Напрями роботи соціального педагога із наркозалежними споживачами стимуляторів в умовах громадського центру "Вікторія" м. Хмельницького

1. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки вагіни, пеніса, ротової порожнини або прямої кишки, з яких вірус проникає в кров іншої людини.

2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), яким перед цим користувалася інфікована людина і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ.

3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

ВІЛ/СНІД поширюється також з інфікованою кров'ю.

Це підступна невиліковна хвороба, яка не має характерних симптомів, але все-таки деякі з ознак даного захворювання можуть бути такими:

· Стійкий сухий кашель.

· Тривала, більше трьох місяців, лихоманка (підвищення температури) незрозумілої причини.

· Збільшення лімфовузлів (окрім пахових).

· Різке зниження ваги.

· Тривала діарея.

· Часті головні болі, слабкість, зниження пам'яті і працездатності.

· Запалення слизистої оболонки порожнини рота, білуватий наліт, виразки.

· Нез'ясовне зниження зору і сліпота.

· Пітливість вночі.

ПАМ'ЯТАЙТЕ: якщо у вас з'явився якийсь симптом, описаний тут, це зовсім не означає, що у вас СНІД. Ці симптоми можуть бути обумовлені іншими захворюваннями, не пов'язаними з Віл-інфекцією, тому завжди потрібно пройти обстеження і з'ясувати причину недуги. У будь-якому випадку, розумним рішенням буде звернення до лікаря.

Заходи профілактики. Основна умова - Ваша уважність!

Статеві контакти - найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження - уникати випадкових статевих контактів і використовувати презерватив.

Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом.

Будь-який інструментарій (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління і т.п.), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потрібно стерилізацізувати. Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип'ятінні миттєво, при 56 С градусах - протягомі 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не убиває ВІЛ.

Перевірка донорської крові обов'язкова.

Добровільне тестування на ВІЛ

Добровільне консультування і тестування (ДКТ) на ВІЧ - визнаний в міжнародній практиці, ефективний і виключно важливий метод профілактики Віл-інфекцій і СНІДУ і догляду за хворими. Дослідження, проведені FHI (Фемілі Хелс Інтернешнл) в Кенії, Танзанії і Тринідаді в співпраці з Програмою ООН по боротьбі з СНІДОМ, ВІЗ і Центром профілактики СНІДУ при Каліфорнійському університеті, штат Каліфорнію, зі всією очевидністю підтверджують, що ДКТ - ефективний і економічний метод профілактики Віл-інфекцій, сприяючий зміні поведінкових установок серед пацієнтів. ДКТ також забезпечує необхідні умови для організації лікувальної роботи, психологічної і соціальної підтримки пацієнтів. Результати досліджень залучили інтерес до ДКТ і до широкого використання цього методу як один з основних компонентів всесторонніх міжнародних програм по боротьбі з ВІЧ/СПІДом, у тому числі, в рамках Програми ООН по боротьбі з СНІДОМ, що проводиться в багатьох країнах світу за участю багаточисельних донорських організацій.

Основні переваги ДКТ можна коротко викласти в чотирьох положеннях, які перераховані нижче.

· Принцип ДКТ полягає не лише в тому, аби відібрати і проаналізувати проби крові і провести декілька консультацій з кожним обстежуваним. Цей метод відкриває можливість для іншого обслуговування інфікованих ВІЧ і хворих СНІДОМ, зокрема, для проведення профілактичних і клінічних заходів, пов'язаних з передачею інфекції від матері до дитяти, профілактики і лікування супутніх ВІЧ захворювань, боротьби з туберкульозом, а також при вирішенні питань, пов'язаних з психологічною і правовою підтримкою ВИЧ-инфицированных і хворих на СНІД.

· Спостерігається попит на даний вигляд медичного обслуговування (тобто пацієнти хочуть знати про свій статус відносно Віл-інфекцій) або відповідний попит виникне, як тільки буде забезпечена робота відповідних служб.

· Стратегія ДКТ орієнтована на пацієнтів з ВІЛ-позитивними і ВІЛ-негативними результатами тестів. Вона допомагає пацієнтам зняти психологічний стрес, заставляє їх повною мірою усвідомити реальну небезпеку зараження Віл-інфекцією, сприяє зміні поведінкових установок в обстежуваних, ранішому зверненню по медичну допомогу (у тому числі, з використанням анти-ретровирусной терапії), а також за правовою і психологічною підтримкою. Стратегія ДКТ допомагає боротися з проявами відчуження і ізоляції ВИЧ-инфицированных хворих і хворих СНІДОМ в суспільстві.

