Психологічні проблеми спілкування в підлітковому віці

Вправа "ГАРЯЧИЙ СТІЛЕЦЬ".

Учасникам групи розповідається про те, що дуже необхідно вміти говорити людям відверто те, що ви про них думаєте. Потім один бажаючий сідає на "гарячий стілець", і по черзі кожен з учасників групи говорить йому про те, що йому в ньому (ній) подобається. Прослухавши всіх, людина зі стільця висловлюється про те, чи було їй приємно, що її здивувало. За бажанням учасники гри займають "гарячий стілець". Потім групі повідомляється, що говорити людям щось приємне набагато легше, ніж говорити про те, що тобі в людині не подобається; приймати таку інформацію про себе також важко. Тому наступним завданням буде, сидячи на "гарячому стільці" прийняти таку інформацію і поділитись своїми враженнями.

Вправа "ЧАРІВНА ПАЛИЧКА".

Учасники розбиваються на пари і сідають один навпроти іншого. Перші номери сидять у позі, в якій можна гарно розслабитись, з прикритими очима. Другі номери -- "чарівники". Беручи в руки "чарівні палички", наприклад, олівець чи ручку, підносять її до руки партнера. При цьому той, хто розслабляється, повинен уважно стежити, як за "чарівним предметом" проходить тепла хвиля, яка розслабляє м'язи. Якщо заданий темп випереджає виникнення відчуттів, то необхідно уповільнити рух "палички". Отримавши стійке розслаблення в руках, "чарівник" пересуває його по тулубу, по ногах. Потім партнери міняються ролями.

Заняття 3.

Мета: зняття емоційної напруги та втоми; розвиток та вдосконалення емпатійних здібностей: формування позитивного внутрішнього стану.

Вправа "ГРУПОВА КАРТИНА".

Один учасник бере чистий аркуш паперу і починає малювати картину, яка відтворює його настрій. Потім передає аркуш сусідові, який продовжує малювати і т.д.. Малювати можна лише 1 -- 2 предмети, образи. Потім малюнок обговорюється.

Вправа "УДВОХ".

Група ділиться на пари. Вправа має три групових завдання: партнери сидять спина до спини і протягом п'яти хвилин розмовляють між собою; наступні 5 хвилин вони продовжують розмову, проте один сидить, а другий стоїть перед ним (по черзі міняючись місцями); потім сідають один до одного обличчям і спілкуються тільки обличчям (очима) протягом 10 хвилин. По інченні завдання пара обмінюється враженнями.

Заняття 4.

Мета: розвиток паралінгвістичних (позамовленнєвих) засобів спілкування; вироблення вільного стилю спілкування; формування ефективних способів спілкування; вдосконалення вербальних та невербальних компонентів спілкування.

Вправа "МІМІКА І ЖЕСТИ".

1. Кожен член групи лише за допомогою рук показує два протилежних стани, наприклад гнів і спокій, сум і радість, бадьорість і втому тощо.

2. Те ж саме, але за допомогою міміки (без жестів).

3. Те ж саме, але за допомогою і міміки і жестів.

Вправа "ФРАЗА".

Ведучий пропонує 2 -- 3 учасникам вийти за двері та продумати, яким чином кожен із них може зобразити за допомогою міміки, жестів, інтонації стан, в якому він перебуває в даний період життя, вимовляючи при цьому лише одну фразу: "Бути чи не бути". (Фразу для промовляння можуть вигадати самі учасники). Другий варіант: зобразити свій стан, використовуючи "тарабарську" мову. Потім кожен із них виконує це завдання перед всіма членами групи, а ті намагаються як можна повніше, точніше визначити цей стан в процесі загального обговорення.

Вправа "РОЛЬОВА ГРА".

Тематика ситуацій для розігрування: учень та школяр-підліток, батьки і діти. Ситуації пропонуються самими учасниками групи, у випадку ускладнень їх пропонує ведучий.

Приклади ситуацій для розігрування:

1. Тебе викликали до директора школи за те, що ти зірвав урок.

2. Тобі необхідно відпроситись у вчителя з класної години.

3. Розмова з класним керівником про те, що ти ходиш в школу з дуже яскравим макіяжем.

4. Ти повертаєшся додому на півгодини пізніше встановленого батьками часу. Мама п'є ліки, батько зустрічає тебе в дверях.

Перед грою її учасники обговорюють деталі сюжету. Після гри обговорення розіграної ситуації починають з них. Ведучий стимулює обговорення наступними запитаннями:

-- які почуття ти відчував при спілкуванні з партнером? Проаналізуй причини їх виникнення:

-- чого ти хотів досягти в цій ситуації і чи вдалось це тобі?;

-- спробуй змалювати, що уявляє, з психологічної точки зору, особистість твого співрозмовника;

-- яку мету, на твою думку, ставив перед собою партнер? Чим він притягував до себе та чим відштовхував?

