Психологічні проблеми спілкування в підлітковому віці

Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.03.2012
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В одинадцять-тринадцять років спостерігається падіння успішності, зниження працездатності, згасання минулих інтересів, розчарування у авторитетах. З'являється негативізм по відношенню до будь-яких вимог старших, спроби будь-якою ціною продемонструвати свою "дорослість", проявити незалежність, вирватись з-під опіки. У дівчат ці зміни розпочинаються значно раніше, ніж у хлопців, і протікають не так інтенсивно. Перехідний період у дівчат ніби розтягнутий у часі і згладжений. Однак зустрічається і в них підліткові порушення поведінки.

Розходження між зовнішнім і внутрішнім стають глобальним і власне "Я" і яким його сприймають і усвідомлює тринадцятирічна людина і весь світ, розділений прірвою, яку, як йому здається, ніколи і ніяк не здолати. Конфлікти з дорослими нерідко здаються відносно поверховими і безневинними в порівнянні із стражданнями і складними внутрішніми драмами.

Недарма Л. М. Толстой назвав цей вік "пустелею юнацтва". В цей період необхідно відрізняти випадкові порушення поведінки, викликані надмірною роздратованістю, чутливістю, гіпертрофованою жадобою до незалежності, іншими вчинками, які дійсно не можна залишити без уваги.

Хвилювання і депресія - явища звичайні серед учнів цього віку. Спілкування для підлітків настільки вагоме, що в науці дискутується питання про те, чи залишається вчення по-старому ведучою діяльністю в цей період, чи головним стає інтимно-особисте спілкування із однолітками.

Це вік загальнолюдських ідеалів, період осмислення соціальної ваги, етап серйозної суспільної роботи, час формування громадської позиції.

Внутрішня напруженість життя підлітка вимагає від нього і від вчителів мужності і терпіння. Невирішена вчасно конфліктна ситуація, неувага до хвилювання підлітка обов'язково проявляється в порушенні поведінки, в негативних звичках, негативних рисах характеру. Вчитель не повинен забути цей вік. Вихід із кризового стану проявляється в поглиблених взаємовідносинах із однолітками, поява свого гурту.

Саме в цей період розвитку особистості суттєвим є розуміння дорослими специфіки юнацької тривожності, можливість правильно визначити рівень тривожності підлітка, вміння зробити адекватний психолого-педагогічний висновок. В кожного підлітка існує свій рівень тривожності, який залежить від вікової діяльності, розвитку самооцінки; і є для підлітка вагомим компонентом самоконтролю і самовиховання.

Дослідження тривожності спрямовано на розпізнання ситуативної та особистісної тривожності. Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб'єкта до тривоги. Вона активізується при сприйнятті яких-небудь стимулів, які людина розцінює як небезпечні.

Ситуативна, чи реактивна тривожність, як стан, характеризується емоціями, які переживаються суб'єктивно: напруга, неспокій, стурбованість, нервовість.

Вимірювання тривожності, як властивості особистості, особливо важливе, тому що ця властивість обумовлює поведінку суб'єкта.

Однією з причин девіантної поведінки підлітка є відсутність систематичного нагляду. Безнаглядність учнів можна розглянути як ситуацію розвитку педагогічне запущених дітей, які спочатку були обділені увагою і турботою батьків, потім вчителів, ситуація розвитку підлітка, який вийшов із-під контролю дорослих, став некерованим в силу конфліктних відносин з ними.

Найбільш яскравою формою прояву безнаглядності дітей являються втікачі з дому (бродяжництво), або прогул уроків, суцільне проводження часу не вдома, серед однолітків, які втратили повагу до батьків, ігноруючи вимоги вчителів.

Дослідження показують, що серед причин, які спонукають дітей залишити рідний дім, можна виділити 4 групи:

І. Відхилення у розвитку психіки, перш за все дромоманія - розлад інтересів, яке характеризується нездоланним бажанням до зміни місця знаходження. Діти, які страждають цим, потребують спеціальних мір медико-педагогічного впливу.

II. Пошук пригод. Це характерно для молодших школярів з романтичною уявою про світ. Втікання з дому є важкою формою, але було викликано найкращими намірами і їх недоцільно карати, а треба пояснювати і вчити.

Ш. Неблагополуччя і конфлікти в сім'ї. Якщо батьки зуміють зрозуміти і виправити свої помилки, то відносини із сином чи донькою налагодяться. Якщо вони продовжуються, то розрив між ними і дітьми, які стають дорослими не попередити.

IV. Дитячий гедонізм (надмірна схильність до веселого проведення часу). Прагнення до легкого бездумного проведення часу, яке не потребує ніяких зусиль, легко "переважає" над усвідомленням необхідності виконувати свої обов'язки.

Таким чином, хоча і мотивація поведінки підлітка має різне коріння в соціальній ситуації їх розвитку, ціль їхньої втечі одна - корінним чином поміняти відносини, які склалися в сім'ї. Залишаючи дім, ці діти підсвідоме надіються заставити дорослих замислитись над істинними причинами поганої поведінки. Як би не агресивно була настроєна дитина, як би не заперечувала значущість для нього представлених норм, в глибині душі він завжди важко переживає свою відірваність від своїх ровесників.

Виходячи із того, що більша частина прогулів уроків і втікання дітей з дому пов'язана з помилками в вихованні в сім'ї, слід відвести головну роль в ділі профілактики безнаглядності дітей конкретно вчителю. Мається на увазі психологічна профілактика, яка намічає зміну не стільки реальних умов, скільки змін до них. Дійсно, вчитель не в змозі замінити відношення в сім'ї, не може повернути батька. Але справжній вчитель може і повинен сформувати правильне ставлення до самої складної ситуації. Бо в дитини дуже мало життєвого досвіду, але психологічно він буде захищений перед нещастям і негараздами. Саме дорослий повинен допомогти йому організовуючи та направляючи його переживання і почуття, прагнучи до того, щоб цей процес йшов до вдосконалення його особистості і попередив відхилення в поведінці.

Потреба в спілкуванні, у встановленні І підтриманні контакті із навколишніми визначена самою природою розвитку людської особистості. Тому, тільки в процесі спілкування реалізуються потенційні можливості розвитку психіки, свідомості, формується здібність до гри і навчання, до пізнання, виховує уміння жити серед людей. Щоб ефективно керувати процесом утворення і функціонування молодіжних груп, необхідно відтворити реальну картину причин, і слідства включення неповнолітніх в групи з негативним орієнтиром. При цьому потрібно обов'язково проаналізувати психологічні фактори, які приводять молоду людину в залежність від негативних цінностей і норм. Як відомо неповнолітні відрізняються віковою імпульсивністю, прагненням, часто не замислюються, переходячи від слів до справи.

Слід врахувати і те, що будь-якого роду компанія має свою логіку розвитку. Поступово перенасичене буденне спілкування ставить на рахунок дня питання про самоствердження. І тоді яка-небудь, навіть бездумна ідея виконує роль стимулу і керівництва до дії. При цьому групи які стоять і мають склад із невлаштованих і важковиховуваних дітей, реалізують себе в ряді випадків, у всякого роду агресивних діях протиправного характеру: порушують порядок в суспільних місцях, ображають оточуючих, хуліганять, влаштовують бійки, крадіжки і інші протиправні дії.

