Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ (на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки)

Майже кожний вихід в Інтернет варто починати з візиту на ту або іншу пошукову систему. Навіть, якщо у користувача є певне уявлення про наявність документів в мережі за цікавою для нього темою, хороший предметний або індексний каталог першим повідомить його про такі новинки, про які іншими шляхами дізнатися можна набагато пізніше або взагалі не дізнатися. Що робити зі знайденою інформацією, залежить від індивідуальності користувача і кола його інтересів. Розглянемо, як влаштовані різні види пошукових інструментів, як ними користуватися і чого можна посягти за їх допомогою. Інструментів для пошуку інформації в Інтернеті, побудованих за різними принципами і завданнями, існує чимало. Але всіх їх об'єднує то, що вони розташовані на спеціально виділених Мережевих комп'ютерах з потужними каналами зв'язку, обслуговують щохвилини величезну кількість відвідувачів і вимагають від своїх власників значних затрат на підтримку і відновлення. Проте, майже всі вони відповідають на запити користувачів цілком безкорисливо, а платять за це спонсори і рекламодавці. За масштабами впливу на мережеве суспільство пошукові системи, без сумніву, є одними з наріжних каменів Інтернету.

2.2 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ

Усе ширшого розповсюдження в інформаційних центрах України набувають нетрадиційні носії інформації. Вони значно доповнюють та розширюють їхній інформаційний потенціал та перелік послуг, що надаються користувачам. Характерною ознакою цього є збільшення інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних технологій, що базуються на використанні засобів комп'ютерної техніки та комунікаційного зв'язку.

Інформаційні установи стають виробниками власних електронних інформаційних ресурсів на базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні інформаційні продукти: електронні каталоги, бібліографічні покажчики та реферативні видання в електронному вигляді, створюється наукова і методична література. Здійснюється робота з оцифровування першоджерел з фондів інформаційних установ.

Отже, розглянемо більш докладно сучасний ресурс вторинної інформації, який має прийти на зміну традиційним формам каталогів та картотек, - електронний каталог.

Internet, що є гігантським сховищем різних відомостей, являє першорядну цінність для усіх видів інформаційної роботи. Бібліографічний пошук не є винятком. Інформаційний працівник, що одержав доступ до Internet, за рахунок колосального інформаційного потенціалу мережі розширює свій інструментарій у десятки разів. Навіть невеликі за масштабом і складом ПА інформаційні установи отримують можливість успішно й у максимально стислий термін виконувати достатньо складні запити універсальної тематики. Internet дозволяє за півгодини "просканувати" найавторитетніші бібліографічні джерела світу і на їхній основі скласти змістовний список літератури.

Важливою складовою бібліографічних ресурсів Internet є електронні каталоги інформаційних установ. В даний час в мережі їх існує більш 1000 - від найбільших книгосховищ світу до міських публічних бібліотек. Велику їхню частину складають каталоги інформаційних установ (насамперед, бібліотек) Сполучених Штатів. Достатньо великий перелік бібліотечних серверів можна одержати за допомогою довідника пошукової системи Yahoo (http://www.yahoo.com), вибравши з основного меню підпункт Libraries ("Бібліотеки") у розділі References ("Довідкові джерела"). З меню можна обрати бібліотеки визначеної країни чи галузі. Найбільш інформативними, після зведених каталогів національних бібліотек, є каталоги бібліотек великих університетів.

Доступ до каталогів, що раніше надавався через спеціальний додаток telnet, останнім часом здійснюється за допомогою традиційного Web-інтерфейсу (застосовуються також протокол Z 39.50). Це звільняє користувача від необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення і створює більше зручностей при роботі.

Серед каталогів бібліотек закордонних країн, що мають web-інтерфейс, найпомітнішою є база даних Бібліотеки Конгресу США, яка надає доступ до відомостей про більш ніж 27 мільйонів одиниць інформаційних носіїв (http://lcweb.loc.gov/ homepage/online.html). Переліки бібліотечних каталогів, що володіють web-інтерфейсом та підтримуються Бібліотекою Конґресу США, подано за адресою http://lcweb.loc.gov/z3950/gateway.htminother. Серед них багато україномовних та російськомовних матеріалів, описаних методом транслітерації (наприклад "bibliotechni katalogy"). Меню формування запиту пропонує широкий перелік критеріїв пошуку. Крім простого пошуку за автором, заголовком, назвою серії, предметними і географічними рубриками та класифікаційним індексом, система забезпечує багатоаспектне сполучення цих параметрів за рахунок логічних операторів. Це дозволяє конкретизувати запит, заздалегідь відфільтрувати результат від інформаційного шуму.

Ще більшими можливостями володіє експериментальна пошукова система Бібліотеки Конґресу США (http://lcweb2.loc.gov/resdev/ess). З її допомогою можна також визначати видові межі документів (наприклад, тільки книги), мову видання, дату і місце виходу у світ, видавництво, жанр. У такий спосіб можна скласти запит на літературу по конкретній темі, видану в зазначеному часовому проміжку (наприклад 1994-1997 pp.), визначеною мовою.

Результати пошуку містять повний опис джерел, аналогічний тим, що містяться на традиційних каталожних картках, включаючи автора, повний заголовок, місце і рік видання, відомості про редакторів, укладачів і перекладачів, кількість сторінок і предметні рубрики. При наявності джерела, що цілком відповідає тематиці, за якою ведеться пошук, варто скористатися функцією "Browse the shelf ("Переглянути полицю"). Вона надає інформацію про те, яка ще література по даній тематиці є у фонді бібліотеки. За вимогою користувача отримані результати можуть бути відправлені на його адресу електронною поштою.

У Сполучених Штатах добре розроблені web-інтерфейси мають також каталоги бібліотек великих університетів:

* Карнегі-Меллон (http://webcat.library.cmu.edU/uhtbin/cgisirsi/5/1/1),

* Берклі (http://melvyl.ucop.edu/),

* Санта-Корнель (http://library.comell.edu/catalog).

