".

Завдання комісії

* здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання;

* організовує консультаційну допомогу з предметів;

* бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників, олімпіад, конкурсів;

* контролює виконання домашніх завдань, ведення щоденників;

* веде боротьбу з пропусками уроків.

Структура комісії:

- Мала ініціативна група "Ерудит";

- Мала ініціативна група "Знання";

- Старостат предметних гуртків.

Основним завданням групи "Ерудит" є забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів у навчально-пізнавальній діяльності. Члени групи організовують конкурси ерудитів, проводять інтелектуальні ігри з метою виявлення обдарованих дітей та закріплення програмного матеріалу з різних предметів (наприклад, математичний конкурс "Бригантина").

Мала ініціативна група "Знання" організує роботу груп консультантів і предметів для тих, хто має низький рівень навчальних досягнень.

Збирає й систематизує інформацію про стан успішності в кожному класі, здійснює рейди контролю за відвідуванням, підготовкою до уроків (наявністю зошитів, щоденників, виконанням домашніх завдань). Результати перевірок висвітлюються у колонці "Голос чергового" шкільної газети.

Старостат предметних гуртків організовує роботу предметних гуртків та допомагає у проведенні предметних тижнів.

Героїко-патріотична комісія (голова комісії Рак Владислав, вчитель-наставник Колюка В'ячеслав Михайлович) спрямовує свою роботу на виховання справжніх патріотів нашої країни, займається пошуковою роботою, поповнює матеріали шкільного музею, готує виступи на шкільних лінійках. Рак Владислав є переможцем конкурсу "По алеї правових знань", призером конкурсу " Історії вулиць рідного міста".

Структура комісії:

- Клуб "Пошук";

- Музей "Історія школи";

- Волонтерський загін "Турбота";

- Лекторська група.

Героїко-патріотична комісія здійснює пошукову роботу, заходи військово-патріотичного спрямування, оформляючи результати пошукової роботи в альбомах, на стендах. Члени комісії організують участь в експедиції за напрямами руху "Моя земля -- земля моїх батьків", етнографічно-пошукову роботу (вивчення долі своєї родини в долі Батьківщини, подвижницької діяльності своїх дідів та прадідів), вивчають природу рідного краю; досліджують маловідомі героїчні та трагічні сторінки історії свого краю, поглиблюючи цим знання учнів.

Спортивно-оздоровча комісія (голова комісії Галіба Яна, учитель-наставник Александров Олександр Миколайович) залучає учнів до занять спортом, кожного дня діти виконують ранкову зарядку, беруть участь у різноманітних змаганнях. Команда туристів школи є переможцем міських змагань з пішохідного туризму, волейболу, стрільби.

Структура комісії:

- "Санпост" (контролює санітарний стан у школі, класах, дотримання гігієнічного режиму в їдальні, особисту гігієну учнів; здійснює санітарно-освітню роботу серед учнів (випускає сан-бюлетені, проводить бесіди, дискусії, анкетування, тематичні вечори).

- Група "Здоров'я" (для дітей та їхніх батьків). Група залучає учнів і батьків до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи у вільний від навчання й роботи час.

- Мала ініціативна група "Юні інспектори руху". Організовує заняття з профілактики дорожнього травматизму, залучає до участі в акції "Діти на дорозі", проводить місячник дорожнього руху, співпрацює з учнями молодших класів, проводить з ними ділові ігри.

- Мала ініціативна група "Юний пожежник", що активно сприяє вихованню в дітей обережного поводження з вогнем, проведенню місячників пожежної безпеки; проводить ділові ігри з навчання правил пожежної безпеки; надає практичну допомогу дорослим у збереженні матеріальних цінностей, життя й здоров'я дітей; навчає учнів основ пожежної справи, вмінь, навичок запобігання й гасіння пожеж, надання першої медичної допомоги під час пожежі.

Основним завданням спортивно-оздоровчої комісії є пропаганда здорового способу життя та популяризація заняття спортом та відвідування секцій з волейболу, баскетболу, футболу, карате, боксу та танців, що функціонують при школі.

Комісія дисципліни та порядку (голова комісії Козіна Анастасія, вчитель-наставник Палієва Світлана Іванівна) сприяє дотриманню Статутних вимог учнями, проводить рейди-перевірки "Зовнішній вигляд", "Класний куточок", із подальшим моніторингом результатів, проводить шкільні лінійки, здійснює контроль за чергуванням учнів по школі.