І якщо вони не будуть вчасно розділені, то можуть створити злочинну групу. Найбільш реальною в профілактичній роботі стає -- можлива опора на загальнолюдські цінності. Конкретніше, представник "хіппі" приймає ідеї Добра, рівноправ'я, мирного існування, літератури, мистецтва. І завдання таке, переконати в правильності наших ідей, не даючи простору демагогії і наступне завдання заключається в розділенні групи шляхом надання дітям вибору, здібними і бажаючими займатись мистецтвом чи іншим корисним ділом за здібностями.

Важливо звернути увагу на більш глибокі аспекти профілактики. Практично всюди у групах із негативним напрямком виявились, які не зайняті працею, за цікавістю, які вийшли із системи суспільне корисної діяльності і відстаючі у навчанні. Притягнути цих дітей до цікавої, корисної праці, до мистецтва, науки - і в них не буде підстав для переходу у дворову компанію, формування комплексу неповноцінності.

Багато залежить від умов життя в сім ї психолого-педагопчної позиції батьків. Важливо досягнути розширення зони впливу батька і матері в коло інтересів дитини. При цьому з'явиться можливість вчасно попередити проблеми, вчинки, а ще краще - виявити ініціативу у корисній справі.

Кожна заборона повинна бути зважена із віковими, статевими, індивідуально-психологічними особливостями. Попередити негативні тенденції в розвитку підростаючої особистості, не допустити втягненню до групи із негативною направленістю і деформованими формами спілкування можлива, якщо вчасно потурбуватися про те, що в структурі потреб і мотивів домінування прагнення до гармонічного самовдосконалення, бажання дарувати людям добро, спрага пізнання і мистецтва, щоб почуття відповідальності перед іншими і перед собою не дозволило дитині прагнути досягти цілей неправовими методами, щоб прийняте рішення доводилось до логічного кінця і щоб емоційною оцінкою виконаної роботи завжди була задоволеність, гордість за плоди своєї праці і бажання зробити діло це краще. Така людина не затримається і не попаде в злочинну групу.

РОЗДІЛ 3. Експериментальне вивчення ролі спілкування в соціалізації підлітків

3.1 Методи психологічного вивчення спілкування підлітків

В підлітковому віці відбувається бурхливий психофізіологічний розвиток та перебудова соціальної активності дитини. Цей вік насичений драматичними хвилюваннями, кризами та труднощами. Також це пора досягнень, стрімкого нарощування знань, вмінь, становлення "Я", здобуття нової соціальної позиції. Разом з тим, це вік , в якому дитяче світосприймання зникає та з'являється почуття тривожності та психологічного дискомфорту.

Складом психологічного розвитку підлітка стає розвиток його самосвідомості. Однією з найважливіших рис, які характеризують особистість підлітка, є стійка самооцінка та образ "Я".

Підлітки частіше починають спиратися на думку своїх однолітків. Якщо в молодших школярів підвищена тривожність виникає при контакті з незнайомими людьми, то в підлітків напруга та тривога вища у відносинах з батьками та однолітками.

Прагнення жити за своїми ідеалами, вироблення цих прикладів поведінки може приводити до зіткнення поглядів на життя підлітків та їх батьків,створювати конфліктні ситуації.

В багатьох підлітків відмічається акцентуації характеру - певне загострення деяких рис характеру, які складають певну вразливість підлітка (невротичні розлади, делінквентна поведінка, пристрасть до алкоголю та наркоманія).

Основні методи дослідження спілкування підлітків це - спостереження, анкетування, опитування. Для досліджень міжособистїсних відносин існують такі методики:

- соціометрія; - референтометрія; - опитувальники товариськості;

- методика діагностики міжособистісних відносин Тімоті - Лірі;

- репертуарні решітки.

Для вивчення особливостей розвитку особистості та її властивостей можна використовувати такі методики:

* 16-факторний опитувальник Кеттела.

Ціль цього опитувальника - оцінити розвиток особистісних якостей, які складають 16 факторів. Наприклад:

1) стриманий - товариський;

2) жорсткий - м'який;

3) практичний - з багатою уявою і т.д.

Особистіший опитувальник в цьому варіанті містить 105 питань.

* Шкала оцінки тривожності Спілберга.

Бланк шкал самооцінки Спілберга містить в собі інструкції та 40 питань -суджень, 20 з яких призначені для оцінки рівня ситуативної тривожності та 20 -для оцінки рівня особистішої тривожності.

Методика "Неіснуюча тварина"

Методика”Не закінчені речення " та ін.

Ситуація розвитку підлітка припускає кризи, конфлікти, труднощі адаптації до соціального середовища. Підліток, який не зміг благополучно подолати повний етап становлення свого психосоціального розвитку, відхилившись в своєму розвитку та поведінці від загальноприйнятих норм, отримує статус "важкого". В першу чергу це відноситься до підлітків з асоціальною поведінкою. У підлітків з'являються певні поведінкові реакції, які складають специфічний комплекс. Це виявляється, як реакція емансипації, яка представляє собою тип поведінки, посередництвом якої підліток намагається звільнитися з-під опіки дорослих.

Крайній ступінь проявів цієї реакції: бродяжництво; реакція групування однолітків, виявляється в підвищеній зацікавленості до спілкування з Ровесниками, орієнтації на вироблення групових норм та цінностей.

3.2 Організація, методика та процедура дослідження

Дослідження проводились серед учнів 9-11-х класів Рівненської загальноосвітньої школи І-ІЇІ ступенів №10 на протязі 2003-2004 навчального року. В дослідженнях взяли участь 73 школярі підліткового віку, із них учнів молодшого підліткового віку (10-12 років) -- 41 учень, старшого підліткового віку (15-16 років) - 32 учня.

Було підготовлено психологічний інструментарій для проведення досліджень: анкети, бланки відповідей та інструкції до методик.

Для дослідження найбільш значимих систем соціальної взаємодії, які впливають на соціалізацію, була використана методика дослідження соціальне значимих зв'язків учнів (за їх самооцінкою). Учням було запропоновано 10 об'єктів оцінювання, з якими вони зазвичай спілкуються, їм потрібно було визначити рівень залежності та значимості цих об'єктів у спілкуванні, і в залежності від цього розставити цифри від одного до десяти.

Для дослідження основних проблем, які виникають у спілкуванні з батьками, була використана наступна анкета:

Анкета

1. Чи існують проблеми у спіліуванні батьків?

2.Хто приймае рішення в вашій сім'ї.?

3.Ваша сім'я схожа на сім'ю ваших батьків?

4. На кого з батьків ви хотіли б бути схожі і чому?

Разом з анкетуванням підлітків про взаємовідносини в сім'ї з ними проводились також бесіди з метою вияснення, як будуються І розвиваються відносини з однолітками, які мотиви переорієнтації підлітка на спілкування з ними.

