Використання діалогових технологій в роботі соціального працівника з учнівською молоддю як засобу розвитку їх соціальних навичок

За фактором К збільшилося число учнів, що мають рівновагу між особистісними якостями (в міру вразливі та в міру стійкі) -- з 21 (33%) до 23 (37%) осіб, а також реалістичних та раціональних учнів -- з 15 (24%) до 16 (25%) осіб. Зменшилася кількість учнів, у яких чуттєвість переважає над раціональністю -- з 18 (29%) до 15 (24%) осіб.

За фактором М кількість залежних від групи учнів зменшилася з 11 (17%) до 7 (11%) осіб. Зросла кількість незалежних та самостійних учнів -- з 22 (35%) до 23 (37%) осіб, а також учнів, що мають рівновагу між протилежними особистісними якостями (в міру самостійні і в міру залежні) -- з 14 (22%) до 16 (25%). У 17 учнів (27%) самостійність переважає над залежністю (при першому діагностуванні 16 учнів (26%).

За фактором Н зросла кількість учнів, що вміють у будь-якій ситуації контролювати свою поведінку -- з 19 (30%) до 22 (35%) осіб. Збільшилося число учнів, у яких особистісний контроль переважає над імпульсивністю -- з 18 (29%) до 20 (32%) осіб, а також учнів, що мають рівновагу між особистісними якостями (в міру спокійні та в міру імпульсивні) -- з 14 (22%) до 15 (24%) осіб. З 12 (19%) до 6 (9%) зменшилася кількість імпульсивних та неорганізованих учнів.

За фактором П з 18 (29%) до 8 (13%) зменшилася кількість учнів, у яких спостерігалися особистісні проблем в певній сфері життя: у сім'ї, у відносинах з друзями, на роботі, у відносинах з оточуючими. І, навпаки, зросла кількість учнів у яких відсутні явні особистісні проблеми -- з 45 (71%) до 55 (87%). Результати повторного діагностування представлені у таблицях 2.3.10.

Таблиця 2.3.10.

Результати повторної діагностики соціальної компетентності досліджуваних

	Фактори
	Фактор М, бали	Фактор Н, бали	Фактор П, бали
	5 - 7	8 - 12	13 - 15	16 - 20	5 - 7	8 - 12	13 - 15	16 - 20	20 і <	20 і >
Кількість учнів	7	16	17	23	6	15	20	22	8	55



Порівняння результатів I і II діагностування відображені на мал. 2.3.3. та 2.3.4.

Малюнок 2.3.3. Процентне співвідношення отриманих даних щодо визначення соціальної компетентності учнів.



Малюнок 2.3.4. Процентне співвідношення отриманих даних щодо визначення соціальної компетентності учнів.

II діагностування на визначення основних комунікативних орієнтацій, їх гармонійності в процесі формального спілкування та рівня комунікативної компетентності учнівської молоді за методикою І. Д. Ладанова та В. А. Уразаева також показало результативність проведеної роботи. За шкалою орієнтації на прийняття партнера збільшилася кількість учнів з високим ступенем вираженості даної шкали -- з 24 (38%) до 28 (44%) осіб, а також учнів з середнім ступенем вираженості -- з 21 (33%) до 23 (37%) осіб. У 12 (19%) учнів виявився низький ступінь вираженості даної шкали (при першому діагностуванні у 18 учнів (29%).

За шкалою орієнтації на адекватність сприйняття і розуміння партнера зросла кількість учнів з високим ступенем вираженості даної шкали -- з 16 (25%) до 29 (46%) осіб. Значно знизилося число учнів з низьким ступенем вираженості -- з 21 (33%) до 7 (11%) осіб. 27 учнів (43%) показали середній ступінь вираженості даної шкали (при першому діагностуванні - 26 учнів (42%).

За шкалою орієнтації на досягнення компромісу збільшилася кількість учнів з високим ступенем вираженості даної шкали -- з 28 (44%) до 34 (54%) осіб, а також учнів з середнім ступенем вираженості -- з 18 (29%) до 19 (30%) осіб. Зменшилося число учнів з низьким ступенем вираженості даної шкали -- з 17 (27%) до 10 (16%) осіб.

За рівнем загальної гармонійності комунікативних орієнтацій зросла кількість учнів, що мають високий рівень -- з 25 (40%) до 30 (48%) осіб. З 20 (31%) до 22 (35%) осіб збільшилося число учнів з середнім рівнем гармонійності комунікативних орієнтацій. 11 учнів (17%) показали низький рівень (при першому діагностуванні - 18 учнів (29%).

Порівняння результатів I і II діагностування відображені на малюнку 2.3.6.



Малюнок 2.3.5. Процентне співвідношення отриманих даних щодо визначення мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях учнів.

Повторне проведення методики “Стиль поведінки в конфліктній ситуації” К. Томаса показало, що на відміну від результатів першого діагностування збільшилася число учнів, які в ситуації конфлікту схильні до компромісу (при першому діагностуванні 35%, при повторному -- 40% від загального числа респондентів). Також зросла кількість учнів, схильних до такого стилю поведінки як співробітництво -- з 16 (25%) до 19 (30%) осіб. Зменшилося число учнів, які в конфліктній ситуації обирають такий стиль як уникнення -- з 13 (21%) до 10 (16%) осіб, а також тих, хто схильний до пристосування -- з 9 (14%) до 7 (11%) осіб. 2 (3%) учня схиляються до такого стилю поведінки в ситуації конфлікту як суперництво (при першому діагностуванні 3 учня (5%).

Результати повторного діагностування представлені у таблиці 2.3.12.

Таблиця 2.3.12.

Результати повторного діагностування стилів поведінки досліджуваних у конфліктній ситуації

	Стилі поведінки в конфліктній ситуації
	Супер-ництво	Співробіт-ництво	Компроміс	Уникнен-ня	Пристосу- вання
Кількість учнів	2	19	25	10	7

Порівняння результатів I і II діагностування відображені на малюнку 2.3.7.

Таким чином, досягнутий результат в ході повторного діагностування дозволяє зробити висновок про те, що впровадження комплексної програми соціально-педагогічної та виховної діяльності в роботі з учнями 10-А та 11-Б класів СЗОШ №12 сприяло ефективному розвитку їх соціальних навичок. Значно підвищився рівень особистісної мотивації досягнення цілей; сформувався позитивний досвід взаємовідносин підлітків з однолітками і дорослими; зросла особистісна активність; досить добре учнями засвоєні такі навички як: самостійність в плануванні, самоконтроль, уміння приймати відповідальність за власні дії і вчинки, а також стилі поведінки в конфліктних ситуаціях. Отже, одержані позитивні результати повторного діагностування підтвердили висунуту нами гіпотезу.

2.4 Методичні рекомендації для соціальних працівників та батьків щодо розвитку соціальних навичок учнівської молоді

Соціальні навички є одними з найважливіших здібностей, які можуть знадобитися людині в житті. Їх можна визначити як індивідуальний комплекс якостей характеру, знань, умінь та соціально-психологічних характеристик, що визначає рівень взаємовідносин індивіда та соціуму і що дозволяє йому прийняти єдине вірне рішення в різних життєвих ситуаціях.