На Європейському континенті серед каталогів, що мають web-інтерфейс, найпомітнішим є каталог Британської бібліотеки (http://opac97.bl.uk), зведений каталог найбільших університетів Англії й Ірландії СОРАС (http://copac.ac.uk/copac), зведений каталог бібліотек Швеції - LIBRIS (http://www.libris.kb.se/english/quick.search.html), Бельгії - LIBIS (http://access.libis.kuleuven.ac.be/libisipac/v3), Норвегії - BIBSYS (http://www.bibsys.no/search). Усі вони мають англомовні інтерфейси, що дозволяє проводити пошук за традиційним набором ознак, серед яких автор твору, заголовок, ключові слова і предметні рубрики. Конкретна методика користування кожним з цих каталогів викладена в спеціальних файлах допомоги.

З каталогів інших континентів виділяються каталог Національної бібліотеки Австралії (http://ilms.nla.gov.au) і зведений каталог університетських бібліотек Зеленого континенту UNILINC (http://graeae.unilinc.edu.au/MARION), що мають дружні інтерфейси і солідне інформаційне наповнення.

Варто мати на увазі, що користування каталогами бібліотек більшості європейських країн ускладнено через наявність у їхніх алфавітах специфічних букв з діакритикою (над- та підстрокові знаки), яких немає в стандартній латинській клавіатурі. Крім того, електронні каталоги закордонних країн містять відомості винятково про видання в цілому і практично не відображають інформацію про статті з журналів і збірників.

В останні роки свої каталоги у Всесвітній павутині стали надавати і деякі російські бібліотеки та частково українські, їх загальний і постійно поповнюваний перелік міститься в "Російській довідковій бібліотеці" (http://www.openweb.ru/windows/ stepanov/library.htm). На жаль, вітчизняні та російські каталоги ще не володіють достатнім інформаційним потенціалом, тому що в більшості випадків відбивають лише надходження за останні 5-6 років.

Одним з найбільш фундаментальних на пострадянських теренах є каталог ДПНТБ Росії (http://www.gpntb.ru/win/search/opac-001.html). Його творці сконструювали прийнятний інтерфейс і забезпечили достатні можливості пошуку. Можливий пошук за автором, заголовком, ключовим словом, роком видання і навіть за рубрикою класифікації. Результати пошуку можуть видаватися в короткій і повній формі. Перша містить лише відомості про автора, заголовок і вид документа; друга - всі елементи бібліографічного опису, включаючи предметні рубрики та шифри зберігання. Результати, за бажанням користувача, можуть видаватися блоками від 10 до 100 описів. Даний каталог відображає літературу переважно технічної і природничо-наукової тематики.

Найбільшим російським каталогом літератури універсального змісту, доступним через Internet, є каталог Наукової бібліотеки МДУ (http://www.lib.msu.su:8001/ svecgi.htm). У ньому відбито більш 140 тисяч описів книг останніх років видання. Пошук допускається поки лише за трьома параметрами: автор, заголовок і ключове слово. Знайдені результати видаються групами по п'ять записів. Щоб одержати наступних п'ять описів необхідно клацнути мишею на відповідний покажчик унизу кожного блоку.

Опис літератури з усіх галузей знань можна знайти також в каталозі Нижегородської обласної бібліотеки (http://www.nounb.sci-nnov.ru - див. додаток №3). На сьогоднішній день він містить відомості більш ніж про 40 тисяч книг, що надійшли в бібліотеку починаючи з 1991-92 років. Допускається пошук практично за всіма основними параметрами включаючи автора, заголовок, рік видання, ключові слова, індекси Універсальної десяткової та Бібліотечно-бібліографічної класифікацій.

З українських бібліотек показовим є досвід Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ). З 1998 року ця інформаційна установа для оперативного забезпечення універсальних інформаційних потреб своїх користувачів надає доступ до електронних інформаційних ресурсів в середовищі Internet на власному web-сайті (http://www.nbuv.gov.ua - див. додаток №4). Універсальні у видовому та тематичному аспектах інформаційні ресурси сайта - це результат сукупної діяльності усіх підрозділів НБУВ, які використовують комп'ютерні технології з метою створення бібліотечної складової національних інформаційних ресурсів. Серед основних інформаційно-ресурсних компонентів сайту є електронний каталог поточних надходжень (http://www.nbuv.gov.ua/scripts/tools/isearh3.exe ), котрий відбиває український обов'язковий примірник документів та отриману бібліотекою іноземну літературу з 1994 року.

Електронні каталоги більшості українських бібліотек поки що не відіграють суттєвої ролі в інформаційному обслуговуванні користувачів, оскільки вони відображають незначну частину бібліотечних фондів. При цьому такі каталоги функціонують як правило лише в локальних комп'ютерних мережах бібліотек, віддалені абоненти часто не мають он-лайнового (on-line - у вільному перекладі з англійської "у прямому інтерактивному доступі") доступу до їхніх бібліографічних ресурсів. Лише декілька українських бібліотек (серед них - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської, Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва й Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія") мають добре налагоджену ефективну систему організації і поновлення бібліографічних інформаційних ресурсів на власній web-сторінці та забезпечують режим он-лайнового доступу до своїх електронних каталогів, які поки що відбивають тільки певну частину бібліотечного фонду (переважно літературу, що надійшла за останні декілька років).

Крім бібліотечних каталогів, великий масив інформації міститься в бібліографічних базах даних, що, на відміну від каталогів, можуть відображати відомості про окремі статті з періодичних видань і збірників.

