Інформаційна система торгівельного закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський патентно-комп'ютерний коледж

Відділення „Розробка програмного забезпечення”

Предметно-циклова комісія „Програмування”

Дипломний проект

на тему: Інформаційна система торгівельного закладу

Харків - 2014 року

Зміст

Вступ

1. Теоретичний розділ

1.1 Аналіз предметної області

1.2 Обґрунтування вибору мови програмування

1.3 Вибір технології розробки

2. Проектний розділ

2.1 Алгоритм розв'язання задачі

2.1.1 Перелік класів

2.1.2 Текстуальний опис алгоритму

2.2 Проектування бази даних. Розробка бази даних

3. Бізнес-план

3.1 Резюме

3.2 Оцінка ринку збуту

3.3 Конкуренція

3.4 Стратегія маркетингу

3.5 Фінансовий план

4. Охорона праці

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Гігієна праці та виробнича санітарія

4.3 Організація робочого простору

4.4 Електробезпека в приміщеннях з ЕОМ

4.5 Пожежна безпека

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

У сучасному світі стрімкими темпами розвиваються інформаційні технології та ті сфери людської діяльності, які з ними пов'язані. Інформатизація стала невід'ємною частиною життя людини. З кожним роком все більший обсяг інформації обробляється за допомогою сучасних персональних комп'ютерів. Це означає, що суспільство стало на шлях інформаційного розвитку.

Торгівельна діяльність є одним з основних напрямів інформатизації в нашій країні. Загальновідомо, що кожний працівник, зайнятий у торгівлі, переобтяжений необхідністю заповнення великої кількості робочої документації. З іншого боку, без використання сучасних технологій важко якісно заповнити необхідні документи, що негативно позначається на цілісності даних. Комп'ютеризація торгівельних закладів передбачає створення баз даних різного призначення та отримання необхідних даних в автоматичному режимі.

Об'єкт даної дипломної роботи - програма, яка працює з базою даних магазину спортивного харчування. Створення інформаційної системи для працівників такого торгівельного закладу як магазин направлене на вирішення наступних завдань: значно зменшити кількість часу, який працівник витрачає на заповнення відповідної документації, швидко отримати необхідні дані, оновити інформацію, видалити непотрібний запис та інше.

Торгівельні заклади повинні мати інформаційні системи для того, щоб в більш зручній формі зберігати данні, не витрачати час на заповнення та пошук необхідної інформації.

Інформаційна система магазингу спортивного харчування розроблена в середі програмування Visual Studio 2012 на мові програмування С# з використанням бази даних Access.

1. Теоретичний розділ

1.1 Аналіз предметної області

магазин програмування алгоритм торгівельний

Туризм сьогодні - це глобальний комп'ютеризований бізнес, у якому беруть участь найбільші авіакомпанії, готельні ланцюжки та туристичні корпорації всього світу. Сучасний туристичний продукт стає гнучкішим і індивідуальним, більш привабливим і доступним для споживача.

Персональний комп'ютер та Інтернет, їх доступність і надійність, сприяють проникненню в усі сфери суспільства нових інформаційних технологій. Ці технології є, можливо, першими в історії людства, що забезпечують зростання продуктивності у сфері послуг.

Це спостерігається сьогодні і в туризмі. Адже туризм та інформація нероздільні: рішення про поїздку приймається на основі інформації; сам тур в момент покупки - теж тільки інформація; інформацією обмінюються сотні разів на день всі учасники туристичного ринку, отже, потрібно вміти працювати з інформацією, збирати, обробляти і приймати на її основі єдино вірне рішення.

Тому розвиток інформаційних систем в туризмі має бути одним з першочергових.

Постачальниками туристичних послуг використовується ряд комунікаційних технологій, здатних забезпечити пряме супутникове висвітлення міжнародних подій, ведення бізнесу за допомогою телеконференцій з рухливих засобів повідомлення (наприклад, можливість зробити дзвінок в будь-яку частину світу з борту літака). Для отримання інформації про місце перебування, його привабливих особливостях також необхідні різні відео засоби. В результаті застосування інформаційних технологій зростають безпека та якість туристичних послуг, а аж ніяк не відбувається зміна їх явного людського змісту.

Інформаційні технології забезпечують діяльність авіакомпаній. У процесі організації, управління і контролю авіа операцій величезну роль грають електронні системи, що допомагають при плануванні маршрутів та розкладу, контролю та аналізу проходження польотів, управлінні персоналом бухгалтерський облік та перспективному плануванні. Вони включають, наприклад, систему передачі та напрямки повідомлень, супутникову систему збору та передачі інформації для повітряного транспорту, інерційні навігаційні системи, систему контролю за повітряними перевезеннями, систему продажу авіаційних квитків.

Забезпечення високого рівня обслуговування в готелі в сучасних умовах неможливо досягти без застосування нових технологій.

Нова технологія передбачає автоматизацію багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування одночасно при скороченні персоналу. Автоматизовані системи спрямовані на підвищення продуктивності праці, підняття рівня знань у вищих управлінських працівників. Стає все більш звичайним суміщення професій, що тягне за собою зростаючу потребу в більш фундаментальної підготовці персоналу, в навчанні їх декількох професіях.

Комп'ютери широко використовують у центральних інформаційно - обчислювальних центрах готелів. З їх допомогою відбувається управління резервуванням, облік відвідувачів, розподіл кімнат, облік інвентарю і контроль за поставками харчування.

1.2 Обґрунтування вибору мови програмування

Останнім часом С і С++ є найбільш використовуваними мовами для розробки комерційних і бізнес додатків. Ці мови влаштовують багатьох розробників, але насправді не забезпечують належної продуктивності розробки. Наприклад, процес написання програми на С++ часто займає значно більше часу, ніж розробка еквівалентного додатки, скажімо, на Visual Basic. Зараз існують мови, що збільшують продуктивність розробки за рахунок втрати в гнучкості, яка так звична і необхідна програмістам на С/С++. Подібні рішення є досить незручними для розробників і часто пропонуються значно менші можливості. Також ці мови не орієнтовані на взаємодію з з'являються сьогодні системами і дуже часто вони не відповідають існуючій практиці програмування для Web. Багато розробників хотіли б використовувати сучасну мову, яка дозволяла б писати, читати і супроводжувати програми з простотою Visual Basic і в той же час давав би міць і гнучкість C++, забезпечував би доступ до всіх функціональних можливостей системи, взаємодіяв б з існуючими програмами і легко працював б з виникаючими Web стандартами.