Люди - соціальні істоти і низький рівень соціальних навичок, особливо в підлітків, може призвести до самотності, що сприяє розвитку тривожних станів і виникненню депресії. І навпаки, добре розвинені соціальні навички дають можливість зав'язувати знайомства з цікавими людьми, досягати своєї мети, зміцнювати особисті стосунки. Соціальна компетентність підлітка набуває все більшого значення у зв'язку з ускладненням і розширенням соціального досвіду, виникненням нових і дуже різноманітних форм пред'явлення і переробки інформації, з усе зростаючим рівнем тих запитів, які пред'являє підлітку суспільство. Для учнівської молоді, особливо випускників шкіл, необхідно володіти основними соціальними навичками (бути комунікабельними, контактними у спілкуванні з різними людьми, вміти спільно працювати, запобігати конфліктним ситуаціям, вміло виходити з них, вміти приймати відповідальність за власні дії і вчинки). Ці навички повинні забезпечити молоду людину можливістю швидко реагувати в сучасному світі.

Для розвитку соціальних навичок підлітків ефективним є використання діалогових технологій в роботі з ними. Діалогові технології відносяться до особистісно-орієнтованих технологій, в яких діалог, як двосторонній інформаційний смисловий зв'язок, є найважливішою складовою процесу навчання. У сучасних умовах діалог набуває нового значення і якості, виступаючи базовим принципом соціально - комунікативного змісту освіти. Сучасне суспільство, насичене різноманітними комунікативними зв'язками, передбачає не лише налагодження відносин співробітництва, взаєморозуміння, але й виникнення протиріч, полемічних суперечок. Тому здатність молоді вести ефективний діалог в самих різних галузях соціокультурної сфери, пізнавати світ з діалогічних позицій стає найбільш важливою особистісною властивістю. Сьогодні освіта відходить від монологічного способу навчання і переорієнтовується на діалогічний. Саме це сприяє розвитку у школярів соціальних навичок. Для того щоб сучасний школяр володів даними навичками необхідно його цьому навчати. Це потребує відповідної організації роботи, що може здійснюватися за такими напрямами:

1) діагностичний напрям - використання в роботі з учнівською молоддю комплексу просвітницьких та розвиваючих заходів, заснованих на психодіагностичних дослідженнях (спостереження, бесіда, анкетування, інтерв'ю, психодіагностичні методики);

2) інформаційний напрямок -- робота лекційно-просвітницького характеру, яка включає в себе проведення лекцій, відеолекторіїв, відеофільмів, усних журналів; створення спеціальних буклетів, брошур, плакатів; випуск окремих номерів газет, присвячених даній проблемі; оформлення вітрин зі спеціальними газетними чи журнальними статтями, теле- і радіопередачі і т.п.);

3) вивчення передових освітніх технологій - звернення до досвіду видатних вчених-педагогів (наприклад, «Школа діалогу культур» В.Біблера, гуманно-особистісна педагогіка Ш. О. Амонашвілі, діяльнісно-комунікативна технологія Л.Ф. Климанової).

4) знання безпосередньо теорії діалогових технологій та використання її в практиці роботи з учнівською молоддю. Основними видами діалогових технологій є: проблемно-пошукові діалоги, семінари-дискусії, навчальні дискусії, дебати, ток-шоу, круглі столи, евристичні бесіди, аналіз конкретних ситуацій.

Методичні рекомендації соціальним працівникам

1. Враховувати вікові та індивідуальні особливості й можливості кожного підлітка.

2. Спонукайте підлітка до самостійності та активності.

3. Використовуйте у позанавчальній роботі з підлітками такі форми, які б найбільш повно готували учнівську молодь до виконання основних соціальних ролей після закінчення школи (наприклад, організація психолого-консультаційного клубу з проблем зайнятості, професійної орієнтованості та ін.);

4. Ознайомтесь з інтересами, потребами і проблемами учнівської молоді у сфері підготовки до виконання ними соціальних функцій.

5. Проводьте заняття, побудовані з елементами ігрової та розмовної психотерапії, що зроблять можливим саморозкриття підлітків (відкриття ними таких особистісних якостей, навичок, умінь, які людина цінує в собі і які дають відчуття внутрішньої впевненості та довіри до самого себе).

6. Стимулюйте активність батьків і підвищуйте їх інтерес до діяльності школи щодо виховання та розвитку підлітків (проведення нетрадиційних зборів, що переходять у дискусійний клуб, практичний семінар та ін.).

7. Проводьте соціально-психологічні тренінгові заняття, де учень засвоїть прийоми саморозвитку при усвідомленні і осмисленні ним сильних сторін своєї особистості.

8. Використовуйте колективні форми навчання, що дозволять збільшити кількість соціальних і міжособистісних зв'язків між підлітками, підвищити згуртованість, взаєморозуміння і взаємодопомогу, розвинути навички роботи в групі, навчити пояснювати, слухати і розуміти співрозмовника, враховувати думку інших.

9. Створюйте спеціальні буклети, брошури, плакати в яких міститься інформація про значимість соціальних навичок; їх важливість для майбутньої професії та життя загалом.

10. Організовуйте відеолекторії, які дозволять учневі не тільки сформувати основні соціальні навички, а й розвити власну інтуїцію, пізнати себе, навколишній світ, зрозуміти свої думки і вчинки, навчитися спілкуванню та співпраці в живій взаємодії один з одним.

11. Створюйте умови для участі підлітків у цікавій для них суспільно корисній діяльності;

12. Заохочуйте ініціативи учнів з проведення соціально схвалюваних і особистісно значущих справ;

13. Залучайте підлітків до проектування і керівництва соціальними програмами та акціями.

14. Привчайте учнів думати і діяти самостійно.

15. Використовуйте у роботі з учнівською молоддю досвід передових вчених-педагогів, зокрема цікавими є ідеї В. Біблера та його «Школа діалогу культур», гуманно-особистісна педагогіка Ш. О. Амонашвілі, діяльнісно-комунікативна технологія Л.Ф. Климанової і т.п.

16. Організовуйте додаткові заняття, спрямовані на розвиток соціальних навичок (наприклад, «Основи саморозвитку та самопізнання», «Як вирішити конфлікт», «Самопрезентація»).

17. Використовуйте у роботі з учнівською молоддю різні види діалогових технологій, такі як, наприклад, проблемно-пошукові діалоги, семінари-дискусії, навчальні дискусії, евристичні бесіди, аналіз конкретних ситуацій та ін.

Методичні рекомендації батькам

1. Взаємодійте з педагогами, приймайте участь у спільних заходах, які будуть інтегрувати зусилля всіх учасників освітнього середовища і забезпечуватимуть розвиток соціальних навичок підлітків.

2. Розширте коло спілкування підлітка зі світом дорослих, для того, щоб він побачив, що Ви і педагоги не єдині дорослі, здатні підготувати його до самостійного життя.