На сьогодні в Internet представлена велика кількість бібліографічних баз даних, головна цінність яких полягає в тому, що вони відображають відомості не тільки про видання в цілому, але і про окремі аналітичні матеріали, тобто про конкретні статті з журналів і збірників. Створення і підтримка таких баз в актуальному стані вимагає систематичних і, до того ж, дуже значних витрат. На Заході їх ведення з наступним продажем інформації традиційно є прибутковим бізнесом. В Internet опубліковано практично всі найвідоміші бази, серед яких, наприклад, гігантський потенціал компанії Knight Ridder Information, що включає понад 250 різних баз або відомий LEXIS/NEXIS, однак користування ними здійснюється за плату. Бібліографічні бази даних, надані в Internet для безкоштовного користування, здебільшого є своєрідними "побічними продуктами" різних комерційних проектів, пов'язаних з інформаційним обслуговуванням або - результатом некомерційних наукових розробок.

Найпотужнішою серед бібліографічних баз даних є UnCover - єдина велика база універсального профілю (http://uncweb.carl.org:80/cgi-bin/unCover). UnCover утворився як побічний продукт комерційного/підприємства, що спеціалізується на доставці споживачам повних текстів документів, у тому числі і статей із журналів і збірників. Тому більшість бібліографічних записів у UnCover містять відомості про плату за можливе пересилання повного тексту даного джерела, включаючи вартість відправлення матеріалу по факсу й оплату авторського права.

При початковому вході в UnCover надається можливість визначити конкретну сферу своїх інтересів - так називаний "профіль", орієнтуючись на який пошукова система надалі буде підбирати дані. Можна, звичайно, і не визначати конкретну тематику, оскільки в реальних умовах запити можуть бути з будь-якої галузі знання. Пошукові можливості від цього не знижуються. Методика пошуку дуже проста (завдяки максимально полегшеному дружньому інтерфейсу). Пошук може вестися за прізвищем автора, ключовими словами чи назвою періодичного видання. Отримані в результаті пошуку бібліографічні записи містять повний набір всіх елементів, необхідних для ідентифікації документа.

Серед галузевих і тематичних бібліографічних баз даних безумовний інтерес являє знаменита MEDLINE, безкоштовний доступ до якої за рахунок спонсорської підтримки можливий відразу на кількох web-вузлах. Серед них - сервер Національної медичної бібліотеки США (http://www.nlm.nih.gov/databases/freemedl.html), сервери компаній HealthGate Data Corp. (http://www.healthgate.com/ HealthGate/MEDLINE/search.shtml) і HealthWord Online (http:// www.healthy.net/library/search/medline.htm). Найбільші можливості дає форма запиту на сервері HealthWord Online. Багаторівневе меню дозволяє оперувати ключовими словами у всіляких комбінаціях, обмежувати джерела за датою публікації, мовою викладу, видом видання і навіть віковою групою пацієнтів, що дуже важливо для медичних джерел. Якість бібліографічних записів MEDLINE, які містять також великий обсяг відомостей про публікації з російської медичної періодики, можна вважати зразковою для більшості бібліографічних БД: всі описи включають численні класифікаційні рубрики, а переважна кількість супроводжується розгорнутими рефератами.

Крім перерахованих, в Internet представлений також ряд переважно англомовних тематичних БД. До таких відносяться, наприклад, бібліографічні бази даних із проблем фізики високих енергій (http://www.spires.slac.stanford.edu/find/hep), штучного інтелекту (http://www.ai.univie.ac.at/biblio.html), інформатики (http://liinwww.ira.uka.de/ bibliography). Повний їхній перелік міститься на сайті "Російської довідкової бібліотеки" (http://www.openweb.ru/windows/stepanov/library.htm).

Серед інших бібліографічних продуктів значну цінність являє цілий комплекс баз даних на сервері компанії "Интегрум-Техно" (http://www.integrum.ru/win/ databases). Він містить БД Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки, що включає більш ніж 600 тисяч бібліографічних записів, введених в автоматизовану ІПС ЦНСГБ із середини 80-х років минулого століття. Пошукова система "Интегрум-Техно" володіє достатньо широким набором параметрів для складання пошукового образу документа з можливістю сполучення ключових слів за допомогою логічних операторів (І, АБО, НЕ), пошуку за цілим словосполученням, обмеження за датою та ін. В отриманих результатах віднайдений термін позначається червоним кольором, що полегшує швидке визначення ступеня релевантності конкретного документа.

З деякою умовністю, до бібліографічних може бути віднесена база даних на сервері "Парк" (http://www.park.ru/INFO - див. додаток №5). Представлена там "Картка запиту" дозволяє робити повнотекстовий пошук у матеріалах більш ЗО російських періодичних видань, що знаходяться на цьому сервері, а також у повідомленнях інформаційних агентств. Серед видань - такі широко відомі газети як "Русская газета", "Аргументы и факты", "Московские новости", "Новая газета", "Общая газета", журнали "Итоги", "Финансист", "Эксперт" та багато інших. Пошук може здійснюватися за заголовком статті або за її повним текстом з можливістю введення цілих фраз і обмеженням за датою публікації. Результати пошуку видаються у вигляді, відмінному від стандартного бібліографічного опису, однак достатньому для ідентифікації статті. За додаткову плату можуть бути надані і повні тексти статей. Схожі можливості є також і на сервері американської компанії Russianstory (http://www.russianstory.com/ rover). Відмінності полягають лише в переліку газет.

На сьогодні український Інтернер-ринок бібліографічних баз даних та відповідна сфера обслуговування споживачів інформації не можуть складати конкуренцію ресурсам російського сегменту глобальної мережі. Ведення бібліографічних баз даних і надання до них доступу в режимі он-лайн пов'язано з великими фінансовими витратами, які не під силу вітчизняним бібліотекам та іншим бюджетним організаціям.

Прискорений розвиток інформаційної індустрії зумовлює також істотні зміни в характері роботи й змісті професійних функцій фахівцям інформаційної сфери, яким доводиться засвоювати нові, ефективніші технології пошуку та обробки документів, ширше застосовувати для задоволення потреб користувачів нові інформаційні технології, орієнтувати їх у світових інформаційних ресурсах та реальних можливостях їх використання.