Враховуючи всі подібні побажання, Microsoft розробила нову мову - C#. У нього входить багато корисних особливостей - простота, об'єктна орієнтованість, типова захищеність, підтримка сумісності версій і багато іншого. Дані можливості дозволяють швидко і легко розробляти програми, особливо COM + додатки і Web сервіси. При створенні C#, його автори враховували досягнення багатьох інших мов програмування: C++, C, Java, SmallTalk, Delphi, Visual Basic і т.д. Треба зауважити що з причини того, що C # розроблявся з чистого листа, у його авторів була можливість (якої вони явно скористалися), залишити в минулому всі незручні і неприємні особливості (існуючі, як правило, для зворотної сумісності), будь-якого з попередніх йому мов. В результаті вийшла дійсно проста, зручна і сучасна мова, за потужністю не поступається С++, але істотно підвищує продуктивність розробок.

C# - мова програмування, синтаксис якого дуже схожий на синтаксис Java (але не ідентичний йому). Наприклад, в C# (як в Java) визначення класу складається з одного файлу (*.Cs), на відміну від C++, де визначення класу розбито на заголовок (*.H) і реалізацію (*.Cpp). Однак називати C# клоном Java було б невірно. Як C#, так і Java засновані на синтаксичних конструкціях C++. Якщо Java у багатьох відношеннях можна назвати очищеної версією C++, то C# можна охарактеризувати як очищену версію Java.

Синтаксичні конструкції C# успадковані не тільки від C++, але і від Visual Basic. Наприклад, в C#, як і в Visual Basic, використовуються властивості класів. Як C++, C# дозволяє виробляти перевантаження операторів для створених вами типів (Java не підтримує ні ту, ні іншу можливість). C# - це фактично гібрид різних мов. При цьому C# синтаксично не менш (якщо не більш) чистий, ніж Java, так само простий, як Visual Basic, і володіє практично тією ж потужністю і гнучкістю, що й C++. Підводячи підсумки, ще раз виділимо основні особливості C#.

· Покажчики більше не потрібні! У програмах на C#, як правило, немає необхідності в роботі з ними (однак якщо вам це буде потрібно, будь ласка, - можливості для роботи з вказівниками у вашому розпорядженні).

· Управління пам'яттю проводиться автоматично.

· У C# передбачені вбудовані синтаксичні конструкції для роботи з перерахуваннями, структурами і властивостями класів.

· У C# залишилася можливість перевантажувати оператори, успадковані від C++. При цьому значна частина виникали при цьому складнощів ліквідована.

· Передбачена повна підтримка використання програмних інтерфейсів. Однак на відміну від класичного COM застосування інтерфейсів - це не єдиний спосіб роботи з типами, використовуючи різні двійкові модулі..NET дозволяє передавати об'єкти (як посилання або як значення) через кордони програмних модулів.

· Також передбачена повна підтримка аспектно - орієнтованих програмних технологій (таких як атрибути). Це дозволяє привласнювати типам характеристики (що багато в чому нагадує COM IDL) для опису в майбутньому поведінки даної суті.

У зв'язку з вище зазначеним, при розробці дипломного проекту, була обрана мова програмування C#.

1.3 Вибір технології розробки

Сьогоднішній століття високих технологій і наукових досягнень диктує високий темп розвитку всіх галузей і наук, що призвело до автоматизації більшості сфер життя сучасної людини. Як у і будь-якого процесу у автоматизації є і позитивні і негативні сторони. З точки зору будь-якого керівника автоматизація зменшує витрати на виробництво і підвищує ефективність працездатності всієї організації в цілому. Але з точки зору людей, які розробляють системи автоматизації ситуація досить складна, тому що в основі будь-якої інформаційної системи лежить база даних, а точніше СУБД. І вибір тієї чи іншої СУБД впливатиме на подальші функціональні можливості інформаційної системи і те, як вона буде спроектована. А на сьогоднішній день налічується близько двох десятків різних СУБД. І перед розробником постає складний вибір, яку СУБД використовувати, бо знати особливості проектування при кожній СУБД непосильне завдання навіть для цілого відділу розробників.

Ситуація ще ускладнюється коли необхідно забезпечити підтримку різних джерел даних. При чому кожен з таких джерел даних може зберігати й обробляти дані по - своєму. Ще необхідно враховувати, що в різних мовах програмування різна підтримка роботи з тією або іншою СУБД.

Тобто, ще виникає проблема не відповідності обробки інформації більшістю СУБД і способом обробки інформації різними мовами програмування.

Рішення висунутих проблем знайдено в новій технології ADO.NET, розробленої компанією Microsoft, і включеної в їх нову платформу.NET Framework.

Всі проектувальники інформаційних систем схильні до однієї великої проблеми: складність вибору СУБД і подальша реалізація взаємодії з нею. У зв'язку з цим, метою даної роботи є спрощення процесу проектування ІС. Для реалізації даної мети поставлено завдання - розробити архітектуру, яка володіє можливістю масштабування, адаптації до будь-якого джерела даних. Архітектура повинна бути проста в розумінні розробникам ІС, і володіти гнучким механізмом використання ресурсів. Для реалізації даної системи пропонується використовувати технологію ADO.NET і платформи.NET.

ADO.NET - це частина Microsoft. NET Framework, тобто набір засобів і верств, що дозволяють додатком легко управляти і взаємодіяти зі своїм файловим або серверним сховищем даних.

У NET Framework бібліотеки ADO.NET знаходиться в просторі імені System.Data. Ці бібліотеки забезпечують підключення до джерел даних, виконанні команд, а також сховище, обробку і вибірку даних.

ADO.NET відрізняється від попередніх технологій доступу до даних тим, що вона дозволяє взаємодіяти з базою даних автономно, з допомогою від бази кеша даних.

Автономний доступ до даних необхідний, коли неможливо утримувати відкрите фізичне підключення до бази даних кожного окремого користувача або об'єкта.

Важливим елементом автономного доступу до даних є контейнер для табличних даних, яка не знає про СУБД. Такий незнаючий про СУБД автономний контейнер для табличних даних представлений в бібліотеках ADO.NET класом DataSet або DataTable.

Як і будь-яка інша технологія, ADO.NET складається з кількох важливих компонентів. Всі класи.NET групуються в простори імен. Всі функції, які стосуються ADO.NET знаходяться в просторі імен System.Data. Крім того, як і будь-які інші компоненти. NET, ADO.NET працює, не ізольовано і може взаємодіяти з різними іншими компонентами.NET.

Підключаєма частина ADO.Net являє собою набір об'єктів підключень.