Культмасова комісія (голова комісії Гончар Тетяна, учитель-наставник Яхненко Людмила Іванівна). Позакласне життя учнів насичене різними святами, концертами, конкурсами. Учні школи беруть участь у міських конкурсах: "Осіння рапсодія", "Професії очима дітей", "Моє рідне місто", у міжнародних конкурсах: "Енергія і середовище", "Фарби землі", у Всеукраїнських конкурсах "Напиши листа про СНІД другові…", "Україна - футбольна держава", "Сім духовних святинь малої Батьківщини" та інших.

Структура культмасової комісії:

- Центр "Дозвілля";

- Клуб "Молодіжна п'ятниця";

- Мала ініціативна група "Юні таланти";

- Мала ініціативна група сценаристів

Культмасова комісія сприяє естетичному вихованню учнів та змістовному відпочинку учнів у позаурочний час, залучаючи їх до проведення вечорів відпочинку, дискотек, днів відкритих дверей, спортивно-оздоровчих заходів, зустрічей за "круглим столом", оглядів-конкурсів, фестивалів, концертів, виготовлення атрибутів для оформлення залів.

Члени комісії оформляють альбоми до пам'ятних дат, традиційних свят у школі (наприклад, шкільний альбом "Як це було?").

Мала ініціативна група сценаристів підбирає матеріали до написання сценаріїв різноманітних свят, вечорів відпочинку, зустрічей.

Комісія суспільно-корисної діяльності (голова комісії Гончарук Артем, учитель-наставник).

Структура комісії:

- Штаб "Живи, книго!";

- Мала ініціативна група "Зелений патруль";

- Мала ініціативна група "Юні майстри":

- Волонтерський загін "Турбота"

- Штаб "Живи, книго!":

Основною метою створення штабу "Живи, книго!" є виховання культури читання та бережливого ставлення до книги, підручника; пропаганда книгу, сприяння виробленню бажання-потреби в систематичному читанні, навчання навичок самостійного вибору книг для читання і знаходження їх у бібліотеці, користуючись книжковими виставками та рекомендованими списками.

Члени штабу проводять рейди-перевірки збереження підручників у класах. У школі існують так звані "книжкові лікарні", де учні приводять книги до належного стану.

Мала ініціативна група "Зелений патруль" формує екологічну культуру учнів, їх гармонійні стосунки з природою;

Члени групи відповідають за озеленення класних кімнат та коридорів. Часто проводять акції "Посади сад", "Зробимо нашу школу найкращою", "Парки -- легені міста", "Зелений патруль". Серед класів проводяться конкурси на кращий зелений куточок кімнати.

Мала ініціативна група "Юні майстри" була створена з метою формування творчої, працелюбної особистість, дбайливого господаря. Члени групи беруть участь у поточному ремонті школи, організовують ремонт меблів, утеплення вікон на зиму, генеральне прибирання приміщень, збір макулатури та металобрухту. Щорічно у школі проводяться аукціони юних майстрів.

У школі діє волонтерський загін "Турбота" (керівники Яхненко Л.І., Линник С.В.), який у своєму складі має групу "Милосердя", яка надає допомогу ветеранам, людям похилого віку та дітям пільгових категорій; групу підлітків-інструкторів просвітницької програми "Рівний-рівному", яка проводить роботу щодо пропаганди здорового способу життя серед учнівської молоді.

Упродовж навчального року проведено різноманітні акції: "П'ять картоплин", "Твори добро", "Молодь проти СНІДу", "Подаруй книгу другові", "Забуті могили", "Чисте довкілля" та інші, надано адресну допомогу родинам, які потребували матеріальної допомоги для здійснення операцій учням школи та міста.

З учнями молодших класів працює загін "Вожатий", за кожним класним колективом 1- 4 класів закріплені вожаті, ними надається допомога у проведенні свят, ярмарок, позакласних заходів, конкурсів. Із задоволенням учні відвідують дитячий садок №18, де проводяться свята, рольові ігри, концерти.

Профілактичну роботу щодо збереження життя дітей здійснює загін ДЮП "Палаючі серця", який у 2010 став переможцем у міському конкурсі та вдало виступив на обласних змаганнях.

Інформаційний центр (голова комісії Білан Анастасія, учитель-наставник Скубенко Тетяна Миколаївна) забезпечує гласність у діяльності органів учнівського самоврядування. Центр розвиває творчу співпрацю вчителів та учнів, створює добрі взаємини школи, дітей і батьків, налагоджує тісні стосунки з шефськими закладами, установами та організаціями.