Для визначення рівня тривожності в групі підлітків була використана методика шкал самооцінки Ч.Д.Спілберга, яка була адаптована Ю.Л.Ханіним на російській мові. Ця методика містить в собі інструкції та 40 питань-суджень, які розташовані в 2-х таблицях по 20 питань в кожній і пристосовані для оцінки рівня ситуативної тривожності (СТ) та для оцінки рівня особистіної тривожності (ОТ). Таблиці мають такий вигляд:

Шкала ситуативної тривожності (СТ)

Суждения

Ответы

нет, это

не так

пожалуй,

так

верно,

так

совершенно верно

1. Я спокоен

1

2

3

4

2. Мне ничего не угрожает

1

2

3

4

3. Я нахожусь в напряжении

1

2

3

4

4. Я внутренне скован

1

2

3

4

5. Я чувствую себя свободно

1

2

3

4

6. Я расстроен

1

2

3

4

7. Меня волнуют возможные неудачи

1

2

3

4

8. Я ощущаю душевный покой

1

2

3

4

9. Я встревожен

1

2

3

4

10.Я испытываю чувство внутреннего удовлетворения

1

2

3

4

11. Я уверен в себе

1

2

3

4

12. Я нервничаю

1

2

3

4

13. Я не нахожу себе места

1

2

3

4

14. Я взвинчен

1

2

3

4

15. Я не чувствую скованности, напряженности

1

2

3

4

16. Я доволен

1

2

3

4

17. Я озабочен

1

2

3

4

18. Я слишком возбужден и мне не по себе

1

2

3

4

19. Мне радостно

1

2

3

4

20. Мне приятно

1

2

3

4

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

Суждения

Ответы

никогда

почти

никогда

Часто

почти всегда

1 . У меня бывает приподнятое настроение

1

2

3

4

2. Я бываю раздражительным

1

2

3

4

3. Я легко могу расстроиться

1

2

3

4

4. Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие

1

2

3

4

5. Я сильно переживаю неприятности и долго не могу о них забыть

1

2

3

4

6. Я чувствую прилив сил, желание работать

1

2

3

4

7. Я спокоен, хладнокровен и собран

1

2

3

4

8. Меня тревожат возможные трудности

1

2

3

4

9. Я слишком переживаю из-за пустяков

1

2

3

4

10. Я бываю вполне счастлив

1

2

3

4

11. Я все принимаю близко к сердцу

1

2

3

4

12. Мне не хватает уверенности в себе

1

2

3

4

13. Я чувствую себя беззащитным

1

2

3

4

14. Я стараюсь избегать критических ситуаций и трудностей

1

2

3

4

15. У меня бывает хандра

1

2

3

4

16. Я бываю доволен

1

2

3

4

17. Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня

1

2

3

4

18. Бывает, что я чувствую себянеудачником

1

2

3

4

19. Я уравновешенный человек

1

2

3

4

20. Меня охватывает беспокойство, когда я думаю о своих делах и заботах

1

2

3

4

Досліджуваним було запропоновано закреслити цифру в залежності від того, як вони себе почувають в даний момент (шкала СТ) та в залежності від того, як вони себе почувають зазвичай (шкала ОТ).

Дослідження проводились як під час занять, так і у вільний від уроків час.

3.3 Аналіз результатів дослідження основних труднощів спілкуванні підлітків з батьками

Результати експериментального дослідження (таблиця 1.) дозволяє встановити такі тенденції в соціальних зв'язках підлітків.

Таблиця 1.

Результати дослідження динаміки найбільш значимих зв'язків підлітка 6-7 клас.

1 -- ~-1

У хлопців

У дівчат

В загальному

Батько

Мати

Мати

2

3--

Мати

Вчителі

Батько, вчителі

Товариш із класу

Товариш із класу

Товариш із класу

4

5

Брат (сестра)

Батько, родич

Брат (сестра)

Вчитель

Брат (сестра)

Родичі

6

Родич

Товариш поза школою

Бабуся

7

Товариш зі школи

Бабуся

Товариш зі школи

8

Бабуся

Товариш зі школи

Товариш поза школою

9

Товариш поза школою

Дідусь

Дідусь

10

Дідусь

Родич

Родич

підліток спілкування проблема

9-10 клас

№І

У хлопців

У дівчат

В загальному

1

Мати

Мати

Мати

2

Батько

Брат (сестра)

Брат (сестра)

3

Товариш із класу

Товариш зі школи

Товариш зі школи

4

Родичі

Вчителі

Батько

5

Товариш зі школи

Батько

Товариш поза школою

6

Бабуся

Товариш поза школою

Товариш зі школи

7

Дідусь

Родичі

Родичі

8

Товариш поза школою

Бабуся

Бабуся

9

Вчителі

Дідусь

Соціальне важливими для підлітків є сім'я та спілкування з ровесниками. Але у старших підлітків виявляється тенденція зміни соціалізації в бік спілкування з ровесниками в порівнянні з родичами і вчителями.

Підвищення критичності в сприйнятті світу дорослих виявилось у зниженні значення для старших підлітків вчителів у порівнянні з молодшими підлітками. Спостерігається різниця в оцінці референтних особистостей, якщо порівнювати результати хлопців і дівчат.

У дівчат набагато менша прихильність до батьків, ніж у хлопців. Хоча мати для підлітків обох статей залишається референтною особистістю, все ж у хлопчиків батько займає чільне місце в соціальному оточенні. Але вже в старшому підлітковому віці його вагомість знижується. Це свідчить про те, що батьківська роль стала сьогодні особливо складною і проблематичною. Сучасні чоловіки приділяють менше уваги сім'ї і дітям, змінилось їх традиційне становище в сім'ї. Батько перестав бути єдиним годувальником і дисциплінатором. Праця, яка завжди була і залишається головною сферою самоствердження чоловіків, в наші дні просторово відокремлена від побуту. Що стосується внутрішньосімейних функцій, роль матері тут уявляється більш важливою і вагомою, ніж роль батька. Крім того, взаємовідносини батьків з дітьми ускладнюються меншою експресивністю чоловіків, їх частим невмінням виразити порівняно тонкі почуття і психологічні хвилювання.

Аналіз дослідження основних труднощів у спілкуванні підлітків з батьками вказує, що в більшості підлітав існують такі проблеми (таблиця2).

Головною причиною конфліктів старшими підлітками вказано нерозуміння, молодшими - недотримання батьківських вимог. Почуття, які відчувають підлітки в результаті емоційного розриву із батьками, цілком протирічні. При явному переважанні конфліктності у взаємовідносинах, підлітки в більшості випадків повторюють модель сімейних стосунків батьків у своєму сімейному житті. Але тут існує велика різниця між молодшими і старшими підлітками: якщо у молодших підлітків хочуть бути схожими на батьківську сім'ю більше дітей, то у старших підлітків таких набагато менше. Не хочуть бути схожими на батьківську сім'ю чверть старших і половина менших дітей. У старших підлітків переважає відповідь бути схожими але не зовсім, а частково (цифри див. у таблиці 2).

Таблиця 2.