Об'єкти підключень розділяються в ADO.NET по конкретних реалізаціям для різних СУБД. Тобто для підключення до бази даних SQL SERVER мається спеціальних клас SqlConnection.

Ці окремі реалізації для конкретних СУБД називаються постачальниками даних.NET.

При наявності широкого вибору доступних джерел даних ADO.NET повинна мати можливість підтримувати безліч джерел даних. Кожен такий джерело даних може мати свої особливості або опцій.

Тому ADO.NET підтримує модель постачальників. Постачальники для конкретного джерела даних можна визначити як сукупність класів в одному просторі імен створених спеціально для даного джерела даних. Ця особливість дещо розмита для джерел даних OleDb, ODBC, так як вони за своєю суттю створені для роботи з будь-якою базою даних сумісних з OLE і ODBC.

Технологія ADO.NET повною мірою здатна надати механізм для доступу до будь-якого джерела даних, тим самим, надаючи розробнику потужний механізм взаємодії з базами даних здатний повною мірою реалізувати всі потреби, що виникають при проектуванні ІС.

2. Проектний розділ

2.1 Алгоритм розв'язання задачі

2.1.1 Перелік класів

Даний програмний продукт, а саме: Інформаційна система туристичної фірми «Сказочный тур» складається з 10 класів, які будуть описані нижче.

Клас ButtonExtensions:

- методи: SetFlatButtonColor().

Клас ColorPanel:

- поля: _borderColor, _colorBorderEnabled, _displayRectangleColor;

- властивості: BorderColor, ColorBorderEnabled, DisplayRectangleColor;

- методи: ColorPanel(), OnPaint().

Клас DatabaseForm:

- властивості: Instance, InstanceButton;

- методи: DatabaseForm(), DatabaseForm_Deactivate(), DatabaseForm_Enter(), DatabaseForm_FormClosed(), DatabaseForm_Load().

Клас FormExtensions:

- поля: GWL_EXSTYLE, SWP_FRAMECHANGED, SWP_HIDEWINDOW, SWP_NOACTIVATE, SWP_NOCOPYBITS, SWP_NOMOVE, SWP_NOOWNERZORDER, SWP_NOREDRAW, SWP_NOSENDCHANGING, SWP_NOSIZE, SWP_NOZORDER, SWP_SHOWWINDOW, WS_EX_CLIENTEDGE;

- методи: GetMdiClient(), GetWindowLong(), SetBevel(), SetMdiFormBackColor(), SetWindowLong(), SetWindowPos().

Клас InternetForm:

- властивості: Instance, InstanceButton;

- методи: InternetForm(), InternetForm_Deactivate(), InternetForm_Enter(), InternetForm_FormClosed(), InternetForm_Load(), tsbBackward_Click(), tsbForward_Click(), tsbGo_Click(), tsbHome_Click(), tsbRefresh_Click(), tstxtLink_KeyDown(), webBrowser_DocumentCompleted().

Клас MainForm:

- поля: _menuVisible;

- властивості: MenuVisible;

- методи: btnAbout_Click(), btnAddTour_Click(), btnDatabase_Click(), btnHelp_Click(), btnInternet_Click(), btnMenuVisible_Click(), btnSqlEditor_Click(), MainForm(), MainForm_Load(), MdiClient_Paint().

Клас OleDbPackage:

- поля: Adapter, Command, Connection, ConnectionString;

- методи: CloseConnection(), ExecuteCommand(), ExecuteScalar(), ExecuteTable(), FillTable(), OleDbPackage(), OpenConnection(), TryConnection(), UpdateTable().

Клас Program:

- методи: Main().

Клас QueryForm:

- властивості: Instance, InstanceButton;

- методи: btnErase_Click(), btnExecute_Click(), btnRedo_Click(), btnUndo_Click(), btnZoomIn_Click(), btnZoomOut_Click(), QueryForm(), QueryForm_Deactivate(), QueryForm_Enter(), QueryForm_FormClosed(), QueryForm_Load(), rtbQueryText_TextChanged().

Клас TurFirmTable:

- властивості: FillCommandText, HasChanges, Name, Table;

- методи: Clear(), Fill(), GetFilteredView(), OnDataChanged(), SaveChanges(), TurFirmTable(), Update();

- події: DataChanged.

UML-діаграми класів програми наведені в додатку А рисунок А.1 [1].

2.1.2 Текстуальний опис алгоритму

Даний програмний продукт, а саме: «Інформаційна система туристичної фірми «Сказочный тур», був розроблений на алгоритмічній мові програмування з використанням технології ADO.NET.

Для запуску програми потрібно два рази натиснути на файл «TurFirm.exe». Після запуску програми на екрані відображається форма MainForm, яка є Mdi-контейнером для всіх інших форм. Ліворуч розташовується панель з головним меню програми, вся інша частина форми - це Mdi-клієнт для дочірніх форм.

Головне меню уявляє собою кнопки-зображення з наступними пунктами: «Оформить тур», «База данных», «Интернет», «Редактор запросов», «Справка», «О программе».

При виборі пункту меню «Оформить тур» викликається метод btnAddTour_Click() классу MainForm та відкривається форма AddTourForm, яка призначена для оформлення туру.

При виборі пункту меню «База данных» викликається метод btnDatabase_Click() класу MainForm та відкривається форма DatabaseForm, в якій здійснюється робота з таблицями бази даних. Для вибору необхідної таблиці потрібно вибрати вкладку з назвою потрібної таблиці у верхній частині вікна.

При виборі пункту меню «Интернет» викликається метод btnInternet_Click() класу MainForm та відкривається форма InternetForm, яка дає можливість користуватись всесвітнею мережею Інтернет. Після відкриття цієї форми вікно браузера відображається праворуч від панелі з головним меню програми.

При виборі пункту меню «Редактор запросов» викликається метод btnSqlEditor_Click() класу MainForm та відкривається форма QueryForm, в якій користувач має можливість написати та виконати запит до бази даних. Вікно цієї форми поділяється на дві частини. У верхній частині вікна розташовується поле для написання запиту, а в нижній частині виводиться результат запиту. Зверху вікна є панель з кнопками для збільшення зручності написання запиту.

При натисканні на кнопку з зображенням червоної стрілки, яка спрямована ліворуч викликається метод btnUndo_Click() класу QueryForm, який повертає попередній введений текст.

При натисканні на кнопку з зображенням зеленої стрілки, яка спрямована праворуч викликається метод btnRedo_Click() класу QueryForm, який повертає наступний введений текст.