3. Переконуйте підлітка на прикладі власних професійних і особистісних досягнень в значимості соціальних навичок в житті.

4. Підтримуйте впевненість підлітка у собі, у своїх силах, у тому, що навіть при певних недоліках (які є в кожного), у нього є свої незаперечні переваги.

5. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина, цікавитися тим, що вона робить і відчуває.

6. Під час розмов з підлітком показуйте, що вам цікаво і важливо те, про що він говорить. Це допоможе сформувати у нього культуру чути та слухати співрозмовника.

7. Давайте підлітку певну самостійність у виконанні різних завдань.



ВИСНОВКИ

У зв'язку з ускладненням і розширенням соціального досвіду, виникненням нових і дуже різноманітних форм пред'явлення і переробки інформації, з усе зростаючим рівнем тих запитів, які пред'являє нам суспільство, соціальна компетентність підлітка набуває все більшого значення. Проблема формування соціальних навичок учнівської молоді є досить актуальною в умовах динамічних соціальних перетворень. На думку багатьох вчених, для розвитку соціальних навичок підлітків ефективним є використання діалогових технологій в роботі з ними.

Як свідчить аналіз наукової літератури, діалогові технології відносяться до особистісно-орієнтованих технологій в яких діалог, як двосторонній інформаційний смисловий зв'язок, є найважливішою складовою процесу навчання. Вони покликані виконувати такі функції, як: когнітивна, креативна, рефлексивна та ін. Впровадження діалогових технологій сприяє більш глибокому і усвідомленому розумінню предметного змісту, засвоєнню учнями більшої кількості ідей та способів вирішення проблем. Вони збагачують можливості процесу навчання в плані реалізації всіх його компонентів, підвищують якість знань, допомагають не тільки формуванню досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-оцінного ставлення, а також соціальних навичок, комунікативної компетентності та логіки наукового мислення учнівської молоді.

Учнівська молодь є однією з найбільш соціально-активних груп населення, що визначається на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану і навчання в освітніх закладах як провідної діяльності. Дана група включає в себе підлітків віком від 14 до 17 років. Це вік специфічних психологічних контрастів, що характеризують як внутрішній світ підлітка, так і сферу його міжособистісних відносин. Важлива соціально-психологічна особливість цього періоду - розвиток соціальних навичок як основних складових здатності старшокласника в процесі спілкування і взаємодії набувати нових друзів і зберігати старих.

Соціальні навички -- це індивідуальний комплекс якостей характеру, знань, умінь та соціально-психологічних характеристик, що визначає рівень взаємовідносин індивіда та соціуму і що дозволяє йому прийняти єдине вірне рішення в різних життєвих ситуаціях. Вони є важливою складовою особистості, особистісним новоутворенням, що формується в процесі соціалізації. Кожен підліток повинен володіти основними соціальними навичками, а саме: бути комунікабельним, контактним у спілкуванні з різними людьми, вміти спільно працювати, запобігати конфліктним ситуаціям, вміло виходити з них, вміти приймати відповідальність за власні дії і вчинки

Для того, щоб досягти ефективності у формуванні соціальних навичок учнівської молоді завдяки використанню діалогових технологій, як свідчить вивчення літератури, необхідно організовувати соціально-педагогічну роботу за наступними напрямами: діагностичний напрям; інформаційний напрям; використання в практиці роботи передових освітніх технологій; знання теорії діалогових технологій.

Організовуючи роботу щодо розвитку соціальних навичок учнівської молоді, доцільно використовувати безпосередньо діалогові технології, такі як: проблемно-пошукові діалоги, семінари-дискусії, навчальні дискусії, евристичні бесіди, аналіз конкретних ситуацій. Їх головна дидактична цінність полягає не тільки в тому, що вони дозволяють розвивати пізнавальну діяльність учнів в навчально-виховному процесі в ході формування у них нових понять і важливі соціальні та комунікативні навички, а також успішно сформувати особистість підлітка з новим типом мислення, активну, творчу, здатну мислити самостійно, сміливу у прийнятті рішень, яка прагне до самоосвіти.

Наступний етап нашої роботи -- проведення експериментального дослідження щодо формування соціальних навичок на базі Хмельницького міського центру соціальної допомоги молоді та СЗОШ № 12 м. Хмельницького.

На етапі констатувального експерименту були проведені спостереження, аналіз документації Хмельницького міського центру соціальної допомоги молоді та навчального закладу, бесіди з соціальними працівниками, вчителями та учнями. З тією ж метою були використані діагностичні методики “Тип поведінкової активності” Л. І. Васермана і Н. В. Гуменюка, “Діагностика особистості на мотивацію до успіху” Т. Елерса, “Діагностика соціальної компетентності”, “Діагностика мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях” І. Д. Ладанова, В. А. Уразаевої, методика “Стиль поведінки в конфліктній ситуації К. Томаса.

В результаті проведеного дослідження ми встановили, що близько 31 (49%) учнів мають високий рівень сформованості основних соціальних навичок; 19 (30%) досліджуваних показали середній результат; 13 (21%) учнів, на жаль, мають невисокий рівень сформованості основних соціальних навичок.

Згідно результатів проведеної діагностики на етапі формувального експерименту була розроблена програма організації соціально-педагогічної роботи, спрямована на формування соціальних навичок учнів 10-А та 11-Б класів СЗОШ № 12 м. Хмельницького, метою якої було підвищення рівня їх соціальних навичок.

Дана програма включала декілька складових:

1) тренінгові заняття для формування соціальних навичок підлітків;

2) бесіди на тему: “Що таке соціальні навички?” та “Конфлікт як різновид взаємодії людей”;

3) лекція на тему: “Мотив та його компоненти”;

4) дискусія.

Після впровадження комплексної програми соціально-педагогічної роботи нами було проведено повторне діагностування учнів (контрольний етап дослідження), яке підтвердило результативність виконаної роботи. З 31 (49%) до 40 (65%) збільшилася кількість учнів з високим рівнем сформованості основних соціальних навичок. Зменшилося число учнів із середнім рівнем сформованості соціальних навичок -- з 19 (30%) до 18 (27%) осіб та учнів із низьким рівнем сформованості основних соціальних навичок -- з 13 (21%) до 5 (8%) осіб.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що:

- організація роботи за визначеними напрямами (діагностичний напрям; інформаційний напрям; вивчення та втілення в практику роботи передових технологій; використання різних видів та форм діалогових технологій) є доцільною та ефективною;

- впровадження програми організації соціально-педагогічної діяльності в роботі з учнями 10-А та 11-Б класів СЗОШ № 12 м. Хмельницького (в основі якої опора на особистісно-орієнтований підхід; врахування новітніх досягнень в розвитку освітніх технологій; використання різних видів діалогових технологій в роботі з учнівською молоддю; проведення такої роботи систематично у співпраці з соціальними працівниками, педагогами та батьками), сприяло підвищенню ефективності їх соціальних навичок. Отже, одержані позитивні результати підтвердили висунуту нами гіпотезу.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. - М., 2000. - 240 с.