· Стратегія ДКТ забезпечує комплексний підхід до проблеми ВІЧ/СПІДа, у тому числі, облік соціальних чинників, чинника бідності і пов'язаних з бідністю чинників риски.

Лікуквання

Є безліч медикаментів, що мають назву АРТ (антиретровірусна терапія) які ефективні в лікуванні інфекцій, пов'язаних з СНІДом, але жоден з них не може вилікувати сам СНІД. Ці препарати дозволяють сповільнити появу симптомів і відстрочити летальний результат. У багатьох країнах розробляються вакцини, але все ще не існує такого засобу, який міг би зупинити розповсюдження ВІЛ-інфекції або процес переходу ВІЛ-інфекції в СНІД.

Як співробітники центру реабілітації ми знаємо людей, які чудовим чином були зцілені від ВІЛ/Сніду, що офіційно підтверджене лікарями. Маючи 8 річний досвіду роботи з наркозалежними, зустрічаючись з "вироком" ВІЛ/СНІД (Біблія Книга пр.Софонії 3:15 «Відмінив Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь,царь Ізраїлів, посеред тебе: вже більш не побачиш зла»), ми віримо і бачимо, що є єдиний шлях вирішення даної проблеми - це надприродне диво від Бога.

ІІ. Перерва 5 хвилин.

ІІІ. Обговорення почутого учасниками групи.

Ведучий: Прошу кожного з вас висловитися з приводу почутого. Яким чином на вашу думку в нашому місті можна зменшити рівень поширення ВІЛ-інфекції?

Учасники групи висловлюють свої думки і діляться тим, що вони пережили на власному досвіді зустрівшись особисто з «вироком» ВІЛ. Обговорюють, чим можна допомогти ВІЛ інфікованим СІНам для зменшення шкоди.

ІV. Прощання з учасниками групи.

Ведучий: До зустрічі. Попрошу кожного з вас проаналізувати ще раз почуту інформацію і якомога більше розповісти іншим про те, що вас на даному занятті найбільше вразило.

Коментарі до заняття №3

Учасники групи вже ближче знайомі, тому почалось заняття з вільного спілкування між учасниками, які обговорювали події що відбулися з ними. Але оголошення теми призвело до певного заспокоєння. Інформація про ВІЛ/СНІД сприймалася дуже серйозно. Практично всі учасники висловлювалися, що епідемії ВІЛ можна було уникнути, якби вчасно була надана інформація, якби одразу проводилася профілактична робота і якби самі СІНи не відносилися так халатно до власної безпеки і безпеки оточуючих.

Що цікаво, учасники не приховували свого статусу, щодо ВІЛ. Вони вільно говорили про те, що інфікування можна було уникнути.

Дехто навіть висловлював думку про те, щоб тестування на ВІЛ було не добровільним, а обов'язковим. Розповідали випадки коли люди пізно взнавали про свій статус і лікування вже не допомагало або було дуже тривалим.

Учасники групи багато говорили про те, що кожен ВІЛ інфікований повинен сам контролювати, щоб нікого не інфікувати, тобто контролювати щоб його шприцем ніхто не коловся, щоб часточки крові не потрапляли в розчин наркотику. Тобто дотримуватись усіх заходів безпеки.

Заняття було жвавим тому, що проблема ВІЛ торкнулася багатьох СІНів і інформація про зцілення від ВІЛ зацікавила багатьох учасників групи, хоча були й такі які до цього віднеслись скептично. Цікавим нам видалось те, що незважаючи на різні висловлювання всі погодилися з тим, що якби не ін'єкційне вживання наркотиків інфікування ВІЛ можна було б уникнути, але зараз вони не можуть впоратись із своєю залежністю. Це свого роду визнання приреченості: «Ми знаємо, ми розуміємо - але нічого з собою вдіяти не можемо».

ЗАНЯТТЯ №4

ТЕМА: Інєкційні стимулятри.

МЕТА: допомогти діючим СІНам усвідомити шкідливість вживання ін'єкційних наркотиків, ознайомити із технікою безпечних ін'єкцій та зменшення ризику.

ОБЛАДНАННЯ: відео ролики на комп'ютері, інформаційні брошури, плакати

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Привітання із членами групи. Знайомство з новими членами групи.

Використання кави-паузи для вільного спілкування і зняття психологічного напруження.

ІІ. Теоретична інформація.

Ризики

З точки зору смертоносності особливо виділяються наркотики, що вводяться ін'єкційним шляхом.