Новітні інформаційні технології такі як Internet, лазерні компакт-диски, загальнодоступні інтерактивні каталоги розширюють можливості інформаційного обслуговування. Для задоволення запитів користувачів усе ширше використовується віртуальний довідковий апарат, який містить сукупність довідкових і бібліографічних джерел, що знаходяться за межами інформаційної установи і використовуються в режимі віддаленого доступу. Колосальні інформаційні ресурси, джерела глобальних комп'ютерних мереж стають реально доступними та дають можливість значно доповнити і розширити свій інформаційний потенціал.

2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки

ДПА РДОБ забезпечує оперативний доступ як до ресурсів даної установи, так і до ресурсів інших інформаційний центрів.

З початку 90-х років, у зв'язку з оновленням усіх сфер суспільно-економічного життя країни, суттєво змінилися умови функціонування інформаційних установ. Змінився характер читання, склад користувачів інформації, інформаційні послуги.

Загальна економічна криза викликала зміни в мережі інформаційних установ області, читацькому контингенті, негативно вплинула на фонд: зменшилися надходження до бібліотеки первинних і вторинних джерел інформації. Тому працівникам бібліотеки необхідно було осмислити своє місце в даній ситуації, проаналізувати наявні бібліографічні ресурси та створити умови для їх розвитку.

З 1991р здійснюється комп'ютеризація бібліографічної діяльності РДОБ. Розпочато її з формування електронного каталогу, нових надходжень, і продовжено під час реалізації проекту „Створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи держаних бібліотек” (1992-1995рр., базова інформаційна установа - Херсонська ОУНБ). З 1993р. формується електронна картотека статей (ЕКС).

Охарактеризуємо наявні картотеки ДПА РДОБ, визначивши проблеми їх створення і використання, перспективи подальшої роботи в даному напрямку.

З 1993 року значний вплив на організацію бібліографічних картотек здійснює автоматизація бібліографічних процесів. З створенням ЕКС як сукупність автоматизованих баз даних про статті за 1993, 1994, 1995, 1996 рр. Підготовка бібліографічної інформації для ЕКС вплинула на методику бібліографування і на склад системи бібліографічних картотек (деякі з картотек, заснованих раніше, в умовах автоматизованого пошуку за багатьма ознаками в ЕКС виявилися непотрібними).Тому останнім часом відбулися зміни в системі картотек: деякі з тих, що існували раніше, залишилися у законсервованому вигляді; інші продовжують поповнюватися. Разом з тим створюються нові картотеки чи розділи в заснованих раніше. На даний час СКС не є єдиною за структурою, вона складається з кількох окремих частин, що відрізняються за змістом, методикою їх поповнення, редагування та іншими особливостями. Перша частина - це СКС, яка створювалася до 1992 року включно. Вона включає журнальні та газетні статті переважно 1988-1991 рр., опис яких здійснено на друкованих картках централізованого видання. Значна частина цих статей має на даний час лише історичне значення, як явище свого часу. Вона ще користується попитом у споживачів, тому і залишається у законсервованому стані (не поповнюється і не редагується). Обсяг цієї частини - 80 ящиків, приблизно 68 500 карток. Можна передбачити, що в майбутньому треба буде вивчити, які розділи картотеки зберігають свою цінність, які ні, і позбавитися від останніх. Безумовно, ця робота потребує значного часу і кваліфікованого підходу, щоб не втратити інформацію, потрібну споживачам, і в той же час звільнити ПА бібліотеки від зайвої інформації.

Друга частина - це СКС актуального значення, що створюється і ведеться в наш час, починаючи з 1993 року. Вона включає картки з описами журнальних і газетних публікацій, статей чи тез доповідей з наукових збірників або видань., що продовжуються, які надходять у РДОБ. Відбір публікацій для відображення в СКС та їх опис у рукописній формі здійснюється, головним чином, працівниками інформаційно-бібліографічного відділу. Крім того, поповнення СКС здійснюється працівниками відділу обслуговування користувачів технічними документами та відділу обслуговування користувачів документами сільського господарської тематики, які розписують спеціальні періодичні видання, що надходять у ці відділи.

Обов'язково розписуються закони України і постанови Верховної Ради, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів відразу ж після їх опублікування в періодичних виданнях.

Все це свідчить про те, що СКС є важливим засобом розкриття змісту значної частини фонду РДОБ.

В зв'язку з одночасним введенням цієї інформації в електронну картотеку статей виникла потреба в розширенні відомостей про документи, що подаються в бібліографічному записі: крім звичайного аналітичного бібліографічного опису після назви в дужках подаються короткі анотації; після опису вказано тематичні рубрики. Це дозволяє вести пошук документа в ЕКС не тільки за його назвою чи автором, але й за іншими словами, що відображають зміст документа. Карткова СКС створюється, з одного боку, як перед машинна версія ЕКС; з другого боку, вона є самостійною, відрізняється від ЕКС способом групування і можливостями пошуку, характерними для систематичного групування.

СКС, яка за призначенням повинна відображати найновіші публікації, має бути завжди актуальною, потребує постійного, систематичного редагування з метою її уточнення формулювань назв розділів і рубрик, контролю за наповненням розділів і деталізації їх при накопиченні значної кількості карток за роздільником. Крім того, вилучаються матеріали, застарілі за змістом, такі, що не відповідають сучасним політичним і правовим реаліям.