Результати дослідження труднощів в спілкуванні підлітків з оточуючими

Проблеми

Молодші

підлітки

Старші

підлітки

1

Існування проблеми у спілкуванні із батьками

62,5%

44,5%

2

Тимчасовість існування проблеми

22,2%

6,2%

3

Проблеми у спілкуванні із батьками не існує

31,3%

33,3%

4

Бажання бути схожими на батьківську сім'ю

81,3%

33,3%

5

Не хочуть бути схожими на свою сім'ю

22,2%

12,5%

6

Бажання бути схожими на свою сім'ю частково

44,5%

7

Бажання бути схожим на обох батьків

50%

8

Бажання бути схожим на матір

31,2%

55,6%

9

Бажання бути схожим на батька

18,8%

Ці дані підтверджують, що до старшого підліткового віку відбувається переоцінка сімейних відносин, з'являється критичність у судженнях про сім'ю, ламаються стереотипи чемних, готових у всьому бути подібними до батьків дітей, тобто старші підлітки поступово звільняються від батьківського піклування, досягають емансипації від батьків.

Зараз хочеться відмітити, що бажання звільнитися від емоційної залежності від батьків набагато менше виражається у дівчат, ніж у хлопців. Для дівчат характерна згода з батьківськими вимогами, заклопотаність, підтримка емоційних відносин із сім'єю, схильність до відтворення способу життя сім'ї, визначення своїх життєвих ідеалів на основі батьківських уявлень.

Хлопці, в більшості схильні наслідувати зовнішні по відношенню до сім'ї моделі успіху і соціального життя.

Але, якщо молодші підлітки переважно хотіли б бути схожими на обох батьків (50% опитаних), то старші вже диференціюють образ батька від образу матері і віддають перевагу бути більше схожими на матір, ніж на батька.Найчастіше серед пояснень про образ батьків, як приклад для наслідування звучать такі пояснення:

* У молодших:

- Образ батька пов'язаний з поняттям "суворий, сильний, працьовитий";

- Образ матері пов'язаний з поняттям "добра, працьовита, весела, ніжна".

* У старших звучить особистий підхід у визначеннях:

- Подобається характер;

- Подобається тому що вона (він) можуть зрозуміти;

І т. д.

І головними перевагами обох батьків, як у старших, так і у молодших підлітків залишається емоційна прихильність, діалог і кооперація всіх членів сім'ї для вирішення як найважливіших, так і повсякденних проблем та справ.

3.4 Аналіз результатів дослідження спілкування підлітка з однолітками

Дані, які були одержані в бесідах про розвиток відносин з однолітками дозволяють зробити висновок, що група ровесників задовольняє в першу чергу потребу у вільному, нерегламентованому дорослими спілкуванні.

Вільне спілкування - це просто спосіб проведення вільного часу, але й засіб самовираження, встановлення нових людських контактів, з якими поступово викристалізовується щось інтимне, виключно своє. Спілкування з ровесниками спочатку неминуче екстенсивне, потребує частої зміни ситуації і досить широкого кола учасників.

Належність до компанії підвищує впевненість в собі і дає додаткові можливості самоутвердження. В мотивах переорієнтації підлітка на спілкування з ровесниками відображаються життєво важливі для них проблеми:

* Утвердження особистих можливостей;

* Набуття якостей дорослого через прирівнювання на "більш дорослого товариша";

* Прагнення до дружби, бажання бути зайнятим та визнаним;

* Взаємовідносини з протилежною статтю;

* Захист особистої гідності.

Важливо підкреслити, що для підлітка необхідно як просто бути із ровесниками, але і головне, займати серед них стан, який його задовольняє. Для деяких це прагнення може втратитись в бажанні зайняти в групі позицію лідера, для інших - бути визнаним, улюбленим товаришем, для третіх -авторитетом у якій-небудь справі, але в будь-якому випадку вона є ведучим мотивом поведінки дітей у старших класах. Як показують дослідження, самі невміння, немотивованість, неможливість добитись такого положення речей найчастіше є причиною недисциплінованості і навіть правопорушень підлітків. Це супроводжується і підвищеною конформністю підлітків по відношенню до підліткових компаній. В той же час дослідження показують, що вже починаючи з 6-го класу у підлітків починає інтенсивно розвиватись особистіна та міжособистісна рефлексія, в результаті чого вони починають бачити причини своїх конфліктів, труднощів та навпаки, успішності, у спілкуванні із ровесниками, в особливостях власної особистості. І тут особливо важливо для батьків і вчителів сприйняти це прагнення підлітків бути особисто відповідальними за успішність свого спілкування з оточуючими і сприяти конструктивному розвитку відповідних потреб та здібностей.

Аналіз результатів порівняльного дослідження тривожності у підлітків шостих та десятих класів.

По методиці Ч.Д.Спілберга було опитано два шостих класи загальноосвітньої школи, два десятих класи загальноосвітньої школи.

Результати дослідження в групі молодших підліткі дозволяють висунути наступні тенденції (див. табл. № 3,4).

Таблиця 3.

Результати дослідження ситуативної тривожності (СІ)

Рівень

тривожності

6-А (у %)

6-Б (у%)

Середнє

арифметичне

СТ (у%)

Низький

5,0

7,0

6,0

Помірний

20,0

32,0

26,0

Високий

75,0

61,0

68

Таблиця 4.

Результати дослідження особистісної тривожності (ОТ)

Рівень

тривожності

6-А (у%)

6-Б (у%)

Середня по

паралелі

ОТ(у%)

Низький

6,5

8,5

7,5

Помірний

22,5

25,0

235

Високий

71,1

66,5

68,8

Результати дослідження тривожності в групі старших підлітків подані в таблицях № 5,6

Таблиця 5

Результати дослідження ситуативної тривожності (СТ)

Рівень

тривожності

10А (у%)

10Б (у%)

Середня по

паралелі СТ.

(у %)

Низький

10,5

23,1

16,8

Помірний

79,0

53,8

66,4

Високий

10,5

23,1

16,8

Таблиця 6.

Результати дослідження особистісної тривожності (ОТ)

Рівень

тривожності

10-А (у%)

10-Б (у%)

Середня по

паралелі ОТ

(У %)

Низький

5,3

0,0

2,7

Помірний

63,1

46,2

54,6

Високий

31,6

53,8

42,7

Результати дослідження ситуативної тривожності в групах старших і молодших підлітків показали, що рівень ситуативної тривожності в шостому класі вищий, ніж у десятому на 20 % (див. табл. № 3 і 5). Це пояснюється тим, що на поведінку й вчинки молодших підлітків більш впливає сім'я, вчителі, в той час, коли в старшому підлітковому віці цей вплив знижується та виявляється тенденція до розширення рівня спілкування з ровесниками. Молодші ж підлітки більш відповідальні та більш емоційно реагують на стресову ситуацію. Дані таблиць 4 і 6 свідчать про зменшення рівня особистіної тривожності в старшому підлітковому віці, адже в шестикласників проблеми підліткового віку тільки починаються, а у десятикласників (в основному) вказані проблеми вже позаду, втілення у соціум відбулося, рівень дорослості дає можливість більш спокійно вирішувати важкі колись проблеми.