Залежність від ін'єкційних наркотиків виробляється надзвичайно швидко: від героїну після однієї - п'яти ін'єкцій, а від препаратів амфетамінової групи, що кустарно виготовляються, навіть швидше, і украй важко піддається лікуванню. Провідні наркологічні клініки добиваються того, що лише менша кількість пройшовших курс лікування не повертаються до наркотиків протягом одного року. Багато хто з колишніх наркоманів повертається до наркоманії протягом подальших років.

Зниження приємних відчуттів від наркотиків у міру збільшення терміну прийому героїну заставляє збільшувати дозу, внаслідок чого помітна частина наркоманів вмирає від передозування. З кожною дозою наркоман вводить в свій організм токсичні речовини, які розкладають всі його органи. Значна кількість ін'єктивних наркоманів в багатьох населених пунктах Росії і Україні, кінець кінцем, заражається ВІЛ, а більшість ВІЛ-інфікованих - наркомани. Серед наркоманів поширені також інші хвороби крові (наприклад, вірусні гепатити), що істотно знижують тривалість життя. В результаті середня тривалість життя наркомана, що вживає героїн, не перевищує 7 років з початку попадання в наркотичну залежність. Фактично, переважна більшість з них приречені на ранню смерть.

Якщо по вжитку наркотиків, в цілому, Росія і Україна, на щастя, відстають від більшості країн Заходу, то по вжитку найбільш смертоносних ін'єктивних наркотиків ці країни в числі лідерів [50]. Згідно даним загальноросійського опиту, проведеного Міністерством освіти Росії в 2002 р., не менше 4,2% росіян 11-24 років пробували героїн, і 0,8% препаратів амфетамінової групи. При цьому переважна більшість тих, що пробували споживають наркотики частіше два раз на місяць [27]. Варто мати на увазі, що далеко не всі наркозалежні готові признатися в ході опиту, що вживають наркотики. Вклад до наркотичної смертності вносять не лише ін'єктивні наркотики, але і всі інші. Таким чином, близько 5% російської молоді приречено померти у молодому віці, не залишивши дітей, лише в результаті наркоманії. І хоча від горілки і самогону в Росії вмирає на порядок більша кількість чоловік, чим від наркотиків, наркоманія вибиває помітну частину молоді, тобто якраз тій частині суспільства, яка володіє найбільшим репродуктивним потенціалом, а тому вона також є одній з основних погроз демографічному розвитку Росії.

По оцінках, вживання ін'єкційних наркотиків обумовлює майже третину нових інфекцій у всьому світі, не рахуючи Африки на південь від Сахари, в той же час послуги з профілактики ВІЛ отримують менше 20% людей, що вживають ін'єкційні наркотики. Фактично, профілактикою охоплено менше 10% таких людей в Східній Європі і Центральній Азії, де вживання наркотиків є одним з основних чинників, сприяючих швидкому розвитку епідемії.

Найпоширенішою ризикованою практикою серед споживачів ін'єкційних наркотиків є використання заражених голок і шприців, в той же час ризику зараження сприяють ризиковані статеві контакти. Як тільки ВІЛ упроваджується в співтовариство споживачів ін'єкційних наркотиків, інфекція може швидко поширитися на широкі верстви населення, якщо не будуть зроблені негайні заходи профілактики. Користування зараженим ін'єкційним інструментарієм під час вживання наркотиків обумовлює більше 80% всіх Віл-інфекцій в Східній Європі і Центральній Азії, а також сприяє початку процесу розвитку епідемій в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Південної і Південно-східної Азії і Латинської Америки. Викликає заклопотаність виникнення все нових епідемій вживання ін'єкційних наркотиків в країнах Африки на південь від Сахари.

Споживачам наркотиків загрожує не лише фізичний ризик зараження Віл-інфекцією; вони також уразливі до ВІЛ унаслідок свого соціального і правового статусу. У багатьох країнах вживання наркотиків є незаконним і карається тюремним висновком.

Вживання наркотиків також піддається сильній стигматизации серед населення в цілому і серед працівників охорони здоров'я, що підсилює маргіналізацію людей, що мають проблеми, пов'язані з наркотичною залежністю. Це означає, що заходи втручання у зв'язку з ВІЛ можуть бути для них недоступними або ж вони не можуть або не хочуть користуватися послугами, побоюючись звинувачень. Дослідження і досвід підтверджують, що епідемії ВІЧ серед споживачів ін'єкційних наркотиків можна попередити, стабілізувати або навіть обернути назад, якщо використовувати комплексний пакет заходів для профілактики ВІЛ і відходу в контексті пошани прав людини.