РДОБ веде електронну картотеку статей, реалізовану на комп'ютерах ІВМ-286 та ІВМ-386 за програмою "Бібліотека", розробленою Всеросійським технічним університетом ім. Баумана. Складено "Положення про електронну (автоматизовану) СКС". Інформацію для включення в ЕКС готують усі працівники інформаційних установ, переглядаючи періодичні видання, що надходять у бібліотеку, окремі видання, які продовжуються, і неперіодичні збірники. Бібліографічні записи виконуються на картках, призначених для карткової СКС, але перед включенням їх у СКС вносяться в комп'ютер. Це дає можливість здійснювати пошук публікацій за прізвищами авторів, за назвою твору, за окремими визначальними словами, що є у назві чи в анотації, або в тематичній (предметній) рубриці. Так можливий пошук за персоналіями, за жанрами творів (у т.ч. - пошук рецензій). Отже ЕКС здатна замінити не тільки традиційну СКС, але й інші картотеки: персоналій, рецензій., назв творів художньої Літератури, жанрову картотеку художньої літератури.

Хронологічне охоплення документів в ЕКС - з 1993р. до нашого часу. Щороку картотека поповнюється на 13-14 тис. описів, отже на кінець 2003р. включає близько 50 тис. описів.

Матеріали з актуальних тем, виявлені за допомогою ЕКС та електронного каталогу, при необхідності роздруковуються на принтері у вигляді випереджувальних тематичних довідок, які пропонуються споживачами.

Безумовно, за ЕКС - майбутнє. Але воно залежатиме не тільки від зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки, потрібні дослідження, щоб визначити, можливості забезпечення повноти пошуку інформації в ЕКС, уникнення суб'єктивності в формулюванні тематичних рубрик, врахування переваги систематичної класифікації і забезпечення пошуку за індексами класифікації.

Серед бібліографічних картотек, які велися ІБВ РДОБ до 1992р., є низка таких, що більше не поповнюються, тому що їх замінює ЕКС. Це - картотека назв творів художньої літератури, опублікованих у періодичних виданнях (побудована за жанрами), картотека рецензій на галузеву літературу і тематична картотека "Бібліотечна справа". Незважаючи на припинення поповнення новими даними, деякі з вищезгаданих картотек зберігають своє довідкове значення.

Література краєзнавчого змісту відображається в РДОБ у зведеному краєзнавчому каталозі, який за назвою є "каталогом". Зведений краєзнавчий каталог, продовжує поповнювати раніше створену краєзнавчу картотеку.

У наш час сектор краєзнавчої літератури і бібліографії РДОБ створює лише тимчасові щоквартальні краєзнавчі картотеки "Новини краєзнавчої літератури". Така картотека є підготовчим матеріалом для поточного бібліографічного покажчика з аналогічною назвою, після чого матеріали картотеки вливаються у зведений краєзнавчий каталог.

Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ), створений в 1975р., має багатий досвід складання картотек. Специфікою відділу є обслуговування тих, хто вчить і тих, хто вивчає іноземні мови. Тому до складу ДПА відділу поряд з алфавітним і систематичним каталогами ввійшли такі картотеки, як картотека літератури з методики викладання іноземних мов, країнознавча картотека (про країни, мова яких вивчається), картотека розмовних тем та інші. Ці картотеки є повсякденним засобом обслуговування споживачів, без їх використання було б складно задовольнити їх різноманітні потреби.

В 1993 році для потреб користувачів працівники ВОДІМ створили картотеку "Мовознавство", де почали розписувати різноманітні періодичні та неперіодичні видання, зокрема, неперіодичні збірники, зміст яких в каталогах не розкривається. На даний час обсяг картотеки - 2 ящики, близько 1 800 карток. Картотека доповнює відповідні розділи СК і СКС, де література про наукове пізнання іноземних мов відсутня або відображена недостатньо.

Отже склад бібліографічних картотек ВОДІМ, свідчить про те, що його працівники знаходяться в постійному пошуку, вдосконалюють наявні картотеки і створюють нові.

Враховуючи зростаючі потреби користувачів бібліотеки, ВОДІМ розуміє необхідність створення картотек, присвячених слов'янознавству та вивченню слов'янських мов. Для цього потрібно збільшити штат відділу, залучити до роботи знавців слов'янських мов.

Необхідність багатоаспектного відображення літератури іноземними мовами та її пошуку за різними ознаками свідчить про те, що для її відображення доцільно скористатися можливостями ЕОМ, тобто створювати машинозчитувальну базу даних про літературу іноземними мовами, або електронну картотеку, здатну замінити кілька карткових картотек.

Іншими відділами бібліотеки також створюються картотеки, потрібні для обслуговування користувачів.

Відділ обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики крім того, що бере участь у створенні СКС та ЕКС, веде тематичні картотеки: "Підприємства АПК на шляху до ринку" (приблизно 300 карток на журнальні статті 1991-2003рр.), "Кактуси" (близько 200 карток на публікації 1968-2003 років) та ін.

Отже сучасний стан бібліографічних картотек РДОБ свідчить про те, що робота з картотеками є важливою складовою інформаційної роботи бібліотеки в цілому. Картотеки надають користувачам бібліотеки потрібну їм інформацію, підготовлену у випереджувальному режимі, що забезпечує оперативність і повноту задоволення інформаційних запитів. Звичайно, є певні проблеми як у стані окремих картотек, так і в координації змісту різних картотек, у створенні системних зв'язків між окремими картотеками, а також із системою каталогів. Усунення цих недоліків, а також вивчення інформаційних потреб користувачів установи і створення нових картотек з метою їх задоволення є перспективними напрямками роботи інформаційної установи.

Електронний каталог (ЕК) ведеться відділом комплектування і обробки документів за період з 1991-2003рр. його обсяг склав 129,6 тис. записів. Частково введено дані про ретроспективну частину фонду (з 1998р.; масив з карткового алфавітного каталогу від „А до К” ). З 1992-2003рр. формування ЕК відбувалось за програмою Херсонської ОУНБ. Відбивалися текстові і образотворчі неперіодичні видання, крім літератури іноземними мовами, що обробляються відповідним відділом. Відомості про документи в каталозі відповідають стандартному набору елементів бібліографічного опису. Крім того, зазначено: індекс класифікації за ББК, предметні рубрики і ключові слова, визначені при обробці документа, інвентарний номер документа; дані про кількість примірників того чи іншого видання та їхній розподіл по відділах. Цих відомостей достатньо для ідентифікації документа і пошуку його за різними параметрами. Але бажано додати дані про видання творів художньої літератури, жанр твору і його теми, що дозволило б замінити традиційну жанрову картотеку і тематичну картотеку художньої літератури.