При натисканні на кнопку з зображенням ластику викликається метод btnErase_Click() класу QueryForm, який повністю очищує поле для написання запиту.

При натисканні на кнопку з зображенням лупи зі знаком «+» всередині викликається метод btnZoomIn_Click() класу QueryForm, який збільшує шрифт тексту, який вводиться в поле для написання запиту.

При натисканні на кнопку з зображенням лупи зі знаком «-» всередині викликається метод btnZoomOut_Click() класу QueryForm, який зменшує шрифт тексту, який вводиться в поле для написання запиту.

Для виконання запиту потрібно натиснути на кнопку з зображенням зеленої стрілки, яка спрямована вниз. Після цього викликається метод btnExecute_Click() класу QueryForm, який виконує написаний користувачем запит.

При виборі пункту меню «Справка» викликається метод btnHelp_Click() класу MainForm та відкривається форма HelpForm, яка дає змогу користувачу переглянути довідку про роботу програми.

При виборі пункту меню «О программе» викликається метод btnAbout_Click() класу MainForm та відкривається форма AboutForm, яка дає змогу користувачу переглянути загальну інформацію про програму.

Для того, щоб приховати або знову відобразити панель з головним меню треба натиснути на кнопку з зображенням стрілки, яка спрямована в ту сторону, залежно від того, чи буде панель прихована чи показана. Після натискання на цю кнопку викликається метод btnMenuVisible_Click() класу MainForm та панель з головним меню приховується або показується.

В додатку А рисунок А.2 наведена UML-діаграма прецедентів.

2.2 Проектування бази даних. Розробка бази даних

Поступово з розвитком програмного забезпечення ЕОМ з'явилися ідеї створення управляючих систем, які дозволяли б накопичувати, зберігати і оновлювати взаємопов'язані дані з цілого комплексу розв'язуваних завдань. Ці ідеї знайшли своє втілення в системах управління базами даних (СКБД). СУБД взаємодіють ні з локальними, а взаємопов'язаними за інформацією масивами, званими базами даних. З появою персональних комп'ютерів СУБД стають найбільш популярним засобом обробки табличної інформації. Вони є інструментальним засобом проектування банків даних при обробці великих обсягів інформації. Саме тому спочатку була почата робота над створенням бази даних, на основі якої буде працювати інформаційна система, яка розробляється в рамках дипломного проекту.

Структура бази даних:

Таблиця "Города" - містить в собі поля: код города, код страны, название города.

Таблиця "Клиенты" - до неї входять: код клиента, ФИО клиента, адрес клиента, телефон клиента.

До таблиці "Отели" входять такі поля: код отеля, код города, название, количество звезд, количество номеров, стоимость номер за сутки та поле працездатності отеля.

Таблиця "Страны" включає поле код страны та название страны.

До таблиці "Услуги" відходить поля: код услуги, код отеля, название услуги, стоимость услуги.

Особливістю таблиці "Туры" є те, що в ній не зберігається, хто поїхав в тур. Тому що в тур може відправитися як 1 клієнт, так і декілька. Один клієнт може побувати в безлічі турів. Один тур може містити безліч клієнтів. Тому потрібна єднальна таблица, якою є - таблиця "Туры-Клиенты".

3. Бізнес-план

3.1 Резюме

У цій дипломній роботі розроблений проект Інформаційна система туристичної фірми "Сказочный тур".

Цей програмний продукт не є збитковим, бо він має зручний інтерфейс.

Витрати на розробку складають 20954 грн.

Вартість програмного продукту складає 350 грн.

Прибуток від реалізації даного програмного продукту без врахування ПДВ буде складати 108621 грн.

3.2 Оцінка ринку збуту

Цей продукт дешевше, ніж аналоги конкурентів.

Програмні продукти конкурентів менш конкурентоспроможні, бо мій проект має зручний інтерфейс.

Прогноз обсягів продажу даного програмного продукту наведений у Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Прогноз обсягів продажу програмного продукту

Періоди	Споживачі	Кількість
Перший рік реалізації програмного продукту
Січень	Туристичні фірми України	10
Лютий		10
Березень		10
Квітень		10
Травень		10
Червень		20
Липень		20
Серпень		20
Періоди	Споживачі	Кількість
Вересень		5
Жовтень		5
Листопад		15
Грудень		15
Всього за рік		150
Другий рік реалізації програмного продукту
1 квартал	Туристичні фірми України	75
2 квартал		50
3 квартал		50
4 квартал		75
Всього за рік		250
Третій рік реалізації програмного продукту
Всього за рік	Туристичні фірми України	200
Всього за 3 роки		600

3.3 Конкуренція

У результаті дослідження товарного ринку було виявлено 4 конкурента та був зроблений аналіз показників їх діяльності. За результатами проведено ранжирування фірм-конкурентів.

Вивчаючи фірми-конкуренти здійснено ранжирування нашого програмного продукту та програмних продуктів-конкурентів. Результати ранжирування наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. - Аналіз фірм-конкурентів.

Ключові фактори успіху	Результати ранжирування фірм-конкурентів за силою-слабкістю позицій на ринку
	1	2	3	4	5
Технічні параметри:
Зручність інтерфейсу	Х4	Х2	Х1	Х3	0
Швидкість реагування	Х2	Х3	0	Х4	Х1
Багатофункціональність	Х3	Х1	Х2	0	Х4
Економічні параметри:
Ціна	Х1	Х2	Х4	0	Х3
Собівартість	Х2	Х3	Х1	0	Х4

Що ближче до більшого балу, тим конкурентоздатніша фірма.

Тут Х1, Х2, Х3, Х4 - Фірми конкуренти;

0 - розробник цього програмного продукту.

Х1 = 3+5+2+1+3 = 13 б.;

Х2 = 2+1+3+2+1 = 9 б.;

Х3 = 4+2+1+5+2 = 13 б.;

Х4 = 1+4+5+3+5= 18 б.;

0 = 5+3+4+4+4= 20 б.

Найбільш конкурентною для розробника цього програмного продукту є фірма-конкурент Х4, яка набрала 18 балів.

Наступним кроком оцінці програмного продукту конкуренту є аналіз технічних та економічних показників - ключових факторів успіху конкуруючих програмних продуктів. Перелік цих показників внесено у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3. - Матриця рангів технічних та економічних параметрів.