Такий пакет включає повний набір послуг для лікування від наркотичної залежності, у тому числі замісне лікування, заходи для зниження шкоди, добровільне консультування і тестування, профілактику передачі ВІЧ статевою дорогою, доступ до первинної системи охорони здоров'я і антиретровірусної терапії. Неефективні закони і політика забороняють реалізацію програм обміну голок і шприців в деяких країнах і замісне лікування в інших.

Глобальні і національні цілі в області лікування повинні визначати цільові показники для груп населення, яким загрожує ризик, включаючи споживачів ін'єкційних наркотиків, що стикаються з серйозними перешкодами на дорозі здобуття належного відходу і лікування у зв'язку з ВІЧ. Чітка політика уряду і законодавство повинні вирішувати використання всіх елементів комплексного пакету послуг для профілактики ВІЛ і відходу, забезпечувати необхідне фінансування достатніх широкомасштабних програм і відповідати міжнародним нормам в області прав людини.

Техніка безпечної інєкції

Правила безпечної поведінки

6. Якщо ти вживаєш наркотики - краще припини це робити .

7. Якщо це неможливо, тоді хоч би не колися, пам'ятай: ін'єкційний спосіб вживання наркотиків - найнебезпечніший .

8. Якщо ти все-таки вживаєш наркотики ін'єкційний, завжди використовуй нові шприц, голку, фільтри, ложку, фурик, перетяжки, воду для ін'єкцій (зараження різними інфекціями часто відбувається при використанні загального інструментарію для ін'єкцій).

9. Якщо немає нових ін'єкційних інструментів, використовуй лише свої і нікому їх не давай. Дружба і підтримка тут ні при чому. Якщо когось кумарить і немає баяна, аби вмазатися - позичивши свій, ти не лише можеш підставити людину, поділившись з ним, наприклад, гепатитом С, але і залишишся без баяна (після іншої людини його використовувати вже не можна).

10. Якщо немає чистого баяна, обов'язково прокип'яти використаний або оброби його хлоркою.

Обмін голок та шприців

Пункти обміну використаних голок та шприців на стерильні (далі -- пункти обміну шприців -- ПОШ) стали першим дієвим інструментом реалізації стратегії зменшення шкоди серед СІН. Відкриття ПОШ дозволяє забезпечити СІН стерильним ін'єкційним інструментарієм та налагодити стабільні контакти з представниками цієї прихованої соціальної групи. ПОШ, як в принципі і вся програма зменшення шкоди, є "низькопороговою" службою -- для участі в програмі клієнт має надати мінімум інформації про себе, всі послуги надаються безкоштовно, місце розташування пункту, як правило, зручне для відвідування, тощо.

При цьому виділяють декілька основних видів пунктів обміну шприців (ПОШ):

1. Стаціонарний ПОШ -- обмін шприців відбувається в спеціально відведеному та обладнаному приміщенні, що дає одразу декілька переваг: можливість надання консультативної та медичної допомоги клієнтам, проведення обстеження (тестування на ВІЛ, наприклад), робота пункту не залежить від погодних умов, всі необхідні матеріали знаходяться "під рукою". Серед недоліків цієї форми обміну можна виділити потенційно незручне розташування пункту (наприклад, у лікарні на околиці міста), недовіру з боку клієнтів, якщо пункт розташовано на базі державної установи, тощо.

2. Мобільний ПОШ -- сама назва передбачає, що для реалізації цієї форми обміну знадобиться засіб пересування (автомобіль або мікроавтобус), що буде рухатися за встановленим графіком та маршрутом окремими районами міста. Така форма роботи ефективна для великих міст, для міст, де споживачі наркотиків проживають у віддалених районах або де погано налагоджена система громадського транспорту.

Подібні пункти дозволяють оперативно реагувати на зміну наркосцени у вашому місті та здійснювати обмін шприців саме у місцях концентрації СІН. Серед основних недоліків можна виділити затратність (витрати на бензин та ремонт автомобіля) такого виду обміну.

3. Польовий ПОШ -- обмін здійснюється соціальними вуличними працівниками проекту в місцях зустрічі СІН. Серед переваг цієї форми обміну -- відносна мобільність та ефективність роботи, можливість зустрічатися з СІН "на їх території", що сприяє формуванню довірливих відносин та залученню нових учасників програми, дешевизна, тощо. Недоліком такої форми роботи є короткий проміжок часу, що відводиться на спілкування з клієнтом проекту, що ускладнює процес надання кваліфікованої консультації чи медичної допомоги. Серед інших недоліків -- залежність від погодних умов, можливе виникнення непорозумінь з місцевим населенням та ППС, обмежена кількість роздаткових матеріалів.