Пошук документів за ЕК здійснюють інформаційні працівники. Використовуються, в основному, пошук за автором, за будь-яким словом із назви, із предметної рубрики, чи ключовим словом. Пошук за індексом ББК дає за свідченням бібліографів занадто велику кількість записів, які доводиться переглядати візуально, що значно сповільнює одержання потрібної інформації.

З 2002 року здійснюється перехід на ведення каталогу за програмою ІРБІС. Обробляються нові надходження, що на даний момент складають окрему базу даних. Йде процес освоєння програми і її адаптації до потреб Рівненської державної обласної бібліотеки. Особливі труднощі викликає відсутність словника предметних рубрик українською мовою і відображення реалій сучасного життя України у таблицях класифікації, розрахованих тільки на Росію.

Електронну базу даних статей можна також називати електронною картотекою статей, хоч деякі фахівці виступають проти застосування слова „картотека”, а пропонують використовувати словосполучення „база даних”.

Ускладнення проблем книгопостачання, компенсується якісними змінами інформаційних технологій, зокрема, можливостями віддаленого доступу до бібліографічних БД світу, повнотекстових БД, документальних БД на оптичних носіях. В 1999 році інформаційна установа придбала у видавничому підприємстві "Бібліотека офіційних документів" при Управлінні справами Верховної Ради України інформаційно-пошукову систему "Законодавство", яка допомагає швидко знайти потрібні документи, видрукувати їх, показати їх зв'язок з іншими нормативними актами. Користувачі мають можливість переглянути історію змін документа, дізнатись, в яких офіційних виданнях він був опублікований тощо.

Актуалізація бази здійснюється щоденно. Нові нормативні акти надходять через електронну пошту.

З початку 2000 року бібліотека отримала доступ до мережі Інтернет. В бібліографічному відділі з цією метою обладнано АРМ, проведено навчання працівників. Підвищенню якості обслуговування читачів сприяла б координація і кооперація інформаційних установ обласного центру у створенні інформаційних ресурсів, зокрема комплектування довідково-інформаційними виданнями, бібліографічними посібниками, фондами лазерних компакт-дисків, документами на магнітних носіях на основі ретельного вивчення інфраструктури регіону, інформаційних потреб користувачів.

РДОБ свою діяльність спрямовує на підвищення акумулювання, формування, створення, обробку, передачу і використання різноманітної інформації, розширення інформаційного сервісу, який відповідатиме запитам та інтересам споживачів. Пріоритетними напрямками діяльності бібліотеки є формування інформаційної системи регіону, тобто реалізація програми „Створення регіонального інформаційного порталу та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек”[6].

Бібліотека активно працює над поповненням своєї web-сторінки в мережі Internet, адреса : http// libr.rv.ua. на якій представлені розділи про бібліотеку, ресурси, проекти, портали, бібліоnet, віртуальну добірку гостьова книга. На основі інформаційних ресурсів запропоновано широке коло нових послуг для своїх користувачів. В продовж року активно використовується Internet-місце (8 користувачів на день безкоштовно), для пошуку інформації в всесвітній мережі.

В бібліотеці здійснюється робота з поштовим сервером, актуалізація листування, отримання пошти Інтернет. Фізична типологія мережі, що використовується в РДОБ - зіркоподібна, є 3 концентратори,1 - маршрутизатор, 1 сервер - який є одночасно і шлюзом, і маршрутизатором, на ньому міститься операційна система Free BSP, на якій знаходиться сайт бібліотеки, планується створити новий сервер „Рівненський інформаційний портал” при підтримці системи Linux.

Отже, РДОБ адаптує свою інформаційну діяльність до нових умов функціонування, перетворюючись таким чином на потужний інформаційний центр регіону. Проведений аналіз ДПА РДОБ свідчить про те, що протягом останніх років його структура зазнала суттєвих змін. На базі сучасних високотехнічних платформ з'являються нові автономні та локальні інформаційні підсистеми (ЕКС, повнотекстова ІПС „Законодавство”, комп'ютерна система БД „Ліга: Закон”, довідкові видання на СД). У багатьох аспектах інформаційної діяльності вони кооперують з традиційними елементами ПА, а в окремих випадках - АІПС займають домінуюче положення (гіпертекстові системи, проблемно-орієнтовані ІПС, повнотекстові БД тощо).

Використання сучасних інформаційних технологій в процесі організації ДПА РДОБ значно розширюють інформаційний потенціал даної установи.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про те, що у сучасних умовах відбувається перехід до глобального телекомунікаційного середовища існування та обігу інформації. В даних умовах формується якісно нова структура організації довідково-пошукового апарату (ДПА) інформаційних установ. З появою нових елементів значно розширилось і функціональне призначення ДПА. На практиці через причини економічного характеру та внаслідок відсутності або недосконалості концепції розвитку ПА конкретної інформаційної установи цей процес, як правило, мало керований.

Сучасний ДПА інформаційних установ являє собою відкриту, динамічну систему, яка має тісний детермінований зв'язок із зовнішнім інформаційним середовищем та великий потенціал розвитку, через що аспектів її вивчення дуже багато. Таким чином, виникає потреба в об'єктивній оцінці змін, що відбуваються з ДПА, створенні гнучкої, керованої теоретичної моделі, яка б відображала не тільки поточний стан системи, але й тенденції та перспективи її розвитку.

ДПА виконує пошукову, комунікативну та оцінюючу функції. Головною серед них є пошукова.