Параметри	Одиниці виміру	Значення параметру	Вага параметру aj, bj	Одиничний параметричний показник qj	Одиничний параметричний індекс Іт, Іе
		новий виріб Pjн	аналог. Виріб Pjа
Технічні параметри
Зручність інтерфейсу	б	5	3	0,4	1,67	0,67
Швидкість реагування	мс	0,7	0,5	0,4	0,71	0,28
Багатофункціональність	б	4	5	0,2	0,8	0,16
Всього				1		1,11
Економічні параметри
Ціна	грн	300	350	0,5	1,17	0,59
Собівартість	грн	35	27,62	0,5	0,79	0,4
Всього				1		0,99

Таблиця розраховується таким чином.

Відбір технічних та економічних показників, які належить оцінювати називають ключовими факторами успіху. Перелік показників заносимо у стовпчик 1 таблиці.

Далі заповнюються одиниці виміру та значення параметрів на базі експертних оцінок.

Вага технічного () та економічного () параметру (формула 3.1, 3.2).

при (3.1)

при (3.2)

де - кількість параметрів.

Одиничні параметричні показники g_j по кожному j-му параметру (як технічних, так економічних) (стовпчик 6) розраховують за такою формулою:

, якщо (3.3)

,якщо (3.4)

де P_HJ, P_ja - величина j-го параметру нового виробу та виробу конкуруючого (аналога) відповідно

Розрахунок одиничних параметричних індексів і_tj ;і_ej (стовпчик 6) здійснюється наступним чином:

(3.5)

для технічних параметрів

(3.6)

Зведений параметричний індекс обчислюється за формулою:

(3.7)

для технічних параметрів,

(3.8)

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності (К) нового виробу по відношенню до виробу - конкурента (аналога) обчислюється за формулою:

(3.9)

Якщо - новий виріб перевищує виріб конкурента. Якщо - поступається. Якщо - знаходиться на одному рівні.

К > 1, отже запропонований новий програмний продукт переважає програмний продукт конкурентів.

За розрахунками конкурентоспроможності, виявлено, що даний програмний продукт конкурентоздатний.

3.4 Стратегія маркетингу

Для успішного супроводження програмного продукту на ринку та досягнення запланованого об'єму продаж необхідно ретельно спланувати рекламну компанію, котра дала б можливість усім потенційним користувачам дізнатись про існування та переваги розробленого програмного продукту. Але для початку рекламна компанія обмежиться розсилкою електронних листів потенційним покупцям. В листах буде знаходитись детальна інформація проданий програмний продукт, що досить зручно та вигідно. Також у листі вказується адреса домашнього сайту розробника, де можна буде внести свої пропозиції.

Витрати на розробку наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Розрахунок трудових витрат

Найменування операції	Кількість годин
Аналіз	30
Проектування	70
Кодування	25
Налагоджування	30
Тестування	25
Супроводження	20
Всього	200

Трудовитрати, які потребують для розробки програмного продукту складають 200 годин.

Розрахуємо час роботи на машині - 70+25+30+25 = 150 годин.

Розрахуємо немашинний час - 20+30 = 50 годин.

Розрахуємо вартість машинного часу (електроенергія)

В_електр._ен. = машинний час* потужність машини* тариф

В_електр._ен.= 150 годин * 0,4 КВтчас* 1,2 грн. = 72 грн.

Розрахуємо заробітну плату розробника програмного продукту. Витрачений час на розробку програмного продукту - 200 годин, тариф за годину роботи - 35 грн., звідси 35 грн. * 200 год. = 7000грн.

Додаткова заробітна плата (20-50% від основної ЗП)

7000 грн. * 0,4 = 2800 грн.

Відрахування на соціальні потреби (38% від ФОП)

(7000 грн. +2800 грн.) * 0,38= 3724 грн.

Накладні витрати (40-100% від ФОП):

9800 грн. * (0,6) = 5880 грн.

Розрахуємо вартість матеріалів (Таблиця 3.5 Витрати на матеріали)

Таблиця 3.5 - Витрати на матеріали

Матеріали	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Вартість, грн.
Папір	500	0,30	150,00
Файл	250	0,45	112,50
Папка	1	9,00	9,00
Ручка	5	1,50	7,50
Флешка	2	98,00	196,00
Кофе	1	6,00	6,00
Всього			481

Суму витрат на розробку програмного продукту занесемо в таблицю 3.6.

Таблиця 3.6 - Витрати на розробку програмного продукту.

Статті витрат	Вартість, грн.
Матеріали	481,00
Вартість електроенергії	72,00
Основна заробітна плата	7000,00
Додаткова заробітна плата (20-50% від ФОП)	2800,00
Соціальні відрахування (38% від ФОП)	3724,00
Накладні витрати (40-100% від ФОП)	5880,00
Виробнича собівартість	19957,00
Невиробничі витрати (5% від виробничої с/в)	997,85
Всього	20954,85

Розрахуємо витрати на адаптацію (накладні витрати програмного продукту, 3-10% від виробничої собівартості ПП)

19957 грн. * (0,05) = 997,85 грн.

Визначимо повну собівартість розробленого програмного продукту.

19957 грн. + 997,85 грн. = 20954,85 грн.

Розрахуємо прибуток (40% від повної собівартості)

20954,85 грн. * 0,4 = 8381,94 грн.

Ціна: 20954,85 грн. + 8381,94 грн. = 29336,79 грн.

Розрахуємо вартість на 1 екземпляр тиражу (Таблиця 3.7)

Таблиця 3.7 Витрати на матеріали на 1 шт.

Матеріали	Кількість, шт.	Вартість за одиницю, грн.	Вартість, грн.
1. Диск	2	3,00	6,00
2. Коробка для диска	1	1,00	1,00
3. Роздрук	1	1,00	1,00
4. Вкладиш	1	1,00	1,00
Всього:	9,00

1. Матеріальні витрати9 грн.

2. Витрати на електроенергію: 10/60 н/г * 0,4 КВт * 1,20 грн. = 0,10 грн.

3. Основна зарплата: 10/60 н/г * 40 грн = 6,70 грн.

4. Додаткова зарплата: 6,70 грн.* 0,3 = 2,00 грн.

5. Соціальні відрахування: (6,70 грн. + 2,00 грн.) * 0,38 = 3,30 грн.

6. Накладні витрати: 8,70 грн. * 0,6 = 5,20 грн.

Загальна сума: 26,30 грн.

7. Невиробничі витрати: 26,30 грн.*0,05 = 1,32 грн.

Повна собівартість: 26,30 грн. + 1,32 грн. = 27,62 грн.

Мінімальна ціна програмного продукту:

Ц_min = 85 грн.

Максимальна ціна програмного продукту розраховується за формулою:

Ц_max = (собівартість + кредит + 1,19 Прибуток) = 50929 грн.