Загальна комунікативність набагато вища, що й сприяє більш розслабленому спілкуванню, зниженню рівня тривожності. Робоча гіпотеза підтвердилась.

3.5 Аналіз результатів корекційної роботи з деадаптованими підлітками

Для корекційної роботи з дезадаптованими підлітками були вибрані декілька розділів реабілітаційної програми з компакт-диску "Перетвори себе" (див. додаток № 1).

Заняття з підлітками проводились індивідуально під керівництвом шкільного психолога. КорекцІйна робота проводилась з учнями шостих та десятих класів, в яких було виявлено високий рівень тривожності. Також з учнями проводились бесіди, в яких підлітків навчали прийомам та методам оволодіння своїм схвильованим станом, підвищеною тривожністю (див. дод.2).

Після декількох занять учням запропонували ще раз заповнити бланки відповідей шкал самооцінки Спілберга.

Аналіз результатів дослідження показав, що після проведення корекційної роботи рівень ситуативної тривожності знизився в середньому на 2 - З бали. Учні почали більш спокійно реагувати на стресові ситуації. Можна припустити, що ще після декількох занять можливе зниження рівняо собистісної тривожності.

Висновки

1. Головне досягнення соціалізації в підлітковому віці заключається в тому, що переважний вплив сім'ї поступово замінювався впливом групи однолітків, які виступають джерелом референтних норм поведінки і одержання визначеного статусу. Ці зміни протікають у двох напрямках, в відповідності із двома задачами розвитку:

а) звільнення від батьківської опіки;

б) поступовий вхід у групу однолітків, стаючи каналом соціалізації і потребують встановлення відносин конкуренції і співпраці із партнерами обох статей.

2. Кожна із груп - однолітки і сім'я - є альтернативним референтним джерелом вибору моделі поведінки. Вплив кожної групи залежить від ситуації. І хоча конфлікти між дітьми і батьками нерідкі і швидше бувають правилом, ніж виключенням, але частіше перехід до самостійності протікає поступово і не є травмуючим випадком. Встановлення підліткової автономії є проблемою швидше батьків, ніж самих підлітків. В більшості своїй підлітки розділяють цінності сімейного оточення.

3. Дані наших досліджень показали, що стиль сімейної соціалізації тісно пов'язаний із національними традиціями, з соціальною приналежністю батьків.

4. Існуючий вплив на процес соціалізації в юнацтві надає і статева принадлежність підлітків. Процес емансипації від батьківської опіки різний для хлопців і дівчат. Але однаково для представників обох статей те, що сім'я залишається тим місцем, де підліток відчуває себе найбільш спокійно і впевнено. Закономірність лише в тім, що підліток робить більш сприятливим вплив однолітків, присутність труднощів в сімейних відносинах. Джерело виникнення труднощів підлітка в сімейних відносинах Наступні: Перший - нерозуміння дорослими внутрішнього світу підлітка, їх обманну чи примітивну уяву про його переживання, мотивах тих чи других кроків, прагненнях, цінностях і в іншому. Дорослі явно недооцінюють значимість сфери спілкування з однолітками для підлітка. В більшості своїй батьки не вміють не бачити, ні тим більше приймати участь в практиці виховання того швидкого, інтенсивного процесу дорослішання який протікає на протязі підліткового віку, всіма шляхами намагаються зберегти "дитячі" форми контролю, спілкування з дітьми. Особлива гостро це проявляється в старших підліткових класах, учні яких відчували велику потребу в спілкуванні із дорослими "на рівних", рідко маючи можливість її задовольнити. Результатом цього, як правило, стає протипоставлення себе, свого "Я" дорослим, потреба в автономії. Другою, надзвичайно важливою з психологічної точки зору, джерело конфліктів - в тім, що дорослі мають більш негативні установки по відношенню до підлітків, чим підлітки до батьків. Дорослі, які бачать дорослішання дитини, повинні і зобов'язані бачити в цьому процесі позитивні сторони, а для цього необхідно намагатись бути з підлітком "на рівних", що і складає проблему для багатьох батьків.

6. В спілкуванні з однолітками необхідно враховувати суб'єктивну значимість для підлітка цієї сторони його діяльності. Часто причиною зниження успішності, зміни поведінки, виникання афективних хвилювань лежать порушення стосунків із однолітками.

Якщо в 5-6 класах на перше місце виходить намагання зайняти визначене місце в колективі однолітків, то в 7-8 класах центральним стає прагнення підлітка до автономії в колективі однолітків пошук визнання цінності своєї особистості в очах однолітків. При цьому вони прагнуть бути особисто відповідальними за успішність свого спілкування з однолітками.

7. Спілкування з підлітками вимагає систематичного контролю за рівнем тривожності дітей, врахування вікових особливостей стану тривожності.

8. Зміни виникають також в змісті спілкування з однолітками на протязі підліткового віку. Якщо зміст спілкування молодших підлітків зводиться головним чином навколо питань навчання і поведінки, то в старших - навколо особистого спілкування, розвитку індивідуальності.

9. Необхідно враховувати і проблему формування психосексуальної, ідентичності в процесі статевого дозрівання і в різниці соціалізації у хлопців і дівчат.

Всі ці проблеми, впливають на соціалізацію підлітка в сім'ї і групі однолітків, необхідно враховувати при організації суспільно-корисної діяльності, в якій підліток підключається в широку систему взаємовідносин, задовільняючи свої претензії на відношення із дорослими і ровесниками. І тим самим в підлітковому віці в процесі соціалізації закладаються основи свідомої поведінки і вимальовується загальна направленість уявлень і соціальних установок.

Література

1. Андреев А.Н., Мдивани М.О., Рыжонкин Ю.Я. Методика измерения коммуникативной дистанции // Вопр. псих. - 1987. - №1.

2. Беличева Светлана Афанасьевна. Сложньтй мир подростка -Свердловск, Сред.-Урал. Кн. Издательство, 1984.

3. Бодалев Алексей Александрович. Личность й общемие: Избр. тр. - М.: Педагогика. 1983.

4. Божович Л.И. Избранньте психологические трудьі, М., 1995.

5. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрасте. М., 1968.

6. Брудньїй Арон Абрамович. Понимание й общсние. - М.: Знание, 1989.

7. Вьіготский Л.С. Педология подростка: проблема возраста // Собр.соч.: В 6т.-М., 1984,-т.ЗА

8. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии й психогигиене общения, -М.: Просвещение, 1987.

9. Добрович А.Б. -2-е изд. - М.: Знание, 1980.

10. Дубровина Й.В. Рабочая книга школьного психолога. М., 1995,

11. Кон И.С., Психология ранней юности. - М., 1989.

12. Кон И.С., Лосенков

13. Кон И.С. Психология старшсклассника. - М.: Просвещение, 1982.

14. Коломинский Яков Львович. Психология общения. М., «Знание», 1974.

15. Кроник А.А., Кроник Е.А. Диагностика удовлетворенности в отношениях //Вопр. псих. - 1989 г. - №5.