2. Александровская Э.М. и др. Технология психологической работы с подростками в массовой школе. Ж-л практического психолога, 1996, №3, №4, №5.

3. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. - М., 2001. - 464 с.

4. Артюхович Ю.В. Роль диалога в поиске ценностного смысла//Вестник. Серия « Гуманитарные науки». №1 (8). 2003

5. Арушанова А. Г., Рычагова Е. С., Дурова Н. В. Истоки диалога // Дошкольное воспитание. - 2002. - №10.

6. Батракова С. М. Педагогічне спілкування як діалог у культурі / - 2002, № 4.

7. Бахтін М. М. Естетика словесної творчості / М. М. Бахтін. - М., 1986. - 424.

8. Басова В.М. Теория и практика формирования социальной компетентности личности. - Кострома: Авантитул, 2004. - 188 с.

9. Беспалько В.П. Складові педагогічної технології. - М.: Педагогіка, 1989. - 190 с.

10. Борков В.Ф. Культура диалога / В.Ф. Борков. - Минск, 2002.

11. Валицкая А.П. Диалог в образовании. // Сборник материалов конференции. Серия "Symposium", выпуск 22. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002.

12. Васильева И.И. Значение идей М.М.Бахтина о диалоге и диалогических отношения для психологии обучения. В книге: психологические исследования общения - М., 1985

13. Веселкова Н. В., Прямикова Е. В. Социальная компетентность взросления. Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2005.

14. Виготскій Л.С. Психологія розвитку дитини [Текст] / Л.С. Виготський. - М.: Бібліотека всесвітньої психології: ЕКСМО, 2005. - 467 з.

15. Водзінський Д.І. Колектив і особистість старшокласників. - К., 2001.

16. Гришина Н. В. Психологія конфлікту. - К.: Либідь, 2000. - 258с.

17. Гузеев В.В. Лекции по педагогической технологии. - М.: Знание, 1992. - 60 с.

18. Діалог на уроці в початковій школі / М. П. Вороніна. - М., 2004, № 6.

19. Діалог і комунікація - філософські проблеми: Матеріали «круглого столу» / Питання філософії, 1989, N 7.

20. Добрович А. Б. Спілкування, наука і мистецтво / А. Б. Добрович. - М.: Яуза, 1996.

21. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. Специальный практикум по социальной психологии. - М., 1990.

22. Дополнительное образование детей: Учеб пособие для студ. учреждений сред. проф. Образования. Под общ.ред. Евладова Е.Б., Логинова Л.Г., Михайлова Н.Н. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС , 2001, - 352с.

23. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник / І. М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. - 351 с.

24. Заброцький М.М. Вікова психологія - К.: МАУП, 1998

25. Захарова А.В. Психология формировани самооценки. - Минск, 1993.

26. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / Авторская версия / И.А. Зимняя. М.: Московский исследовательский центр подготовки специалистов. 2004.

27. Игнатенко И. В. Исследование эмоциональной сферы в структуре развивающейся личности //Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукр. конф. молодих науковців. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2000.

28. Казакoв Е.О. Школа социальной компетентности - путь к твоему успеху! // Молодое поколение в гражданском обществе. - М., 2004.

29. Кацинська Л. Л. Виховний процес у сучасній школі.- Рівне,1999.

30. Калинина Н. В. Социальная компетентность школьников как индикатор результативности деятельности образовательного учреждения.//Психология инновационного управления социальными группами и организациями. - М. - Кострома, 2001.

31. Кларін М. В. Особистісна орієнтація в безперервній освіті. / / Педагогіка, 1996, № 2.

32. Классическая социальная психология. /Под общей ред. Е.И. Рогова. - Москва: ИКЦ "МарТ", 2008. - 416 c.

33. Кондратова Т. С. Развитие социальной компетентности подростков в общеобразовательной школе /Т. С. Кондратова, Н. М. Сажина // Синергетика образования. - Выпуск 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журналу : http://www.sinobr.ru/artcls/a12_2.html.

34. Кононенко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К.: Освіта, 1998.

35. Кравченко Т. В. Соціалізація дітей шкільного віку у взаємодії сім'ї і школи (монографія) /Т. В. Кравченко. - К.: Фенікс, 2009. - 416 с.

36. Ксензова Г.Ю. Инновационные технологии обучения и воспитания школьников: Учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 2005. - 128 с.

37. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании [Текст]/ О.Е.Лебедев// Школьные технологии. - 2004. - №5.

38. Ломов Б.Ф. Психологічні процеси і спілкування / Б.Ф. Ломов. - М., 1975.

39. Львов М. Р. Риторика. Культура мовлення. Навч. посібник для вузів / М. Р. Львов - М.: ACADEMIA, 2003.

40. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977, 304 с.

41. Максимова Р. О. Пізнання і спілкування. Комунікативний потенціал людини і його вплив на різні сторони життєдіяльності / Р.А. Максимова. - М., 1981.

42. Машарова Т. В. Педагогічні теорії, системи і технології навчання: Навчальний посібник. Кіров: Вид-во ВДПУ, 1997. - 157 с.

43. Медінцев, В. А. Діалогічне моделювання психологічних взаємодій. Питання психології / В. А. Медінцев. - 2005, № 5.

44. Мудрик А. В., Юношеский тип общения. // Возрастная психология: детство, отрочество, юность. Хрестоматия. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 624 с.

45. Мухина С. А., Соловьева А. А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении. Серия «Среднее профессиональное образование». Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 2004. - 384 с.

46. Научно-практический журнал «Школьные технологии» М. № 3,4/2006.

47. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти: Навч. посібник для студ. пед. вузів і системи підвищення кваліф. пед. кадрів / За ред. Є. С. Полат. - М.: Вид. Центр «Академія», 2002.

48. Общение как взаимодействие социальных субъектов (к основам социальной психологии «паблик рилейшнз») / Коханов Е. - Менеджмент, 2001, N 5.

49. Освітні технології. Редакція О.М. Пєхоти// Київ "А.С.КЛ 2002.

50. Основы теории коммуникации учебник для вузов / Под ред. М. Василика. - М.: Гардарики, 2003.

51. Павлова, Л. Г. Спор, дискуссия, полемика. Кн. для учащихся ст. кл. сред. Школы / Л. Г. Павлова. - М.: Просвещение, 1991.

52. Патяева Е. Ю. Ситуативное развитие и уровни мотивации. - Вестник МГУ, серия №14 “Психология”, 1983. - №4.

53. Петровський А.В.” Бути особистістю.”- М. : Педагогіка. 1990р. - 112 с.

54. Полат Е. С. Педагогічні технології XXI століття / / Сучасні проблеми освіти. -Тула, 1997.

55. Поляков С. Д. Технологии воспитания. М., 2002.

56. Практикум по общей, експерементальной и прикладной психологии: Учеб. пособие, 2-е изд., доп и перераб./В. Д. Гайда, В. К. Гербачевский и др. - СПб: Питер, 2003. - 560 с.