Виходячи з ринкових цін на аналогічні продукти, приймаємо остаточну ціну нового програмного продукту 350 грн.

3.5 Фінансовий план

Цей розділ узагальнює і систематизує всі матеріали попередніх розділів та представляє їх у вартісному вираженні.

З урахуванням раніш визначених витрат на розробку програмного продукту заповнюємо таблицю 3.8.

Таблиця 3.8 - Доходів та витрат

Показники	Витрати до поч. реалізації	1 рік	2 рік	3 рік	Всього
Обсяг продаж (шт.)		150	250	200	600
Доходи від реалізації (грн)		52500	87500	70000	210000
1. Постійні витрати
- Матеріали	481				481
- Електроенергія	72				72
- Основна зарплата	7000				7000
- Додаткова зарплата	2800				2800
- Соціальні відрахування	3724				3724
- Накладні витрати	5880				5880
- Кредит	20000				20000
- Відсоток за кредит			4000		4000
Всього постійних витрат:	39957		4000		43957
Змінні витрати
- Тиражування		4143	6905	5524	16572
- Реалізація		1500	2500	2000	6000
Всього змінних витрат:		5643	9405	7524	22572
Всього витрат:	39957	5643	13405	7524	66529
Прибуток:	-39957	46857	74095	62476	143471

Будуємо графік беззбитковості та розраховуємо точку беззбитковості програмного продукту.

=128 шт.

Рисунок 3.1 - Графік беззбитковості

4. Охорона праці

4.1 Загальні питання охорони праці

Всесвітня організація охорони здоров'я ще в 1989 р. дійшла висновку, що робота з використанням персональних комп'ютерів (ПЕОМ) супроводжується зоровим і нервово-емоційним напруженням, негативними зрушеннями в кістково-м'язовій системі людини. Слабкі рівні неіонізуючих й іонізуючих випромінювань, що створюються відеодисплейними терміналами (ВДТ) на електронно-променевих трубках, несуть загрозу збільшення онкопатологій, негативного впливу на вагітних і плід. У всіх розвинених країнах, у тому числі в країнах Європейської спільноти, існують сотні документів, які регламентують вимоги не тільки до комп'ютерів, а й до організації робочих місць з їх використанням. Таким чином, безконтрольне використання комп'ютерної техніки може призвести до негативного впливу на здоров'я користувачів комп'ютерів, особливо дітей.

Широкомасштабні заходи, спрямовані на поліпшення здоров'я людей, повинні здійснюватись на кожному підприємстві у встановленому законодавчому порядку. Суворе додержання умов гігієни та фізіології праці є не тільки особистою справою людини, але й колективу, оскільки порушення принципів гігієни позначається не тільки на здоров'ї порушника, але й інших членів колективу.

Особи, допущені до роботи з комп'ютерною технікою зазнають впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, таких як монотонність, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричниї струм, статистична електрика.

Основними питаннями з охороні праці на підприємстві є питання про освітленість, гігієну праці, організацію робочого місця, виробничого середовища, протипожежний захист, електробезпеку.

4.2 Гігієна праці та виробнича санітарія

Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовах при високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, у приміщеннях з підвищеною кількістю пилу або пари отруйних речовин. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Постійні струси (вібрація) і шуми, що виникають у приміщеннях, де працюють робітники, також спричинюють до деяких видів захворювань. Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захворюванням, слід додержуватись правил гігієни праці на виробництві.

Санітарія і гігієна праці включає до свого складу частини гігієни праці та санітарної техніки.

Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров'я на робочому місті й заходи, які сприяють цьому. Основні завдання гігієни праці:

· Вивчати вплив на людину метеорологічних умов і розробляє засоби і способи забезпечення комфортних умов праці.

· Вивчати вплив на організм людини небезпечних і токсичних речовин, що виділяються в навколишнє середовище, і розробляє засоби захисту.

· Вивчати вплив шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розробляє засоби захисту від цих чинників.

· Займатися питаннями освітлення робочих місць.

· Давати обґрунтування санітарним нормам.

· Займатися створенням індивідуальних засобів захисту.

· Розробляти засоби і методи контролю умов праці.

· Організовувати санітарно-побутове забезпечення.

При роботі на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали, на працівників можуть діяти наступні шкідливі фізичні та психофізіологічні виробничі фактори. Фізичні:

· підвищений рівень шуму (від вентилятора мікропроцесора та плат);

· високий рівень напруги в електричній мережі, торкання до якої може викликати нещасний випадок;

· підвищений рівень статичної електрики;

· підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

· підвищений рівень напруженості електричного поля;

· пряма і відбита від екрана бліклість;

· несприятливе розподілення яскравості об'єктів в полі зору.

Психофізиологічні:

· фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

· нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження зорових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Таблиця 4.1 - Параметри метереологічних умов виробничого середовища

Параметр	Фактичне значення	Значення по СН-245-71 чи державному стандарту	Висновок
Шум, дБ	54	38-86	В межах допустимих значень
Освітленість (загальна), Лк	463	300-500	В межах допустимих значень
Значення К.П.О., %	5	1,5-100	В межах допустимих значень
Загазованість (концентрація і вид газу), мг/м3	Азот 4,9 Аміак 11 Озон 0,04 Свинець 0,01 Хлор 0,8	Азот 5 Аміак 20 Озон 0,1 Свинець 0,01 Хлор 1	В межах допустимих значень
Температура повітря, °С взимку влітку	21-23 22-24	21-24 22-25	В межах допустимих значень
Відносна вологість, %	40-55	40-60	В межах допустимих значень
Швидкість руху повітря, м/с	0,1-0,15	0,1-0,2	В межах допустимих значень

4.3 Організація робочого простору

В даний час практично кожне робоче місце ІТП оснащене комп'ютерною та іншою технікою, тому особливе значення має правильне розміщення робочого місця працівника, котрий лікує ЕОМ.

При розміщенні робочих місць з ПЕОМ відстань між робочими столами з відеомоніторами (у напрямі тилу поверхні одного відеомонітора і екрану іншого відеомонітора), повинна бути не менше 2,0 м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів - не менше 1,2 м.

Робочі місця з ПЕОМ в приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з організованим повітрообміном.

Робочі місця з ПЕОМ при виконанні творчої роботи, що вимагає значного розумового напруження або високої концентрації уваги, рекомендується ізолювати один від одного перегородками висотою 1,5 - 2,0 м.

Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей користувача на відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Розміщення дисплеїв і допоміжних пристроїв на робочому місці має забезпечувати людині можливість приймати оптимальну робочу позу. При цьому слід виходити з положення, що найбільш негативний вплив на організм має не стільки сама поза, скільки час, протягом якого людина в ній знаходиться.

Робочі місця з дисплеями повинні проектуватися таким чином, щоб параметри основного обладнання були регульованими. Робочі місця без регульованої висоти клавіатури, висоти і віддаленості екрану не підходять для тривалої й безперервної роботи. Оптимально, коли можливо регулювати висоту і нахил робочої поверхні, висоту, нахил, поворот і віддаленість дисплея:

· висота клавіатури (середній ряд над підлогою) 70-85 см;

· центр екрану монітора над підлогою 90-115 см;

· нахил екрану назад по відношенню до горизонтальної площини 88-105 градусів;

· відстань між екраном і краєм столу 50-75 см. Для зменшення ризику появи відображень на поверхні екрану дисплея вона повинна перебувати під прямим кутом до вікна.

Вікна не повинні розташовуватися ні позаду операторів, ні перед ними. Глибина простору для ніг повинна становити: від краю столу не менше 60 см на рівні колін і 80 см на рівні ступень.

Розташування предметів в виробничому приміщенні повинно відповідати НАОП 0.00-1.31-99 (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 - План виробничого приміщення з комп'ютеризованими робочими місцями: 1 - комп'ютеризоване робоче місце з ПК та ЖК-монітором; 2 - сонцезахисні жалюзі; 3 - шафи для зберігання документації та фахової літератури

4.4 Електробезпека в приміщеннях з ЕОМ

Вимоги електробезпеки і пожежної безпеки у приміщеннях, де встановлені ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99: ЕОМ і все устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження роботи їх, електропроводи і кабелі мають відповідати електробезпеці зони за ПВЕ та мати апаратуру захисту від струму короткого замикання.

Необхідно забезпечити неможливість виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів шляхом переходу на негорючу ізоляцію.

Лінії електромережі ВДТ ЕОМ і ПЕОМ виконуються як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників (заземлення або занулення), причому площі перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника повинні бути не меншими за площу перерізу фазового провідника.

При одночасному використанні понад п'яти ПЕОМ на помітному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який в разі небезпеки повністю знеструмлює електричну мережу (крім освітлення). В такому випадку при використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволено прокладати їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережі для під'єднання ВДГ, ЕОМ і ПЕОМ оснащуються справжніми штепсельними з'єднаннями та електророзетками, які, крім контактів фазового і нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для під'єднання нульового захисного провідника, що під'єднаний раніше ніж вони. Порядок роз'єднання при відімкненні мережі має бути зворотним. Заборонено під'єднувати обладнання до звичайної двопровідної електричної мережі, зокрема з використанням перехідних пристроїв. Електромережі штепсельних з'єднань та електричних розеток необхідно виконувати за магістральною схемою, по 3-6 в одному колі. При розташуванні їх уздовж стін провідники прокладають по підлозі в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а при розташуванні їх у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих рукавах. При цьому не дозволяється використовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Металеві трубки і гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.001.21-98. Неприпустимо використовувати функціональне заземлення для під'єднання захисного заземлення.

Штепсельні з'єднання або електричні розетки для напруги 12 і 36 В мають бути пофарбовані в колір, що відрізняється від їхнього кольору для напруги 127 і 220 В.

Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогнестійкості не меншою за 30 хв, або негорючими і виконані з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин і газів, що сприяють корозії. Простір під ними розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більшою за 250 м2 з межею вогнестійкості не меншою за 45 хв. Простір під підлогою має бути оснащений системою пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог пожежного захисту з викорис­танням димових пожежних сповіщувачів.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека на підприємстві - це один з важливих факторів збереження вашої робочої території і життя персоналу. На жаль, більшість підприємців підходять до цього питання не дуже серйозно. Вішають вогнегасники, пожежні сигналізації, малюють плани евакуації не для того, щоб дійсно захистити себе від можливої майбутньої біди, а для перевірок, щоб ті не дали штраф і по швидше відв'язалися, щоб не заважали робочому процесу. І тільки якщо, дійсно, щось станеться на площах підприємств, тільки тоді власники фірм по-справжньому ставляться до цього серйозніше, не обходять даний момент стороною, але часом це відбувається вже пізно.

Пожежна безпека на підприємстві - це не тільки ряд стандартних вимог. Будь своє або орендоване приміщення, має бути готове до стану бойової готовності, а не покладатися на справа випадку. Збитки від пожеж небезпечні і значні тим, що осередок загоряння не зафіксіруешь відразу без допоміжних засобів і тушкувати розгорівшись полум'я досить складно. У будь-якому приміщенні, не важливо, воно ваше особисте або орендоване, потрібно встановлювати всі потрібні системи пожежогасіння.

Для того, щоб повністю була активною пожежна безпека на підприємстві, потрібно першою справою встановлювати пожежну сигналізацію. Завдання встановленого обладнання - оповістити людей, що працюють на даній території про пожежу або можливому невеликому загорянні. У деяких випадках існує автоматичне гасіння пожежі. Також всі приміщення зобов'язана бути забезпечене вогнегасниками, які повинні розставлятися на вільних видних місцях. До них додається інструкція по користуванню. Бажано, щоб працюючий персонал прочитав правила користування вогнегасником до того моменту, коли доведеться його використовувати в дії, інакше це може призвести до плачевних ситуацій. Важливо знати, що вогнегасник потрібно зберігати в місцях, захищених від прямих сонячних променів. І одне з головних правил - це план евакуації, що включає в себе всі входи і виходи, вікна, розташування вогнегасників на тому чи іншому поверсі, пожежні сходи, електрощитові. Здавалося б, навіщо він потрібний, особливо тим, хто в даному приміщенні вже працює досить довго і пройшов би по ньому із закритими очима.

Але в практиці часто трапляються випадки, коли в знайомому місці при пожежі чоловік не міг зорієнтуватися. Правила пожежної безпеки на підприємстві для всіх однакові і повинні виконуватися відповідно до вимог.

У випадку пожежі треба використовувати план евакуації (рисунок 4.2).

Рисунок 4.2 - План евакуації людей

Висновки

Програма дипломного проекту «Інформаційна система магазину» розроблена на алгоритмічній мові С# з використанням технології.

Программа призначена для:

· упорядкування роботи фірми;

· збереження значних обсягів інформації;

· швидкого та зручного доступу до інформації.