16. Мелибруда Е. Я -ТьІ - Мьі: Психологические возможности улучшения общения // Пер. с польского Е.Н. Новиковой; Вступ. Ст. й общ. Ред. А.А. Бодалева, А.Б. Добровича. -М. : Прогресе, 1986.

17. Мнацанакан Любовь Исаковна. Личность й оценочньїе способности старшеклассников: Кн. для учителя. -- М: Просвещение, 199-1.

18. Мудрнк А.В. Время поисков й решемий, мли старшеклассникам о них самих. М. 1989.

19. Мудрик А.В. Самьіе трудньїе годьі. - М.: Знание, 1990.

20. Новьіе исследования в психологии й возрастной физиологии. №2 (6)
АГТН СССР; Редкол: Петровский А.В. (отв. ред.) й др. - М. : Педагогика,1991.

21. Психология современного подростка / под ред. Д.И. Фельдштейна. -М.,1989.

22. Психологические проблеми юности. (Сборник статей). Под ред. Чл. кор. АПН СССР проф. А.В. Петровского. М., 1985.

23. Прихожан Анна Михайловна, Толстьіх Наталья Николаевна. Подросток в учебнике й в жизни. - М.: знание, 1990. - (Новое в жизни, науке й технике. Педагогика й психол., №5).

24. ПроблемьІ психологии современного подростка: Сб. науч. тр. АПН СССР; (Редкол.: Д.И. Фельдштейн (отв. ред.) й др.), М.: АПН СССР, 1982.

25. Развитие личиости учащегося в процессс общспия. / (Подго. М.И. Бори-шевский й др.). Киев: Вьісшая шк., 1985. .

26. Толстьтх Александр Валентинович. Подросток в неформальной группе. -М.: Знание, 1991. - (Новое в жизни, науке, технике. Педагогика й психология; №2).

27. Троицкая К. Особенности психологии старшего подростка й юноши. Реф. обр. Л., 1973.

28. Формирование личности старшеклассника / ( А.Д. Дубровина, Й.Й. Тут-кина, Й.В. Дубровина й др.); под ред. Й.В. Дубровиной, НИЙ обід. Й пед. Психологии АПН СССР - М: Педагогика, 1989.

29. Хрестоматия по истории психологии, по рсдакцисй П.Я. Гальперина, А.Н. Ждан. - М.: Издательство МГУ, 1980.

30. Ярошевский М.Г. Истории психологии, 2 -е изд., - М.: Мьісль, 1976.

31. Байярд Р.Т. Байярд Д. "Ваш беспокойньїй подросток". Практическое руководство для отчаявшихся родмтелей- М.Просвещенне, 1991.

32. Бодалев А.А. "Личность й общение": Избранные труды. М, 1983

33. Божович Л. Й. "Личность й ее формирование в детском возрасте" М. Просвещсние, 1968

34. "Возрастньїе й индивидуальньте особенности младших подростков" под редакцией Зльконина Д. Б., Драгуновой Т.В.-М. Просвещение, 1967

35. Грехнев В. С. "Культура педагогического общения", -М.Просвещение, 1990

36. Григорьева Т.Г., Линская Л.З. , УсольцеваТ.П. "ОсновьІ конструктивного общения. "Методичсское пособис для преподавателей" -Новосибирск: Издательство Новосибирского университета, М, Совершенство 1997

37. Григорьева Т. Г. "Основы конструктивного общения. Практикум.-Новосибирск, издательство Новосибирского университета, 1997

38. Добрович А.Б. "Воспитателю о психологии й психогигиене общения", М. Просвещение ,1967

39. Зимняя Й.А. "Педагогическая психология". Учебное пособие. Ростов на Дону: Издательство "Феникс ",1997

40. "Игри,обучение,тренинг,досуг..." под редакцией В.В. Петрусинского В четьірех книгах - М. Новая школа, 1994

41. Казнова Г.В. "Взаимосвязь общественно-полезном деятельности й общения подростков " Вопросьі психологии. 1983, №3, стр. 40-45

42. Кащенко В.П. "Педагогическая коррекция. Исправление недостатков характера у детей й подростков", Книга для учителя, М.Просвещение, 1994

43. Клюева Й.В., Касаткина ІО.В. "Учим детей общению.. Характер, коммуникабельность". Популярнеє пособие для родителей й педагогов -Ярославль, Академия развития, 1996

44. Кон И.С. "Психология ранней юности" - М. Просвещение, 1980

45. Кон Й. С. "Психология старшеклассника" : Пособие для учителя - М. Просвещение. 1980

46. Коротаева В.В. "Хочу, могу, умею!" Обучение, погруженное в общение -

М. "КСП", Институтпсихологии РАН, 1997

47. Лисина М.И. "Проблеми общей, возрастной й педагогической психологии", М,1978

48. Личко А. Е. "Подростковая психиатрия ", Д. Медицина, 1985

49. Мадорский Л.Р., Зак А.З. "Глазами подростков", Книга для учителя М. Просвещение, 1991

50. Мир детства, Подросток - М, 1982

51. Миславский Ю. А. "Саморегуляция й активность личности в юношеском возрасте" - М., Педагогика, 1991

52. Мудрик А.В. "Общение как фактор воспитания школьников", М. Педагогика, 1984

53. Поварницьіна Л.А. "Психологический анализ трудностей общсния", М. 1987

54. "Психология современного подростка" под редакцией Д.И.Фельд-штейна -М. Педагогика, 1987

55. "Рабочая книга школьного психолога" под редакцией Дубровиной И.В., М. Международная педагогическая академия, 1995

56. Самоукина П.В. "Игрьы в школе й дома" Психологические упражнения й коррскционньїе программьі. М. Новая школа, 1995

57. Соколова В.П., Юзефович Г.Я., "Отцьі й дети в меняющемся мире" - М. Просвещение, 1991

58. Степанов В. Г. "Психология трудных школьников" - М. "Академия", 1997

59. Столяренко Л.Д. "Основы психологии". Ростов на Дону, издательство "Феникс", 1997

60. "Учителям й родителям о психологии подростка", под редакцией Араканова Т.Г. - М. Высшая школа, 1990

61. Фельдштейн Д.И. "Психологические аспект изучения современного подростка." Вопросы психологии, 1985, №1

62. Фельдштейн Д.И. "Психологические проблсмьы общественно-полезной деятельности как условие формирования личности подростка", Вопросы психологии, 1980, №4

63. "Формирование личности в переходньтй период от подросткового к юношескому возрасту " под редакцией Дубровиной М.В., М. Педагогика, 1987

64. Фридман Л.М., Калугина И.Ю. "Психологический справочник учителя" М. Просвещение, 1999

65. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. "Психология саморазвития" М. Интерпракс, 1995

66. Эльконин Д.Б. "К проблемо периодизации психологического развития в детском возрасте ". Вопросы психологии, 1971, №4

67. Знциклопедия психологических тсстов. Общсние, межличностные отношения - М. 000 Издательство АСТ. 1997

Додаток №1

Реабілітаційна програма. Компакт-диск "Перетвори себе" містить декілька розділів: "Прогноз стана, планування, настроювання на діяльність", " Інтелектуальний тренінг: пам'ять, увага,реакція", "Зняття напруги, відпочинок, мобілізація сил", "Медитації: релаксація, гармонія, самовдосконалення ", "Особистість і товариство: відповідність характеру вимогам соціуму ".