57. Психологія : Навч. Посібник /За науковою ред.. О. В. Винославської.-К.: ІНКОС, 2005.- 352с.

58. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие -- Самара: Издательский дом «Бахрах-М», 2002.- 672 с.

59. Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности. Под ред. И. В.Дубровиной. - М., 1997.

60. Культура речи: Учебник. /Под ред. проф. В. И. Максимова. - М.: Гардарики, 2000.

61. Савчин М. Педагогічна психологія - Дрогобич: Відродження, 1998.

62. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. Учебное пособие. М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

63. Свистун М. А. Програма соц.-психологічного тренінгу спілкування для старшокласників.

64. Соловова Є. М. Методика навчання іноземних мов. Базовий курс лекцій / О. М. Соловова. - М.: Просвещение. - 2002. .

65. Социальная компетентность: психологические условия развития в юношеском возрасте/Под общ. ред. Г.И. Марасанова, Н.А. Рототаевой. - М. : Когито-Центр, 2003. - 171 с.

66. Сулима І. В. Діалог часів і культур / І. Сулима. - Народна освіта. 1998. № 9.

67. Технологии социальной работы/Холостова Е.И. - М.:Инфра, 2003.- 400с.

68. Технология формирования социальных навыков / Под общ. ред. С.В. Березина К.С. Лисецкого. 2-е изд., испр. и доп. Самара: Изд-во «Универс-групп», 2005. - 224 с.

69. Фіцула М. М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997. - 352 с.

70. Ухтомский, А. А. Интуиция совести / А. А. Ухтомский. - СПб., 1996.

71. Цукерман Г. А., Майстрів Б. М. Психологія саморозвитку. М., Інтерпракс, 1995.

72. Чумиков А. Н. Керування конфліктами. К.: МАУП, 2003. - 97с.

73. Шабатура Л. Н. Становление социальной компетентности личности в процессе гуманизации профессионального образования : дис. канд. философ. Наук / Л. Н. Шабатура. - Омск, 1996. - 167

74. Шакурова М.В. «Методика и технология работы социального педагога». - 3-е изд., стер. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 272с.

75. Эмирбекова Т. Э. Диалог как путь понимания друг друга / Т.Э.Эмирбекова //

Материалы II всероссийской научно-практической конференции. Под ред.

З. Т. Гасанова. - Москва, 2003.

76. Эмирбекова, Т.Э. Развитие культуры диалога как одна из проблем общения /

Т.Э.Эмирбекова // Гуманитарные и социально-экономические науки. Ростов-на-

Дону, 2006, №8.

77. Якобсон, С.Г. Психологічні механізми засвоєння дітьми етичних норм. Психологічні проблеми морального виховання дітей. / С.Г. Якобсон. М., 1977.

78. Якубинский Л.П. О диалогической речи // Избр. работы. Язык и его функционирование. - М., 1986



Додаток А

Методика «Тип поведінкової активності» Л.І. Вассермана і Н.В. Гуменюка

Інструкція:

«Уважно прочитайте кожне запитання (твердження) і виберіть варіант відповіді, що відповідає вашій поведінці».

Стимульний матеріал:

1. Чи буває Вам важко вибрати час, щоб сходити до перукарні?

1) ніколи;

2) іноді;

3) майже завжди.

2. У Вас така робота, що «підбадьорює» (стимулює)?

1) менше, ніж робота більшості людей;

2) приблизно така ж, як і робота більшості людей;

3) більше, ніж робота більшості людей.

3. Ваше повсякденне життя в основному заповнене:

1) справами, які вимагають вирішення;

2) повсякденними справами;

3) справами, які Вам нецікаві.

4. Життя деяких людей часто переповнене несподіванками, непередбачуваними обставинами та ускладненнями. Як часто Вам доводиться стикатися з такими подіями?

1) декілька раз на день;

2) декілька раз на тиждень;

3) приблизно раз на день;

4) раз на тиждень;

5) раз на місяць або рідше.

5.У випадку якщо Вас щось сильно гнітить, давить, або люди багато від Вас вимагають, то Ви:

1) втрачаєте апетит і / або менше їсте;

2) їсте частіше і / або більше звичайного;

3) не помічаєте ніяких істотних змін у Вашому апетиті.

6. В разі якщо Вас щось турбує або у Вас є невідкладні справи, то Ви:

1) негайно приймаєте відповідні заходи;

2) ретельно обмірковуєте, перш ніж почати діяти.

7. Як швидко Ви зазвичай їсте?

1) я зазвичай закінчую їсти раніше інших;

2) я їм трохи швидше за інших;

3) я їм з такою ж швидкістю, як і більшість людей;

4) я їм повільніше, ніж більшість людей.

8. Ваші рідні або друзі коли-небудь говорили, що Ви їсте надто швидко?

1) так, часто;

2) так, раз чи два;

3) ні, мені ніхто ніколи цього не говорив.

9. Як часто Ви робите декілька справ одночасно, наприклад, їсте і працюєте?

1) я роблю кілька справ одночасно щоразу, коли це можливо;

2) я роблю це тільки тоді, коли не вистачає часу;

3) я роблю це рідко або ніколи не роблю.

10. Коли Ви слухаєте кого-небудь, і ця людина дуже довго не може завершити думку, Ви відчуваєте бажання поквапити її?

1) часто;

2) іноді;

3) майже ніколи.

11. Як часто Ви дійсно «завершуєте» думку людини, що повільно говорить, щоб прискорити розмову?

1) часто;

2) іноді;

3) майже ніколи.

12. Як часто Ваші близькі або друзі помічають, що Ви неуважні, коли Вам говорять про що-небудь занадто докладно?

1) раз на тиждень або частіше;

2) декілька раз на місяць;

3) майже ніколи;

4) ніколи.

13. Якщо Ви кажете своїм близьким або друзям, що приїдете в певний час, то, як часто Ви запізнюєтеся?

1) іноді;

2) рідко;

3) майже ніколи;

4) я ніколи не запізнююсь.

14. Буває, що Ви поспішаєте до місця зустрічі, хоча часу ще цілком достатньо? 1) часто;

2) іноді;

3) рідко або ніколи.

15. Ви повинні з кимось зустрітися в обумовлений час, наприклад, на вулиці, у вестибюлі метро і т.п., і ця людина спізнюється вже на 10 хвилин. Ви:

1) спокійно почекаєте;

2) будете прогулюватися в очікуванні;

3) зазвичай у Вас є з собою книга або газета, щоб було чим зайнятися в очікуванні.

16. Якщо Вам доводиться стояти в черзі, наприклад, в їдальні, в магазині тощо, то Ви:

1) спокійно чекаєте своєї черги;

2) відчуваєте нетерпіння, але не показуєте цього;

3) відчуваєте таке нетерпіння, що це помічають оточуючі;

4) відмовляєтеся стояти в черзі і намагаєтеся знайти спосіб уникнути втрати часу.