-- які прийоми для досягнення поставленої мети використовував ти і які твій партнер?

-- що говорив про свої почуття партнер мовою невербального спілкування?

Після обговорення гри її учасниками слово надається решті членів групи. Ведучий може запропонувати для співбесіди наступні питання:

-- Які особистісні особливості учасників проявилися у грі?

-- Які способи і прийоми взаємодії вони використовували?

-- Чи була розбіжність між вербальними і невербальними засобами спілкування? Якщо так, спробуйте розкрити причини.

-- Хто з учасників досягнув своєї мети і що цьому сприяло? А кому не вдалося -- що цьому заважало?

Після цього ведучий аналізує гру, звертає увагу на правила ефективної комунікації тощо.

Заняття 5.

Мета: розвиток відчуття власного тіла; виявлення вмінь регулювати процес спілкування; відпрацювання невербальних технік спілкування; розвиток вмінь слухати і давати зворотній зв'язок; розвиток емпатійного розуміння.

ВПРАВИ НА РОЗМИНКУ:

Вправа "ДЗВІН".

Всі учасники разом з ведучим встають в коло, взявшись за руки. Роблячи вдих, всі разом різко викидають руки вверх, потім на видиху, також низько пригинаючись, опускають руки вниз, вимовляючи "Бум-м-м-м" (зображаючи дзвін). Частоту "ударів" регулює один з учасників.

Вправа "ХОДЬБА".

Кожен член групи сам вигадує, що він буде зображати (наприклад, "ходіння над прірвою", або "рух проти натовпу" і т.п.). потім кожен демонструє дію, яку Імітує, а решта намагається відгадати, що даний учасник зобразив.

Вправа "КАРТИНА".

Учасники діляться попарно. Кожній парі видається лист паперу і один олівець. Тримаючи олівця вдвох, без слів, за 5 хвилин вони повинні створити спільний витвір. Під малюнком написати назву і поставити підписи.

Після закінчення процедури ведучий може задати наступні запитання:

-- Чи є ця картина дійсно спільним витвором?

-- Хто був ініціатором створення саме цього сюжету?

-- Хто був лідером, а хто -- підлеглим?

-- Чи враховувались побажання кожного учасника?

-- Чи розуміли учасники один одного в процесі спільної роботи?

Вправа "ДУМКА".

Учасники діляться на дві рівні підгрупи, встають, створюючи два концентричних кола. Члени групи, які стоять у внутрішньому колі, повертаються обличчям до учасників зовнішнього кола, і встають один навпроти іншого. Потім член кожної пари, який стоїть у внутрішньому колі, починає тихо говорити партнеру, як він його сприймає, які почуття він викликає, які особистісні якості той проявляє в групі і т.д.. За сигналом ведучого внутрішнє коло зсувається вправо на одного учасника. Перша частина процедури закінчується, коли учасники, пройдучи по колу, повернуться у вихідне положення. У другій частині процедури аналогічно висловлюють свою думку члени групи зовнішнього кола. У заключній частині процедури ведучий пропонує учасникам протягом 5 -- 10 хвилин продовжити бесіду, вільно обравши собі партнера у будь-якому місці приміщення.

У цій процедурі завдання дається у самій загальній формі, на запитання учасників ведучий відповідає: "Говоріть, що хочете і як хочете, висловлюйте свою думку". Це необхідно для того, щоб учасники максимально вільно відчували себе і використовували як вербальне, так і невербальне вираження своїх почуттів і думок.

Вправа "СПІВЗВУЧНІСТЬ".

Варіант А. Виходять два партнери, їх задача: повільно віддаляючись у протилежні сторони, одночасно озирнутись, зупинитись, йти і знову озирнутись. І так три рази.

Варіант Б. Один партнер стоїть в 2-- 3 метрах від другого, спиною до нього, так, що другий дивиться йому в потилицю. Задача другого партнера -- дивлячись уважно на першого, дати подумки наказ озирнутись. Перший знає про задачу другого, але не знає, коли відбудеться наказ подумки. Задача першого -- бути вільним і готовим всім єством відчути свого партнера. Щоб

глядачі знали, коли здійснюється наказ, другий партнер у цей момент ворушить пальцем.

Вправа "БІЙ ОРАТОРІВ".

Участь приймають дві людини. Визначається тема (наприклад, чи потрібна в школі єдина форма одягу). Перший учасник виголошує промову на цю тему. Другий повинен спочатку переказати своїми словами ідеї попереднього оратора, потім викласти свої заперечення і, якщо необхідно, поставити запитання, своєму опоненту і т.д.,

В ході обговорення ведучий звертає увагу:

- на використані способи і прийоми спілкування, те, до яких результатів вони приводять; -на вміння слухати і переконувати; -на почуття учасників з приводу тієї чи іншої дії співрозмовників; -на відповідність вербальних і невербальних компонентів спілкування

Размещено на Allbest.ru