У розділі "Прогноз стана, планування, настроювання на діяльність" об'єднані декілька методик, орієнтованих на рішення ряду важливих для будь-якої людини проблем.

По-перше, комп'ютер "скаже" Вам, яким буде для Вас зазначений день, і видає перелік подій, що очікують Вас, із вказівкою часу їхнього початку і завершення. Скориставшись запропонованою методикою. Ви зможете відповісти на питання: що означають ці події у Вашій конкретній ситуації, якими вони будуть для Вас, на що необхідно звернути увагу? Маючи ці дані, Ви можете при плануванні своєї діяльності враховувати власні фізичні і психологічні можливості.

По-друге, Ви можете одержати індивідуальні рекомендації, що підкажуть, як реагувати на події, що проходять в зазначений час. Ці рекомендації ґрунтуються на особливостях Вашого психотипу і враховують Ваш прогнозований стан.

По-третє. Ви можете навчитися правильно готуватися до подій, що особливо важливі для Вас. Така підготовка включає два аспекти: психологічне самонастроювання і вибір адекватної стратегії поводження. Ви навчитеся управляти подіями у своїх інтересах.

І, нарешті. Ви зможете навчитися інтуїтивно почувати обстановку навколо Вас, вгадувати й зміни і, тим самим, звільнитеся від необхідності, щораз обертатися до комп'ютера за прогнозом.

Методики розділу "Інтелектуальний тренінг: пам'ять; увага, реакція"

Призначені для розвитку і тренування психологічних якостей, службовим фундаментом ефективної інтелектуальної діяльності. До цих якостей ставляться:- спроможність до швидкого запам'ятовування великого обсягу інформації, - спроможність до тривалої концентрації уваги, - спостережливість, - швидкість впізнання і реагування, - спроможність ефективно діяти в несподіваних ситуаціях. Всі методики цього поділу в тієї або іншого ступеня розвивають і тренують перераховані якості. Заняття по цих методиках можуть бути корисні в першу чергу молодим людям, а так само усім, для кого в повсякденній діяльності важливі перераховані вище якості.

Декілька порад для їхнього правильного виконання. Сидіти перед комп'ютером треба зручно, але не сутулячись. Не напружуйтеся, намагайтеся увесь час бути в розслабленому стані. Подих - рівне і легке. Не суптеся - адже це просто гра. Іншими словами, віднесіться до цього процесу як до динамічної медитації. Пригадаєте поводження майстрів східних єдиноборств у бої. Незворушність, повна концентрація на тому, що Ви робите, контроль над подихом, цикли: розслабленість - вибухова реакція - знову розслабленість.

Правильне виконання методик істотно підвищить їхню ефективність. Докладний опис методик Ви знайдете у відповідних розділах допомоги.

Розділ "Зняття напруги, відпочинок, мобілізація сил" особливо важливий для тих, хто подовгу спілкується з комп'ютером. Він складається з трьох взаємозалежних частин.

Перша частина присвячена зняттю нервової напруги, що часто виникає від тривалого сидіння в майже нерухомій позі. У основі запропонованої методики лежать древні засоби гармонізації організму: молитовні погойдування, багатократні повторення мантр, ритмічні рухи культових танців і т.п. Давно помічено, що такі прямування дозволяють швидко заспокоїтися і відпочити.

Але не варто зваблюватися зовнішньою простотою цих прямувань. Існують визначені правила, завдяки яким вони і набувають своєї цілющої сили. Більш докладно Ви можете прочитати про це у відповідному розділі допомоги.

Тут же відзначимо головне. У кожного з нас є свої прямування, що ми можемо робити практично без зусиль як завгодно довго. І від цього не тільки не наступає втома, а, навпаки, виникає відчуття легкості й окриленості. Саме цей "резонанс" між зовнішніми прямуваннями і внутрішнім станом гармонізує організм. Як правило, ми не знаємо своїх цілющих прямувань. Але, знайшовши їх, одержуємо потужний засіб гармонізації організму.

Дуже часто втома від роботи за комп'ютером першими почувають очі. І саме від очей втома і напруга передаються всьому тілу. Тому з ефективного відпочинку очей може початися ефективний відпочинок тіла. Відпочинку очей і тренуванню зору присвячена друга частина цього поділу.

Якщо секрет гарного самопочуття у вмінні розслаблюватися, те немає нічого дивного в тому, що секрет гарного зору - у розслабленні очних м'язів. Будь-яка нервова напруга погано впливає на зір. Тому боротьба з ослабленням зору полягає не в тому, щоб уникати тих або інших форм роботи очей, а в тому, щоб частіше розслаблюватися. Коли психіка відпочиває, зір поліпшується.

У цьому розділі Вам пропонується декілька дуже простих, але ефективних прийомів для зберігання і поліпшення зору, їхня особливість полягає в тому, що дисплей із причини погіршення зору перетворюється в інструмент його зберігання і відновлення.

І, нарешті, третя частина цього розділу присвячена мобілізації сил. Передбачається, що користувач уже зняв напругу, розслабився, а тепер хоче зарядитися енергією. Як і в попередніх розділах, запропоновані вправи дуже прості. А секрет їхньої ефективності Ви вже знаєте - він у повній концентрації на тому, що Ви робите.

Більшість із нас дуже неефективно використовує можливості власної свідомості. Можна тільки дивуватися, як багато часу ми витрачаємо на обмірковування другорядних думок, на переживання, про які незабаром забуваємо назавжди, на побудову планів, у котрих тільки один недолік - повна їхня відірваність як від реальної дійсності, так і від фактичних потреб власного організму.

Весь цей інтелектуально-емоційний "шум" не безневинний. Свідомість втрачає свою найважливішу якість: спроможність відокремлювати головне від другорядного, активно, а не пасивно, структурувати дійсність. Хаос у свідомості породжує хаос у діяльності організму. Тому гармонія організму починається з гармонії свідомості.

Різноманітні методи гармонізації свідомості, відкриті людством за тисячоріччя свого існування, можуть бути об'єднані одним словом - медитації. Тому однойменний розділ диска "Медитації: релаксація, гармонія, самовдосконалення", а також медитативні методики інших розділів, можна сміливо вважати найважливішими, якщо Ви дійсно ринетеся до удосконалювання.

При зовнішньому розходженні, у своїй основі всі медитативні техніки включають:

- етап концентрації уваги і зосередження на визначеному об'єкті;

- етап інтенсивного міркування про цей об'єкт;

- постмедитаційний етап (просвітління).

На етапі концентрації домагаються "звуження" свідомості, щоб відсіяти "шуми". Об'єкт концентрації стає фокусом, навколо якого концентруються всі думки, що з'являються. Вони виходять від об'єкта концентрації і, зникаючи, знову повертаються до нього.