17. Якщо Ви граєте в гру, в якій є елемент змагання (наприклад, шахи, доміно, волейбол тощо), то Ви:

1) докладаєте всі сили, для перемоги;

2) намаєтесь виграти, але не дуже старанно;

3) граєте скоріше для задоволення, ніж серйозно.

18.Уявіть, що Ви і Ваші Друзі (або співробітники) починаєте нову роботу. Що Ви думаєте про змагання у цій роботі?

1) намагаюся уникати цього;

2) приймаю тому, що це неминуче;

3) отримую задоволення, тому що це мене підбадьорює і стимулює.

19. Коли Ви були молодші, більшість людей вважала, що Ви:

1) часто намагаєтеся і по-справжньому хочете бути в усьому першим і кращим;

2) іноді намагаєтеся і Вам подобається бути в усьому першим і кращим;

3) зазвичай Вам добре так, як є (зазвичай Ви розслаблені);

4) Ви завжди розслаблені і не схильні до змагань.

20. Чим, на Вашу думку, Ви відрізняєтеся в даний час:

1) часто намагаєтеся (або по-справжньому хочете) бути у всьому першим і кращим;

іноді намагаєтеся і Вам подобається у всьому бути першим і кращим;

зазвичай Вам добре так, як є (звичайно Ви розслаблені);

4) Ви завжди розслаблені і не схильні до змагань.

21. На думку Ваших рідних або друзів Ви:

1) часто намагаєтеся (і по-справжньому хочете) бути у всьому першим і кращим;

- іноді намагаєтеся і Вам подобається у всьому бути першим і кращим;

- зазвичай Вам добре так, як є (звичайно Ви розслаблені);

4) ви завжди розслаблені і несхильні до змагань.

22. Як оцінюють Ваші рідні або друзі Вашу загальну активність?

1) недостатня активність, повільність; треба бути активнішим;

2) близько до середнього; завжди є певне заняття;

3) надактивність, що б'є через край.

23. Погодились би Ваші знайомі з тим, що Ви ставитеся до своєї роботи надто серйозно?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

24. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що Ви більш енергійні, ніж інші люди?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

25. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що за короткий час Ви здатні виконати великий обсяг роботи?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

26. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що Вас легко роздратувати?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

27. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що Ви живете мирним і спокійним життям?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

28. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що Ви більшість справ робите поспішаючи?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

29. Погодилися би Ваші знайомі з тим, що Вас тішить змагання (змагання) і Ви завжди намагаєтеся виграти?

1) так, абсолютно;

2) можливо, так;

3) можливо, ні;

4) абсолютно, ні.

30. Який характер був у Вас, коли ви були молодше?

1) запальний і насилу піддавався контролю;

2) запальний, але піддається контролю;

3) досить врівноважений (не було проблем);

4) майже ніколи не серджуся (не виходжу з себе).

31. Як ви уявляєте свій характер сьогодні?

1) запальний і насилу піддається контролю;

2) запальний, але піддається контролю;

3) досить врівноважений;

4) майже ніколи не серджуся (не виходжу з себе).

32. Коли ви занурені в роботу і хто-небудь (не начальник) перериває вас, що Ви зазвичай відчуваєте при цьому?

1) я відчуваю себе цілком добре, тому що після несподіваної перерви працюється краще;

2) я трохи розлючений;

3) я відчуваю роздратування, тому що це шкодить справі.

33. Якщо повторні переривання в роботі дійсно Вас розлютили, Ви:

1) відповісте різко;

2) відповісте в спокійній формі;

3) спробуєте щось зробити, щоб цьому запобігти;

4) спробуєте знайти більш спокійне місце для роботи, якщо це можливо.

34. Як часто Ви виконуєте роботу, яку повинні закінчити до певного терміну?

1) кожного дня або частіше;

2) кожної неділі;

3) щомісячно чи рідше;

35. Робота, яку Ви повинні закінчити до певного терміну, як правило:

1) не викликає напруження, оскільки звична, одноманітна;

2) викликає сильну напруга, тому що зрив терміну може вплинути на роботу групи людей.

36. Ви самостійно визначаєте терміни виконання роботи на службі і вдома?

1) так;

2) так, але тільки зрідка;

3) так, дуже часто.

37. Якість роботи, яку ви виконуєте, до кінця призначеного терміну буває:

1) краще;

2) звичайне;

3) гірше.

38. Чи буває, що на роботі Ви одночасно виконуєте дві або декілька справ?

1) так;

2) так, але тільки зрідка;

3) так, дуже часто.

39. Були б Ви задоволені, можливістю залишатися на нинішній роботі в наступному році?

1) так;

2) ні, мені хотілося б досягти більшого;

3) авжеж, ні, я роблю все для того, що б мене підвищили, інакше я буду дуже засмучений.

40. Якщо б ви могли вибрати, то щоб ви вважали за краще:

1) добавку до заробітної плати без просування на посаді;

2) підвищення за посадою без істотного підвищення заробітної плати.

41. У кінці відпустки Ви:

1) бажаєте продовжити її ще на тиждень;

2) відчуваєте, що готові повернутися до звичайної роботи;

3) вам хочеться, щоб відпустка закінчилася, і Ви могли повернутися до звичайної роботи.

42. Чи бувало, що за останні три роки Ви брали менше днів відпустки, ніж належить?

1) так;

2) ні;

3) ні, ніколи.

43. Чи буває, що під час відпустки ви не можете перестати думати про роботу? 1) так, часто;

2) так, іноді;

3) н, ніколи.

43. В останні три роки Ви отримували будь-які заохочення на роботі?

1) ні, ніколи;

2) іноді;

3) так, часто.

45. Як часто Ви приносите роботу додому або вивчаєте вдома матеріали, пов'язані з роботою?

1) рідко або ніколи;

2) раз на тиждень або рідше;

3) майже постійно.

46. Як часто Ви залишаєтеся на роботі після закінчення робочого дня або приходите на роботу в надурочний час?

1) на моїй роботі це неможливо;

2) дуже рідко;

3) іноді (рідше, ніж раз на тиждень).

47. Ви зазвичай залишаєтеся вдома, якщо у Вас озноб або підвищена температура?

1) так;

2) ні.

48. Якщо Ви відчуваєте, що починаєте втомлюватися від роботи, то Ви:

1) деякий час працюєте менш активно, поки сили не повернуться до Вас;

2) продовжуєте працювати так само активно, незважаючи на втому.

49. Коли Ви працюєте в колективі, інші очікують від Вас, що Ви будете керувати?

1) рідко;

2) не частіше, ніж від інших;

3) частіше, ніж від інших.

50. Ви записуєте для пам'яті розклад дня (що потрібно зробити)?

1) ніколи;

2) іноді;

3) часто.

51. Якщо хтось вчинює відносно Вас нечесно, Ви:

1) прямо вказуєте йому на це;

2) знаходитесь в нерішучості і вчиняєте в залежності від обставин;

3) нічого не говорите про це.

52. У порівнянні з іншими, які виконують таку ж роботу, Ви докладаєте:

1) набагато більше зусиль;

2) дещо більше зусиль;

3) приблизно стільки ж зусиль;

4) дещо менше зусиль;

5) значно менше зусиль.

