Характерними рисами екстер'єру українських верхових коней є гармонійна будова тіла, пропорційна з прямим профілем голова, довга високо поставлена шия, глибокі та широкі груди, пряма спина, довгий, добре обмускулений круп, міцні кінцівки. Недоліками є звислий круп, запале зап'ястя, шаблюватість кінцівок тощо.

На сьогодні в господарстві є 8повновікових жеребців та 21 мерин української верхової породи. Їх характеристика представлена в таблиці 5.

Таблиця 5. Проміри та індекси жеребців української верхової породи,

Показник	Стандарт породи	КПНЗ «СДЮШОР»	lim
			max	min	інтервал
Проміри, см:
висота в холці	164,3	165,5±0,68	167	164	3
довжина тулуба	164,2	164,1±0,44	167	164	3
обхват грудей	191,2	191,6±1,09	194	189	5
обхват п'ястка	20,8	20,9±0,11	21	19,5	1,5
Індекси, %
формату	99,9	99,2±0,16	102	97	5
обхват грудей	116,4	115,8±0,63	118	112	6
костистості	12,6	12,6±0,09	13,5	11,5	2

Дані таблиці 5 вказують на те, що жеребціта мерини української верхової породи за показниками екстер'єру за середніми промірами не відстають від стандарту породи. За обхватом грудей жеребці переважають стандарт породи на 0,2 %, за висотою в холці та обхватом п'ястка - на 0,7 та 0,5 % відповідно. За довжиною тулуба жеребці дещо поступають стандарту (на 0,06 %). Екстер'єрний профіль наведено на рис. 2.

Рис. 2. Екстер?єрний профіль жеребців

Відносна довжина порівняно з висотою (індекс формату) жеребців складає 99,2 % проти 99,9 % стандарту.

Індекс обхвату грудей вказує на відносний розвиток маси тіла і складає для жеребців по школі 115,8 %, поступаючись при цьому середнім даним стандарту на 0,6 %.

Кобил старше 5-річного віку даної породи в комунальному позашкільному навчальному закладі «Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з кінного спорту» налічується 16 голів. Основні проміри та індекси кобил, які характеризують їх розвиток, представлені в таблиці 6.



Таблиця 6. Проміри та індекси кобил української верхової породи,

Показник	Стандарт породи	КПНЗ «СДЮШОР»	lim
			max	min	інтервал
Проміри, см
висота в холці	163,5	163,6±0,80	165	161	4
довжина тулуба	163,8	163,5±0,53	166	161	5
обхват грудей	192,8	190,6±1,19	194	190	4
обхват п'ястка	20,5	20,2±0,08	21	18,5	1,5
Індекси, %
формату	100,2	99,9±0,83	101	96	5
обхват грудей	117,2	116,5±0,79	119	114	5
костистості	12,5	12,3±0,21	13	11,5	1,5

За даними таблиці 6 можна відмітити, що кобили української верхової породи в господарстві достатньо високі (висота в холці - 163,6 см), з видовженим тулубом (довжина тулуба - 163,5 см). За обхватом грудей та обхватом п'ястка кобили поступаються стандарту породи на 1,1 та 1,5 % відповідно.

Індекс формату в середньому по маточному поголів'ю склав 99,9 %, обхват грудей - 116,5 %, костистості - 12,3 %. Екстер'єрний профіль кобил наведено на рис. 3.

Згідно даних екстер'єрного профілю, кобили української верхової породи кінно-спортивної школи мають досить великий обхват грудей, що свідчить про великий об'єм грудної клітини та легень, а це, в свою чергу, головна вимога до екстер'єру коней, яких використовують у різних видах класичного та сучасного спорту.



Рис. 3. Екстер?єрний профіль кобил

Однією з найстаріших заводських порід коней є орловські рисаки, які володіють високою жвавістю на рисі. Вони належать до числа великих коней: висота в холці 157-170 см; зростання жеребців в середньому дорівнює 162 см, кобил - 161 см. Середня коса довжина тулуба жеребців 161 см, обхват грудей 180 см, обхват п'ястка - 20,3 см; середня маса 500-550 кг.

Сучасний орловський рисак - гармонійно складений упряжний кінь, з невеликою, сухою головою, високо поставленою шиєю з лебединим вигином, міцною, мускулистою спиною і міцними ногами. Це гарно складені, гармонійні, досить темпераментні і добронравні коні.

Перша згадка про вестфальського коня вказана до 18 століття. Велика і міцна статура (висота в холці 165-170 см), енергійна голова, природна рівновага, сильна нижня щелепа цих коней привернула увагу людей. Було схоже, що ці коні утворили свою власну расу на глинистій, родючій землі, і жили і розвивалися за своїми законами без приливу чужої крові на потомство.

Ганноверська порода коней - німецького походження, відома своїм атлетизмом і красою. Широко використовується у класичних видах кінного спорту. Тварини міцної статури з могутнім тілом, сильними ногами, але водночас елегантні. Мають довгу та мускулисту шию, глибокі груди. Висота у холці сягає 154-168 см. Їх рухи швидкі, пластичні, поштовх під час стрибка енергійний. Вони мають стриманий характер, надійні, швидко навчаються та підкорюються людині.

Екстер'єр коней чистокровної верхової породи при довгих лініях характеризується квадратним форматом. Висота в холці 155-170 см. Голова благородна, легка, суха, з подовженою лицьовою частиною і прямим профілем. У деяких коней іноді зустрічається велика і груба голова. Шия довга, тонка, пряма, з нормальним виходом. Холка висока, довга, більш розвинена і оформлена, ніж у інших порід. Поперек також часто заповнений мускулатурою недостатньо. Круп довгий, овальний і, як правило, злегка спущений або прямий. Скакові коні зі спущеним крупом стали більш численні, ніж коні з прямим крупом. Під тонкою шовковистою шкірою чітко проступають вени і м'язи. Виведена у Великобританії на початку 18 століття схрещуванням місцевих порід коней із східними (варварійською, турецькою, арабською породою коней, туркменською) і європейськими (неаполітанською, іспанською). Удосконалювалась лише чистопородним розведенням. Спеціалізована на жвавість і роботоздатність у скачках на іподромі.

Більшість коней породи французький сель гніді, їх зріст більше 1,63 м. До 1980-х рр. ця порода була розділена на п'ять класифікаційних груп. Існують три типи середніх коней: мала(1,60 м), середня(до 1,65 м) і велика(більше 1,65 м), а також два важких типу: мала(до 1,63 м) і велика(більше 1,63 м). В цілому 33 % сучасних французьких селів були зроблені жеребцями чистокровної верхової породи; 20 % англо-арабськими жеребцями; 45 % зареєстрованими жеребцями породи французький сель і 2 % французькими рисаками. Видатним зразком породи французький сель є чудовий жеребець Галубет, учасник змагань з конкуру. Він був сином жеребця Альмі породи французький сель і рисистої кобили Віті.

Тракенский кінь на сьогоднішній день - єдина в Німеччині порода спортивних коней, яку розводять без підлиття сторонньої крові. Як виробників, використовують тільки жеребців тракененской, а також арабської, чистокровної верхової порід та їх помісі. Зріст в холці тракененского коня 162-165 см. Середні проміри тракенеских коней: жеребці 166,5-195,3-21,1 см;кобили 164,6-194,2-20,2 см.

В таблиці 7 приведений розподіл конепоголів'я української верхової породи за мастями.

Таблиця 7. Розподіл конепоголів'я за мастями

Масть	Жеребці	Мерини	Кобили
	голів	%	голів	%	голів	%
Руда	3	37,5	6	28,6	2	12,5
Ворона	1	12,5	3	14,3	5	31,2
Гніда	4	50,0	12	57,1	9	56,3
Всього	8	100,0	21	100	16	100

За даними таблиці 7, більшість коней української верхової породи «Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з кінного спорту»мають гніду масть, а саме: тулуб вкритий волосом коричневого кольору з різним відтінком, а кінцівки, гріва, чубок та хвіст - чорні. Таких тварин даної породи в господарстві налічується 55,6 %. На 24,4 % конепоголів'я української верхової породи представлено рудою мастю, тобто покривний за захисний волос тулуба та кінцівок від жовто-пісочного до яскраво-коричневого кольору.

Дещо менше тварин вороної масті (чорної) - 20,0 %. Слід відмітити, що залежно від пори року ворона масть набуває різних відтінків внаслідок «вигорання» волосу на сонці, а саме ворона в загарі, ворона з підпалинами на різних частинах тіла.

3.4 Технологія утримання та годівлі спортивних коней

3.4.1 Особливості травлення у коней

По будові та фізіологічним функціям шлунково-кишковий тракт коней більше відповідає системі травлення свиней, ніж у жуйних. У коней є однокамерний шлунок невеликого розміру, що складає 10% від загального об'єму травної системи. Коні мають добре розвинену сліпу кишку і товстий відділ кишечника. Власники часто недооцінюють величезне значення кишечника, фізіологічно призначеного до безперервної переробки їжі, що примушує тварину постійно споживати корм. В цілому, травний тракт - це величезний орган, який, будучи заповненим, складає більше за 15% від ваги коня. Особливості фізіології травлення наведено в таблиці 8.

В процесі переварювання їжа розщеплюється на окремі елементи, які всмоктуються в організм і використовуються надалі в процесі життєдіяльності.

Коні замість рук маніпулюють губами. Існує безліч коней, здатних акуратно викушувати з корму не вподобані їм шматочки, особливо хитромудро сховані лікарські порошки. Губи захоплюють їжу і відправляють її в рот для перемелювання молярами. Ритмічне хрумкання, яке видає коня в процесі пережовування їжі, є одним з показників її задоволеного стану.

Таблиця 8. Особливості фізіології травлення у коней

№ п/п	Показник	Значення
1.	Розмір шлунку	8 л рідини, що складає 10 % загальної місткості травного тракту
	що перетравлює	Обмежене розщеплювання білків
	метод перетравлення	Концентрована кислота і ферменти забезпечують початок процесу травлення
	що всмоктується	Нічого
	тривалість процесу	Велика частина їжі швидко проходить через шлунок, який рідко буває порожнім. Частина їжі затримується в нім на 2-6 годин після годівлі
2.	Розмір тонкого кишечнику	Вузька довга трубка завдовжки 21-25м, складає до 20 % місткості усієї травної системи коня, складається з 3 основних частей- дванадцятипалої кишки
	що перетравлює	Крохмаль, цукор, білки і олії
	метод перетравлення	Ферментація
	що всмоктується	Сахара, амінокислоти, жирні кислоти, мінеральні речовини, мікроелементи і вітаміни A, D і E
	тривалість процесу	Залежить від типу корму, об'єму і кількості з'їденого фуражу. Перші частки хімусу - проходять як мінімум за 15 хв, але, в основному, процес займає від 45 хв до 2 год.
3.	Розмір товстого кишечнику	Великий ферментативний орган, складає 2/3 усієї місткості травного тракту, вміщує до 100 л води і хімусу
	що перетравлюється	Клітковина і інші речовини, не засвоєні в тонкому кишечнику(крохмаль, цукор і білки), піддаються ферментації
	метод перетравлення	Бактерійна ферментація
	що всмоктується	Вода і деякі мінеральні речовини, в основному фосфор, оскільки є складовими частинами летких жирних кислот і вітамінів групи В, які утворюються в процесі бактерійної ферментації клітковини
	тривалість процесу	У коней, яких годують в основному сіном і сінажем, процес займає 48 год.

З перемелювання їжі на дрібні шматочки, зазвичай розміром менше 2 мм, починається процес переварювання їжі. При споживанні корму у коня виділяється слина, якою в процесі пережовування змочується їжа в ротовій порожнині. Таким чином, дрібні шматочки їжі змішуються із слиною, що змащує харчову грудку, яка проходить в шлунок.

Жодна тварина не здатна самостійно переварювати клітковину. В цьому коню допомагають бактерії, що становлять мікрофлору кишечника. Завдяки процесу ферментації, який відбувається в кишечнику, клітковина розчиняється і всмоктується в організм тварини. Коні мають необхідну здатність доферментації, проте у них цей процес відбувається у кінці травного тракту, в задній кишці або товстому кишечнику, що складається із сліпої і ободової кишок.

Отже, уся травна система коней налаштована на постійне надходження їжі в організм тварин: сучасним коням треба часто підкладати фураж, а концентровані корми давати в малих кількостях впродовж дня. Якщо позбавити їх будь-якого виду їжі, вони можуть отримати своєрідний психологічний стрес, який проявиться в похитуванні, прикушенні, тупцюванні, жуванні попони, - усе це по своїй дії еквівалентно шкідливим фізіологічним зрушенням у вигляді кольок, задухи або порушення травлення.

Більшість цих проблем є прямим результатом неправильного режиму годування.

3.4.2 Умови годівлі та потреба спортивних коней в поживних речовинах

Спортивні коні потребують особливого відношення і вимагають індивідуального підходу. Вони вередливі в їжі, віддають перевагу певним кормам, тонко реагують на зміни розпорядку дня.

Коні, яких готують для будь-якого виду кінного спорту, не мають бути занадто угодованими. Їх треба утримувати в тренувально-робочій кондиції, яка виключає зайвий жир. В той же час скакові коні не мають бути худими.

При підготовки коней до іподромних змагань або інших видів спорту дуже важливо, щоб тварина отримувала енергію, протеїн, мінеральні речовини і вітаміни в достатній кількості для прояву генетично обумовлених можливостей

Успіх, результативність виступів, здоров'я коня залежить від ряду чинників, але є досить серйозний момент, якому слід приділяти підвищену увагу в усьому технологічному процесі при вирощуванні і підготовки коня -це годівля. Для отримання максимальної працездатності спортивного коня, збереження її здоров'я, потрібні корми як джерела енергетичного і пластичного матеріалу усіх життєвих функцій організму. Крім того, корми служать носіями інформації про довкілля.

Потреба спортивних коней в поживних речовинах залежить від живої маси, темпераменту і виконуваної роботи. В період змагань або інтенсивного тренування - на 100 кг живої маси необхідно сухої речовини 2,5 кг; у 1 кормовій одиниці повинно міститися 70-72 г перетравного протеїну; сирої клітковини не менше 16.

В період спокою - 2,2 кг сухої речовини; у 1 кормовій одиниці - 80-85 г перетравного протеїну, сирої клітковини 17% та менше.

Структура раціону приблизно наступна: сіно 30%, концентрати 60%, соковиті(влітку трава) 10%. Раціони годівлі жеребців наведено в таблиці 9.



Раціон годівлі для жеребців живою масою 500-550 кг та кобил живою масою 450-520 кг Таблиця 9

Корм	Добова даванка
	Жеребці	Кобили
Сіно злаково-різнотравне, кг	9,0	8,0
Овес плющений, кг	3,0	2,0
Кукурудза або ячмінь, кг	1,0	1,0
Висівки пшеничні, кг	1,0	1,0
Премікс , кг	0,2	0,1
Сіль поварена, мг	33	27
Поживність даного раціону
Кормові одиниці	10,5	8,2
Обмінна енергія, МДж	109,8	85,8
Суха речовина, кг	13,5	11,2
Сирий протеїн, г	1440	1350
Перетравний протеїн, г	960	830
Лізин, г	61	49
Сира клітковина, г	2600	2300
Кальцій, г	71	65
Фосфор, г	48	38
Магній, г	29	26
Залізо, мг	1291	1272
Мідь, мг	116	97
Цинк, мг	412	325
Марганець, мг	730	466
Кобальт, мг	5,5	3,6
Йод, мг	5,5	4,7
Каротин, мг	206	157
Ретинол, тис. МЕ	84,2	62,8
Кальциферол, тис. МЕ	4	2
Токоферол, мг	466	398
Тіамін, мг	41	30
Рибофлавін, мг	48	36
Пантотенова кислота, мг	69	36
Холін, г	4450	4350
Піридоксин, мг	21	22,3
Ціанокобаламин, мкг	83	60
Ніацин, мг	222	171
Фолієва кислота, мг	19	12



Найбільш важливою поживною речовиною, на яку фізичне навантаження впливає більшою мірою, є енергія, яка потрібна м'язам для скорочення. Чим довше і важче кінь працює, тим більше калорій витрачається для роботи м'язової тканини, і тому більше енергії повинна міститися в раціоні.

Паливо, використовуване м'язовою тканиною під час роботи, потрапляє в організм коня з корму, тому енергетика раціону повинна збільшуватися, щоб задовольнити ці потреби. М'язова тканина переважно використовує вуглеводи(глюкоза крові і м'язовий глікоген) і жири(підшкірні або внутрішньо м'язові) для того, щоб скорочуватися під час навантажень. Недолік обмінної енергії у більшості випадків призводить до того, що спортивні коні сходять з кругу, не закінчивши скачки.

В період тренінгу та іспитів потреби коня в енергії збільшуються на 32%. Загальний рівень годівлі коней в період тренінгу і випробувань має бути не менше 2,5 кормових одиниць на 100 кг живої маси. На 1 кормову одиницю раціону повинно доводитися не менше 10,5 МДж обмінної енергії.

Особливо важливо контролювати рівень енергії в раціонах спортивних коней в період виступів і іподромних випробувань, оскільки ці коні повинні споживати на кожні 100 кг живої маси обмежену кількість сухої речовини, в якій необхідно забезпечувати високу концентрацію поживних і біологічно активних речовин.

Значення протеїну, до складу якого входить і амінокислота лізин, життя коня величезне. Протеїн повинен систематично потрапляти в організм з кормом, оскільки він не переривчасто витрачається.

Хоча основну кількість поживних речовин кінь отримують за рахунок вуглеводів корму, проте потреба в легкозасвоюваних вуглеводах(крохмалі і цукрі), а так само в жирі не встановлена. У раціонах усіх категорій коней нормується лише сира клітковина, причому потреба в клітковині у коней мінімальна, оскільки її надлишок, як правило, знижує засвоюваність поживних речовин в кормі, збільшує виділення з калом азоту і мінеральних речовин, що знижує їх засвоєння.

Оптимальний вміст клітковини в раціонах коней має бути не вищий 16% сухої речовини корму. За наявності17-19% клітчатки в раціоні обмінна енергія корму використовується на 93%, при 20-25% - на 88%, при 26-29% - на 79%, при 30-33% - на 76%, при 34-37% - на 71%. У зв'язку з цим вміст енергії в раціоні має бути збільшений відповідно на 7,12, 21, 25 і 29%. Оптимальна потреба в сирій клітковині у спортивних коней в середньому не більше 450г на 100кг живої маси.

Мінеральна поживність кормів характеризується наявністю в них макроэлементів - кальцію, хлору, фосфору, натрію, магнію, а так само мікроелементів - заліза, міді, кобальту, цинку, марганцю, йоду.Мінеральні речовини повинні потрапляти в організм в певній пропорції. Їх надлишок або недолік може викликати порушення обміну.Спортивним коням повареної солі потрібно 12г на 100кг живої маси.

Потреба спортивних коней в кальції і фосфорі складає 12,4 і 10г на 100кг живої маси. Магній бере участь у ферментних системах вуглеводно-фосфорного і енергетичного обміну, що протікає в м?язових тканинах. При недоліку коні стають дуже збудливими, особливо спортивні.Потреба в магнії у спортивних коней складає 3,2г на 100кг живої маси.

За своїм значенням в годівлі коней залізо, кобальт, мідь тісно пов'язані. Тривалий недолік одного або декількох з них в організмі викликає різні форми анемії.

Залізо і мідь сприяють синтезу гемоглобіну і еритроцитів крові. Кобальт, який входить склад вітаміну В12, бере участь в кровотворенні і регулює роботу кісткового мозку і селезінки. Потреба в залізі складає 250мг на 100кг живої маси. Потреба в міді 21,2мг на 100кг живої маси. Потреба в кобальті в середньому у спортивних коней складає 1,0-1,2мг на 100кг живої маси.

Недолік цинку в раціоні різко уповільнює ріст коня і затримує статеве дозрівання, порушує смакові відчуття(коні гризуть дерево) і нюх, іноді з'являються захворювання шкіри. Цинк в основному зосереджений в печінці, шкірі, спермі, передміхуровій залозі і інших органах і входить до складу багатьох ферментів. Потреба в цинку в середньому складає у спортивних коней 74мг на 100кг живої маси.

Недолік або надлишок вітамінів в раціоні веде до розладу обміну речовин в організмі коня і викликає своєрідні захворювання - авітамінози. Тому для раціональної організації повноцінного годування спортивних коней необхідно знати потребу тварин у вітамінах і утримування їх в тих або інших кормах.

3.4.3 Годівля молодняку коней

В комунальному позашкільному закладі відсутні елементи відтворення та розведення коней. Їх завозяться в стайню молодняком віком 2-3 роки, де заїзжають та вони одержують початковий тренінг спортсменами школи, а частіше завозять вже дорослих тварин віком 4-7років.

У молодняку протягом другого року життя інтенсивніше росте довжина і об'єм тулуба, ніж показник висоти в холці, спині та крижах. Повноцінна годівля та активний моціон у цей період сприяють формуванню коней бажаної будови тіла. Серед факторів, які впливають на ріст і розвиток молодняку, має значення стать приплоду. За добрих умов годівлі та утримання жеребчики ростуть швидше і вибагливіші до умов годівлі більше, ніж кобилки. При недостатній чи неповноцінній годівлі у них затримується ріст більше, ніж у ровесниць.

Добова потреба молодняку коней в поживних речовинах наведено в балиці 10.

Молодняк 1-2-річного віку годують 3-4 рази на добу. Норми годівлі та потреби коней у поживних і мінеральних речовинах, вітамінах та біологічно активних добавках періодично переглядають, збільшуючи даванку одних і зменшуючи інших.



Таблиця 10. Добова потреба молодняку коней у поживних речовинах

Корм	Середньодобовий приріст, г
	550	700	800
Суха речовина, кг	6,0	7	8,4
Енергія корму, Мкал	6,8	19,7	23,6
Сирий протеїн, г	760	886	1061
Лізин, г	-	37,4	44,8
Кальцій, г	31,0	30,6	38,6
Фосфор, г	22,0	16,9	21,4
Магній, г	6,0	5,6	5,9
Калій, г	30,0	18,0	19,0
Натрій, г	21,0	7,0	8,4
Сірка, г	9,0	10,6	12,6
Залізо, г	0,3	0,352	0,421
Цинк, г	0,24	0,281	0,337
Мідь, г	0,054	0,070	0,084
Марганець, г	0,24	0,281	0,337
Йод, мг	0,6	0,7	0,8
Кобальт, мг	0,6	0,7	0,8
Селен, мг	0,6	0,7	0,8
Ретинол (А), МО	12000	9700	9750
Кальціферол (Д), МО	1650	5627	6737
Токоферол (Е), МО	90	563	674

Раціони годівлі молодняку представлені в таблиці 11.

Лошат щодня чистять і привчають до рухів за поводом. Повноцінна годівля та активний моціон у цей період сприяють формуванню коней бажаної будови тіла.

Серед факторів, які впливають на ріст і розвиток молодняку, має значення стать приплоду. За добрих умов годівлі та утримання жеребчики ростуть швидше і вибагливіші до умов годівлі більше, ніж кобилки. При недостатній чи неповноцінній годівлі у них затримується ріст більше, ніж у ровесниць.



Таблиця 11. Раціони годівлі молодняку коней, на 1 голову за добу, кг

Корми	Вік
	12-15 міс.	15-20 міс.	20-24 міс.
Сіно злакове	4	8,0	8,0
Овес	1,0	2,0	3,0
Ячмінь	1,0	1,0	1,0
Кукурудза	1,0	1,0	1,5
Відсівки пшеничні	0,5	0,8	1,0
Морква	0,5	1,5	2,0
Зерно пророщене	-	0,1	0,2

Рісті розвиток молодняку контролюють зважуванням і взяттям промірів - висоти в холці, косої довжини тулуба, обхвату грудей і п'ястка у різні вікові періоди (таблиця 15). Одержані показники порівнюють з контрольними шкалами росту молодняку. У випадку невідповідності між живою масою і промірами змінюють годівлю та умови утримання.

Таблиця 15. Показники розвитку молодняку віком до 2 років

Рік народження	Кількість голів	Вік, міс	Проміри, см
			висота в холці	обхват грудей	обхват п'ястка
2014	3	1-1,5	134	141	15,8
Стандарт породи	-	-	135	142	16,4
Відповідність стандарту, %	-	-	99,2	99,3	96,3
2013	12	1,5-2	145	157	17,8
Стандарт породи	-	-	147	158	18
Відповідність стандарту, %	-	-	98,6	99,4	98,9

За даними таблиці 15, молодняк до 1,5-річного віку майже по всім промірам відповідає стандарту породи. Так, за висотою в холці лошата до одного року поступаються стандарту породи лише на 1 см за обхватом грудей та висотою в холці, а за обхватом п'ястка - відповідно на 0,6 см. Висота в холці молодняку 1,5-річного віку складає 98,6% від стандарту. За обхватом грудей та п'ястка це поголів'я поступається стандарту породи відповідно на 0,6 % та 1,1%.

3.4.4 Утримання коней в господарстві

На території кінно-спортивної школиє конюшня для спортивних коней, яка складається з великого предманежнику, має 80 денників, 12 кімнат для зберігання кінного обладнання та спорядження. Є також літня конюшня, на 48 денників з малим манежем. Готельна конюшня, яка розрахована на 74 денника для утримання спортивних коней, розташована окремо. Приміщення для утримання коней обладнані вентиляцією, яка забезпечує необхідний повітрообмін для підтримки нормативних температурно-вологового та газового режимів.

Система природної вентиляції в приміщеннях для утримання коней в різні періоди року передбачає, як правило, з притоком повітря в верхню зону через отвіри, які регулюються, в проймах стін чи вікон з витяжкою з верхньої зони через шахти.

Механічну вентиляцію передбачають в тих випадках, коли природна вентиляція не забезпечує нормативних параметрів внутрішнього повітря.

Параметри мікроклімату приміщень для коней приведені в таблиці 16.

Таблиця 16. Параметри мікроклімату приміщень для коней

Параметри мікроклімату	Статево-вікова група	В денниках в перші дні після вижеребки
	Жеребці та кобили	Молоднякна тренингу	Лошата-відлучники
Температура, °С	5 (4-6)	6 (4-8)	8 (6-10)	12 (8-15)
Відносна вологість, %	70 (60-85)	70 (60-85)	65 (60-75)	60 (50-75)
Швидкість руху повітря, м/с: взимку	0,3	0,2	0,2	0,1
весною та восені	0,5	0,4	0,3	0,2
влітку	1,0	0,8	0,7	0,5
Повітрообмін на 1 голову, м3: взимку	50	30	20	-
весною та восені	70	50	30	-
влітку	100	70	50	-
Вміст шкідливих газів: СО2, %	0,25	0,20	0,20	0,15
аміак, мг/м3	20	20	15	10
сіркокисень, г/м3	10	10	10	10
Природне освітлення, КЕО	0,5	1,0	1,0	1,0
Штучне освітлення, лк	200	50-100	50-100	50-100

В усіх стайнях є кімнати для нічних конярів, приміщення для охорони тренерського інвентаря, ваги для зважування кормів, для кінської упряжі. Біля стаєнь є в наявності майданчики для завантаження та розвантаження коней з автомобіля.

Більшу частину світового дня конепоголів'я школи проводить поза стайнею, з 7 до 12 годин вранці і з 14 до 19 годин вечора на тренувальному майданчику.

3.5 Тренінг молодняку коней

Тренінг молодняка є важливою складовою частиною роботи з різними породами коней. Він сприяє зміцненню конституції молодняка, кращому розвитку серцево-судинної, дихальної систем, кісткової та м'язової тканин, сухожильного апарату і зв'язок суглобів та направлений на удосконалення корисних ознак у коней різного при значення.

У кінно-спортивній школі використовують заводський тренінг Груповий тренінг виробляє у молодняку витривалість і продуктивні рухи, готує до індивідуального тренінгу та іподромних випробувань.

При груповому тренінгу коней примушують рухатися перемінним алюром по визначеному маршруту. Для цього використовують кругову доріжку огороджену із зовнішнього і внутрішнього боків, завдовжки 600-800 м і завширшки 10-12 м з двома поворотами по 100-150 м. Протягом зими дистанцію тренувань поступово збільшують і до весни доводять до 10-11 км.

Груповий тренінг проводять уранці, через 2-2,5 год після годівлі. Спочатку щоденна дистанція руху лошат становить 3-4 км, через 2-3 місяця її збільшують до 6-8, а згодом - до 14-16 км. Щоразу тренінг розпочинають із розминки в загонах, де лошата після виходу зі стайні дуже жваво бігають, внаслідок чого втомлюються і степу стають спокійнішими. Загальна тривалість тренування має становити не менше 1 год.

Молодняк 1-1,5-річного віку тренують у липні-серпні. Головне завдання індивідуального заводського тренування - максимально розвинути роботоздатність і витривалість молодняку, поступово збільшуючи тренувальні навантаження, виробляючи ефективні та чіткі рухи, здатність до фінішного кидка та швидкого переходу на потрібний алюр.

При тренуванні коней особливу увагу приділяють їх стану здоров?я. В таблиці 17 приведені оптимальні показники здорового коня.

Таблиця 17. Показники нормального стану здоров'я коней

Вік коней	Температура тіла, °С	Кількість дихальних рухів, за хвилину	Пульс, ударів за хвилину
12-15 міс.	37,5	14	64
15-24 міс.	37,5	11	58
Старше 2-річного віку	37,5	8	45

На основі таблиці 17 можна зробити висновок, що з віком у коней температура тіла, кількість дихальних рухів, пульс зменшуються і у дорослого коня ці показники становлять відповідно температура 37,5°С, 8 дихальних рухів за хвилину та 45 ударів за хвилину пульс.

Індивідуальний тренінг розпочинають з роботи тротом на дистанцію 3200 м, поступово збільшуючи її до 6400 м. Всередині цієї дистанції, приблизно 800 м, лоша проходить її кроком. В початковий період тренінгу лоша долає 1600 м за 8 хв. Поступово час долання цієї відстані скорочують до 5 хв. При цьому двічі на тиждень роботу проводять розмашкою. В таблиці 18 наведені оптимальні показники навантаження молодняка різного віку.



Таблиця 18. Норми тренувальних навантажень молодняка, хвилин

Вид алюру	Вік, міс.
	12-18	18-24	24-30
Рись	10-12	10	15
Крок	7-8	5	5
Рись	4-5	7	10
Галоп	2-5	3-4	4-6
Рись	4-5	8-10	10
Крок	20-25	20-25	20-25

Для коней спортивного напряму в коридорах встановлюють невисокі, легко падаючі перешкоди - херделі, ви сотою 30-50 см. Долання цих перешкод розвиває у лошат стрибковий рефлекс (таблиця 19).

В кінній школі спортивного напряму індивідуальний тренінг молодняка починають в 1,5-річному віці. Перед початком тренінгу молодняк переводять в спеціалізовану групу - тренерське відділення, яке очолює тренер або наїздник -працівники, що мають спеціальну підготовку. Лошат розподіляють в денники, привчають до чищення щіткою, проведення туалету гриви і хвоста, розкрючковування та розчищення копит. Для догляду за молодняком закріплюють постійних працівників та тренерів.

Надзвичайно важливим і відповідальним процесом є заїздка молодняка, тобто привчання його до роботи під сідлом, управління поводом та голосом.

Таблиця 19. Норми стрибкових навантажень спортивного молодняка віком 18-30 місяців (без вершника)

Місяць	Кількість стрибків за тренування	Висота перешкод, см
Квітень	20-25	40
Травень	25-30	40
Червень	35-40	40-50
Липень	25-30	40-50
Серпень	25-30	50-60
Вересень	20-25	50-60

Якість заїздки значною мірою зумовлює характер коня та успіхи його назмаганнях. Заїздку слід проводити посту пово, уважно і терпляче, не вимагаючи від коня виконання вправ, яких він ще не засвоїв. До заїздки тварину заохочують, підгодовуючи цукром, яблуками, морквою чи підсоленим хлібом.

Заїздку верхового молодняка проводять у серпні-вересні. За 1,5-2 міс до заїздки лошат поступово привчають до вудил. Для цього вудила з великими кільцями пристібують до підібраного за розміром недовуздка і закладають їх у рот лошати після годівлі для «віджовування» протягом 1--2 год на добу. Після цього лошат привчають рухатися на корді, до надівання вуздечки, а згодом -до накладання сідла.

Коли підсідланий кінь навчиться ходити на корді різ ними алюрами, з ним починає працювати вершник тренер кінно спортивної школи. Після того, як кінь звикне до вершника, його привчають до систематичної роботи кроком, риссю, галопом.

При роботі верхи або на корді слід пам'ятати, що губи лошат досить чутливі до різких рухів вудилами. Тому, щоб не спричиняти болю діями через повід, необхідно користуватися спеціальним шийним ременем, який використовують для фіксації мартингала. Вершник бере в руки повід разом з шийним ременем так, щоб повід був вільний. В разі стрибка чи різких бокових рухів шийний ремінь запобігає травмуванню кутів рота. Застосування шийного ременя в країнах з розвинутим верховим конярством -Англії, Франції, Польщі та інших - обов'язкове.

Під час тренувань персонал повинен стежити за станом і поведінкою кожного коня на тренувальних полях та в деннику.

При перших ознаках втоми (в'ялість, нечіткість рухів, часті збої, поганий апетит тощо) слід негайно зменшити об'єм та інтенсивність тренувань. Індивідуальний під хід до кожного коня при розподілі тренувальних навантажень - основне правило роботи з молодняком коней.

Утримують молодняк коней у кінно спортивній школі в індивідуальних просторих стійлах. Коней напувають з автопоїлок, попередньо привчаючи молодняк до користування ними. В кожному стойлі встановлена годівниця для харчування, її заповнюють зерно суміщу тричі на день. Після поїдання молодняком зерносуміші в годівницю вкладають високоякісне сіно. Споживає молодняк доброякісний овес,моркву та високоякісне лугове та люцернове сіно. Навесні молодняку коней згодовують вітаміни для кращого росту та розвитку організму.

3.6 Досягнення господарства та організація праці

З 01.01. 2015 року в «Спеціалізованій дитячо-юнацькій школі з кінного спорту олімпійського резерву» тренуються 141 вихованець: 138 - основного складу та 3 чоловіка резерву, з них 14 - КМС, 8 - першорозрядників, 46 чоловік ІІ та ІІІ розрядів.

В школі працюють 9 штатних тренерів-викладачів та 3 сумісники на 0,5 ставки (заступник директора з навчально-тренувальної роботи та інструктори-методисти. З 9 осіб двоє мають першу, та один- другу тренерську категорію. Два тренери-викладачі (Коблова Н.Г. та Шкіптань Н.А.) знаходяться у відпустці по догляду за дитиною.

В кінно-спортивній школі проводиться велика спортивно-тренувальна та виховна робота. Значна увага зосереджена на збереженні середньої ланки учнів та набуттю змагального досвіду на міських та обласних змаганнях, підтриманню показників участі у національних змаганнях та виходу на міжнародний рівень.

В цьому році 5 вихованців увійшли до складу збірної команди України: це кандидат до збірної Кравченко А. та члени резерву Лапа Є., Волощук М., Бізюкова А. та Продан О. Окрім цього, збірні команди Дніпропетровської області складалися в основному з вихованців «Спеціалізованої дитячо-юнацької школи з кінного спорту олімпійського резерву» та посіли на Чемпіонатах України з виїздки - ІІ місце серед юнаків та ІІІ місце серед юніорів на Чемпіонаті України з триборства.

Вихованка тренера-викладача Бершова О.О. Кравченко А. (кмс,1995р.н.) показала свій найкращий результат на Чемпіонаті України серед юніорів, де виборола два других місця в окремих видах програми, а Продан О. ( 1998, кмс) посів ІІІ місце у Чемпіонаті України з конкуру.

Вдалим був виступ триборців, що тренуються у Бершова О.О., які на Чемпіонаті України мали призові місця: Лапа Є. (1995, кмс) -І місце у манежній їзді,І та ІІ у подоланні перешкод та став Переможцем у загальному заліку, а Волощук М. - І та ІІІ місця у подоланні перешкод та ІІІ в особистій Першості.

Участь у Кубку України серед дорослих прийняла Бізюкова В.(1995 р.н., кмс) - вихованка Максименко В.В., яка увійшла до10-ки кращих.

На Всеукраїнських змаганнях з виїздки та подолання перешкод стартували 30 вихованців «Спеціалізованої дитячо-юнацької школи з кінного спорту олімпійського резерву», кращими з яких були Бізюкова Є., Кравченко А., Букреєва В., Продан О., Балдін Р.

Колектив школи продовжує роботу по підвищенню результатів вихованцями школи на стартах міського та обласного рівня. Це дає можливість спортсменам середньої ланки здобути необхідні навички та вміння для подальшого розвитку. В 2014 році кількість таких стартів міського рівня - 3, та 11 - шкільного рівня.

Дуже цікавими були традиційні змагання Чемпіонату міста та Турніру пам'яті Заслуженого діяча культури УССР Китаєвої Л. А., що вже вчетверте у серпні стають значною подією та справжнім святом кінного спорту. В цьому році в них взяли участь 118 спортивних пар від 18спортивних організацій і клубів.

З метою підготовки до змагань в 2014 році було заплановано та проведено 5 зборів, в яких задіяні вихованці з основного складу.

Наприкінці 2013 року «Спеціалізована дитячо-юнацька школа з кінного спорту олімпійського резерву» уклала угоду з Інститутом підвищення кваліфікації, де пройшли підготовку 4 тренери-викладачі. Це надало можливість присвоєння першої тренерської категорії додатково двом тренерам-викладачам. Максименко В.В. та Кармазіній О.А.

В поточному році в спортивній школі проводиться велика виховна робота. Це показові виступи, трудові рейди, суботники, зустрічі, лекції та інше. Продовжується проведення екскурсій для дітей, потребуючих соціального захисту та інвалідів, розвивається співпраця з Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом, для студентів якого проводяться спеціальні зустрічі та знайомства з технологією ведення галузі конярства.

Ведеться робота по популяризації кінного спорту засобами масової інформації, всі змагання висвітлюються в телевізійних передачах, постійно оновлюється сайт школи.

Заступник директора з навчально-тренувальної роботи Велика Л.Т. підготувала та опублікувала 4 статті з інформацією про «Спеціалізовану дитячо-юнацьку школу з кінного спорту олімпійського резерву» у спеціалізованому журналі «HorsesUkraine».

В школі проводиться робота з підтримки молодих тренерів-викладачів: це індивідуальні методичні заняття, відвідування навчально-тренувальних занять, відкриті уроки, систематичне проведення нарад за участю адміністрації школи, залучення до суддівства змагань тощо. На базі закладу проведено семінар для суддів ІІ категорії.

Однак на сьогоднішній момент школа й досі відчуває потребу у висококласних турнірних конях та автомобілю для їх транспортування, що надасть можливість скласти конкуренцію кращим вершникам України та планувати участь у міжнародних змаганнях.

У 2013-2014 роціспортсмени «Спеціалізованої дитячо-юнацької школи з кінного спорту олімпійського резерву» завоювали на найбільших турнірах країни золотих медалі та кубки України.



Таблиця 20. Призери кінно-спортивної школи

Кличка	Стать	Порода	Рік	Вид змагання	Нагорода, місце
Ватікан	Мерин	Ганноверська	2013	Виїздка	Кубок України з виїздки
Ескадрон	Жеребець	Українська верхова	2014	Конкур	Чемпіонат України по змаганням з конкуру
Восторг	Мерин	Українська верхова	2014	Виїздка	Чемпионат України з виїздки
Геркулес	Жеребець	Українська верхова	2012	Триборство	Чемпіонат Україна з триборства
Реггі	Мерин	Чистокровна верхова	2012	Конкур	Володар кубку чемпіонату України зконкуру
Олімп	Мерин	Тракенська	2013	Виїздка	Чемпіонат України з виїздки

Таким чином, враховуючи специфіку кінного спорту та обмежену кількість спеціалістів, адміністрація школи намагається зберегти колектив та його традиції.

У відповідності до Положення про «Спеціалізовану дитячо-юнацьку школу з кінного спорту олімпійського резерву» в школі ведеться необхідна бухгалтерська та адміністративна документація. Медичне обслуговування спортсмени-розрядники отримують в обласному лікарсько-фізкультурному диспансері, решта - за місцем проживання та силами медичних працівників школи, медсестри та лікаря Черненко М.Б.

Однією з проблем, яка залишилась з минулих років, є виконання нормативу МС України. Згідно класифікації він виконується лише в юніорській групі або на змаганнях дорослих вершників, які вимушені покинути школу саме в той час, як досягають найкращих показників у спортивній підготовленості та фізичній формі. Безумовно, мають місце і матеріальні проблеми, пов'язані з участю у міжнародних змаганнях.

На протязі 2014 року колектив школи продовжує поступово вирішувати найважливіші питання з ремонту будівель та споруд, проводиться поточний ремонт майданчиків,основних та літніх стаєнь, критого манежу. Практично завершено будівництво зимового переходу з 76 гостьовими денниками, що надало додаткову можливість розміщення коней при проведенні змагань на території закладу. Придбано 4 спортивних коней та 12 комплектів спорядження.



4. Ветеринарно-профілактичні заходи

В «Спеціалізованій дитячо-юнацькій школі з кінного спорту олімпійського резерву» умови утримання коней відповідають біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, а також задовольнять їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності тощо.

Місце утримання коней обладнане таким чином, що забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Забезпечують своєчасне надання ветеринарної допомоги. У разі виникнення підозри на наявність у коня захворювання, негайно ізолюють таку тварину і звертаються до ветеринарного лікаря. Ветеринарні процедури щодо тварин здійснює лише фахівець - ветеринарний лікар.

Не допускають застосування больових і травмуючих прийомів.

Виконують законні вимоги державних інспекторів ветеринарної медицини та уповноважених лікарів ветеринарної медицини щодо здійснення протиепізоотичних заходів та заходів карантину тварин при необхідності.

Забезпечують тварин якісними та безпечними кормами і водою. Застосувують профілактичні ветеринарно-санітарні заходи щодо здоров'я тварин. При необхідності звернення за послугами лікаря ветеринарної медицини щодо встановлення діагнозу та лікування хворих коней проводиться своєчасно.

Використовують ветеринарні препарати згідно з вказівками лікаря ветеринарної медицини.

Проводять всі ветеринарно-профілактичні заходи з метою профілактики різних хвороб (боротьби з бруцельозом тварин, з сибіркою тварин, з інфекційною анемією коней, з сапом тварин, з туберкульозом тварин, трихінельозу тварин, грипом, з хламідіозом).

Забезпечують проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення. У разі необхідності забезпечують надійну фіксацію тварини при проведенні маніпуляцій, транспортування (доставки) відібраних зразків тканин, крові та інших матеріалів для діагностичних аналізів.

Згідно із Законом України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» всі коні проідентифіковані.

Це забеспечуюється з метою:

· підтвердження права власності на коней; охорони території України від епізоотичних захворювань;

· контролю за санітарним станом виробництва, якістю і походженням продукції конярства;

· оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо ветеринарно-санітарного контролю, попередження (профілактики), лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб;

· одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я коней щодо статі, віку, породи та місцезнаходження для поліпшення системи управління і прогнозування розвитку галузі конярства;

· контролю за переміщенням коней у середині країни, при їх експорті та імпорті;

· оптимізації розробки і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у конярстві, підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

· забезпечення індивідуальної ідентифікації кожної тварини.

Ідентифікація та реєстрація коней включає:

· оформлення замовлення;

· графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, присвоєння ідентифікаційного номера і клички;

· генетичну експертизу походження (для племінних коней);

· електронне маркування коня мікрочипом (за бажанням власника);

· облік ідентифікованих коней у господарстві;

· реєстрацію ідентифікованих коней (для племінних тварин) у державній книзі племінних коней відповідної породи;

· реєстрацію коней у Реєстрі тварин;

· оформлення і видачу паспортів коней, паспортів віслюків/мулів/лошаків;

· реєстрацію у Реєстрі тварин і паспорті коня, паспорті віслюка/мула/лошака інформації про зміну власника, господарства, ідентифікаційних даних коня, падіж (загибель), забій та утилізацію тварин.



5. Екологічні заходи

Організація охоронних заходів від занесення і розповсюдження інфекційних захворювань коней, особливо найбільш вразливої частини стада - молодняку, починається з розділення всієї території на зони, влаштування санітарних розривів між приміщеннями, а також впорядкованість пересування транспорту, людей і тварин.

Зона, на якій розміщені стайні, вигульні майданчики, навіси, прогони для худоби і збірники для первинного накопичення гнійних стоків, називається виробничою. Її огороджують суцільним або решітчастим забором висотою 1,5-2,0 м. Цю територію можна огороджувати канавою з обов'язковим насадженням кущів. Огородження і канави необхідно ставити на відстані не менше 10 м від приміщень.

Територія ферми, яка знаходиться не у виробничій зоні, але безпосередньо до неї примикає, утворює зовнішню або господарську зону. На межі виробничої та господарської зон розміщують санпропускник і приміщення загального значення, а також вагову та естакаду для завантаження тварин.

Центральним технологічним вузлом господарської зони є кормоцех або цех приготування кормів до згодовування. Тут же розміщують котельню, силосні споруди, склади або бурти для зберігання коренебульбоплодів та інше.

Кормоцех, як правило, розміщують на лінії розмежування виробничої і господарської зон з таким розрахунком, щоб компоненти кормової сировини для приготування сумішей потрапляли з господарської зони, а готові кормосуміші завантажувалися у внутрішньофермський транспорт.

Поряд з двома зонами, що згадувалися вище, організують третю ветеринарну, де розміщуються ветамбулаторія, карантин і ізолятор. Ще виділяють охоронну зону, яка охоплює територію ферми в радіусі 5-10 км.

Розділення території ферми на зони і влаштування огорожі - це початкова форма установлення ветеринарного щита. Поряд з цим необхідно впорядкувати потоки пересування обслуговуючого персоналу і відвідувачів, транспорту та переміщення тварин. При в'їзді на територію господарської зони влаштовують дезбар'єр встановленого розміру для проїзду вантажного та інших видів автотранспорту. В'їзд і виїзд внутрішньо фермського транспорту з виробничої зони категорично заборонено.

Дезінфекційні ванни для в'їзду транспорту у виробничу зону повинні бути наступних розмірів: довжина - 9,5м, ширина - 3м, глибина - 12-20 см. При створенні бар'єрів передбачають зливні канави для періодичного зливання і заміни дезінфікуючих речовин. Навколо дезінфікуючих ван обладнують бар'єр для попередження потрапляння в них дощової та талої води.

Під час входу і виходу з кожного виробничого приміщення для дезінфекції взуття використовують спеціальні килимки, які систематично зволожують 2%-ним розчином їдкого натру або іншими дезінфікуючими засобами.

Повітря атмосфери і закритих приміщень для тварин постійно містять ту чи іншу кількість механічних зважених щільних часток, які утворюють в сукупності повітряний пил, який називають аерозолями.

Аерозолі - аеродисперсна система, яка складається з дисперсної фази (пилі інші домішки) і дисперсного середовища (повітря). В нижніх шарах атмосфери міститься приблизно від 0,25 до 25мг пилу в 1м3 повітря.

Основні джерела пилу - грунт, дороги, лісові і торф'яні пожежі, викиди промислових підприємств та ін.

Норми вмісту пилу у повітрі в тваринницьких приміщеннях - до 0,5 - 4 мг/м3.

Зелені насадження ефективно очищують повітря від пилу: вміст пилових часток в повітрі після проходження смуги зелених насаджень зменшується в середньому на 72,8%, а кількість мікроорганізмів - на 52,6%.

В 1м3 атмосферного повітря міститься від декількох сотень до декількох десятків тисяч мікроорганізмів. Серед мікроорганізмів, які виділяються з повітря, переважають спорогенні і пігментні види, а також спори плісеней і дріжджів. В атмосферному повітрі розрізняють близько 100 видів мікроорганізмів, головним чином, не патогенних, які відрізняються високою стійкістю до висихання, ультрафіолетових променів та інших несприятливих умов зовнішнього середовища. Патогенні та умовно-патогенні зустрічаються не часто.

При виникненні в господарстві заразних хвороб тварин, не виключена можливість передачі збудника аерогенним шляхом через вентиляцію.

Кількість мікроорганізмів в приміщеннях більша, ніж в атмосферному повітрі у 50 - 100 разів: в 1м3 повітря приміщень для великої рогатої худоби і коней міститься від 12 до 100 тисяч бактерій, свинарників - від 25 до 150 тисяч мікробів, а в пташниках - від 50 до 200 тисяч мікроорганізмів.

При підвищенні температури повітря в приміщеннях від 0 до 100С вміст мікроорганізмів збільшується в 2 - 3 рази, а при підвищенні температури від 10 до 250С - в 5 - 6 разів.

Джерелами патогенних мікроорганізмів і вірусів в повітрі приміщень є як явно хворі інфекційними хворобами тварини, так і приховані бацило- і вірусоносії та ті, що ці бацили виділяють.

Вода входить до складу організму, впливає на здоров'я та продуктивність, приймає участь в підтримці осмотичного тиску, у всіх обмінних процесах. Зневожування призводить до загибелі.

Вода - це унікальний розчинник, її недостача викликає запустіння крові.

Воду використовують для напування, підготовки кормів, для прибирання приміщень, для чистки тварин і так далі. Вода, яка використовується для тваринницьких потреб. Повинна відповідати вимогам ДСТУ 2874-82 «Вода питна».



6. Охорона праці

6.1 Стан охорони праці на підприємстві

В комунальному позашкільному навчальному закладі «Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з кінного спорту відповідає за безпеку людей при роботі, догляді та утриманні коней директор підприємства, який є за сумісництвом інженером з охорони праці. Обов'язки по забезпеченню безпечних умов праці покладені на головних фахівців закладу, які до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз у три роки, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Забезпеченням охорони праці на місцях займаються старші фахівці відділень.

В області ветеринарії роботою з охорони праці керує головний ветлікар підприємства. В обов?язки його входять проведення вступних інструктажів з охорони праці у випадку прийому на роботу нових працівників, а також при плановому проведенні комплексів профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів. Також в закладі є 2 чергових ветлікаря, які підпорядковані головному ветлікарю підприємства.

Всього в закладі працює 69 людей, в тому числі 12 тренерів-викладачів (кандидатів та мастерів з кінного спорту), 17 адміністративних працівників, 20 конярів та 20 чоловік обслуговуючого персоналу (електрики, тесляри, слюсарі, шорники, двірники, ковалі, водії та інші). Усі працівники в кінно-спортивній школі проходять інструктаж з охорони праці, що підрозділяється на вступний, первинний на робочому місці, повторний і поточний - при виконанні особливо небезпечних робіт, про що розписуються в журналі по техніці безпеки.

На підприємстві є куток з охорони праці, де є всі нормативно-правові акти, на яких базується система охорони праці господарства: закон «Про охорону праці», «Кодекс законів про працю України», закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», закон України «Про пожежну безпеку», «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» та інші нормативно-правовіінструкції, які регулюють взаємовідносини між різними об'єктами права у сфері охорони праці.

Працівники проходять регулярне медичне обстеження у встановленому порядку раз на рік, а при вступі на роботу - повне медичне обстеження. Особи, хворі на туберкульоз, бруцельоз та інші антропозоонози, до роботи з тваринами не допускаються.

До обслуговування коней в «Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з кінного спорту» допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли первинний інструктаж.

Кожен працівник закладу має індивідуальну шафу для зберігання одягу і взуття. В цьому ж приміщенні обладнані умивальник та душеві, працівники забезпечені милом, аптечками з необхідними медикаментами.

На підставі приведеного аналізу можна зробити висновок, що організація охорони праці в кінно-спортивній школі Олімпійського резерву м. Дніпропетровськ знаходиться на достатньому високому рівні, завдяки контролю і плановому проведенню заходів щодо охорони праці. Але слід відмітити наступні недоліки: господарство не/достатньо виділяє кошти на придбання спецодягу для працівників; деяке обладнання для тварин є застарілим; бажано оформити куточки з охорони праці на окремих виробничих ділянках; знизити ручну працю з догляду за кіньми, щоб уникнути травматизму працівників.

6.2 Вимоги безпеки праці під час догляду за кіньми

Перед початком роботи необхідно одягнути спецодяг і звернути увагу на попереджувальні написи на зовнішньому боці денників і станків, де утримуються тварини з неспокійним норовом. При цьому бажано переконатися, що стінки денників і станків, годівниць, напувалок не мають пошкоджень, цвяхів, що стирчать, та інших гострих предметів, які можуть травмувати людей і тварин.

Оглядають прив'язь коней. Вуздечки й недоуздки повинні бути справними, підігнаними до кожної тварини. Перевіряють справність і міцність повідків, злучних і вивідних шлей і чумбурів.

Перевіряють наявність й справність скребниць, щіток та іншого інструменту й реманенту.

Під час підходу до коня і вході в денник необхідно озватися спокійним, владним голосом. Підходити до коней спереду чи збоку. Не кричати на коня, не дратувати, не бити, не осаджувати різко назад. Грубе поводження може викликати у коня різкі захисні рухи, що може привести до травмування.