Загальними принципами організації ДПА інформаційних установ є науковість, доступність, оперативність. Вони визначають вимоги щодо створення та забезпечення функціонування ДПА.

Структура ДПА складається з трьох основних частин: довідково-бібліографічного фонду; фонду виконаних довідок; системи каталогів і картотек.

Потрібно зазначити, що на сучасному етапі немає єдиного погляду на структурні та функціональні особливості теоретичної моделі ДПА.

В умовах інформатизації і поширення електронних інформаційних ресурсів з'явились нові підходи до організації ДПА інформаційних установ, пов'язані з використанням автоматизованих технологій. На основі електронних інформаційних ресурсів в інформаційних установах створюються локальні інформаційно-пошукові системи ( електронні каталоги, електронні картотеки, електронні інформаційні видання, бібліографічні покажчики, реферативні журнали, огляди тощо), автоматизовані бази даних і т.д. В значній мірі розширюють інформаційні можливості ДПА установ глобальні мережі, зокрема Інтернет. Складовою частиною їх інформаційних ресурсів є електронні каталоги і картотеки, бази даних інформаційних установ багатьох країн світу. Створюється віртуальний ДПА, який забезпечує пошук і доступ до найвіддаленіших, найбільших вітчизняних і зарубіжних фондосховищ інформаційних ресурсів.

На основі використаних публікацій у дипломній роботі визначено ряд загальних тенденцій, які впливають на особливості організації та розвитку ДПА.

§ По-перше, змінюється видовий склад вторинної інформації, якою оперує ДПА, відбувається збільшення частки фактографічної та кон'юктурно-комерційної інформації.

§ По-друге, трансформується структура ДПА, з'являються нові, поки що автономні локальні підсистеми, що включають універсальні та галузеві бібліографічні і повнотекстові бази даних. Інтеграція ДПА з світовими інформаційними ресурсами засобами глобальної комп'ютерної мережі породжує принципово нове явище у його структурі - віртуальний ДПА

§ По-третє, змінюються підходи у відображенні інформації в ДПА. Зміст інформації, що збирається у ДПА, визначається специфікою регіону, яка відображається в рівні розвитку регіональних ринків, промисловості, у функціонуванні систем освіти, права та соціального захисту тощо. Крім того, з'являються нові жанри інформаційних видань, змінюються форми поширення та презентації вторинної інформації. В умовах ринкових відносин політика випуску інформаційних видань набуває нового змісту, сучасні інформаційні установи намагаються більш чітко та оперативно орієнтуватися на потреби споживачів інформації.

Актуальність відібраного матеріалу та наукову об'єктивність висновків, зроблених в дипломній роботі, підтверджують результати практичного дослідження, проведеного на базі Рівненської державної обласної бібліотеки (РДОБ).

Вирішення основних завдань дипломної роботи сприяло пошуку оптимальних шляхів удосконалення довідково-пошукового апарату РДОБ. Такими шляхами насамперед є:

1. Проведення прогностичних досліджень з метою вивчення відповідності структури ДПА інформаційним потребам користувачів. Постійно розробляти його науково обґрунтовану модель.

2. Налагодити чітку систему управління бібліотечним фондом та ДПА на основі сучасних технологій і методів, що дозволить залучити до оцінки стану фонду великі обсяги інформації, оперативно приймати і реалізовувати управлінські рішення.

3. Поліпшити кількісний і якісний склад ДПА.

4. Постійно удосконалювати систему каталогів і картотек як частину довідково-пошукового апарату інформаційної установи, що являє собою сукупність планомірно організованих та взаємопов'язаних каталогів і картотек, які доповнюють одне одного.

5. Ретельно вести „фонд виконаних довідок” як частину ДПА інформаційної установи, що включає зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок.

6. Ширше впроваджувати в роботу автоматизовані технології, створювати на їх основі АРМ. Створити на базі фонду бібліографічні та повнотекстові бази даних з профільних тем.

7. Посилити використання фонду споживачами інформації за допомогою функціонування ДПА.

8. Підвищити професійний рівень всіх працівників, які забезпечують створення та ПА для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Нова стратегія формування ДПА інформаційних установ України в поєднанні з пропонованими шляхами їх удосконалення дозволить створити у РДОБ ефективну базу документних інформаційних ресурсів, забезпечити користувачам широкий вибір інформаційних послуг, повніше реалізувати свій інформаційний потенціал для задоволення інформаційних потреб користувачів і покладених на неї завдань

В кінцевому результаті ДПА вітчизняних інформаційних установ має трансформуватися з пасивного інструмента пошуку документованих знань в активний елемент системи їх розповсюдження.

Список використаної літератури та неопублікованих документів

1. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради Украни.- 1992.- №48.- С.1444-1462

2. Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради.- 1993.- №33.- С.843-851

3. Антоненко І. Барнова О. Електронні ресурси, як об'єкт каталогізації, історія питання, термінологія, форматне забезпечення // Бібліотечний вісник. - 2005. - №2. - С. 11-22

4. Баран Х.В. Новые возможности поиска информации // Мир библиографии.Ї 1998.Ї №1. - С. 14-21.

5. Берестова Т.Ф. Когда тесно в старом термине // Мир библиографии.Ї 2001.Ї №2, С. 33-38.

6. Берестова Т.Ф. Когда тесно в старом термине // Мир библиографии.Ї 2001.Ї №3, С. 19-21.

7. Бінько І. Інформаційний простір України: Стан та тенденції розвитку // Бібліотечний вісник.- 2001.- №2.- С.15-18

8. Библиотечно-библиографическая классификация: Таблицы для обласных библиотек. Вып. 1-4. - М., 1980-1982

9. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения: ГОСТ 7.0-99. - Введ. 07.01.2000.- Минск, 1999.- 23с.