53. У порівнянні з іншими, які виконують таку ж роботу, Ви відчуваєте:

1) значно більшу відповідальність;

2) трохи більшу відповідальність;

3) приблизно таку ж відповідальність;

4) дещо меншу відповідальність;

5) значно меншу відповідальність.

54. У порівнянні з іншими, які виконують таку ж роботу, Ви відчуваєте необхідність поспішати?

1) значно більше;

2) дещо більше;

3) стільки ж;

4) дещо менше;

5) значно менше.

55. У порівнянні з іншими, які виконують таку ж роботу, Ви:

1) значно більш акуратні;

2) дещо більш акуратні;

3) приблизно такі ж акуратні;

4) дещо менше акуратні;

5) значно менше акуратні.

56. У порівнянні з іншими, які виконують таку ж роботу, Ваше ставлення до неї:

1) значно більш серйозне;

2) дещо більш серйозне;

3) мало відрізняється від інших;

4) дещо менш серйозне;

5) значно менш серйозне.

57. У порівнянні з роботою, яку Ви виконували 10 років тому, зараз Ви працюєте на протязі тижня:

1) більше годин;

2) приблизно стільки ж;

3) меньше, ніж раніше;

58. У порівнянні з роботою, яку Ви виконували 10 років тому, теперішня робота вимагає:

1) менше відповідальності;

2) стільки ж відповідальності;

3) більшої відповідальності.

59. У порівнянні з роботою, яку Ви виконували 10 років тому, нинішня робота: 1) більш престижна;

2) така ж престижна;

3) менш престижна.

60. Скільки різних робіт Ви змінили за останні 10 років?

1) змін не було або були одного разу;

2) дві;

3) три;

4) чотири;

61. За останні 10 років Ви обмежили кількість своїх розваг через нестачу часу? 1) так;

2) ні.

Ключі:

У кожному запитанні (твердженні) обрані варіанти відповідей оцінюються в балах:

№№	Бали	№№	Бали
1	13, 7, 1	32	13, 7, 1
2	13, 7, 1	33	1, 5, 9, 13
3	1, 7, 1	34	1, 7, 13
4	1, 4, 7, 10, 13	35	13, 1
5	1, 7, 13	36	13, 7, 1
6	1, 13	37	1, 7, 13
7	13, 9, 5, 1	38	13, 7, 1
8	1, 7, 13	39	13, 7, 1
9	1, 7, 13	40	13, 1
10	1, 7, 13	41	13, 7, 1
11	1, 7, 13	42	1, 7, 13
12	1, 5, 7, 9, 13	43	1, 7, 13
13	13, 9, 5, 1	44	13, 7, 1
14	1, 7, 13	45	13, 7, 1
15	13, 7, 1	46	13, 9, 5, 1
16	13, 9, 5, 1	47	13, 1
17	1, 7, 13	48	13, 1
18	13, 7, 1	49	13, 7, 1
19	1, 5, 9, 13	50	13, 7, 1
20	1, 5, 9, 13	51	1, 7, 13
21	1, 5, 9, 13	52	1, 4, 7, 10, 13
22	13, 7, 1	53	1, 4, 7, 10, 13
23	1, 5, 9, 13	54	1, 4, 7, 10, 13
24	13, 9, 5, 1	55	1, 4, 7, 10, 13
25	1, 5, 9, 13	56	1, 4, 7, 10, 13
26	1, 5, 9, 13	57	1, 7, 13
27	13, 9, 5, 1	58	13, 7, 1
28	1, 5, 9, 13	59	1, 7, 13
29	1, 5, 9, 13	60	13, 10, 7, 4, 1
30	1, 5, 9, 13	61	1, 13
31	1, 5, 9, 13

соціальний навичка діалоговий молодь



Додаток Б

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса

Інструкція: «Вам буде запропоновано 41 запитання, на кожне з яких дайте відповідь «так» чи «ні».

Стимульний матеріал:

1. Коли є вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти на певний час.

2. Я легко дратуюся, коли помічаю, що не можу на всі 100% виконати завдання. 3. Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту.

4. Коли виникає проблемна ситуація, я зазвичай приймаю рішення одним із останніх.

5. Коли у мене два дні підряд немає справ, я втрачаю спокій.

6. У деякі дні мої успіхи нижче середніх.

7. По відношенню до себе я більш суворий, ніж по відношенню до інших.

8. Я більш доброзичливий, ніж інші.

9. Коли я відмовляюся від важкого завдання, я потім засуджую себе, бо знаю, що в ньому я досяг би успіху.

10. У процесі роботи я потребую невеликих пауз для відпочинку.

11. Старанність - це не основна моя риса.

12. Мої досягнення в навчанні не завжди однакові.

13. Мене більше приваблює інша діяльність, ніж та, якою я зайнятий.

14. Докір стимулює мене сильніше, ніж похвала.

15. Я знаю, що мої однокласники вважають мене діловою людиною.

16. Перешкоди роблять мої рішення більш твердими.

17. В мене легко викликати честолюбство.

18. Коли я працюю без натхнення, це зазвичай помітно.

19. При виконанні завдань я не розраховую на допомогу інших.

20. Іноді я відкладаю те, що повинен був зробити зараз.

21. Треба покладатися тільки на самого себе.

22. У житті мало речей, важливіших, ніж гроші.

23. Завжди, коли мені треба виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.

24. Я менш честолюбний, ніж інші.

25. У кінці канікул я зазвичай радію, що скоро піду до школи.

26. Коли я налаштований на роботу, я роблю її краще, ніж інші.

27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які можуть завзято працювати.

28. Коли у мене немає справ, я відчуваю, що мені не по собі.

29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж іншим.

30. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюся робити це якомога краще.

31. Мої друзі іноді вважають мене ледачим.

32. Мої успіхи в певній мірі залежать від моїх однокласників.

33. Безглуздо протидіяти волі вчителя.

34. Іноді не знаєш, яке завдання доведеться виконувати.

35. Коли щось не виходить, я нетерплячий.

36. Я зазвичай звертаю мало уваги на свої досягнення.

37. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає великі результати, ніж робота інших.

38. Багато чого, за що я беруся, я не доводжу до кінця.

39. Я заздрю людям, які не завантажені роботою.

40. Я не заздрю тим, хто прагне до влади і положення.

41. Коли я впевнений, що стою на правильному шляху, для доведення своєї правоти я йду аж на крайні заходи.

Ключ:

По 1 балу нараховується за відповіді «так» на наступні запитання: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 , 30, 32, 37, 41.

Також нараховується по 1 балу за відповіді «ні» на запитання: 6, 19, 18, 20, 24, 31, 36, 38,39.

Відповіді на запитання 1,11, 12,19, 28, 33, 34, 35,40 не враховуються.

Далі підраховується сума набраних балів.