4. Вторинний обмін -- ще один вид обміну шприців, який відрізняється від усіх попередніх тим, що здійснюється не співробітниками проекту, а волонтерами (самими СІН) або прихильниками ідеї програми (мережею аптек чи поліклінік). Волонтер отримує певну кількість стерильних шприців, обмінює їх у місці збуту наркотичних речовин або в місці проживання СІН (квартири), накопичує використані шприці та здає їх у проект для безпечної утилізації. Перевага очевидна -- така форма роботи надає доступ до прихованої цільової групи. Недоліком є, по-перше, правові та медичні питання, що при цьому виникають, -- волонтер зберігає вдома потенційно заражені шприці, та, по-друге, необхідність мотивувати потенційних волонтерів для проведення подібної роботи.

Хочеться одразу відзначити, що обмін голок і шприців має здійснюватися лише за умови використання відповідного обладнання, відпрацьованої системи утилізації використаних шприців, виконання всіх норм та правил безпеки спеціально підготованими співробітниками проекту.

Важливо також пам'ятати, що обмін шприців є важливим, але не єдиним компонентом роботи за стратегією Зменшення Шкоди. Проведення лише обміну шприців не є ефективним. Ефективність програми Зменшення Шкоди залежить від комплексності послуг, що надаються, та не можливе без використання інших інструментів.

ІІ. Перерва 5 хвилин.

ІІІ. Обговорення почутого учасниками групи.

Ведучий: Прошу кожного з вас висловитися з приводу почутого. Прошу підготувати питання з вивченої теми які цікавлять вас і які не були достатньо висвітлені.

Учасники групи висловлюють свої думки і діляться тим, що вони пережили на власному досвіді зустрівшись особисто з передозуванням. Обговорення проблеми сепсису, флегмон та трофічних виразок у ін'єкційних наркоманів.

ІV. Прощання з учасниками групи.

Ведучий: До зустрічі. Попрошу кожного з вас проаналізувати ще раз почуту інформацію і якомога більше розповісти іншим про те, що вас на даному занятті найбільше вразило.

Коментарі до заняття №4

Проводячи заняття ми помітили, що учасникам групи важко говорити про те, що кожна ін'єкція наркотику є небезпечною і може бути останньою.

Незважаючи на те, що практично 80% присутніх були в стані наркотичного сп'яніння вони активно приймали участь в занятті і розповідали власні приклади і передозувань, і проблем з якими вони зустрілися під час ін'єкцій тупими голками, чужими шприцами - це і сепсиси, і язви, і гепатити і зокрема ВІЛ.

Під час заняття в учасників прокинулись спогади про своїх колишніх товаришів які уже померли від передозування, від хвороб, від ВІЛ. Вони вговорили: «Нас залишилось дуже мало». На запитання «Чи хочете ви залишити колотись?» всі відповіли однозначно «так». На запитання: «Чому ви цього не зробите?» відповіді були типу: «Та як ми без наркотику?», «Вже пізно», «Я живу щоб колотись» і таке подібне.

Всі учасники групи одноголосно відмітили, що пунктів обміну шприців повинно бути більше, щоб зручніше було ними користуватись. Відмітили про зручність пересувних пунктів обміну шприців в місцях скупчення СІН, на даний момент це аптеки де продається «Спазмолекс», «Теофедрин», «Ефект» та ін. лікарські засоби які використовуються для ін'єкційного введення СІНами, та користь від вторинного обміну.

Спостерігаючи за учасниками занять можна помітили як змінюється їхня позиція стосовно проведення даних інформаційних занять. Все частіше чути вираз: «Я цього не знав» або «Я цьому не надавав значення», зникла насмішлива усмішка на початку заняття та вираз «Та кому це все потрібно».

ЗАНЯТТЯ №6

ТЕМА: Сексуальна поведінка і вживання стимуляторів.

МЕТА: допомогти діючим СІНам усвідомити шкідливість вживання ін'єкційних наркотиків, ознайомити із особливостями безпечного сексу.

ОБЛАДНАННЯ: відеоролики на комп'ютері, інформаційні брошури, плакати

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Привітання із членами групи. Знайомство з новими членами групи.

Використання кави-паузи для вільного спілкування і зняття психологічного напруження.