В майбутніх версіях програми можна додати додатковий функціонал. А саме:

· запити;

· можливість збереження в XML;

· роботу с базами MySql.

Розробка програми дозволила мені детальніше ознайомитися з мовою С# та технологією. NET, закріпила навички по тестуванню, створенню UML-діаграм, написанню документації.

При розробці програмного продукту ознайомився з вимогами к програмній домументації. Документи оформлювались відповідно до існуючих стандартів Єдиний Стандарт Програмної Документації (ЄСПД).

Перелік посилань

1. Буч Г., Рамбо Д., Якобсон И. Язык UML. Руководство пользователя. 2-е изд.: Пер. с англ.. Мухин Н. - М.: ДМК Пресс. - 496 с.: ил.

2. Дж. Рамбо, М. Блаха. UML 2.0. Объектно-ориентированное моделирование и разработка. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2007. - 544 с.: ил.

3. Сахил Малик. Microsoft ADO.NET 2.0 для профессионалов = Pro ADO.NET 2.0.--М.:«Вильямс», 2006.-- С.560.

4. Джеф Просиз Программирование для Microsoft.NET = Programming Microsoft.NET.--М.:Русская редакция, 2003.-- С.704.

5. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: підручник для студ. вищ. навч. закл.: затв. МОНУ. - К.: Знання, 2010. - 375 с.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. -- Л., 1998.

7. В. Березуцький Т.С. Бондаренко Г.Г. Валенко та ін. Основи охорони праці. Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Факт, 2007. - 480 с.

8. Вечканов Г.С. Экономическая теория: Учебник для вузов. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2009 - 210 c.

Додаток А

UML-діаграми

Рисунок А.1 - UML-діаграма класів

  

Продовження рисунку А.1



Рисунок А.2 -UML-діаграма прецедентів



Рисунок А.3 -UML-діаграма діяльності методу btnOk_Click() класу FilterForm

Додаток Б

Лістинг програми

Файл ButtonExtensions.cs

using System.Drawing;

using System.Windows.Forms;

namespace TurFirm

{

// Класс расширений для кнопок.

public static class ButtonExtensions

{

// Задаёт цвет кнопки, отвечающей за запуск формы.

public static void SetFlatButtonColor(this Button button, Color color)

{

if (button == null)

return;

button.BackColor =

button.FlatAppearance.CheckedBackColor =

button.FlatAppearance.MouseDownBackColor = button.FlatAppearance.MouseOverBackColor = color;

}

Файл ColorPanel.cs

using System.Drawing;

using System.Windows.Forms;

namespace TurFirm

{

// Усовершенствованная панель с цветной рамкой и заливкой внутри.

public class ColorPanel: Panel

{

private bool _colorBorderEnabled; // включена ли цветная рамка

private Color _borderColor; // цвет рамки

private Color _displayRectangleColor; // цвет заливки внутри рамки

public ColorPanel()

{

SetStyle(ControlStyles.ResizeRedraw, true);

borderColor = Color.Black;

colorBorderEnabled = false;

displayRectangleColor = Color.Empty;

}

public bool ColorBorderEnabled

{

get { return _colorBorderEnabled; }

set

{

if (_colorBorderEnabled == value)

return;

colorBorderEnabled = value;

Refresh();

}

public Color BorderColor

{

get { return _borderColor; }

set

{

if (_borderColor == value)

return;

borderColor = value;

Refresh();

}

}

public Color DisplayRectangleColor

{

get { return _displayRectangleColor; }

set

{

if (_displayRectangleColor == value)

return;

displayRectangleColor = value;

Refresh();

}

protected override void OnPaint(PaintEventArgs e)

{

base.OnPaint(e);

if (_displayRectangleColor != Color.Empty)

using (var brush = new SolidBrush(_displayRectangleColor))

e.Graphics.FillRectangle(brush, DisplayRectangle);

if (!_colorBorderEnabled)

return;

ControlPaint.DrawBorder(e.Graphics, DisplayRectangle, _borderColor, ButtonBorderStyle.Solid);

}

Файл DatabaseForm.cs

using System;

using System.Drawing;

using System.Windows.Forms;

namespace TurFirm

{

// Форма для просмотра и редактирования таблиц баз данных.

public partial class DatabaseForm: Form

{

// Экземпляр формы.

public static DatabaseForm Instance { get; private set; }

// Кнопка, которая отвечает за экземпляр формы.

public static Button InstanceButton { get; private set; }

public DatabaseForm(Button instanceButton)

{

InitializeComponent();

Instance = this;

InstanceButton = instanceButton;

}

private void DatabaseForm_Load(object sender, EventArgs e)

{

ControlBox = false;

WindowState = FormWindowState.Maximized;

}

private void DatabaseForm_Enter(object sender, EventArgs e)

{

InstanceButton.SetFlatButtonColor(Color.LightBlue);

}

private void DatabaseForm_Deactivate(object sender, EventArgs e)

{

InstanceButton.SetFlatButtonColor(Color.Empty);

}

private void DatabaseForm_FormClosed(object sender, FormClosedEventArgs e)

{

InstanceButton.SetFlatButtonColor(Color.Empty);

InstanceButton = null;

Instance = null;

}

Файл DatabaseForm.Designer.cs

namespace TurFirm

{

partial class DatabaseForm

{

/// <summary>

/// Required designer variable.

/// </summary>

private System.ComponentModel.IContainer components = null;

/// <summary>

/// Clean up any resources being used.

/// </summary>

/// <param name="disposing">true if managed resources should be disposed; otherwise, false.</param>

protected override void Dispose(bool disposing)

{

if (disposing && (components != null))

{

components.Dispose();

}

base.Dispose(disposing);

}

#region Windows Form Designer generated code

/// <summary>

/// Required method for Designer support - do not modify

/// the contents of this method with the code editor.

/// </summary>

private void InitializeComponent()

{

this.tabControl = new System.Windows.Forms.TabControl();

this.tabPageCountries = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageCities = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageHotels = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageServices = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageTours = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageClients = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabPageToursClients = new System.Windows.Forms.TabPage();

this.tabControl.SuspendLayout();

this.SuspendLayout();

// tabControl

//

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageCountries);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageCities);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageHotels);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageServices);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageTours);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageClients);

this.tabControl.Controls.Add(this.tabPageToursClients);

this.tabControl.Dock = System.Windows.Forms.DockStyle.Fill;

this.tabControl.Font = new System.Drawing.Font("Segoe UI", 10F, System.Drawing.FontStyle.Regular, System.Drawing.GraphicsUnit.Point, ((byte)(0)));