Медитуючи, Ви повинні без напруги, але уважно стежити за потоком думок. У окремі моменти Ваша свідомість буде переходити на сторонні теми, не пов'язані з об'єктом медитації. Тоді треба м'яко, але твердо повертати їх назад.

Це основна проблема при будь-якій медитації: уміння концентруватися на визначеному смисловому полі і при необхідності знову і знову в думці повертатися до нього. До речі, талановиту людину від звичайної відрізняє саме спроможність у кожний конкретний момент цілком зосереджуватись на обраному для осмислення об'єкті.

Концентрації сприяє розслаблення, релаксація. Роль розслаблення велика. Західна культура, відображаючи в собі ідею фізичного оволодіння світом, явно або неявне вселяє думку про необхідність постійної напруги для досягнення поставлених цілей. Слідство цього - стрес і агресія, спрямована як всередину (алкоголь, наркотики і т.п.), так і зовні.

Тому будь-які форми релаксації самі по собі носять терапевтичний характер. Медитації в цьому плані ще більш корисні, тому що крім розслаблення вчать керувати розумом і емоціями, слухати і чути тихий голос свого щирого "Я".

Розслаблюючись, м'язи перестають бомбардувати мозок сигналами своєї аісгивності. Мозок не відривається на їхнє опрацювання і концентрується на обраному об'єкті. Тому розслаблення - необхідний фон для концентрації.

Другий етап - найважливіший у медитації. Свідомість, звільнена від величезної зайвої роботи, усією своєю не розсіяною силою зосереджується (у нашому випадку) на обраній уяві або слові. Це етап активної творчості: об'єкт медитації аналізується й осмислюється з усіх боків, в усіх можливих аспектах.

Думка, не конкуруючи з іншими (через їхню відсутність), підкріплена сильними позитивними емоціями, набуває домінуюче значення. Весь організм орієнтується на ній. Уява, що з'являється у свідомості, стає "наказом" для організму.

Медитації на словах призначені в першу чергу для людей із логічним складом розуму. Медитації в уяві - для художніх натур. Але оскільки цей розподіл дуже умовний, спробуйте і той, і інший варіант.

Додаток №2

Прийоми корещійної роботи з учнями, які мають високий рівень тривожності

1. "Псрсїнтсрпрстація" симптомів тривожності.

Дуже часто у школярів з підвищеним рівнем тривожності деморалізують перші ознаки появи цього стану. В багатьох випадках є доцільним розказати, пояснити їм, що це ознаки готовності людини діяти (ознаки активації), що їх відчувають більшість людей, і вони допомагають відповісти, виступити як можна краще. При певному тренуванні цей прийом може допомогти школяру "вибратись з чортового колеса".

2. "Налагодження на певний емоційний стан".

Підлітку пропонується в уяві пов'язати схвильований емоційний стан з одною мелодією, кольором, пейзажем, яким-небудь характерним жестом; спокійний, розслаблений - з другим; а впевнений, "переможний" - з третім. При сильному хвилюванні спочатку згадати перше, потім друге, потім перейти до третього, повторюючи останнє декілька разів.

3. "Використання ролі".

У важкій ситуації школяру пропонують яскраво уявити собі образ для наслідування (наприклад, улюбленого кіногероя), увійти в цю роль та діяти ніби в "його обличчі".

4. Контроль голосу і жестів.

Школяру пояснюється, як поголосу та по жестах можна визначити емоційний стан людини. Розповідають, що впевнений голос та спокійні жести можуть мати зворотній вплив - заспокоювати, придавати впевненості. Вказують на необхідність тренувань перед дзеркалом та "глядачами", наприклад, при виконанні домашнього завдання.

5. Усмішка.

Навчання цілеспрямованому керуванню м'язами обличчя.

Школяру пропонують ряд стандартних вправ для розслаблення м'язів обличчя та пояснюють значення усмішки для зняття нервово-м'язової напруги.

6. "Тренування подумки".

Ситуація, яка викликає тривогу, заздалегідь уявляється в усіх дрібницях, важких моментах, які викликають хвилювання, детально продумується власна поведінка.

Додаток 3

Вправи соціально-психологічного тренінгу комунікативної компетентності.

Заняття 1.

Мета: знайомство з групою; налагодження психологічного контакту; 'психологічний відпочинок"; розвиток емоційної відкритості.

Вправа "ПРЕЗЕНТАЦІЯ".

Учасники, починаючи з ведучого, по черзі відрекомендовуються групі. Психолог говорить: "Спробуйте відрекомендувати себе групі, допомагаючи собі жестами та мімікою. Скажіть, якою людиною ви себе почуваєте і як би хотіли, щоб група вас сприймала." Після цих слів психолог сам представляє себе групі. Далі це робить кожен учасник. Після завершення представлення його необхідно обговорити. Психолог задає такі запитання: "Чиє представлення вам здалося найбільш яскравим і сподобалося більше всього?", "Яке представлення було для вас незрозумілим?", "Представлення якого члена групи було для вас таким, що ви одразу відчули близьку собі людину (за настроєм та характером)?", "Можливо ви б хотіли задати комусь запитання?".

Вправа "ЦАРІВНА НЕСМІЯНА".

Один з гравців сідає в центрі кола, а інші намагаються розсмішити його. Цей гравець може умовно бути названий "царівна Несміяна". Виграє той, хто їнайдовше зможе протриматись і не засміятися. Для того, щоб уникнути затягування гри, можна визначити максимальний час перебування в ролі "Несміяни".

Для розвитку емоційної відкритості пропонуються такі вправи:

Вправа "РОЗМОВА ЧЕРЕЗ СКЛО".

Члени групи розбиваються на пари. Потім за допомогою лише жестів, міміки пробують передати по черзі одне одному свій настрій, обговорити його, начеб то при цьому вони перебувають перед звукопоглинаючим склом.


Подобные документы

  • Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016

  • Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.

    дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009

  • Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів.

    курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016

  • Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.

    курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010

  • Особливості комунікативного процесу в підлітковому віці. Загальна психологічна характеристика підліткового віку, особливості спілкування учнів. Дослідження міжособистісних комунікацій в підлітковому колективі, домінуюча стратегія психологічного захисту.

    курсовая работа [80,4 K], добавлен 27.07.2014

  • Теоретико-методологічні основи вивчення і діагностичне дослідження міжособистісного спілкування у підлітків. Психофізіологічні особливості підліткового віку, розвиток самосвідомості у конфліктах з дорослими і однолітками, стратегії поведінки в конфлікті.

    курсовая работа [75,6 K], добавлен 27.11.2010

  • Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013

  • Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.

    курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011

  • Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури.

    курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010

  • Соціальна ситуація розвитку підлітка. Спілкування його з однолітками протилежної статі. Сексуальність в підлітковому віці. Дослідження діагностики стану агресії (опросник "Басса-Дарки") та спрямованості особистості Б. Басса. Дослідження діагностики.

    курсовая работа [930,7 K], добавлен 17.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.