10. Библиотечное дело. Информационно-поисковые языки. Термины и определения: ГОСТ 7.26-80.- Введ. 07.01.1997.- М., - 33с

11. Поиск и распространение информации: Термины и определения: ГОСТ 7.73 - 96.- Введ. 01.01.1998.- Минск, 1996.- C.15

12. Дацькова Н.С. Друковані та електронні каталоги бібліотек як джерело бібліографічного пошуку // Наукові праці Національної б-ки України ім. В.Вернадського. -- К., 2001. -- Вип. 6. -- С. 492--497

13. Добко Т.В. Довідково-бібліографічне обслуговування в електронну еру: розвиток навігаторської функції // Бібл. вісн. -- 2005. -- №1.--С. 2--7

14. Добко Т.В. Інформаційні ресурси довідково-бібліографічного обслуговування: стан та проблеми використання // Бібліографознавство.: теорія і практика. -- К., 1997. -- С. 46--56

15. Добко Т.В. Тенденції розвитку довідково-бібліографічного обслуговування // Наукові праці Нац. б-ки України ім. В.Вернадського. - К., 2000. -- Вип. 5. -- С. 128--136

16. Доповнення і виправлення до "Бібліотечно - бібліографічної класифікації: Таблиці для обласних бібліотек": Рекомендації / Держ. б-ка України; Склад.: С.І. Анісімова, Т.І. Вилегжаніна, Г.М. Марченко, Л.В. Матвієнко. - К., 1992.-31с.

17. Видання. Основні види. Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95.-К.: Держстандарт України, 1995.- 45с.;

18. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94.- К.: Держстандарт України, 1994.-54с.

19. Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта в контексті організації інформатизації суспільства // // Бібліотечний вісник.- 1993.- №1-2.- С.28-30

20. Єрхов А. Інформаційний пошук у мережі INTERNET: використання „класичних” сервісів// Бібліотечний вісник.- 2005.- №2.- С.36-38;

21. Егорьичев А.В., Шрайберг Я.Л. Моделирование и библиотека // Науч. и техн. б-ки.- 1985.- №2.- С.13-18

22. Звіт про роботу Рівненської державної обласної бібліотеки за 2003 рік.- Рівне, 2004.- 59с.

23. Карачинська В.Г., Удалова О.В.Бібліотечні каталоги. -- К; 1994. -- 165 с

24. Коржавін К. Просте рішення для персональних баз даних// Вісник Книжкової палати.- 2001.- №3.- С.23-25

25. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М. Швецова-Водка, Г.В. Сілкова, Л.О. Черепуха та ін.- К., Кн. Палата України, 1998.- С. 24-25

26. Коготков Д.Я. СБА: определение, состав, функции // Библиография. - 1997. -№4. - С. 49-54

27. Моргенштерн И.Г. Автоматизированый библиографический поиск: идея сверхпрограммы // http://www.nlr.ru:8101/tus/inv/25271099

28. Моргенштерн И.Г. Аппарат. Но какой? // Науч. и техн. б-ки. - 1997. - №8. -С. 47-51

29. Моргенштерн И.Г. Справочно-библиографический аппарат библиотеки // Сов. библиогр. - 1982. - №2. - С. 34-42

30. Організація систематичної картотеки статей: Метод, рекомендації/ Держ. б-ка України; Підгот. Л.О. Горогоцька. - К;, 1993, - С.17

31. Основні висновки дослідження „Електронні інформаційні ресурси бібліотек України” / Нац. парлам. б-ка України.- К., 2002.- С.22

32. Пошукова система WinSPIRS. Інструкція користувача/ Нац. б-ка України ім. В.Вернадського; наук. ред. Т.В.Добко, авт.-уклад. В.А.Шкаріна. -- К., 2000. -- С.52

33. Петров В. Інформаційна революція та іі вплив на еволюцію бібліотек // Бібліотечний вісник. - 2001.- №2.- С.18-20

34. План роботи Рівненської державної обласної бібліотеки на 2003 рік. - Рівне. 2004.- С.53

35. Регіональна бібліотека в сучасному соціально-культурному контексті: До 60-річчя від дня заснування Рівненської державної обласної бібліотеки: Зб. статей і тез доп. наук-практ. конф.- Рівне: Волинські обереги, 2002.- 122с.

36. Снурнікова Ю. Аналіз пошукових систем INTERNET з точки зору відображення електронних засобів інформації // Вісник Книжкової палати. - 2005.- №11.- С.23-26

37. Терент'єва Т.П. Удосконалення системи каталогів і картотек обласних юнацьких бібліотек України // Бібліотекознавство і бібліографія.-- Харків, 2002.-- Вип.42. -- С.20-25.

38. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания.- М., 1995 - С.73

39. Толковый словарь по основам информационной деятельности/ Под ред. Н.Н. Ермошенко.- К., 1995

40. Толковый словарь по основам информационной деятельности/ Под ред. Н.Н. Ермошенко.- К., 1997

41. Черешкін Д.С., Смолян Г.Л. О формировании информационного общества в России // М., 1998.- №1.- С.8-13

42. Швецова-Водка Г. Обласна бібліотека як центр комп'ютерної бібліографії: здобутки і проблеми // Бібліотечна планета.-2003.-№4.-С.16-18

43. Шкаріна В.А. Бази даних EBSCO Publishing на CD-ROM: Система пошуку / Нац. б-ка України ім. В.Вернадського; наук. ред. Т.В. Добко-- К., 2001. -- С. 52

44. Шрайберг Я.Л., Воройский Ф.С. Автоматизированные библиотечно-информационные системы России.- М.: Либерея, 1996.- С. 271

45. Шрайберг Я.Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей: Учебно-практическое пособие.- М.: Либерея, 2001.- С. 104

46. . Шрайберг Я.Л. Осторожно: автоматизация и рядом Интернет. Не носите розовых очков // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-й Междунар. конф.- М., 1996.- Т.1.- С.139-145

Додатки

Додаток № 1

Структура пошукового апарату

1

Додаток № 2

Структура довідково-бібліографічного фонду

1