ІІ. Теоретична інформація.

Статевий потяг, заборона, лібідо

Існує поширений міф про збуджуючу дію наркотичних засобів. Кокаїн відносять до одних з найбільш небезпечних видів наркотиків, який впливає на статеву сферу. Насправді, то нетривале поліпшення сексу на ранніх етапах вживання кокаїну, яке виявляється лише уповільненням еякуляції, незабаром зводить нанівець саму можливість вести нормальне статеве життя.

Згідно багаточисельним дослідженням наркотична інтоксикація спочатку наводить до швидкого підйому сексуальності - неконтрольованого потягу. Це, так би мовити знімає всі сексуальні заборони, що наводить до небезпечних форм сексу і безладних статевих зв'язків, а це частенько зв'язано із зараженнями сифілісом, гонореєю, СНІДОМ. Через нетривалий час вживання наркотиків статевий потяг гасне і його дуже важко відновити. Це пов'язано з тим, що прийом наркотичних речовин супроводиться змінами в статевих залозах, згасанням статевого потягу. Прийом наркотичних препаратів наводить до токсичної полінейропатії - небезпечному захворюванню нервової системи, яке наводить до одночасної пораження багатьох периферичних нервів. Імпотенція може настати через 2-3 місяці активного вживання наркотиків.

Наркотики впливають на центри мозку, відповідальні за задоволення, що отримується, від звичайних радощів життя. Це «хімічне» роздратування центрів задоволення притуплює в наркозалежного здатність випробовувати фізичне задоволення від чого-небудь ще, у тому числі і від сексу. Як свідчать психіатри, лібідо пригнічується, а сексуальні здібності падають, що виражається в імпотенції у чоловіків і неможливості досягнення оргазму у жінок. Це свідчить про те, що відбувається підпорядкування сильній біологічній мотивації - лібідо - патологічному потягу до психоактивної речовини. В наркозалежних формується своєрідний сексологічний синдром. Він виявляється в зниженні статевого потягу і падіння ритму статевого життя, підпорядкуванню статевого потягу «тязі» - спочатку людині необхідно спожити наркотик, а вже потім вступати у сексуальні відносини, і, нарешті, заперечення хворим негативних змін в інтимному житті, - їх ігнорування, тобто порушення самосвідомості.

Однозначных даних про поліпшення сексуальних відчуттів після вживання марихуани не існує, зате є багато свідоцтв про шкідливу дію її на дітородну функцію. Куріння марихуани здатне негативно позначитися на виробленні сім'я у чоловіків і викликати порушення овуляції (формування яйцеклітини) у жінок. У молодих чоловіків, які палили марихуану хоч би 4 рази в тиждень, протягом напівроку падав рівень тестостерона. Крім того, біля 35% опинився зниженим вміст сперматозоїдів і 10% були імпотентами.

Употребление кокаїну на ранніх етапах розвитку залежності відстрочує еякуляцію. При довготривалому вживанні кокаїну сексуальне бажання істотно знижується. Виникають проблеми з ерекцією. У одному з досліджень 13 залежних з 32 призналися, що зовсім не проявляють сексуальної активності в періоди вживання кокаїну, а 20 з 23 чоловіків сказали, що не можуть досягти ерекції, а якщо досягають оргазму, то ледве його відчувають. Який сенс отримувати ерекцію, якщо ви нездібні отримувати від цього задоволення? Крім того, кокаїн порушує вироблення сперми. В тих, хто вживав кокаїн більше 5 років, мав велику кількість сперматозоїдів з пороками розвитку і із зниженою активністю, а значить, ні на що не придатну сперму.

Сексуальні реакції при гострій інтоксикації героїном зазвичай полягає в тому, що збільшується тривалість статевого акту аж до нездатності досягти оргазму. Але наркозалежні відносяться до цього байдуже. При тривалому вживанні героїну сексуальний потяг завжди знижується, бліднуть фарби оргазму, знижується ерекція, пропадає бажання займатися сексом, а у жінок до того ж порушується менструальний цикл. Наркозалежний, будь то чоловік або жінка, прагне уникнути статевого акту, якщо ж партнери "сидять на голці" разом, то ні про який секс не може бути і мови.

Для ін'єкційних наркотиків також характерний розвиток специфічних ускладнень, пов'язаних з величезним ризиком зараження, якому піддають себе наркомани. Найчастіша інфекція, яку кожен ін'єкційний наркозалежний ризикує "підчепити" це вірусний гепатит. В результаті вірусного гепатиту розвиваються дуже важкі порушення функції печінки, які і наводять до імпотенції.

Будучи дуже сильною отрутою, що діє буквально на всі органи і тканини, наркотик в першу чергу приголомшує центральну нервову і репродуктивну системи. Практично всі наркомани із стажем безплідні. В тих же наркозалежних кому удається залишити потомство, велика вірогідність народження дітей з наркотичною залежністю або різними відхиленнями в розвитку, оскільки всі наркотики є речовинами, здатними змінювати генетичну інформацію.

Лікування наркоманії на ранніх етапах залежності здатне зупинити безповоротні процеси і нормалізувати статеве життя. І чим раніше звернутися за допомогою, тим більше шансів знов навчиться отримувати задоволення від інтимних стосунків з близькою людиною, і переживати радість, чувши сміх свого здорового дитяти.

Безпечний секс

Так уже повелося, що перша асоціація, пов'язана зі словосполученням "безпечний секс" - "а-а-а, знову про СНІД і презервативи".

Взагалі, нагадування про це ніколи не завадить, але що ж самі сексологи вкладають у поняття "безпечний секс"? Вважаєте, деякі з наступних 16 правил несерйозні? Помиляєтеся, все вкрай серйозно й при новому знайомстві все-таки почніть із нижнього рядка списку.

1.Якнайдовше не вступайте в інтимні стосунки. Повністю безпечна лише утримання.

2.Обмежуйте кількість сексуальних партнерів. Що їх менше, тим нижчий ризик отримати інфекцію.

3.Ви майже не ризикуєте, обопільно підтримуючи виняткові сексуальні стосунки. Це означає, що ви й ваш партнер займаєтеся сексом тільки одне з одним. Отже, якщо ви обоє не інфіковані, то, незалежно від видів статевої активності, захворіти не можете.

4.Якнайбільше дізнавайтесь про свого потенційного партнера, але не задавайте питань прямо. На жаль, дослідження показують, що люди схильні приховувати кількість сексуальних партнерів. За результатами одного дослідження, 47% чоловіків і 42% жінок називають меншу кількість партнерів, ніж є насправді. Є припущення, що найбільше брешуть про гомосексуалізм, секс із повіями й наркотики.

5.Не вважайте, що слова людини про її сексуальну орієнтацію (гетеросексуал чи гомосексуал) абсолютно достовірні. Спостереження показують, що більше 30% чоловіків мали принаймні один гомосексуальний досвід. За даними трьох опитувань гомосексуальних чоловіків, 79% вступали в гетеросексуальні статеві контакти. Результати інших чотирьох опитувань показали, що 15-26% гомосексуалістів одружені. А останній аналіз, проведений інститутом Кінзі, виявив, що 74% лесбіянок з 18 років мали принаймні один гетеросексуальний статевий акт. Тому не варто автоматично відносити жінку-партнера в групу з низьким рівнем ризику чи вважати, що чоловік ніколи не займався сексом із чоловіками.

6.Уникайте ризикованого сексуального поводження доти , доки не переконаєтеся в тому, що партнер не інфікований СНІДом. Найлегковажнішим є вступати в статеві стосунки без запобіжних заходів (контрацептивів, презерватива й ноноксинола-9). Варто уникати й орально-генітального сексу, фістингу. Інакше кажучи, варто втримуватися від усіх видів сексуальної активності, пов'язаних із безпосередніми контактами з кров'ю, спермою, іншими виділеннями. СНІД та інші мікроорганізми, що передаються статевим шляхом, можуть проникати крізь слизові оболонки рота, піхви чи заднього проходу, крізь мікроскопічні отвори в шкірі.

7.Якщо ви вирішили зайнятися анальним сексом, використовуйте презерватив спільно зі сперміцидами, інгредієнтами яких є ноноксинол-9 або октоксинол, вони найкраще захищають від багатьох інфекцій. Оскільки ректум (задній прохід) не виділяє природної змазки, то при статевому акті можуть утворюватися тріщинки в шкірі, що збільшує ризик зараження. Користуйтеся змазками на водній основі.

8.Якщо ви маєте здійснити вагінальний статевий акт, варто також використовувати презерватив і сперміциди з ноноксинолом-9 чи октоксинолом. Презерватив не допоможе, якщо інфіковані області не закриті, наприклад, при герпесі на мошонці.

9.Якщо ви практикуєте фелляцію (оральний секс), то презерватив здійснить захисний вплив навіть за наявності інфекції. До будь-яких доторкань до геніталій язиком чи губами вягніть презерватив.

10.Якщо ви хочете спробувати кунілінгус, то запобіжним засобом слугуватиме тонка гумова прокладка. Звичайно вона застосовується дантистами для захисту хворого зуба від потрапляння слини.

11.Одним зі способів посилення стимуляції є вживання вібраторів та інших "сексуальних іграшок". Це може бути безпечною альтернативою деяким видам активності й доставляти приємність. Але після використання слід мити їх з милом. Щоб запобігти подразненню, застосовуйте змазку.

12.Тілесний контакт без вагінального чи анального статевого акту, орально-генітальної активності також еротичний, крім того, сперма й інші виділення не потраплять на слизові оболонки чи ушкоджену шкіру.

13.Обопільна мастурбація може бути приємною для обох партнерів і більше безпечним видом статевої активності. Але слід пам'ятати, що мікроорганізми не видно неозброєним оком, тому їх можна легко перенести на геніталії зі шкіри.

14.Спільне прийняття душу чи ванни за відсутності шкірних захворювань може бути дуже еротичним і безпечним поводженням.

15.До безпечної сексуальної активності відносяться обійми й дотики.

16.Для обох партнерів дуже еротичні й зовсім безпечні розмови на інтимні теми.

Доти, доки ваші стосунки з партнером не стануть будуватися на основі довіри й сексуальної винятковості, ви повинні взяти на себе відповідальність за своє і його здоров'я. Як тільки у вас з'явиться новий друг або подруга, які можуть стати в майбутньому вашими сексуальними партнерами, починайте з нижнього рядка списку "безпечної активності" й повільно просувайтеся далі. Наприклад, можна почати зі спільних фантазій, відвертого спілкування й доторкань або масажу. Все це доставляє велику приємність партнерам.

На подив багатьох, повільний розвиток сексуальних стосунків має масу позитивних сторін, а обопільно виняткові сексуальні стосунки спричиняють частіші статеві контакти. Крім того, якщо не пошкодувати часу на з'ясування переваг партнера, ви, безсумнівно, одержите більше задоволення.

ІІ. Перерва 5 хвилин.

ІІІ. Обговорення почутого учасниками групи.

Ведучий: Прошу кожного з вас висловитися з приводу почутого. Прошу підготувати питання з почутої теми які цікавлять вас і які не були достатньо висвітлені.

Учасники групи висловлюють свої думки і діляться тим, що вони пережили на власному досвіді зустрівшись особисто з сексом під час наркотичного спяніння. Обговорення проблеми статевих стосунків між діючими СІНами.

ІV. Прощання з учасниками групи.

Ведучий: До зустрічі. Попрошу кожного з вас проаналізувати ще раз почуту інформацію і якомога більше розповісти іншим про те, що вас на даному занятті найбільше вразило.

Коментарі до заняття №6

Заняття пройшло в активному обговорені тому, що СІНи зі стажем говорили, що у постійно діючих наркоманів статеві стосунки бувають дуже рідко і з цим пов'язано те, що презервативи в таких випадках під руками дуже рідко. Тому їм властиво інфікуватися статевими хворобами частіше ніж решта людям. Самі ж учасники занять підкреслили, що вживання опіатів, спазмолексу притуплює статеве бажання, стимулятори амфетамін, тифа, вінт навпаки його стимулюють.

Всі погодилися з тим, що дійсно з часом виникають проблеми у статевій сфері і це призводить до психологічного дискомфорту.

Ми відмітили, що більшість СІНів живуть парами, отже потрібно приділяти цьому питанню достатню увагу.

В основному інформація про статеві стосунки сприйнялася як важлива, більшість сказали, що сімя це все таки саме важливе у житі кожного, не батьки, а саме чоловік чи дружина, тому має існувати відповідна культура статевих стосунків.

ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: Про жінок які вживають стимулятори.

МЕТА: допомогти діючим СІНам усвідомити шкідливість вживання ін'єкційних наркотиків, розкрити проблеми психологічного характеру жінок СІН та шляхи їх вирішення.

ОБЛАДНАННЯ: відеоролики на комп'ютері, інформаційні брошури, плакати

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Привітання із членами групи. Знайомство з новими членами групи.

Використання кави-паузи для вільного спілкування і зняття психологічного напруження.

ІІ. Теоретична інформація.

Ризики

Наркоманія - це хвороблива тяга до речовин синтетичного або рослинного походження, які порушують нормальну діяльність центральної нервової системи (збудження або гальмування), що суб'єктивно сприймається тим, хто прийняв цю речовину, як належне.