Діяльність в інформаційному центрі розвиває у дітей вміння збирати інформацію, обговорювати теми рубрик і матеріалів шкільних газет та радіо, сприяє підвищенню інтересу дітей до життя школи.

Основними функціями комісії є збір та систематизація матеріалів звітів учнів чергового класу, проведення загальношкільних лінійок, відкритих зустрічей, класних зборів з метою запобігання негативним проявам поведінки.

Шкільне життя висвітлюється на сторінках шкільної газети "Наша перша", до випуску якої залучаються класні колективи та окремі учні. Щомісяця на сторінках шкільної газети друкуються матеріали, підготовлені членами учнівського самоврядування. Це видання допомагає формувати громадську думку, спрямовувати її на поліпшення успішності учнів, зміцнення дисципліни, інформує про шкільні справи. Крім того, на сторінках газети можуть показати свої таланти юні поети, журналісти, художники, фоторепортери. Активно працюють у редакції газети Куліковська Вікторія (8б), Гончаренко Ольга (9а), Рак Владислав (9а). Шкільна газета дійсно цікава і користується популярністю як серед учнів, так і серед учителів та батьків. Важливим чинником, що впливає на демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від допомоги дорослих, зокрема керівництва школи. Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню полягає в забезпеченні реальних прав і обов'язків учнів, підвищенні довіри до рішень учнівського колективу, цілеспрямованому навчанню учнів складній справі організації життя учнівського колективу та керівництва справами школи [12; c. 19].

2.2 Результативність роботи учнівського самоврядування

Діяльність учнівського самоврядування Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 спрямована на створення дійової, чіткої, адекватної сучасним освітнім пріоритетам і завданням виховної системи, здатної забезпечувати виховання учня як громадянина України, особистості моральної, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної, готової здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях і бути готовою до відповідальності за них [7; c. 3].

У виховній роботі школи утвердились ефективні технології, які забезпечують творчий розвиток особистості, з глибоко усвідомленою громадянською позицією. Домінантою у розвитку учнівського самоврядування є формування в учнів патріотизму з новим змістовим наповненням.

Модель учнівського самоврядування має позитивний результат функціонування системи: учні зайняті різноманітними видами громадської діяльності та позаурочної роботи за інтересами, більшість з них виділяються свідомою дисципліною, високою громадською активністю.

Учнівське самоврядування -- це результат цілеспрямованих педагогічних зусиль з організації учнівського колективу, який забезпечує формування ряду позитивних якостей (поваги до демократичних цінностей, норм співжиття, почуття солідарності, причетності, відповідальності, критичного мислення тощо), відчуття господарів у рідній школі, розвиток організаторських здібностей у своїх членів шляхом залучення їх до управління шкільними справами та створення працездатних органів колективу, наділених реальними правами та обов'язками.

Перша важлива сходинка для учнівського колективу -- навчитися жити в умовах демократії, виробити в себе навички активної участі в діяльності своєї організації, у вирішенні питань, які мають колективне, громадське значення. Через створення гуманістично спрямованої моделі учнівського самоврядування формувати творчу, національно свідому, життєстверджуючу особистість.

Учнівське самоврядування -- це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Для вирішення існуючої проблеми, реалізації поставленої мети та ідеї в нашій школі визначено основні завдання діяльності учнівського самоврядування шляхом організації життя учнівського колективу, які реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці. Основна їх мета -- виховати в учнів активну життєву позицію, підготувати їх до дійової участі в демократичному управлінні суспільством [4; c. 17].

Робота учнівського самоврядування базується на принципах:

· самостійності при вирішенні питань у рамках повноважень, закріплених у статуті навчального закладу чи органу дитячого самоврядування;

· відповідальності органів дитячого самоврядування перед членами колективу, педагогами, батьками;

· різноманітності форм організації дитячого самоврядування;

· взаємозв'язку між різними рівнями дитячого самоврядування;

· відкритості та прозорості діяльності в усіх сферах самоврядування;

· системності планування та реалізації програм і проектів;

консультативно-педагогічної підтримки дорослими.

Роль учнівського самоврядування у соціалізації учнівської молоді полягає у формуванні соціально активної особистості, здатної співпрацювати з іншими та самостійно приймати рішення. Зокрема, існуюча модель учнівського самоврядування у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів сприяє виробленню в учнів таких якостей як:

· відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;

· принциповість -- вміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об'єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючих людей;

· самостійність;

· готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;

· творче ставлення до дійсності;

· вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.

Серед учнів 7-9 класів Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було проведено анкетування. Учням було запропоновано дати відповіді на орієнтовні тести самооцінки організаторських здібностей [дод. 3]. Учасники анкетування мали змогу суб'єктивно оцінити свої здібності за 5-бальною шкалою. На основі отриманих результатів опитування можна зробити певні висновки щодо впливу учнівського самоврядування на розвиток організаторських здібностей в учнівської молоді [дод. 4].

1. Загальна оцінка здібностей організатора та соціальної активності становить 4,2 бали. Це досить високий показник, що свідчить про те, що педагогічний колектив Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів звертає значну увагу не лише засвоєнню учнями навчального матеріалу, але й розвитку загальнолюдських морально-культурних цінностей особистості. Учні не лише отримують знання, але й вчаться правильно організовувати навчальний процес, позакласний час та дозвілля.

2. Результати опитування показали, що рівень розвитку організаторських здібностей серед учнів старшої школи (9-11 класи) дещо вищий за рівень учнів середньої школи (7-8 класи). По-перше, це пояснюється тим, що внаслідок психічного розвитку учні старших класів здатні більш самостійно приймати рішення, у них з'являється почуття відповідальності за свої дії. По-друге, старшокласників частіше залучають до обговорення та вирішення загальношкільних питань, їм довіряють організацію та проведення заходів, що сприяє формуванню в учнів рис організатора та лідера.

3. Порівнявши загальні результати опитування з результатами учнів, що залучені до учнівського самоврядування, можна зробити висновок, що учні, які активно беруть участь у позакласному житті школи, оцінюють свої здібності до організації заходів значно вище. Вони більш активні та ініціативні, їм легше працювати в колективі, знаходити спільну мову, висловлювати власну думку та прислухатися до слів інших.

Висновки до розділу

1. У Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 створено дієвий орган учнівського самоврядування - учнівський комітет - з метою демократизації навчально-виховного процесу. Учнівський комітет є повноцінною ланкою управління та ініціативним центром школи. Діяльність учкому регулюється нормативно-правовою базою, основним компонентом якої є Статут школи.

2. Участь учнівської молоді в самоврядуванні школи є добровільною та заохочуваною. Учнівський комітет обирається шляхом щорічних загальношкільних виборів, що гарантує загальнодоступність та гласність у формуванні учнівського активу школи. Учнівський комітет складається з комісій, що охоплюють різні сфери навчальної та позакласної діяльності школярів. За кожною комісією закріплений учитель-наставник або учитель-куратор, що забезпечує контроль та підтримку з боку педагогічного колективу.

3. Учнівське самоврядування організоване таким чином, що через діяльність його органу - учнівського комітету - реалізуються завдання розумового, фізичного, трудового, естетичного та морального виховання учнівської молоді. Завдяки такому комплексному підходу можна досягти основної мети виховання та освіти - всебічно та гармонійно розвиненої особистості.

Загальні висновки

1. Учнівське самоврядування - це організація, яка складається з учнів, створюється учнями та існує для учнів. Фундаментальною метою створення будь-яких учнівських організацій є соціалізація молоді, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Самоврядування - це реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення до суспільних справ.

2. Учнівське самоврядування - спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою залучення учнів до організації спільної діяльності.

3. Роль учнівського самоврядування було досліджено на прикладі учнівського комітету Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. Орган учнівського самоврядування є дієвим та ефективним методом залучення учнівської молоді до загальношкільного навчально-виховного процесу.

4. Основним завданням створення учнівського комітету є розвиток соціальної активності та забезпечення максимальної зайнятості учнів у всіх сферах діяльності школи.

Важливим аспектом є структура органу самоврядування - учнівський комітет складається із комісій, діяльність яких охоплює певну сферу (навчальну, трудову, культурно-масову тощо). Комісії очолюються обраними представниками та координуються закріпленими вчителями. При комісіях створені допоміжні структури (малі ініціативні групи, клуби,), що сприяє залученню більшої кількості учнів до активу школи.

5. Учні, які є членами учнівського самоврядування стають більш відповідальними, мобільними, заповзятливими; формується їх особистість. Учні вчаться демократії, співробітництва. Учнівське самоврядування дозволяє вихованцям розкрити такі соціальні якості людини, як толерантність, критичність і конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самовиховання.

Список використаних джерел

1. www.klasnaocinka.com.ua

2. www.nbuv.gov.ua

3. Брацюн В.С. Знайомтесь - новий учком // Наша перша. - 2011. - №1.

4. Висоцький В.В. Проблеми учнівського самоврядування в школі // Шкільний світ. - 2008. ? №12.

5. Гончарук О.П. Життя любить наполегливих. Про учнівське самоврядування в школі // Шкільний світ. - 2010. ?№4.

6. Дорофєєв О.С. Технологія ранньої соціалізації // Позакласний час. - 2008. ? №1.

7. Палієва С.І. Учнівське самоврядування в нашій першій // Наша перша. - 2009. ? №6.

8. Слєсаренко О.В. Самоврядування як засіб формування особистості // Педагогіка толерантності. ?2002. ? №3.

9. Стаценко О.В., Онищук Л.В. Учнівське самоврядування // Все для вчителя. - 2000. ? №19.

10. Учнівське самоврядування - шлях до самореалізації // Шкільний світ. - 2004. ? №37.

11. Шелестова Л.М. Самоврядування - це не гра в демократію чи…// Шкільний світ. - 2009. ? №20.

12. Шимановський М. Учитель та учнівське самоврядування: проблема взаємодії // Шкільний світ. - 2008. ?№14.

13. Яхненко Л.І. Організація учнівського самоврядування: мета та завдання // Шкільний світ. - 2007. ? №13.

Додаток 1

Статут учнівського комітету

Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

1. Учком школи є органом шкільного самоврядування учнів школи.

2. Склад учкому школи - 28 осіб, які обираються шляхом відкритого голосування на класних зборах учнів 7-11 класів строком на 1 рік. Членом учкому може бути учень, що досяг віку 12 років, є активним учасником шкільних справ.

3. Чергові вибори членів учкому відбуваються в другий тиждень вересня щороку.

4. Участь у роботі учкому його члени беруть у вільний від навчання час. Засідання учкому проводиться 1 раз на 2 місяці. Також учком може збиратись позачергово для вирішення поточних питань.

5. Члени учкому мають право вільного висловлювання.

6. Повноваження членів учкому припиняються одночасно з припиненням повноважень учкому.

7. Повноваження учнів учкому можуть бути припинені у разі:

а) складання повноважень за особистою заявою

б) перехід до іншої школи

в) відкликання класом свого представника із складу учкому

г) у разі закінчення школи

д) за рішенням учкому

8. Учком школи працює на засіданнях,

9. Засідання учкому проходять відкрито.

10. Повноваження шкільного учкому:

- прийняття рішень з найважливіших питань шкільного життя у межах своєї компетенції;

- внесення пропозицій адміністрації школи, педагогічній раді з питань навчання та дозвілля;

- участь у складанні річного плану школи;

- внесення пропозицій центру соціальних служб для молоді;

- координація роботи класів, доведення до класу завдань роботи учкому;

- піклування про молодших школярів, допомога ветеранам, одиноким, акції матеріальної допомоги дітям, участь у благоустрої шкільної території;

- контроль за створенням належних умов для навчання та дозвілля учнів;

- участь в організації невідкладної допомоги відстаючим учням;

- організація пошукової роботи, екскурсій, іншої позакласної роботи;

- контроль за відвідуванням уроків, участь в обговоренні проблем шкільної форми;

- контроль за порядком під час чергування класів у школі

11. Член учкому може звернутись із питанням до педагогічної ради.

Педагогічна рада зобов'язана повідомити про результати розгляду запиту.

12.Учком школи затверджує перелік комісій та обирає голів комісій.

1З.Учком може виносити на розгляд питання, що потребують учнів школи.

14.Учком має право вносити зміни і доповнення до Положення про учком школи.

15. Комісія дисципліни і порядку здійснює контроль за відвідування учнями уроків, носінням форми, дотримуванням Статутних вимог, здійснює антитютюнову, антиалкогольну, проти наркоманії профілактичну роз'яснювальну роботу, чергування на заходах.

16. Навчальна комісія активно співпрацює з МАН з метою залучення учнів до пошукової діяльності, створює центри взаємодопомоги, сприяє учням підвищувати свій рівень знань за допомогою самоосвіти, систематично перевіряє виконання письмових домашніх завдань і ведення щоденників, проводить конкурси на кращий зошит, щоденник.

17. Санітарна комісія:

1. Санітарний стан школи.

2. Догляд за квітами.

3. Чистота учнів й їх зовнішній вигляд.

4. Збереження майна і підручників учнями.

18. Культурно-масова:

1. Залучення учнів до різних заходів.

2. Ініціювання ідей самими учнями і їх реалізацій.

3. Випуск газети.

19. Спортивно-оздоровча:

1. Допомога у проведенні спортивних заходів.

2. Ініціювання проведення спортивних заходів самими учнями.

20. Обов'язки кожного учня шкільного учкому включать в себе основні положення Статуту школи.

Форми роботи

21. Засідання шкільного учкому проводиться згідно з планом не рідше 1 раз у 2 місяці. Протоколи ведуться як підсумок місячної роботи шкільного учкому.

22. При виникненні проблем, які потребують негайного вирішення, шкільний комітет (або комісія) засідають частіше. Рішення шкільного учкому вислуховуються на лінійці.

23. 3агальношкільна лінійка проходить один раз в 2 тижні і є формою роботи школи, на якій:

а) звітують чергові класи;

б) звітують голови комісій;

в) повідомляється план роботи школи на наступну декаду;

г) щодо конкретних вчинків застосовуються методи заохочення і покарання;

Облік роботи

24. Шкільний учком проводить роботу з учнями, використовуючи різні форми: колективні, індивідуальні, групові.

25. Газети можуть випускатися і у класах, з приводу інформації шкільного учкому, що стосується його роботи.

26. Методи заохочення і покарання визначені Статутом школи.


Подобные документы

  • Учнівське самоврядування - як форма громадянського виховання учнів. Завдання членів учнівського самоврядування та комісій, що діють при ньому. Дослідження навчальної та творчої діяльності учнів. Характеристика роботи шкільного учнівського парламенту.

    реферат [1,2 M], добавлен 08.03.2015

  • Технологія розвитку творчої активності учнів. Класне самоврядування, його аспекти. Розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в колективі. Практичні рекомендації класним керівникам. Питання для визначення тенденцій класного самоврядування.

    методичка [30,8 K], добавлен 28.07.2010

  • Максимальна реалізація виховного потенціалу кожного навчального предмету. Розвиток учнівського самоврядування у ліцеї. Принцип гуманізації та демократизації виховного процесу. Організація дозвілля учнів ліцею. Козацькі традиції та їх виховний вплив.

    реферат [46,5 K], добавлен 04.01.2012

  • Дослідження біографія та діяльності О.А. Захаренка, його педагогічних ідей, реалізованих в Сахнівській школі. Огляд виховної діяльності в школі, учнівського самоврядування, організації учбового процесу. Характеристика матеріальної бази виховної роботи.

    реферат [40,8 K], добавлен 05.02.2012

  • Аналіз діяльності органів студентського самоврядування (ОСС), її вплив на формування управлінської культури майбутнього керівника закладу освіти. Сучасний стан роботи ОСС у вищих навчальних закладах. Особливості діяльності студентів під час роботи в ОСС.

    статья [28,9 K], добавлен 27.08.2017

  • Соціально-економічні зміни у всіх сферах життя. Відношення суспільства і особистості. Зростання труднощів в роботі з учнями, з підлітками і старшокласниками. Проблеми учнівського самоуправління. Розвиток індивідуальності дітей, активної позиції учнів.

    статья [23,2 K], добавлен 02.07.2011

  • Основні змістові компоненти виховної програми. Форми, методи та напрямки виховної роботи з учнями. Особливості роботи з учнями девіантної поведінки. Контроль та керівництво виховною роботою. Структурна схема організації учнівського самоврядування.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 17.12.2011

  • Характеристика типів релігійних організацій, їх основні соціальні функції. Позитивний та негативний вплив на соціалізацію підростаючого покоління. Релігія та релігійні організації як сучасний соціальний феномен, їх роль в становленні молодої людини.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 15.10.2012

  • Університетська освіта в контексті Болонського процесу. Фундаменталізація, індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою. Навчальний процес в університеті. Бібліотека, правила користування фондами. Характеристика студентського самоврядування.

    реферат [29,2 K], добавлен 10.03.2013

  • Розвиток поняття "естетика". Проблеми духовного збагачення людини, її виховання за законами краси. Процес формування естетичного досвіду особистості. Сім'я - природне середовище первинної соціалізації дитини. Форми роботи з естетичного виховання у школі.

    курсовая работа [72,5 K], добавлен 07.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.