Додаток В

Методика “Діагностика соціальної компетентності”

Інструкція до тесту: Вам пропонується ряд запитань і три варіанти відповідей на кожне з них (а, б, в). Відповідати потрібно таким чином:

1. Спочатку прочитайте запитання і варіанти відповідей на нього;

2. Виберіть один із запропонованих варіантів відповіді, що відображає вашу думку, і поставте відповідну літеру (а, б чи в) у клітинці на аркуші для відповідей.

Пам'ятайте наступні правила:

- не витрачайте багато часу на обдумування відповідей; давайте ту відповідь, яка перша приходить в голову;

- намагайтеся не вдаватися занадто часто до проміжних відповідей типу «не упевнений», «щось середнє» і т.п. Таких відповідей повинно бути якомога менше;

- ні в якому разі нічого не пропускайте. На кожне запитання необхідно дати відповідь;

- відповідайте щиро. Не треба намагатися справити хороше враження своїми відповідями, вони повинні відповідати дійсності.

А тепер, будь ласка, приступайте до роботи.

Тестовий матеріал

1. Я добре зрозумів інструкцію і готовий щиро відповісти на запитання:

1) так;

2) не впевнений;

3) ні.

2. Я вважав за краще б знімати дачу:

1) в жвавому дачному масиві;

2) дещо середнє;

3) у відокремленому місці, в лісі.

3. Я віддаю перевагу класичній музиці ніж сучасним популярним мелодіям:

1) вірно;

2) не впевнений;

3) невірно.

4. На мою думку, цікавіше бути:

1) інженером-конструктором;

2) не знаю;

3) драматургом.

5. Я досяг би в житті набагато більшого, якби люди не були налаштовані проти мене:

1) так;

2) не знаю;

3) ні.

6. Люді були б щасливішими, якби більше часу проводили в товаристві своїх друзів:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

7. Плануючи майбутнє, я часто розраховую на успіх:

1) так;

2) складно відповісти;

3) ні.

8. «Лопата» відноситься до «копати», як «ніж» до:

1) гострий;

2) різати;

3) точити.

9. Майже всі рідні добре до мене ставляться:

1) так;

2) не знаю;

3) ні.

10. Іноді якась нав'язлива думка не дає мені заснути:

1) так, це вірно;

2) не впевнений;

3) ні.

11. Я ніколи ні на кого не серджуся:

1) так;

2) складно відповісти;

3) ні.

12. При рівній тривалості робочого дня і однаковій зарплаті мені було б цікавіше працювати:

1) столяром або кухарем;

2) не знаю, що вибрати;

3) офіціантом в гарному ресторані.

13. Більшість знайомих вважають мене веселим співрозмовником:

1) так;

2) не впевнений;

3) ні.

14. У школі я полюбляю:

1) уроки музики (співу);

2) важко сказати;

3) заняття в майстернях, ручна праця.

15. Мне безумовно не щастить у житті:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

16. Коли я вчився в 7-9 класах, я брав участь в спортивному житті школи:

1) дуже рідко;

2) іноді;

3) досить часто.

17. Я підтримую вдома порядок і завжди знаю, що де лежить:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

18. «Втомлений» відноситься до «роботи», як «гордий» до:

1) посмішка;

2) успіх;

3) щасливий.

19. Я веду себе так, як прийнято в колі людей, серед яких я перебуваю:

1) так;

2) коли як;

3) ні.

20. В своєму житті я, як правило, досягаю тих цілей, які ставлю перед собою: 1) так;

2) не впевнений;

3) ні.

21. Іноді я з задоволенням слухаю непристойні анекдоти:

1) так;

2) важко відповісти;

3) ні.

22. Якби мені довелося вибирати, я вважав би за краще бути:

1) лісником;

2) важко обрати;

3) вчителем старших класів.

23. Мне хотілося би ходити в кіно, на різні вистави і в інші місця, де можна розважитися:

1) частіше ніж один раз на тиждень (частіше, ніж більшість людей);

2) приблизно раз на тиждень (як і більшість);

3) рідше ніж один раз на тиждень (рідше, ніж більшість).

24. Я добре орієнтуюся в незнайомій місцевості: легко можу сказати, де північ, південь, схід або захід:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

25. Я не ображаюся, коли люди з мене кепкують:

1) так;

2) коли як;

3) ні.

26. Мені б хотілося навчатися в окремому класі, а не разом з однокласниками:

1) так;

2) не впевнений;

3) ні.

27. У багатьох відносинах я вважаю себе цілком зрілою людиною:

1) це вірно;

2) не впевнений;

3) це невірно.

28. Яке з даних слів не підходить до двох інших:

1) свічка;

2) місяць;

3) лампа.

29. Зазвичай люди неправильно розуміють мої вчинки:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

30. Мої друзі:

1) мене не підводили;

2) рідко;

3) досить часто.

31. Зазвичай я переходжу вулицю там, де мені зручно, а не там, де належить:

1) так;

2) важко відповісти;

3) ні.

32. Якщо я зробив би корисний винахід, я вважав би за краще:

1) далі працювати над ним в лабораторії;

2) важко обрати;

3) потурбуватися про його практичне використання.

33. У мене безумовно менше друзів, ніж у більшості людей:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

34. Мені більше подобається читати:

1) реалістичні описи гострих військових чи політичних конфліктів;

2) не знаю, що обрати;

3) роман, що збуджує уяву та почуття.

35. Моїй сім'ї не подобається спеціальність, яку я хочу обрати в майбутньому:

1) так;

2) дещо середнє;

3) ні.

36. Мені легше вирішити важке питання чи проблему:

1) якщо я обговорюю їх з іншими;

2) вірно дещо середнє;

3) якщо обмірковую їх на самоті.

37. Виконуючи будь-яку роботу, я не заспокоююся, поки не будуть враховані навіть незначні деталі

1) вірно;

2) дещо середнє;

3) невірно.

38. «Подив» відноситься до «незвичайний», як «страх» до:

1) хоробрий;

2) неспокійний;

3) жахливий.

39. Мене завжди обурює, коли кому-небудь вдається уникнути заслуженого покарання:

1) так;

2) по-різному;

3) ні.

40. Мені здається, що деякі люди не помічають або уникають мене, хоча не знаю, чому:

1) вірно;

2) не впевнений;

3) невірно.

41. В житті не було випадків, щоб я порушив обіцянку:

1) так;

2) не знаю;

3) ні.

42. Якщо я працював би у господарській сфері, мені було б цікаво:

1) бесідувати з замовниками, клієнтами;

2) дещо середнє;

3) вести звіти та іншу документацію.

43. Я вважаю, що:

1) потрібно жити за принципом: «Делу время, потехе час»;

2) дещо середнє між «а» і «в»;

3) жити потрібно весело, не турбуючись про завтрашній день.

44. Мені було б цікаво повністю змінити сферу діяльності:

1) так;

2) не впевнений;

3) ні.

45. Я вважаю, що моя сім'я не гірше, ніж у більшості моїх знайомих:

1) так;

2) як сказати;

3) ні.

46. Мені неприємно, якщо люди вважають, що я занадто невитриманий і нехтую правилами пристойності: