Розробка підприємства автомобільного транспорту

Визначення виробничої потужності підрозділів технічної служби. Планування зон технічного обслуговування і поточного ремонту агрегатів автомобілів, дільниць допоміжного виробництва. Оснащення технологічним устаткуванням. Розробка і розрахунок підйомника.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2014
Размер файла 394,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка підприємства автомобільного транспорту

Реферат

Ціль курсового проекту - розробка підприємства автомобільного транспорту.

Виконано технологічний розрахунок підприємства. Визначені виробничі потужності підрозділів технічної служби. Запропоновано варіант планування виробничого корпусу. Виконане технологічне планування підрозділу технічної служби - агрегатна дільниця для ремонту агрегатів автомобілів. Розглянуто варіант заміщення візка для перевезення агрегатів на інший з більшою вантажністю.

Записка пояснювальна вміщує частину експлуатаційну, технологічну, спеціальну та конструкторську.

ТРАНСПОРТ АВТОМОБІЛЬНИЙ, СЛУЖБА ТЕХНІЧНА, ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНЕ, ПІДПРИЄМСТВО, ЗОНА ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ, ДІЛЬНИЦЯ, ОБЛАДНАННЯ, ВІЗОК ДЛЯ АГРЕГАТІВ, ТРУДОМІСТКІСТЬ

Зміст

Вступ

1. Експлуатаційна частина

1.1 Характеристика автотранспортного підприємства

1.2 Приведення рухомого складу

2. Технологічна частина

2.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних

2.2 Уточнення нормативів ТО та ремонту

2.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів

2.3.1 Кількість впливів за цикл

2.3.2 Кількість технічних впливів за рік

2.3.3 Кількість технічних впливів по парку за рік

2.3.4 Середньодобова кількість технічних впливів по парку

2.4 Розрахунок річних трудомісткостей ТО і ремонту рухомого складу

2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту

2.5.1 Розрахунок зони ЩО

2.5.2 Розрахунок зони ТО-1

2.5.3 Розрахунок зони ТО-2

2.5.4 Розрахунок зони ПР

2.5.5 Розрахунок місць очікування перед ТО і ПР

2.6 Уточнення річних трудомісткостей ТО і ПР

2.7 Визначення сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР РС

2.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

2.9 Розподіл обсягу робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

2.10 Розрахунок кількості робітників

2.11 Розрахунок площ виробничих приміщень

2.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту

2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень

2.12 Розрахунок площі складських приміщень

2.12.1 Склад палива

2.12.2 Склад мастильних матеріалів

2.12.3 Склад шин

2.12.4 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів

2.12.5 Інші складські приміщення

2.12.6 Результати розрахунків складських приміщень

2.12.7 Розрахунок площ інших складських приміщень

2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

3. Спеціальна частина. Зона поточного ремонту

3.1 Призначення

3.2 Характеристика зони поточного ремонту

3.3 Стислий опис технологічного процесу

3.4 Оснащення дільниці технологічним устаткуванням

3.5 Правила техніки безпеки

3.5.1 Перед початком роботи

3.5.2 Під час роботи

3.5.3 Після закінчення роботи

3.6 Спецодяг, захисні засоби

3.7 Вимоги до приміщення і устаткування

3.8 Санітарно-технічна частина

3.8.1 Опалення

3.8.2 Вентиляція

3.8.3 Водопровід

3.8.4 Каналізація

3.8.5 Стиснуте повітря

4. Конструкторська частина

4.1 Призначення пристрою

4.2 Опис існуючих аналогів пристрою що пропонується

4.3 Опис будови пристрою

4.4 Розрахунок деталей пристрою на міцність

4.5 Правила техніки безпеки під час роботи на стенді

Висновки

Перелік посилань

Додаток

Вступ

Курсове проектування має на меті:

- систематизацію, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань за спеціальністю;

- розвиток інженерного мислення і вміння приймати самостійні рішення;

- виявлення рівня підготовленості студентів до роботи в умовах виробництва.

Автомобільний транспорт грає істотну роль у транспортному комплексі країни. Об'єктивні переваги автомобільного транспорту зрівняно з іншими видами транспорту визначають темпи його розвитку і постійно підвищують питому вагу автотранспорту у вантажообігу і пасажирообороті країни. Але автомобільний транспорт є найбільш трудомісткий та фондомісткий вид транспорту, а витрати по ньому вдвічі перевищують витрати по інших видах транспорту разом узятих. Ефективність автомобільного транспорту у всіх сферах його діяльності в більшому ступені визначається рівнем технічної готовності рухомого складу (РС). Технічна служба автомобільного транспорту повинна забезпечити процес перевезення необхідною кількістю РС.

Тому, нашою задачею у процесі виконання цієї роботи є удосконалення організації й керування внутрішньовиробничими процесами на автотранспортному підприємстві (АТП) в умовах сучасної ринкової економіки, коли з'явилася диспропорція поміж кількістю РС і технічної служби АТП.

1. Експлуатаційна частина

Проектування нового автотранспортного підприємства (АТП) або його реконструкція виконуються відповідно загальних правил проектування промислово-виробничих підприємств. Проектування підприємств, будівель та споруд ведеться на основі затверджених схем розвитку та розміщення АТП (у випадку розрахунку курсового проекту згідно завдання).

1.1 Характеристика автотранспортного підприємства

Автотранспортне підприємство, що проектується, виконує вантажні перевезення на маршрутах у межах України. Також АТП виконує роботи по технічному обслуговуванню та поточному ремонту, охороні та матеріально-технічному забезпеченні рухомого складу.

Підприємству автомобільного транспорту характерна наявність різномарочного рухомого складу, що у курсовому проекті відображається у вигляді двох базових моделей до яких приводиться третя. Кількість одиниць рухомого складу, їх середньодобовий пробіг, категорія умов експлуатації вказані у завданні на курсовий проект. Технічні данні рухомого складу вибираються із існуючих довідників та технічної документації заводів-виробників автомобілів та наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Рухомий склад АТП

Марка РС

Тип РС

Вантажопідйомність, кг

Кількість РС, од

Середньодобовий пробіг, км

1

КамАЗ-55102

Самоскид, диз.

7000

84

124

2

ГАЗ 53-12

Бортовий.бенз.

4500

152

216

3

ГАЗ-63Д + ПАЗ-744

С/тягач, бенз.

4000

196

-

1.2 Приведення рухомого складу

Підприємствам автомобільного транспорту характерна наявність різноманітного рухомого складу що ускладнює технологічний розрахунок і управління профілактичним обслуговуванням та ремонтом. Для зменшення кількості розрахункових груп приводимо рухомий склад до двох марок за технологічним сумісництвом: до групи автомобілів що працює на бензині та групи автомобілів що працюють на дизельному пальному.

Кількість приведених автомобілів визначається за формулою:

, (1.1)

де А0 - кількість автомобілів марки, до якої приводяться автомобілі;

Аі - кількість автомобілів, які приводяться;

tіТО,ПР - питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться,

люд.-год/1000 км;

t0ТО,ПР - питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться,

люд.-год/1000 км;

і - індекс моделі автомобілів, що приводяться;

n - кількість груп моделей, що приводяться.

Питома трудомісткість ТО і ПР повинна прийматись згідно нормативів, наведених у документах [4]. В разі її відсутності серед нормативів питома трудомісткість ТО і ПР може бути розрахована згідно формули:

, (1.2)

де - нормативна трудомісткість технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, люд.-год.;

- нормативна періодичність технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, км;

- нормативна питома трудомісткість поточного ремонту, люд.- год/1000 км.

Приведення рухомого складу АТП, що проектується наведене в таблиці 1.2.

У подальших розрахунках будуть використовуватися дані по приведеним автомобілям.

Таблиця 1.2 - Приведення рухомого складу АТП, що проектується

Марка рухомого складу

Трудомісткість ТО і ПР, люд.год./1000км

Коефіцієнт приведення

Кількість одиниць РС

РС, що приводиться

РС базового

Фізичних

Приведених

Група автомобілів, що працюють на дизельному пальному

КамАЗ 55102

7,78

7,78

1

84

84

Група автомобілів, що працюють на бензині

ГАЗ 53-12

4,8

4,8

1

216

216

ГАЗ-63Д +ПАЗ-744

5,7

4,8

1,19

196

233

Всього автомобілів в групі, що працюють на бензині

449

У таблиці 1.3 наведені характеристики базових автомобілів згідно [нииат].

Таблиця 1.3 - Технічні характеристики рухомого складу

Найменування параметру

Одиниці виміру

Марка рухомого складу

КамАЗ-55102

ГАЗ-5312

довжина транспортного засобу

мм

7570

6395

ширина транспортного засобу

мм

2500

2 280

маса транспортного засобу

кг

15630

7850

маса агрегатів

кг

2541

811,5

норма витрат палива

л/100км

24,0

40

вид шин

9,00R20(260R508)

8,25R20 (240R508)

норма пробігу шин

т.км

93

93

вантажність

кг

7000

4500

кількість шин на транспортному засобі

10+1

6+1

2. Технологічна частина

Завданням технологічних розрахунків є визначення даних, які використовуються для планування виробничих структур АТП, організації технологічних процесів, технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу.

Технологічні розрахунки містять:

1) Вибір та обґрунтування вихідних даних;

2) Розрахунки виробничої програми;

3) Розрахунки численності виробничих та допоміжних робочих;

4) Розрахунки зон технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу;

5) Розрахунки площ виробничих, допоміжних та побутових приміщень.

2.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних

Вихідні дані, необхідні для виконання технологічного розрахунку, отриманні згідно «Положення…» [13/39] і «Норм та нормативів…» [13/39 ] відкоректовані з урахуванням перспективи його розвитку та зведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані, потрібні для розрахунку

Показники

Одиниці виміру

Кількісні значення показників

КамАЗ-55102

ГАЗ 53-12

Облікова кількість одиниць РС

84

449

Середньодобовий пробіг

км

124

226

Тривалість зміни

год

6,7

6,7

Тривалість відпустки робітника

доба

24

24

Кількість робочих днів підприємства на рік

301

301

Умови експлуатації

100% - III

100% - III

Рівень зниження нормативних пробігів ТО

0,9

0,9

Нормативні пробіги

ТО-1

ТО-2

КР

км

4000

12000

300000

4000

16000

250000

Нормативні трудомісткості

ЩО

ТО-1

ТО-2

ПР

люд.год

0,75

1,91

8,73

6,7

0,42

2,2

9,1

3,8

Норми простою автомобілів у ТО-2 та ПР

дн/1000км

0,5

0,45

Кількість днів простою рухомого складу у КР, враховуючи час на доставку транспортного засобу на завод та з заводу

доба

24

17

Кількість днів роботи зон обслуговування

ЩО

ТО-1

ТО-2

ПР

доба

301

301

301

301

301

301

301

301

2.2 Уточнення нормативів технічного обслуговування та ремонту

Нормативна періодичність прийнята для еталонних умов і вимагає уточнень з урахуванням конкретних умов експлуатації. Нормативна періодичність обслуговування встановлена за типами рухомого складу згідно. Періодичність обслуговування може бути зменшена до 20%залежно від категорії умов експлуатації.

Коректування пробігів проводиться за кратністю середньодобового пробігу та технічного впливу більш низького рівня. Результати коректування наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Коректування пробігів за кратністю технічних впливів більш низького рівня та середньодобовим пробігом

Вид впливу

Позначення

Відсоток зменшення норми власником ДТЗ

Пробіг

Нормативний

Зменшений власником ДТЗ

Скоректований за кратністю

КамАЗ-55102

ЩО

LЩО

124

124

124

ТО-1

LТО-1

10

4000

3600

3596

ТО-2

LТО-2

10

12000

10800

10788

КР

LКР

300000

300000

302064

ГАЗ 53-12

ЩО

LЩО

226

226

226

ТО-1

LТО-1

10

4000

3600

3616

ТО-2

LТО-2

10

16000

14400

14464

КР

LКР

250000

250000

245888

2.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів

2.3.1 Кількість впливів за цикл

Розрахунок програми виконується цикловім методом,за цикл приймається пробіг з початку експлуатації до капітального ремонту.

Кількість впливів за винятком ЩО за цикл (для кожного виду ТО) визначається за формулою:

(2.1)

де LЦ - пробіг автомобіля за цикл, км;

LВі - періодичність і-го впливу, км;

NВВ - кількість впливів більш високого рівня.

Результати розрахунків кількості впливів приведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю РС

Вид впливу

Розрахунок кількості впливів

Кількість впливів

КамАЗ-55102

КР

1

ТО-2

27

ТО-1

56

ЩО

2436

ГАЗ 53-12

КР

1

ТО-2

16

ТО-1

51

ЩО

1088

2.3.2 Кількість технічних впливів за рік

Кількість технічних впливів на одиницю рухомого складу за рік визначається за формулою:

NBPi=N•?, (2.4)

де ? - коефіцієнт переходу від циклу до року.

(2.5)

де DРР - кількість робочих днів підприємства за рік; DЕЦ - кількість днів експлуатації РС за пробіг до КР; ?Т - коефіцієнт технічної готовності;

(2.6)

де DP - кількість днів простою РС за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах

(2.7)

де DKP - простій РС в капітальному ремонті з урахуванням часу транспортування на авторемонтне підприємство і назад, дн.;

d2,ПР - питомий простій РС в ТО-2 і ПР, дн/1000 км пробігу.

Результати розрахунку по приведених автомобілях наведемо в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Результати розрахунку коефіцієнта переходу від циклу до року

Назва показника

Умовне позначення

Кількіcть одиниць РС

КамАЗ-55102

ГАЗ 53-12

1

Кількість днів експлуатації за цикл

DЕЦ

2436

1088

2

Кількість днів простою одиниці РС у ТО-2, поточному та капітальному ремонтах

DP

175

128

3

Коефіцієнт технічної готовності

0,933

0,895

4

Коефіцієнт переходу від циклу до року

?

0,115

0,248

Таблиця 2.5 - Розрахунок кількості впливів за рік на одиницю РС

Вид впливу

Умовне позначення

Розрахунок кількості впливів

Кількість впливів

КамАЗ-55102

КР

NKPP

0,115

ТО-2

N2P

3,313

ТО-1

N1P

6,456

ЩО

NЩОP

280,822

ГАЗ 53-12

КР

NKPP

0,248

ТО-2

N2P

3,692

ТО-1

N1P

12,628

ЩО

NЩОP

269,393

2.3.3 Кількість впливів по парку за рік

Кількість впливів по парку за рік визначається за формулою:

NВПі=NBPi •ACi,, (2.8)

де облікова кількість автомобілів i-ї марки.

Розрахунок кількості впливів по парку за рік наведений в табл.2.6

Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості впливів по парку за рік

Вид впливу

Умовне позначено

Розрахунок кількості впливів

Кількість впливів

КамАЗ-55102

КР

10

ТО-2

ТО-1

ЩО

ГАЗ 53-12

КР

111

ТО-2

1779

ТО-1

5670

ЩО

2.3.4 Розрахунок середньо добових впливів по АТП

Середньо добова кількість визначається за формулою:

NBCi=NВПі / DРЗ,, (2.9)

де кількість днів роботи за рік відповідно зони. Результати розрахунків середньо добових впливів по АТП наведені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 - Розрахунок кількості впливів по парку за добу

Вид впливу

Умовне позначено

Розрахунок кількості впливів

Кількість впливів

КамАЗ-55102

КР

0.033

ТО-2

1

ТО-1

ЩО

ГАЗ 53-12

КР

0.368

ТО-2

6

ТО-1

ЩО

2.4 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР рухомого складу

Обсяг робіт технічних обслуговувань визначається як добуток кількості технічних обслуговувань та трудомісткості даного виду технічного обслуговування. Нормативні трудомісткості ТО і ПР рухомого складу приведені в додатку до «Положення…-98» [4].

Обсяг робіт технічних обслуговувань:

ТВПі=NВПі •tВі,, (2.10)

де значення трудомісткості даного виду обслуговування, люд.год.

Обсяг робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку:

ТСЕЗ=2•АС •КС •t2, (2.11)

де облікова кількість одиниць рухомого складу, шт.

КС - коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КС =0,2);

t2 - трудомісткість ТО-2, люд.-год

Обсяг робіт поточного ремонту одного автомобіля за рік:

(2.12)

де трудомісткість робіт поточного ремонту, люд.год/1000 км.

Обсяг робіт ПР за рік в цілому по парку:

ТПРППР •АС, (2.13)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО і ПР наведений в табл.2.8

Таблиця 2.8- Розрахунок річного обсягу робіт ТО і ПР

Вид впливу

Річна кількість впливів

Норматив трудомісткості, люд.-год

Розрахунок

Прийнято, люд.-год

КамАЗ-55102

ЩО

ТО-1

ТО-2

23351

0,75

17691,75

17692

1,91

1035,22

1035

8,73

2278,53

2279

СО

0,2•8,73

293,4

293

ПР

6,7

19597,3

19598

ГАЗ 53-12

ЩО

ТО-1

ТО-2

120958

0,42

50802,36

50802

5670

2,2

12474

12474

1779

9,1

16188,9

16189

СО

1634

ПР

249956

3,8

103878

103878

2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту

При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон. вибирається метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.

Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів. ЩО і ТО-1 здійснюються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР частково під час роботи більшості автомобілів на лінії.

Зони технічного обслуговування працюють протягом 1...2 змін, зони ПР в 2...3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин за тиждень) і складає 8 годин.

Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом порівняння такту поста т, з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде виконуватися на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО; ЗR для ТО-1; 4R для ТО-2 то можливе використання потокового методу виробництва.

Критерієм вибору може бути добова програма технічного обслуговування. Потоковий метод обслуговування можливий, коли добова чисельність впливів складає 12...15 для ТО-1 і 5...6 для ТО-2 [2]. При меншій добовій програмі ТО-1 та ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих та універсальних постах.

Ритм виробництва визначається за формулою:

(2.14)

де ТЗі - тривалість роботи і-ї зони за добу, год.; NВСі - добова кількість впливів. Такт поста і-ї зони :

(2.15)

де tBi - трудомісткість і-го впливу, люд.-год; РП - кількість робітників, одночасно працюючих на посту; tпер - час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з'їзд з нього, хв.

У випадках коли у зоні на одних і тих постах водночас обслуговується обидві групи автомобілів трудомісткість визначається наступним чином.

(2.16)

? добова кількість і-ог впливу для j-ої марки авто;

Якщо такт поста для ЩО;

Якщо такт поста для ТО-1;

Якщо такт поста для ТО-2.

то можливо використання потокового методу, якщо не виконується то необхідно проектувати.

2.5.1 Розрахунок зони ЩО

Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи ЩО (заправка, поставлення автомобілів на стоянку, перевірка технічного стану автомобіля) виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком контрольно-технічного пункту. Згідно рекомендацій [1] та типу рухомого складу проектуємо лінію періодичної дії, яка складається з двох постів прибирання та постів мийки і сушки. Вихідні дані приймаються з урахуванням рекомендацій [4;9] та наводяться у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Вихідні дані для проектування

п/п

Найменування показників

Одиниця виміру

Чисельні значення показників

КамАЗ

ГЗСА

По АТП

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Добова чисельність впливів

Нормативна трудомісткість ЩО

Коеф. зменш. трудомісткості за рахунок використання потокового виробництва

Доля прибиральних робіт у трудоміст. ЩО

Трудомісткість прибиральних робіт

Тривалість роботи зони за добу

Довжина автомобіля

Відстань між авт.-ми на послідовних постах

Відстань між передом авт.-ля і воротами

Швидкість переміщення авт.-ля конвеєром

Кількість робочих на постах прибирання

Продуктивність мийної установки

Продуктивність сушильної установки

Річний фонд часу технологічного робочого

од.

люд.-год.

-

-

люд.-год.

год.

м

м

м

м/хв.

осіб

авт./год.

авт./год.

год.

78

0,7

0,8

0,42

0,25

13,34

7,57

2,0

2,0

9

4

25

25

2004

402

0,42

0,8

0,42

0,14

13,34

6,395

2,0

2,0

9

4

25

25

2004

480

0,47

0,8

0,42

0,16

13,34

7,57

2,0

2,0

9

4

25

25

2004

Кількість ліній щоденного обслуговування визначається за формулою [4]:

mЛ=?Л /RЩО, (2.17)

де ?Л - такт лінії, хв.;

RЩО - ритм виробництва, хв.

RЩО=60•ТЩО /NЩОС, (2.18)

де ТЩО - тривалість роботи зони за добу, год.;

NЩОС - добова кількість ЩО.

Такт лінії приймається за умови:

?Л =?ППР=?ПМ=?П (2.19)

де ?Л , ?ППР, ?ПМ, ?ПС - відповідно такти постів прибирання, мийки та сушки.

Такт поста прибирання визначається за формулою [4]:

?ППР=60•tПРПР+tпер, (2.20)

де tПР - трудомісткість прибиральних робіт, люд.-год.:

, (2.21)

де tЩО - трудомісткість ЩО автомобіля, люд.-год.;

В - доля прибиральних робіт у трудомісткості ЩО. Згідно рекомендації [2] В=0,42;

КП - коефіцієнт зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового виробництва, КП = 0,8 [10];

РПР - кількість прибиральників на посту прибирання. РПР = 1…2 [10]. Приймаємо РПР = 2;

tпер - час переміщення автомобіля з поста на пост, хв. [4]:

, (2.22)

де Lа - довжина транспортного засобу, м;

а - відстань між транспортними засобами на лінії обслуговування, м;

VК - швидкість переміщення транспортного засобу конвеєром, м/хв. Для потокових ліній періодичної дії VК =8…15 м/хв. [4]. Приймаємо VК =9 м/хв.

Такт поста мийки [4]:

, (2.23)

де Nу - пропускна спроможність мийної установки, авт./год.. Звідки Nу = 16 авт./год.

Такт поста сушки [4]:

, (2.24)

де NС - продуктивність сушильної установки, авт./год. NС = Nу =16 авт./год.

Річна уточнена трудомісткість ЩО по АТП:

ТЩОПУМ •РЩО, (2.25)

де ФМ - річний фонд часу робочого місця, год. Згідно розрахунку ФМ = 2004 год.;

РЩО - кількість робітників, працюючих у зоні обслуговування, осіб:

РЩО = РПР •mЛОП, (2.26)

де РОП - кількість операторів. Один оператор керує 2…3 лініями. Приймаємо РОП=1.

Площа зони ЩО:

FЗЩО =LЗ •ВЗ, (2.27)

де LЗ - довжина зони ЩО, м:

LЗП •La+(XП -1)•а+а12, (2.28)

де ХП - кількість постів на лінії, ХП = 4;

а1 - відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а1= 2 м;

а2 - відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а2= 2 м;

ВЗ - ширина зони ЩО, м:

ВЗ = mЛ •ВЛ, (2.29)

де ВЛ - ширина однієї лінії. Ширина лінії залежить від шагу колон.

Приймаємо ВЛ = 6 м.

Результати розрахунку зони ЩО наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Результати розрахунку зони ЩО

№ п/п

Назва показника

Умовне позначення

Одиниця виміру

Кількісне значення

1

2

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Ритм виробництва

Час переміщення автомобіля з поста на пост

Такт поста мийки

Такт поста сушки

Такт лінії

Кількість потокових ліній (розрахована)

Кількість потокових ліній (прийнята)

Кількість робітників в зоні ЩО

Річна уточнена трудомісткість робіт ЩО

Довжина зони ЩО

Ширина зони ЩО

Площа зони ЩО

RЩО

tпер

?ПМ

?ПС

mЛ'

РЩО

ТЩОПУ

LЗЩО

ВЗЩО

FЗЩО

хв.

хв.

хв.

хв.

хв.

од.

од.

люд.

люд.-год

м

м

м2

1,68

1,06

3,46

3,46

3,46

2,06

2

8

10836

38,28

12

459,36

Прийнята остаточна кількість ліній ЩО відрізняться від розрахункової на 0,06 що не перевищує 0,1 для однієї лінії.

Розрахунок зони ЩО графічним методом наведено на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Зона ЩО: 1- автомобіль; 2- мийна установка; a1,a2,b,b1,b2 - геометричні параметри проектування.

2.5.2 Розрахунок зони ТО-1

Враховуючи що розрахункова кількість середньодобових впливів ТО-1 достатньо для потокового методу найбільше доцільним є виконання цього виду обслуговування. Потокова лінія складається з 3-4 робочих, 1-2 допоміжних постів (підбору та буферного). Синхронність роботи постів досягається раціональним розподілом трудомісткості робіт і виконавців між постами лінії.

Кількість потокових ліній визначається за формулою:

(2.30)

де: ? ритм зони ТО-1;

(2.31)

де: ? тривалість роботи зміни ТО-1 на добу;

? добова кількість впливів ТО-1;

? такт поста;

(2.32)

де: ? трудомісткість ТО-1;

? коефіцієнт зменшення ТО-1 за рахунок використання потокового виробництва;

? кількість робітників на лінії;

, (2.33)

? кількість працівників одночасно працюючих на посту ТО-1;

Згідно з ОНТП для постів ТО-1 на яких обслуговується вантажні автомобілі під час поточного методу обслуговування 2…3 людини прийнятого 2…3.

- час переміщення автомобіля с поста на пост;

Вихідні данні наведені в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 ? Вихідні дані для проектування

п/п

Назва показника

Умовне

позначення

Одиниці

виміру

Кількісне значення показника

КамАЗ

ГА3

По АТП

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Середньодобова кількість ТО-1

Коефіцієнт зменшення трудомісткості ТО-1

Тривалість роботи зони ТО-1

Нормативна трудомісткість робіт ТО-1

Кількість робочих на посту

Кількість постів на лінії

Довжина автомобіля

Відстань між автомобілями на послідовних постах

Швидкість переміщення автомобіля конвеєром

Річний фонд часу технологічного робочого

N1С

КП

ТЗ1

t1

РП1

n

La

а

ФМ

-

-

год.

люд.-год.

осіб

-

м

м

м/хв.

год.

2

0,8

6,8

1,91

2

4

7,57

2,0

9

2004

19

0,8

6,8

2,2

2

4

6,395

2,0

9

2004

21

0,8

6,8

2,17

2

4

7,57

2,0

9

2004

Річна уточнена трудомісткість робіт з ТО-1 по АТП:

Т1ПУМ •РЛ •mЛ, (2.34)

Площа зони ТО-1:

FЗ1=LЗ •ВЗ, (3.35)

Таблиця 2.12 ? Результати розрахунку зони ТО-1

п/п

Назва показника

Умовне

позначення

Одиниці

виміру

Кількісне

значення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ритм виробництва ТО-1

Такт потокової лінії ТО-1

Час переміщення автомобіля з поста на пост

Кількість потокових ліній ТО-1 (розрахована)

Кількість потокових ліній ТО-1 (прийнята)

Річна уточнена трудомісткість ТО-1

Довжина зони ТО-1

Ширина зони ТО-1

Площа зони ТО-1

R1

?1

tпер

mЛ1

mЛ1'

Т1ПУ

LЗ1

ВЗ1

FЗ1

хв.

хв.

хв.

од.

од.

люд.-год.

м

м

м2

19,14

18,58

1,20

0,97

1

12024

38,28

6

229,68

Прийнята остаточна кількість ліній ТО-1 відрізняться від розрахункової на 0,03 що не перевищує 0,1.

Розрахунок зони ТО-1 графічним методом наведено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Зона ТО-1: 1-автомобіль; a,b - геометричні параметри проектування.

2.5.3 Розрахунок зони ТО-2

Роботи з ТО-2 планується виконувати на універсальних постах, кількість яких визначається за формулою [2]:

, (2.36)

де R2 - ритм зони ТО-2, хв.;

?В - коефіцієнт використання робочого часу поста, (?В=0,9);

?П2 - такт поста, хв.

, (2.37)

де t2 - трудомісткість ТО-2, люд.-год.;

РП2 - кількість робітників, одночасно працюючих на посту ТО-2. Згідно ОНТП-01-86 [4] для постів ТО-2 РП2 = 3…4 люд.;

tпер - час на заїзд автомобіля на пост і з'їзду з нього. Приймається у межах tпер = 1…3 хв. [2].

Вихідні дані наведені у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Вихідні дані для розрахунку кількості постів у зоні ТО-2

№ п/п

Найменування показників

Умовні

позначення

Одиниці виміру

Кількісні значення показників

КамАЗ

ГАЗ

По АТП

1

2

3

4

5

6

7

8

Середньодобова кількість ТО-2

Коефіцієнт використання робочого часу поста ТО-2

Тривалість роботи зони ТО-2

Нормативна трудомісткість ТО-2

Кількість робочих на посту

Кількість змін

Довжина автомобіля

Річний фонд часу технологічного робочого

N2С

КП

ТЗ2

t

РП2

n

La

ФМ

-

-

год.

люд.-год.

осіб

-

м

год.

1

0,9

13,4

8,73

3

2

7,34

2004

6

0,9

13,4

9,1

3

2

6,46

2004

7

0,9

13,4

9,05

3

2

7,34

2004

Результати розрахунку кількості постів у зоні ТО-2 наведені у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Результати розрахунку постів зони ТО-2

№ п/п

Найменування показників

Умовне позначення

Од. вим.

Кількісні значення

1

2

3

4

5

Ритм виробництва ТО-2

Такт поста ТО-2

Кількість постів ТО-2 (розрахована)

Кількість постів ТО-2 (прийнята)

Площа зони ТО-2

R1

?2

Х2

Х2'

FЗ2

хв.

хв.

од.

од.

м2.

114,857

183,942

2,01

2

241,63

Прийнята остаточна кількість постів відрізняється від розрахункової на 0,01 що входить в межі допуску

2.5.4 Розрахунок зони ПР

Поточний ремонт автомобілів проводиться на універсальних або спеціалізованих постах.

Враховуючи, що проектувати спеціалізовані пости рекомендується на середніх та великих автотранспортних підприємствах [2], більш доцільним є використання на АТП універсальних постів.

Загальна кількість універсальних постів поточного ремонту визначається за формулою [2]:

, (2.38)

де Тп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год. на рік:

ТППРП •kПРП (2.39)

kПРП - частка постових робіт у загальному обсязі робіт ПР. Для вантажних автопідприємств kПРП = 39…51% [9];

?Н - коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости, ?Н =1,2…1,5;

?В - коефіцієнт використання робочого часу поста. Для найкращих умов праці ?В =0,85…0,9;

nС - число змін роботи зони;

ФМ - річний фонд часу робочого місця, год.;

Рп - кількість робітників, одночасно працюючих на посту. Згідно ОНТП-АТП-СТО-91 [4] для вантажних АТП Рп =1,0…2,5 люд.

Таблиця 2.15 ? Розподіл трудомісткості ПР по видах робіт.

Трудомісткість по моделям РС

Трудомістк.

Вид робіт

Камаз 55102

ГАЗ 53-12

по АТП,

%

люд.год.

%

люд.год.

люд.год.

Дільнічні роботи

Агрегатні

18

3528

18

18968

22226

Слюсарно-механічні

11

2156

11

11427

13582

Електротехнічні

6

1176

6

6233

7409

По системі живлення

4

784

4

4155

4939

Шиномонтажні

Вулканізаційні

1,5

1,5

294

294

1,5

1,5

1558

1558

1852

1852

Ковальсько-ресорні

3

588

3

3116

3704

Мідницькі

Зварювальні

2

2

392

392

2

2

2078

2078

2470

2470

Жерстяницькі

1

196

1

1039

1235

Арматурні

1

196

1

1039

1235

Оббивальні

2

392

2

2078

2470

Малярні

4

784

4

4155

4939

Акумуляторні

2

392

2

2078

2470

Деревообробницькі

1

196

1

1039

1235

Разом дільничних робіт:

60

11759

60

62327

74086

Постові роботи

Діагностичні

2

392

2

2078

2470

Регулювальні

1

196

1

1039

1235

Розбирально-прибиральні

37

7251

37

38434

45658

Разом постових робіт:

40

7839

40

41551

49390

Усього робіт ПР:

100

19598

100

103878

123476

Вихідні дані наведені потрібні для розрахунку кількості у зоні ПР та результати розрахунку наведені в таблиці 2.16

Таблиця 2.16 - Вихідні дані для розрахунку кількості постів зони ПР

п/п

Найменування показників

Умовні позначення

Одиниці виміру

Кількісні значення

КамАЗ

ГАЗ

По АТП

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Трудомісткість робіт ПР

Доля постових робіт

Коефіцієнт нерівномірності надходження авт-лів на пости

Коефіцієнт використання часу робочого поста

Кількість змін

Кількість робітників на посту

Фонд часу робочого місця

Кількість постів (розрахункова)

Кількість постів (Прийнята)

ТПРП

kПРП

РП

ФМ

Хпр

Хпр

люд.-год.

-

-

-

од.

люд.

год.

Од

од

19597,8

0,4

1,29

0,88

3

2

2004

6,021

6

103878,4

0,4

1,29

0,88

3

2

2004

6,021

6

123476,2

0,4

1,29

0,88

3

2

2004

6,021

6

Прийнята остаточна кількість постів відрізняється від розрахункової на 0,021 що входить в межі допуску.

2.5.5 Розрахунок місць очікування перед ТО і ПР

Місця очікування плануються розмістити в головному виробничому корпусі безпосередньо біля робочих постів.

Кількість місць очікування перед ТО і ПР приймається із розрахунку:

10…15% змінної програми ТО-1;

30…40% змінної програми ТО-2:

20…30% від кількості постів ПР.

Перед лінією ЩО передбачається накопичувальна площадка місткістю 15…25% годинної пропускної спроможності цієї лінії. Результати розрахунку місць очікування наведені у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Результати розрахунку місць очікування перед ТО та ПР

Місця очікування

Розрахункові

Прийняті

Перед зоною ТО-1

5,14

5

Перед зоною ТО-2

3,15

3

Перед зоною ЩО

2,8

3

Перед зоною ПР

1,8

2

Разом

13

2.6 Уточнення річних трудомісткостей ТО і ПР

Обсяги робіт технічного обслуговування у розділі 2.4 були визначені при умові їх виконання на універсальних тупикових постах. При розрахунку зон ТО річні обсяги робіт технічних обслуговувань рекомендується уточнювати. Враховуючи що проектується потокова лінія використовується ЩО,ТО-1 то в подальших розрахунках будемо використовувати уточнений обсяг робіт.

Уточнений обсяг робіт наведено у таблиці 2.10,ТО-1 у таблиці 2.12.

2.7 Визначення сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР РС

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР рухомого складу:

Т?ТО,ПРЩОПУСЕЗПРП, (2.40)

де ТЩОПУ, Т, - уточнені річні обсяги робіт відповідно ЩО, ТО-1 люд-год;

Т, - річний обсяг робіт ТО-2, люд-год

ТСЕЗ - річний обсяг робіт сезонного обслуговування, люд-год;

ТПРП - річний обсяг робіт поточного ремонту, люд-год.

Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР наведені у таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР

№ п/п

Вид трудомісткості

Умовне позначення

Трудомісткість, люд.-год.

1

2

3

4

5

Уточнений річний обсяг робіт ЩО

Уточнений річний обсяг робіт ТО-1

Річний обсяг робіт ТО-2

Річний обсяг робіт ПР

Річний обсяг сезонного обслуговування

ТЩОПУ

Т1ПУ

Т2П

ТПРП

ТСЕЗ

18036

12024

18467

123467

1928

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР

Т?ТО,ПР

173931

2.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

Річний обсяг робіт самообслуговування підприємства планується в залежності від кількості автомобілів у відсотках від сумарного річного обсягу робіт всіх видів ТО та ПР рухомого складу [2]:

ТСАМС •Т?ТО,ПР, (2.41)

де КС - коефіцієнт самообслуговування. Для автотранспортних підприємств з кількістю одиниць рухомого складу 200-400 КС =0,10…0,12

Розподіл робот по самообслуговуванню по видах відбувається згідно рекомендацій наведених в [2]. Результати розподілу наведені в таблиці 2.19.

Роботи по самообслуговуванню підприємства є складовою частиною допоміжних робіт. Друга частина допоміжних робіт (складські, транспортні, прибирання приміщень, перегін автомобілів) планується в обсязі 10-20 % від сумарної трудомісткості ПО та ПР рухомого складу:

Результати визначення річного обсягу допоміжних робіт наведено у таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Результати розподілу робіт по самообслуговуванню по видах

№ п/п

Найменування робіт

Трудомісткість

%

люд.-год.

Загальний обсяг робіт по самообслуговуванню при КС=0,1

100

17393,1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Електротехнічні

Механічні

Слюсарні

Ковальські

Зварювальні

Жерстяницькі

Мідницькі

Трубопровідні

Ремонтно-будівельні і деревообробні

25

10

16

2

4

4

1

22

16

4348,3

1739,3

2782,9

347,9

695,7

695,7

173,9

3826,5

2782,9

2.9 Розподіл обсягу робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Обсяги робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з технологічних і організаційних ознак.

Щоденне обслуговування (прибирально-мийні роботи) виконуються на потоковій лінії у зоні ЩО.

ТО-1 виконується на потоковій лінії періодичної дії у зоні ТО-1.

ТО-2 виконується частково на постах зони (80% від загального обсягу робіт) та частково на дільницях (20%). Обсяг робіт, які виконуються на дільницях, рівномірно розподіляється поміж електротехнічною, акумуляторною, шино-монтажною та дільницею системи живлення.

Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.

Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на дільницях.

Обсяги робіт всіх технічних впливів по видам робіт розподіляються згідно з нормативами (відсотками розподілу обсягів робіт) [1; 2]. Роботи по самообслуговуванню можуть виконуватись як на основних дільницях по ТО і ПР PC, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка (ВГМ).

Таким чином, обсяги робіт по структурним підрозділам будуть мати наступні значення:

– зона ЩО: Т=ТЩОПУ,.44) (2.42)

– зона ТО-1: Т=Т, (2.43)

– зона ТО-2: Т=Т2СЕЗ, (2.44)

де Т2Д - обсяг робіт ТО-2 і сезонного обслуговування на дільницях, люд.-год.

Т=0,2•Т2, (2.45)

ТСЕЗ - обсяг робіт сезонного обслуговування, люд.-год.

зона ПР:

– пости:Т=ТП, (2.46)

– дільниці:Т=ТПРППСАМ, (2.47)

Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями наведені в таблиці 2.20.

Трудомісткості робіт розподіляються між структурними підрозділами з урахуванням технологічних та організаційних ознак.

ТО-1, прибирально-мийні роботи виконуються на потокових лініях та постах обслуговування зони ТО-1 та ЩО відповідно.

Роботи ТО-2 виконуються на постах зони ТО-2.

Усунення несправностей виявлених при ТО-1 та ТО-2, а також роботи поточного ремонту проводяться в зоні ПР.

Частина робіт поточного ремонту та усунення несправностей, виявлених при ТО. виконується на виробничих дільницях згідно з рекомендованим розподілом [2].

Роботи по самообслуговуванню проводяться як на основних дільницях, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка(ВГМ).

Розподіл дільничних робіт ПР по видам проводиться згідно з процентним співвідношенням цих робіт. Результати розподілу приведені в таблиці 2.20.

Таблиця 2.20 - Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Структурні підрозділи АТП

Вид трудомісткості

Умовне позначення

Трудомісткість, люд.-год.

Зона ЩО

Зона ТО-1

Зона ТО-2

Зона ПР

Річна уточнена трудомісткість ЩО

Річна уточнена трудомісткість ТО-1

Річна трудомісткість сезонного обслуговування

Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на постах

Річна трудомісткість робіт ПР

Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на постах

ТЩОПУ

Т1ПУ

ТСЕЗ

Т2П

ТПРП

ТП

18036

12024

1928

16702

123467

49390

Загальна річна трудомісткість робіт зон ТО та ПР

ТПОСТ

221547

Дільниці

Трудомісткісткість робіт самообслуговування

Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на дільницях

Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на дільницях

ТСАМ

Т2Д

ТД

17393

3693

74086

Загальна річна трудомісткість дільничних робіт ТО та ПР

ТД

95172

Сумарна річна трудомісткість робіт по парку

Т?

316719

Розподіл обсягу робіт наведена у таблиці 2.21

Таблиця 2.21- Розподіл дільничних робіт по видам

№ п/п

Види робіт

Дільничні роботи

Роботи по самообслуговуванню

По АТП

ПР

ТО-2

%

люд-год

%

люд-год

1

Агрегатна

18

22226

22226

2

Слюсарно-механічна

11

13582

1739

15322

3

Електротехнічна

6

7409

25

923

8332

4

Акумуляторна

2

2470

25

923

3393

5

Систем живлення

4

4939

25

923

5862

6

Шиномонтажна

1,5

1852

25

923

2775

7

Вулканізаційна

1,5

1852

1852

8

Ковальсько-ресорна

3

3704

348

4052

9

Мідницька

2

2470

174

2643

10

Зварювальна

2

2470

696

3165

11

Жерстяницька

1

1232

696

1931

12

Арматурна

2

2470

2470

13

Оббивальна

2

2470

2470

14

Малярна

4

4939

4939

15

ВГМ

13741

13741

Разом

74086

3693

17393

95172

2.10 Розрахунок кількості робітників

При розрахунку кількості виробничих робітників визначається технологічно необхідна і штатна кількість робітників. Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно необхідна кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників:

(2.48)

де ТРі - річна трудомісткість робіт і-ї дільниці, зони, люд.-год.;

ФМ - річний фонд часу робочого місця (технологічно необхідного робітника), год. Враховує довжину робочого тижня і шкідливість умов праці робітника.

Річний фонд часу робочого місця:

ФМ =(ДКВС)•tЗМ - ДПС•tСК, (2.49)

де ДК, ДВ, ДС, ДПС - дні за рік відповідно календарні, вихідні, святкові, передсвяткові;

tЗМ - тривалість зміни, год.;

tСК - час скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні, tСК =1 год.

Штатна кількість робітників:

(2.50)

де ФШ - річний фонд часу штатного робітника, год. Враховує умови праці робітника, тривалість відпустки (24 дня для нормальних умов праці, 30 днів - для шкідливих умов праці).

Річний фонд часу штатного робітника:

ФШ=(ДКВСВІДПП)•tЗМПС •tСК (2.51)

де ДВІД - тривалість відпустки, робочих днів;

ДПП - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин.

Для чоловіків приймається 7 днів

Результати розрахунків річних фондів часів робочого місця та штатного робочого наведені у таблиці 2.22.

Результати розрахунку чисельності виробничих робітників наведено в таблиці 2.23.

Таблиця 2.22 - Результати розрахунків річних фондів часів робочого місця та штатного

п/п

Категорія Робітників

Кількість Робочих Днів

Тривалість Робочої Зміни

Кіл-ть днів неявки з поважних причин

Кількість святкових днів

Довжина відпустки, дні

Річні фонди часу, год.

Робочого Місця

Штатного робочого

ДК

tзм

ДПОВ

ДПС

ДВІД

ФМ

ФШ

2

З повним робочим днем

301

6,7

7

10

24

2004

1779

3

Зі звеличеною відпусткою

301

6,7

7

10

30

2004

1739

4

При скороченому робочому дні

301

5,7

7

10

30

1792

1562

Таблиця 2.23 - Результати розрахунку чисельності виробничих робітників

Зона, дільниця

Річний обсяг робіт, люд-год

Річний фонд часу техно-логічного робітника

Кількість технологічно необхідних робітників

Річний фонд часу штатного виробітника

Кількість штатних робітників

Розрахункова

Прийнята

Розрахункова

Прийнята

В цілому

В зміні

1

2

3

ЩО

18036

2004

9

9

5

4

1779

10,13

10

ТО-1

12024

2004

8

8

4

4

1779

8,75

9

ТО-2

16702

2004

6

6

3

3

1779

6,75

7

ПР

49390

2004

24,65

36

12

12

12

1779

40,5

41

Агрегатна

22226

2004

11,09

11

6

5

1779

12,49

12

Слюсарно-механічна

15322

2004

7,64

8

4

4

1779

8,61

9

Електротехнічна

8332

2004

4,16

4

2

2

1779

4.68

5

Акумуляторна

3393

2004

1,69

1

1

1779

1,9

2

Ремонт приладів систем живлення

5862

2004

2,92

3

2

1

1779

3,29

3

Шиномонтажна + вулканізаційна

4627

2004

2,30

2

1

1

1739

2,66

3

Ковальськоресорна + Зварювальна

7217

2004

3,60

4

2

2

1739

4,15

4

Мідницька

2643

2004

1,31

1

1

1739

1,52

2

Жерстяницька+Арматурий

4401

2004

2,19

2

1

1

1739

2,53

2

Малярна

4939

2004

2,46

2

2

1562

2,77

3

Обойна

2470

2004

1,23

1

1

1779

1.38

1

ВГМ

13741

2004

6,85

7

7

1779

7.72

8

Прийнята по АТП

191326

2004

95,08

105

121

Чисельність допоміжних робітників (робітники складів, прибиральники, водії перегонщики) приймаються в розмірі 10…20% від загальної чисельності виробничих робітників. Звідки РДОП=0,15•103?15 осіб.

2.11 Розрахунок площ виробничих приміщень

2.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту

Площа зон ТО При обслуговуванні автомобілів на потокових лініях визначається графічно при розрахунку відповідних зон. Так площа зони ЩО склала FЗЩО =459,36 м2. Площа зони ТО -1 склала FЗТО-1 =229,68 м2.

Площа зон при обслуговуванні та ремонті рухомого складу на тупікових постах визначається за формулою:

FЗ=fЗ •ХП •КП, (2.52)

де fЗ - площа підлоги, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;

ХП - кількість постів, що розміщені в зоні, од;

КП - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів. Згідно рекомендації [1] при односторонньому розміщенні постів КП =7…8. Приймаємо КП = 8.

Результати розрахунку площ зон наведено в таблиці 2.26.

Таблиця 2.26 - Результати розрахунку площ зон ТО та ПР

Виробничий Підрозділ

Коефіцієнт щільності розміщення автомобілів

Площа автомобіля у плані, м2

Кількість постів

Площа зони, м2

Зона ЩО

Зона ТО-1

Зона ТО-2

Зона ПР

-

-

8

8

18,925

-

-

2

6

230

303

908

2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень

Площі приміщень дільниць та відділень визначаються двома методами:

? габаритним методом

? по площі підлоги, яку займає устаткування її, та коефіцієнту щільності розташування устаткування [1];

? за питомими показниками площі на одного працюючого.

Відповідно до першого методу на підставі табелів та каталогів технологічного устаткування [11] складаємо відомість основного технологічного устаткування по кожній дільниці (див. додаток А).

В результаті площа дільниці дорівнює:

FД =fУСТ •КЩ, 2.53)

де: fУСТ - сумарна площа підлоги, яку займає устаткування на дільниці, відділені;

КЩ - коефіцієнт щільності розташування устаткування. Визначаємо згідно [9].

Площа приміщень дільниць визначається паралельно двома останніми методами. Кінцево приймаються більші площі дільниць, розраховані обома методами та заносяться до таблиці 2.27

Таблиця 2.27 - Розрахунок площ приміщень

Дільниця Відділення

Кількість робітників у найбільш людній зміні

Питома площа на першого робітника

Питома площа на кожного наступного робітника

Розрахункова площа по кількості робітників

Площа устаткування в плані

Коєфіціент щільності розташування устаткування

Розрахункова площа по устаткуванню

Площа

Прийнята

Прийнята після планування

Агрегатна

6

22

14

92

27,95

4

111,8

112

114

Слюсарна-механічна

5

15

9

51

12,74

3,5

44,59

45

45

Електротехнічна

2

15

9

24

7,53

3,5

26,35

26

26

Акумуляторна

1

21

15

21

10,20

3,5

35,7

36

36

Живлення

1

15

9

15

8,06

3,5

28,21

28

28

Шинна

1

18

15

18

35,67

3,5

124,845

125

125

Ковальсько- ресорна+ Зварювальна

2

21

5

26

25,36

4,5

114,12

114

154,64

Мідницька

1

15

9

15

6,72

3,5

23,52

24

25

Жерстяницька+ Арматурна

1

18

12

18

12,03

4

48,12

48

53

Малярна

2

18

5

23

114,626

4,5

515,81

516

516

обойна

1

18

5

18

8,38

3,5

29,33

30

30

ВГМ

4

18

5

33

11,6

3

34,8

35

35

Разом;

1139

1187,64

2.12 Розрахунок площі складських приміщень

Площа складських приміщень визначаться по площі яку займає устаткування для зберігання запасів експлуатаційних матеріалів, запасних частин агрегатів та коефіцієнт щільності розташування складського устаткування.

Зона матеріалів що забезпечується в складських приміщеннях визначаємо виходячи з добової витрати матеріалів та кількості днів зберігання запасу обладненя для зберігання матеріалів підбирається залежно від типу матеріалів що зберігаються

Площі складів визначаються по площі, що займає обладнання та коефіцієнту щільності розставлення обладнання:

FСКі = fОБі •КЩ, (2.55)

де fОБі - площа обладнання в плані, м2;

КЩ - коефіцієнт щільності розставлення складського обладнання.

2.12.1 Вихідні дані для розрахунку складських приміщень

Вихідні данні для розрахунку складських приміщень вибираємо згідно рекомендації Напольский.

Таблиця 2.28 ? Вихідні данні для розрахунку складських приміщень

Найменування показників

Позн.

Одиниця виміру

Чисельні значення

КамАЗ

ГАЗ 53-12

По АТП

1.

Облікова кількість автомобілів

АОБ

од.

84

449

533

2.

Коеф-т технічної готовності

-

0,9329

0,8949

3.

Середньодобовий пробіг

LСД

км

124

226

4.

Норма витрат палива

qS

л/100км

35,0

25,0

5.

Дні зберігання запасу палива

ДЗП

дні

6

6.

Норма витрат мастильних матеріалів:

- мастила моторного

- мастила трансмісійного

- мастила консистентного

- мастила спеціального

НМ

НТР

НК

НСП

л/100л

л/100л

л/100л

л/100л

3,2

0,4

0,2

0,1

2,4

0,3

0,2

0,1

7.

Дні зберігання запасу мастила

ДЗМ

дні

30

8.

Дні зберігання запасу шин

ДЗШ

дні

35

9.

Кількість шин встановлених на автомобілі

ХШ

од.

11

5

10.

Гарантійна норма пробігу шини

км

80000

85000

11.

Норма пробігу після відновлення

LГП

км

56000

60000

12.

Кількість шин встановлених на 1-му стелажі

П

шт.

8

13.

Ширина стелажу

ВСТ

м

1,3

14.

Маса:

- двигуна

- КПП

- заднього моста

- рами

- кабіни і кузова

GДВ

GКПП

GЗМ

GК,К

кг

кг

кг

кг

кг

770

320

555

605

1447

330

56

270

270

791

15.

Загальна маса агрегатів

G?

кг

3697

1717

5414

16.

Допустимі навантаження на метр стелажу:

- для агрегатів

- для запасних частин

- для металів

- для інших матеріалів

ga

gM

gінш

кг/м2

кг/м2

кг/м2

кг/м2

600

800

700

300

17.

Маса АТЗ

Ga

кг

15630

7850

18.

Дні запасу запчастин

ДЗЧ

дні

65

19.

Норма витрат матеріалів:

- запасних частин

- металів

- інших матеріалів

аЗЧ

аМ

аінш

%

%

%

2,00

1,2

0,2

20.

Коеф. щільності розташування устаткування

КЩ

-

2,5

Площі складів визначаються по площі, що займає обладнання та коефіцієнту щільності розставлення обладнання:

FСКі = fОБі •КЩ, (2.56)

де fОБі - площа обладнання в плані, м2;

КЩ - коефіцієнт щільності розставлення складського обладнання.

Обладнання для складських приміщень вибирається в залежності від виду матеріалів та їх обсягів зберігання. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.29.

2.12.2 Склад палива

Добова витрата палива на лінійну роботу:

(2.57)

де qS - лінійна норма витрати палива, л/100км.

При визначенні площі складу палива, витрати палива на транспортну роботу, внутрішньогаражне маневрування тощо, не враховуються, при цьому дні зберігання приймаються більшими.

(2.58)

де DЗ - дні зберігання запасу.

2.12.3 Склад мастильних матеріалів

Добова витрата мастильних матеріалів:

(2.59)

де НММі - норма витрат мастильних матеріалів на 100(л) палива.

Запас мастильних матеріалів:

(2.60)

Площа складу:

(2.61)

2.12.4 Склад шин

Запас шин визначають по формулі:

(2.62)

де ХК - кількість шин, що встановлюються на автомобілі;

LН - гарантійна норма пробігу нової шини, км;

LГП - гарантійна норма пробігу нової шини після першого капітального ремонту (наварки протектору), км;

DЗ - кількість днів зберігання запасу.

Довжина стелажу:

(2.63)

де П - кількість покришок, які встановлюють на 1 погонний метр стелажу. При двохярусному зберіганні П = 6...10. Приймаєно 8.

Ширину стелажу ВСТ визначають за розміром покришки. Приймаємо по більшій покришці: ВСТ = 1,3 м.

Площа складу шин:

(2.64)

2.12.5 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів

Запас агрегатів, які зберігаються, визначають згідно нормам запасу оборотних агрегатів та їх ваги.

(2.65)

де Наі - норма запасу агрегатів і-го виду на 100 автомобілів;

Gаі - вага і-го агрегату, кг.

Запас матеріалів та запасних частин визначають за формулою:

(2.66)

де а - норма витрат запасних частин та матеріалів на 10000км пробігу у відсотках від ваги автомобіля;

Ga - вага автомобіля, кг.

Площа підлоги, яку займають стелажі:

(2.67)

де Зj - запас агрегатів, запасних частин або матеріалів, кг;

qj - допустиме навантаження на 1м2 площі стелажу для j-го виду запасів (для запчастин - 800 кг/м2; для агрегатів - 600 кг/м2; для металів - 700кг/м2; для інших матеріалів - 300 кг/м2).

2.12.6 Інші складські приміщення

На АТП передбачають також інструментально-роздавальну комору, комору шоферського інструменту, проміжний склад, такелажну комору, склад утилю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:

- інструментально-роздавальна комора - 0,15...0,25 м2 на 1млн.км пробігу парку за рік;

- проміжний склад - 15...20% від площі складу запасних частин та агрегатів;

- такелажна комора - 0,20 м2 на один обліковий автомобіль;

- склад утилю - 0,10 м2 на один обліковий автомобіль.

2.12.7 Результати розрахунків складських приміщень

Таблиця 2.29 - Розрахунок площ складських приміщень

Найменування показників

Умовне позначення

Одиниця виміру

Кількісні значення

КамАЗ

По АТП

Склад палива

1.

2.

3.

4.

5.

Добові витрати палива

Запас палива

Площа займана 1-єю ємністю для зберігання палива

Кількість ємностей

Площа займана обладнанням

ЗП

fЄМ

nЄМ

fОБ

л

л

м2

од

м2

3401,21

10203,64

22704,67

113523,4

6

12

72

Площа складу

FСК.П

м2

180

Склад мастильних матеріалів

1.

2.

3.

Добові витрати мастильних матеріалів:

- мастила моторного

- мастила трансмісійного

- мастила консистентного

- мастила спеціального

Запас мастильних матеріалів:

- мастила моторного

- мастила трансмісійного

- мастила консистентного

- мастила спеціального

Кількість ємностей для:

- мастила моторного

- мастила трансмісійного

- мастила консистентного

GММ

GМТР

GМК

GМСП

ЗММ

ЗМТР

ЗМК

ЗМСП

ХЄмМ

ХЄмТР

ХЄмК

л

л

л

л

л

л

л

л

од

од

од

108,83

13,60

6,80

3,40

1088,38

408,14

204,07

102,03

544,91

68,11

45,40

22,70

5449,12

2043,42

1326,28

681,14

6537,51

2451,56

1566,35

783,176

22

8

5

4.

5.

6.

- мастила спеціального

Загальна к-ть ємностей

Площа пола займана однією ємністістю

Площа пола займана всіма ємностями

ХЄмСП

ХЄм?

fЄм

fЄм?

од

од

м2

м2

3

38

0,50

19,10

Площа складу

FСК.М

м2

36

Склад шин

1.

2.

3.

Запас шин

Довжина стелажу двохярусної конструкції

Площа, займана стелажами

ЗШ

LСТ

fСТ

од

м

м2

7,14

1,19

1,66

25,05

3,13

4,69

32,19

6,36

Площа складу

FСК.Ш

м2

16

Склад агрегатів

1.

2.

Запас агрегатів, які зберігаються

Площа, займана стелажами

Заі

fСТ

од

м2

6210,96

15418,66

21629,62

36,049

Площа складу

FСК.АГР

м2

90

Склад запасних частин

1.

2.

Запас запасних частин

Площа, займана стелажами

Ззч

fСТ

од

м2

3037,77

3,79

14258,54

17,82

17296

21,62

Площа складу


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.